CC BY
12
УДК 316.4
DOI: https://doi.org/10.21564/2075-7190.38.140008
Жданенко Ceimnana Eopuciena, кандидат фшософських наук, доцент, доцент кафедри фшософи Нацюнального юридичного утверситету iMeHi Ярослава Мудрого, м. Харюв, Укра'на е-mail: [email protected] ORCID ID: http://orcid.org/ 0000-0001-6276-8275
МОРАЛЬН1 Ц1ННОСТ1 СУБ'еКТА Д1ЯЛЬНОСТ1 В 1НФОРМАЦ1ЙНОМУ СУСП1ЛЬСТВ1: ТРАНСФОРМАЦ1Я Й В1РТУАЛ1ЗАЦ1Я
Показано, що nepexid сустльства до тформацтног епохи супроводжуеться формуванням певних свтоглядних i аксiологiчних прiоритетiв, вiдповiдно до яких змiнюються й вiдтворюються моралью характеристики тформацшного сустльства. В тформацтному суспiльствi змiнюеться уклад життя, система цтностей iндивiдiв i сощальних груп, зростае значущiсть тформацшних цтностей по вiдно-шенню до матерiальних. Це тягне за собою тдвищення питомог ваги моральних цтностей i гх вiртуальну трансформацт. Причиною вiртуалiзацiг тформацШного сустльства е об'ективна потреба у переходi тформацтних технологт на новий яюсний рiвень, а також iманентна людина цттсно наповнена потреба у творчостi.
Ключоei слова: цiнностi, тформащя, цтмсм трансформацИ, тформацтне сустльство, симулякри, вiртуалiзацiя.
Постановка проблеми. 1нформацшне сустльство - одна з теоретичних моделей, що використовуються для опису й характеристики якюно нового етапу суспшьного розвитку, в який вступили розвинет кра'ни з початком шформацшно-комп'ютерно1 революцп. Технолопчним тдгрунтям такого сустльства стають не шдус^альт, а шформацшт й телекомуткацшт технологи.
Перехщ сустльства до ново'' епохи супроводжуеться тим, що поряд з ма-терieю й енерпею шформатя, перетворюючись на найважливший глобальний ресурс людства, стала розглядатися як одна з трьох базових складових на-вколишнього свггу. Нове шформацшне середовище нацшюе на формування певних свтоглядних i аксiологiчних прюритетсв, вiдповiдно до яких змшю-ються й вiдтворюються моральнi характеристики тформацшного сустльства. З iманентного йому оперування щеями, образами, iнтелектом, знаннями ви-никае дослiдницький iнтерес до вивчення символiчних реальностей i 1'х цш-нiсних копiй. Актуалiзуеться також питання про вплив подiбних реальностей
96
© Жданенко С. Б., 2018
на свщомють як шдивщуальну, так i суспiльну, а крiм того, формування персонально! картини св^ людини, 11 свiтогляду.
Аксiологiчна проблематика, розкриваючи цiннiсне ставлення людини як суб'екта дiяльностi до свiту, мае величезну значущють для розумiння 11 сут-ностi i свiтогляду, а характер цiнностей визначаеться спрямованiстю суспшь-них вiдносин i самоiдентифiкацiею особистосп. Особливо актуальною проблема щнностей е в перехiднi перiоди розвитку сощуму. У зв'язку з цим ви-никае необхiднiсть штерпретацп динамши розвитку моральних цiнностей, що супроводжуе св^оглядш трансформацп у процесi становлення шформа-цiйного суспiльства.
Аналiз останн1х до^джень i публЫацш свщчить про те, що теоретичне тдгрунтя для дослщження сучасних аксiосферних трансформацiй мютиться у працях розробникiв теорп шформацшного суспiльства: М. Кастельса, Ф. Уебстера, Е. Пдденса, Ю. Хабермаса, Е. Тоффлера, Д. Белла, зб. Бжезин-ського, А. Турена, П. Дракера, М. Маклюена та ш. Незважаючи на фундамен-тальний внесок зазначених дослщниюв у цю проблему, питання щншсних трансформацiй iнформацiйного суспiльства, особливо питання трансформацп й вiртуалiзацп моральних щнностей, залишаються до кiнця не з'ясованими.
Формулювання щлей. Метою статп е спроба лшвщацп окремих прогалин у цшсному розумiннi сутностi та змюту трансформацп й вiртуалiзащi моральних щнностей людини як суб'екта дiяльностi в умовах шформацшного суспшьства.
Виклад основного матерiалу. Як неодноразово зазначалось у публшащях вггчизняних дослщниюв [1-5], iнформацiйне суспiльство мае низку характер-них рис, яю у контексп подано! статп можна сформулювати наступним чином:
- iнформацiя стае головним економiчним ресурсом, а шформацшний сектор виходить на перше мюце за темпами розвитку, за кшьюстю зайнятих, за часткою капiталовкладень;
- е розвинена шфраструктура, що забезпечуе створення достатшх шфор-мацiйних ресурав, у першу чергу, системи освгги й науки. Основною формою власност стае iнтелектуальна власнiсть;
- шформащя стае предметом масового споживання через систему засобiв масово! шформацп. 1нформацшне суспiльство забезпечуе будь-якому шдивь ду доступ до будь-якого джерела шформацп, що гарантуеться законом i тех-нiчними можливостями;
- формуеться новий св^огляд, в рамках якого значне мюце займають вiртуальнi цiнностi. Це призводить до трансформацп традицшних моральних норм заборонного i дозвiльного характеру, до виникнення моральних конфлш-пв i колiзiй, що здiйснюють суттевий вплив на духовно-моральний свiт людини, 11 самоiдентифiкацiю;
- дшова активнють i культура спшкування в щлому переносяться в шфор-мацiйно-комунiкативне середовище, внаслiдок чого в суспiльствi формують-ся вiртуальнi сфери життя (економша, полiтика, право тощо), якi породжують новий тип вiртуального свiтогляду, який визначае специфiчну систему мо-ральних щнностей символiчно-симулятивного характеру.
Одним iз перших дослiдникiв, якi спробували обгрунтувати концепцiю iнформацiйного суспiльства, був японський професор Й. Масуда, який при-дшив особливу увагу трансформацп людських цiнностей в iнформацiйному суспiльствi i висунув утопiчну концепцiю про безконфлiктнiсть такого виду суспiльного устрою [6].
Автор теорп «цифрово'1 цившзаци» Д. Тапскотт пiдкреслюе, що шформа-щйне суспiльство - це суспiльство знань, яке виробляе штелектуальш пред-мети на основi цифрово'1 форми представлення об'екпв. Унаслiдок перетво-рення шформацп в цифрову форму, на змшу фiзичним предметам приходять об'екти вiртуальноi природи [7]. Комп'ютеризована дiяльнiсть виступае за-собом опосередкування внутрiшнього св^ людини, що знаходить вщобра-ження у формуванш свого роду «комп'ютерно'1 свщомосп» зi специфiчною цiннiсною орiентованiстю. Комп'ютернi технологи змiнюють аксiологiчнi характеристики особистосп як на рiвнi суб'екта дiяльностi, так i на рiвнi суб'екта пiзнання i спiлкування, викликаючи рiзноманiтнi трансформацii у пiзнавальнiй, мотивацшнш та емоцiйнiй сферах особистостi.
В шформацшному суспiльствi змiнюеться уклад життя, система щнностей шдиввдв i сощальних груп, зростае значущiсть iнформацiйних щнностей по вщношенню до матерiальних. Це, як справедливо зазначае Н. Откевич, тягне за собою тдвищення питомо'1 ваги моральних цiнностей i 1х вiртуальну транс-формацiю [8, с. 29].
Аксюлоггчш трансформацii, якi вщбуваються сьогоднi, можна iнтерпре-тувати як багатовимiрнi й рiзнопорядковi, внаслiдок чого усвщомлення й осмислення свiтоглядних змш включае «переоцiнку цiнностей», яка може як набувати вигляду прогресивного заперечення основ попереднього суспшь-ного устрою, так i виражатися в нових формах втiлення минулих аксiологiчних парадигм [9, с. 135-137].
Кардинальш змши у ставленнi людини до св^ визначають тенденцii пе-ремiщення уваги суб'екта з духовно'1, iнтелектуальноi сфери на матерiальну, тiлесно-речову, трансформацii культу знання й осв^и в культ задоволення i природностi, звiльнення вiд прагнення до iдеалу на користь прагматизму й уташтаризму, пiдмiни творчосп споживанням, життя - грою, реальних вщ-носин - вiртуальними. У разi коли такi змiни поеднуються з урахуванням старих цiннiсних прюритетгв, аксiологiчнi ефекти iнформатизацii включають усвщомлення таких основоположних принципiв комунiкацii, як свобода, вщ-
повщальшсть, права людини; перспективи «узгодження» нормативно-цшшс-ного рiзноманiття сучасного суспшьства пов'язуються з принципами справедливости, гуманностi та толерантностi [10-13].
Розглядаючи процеси становлення iнформацiйного суспiльства, фшософи дедалi частiше вiдзначають, що неминуче проникнення шформацп i знання в ус сфери людського буття несе за собою ютотш свiтогляднi трансформаций оскiльки збiльшення iнформацiйних потокiв обумовлюе якiсть життя й со-щальш змiни. Однак бiльшiсть учених аналiзували цi процеси односторонньо, видiляючи в них або сощальну, або пол^ичну, або економiчну основу. Так, провщний iдеолог «постiндустрiального суспiльства» Д. Белл центральну роль у свош концепцп вiдвiв зростанню кiлькостi та значення шформацп i знань. Проблематика ново! сощально'1 ролi шформацп, а також п впливу на процес свггоглядних трансформацiй у цiлому була штегрована у новий тео-ретичний контекст у межах розроблено! ним концепцп постшдуст^ального суспiльства. Белл зосередив свою увагу на реальних змшах, пов'язаних з переходом до постшдус^ального суспшьства, яке «змщнюе роль науки i знання як основно! шституцшно! цiнностi суспiльства; ... викликае до життя набiр обмежувачiв традицiйних визначень штелектуальних iнтересiв i цiнностей; ... порушуе серйозне питання вiдношення техшчного iнтелекту до гумаштар-ного побратиму» [14, с. 57].
Е. Тоффлер визначае шформацшне суспшьство як цившзащю, в основi розвитку й юнування яко'1 лежить особлива нематерiальна субстанщя, умовно iменована «iнформацiею», що володiе властивостями взаемодп як з духовним, так i з матерiальним свiтом людини [15, с. 30-43]. Остання властивiсть особливо важлива для розумшня сутностi нового суспiльства, оскшьки, з одного боку, iнформацiя формуе матерiальне середовище життя людини, виступаючи в ролi iнновацiйних технологiй, комп'ютерних програм, а з iншого - служить основним засобом мiжособистiсних взаемин, постшно виникаючи, видозмь нюючись i трансформуючись у процесi переходу вiд одше'1 людини до шшо'1. У новому тисячолiттi в умовах глобалiзацii й наростання комплексу св^о-глядних проблем, аксюлопчних прiоритетiв i зростання потреб людей щея iнформацiйного суспшьства усе бшьше набувае унiверсальностi.
Ще однiею моральною характеристикою iнформацiйного суспшьства е створення нових комушкативних форм, вщм^ною особливiстю яких е необ-хiднiсть створення образу партнера по комушкацп i правил взаемодп з ним. Ус змiни, що вщбулися, призвели до того, що фактично ототожнюються процеси розвитку комушкацп та розвитку сощальних структур. Завдяки цьому ютотно змiнився базисний параметр оцшювання iнформацiйного соцiуму: не тшьки iнформацiя, але й комунiкацiя виявляеться його смисловою й цшнюною основою.
Традицшна фiлософiя трактувала вщносини з приводу шформацп як суб'ект-об'ектш, що е характерним для розвитку суспшьства з переважанням матерiального виробництва. Тут основна увага придшялася шформацп про природну й техшчну (технологiчну) реальнiсть. У постiндустрiальному су-спiльствi, що характеризуеться домiнуванням сфери послуг, вщносини з приводу шформацп зводяться перш за все до суб'ект-суб'ектних вщносин. На цьому етат iнформацiйна реальнiсть стае все бшьш важливою для сощально'1 реальность В iнформацiйному суспiльствi, де переважае виробництво шформацп, простежуеться домшування полюуб'ектних (мережевих) вiдносин. Полiсуб'ектнiсть шформацшного суспiльства визначаеться мережевими структурами одночасного обмшу iнформацiею мiж безлiччю рiзних взаемо-дiючих суб'ектiв. Унаслiдок цього формуеться «меташформацшна реальнiсть другого порядку» [8, с. 32]. Виходячи з цього, шформацшне суспшьство можна вважати сощальною формою, яка зароджуеться в постiндустрiальнiй фазi розвитку цившзацп, що характеризуеться домiнуванням полiсуб'ектних (мережевих) вщносин.
З мережевим принципом також пов'язаш гнучюсть i мiнливiсть шформа-цшного суспiльства. При впровадженнi низки науково-техшчних, соцiальних i культурних програм пом^но зростае комфортнiсть людського iснування, але виникають i негативнi прояви як на глобальному, так i на шдивщуальному рiвнях. Бажання володiти матерiальними й соцiальними благами, яке формуе зовшшне середовище соцiуму, веде до стагнацп внутршньо'1 аксiосфери, обумовлюе приземлешсть, агресивнiсть iнтересiв, «загрузання» у споживан-нi; самiсть розщеплюеться вiд надлишку шформацп i комунiкацiй, виникае вщчуття нестiйкостi, невстигання за змiнами, «розпилювання» сил, втрати прiоритетноi орiентацii.
У результат спостерiгаеться моральна деградацiя людини, i цей процес набирае дедалi iнтенсивнiших обертiв. Звiдси виникають проблеми: людина, маючи багато в матерiальному плаш, не може досягти внутршньо! гармонii, злагоди iз самою собою. Одшею з причин цього е те, що життя у людини одне i сили 11 оргашзму не безмежнi. Тому 1й рщко вдаеться однаково активно дi-яти у багатьох i рiзних за сво'1'м змiстом напрямах i досягати при цьому всюди очшуваного результату.
Прийнято вважати, що чим менше людина «розкидаеться» у сво1х цшях, думках, контактах, тим бiльших успiхiв вона досягае. Наявнiсть свободи волi допомагае людинi зробити вибiр: або придшяти увагу своему внутрiш-ньому св^у, розвитку духовностi, або основш сили спрямовувати у зовнiш-не середовище, щоб заволод^и матерiальними та сощальними благами, настiльки активно пропонованими ш для користування iнформацiйною цившзащею. Для людини тепер стае характерною заглиблешсть у свiт «ре-
човий», 11 думки обертаються навколо проблеми придбання товарiв, змш-нення фшансово! спроможностi. А ось акти трансценденцп, метафiзичного пiднесення до вищих iдеалiв i моральних цiнностей з людського буття практично зникають. Не випадково Ю. Хабермас називае сучасну епоху «постметафiзичною» [16, с. 15].
Втсм, скорочення часу й енергп, що видшяються на рефлексiю, самопь знання, пояснюеться не тiльки зосереджешстю на суто практичних моментах буття. Причиною цього може бути й те, що людина виявляеться в принцип не здатною сконцентруватися на самш собi i вiдволiкаеться вщ вирiшення важливих свiтоглядних завдань засобами, нею ж самою створюваними або придбаними для збшьшення комфортности юнування. Вона стае дедалi бiльш прагматичною i менш емоцiйною, спрямованою на гонитву за шформащею, матерiальними цшностями. Це створюе стан душевного дискомфорту, втрату iндивiдуальностi i зниження загальнокультурного рiвня особистостi, бiльше того, дегумашзащя працi й машпуляцп людьми тягнуть за собою багато не-гативних форм поведiнки людини - озлоблешсть, агресивнiсть, конфлiктнiсть тощо. Пасивне споживання шформацп, причому в цифровому вигляд^ все бшьше витiсняе активнi форми дозвшля, творчостi, пiзнання, формуе жор-сткiсть мислення, позбавляе людей безпосереднього спiлкування одне з одним. Звуження персонального простору, вщчуження вiд живо! природи викликае мимовшьне прагнення до аксюлопчного знебарвлення, спрощення картини св^, боязнь прийняття рiшень, страх вщповщальносп.
Перетворення в останнi десятилiття XX ст. сощально! реальностi в не-стабiльну, фрагментарну, еклектичну через посилення шформацшних потокiв яскраво корелюе зi зростанням у життi людей ролi рiзного роду симулякрiв -образiв реальностi, якi замiщають саму реальшсть [17]. В iсторичнiй системi симуля^в, розглянутiй Ж. Бодрiйяром, домiнуючим типом нишшньо! фази розвитку соцiуму стае «симулящя», яка базуеться на «структурному закош цiнностi», а споживання звшьняеться вiд його звичного значення як «процесу задоволення потреб», навпаки - сам процес виробництва i споживання активно формуе потреби [18]. Споживання, як вважае Ж. Бодршяр, аж шяк не е пасивним станом поглинання i присвоення, який протисто!'ть стану виробництва, а виступае як активний модус вщношення - i не тiльки до речей, але й до всього св^. Саме в ньому здшснюеться систематична дiяльнiсть i унiвер-сальна реакщя на зовнiшнi впливи, на ньому грунтуеться вся система нашо! культури. Сучасна людина виступае як активна особистють, що проявляе сво! особливi, iндивiдуальнi якостi у процеа споживання, поняття якого Бодрiйяр звужуе до дiяльностi систематичного манiпулювання знаками, i не сприймае як матерiальний процес. Змiст речi, ступiнь п корисностi визначаеться не спо-живчою вартютю, а И високоiндивiдуалiзованою символiчною цiннiстю. Речi
у такш системГ вщносин не можуть бути порГвнянш одна з одною за ознакою еквГвалентносп, бшьше того, цiннiсть кожно'1' окремо'1' pe4i не е закршленою, а довiльно встановлюеться в межах шдивщуально'1' системи потреб.
Дослiджуючи цей аспект, фшософи розмежували потреби людини на социально опосередкованг, де шдивщ виступае як член сощуму i демонструе соцiально значущу поведшку, та индивидуально опосередковат, якi визнача-ються виключно суб'ективними прагненнями до власно'1 реалГзацп у спожи-ваннГ Задоволення iндивiдуально опосередкованих потреб супроводжуеться виникненням нових щнностей - довiрливостi, щиростГ, привабливостi осо-бистостi. Цей процес шдивщуалГзацп особистостi проявляе себе у бажанш людини бути собою, мати можливГсть вiльного вибору i комбшацш, бути вiдмiнною вiд шших iндивiдiв i поведiнкою, i смаками, звшьнитися вiд при-писуваних суспшьством ролей i соцiальних правил, нести вщповщальшсть за свою життя i оптимальним чином розпоряджатися сво'1'м естетичним, емо-цiйним, фiзичним, емоцiйним i т. д. досвщом, тобто бути самостшною осо-бистiстю. Iнтенсифiкацiя подiбного прагнення може призвести до надмГрно-го, крайнього iндивiдуалiзму i виступати як смисложиттева позицiя людини в шформацшнш свiтогляднiй парадигмi.
Занепад реальности, описаний Бодрiйяром, означае, що замють «старо1» реальностi виникае «нова». Людина починае сприймати свГт як Ггрове середовище, усвiдомлюючи його умовшсть, керованiсть його параметрiв i можли-вiсть виходу з нього [19-22]. Як пщкреслюе Д. 1ванов, розрiзнення старого й нового типiв сощально'1' органiзацГï за допомогою дихотомп «реальнеМр-туальне» дозволяе ввести поняття вГртуалГзацп як процесу замiщення шсти-туалiзованих практик симуляцГями [23, с. 76]. Таким чином, термш «вГртуа-лГзащя» не лише виявляеться адекватним феноменам шформатизацп та роз-предметнення, але постае навГть як 6Гльш евристичне, ашж два останнiх концепти, оскшьки вiдкривае перспективу концептуалГзацп не «кшця» або «зникнення» попереднього суспiльства, а процесу формування нового. ЗвГдси можна припустити, що вiртуалiзуеться не тшьки соцГум, а й породжена ним особиспсть [23, с. 139].
Засоби масово'1' комушкацп (як вiдображення шформацп, ïï провГдник) на рГвнГ вГртуально'1' реальностi стали вiдтворювати складнi структури й порядки i впливати на свГт об'ективно'1' реальностi, не тшьки вщображаючи, а й конструюючи його на свш розсуд. Вони повсюдно занурюють людину не в об'ективну шформащю, тобто в не залежш за змютом вГд бажання й волГ людей зв'язки i вщносини, а у вГртуальну реальшсть, у вГртуальнГ об'ективованГ зв'язки й вщносини, у вГртуальну шформащю, що представ-ляе собою «вторинну шформащю» - опредметнеш матерГалГзованГ людськГ знання, щнносп, Гдеали, Гнтереси тощо. У цих вГртуальних об'ективних
зв'язках i вщносинах е шше - нове, багато в чому нами ще не зрозумiле звучання (поняття, 3mïct) i цiлей, i iдеалiв, i обов'язкiв, i справедливости i т.д. iнших суб'ективних проявiв. У принципi, суспiльство iнформацiйних комушкацш - це прорив людини в царину багато в чому для нас невщомого, але вже i зараз очевидно - багато в чому i небезпечного. Поява комушкацш створила чимало можливостей для шформацшно-тзнавального розвитку людини, але разом з тим електронш комушкацп саме шею «вторинною» вiртуальною шформашею сковують розум людини. У результат людина може (а здебшьшого прагне) замикатися у вiртуальнiй реальности i важко виходить за ïï межi [24]. У цьому сена вiртуaльнa реальнiсть втягуе людину у свiт шюзорно'1 шформацп та реальности, де вона шукае порятунку, але яка та'1ть у собi небезпеку, що загрожуе стшкою зaлежнiстю. Крiм того, небез-пека занурення у таку реальшсть полягае ще й у тому, що в такш ситуацп людина не прагне до осмислення потоюв шформацп, яю часто не мають цшшсно'1 нaповненостi й не вимагають вщ не'1 зробити свiдомий шформа-цшний вибiр з етично'1 точки зору. Це, у свою чергу, обумовлюе i вiртуaльну (шюзорну за змютом) поведiнку суб'екта - aктивнiсть без можливосп вщ-повiдaльностi за прийняте ршення.
В iнформaцiйному суспiльствi яскраво спостершаеться зростання утиль таризму, за якого виникае новий вiртуaльний рiвень потреб i мотивацп, де виникають потреби-симулякри i мотиви-симулякри - потреби у певному iмiджi, у володшш знаками й символами, у впливi на iмiдж iнших людей. Безперечно, симулякри або вiртуaльнi об'екти в рiзних iпостaсях завжди були присутш в iндивiдуaльному та соцiaльному житп, але тiльки сьогоднi вони багато в чому визначають образ i стають невщ'емними характеристиками шформацшного суспшьства, яке i створило техшчш можливосп для активь зацп ресурсiв, яю до сьогоднi залишалися незaдiяними в рамках попередньо'1' соцiокультурноï парадигми. Крiм того, такий бурхливий розвиток технологий вiртуaльноï реaльностi викликаний реальними потребами у переходi вiд ак-туальних до вiртуaльних способiв передання й освоення iнформaцiï. Вiрту-ально побудоваш об'екти сприймаються людиною в бшьш «живiй» формi, aнiж об'екти актуальш, вiдгородженi ригiдними рамками свое'1 даносп й за-вершеност1. Багато в чому це пов'язано з тим, що вiртуaльнa реальшсть бу-дуеться за принципом «зворотного зв'язку», що дозволяе здшснити цiннiсно нейтральне входження людини в iнформaцiйний простiр.
Висновки. Пщсумовуючи сказане, зазначимо, що причиною вiртуaлiзaцiï iнформaцiйного суспiльствa е об'ективна потреба у переходi iнформaцiйних технологий на новий яюсний рiвень, а також iмaнентнa людинi як суб'ектовi дiяльностi цiннiсно наповнена потреба у творчосп, у створеннi ново'1 реальности, таких свiтiв, по вщношенню до яких вона була б творцем. Шдабш дi-
яльш штенцп, що базуються на вГртуалГзаци шформацп, визначають ii цшшс-ну рефлексiю i вiдбiр з позицiй людиновимiрностi. Для того, щоб людина могла самовизначитися у сустльста, ш необхiднi внутрГшш критерп, тобто система цiнностей. Система цшнюних орieнтацiй визначае змiстовну сторону спрямування особистостi i становить основу ii ставлення до навколишнього свГту до iнших людей, до себе само'!, основу свГтогляду i ядро мотивацп жит-тево1 активностi (дГяльносп), основу життево!' концеици й фшософп життя.
Таким чином, iнформацiйне сустльство - це суспГльство, в якому вщбу-ваються iнтенсивнi свГтогляднГ трансформаций де головними цГнностями стае шформащя, а також пов'язанi з нею симулякризащя й вiртуалiзацiя, що сти-мулюють змГни аксiологiчних прiоритетiв i комушкацп людей. При цьому сама цшшсть осо6истостГ знижуеться за рахунок превалювання аспектiв утилiтарностi i прагматичности як у контактах, так i в тГй шформацп, якою людина володiе.
Л1ТЕРАТУРА
1. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. 1нформацГйне суспГльство: морально-етичний дискурс. 1нформащя i право. 2014. № 1 (10). С. 16-25.
2. Дзьобань О. П. ФГлософГя ГнформацГйного права: свГтогляднГ й загальнотеоре-тичнГ засади: монографгя. ХаркГв: Майдан, 2013. 360 с.
3. Дзьобань О. П. СоцГальнГ перспективи генези ГнформацГйних процесГв Плея: науковий вiсник. 2013. Вип. 74 (№ 7). С. 167-169.
4. Пилипчук В. Г., Дзьобань О. П. 1нформацГйне суспГльство: фГлософсько-правовий вимГр: монографГя. Ужгород: TOB «IBA», 2014. 282 с.
5. 1нформацГйне суспГльство в свГтГ та УкрашГ: проблеми становлення та законо-мГрностГ розвитку: колект. монографГя / за ред. В. Г. Воронковох. ЗапорГжжя: Вид-во ЗД1А, 2017. 292 с.
6. Masuda Y. Information Society as Post-Industrial Society. Washington, 1983. 234 р.
7. Тапскотт Д. Электронно-цифровое общество: плюсы и минусы эпохи сетевого интеллекта / пер. с англ. И. Дубинского; под ред. С. Писарева. Киев: ITN Пресс; Москва: Рефл-бук, 1999. 403 с.
8. Ситкевич Н. В. Особенности трансформации нравственных ценностей в условиях информационного общества: этико-философский анализ: дис. ... канд. филос. наук. Новомосковск, 2011. 139 с.
9. Белов А. П. Мировоззрение и образ жизни: социально-философские проблемы / под ред. В. Н. Гасилина. Саратов: Поволж. акад. гос. службы им. П. А. Столыпина, 2006. 189 с.
10. Лукашенко М. В. Взаемозв'язок трансформацГй соцГальностГ й цГнностей. Акту-альт проблеми фыософИта соцюлогИ. 2017. Вип. 15. С. 81-85.
11. Кальченко М. С. ТрансформацГя соцГокультурних цГнностей Г знання в просторГ глобалГзацн. Плея: науковий eicHUK. 2018. Вип. 129. С. 146-150.
12. Антипова О. П. Трансформащя системи духовно-шформацшних цшностей в умовах сучасно! культурно! доби. Актуальм проблеми ф1лософйта соцюлогИ. 2016. Вип. 12. С. 8-12.
13. Резшк С. М. Трансформащя цшностей освгги в шформацшному суспшьства Теор1я i практикауправлтня сощальними системами. 2015. № 4. С. 47-53.
14. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество: опыт социального прогнозирования / пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева. Москва: Academia, 1999. 783 с.
15. Тоффлер Э. На пороге будущего. «Американская модель»: с будущим в конфликте. США 80-х: взгляд изнутри. Москва: Прогресс, 1984. С. 30-46.
16. Хабермас Ю. Будущее человеческой природы: на пути к либеральной евгенике? / пер. с нем. М. Л. Хорькова. Москва: Весь Мир, 2002. 143 с.
17. Данильян О. Г., Дзьобань О. П. «Симулякр»: концептуалiзацiя феномена у пост-неокласичнш фшософи. 1нформащя i право. 2016. № 2 (17). С. 66-76.
18. Бодрийяр Ж. Симулякры и симуляции / пер. с фр. А. Качалова. Москва: Постум, 2015. 238 с.
19. Дзьобань О. П., Мануйлов С. М. Вiртуальна реальшсть: до проблеми кон-цептуалiзацil поняття. Вiсник Нащонального умверситету «Юридична ака-демiя Украгни iменi Ярослава Мудрого». Серiя: Полiтологiя. 2017. № 4 (35). С. 21-31.
20. Дзьобань О. П. Сучасний вiртуальний проспр: конгешальшсть вiртуальностi й мiфу. Стратегiчнi прюритети. Серiя «Фiлософiя». 2017. № 3. С. 163-170.
21. Дзьобань О. П., Соснш О. В. Вiртуальна реальшсть суспшьства постмодерну як сощокультурне тло сощатзацп «людини шформащйно!». Гумантарний вiсник Заnорiзьког державног iнженерног академп. 2017. Вип. 69 (1). С. 69-76.
22. Дзьобань О. П. Homo informaticus: до проблеми осмислення сутносп. Вiсник Нащонального утверситету «Юридична академiя Украгни iменi Ярослава Мудрого». Серiя: Фiлософiя, фiлософiя права, полiтологiя, соцiологiя. 2014. № 1 (20). С. 13-21.
23. Иванов Д. В. Виртуализация общества. Санкт-Петербург: Центр Петербург. востоковедение, 2002. 224 с.
24. Дзьобань О. П., Жданенко С. Б. Вiртуальна реальшсть: метафiзичний сенс. Вiсник Нащональног юридичног академИ Украгни iменi Ярослава Мудрого. Серiя: Фто-софiя, фiлософiя права, полiтологiя, соцiологiя. 2012. Вип. 2 (12). С. 97-104.
REFERENCES
1. Danylian O. G., Dzoban O. P. (2014). Informatsiine suspilstvo: moralno-etychnyi dyskurs. Informatsiia i pravo - Information and right, 1 (10). 16-25. [In Ukrainian].
2. Dzoban O. P. (2013). Filosofiia informatsiinoho prava: svitohliadni y zahalnoteoretychni zasady. Kharkiv: Maidan [In Ukrainian].
3. Dzoban O. P. (2013). Sotsialni perspektyvy genezy informatsiinykh protsesiv. Hileia: naukovyi visnyk- Gilea: Scientific Bulletin. Issue 74 (7). 167-169 [In Ukrainian].
4. Pylypchuk V. H., Dzoban O. P. (2014). Informatsiine suspilstvo: filosofsko-pravovyi vymir. Uzhhorod: TOV «IVA» [In Ukrainian].
5. Informatsiine suspilstvo v sviti ta Ukraini: problemy stanovlennia ta zakonomirnosti rozvytku V. H. Voronkova (Ed.) et al. (2017). Zaporizhzhia: Vyd-vo ZDIA [In Ukrainian].
6. Masuda Y. (1983). Information Society as Post-Industrial Society. Washington [In USA].
7. Tapskott D. (1999). Elektronno-tsifrovoe obschestvo: plyusyi i minusyi epohi setevogo intellekta. S. Pisarev (Ed.). Kiev: ITN Press; Moskva: Refl-buk [In Ukrainian, in Russia].
8. Sitkevich N. V. (2011). Osobennosti transformatsii nravstvennyih tsennostey v usloviyah informatsionnogo obschestva: etiko-filosofskiy analiz. Candidate's thesis. Novomoskovsk [In Russia].
9. Belov A. P. (2006). Mirovozzrenie i obraz zhizni: sotsialno-filosofskie problemyi. V. N. Gasilin (Ed.). Saratov: Povolzhskaya akademiya gosudarstvennoy sluzhbyi im. P. A. Stolyipina [In Russia].
10. Lukashenko M. V. (2017). Vzaiemozviazok transformatsii sotsialnosti y tsinnostei. Aktualni problemyfilosofii ta sotsiolohii - Actual problems ofphilosophy and sociology, 15, 81-85 [In Ukrainian].
11. Kalchenko M. S. (2018). Transformatsiia sotsiokulturnykh tsinnostei i znannia v prostori hlobalizatsii. Hileia: naukovyi visnyk - Gilea: Scientific Bulletin. Issue 129, 146-150 [In Ukrainian].
12. Antypova O. P. (2016). Transformatsiia systemy dukhovno-informatsiinykh tsinnostei v umovakh suchasnoi kulturnoi doby. Aktualni problemy filosofii ta sotsiolohii - Actual problems of philosophy and sociology, 12, 8-12 [In Ukrainian].
13. Reznik S. M. (2015). Transformatsiia tsinnostei osvity v informatsiinomu suspilstvi. Teoriia i praktyka upravlinnia sotsialnymy systemamy - The theory and practice of social systems management, 4, 47-53 [In Ukrainian].
14. Bell D. (1999). Gryaduschee postindustrialnoe obschestvo: opyit sotsialnogo prognozirovaniya. V. L. Inozemtsev (Ed.). Moskva: Academia [In Russia].
15. Toffler E. (1984). Na poroge buduschego. «Amerikanskaya model»: s buduschim v konflikte. SShA 80-h: vzglyad iznutri - «The American model»: with the future in the conflict. USA 80's: a view from the inside. Moskva: Progress, 30-46 [In Russia].
16. Habermas Yu. (2002). Buduschee chelovecheskoy prirodyi: na puti k liberalnoy evgenike? Moskva: Ves Mir [In Russia].
17. Danylian O. G., Dzoban O. P. (2016). «Symuliakr»: kontseptualizatsiia fenomena u postneoklasychnii filosofii. Informatsiia i pravo - Information and right, 2 (17), 66-76 [In Ukrainian].
18. Bodriyyar Zh. (2015). Simulyakryi i simulyatsii. Moskva: Postum [In Russia].
19. Dzoban O. P., Manuilov Ye. M. (2017). Virtualna realnist: do problemy kontseptualizatsii poniattia. Visnik Nacionalnoyi yuridichnoyi akademiyi Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo. Seriya: politologiya - Bulletin of the National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise. Series: Political Science, 4 (35), 21-31 [In Ukrainian].
20. Dzoban O. P. (2017). Suchasnyi virtualnyi prostir: konhenialnist virtualnosti y mifu.
Stratehichni priorytety. Seriia «Filosofiia» - Strategic priorities. Series "Philosophy", 3. 163-170 [In Ukrainian].
21. Dzoban O. P., Sosnin O. V. (2017). Virtualna realnist suspilstva postmodernu yak sotsiokulturne tlo sotsializatsii «liudyny informatsiinoi». Humanitarnyi visnyk Zaporizkoi derzhavnoi inzhenernoi akademii - Humanitarian Bulletin Zaporizhzhya State Engineering Academy, 69 (1), 69-76 [In Ukrainian].
22. Dzoban O. P. (2014). Homo informaticus: do problemy osmyslennia sutnosti. Visnik Nacionalnoyi yuridichnoyi akademiyi Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo. Seriya: Filosofiya, filosofiya prava, politologiya, sociologiya - Bulletin of the National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise. Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, 1 (20), 13-21 [In Ukrainian].
23. Ivanov D. V. (2002). Virtualizatsiya obschestva. Sankt-Peterburg: Tsentr Peterburgskoe vostokovedenie [In Russia].
24. Dzoban O. P., Zhdanenko S. B. (2012). Virtualna realnist: metafizychnyi sens. Visnik Nacionalnoyi yuridichnoyi akademiyi Ukrayini imeni Yaroslava Mudrogo. Seriya: Filosofiya, filosofiya prava, politologiya, sociologiya - Bulletin of the National Law Academy of Ukraine named after Yaroslav the Wise. Series: Philosophy, Philosophy of Law, Political Science, Sociology, Issue 2 (12), 97-104 [In Ukrainian].
Жданенко светлана Борисовна, кандидат философских наук, доцент, доцент кафедры философии Национального юридического университета имени Ярослава Мудрого, г. Харьков, Украина
МОРАЛЬНЫЕ ЦЕННОСТи СУБЪЕКТА ДЕЯТЕЛЬНОСТи В иНФОРМАЦиОННОМ ОБЩЕСТВЕ:
трансформация и виртуализация
Показано, что переход общества к информационной эпохе сопровождается формированием определенных мировоззренческих и аксиологических приоритетов, по которым изменяются и воспроизводятся нравственные характеристики информационного общества. В таком обществе меняется уклад жизни, система ценностей индивидов и социальных групп, возрастает значимость информационных ценностей по отношению к материальным. Это влечет за собой повышение удельного веса нравственных ценностей и их виртуальную трансформацию. Причиной виртуализации информационного общества является объективная потребность в переходе информационных технологий на новый качественный уровень, а также имманентная человеку ценностно наполненная потребность в творчестве.
Ключевые слова: ценности; информация; ценностные трансформации; информационное общество; симулякры; виртуализация.
Zdanenko Svitlana Borysivna, Candidate of Philosophy, Associate Professor, Associate Professor of Philosophy Department, Yaroslav Mudryi National Law University, Kharkiv, Ukraine
MORAL VALUES SUBJECT OF ACTIVITY IN THE information SOCIETY:
transformation and virtualization
Problem setting. The transition of society into the information age is accompanied by the formation of certain ideological and axiological priorities, in accordance with which changes and reproduced the moral dimensions of the information society. Particularly urgent is the problem of values in transitional periods of social development. In this regard, there is a need interpretation of the dynamics of the development of moral values that accompanies ideological transformation in the process offormation of the information society.
Recent research and publications analysis testifies that the theoretical basis for the study of modern transformations is contained in the works of many researchers. Despite their fundamental contribution to this issue, the question of value transformations in the information society, particularly regarding the transformation and virtualization of moral values, remain not fully elucidated.
Paper objective. The purpose of this article is to attempt to eliminate some of the gaps in holistic understanding of the nature and content of the transformation and virtualization of moral values in the conditions of informational society formation.
Paper main body. In the information society is changing the way of life, system of values of individuals and social groups, the importance of information assets in relation to the material. This entails increasing the proportion of moral values and their virtual transformation.
Axiological transformation taking place today, can be interpreted as multidimensional and reseparation, as a result, awareness and understanding attitude change includes a "revaluation of values", which can how to buy types ofprogressive denial of the preliminary foundations of social order, and expressed in new forms of embodiment of the previous axiological paradigms.
The transformation in the last decades of the twentieth century. social reality in an unstable, fragmented, eclectic through strengthening information flows vividly correlates with the increase in people's life the role of various kinds of simulacra - images of reality, replacing reality itself. Man begins to perceive the world as a gaming environment, is aware of its conditionality, control its parameters and the possibility of withdrawing from it.
Conclusions of the research. The reason for the virtualization of the information society is an objective necessity of transition of information technologies to a new qualitative level, as well as inherent human value is filled with the needfor creativity, in creating new realities, these worlds, to whom it would be a Creator. In order to enable them to define
themselves in society, it needs internal criteria, that is, a system of values. The system of value orientations determines the content side orientation of the individual is the basis of her relationship to the world, to others, to itself, the basis of ideology and the core motivation of vital activity, the basis of life concept and philosophy of life.
The information society is a society in which there are intense philosophical transformation, where are the main values information, as well as related simulacra and visualization that stimulate changes in axiologicalpriorities, the relationships and communication ofpeople. So, the very worth of the human person is reduced due to the prevalence of the aspects of utility and pragmatism as the contacts and the information that person possesses.
Keywords: values; information; value transformation; information society; simulacra; virtualization.
