CC BY
77
В.Ф. Столяров, д.е.н., Т.Е. Воронкова, к.е.н.
ТРАНСФЕР ТЕХНОЛОГ1Й: СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯК ЕКОНОМ1ЧНО1 КАТЕГОРП
На сучасному етат розвитку нацiонального господарства висою та стабiльнi темпи економiчного зростання мають дося-гатися переважно за рахунок iнновацiйних факторiв. Так, сутте-ве зниження можливостей екстенсивного економiчного розвитку кра!ни внаслiдок вичерпання традицшних природних ресур-сiв при постшному зростаннi цiн на них, з одного боку, а також посилення конкуренцп на внутрiшнiх i зовнiшнiх ринках унас-лiдок св^ово! глоб^заци - з iншого обумовлюють об'ективну необхiднiсть iнновацiйного розвитку нащонально! економiки та 11 суб'ектiв.
1нновацп для сучасно! економiки стають головним засо-бом досягнення вiдповiдного рiвня збереження конкурентосп-роможностi та виступають невiд'емною частиною тдприемни-цько! дiяльностi. Досвiд розвитку кра!н свiту показуе, що най-кращих успiхiв в економщ й добробутi свого народу досягли и з них, яю стимулювали розвиток iнновацiй. Укра!ш варто уза-гальнювати й використовувати досвщ кра!н, зростання яких пов'язане з переважанням шновацшних тенденцiй i створенням правових, iнституцiйних та фiнансово-економiчних передумов упровадження iнновацiй за всiма напрямами.
Здатшсть створювати й ефективно використовувати шно-вацiйнi технологи на сучасному етат розвитку нащонального господарства стае головним засобом соцiально-економiчного розвитку та сприяе забезпеченню мiжнародноl конкуренто-спроможност вiтчизняних пiдприемств, перш за все, завдяки трансферу та комерщ^зацп технологш. Крiм того, акту^за-цiя проблем трансферу результат науково-дослiдних i дослщ-
© В.Ф. Столяров,
Т.Е. Воронкова, 2014
но-констpyктоpських pобiт (НДДКР) посилюеться внaслiдок того, що нayковi лaбоpaтоpiï, дослiдницькi шститути й yнiвеp-ситети всього св^ все бiльше Typ6ye пpaктичне технолопчне застосування pезyльтaтiв дослiджень.
Пpоблемa тpaнсфеpy i комеpцiaлiзaцiï pезyльтaтiв шнова-цшно1' дiяльностi е пpедметом уваги як пpедстaвникiв науки, так i бiзнесy, пpоте багато aспектiв цieï дiяльностi залишаються недостатньо обrpyнтовaними, що не с^ияе впpовaдженню ш-новaцiйних технологш y пpaктичнy дiяльнiсть пiдпpиeмств. Слщ зазначити, що частка пpийнятих до впpовaдження iдей y цiломy по y^arni не пеpевищye 20% вщ загального обсягу зге-неpовaних i мае тенденщю до зменшення, y той час як y Япони вона складае 68%, США - 52, Швецп - 45, Польщi - 30% [1, с. 11]. На вiдмiнy вiд Укpaïни, в зазначених ^ашах пpиклaдне викоpистaння стало можливим yнaслiдок високо1' ïx мaтеpiaль-но1' зaбезпеченостi, стимулювання деpжaвою попиту i ^опози-ци на шновацп, ствоpення pозгaлyженоï iнфpaстpyктypи Tpa^-феpy теxнологiй.
Питанням pозвиткy iнновaцiйниx ^оцеав на мaкpо- i мaкpоpiвняx, зо^ема пpоблемaм тpaнсфеpy теxнологiй, ^идь лено значну увагу y пpaцяx втизняних i зapyбiжниx нayковцiв. Piзнi теоpетичнi та пpaктичнi аспекти щодо сутност та фоpмy-вання оpгaнiзaцiйно-економiчного мехашзму тpaнсфеpy шнова-цiй дослiджено y ^ацях вiтчизняниx дослiдникiв, таких як В. Алексaндpовa, Г. Андpощyк, С. Валдайцев, В. Денисюк, М. Йохна, О. Пiчкyp, О. Сaлixовa, В. Соловйов, О. Лапко, О. Ляшенко, Л. Федулова, Н. Чyxpaй, Т. ffl^prna, а також i за-pyбiжниx: П. Дpyкеp, В. Kеллеp, Дж. 1тон i С. Kоpтyм, Б. Ейткен i А. Tappiœ^ Л. Бpaнслеттеp, K. Едмондс, Ф. Хайек.
Натомють постiйне yповiльнення iнновaцiйноï aктивностi пiдпpиeмств в Укpaïнi, яю суттево постpaждaли вiд фшансово-економiчноï кpизи, потpебye подальших дослiджень y сфеpi фоpмyвaння системи спiвpобiтництвa мiж науковим, деpжaвним i пpивaтним сектоpaми pеaльноï економiки пpи pеaлiзaцiï шно-вaцiйниx пpоектiв за пpямою участю сyб'eктiв тpaнсфеpy тех-нологiй.
Незважаючи на наявшсть значно! кiлькостi публжацш щодо ще1 проблематики, все ще залишаються дискусiйними пи-тання про сутшсть поняття «трансфер технологш», «комерща-лiзацiя технологш» i таких, що стосуються вибору оргашзацш-них форм трансферу технологш. Узагальнення та систематиза-ци потребують вiдповiднi складовi та властивост трансферу технологiй як економiчноl категори.
Метою статтi е систематизащя наукових поглядiв щодо економiчноl сутност змiсту поняття трансферу технологiй та його оргашзацшних форм в Укра1ш з урахуванням можливостi застосування найкращого досвiду !х визначення в розвинутих кра1нах свiту.
Швидке поширення нов^шх технологiй значно скорочуе життевий цикл товарiв, технологiй, послуг, що, вщповщно, ви-магае вiд пiдприемств швидко1 адаптацп до нових умов, пошуку нових форм i шляхiв збереження конкурентних переваг. Спря-мованiсть в^чизняних пiдприемств на iнновацiйний розвиток потребуе придшення особливо1 уваги проблемi трансферу технологш. У зв'язку з цим доцшьним е зарубiжний досвщ розвинутих кра1н, який дозволить докоршно змiнити стан справ у сферi впровадження iнновацiйних технологiй. Трансфер технологи допомагае застосовувати нов^ бiльш прогресивнi технологи, як за сво1ми властивостями кардинально переважають попередньо впроваджеш зразки.
Необхiднiсть застосування трансферу технологш обумов-лена тим, що розробники i власники нових технологш (науковi оргашзаци, невеликi шновацшш фiрми) не завжди можуть са-мостiйно знайти покупцiв таких розробок або партнерiв iз ство-рення бiзнесу на базi новiтнiх технологш Крiм того, бiльшiсть науковцiв не мають досвщу щодо самостiйного ведення бiзнесу на базi сво1х шновацшних розробок.
З iншого боку, виробничi компани для збiльшення сво1х конкурентних переваг не завжди мають можливють знайти ввд-повiднi технологи, як сприяють зростанню ефективностi ведення !х бiзнесу. Для розв'язання цих проблем св^ове ствтова-риство створило велику кшькють посередникiв ринку шнова-цiй, насамперед, центрiв трансферу технологш, бiзнес-
шновацшних ^HTpiB тощо. Головна мета !х дiяльностi полягае в забезпеченш Bcix учасникiв iнновацiйного ринку вама необ-хiдними послугами для впровадження шновацш за принципом "единого вшна".
Ринкова економжа потребуе впровадження нових оргаш-зацiйних форм, якi сприяють найшвидшш реалiзацil шновацш-них технологiй суб'ектами господарювання. У цьому сенсi саме трансфер технологш виступае одним i3 ринкових регуляторiв розвитку iнновацiйних процеав.
Поняття «трансфер технологш» доцiльно розглянути шляхом визначення сутностi його складових. Технологiя походить вiд грецького "techne" - мистецтво, ремесло та "logos" -поняття, вчення i являе собою сукупнiсть знань й шформацп, якi можна використовувати для виробництва продукци та по-слуг.
Серед науковцiв немае протирiч стосовно того, що технологiя е результатом штелектуально! дiяльностi. Натомiсть iснуе суперечшсть вiдносно того, чи е технолопя тiльки нематерiальним об'ектом (вузький пщхщ), чи може бути втiленою також i в матерiальнi об'екти (бшьш широкий пiдхiд) (табл. 1).
Як справедливо вщзначае ряд авторiв, у визначеннях сут-ностi поняття "технолопя" спостер^аеться певна еволюцiя, яка полягае в тому, що вщбуваеться бшьш широке l! трактування не тшьки як нематерiального об'екта, але i як вираженого в об'ек-тивнш формi результату науково-техшчно1 дiяльностi, яким може виступати експериментальний зразок або навпь пристрiй, якi е матерiальними об'ектами.
Так, А. Бура, Б. Гуменюк, Н. Танасiенко наголошують на тому, що в даний час переважаючими е два типи технологш: 1) нематерiалiзована (disembodied/dissembled technology), на-приклад, конструктивнi рiшення, технологiчнi методи; 2) мате-рiалiзована (embodied technology), тобто технолопя, втшена в машинах, устаткуванш тощо [2]. Слiд додати, що ВО1В, харак-теризуючи технологш, вщносить до l! складу також техноло-гiчне установлення i послуги з монтажу та управлiння вироб-ництвом.
Визначення поняття "технологгя " у втчизнятй i заруб1жтй л1тератур1
Джерело Визначення
1 2
Джерела, в яких технолог1я розглядаеться як нематерiальний об 'ект
EKOHOMi4Ha енциклопедiя: у 3-х т. - Т.3 / за ред. С.В. Мочерного та iH. -К.: Академiя, 2002. -С. 682 Поняття "технолопя" трактуеться як сукупшсть знань про використання або удосконалення машин, устаткування, що забезпечують обробку, виготов-лення, змiну стану, якост та форми сировини, мате-рiалiв або напiвфабрикатiв, а також про реалiзацiю продукцй
Закон Укра'ни «Про держа-вне регулювання у сферi трансферу технологш» №143-16 вщ 06.10.2006 р. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: rada.gov.ua Технологiя - результат штелектуально!' дiяльностi, сукупнiсть систематизованих наукових знань, техш-чних, органiзацiйних та шших рiшень про перелiк, строк, порядок та послщовшсть виконання операцш, процесу виробництва та/або реатзаци i зберiгання продукцй', надання послуг
Укра'шський шститут ш-формацiйних технологiй в освт; Нацiональний тех-нiчний ушверситет Укра'ни «КП1» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://moodle.ipo.kpi.ua/ moodle/mod/resource/view.ph p?id=29565 Технолопя е нематерiальним об'ектом, що може складатися з багатьох об'ектiв штелектуально!' влас-ностi: винаходiв, корисних моделей, промислових зразюв, комерцiйних таемниць (ноу-хау), техшчно! i технолопчно!' документаци (об'екпв авторського права) тощо
Джерела, в яких технологiярозглядаеться як нематерiальний i матерiальний об 'ект
Горбунов М. Государственное регулирование торговли наукоемкой продукцией, технологиями и ноу-хау / М. Горбунов, В. Золотих // Патенты и лицензии. - 1994. - № 3-4 Технологiя - це науково-техшчш знання (включаю-чи методи, форми та способи !'х використання), що застосовуються при розробцi, виробництвi та екс-плуатаци товарiв, втiленi в матерiальнi носи чи якi юнують в iнтелектi суб'ектiв, i таю, що мають коме-рцiйну щншстъ i багатоцiльове використання
Цившьний кодекс Росшсь-ко!' Федераци [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http: // base.garant.ru/10 164072/ Сдиною технолопею визнаеться виражений в об'ек-тивнш формi результат науково-техшчно!' дiяльностi, який включае в тому або шшому поеднаннi винахо-ди, кориснi модел^ промисловi зразки, програми для ЕОМ або iншi результати штелектуально!' дiяльностi, що пiдлягають правовiй охоронi вщповщно до правил даного роздшу, i може служити технологiчною основою певно!' практично!' дiяльностi в цившьнш або вiйськовiй сферi
1 2
Всесв^ня органiзацiя ште-лектуальиоi власностi (BO-IB) [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http: //moodle.ipo.kpi.ua/moodle/ mod/resource/ view. php?id= 29565 Технолопя - це систематичне знания про виробииц-тво продукцп, застосуваиия процесу або надання послуги, незалежно вщ того, чи вщображеш цi знания у вииаходi, промисловому зразку, корисиiй моде-лi, иовiй техиолопчшй устаиовцi, техиiчиiй шформацп' або послугах, що иадаються фахiвцями з прое-ктуваиия, моитажу, управлiиия виробиицтвом або його дiяльиiстю
У свою чергу, трансфер технологи (technology transfer) до^вно перекладаеться з англ^сь^' мови як передача технологи (вiд лат. "transferre" - переносити, перемiщувати). ^iM того, в економiчнiй лiтературi використовуеться також переклад цього поняття з грецько! мови як сукупшсть знань й шформацп, якi можна використовувати для виробництва товарiв та послуг (вiд грецько! "techne" - мистецтво, ремесло та "logos" - поняття, вчення).
Поняття "трансфер технологш" з'явилося в украшський науковiй лiтературi порiвняно нещодавно, що викликано роз-витком ринкових вiдносин, у тому чи^ i в сферi шновацшно! дiяльностi. Якщо в адмiнiстративно-команднiй економщ дом> нувало поняття впровадження технологш, то в ринковш - тер-мiн трансфер "технологiй", який передбачае не тшьки передачу шформацп про шновацш, але i 11 освоення за безпосередньо! участi як джерела ще! шформацп, так i реалiзатора та кiнцевого користувача продукту, створеного за нов^ньою технологiею. Саме тому багато дослщниюв акцентують увагу саме на взае-модп учасникiв цього процесу.
У табл. 2 наведено пщходи науковщв до визначення поняття "трансфер технологш".
Слщ зазначити, що багато з наведених визначень мае бшьш широке значення, шж !х визначення, надане в законодав-ствi Украши. Обмеженiсть визначення сутност трансферу тех-нологiй ускладнюе використання в iнновацiйних процесах ноу-хау, навичок i знань, а також науково-техшчно! шформацп, або в "матерiалiзованому виглядi" - в матерiалах, машинах, облад-наннi. 62
Визначення поняття "трансфер технологш" у втчизнятй i заруб1жтй лтератур1
Джерело Визначення
1 2
Андросова О. Oргаиiзацiйио-екоиомiчиi аспекти використаиия трансферу технологш иа тдприемствах авiацiйноi про-мисловостi: автореф. дис... . к.е.н.: 08.06.01 / О. Аидросова; Нац. авiац. уи-т. - К., 2006. - 18 с. Комерцiалiзацiя технологш являе собою процес, за допо-могою якого результати НДДКР вчасно трансформують-ся в продукти i послуги на ринку, а трансфер технологш - це застосування знань, цтьове 1х використання, особливо складний вид комушкаци, який вимагае злагодже-них дш двох i бiльш iндивiдуумiв або функцiональних осередкiв, роздiлених структурними, культурними й оргашзацшними бар'ерами
Закои Украши «Про державие регулю-вання дiяльиостi у сферi трансферу технологш» вiд 14.09.2006 р. № 143-V Передача технологи, що оформлюеться шляхом укладан-ня дво- або багатостороннього договору мiж фiзичними та/або юридичними особами, яким установлюються, змiнюються або припиняються майновi права та обов'яз-ки щодо технологи та/або 11 складових
Савчук В.С. 1нноваци: теорiя, мехашзм, розробки та комерцiалiзацiя: моиографiя / В.С. Савчук, Л.Л. Антонюк. - К.: КНЕУ, 2003. - 394 с. Трансфер технологи допускае не тшьки передачу шфор-маци про нововведения, але i 11 освоення за активно! позитивно! участ та джерела ще1 iнформацil (наприклад, автора винаходу), рецитента, отримувача та реалiзатора шформацп про нову технологiю, i кшцевого користувача продукту, виробленого за допомогою цiеl технологil. Тому основний акцент при трансферi технологil робиться не стшьки на технологiю, скiльки на суб'ект - учасника цього процесу
Пыльнов Г. Как работать c сетями трансфера технологий: практическое пособие / О. Лукша, Г. Пыльнов, О. Тарасова, А. Яиовский; проект EuropeAid "Наука и коммерциализация технологий", 2006. - 140 с. [Електроииий ресурс]. - Режим доступу: <http://rasstc. ru/goods/2> Трансфер технологш у широкому розумшш означае взаемод^ мiж двома або бiльше партнерами, де хоча б один iз них передае свою технолопю через ноу-хау, патенти i технiчне сприяння iншому партнеровi, який бажае впровадити й використовувати цю технологiю для конкретно1 мети
Хаустов В. Трансфер технологш в шно-вацшних процесах Украши та Бторус / В. Хаустов // Економка i прогнозування. - 2012 [Електроииий ресурс]. - Режим доступу: irbis-nbuv.gov.ua У вузькому розумiннi трансфер технологш — процес передачi технологiй зi сфери 1хнього розроблення до сфери практичного використання.
1жевський П. Ефектившсть оргашзацш-них форм трансферу технологш на виробничих пщприемствах: дис. ... к.е.н.: 08.06.0 1/ П. 1жевський; Хмельницький. нац. ун-т. - Хмельницький, 2006. - 18 с. На основi критичного аналiзу дефiнiцiй "трансфер техно-логш" запропоновано авторське бачення сутностi, яке полягае у визначенш його як комерцшного договiрного процесу з передачi на певних умовах фактору виробниц-тва - технологil, що за своею суттю е нематерiальним активом; передача здшснюеться як у матерiальнiй, так i в нематерiальнiй формi
1 2
Иохна М. Трансфер технологш: суть, форми i значения / М. Иохна, О. Козачок // Вюник Хмельницького национального унiверситету. - 2012. - № 3, т. 3. - С. 6972 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://lib.khnu.-km.ua:8080/ jspui/ bitstream/123456789/886/l/yohna.pdf У цшому лопстика науково-технiчного трансферу буду-еться на усвiдомленнi того, що трансфер технологш мае на увазi застосування знань, цiльове 1х використання, будучи особливо складним видом комушкацп, оскшьки часто потребуе злагоджених дш двох i бiльше шдивщуу-мiв або функцiональних осередкiв, роздтених структур-ними, культурними й органiзацiйними бар'ерами
Офiцiйнi рекомендаци Оргашзаци з економiчного спiвробiтництва i розвитку (OECD): Керiвництво Фраскатi «Предлагаемая стандартная практика для обследований исследований и экспериментальных разработок» Трансфер технологш - це передача науково-техшчних знань та досвщу для надання науково-технiчних послуг, застосування технолопчних процесiв, випуску продукцй
Денисюк В. Мiжнародний трансфер технологш: сучасний змют, аналiз зако-рдонно! та нацюнально1 статистики / В. Денисюк // Економют. - 2005. - № 2. -С. 43 Трансфер технологи можна розглядати в ширшому розу-мiннi, а саме: це сукупшсть економiчних вщносин у сферi використання нових системних знань про виробни-цтво продукцй, про застосування процесу чи надання послуги мiж ll власником (розробником) i споживачем -резидентами в однш краш^ а для випадку мiжнародного трансферу технологш - резидентами i нерезидентами краши
Федулова Л. Економiчна природа технологш та технолопчного розвитку / Л. Федулова // Економiчна теорiя. -2006. - №6. - С. 3-16. Трансфер технологiй - передача систематичного знання про виробництво продукцй, про застосування процесу чи надання послуг
Рада з наукових та промислових досль джень (CSIR) The Council for Scientific and Industrial Research [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.csir.co.za/ index.html Трансфер технологи являе собою процес, при якому штелектуальна власшсть перетворюеться на фiзичний продукт або процес, який генеруе комерцшну вигоду або може бути використаний на благо суспшьства
Титов В.В. Трансфер технологий [Елек-тронний ресурс]: учеб. пособие для заоч. курса "Технологический менеджмент" / В.В. Титов. - М., 2000. - Режим доступу: http://www.anataz.narod.ru/science/ transfer/annot. html Трансфер технологш передбачае не лише передачу шфо-рмацп про iнновацiю, але i ll освоення за умов активноl участi автора винаходу, реалiзатора iнформацil та кiнце-вого споживача продукцй, яка виготовляеться за допомо-гою ново! технологil
Инновационный менеджмент: основы теории и практики: учеб. пособие / под ред. П. Н. Завлина, А.К. Казанцева, Л. Э. Миндели. - М.: Экономика, 2000. -320 с. Трансфер технологш - передача науково-техшчних знань та досвщу для надання науково-техшчних послуг, застосування технолопчних проце^в, випуску продукцй
Електронний словник [Електронний ресурс]. - Режим доступу: ABBYY Lingvo 12 У перекладi з англiйськоl (technology transfer) трансфер технологш означае: 1) процес поширення науково-техшчних знань; 2) практичне використання наукових знань, здобутих в шшш оргашзацп; 3) перехщ вiд фундаментальних знань до техшчних засобiв; 4) пристосування iснуючоl техшки до нового використання
Родюнова I. Мюце трансферу технологш у шдвищенш рiвия шновацшного потен-щалу пщприемства / I. Родюнова // XI Мiжнар. наук. штернет-конф. «Питання сучасно1 науки i освгги» (14-16 липня 2015 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http ://int-konf. org/ Будучи основною формою просування iнновацiй, трансфер технологш може здшснюватися або в "чистому виглядГ' - у виглядi знань, досвiду, науково-технiчноl шформацп, або в "уречевленому" - в матерiалах, машинах, обладнаннi
Виходячи з розумшня сутностi технологи як результату науково! дiяльностi, яким можуть виступати як нематерiальнi активи, так i матерiальнi об'екти, логiчно випливае, що трансфер технологш також передбачае передачу шформацп про но-вiтнi iнновацiйнi технологи не тшьки у виглядi знань, досвiду, але i в матерiалiзованому виглядi (матерiалах, машинах, облад-наннi).
Разом з тим слушним е зауваження деяких авторiв про те, що саме по собi устаткування не генеруе новi компетенцп та знання, а дшсна змiна у функцiонуваннi технiко-економiчноl системи може бути здiйснена при трансферi знань, навичок, прав на штелектуальну власнiсть (пакета технологiй) [3].
У зв'язку з цим дуже важливим е висновок О. Ляшенка про те, що у поширених, штелектуально орiентованих пiдходах до визначення трансферу технологiй на першому мющ - техно-логiчнi знання, а далi - послуги, устаткування i матерiали, тоб-то устаткування i матерiали стають супутнiми до постачання знань i послуг [4, с. 10].
Даним визначенням пiдкреслюеться важливють значення трансферу знань як головного чинника розвитку процесу трансферу технологш. Науковщ зазначають, що мiж трансфером знань i трансфером технологш проявляються все бшьш тiснiшi зв'язки. Однак трансфер знань е поняттям набагато ширшим через те, що вш супроводжуе вс стади життевого циклу трансферу технологш i сприяе 1х розробцi, подальшому впроваджен-ню та поширенню.
Крiм того, знання розглядаються як певна серцевина технологи або товару, яка обумовлюе ту або шшу 1х вартють. Чим бiльша частка компонента знань i нижчий рiвень розпов-сюдження певного знання в суспшьств^ тим вища вартiсть цих технологiй або товарiв / послуг. Через технологи або високотехнолопчш товари та послуги знання "переливаються" мiж кра1нами, збагачуючи 1х економiку [5].
Ще однiею важливою характеристикою трансферу технологш е те, що вш в обов'язковому порядку передбачае супрово-дження процесу передачi технологш вщ дослiдницьких органi-
зацш у рiзнi галузi промисловостi та нацюнального господарсь-кого комплексу краши або за кордон, що потребуе високого рiв-ня квалiфiкацil, знань, досвщу й умiнь. Тако1 думки дотриму-еться значна кiлькiсть науковщв. Зокрема, В. Савчук та Л. Ан-тонюк зазначають, що трансфер технологи припускае не тiльки передачу шформаци про нововведення, але i ll освоення за ак-тивно1 позитивно1 участi й джерела ще1 шформаци.
Аналогiчною е позицiя i В. Титова, який вважае, що трансфер технологш передбачае не лише передачу шформаци про шноващю, але i ll освоення за умов активное' участi автора ви-находу, реалiзатора шформаци та кшцевого споживача продук-ци. А. Яновський також акцентуе увагу на необхщност техшч-ного сприяння iншому партнеру при впровадженш й викорис-танш ново1 технологи.
Феномен трансферу технологш також пов'язаний iз по-няттям "неявних" "явних" знань. Сьогоднi значна кшьюсть до-слiдникiв вiдзначае, що шформацшний компонент технологil (ноу-хау), на вщм^ вiд фiзичного (власне продукту), як правило, не тддаеться простому вщтворенню, тобто ll ефективний трансфер - передача вщ безпосереднього розробника кшцевому користувачу - пов'язаний iз необхiднiстю отримання останнiм не лише явно вираженого знання про загальш принципи дil тех-нологп, але i цiлого комплексу супутньо1 iнформацil - того, що у фшософи прийнято називати неявним знанням (tacit knowledge) [6].
Концепщя неявного знання була розроблена вщомим бри-танським вченим, одним iз засновниюв постпозитивiзму М. По-лаш в 50-х роках XX ст. Вш вважав, що неявне знання являе собою набiр особових, некодифжованих знань, яю е результатом експерименпв i теоретичних надбань учених i передача яких можлива лише неформальними способами внаслiдок без-посереднiх людських контактiв. М. Поланi в робой "Особистю-не знання" зазначив, що мiж кодифiкованим i неявним знанням не юнуе чiткоl межi, при цьому неявне знання доповнюе знання явне [7].
Неявне знания не тддаеться кодифжаци, е дематерiалiзо-ваним, головний його принцип - "знаю як", який досягаеться у процес взаемоди, навчання або тренування [8].
На противагу неявному знанню, явне знання також вклю-чае принцип "знаю як" ("know-how"), однак ре^защя цього знания може вщбуватися за допомогою формально!, системно! мови, при цьому не передбачаеться обов'язкова безпосередня взаемодiя суб'екив пiд час його отримання, а об'ектом передачi може служити креслення (план), iнструкцiя з експлуатаци.
Механiзм впливу неявного знания на ефектившсть проце-су трансферу технологш розкритий британським економiстом Р. ni-Хуа, який стверджував, що реальний трансфер технологш неможливий без одночасного застосування трансферу знань, оскшьки саме знания (техшчш, експертнi рiшення, досвiд, вщп-рацьоваш на практицi навички i схеми роботи з конкретною технолопею), а передуам неявнi, е визначальним чинником, контролю за технолопями в цшому. Тому без супроводження носiя неявних знань неможливо досягти ефективностi трансферу технологш, особливо це стосуеться умов, де шнуе значна не-вщповщшсть рiвня iнновацiйного розвитку мiж суб'ектами трансферу технологiй.
Неявне знания класиф^еться деякими дослiдниками як прихована складова технологiчного знания i як ключовий момент проблематики трансферу технологш [6]. Це пояснюе той факт, що в сучасних умовах носи неявного знания ^рми, нау-ково-дослщш установи, окремi iндивiдууми-винахiдники та ш) не завжди волiють дшитися сво!ми знаниями з iмовiрними конкурентами, захищаючи сво! технологi! вщ швидкого копiюван-ня i таким чином збер^ають свою конкурентоспроможнiсть на ринку.
Крiм того, чим вище стутнь монополiзацi! науково-технiчних знань i виробничо-управлiнського досвiду, тим силь-шше позицi! власника технологi! на товарному ринку. За цих умов цшком зрозумшо прагнення кра!н й окремих фiрм, що до-сягли високого техшчного рiвня, зберегти свою монополш на новi технологi!. З щею метою корпорацi! все бiльше прагнуть
обмежити доступ "стороншх" фiрм до сво!х технологiй i збшь-шити обсяги сво!х продажiв дочiрнiм пiдприeмствам. Тому частка продажiв унiкальних технологiй сво1м фiлiям у таких крашах, як США, досягае 75-80% [9].
Таким чином, введене М. Полаш та розвинуте в подаль-шому зарубiжними й вiтчизняними дослiдниками наукове по-ложення про неявне знання, дозволяе значно збагатити i погли-бити розумшня економiчноl сутностi та змюту трансферу тех-нологiй.
Для бшьш глибинного визначення сутностi та змюту трансферу технологiй доцiльно розглянути характер зв'язку понять "комерцiалiзацiя технологш" i "трансфер технологiй". Це викликано тим, що часто трансфер технологш ототожнюють iз поняттям "комерцiалiзацiя технологш", натомють мiж ними iснують ввдмшносп.
Дотепер в украшському законодавствi вщсутне поняття «комерщалiзащя», яке замiнено нормою «залучення штелектуально! власностi до господарського обороту». Загальш поло-ження щодо регулювання дiяльностi у сферi трансферу техно-логiй визначенi в Цившьному кодексi Укра!ни у Книзi четвертiй "Загальнi положення про право штелектуально! власностi", де виокремлено об'екти, суб'екти, права штелектуально! власнос-•п, порядок !х взаемоди та основш умови передачi прав штелек-туально! власностi [10].
1снуе думка, що комерцiалiзацiя технологи е завершаль-ним етапом трансферу технологи. Проте деяю науковщ вважа-ють, що комерцiалiзацiя технологи - це те саме, що й комер-цiйний трансфер, або трансфер слщ розглядати як один iз спо-собiв здшснення комерцiалiзацil.
Бiльш виваженим е пщхщ до розумiння цих понять, за-пропонований В. Соловйовим: "...трансфер технологш завжди передуе процесам !х комерцiалiзацil i базуеться на сукупностi специфiчних явищ i процесiв". У свою чергу, комерцiалiзацiя технологiй (результатiв НДДКР, результатiв iнтелектуальноl працi) - це будь-яка дiяльнiсть, спрямована на генерування доходу вщ використання результат наукових дослiджень,умiнь i
навичок набутих вщ володiння певною технолопею. Основною формою комерцiалiзацil технологiй е практичне використання прав на штелектуальну власнiсть з метою отримання вигоди [11, с. 243].
Тако! само! думки дотримуеться значна кшьюсть науков-цiв. Зокрема, А. Комелiна процес комерцiалiзацil iнновацiйних технологiй розглядае як комплекс органiзацiйно-економiчних заходiв, спрямованих на отримання прибутку й шшо! ринково! вигоди вiд 1х упровадження або продажу [12].
Отже, можна визначити таю вщмшност мiж трансфером i комерцiалiзацiею технологiй:
комерцiалiзацiя технологи передбачае обов'язкове комер-цiйне використання шформаци про технологiю, результатом яко! мае стати обов'язкове одержання прибутку, при цьому не обов'язковою е участь треих оаб (^м джерела технологи та юнцевого користувача);
трансфер технологи передбачае обов'язкову передачу технологи ^енту, що i здiйснюе 11 освоення, результатом яко! не обов'язкове отримання прибутку як у джерела технологи, так i у !! ^ента (наприклад, це стосуеться фундаментальних досл> джень, матерiалiв конференцiй, еколопчних технологiй).
Розумiнню того, що трансфер технологш е бшьш емним поняттям, шж комерцiйний його аспект, сприяе розподiл трансферу технологiй на двi форми: комерцiйну i некомерцшну. 1с-нуе багато прихильникiв тако! класифжаци (В. Соловйов, Н. Кузьмшська, С. Теребова, I. Родiонова та ш). Так, комерцiйний трансфер - це процес переходу шформаци, технологш, результат науково-техшчних дослiджень вiд влас-ника (який може бути розробником, а може ним i не бути) до споживача (покупця), в результат чого передбачаеться отримання комерцшно! користi в тiй чи шшш формi та розмiрах, згщно з умовами угоди [13]. Аналопчним е пiдхiд I. Родiоново!: комерцшний трансфер здiйснюеться на комерцiйнiй основi через надання партнеру результаив науково-технiчно! дiяльностi [14].
Що стосуеться об'екив комерцiйного трансферу, то ними виступають: об'екти промислово! власност (патенти на винахо-ди, свщоцтва на промисловi зразки i на корисш моделi), за ви-нятком товарних знакiв, знакiв обслуговування i комерцiйних найменувань, якщо вони не е частиною угод по передачу техно-логi!; ноу-хау i техшчний досвiд у виглядi технiко-економiчних обгрунтувань, моделей, зразкiв, iнструкцiй, креслень, специф> кацiй, технологiчного оснащення й шструменту, послуг кон-сультантiв i пщготовки кадрiв; технiчнi i технологiчнi знання й iнформацiя та iн. [15].
Некомерцшний трансфер частiше за все використовуеться у площиш фундаментальних, базових наукових дослiджень, наукових вiдкриттiв, технолопчних винаходiв або у тих випад-ках, коли власник науково-технiчного знання не усвщомлюе, не мае можливост або не зацiкавлений у комерцiалiзацi!. Iнодi вiн супроводжуеться невеликими витратами i може пiдтримуватися як державою, так i приватними особами [13].
I. Родюнова доповнюе це поняття тим, що можливе також застосування в некомерцшнш формi технологiчного обмiну шляхом проведення наукових конференцiй, симпозiумiв, виста-вок, ярмаркiв та шших заходiв [14].
Об'ектами некомерцiйного трансферу е науково-техшчна та учбова л^ература, довiдники, огляди, стандарти, описи пате-нтiв, каталоги проспектiв тощо [15].
З шшого боку, невизначенiсть сутност поняття «трансфер технологш» призводить до того, що ряд фахiвцiв ототожнюють його з поняттям «дифузiя шновацш». Дифузiя iнновацiй - це процес передавання (трансферу) технологiй фiрмами рiзних кра!н з урахуванням часу, внаслщок чого iнновацi! проникають у рiзнi галузi виробництва та знаходять усе бшьше споживачiв. Безперервнiсть iнновацiйних процеав обумовлюе швидкiсть та межу дифузп iнновацiй [13].
Г. Шамота надае iнше визначення: «Дифузiя - це комуш-кацiйний процес, упродовж якого нова щея чи продукт прийма-еться ринком та поширюеться (розаюеться) в ньому. Дифузi! iнновацiй найбшьше сприяе соцiальна система, а точшше, iнди-
вщуальш потреби кожного учасника сощуму» [16, с. 295]. Це визначення вщповщае основнш характеристицi дифузи технологiй, наданш у 1962 р. основоположником теори дифузи iнновацiй Е. Роджерсом у книзi «Дифузiя iнновацiй». На його думку, дифузiя - це процес, пiд час якого iнновацiя з часом через певш канали поширюеться серед членiв сощально! системи [17]. Процес поширення дифузи шновацш виникае внаслiдок мiжособистiсного спiлкування мiж представниками цих груп. Е. Роджерс вважае, що потенцiйнi споживачi, яю залучаються до придбання або використання iнновацiй, самi стають джере-лом шформаци для iнших [18, с. 21].
Доцшьно виявити рiзницю мiж дифузiею i трансфером технологiй. При цьому ключовим моментом е висновок Е. Роджерса про те, що дифузiя технологш (iнновацiй) - це процес, який вщбуваеться з плином часу, тобто коли технолопя вже де-який час перебувала на ринку.
Таким чином, об'ектом дифузи технологи е колись вже освоена i впроваджена технологiя в нових умовах, нових видах економiчноl дiяльностi, в нових крашах. На противагу дифузи, об'ектом трансферу технологш використовуються новi немате-рiалiзованi та матерiалiзованi технологи, якi ще не були прису-тнi на ринку. Отже, дифузiя технологш не входить до складу трансферу технологш, мае самостшне значення, сво! об'екти i логiку розвитку.
Принциповими властивостями трансферу технологи е И юнування як у нематершзованш, так i в матерiалiзованiй формах. Об'екти трансферу технологш можуть розповсюджуватися i в комерцшний, i в некомерцiйний споаб. Вiдмiнною його ри-сою е те, що цей процес в обов'язковому порядку мае супрово-джуватися розробниками (власниками), яю використовують як явне, так i неявне знання щодо нових технологiй, якi вперше представлеш на ринку.
Подальшi дослiдження проблеми трансферу технологш вбачаються в контекст побудови ефективних каналiв його роз-повсюдження як в Украlнi, так i за кордоном.
Л1тература
1.1лляшенко С.М. Iнновацiйний менеджмент: пщручник / С.М. Ьлляшенко. - Суми: Ушверситетська книга, 2010. - 334 с.
2. Бура А.С. Проблеми мiжнародного трансферу технологи в Укра!ш / А.С. Бура, Б.О. Гуменюк, Н.П. Танааенко // Вк-ник Хмельницького нацiонального ушверситету. - 2012. - № 2, т. 1. - C. 184-187.
3. Омельяненко В.А. Особливост оцшки ефектсв мiжнародного трансферу технологiй на нацюнальному рiвнi / В.А. Омельяненко // Молодiжний економiчний дайджест. -2014. - №1 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://med.kneu.edu. ua/?p= 1 &lang=en.
4. Ляшенко О.М. Комерщ^защя та трансфер технологiй: категорп та методи iнновацiйно! дiяльностi / О.М. Ляшенко // 1нновацшна економжа. - 2010. - № 5. - С. 8-13.
5. Кацура С.М. Принципи державного регулювання мiж-народного трансферу знань / С.М. Кацура, В.В. Лимар // Еко-номiчний вiсник Донбасу. - 2010. - № 1 (19). - С. 43-46 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dspace.nbuv.gov.ua/ xmlui/bitstream/handle/123456789/23891/8Katsura.pdf?sequence=1.
6. Медведкин Т.С. Трансфер знаний: теория и практика Европейского Союза / Т.С. Медведкин // Вкник Марiупольсь-кого державного ушверситету. Серiя: Економжа. - 2012. -Вип. 3.
7. Polanyi M. The tacit dimension / M. Polanyi. - Chicago: University Of Chicago Press, 2009 (Reissue edition, originally 1966). - 128 p.
8. Johnson B. Why all this fuss about codified and tacit knowledge? / B. Johnson, B. Lundvall // Industrial and Corporate Change. - 2002. - Vol. 11. - No. 2. - Р. 245262.
9. Международный технологический обмен [Электронный ресурс]. - Режим доступу: http://www.i-u.ru/biblio/archive/ fomichev_mej/07.aspx.
10. Цившьний кодекс Укра!ни. - К.: Парламентське ви-давництво, 2003. - 352 с.
11. Соловьев В.П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций): монография / В.П. Соловьев. - К.: Феникс, 2006. - 560 с.
12. Комелша А.А. Науковi засади формування мехашзму комерцiалiзацil шновацшних технологш / А.А. Комелша // Економка i регюн. - 2012. - № 6 (37). - С. 35-41.
13. Кузьмшська Н.Л. Трансфер технологш як форма про-сування шновацш в Укра1т / Н.Л. Кузьмшська // Науковi пращ Нацюнального унiверситету харчових технологiй. - 2009. -№ 31 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dspace.nuft.edu.Ua/jspui/bitstream/123456789/566/1/Kuzmins ka6.pdf.
14. Родюнова 1.В. М^сце трансферу технологiй у тдви-щенш рiвня iнновацiйного потенцiалу пiдприемства // Матерь али XI Мiжнар. наук. штернет-конф. «Питання сучасно! науки i освпи» (14-16 липня 2015 р.) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://int-konf.org/.
15. Теребова С.В. Трансфер технологий как элемент инновационного развития экономики / С.В. Теребова // Проблемы развития территории. - 2010. - № 4. - С. 31-36 [Электронный ресурс]. - Режим доступа: URL: http: // cyberleninka.ru/ arti-cle/n/transfer-tehnologiy-kak- element - innovatsionnogo - razvitiya-ekonomiki.
16. Шамота Г.М. Дифузiя шновацш в Укра1ш на сучасно-му етат / Г.М. Шамота // Проблеми i перспективи розвитку банювсько! системи Украши: зб. наук. праць. - Суми: ДВНЗ "УАБС НБУ", 2011. - Вип. 31. - С. 288-296.
17. Роджерс Е.М. Дифузiя шновацш / Е.М. Роджерс; пер. з англ. - К.: Вид. дiм "Киево-Могилянська академiя", 2009. -591 с.
18. Rogers E. M. Diffusion of Innovations / E.M. Rogers. -4th edn. - New York: The Free Press. 1995. - 165 р.
Надйшла до редакцП 08.10.2014 р.
