CC BY
15
ФШОСОФ1Л
УДК 316.4
DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.40.155746
Данильян Олег Геннадшович, доктор фшософських наук, професор, завщувач кафедри фшософи Нацюнального юридичного унiверситету iMeHi Ярослава Мудрого, м. Харюв, Укра'на е-mail: [email protected] ORCID ID: http://orcid.org/ 0000-0001-5308-4664
Дзьобань олександр Петрович, доктор фшософських наук, професор, професор кафедри фшософп Нацюнального юридичного ушверситету iMeHi Ярослава Мудрого, м. Харюв, Укра'на е-mail: [email protected] ORCID ID: http://orcid.org/ 0000-0002-2075-7508
ЛЮДИНА В 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1: ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНО? 1ДЕНТИФ1КАЦП
У cmammi обгрунтовуеться, що тформацшне сустльство е необмеженим простором для самоконструювання особистостi, з одного боку, розширюючи простiр iдентифiкацii, а, з тшого - звужуючи саму iдентичнiсть зарахунок вибору способiв i форм самоiдентифiкацii. Доводиться, що це зумовлюе появу полiiдентичностi, яка призводить до нестабiльностi соцюкультурного простору тформацшного сустль-ства. Наголошуеться на важливостi комуткацт у процес набуття людиною мо-ральног' iдентичностi в тформацтному суспiльствi.
Ключовi слова: iдентичнiсть, iдентифiкацiя, тформацшне сустльство, кому-ткащя, тформацшш технологи, сощальш тститути.
Постановка проблеми. На сучасному етат проблема щентифшацп лю-дини, ii св^оглядного простору й сощального буття, вибору моральних цшей
8 © Данильян О. Г., Дзьобань О. П., 2019
i засобiв набувае особливо! актуальность Пщ впливом наростаючого процесу шформатизацп всiх сторiн життедiяльностi iндивiда вщбуваеться переакцен-туацiя щншсно'1, морально-духовно! складових св^оглядного поля людини, трансформуються традицшш форми комушкацп, ускладнюються системнi зв'язки сощальних суб'ектiв. Як наслiдок, по-новому постае проблема щен-тифшацп, яка являе собою багатовекторний фiлософський феномен, що ви-значае особливу роботу самосвщомосп й дозволяе iндивiду визначити свою щентичшсть i соцiально-особистiсний ареал.
Анал1з останн1х досл1джень та публжацш. Виникнення проблематики щентифшацп та щентичносп традицiйно пов'язують iз психологiчними вчен-нями. У 40-вi роки минулого столбя Е. Ерiксон пропонуе у сво'1'х концепцiях термiни «щентичшсть», «криза щентичносп». У 50-тi роки виникають рiзнi штерпретацп цих понять.
Результати аналiзу свiдчать про те, що еволющя проблеми iдентичностi вiд появи перших зародкових теоретичних форм до самостшного теоретичного знання простежуеться в роботах класиюв зарубiжноi фшософп, психологи та сощологп У. Джеймса, З. Фрейда, К. Юнга, Ж. Шаже, Е. Фромма, Дж. Мща, Ч. Куш, Е. Ерксона, А. Маслоу, Р. Мейш, Ю. Хабермаса, К. Хорнi та багатьох шших дослiдникiв. Разом з тим вивчення дано'1 проблеми дозволяе констатувати, що незважаючи на солiдну наявну теоретичну базу дослщжу-ваних феномешв, 1'х рефлексiя в умовах шформащйного суспiльства потребуе уточнень з урахуванням нових iнформацiйно технологiчних процесiв.
Формулювання шлей. Метою статп е спроба осмислення феномену мо-рально'1 щентифшацп людини в умовах iнформацiйного суспшьства.
Виклад основного матер1алу. Дослiдження щентифшаци не е аналогiчним дослiдженню щентичносп. Остання включае в себе набуття реальних якостей особистосп, а щентифшащя - опис даних якостей. 1дентичшсть - це результат, тобто вщстоювання i захист себе; щентифшащя - пристосування, процес постiйного вибору, прийняття норм, традицiй, установок. Тому на кожному рiвнi опису осмисленню щентичносп передуе процес щентифшацп.
У фшософських дослiдженнях iдентифiкацiя розумiеться як вища форма соцiалiзацii, спосiб зв'язку людини з сощальним середовищем через «акти зв'язування i ототожнення себе з колективними сутностями свое'1 локально'1 цившзацп, культури, юторично'1 епохи. У цьому сенсi iдентичнiсть машфес-туе вс основнi символи включеностi шдивща у спiльноту» [1, с. 37]. При цьому моральна щентифшащя е набуттям людиною свого морального «Я» через утвердження свободи й гщносп. Оскшьки людина живе у свт напру-жених свiтоглядних i сощальних мотивацш, процес щентифшацп вирiшуе вщразу безлiч проблем особистостi, а через них - i самого суспшьства: людина знаходить юнування, тотожне свош духовнiй сутностi; отримуе можли-
вють виршити проблему самотносп та вторично! спадкоемносп. Однак в шформацшному суспiльствi актуальностi набувае не вдентифшащя 3i спшь-нотою, а прагнення тти, уникнути суспiльних зв'язкiв, що пов'язано з не-стабiльнiстю людини як елемента у структурi сощуму [2, с. 44]. Головними його детермшантами виявляються процеси iндивiдуалiзацГi та персоналiзащi', якi виникають у результат змiни змiстовних орiентацiй, що дае тдстави для формування самодетермiнованого суб'екта, який вiдчувае потребу в «ввднай-денш» себе i встановленнi нових меж свого юнування.
Послуги та технологи 1нтернету дозволяють користувачам рiзних пере-конань, рiзного походження й рiвня освiченостi встановлювати контакт один з одним i об'еднуватися у ствтовариства. У той же час у подiбному середови-щi виникають проблеми щентифшацп та анонiмностi користувачiв, якi став-лять пiд сумшв 'х здатнiсть розумiти свою життедiяльнiсть (як приватну, так i професшну) i розпоряджатися нею у вiртуальному середовищi, де виникають новi норми. Поява «1нтернету речей» (Internet of Things) також тдшмае важ-ливу проблему щентичносп в контекстi взаемовщносин «людина - машина».
В шформацшному середовищi людина стикаеться з декшькома видами iдентичностi, якi пiддаються позитивним i негативним змiнам пiд впливом шформацшно-комуткацшних технологiй (1КТ). Головними з них е два типи щентичносп: ipse-iдентичнiсть (вiдчуття власно'' особистостi) i idem-iдентичнiсть (бiльш формальна щентичшсть, що залежить вiд контексту, оточення й ситуацп). Захисники недоторканностi приватного життя i прав людини тдкреслюють перш за все загрозу ipse-iдентичностi. Комп'ютери накопичують знання, створюють профт, здiйснюючи внесок в idem-щентичшсть користувача, який не пiдозрюе про щ профiлi i про те, як вони впливають на його ipse-iдентичнiсть. Це суттево впливае на позитивну свободу шдивща, оскшьки свiт, з яким вiн взаемодiе, вже обраний для нього.
Сучасш доробки вiтчизняних дослiдникiв у цариш фiлософii' та права дають тдстави висловити мiркування на користь створення нового права, а саме права на захист щентичносп. Це право не повинно формулюватися як негативне i мае бути спрямоване на захист саме ipse-iдентичностi [3-6].
Морально мотивований тдхщ полягае в тому, щоб шформацшне суспшь-ство змщнювало ipse-iдентичнiсть як вихiдну точку для idem-iдентичностi. Таке змiцнення стимулювало б вщповщальшсть, оскiльки тодi визнавався б сам шдивщ, а не його профш [7-8]. Слiд враховувати, що ключем до тако'' вiдповiдальностi е захист даних, оскшьки людина, щоб бути в змозi дiяти через свою ipse-iдентичнiсть, повинна контролювати особисп данi.
Iнформацiйнi процеси, формуючи еклектичний, фрагментарний со-цiокультурний простiр, трансформують св^оглядну парадигму, i в той же час сприяють розвитку творчосп, а змшюючи горизонти iндивi-
дуального буття, визначають шформацшну щентичшсть людини [9-10]. Сучасна людина е активною особиспстю, що виявляе сво'1 особистiснi якостi у процесi символiчного споживання, одного iз способiв створення так званого морального Я-образу [11-12]. Процес iндивiдуалiзацii характеризуеться бажанням людини бути собою i мати можливють вшьного вибору, по-своему позищонувати себе у суспiльствi й формувати шдивщуальний соцiальний простiр, нести вщповщальшсть за свое життя i оптимально розпоряджатися сво'1'м етичним, емоцiйним, фiзичним, емоцiйним досвiдом, бути самостiйною особиспстю. У зв'язку з цим Е. Труфанова зазначае: «Ми бачимо, що умови сучасного сустльства пропонують безлiч можливих щентифшацш, кожна з яких дозволяе людиш створити певний Я-образ. ... Кризова щентичшсть виражаеться у порушенш зв'язкiв мiж рiзними Я-образами, в тому, що деяю Я-образи не вписуються в юнуючу систему, i потрiбна реформацiя, переструк-турування Я» [13, с. 21].
Парадоксальшсть самого iнформацiйного суспiльства виявляеться також у рiзнополярних трактуваннях явища «самотшсть», що е одним iз сегменпв iдентичностi: з одного боку, шформатизащя соцiуму об'еднуе людей, а з ш-шого - все бшьше трансформуе його в суспiльство тотально'1 самотностi [14-16]. Особливостями взаемодп людей у такому суспшьсга е 1х поверхне-вий характер, оскiльки реальне спiлкування витiсняеться нереальним, вiрту-альним. 1нформацшна комунiкативнiсть, що забезпечуе доступшсть рiзно-планово'1 шформацп, i реальна роз'еднашсть людей вступають у протирiччя, створюють проблеми суб'ективiзму, особистiсного вибору шформацп та 11 трансформацп у поведшю^ регулятиви, загострюють проблему деформацп загальнолюдських цiнностей [13, с. 21].
1нформацшш технологii служать iнтеграцii св^у в глобальних мережах i одночасно сприяють руйнуванню комушкацшних етнiчних, релтйних бар'ерiв. У результатi формування безпосереднього зв'язку шдивща з джере-лом шформацп вщбуваеться посилення процесу персоналiзацii, коли людина стае все менш залежною вiд загальноприйнятоi, традицiйноi думки у сприй-няттi та штерпретацп iнформацii. Головним фактором процесу персоналiзацii стае розмивання соцiальних ролей, руйнування колишшх iдентичностей, у результатi чого людина, як вказуе Ж. Лшовецю, постае як «плаваючий про-спр, що не мае анi постшного мiсця, анi орiентирiв» [17, с. 99]. Наростаючий в шформацшному суспшьсга процес iндивiдуалiзацii е звiльненням людини вщ суспiльноi зумовленостi. Суспiльство як система, що надае сощальнш щентичносп мiцних форм, руйнуеться, а життевий простiр формуе новi фор-ми щентичносп, новi спiльноти, кордони мiж якими стають легко проникни-ми й рухливими. У таких умовах людська щентичшсть iз даностi перетворю-еться в задачу, вирiшити яку зобов'язана сама людина. З'являеться креативний
суб'ект, який у ситуацп руйнування попередшх тдстав для самокатегоризаци конструюе новi сощальш вiдносини i власну iдентичнiсть.
Iнформацiйне суспiльство е необмеженим простором для самоконструю-вання особистосп, з одного боку, розширюючи проспр щентифшацп, а з ш-шого - звужуючи саму iдентичнiсть за рахунок вибору дедалi вужчих куль-турних лакун для самощентифшацп. Останне найчаспше призводить до фрагментацп самост людини i до появи полпдентичносп, що iнколи е нормою, через що сощокультурний простiр шформацшного суспiльства стае нестабiльним. Це, у свою чергу, призводить до зростання у житл людей ролi рiзного роду симулякрiв - образiв реальносп, що замiщають саму реальнiсть, «локальш культури й iдентичностi втрачають коршня i замiнюються символами товарного свпу, взятими з рекламного i iмiджевого дизайну мультина-цiональних концершв. Буття стае дизайном, причому повсюдно. Люди суть те, що вони купують (або можуть купити)» [18, с. 82]. Суспшьством засвою-еться щея про те, що процес споживання, який наразi тривае при купiвлi товару, е природним алгоритмом людського життя, а речi - засобом здiйснення й утвердження людсько'' особистосп, яка виявляе при цьому особливi креа-тивнi якосп. Задоволення iндивiдуально опосередкованих потреб супрово-джуеться становленням нових цiннiсних орiентирiв, таких як сердечнiсть, довiрливiсть, щирють. Цей аспект iндивiдуалiзацii, за справедливим заува-женням Н. Сiткевич, «пов'язаний iз прагненням людини бути собою, творцем рiзних соцiальних форм дiяльностi, отримувати свободу самовираження вщ-повщно до сво'х iнтенцiй, розпоряджатися особистим емоцшним досвiдом, бути тотожним самому собЬ> [19, с. 47].
Симулящя соцiальних iнститутiв, як неодноразово зазначаеться у попередшх авторських публшащях, е фактором i симптомом розречевлення суспшьства, котре купуе риси, опис яких призводить нас до використання поняття вiртуаль-но'' реальностi i передбачае взаемод^ людини не з речами, а з 'х образами [20-22]. Людина шформацшного суспшьства занурюеться у вiртуальну реаль-нiсть симуляцiй i все бiльшою мiрою сприймае свп як iгрове середовище, усвiдомлюючи його умовшсть, керованiсть його параметрiв i можливiсть ви-ходу з нього [23-25]. У розробленш Йоханом Хейзшгою концепцii iгрова дi-яльнiсть е одниим з основних архетипiв людського самовираження i взаемодii. Вiн навпь ввiв у соцiальну фiлософiю термш Homo ludens (людина граюча) [26].
Така людина менше обтяжена вантажем сформованих та iсторично обу-мовлених стереотипiв, вона володiе бiльш мобшьними реакцiями i здатнiстю манiпулювати будь-якими пластами шформаци. Можна сказати, що вона на-бувае ново'' абстрактно'' форми свого юнування. Втрачаеться ii iндивiдуаль-нiсть, а залишаються лише ролЫдентичносп, виникае бажання абсолютного котювання само'' себе. Тому соцiокультурний проспр Бодрiйяр називае
«ксероксом культури». Прикладом «нарцисичного некрозу» вш називае кло-нування; по суп, це той самий ксерокс, тшьки ксерокотюеться сама людина. При цьому, що щкаво, маси «теж е клонiчним агрегатом, який працюе вщ тотожного до тотожного, без звернення до шшого» [27, с. 298]. Отже, така людина не здатна на розрiзнення, на необхщне для справжньо! щентифшацп «розтотожнення» з собою.
Можливо, щентичшсть е продуктом принципу симуляцп, при якому вс знаки можуть обмiнюватися один на одного, але не обмшюються ш на що реальне. «Тепер ус роз'еднанi й байдуж пiд владою телебачення i автомобь ля, тд владою моделей поведiнки, вiдображених у всьому - в передачах мас-медiа або ж у плануванш мiст. Усе збудовано в ряд i кожен несвiдомо ототож-нюе себе з умшо розставленими напрямними симулятивними моделями. Вс допускають взаемну постановку, як i самi щ моделi. Ера iндивiдiв iз змшною геометрiею, зате незмiнною i централiзованою залишаеться геометрiя коду. Фактично форму суспшьних вiдносин утворюе дифузно присутня у вах тканинах мют монополiя коду» [28, с. 157-158]. «Надлишок» видимостi, харак-терний для шформацшного суспiльства, призводить, як писав П. Козловсю, до руйнування сцени вщомого, сфери вираження, повно! прозоросп й безп-лесностi дiйових оаб, тобто до втрати «Я» [29, с. 59].
Прагнення людини вирватися за рамки свое! природно! сутносп накладае вiдбиток на змiни не тшьки у навколишньому середовищi, а й у середовищi суто людському. У новому вiртуальному просторi людина стае своерщною призмою, крiзь яку проглядаеться та чи шша реальшсть, подiевий ряд. Тому у виршенш соцiальних завдань, спрямованих на благо людського юнування, необхiдною е безпосередня участь само! людини. Так, Ю. Хабермас пщкрес-люе, що ротацп свiтогляду iнформацiйного суспiльства сприяють змЫ характеристик iдентичностi, «розумiння людиною само! себе залежить не тшьки вщ того, як вона сама себе описуе, а й вщ тих зразюв, яких вона дотримуеть-ся. Самототожшсть Я визначаеться одночасно тим, як люди себе бачать i яки-ми вони хотши б себе бачити» [30, с. 7]. Усвщомлюючи себе суб'ектом дь яльностi, людина приймае авторство свого сощального життя i моральну вщповщальшсть за нього. Згiдно зi сформованим рiвнем довiри до себе людина займае або активну, або пасивну життеву позищю.
Важливу роль для набуття людиною морально! щентичносп в iнформа-цiйному суспiльствi ввдграють комунiкацii. Саме у процесi мiжособистiсно-го спiлкування вона отримуе додаткову шформащю про себе, а зютавивши себе з безлiччю iнших людей, людина може зрозум^и себе, усвщомити, якою вона е насправдi. Ю. Хабермас зазначае, що iдентичнiсть особистосп форму-еться за допомогою самощентифшацп, яка отримала iнтерсуб'ективне визнан-ня. Основою морально! щентичносп е самощентифшащя, тобто погляд у свiй
внутр1шнш св1т i знаходження там себе у будь-який момент, тому шдивщ рефлексивно ставиться до себе з метою розумшня себе [30-32].
Висновки. Таким чином, проблема щентифшацп людини в умовах мшли-во'1 св1тоглядно'1 парадигми iнформацiйного суспiльства е актуальною i вимагае вироблення на фшософському рiвнi установок, якi допомагають iндивiду збе-регти свою тотожшсть пiд iнтенсивним впливом iнформацiйних потоюв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Козин Н. Г. Идентификация. История. Человек. Вопросы философии. 2011. № 1. С.37-48.
2. Дзьобань О. До проблеми моральноi щентифшацн людини в шформацшному суспшьствь Теоретичт 7 практичт засади еволюцИ в7д тформацшного сустль-ства до «сустльства знань» 7 до smart-суспiльства: виклики 7 можливост7 четвертог промисловог революцИ' : матер1али Мiжнародноi науково-практичноi конференцii (м. Запорiжжя, 23-24 травня 2018 року). Запорiжжя : ЗД1А, 2018. С. 43-47.
3. Гайворонюк Н. В. Право на щентичшсть у контексп трансформацiй сучасного украiнського сощуму. В7сник Нац7ональногоутверситету «Юридична академ7я Украгни 7мен7 Ярослава Мудрого». Сер7я: Пол7толог7я. 2017. № 2. С. 320-322.
4. Макаренко Л. О. Правова культура i правовий свпогляд як головш чинники збе-реження нацюнально1' щентичносп. Часопис Кигвського утверситету права. 2015. № 1. С. 34-37.
5. Мелякова Ю. В. Вщ щентичносп до праворозумiння. В7сник Нацюнального утверситету «Юридична академ7я Украгни 7мен7 Ярослава Мудрого». Сер7я: По-л7толог7я. 2016. № 2. С. 180-186.
6. Мелякова Ю. В. Самовизначення шдивща у полi правово1' культури: щентичнють чи iмiдж? В7сник Нащонального утверситету «Юридична академ7я Украгни 7мен7 Ярослава Мудрого». Сер7я: Фшософ7я. 2016. № 4. С. 54-70.
7. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. 1нформацшне суспшьство: морально-етичний дискурс. 1нформащя 7 право. 2014. № 1 (10). С. 16-25.
8. Дзьобань О. П., Мануйлов С. М. Бшарна опозищя «свобода-вщповщальшсть» в шформацшному суспшьствк до постановки проблеми. В7сник Нащонального утверситету «Юридична академ7я Украгни 7мен7 Ярослава Мудрого». Сер7я: Ф7лософ7я. 2016. № 1 (28). С. 15-26.
9. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. 1нформацшна картина св^ в контексп перспектив сучасно1' науки й культури. 1нформащя 7 право. 2013. № 1 (7). С. 21-28.
10. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. 1нформацшна картина св^ як соцюкультурна реальшсть. Плея: наук. в7сн. 2013. Вип. 70 (№ 3). С. 573-578.
11. Онищук О. Сучасна людина у просторi вiртуальноi реальности особливост со-щально-культурно1' трансформацн. В7сник Нац7онального утверситету «Льв7в-ська полтехтка». Фшософсью науки. 2014. № 780. С. 34-39.
12. Бшогур В. Сучасна людина як «рефлексивна монада». Versus. 2014. N° 2. С. 67-72.
13. Труфанова Е. О. Человек в лабиринте идентичностей. Вопросы философии. 2010. № 2. С. 13-22.
14. Помазова О. В. Самотнють як психолопчний феномен. Hayrnei записки Нащо-нального утверситету «Острозька aкaдемiя». Психологiя i педагогжа. 2013. Вип. 23. С. 206-214.
15. Попелюшко Р. П. Самотнють - як проблема соцiалiзацil особистосп в суспшьсга. 36ipHrn наукових працьХмельницького тституту сощальних технологт Утвер-ситету «Украгна». 2013. № 2. С. 212-216.
16. Донш Н. С. Самотнють як територiя ризику сустльного життя людини. Фтосо-фiя i nолiтологiя в контекстi сучасног культури. 2014. Вип. 7. С. 55-60.
17. Липовецки Ж. Эра пустоты: Эссе о современном индивидуализме / пер. с фр.
B. В. Кузнецова. Санкт-Петербург : Владимир Даль, 2001. 330 с.
18. Бек У. Что такое глобализация?: Ошибки глобализма - ответы на глобализацию; пер. с нем. А. Григорьева, В. Седельника. Москва : Прогресс-традиция, 2001. 303 с.
19. Ситкевич Н. В. Особенности трансформации нравственных ценностей в условиях информационного общества: этико-философский анализ : дис. ... канд. филос. наук. Новомосковск, 2011. 139 с.
20. Дзьобань О. П. Дiалектика глобалiзацil вiртуальноl реальност й сустльного розвитку. Плея: наук. eirn. 2012. Вип. 63 (№ 8). С. 254-260.
21. Дзьобань О. П., Соснш О. В. Вiртуальна реальнють сустльства постмодерну як соцюкультурне тло соцiалiзацil «людини шформацшно!». Гумантарний eirnrn Зanорiзьког державног iнженерног академИ : збiр. наук. пр. 2017. Вип. 69 (1).
C. 69-76.
22. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. «Симулякр»: концептуалiзацiя феномена у по-стнеокласичнш фшософи. 1нформащя i право. 2016. № 2 (17). С. 66-76.
23. Дзьобань О. П., Жданенко С. Б. Соцюкультурний проспр шформацшного сустльства як середовище буття сучасно! людини. Bi^rn Нащонального утверси-тету «Юридична aкaдемiя Украгни iменi Ярослава Мудрого». Серiя: Фiлософiя, фiлософiя права, полiтологiя, соцiологiя. 2014. № 2 (21). С. 12-21.
24. Сучасне суспшьство: фшософсько-правове дослщження актуальних проблем : монографiя / О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань, С. Б. Жданенко та ш.; за ред. О. Г. Данильяна. 2-ге видан., перероб. i допов. Харюв : Право, 2017. 416 с.
25. Дзьобань О. П. Homo informaticus: до проблеми осмислення сутносп. Biсник Нащонального утверситету «Юридична aкaдемiя Украгни iменi Ярослава Мудрого». Серiя: Фiлософiя, фiлософiя права, полiтологiя, соцiологiя. 2014. № 1 (20). С.13-21.
26. Хейзинга Й. Homo Ludens. В тени завтрашнего дня / пер. с нидерл. В. Ошиса. Москва : АСТ, 2004. 539 с.
27. Бодрийяр Ж. Соблазн / пер. с фр. А. Гараджи. Москва : Ad marginem, 2000. 317 с.
28. Бодрийяр Ж. Символический обмен и смерть / пер. с фр. и вступ. ст. С. Н. Зен-кина. Москва : Добросвет, 2000. 389 с.
29. Козловски П. Культура постмодерна / пер. с нем. Москва : Республика, 1997. 238 с.
30. Хабермас Ю. Демократия. Разум. Нравственность: Московские лекции и интервью. Москва : АО «Ками»: Изд. центр «Academia», 1995. 244 с.
31. Хабермас Ю. Моральное сознание и коммуникативное действие / пер. с нем. под ред. Д. В. Скляднева. Санкт-Петербург : Наука, 2000. 377 с.
32. Хабермас Ю. От картин мира к жизненному миру / пер. с нем. Д. Мироновой. 2-е изд. Москва : Идея-Пресс, 2015. 127 с.
REFERENCES
1. Kozin N. G. (2011). Identifikatsiya. Istoriya. Chelovek. Voprosyifilosofii - Questions of philosophy, 1, 37-48 [in Russia].
2. Dzoban O. (2018). Do problemy moralnoi identyfikatsii liudyny v informatsiinomu suspilstvi. Teoretychni ipraktychni zasady evoliutsii vid informatsiinoho suspilstva do «suspilstva znan» i do smart-suspilstva: vyklyky i mozhlyvosti chetvertoi promyslovoi revoliutsii: proceedings of the International Scientific and Practical Conference. Zaporizhzhia: Vyd-vo ZDIA, 43-47 [In Ukrainian].
3. Haivoroniuk N. V. (2017). Pravo na identychnist u konteksti transformatsii suchasnoho ukrainskoho sotsiumu. Visnyk Natsionalnoho universytetu «lurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Politolohiia - Bulletin of the National University «Legal Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise». Series: Politics, Issue 2, 320-322 [In Ukrainian].
4. Makarenko L. O. (2015). Pravova kultura i pravovyi svitohliad yak holovni chynnyky zberezhennia natsionalnoi identychnosti. Chasopys Kyivskoho universytetu prava -Journal of the Kyiv University of Law, 1, 34-37 [In Ukrainian].
5. Meliakova Yu. V. (2016). Vid identychnosti do pravorozuminnia. Visnyk Natsionalnoho universytetu «lurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Politolohiia - Bulletin of the National University «Legal Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise». Series: Politics, Issue 2, 180-186 [In Ukrainian].
6. Meliakova Yu. V. (2016). Samovyznachennia indyvida u poli pravovoi kultury: identychnist chy imidzh? Visnyk Natsionalnoho universytetu «lurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Filosofiya - Bulletin of the National University «Legal Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise». Series: Philosophy, Issue 4, 54-70 [In Ukrainian].
7. Danylian O. G., Dzoban O. P. (2014). Informatsiine suspilstvo: moralno-etychnyi dyskurs. Informatsiia ipravo - Information and right, 1 (10), 16-25 [In Ukrainian].
8. Dzoban O. P., Manuilov Ye. M. (2016). Binarna opozytsiia «svoboda-vidpovidalnist» v informatsiinomu suspilstvi: do postanovky problemy. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia: Filosofiya - Bulletin of the National University «Legal Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise». Series: Philosophy, Issue 1 (28), 15-26 [In Ukrainian].
9. Danylian O. G., Dzoban O. P. (2013). Informatsiina kartyna svitu v konteksti perspektyv
suchasnoi nauky y kultury. Informatsiia i pravo - Information and right, 1 (7), 21-28 [In Ukrainian].
10. Danylian O. G., Dzoban O. P. (2013). Informatsiina kartyna svitu yak sotsiokulturna realnist. Hileia: naukovyi visnyk - Gilea: Scientific Bulletin, 70 (3), 573-578 [In Ukrainian].
11. Onyshchuk O. (2014). Suchasna liudyna u prostori virtualnoi realnosti: osoblyvosti sotsialno-kulturnoi transformatsii. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika». Filosofski nauky - Bulletin of the Lviv Polytechnic National University. Philosophical sciences, 780, 34-39 [In Ukrainian].
12. Bilohur V. (2014). Suchasna liudyna yak «refleksyvna monada». Versus - Versus, 2, 67-72 [In Ukrainian].
13. Trufanova E. O. (2014). Chelovek v labirinte identichnostey. Voprosyi filosofii -Questions ofphilosophy, 2, 3-22 [in Russia].
14. Pomazova O. V. (2013). Samotnist yak psykholohichnyi fenomen. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu «Ostrozka akademiia». Psykholohiia i pedahohika -Scientific notes of the National University «Ostroh Academy». Psychology and pedagogy, 23, 206-214 [In Ukrainian].
15. Popeliushko R. P. (2013). Samotnist - yak problema sotsializatsii osobystosti v suspilstvi. Zbirnyk naukovykh prats Khmelnytskoho instytutu sotsialnykh tekhnolohii Universytetu «Ukraina» - Collection of scientific works of the Khmelnytsky Institute of Social Technologies of the University «Ukraine», 2, 212-216 [In Ukrainian].
16. Doniy N. Ie. (2014). Samotnist yak terytoriia ryzyku suspilnoho zhyttia liudyny. Filosofiia i politolohiia v konteksti suchasnoi kultury - Philosophy and political science in the context of modern culture, 7, 55-60 [In Ukrainian].
17. Lipovetski Zh. (2001). Era pustotyi: Esse o sovremennom individualizme. Sankt-Peterburg: Vladimir Dal [in Russia].
18. Bek U. (2001). Chto takoe globalizatsiya?: Oshibki globalizma - otvetyi na globalizatsiyu. Moskva: Progress-traditsiya [in Russia].
19. Sitkevich N. V. (2011). Osobennosti transformatsii nravstvennyih tsennostey v usloviyah informatsionnogo obschestva: etiko-filosofskiy analiz. Candidate's thesis. Novomoskovsk [In Russia].
20. Dzoban O. P. (2012). Dialektyka hlobalizatsii virtualnoi realnosti y suspilnoho rozvytku. Hileia: naukovyi visnyk - Gilea: Scientific Bulletin, Issue 63 (8), 254-260 [In Ukrainian].
21. Dzoban O. P., Sosnin O. V. (2017). Virtualna realnist suspilstva postmodernu yak sotsiokulturne tlo sotsializatsii «liudyny informatsiinoi». Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii: Zbirnyk naukovykh prats - Humanitarian Bulletin Zaporizhzhya State Engineering Academy: Collection of scientific works, Issue 69 (1), 69-76 [In Ukrainian].
22. Danylian O. G., Dzoban O. P. (2016). «Symuliakr»: kontseptualizatsiia fenomena u postneoklasychnii filosofii. Informatsiia i pravo - Information and right, 2 (17), 66-76 [In Ukrainian].
23. Dzoban O. P., Zhdanenko S. B. (2014). Sotsiokulturnyi prostir informatsiinoho suspilstva yak seredovyshche buttia suchasnoi liudyny. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriya: Filosofiya, filosofiya prava, politologiya, sociologiya - Bulletin of the National University «Legal Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise». Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, Issue 2 (21), 12-21 [In Ukrainian].
24. Danylian O. G., Dzoban O. P., Zhdanenko S. B. (2017). Suchasne suspilstvo: filosofsko-pravove doslidzhennia aktualnykh problem. O. G. Danylian (Ed.). Kharkiv: Pravo [In Ukrainian].
25. Dzoban O. P. (2014). Homo informaticus: do problemy osmyslennia sutnosti. Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriya: Filosofiya, filosofiya prava, politologiya, sociologiya - Bulletin of the National University «Legal Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise». Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, Issue 1 (20), 13-21 [In Ukrainian].
26. Heyzinga Y. (2004). Homo Ludens. V teni zavtrashnego dnya. Moskva: AST [in Russia].
27. Bodriyyar Zh. (2000). Soblazn. Moskva: Ad marginem [in Russia].
28. Bodriyyar Zh. (2000). Simvolicheskiy obmen i smert. Moskva: Dobrosvet [in Russia].
29. Kozlovski P. (1997). Kultura postmoderna. Moskva: Respublika [in Russia].
30. Habermas Yu. (1995). Demokratiya. Razum. Nravstvennost: Moskovskie lektsii i intervyu. Moskva: AO «Kami»: Izd. tsentr «Academia» [in Russia].
31. Habermas Yu. (2000). Moralnoe soznanie i kommunikativnoe deystvie. Sankt-Peterburg: Nauka [in Russia].
32. Habermas Yu. (2015). Ot kartin mira k zhiznennomu miru. Moskva: Ideya-Press [in Russia].
Данильян Олег Геннадиевич, доктор философских наук, профессор, заведующий кафедрой философии Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина;
Дзебань Александр Петрович, доктор философских наук, профессор, профессор кафедры философии Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
ЧЕЛОВЕК В ИНФОРМАЦИОННОМ ОБЩЕСТВЕ: ПРОБЛЕМА МОРАЛЬНОЙ ИДЕНТИФИКАЦИИ
В статье обосновывается, что информационное общество является неограниченным пространством для самоконструирования личности, с одной
стороны, расширяя пространство идентификации, а с другой - сужая саму идентичность за счет выбора способов и форм самоидентификации. Доказывается, что это приводит к появлению полиидентичности, приводящей к нестабильности социокультурного пространства информационного общества. Отмечается важность коммуникаций в процессе приобретения человеком нравственной идентичности в информационном обществе.
Ключевые слова: идентичность, идентификация, информационное общество, коммуникация, информационные технологии, социальные институты.
Danilyan Oleg Gennadievich, Doctor of Philosophical Sciences, Professor, Head of Philosophy Department, Yaroslav Mudryi National Law University,
Kharkiv, Ukraine;
Dzoban Olexander Petrovich, Doctor of Philosophical Sciences, Professor, Professor Philosophy Department, Yaroslav Mudryi National Law University,
Kharkiv, Ukraine
A MAN IS IN INFORMATIVE SOCIETY: PROBLEM OF MORAL AUTHENTICATION
Problem of setting. On the modern stage the problem of authentication of man acquires the special actuality, as values are changing, morally spiritual constituents of the world view field of man, the traditional forms of communication are transformed.
Recent of research and publications analysis. The results of analysis testify that the evolution ofproblem of identity is traced both in works of classics offoreign philosophy, psychology and sociology and in works of modern oversea and domestic researchers. At the same time, without regard to the present theoretical base of the probed phenomena, their reflection in the conditions of informative society needs clarifications taking into account new informatively technological processes.
Paper of objective. The purpose of the article is an attempt of comprehension of phenomena of moral authentication of man in the conditions of informative society.
Paper main body. In the information society becomes relevant to the human desire to avoid public relations, which is due to her instability as an element in the structure of society. Its main determinants are the processes of individualization and personalization, which arise as a result of changing conceptual orientations that give rise to the formation of semideterminate the subject who feels the need to establish new boundaries of their existence. The information society is unlimited space for semiconstrained personality, on the one hand, expanding the space of identification, and, on the other, narrowing the identity by choosing an increasingly narrow cultural gaps for identity. The paradox of the
information society is also expressed in bipolar interpretations of the phenomenon of «loneliness», which is one of segments of identity: on the one hand, Informatization of society brings people together, and with another - more transformerait it in society total solitude. Interaction between people in society is superficial because the real communication is supplanted by the unreal, virtual.
Information processes, forming an eclectic, fragmented social space, transformerait ideological paradigm, and at the same time, contribute to the development of creativity and the changing horizons of individual existence, determine the information the identity of a person.
In the information environment one is confronted with multiple identity types, which are subject to positive and negative changes under the influence of information and communication technologies. Chief among them are two types of identity: ipse-identity (sense of self) and idem-identity (a more formal identity depends on the context, environment and situation).
An important role for the development of human moral identity in the information society communication. It is in the process of interpersonal communication it receives additional information about yourself, and comparing yourself with a lot of other people, people can understand themselves, to realize what it really is.
Conclusions of the research. The problem of human identification in a changing ideological paradigm of the information society is important and requires elaboration on a philosophical level settings, which help the individual to maintain their identity under the influence of intensive information flows. The basis of moral identity is the identity, that is, a look into their inner world and find himself at any time, so the individual reflexive refers to himself with the purpose of understanding the self.
Keywords: identity, identification, information society, communication, information technology, social institutions.
