CC BY
52
Проблеми вищоТ школи / Problems of High School
УДК 616-053.2:378.018.43:[616.98:578.834]-036.21(477) DOI: 10.22141/2224-0551.15.3.2020.204556
Абатуров О.С. О, Агафонова О.О.
ДЗ «Днпропетровська медична академя МОЗ Укра/ни», м. Дн!про, Укра/на
AooBiA дистанцшного викладання neAioTpii студентам четвертого курсу у медичних вишах УкраТни в умовах пандеми COVID-19
For citation: Zdorov'e Rebenka. 2020;15(3):200-203. doi: 10.22141/2224-0551.15.3.2020.204556
Резюме. Стаття присвячена doceidy дистанцшного викладання nediampii студентам 4-го курсу медичного факультету на кафедрi nедiатрii 1 та медичног генетики Дншропетровсько'г медичног академи в умовах карантину вна^док пандеми COVID-19. Шдвищилась увага навчальних закладiв до дистанцшного навчання, завдяки впровадженню дистанцшного навчання стало можливим створювати навчальт та наyкoвi джерела, мoжливocтi яких у клька разiв перевищують тат в паперових носив Ыформаци. Клгнтт кафедри медичних вишiв отримали можливсть поширити свш дocвiд у застосувант новтнх Ыформацшних технологш i впер-ше запровадити викладання онлашн клштних дисциплш. У cтаттi описано дocвiд тдготовки та проведення практичних занять, викладення лекцшного матерiалy. Викладено динамку змн навантаження на викладачiв i cтyдентiв в процеа набуття дocвiдy дистанцшного навчання. Описано етапи тдготовки навчальних мате-рiалiв, теcтiв i клштних завдань для cтyдентiв. Розглянуто мoжливocтi застосування теcтiв бази КРОК-2у процеа тдготовки cтyдентiв до практичних занять. Подано варiанти перевiрки знань, що отримат студентами при тдготовщ до практичних занять. В cтаттi детально розглядаються мoжливocтi проведення практичних занять i викладення лекцшного матерiалy на рiзних платформах, наведених в Iнтернетi, мoжливocтi iдентифiкацii cтyдентiв, а також рiзнoманiтнi форми спыкування студента та викладача. Також придшено увагу порядку та методищ пришняття у cтyдентiв вiдрoбoк занять, що були пропущет ще до перюду оголо-шення карантину. Кафедра педiатрii 1 та медичног генетики також длиться дocвiдoм проведення методич-них заадань кафедри, студентського наукового гуртка та захoдiв з виховног'роботи, що можуть мати мсце в рoбoтi кафедри тд час карантинних захoдiв в умовах пандеми COVID-19. Ключовi слова: пандемiя; дистанщшна освта; практичн заняття; лекци; власниш дocвiд
Вступ
Дистанцшне навчання в свт мае досить тривалу юторш. Перший заклад дистанцшного навчання — Берлшський шститут шоземних мов — був заснований ще у 1856 р. Його засновники, викладачi шоземних мов Ч. Тусен i Г. Ланченштейн, здшснювали навчання студенпв шляхом листування. Цей метод отримав тодi назву «corresponding learning» (навчання шляхом листування) [1].
Лондонський ушверситет з 1858 року почав допус-кати до захисту дипломних робгг здобувачiв, яы навча-лись самостшно або за допомогою листування. Трохи
шзшше, у 1899 рощ, Королiвський ушверситет Канади започаткував заочне навчання студентав, i саме в цей час шший навчальний заклад, Вюконсинський мiж-народний ушверситет (США), почав вживати термш «distant education» (дистанцшне навчання). С^мкий розвиток дистанцшне навчання отримало у другш по-ловиш ХХ столптя, коли почали створюватися спе-цiалiзованi нащональш та мiждержавнi заклади дис-танцшно! освгга, що призвело до значного зростання обсяпв дистанцшного навчання [1, 2].
На початку ХХ1 столптя кшьысть закладiв дистанцшного навчання у свт перевищувала 1100. Осо-
© 2020. The Authors. This is an open access article under the terms of the Creative Commons Attribution 4.0 International License, CC BY, which allows others to freely distribute the published article, with the obligatory reference to the authors of original works and original publication in this journal.
Для кореспонденци: Абатуров Олександр Свгенович, доктор медичних наук, професор, завщувач кафедри пед1атр1Т 1 та медичноТ генетики, ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ УкраТни», вул. Вернадського, 9, м. Днтро, 49044, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: Oleksandr Abaturov, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics 1 and medical genetics, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', Vernadsky st., 9, Dnipro, 49044, Ukraine; e-mail: [email protected] Full list of author information is available at the end of the article.
бливiстю сучасного типу дистанцшного навчання в рiзних крашах е активне його застосування в розви-тку унiверситетiв та 1х мiжнароднiй спiвпрацi. Так, на-приклад, Массачусетський технологiчний iнститут i Гарвардський унiверситет у 2012 роцi створили власну платформу дистанцшного навчання i розмiщують на нiй рiзноманiтнi курси. Оскiльки освiтня революцiя, що базуеться на комп'ютернш технiцi та телекомуш-кацiйних мережах, значно впливае на освггню галузь, увага навчальних закладiв до дистанцiйного навчання посилюеться. Завдяки впровадженню дистанцiйного навчання стало можливим створювати навчальнi i на-уковi джерела, можливостi яких у кшька разiв переви-щують так! в паперових носив шформаци [1—5].
Завжди здавалось, що дистанцiйне навчання не може застосовуватись на кшшчних кафедрах медичних вишiв. Вважалось, що професш лiкаря можна опану-вати тльки переймаючи досвiд сво'1х наставников бтя лiжка хворого. I це дшсно так: неможливо стати лша-рем, тльки вивчаючи пiдручники та виршуючи тестовi завдання [6].
Незважаючи на нашi думки, пандемiя COVID-19 внесла корективи в навчальш процеси, в тому чи^ i медичних вишiв.
Згiдно з Постановою Кабiнету Мшс^в Украши «Про запобiгання поширенню на територи Украши ко-ронавiрусу COVГО-19» № 211 вiд 11.03.2020 р., листом МОН Украши № 1/9-154 вщ 11.03.2020 р., листом МОЗ Украши № 22-04/7148/2-20 вiд 12.03.2020 р. та наказом ректора № 50-0Д вщ 11.03.2020 р. вс кафедри Дншро-петровсько'1 медично'1 академи, в тому числi i кафедра педiатрií 1 та медично'1 генетики, з 12.03.2020 року першими серед вищих медичних навчальних закладiв Украши розпочали дистанцiйне навчання студентiв ушх курсiв.
Мета роботи: подати досвщ органiзацií викладан-ня педiатрií' студентам 4-го року навчання дистанцш-ним методом. В процеш органiзацií' навчального про-цесу в умовах карантину слщ було вирiшити декiлька питань.
Результати та обговорення
Першим етапом стала розробка таких завдань, яю б дозволили студентам в повному обсязi оволодгга теоретичним матерiалом за темою заняття, а виклада-чевi — оцшити проведену самостiйно роботу та прош-формувати студентiв про допущеш помилки, невщпо-вiдностi, «бш плями» та «чорш дiри», що з'явилися у знаннях пiсля вивчення теми. Виникли питання щодо змiсту завдань, 1х кiлькостi, змiсту та формату. Було виршено взяти за основу тестовi завдання та клiнiчнi завдання, що були розроблеш для роботи студенпв пiд час аудиторних занять i для самостшно! роботи. Тестовi завдання були такими, що включеш до бази КРОК-2 та за рiвнем складностi можуть бути виршеш студентами на 4-му рощ навчання. Оскшьки юльюсть таких теспв в базi КРОК-2 була обмеженою, було вирiшено доповнити матерiал тестами, що були розроблеш ств-робггаиками кафедри. Крiм того, студент повинен був виршити клiнiчне завдання, що було прошюстроване
рентгенограмами, електрокардiограмами, результатами лабораторних та шструментальних дослщжень. Кожному студенту пропонувалось iндивiдуальне завдання, ставлячи питання до якого ми намагалися перевiрити якомога бтьше матерiалу, засвоеного студентом. Наприклад, вирiшуючи клiнiчне завдання, студент мав вщповюти, яю етiологiчнi чинники при-звели до розвитку захворювання, яы патогенетичнi змiни призвели до формування клЩчних ознак захворювання, об'еднати ктшчш ознаки в синдроми, призначити менеджмент хворого та дати рекомендаций щодо подальшого ведення пацiента. Крiм того, студент повинен був оцшити результати додаткових обстежень. На першому етат було вирiшено обмежитись 20 тес-товими завданнями та одним клМчним завданням за кожною темою, але в подальшому ми зрозумти, що оптимальна кiлькiсть тестiв мае становити вщ 40 до 50 тестав рiзного ступеня складностi i в iдеалi кожному студентовi мае бути надюланий власний варiант тестав. Звiсно, таке формування завдань значно збтьшуе на-вантаження викладачiв та потребуе значного робочого таймiнгy Значно простше використовувати платфор-ми NOODLE або SOCRATIVE, коли студенти групи в час, що призначений викладачем, одномоментно ви-конують тестовi завдання онлайн. Це значно зменшуе вiрогiднiсть обмiну iнформацiею мiж студентами. Слд зауважити, що в цьому випадку можна обмежитись 20 тестовими завданнями за умови того, що для кожно! групи студентав набiр теспв змiнюеться. Можливою помилкою при цьому може бути рiзна «вартють» тестав, тому потрiбно стежити за тим, щоб кожний набiр тестiв мав однакову складнють.
Слiд пам'ятати, що оцшювання е також складовою частиною навчального процесу. Тому дуже важливим було не тiльки оцiнити студента, а й також пояснити, яю помилки були зроблеш та чому. В першi тижнi дистанцшного навчання викладачi постiйно знаходились на зв'язку зi студентами. Студенти мали можливiсть подзвонити або написати викладачев^ використовую-чи системи Viber, WhatsApp, Telegram або електронну пошту, та поставити питання й отримати пояснення щодо сво!х помилок. I це призвело до хаосу у робота ви-кладачiв, тому що дзвшки та листи вiд студентiв надхо-дили протягом усього дня i студенти прагнули негайно! вiдповiдi. Робочий день викладача почав становити до 10 свггових годин з огляду на те, що ^м вщповщей на запитання студентiв слiд було ще перевiряти виконанi завдання та проводити лшувальну роботу.
На засщанш кафедри було запропоновано використовувати для дистанцшного навчання платформи для проведення онлайн занять. Викладачами були обраш платформи Zoom та Skype як програми, що зазвичай застосовують для проведення онлайн конференцш.
Використання програм Zoom та Skype у дистанцш-ному навчаннi надало багато можливостей викладачам i студентам. По-перше, викладач отримав можливiсть вiдповiдати на запитання студентав в режимi реального часу, i, осюльки студенти часто ставили однаковi запитання, це значно скорочувало час, що викладач витра-чав на вiдповiдi. По-друге, робота над помилками, що
були допущеш студентами при виршенш тестових та кшшчних завдань, проводилась одночасно з yciMa студентами, i це дозволяло розпочати групову дискусш та опитування у режимi реального часу.
Викладач виводив на екран завдання та його вирь шення, що було вже попередньо представлено одним зi студентав, та пропонував групi визначити правильнють рiшення. При цьому студенти могли ставити питання як студентов^ що представляв завдання, так i викладачевь Викладач, у свою чергу, ставив студентам питання, що могли б допомогти у прийнятл правильного рiшення.
Для розбору теми було достатньо виршити 5 за-вдань.
В кшщ заняття викладач виставляв загальну оцш-ку, що враховувала правильнiсть вирiшення завдань, правильнють вщповщей на поставленi викладачем запитання й активнють участi студента протягом заняття.
По-трете, проведення занять в режимi онлайн дозволяло провести щентифшацш студента та виключа-ло можливiсть вирiшення завдань для нього сторон-ньою особою.
Другим етапом роботи стала подготовка для студен-пв теоретичних матерiалiв за кожною темою навчаль-но1 програми. Бiблiотека Дншропетровсько1 медично'1' академй' забезпечила для студенпв доступ до матерiа-лiв онлайн, i студенти мали змогу замовляти необхщш роздiли пiдручника й отримувати сканованi сторiнки електронною поштою. Але через велику кiлькiсть за-пипв студенти не завжди отримували лгтературу вчас-но, тому викладачi кафедри зробили вибiрку й обробку матерiалiв за кожною темою. Також на сайп кафедри було викладено багато посилань на тюстративний ма-терiал, що розташований на платформах 1нтернету та е у вiльному достуш. Це дозволило вiзуалiзувати прак-тичний матерiал i зробити його бтьш доступним для вивчення.
Виникло також питання щодо викладання лекцш-ного матерiалу. Викладання лекцiй в режимi онлайн потребувало вiд лекторiв значно!' переробки матерь алу, оскiльки лекцiя онлайн на платформi Zoom об-межувалась 40 хвилинами, а враховуючи час на вь тання, вступ, шдсумки, iдентифiкацiю студентiв, на викладення матерiалу залишалось близько 30 хвилин. Можна було роздтити лекцiю на частини, але, як показав досвщ, це значно знижувало якiсть викладання матерiалу. Слiд ще було враховувати психологiчнi фактори — роботу лектора перед камерою, вщсутшсть зворотного зв'язку з аудиторiею тощо. За техшчно!' пiдтримки Днiпропетровськоï медично'1' академй' лек-цй' були записанi на платформi Zoom та розмiщенi на сайп кафедри, з тим щоб студенти мали змогу при по-требi ix передивлятися.
Деяк студенти мали пропущен практичнi заняття. Слщ зауважити, що вiд початку дистанцшного навчання не було зафшсовано жодного пропущеного практичного заняття. Щодо пропусыв занять, що були зроблеш студентами ще до початку карантину, було ви-ршено дозволити вщробки практичних занять у квита, пiсля заинчення карантинних заxодiв. Шсля подо-вження карантину на засщанш кафедри було прийняте
рiшення про прийняття вiдробок онлайн. Студент ви-конуе завдання за темою пропущеного заняття, а по-пм спiлкуеться з викладачем на платформi Zoom або Skype. Розроблено графш, згiдно з яким студенти мо-жуть вийти на зв'язок з викладачем у визначеш годи-ни. Одночасно на зв'язку з викладачем можуть знахо-дитись не бтьше трьох студентiв, як мають однакову тему пропущеного заняття.
В умовах карантину методичш засiдання кафедри також проводяться онлайн, з обговоренням проблем, що виникають в процеш дистанцiйного навчання, вне-сенням та затвердженням пропозицiй щодо удоскона-лення процесу тощо.
На заняттях выведено час на виховну роботу. Ви-кладачi постiйно нагадують студентам про необхщ-нiсть дотримуватись карантинних заxодiв, про захист групи ризику, розповщають про волонтерський рух, що активно розвиваеться в Дншропетровськш ме-дичнiй академй'. На сайп кафедри розмщена лекцiя завiдувача кафедри педiатрiï 1 та медично'1' генетики, доктора медичних наук професора О.6. Абатурова про особливосп коронавiрусу, патогенетичш особливостi розвитку хвороби, можливостi менеджменту та профилактики COVID-19. 1нформащя матерiалу постiйно оновлюеться.
Були також усшшш спроби проведення засiдань студентського наукового товариства онлайн, що отри-мали схвальш вiдгуки з боку студентiв.
Висновêи
Перший досвiд, отриманий пiд час проведення дистанцшного навчання, показав, що воно мае свою шшу навпъ у такш традицiйно консервативнiй освт, як медична. Звичайно це бтьшою мiрою стосуеться безперервно!' пiслядипломноï медично'1' освгга. Але й у викладанш клiнiчниx предметiв, зокрема педiатрiï, можуть використовуватись елементи дистанцшного навчання. Це може бути виршення тестових завдань, дистанцшш консультацй' викладачiв або якийсь iз еле-ментiв, що зараз опрацьовуються кафедрами. Дiйсно те, що дистанцшне навчання в галузi охорони здоров'я ттьки розпочалось, i цей метод навчання мае великий потенщал.
На пiдставi результатiв, що отримаш на даному етапi дистанцiйного навчання у вищих медичних закладах, ми пропонуемо низку питань, на яы повинш вщповюти викладачi вищо1 школи, щоб збiльшити ймовiрнiсть того, що розроблеш шструменти дистан-цшного навчання будуть сприйматися як корисна й ефективна можливють доповнення юнуючих моделей керiвництв з розробки освггаього курсу (такого, на-приклад, як курс педiатрiï).
Слiд зауважити, що елементи дистанцшного навчання в будь-якому випадку слщ розглядати як час-тину всього процесу розробки навчального плану, а не його замшу.
Конфлжт штереав. Автори заявляють про вщсут-нють конфлiкту штерешв та власно1 фiнансовоï зацi-кавленосп при пiдготовцi дано1 статтi.
References
1. Pylaieva T. The history of the development of distance education in the world. Academic Сommentaries. Series: Pedagogical Sciences. 2016;(147):114-118. (in Ukrainian).
2. Pylaieva TV, Yatsenko VV. Internationalization of higher education: theoretical aspect. Collection of research papers of the Kherson State University. Pedagogical sciences. 2017;80(3):31-36. (in Ukrainian).
3. McCutcheon LRM, Alzghari SK, Lee YR, Long WG, Marquez R. Interprofessional education and distance education: A review and appraisal of the current literature. Curr Pharm Teach Learn. 2017;9(4):729-736. doi:10.1016/j.cptl.2017.03.011.
4. Pate KA, Pate AN, Sampognaro LA, Brady JH, Caldwell DJ. Design, implementation, and evaluation of an online elective course on
current topics in pharmacy. Curr Pharm Teach Learn. 2017;9(4):528-536. doi:10.1016/j.cptl.2017.03.008.
5. Bin Mubayrik HF. Exploring Adult Learners' Viewpoints and Motivation Regarding Distance Learning in Medical Education. Adv Med EducPract. 2020;11:139-146. Published2020Feb 19. doi:10.2147/AMEP. S231651.
6. Wong G, Greenhalgh T, Pawson R. Internet-based medical education: a realist review of what works, for whom and in what circumstances. BMC Med Educ. 2010;10:12. doi:10.1186/1472-6920-10-
OrpuMaHo/Received 20.04.2020 Pe^H30BaH0/Revised 28.04.2020 npuuHnro go gpyKy/Accepted 11.05.2020 ■
Information about authors
A.E. Abaturov, MD, PhD, Professor, Head of the Department of pediatrics 1 and medical genetics, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine'; Dnipro, Ukraine; ORCID iD: http://orcid.org/0000-0001-6291-5386
O.A. Agafonova, PhD, Associate Professor at the Department of pediatrics 1 and medical genetics, State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine', Dnipro, Ukraine
Абатуров А.Е., Агафонова Е.А.
ГУ «Днепропетровская медицинская академия МЗ Украины», г. Днепр, Украина
Опыт дистанционного преподавания педиатрии студентам четвертого курса в медицинских вузах Украины в условиях пандемии СОУЮ-19
Резюме. Статья посвящена опыту дистанционного преподавания педиатрии студентам 4-го курса медицинского факультета на кафедре педиатрии 1 и медицинской генетики Днепропетровской медицинской академии в условиях карантина вследствие пандемии СОУГО-19. Внимание учебных заведений к дистанционному обучению повысилось в последнее время, благодаря внедрению дистанционного обучения стало возможным создавать учебные и научные источники, возможности которых в несколько раз превышают таковые бумажных носителей информации. Клинические кафедры медицинских вузов получили возможность распространить свой опыт в применении новейших информационных технологий и впервые ввести преподавание онлайн клинических дисциплин. В статье описан опыт подготовки и проведения практических занятий, изложения лекционного материала. Изложена динамика изменений нагрузки на преподавателей и студентов в процессе приобретения опыта дистанционного обучения. Описаны этапы подготовки учебных материалов, тестов и клинических задач для студентов.
Рассмотрены возможности применения тестов базы КРОК-2 в процессе подготовки студентов к практическим занятиям. Представлены варианты проверки знаний, полученных студентами при подготовке к практическим занятиям. В статье подробно рассматриваются возможности проведения практических занятий и изложения лекционного материала на различных платформах, представленных в Интернете, возможности идентификации студентов, а также различные формы общения студента и преподавателя. Также уделено внимание порядку и методике принятия у студентов отработок занятий, которые были пропущены до времени объявления карантина. Кафедра педиатрии 1 и медицинской генетики также делится опытом проведения методических заседаний кафедры, работы студенческого научного кружка и мерами по воспитательной работе, которые могут иметь место в работе кафедры во время карантинных мер в условиях пандемии СОУГО-19.
Ключевые слова: пандемия; дистанционное образование; практические занятия; лекции; собственный опыт
O.E. Abaturov, O.O. Agafonova
State Institution "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine", Dnipro, Ukraine
Experience of distance teaching of pediatrics to the fourth year students in medical higher education institutions of Ukraine in the conditions of the COVID-19 pandemic
Abstract. The article deals with the experience of remote teaching of pediatrics to the fourth year medical students at the Department of Pediatrics 1 and Medical Genetics of Dnipropetrovsk Medical Academy in quarantine time due to the COVID-19 pandemic. The attention of educational institutions to distance learning has increased; due to the introduction of remote teaching it became possible to create educational and scientific sources that are several times greater than the capabilities of paper media. Clinical departments of medical universities have the opportunity to expand their experience in the application of the latest information technologies and for the first time to introduce the teaching of online clinical disciplines. The article describes the experience of preparing and conducting practical classes, teaching lecture material. The dynamics of changes in the load on teachers and students in the process of gaining distance learning experience is described. The stages of preparation of educational materials, tests and clinical tasks for students are described.
Possibilities of using tests from KROK-2 base in the preparation of students for practical sessions are considered. Options for testing the knowledge obtained by students during preparation for practical classes are presented. The article examines in detail the possibilities of conducting practical classes and lecturing on various platforms presented on the Internet, the possibility of identifying students, as well as various forms of communication between student and teacher. Attention is also paid to the procedure and methods of accepting students' classes, which were missed before the quarantine period. The Department of Pediatrics 1 and Medical Genetics also shares the experience of conducting methodological meetings of the department, student research group and educational activities that may also take place in the work of the department during quarantine measures in the COVID-19 pandemic.
Keywords: pandemic; distance education; practical classes; lectures; own experience
