CC BY
40
УДК 614.2:[159.92+616.89](477+46С)(045)
DETERMINATION OF MENTAL HEALTH IN THE POPULATION OF UKRAINE AND EU COUNTRIES
Chorna V.V.
ДЕТЕРМ1НАЦ1Я ПСНХ1ЧНОГО ЗДОРОВ Я НАСЕЛЕНИЯ В УКРА1Н1 ТА КРА1НАХ ЕС
статт1 подано теоретичнии анал1з стану псих1чного здоров'я населення Укра'ши та кра'н 6С. Розглянуто стратег1чн1 плани Концепци державно! цтьово' програми охорони псих1чного здоров'я Укра'ши щодо зм1ни стацюнарно' модел1 л1куван-ня на модель середовищно' псих1атрИ. Проведено анал1з процесу дешституцю-нал1заци у Зах1дн1И 6вроп1 та в Укра'ш1. Анал1зуються результати дослщжень щодо синдрому емоц1Иного вигорання у прац1вниюв псих1атричних заклад1в охорони здоров'я та шших спец1альностеИ, явища стигматизаци, самостигматизаци та шляхи подолання стигми.
Мета роботи полягае у вивченн та пор1вняльн1И оц1нц1 оргашзаци псих1ат-рично' допомоги населенню Укра'ши та кра'н 6С.
Матерiали i методи. Досл1дження проведено на п1дстав1 вивчення наукових джерел в1тчизняних та заруб1жних нау-ковц1в та контент-анал1зу закон1в Укра'ши, концепц1И державних програм та резолюцм 6С. Використано метод теоретичного анал1зу.
Актуальшсть дослiдження та постановка проблеми. На оц1ночному етап1 розвитку сусптьства псих1чне здоров'я людини пос1дае провщне м1сце у соц1аль-но-пол1тичному, фшансово-економ1чно-му формуванн1 будь-яко' держави та е одним з прюритетних напрямюв охорони здоров'я. Загальним стратег1чним планом для населення Укра'ши е забезпечен-ня доступно!' квал1ф1ковано1 медично' допомоги кожному громадянину, що передбачено Концепц1ею державно''' цшьово' програми охорони псих1чного
ЧОРНА В.В.
Вшницыкий нацiональний медичний унiверситет
iMeHi
М.1. Пирогова, м. Вiнниця, УкраТна
https://doi.org/10.32402/dovkil2020.02.047
здоров'я Укра'ши на перюд до 2030 року, яка визначае ключов1 проблеми охорони псих1чного здоров'я та стра-тег1ю II реформування.
Результати. У сучасних умовах мобтьност1, ¡нтенсифкаци, глобал1за-ц1Т наИголовн1шим завданням у сфер1 охорони здоров'я нашо' держави е надання яюсних медичних послуг для профтактики захворювань та запобн гання поширенню 1нфекц1Иних хвороб [1-3]. За даними ВООЗ, здоров'я людини залежить на 60% вщ способу життя, на 30% - вщ стану довктля, на 10% - вщ р1вня розвитку системи охорони здоров'я [4-5].
На нацюнальному р1вн1 вщповщаль-н1сть за стан здоров'я населення Укра'ши покладено на систему охорони здоров'я за умови гщного фшансуван-ня з боку держави. Уряд Укра'ши несе основну вщповщальнють за збережен-ня та змщнення псих1чного здоров'я населення [6-7]. Отже, проблема пси-х1чного здоров'я е невщ'емною скла-довою внутршньо! та зовшшньо' пол1-тики держави I передбачае головн напрямки:
□ забезпечення конституцмних прав пац1ента на повагу, конф1денц1Ин1сть, як1сне л1кування, реабГштацю та до-тримання сан1тарно-г1г1ен1чних вимог щодо безпечного перебування у закладах охорони псих1чного здоров'я;
□ забезпечення та отримання доступу до медичного страхування у приватному та державному секторах;
□ проведення ус1х необхщних захо-д1в щодо збереження та зм1цнення псих1чного здоров'я населення [8-10].
Встановлено, що кра'ни бвропеИ-ського рег1ону ВООЗ також зустр1-чаються з великими проблемами щодо збереження та змщнення псих1чного благополуччя населення, особливо серед марпнальних I вразливих груп населення, враховуючи масштаби матер1ального I людського збитку, що завдаеться сусп1льству, та швалщиза-
ДЕТЕРМ1НАЦ1Я ПСИХ1ЧНОГО ЗДОРОВ 'Я НАСЕЛЕННЯ В УКРА1Н1 ТА КРАНАХ 6С Чорна В.В.
Вiнниuький нацональний медичний унверситет iм. М.1. Пирогова, м. Вiнниuя, Укра!на
У статт'1 подано теоретичний анал'\з стану психч-ного здоров 'я населення Укра!ни та кран еС. Розглянуто стратегiчнi плани Концепци державноI цтьово! програми охорони психiчного здоров 'я Укра!ни щодо змни стацонарноI модел'1 л'\кування на модель середовищноI псих'атрп. Проведено анал'\з процесу де'1нституц'юнал'1зацИ у Зах'щнй Gвропi та в УкраМ. Анал'зуються результати досл'1джень щодо синдрому емощй-ного вигорання у пращвниюв психатричних закладв охорони здоров'я та iнших спецально-стей, явища стигматизаци, самостигматизаци та шляхи подолання стигми.
Мета роботи полягае у порiвняльнiй ощнц сучас-
ного стану проблеми органiзацii психiатричноi допомоги населенню в Укра!'н '1 та кра)'на)'х еС. Матер!али та методи. Досл'1дження проведено на основ\ вивчення наукових джерел втчизняних та заруб'(жних науковшв та контент-анал'зу зако-нiв Укра!ни, концепщй державних програм та резолюшй еС. Використано метод теоретичного анал'\зу.
Актуальшсть дослдження та постановка проблеми. Загальним стратепчним планом у розвитку охорони здоров'я населення Укра!ни е забезпечення доступно! квалiфiкованоi медично! допомоги кожному громадянину, що передбаче-но Концепшею державно! цшьово!' програми охорони психiчного здоров'я населення Укра!ни на перод до 2030 року. Ключовi слова: псих'щне здоров'я, де'шституц 'юнал'1зац '1я, середовищна псих!атр!я, синдром емощйного вигорання, стигматизац'ш, самостигматизац!я.
© Чорна В.В. СТАТТЯ, 2020.
47 Environment & Health № 2 2020
ци хворого, страждання родичей хворих.
У резолюци ВООЗ, Ради 6С в1д 1975 року виокремлено важ-ливе значення змщнення пси-х1чного здоров'я для суспшь-ства. В останне десятил1ття зазначен1 факти е важливим напрямком стратеги 6С. Результатом е постмш консульта-цИ з метою подготовки матер1а-л1в реформи охорони псих1чно-го здоров'я населення 53 кра'н бвропейського рег1ону зг1дно з Гельсшською декларац1ею. Най-важлив1шим кроком бвро-пейсько! Ком1сИ стало прийнят-тя Зелено! книги «Покращання псих1чного здоров'я населення - стратег1я псих1чного здоров'я для бвропейського Союзу». У резолюци бвропарламенту пр1-оритетом е профшактика де-пресивних стан1в, сущидт, пси-х1чне здоров'я молод1 та л1тн1х людей. За даними епщемюло-г1чних досл1джень, в1д 5% до 7% населення св1ту потерпають через псих1чн1 захворювання, I до 2020 року, за прогнозами ВООЗ, псих1чн1 захворювання складуть до 50% ус1х захворю-вань. Порушення псих1чного здоров'я населення е одшею з основних причин швалщизаци, що е великим тягарем для ф1нансово-економ1чно! та соц1-ально! пол1тики будь-яко! дер-жави. Найчаст1шим захворю-ванням у кра'шах з низьким р1в-нем доходу е депрес1я, яка до 2030 року посщатиме трете м1сце серед причин псих1чних розлад1в. За даними ВООЗ, в Укра'ш1 щор1чно рееструються 628 нових випадк1в псих1чних захворювань (на 100 тис. населення). Особливо пщ час веден-ня бойових д1й на сход1 кра'ни зросла к1льк1сть людей, як1 потребують псих1атрично! допо-моги [10-11].
Псих1чне здоров'я населення I в европейських кра'шах, I в Укра'ш1 за останн роки попршу-еться. Кра'ни бвропейського Союзу останн1ми роками здй снюють реформу у систем! надання псих1атрично! допомо-ги. З одного боку, шляхом пщви-щення якост1 надання послуг у псих1атричних лкарнях, а з 1ншого - шляхом скорочення термшу перебування хворих у цих закладах. Такий п1дхщ ство-рюе скорочення к1лькост1 псих1-атричних лкарень та дозволяе зм1нити стацюнарну модель на модель середовищно! псих1ат-рИ. В Укра'ш1 також скорочують псих1атричн1 стац1онари, зд1й-снюеться !х реконструкц1я, але середн1й показник перебування
у л1карнях становить 53,4 доби. При цьому умови мультидис-циплшарно! модел1 не створено [12-14].
Реформування системи пси-х1чного здоров'я у середин! минулого стол1ття було прийня-то називати де1нституцюнал1за-ц1ею, яку можна визначити як замшу тривалого перебування у псих1атричн1й лкарш на корот-кочасне. У результат! надання медично! допомоги псих!чно хворим людям зд!йснюеться шляхом опори на альтернативы види допомоги за мюцем про-живання. Прагнення до дешсти-туц1онал1зацИ, що поеднуе еле-менти ¡деал!зму та прагматизму, вщображало виправдану заклопотан1сть суспшьства з приводу благополуччя псих1чно хворих ос1б з жалюг1дним юну-ванням у державних лкарнях. Масштаби дешституцюнал1заци в1д 1955-1970 рок1в у США, 1тали, Швейцари, 1рландИ, Ф1н-лянди вражають. Так, наприк-лад, за 40 рок1в у США кшькють л1жок у державних псих1атрич-них лкарнях зменшалася в1д 339 до 20 на 100 тис. населення. У Захщшй бврот в1д 1970 по 2005 р1к процес дешституцюна-л1зацИ призв1в до значного скорочення псих1атричних л1ка-рень. У кра'шах, як1 нещодавно ув1йшли до складу 6С, за остан-н 15 рок1в проводили реформу у цьому напрямку за рахунок кошт1в 6С. Процес дешституцю-нал1зацИ у кра'шах 6С склада-еться по-р1зному. Наприклад, найвищий показник зафксова-но у Бельги - на 100 тис. населення припадае 136 лкарняних л1жок, у Н1меччин1 - 128, у Латви - 125, на Мальт1 - 114, у Литв1 -99. Найнижч1 показники - в Естони - 52, 1рланди - 34, на К1пр1 - 21 та в 1тали - 9 [15-18].
П1сля набуття Укра'ною неза-лежност1 державна система охорони псих1чного здоров'я ус-падкувала оргашзацмну структуру радянських час1в та не зазнала ютотних структурних змш. Ця структура сфокусована на бюпсихосоц1альному п1дход1 з акцентом на психосоц1альн1й терапи та реабкштаци. Акцент на л1куванн1 псих1чно хворих зроб-лено переважно у стацюнарних в1дд1леннях заклад1в охорони здоров'я, на що державою пе-редбачено 89% псих1атрично! допомоги, а це не вщповщае европейським стандартам та потребуе переходу на мульти-дисципл1нарну форму у наданн реаб1л1тац1йних послуг (Ымей-ний л1кар, псих1атр, психолог (психотерапевт), медична се-
стра, со^альний працiвник) [19].
За роки незалежност в Укра^ таки вщбулася низка позитив-них змiн у цм сферi. Big 2000 року gie Закон Украши «Про психiатричну допомогу», в яко-му розробпено та впроваджено протокопи надання допомоги, створено асощацп фахiвцiв, розвиваеться мiжнародна ств-праця. Апе проблема дотриман-ня прав та умов утримання пацн ентiв з психiчними розпадами залишаеться актуальною, а саме: права на свободу пересу-вання патент у межах терито-рií закладу охорони здоров'я, на доступ до шформаци, на повагу до приватного життя, на працю та зайнятють, на гiдний рiвень життя, на участь у культурному та релИйному житп. Украша стоггь на шляху дешституцюна-пiзацií багато рокiв, яка згщно з Концепцiею державноО цтьово'| програми охорони психiчного здоров'я Украши мае бути втн леною до 2030 року. Ниш необхщно продовжувати реформу з надання психiатричноí допомоги шляхом об'еднання уах служб охорони психiчного здоров'я та розширити роль первинно' ланки медично' пси-хiатричноí допомоги пiдготова-ними кадрами. В умовах сього-дення тягар вщповщальност покладено на ппечi непщготова-них сiмейних пiкарiв. Потрiбно збудувати таю мобшьш бригади, якi б надавали психосо^альну допомогу хворим, здмснювали консультативну допомогу, проводили груповi терапевтичнi заняття у будь-яких оргашза^ях для виявлення раннiх ознак депресм, су'цидальних намiрiв, психiчних зрушень. Особи, яю потребують психосоцiапьноí допомоги, не повинн боятися звертатися до таких спе^а^зо-ваних центрiв, як це е доск У багатьох оргашза^ях е психологи, але до них зайвий раз пра-^вники не звертаються, бо ¡м поставлять тавро «хворий», а ще гiрше, можпивi соцiапьнi наспiдки тсля перебування у психiатричних закладах охорони здоров'я. Загалом профтак-тичн заходи щодо психiчного здоров'я населення в УкраМ знищено. Потрiбно вщновлюва-ти довiру людей, якi потребують психосоцiально¡ допомоги. Лише тодi зменшиться вiдсоток хворих з психiчними розладами [20-21].
Краíни бвропейського Союзу перейняли досвщ США, Ангпií, Швеци з так званоí середовищ-но¡ психiатрií, яка 90% хворих
DETERMINATION OF MENTAL HEALTH IN THE POPULATION OF UKRAINE AND EU COUNTRIES Chorna V.V.
Vinnytsia National Pirohov Medical University, Vinnytsia, Ukraine
The theoretical review of the state of the mental health in the population of Ukraine and the EU countries is presented in the article. The strategic plans of the Conception of the national target program for the protection of mental health of Ukraine to change the inpatient treatment model to the model of environmental psychiatry are considered. The analysis of the process of deinstitutionalization in Western Europe and Ukraine has been carried out. Analysis of the results of the studies on the emotional burnout syndrome among the employees of psychiatric healthcare institutions and other specialties, the phenomena of stigma, self-stigmatiza-tion and ways to overcome stigma is presented. Objective: We carried out a comparative estimation of the modern state of the problem of the organization of psychiatric care for the population of Ukraine and EU countries. Materials and methods: The investigations were conducted on the basis of the study of the scientific sources of the domestic and foreign scientists and the analysis of the Laws of Ukraine, Conceptions of the national programs and resolutions of the EU. We applied a method of theoretical analysis.
Relevance of the study and problem statement: The conducted analysis of literary sources demonstrates that the human mental health occupies a leading place in socio-political, financial and economic formation of any state and is one of the prior aspects in all countries of the world. A provision of the accessible qualified medical care for every citizen is a general strategic plan in the development of the public health of the population of Ukraine. It is provided in the Conception of the national target program for the protection of mental health of Ukraine for the period up to 2030. Conclusions: Thus, in order to provide a high qualified medical care to the population of Ukraine, the medical workers of all levels should be able to work with the consequences of psychical traumas, depressions and also with the patients with chronic psychical disorders in the stage of remission not only by medicinal treatment but also by mastering psychological methods which will help to overcome the «prediseases» in the doctors. The changes are provided in the Conception of the national target program to protect the mental health of Ukraine for the period up to 2030, it is impossible without understanding of the real situation, reliable feedback, monitoring, analysis and evaluation.
Keywords: mental health, deinstitutionalization, ecological psychiatry, emotional burnout syndrome, stigmatization, self-stigmatization.
повертае до самостмного життя у суспшьствк Тим самим змен-шено вщсоток oci6 з псих1чними розладами до 12,5% у кражах еС, до 20,6% - у Польщк У результат було зменшено кть-KicTb психiатричних лкарень, диспансерiв та збшьшено фн нансування на медичне обслу-говування, харчування, реабшн тацю й профшактику ^ei групи хворих [22-25].
Нагляд, л^вання та обслуго-вування психiчно хворих па^ен-m призводить до розвитку синдрому емоцмного вигорання у медичних пра^вниюв психiат-ричних закладiв охорони здо-ров'я внаслщок тривало! дм професмних стреЫв, як спри-яють виснаженню ¡хшх психiч-них, розумових, фiзичних та емоцмних ресурав.
Професмний стрес виникае через чинники робочого сере-довища (штенсивне мiжособис-тюне спшкування, переробка, штерпрета^я отримано!' шфор-мацп та ухвалення рiшень в умо-вах дефiциту часу та шдивщу-альних ресурсiв працiвника (фiзичне i психiчне здоров'я). Кшькють та мiра глибини контакту з патентами, особливо з хронiчними хворими, сприяють виникненню такого наслiдку професiйних стреЫв, як «вигорання». У дослщженш Рибiноí О. [28] виявлено найбшьший вплив професiйного стресу саме на лiкарiв-психiатрiв, якi е бть-
шим, навiть порiвняно з л^аря-ми^рургами, акушерами-пне-кологами тощо, в яких виявлено високий рiвень самосприйняття як один з головних ресурав для подолання стресових подм. При цьому вщзначаеться, що для поведiнки лiкарiв-психiатрiв ха-рактерне переважанна неадап-тованого копшгу «безнадмно-сть> виходу iз будь-яко! ситуацií, зниження рiвня самосприйняття та самооцшки [26-28].
Загалом серед лiкарiв у США синдром емоцмного виснажен-ня за останнi роки збтьшився вiд 45% до 54%, тодi як в Украíнi цей показник становить понад 80% [29-30].
Синдром емоцмного висна-ження (СЕВ burnout), або «хро-нiчний стрес на робочому мющ з яким пра^вник своечасно не впорався», вщнесено до перелн ку Мiжнародноí класифкацп захворювань (МКХ-10) [31].
СЕВ призводить до негатив-них змiн соматичного стану медичних пра^вниюв, i його вщнесено до стану «передхво-роби». Взаемозв'язок мiж стажем роботи, гендерними вщ-мiнностями на виникнення або ступшь СЕВ деякi науковц спро-стовують, проте бiльшiсть з них вщзначае бiльшу схильнiсть жшок до редукцií сво'х профе-смних обов'язкiв, а також стаж роботи понад 10 роюв у психiат-ричних закладах охорони здоров'я [32-34].
Опитуванням у лкарнях П1в-денно' ЧехИ виявлено 46,7% медсестер з високим ступенем вигорання. НаИвищ1 показники вщзначались у медичних пра-ц1вник1в в1дд1лень штенсивно' терапп, реашмацп, в1дд1лень псих1атри, невролог!!. За дани-ми проведеного дослщження, 79% вважають за необх1дне проведення заход1в для запоб1-гання синдрому емоц1Иного вигорання. Нараз1 проф1лактика СЕВ е наИважлившим завдан-ням в усьому свт, що потребуе пост1Иного удосконалення про-фес1Иних знань та навичок медичних прац1вник1в, причому л1-кар1, медичн1 прац1вники повин-н1 здмснювати заходи, як1 до-поможуть подолати чинники, спричинен СЕВ, правильно ор-ган1зувати робочиИ процес, вщ-починок, пщтримувати психоло-г1чниИ комфорт у трудовому колектив1 та у спткуванш з пац1-ентами [35-36].
У сучасному укра'нському сус-п1льств1 надзвичаИно гостро постае проблема псих1чного здоров'я. Явище стигматизаци досить поширене як в Укра'ш, так I в усьому свт. Головною метою нацюнальних програм охорони псих1чного здоров'я у кражах бвропеИського Союзу е забезпечення хворих на псих1чн1 захворювання доступною л1ку-вально-проф1лактичною, реаб1-л1тац1Иною допомогою у родин-ному та соц1альному середови-
щах та запоб1гання стигматиза-цИ ос1б з псих1чними розладами. Зокрема, авар1я на Чорно-бильськ1й АЕС змусила близько 100 тисяч людей пере'хати до ¡нших м1ст Укра'!ни. Нин1, за даними ООН, у результат! росй сько! агреси на Донбас! близько 1,5 млн. ос!б стали вимушеними переселенцями. Ц! люди сти-каються з певними негативними явищами, як! зумовлюють прояви вторинно! травматизацп людини на новому м!сц! прожи-вання ! сприяють виникненню соц!ально1 ¡нвалщизаци та са-мостигматизаци [37-39].
У кра!'нах св!ту пост!йно до-сл1джуються питання стигмати-заци оЫб з псих!чними захворю-ваннями та розробляються заходи з! зменшення цих явищ у сусп!льств!. В УкраМ Ки'!вський м!жнародний ¡нститут соцюлоги за сприяння м!жнародних орга-нюацм пров!в опитування щодо ставлення суспшьства до пси-х!чно хворих. За даними анкету-вання студент!в медичних вишт Укра'!ни, в1д 43% до 93,8% респондент^ вважають, що психн-но хвор! потребують особливого ставлення, але водночас схиль-н уникати взаемин з ними (87,9%), бо вважають, що так! хвор! несуть загрозу для ото-чення [40].
З анал!зу досл!джень щодо явищ стигматизаци у сусп!льств! видшяють три напрямки:
□ стигматизац!я психмно хворих з боку суспшьства;
□ самостигматизацт з боку самих хворих;
□ подолання наслщюв стиг-ми.
Гельсшською декларац!ею (2000) та програмою психмного здоров'я ВООЗ (2008) затверд-жено боротьбу з! стигматизацн ею як один з прюритетних на-прямк!в. Зважаючи на це дер-жавним органам управл!ння охорони здоров'я необхщно прид!ляти значно б!льшу увагу проф!лактиц!, психосоц!альним методам, оргашзацп охорони психмного здоров'я на р1вн1 первинно' ланки медично' допо-моги та наданню професмно!' психотерапевтично! допомоги. Залишаються недостатньо роз-виненим ранне амбулаторне втручання на ртш територюль-них громад та робота мульти-дисципл!нарних бригад [41 -42].
Нин! в УкраМ важливою стае проблема кадрового забезпе-чення заклад!в охорони здоров'я, яку треба виршити для надання населенню якюно! медично! допомоги вщповщно до протокол!в. Причиною тако!
ситуаци е недосконал1сть на-цюнального законодавства щодо псих!чного здоров'я, вщсут-н!сть системного впровадження галузевих та м!жгалузевих стан-дарт!в, недосконалють регулю-вання д!яльност! у сфер! охорони психмного здоров'я, недоскона-ла модель фЫансування систе-ми охорони здоров'я, низький р!вень кадрового забезпечення медичними працтниками через низький ртень зароб!тних плат, низька доступн!сть психолопчно! та психотерапевтично'! допомоги i як наслщок - в!дсутн!сть систе-ми профшактики псих!чних роз-лад!в. Разом з! Всесв!тньою орган!зац!ею охорони здоров'я починаемо безперервний про-цес навчання фах!вц!в у сфер! псих!чного здоров'я, професй ний розвиток фах!вц!в ц!е! галуз!, впровадження сучасних освгтшх програм для навчання л!кар!в первинно!ланки медично! допомоги, а також медичних сестер, психолопв, соц!альних прац!в-ник!в, вчител!в, волонтер!в, пра-ц!вник!в служби зайнятост та !нших фах!вц!в [43-44].
Висновки
Таким чином, щоб забезпечи-ти висококвал!ф!ковану медич-ну допомогу населенню Укра-!ни, медичн прац!вники ус!х ланок повинн! вм!ти працювати з насл!дками псих!чних травм, депрес!й, а також хворими з хрон!чними псих!чними розладами у стади ремюп не лише медикаментозним л!куванням, але й шляхом освоення психо-лог!чних метод!в, як! допомо-жуть ! самим лкарям подолати сво! «передхвороби». Змши, передбачен Концепц!ею державно! цшьово! програми роз-витку охорони псих!чного здо-ров'я Укра'ни на перюд до 2030 року, неможлив! без розумшня реального стану справ, надмно-го зворотного зв'язку, мон!то-рингу, анал!зу та оц!нки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Концепц1я розвитку охорони псих1чного здоров'я в УкраМ на перюд до 2030 року. Розпорядження КМУ в!д 27.12.2017 № 1018-р. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/sh ow/1018-2017-%D1%80
2. Костюченко С.1. Рекомен-дац!!' з психосоц!ально!' реаб!л!та-ц!! хворих на псих!чн! розлади. НЕЙРОNEWS: нейропсихолопя та психоневролопя. 2013. № 6 (51). С. 62-65.
3. Шум С.С., Чайка А.В. Меж! компетенц!!' соц!ального прац!в-ника у заклад! охорони здоров'я, що надае псих!атричну допомогу. Арх'в псих'атрп. 2014. № 3 (78). С. 4-7.
4. Организация служб охраны психического здоровья (Свод методических рекомендаций по вопросам политики и оказания услуг в области психического здоровья). ВОЗ, 2006. URL :
h ttps://www. wh o. in t/m en tal_health /publica tions/m odules/ru/
5. Охрана психического здоровья: проблемы и пути их решения: Отчет о Европейской конференции ВОЗ на уровне министров. ВОЗ, 2006. 199 с.
6. П!нчук 1.Я., Колодежний О.В., Ладик-Бризгалова А.К., Ячн!к Ю.В. Сп!льнотн! служби охорони пси-х!чного здоров'я - перспектив-ний напрям розвитку. Украна. Здоров'я наци. 2016. № 4 (40).
С.162-166.
7. П!нчук 1.Я., Колодежний О.В., Ладик-Бризгалова А.К., Ячн!к Ю.В., Шафранський В.В., Дудник С. В. Псих!чне здоров'я населення Укра'ни: стан, проблеми та шляхи виршення. Украна. Здоров'я нацп. 2016. № 3.
С. 12-18.
8. Карамишев Д.В. Програмно-ц!льовий п!дх!д до реал!зац!| державно! пол!тики у галуз! охорони здоров'я. Унiверситетськi науковi записки: часопис Хмельницького унверситету управл'!ння та права. 2006. № 1. С. 279-284.
9. Нижник Н. Проблеми управ-л!ння охорони здоров'я Укра'ни. Укр. мед. в'1сник. 1997. № 2-3.
С. 40-41.
10. Гладун З.С. Державна пол!-тика охорони здоров'я в УкраМ : монограф!я. Терноп!ль : Економ!чна думка, 2005. 460 с.
11. Корольчук О.Л. Охорона псих!чного здоров'я в умовах ведення АТО. 1нвестиця: практика та досв'щ. 2016. № 18.
С. 96-109.
12. Коцюбинский А.П., Буто-ма Б.Г., Еричев А.Н. Тенденции развития внебольничных форм обслуживания психически больных в нашей стране и за рубежом. Обозрение психиатрии и медицинской психологии. 2013. № 1. С. 6-14.
13. П!нчук 1.Я. Система охорони псих!чного здоров'я в УкраМ: сучасн! реал!!' та перспективи. НЕЙРОNEWS: нейропсихолопя та психоневролопя. 2019. № 1 (102). С. 7-9.
14. Мудренко 1.Г. Анал!з якост! надання псих!атрично!' допомоги у Сумському обласному кл!н!чно-му психоневролог!чному диспансер! за 2012-2014 роки та крите-р!! Ii оц!нки. Архв псих'!атри. 2016. № 1 (84). Т 22. С. 35-38.
15. Цыганок Л. Реформирование психиатрической службы. Опыт США и Европы. Независимый психиатрический журнал. 2007. № 3.
С. 64-74.
16.Торесини Л. Деинсти-туционализация психиатриче-
ДЕТЕРМИНАЦИЯ ПСИХИЧЕСКОГО ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ В УКРАИНЕ И СТРАНАХ ЕС Черная В.В.
Винницкий национальный медицинский университет им. Н.И. Пирогова, г. Винница, Украина
В статье представлен теоретический обзор состояния психического здоровья населения в Украине и странах ЕС. Рассмотрены стратегические планы Концепции государственной целевой программы охраны психического здоровья Украины по изменению стационарной модели лечения на модель средовой психиатрии. Проведен анализ процесса деинституционали-зации в Западной Европе и Украине. Анализируются результаты исследований синдрома эмоционального выгорания у работников психиатрических учреждений здравоохранения и других специальностей, явления стигматизации, самостигматизации и пути преодоления стигмы. Цель данной работы заключается в сравнительной оценке современного состояния проблемы организации психиатрической помощи населению в Украине и странах ЕС. Материалы и методы. Исследование проведе-
но на основании изучения научных источников отечественных и зарубежных ученых и контент-анализа законов Украины, концепций государственных программ и резолюций ЕС. Использован метод теоретического анализа. Актуальность исследования и постановка проблемы. Проведенный анализ соответствующей литературы свидетельствует о том, что психическое здоровье человека занимает ведущее место в социально-политическом, финансово-экономическом формировании любого государства и является одним из приоритетных аспектов во всех странах мира. Общим стратегическим планом в развитии здравоохранения населения Украины есть обеспечение доступной квалифицированной медицинской помощи каждому гражданину. Это предусмотрено Концепцией государственной целевой программы охраны психического здоровья Украины на период до 2030 года.
Ключевые слова: психическое здоровье, деинституционализация, экологическая психиатрия, синдром эмоционального выгорания, стигматизация, самостигматизация.
ской помощи в Европе. Нейро-news: Психоневрология и нейро-психиатрия. 2008. № 6 (11).
17. Кажин В.А. Эпидемиология психических заболеваний в европейских странах и их влияние на общество. Особенности структуры психиатрической помощи на примере Германии. Независимый психиатрический журнал. 2014. № 2. С. 30-32.
18. Педак А.А. Деинституционализация, или концепция многоуровневой организации психиатрической помощи в Украине. Архв псих'!атри. 2014. № 3 (78). С. 19-21.
19. World Bank Group. Психiчне здоров'я на перехщному еташ: результати оцшювання та реко-мендаци для штеграци охорони психiчного здоров'я у систему первинно! медично! допомоги та громадськ платформи в Укра'шг URL: documents.worldbank.org >
120767- Ukrainian - PUBLIC-men tal-health-UA ipz.org.ua > uploads > 2018/01 > MH-report-forJNTER-NETAllua
20. Чернушенко Д.А. Стандарти ООН щодо забезпечення прав користувачiв психiатричноí допомоги. Науковий всник Нац'юнальноi академИ внутр'1шн'1х справ. 2013. № 3. С. 173-181.
21. Гурович И.Я., Сторожа-кова Я.А., Фурсов Б.Б. Международный опыт реформы психиатрической помощи
и дальнейшее развитие психиатрической службы в России. Социальная и клиническая психиатрия. 2012. Т. 22. № 1. С. 5-19.
22. Закаль Ю. Про охорону здоров'я у РеспублМ Польща. Вестник Ассоциации психиатров Украины. 2011. № 2.
h ttp ://www. m if-ua.com/archive/article/27208
23. Кажин В.А. Актуальные проблемы психиатрии в европейских странах и структура психиатрической помощи на примере Германии. Пермский медицинский журнал. 2014. № 2, т. XXXI. C. 123-130.
24. Chatterjee S. Time to focus on institutional reforms in low and middle income countries. Epidemiol Psychiatr Sci. 2017. Vol. 26 (1). P. 1-3.
25. Puras D., Gooding P. Mental Pealth and Human Rights
in the 21 -st Сentury. World Psychiatry. 2019. Vol. 18 (1). P. 42-43.
26. Maslach C., Leiter M.P. Early predictors of job burnout and engagement. Journal of Applied Psychology. 2008. № 93.
P. 498-512.
27. Alarcon G.M. A meta-analysis of burnout with job demands, resources, and attitudes. Journal of Vocational Behavior. 2011. Vol. 79. P. 549-562.
28. Рыбина О.В. Психологические характеристики врачей в состоянии профессионального стресса : автореф. дисс. ... канд. психолог наук. СПб.,
2005.
29. West C.P., Shanafelt T.D., Kolars J.C. Quality of life, burnout, educational debt, and medical knowledge among internal medicine residents. JAMA. 2011.
Vol. 306. P. 952-960.
30. Марута Н.О., Чабан О.С., Каленська Г.Ю. Особливост1 емо-цмного вигорання у прац1вник1в сфери охорони невролопчного й псих1чного здоров'я. Мжнародний невролопчний журнал. 2019. № 7 (109).
С. 22-30.
31. ВООЗ. Мiжнародна класи-фкащя хвороб (МКБ-11). 2019.
32. Мазепа Ю.С., Пщиков В.А., Сидоренко О.О. Дiагностика синдрому професмного вигорання лiкарiв багатопрофтьного закладу охорони здоров'я. Здобутки клiнiчноí та експериментальноi медицини. 2016. № 4. С. 67-69.
33. Назаренко 1.П. Синдром емоцмного вигорання серед медичних пра^вниюв психiатрич-но! сфери. Новости медицины и фармации. Психиатрия. 2011. 383. URL : http://www.mif-ua.com/archive/article_print/20574
34. Головенко Х.В., Сопель О.М. Поширенють синдрому емоцй ного вигорання у медичного персоналу i фактори, як спричи-няють його розвиток. Медсестринство. 2017. № 4.
С. 51-53.
35. Децик О.З., Золота-рьова Ж.М. Оргаызацмна техно-лопя протидп та подолання про-фесмного вигорання медичних пращвниюв сфери палiативноí допомоги. Реабштац'я та пала-тивна медицина. 2015. № 2 (2). С. 93-97.
36. Терзи О.О. Корек^я та про-фтактика синдрому емоцмного вигорання у лiкарiв. Науковий в'1с-ник Херсонського державного ун-ту. Сер 'ю Психологiчнi науки. 2017. Вип. 6. Т. 2. С. 101-105.
37. Басм Р.М. Стигматиза^я психiчно хворих з погляду !хых родичiв на прикладi фокус-групо-вого доотдження матерiв психiч-но хворих. Науковi записки НаУКМА. Сер. Соцолотнi науки. 2017. Т. 196. С. 73-78.
38. Клименко В.1., Адамова Ю.В. Проблема стигматизаци та самостигматизаци при органи
зацм ncMXiaTpM4Hoi допомоги (огляд лiтератури). Украна. Здоров'я наци. 2012. № 1 (21). С. 160-163.
39. Малина О.Г. Сощалыно-пси-холопчы мехаызми стигматизацп хворих на n^xi4Hi розлади. Науковий в '1сник Херсонського державного унверситету. 2017.
Т 2, вип. 2. С. 176-180.
40. Костюченко С.1., Певсыка Ю.С., Лубяницька 1.В. Ставлення до психiчно хворих в украшсыкому суспiлыствi за даними опитування громадсыко! думки. НЕЙРОNEWS. Психоневрология и нейропсихология. 2008. № 5 (10).
41. Чугунов В.В., ^ронко-ва О.Ф. Шляхи оптимiзацií менеджменту приватно! психiат-рично! допомоги як пщфунтя соцiалыноí адаптаци психiчно хворих. Молодий вчений. 2015. № 3 (18). С. 198-202.
42. Смiянов В.А., Тарасен-ко С.В. 1нструменти та методи управлшня якiстю медично! допомоги: умови та особливост застосування у процес реформу-вання системи охорони здоров'я Украши. Сх'щноевропейський журнал громадського здоров 'я. 2013. № 1. С. 51-57.
43. Смiянов В.А., Степанен-ко А.В., Тарасенко С.В. Модель управлшня якютю медично! допомоги на основi мехаызму внут-рiшныого аудиту у закладi охорони здоров'я. Медицина сьогоднii завтра. 2013. № 4 (61).
С. 106-109.
44. Погортяк Р.Ю., Гулычiй О.П. Залежнiсты змши показникiв громадського здоров'я та показниюв оцiнки якостi та доступност медично! допомоги вiд змiни ресурсного забезпечення. Украна. Здоров'я нацп. 2018.
№ 3 (50). С. 62-65.
REFERENCES
1. Kontseptsiia rozvytku okhorony psykhichnoho zdorovia v Ukraini na period do 2030 roku. Rozporiadzhennia KMU vid 27.12.2017. № 1018-r. [The Conception of Mental Health Development in Ukraine up to 2030. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine, 27.12.2017
№ 1018-р]. URL
:https://zakon.rada.gov.ua/laws/sh
ow/1018-2017-%D1%80
(in Ukrainian).
2. Kostiuchenko S.I. Rekomendatsii z psykhosotsialnoi reabilitatsii khvorykh na psykhichni rozlady [Recommendations for Psychosocial Rehabilitation of the Patients with Mental Disorders]. NEIRONEWS: neiropsikhologiya i psikhonevrologiya. 2013 ; 6 (51) : 62-65 (in Ukrainian).
3. Shum S.S. and ChaikaA.V. Mezhi kompetentsii sotsialnoho pratsivnyka u zakladi okhorony zdorovia, shcho nadaie psykhia-trychnu dopomohu [The Limits of
the Competence of the Social Worker in the Healthcare Facility Providing Psychiatric Care]. Arkhiv psykhiatrii. 2014 ; 3 (78) : 4-7 (inUkrainian).
4. WHO.
h ttp ://www. wh o. in t/m ental_heal th/ policy/ Organization of Services for MH_ru.pdfOrganization of Services for Mental Health. Geneva : WHO; 2003 (Mental Health Policy and Service Guidance Package).
5. WHO. Mental Health: Facing the Challenges, Building Solutions: Report from the WHO European Ministerial Conference. Geneva ; 2005 : 195 p.
6. Pinchuk I.Ya., Kolodiezhnyi O.V., Ladyk-Bryzghalova A.K. and Yachnik Yu.V. Spilnotni sluzhby okhorony psykhichnoho zdorovia -perspektyvnyi napriam rozvytku [Community Mental Health Services are a Promising Direction of Development]. Ukraina. Zdorovia natsii. 2016 ; 4 (40) : 162-166
(in Ukrainian).
7. Pinchuk I.Ya., Kolodiezhnyi O.V., Ladyk-Bryzghalova A.K., YachnikYu.V., Shafranskyi V.V. and Dudnyk S.V. Psykhichne zdorovia naselennia Ukrainy: stan, problemy ta shliakhy vyrishennia [Mental Health of the Ukrainian Population: State, Problems and Ways of Solutions]. Ukraina. Zdorovia natsii. 2016 ; 3 : 12-18 (in Ukrainian).
8. Karamyshev D.V. Prohramno-tsilovyi pidkhid do realizatsii derzhavnoi polityky u haluzi okhorony zdorovia [A Programmatic Approach to the Implementation of the StatePublic Health Policy]. University scientific notes (Khmelnytskyi). 2006 ; 1 : 279-284 (in Ukrainian).
9. Nyzhnyk N. Problemy upravlin-nia okhoronoiu zdorovia Ukrainy [Problems of Health Care Management in Ukraine]. Ukrainskyi medychnyi visnyk. 1997
; 2-3 : 40-41 (in Ukrainian).
10. Hladun Z.S. Derzhavna polity-ka okhorony zdorovia v Ukraini: monohrafiia [State Public Health Policy in Ukraine: Monograph]. Ternopil : Ekonomichna dumka ; 2005 : 460 p. (in Ukrainian).
11. Korolchuk O.L. Okhorona psykhichnoho zdorovia v umovakh vedennia ATO [Mental Health Careunder Conditions of ATO]. Investytsiia: praktyka ta dosvid. 2016 ; 18 : 96-109 (in Ukrainian).
12. Kotsyubinskiy A.P., Buto-ma B.G. and Erichev A.N. Tenden-tsii razvitiya vnebolnichnykh form obsluzhivaniya psikhicheski bol-nykh v nashey strane I za rubezhom [Trends in the Development of Outpatient Forms of Care for the Mentally Ill in Our Country and Abroad]. Obozreniye psikhiatrii i meditsinskoy psikhologii. 2013 ; 1 :6-14 (in Russian).
13. Pinchuk I.Ya. Systema okhorony psykhichnoho zdorovia v
Ukraini: suchasni realii ta perspek-tyvy [Mental Health Care System in Ukraine: Current Realities and Prospects]. NEIRONEWS: neiropsikhologiya i psikhonevrologiya. 2019 ; 1 (102) : 7-9 (in Ukrainian).
14. Mudrenko I.H. Analiz yakosti nadannia psykhiatrychnoi dopomo-hy u Sumskomu oblasnomu klinich-nomu psykhonevrolohichnomu dys-panseri za 2012-2014 roky ta kry-terii yii otsinky [Analysis of the Quality of Psychiatric Care in the Sumy Regional Clinical Psychoneurological Dispensaryin 2012-2014 and Criteria for its Evaluation]. Arkhiv psykhiatrii. 2016 ; 22 (1) : 35-38 (in Ukrainian).
15. Tsyganok L. Reformirovaniye psikhiatricheskoy sluzhby. Opyt SShA i Evropy [Reformation of the Mental Health Service. The US and European Experience]. https://en. wikipedia. org/wiki/Neza visimiy_Psikhiatricheskiy_Zhurnal Nezavisimyy psikhiatricheskiy zhur-nal. 2007; 3 : 64-74 (in Russian).
16. Toresini L. http://neu-ronews. com. ua/ru/issue-article-150 Deinstitutsionalizatsiya psikhiatricheskoy pomoshchi v Evrope [The Deinstitutionalization of Psychiatric Care in Europe]. NEIRONEWS: neiropsikhologiya I psikhonevrologiya. 2008 ; 6 (11) (in Russian).
17. Kazhin V.A. Epidemiologiya psikhicheskikh zabolevaniy v evropeyskikh stranakh i ikh vliyaniye na obshchestvo. Osobennosti struktury psikhiatricheskoy pomoshchi na primere Germanii [Epidemiology of Mental Diseases in the European Countries and their Impact on Society. Features of the Structure of Psychiatric Care in the Example of Germany]. Nezavisimyy psikhiatricheskiy zhurnal. 2014 ; 2 : 3032 (in Russian).
18. Pedak A.A. Deinsti-tutsionalizatsiya. ili kontseptsiya mnogourovnevoy organizatsii psikhiatricheskoy pomoshchi v Ukraine [Deinstitutionalization or the Conception of a Multi-Level Organization of Psychiatric Care in Ukraine]. Arkhiv psykhiatrii. 2014 ; 3 (78) : 19-21 (in Russian).
19. World Bank Group. Psykhichne zdorovia na perekhid-nomu etapi: rezultaty otsiniuvannia ta rekomendatsii dlia intehratsii okhorony psykhichnoho zdorovia v systemu pervynnoi medychnoi dopomohy ta hromadski platformy v Ukraini [Transition Mental Health: Evaluation Results and Recommendations for the Integration of Mental Health into Primary Medical Care System and Public Platforms in Ukraine]. URL :documents.worldbank.org >
120767- Ukrainian-PUBLIC-m en tal-health-UA ipz.org.ua > uploads > 2018/01 > MH-report- forINTER-NETAllua (in Ukrainian).
20. Chernushenko D.A. Standarty OON shchodo zabezpechennia prav korystuvachiv psykhiatrychnoi dopomohy [The UN Standards on the Rights of Mental Health Care Users]. Naukovyi visnyk Natsional-noi akademii vnutrishnikh sprav. 2013 ; 3 : 173-181 (in Ukrainian).
21. Gurovich I.Ya., Storozhako-vaYa.A. and Fursov B.B. Mezhdunarodnyy opyt reform psikhiatricheskoy pomoshchi I dal-neysheye razvitiye psikhiatricheskoy sluzhby v Rossii [International Experience in the Reform of Psychiatric Care and the Further Development of Psychiatric Service in Russia]. Sotsialnaya i klinicheskaya psikhiatriya. 2012 ; 22 (1) : 5-19 (in Russian).
22. Zakal Yu. Pro okhoronu zdorovia v Respublitsi Polshcha [On Health Care in the Republic of Poland]. Visnyk Asotsiatsii psykhia-triv Ukrainy. 2011 ; 2. http://www.mif-ua.com/archive/article/27208
(in Ukrainian).
23. Kazhin V.A. Aktualnyye problem psikhiatrii v evropeyskikh stranakh I struktura psikhiatricheskoy pomoshchi na primere Germanii [Topical Problems of Psychiatry in the European Countries and the Structure of Psychiatric Care in the Example of Germany]. Permskiy meditsinskiy zhurnal. 2014 ; XXXI (2) : 123-130 (in Russian).
24. Chatterjee S. Time to Focus on Institutional Reforms in Low and Middle Income Countries. Epidemiol Psychiatr Sci. 2017 ; 26 (1) : 1-3.
25. Puras D. and Gooding P. Mental Pealth and Human Rights in the 21-st Century. World Psychiatry. 2019 ; 18 (1) : 42-43.
26. Maslach C. and Leiter M.P. Early Predictors of Job Burnout and Engagement. Journal of Applied Psychology. 2008 ; 93 : 498-512.
27. Alarcon G.M. A Meta-Analysisof Burnout with Job Demands, Resources, and Attitudes. Journal of Vocational Behavior. 2011 ; 79 : 549-562.
28. Rybina O.V. Psikhologiches-kiye kharakteristiki vrachey v sos-toyanii professionalnogo stressa: avtoref. diss. ... kand. psikholog. Nauk [Psychological Features of Doctors in a State of Professional Stress: Diss. Ph.D. in Psychology]. Sankt-Peterburg ; 2005 (in Russian).
29. West C. P., Shanafelt T. D. and Kolars J.C. Quality of Life, Burnout, Educational Debt, and Medical Knowledge among Internal Medicine Residents. JAMA. 2011 ; 306 : 952-960.
30. Maruta N.O., Chaban O.S., Kalenska H.Yu. Osoblyvosti emotsi-inoho vyhorannia v pratsivnykiv sfery okhorony nevrolohichnoho y psykhichnoho zdorovia [Distinctions of Emotional Burnout
in Neurological and Mental Health Care Professionals]. Mizhnarodnyi nevrolohichnyizhurnal. 2019 ; 7 (109) : 22-30 (in Ukrainian).
31. International Classification of Diseases, 11 -th Revision (ICD-11).
32. Mazepa Yu.S., Pishchy-kov V.A. and Sydorenko O.O. Diahnostyka syndromu profesiino-ho vyhorannia likariv bahatoprofil-noho zakladu okhorony zdorovia [Diagnosis of Professional Burnout Syndrome in the Doctors of the Multidisciplinary Health Care Facility]. Zdobutky klinichnoi ta eksperymentalnoi medytsyny. 2016 ; 4 : 67-69 (in Ukrainian).
33. Nazarenko I.P. Syndrom emotsiinoho vyhorannia sered medychnykh pratsivnykiv psykhiatrychnoi sfery [Emotional Burnout Syndrome among Medical Professionals in the Psychiatric Sphere]. Novosti meditsinyi farma-tsii. Psikhiatriya. 2011 ; 383. URL : h ttp ://www. m if-
ua.com/archive/article _print/20574 (in Ukrainian).
34. Holovenko Kh.V and Sopel O.M. Poshyrenist syndromu emotsiinoho vyhorannia u medychnoho personalu i faktory, yaki sprychyniaiut yoho rozvytok [Prevalence of Emotional Burnout Syndrome in Medical Staff and Factors Contributing to its Development]. Medsestrynstvo. 2017 ; 4 : 51-53 (in Ukrainian).
35. Detsyk O.Z. and Zolotaro-
va Zh.M. Orhanizatsiina tekhnolohi-ia protydii ta podolannia profesiino-ho vyhorannia medychnykh pratsivnykiv sfery paliatyvnoi dopomohy [Organizational Technology for Counteraction and Overcoming of the Professional Burnout in the Palliative Care Professionals]. Reabilitatsiia ta paliatyvna medyt-syna. 2015 ; 2 (2) : 93-97 (in Ukrainian).
36. Terzy O.O. Korektsiia ta profi-laktyka syndromu emotsiinoho vyhorannia u likariv [Correction and Prevention of Emotional Burnout Syndrome in Doctors]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriia Psykholohichni nauky. 2017 ; 6 (2) : 101-105
(in Ukrainian).
37. Basii R.M. Styhmatyzatsiia psykhichno khvorykh z pohliadu yikhnikh rodychiv na prykladi fokus-hrupovoho doslidzhennia materiv psykhichno khvorykh [Stigmatization of the Mentally Ill from the Point View of their Relatives in the Example of a Focus Group Study of Mothers of the Mentally Ill]. Naukovi zapysky NaUKMA. Ser. Sotsiolohichni nauky. 2017 ; 196 : 73-78
(in Ukrainian).
38. Klymenko V.I. and Anisimo-va Yu.V. Problema styhmatyzatsii ta samostyhmatyzatsii pry orhanizatsii psykhiatrychnoi dopomohy (ohliad literatury) [The Problem of
Stigmatization and Self-Stigmatization in the Organization of Psychiatric Care (Literary Review)]. Ukraina. Zdorovia natsii. 2012 ; 1 (21) : 160-163 (in Ukrainian).
39. Malyna O.H. Sotsialno-psykholohichni mekhanizmy styhmatyzatsii khvorykh na psykhichni rozlady [Socio-Psychological Mechanisms of Stigmatization of the Patients with Mental Disorders]. Naukovyi visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. 2017 ; 2 (2) : 176-180 (in Ukrainian).
40. Kostiuchenko S.I., Piiev-ska Yu.S. and Lubianytska I.V. Stavlennia do psykhichno khvorykh v ukrainskomu suspilstvi za danymy opytuvannia hromadskoi dumky [Attitudes towards the Mentally Ill in Ukrainian Society According to the Public Opinion Poll]. NEIRONEWS. Psikhonevrologiya i neirop-sikhologiya. 2008 ; 5 (10)
(in Ukrainian).
41. Chuhunov V.V. and Pironko-va O.F. Shliakhy optymizatsii menedzhmentu pryvatnoi psykhiatrychnoi dopomohy yak pidgruntia sotsialnoi adaptatsii psykhichno khvorykh [TheWays to Optimize the Management of Private Psychiatric Care as a Basis for Social Adaptation of the Mentally Ill]. Molodyi vchenyi. 2015 ; 3 (18) : 198-202 (in Ukrainian).
42. Smiianov V.A. and Tarasen-ko S.V. Instrumenty ta metody upravlinnia yakistiu medychnoi dopomohy: umovy ta osoblyvosti zastosuvannia u protsesi reformu-vannia systemy okhorony zdorovia Ukrainy [Tools and Methods of Quality Management of Medical Care: Conditions and Features of Application in the Reformation of the Health Care System of Ukraine]. Skhidnoievropeiskyi zhurnal hromadskoho zdorovia. 2013 ;
1 : 51-57 (in Ukrainian).
43. Smiianov V.A., Stepanen-ko A.V. and Tarasenko S.V. Model upravlinnia yakistiu medychnoi dopomohy na osnovi mekhanizmu vnutrishnoho audytu v zakladi okhorony zdorovia [The Model of Health Care Quality Management Based on thelnternal Audit Mechanism at a Healthcare Facility]. Medytsyna sohodniizav-tra. 2013 ; 4 (61) : 106-109
(in Ukrainian).
44. Pohoriliak R.Yu. and Hulchii O.P. Zalezhnist zminy pokaznykiv hromadskoho zdorovia ta pokaznykiv otsinky yakosti ta dostupnosti medychnoi dopomohy vid zminy resursnoho zabezpechennia [The Dependence of the Changes of the Indices of Public Health,Quality Assessment and Availability of Health Care on the Change in Resource Provision]. Ukraina. Zdorovia natsii. 2018 ; 3 (50) : 62-65 (inUkrainian)15
Hap,itiwna p,o peaaKuii 15.01.2020
