CC BY
19
Менеджмент шновацш
УДК 330.34:338.2+351.746.1(477)
Я. Я. Пушак,
доктор економ!чних наук, Льв1вський державний университет внутрштх справ,
О. I. Дума,
Нац1ональний университет «Льв1вська полтехтка»
РОЛЬ ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГ1Й У ЗАБЕЗПЕЧЕНН1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ УКРА1НИ
Постановка проблеми. Проблематика еконо-Mi4Hoi' безпеки Украши е прiоритетною в сучасних умовах через ряд проблем, як стоять перед Укра!-ною в наш час. До !х перелiку, насамперед, доцшьно вiднести: значне падiння економiки, яке розпоча-лося у часи свгтово! кризи 2008 року: зростання за-гроз безпецi Укра1ни, що спричиненнi вiйськовими дiями в окремих регiонах держави; розвиток та по-ширення свiтових глобалiзацiйних процесiв, що створюе новi виклики для нацюнальних економiч-них систем. Вагомими е проблеми економiчного зростання в свгтовш економiцi та питання форму-вання iнновацiйних економiчних моделей, невирi-шення яких може призвести до ново1 кризи. У зв'язку з цим, дослiдження процесiв трансферу тех-нологiй, як складово! шноващйного процесу в дер-жавi, е важливим як з точки зору поступального розвитку Укра1ни до нового технолопчного укладу, так i пошуку шляхiв росту нацюнально! економiки.
AH^i3 останшх дослiджень. Тематика трансферу технологш була дослiджена у працях таких вчених, як: М.Ф. Бабiенко, Л.В. Бiлозор, Т.О. Зiнчук, М.А. Йохна, К.М. Кащук, О.В. Козачок, О.М. Ля-шенко, В.М. Олейко, В.А. Омельяненко, А.В. Пеш-ко, Н.Ю. Подольчак, H.I. Чухрай, А.В. Ямчук та iн. Теоретичнi аспекти трансферу iнновацiйноl продук-цл на ринок дослiджувались також у працях таких вчених, як: М.М. Кулаець, М.М. Лучник, H.I. Чухрай, М. Портер, Н.М. Фонштейн, В.Г. Чабан та ш.
Мета стати: дослiдити механiзми функцюну-вання трансферу технологш на рiвнi економiчноl си-стеми; виявити вплив трансферу технологш на скла-довi економiчноl безпеки держави; розробити модель оргашзацп роботи екосистеми трансферу технологш.
Виклад основного матерiалу дослiдження.
Розвиток шноващйних процесiв на рiвнi вищих нав-чальних закладiв, пiдприемств чи окремих незалеж-них винахiдникiв вимагае правильно! оргашзацп процесу перетворення 1'х винаходiв у цiннiсть для споживачiв продукцп, в основу яко! лягли iнновацil чи цiннiсть для суспшьства загалом. Процес трансферу технологш е мультиаспектним i функцiонуе на перетин iнновацiй, економiчноl системи, державного регулювання, пiдприемництва, iнвестицiйного процесу тощо. Одним з аспектiв трансферу техноло-
гш е забезпечення економiчноl безпеки держави. Економiчна безпека держави - це економiчна неза-лежнють, що характеризуе, насамперед, можливiсть для будь-якого суб'екта економiчноl безпеки само-стiйно приймати i реалiзовувати стратепчш еконо-мiчнi та полiтичнi ршення для розвитку, можли-вiсть використовувати нацiональнi конкурентн переваги для забезпечення стабшьносп та розвитку [1]. Забезпечення економiчноl безпеки держави е ключовою умовою зростання добробуту населення, iндукцil економiчного зростання за рахунок iнвести-цiйних процесiв, досягнення в перспективi сталого розвитку. Одним iз вагомих факторiв впливу на еко-номiчну безпеку держави е шновацшш процеси в економiцi. На погляд Н.В. Краснокутсько! [2], iнно-вацшний процес - це складний та взаемопов'язаний процес створення iнновацiй з використанням сукуп-ност знань, науково! i маркетингово! дiяльностi; су-купност засобiв працi, що полегшують людську працю i роблять ll продуктившшою (техшка, при-лади, устаткування, оргашзащя виробництва).
Iнновацiйний процес - це комплекс рiзних по-слiдовних видiв дiяльностi на основi подiлу i коопе-рацп працi - ввд одержання нового теоретичного знання до використання створеного на його основi товару споживачем. 1нструментом реалiзацil iннова-цiйного процесу в межах нацюнально! економiки е трансфер технологiй, який забезпечуе перетворення винаходiв у щншсть для ринку, суспшьства, окремих iндивiдiв. Розглянемо детальшше сутшсть трансферу технологш.
До^дження наукових джерел виявило рiзно-манiтне трактування поняття «трансфер технологш». Зокрема, Т.О. Зiнчук та К.М. Кащук визнача-ють суть трансферу технологш «як послвдовносп дш, в ходi яких новi знання, отриман в результатi фундаментальних та прикладних дослiджень в уш-верситетах та науково-дослiдних iнституцiях, вшь-но розповсюджуються, передаються через надання науково-техшчних послуг або купуються тдприем-ствами для впровадження в якосп продукци чи технологи» [3].
Зпдно пiдходу Ради з наукових i промислових дослiджень (CSIR) [4], трансфер технологш - це процес перетворення нових знань та технологш i ль цензп для третях осiб, таких як: пiдприемцi, новi
стартапи, icHyro4i галузi, де щ технологи будуть представленi на ринку у виглядi товарiв i послуг для комерцiйних вигод або сощальних цiлей. Ввдзна-чимо, що тлумачення трансферу технологiй Радою i3 наукових i промислових дослiджень е практично тотожним до поняття iнновацiйного процесу.
Всесвiтня оргашзаци iнтелектуальноl власностi (WIPO) [5] тлумачить трансфер технологи як про-цес, в якому розробник технологи робить свою технологш доступною для комерцiйного партнера, який буде ll використовувати.
В рамках конференцл ООН з питань торгiвлi та розвитку (UNCTAD), 2001 р. [6] також було напра-цьовано дефшщгю поняття трансферу технологш, яке розглядаеться як процес поширення комерцшно! технологи, в формi передачi технологи, який може бути захищений юридичним договором, а може i не бути, але включае взаемозв'язок (комунiкацiю) мiж особою, яка передае ввдповвдш знання, i особою, яка 1'х набувае.
У статп 1 Закону Укра1'ни «Про державне регу-лювання дiяльностi у сферi трансферу технологш» визначено, що трансфер технологи - це передача технологи, що оформляеться шляхом укладення мiж фiзичними та/або юридичними особами двосторон-нього або багатостороннього договору, яким уста-новлюються, змiнюються або припиняються май-новi права та обов'язки щодо технологи та/або li складових [7].
Згiдно дослiджень П.Г. 1жевського [8], трансфер технологи полягае у визначенш його як комер-цiйного договiрного процесу з передачi на певних умовах фактора виробництва - технологи, яка, за своею суттю, е нематерiальним активом. Передача здшснюеться як в матерiальнiй, так i в нематерiаль-нш формi i мае на мет! тдвищення конкурентоспро-можност покупця i задоволення комерцшно! вигоди продавця у час i тсля закiнчення термiну ди угоди.
В.П. Соловйов тлумачить трансфер технологш як передачу технологи, яка оформляеться угодою мiж двома або кшькома фiзичними або юридичними особами [9]. В результат! ще! угоди змiнюються майновi права i обов'язки суб'ектiв трансферу за технолопею, що е предметом угоди.
З погляду О.Ф. Андросово1 [10], трансфер технологш - це застосування знань, цщьове 1'х викори-стання, особливо складний вид комушкаци, який ви-магае узгоджених дiй двох i бiльше iндивiдуумiв або функцюнальних осередшв, роздiлених структур-ними, культурними та органiзацiйними бар'ерами.
Наведенi тлумачення даного поняття «трансфер технологш» свiдчать, по-перше, про ототож-нення в окремих випадках даного поняття iз понят-тям <анноващйного процесу», по-друге, тлумачення «трансферу технологш» як процесу, який ввдбува-еться в економщ загалом, так i процеив, якi ввдбу-ваються мiж рiзними органiзацiями та групами орга-шзацш На наш погляд, варто розмежувати тлумачення цих понять. На основi опрацювання науково!
лiтератури iз питань трансферу технологiй та визна-чень, прийнятими мiжнародними органiзацiями, до-цшьно сформулювати визначення поняття «трансфер технологш» на двох рiвнях. На макрорiвнi трансфером технологiй е сукупнють взаемоввдно-син, якi обслуговують iнновацiйний процес, щодо передачi технологш зi сфери 1'хнього розроблення до сфери практичного використання через прохо-дження етатв формалiзацil винаходу/розробки, ш-вестування, маркетингу та виробництва iз задово-ленням потреб цшьових ктенпв. На мiкрорiвнi, трансфер технологiй - це створений ланцюг переда-вання технологи (винаходу, ноу-хау, вде1', патенту тощо) вiд одше! особи ^зичнох/юридично!) iншiй особi на основi договiрних зобов'язань iз шнцевим використанням таких технологш у практичнш дiя-льност людини (комерцiалiзацiею тако! технологи). Варто ввдзначити, що комерцiалiзацiя iнновацiйних розробок е менш ширшим поняттям ввд трансферу технологiй, оскшьки комерцiалiзацiя шновацш мае на мет створення iнновацiйних продуктов з метою отримання прибутку [9]. Натомiсть, трансфер технологш передбачае застосування iнновацiй в практичнш дiяльностi не тiльки для комерцшних цшей, але також i для сощальних цшей (шновацл в сферi охо-рони здоров'я, збереження навколишнього середо-вища, архiтектурних та юторичних пам'яток тощо).
Вплив трансферу технологш на економiчну безпеку держави проявляеться через формування iнновацiйного потенщалу i його подальшу транс-формащю в новi iнновацiйнi продукти з високою до-даною вартютю, новi способи i методи господарю-вання, створення нових тдприемств i навгть галузей (як це було у випадку винайдення ЕОМ, двигуна внутршнього згоряння, розроблення способiв перегонки нафти тощо). А це, як наслвдок, створюе пере-думови для економiчного зростання, яке е основою економiчноl безпеки держави.
Ефективно сформована система трансферу тех-нологiй сприятиме розвитку iнновацiйноl активно-стi в економщ, зростанню рiвня iнвестицiй в iнно-вацшний сектор економiки, розвитку дшово! активности сумiжних секторiв економiки, змiцненню енергетично! безпеки держави за рахунок шновацш в енергетичнш сфер^ Вплив розвитку трансферу технологш на економiчну безпеку держави зобра-жено на рис. 1.
Наслщками розвитку трансферу технологiй у межах економiчноl системи будуть:
1. Зростання кшьшсного i якiсного рiвня наукових та прикладних до^джень. Можливостi тесту-вання теоретичних розробок, доступ до експери-ментальних лабораторш забезпечать iндукцiю наукових до^джень в межах ВНЗ та наукових шсти-тутiв.
2. Поява на ринку все бшьшо! кшькост шнова-щйних продуктов - товарiв/послуг, як будуть бiльш конкурентоздатними i матимуть бiльшу споживчу цiннiсть.
3. Виникнення перспективних технологiй, ям можуть вирiшувати проблеми клieнтiв краще, нiж iснуючi технологи, що приведе до появи iнвесторiв, як защкавлеш у вкладеннi коштОв до перспективних проектов.
4. Пiдвищення рiвня дшово! активностi, яке обумовлюватиметься вiдкриттям нових тдпри-емств та вiдповiдно розвитком малого i середнього
бiзнесу, що обслуговуватиме iнновацiйнi тдприем-ства (постачальники, посередники, фiнансовi шсти-туци тощо).
5. Створення нових робочих мюць в iнновацiй-них пiдприемствах.
6. Зростання конкурентоздатност пiдприемств, якi залучили новi технологи до виробництва та по-ширення на ринку.
Трансфер технологiй
Фiнансова
Науковi та прикладнi дослiдження 1
г" ^ 1нновацшна
1нновацп 1 Енергетична
-► ---►
Iнвестицiйна дшльшсть1 Iнвестицiйна
Дiлова актившсть 1 --► Виробнича
Новi робочi мiсця 1 --► Макроекономiчна
Конкурентоздаттсть бiзнесу 1 Зовнiшньоекономiчна
-►
Продовольча
Еконотчна безпека держави [10]
Рис. 1. Взаeмодiя трансферу технологiй iз економiчною безпекою держави (сформовано авторами)
Шдсумовуючи вище наведене, слiд зазначити, що запорукою формування перспектив для сталого розвитку економiки держави та забезпечення И еко-номiчноl безпеки е побудова дiевоl i ефективно! еко-системи трансферу технологш. Формування тако! екосистеми в Укра1ш е прiоритетним завданням з точки зору довгострокового зростання економiки та суспiльного добробуту. Для цього критично необ-хiдним е детальний аналiз недолiкiв дточо! системи, опрацювання передового досвiду в щй сферi та реа-лiзацiя змш чи реiнжинiринг дточо! системи трансферу технологш в Укра!ш Дослщження наукових джерел та практичного досвiду дало можливiсть сформувати авторське бачення функцюнування екосистеми трансферу технологш в Укра!ш (рис. 2).
Ключовими передумовами е обмеженiсть фь нансових ресурсiв, вiдсутнiсть дiево! системи трансферу технологш, поширеш практики несанкщоно-ваного копiювання винаходiв та прав штелектуаль-но! власност! Модель створення цеш^в трансферу технологiй при ушверситетах, яка виправдала себе в окремих кра!нах не може бути реалiзована в Укра!ш в найближчiй перспективi через необхiднiсть знач-них фшансових ресурсiв вiд унiверситету, зростання бюрократи всерединi таких структур та неможли-вiсть кожно! окремо! структури при ушверситет ви-конувати повноцiнно свою функщю iз забезпечення етапiв трансферу технологш.
Здшснення трансферу технологiй передбачае виконання процесу трансферу технологiй, який включае 7 стадiй: 1) виявлення потреби в новiй технологи; 2) оцiнювання витрат на застосування технологи; 3) iнформацiйний пошук; 4) порiвняльний аналiз та вибiр технологи; 5) переговори мiж про-давцями та покупцями технологи; 6) укладення договору та передача технологи; 7) використання технологи та монiторинг результатов. Ефективне виконання вах цих стадiй визначае ефектившсть трансферу технологiй загалом.
Основними суб'ектами трансферу технологiй на в«х етапах руху винаходу ввд винахiдника до кiнцевого споживача е:
- вчеш та дослiдники (генератори шноващйних iдей), якi зазвичай, не знають потреб ринку, а тому не можуть визначити як отримаш ними новi знання можна використати для створення iнновацiйних технологiй;
- тдприемства та оргашзаци, що защкавлеш у впровадженш результатiв наукових до^джень, од-нак вони практично незнайомi з досягненнями су-часно! науки та не завжди можуть правильно ощ-нити ринкову ефективнiсть вщ впровадження об'екпв iнтелектуальноl власностi;
- iнвестори, якi прагнуть примножити наявний капiтал через вкладення в перспективш iнновацiйнi проекти;
1 - науковг результати, гдег, завдання; 2 - результати дослгджень, перев1рок, тест1в; 3 - винаходи, ноу-хау, фтансування розробок; 4 - патентування, захист, фтансування; 5 - гдег, розробки, винаходи; 6 - результати дослг-джень, перев1рок, тест1в; 7 - винаходи, варт1сть придбаних патент1в г лщензш; 8 - патентування власних винаходгв г розробок, а також придбання прав на використання розробок дослгднитв ВНЗ та НД1, захист; 9 - фтансування тфраструктури трансферу технологш; 10 - тновацшт продукти; 11 - доходи вгд реалгзаци тновацшних продуктгв на ринку
Рис. 2. Рекомендована шфраструктура екосистеми трансферу технологш в УкраТш
(сформовано авторами)
- суспшьство, яке прагне тдвищення якосп життя та безпеки всередин сощуму через впрова-дження шновацш та може виступати альтернативою швестору в трансферi технологш через використання шструменпв краудфандингу;
- держава, яка визначае умови здшснення трансферу технологш;
- спещалiзованi посередники, як безпосеред-ньо здшснюють трансфер технологш i надають по-слуги для тдприемств, що хочуть купити iннова-цiйнi технологи (як правило, вони е некомпетент-ними в питаниях придбання шноващйних розробок), та для розробнишв, як часто мають проблеми зi збутом створеного iнтелектуального продукту;
- споживач, який за рахунок ращонального ви-бору товару на ринку ввддае перевагу товару iз оп-тимальним спiввiдношенням щни та якост i, таким чином, виконуе ринкову функцiю перерозподiлу фь нансiв до бiльш конкурентоздатного товару ^ ввдпо-вiдно, бiльш ефективного пiдприемства.
Екосистема трансферу технологiй включае так елементи як ВНЗ [11], Науково-дослвдш iнститути (НД1) [11, 12], Центри трансферу технологiй (ЦТТ) [11, 13], бiзнес та зацiкавленi сторони трансферу технологш.
Запропонована до впровадження структура екосистеми трансферу технологш функщонуватиме
на основi базису ЦТТ, який здшснюватиме свою дь яльшсть на рiвнi державно! шституцп, координува-тиме процес трансферу технологш в економщ та фь нансуватиметься державою. Варто зазначити, що ю-нування тако! структури завдяки державному фшан-суванню е не тшьки важливим, але i неминучим на даному етат розвитку трансферу технологш в Ук-ра!ш. Вiдсутнiсть ринку технологш та патентов ви-кликае необхiднiсть координування цього процесу саме через ЦТТ.
Центри трансферу технологш поряд з iншими елементами iнновацiйно! iнфраструктури станов-лять важливий компонент iнновацiйних екосистем. Основним завданням ЦТТ е сприяння перенесенню шновацшних розробок в практичне використання. ЦТТ можуть бути надшеш функцiями супроводу на-уково-техшчно! розробки практично на в«х етапах !! реалiзацi!.
Основш напрями роботи ЦТТ: упорядкування, ощнювання та захист наявно! iнтелектуально! власност у ВНЗ чи науково-дослвд-них iнститутах;
активне просування iнформацi! про розробки, патенти, лщензп, наявшсть комерцшного потенць алу;
надання iнформацiйних, фшансових, маркетин-гових та iнших консультацш для розробнишв та по-
тенщйнж покупц1в iителектyaльноï власносп для усунення пеpешкод y комеpцiaлiзaцiï теxнологiй;
зaлyчеиня замовлень на досл1дження з комеp-ц1йного сектоpa та ^ивата^ фонд1в;
pозвиток д1лового пapтнеpствa з у^аш^ними та iноземиими компaиiями, що займаються тpaнсфе-pом теxиологiй 1з aкaдемiчиими установами.
Eфективиiсть д1яльност1 ЦТТ визначатиметься pезyльтaтaми, досягнутими в1дпов1дно до тдготов-лениx бiзнес-плaиiв тpaнсфеpy теxнологiй. Пpоте, зaпpопоиyeмо pяд кpитеpiïв ефективност ЦТТ, як1 pоздiлимо на дв1 гpyпи.
1. Оpгaнiзaцiйнi кpитеpiï: кшькють подaииx заявок на патенти, кшькють виданж пaтентiв, кшькють пpоектiв ствоpеииx на пiдстaвi патентов та iнновaцiйииx теxиологiй [15].
2. Ринков! ^m^pii': частка фактично залуче-ного фшансування до iнновaцiйниx ^оек™ до за-гально1' необxiдностi iнвестицiй в iнновaцiйиi ^о-екти; отpимaний доxiд в1д комеpцiaлiзaцiï !ннова-щйнж pозpобок, досягнення самофшансування д1я-льност ЦТТ.
У зaпpопоновaиiй екосистемi ВНЗ i НД! pозгля-даються як джеpелa iииовaцiй в межax економши. Пpи цьому дана екосистема пеpедбaчae також юну-вання i винaxiдникiв, досл1дник1в та iииовaтоpiв, як1 не мають стосунку до ВНЗ чи НД1 За спpияиня ЦТТ незалежш винaxiдиики можуть отpимyвaти доступ до можливостей ВНЗ та НДI в тестуванш, пеpевipцi, aнaлiзi винaxодiв та життездатнють i дieвiсть. Не-ввд'емним компонентом екосистеми тpaнсфеpy теx-нологш e бiзнес, в який об'еднано i пiдпpиeмцiв, i стapтaп ^оек™, i пiдпpиeмствa iсиyючиx галузей, як1 зaцiкaвлеиi в нapощyвaннi коикypеитииx пеpевaг за paxyнок iииовaцiй та готов! фшансувати !ннова-ц1йн1 pозpобки.
Защкавленими стоpонaми тpaнсфеpy теxноло-г!й e [14, 1б, 17]:
1) консультант з тpaнсфеpy теxнологiй;
2) iнфоpмaцiйнi меpежi та ЗMI;
3) деpжaвиi та pегiонaльиi оpгaни влади;
4) шве^^и та б1знес-ангели;
5) потенщйш покупц1 теxнологiчниx iииовaцiй;
6) суспшьство як споживач iииовaцiйниx ^о-дукпв на pиикy.
Д1яльн1сть екосистеми тpaнсфеpy теxнологiй у пеpспективi буде самофшансуватись за paxyнок пpедстaвлеиня на pm^ iнновaцiйииx пpодyктiв, як! забезпечують ^иплив фiнaнсyвaиня в екосистему. З шшого боку, зpостaиня економ1ки за paxyнок !нно-вaцiйииx пiдпpиeмств спpиятиме зpостaнню подат-ковиx нaдxоджеиь до бюджету та pозшиpенню можливостей щодо актив1зацл фiнaнсyвaния шновацш-ииx ^оцеив. Вплив pозвиткy тpaнсфеpy теxнологiй на стан економ1ки та pозвиток економ1чно1' системи пiдтвеpджyють статистичн дан!. Щоpiчно Все-св1тня оpгaнiзaцiя штелектуально1' власносп зд1йс-нюе досл1дження тpaнсфеpy теxнологiй та !ннова-цiйниx пpоцесiв за ^ашами св1ту. П1дсумком до-
сл1дження e Св1товий 1нновац1йний !ндекс [18], на основ! якого pейтингyють ^аши за piвнем pозвиткy 1нновац1йного потенщалу. У 2017 pоцi Укpaïнa в да-ному pейтиигy зайняла 50 мюце 1з значенням ш-дексу шновацшного pозвиткy - 37,б2. ^и цьому пеpшою кpaïною за piвнем iииовaцiйного pозвиткy e Швейцapiя, для яко1' !ндекс iииовaцiйного pозвиткy склaдae б7,б9.
Доц1льно зазначити, що ВВП У^аши у 2017 pоцi становив 109,32 млpд дол. США, що у pозpa-xyикy на душу населення склaдae лише 2,58 тис. дол. США [19]. Швейцapiя за даними показниками випеpеджae Укpaïиy в б,2 paзa за pозмipом ВВП (б78,58 млpд дол. США) та в 31,2 paзa за pозмipом ВВП на душу населення (80,59 тис. дол. США). Без-умовно, 1нновацшний pозвиток не e единим факто-pом фоpмyвaния ВВП ^аши, пpоте його вплив на економ1чний pозвиток та економ1чний потенщал e очевидним.
Таким чином, у ^оведеному досл1дженш ми iлюстpyвaли необxiднiсть pозвиткy тpaнсфеpy теx-нолог1й в Укpaïиi, як вагомого компоненту забезпе-чення сталого pозвиткy економ1ки та забезпечення економ1чно1' безпеки деpжaви.
Висновки та перспективи подальших дослъ джень. На основ1 опpaцювaння науково1' лiтеpaтypи сфоpмовaно aвтоpське бачення сутност1 поняття «тpaнсфеp теxнологiй», досл1джено pезyльтaти зд1й-снення тpaнсфеpy теxнологiй та виявлено нaпpями впливу тpaнсфеpy теxнологiй на економ1чну безпеку деpжaви. До тaкиx pезyльтaтiв тpaнсфеpy теxноло-г1й, як1 водночас е фага^ами впливу на економ1чну безпеку деpжaви, належать: зpостaиия к1льк1сного i якюного piвня нayковиx та пpиклaдниx досл1-джень, поява на pиикy все бшьшо1' к1лькост1 шнова-цiйниx ^оду^лв, зpостaиня швестищйно1' та дшо-во1' активност1 в економ1ц1, ствоpеиня новж pобочиx м1сць, зpостaния коикypентоздaтностi п^^жм^в. Таким чином, pозвиток тpaнсфеpy теxнологiй в еко-ном1ц1 пpиводить до зм1цнення iииовaцiйноï, швес-тицшно1', енеpгетичноï, мaкpоекономiчноï, в^обни-чо1' та зовшшньоеконом1чно1' компонент економ1ч-но1' безпеки деpжaви. Подальш1 досл1дження сл1д зо-сеpедити на вивченш 1ноземного досв1ду функцю-нування iииовaцiйноï iнфpaстpyктypи в ^arnax, як1 досягли значного yспixy в iнновaцiяx загалом та тpa-нсфеpi теxиологiй зокpемa.
Лiтература
1. Скорук О. В. Eкономiчнa безпека деpжaви: сутшсть, складов! елементи, та ^облеми забезпе-чення. Науковий вюник Ужгородського нащональ-ного утверситету. 201б. Вип. б. С. 39-42. 2. Крас-нокутська Н.В. Iнновaцiйиий менеджмент: навч. пос!бник. Кив : КНEУ, 2003. 504 с. 3. Зiнчук Т. О., Кащук К. М. Tpaнсфеp iииовaцiйииx теxнологiй: сутшсть та значення у pозвиткy в1тчизняно1' еконо-м1ки. Збiрник наукових праць ТаврШського Державного агротехтчного утверситету (економiчнi на-
уки). 2012. № 2(18). Т. 4. С. 199-208. 4. Technology transfer. The Council for Scientific and Industrial Research. URL: https://www.csir.co.za/csir-licensing-and-ventures-transforming-ideas-innovations. 5. World Intellectual Property Organization. URL: http://www. wipo.int/sme/en/documents/pharma_licensing.html#P7 2_2862. 6. United Nations Conferenceon Trade and Development: Transfer of technology. New York; Geneva, 2001. URL: http://www.unctad.org/en/docs// psiteiitd28.en.pdf. 7. Про державне регулювання дiя-льност у сферi трансферу технологш: Закон Укра-ши вiд 09.12.2015 р. № 143-16. URL: http: //zakon5.rada.gov.ua/laws/show/143-16. 8. 1жевський П.Г. Ефективнють органiзацiйних форм трансферу технологш на виробничих пiдприeмствах: моногра-фiя. Кшв, 2006. 9. Соловйов В.П. 1нновацшна дiя-льнiсть як системний процес у конкурентнiй еконо-мiцi (синергетичнi ефекти iнновацiй): монография. Кшв, 2006. 10. Андросова О.Ф. Оргашзащйно-еко-номiчнi аспекти використання трансферу технологш на тдприемствах авiацiйноi промисловостi: мо-нографiя. 2007. 11. Кацура С. М. Трансфер технологий и диффузия инноваций как элементы регионального инновационного процесса. Проблемы развития внешнеэкономических связей и привлечения иностранных инвестиций: региональный аспект : сб. науч. трудов. 2009. Ч. 2. URL: http: //www.nbuv. gov.ua/portal/soc_gum/prvs/2009_2/0646.pdf. 12. Про основи нацiональноi безпеки Украши: Закон Укра-ши ввд 19.06.2003 р. №964-IV. URL: http: //zakon2.rada. gov.ua/laws/show/964-15 13. Чухрай Н. I., Сальник Ю. П. Вггчизняш унiверситети на ринку шновацш Ысник Нацюнального утверси-тету «Львiвська полтехнжа». Проблеми економжи тауправлтня. 2012. №725. С. 221-226. 14. Омелья-ненко В.А. Методичш основи ощнки потенщалу трансферу технологш. Становлення економжи Ук-рати у тслякризовий перюд: ризики та проблеми розвитку: [монографiя] / тд ред. д.е.н., проф. О.О. Непочатенко (Ч. 1). Умань: Видавець «Сочшський», 2012. С. 350-353. 15. Ляшенко О. М., Олейко В. М. Модель нацюнально].' системи трансферу технологiй в Украшт Економжа та держава. 2010. № 4. С. 610. 16. Ямчук А.В. Теоретико-методичш основи ш-формацiйно-аналiтичного забезпечення трансферу технологш в нацюнальному господарствi. Проблеми науки. - 2012. - № 2. - С. 2-7. 17. Йохна М.А., Ко-зачок О. В. Трансфер технологш: суть, форми i зна-чення. Ысник Хмельницького нацюнального утвер-ситету. Економiчнi науки. 2012. № 3, т. 3. С. 69-72. 18. GII 2017 Report | Global Innovation Index"// World intellectual property organization: Global Innovation Index. Retrieved 2017-08-06. URL: www.wipo.int/ edocs/pubdocs/en/wipo_pub_gii_2017.pdf. 19. World Economic Outlook (April 2018): Gross Domestic Product (GDP) // International monetary fund data. 2018. URL: www.imf.org/external/datamapper/data sets/WEO/1.
Пушак Я. Я., Дума О. I. Роль трансферу технологш у забезпеченш eKOHOMi4HOi безпеки Украши
У статп представлено результати дослвдження формування eKOHOMi4HOi безпеки держави з точки зору трансферу технологш. Розглянуто економiчну сутшсть поняття трансферу технологш. Опрацьо-вано наукову лггературу щодо механiзмiв пiдтримки трансферу технологш та процесу 1х здiйснення. Розроблено схему впливу трансферу технологiй на економiчну безпеку держави. Запропоновано шфра-структуру екосистеми трансферу технологiй в на-цiональнiй економiцi та обгрунтовано механiзми ii функцiонування.
Ключовi слова: трансфер технологш, економiч-на безпека, центр трансферу технологш, науковi розробки, екосистема трансферу технологiй, iннова-щйна iнфраструктура.
Пушак Я. Я., Дума О. И. Роль трансфера технологий в обеспечении экономической безопасности Украины
В статье представлены результаты исследования формирования экономической безопасности государства с точки зрения трансфера технологий. Рассмотрена экономическая сущность понятия трансфера технологий. Исследована научная литература по тематике механизмов поддержки трансфера технологий и процесса их осуществления. Разработана схема влияния трансфера технологий на экономическую безопасность государства. Предложена инфраструктура экосистемы трансфера технологий в национальной экономике и обоснованы механизмы ее функционирования.
Ключевые слова: трансфер технологий, экономическая безопасность, центр трансфера технологий, научные разработки, экосистема трансфера технологий, инновационная инфраструктура.
Pushak Ya., Duma O. The role of technology transfer in ensuring the economic security of Ukraine
The formation of economic security of the state in terms of technology transfer has been presented in the article. The economic essence of the concept of technology transfer has been. The scientific literature on mechanisms of technology transfer support and its implementation process has been researched. The scheme of influence of technology transfer on the economic security of the state has been developed. The infrastructure of the ecosystem of technology transfer in the national economy is proposed and the mechanisms of its functioning have been substantiated.
Keywords: technology transfer, economic security, center of technology transfer, scientific inventions, ecosystem of technology transfer, innovative infrastructure.
Стаття надшшла до редакцл 24.01.2018
Прийнято до друку 19.06.2018
