CC BY
22
УДК 316.774(477)
М. О. Кириченко, доктор фшософп, професор
МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ 1ДЕОЛОГП ШФОРМАЦШНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Досл1джувана проблема е надзвичайно актуальною в сучасну епоху, яка потребуе формування ¡деологп тформацтного сустльства, що повинна в1д1грати конструк-тивно-моб1л1зуючу роль, перейти в1д насильства до мотивацИ' та набути суб'ектност1 для вс1х. Предметом досл1дження е ¡деолог1я тформацтного сустльства як складний соцгальний феномен г динамгчний процес. Висновок - формування ¡деологИ ¡нформацтного сустльства може сприяти виходу Украг'ни з кризи, об'еднати нац1ю та сприяти тновацшному розвитку сустльства.
Ключовi слова: ¡деолог1я тформацтного сустльства, конструктивно-мобтзу-ючароль, мотиващя, суб'ектшсть, тновацтний розвиток сустльства.
Постановка проблема. Дослщжувана проблема е надзвичайно актуальною в сучасну епоху, тому що вона ввдграе конструктивно-мобшзуючу роль, щоб об'еднати все суспшьство i набути суб'екгносп для вах. 1деолопя шформацшного сустльства повинна виступити для Украши «економiчним дивом», основою благополуччя i добробуту для вах. Саме концешуалiзаmi ще'1 щй i присвячена дана стаття.
У соцiальнiй фшософп iдеологiя iнформацiйного суспiльства мае декшька вимiрiв i смислiв, як вимагають серйозного наукового осмислення та системного аналiзу [1, с. 69-78].
Результата аналiзу науковах джерел i публЫацш засвщчили, що тео-ретичнi основи даного дослiдження закладет перш за все дослiдженнями у сферi постiндустрiалiзму та формування шформацшного суспiльства. До засновникiв даного наукового напряму слщ вiднести З. Баумана, Д. Белла, Дж. Гелбрейта, Р. Дарендорфа, М. Кастельса, М. Маклюена, Дж. Нейсб^а, А. Портера, Р. Престуса, О. Тоффлера, А. Турена, Ф. Фукуяму, Д. Еймора, А. Етщош та ш. Значну роль у формуванн парадигми шформацшного сустльства ввдграли таю вчет, як В. Андрущенко, О. Данильян, О. Дзьобань, Д. Дубов, С. Жданенко, В. Воронкова, Ю. Калиновський, О. Кивлюк, В. Кремень, С. Мануйлов, Н. Моюеев, О. Прудникова, О. Пунченко, Д. Свириденко, О. Соснш, А. Ярошенко. У контексп дано'1' проблеми, на нашу думку, одшею з найбшьш показових е наукова позитя щодо 1нтернету як глобально'1' тен-денцп розвитку шформацшного сустльства [2, с. 174-179].
© Кириченко М. О., 2017
31
Мета статтi - виявити методолопчш основи формування щеологп шформацшного суспшьства в контекст методiв i пiдходiв - шформащоло-пчного, синергетичного, системного, семiотичного.
Виклад основного матерiалу. 1деолопя iнформацiйного суспiльства - це система концеппв-щей парадигм, в яких дискурсшно осмислюються вщно-сини шдиввдв до iнформацiйного соцiуму, яку слщ експлiкувати як полiфунк-щональну модель сощально'1 оргашзацп та взаемодп iндивiдiв [3, с. 16-25]. 1деолопя iнформацiйного суспiльства позицiонуe iнтереси сощальних груп, включаючи 1'х цiнностi, щеали, норми, правила, настанови розвитку даного виду сощуму та вiдображаe цшештенщональну органiзацiйну дiяльнiсть щодо екстраполяцп в сощальну та iндивiдуальну свiдомiсть норм i цiнностей шформацшно!' культури, призначених для розвитку сощальних, пол^ичних, духовних процеав у державi. Iдеологiя шформацшного суспшьства - це про-цеси еволюцп iдей у розвитку шформацшного сощуму та розвитку свщомосп людини, вироблення спiльностi iнтересiв-потреб у державi та програм розвитку шформацшного суспшьства, визнання щеологп як сукупносп принципiв i переконань, в основi яко'1 лежить iнформацiйна картина св^у як сощокуль-турна реальнiсть, вщзначають О. Данильян i О. Дзьобань [4, с. 573-578].
1нформацшну щеолопю слiд розглядати як концепцiю розвитку сощуму, якою керуеться iндивiд, образ моделi в eдностi соцiальних та духовних про-цесiв. В основi щеологп iнформацiйного суспiльства лежить щея шформацп чи шформатизацп як головного принципу концептосфери суспшьства, в якш вщображаються соцiальнi, фiлософськi, полiтичнi, науковi смисли-матрицi розвитку даного соцiуму, а також св^оглядш й загальнотеоретичнi засади [5].
Слщ виявити розвиток шформацшно!' картини св^ в контекстi перспектив сучасно!' науки [6], в основi яко'1 - проблеми формування щеологп шформа-цiйного суспiльства, урахування мотивацшно! сторони дiяльностi людини, адже щеолопя через посередництво формулювання цiлей дае людям вщчуття перспективи, вiри в майбутне, оптимiзм, направлена на досягнення певного еднання людини i сощуму. У фокус свiтовiдчуття щеологп шформацшного суспшьства - деяка щея, здатна вивести суспшьство на рiвень конкуренто-спроможностi, об'еднати навколо ще'1 ще! бiльшiсть населення, направити його на потреби задля прискореного економiчного розвитку, що базуеться на iнiцiативi i творчостi, досягненнi успiху, створеннi бiльш високо!' додатково!' вартостi при врахуванш загроз, пов'язаних з iнформацiйно-комунiкацiйною дiяльнiстю [7, с. 24-34].
Пошук ще!' iнформацiйного суспiльства активно вiдбуваеться в Укршш, промислове та технологiчне вщставання яко'1 вiд свiтових економiчних лiдерiв зростае надзвичайно швидко. 1дея шформацшного суспшьства як вищо'1 форми
розвитку сощуму може об'еднати народ, особливо молодь, тому що до шфор-матизацп причетна бiльшiсть населення. Основою щеологш iнформацiйного суспiльства в багатьох розвинутих крашах передбачались заходи у виршенш завдань, направлених на шщшвання вiри у сво'1 власш сили i творчi здiбностi, моральш, культурнi та духовнi смисли юнування нацп i людини. Тому мова повинна йти про щею бшьш iнновацiйного типу розвитку соцiуму, яка може об'еднати весь народ на виршення певних цшей держави. Можливо, такою iдеею може стати щея «Iнформацiйне суспiльство заради процвiтання i добро-буту всiх людей». Адже ХХ1 ст. - це сгашття багатства шформаци, доступностi освiти, науки i культури, завдяки чому можна достатньо швидко наздогнати розвинут краши i здiйснити «економiчне чудо», яке здшснили Японiя, Корея, Сiнгапур, Малайзiя.
Як свiдчить аналiз розвитку передових високорозвинутих краш, iдеологiя iнформацiйного суспшьства - це iлюстрацiя переведення господарсько-еко-номiчного розвитку краши на шновацшний шлях розвитку.
Перший спосiб такого досягнення - побудувати iдеологiю шновацшно'1 мо-делi iнформацiйного суспiльства через посередництво ствввдношення понять модершзацп з рядом понять: щеолопя та шновацшна освiта, iнформацiйне суспiльство як новий споаб сощально'1 взаемодп [8, с. 3-11].
Другий спойб - шструментальний: яким чином слiд досягнути виршен-ня ще'1 проблеми, якi шструменти слiд використати, щоб у найкоротший час сформувати умови для переходу краши на штенсивне використання досягнень шформацшного суспiльства «заради благополуччя i добробуту всiх людей». Як справедливо зазначае О. Дзьобань, шформацшну культуру доцшьно роз-глядати не в психолопчному i не в педагопчному контекстi, а як визначення об'ективних i суб'ективних умов ефективного оволодшня iнформацiйною технiкою, а також умшням користуватися персональними комп'ютерами й шформацшними мережами зi здатнiстю адаптуватися до механiзмiв 1'х дii. Саме така реальшсть i стае предметом наукового дискурсу шформацшного суспшьства [4, с. 573-578].
1деолопя шформацшного суспшьства виконуе таю функцп:
1) включае в себе щеально-титзований образ оптимально'1 поведшки i дiяльностi держави, суспiльства, його окремих iнститутiв, а також шдиввдв на користь себе та суспшьства в цшому та набуття шдивщами суб'ектностi в масштабах усiеi краши (програмно-цшьова функцiя);
2) об'еднуе ва соцiальнi групи на розсудковому, емоцшному та цiннiсному рiвнях у рамках шформацшного цшого та iнтегруе громадян з метою набуття ними суб'ектносп в межах держави (штегративна функщя);
3) манiфестуе собою певний споаб iнтеграцii iндивiдiв у единий шфор-мацiйний простiр кра'1'ни, направлений на взаемовпорядкування приватного
i загального штересу, взаемодп шдиввдв усередиш соцiуму та на мiжнарод-нiй аренi, слугуе фактором формування стiйких i гармоншних вiдносин мiж громадянами, державою, бiзнесом (регулятивна функцiя);
4) мобiлiзуе громадян на здшснення колективних дiй, що виходять за межi кола повсякденносп, слугують формуванню iдей оптимiзму та впевненост з метою досягнення благополуччя та добробуту всiх, пропонуючи сучасш зразковi засоби вирiшення проблем сустльства, включаючись в штернет-економiку (мобшзуючо-конструктивна функцiя).
Як вiдзначають О. Дзьобань i С. Мануйлов, на сучасному етапi культура ш-формацiйного сустльства, протирiччя в культурi породили системну кризу вщ-повiдальностi в результат! вдаоду вiд лiнiйного традицiйного розвитку [9, с. 24].
Усi аспекти формування щеологл iнформацiйного суспiльства покликан розглянути як головний критерiй формування шформацшно!' картини свiту як результату вщображення генезису базових форм буття [10, с. 26-36]. Про-те устшшсть побудови iнформацiйного суспiльства не зводиться тшьки до iдеологiчних факторiв, а являе собою правильно обрат прiоритети розвитку та 1'х устшну реалiзацiю. Досвiд економiчного розвитку «^атських ти^в» доводить, що держава може здшснити «економiчне чудо», здiйснивши стрибок з кра'н третього свiту у високорозвинуп. Наприклад, Сiнгапур пiсля постановки ще'1 мети досяг п через 30-40 рокiв. Цим же шляхом йшла Малайзiя, а Фiнляндiя за рiвнем людського розвитку займае перше мюце в Свропi i по-дiляе перший рядок за рейтингом iз Сiнгапуром.
Подiбне «економiчне чудо» здiйснила Iрландiя, ставши на шлях шнова-цiйноi економiки. Головне завдання шновацшно!' економiки - не виробляти все новi й новi знання, а забезпечити сприйняття св^ового потоку знань i використання його з метою власного економiчного i суспiльного розвитку. У даному сучасному сташ Укра'ни слiд думати не про те, як тдтримувати систему наукових дослiджень, а про те, як створювати мехашзми впровадження наукових дослщжень у народне господарство. Тому модершзащя економiки пов'язана з упровадженням шформатики [11; 12], про що свщчить О. Кивлюк.
У найближчi десятилiття у свiтi вщбудуться змiни, що свiдчать про прин-ципово новий абрис свiтового розвитку цившзаци, в основi якого виршальну роль у свiтовiй економiцi будуть ввдгравати i вже вiдiграють шформащя та iнтелектуальна праця. На економiчний розвиток кра'н вирiшальний вплив здшснюють високi технологii, а висококвалiфiкована робоча сила стае голов-ним фактором устшносп економiчного прогресу кожно'1 держави. 1деолопя виступае як система рацюнальних репрезентацiй, якi вибудовуються навколо певного ядра й адаптують його до конкретних юторичних обставин i завдань соцiально-економiчного розвитку.
1деолопя шформацшного суспiльства:
1) зумовлюе перехщ до свiтоглядних, фiлософських, культурно-аксюлопч-них характеристик iнформацiйного виду сощуму, в основi якого - виршення завдань соцiально-ситуативного характеру;
2) характеризуеться особливою побудовою, в якш можна видшити ш-туггивно-щншсне ядро i блок рацiоналiзованих уявлень, що формуються навколо нього;
3) володiе механiзмами стiйкостi плинносп, зберiгаючи базовi характеристики св^орозумшня iнформацiйного суспiльства й адаптуеться до нових сощокультурних умов;
4) як полiаспектне утворення реалiзуеться у всш сукупност репрезентацiй культури, кожний елемент яко'1 може вiдтворювати аспекти розвитку шфор-мацiйноi культури;
5) характеризуе розвинут системи заходiв щодо п актуалiзацii у свщомос-тi громадян та мiжпоколiнськоi трансляцп з метою залучення вйх громадян у систему шформацшного суспшьства, щоб виступити системою благополуччя i захисту всiх громадян.
Формуванню щеологл iнформацiйного суспiльства сприяли:
- у техшчнш сферi - широке впровадження iнформацiйних технологiй у виробничому, економiчному, дiловому житп, системi освiти;
- в економiчнiй сферi - перетворення шформацп на товар та додаткову форму вартосп;
- у сощальнш сферi - розвиток шформацп як головного фактора змш якостi життя;
- у пол^ичнш сферi - доступ до рiзноманiтноi iнформацii, покликано'1 забезпечити на цш основi широкий обмiн думками;
- у культурнш сферi - обмш iнформацiею, що допомагае формувати вщпо-вiднi норми i цiнностi, яю вiдповiдають потребам iнформацiйного суспiльства.
В основi iдеологii iнформацiйного суспiльства - семютика, що використо-вуеться у значенш «знакова система», яка функцюнуе як модельована система, за допомогою яко'1 породжуеться актуальна iнформацiя про св^. Основт принципы семютичного методу тзнання ¡деологи тформацшного сустльства: 1) принцип предметносп (ва висновки i гiпотези, що випливають з аналiзу, вiдносяться до об'екта аналiзу); 2) принцип однозначностi (заперечення за-стосування одного й того самого знаку до аналопчних предметiв i ситуацiй); 3) принцип взаемодоповнюваностi (можливють замiни одного знаку iншим на основi смислово! тотожностi) [13].
Завдання дослщження - обгрунтувати методологiчнi вимiри iнформацiй-но-семiотичних вимiрiв iнформацii як головного модусу до аналiзу щеологл
шформацшного суспшьства. Вони включають: даш, символи, знаки, повщом-лення, знання, iнформацiю. Прослiдкуемо еволющю розвитку понять вдеологи iнформацiйного суспшьства.
1нформащя, яка трансформуеться у знання, е прямим наслщком потреб людини, щоб ефективно дiяти в оточуючому свiтi. При цьому людина повинна мати достовiрнi знання про предмети i явища, процеси i об'екти, з якими вона взаемодiе, тобто чим бшьше шформацп, тим бшьше знань мае людина про себе i оточуючий свiт. Чим бiльше шформацп, тим бiльше знань i тим краще уявлення, тим устшшше буде дiяти людина у зв'язку з дiями, пов'язаними з цими об'ектами. Знання доцiльно роздiлити на стратепчш, якi можуть бути корисними в майбутньому, i тактичними, що вiдображають специфiку ситуаци, що склалася в шформацшному суспiльствi [3, с. 16-25].
Символ як концепт щеологп шформацшного суспшьства (вщ грец. simbolon) - це знак, у найзагальшшому виглядi поняття, що фiксуе здатшсть матерiальних речей, подiй, а також чуттевих образiв виражати iдеальний змют дослiджуваного явища, вiдмiнний вiд безпосереднього, чуттево-тшес-ного буття. Загальновизнаного поняття «символ» у фшософськш лiтературi поки що не вироблено. У ХХ ст. спроба створення цшсно!' фшософсько!' теори символу була прийнята Каарером у «Фшософп символiчних форм», де був представлений феноменолопчний аналiз рiзних культурно-символiчних мiфiв (мiфу, мови, науки) як форм зовшшньо!' машфестацп i самопiзнання людського духу. Цiкаве трактування символу подано у рамках психоаналiзу, в контекст якого символ розглядаеться не як атрибут свщомо!' дiяльностi людини, а, навпаки, як едина опосередкована можливють виявлення не-свщомих начал в iндивiдуальнiй психiцi та культура Цiкавими в цьому зв'язку е ще'1 К. Юнга, який постулюе наявнiсть унiкальних образiв-сим-волiв (архетипiв) колективного несвiдомого. Ряд важливих результатв, що стосуються природи символiчних здiбностей людини, були отриманi школою французького структуралiзiму. 11' голова ЛевьСтросс виявив на-явнiсть елементiв iзоморфiзму мiж природними, соцiальними i ментально-символiчними структурами. Йому належить концепщя iснування особливо!' несвiдомоi логiки арха'чного мислення (логiки брiколажу), що базуеться на символiчному вiдображеннi й осмисленш реальностi. Глибока розробка логiко-семантичних проблем символу i символiзацii (переважно на мате-рiалi природних i штучних мов) була розроблена школою неопозитивiзму (роботами Рассела, Вiтгенштейна, К. Поппера) i численними напрямами аналiтичноi фшософп. Специфiчнi риси символiчноi реальностi людини у сферi гуманiтарного знання простежено фшософською герменевтикою, перш за все визначним п фiлософом - Гадамером.
Семiотика шформацп як основа вдеологл iнформацiйного суспiльства може функцiонувати i не в знаковiй формi, проте знакова структура шформативна, а це означае, що iнформацiя детермiнуе новий аспект бачення семютичних моделей. Знак - це те, що дослщжуеться, i те, що одночасно е частиною т-знавального апарату. 1нформацшш процеси, маючи у деяких формах типоло-гiчну тотожнiсть з процесами семюзису, здатнi привнести в семютику критери об'ективного розмежування можливого i реального [4].
Достатньо навести визначення семютики як науки про знаки, однак п швидкий розвиток з початку 70-х рр. ХХ ст. привiв до значного розширення предмета: у тепершнш час семiотика дослвджуе процеси людсько'! дiяльностi, пов'язанi з породженням знаюв (семiозисом) та !х використанням в шформа-цiйному суспшьсга. Оскiльки людина знаходиться у постшному i безперерв-ному виробництвi та споживанш знакiв, то предметом семютики е культура у найрiзноманiтнiших аспектах п iснування. На думку сучасних дослiдникiв (У. Еко), семiотика готова до роздшення И на цший ряд дисциплiн, зокрема на теорт знакових систем (власне семютику) г семгологгю - науку, що вивчае функцюнування знаюв в iнформацiйному суспшьсга [5, с. 7-13].
Становлення ще однiеi ново!' науки - шформацюлогп - вiдбуваеться з утвердженням шформацп як глобального феномену високорозвинутого шформацшного суспiльства. Уявлення про мiсце шформацп при аналiзi свiту постшно поглиблюеться, i сьогоднi передача шформацп мислиться як фундаментальна властивють матерп. Хоча кожний тдхвд демонструе сво'1 зав-дання, насущною потребою нам бачиться не обгрунтування унiверсальностi предмета, а спроба побачити закономiрнi зв'язки мiж генезою iнформацii та 11 функцюнуванням, що дозволяе в подальшому мотивувати вдеолопю ново'! науки з точки зору и цiлiсностi. Евристичний потенцiал семiотики у повнiй мiрi вiдповiдае поставленому завданню. Семiотика за короткий час уже пройшла у своему розвитку декшька визначних етатв - вiд розробки методологiчних схем до визнання семiотичних схем як об'ективноi реальностi i до викорис-тання семiотичних концепцiй iншими науками з метою лептимацп власних перспектив розвитку.
Тому аналiз поняття «шформащя» з точки зору смислового змюту повiдом-лення й отримання людиною нових знань властивий семютичному пiдходовi (чи семантицi), при якому дослвджуються вiдносини повiдомлення до тих сввд-чень чи знань, якi вони виражають. У даному випадку розглядаються знаковi системи як засоби вираження певного смислу, встановлюються залежност1 мiж структурою знакосполучень та !х здатнютю створювати осмисленi тексти. Роз-рiзняють логгчну семантику як роздiл лопки, присвячений вивченню значень понять i суджень, а також !х формальних аналогiв рiзних формальних систем,
i структурну семантику як роздш структуровано! лшгвютики, присвячений опису смислу мовленневих ситуацiй та операцш з ними.
У сучасному шформацшному суспiльствi широко застосовуеться семан-тичний аналiз, що охоплюе сукупшсть операцiй, якi слугують для представ-лення смислу тексту на природнш мовi та у виглядi запису на формалiзованiй (смисловiй) мовi. При цьому моделюеться процес розумшня тексту людиною. Адекватне моделювання (повнота i точшсть перекладу з природно!' мови на семантичну) залежить вщ можливостей семантично!' мови, розробки правил перекладу, точносп спiввiднесення одиниць природно!' мови з одиницями семантично!'. Семантичний аналiз е одним iз етапiв автоматичного перекладу, у процес якого семантична мова виступае у ролi мови-посередника. Рiзновидом семантичного аналiзу е шдексування в iнформацiйно-пошукових системах, тобто уявлення про змют документiв i запитiв у термiнах шформа-цшних мов [6].
На вiдмiну вщ семантики синтаксичний пiдхiд (чи синтактика) направлений на дослщження знакових систем з точки зору !'х синтаксису, безвщносно до яких би то не було штерпретацш чи проблем, пов'язаних iз сприйняттям знакових систем як засобiв спiлкування та повщомлення. Предметом аналiзу в даному випадку е: частота повiдомлення символiв, тобто знакiв коду, зв'язкiв мiж ними, порядок слiдування, !'х структурна оргашзащя, правила побудови i перетворення висловлювань, за допомогою яких можуть формуватися повь домлення. У синтактищ повiдомлення розглядаються як символи, абстраговаш вiд змiсту, смислу, а також !'х практично!' цiнностi для отримувача. Синтактищ на природнш мовi вщповщае синтаксис.
Третiй аспект поняття «шформащя» в iнформацiйному суспiльствi роз-глядаеться з точки зору прагматичного пщходу (чи прагматики) i пов'язаний з дослщженням вiдношення отриманих свiдчень безпосередньо до адресата. При цьому враховуються таю характеристики свщчень, як важливють, корисшсть, цiннiсть, актуальнiсть, що е важливими на шляху формування «суспшьства знань» [7].
Наведенi вище анал^ичш пiдходи е предметом дослщжень теорii знакiв (семiотика), у якш знаковi системи вивчаються на трьох основних рiвнях: синтаксичному, семантичному та прагматичному. 1нформатившсть повiдом-лень може ощнюватися на кожному з трьох основних рiвнiв семiотики. Сьо-годш найбiльш глибоко розроблена проблема синтаксично! оцiнки iнформа-цii. Проблема аналiзу iнформацii на рiвнi семантичного пщходу достатньо складна i знаходиться на стадп методологiчноi розробки. При цьому слщ вiдмiтити, що достатньо ушверсальних та ефективних математичних засобiв ощнки семантично!' iнформацii ще не отримано. Дослщження прагматичного
аспекту шформацп у зв'язку з вщсутшстю загальнонауково'! теорп корисност чи цшносп шформацп в умовах шформацшного суспiльства знаходяться на початковому етап [8].
Згiдно з нашими завданнями слщ розкрити методологiчнi засади ш-формацiйно-семiотичних вимiрiв шформацп як головного модусу i тренду щеологп шформацшного сустльства. Виходячи з вищесказаного, дамо визначення поняття «шформащя», що включае свщчення (повiдомлення, данi) незалежно вщ форми '!х представлення про оаб, предмети, факти, подп, явища i процеси, що несуть новi знання, i е об'ектом отримання, переробки чи перетворення, збереження чи передачi за допомогою знаюв, символiв, умовних сигналiв, технiчних засобiв. На нашу думку, поняття «шформащя» слщ уявляти з урахуванням динамiчних властивостей, що розглядаються в моменти передачi шформацп та п сприйняття. Наука, що вивчае кiлькiснi та iншi закономiрностi, пов'язанi з отриманням, передачею, збереженням i обробкою шформацп, називаеться теорiею шформацп (iнодi теорiею повiдомлень). Зпдно з даним визначенням теорiя шформацп - це роздш кiбернетики, у якому математичними методами вивчаються спосо-би вимiру кiлькостi шформацп, яка включена у будь-яких повщомленнях, а також способи передачу збереження i класифшацп шформацп як нового способу сощально'! взаемодп [8, с. 3-11].
1снують рiзнi погляди на стввщношення понять «iнформацiя», «свщчен-ня», «дат» i «знання» в контекстi формування щеологп. В одному випадку стверджуеться, що знання - це оргашзована, тобто осмислена, проаналiзована, перероблена, узагальнена i класифiкована iнформацiя. В шшому випадку -iнформацiя i знання розглядаються як синошми, проте мiж знаннями та iн-формацiею юнуе серйозна вiдмiннiсть. Володiння iнформацiею нерiвнозначне володiнню знаннями, тому що знання завжди пов'язане iз суб'ектом, який тзнае. Знання - продукт, який вщображае будь-яку реальнiсть у людськш iнтерпретацii, тобто з оцiнками i вiдношеннями до конкретного носiя знання. 1нформащя е джерелом знання, шформащя стае знанням у процеа вторинно'! сигнiфiкацii. Данi е джерелом шформацп, а шформащя е джерелом знання. 1нформащя - це даш, що супроводжуються смисловим навантаженням, «ш-формащя е данi, якi були оргашзоваш i переданi». Слiд погодитися з тим, що шформащя - це осмислеш даш, а знання - це осмислена шформащя. Справа в тому, що не будь-яка шформащя е знанням, у той час як будь-яке знання перебувае в полi шформацп. 1нформащя повинна перетворитися у знання, що, власне, i е основою гносеолопчно'! функцп щеологп шформацшного сустльства. Для нас важливим е розкриття цшей отримання шформацп як головного модусу i тренду щеологп шформацшного сустльства, а саме тзнавальш, со-
щально-поведшков^ художньо-естетичш, ^ов^ управлшсью, що виступають як фактор суспшьних перетворень в Укра!ш [20].
1деолопя iнформацiйного суспiльства постмодернiстського дискурсу включае поняття «симулякр». Постмодернiстська методология виявляе внут-рiшню сутнiсть стереотитв i стереопарадигм симулякрiв як прим^ивних ма-триць, в основi яких - осягнення вiртуально-iррацiональноi реальностi. Саме симулякри е одним iз понять постмодершстсько! щеологп iнформацiйного суспiльства, що представляють образ вiртуально-iррацiональноi реальностi, яка вщображае лише деяку правдоподiбнiсть оригшалу, але не е дiйсним вщображенням сутностi дiйсного образу iнформацiйного суспшьства. Симулякри - це iррацiоналiстично-трансцендентнi образи-моделi, з якими також екзистенцюнуе iндивiд, проте вони являють собою пусту матрицю квазь щеологп деструктивно!' реальносп, стираючи вiдмiнностi мiж достовiрною та iррацiональною (сурогатною) сутнiстю знання, призначеною для масово! культури та споживацтва.
Таким чином, як висновок зазначимо, що щеолопя шформацшного суспшьства мае бути тдпорядкована культурно-етичним i гуманiстичним транс-формацiям, в основi яких лежать дiйснi процеси реалiзацii позитивно! (гума-шстично!) моделi трансформацп сучасного соцiуму, що в перспективi зможе привести наше суспшьство на шлях iнновацiйного розвитку суспшьства, використовуючи щеолопю iнформацiйного суспiльства, в основi яко! - ан-тикризова стратепя, висока роль iнтелектуального ресурсу у виглядi науки i осв^и, побудова iнформацiйно-iнновацiйноi iнфраструктури, модернiзацiя суспшьства та використання IТ-освiти.
Л1ТЕРАТУРА
1. Воронкова В. Г. Формирование нового мировоззрения, нового человека, нового общества будущего / В. Г. Воронкова // Антрополопчш вишри фшософських дослщжень. - Дншропетровськ : Дн1пропетр. нац. ун-т зал1зн. транспорту !м. акад. В. Лазаряна, 2013. - С. 69-78.
2. Воронкова В. Г. 1нтернет як глобальна тенденщя розвитку шформацшного суспшьства / В. Г. Воронкова // Плея : наук. вюн. : зб. наук. пр. / голов. ред. В. М. Ваш-кевич. - Ки!в : Плея, 2015. - Вип. 93 (2). - С. 174-179.
3. Данильян О. Г. 1нформацшне суспшьство: морально-етичний дискурс / О. Г. Да-нильян, О. П. Дзьобань // ¡нформащя 1 право. - Ки!в, 2014. - 1 (10). - С. 16-25.
4. Данильян О. Г. 1нформацшна картина св1ту як соцюкультурна реальшсть / О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань // Плея : наук. вюн. : зб. наук. пр. / голов. ред. В. М. Вашкевич. - Ки!в : В1Р УАН, 2013. - Вип. 70 (№ 3). - С. 573-578.
5. Дзьобань О. П. Фшософ!я шформацшного права: свггоглядш й загальнотеоре-тичш засади : монограф1я / О. П. Дзьобань. - Харюв : Майдан, 2013. - 360 с.
6. Данильян О. Г. 1нформацшна картина св1ту в контекст перспектив сучасно! науки й культури / О. Г. Данильян, О. П. Дзьобань // 1нформащя { право. - Ки!в, 2013. - № 1 (7). - С. 21-28.
7. Дзьобань О. П. ¡нформацшна безпека: нов! вишри загроз, пов'язаних ¿з шфор-мацшно-комушкацшною д!яльнютю / О. П. Дзьобань, О. В. Соснш // Гумаш-тарний вюник Запор!зько! державно! шженерно! академй : зб. наук. пр. / тд ред. В. Г. Воронково!. - Запор1жжя, РВВ ЗД1А, 2015. - Вип. 61. - С. 24-34.
8. Дзьобань О. П. 1нформацшне суспшьство як новий спошб сощально! взаемодп / О. П. Дзьобань, С. Б. Жданенко // Прав. шформатика. - 2014. - № 1 (41). -С. 3-11.
9. Дзьобань О. П. Сучасне суспшьство як суспшьство з деформованою вщповщаль-нютю (за працею З. Баумана «1ндив1дуал1зоване суспшьство») / О. П. Дзьобань, С. С. Мануйлов // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Укра'ни ¡м. Ярослава Мудрого». Сер1я: Фшософ!я / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Харюв : Право, 2016. - № 4 (31). - С. 14-326.
10. Дзьобань О. П. Формування шформацшно! картини св1ту як результат вщобра-ження генезису базових форм буття / О. П. Дзьобань // Проблема шформацшно-го суспшьства: сошально-правовий анал1з : наук. ст. та тези наук. повщомл. за матер1алами «Круглого столу», 28 лют. 2013 р. - Полтава : ТОВ «Ф1рма "Техсер-вю"», 2013. - С. 26-36.
11. Кивлюк О. П. Анал1з наукових дослщжень з проблематики пропедевтики шфор-матики в початковш школ! / О. П. Кивлюк // 1нформатика та шформ. технологи. -Ки!в : Осв1та Укра'ни, 2006. - № 6. - С. 69-72.
12. Кивлюк О. П. Формування елеменпв комп'ютерно! грамотност молодших шко-ляр1в : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.09 / Кивлюк Ольга Петр1вна. - Ки!в, 2017. -210 с.
13. Кириченко М. О. 1нформацшно-семютичш вишри шформацй як головного тренду шформацшного суспшьства / М. О. Кириченко // Гумаштарний вюник Запо-р1зько! державно! ¿нженерно! академй : зб. наук. пр. / за ред. В. Г. Воронково!'. -Запор1жжя, РВВ ЗД1А, 2017. - Вип. 68. - С. 57-67.
14. Кириченко М. О. Концептуал!защя когштивно-комушкативних вишр1в щеологй шформацшного суспшьства у гумаштарно-науковому дискурс! ХХ1 стол!ття: методолог!я досл!дження / М. О. Кириченко // Гшея : наук. вюн. : зб. наук. пр. / голов. ред. В. М. Вашкевич. - Ки!в : Гшея, 2016. - Вип. 116 (1). - С. 137-141.
15. Максименюк М. Ю. 1нформацшно-комушкативне суспшьство як р!зновид складно! сощально!' системи ! взаемодй / М. Ю. Максименюк, В. О. Н!к!тенко // Гумаштарний вюник Запор!зько! державно! шженерно! академ!! : [зб. наук. пр.] - За-пор!жжя : Вид-во ЗД1А, 2016. - Вип. № 66. - С. 266-278.
16. Прудникова О. В. ¡нформацшна культура шформацшного суспшьства: фшософ-ський вим!р / О. В. Прудникова // Вюн. Нац. ун-ту «Юрид. акад. Укра'ни
iM. Ярослава Мудрого». CepÎH: Фiлософiя / редкол.: А. П. Гетьман та ш. - Харюв : Право, 2016. - № 4 (31). - С. 44-53.
17. Прудникова О. В. 1нформацшна культура вiртуальноro простору: фшософська рефлекая / О. В. Прудникова // BicH. ХНПУ iM. Г. С. Сковороди «Фiлоcофiя». -Харюв : ХНПУ, 2014. - Вип. 42. - С. 136-147.
18. Прудникова О. В. 1нформацшна культура в шформацшному cуcпiльcтвi / О. В. Прудникова // Науковий часопис Нацюнального педагопчного ушверсите-ту iменi М. П. Драгоманова. Серiя 7, Релшезнавство. Культурологiя. Фiлоcофiя : зб. наук. пр. / за заг. ред. В. П. Андрущенка. - Кшв : Вид-во НПУ iM. М. П. Драгоманова, 2013. - Вип. 30 (43). - С. 159-166.
19. Соснш О. В. 1нформацшно-комушкативний менеджмент: зарубiжний та втиз-няний досвщ : навч. rod6. / О. В. Соснш, В. Г. Воронкова, В. О. Нштенко, М. Ю. Максименюк. - Кшв : КП1 iM. 1горя Сiкорcького : Полiтехнiка, 2017. -316 с.
20. Соснш О. В. Проблеми зростаючо! ролi шформацшно-комушкацшно1 функцiï держави в умовах шформацшного cуcпiльcтва та шляхи ïx виршення / О. В. Соснш // Гуманiтарний вicник Запорiзькоï державноï iнженерноï академiï: [зб. наук. пр.] - Запорiжжя : Вид-во ЗД1А, 2016. - № 65. - С. 164-176.
REFERENCES
1. Voronkova V. H. (2013). Formyrovanye novoho myrovozzrenyya, novoho cheloveka, novoho obshchestva budushchoho. Antropolohichni vymiryfilosofs'kykh doslidzhen '-Anthropological studies philosophical dimensions. Dnipropetrovs'k: Dnipropetrovs'kyy natsional'nyy universytet zaliznychnoho transportu imeni akademika V. Lazaryana, 69-78 [in Ukrainian].
2. Voronkova V. H. (2015). Internet yak hlobal'na tendentsiya rozvytku informatsiynoho suspil'stva. Hileya - Gileya, 93 (2), 174-179 [in Ukrainian].
3. Danyl'yan O. H., Dzoban O. P. (2014). Informatsiyne suspil'stvo: moral'no-etychnyy dyskurs. Informatsiya i pravo - Information and Law, 1 (10), 16-25 [in Ukrainian].
4. Danyl'yan O. H., Dzoban O. P. (2013). Informatsiyna kartyna svitu yak sotsiokul'turna real'nist'. Hileya - Gileya, 70 (3), 573-578 [in Ukrainian].
5. Dzoban O. P. (2013). Filosofiya informatsiynoho prava: svitohlyadni y zahal'noteoretychni zasady. Kharkiv, Maydan [in Ukrainian].
6. Dzoban O. P., Kal'nyts'kyy E. A. (2013). Zarodzhennya kontseptual'nykh pidkhodiv do rozuminnya sutnosti i spetsyfiky informatsiynoho suspil'stva. Visnyk Natsional'noho universytetu «Yurydychna akademiya Ukrayiny imeni Yaroslava Mudroho». Seriya : Filosofiya, filosofiya prava, politolohiya, sotsiolohiya - Bulletin of the National Law Academy of Ukraine Yaroslav Mudry. Series: philosophy, philosophy of law, political science, sociology, Kharkiv, Pravo, 5 (19), 3-15 [in Ukrainian].
7. Dzoban O. P., Sosnin O. V. (2015). Informatsiyna bezpeka: novi vymiry zahroz, pov»yazanykh iz informatsiyno-komunikatsiynoyu diyal'nistyu. Humanitarnyy visnyk Zaporiz'koyi derzhavnoyi inzhenernoyi akademiyi - Journal of Humanities Zaporizhia State Engineering Academy, Zaporizhzhya, RVV ZDIA, 61, 24-34 [in Ukrainian].
8. Dzoban O. P., Zhdanenko S. B. (2014). Informatsiyne suspil'stvo yak novyy sposib sotsial'noyi vzayemodiyi. Pravova informatyka - Legal Informatics, 1 (41), 3-11 [in Ukrainian].
9. Dzoban O. P., Manuylov Ye. M. (2016). Suchasne suspil'stvo yak suspil'stvo z deformovanoyu vidpovidal'nistyu (za pratseyu Z. Baumana «Indyvidualizovane suspil'stvo»). Visnyk Natsional'noho universytetu «Yurydychna akademiya Ukrayiny imeni Yaroslava Mudroho». Seriya: Filosofiya - Bulletin of the National Law Academy of Ukraine Yaroslav Mudry. Series: philosophy, Kharkiv, Pravo, 4 (31), 14-26 [in Ukrainian].
10. Dzoban O. P. (2013). Formuvannya informatsiynoyi kartyny svitu yak rezul'tat vidobrazhennya henezysu bazovykh form buttya. Problema informatsiynoho suspil 'stva: sotsial'no-pravovyy analiz: proceedings of the Scientific and Practical Conference. Poltava, TOV Firma Tekhservis, 26-36 [in Ukrainian].
11. Kyvlyuk O. P. (2006). Analiz naukovykh doslidzhen' z problematyky propedevtyky informatyky v pochatkoviy shkoli. Informatyka ta informatsiyni tekhnolohiyi -Information Sciences and Technology. Kyyiv, Osvita Ukrayiny, 6, 69-72 [in Ukrainian].
12. Kyvlyuk O. P. (2017). Formuvannya elementiv komp»yuternoyi hramotnosti molodshykh shkolyariv. Extended abstract of candidate's thesis. Kyyiv [in Ukrainian].
13. Kyrychenko M. O. (2017). Informatsiyno-semiotychni vymiry informatsiyi yak holovnoho trendu informatsiynoho suspil'stva. Humanitarnyy visnyk Zaporiz'koyi derzhavnoyi inzhenernoyi akademiyi - Journal of Humanities Zaporizhia State Engineering Academy, Zaporizhzhya, RVV ZDIA, 68, 57-67 [in Ukrainian].
14. Kyrychenko M. O. (2016). Kontseptualizatsiya kohnityvno-komunikatyvnykh vymiriv ideolohiyi informatsiynoho suspil'stva u humanitarno-naukovomu dyskursi XX stolittya: metodolohiya doslidzhennya. Hileya - Gileya. Kyyiv, Hileya, 116 (1), 137-141 [in Ukrainian].
15. Maksymenyuk M. Yu., Nikitenko V. O. (2016). Informatsiyno-komunikatyvne suspil'stvo yak riznovyd skladnoyi sotsial'noyi systemy i vzayemodiyi. Humanitarnyy visnyk Zaporiz'koyi derzhavnoyi inzhenernoyi akademiyi - Journal of Humanities Zaporizhia State Engineering Academy, Zaporizhzhya, RVV ZDIA, 66, 266-278 [in Ukrainian].
16. Prudnykova O. V. (2016). Informatsiyna kul'tura informatsiynoho suspil'stva: filosofs'kyy vymir. Visnyk Natsional'noho universytetu «Yurydychna akademiya Ukrayiny imeni Yaroslava Mudroho». Seriya: Filosofiya - Bulletin of the National Law Academy of Ukraine Yaroslav Mudry. Series: philosophy, Kharkiv, Pravo, 4 (31), 44-53 [in Ukrainian].
17. Prudnykova O. V. (2014). Informatsiyna kul'tura virtual'noho prostoru: filosofs'ka refleksiya. Bulletin HNPU them. G. S. Skovoroda. «Philosophy». Kharkiv, KhNPU, 42, 136-147 [in Ukrainian].
18. Prudnykova O. V. (2013). Informatsiyna kul'tura v informatsiynomu suspil'stvi. Naukovyy chasopys Natsional'noho pedahohichnoho universytetu imeni M. P. Drahomanova. Seriya 7. Relihiyeznavstvo. Kul 'turolohiya. Filosofiya - The scientific journal of the National Pedagogical University named after Dragomanov. 7. Religious Series. Culture. Philosophy, Kyyiv, NPU im. M. P. Drahomanova, 30 (43), 159-166 [in Ukrainian].
19. Sosnin O. V., Voronkova V. H., Nikitenko V. O. et al. (2017). Informatsiyno-komunikatyvnyy menedzhment: zarubizhnyy ta vitchyznyanyy dosvid. Kyyiv, Politekhnika [in Ukrainian].
20. Sosnin O. V. (2016). Problemy zrostayuchoyi roli informatsiyno-komunikatsiynoyi funktsiyi derzhavy v umovakh informatsiynoho suspil'stva ta shlyakhy yikh vyrishennya. Humanitarnyy visnyk Zaporiz'koyi derzhavnoyi inzhenernoyi akademiyi -Journal of Humanities Zaporizhia State Engineering Academy, Zaporizhzhya, RVV ZDIA, 65, 164-176 [in Ukrainian].
МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЯ ИДЕОЛОГИИ ИНФОРМАЦИОННОГО ОБЩЕСТВА
Кириченко Н. А.
Исследуемая проблема чрезвычайно актуальна в современную эпоху, требующую формирования идеологии информационного общества, которая должна играть конструктивно-мобилизирующую роль, перейти от насилия к мотивации и приобретению субъектности для всех. Предметом исследования является идеология информационного общества как сложный социальный феномен и динамический процесс. Вывод - формирование идеологии информационного общества может содействовать выходу Украины из кризиса, объединить нацию и способствовать инновационному развитию общества.
Ключевые слова: идеология информационного общества, конструктивно-моби-лизирующая роль, мотивация, субъектность, инновационное развитие общества.
BASIS OF METHODOLOGY FOR FORMING OF THE INFORMATION
SOCIETY IDEOLOGY
Kyrychenko M. O.
The article shows that the investigated problem is highly relevant in the modern era, which requires formation of ideology of information society, which should play a constructive
catalytic role, to move from violence to motivation and purchase of subjectivity for all. The subject of the research in this article is the ideology of the information society as a complex social phenomenon and a dynamic process. Research methods - informational and synergistic approaches that allowed us to deeply analyze this complex phenomenon.
It is shown that the ideology of the information society is a system of concepts-the ideas of paradigms in which discoursing conceptualized the relationship of individuals to the information society, which should be explicitate as a multifunctional model of social organization and interaction of individuals. The ideology of the information society positions the interests of social groups, including their values, ideals, norms, rules, guidance and development of this type of society and reflects organizational activity for extrapolation in social and individual consciousness of norms and values a culture of information intended for the development of social, political, and spiritual processes in the state.
The ideology of the information society reveals certain aspects and problems of information society, aimed at overcoming dogmatically-rigged and imaginary socio-existential forms of human existence in a virtual world. It is the process of evolution of ideas in the development of information society and the development of human consciousness, the formulation of common interests-needs in the state and programs of development of information society, the recognition of ideology as a set ofprinciples and beliefs, which is based on information world-view as a social and cultural reality.
The information ideology is invited to consider how the concept of social development that guides individual, the image of the model in the unity of the social and spiritual processes. Based on the ideology of information society idea of information or informatization as the main principle conceptosphere companies, which reflects the social, philosophical, political, scientific aspects of the matrix development of the society, as well as the ideological and theoretical foundations.
It is proved that the search ideas of the information society taking place in Ukraine, industrial and technological backwardness from which the world's economic leaders is growing extremely fast. Quite complicated form is the search for ideas as identity in Ukraine. The idea of the information society as the highest form of development of society can unite people, especially young people, because informatization is involved in the majority of the population. The basis of the ideologies of the information society in many developed countries had measures in solving the tasks aimed at the initiation of faith in their own strength and creativity, moral, cultural and spiritual meanings of the life of the nation and people.
A separate space is devoted to the ideology of the information society, post-modern discourse, which includes the concept of «simulacrum». Postmodern methodology reveals the inner essence of stereotypes and simulacra stereopathy as a primitive matrices, based on the comprehension of the virtual-reality irrational. It simulacra is one of concepts of the postmodern ideology of the information society, representing the way the virtual-irrational reality, which reflects only some of the believability of the original, but is not a valid reflection of the essence of the actual image of the information society. Simulacra is irrational transcendental form of the model, which also coexists with individual, but
they represent an empty matrix of destructive reality, blurring the distinction between valid and irrational (surrogate) essence of knowledge intended for mass culture and consumerism.
It is concluded that the formation of the ideology of the information society can contribute to the exit from the crisis in Ukraine, to unite the nation and promote the innovative development of companies. The necessity of establishing the ideology of the information society is not only the possibility of solving certain problems of social life, but the possibility of further successful strengthening of social institutions and functions. The ideology of the information society should be subject to cultural, ethical and humanistic transformations based on the actual processes of implementation ofpositive (humanistic) model of transformation of modern society, which in the future will be able to lead our society on the path of innovative development, using the ideology of the information society, based on anti-crisis strategy, high the role of intellectual resource in science and education, building of information and innovation infrastructure, modernization of society and the use of it education.
Key words: information society ideology, constructive and mobilizing roles, motivation, subjectivity, innovative development of the information society.
