CC BY
36
10. Rosenstein-Rodan P. Notes on the Theory of the «Big Push [Text] / Economic Development for Latin America. - 1961. - Vol. 4. - P. 60-65.
11. Самуэльсон, П. Экономика [Текст] / П. Самуе-льсон. - М.: Машинстроение: НПО «АЛГОН». - 1994. -Т. 2. - С. 124-134.
12. Маркс, К. Капитал. Т. 23 [Текст] / К. Маркс, Ф. Энгельс. - М.: Политэздат, 1956. - 738 с.
13. Голиков, А. П. Вступ до еконмчно! i сощаль-но! географй [Текст]: тдручник / А. П. Голиков, Я. Б. Олшник, А. В. Степаненко. - К.: Либвдь, 1997. - 320 с.
Refernces
1. Prokopenko, L. L., Rudik, O. M., Shumlyayeva, I. D., Prokopenko, L. L. (Ed.) (2008). The development of regional cooperation in Ukraine con-text of European integration. Dnipropetrovsk: NAPA, 132.
2. Maksimenko, S., Kish, E.; Maksimenko, S. (Ed.) (2000). Regional policy in Europe: Lessons for Ukraine Center Inst East-West. Kiev: Logos, 171.
3. Babinova, O. (2011). Interregional cooperation: content, form, role and problems and implement companies in Ukraine/ Public administration and local self-government bodies, 4 (11), 67-90.
4. Model law as to thr interregional cooperation of 31.10.2007. Available at: http://zakon1.rada.gov.ua/laws / show/997 l44
5. Storonyanska, I. (2009). Interregional integration processes in Ukraine: Trends and Prospects of Development. Lviv: IRD NAS of Ukraine, 392.
6. Lyashenko, V. I.; Lyashenko, V. I. (Ed.) (2011). Guidelines for implementation in Ukraine of the Concept interregional and border cooperation of CIS member states - Minre-gionstroy Ukraine, Institute of Industrial Economics of NASUkraine. Donetsk, 248.
7. Frolov, S. M., Mahnusha, S. M., Oliynyk, V. M. (2013). Analysis of economic efficiency of cross-border cooperation, on the example of Ukraine Sumy region and a marketing innovation in it. Marketing and management innovation, 3, 216.
8. Krasovskyy, V. (1980). Infrastructural and intensification of economy. Moscow: Economics, 195.
9. Carter, A. (1974). Structural changes in the USA economy. Moscow: Statistics, 272.
10. Rosenstein-Rodan, P. (1961). Notes on the Theory of the «Big Push». Economic Development for Latin America, 4, 60-65.
11. Samuelsson, P. (1994). Economics. Moscow: mechanical engineering: NPO "ALHON", 2, 124-134.
12. Karl Marx Capital (1956). Moscow: Polytezdat, 23, 738.
13. Golikov, A. P., Oleinik, Y. B., Stepanenko, A. V. (1997). Introduction to the economic and social geography. Kyiv: Lybid, 320.
Рекомендовано до публгкацИ д-р екон. наук, професор Заблодська I. В.
Дата надходження рукопису 22.04.2015
Попова 1рина Анатоливна, кандидат еконо]шчних наук, старший науковий сшвробггник, заввдуючий вщ-дшом, Вщдш проблем мгжрегюнального сшвробггаицтва, Луганська фшя 1нституту економшо-правових дослвджень НАН Укра!ни, пр. Радянський, 59а, м. Северодонецьк, Луганська обл., Укра!на, 93406 E-mail: ira_popova_dik@mail.ru
Васильчук Наталiя Олександрiвна, кандидат економiчних наук, Науковий сшвробггаик вщд^ проблем мiжрегiонального сшвробггаицтва, Луганська фiлiя 1нституту економжо-правових дослщжень НАН Укра!ни, пр. Радянський, 59а, м. Северодонецьк, Луганська обл., Укра!на, 93406
Бурбело Сергш Олегович, проввдний економют, Вiддiл проблем м1жрепонального спiвробiтництва, Луганська фiлiя 1нституту економiко-правових дослiджень НАН Укра!ни, пр. Радянський, 59а, м. Северодонецьк, Луганська обл., Укра!на, 93406
УДК 331.5(045)
DOI: 10.15587/2313-8416.2015.43252
СТАН РИНК1В ПРАЦ1 КРА1Н-Л1ДЕР1В М1ЖНАРОДНОГО М1ГРАЦ1ЙНОГО РУХУ ©Д. С. Чепеленко
В po6omi розглянуто ринки працi Kparn^idepie мiжнародного м^рацшного руху, виявлено ациклiчнiсть руху показниюв, що характеризують ринок працi та Их вплив на eKOHOMi4Huu та демографiчний стан крат, як е найбшьш впливовими су6 'ектами свтового ринку працi. Виявлено, що в залежностi вiд на-пряму мiграцiйних потоюв, показники, що характеризують ринок працi мають аци^чний характер Ключовi слова: мiграцiйнi процеси, ринок працi, 6езро6ття, зайнятiсть, склад робочог сили
In this work the labor markets of the leaders of international migration are considered, it is found an acyclicity of movement indicators of the labor market and their impact on the economic and demographic situation of countries that are the most influential of the global labor market. It is found that indicators, characterizing the labor market, have acyclic nature depending on the direction of migration flows Keywords: migration processes, labor market, unemployment, employment, labor force structure
1. Вступ
Глобальна економiчна криза стала причиною т-двищення рiвня динамiки мгжнародно! мiграцii i в ося-жному майбутньому, мiжнародна мпращя буде мати стшкий висхвдний тренд. У зв'язку з цим, розумшня справжньо! природи цього явища дае можливiсть ефек-тивного використання та управлшня, тому досить важ-ливо не тшьки встановити чисельнiсть, походження i призначення мiжнародних мiграцiйних потокв, але й !х правовий статус, зайняпсть та соцiальнi умови.
2. Постановка проблеми
На сьогодшшнш день б№ше 200 мiльйонiв людей у всьому свiтi залишаються без роботи, що приблизно на 30 мшьйошв бiльше, нiж на початок кризи, причому приблизно 75 мiльйонiв з цих безро-бiтних - молодь. Крiм того, для багатьох трудовi доходи не збiльшуються протягом значного часу, i в багатьох кранах проблемою залишаеться нерiвнiсть доходiв [1-5].
Збереження високого рiвня переважно циклчно-го безробiття посилюе ризики витiснення населення з ринку пращ i структурного безробiття, а загальне уповь льнення економiчного зростання в кра!'нах-рецитентах чинить тиск на зростання формально! оплати пращ та продуктивно! зайнятосп та на темпи скорочення масш-табiв бiдностi серед працюючих осiб та !х неповно! зайнятосп, тому дослвдження ринк1в пращ краiн-донорiв та краiн-реципiентiв е необхвдною умовою виявлення закономiрностей мiграцiйних рух1в.
3. Анaлiз останшх досл1джень i публiкацiй
Численш дослщження тенденцш та специф1ки м1жнародних перемщень населення в контекст гло-бал1зацй' ринков вивчалося вггчизняними та шозем-ними вченими, зокрема, А. Гайдуцьким, Е. Л1бано-вою, Ю. Макогоном, Н. Пархоменко, Н. Шаповало-вою, Л. Шаульською, та K. Bauer, М. Busch [6], H. Fassmann, C. Erceg [5], R. Loungani [4], G. Mosca-rini [7], J. Salt, K. Zimmermann та ш.
4. Анaлiз ринкiв пращ KpaiH^wepiB Mirpa-цiйного руху
Економша багатьох кра!н зростае недостатш-ми темпами, щоб серйозно впливати на висок1 р1вш безробптя та неповно! зайнятосп. Низьш сукупш темпи зростання зайнятосп приховують високу плиншсть робочо! сили на ринку пращ, супроводжу-вану значними змшами в галузевш структур! зайнятосп. За останн!ми прогнозами МВФ i ОЕСР, в майбутньому оч!куеться слабкий сплеск економiчно! активносп, який надасть негативний вплив на корот-кострокове зростання зайнятостi та стримуватиме прогрес у вирiшеннi середньострокового ввдновлення зайнятостi населення працездатного вжу до докризо-вого рiвня.
Лише небагатьом розвиненим кра!нам вдалося зберегти або пiдвищити рiвень зайнятостi та зменши-ти рiвень безробiття i неповну зайнятiсть.
Зростання рiвня безробптя в багатьох кра!нах залишаеться на достатньо високому рiвнi (табл. 1).
Таблиця 1
Змiни рiвня безробптя кра!н лiдерiв мiграцiйного руху,% [2; 3]
Кра!ни PiBeHb безробiття
роки
2010 2011 2012 2013 темпи зростання,%
Кра!ни-донори 2011/2010 2012/2011 2013/2012
Казахстан 5,8 5,4 5,3 5,2 93,1 98,1 98,1
Мексика 5,2 5,3 4,9 4,9 101,9 92,5 100,0
Сгипет 9,0 12,0 12,7 12,7 133,3 105,8 100,0
Бангладеш 4,5 4,5 4,5 4,3 100,0 100,0 95,6
Китай 4,2 4,3 4,5 4,6 102,4 104,7 102,2
1ндгя 3,5 3,5 3,6 3,6 100,0 102,9 100,0
Укра!на 8,1 7,9 7,5 7,9 97,5 94,9 105,3
Кра!ни-реципiенти
США 9,7 9 8,2 7,4 92,8 91,1 90,2
1спашя 20,2 21,7 25,2 26,6 107,4 116,1 105,6
ОАЕ 4,2 4,1 4 3,8 97,6 97,6 95,0
Росiя 7,3 6,5 5,5 5,6 89,0 84,6 101,8
Iталiя 8,4 8,4 10,7 12,2 100,0 127,4 114,0
Пiвденна Африка 24,7 24,7 25 24,9 100,0 101,2 99,6
Саудiвська Аравiя 5,4 5,8 5,6 5,7 107,4 96,6 101,8
Канада 8,0 7,4 7,2 7,1 92,5 97,3 98,6
Велика Бриташя 7,9 7,8 8,0 7,5 98,7 102,6 93,8
Австралiя 5,2 5,1 5,2 5,7 98,1 102,0 109,6
У кра!нах-донорах рiвень безробптя пере-вищуе 7 % тшьки у Gгиптi, а в кра!нах-рецишентах вiн е занадто високим, особливо в 1спанп - 26,6 % та Швденнш Африцi - 24,9 %. З шшого боку, безробптя нижче 5 % спостертаеться лише в 1ндп та
ОАЕ. Протягом 2012 року i в першому кварталi 2013 року рiвень безробiття ще бiльш шдвищився в рядi кра!н, де вш i без того був високим, особливо в Свропейському союзi, в цшому, i у Франци, 1та-ли та 1спани, зокрема. При цьому значне зниження
р1вня безробитя не менш шж на половину процентного пункту вщзначено в Роси, Великш Британи, Канад1 та США.
Економ1чна криза породила ввдчужене поко-лшня в Сврот, де дуже високий р!вень молод1жного безробитя (наприклад, в 1спанп бшьше 50 %). Абсолютна р1зниця м1ж р1внями безробитя серед молод! та дорослого населення особливо велика (понад 25 %) в Ггалл, Швденнш Африщ, 1спанп та Сауд1всь-ко! Арави. У пор1внянш з докризовим р1внем моло-д1жне безробитя зросло в 12 кранах, особливо в 1та-ли та 1спани. Р1вень безробитя серед молод! збшь-шився до 20 % 1 вище 1 перевищив 50 % в Швденнш Африщ та 1спанп. Особливу занепокоешсть викликае частка безробино! молод!, що залишаеться без робо-ти протягом 12 тсящв 1 бшьш тривалих перюд!в часу (тобто довгострокова або застшне безробитя). Цей показник становить у середньому 23,3 %. У бшьшос-п кра!н р1вень зайнятост1 молод! знизився з моменту настання кризи, що ввдображае в ряд! випадшв не пльки ввдсутшсть робочих мюць, а й тенденщю до зростання чисельносп учшв у систем! загально! та професшно-техшчно! освии. Одним з показнишв, що враховують чисельнють учшв шк1л, е частка молод!, яка не працюе, не вчиться 1 не проходить професшно-техшчно! шдготовки (NEET). Цей показник колива-еться ввд менше 10 % до понад 25 %. Неактившсть багатьох молодих людей е результатом !х розчару-вання 1 маргшал!зацп, що може ввдображати поед-нання багатьох негативних фактор1в, таких як вщсут-
К. Ерцег 1 А. Левш вважають, що в «нормальш часи» (тобто, у вщповвдь на невелик! або тимчасов1 шоки) частка участ! в робочш сил носить ацикл1чний характер, однак, помино падае тсля великого 1 на-полегливо! шоку сукупного попиту [4].
шсть квал1ф1кац1!, стан здоров'я, бщтстъ та шш1 фо-рми сощально! !золяци [4].
Важливо ввдзначити, що фактори економ1чного зростання в1др1зняються вщ фактор1в, що сприяють участ у склада робочо! сили, а зниження р1вня безроби-тя насправда не ввдображае полшшення ринку прац1.
Зниження р1вня учасп в робочш сил е негати-вним фактором 1 вщображае демограф!чш змши в економщ, а, так само, 1 те, що р1зш демограф1чш групи мають р1зш схильносп до участ! в ринковш д1яльност1, що, в свою чергу, впливае на макроеко-ном!чш показники.
З 1948 по 1966 р частка учасп у склад! робочо! сили в економ1чних процесах була вщносно низькою { в1дносно стабшьною, складаючи в середньому 59,1 %, при цьому, така тенденц1я не ототожнювалась з1 слабким економ1чним зростанням [2].
П1к зростання р1вня учасп у склад1 робочо! сили спостер1гаеться в перш1й половин! 2000 року. По-чинаючи з 2000 року, р!вень участ! у склад! робочо! сили в цшому знижуеться: темпи зниження були особливо р!зкими шд час економ!чного спаду 20072009 року. В даний час мед!анний р!вень участ! населення участ! у склад! робочо! сили становить 65,9 % - вщ мшмум 49 % в Ггалл до максимум 80 % в ОАЕ. Б!льше 70 % зниження пов'язане з вплив де-мограф!чних фактор!в.
Частка участ! населення у склад! робочо! сили у 2013 рощ не змшилась, за винятком !! зб!льшення у Сауд!вськш Арави та ОАЕ (табл. 2).
Метою будь-якого сусшльства е максимальна зайняпсть. Дискус!я про стушнь участ! робочо! сили у ввдновленш економ!ки е дискус!ею про природу американсько! економ!ки: одн! припуска-ють, що з кшця рецеси (2009) значною м!рою нее-
Таблиця 2
Змiни рiвня учасп в складi робочо! сили кра!н лiдерiв мiграцiйного руху,% [3]_
Кра!ни PiBeHb участi в складi робочо! сили
роки
2010 2011 2012 2013 темпи зростання,%
Кра!ни-донори 2011/2010 2012/2011 2013/2012
Казахстан 72 72 73 73 100,0 101,4 100,0
Мексика 61 60 62 62 98,4 103,3 100,0
Сгипет 49 49 49 49 100,0 100,0 100,0
Бангладеш 71 71 71 71 100,0 100,0 100,0
Китай 71 71 71 71 100,0 100,0 100,0
1нд!я 55 55 54 54 100,0 98,2 100,0
Укра!на 59 59 59 59 100,0 100,0 100,0
Краши-рецишенти
США 64 63 63 63 98,4 100,0 100,0
1спан!я 59 59 59 59 100,0 100,0 100,0
ОАЕ 78 79 79 80 101,3 100,0 101,3
Рос!я 63 63 64 64 100,0 101,6 100,0
1тал!я 48 48 49 49 100,0 102,1 100,0
П!вденна Африка 51 51 52 52 100,0 102,0 100,0
Сауд!вська Арав!я 52 52 52 55 100,0 100,0 105,8
Канада 67 66 66 66 98,5 100,0 100,0
Велика Бриташя 62 62 62 62 100,0 100,0 100,0
Австрал!я 66 66 65 65 100,0 98,5 100,0
фективним е сшввщношення зайнятост! до чисель-носп населення, шш! шдкреслюють ризик збшь-шення 1 так вщносно високого коефщента державного боргу до ВВП , треп стверджують, що еконо-м1ка ввдновилася завдяки збшьшенню реальних споживчих витрат, стабшзаци ринку нерухомосп,
Починаючи з 2007 року краши-рецишенти в цшому показують схож темпи падiння ВВП за виня-тком ОАЕ. При тому, динамша рiвня загально! зайня-тостi е стабiльно низькою i вiдрiзняeться при майже близьких результатах в галузi зайнятостi, рiзними темпами економiчного зростання. До того ж, в ОАЕ за останнi 5 рошв створено понад 1 млн робочих мюць для iноземцiв - при населенш в 9 млн чол., де бiльше 80 % наймано! робочо! сили - шоземт м^а-нти. Бiльший показник - пльки в Катарi, де ввдсоток iноземних робiтникiв становить 87 %. Але тепер ОАЕ потрiбна не кшьшсть мiгрантiв, а !х висока яшсть, !х знання, досвiд i лояльнiсть до ОАЕ як до кра!ни-роботодавця. Тому з 2009 року в ОАЕ ведеться масштабна робота з покращення умов роботи i життедiя-льностi м^анпв. Украíнi варто вивчити цей досвщ адже ми не тiльки досить великий донор, але i реци-пiент робочо! сили [6].
У бшьшосп кра!н робочi мiсця не створюеть-ся, незважаючи на досить рiзнi темпи зростання ВВП. Ц суперечливi результати обумовленi вщмш-ностями у складi заходiв полiтики i структурними особливостями.
У рядi кра!н криза спровокувала довгостро-ковий негативний вплив на ринок пращ. У бшьшос-п кра!н зайнятiсть працездатного населення нижче докризового рiвня бшьш нiж на 4 % в США i на 10 % в 1спанп. Спiввiдношення рiвнiв зайнятосп ж1нок i чоловiкiв практично не змшилося з початку
ввдновленню вартосп акцш 1 ктотного зниження р1вня безробитя.
Економ1чне виробництво 1 зайняпсть зроста-ють р1зними темпами. У р1зних крашах економ1чне зростання викликае разюче в1др1зняються один ввд одного наслвдки у сфер1 зайнятосл (табл. 3).
кризи, що вщображае вщносно нейтральний вплив кризи на втрату роботи чоловжами 1 жшками. Тим не менш, це сшввщношення зросло в 1спанп та 1та-ли, а в 1ндп та Сауд1всько! Аравп р1вень безробитя вищий серед ж1нок, шж серед чоловшв. Збшьшу-еться частка тривало безробггних ос1б, особливо р1зке збшьшення !х чисельносп вщбулося в 1талп, 1спанп, Швденнш Африщ, Великш Британп та США. При цьому значне зниження було зафжсова-но в Росп. Мед1анна частка довгострокового безробитя у вщсотках в1д загального числа безробпних зросла до 30,2 % в 2012 рощ пор1вняно з 24,6 % у 2007 рощ. У перюд з 2008 по 2012 роки 1 в розвине-них крашах, 1 в крашах, що розвиваються економь кою вщзначеш серйозш змши в галузевш структур! зайнятост1. У бшьшосп розвинених кра!н зайняпсть скоротилася в обробнш промисловосп та буд1вниц-тв1, при цьому вщзначено зростання зайнятост! в державних службах, яш часто е единим джерелом зростання зайнятост!, тод1 як краши, що розвиваються, створюють робоч1 м1сця, переважно в буд1в-ництв1. Таким чином, вщбуваються структурш зру-шення, як1 доводять те, що полпика на ринку пращ повинна бути спрямована на регулювання наслщшв структурних змш з точки зору перешдготовки кад-р1в та забезпечення мобшьносп пращвнишв.
Дж. Москарш 1 Ф. Постел-Вшей у своему до-слвдженш виявили, що зайняпсть у великих робото-давщв мае циклчний характер: знищення б!льшосп
Таблиця 3
Змiни рiвня загально! зайнятосл кра!н лiдерiв мiграцiйного руху, % [2; 3]_
Краши Рiвень загально! зайнятостi
роки
2010 2011 2012 2013 темпи зростання, %
Краши-донори 2011/2010 2012/2011 2013/2012
Казахстан 67 68 68 69 101,5 100,0 101,5
Мексика 58 57 59 59 98,3 103,5 100,0
Сгипет 44 43 43 43 97,7 100,0 100,0
Бангладеш 68 68 68 68 100,0 100,0 100,0
Китай 68 68 68 68 100,0 100,0 100,0
1нд1я 54 53 52 52 98,1 98,1 100,0
Укра!на 54 54 55 55 100,0 101,9 100,0
Кра!ни-рецитенти
США 57 57 58 58 100,0 101,8 100,0
1спашя 47 46 45 43 97,9 97,8 95,6
ОАЕ 75 75 76 77 100,0 101,3 101,3
Рос1я 58 59 60 60 101,7 101,7 100,0
1тал!я 44 44 44 43 100,0 100,0 97,7
Швденна Африка 39 39 39 39 100,0 100,0 100,0
Сауд1вська Арав1я 49 49 49 52 100,0 100,0 106,1
Канада 61 62 62 62 101,6 100,0 100,0
Велика Бриташя 57 57 57 57 100,0 100,0 100,0
Австралия 62 62 62 62 100,0 100,0 100,0
робочих мюць великими п!дприемствами при тдви-щеннi рiвня безробiтгя вище тенденцй' (наприкiнцi рецесп i вщразу пiсля спаду) i створення робочих мюць, коли безробитя знаходиться нижче тренда.
Також, в кра!нах-реципieнтах спостертаеться зниження темпiв зростання реально! заробггао! плати, за винятком Швденно! Африки.
У кра!нах-донорах нерiвнiсть доходiв залиша-еться на високому рiвнi, хоча деяю помiтнi зрушення в б!к зниження в!дбулися в ПШвденнш Африцi. З iншого боку, ютотне зниження спостер!гаеться в Мексиц!.
Згубно позначились на ринках прац! демографь чн! зм!ни, як! повною м!рою чинитимуть тиск на ринки пращ в майбутньому у вигляд! помтного зниження темп!в зростання економ!чно активного населення у вс!х кра!нах, за винятком 1нд!!, Мексики i Саудавсько! Арави. До 2020 року в трьох кра!нах в!дбудеться зниження в абсолютному вираженш, а в Кита! i £врот темпи зростання будуть нижче 0,5 % [8].
5. Апробащя результат досл1дження
Основш результати досл!дження були представлен! на м!жнароднш науково-практичн!й конфе-ренцп «VIII International Scientific and Practical Conference of Students, Graduate Students and Young Scientists» (Minsk, 2015).
6. Висновки
Жоден в!дтворювальний процес у реальному сучасному економ!чно розвиненому i !нтегрованому сусшльств! не виникае без впливу на нього тих змш, як! пов'язаш з м!грац!йними процесами. Темпи роз-витку i характер м!грац!йних процес!в зумовлен!, насамперед, зростанням потреб розвинених кра!н у трудових ресурсах i супроводжуючим глобал!зацш поглибленням сощально! поляризаци i загостренн! проблем.
На наш погляд, це розкривае стратег!чну лшш в управл!нн! м!жнародними м!грац!йними процесами, що п!дтверджуеться i виконанням компенсуючо! фу-нкц!! в частин! стабшзацп чисельност! населення св!ту, яку виконуе м!жнародна м!грац!я в пер!од р!з-кого зб!льшення природного спаду населення в са-мий кризовий перюд розвитку.
Так! тенденцп не характерш для малого б!знесу, от-же, основою зростання зайнятосп в США, зокрема, п!д час рецес!!, е мал! п!дприемства (з чисельн!стю пращвнишв до 50 оаб) (табл. 4).
Мiжнародна мiграцiя сприяе зменшенню дефь циту робочо! сили в низькооплачуваних галузях еко-TOMira та на мало престижних видах робп, забезпе-чуе зайнятiсть в малонаселених регюнах, впливае на структуру зайнятосп мiсцевого населення, пiдвищу-ючи питому вагу
Наслвдки мiграцiйних процесiв неоднозначнi, однак !х вплив на соцiально-економiчний i полтичний розвиток кран збiльшуеться. Ступiнь впливу багато в чому залежить ввд ефективностi мiграцiйноi полiтики крани, нацiленоi' на залучення висококвалiфiкованих iммiгрантiв, 1х iнтеграцiю, пiдтримку i навчання, бо квалiфiкована робоча сила - це ключовий компонент продуктивноi i конкурентоспроможноi економiки.
Лiтература
1. Брисбенский план действий: о чем конкретно договорились страны G20 [Электронний ресурс] / Режим доступа: http://delo .ua/world/brisbenskij -plan-dejstvij -o-chem-konkretno-dogovorilis-strany-283486
2. International Labor Comparisons / Бюро статистики труда США (БСТ) [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.bls.gov/fls/ichcc.htm#table2.2
3. International Migration Report 2013 / Департамент економчних та сощальних питань ООН [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://esa.un.org/unmigration/ docu-ments%5Cworldmigration%5C2013%5CFull_Document_final.pdf
4. Loungani, Р. Seven Lean Years [Electronic resource] / Р. Loungani. - International Monetary Fund. - Available at: http://www.imf.org/external/pubs/ft/fandd/2015/03/loungani.htm
5. Erceg, C. J. Labor Force Participation and Monetary Policy in the Wake of the Great Recession [Electronic resource] / C. J. Erceg, A. T. Levin. - International Monetary Fund, 2013. - Available at: http://www.imf.org/external/pubs/ ft/wp/2013/wp 13245 .pdf
6. Busch, M. E. The CPS Redesign's Effects on Measured Unemployment Duration in the Great Recession [Text] / M. E. Busch // B.E. Journal of Economic Analysis & Policy. -2012. - Vol. 12, Issue 1. - P. 1-19. doi: 10.1515/1935-1682.3094
7. Moscarini, G. The Contribution of Large and Small Employers to Job Creation in Times of High and Low Unemployment: Dataset [Text] / G. Moscarini, P.-V. Fabien // Amer-
Таблиця 4
Залежнють м!ж створенням робочих мюць i розм!ром шдприемств [7]_
Розм!р щдприемства (пращвники) Середнш розм!р штату (пращвники) Р!вень зайнятосп, % Кумулятивний р!вень зайнятосп, %
1-4 2.1 5.4 5.4
5-9 6.4 6.4 11.8
10-19 12.4 7.73 19.53
20-49 24 10.66 30.2
50-99 39.1 7.57 37.77
100-249 48.9 8.7 46.47
250-499 53.5 5.62 52.09
500-999 57.4 5.11 57.2
1,000-2,499 61.8 6.91 64.11
2,500-4,999 58.4 5.19 69.3
5,000-9,999 56 5.38 74.68
10,000 62.2 25.32 100
ican Economic Review. - 2012. - Vol. 102, Issue 6. - P. 25092539. doi: 10.1257/aer.102.6.2509
8. The World Is Facing A Global Job Crisis [Елект-ронний ресурс] / Бiзнес-iнсайдер. - Режим доступу: http://www.businessinsider.com/afp-world-bank-warns-of-global-jobs-crisis-2014-9#ixzz3W9pU1Arh
9. The Conference Board [Електронний ресурс] / Бiз-нес-дослiдницька компашя. - Режим доступу: https://www.conference-board.org/
10. Чепеленко, А. М. США-Мексика: природа кон-флiкту мiграцiйних iнтересiв [Текст] / А. М. Чепеленко, Д. С. Чепеленко // Вюник Одеського Нацюнального ушвер-ситету : науковий журнал. Економжа. - 2014. - Т. 19, Вип. 2/1. - С. 188-192.
References
1. Brisbenskij plan dejstvij: o chem konkretno dogo-vorilis' strany G20. Available at: http://delo.ua/world/brisbens-kij-plan-dejstvij-o-chem-konkretno-dogovorilis-strany-283486
2. International Labor Comparisons. Bjuro statistiki truda SShA (BST). Available at: http://www.bls.gov/fls/ ichcc .htm#table2.2
3. International Migration Report 2013. Departament ekonomichnih ta social'nih pitan' OON. Available at: http:// esa.un.org/unmigration/documents%5Cworldmigration%5C201 3 %5 CFull_Document_final.pdf
4. Loungani, R. Seven Lean Years / International Monetary Fund. Available at: http://www.imf.org/external/pubs/ ft/fandd/2015/03/loungani.htm
5. Erceg, C. J., Levin, A. T. (2013). Labor Force Participation and Monetary Policy in the Wake of the Great Recession. International Monetary Fund. Available at: http:// www.imf.org/external/pubs/ft/wp/2013/wp13245.pdf
6. Busch, M. E. (2012). The CPS Redesign's Effects on Measured Unemployment Duration in the Great Recession. B.E. Journal of Economic Analysis & Policy, 12 (1), 1-19. doi: 10.1515/1935-1682.3094
7. Moscarini, G., Postel-Vinay, F. (2012). The Contribution of Large and Small Employers to Job Creation in Times of High and Low Unemployment. American Economic Review, 102 (6), 2509-2539. doi: 10.1257/aer.102.6.2509
8. The World Is Facing A Global Job Crisis. Biznes-insajder. Available at: http://www.businessinsider.com/afp-world-bank-warns-of-global-jobs-crisis-2014-9#ixzz3W9pU1Arh
9. The Conference Board. Biznes-doslidnic'ka kom-panija. Available at: https://www.conference-board.org/
10. Chepelenko, A. M., Chepelenko, D. S. (2014). SShA-Meksika: priroda konfliktu migracijnih interesiv. Visnik Odes'kogo Nacional'nogo universitetu: naukovij zhurnal. Ekonomika, 19 (2/1), 188-192.
Рекомендовано до публгкацИ' д-р екон. наук, професор Ковальов В. М.
Дата надходженнярукопису 27.04.2015
Чепеленко Дмитро Сташславович, астрант, кафедра м1жнародно1 eKOHOMÎKH, Донецький нацюнальний ушверситет, вул. 600^ччя, 21, м. Вшниця, Украша, 21021 E-mail: angzhel@yandex.ua
