CC BY
16
УДК 1:316.4
DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.38.140036
Михайловський Руслан Анатолшович, викладач кафедри фшософп Харювського нацюнального ушверситету Повiтряних Сил iMern 1вана Кожедуба, м. Харюв, Укра'ша e-mail: [email protected] ORCID ID: https://orcid.org/0000-0003-1725-9302
ТРАНСФОРМАЦП ДУХОВНО1 СФЕРИ ШФОРМАЦШНОГО СУСП1ЛЬСТВА: МОЖЛИВОСТ1 Й НЕБЕЗПЕКИ
Показано, що поширення нових тформацтних технологт створюе величезт можливост1 для вторгнення у духовтсть i машпулювання нею. Обгрунтовуеться, що для тформацтного сустльства характерним е переважання загального вiдчу-ження, яке детермтуе деструктивну дiяльнiсть iндивiда. Доводиться, що культура перетворюеться у простiр, де домiнують споживання й розваги, що суттево за-грожуе безпец духовног сфери.
Ключовi слова: духовтсть, духовна сфера, духовна безпека, духовна криза, т-формацшне сустльство.
Постановка проблеми. Становлення шформацшного сустльства е результатом революцшних перетворень у сфeрi науки й техшки, як вщбувають-ся на наших очах. Науково-техшчний прогрес обумовлюе створення нових технологий, що, з одного боку, може бути розглянуте як благо, оскшьки формуе умови для саморeалiзашi особистосп й виявлення й творчого потенщалу та здiбностeй. Однак мае мюце й неоднозначний вплив прогресу на формування стереотитв поведшки, цiннiсних установок, стилю життя людини в цiлому.
Духовнiсть людини як юторичний i культурний феномен багаторазово змшювалася i була рiзною в рiзних культурах. При цьому вона завжди зберь гала певш стрижнeвi iнварiанти. Сьогоднi пiд впливом прогресу науки вщ-буваеться «злам» цих iнварiантiв. Колишне розумiння духовност як виключ-но позитивного феномена не вщповщае вимогам сьогоднiшнього часу. Поширення нових технологий, юберпростору створюе вeличeзнi можливостi для вторгнення у духовшсть i психiку й машпулювання ними. У свiтлi цього знову актуалiзуеться проблема спiввiдношeння реального й уявного, оскшьки легко сконструювати свое шше «Я» i жити в шшш штучнiй рeальностi, в якш розчиняються вiдмiнностi реального й шшого свiту. Низка моральних обме-жень у реальному життi швелюеться, що сприяе негативним проявам духов-
© Михайловський Р. А., 2018
169
ност людини у формi деструктивно! !! дiяльностi як у вiртуальному просторi, так i в реальному свiтi. Зростання простору свободи в iнформацiйному сус-пшьста несе не тiльки позитивнi, а й негативш, досить небезпечнi змши в духовностi людини.
Аналiз остантх джерел i публшацш свiдчить про те, що на сьогоднi зроблеш цiлком плiднi спроби осмислення трансформацшних процесiв у ду-ховнiй сферi сучасного суспiльства. Разом з тим сьогодш виникае нагальна проблема проаналiзувати власне безпековий вимiр таких трансформацш, що i е метою подано! статп.
Виклад основного матерiалу. Збшьшення обсягу шформацп, трансфор-мацп у сферi мiжособистiсних вiдносин, у традицшному способi життя знач-ною мiрою визначають деформацiю духовностi. Результатом е гос^ прояви екзистенцiйних проблем: почуття духовно! порожнечi й самотностi шдивща в контекстi значного обсягу шформацшних потокiв, потяг до самореалiзацii з одночасним нав'язуванням стереотитв.
Вiдчуження шдивща мае дво!сту природу: воно виступае як фактор, що сприяе негативному прояву духовносп ^ разом з тим, - це реакщя на ситуа-цiю у свiтi, психолопчний захисний механiзм, який не дозволить шдивщу, який бо!ться за себе i сво!х рiдних, «утратити розум». Результатом е поява терпимого ставлення до таких негативних проявiв духовносп, як агресiя й жорстокiсть.
Самореалiзацiя, перевага над iншими людьми для людини у сучасному шформацшному суспшьста мають суттево бiльшу значущiсть у порiвняннi з традицiйним суспiльством. Крiм того, використання нових технологiй сприяе значному розширенню можливостей окремо! людини, формуванню у не! незалежносп, винахiдливостi, спритностi, впертостi для досягненню мети, практицизму, розважливостi. Людина, зокрема заради почуття власно! без-пеки, свщомо може здiйснювати негативнi дп, при цьому не вiдчуваючи необ-хiдностi морального схвалення з боку оточуючих, не побоюючись осуду со-цiуму [1, с. 7].
Для представниюв iнформацiйного суспiльства характерним е переважан-ня загального вiдчуження, у тому чист вiд себе, вщ оточуючих, вiд соцiуму в цшому, i таке вiдчуження багато в чому детермiнуе деструктивну дiяльнiсть шдивща. Незважаючи на те, що людина значною мiрою пщпорядкувала собi природу, вона не може як слщ керувати сформованим нею св^ом. Здаеться, що застосування сучасних технологiй вщкривае перед iндивiдом невiдомий йому потенщал самореалiзацii, свободу, яка була орiентиром захiдних людей протягом багатьох сташть, проте слiд зазначити, що цша досягнення ще! мети - втрата вщчуття повно! безпеки, посилення почуття самотносп i три-воги. Свобода е не тшьки благом, а й тягарем, який часто виявляеться непо-
сильним для людей. Вшьна людина повинна сама шукати способiв власного розвитку, у зв'язку з цим у разi невдалого зб^ обставин звинувачувати вона повинна лише себе. Людина знову повинна вщповюти на питання про сенс буття, у тому чи^ свого. Набуття свободи тягне за собою не тшьки набуття благ, а й зростання занепокоення, посилення таких почуттiв, як самотшсть, iзольованiсть, безпораднiсть i страх.
Розрив мiж проявами свободи й безпеки зумовлюють труднощi, пов'язанi з буттям людини. Люди прагнуть до досягнення свободи й автономп, проте боротьба за досягнення цих благ призводить до виникнення почуття вщчу-ження вiд природи й сощуму [2, с. 83].
Використання складно! техшки й технологий сприяе створенню особливих колективiв, у межах яких мiжособистiснi вiдносини можуть бути назван не iнакше, як псевдоколективiзм i постiйне суперництво, що зводить до практично! неможливосп досягнення взаеморозумшня й пiдтримки. Роз'еднанiсть людей призводить до внутршнього розладу само! особистосп, !! розiрванос-тi, дисгармонiйностi, вщчуття втрати власного «Я» i свободи. У зв'язку зi зростаючим вщчуженням i роз'еднанiстю в iндивiда посилюеться вiдчуття несвободи, залежнiсть вiд чужих сил. Емоцшш iмпульси в шформацшному суспiльствi е «жертвами репресш», отже, для людей характерними стають постшна напружешсть i iндивiдуалiзованiсть, значне зниження рiвня довiри людей один до одного. 1нформатизашя та iзоляцiя людини, !! вiдволiкання вiд мiжособистiсних комушкацш тiсно пов'язанi мiж собою. Ситуашя ускладню-еться ще й кризою ам'!, характерною для iнформацiйного сустльства.
Найчаспше в межах iнформацiйного сустльства людина вщчувае iзольо-ванiсть i непотрiбнiсть, наслiдком чого е зростання так звано! негативно! духовностi [3, с. 97].
Повсякденне життя людини в контекст iнформацiйного суспiльства характеризуемся постiйним ускладненням, зростанням !! невизначеностi, результатом чого е серйозна життева криза, яку переживають багато людей. Сучасний етап суспшьного розвитку характеризуемся значним прискоренням темпу життя, наявшстю у людини прагнення до найбшьшо! штенсифшацп свое! дiяльностi, якомога ефективнiшого використання кожно! одиниц часу. Це призводить до збшьшення кiлькостi стресових ситуацiй, в яю потрапляють люди, посилення !х подразливосп, нестриманостi, до нездатностi iндивiдiв до адекватно! реакцп на умови, що змшюються. Високi темпи життя призво-дять до виникнення стресових ситуацш у багатьох людей, зайнятих напруже-ною iнтелектуальною дiяльнiстю, якi не завжди мають можливють розслаби-тися, вщновити сво! сили. У результат людина стае дратiвливою, iмпульсiв-ною, що може призвести до неадекватного реагування на вплив окремих подразниюв i обумовити вчинення негативних дш у станi афекту [4, с. 43].
У контекст проблеми безпеки духовносп мають негативш насшдки i технологи вiртуальноï реальность У першу чергу вiртуальнi технологи здатш здiйснювати контроль i iмiтувати вiдчуття та ди людини. Це призводить до негативних психофiзiологiчних наслоив для iндивiда, зокрема, до появи стомлюваносп й нервозностi, дезорганiзацГï його внутрГшнього свiту, що, як насадок, спричиняе скоення помилок у трудовш сферi. 1снуе точка зору, вщ-повГдно до якоï зростання чисельносп ГндивГдГв, що використовують мережу 1нтернет, обумовлюе руйнування традицiйних уявлень про мораль, неефек-тивнГсть окремих правових норм [5-7]. КрГм того, надмГрне захоплення комп'ютерними iграми може призвести до деструктивних змГн осо6истостГ.
Насадки трансформацiйних процесiв, характерних для шформацшного суспiльства, мають подвГйну природу. Зокрема, вони сприяють створенню нових можливостей для самореалГзаци iндивiда шляхом здшснення творчоï дГяльностГ, але, в той же час, обумовлюють зростання негативно! духовнос-тГ. На поширення негативно'1' дГяльностГ впливають фактори нерГвномГрнос-тГ доступу до ГнформацГйних ресурсГв, зростання безробГття, високого темпу життя, зниження довГри ГндивГдГв одне до одного, зниження значущосп громадських органГзацГй, посилення вщчуття ГзольованостГ, вГдГрваностГ людини вщ суспГльства. Використання комп'ютерГв i сучасних телекомунь кацГйних мереж може використовуватись як шструмент пГд час реалГзацп негативно'1' дГяльностГ.
Таким чином, шформацшне суспГльство характеризуеться значним по-ширенням негативно'ï дГяльностГ людини, зокрема, тероризму, вандалГзму, вбивств. Це багато в чому пов'язано з посиленням вщчуження, трансформа-цГями системи цГнностей [8, с. 19].
ПГд духовною кризою зазвичай розумГють систему протирГч, загострення яких спостерГгаеться зараз у всГх сферах життедГяльностГ людини й сощуму i прояв яких пов'язаний з перебГгом рГзних трансформацГйних процесГв [9-11]. 1з соцГокультурним аспектом духовноï кризи пов'язане вщображення супер-ечливих тенденцш, що виявляються в усГй багатомаштносп форм духовноï культури соцГуму. На сьогодш найчаспше спостерГгаеться замГщення тради-цГйних культурних форм симулякрами, якГ викликають дезорГентацГю людини у просторах життевого Гснування [12-14].
Культура як проспр самореалГзаци перетворюеться на проспр, де домь нують споживання й розваги, а також здшснюеться вибГр форм духовноï дГяльностГ, який штучно задаеться з боку ЗМ1 i засобГв масовоï комушкацп. Культура сприяе не тднесенню особистостГ, а часто «падшню» ïï до свого ницього рГвня, оскГльки вона пропонуе готовГ сурогатнГ форми у вГртуальних процесах сучасно!!! дГйсностГ. КрГм того, спостерГгаеться посилення тенденци, вГдповГдно до якоï здГйснюеться вГдрив людини вГд духовних традицш ми-
нулого, яю сьогодш являють собою MepTBi консервативнi структури культу-ри, що заважають прогресивному розвитку техногенного сошуму [15, с. 78]. Вщбуваеться руйнування багатовiкових систем цiнностей та iдеалiв i така тенденцiя виправдовуеться прагненням до модершзацп. ïx змшюе культура масового споживання, цiнностi, яю за сво'м змiстом орiентованi на миттевють i дозволяють примножити каттал на дуxовнiй, а часто й фiзичнiй загибелi iндивiда.
Як фактори, яю стоять на шляху проявiв творчого потенцiалу особистостi, слiд зазначити закршлення негативних тенденцiй у таких сферах, як релшя, фiлософiя, наука, мистецтво, щеолопя, освiта.
У фшософському середовищi мае мiсце активне впровадження постмо-дернiстськиx iдей i цей напрям дедалi бiльше розширюе сферу свого впливу. Спостершаеться втрата фундаментальности й метафiзичноï' глибини, властивих фшософським iдеям, в яких дедалi бшьше уваги придiляеться такому явищу, як мовна гра i свiт вiртуальноï' реальностi, в межах якого розглядаються в тому числi й складш проблеми, пов'язанi зi змiстом буття [16-17]. В межах такого св^огляду здiйснюеться вiдмова вiд аксюлопчно'' проблематики, вщ придь лення уваги нагальним проблемам людини й людства.
Наука, яка протягом ХХ ст. претендувала на право називатися единим джерелом ютинного знання, сьогодш дедалi бшьшою мiрою замiнюе iншi види духовно'' культури й трансформуеться у техногенний сшентизм. Достат-ньо часто доводиться згадувати про таке явище, як науковий iррацiоналiзм, формою вираження якого виступае апрiорне заперечення знання у будь-якому виглядi, крiм визнаного сучасною наукою. Усе це змушуе засумшватися у тих позитивних змiнаx, яю вiдбулися в життi людей завдяки науково-техшчному прогресу.
У сферi сучасного мистецтва спостер^аеться поява нових жанрiв i напря-мiв, зростання кшькосп людей, залучених у сферу xудожньоï творчостi. Однак у той же час ця участь найчастiше набувае комерцшних орiентацiй, пов'язаних з домшуванням iндустрГï розваг, що базуеться на природних слабкостях людини. Художня культура зараз являе собою зааб дозвГльного проведення часу, розваг, перетворюеться на об'ект швестування капiталу, в «арт^яльшсть». Штучний подГл культури на таю види, як елiтарна, народна, масова, а також рГзш субкультури й контркультури, сприяе ще бшьшому вiддаленню суспГль-ства i внутрГшнього свГту людини, провокуе втрату класичних канонiв краси й моральностi.
Наразi формуеться щось на кшталт дея^' iдеологiï', яка суперечить Гсну-ючим загальноприйнятим орiентирам i стандартам функцюнування соцiаль-но-полГтично'' системи. Саме офщшна iдеологiя багато в чому визначала
й визначае всю реальну оргашзащю життедГяльносп суспшьства. У цьому випадку маеться на увазГ щеолопчна криза, яка полягае в тому, що реалп ХХ ст. показали, що всГ основш щеолопчш системи й полГтичш культури, яю склалися в рамках техногенного суспшьства, е утотчними. Вони не сприяли вирГшенню не тГльки свГтових, а й внутрГшньополГтичних проблем, породивши новГ протирГччя й посиливши вже наявнГ
Виходячи з викладеного вище, можна констатувати, що в сучасних умовах особиспсть виявляеться нездатною до встановлення нормальних людських вщносин з шшими людьми, що призводить до того, що в суспшьст спостерГгаеться посилення почуття самотносп й переважання негативних настрохв. Ця тенденщя знаходить вираження у таких суспшьних явищах, як втрата до-вГри до суспГльних ГнститутГв, до яких належать держава, релтя, наука, освГта, сГм'я. КрГм того, мае мюце посилення гГпертрофованостГ системи вГдносин, в основГ якоï - прагнення до наживи, суперництва, лщерства, розваг [18, с. 124]. Людське життя часто стало сприйматися як гра, в якш правила задаються особистГстю, котра «реалГзуе» своï потенцГйнГ можливостГ в межах надуманих проблем i вГртуальних ситуацш. АнГ Гнтернет-спГлкування, анГ за-стосування комунГкативних технологГй i штучних тренГнгГв не спроможнГ замГнити живого людського спшкування.
ПГд впливом освГти система свГтогляду людини набувае значного обсягу знань, основу яких становить науковий ращоналГзм. 1ндиввду тепер доступш ресурси глобальноï iнформацiйноï системи, якГ е нейтральними стосовно якостГ шформацшних потокГв. ПодГбна свобода доступу до шформацшних ресурсГв з огляду на прискорення темпГв комерщалГзаци культури уможливлюе загрозу духовноï деградацп.
ДуховнГсть е таким собГ Гдеалом бажаного буття, який не може бути до-сяжним у повнГй мГрГ, але в той же час змушуе докладати зусиль з метою подолання тих ситуацш, наслщком яких виступае деградащя особистосп, втрата ïï найбшьш значущих характеристик. Поряд з формами ïï вираження в рамках культурного простору мае мюце одночасне юнування найрГзнома-нГтнГших феноменГв. У комплекс вони формують у культурГ сферу псевдо-духовностГ [19-21]. У цьому випадку, як справедливо зазначае А. Багаутдшов, псевдодуховшсть можна трактувати як обмежену, недостатню, неповноцшну, формальну реалГзащю духу людини в рГзних сферах культури й життя, що не сприяе вираженню свого духовного потенщалу в необхщнш формГ [22, с. 175].
На тдставГ викладеного вище можна зробити таю висновки. Становлення шформацшного суспшьства супроводжуеться проявом нових граней духовносп, виникненням психодуховних практик, що виходять за межГ свГтського й релГгГйного розумГння. В шформацшному суспГльствГ значно зростае не-
гативна дiяльнiсть людини, що пов'язано зi посиленням вщчуження, транс-формащями системи цiнностей. Негативна дiяльнiсть набувае загального характеру i становить загрозу iснуванню само! людини.
В шформацшному суспiльствi яскраво проявляються основнi риси духовного вщчуження, джерелом якого е вщчуження вiртуальне. Вiртуалiзацiя - це новий тип вщчуження людини вщ себе само! пщ час використання комп'ютерiв i перетворення !! реальностi на потоки шформацп.
Культура як проспр самореалiзацi! особистостi перетворюеться на простiр, де домiнують споживання й розваги, а також здшснюеться вибiр форм духовно! дiяльностi, що суттево загрожуе безпецi духовно! сфери. Культура в ш-формацшному суспiльствi часто сприяе не пщнесенню особистостi, а падш-ню !! до рiвня буття у свт речей, оскiльки вона пропонуе готовi сурогатнi форми у вiртуальних процесах сучасно! дiйсностi.
Сьогоднi духовна актившсть людини як об'екта безпеки мае шшу мотива-цiю, вiдбуваеться втрата !! всеосяжностi i св^оглядно! глибини.
Л1ТЕРАТУРА
1. Куликова Е. А. Негативное мироощущение: метафора, артефакт, феномен. Владивосток: МГУ им. адм. Невельского, 2004. 158 с.
2. Озерский И. Д. Трилогия садизма: одиночество, деструктивность, любовь. Москва: Буки Веди, 2014. 167 с.
3. Фойгель А. М. Социальное зло. Омск: Омск. гос. пед. ун-т, 2001. 156 с.
4. Свендсен Л. Философия зла. Москва: Прогресс-Традиция, 2008. 350 с.
5. Морозов А. Моральш виклики та метаф1зичш вщповщь В1сник Ктвського на-щонального торговельно-економ1чного ушверситету. 2017. № 2. С. 85-97.
6. Сунегш С. О. Право, мораль { релтя як сощальш регулятори: об'ективний та суб'ективний вишри. Правова держава. 2017. Вип. 28. С. 145-163.
7. Головша Н. I. Моральш проблеми сучасного сустльства 1 статус етики. Фшо-софсьК обри. 2017. Вип. 38. С. 80-88.
8. Любутин К. Н. Историческая феноменология бесчеловечности. Екатеринбург: Изд-во УРО РАН, 2010. 196 с.
9. Дзьобань О. П., Настюк В. Я., Белевцева В. В. Проблема захисту нацюнальних штерешв Укра!ни у сфер1 державно! безпеки в умовах геопол1тичних трансфор-мацш XXI столггтя: монограф1я. Харюв: Право, 2013. 296 с.
10. Дзьобань О. П. Мехашзм сощальних трансформацш: до проблеми фшософсько-го розумшня. Стратег1чш пр1оритети. Сер1я «Ф1лософ1я». 2016. № 1 (38). С.47-52.
11. Дзьобань О. П. Безпека духовно! сфери Укра!ни з точки зору сощально-фшо-софського анал1зу (до постановки проблеми). Право 7 безпека. 2002. № 1. С. 172-175.
12. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. «Симулякр»: концептуатзашя феномена у пост-неокласичнш фшософи. 1нформащя i право. Кшв, 2016. № 2 (17). С. 66-76.
13. 1нформацшне суспiльство в свт та Укра1ш проблеми становлення та законо-мiрностi розвитку: колект. моногр. / за ред. В. Г. Воронково!. Запорiжжя: Вид-во ЗД1А, 2017. 292 с.
14. Сучасне суспшьство: фiлософсько-правове дослiдження актуальних проблем: монографiя / О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань, С. Б. Жданенко та ш.; за ред. О. Г. Данильяна. 2-ге вид., перероб. i допов. Харюв: Право, 2017. 416 с.
15. Соловьев А. В. Динамика культуры информационной эпохи. Рязань: Изд-во РГУ, 2009. 227 с.
16. Дзьобань О. П., Соснш О. В. Вiртуальна реальшсть суспшьства постмодерну як сощокультурне тло сощатзаци «людини шформацшно!». Гумантарний eicurn 3anopi3bKOi державног iнженерноi академп: зб. наук. пр. Запорiжжя, 2017. Вип. 69 (1). С. 69-76.
17. Дзьобань О. П. Сучасний вiртуальний проспр: конгешальшсть вiртуальностi й мiфу. Стратегiчнi прюритети. Серiя «Фiлоcофiя». 2017. № 3. С. 163-170.
18. Трофимова Л. И. Духовность в бытии человека. Нижний Новгород: Изд-во ВГИПУ, 2010. 163 с.
19. Орел М. П. Духовшсть в структурi життево! компетентносн особистосн. Плея: науковий eirnrn. 2014. Вип. 80. С. 270-276.
20. Трифонова О. О. Духовшсть i сучасний шформацшний проспр. Духовшсть осо-6rnmocmi. 2012. Вип. 4. С. 127-134.
21. Харченко Л. М. Духовшсть як вимiр сучасного життя людини: сошально-фшо-софський аналiз. Науковi записки НаУКМА. Tеорiя та icторiя культури. 2013. Т. 140. С. 20-25.
22. Багаутдинов А. М. Амбивалентность духовности в информационном обществе: дис. ... д-ра филос. наук. Саратов, 2016. 321 с.
REFERENCES
1. Kulikova E. A. (2014). Negativnoe mirooschuschenie: metafora, artefakt, fenomen. Vladivostok: MGU im. adm. Nevelskogo [in Russia].
2. Ozerskiy I. D. (2004). Trilogiya sadizma: odinochestvo, destruktivnost, lyubov. Moskva: Buki Vedi [in Russia].
3. Foygel A. M. (2001). Sotsialnoe zlo. Omsk: Omsk. gos. ped. un-t [in Russia].
4. Svendsen L. (2008). Filosofiya zla. Moskva: Progress-Traditsiya [in Russia].
5. Morozov A. (2017). Moralni vyklyky ta metafizychni vidpovidi. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho torhovelno-ekonomichnoho universytetu - Bulletin of the Kiev National Trade and Economic University, 2, 85-97 [in Ukrainian].
6. Suniehin S. O. (2017). Pravo, moral i relihiia yak sotsialni rehuliatory: obiektyvnyi ta subiektyvnyi vymiry. Pravova derzhava - Constitutional state, 28, 145-163 [in Ukrainian].
7. Holovina N. I. (2017). Moralni problemy suchasnoho suspilstva i status etyky. Filosofski obrii - Philosophical horizons, 38, 80-88 [in Ukrainian].
8. Lyubutin K. N. (2010). Istoricheskaya fenomenologiya beschelovechnosti. Ekaterinburg: Izdatelstvo URO RAN [in Russia].
9. Dzoban O. P., Nastiuk V. Ia., Bielievtseva V. V. (2013). Problema zakhystu natsionalnykh interesiv Ukrainy u sferi derzhavnoi bezpeky v umovakh heopolitychnykh transformatsii KhKhl stolittia. Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
10. Dzoban O. P. (2016). Mekhanizm sotsialnykh transformatsii: do problemy filosofskoho rozuminnia. Stratehichni priorytety. Seriia «Filosofiia» - Strategic priorities. Series «Philosophy», 1 (38), 47-52 [in Ukrainian].
11. Dzoban O. P. (2002). Bezpeka dukhovnoi sfery Ukrainy z tochky zoru sotsialno-filosofskoho analizu (do postanovky problemy). Pravo i bezpeka - Right and safety, 1. 172-175 [in Ukrainian].
12. Danylian O. H., Dzoban O. P. (2016). «Symuliakr»: kontseptualizatsiia fenomena u postneoklasychnii filosofii'. Informatsiia i pravo - Information and right. 2 (17). 66-76 [in Ukrainian].
13. Informatsiine suspilstvo v sviti ta Ukraini: problemy stanovlennia ta zakonomirnosti rozvytku: kolektyvna monohrafiia. V. H. Voronkova (Ed) et al. (2017). Zaporizhzhia: Vyd-vo ZDIA [in Ukrainian].
14. Danylian O. H., Dzoban O. P., Zhdanenko S. B. et al. (2017). Suchasne suspilstvo: filosofsko-pravove doslidzhennia aktualnykh problem. O. H. Danylian (Ed). Kharkiv: Pravo [in Ukrainian].
15. Solovev A. V. (2009). Dinamika kulturyi informatsionnoy epohi. Ryazan: Izdatelstvo RGU [in Russia].
16. Dzoban O. P., Sosnin O. V. (2017). Virtualna realnist suspilstva postmodernu yak sotsiokulturne tlo sotsializatsii «liudyny informatsiinoi». Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii - Humanitarian Bulletin Zaporizhzhya State Engineering Academy, 69 (1), 69-76 [in Ukrainian].
17. Dzoban O. P. (2017). Suchasnyi virtualnyi prostir: konhenialnist virtualnosti y mifu. Stratehichni priorytety. Seriia «Filosofiia» - Strategic priorities. Series «Philosophy», 3, 163-170 [in Ukrainian].
18. Trofimova L. I. (2010). Duhovnost v byitii cheloveka. Nizhniy Novgorod: Izdatelstvo VGIPU [in Russia].
19. Orel M. P. (2014). Dukhovnist v strukturi zhyttievoi kompetentnosti osobystosti. Hileia: naukovyi visnyk - Gilea: Scientific Bulletin, 80, 270-276 [in Ukrainian].
20. Tryfonova O. O. (2012). Dukhovnist i suchasnyi informatsiinyi prostir. Dukhovnist osobystosti - Spirituality of the person, 4, 127-134 [in Ukrainian].
21. Kharchenko L. M. (2013). Dukhovnist yak vymir suchasnoho zhyttia liudyny: sotsialno-filosofskyi analiz. Naukovi zapysky NaUKMA. Teoriia ta istoriia kultury - Scientific notes of NaUKMA. Theory and history of culture, Issue 140, 20-25 [in Ukrainian].
22. Bagautdinov A. M. (2016). Ambivalentnost duhovnosti v informatsionnom obschestve. Doctor's thesis. Saratov [in Russia].
Михайловский Руслан Анатольевич, преподаватель кафедры философии Харьковского национального университета Воздушных Сил имени Ивана Кожедуба, г. Харьков, Украина
трансформации духовной сферы информационного ОБЩЕСТВА: возможности и опасности
Показано, что распространение новых информационных технологий создает огромные возможности для вторжения в духовность и манипулирования ею. Обосновывается, что для информационного общества характерно преобладание общего отчуждения, которое детерминирует деструктивную деятельность индивида. Доказывается, что культура превращается в пространство, где доминируют потребительство и развлечения, что существенно угрожает безопасности духовной сферы.
Ключевые слова: духовность, духовная сфера, духовная безопасность, духовный кризис, информационное общество.
Mykhailovskyi Ruslan Anatoliiovych, teacher of philosophy Kharkiv national Air Force University named after Ivan Kozhedub,
Kharkiv, Ukraine
THE TRANSFORMATION OF THE SPIRITUAL SPHERE OF THE INFORMATION SOCIETY: OPPORTUNITIES AND THREATS
Problem setting. Scientific-technical progress leads to the creation ofnew technologies that, on the one hand, can be considered as a benefit because it creates the conditions for self-realization and identify its creative potential and abilities. However, the proliferation ofnew technologies, cyberspace creates huge opportunities for the invasion of spirituality and psyche to manipulate and. A number of moral restraints in real life disappears, which contributes to the negative manifestations of human spirituality in the form of destructive activities. The growth of freedom in the information society carries not only positive but also negative, very dangerous changes in human spirituality.
Recent research and publications analysis shows that today made a quite fruitful attempts at understanding transformation processes in the spiritual sphere of modern society. However, today there is an urgent problem to perform your own secure measurement of such transformations.
Paper objective. Main goal of this article is the implementation of a philosophical analysis of the destructive impacts of the information society on the security of the spiritual sphere of human life and society.
Paper main body. Increase the amount of information transformation in the sphere of interpersonal relations in the traditional way of life largely determine the deformation
of spirituality. The result is the acute manifestation of existential issues: the sense of spiritual emptiness and loneliness of the individual in the context of a significant volume of information flows, the pursuit of self-realization with the simultaneous imposition of stereotypes. Most often in the framework of the information society the person feels isolation and uselessness, resulting in the growth of so-called negative spirituality. Culture as a space of self-realization is transformed into a space dominated by consumption and entertainment are the choice offorms of spiritual activity, which is artificially set by the media and mass communication. Culture is not conducive to the exaltation of the individual, and often "drop" to its level because it offers a ready surrogate forms of virtual processes of modern reality.
Conclusions of the research. In the information society greatly increases the negative human activity, associated with the growth of alienation, transformation of system of values. Negative activity is ofa General nature and is a threat to the existence of man himself. Pronounced the main features of spiritual alienation, which is alienation of the virtual. Culture as a space of self-realization is transformed into a space dominated by consumption and entertainment are the choice of forms of spiritual activity that significantly threatens the security of the spiritual realm. Culture in the information society is often not conducive to the exaltation of personality, and drop it to the level of being in the world of things, because it offers a ready surrogate forms of virtual processes of modern reality.
Keywords: spirituality, spiritual sphere, spiritual security, spiritual crisis, information society.
