CC BY
41
УДК 331.5(477) 10.12958/1817-3772-2020-3(61)-198-204
В. Б. Гiтiс,
кандидат техшчних наук, ОКСЮ 0000-0002-7434-8259,
М. М. Марпева,
С. С. Др^о,
А. О. Юркш,
Донбаська державна машинобуд1вна академ1я, м. Краматорськ
ДОСЛ1ДЖЕННЯ МОЖЛИВОСТ1 П1ДВИЩЕННЯ Р1ВНЯ ЗАЙНЯТОСТ1 В УКРА1Н1 ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ АНАЛ1ЗУ ПРОБЛЕМ БЕЗРОБ1ТТЯ
Постановка проблеми. Однiею iз найгострь ших соцiально-економiчних проблем розвитку су-часно! укра!нсько! економiки е безробггтя, що ви-кликане як об'ективними, так i суб'ективними обста-винами. З одного боку, це невщ'емна характеристика функщонування i розвитку ринкового суспшь-ства, коли мова йде про мшмальний рiвень безро-бiгтя в кра!ш, який не може бути знижений i ввдпо-вiдае поняттю повно! зайнятостт А з шшого, коли рiвень безробггтя перевищуе природнiй рiвень, -вщбуваються втрати потенщйного ВНП, знижу-еться кутвельна спроможнiсть населения, неращо-нально використовуеться людський каттал.
З огляду на нинiшию сигуацiю, в якш знахо-диться кра!на, безробiття - це найбшьш гостра проблема, з якою стикаеться населення Укра!ни в умо-вах сьогодення. Причиною цього е неефективнiсть використання робочо! сили у минулому i ввдсутнють економiчних умов, як б дали змогу людям застосо-вувати сво! навички у продуктивнiй робот за пдну плату, вiйна на сходi кра!ни. Саме тому це явище е як економiчною, так i сощальною проблемою. Без-робiття у нашш кра!ш набуло масового характеру i несе реальну загрозу для державного та суспшь-ного благополуччя.
Нинiшнiй вал безроб^них - найсерйознiше ви-пробування для Укра!ни за майже 20 рошв. Цього року через СОУШ-19 склалася складна ситуащя, з якою бореться зараз весь свгг. Пандемiя коронавь руса внесла iстотнi корективи в плани i добробут населення Укра!ни. Стрiмке зростання безробтя i, вiдповiдно, збiднiния населення загрожуе значними сощальними потрясiннями.
Анал1з останшх досл1джень 1 публ1кац1й. Проблеми зайнятосп i безробiття в Укра!ш знайшли свое вiдображения у наукових доробках вггчизняних науковцiв, а саме: I. Кочуми [1], Е. Лiбаново!, О. Новшово!, В. Онiкiенко, Л. Ярово!, А. Борищук та К. Семенова, I. Зайцева [2]. Л. Шаульсько! та Н. Якимово!, О. Амоши, С. Бандур, Д. Богинi, Л. Гальшва, О. Гршново!, М. Долшнього, А. Колота, О. С. Лисюк [3], В. Лггинсько! [4] та богагатьох шших.
Метою статт1 е виявлення можливост тдви-щення рiвня зайнятостi на ринку пращ Укра!ни за
результатами вивчення та аналiзу проблем безро-бiття, особливо з урахуванням нинiшнього введе-ного карантину через загрозу коронавiруса.
Виклад основного матер1алу. Безробiття е не-вiд'емною складовою ринково! економiки, одним iз негативних наслiдкiв само! природи ринку, результатом дИ його головного закону - попиту i пропози-щ!. Безробiття е макроекономiчною проблемою, яку формують такi фактори, як змiни в економiцi, спо-вiльнения темпiв економiчного розвитку, ствввдно-шення щн на фактори виробництва, недостатнiй су-купний попит, шфлящя, що сприяе скороченню ка-ттальних вкладень, зниження реальних доходiв населення, що викликае збiльшення пропозицп зi зменшенням попиту на робочу силу, стввщно-шення цiн на фактори виробництва, яке веде до пе-реважання працездатних технологiй, сезонн коли-вання виробництва, що здшснюють коливання у попит^ на робочу силу, науково-техшчний прогрес, що збшьшуе диспропорщ! мiж попитом i пропозищею робочо! сили, недосконале трудове законодавство, низький рiвень профеийно! тдготовки й перетдго-товки, неналежний рiвень програм зайнятосп та де-мографiчнi процеси, як вiдбуваються в кра!ш.
Безробiття - соцiально-економiчне явище, за якого працездатне населення не може знайти роботу, стан зайнятосп частини економiчно активного населення [3].
Провiвши аналiз науково! лтератури, а також розглянувши рiзнi визначення поняття «безробiття», ми дшшли висновку, що не юнуе единого погляду щодо цього соцiально-економiчного явища. Узага-льнивши всi зазначен твердження пропонуемо таке розумiния поняття «безробггтя».
Безробiття - це суспшьна ситуацiя в кра!ш, спричинена економiчними, полiтичними або соща-льними чинниками, за яких значна частина працез-датного населення не може реалiзувати свiй трудо-вий i творчий потенщал через обмежену кiлькiсть вакантних робочих мiсць або через свою не конку-рентоспроможнiсть на ринку пращ.
Безробггтя в економiчному житп - це переви-щення пропозищ! робочо! сили над попитом на працю. Його не можливо скасувати, бо в кращому випадку воно може бути зведене до «природного»
piвня бeзpобiття. Нeзвaжaючи та знaчнe змeншeння кшькост бeзpобiтних, його piвeнь, як i paнiшe, до-сить високий.
Тaким чином, бeзpобiття зyмовлeно пpоцeсом соцiaльно-eкономiчного pозвиткy дepжaви i сус-пiльствa. Воно е нeвiд'eмним eлeмeнтом pозвиткy виpобництвa. В пeвномy тени можнa скaзaти, що бeзpобiття - вд мaкpоeкономiчнe явищe, що визта-чae тeмпи i piвeнь eкономiчного pозвиткy кpaïни.
У Зaконi Укpaïни «^о зaйнятiсть нaсeлeння» бeзpобiття тpaктyeться як соцiaльно-eкономiчнe явищe, зa якого чaстинa осiб нe мae змоги peaлiзy-вaти свое пpaво m пpaцю тa отpимaння зapобiтноï ma™ (винaгоpоди) як джepeлa iснyвaння [5].
Отжe, сepeд yчeних нeмae едино1' думки щодо визнaчeння поняття «бeзpобiття» як склaдного i бa-гaтогpaнного явищa. Бeзpобiтнi поpяд iз зaйнятими фоpмyють pобочy силу кpaïни. У peaльномy e^TO-мiчномy житп бeзpобiття вистyпae як пepeвищeння пpопозицiï pобочоï сили нaд попитом нa reï [1].
Виникнeния бeзpобiття пpизводить до тaких нaслiдкiв: збiльшeння соцiaльного нaпpyжeння; збь льшeння осiб з психiчними зaхвоpювaниями; поси-лeння соцiaльноï дифepeнцiaщï; виникнeння витад-кiв кpимiнaльного xapa^epy; знижeння тpyдовоï a^ тивносп, a тaкож piвня життя нaсeлeння; скоpо-чeння подaткових нaдходжeнь; змeншeння ВВП; зpостaння витpaт нa допомогу бeзpобiтнiм [2].
Попpи всi нeгaтивнi таслщки, бeзpобiття мae й позитивнi стоpони [2]:
- пiдвищeння соцiaльноï щнност pобочого мiсця;
- збiльшeння особистого вшьного чaсy тa сво-боди вибоpy мiсця pоботи;
- зpостaння соцiaльноï знaчимостi й цiнностi
- ствоpeння конкypeнцiï мiж пpaцiвникaми;
- стимyлювaння пiдвищeння iнтeнсивностi i пpодyктивностi пpaцi.
3a pинкових умов бeзpобiття е нe тiльки eraro-мiчною, aлe й сepйозною соцiaльною пpоблeмою.
У 2016 p. зa 9 мiс. pоботy знaйшли - 341,5 тис. оаб, як m почaткy pокy були бeзpобiтними, у
2017 p. тaкa тeндeндiя збepiгaлaсь: у вepeснi бeзpо-бiтних було m 303 тис. мeншe, нж у сiчнi [8], у
2018 p. - 417,3 тис. оаб, як нa почaткy pокy були
^ичому соцiaльнi aспeкти дaноï пpоблeми е бiльш вiдчyтними для сус^льи^ i дyжe aктyaльнi нapaзi.
Пpоaнaлiзyeмо piвeнь бeзpобiття в Укpaïнi зa остaннi pоки. 3нaчноï шкоди Укpaïнi зaвдaлa свiтовa фiнaнсовa кpизa, окутащя Кpимy тa ситyaцiя нa сходi кpaïни. Сaмe тому нaйбiльшого скоpочeння зaйнятостi нa почaткy кpизи зaзнaли тaкi сeктоpи, як пpомисловiсть тa бyдiвиищ•во. 3a остaннi чотиpи pоки piвeнь бeзpобiття в Укpaïнi знизився нa 0,5%. Tara дaнi в ачш 2020 p. опpилюднилa Дepжaвнa слyжбa стaтистики Укpaïни [4].
3a чaс кapaнтинy, який тpивae з бepeзня 2020 p., згiдно Угазу Кaбiнeтy Miнiстpiв Укpaïни вiд 11 бe-peзня 2020 p. № 211, у зв'язку iз зaгpозою пошиpeння новоï коpонaвipyснi iнфeкцiï, piвeнь peaльного бeз-pобiття в Укpaïш збiльшився. Taк, зa пiдpaхyнкaми Tоpгово-пpомисловоï пaлaти, в пepшi двa тижт кapaнтинy кшьшсть бeзpобiтних виpослa та 500 -700 тисяч, a зa таступт двa тижнi - у квггш - додa-лося щe 500-600 тисяч осiб. I зaгaлом сьогоднi бeз-pобiтних в Укpaïш нe мeншe 2,5-2,8 млн гpомaдян. 3a оцiнкaми Tоpгово-пpомисловоï пaлaти Укpaïни, piвeнь бeзpобiття сьогоднi склaдae 13,7-15,4%. Ц нaйвищий покaзник зa ост^нит 15 pокíв [6].
Бeзpобiття е мaкpоeкономiчною пpоблeмою, яку фоpмyють тaкí чинники, як стpyктypш змiни (мiжгaлyзeвi, виyтpiшиьогaлyзeвi, peгiонaльm) в eкономiцi (нaпpиклaд, yпpовaджeиня нових тeхно-логiй, згоpтaння виpобиищ•вa в тpaдицiйиих гaлy-зях, зaкpиття тeхнiчно вiдстaлих гад^ием^'в), зни-жeиня тeмmв eкономiчного pозвиткy, тезонш коли-вaния виpобиищ•вa, нeдостaтmй сукупний попит, ш-фляцiя, нeдосконaлe тpyдовe зaконодaвство, низь-кий piвeнь пpофeсiйноï пiдготовки й пepeпiдго-товки, нeнaлeжний piвeнь пpогpaм зaйиятостi тa дe-могpaфiчнi пpоцeси [2].
Розглянeмо динaмiкy кiлькостi бeзpобiтних тa piвeиь бeзpобiття в Укpaïнi зa 2016-2020 pp. (див. тaблицю). 3a дaними Дepжaвноï служби стaтистики Укpaïии, щоpокy iз ачня до вepeсня кшьшсть бeзpо-бiтиих стaбiльно змeишyeться, a у 2020 p. кшьшсть бeзpобiтиих с-^мко зpослa.
Таблиця
бeзpобiтними [9]. У 2020 p. з почaткy дп кapaитииy (з 12 бepeзия по 31 липня 2020 p.) стaтyс бeзpобiт-ного отpимaли 395 тис. о«б, що нa 71% бíльшe шж зa aнaлогiчний пepiод 2019 p.
Динамжа кiлькостi безробiтних та рiвня безробiття в УкраТш
(сфоpмовaно aвтоpaми нa основi опpaцьовaного джepeлa [6])
Роки Бeзpобiтнe нaсeлeння
у сepeдньомy, тис. оаб % до eкономiчно aктивного нaсeлeння зapeeстpовaних бeзpобiтних
2016 1677,5 9,7% 407,2
2017 1697,3 9,9% 352,5
2018 1577,6 9,1% 341,7
2019 1486,9 8,6% 338,2
2020 2500,0-2800,0 13,7 % - 15,4% 900,0
Однак слад зазначити, що останшм часом зрос-тання кшькост зареестрованих безробiтних зупини-лося. Так, у квггш статус безробiтного отримали 149 тис. оаб, у травн !х кшьшсть становила 97 тис. оаб, у червнi - 75 тис. осГб, у липш - 68 тисяч.
Шд час дп карантину фахiвцi центрiв зайнятосп не припиняють тдбирати для безробггних тдхо-дящГ вакансп, а для роботодавщв - квалiфiкований персонал. З 12 березня по 31 липня 2020 р. роботу вдалося знайти для 222 тис. громадян, з них -151 тис. безробггних.
Криза, спричинена коронавiрусною iнфекцiею, без перебшьшення внесла суттевi корективи на ук-ра1нський ринок пращ. У сферi зайнятосп спостерь галося суттеве зменшення шлькосп вакансiй водно-час Гз зростанням шлькосп безробiтних громадян. Ввдтак на початок серпня на одне робоче мюце пре-тендувало 8 безробггних.
Станом на 3 серпня статус безробггного мають 506 тис. украшщв (у тому числГ - з початку дп карантину статус безробггного отримали 395 тис. оаб).
Серед безробггних:
При аналГзГ безробггтя населення важливо ввд-значити причини безробггтя. Наведемо структуру безробггного населення Украши у 2019 р. (рис. 3).
ПроаналГзувавши структуру безробггних за да-ними рис. 3, можна стверджувати, що у 2017 р. в Ук-ра!т найчаспше населення ставало безробГгним через звшьнення за власним бажанням (30% вГд за-гально! шлькосп безробггних), насгупними причинами безробггтя е звшьнення з економГчних передумов Г неможливють працевлашгування тсля зашнчення навчальних закладГв загально! середньо! освГги та вищих (20 та 18% безробггних ввдповвдно). БезробГгними ставали через демобшзащю з вшсь-ково! строково! служби (2% безробггних) [6].
- за статтю: чоловГки -211 тис. (або 42%), жшки - 295 тис. оаб (58%);
- за вшовими групами: 31% - до 35 рошв; 29% - вед 35 до 45 рошв; 26% - вед 45 до 55 рошв, 14% - у вщ1 понад 55 рошв;
- за освГгою: 51% - вища освГга, 32% - профе-айно-техшчна освГга, 17% - загальна середня освГга
[7].
В першу чергу роботу втратили п, хто неформально працював у галузях, дГяльнють яких була зу-пинена на час карантину. До них додалися Г трудовГ мГгранти, як повернулися в Украшу, втративши роботу за кордоном. Сьогодш уа щ люди опинилися на роздорГжжг
Зниження рГвня безробггтя сприятиме еконо-мГчному розвитку Украши. Але подолання ще! проблеми потребуе реалГзацп комплексу ршень, почи-наючи вГд адекватного розподшу державного за-мовлення при тдготовщ спещалюпв у навчальних закладах Г завершуючи проведенням економГчних реформ та залученням Гнвестицш
ПорГвняемо дан (рис. 1) та розглянемо також графГчно кшьшсть безробггних за мюцем прожи-
1снуе багато проблем щодо статистики безробггтя в Укра!ш, ям не дають змогу об'ективно ощ-нювати реалп безробггтя в Укра!ш, до них належить:
- ввдсутнють статистики про осГб, яш втратили надто на отримання роботи в Укра!ш, яш не стоять на облшу в службГ зайнятосп;
- статистика не враховуе часткову зайняпсть;
- неправдива шформащя з боку безробггних.
Велика кшьшсть робггнишв працюють без офь
щйного працевлаштування, тому майже неможливо перевГрити тих, хто отримуе виплати по безробггтю й задГяний у пньовш економщ. Натомють статистика не бере до уваги, що саме через ввдсутшсть роботи 2,6-2,7 млн наших стввггчизнишв вихали за кордон на заробГгки [6].
вання (рис. 2).
200 180 160 140 120 100 80 60 40 20 0
2016
2017
2018
2019
□ ЧОЛОВ1КИ 0Ж1НКИ
Рис. 1. Анал1з р1вня безроб1ття в УкраТш за статтю у 2016-2019 рр., ос1б
(сформовано авторами на основГ опрацьованого джерела [6])
250
2016 2017 2018 2019
Нмкьке населення □сiльське населення
Рис. 2. Аналiз рiвня безробггтя в УкраТш за мiсцем проживания, тис. ойб
(сформовано авторами на основi опрацьованого джерела [6])
2% Звтьнеж за станом здоров'я, через оформлення пенси
2% Демоб^зован з _ вшськово! служби
4% Не зайнят через виконання амейних _ обов'язжв
10% Звтьнення у зв'язку з зажнченням контракту
9% Робота мае сезонний характер
18% Не працевлаштован Ысля зажнчення ЗЗСО та ВНЗ
30% Звтьнення за власним бажанням, за угодою сторш
_ 20% Звтьнення з економнних причин
Рис. 3. Структура безробггного населення УкраТни у 2018 рощ за причинами незайнятосп, %
(сформовано авторами на основi опрацьованого джерела [6])
Реальну ситуащю, яка сталася наразi в Укра1ш, можемо бачити i без статистики. Враховуючи демо-графiчну ситуащю, що склалася в рiзних регiонах Укра1ни, можна передбачити, що при ниншньому рiвнi створення нових робочих мiсць i природному прирост! населення рiвень безробiття в репонах у майбутньому набуде ще бшьшо! гостроти.
На запит Укршформу в Державнiй службi зай-нятост Укра1ни повiдомили, що станом на 16 квгтня 2020 р. кшьшсть безробiтних, зареестрованих в центрах зайнятост!, становить 400,9 тис. оаб, що на 86,5 тис., або на 27% бшьше шж на цю ж дату мину-
лого року (станом на 16 квггня 2019 р. кшькють без-робгтних становила 314,4 тис.).
За час з початку карантину, тобто починаючи з 12 березня в службi зайнятосп зарееструвалося 89,2 тис. безробгтних.
Сьогодн економiчна криза впливае найбшьше на сфери фiнансових послуг, нерухомють, будь вельну галузь, металургiю, торпвлю, хiмiчну та до-бувну промисловють, однак перелiк цей може бути набагато бшьшим. Також актуальною на ринку пращ Украши е проблема мобшьносп робочо! сили. Трансформацiйнi економiчнi перетворення в Укра-
!т створили можливосп для появи нових умов та видiв мобiльностi робочо! сили.
Основн шляхи виршення проблем безробiття мають включати цiлу низку заходiв, зокрема [1]:
■ запровадити механiзми захисту внутршнього ринку працi кра!ни;
■ реалiзувати Державнi та регiональнi програми зайнятосп населення;
■ знизити податки для тдприемств за умови збереження робочих мiсць;
■ застосувати економiчнi стимули фшансово-кредитного мехашзму для створення iнвестидiйного клiмату та ефективного ринкового середовища;
■ варто розвивати розгалужену систему державно! служби зайнятосп профеайно! орiентацi!, пiдготовки, перепiдготовки i пiдвищення квалiфiка-ц1! кадрiв;
■ необхвдно сприяти тдвищенню конкуренто-спроможносп робочо! сили за рахунок полшшення рiвня освiти по професiях, необхщних на ринку працi;
■ слад здшснювати кооперацiю, спецiалiзацiю та iнтенсифiкацiю виробництва на iнновацiйнiй ос-новi з урахуванням зонально! спецiалiзацi! способом ввдновлення;
■ гарантувати виплату заробпно! плати, яка повинна бути не нижче законодавчо встановленого мь нiмального рiвня заробiтно! плати (з 1 вересня 2020 р. 5000 грн), не допускати затримання з !! ви-плати, через що оргашзувати поспйний всебiчний контроль з боку державних органiв;
■ сформувати легалiзацiю тiньово! зайнятостi.
Наразi в Укра!ш спостерiгаеться тендендiя не-
вщповщносп кiлькостi безробiтних, зареестрованих у Державнш службi зайнятостi, кiлькостi найнятих робпнишв, як скористалися послугами служби зайнятосп. Гострою на сьогодш е проблема високо! частки безробiтних з вищою освiтою в Укра!ш.
Останшм часом також постiйно загострюеться ситуащя iз зайнятютю молодi в Укра!ш. Частка мо-лодi у загальнш кiлькостi безробiтних досягла 26,4%.
На нашу думку, держава повинна проводити певн заходи для зниження рiвня безробiття, а саме:
■ вдосконалення нормативно-правово! бази до мiжнародних норм i стандартов;
■ створення нових робочих мюць у сферi малого та середнього бiзнесу, оскiльки вiн сприяе вщ-родженню традицiйних ремесл, народних промис-лiв, кустарництва, розвитку туризму в Украшц
■ розвиток сшьського господарства через вдос-коналення системи збуту продукцi!;
■ розвивати «надомний» бiзнес, бо це значно покращить рiвень зайнятостi населення в Укра!нц
■ створення «сiмейних ферм» у сшьськш мюце-востi;
■ перетдготовка безробiтних, залучення !х до суспшьних робiт.
Першочерговим завданням для зниження рiвня безробiття в державi мае стати реалiзацiя виважено! економiчно! политики, зорiентовано! на зменшення рiвня бвдностг та безробiття, пiдвищення частки оплати пращ в структурi реальних доходiв населення, забезпечення стабiльного розвитку нащонально! економiки.
Сукупнiсть цих заходiв дасть можливiсть про-аналiзувати виконання регiональних програм, ро-бити мiжрегiональнi порiвняння, розрахувати ви-трати Фонду зайнятосп на конкретнi напрями державно! политики зайнятосп. Водночас державним органам влади необхiдно якомога швидше створити вiдповiдну правову базу з метою захисту прав наших громадян - заробгтчан за кордоном.
Запорукою виршення проблеми безробiття в Укра!ш е розробка i реалiзацiя широкого комплексу вiдповiдних заходiв, насамперед, у сощально-трудо-вiй сферi. Варто звернути увагу на оновлення та тд-вищення технiчного рiвня робочих мюць, зокрема, для того, щоб кожне з них забезпечувало зайнятому прожитковий мiнiмум i подальше збшьшення заро-бiтно! плати (з урахуванням шфляцл). Це дозволить привести заробгтну плату у вiдповiднiсть з продук-тивн1стю працi, скасувати фiктивнi робочi мiсця, зменшити приховане безробiття [5].
Запровадження запропонованих вище шляхiв подолання безробiття значно покращить ситуацiю зайнятостг на нащональному ринку працi, що спри-ятиме полiпшенню як економiчного, так i соцiаль-ного рiвня розвитку укра!нського суспiльства.
Висновки з проведеного дослiдження. При прогнозуваннi подальшо! ситуацi! з безробiттям в Укра!ш, слiд враховувати фактори, якi спричиняти-муть зменшення чи зростання його рiвня. Так, до зростання приведуть:
- необхщшсть подальшо! структурно! перебу-дови економiки;
- дефiцитнiсть iнвестицiй для створення нових робочих мюць, особливо для внутршньо перемще-них осiб;
- тдвищення мiнiмально! заробiтно! плати.
Це, безперечно, проявиться у таких економiч-
них та соцiальних наслiдках, як:
- скорочення обсягiв виробництва ВНП;
- зниження податкових надходжень до державного бюджету;
- зростання витрат на виплату сощально! допо-моги безробгтним;
- знецiнення ефекту вiд отримання вищо! освiти та професiйного навчання;
- посилення соцiально! напруженостi;
- зниження трудово! активностi.
Для подолання безробгття в Укра!нi потрiбно проводити певн1 заходи, такi, як:
- практична реалiзацiя державно! та регюналь-но! програм зайнятостi;
- приведения законодавства Укра!ни у вiдповi-днють iз м1жнародними нормами;
- захист внутрiшнього ринку пращ;
- забезпечення сприятливих умов для розвитку малого 6i3Hecy та тдприемницько! дiяльностi безро-бiтних;
- техшчне оснащення та вчасна модершзащя робочих мюць, що дозволить забезпечити дотри-мання одного iз головних принципiв оргашзацп за-робпно! плати на тдприемсти - перевищення тем-пiв зростання продуктивности працi над темпами зростання заробпно! плати, а також лiквiдувати фiктивнi робочi мюця та зменшити приховане безробгття та iн.
Крiм того, слщ проводити роботу з тдвищення конкурентоспроможносп вгтчизняно! робочо! сили за рахунок тдвищення li якосп, тобто зростання рiвня загально! оcвiти; тдвищення квалiфiкацii; мо-бiльноcтi працiвникiв, що проявляеться в першу чергу у розширенн дiапазону оволодiння пратвни-ками профеиею та cпецiальноcтями, а також здатно-cri швидко змiнити мicце роботи (перейти в iнший структурний тдроздш, фiлiю, представництво в ш-шому регiонi чи кра!т) i, звичайно, розвивати п га-лузi, як дають змогу повноцiнно вiдтворювати шди-вiдуальний людський капiтал (медицину, культуру, спорт). Особливих зусиль cлiд прикладати аби ство-рити (забезпечити) пдш умови та оплату працi в уах секторах вгтчизняно! економiки, щоб зменшити мiграцiйнi потоки на настро! населення, в першу чергу це стосуеться переселенщв.
Наразi тактика державно! тдтримки зайнятоcтi та стримування падшня доходiв виглядають бшьш-меш адекватними. Але вже зараз потрiбно думати про те, як кра!на мае жити тсля карантину.
Лiтература
1. Кочума I. Ю. Стан зайнятосп та безробiття в Укра!нi на сучасному етапi. Фгнансовий npocmip. 2011. № 3. С. 119-126. 2. Зайцева I. С. Проблемы зайнятосп та безробгття в Украш та кра!нах Свропейського Союзу. Управлтня розвитком. 25.03.2016. № 11. С. 125130. 3. Лисюк О. С. Безробптя як сощально-економь чна проблема населення Укра!ни. Зб. наук. праць ВНАУ. 2012. № 4(70). С. 48-53. 4. Лггинська В. А. Дер-жавне регулювання зайнятосп населення в Укра!ш. EKonoMiHuuU BicHUK Донбасу. 2013. № 3. С. 260-263. 5. Закон Укра!ни «Про зайняпсть населення» ввд 03.10.2017 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2148-19#n708. 6. Державна служба статистики Укра!ни. URL: http://www.ukrstat.gov.ua/. 7. Урядовий портал. URL: https://www.kmu.gov.ua/news/z-pochatku-roku-poslugami-sluzhbi-zajnyatosti-skoristalisya-ponad-17-mln-ukrayinciv.
References
1. Kochuma I. Yu. (2011). Stan zainiatosti ta bez-robittia v Ukraini na suchasnomu etapi [The state of employment and unemployment in Ukraine at the present stage]. Finansovyi prostir - Financial space, 3, рр. 119126 [in Ukrainian].
2. Zaitseva I. S. (2016). Problemy zainiatosti ta bezrobittia v Ukraini ta krainakh Yevropeiskoho Soiuzu [Problems of employment and unemployment in Ukraine and the countries of the European Union]. Upravlinnia rozvytkom - Development management, 11, рр. 125-130 [in Ukrainian].
3. Lysiuk O. S. (2012). Bezrobittia yak sotsialno-ekonomichna problema naselennia Ukrainy [Unemployment as a socio-economic problem of the population of Ukraine]. Zbirnyk naukovykh prats VNAU- Collection of scientific works of VNAU, 4 (70), рр. 48-53 [in Ukrainian].
4. Litynska V. A. (2013). Derzhavne rehuliuvannia zainiatosti naselennia v Ukraini [State regulation of employment in Ukraine]. Ekonomichnyi visnykDonbasu -Economic Herald of the Donbas, 3, рр. 260-263 [in Ukrainian].
5. Zakon Ukrainy «Pro zainiatist naselennia» vid 03.10.2017 r. [Law of Ukraine "On Employment" of 03.10.2017]. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/ laws/show/2148-19#n708 [in Ukrainian].
6. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. (n.d.). ukrstat.gov.ua. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].
7. Government portal. kmu.gov.ua. Retrieved from https://www.kmu.gov.ua/news/z-pochatku-roku-poslugam i-sluzhbi-zajnyatosti-skoristalisya-ponad-17-mln-ukrayin civ [in Ukrainian].
Гтс В. Б., Марпева М. М., Др^о С. С., Юркш А. О. Дослвдження можливосп тдвищення piiiiiu зайнятосп в УкраТш за результатами aH^Ï3y проблем безробгття
У статп дослвджено стан безробгття в Укра!ш, зо-крема встановлено, що фiнансово-економiчна криза, пов'язана з вшськовими дiями всередиш кра!ни, i коро-наврусна шфекщя суттево загострили цю проблему. Це проявилося в першу чергу в зменшенш частки еко-номiчно активного населення працездатного вiку в чи-сельностi населення в цшому i зростання чисельносп безробiтного населення працездатного вiку. Також встановлено, що, внутршне переселення i зростання за рахунок цього рiвня безробгття, а також посилення емь грацiйних намiрiв серед внутрiшньо перемщених осiб на тлi i так досить високо! чисельностi працюючих за кордоном. А також криза, викликана коронаврусною iнфекцiею, без перебiльшення внесли сутв корек-тиви в укра!нський ринок працi. У сферi зайнятосп спостерiгалося суттеве зменшення кiлькостi вакансш одночасно зi зростанням числа безробгтних громадян. У першу чергу роботу втратили тi, хто неформально працював в галузях, дiяльнiсть яких була зупинена на час карантину. До них додалися i трудовi мпранти, яш повернулися в Укра!ну, втративши роботу за кордоном. Сьогодш всi цi люди опинилися на роздор!жжт
Запропоновано можливi шляхи зниження безро-бiття в краïнi. Зниження рiвня безробiття сприятиме економiчному розвитку Украши. Але подолання цiеï проблеми потребуе реалiзацiï комплексу рiшень, почи-наючи вiд адекватного розподiлу державного замов-лення при пiдготовцi спещалюпв у навчальних закладах i завершуючи проведенням економiчних реформ та залученням iнвестицiй.
Реальну ситуащю, яка сталася наразi в Украш, можемо бачити i без статистики. Враховуючи демогра-фiчну ситуацiю, що склалася в рiзних регiонах Укра-!ни, а також карантин, можна передбачити, що при ни-нiшньому рiвнi створення нових робочих мюць i природному прирост населення рiвень безробитя в регю-нах у майбутньому набуде ще бiльшоi гостроти.
Ключовi слова: безробитя, рiвень безробiття, еко-номiчно активне населення, зайнятiсть, коронавiрус.
Гитис В. Б., Маргиева М. М., Дриго С. С., Юркин А. А. Исследование возможности повышения уровня занятости в Украине по результатам анализа проблем безработицы
В статье исследовано состояние безработицы в Украине, в частности установлено, что финансово-экономический кризис, связанный с военными действиями внутри страны, и коронавирусная инфекция существенно обострили эту проблему. Это проявилось в первую очередь в уменьшении доли экономически активного населения трудоспособного возраста в численности населения в целом и росте численности безработного населения трудоспособного возраста. Также установлено, что внутреннее переселение и рост за счет этого уровня безработицы, а также усиление эмиграционных намерений среди внутренне перемещенных лиц на фоне и так достаточно высокой численности работающих за рубежом, а также кризис, вызванный коронавирусной инфекцией, без преувеличения внесли существенные коррективы в украинский рынок труда. В сфере занятости наблюдалось существенное уменьшение количества вакансий одновременно с ростом числа безработных граждан. В первую очередь работу потеряли те, кто неформально работал в отраслях, деятельность которых была остановлена на время карантина. К ним добавились и трудовые мигранты, которые вернулись в Украину, потеряв работу за рубежом. Сегодня все эти люди оказались на распутье.
Предложены возможные пути снижения безработицы в стране. Снижение уровня безработицы будет способствовать экономическому развитию Украины. Но преодоление этой проблемы требует реализации комплекса решений, начиная от адекватного распределения государственного заказа при подготовке специалистов в учебных заведениях и заканчивая проведением экономических реформ и привлечением инвестиций.
Реальную ситуацию, которая произошла сегодня в Украине, можем видеть и без статистики. Учитывая демографическую ситуацию в разных регионах Укра-
ины, а также карантин, можно предвидеть, что при нынешнем уровне создания новых рабочих мест и естественном приросте населения уровень безработицы в регионах в будущем приобретет еще большую остроту.
Ключевые слова: безработица, уровень безработицы, экономически активное население, занятость, коронавирус.
Gitis V., Margieva M., Drigo S., Yurkin A. Research of the possibility of increasing level of employment in Ukraine based on the results of the analysis of unemployment problems
The article examines the state of unemployment in Ukraine, in particular, it is established that the financial and economic crisis associated with hostilities within the country, and coronavirus infection have significantly exacerbated this problem. This manifested itself primarily in a decrease in the share of economically active population of working age in the population as a whole and an increase in the number of unemployed population of working age. It is also established that internal resettlement and growth due to this level of unemployment, as well as the strengthening of emigration intentions among internally displaced persons against the background of a fairly high number of workers abroad. As well as the crisis caused by coronavirus infection, without exaggeration, made significant adjustments to the Ukrainian labor market. In the field of employment, there was a significant decrease in the number of vacancies along with an increase in the number of unemployed citizens. First of all, those who worked informally in industries whose activities were suspended during quarantine lost their jobs. They were joined by migrant workers who returned to Ukraine after losing their jobs abroad. Today, all these people are at a crossroads.
Possible ways to reduce unemployment in the country are suggested. Reducing unemployment will contribute to Ukraine's economic development. But overcoming this problem requires the implementation of a set of solutions, ranging from adequate distribution of public procurement in the training of specialists in educational institutions and ending with economic reforms and investment.
The real situation that has happened now in Ukraine can be seen without statistics. Given the demographic situation in different regions of Ukraine, as well as quarantine, we can predict that at the current level of job creation and natural population growth, unemployment in the regions in the future will become even more acute.
Keywords: unemployment, unemployment rate, economically active population, employment, coronavirus.
Стаття надшшла до редакщ! 04.09.2020
Прийнято до друку 15.09.2020
