CC BY
16
10. Mazur, I. (2006). Detinizatsiia ekonomiky Ukrainy: teoriia ta praktyka: [monohrafiia]. K.: VPTs "Kyivskyi universytet", 239 s.
11. http://lib.rus.ec
12. Эmando de Soto (2004). Zahadka kapytala. Pochemu kapytalyzm torzhestvuet na Zapade y terpyt porazhenye vo vsem ostalnom myre. M.: Olymp-Byznes, 272 s.
13. Ohreba, S. (2013) Statystychne otsiniuvannia obsiahiv vtechi kapitalu z Ukrainy. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Ekonomika i pravo. Vypusk 22. (S. 86 - 93).
14. Mazur, I. (2005). "Vtecha kapitalu" z Ukrainy u systemi hlobalnoho pererozpodilu finansovykh resursiv. Bankivska sprava. № 2(62). (S. 56-63).
15. Latov, Yu. (2001) Ekonomika vne zakona. Ocherki po teorii i istorii tenevoi ekonomiky. M.: Moskovskyi obshchestvennyi nauchnyi fond, 284 s.
16. Kastels, M. (2000) Informatsyonnaia epokha: ekonomyka, obshchestvo, kultura. M., 567 s.
17. http://biz.liga.net/print/all/it/intervyu/3177037-absolyutnyy-rekord-2015-ukrainskie-startapy-podnyali-100-mln-.htm
18. http://www.radiosvoboda.org/content/news/27538248.html
19. Natsionalnyi bank Ukrainy, Hroshovo-kredytna ta finansova statystyka. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article? art_id=27843415&cat_id=44578#
20. http://forbes.net.ua/ua/opinions/1410814-skilki-valyuti-naspravdi-zalishaetsya-v-ukrayini
21. Schneider, F. (2015). Size and Development of the Shadow Economy of 31 European and 5 other OECD Countries from 2003 to 2015: Different Developments. Mimeo. Linz, AUT: Department of Economics, Johannes Kepler University. URL: http://www.econ.jku.at/members/Schneider/ files/publications/2015/ShadEcEurope31.pdf
22. http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=e384c5a7-6533-4ab6-b56f-50e5243eb15a&tag=TendentsiiTinovoiEkonomiki
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 1(190): 20-27
УДК 330.341.1
JEL Classification: O32
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/190-1/3
I. Новшова, канд. екон. наук, ст. наук. сшвроб.
Кшвський нацюнальний ужверситет iMeHi Тараса Шевченка, Кив
ЧИ ЗДАТНА УКРАШСЬКА НАУКОВА СПШЬНОТА УСП1ШНО 1НТЕГРУВАТИ В СИСТЕМУ СВРОПЕЙСЬКОГО ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ?
У статт/' висв'тлено значення науки у свт, а також ÏÏ м'сце та роль в УкраУн' в сучасних умовах кризових потря-снь та геополтичних викликв i загалом протягом пер'оду незалежност/'. Зокрема, розкриваеться питання можливо-cmi та нeобхiдноcmi переведення украУнськоï науки у площину cамоокупноcmi та прибутковость Наголошуеться, що основним нструментом яксного зростання прибуmковоcmi 'нновац'йного процесу е трансфер технологй, що пе-редбачае комeрцiалiзацiю комерцйно-привабливих досл'джень. Тому розвиток ефективноï системи ун'верситетсько-го трансферу meхнологiй й посилення взаемодй' науковоï та виробничо'1 сфер мае стати важливим фактором шновацшного зростання в УкраМ. Нин' над поеднанням науки i бiзнecу вже починають активно працювати у пров/'дних до-сл'дницьких ун/'верситетах держави, зокрема у КиУвському нацюнальному ун'верситетi iменi Тараса Шевченка. Адже саме успшний розвиток приунверситетськоï мережi трансферу технологш в УкраУн' визначатиме умови iнтеграци украУнськоï науки у св'товий та загальноевропейський знанневий прост'р, що мае в'дбуватися на засадах р'вноправ-ного науково-техн чного сп вроб тництва.
Ключовi слова: Укра/на, iнновацй, ун'верситети, трансфер технологй, комерц'ал'зац'я об'ект'в iнтелектуальноï власност , академ чний кап тал зм.
Постановка проблеми. Двигуном св^ового прогре-су е наука та передовi наук^ досягнення. Цей свппвий тренд й по ниш не втратив своеТ актуальности а навпа-ки нарощуе масштаби, про що свщчить "Доповщь з науки: на шляху до 2030 року", яку опублкувало ЮНЕСКО наприюнц 2015 року [1]. Свропейська стратепя Ытелек-туального, стабтьного i продуктивного зростання "Св-ропа 2020", прийнята Свропейським союзом у 2010 роц пюля кризи 2008-2009 рр. прюритетним фактором соць ально-економiчного, геополiтичного та промислово-технолопчного зростання також визначае розвиток ш-новацш, у зв'язку з чим пропонуеться суттево збтьшу-вати Ывестицп у наук^ дослщження та розробки (зокрема у сферу пошуку альтернативних джерел енерги) [2]. У допов^ Свро^^си "Свропа у мЫливому свт -Ытегруюч^ Ыновацмш та мислячi сусптьства" [3] у контекст виконання програми "Горизонт 2020" акцентуеть-ся увага й на величезному антикризовому потенцiалi ЫновацшноТ продукцп та нових Ыновацшних форм управлЫня в ушверситетах.
З огляду на свiтовi тенденци УкраТна, в межах реаль зацiТ СтратегiТ сталого розвитку "УкраТна-2020", теж задекларувала свм намiр в iнновацiйному зростаннi [4]. Адже складний iсторичний перiод реформацп со^аль-но-економiчних та геополiтичних вщносин, який наразi переживае украТнське сусптьство зумовив обставини за яких наша держава змушена шукати шляхи достой-них вiдповiдей на сучаснi глобальн виклики. Необхщ-нiсть змiни суспiльно-полiтичного курсу порушила рiв-новагу державних Ыституцмних основ, зокрема спри-
чинила нестабтьнють господарськоТ системи, виявила суперечливост чинноТ правовоТ бази, що регулюе дiловi форми спiвпрацi, а також Ыституцмну невiдповiднiсть господарськоТ реальностi, у яш вiдбуваеться iмплеме-нтацiя европейських принцитв i методiв державного управлшня. У цьому зв'язку iнновацiйний розвиток УкраТни перетворюеться на критично-необхiдний iмпе-ратив соцiально-економiчного зростання. Проте, переклад економки на iнновацiйний шлях розвитку вимагае ютотного перегляду цтьових установок, механiзмiв та правил розподту ресурсiв, залучення iнвестицiй, а також налагодження ефективного використання творчого потенцалу людини. Наслiдком цього стало пщвищена увага до процесу iнституцiалiзацiТ ланцюжка "винахщ-ринок-продукт", де особливу актуальнють мае момент передачi технологи вщ науковоТ сфери до виробництва.
Метою статт е висвiтлення значення науки у свт, а також ТТ мюце та роль в УкраТш в сучасних умовах кризових потрясшь та геополiтичних викпиюв i загалом протягом перiоду незалежносп, а також аналiз процесу розвитку передачi технологiй в украТнських ушверситетах у контекст iнтеграцiТ украТнськоТ науковоТ спiльноти в систему европейського трансферу знань.
Аналiз дослiджень та nублiкацiй показав, що проблема створення ушверситетськоТ iнновацiйноТ продукцп та ТТ технологiчного трансферу цiкавить вiтчизняних та зарубiжних науковцiв досить давно. Серед украТнських дослщнигав маемо напрацювання таких видатних теоретиюв як А.А. Мазаракi та Ю.М. Капiца, а також окремi прац О.Ф. Андросова, С.В.Корсунського, О.А. Мо© Нов1кова I., 2017
кiя, Ю.В. ПоляковоТ, О.1. Чоботюк та iнших. Закордоном особливий внесок у розвиток трансферу технолопй зробили таю вчеш, як С. Бредл^ К. Хайтер, А. Лшк, якi об'еднали своТ науковi дослщження у працi "Моделi та методи трансферу технолопй ушверситету" [5]. Науко-вцi наголошують на недолiках традицшноТ лiнiйноТ мо-делi трансферу технолопй та акцентують увагу на не-обхiдностi запровадження динамiчноТ моделi. Протирiч-чя, що виникають у процес капiталiзацiТ послуг провщ-них ушверсите^в свiту, у тому числi США висвтила у своТх працях Шейла Слотер - професор 1нституту ви-щоТ освiти штату Джорджiя (США). Зокрема у ТТ останнiй книзi "Академiчний капiталiзм в епоху глобалiзацiТ" пщ-тверджуеться теза про те, що глобалiзацiя економiки наприкiнцi ХХ ст. дестаб^зувала традицiйну модель ушверситетськоТ професiйноТ дiяльностi й зумовила встановлення нових - ринкових правил [6].
Методолопя дослщження. Теоретичною базою дослщження е фундаментальш положення економiч-ноТ теорiТ та стратегiчного управлiння, науковi працi вiтчизняних та iноземних учених з дослщжуваноТ проблематики. Методолопчною основою е загальнонау-ковi методи тзнання, а саме: методи аналiзу та синтезу, метод порiвняння, аналогiТ, теоретичного узагаль-нення, а також юторичний метод. Зокрема, на основi iсторичного методу дослiджено юторичш особливостi економiчного розвитку науки у провщних краТнах Св-ропи та св^у, а також в УкраТш Шляхом застосування методу порiвняння визначено обсяги та стввщношен-ня середньо- i високотехнологiчноТ продукцiТ в краТнах СС та в УкраТш. За допомогою методiв аналiзу та синтезу здшснено аналiз законодавчо-нормативноТ бази у сферi державного регулювання системи трансферу технолопй в УкраТш. Метод аналоги використано для виявлення розбiжностей при опис одного з основних бар'ерiв у процес активiзацiТ комерцiалiзацiТ результа-тiв наукових дослiджень в УкраТш - пасивно-сформованоТ ментальносД а також при висвiтленi процесу становлення украТнськоТ системи трансферу технолопй. За допомогою методу узагальнення визначено проблеми, що виникають у процес штеграци украТнськоТ науковоТ сптьноти в систему европейсько-го трансферу знань, а також запропоновано рекомен-даци щодо подолання бар'ерiв на цьому шляху.
Основы результати. Процв^ання шновацшноТ сфери у свiтi уможливлюеться завдяки зростаючiй тен-денцiТ нарощення вкладу дослщницьких унiверситетiв. При цьому одшею iз ключових характеристик рiвня ш-новацiйностi в краТнi вважаеться загальний рiвень фь нансування ушверситетськоТ' науки. Свiтовi експерти у галузi iнновацiй стверджують, що успiшнiй шновацшнш економiцi необхiдно тримати обсяги фшансування науки на рiвнi не менше 3 % вiд ВВП [7]. Тому, на фшансу-вання науки в розвинених краТнах св^у видтяться зна-чнi кошти. Так, у 2010 роц лiдером з витрат на досль дження i розробки була Фiнляндiя - 3,87 % до ВВП, у США - 2,85 %, в Япони - 3,41 %, в Ымеччиш - 2,82 %, а в УкраТш - 0,83 %. Протягом останнього десятил^тя витрати на науку у свт (попри кризи 2007-2013 рр.) зросли на 30,7%, випередивши зростання глобального ВВП (20%). Найбтьш iнiцiативними у питаннi нарощення фшансування науки е краТни ^вденно-СхщноТ Ази -
з 29% у 2007р. до 37% у 2013 р. твденно-СхщноТ Св-ропи та СНД. 1х сумарна частка в глобальних витратах та поданих патентних заявках зросла за останш 1015 рокiв щонайменше вдвiчi i наближаеться до рiвня 10 % та 20 % вщповщно [4]. Найбтьшу частку своТх доходiв у науку вкладае 1зраТль - 4,21 % ВВП. Навпъ краТни Африки дедалi частiше роблять ставку на досль дження та iнновацiТ, намагаючись вибратися з пастки бiдностi. Наприклад, Кенiя збiльшила витрати на науку з 0,36 % ВВП у 2007 р. до 0,79 % у 2010-му. В УкраТш ж, навпаки, останшми роками вщбуваеться систематичне зменшення фшансування науки - з 3 % ВВП у 1991 р. до 0,23 % ВВП у 2016 р. [8]. У 2015 р. всесвп"нш рейтинг нашнновацмшших економк св^у - Bloomberg Innovation Index, свщчив про те, що за розмiром витрат частки ВВП на високотехнолопчне виробництво лщируе ^в-денна Корея, друге мiсце належить Ымеччиш, трете -Швеци, четверте - Япони, а п'яте - Швейцари. Сполу-ченi Штати займають всього лише 8-е мiсце у списку, а Китай, який бтьшють технолопй просто копюе - 21-ше, УкраТна ж посiла лише 41 мюце [9].
Результатом хронiчного недофшансування науки протягом останнiх 20-ти рогав стали антирейтинговi мю-ця УкраТни у свiтових глобальних показниках рiвня со-цiально-економiчного розвитку. Так, у рейтингу промис-ловоТ конкурентоспроможностi за 2013 р. серед 140 краТн УкраТна займае лише - 55 пози^ю (у 1990 р. -42 [10]), далеко попереду неТ тага пострадянсьга краТни як Литва - 38 мюце (у 1990 р. - 56), Бторусь - 37 (у 1990 р. - 46) та Роая - 32 (у 1990 р. - 26), тодi як 1-ше мюце належить Ымеччиш, 2-ге - Япони, 3-те - ^вден-шй КореТ (у 1990 р. - 17), 4-те - США, 5-те - Китаю (у 1990 р. - 32), сусщня Польща знаходиться на 21-му мюц (у 1990 р. - 51), Словаччина на 25-му (у 1990 р. -37), Туреччина на 30-му [11] (у 1990 р. - 39). Суттево вщстае УкраТна i за рiвнем складносп виробничих про-цесiв. Частка ТТ середньо- i високотехнологiчних вироб-ництв становить близько 16,3% (вщповщно до класифь каци виробничих структур СС-27 частка високотехноло-гiчних структур мае складати не менше 20% для стало-го розвитку економiки). Для порiвняння, у окремих краТнах СС частка середньо- i високо-технолопчноТ продук-ц1Т становить у Швейцари - 62,2%, Ымеччиш - 58,8%, Австри - 44,3 %, СловенiТ - 45,1%, ЧехiТ - 35,7%. В той час, як в УкраТш такий рiвень займае саме виробництво з використанням технолопй середньонизького та низь-кого рiвня (у випуску - 57,1%, у експорт - 59,7%) [12].
Нав^ь провщш наугад та дослiдницькi установи краТни потерпали вщ невиваженого пiдходу до розвитку науки та нарощення шновацшноТ продуктивность Рисунок 1 наглядно демонструе хвилеподiбне фшансування науки у головному дослщницькому ушверси-тет краТни. На рисунку продемонстровано також i те, що рiвень фшансування у 2015 роц у валютному ви-раженнi значно нижчий за рiвень десятирiчноТ давнос-тi (2005 р.). Звюно, що на перерозподт бюджетних коштiв в УкраТнi у 2014-2015 рр. впливали серйозш геопол^ичш виклики, а саме проведення на сходi краТни антитерористичноТ операци та напруженi вщноси-ни з Росшською Федерацiею, однак це не може повню-тю виправдати невтшний нинiшнiй фiнансовий стан прiоритетноТ для держави галузк
Ряд 1 - Обсяг ф1нансування НДР в Ун1верситет1, тис. грн. Ряд 2 - Обсяг фшансування НДР в Ун1верситет1, тис. дол.
Рис. 1. Загальний обсяг фшансування НДР в КиТвському нацюнальному ун1верситет1 1мен1 Тараса Шевченка
Джерело: складено автором за [13].
Обмежене фшансування науковоТ сфери зумовило нестабтьнють у працевлаштуванш науковцiв. Адже таке несерйозне ставлення викликае у вчених невпев-ненiсть у майбутньому та бажання змшити сферу чи
мюце дiяльностi. Про це свiдчить i тенденцiя до скоро-чення штату пра^внишв науково-дослiдноТ частини у КиТвському нацiональному унiверситетi iменi Тараса Шевченка - рисунок 2.
*К1лькють посад - 838,15 (на 31.12.2012 р.) **К1лькють посад - 868,6 (на 31.12.2013 р.)
Рис. 2. Динам1ка кшькосл наукових прац1вник1в в КиТвському нацюнальному ужверсител 1мен1 Тараса Шевченка протягом 2010-1015 рр.
Джерело: складено автором за [13].
Всього з 1990 р. ктькють наукових пра^внишв в УкраТш зменшилася майже у 5 разiв, а саме з 313 тис. чол. (1990 р.) до 64 тис. чол. (2015 р.) [14]. Збереження негативноТ динамки ктькюного складу пра^внишв науковоТ сфери обумовлюе формування загрози подаль-шого поглиблення масштабiв деформацп ТТ сектораль-ноТ структури.
Престижнють дослiдницькоТ працi i матерiально-техшчного забезпечення наукових дослiджень знизи-лася, а разом з тим знизилася й ефективнють вiддачi вiд проваджуваноТ роботи, а це у свою чергу спричи-
няе появу феномену шновацшноТ нелiквiдностi науковоТ складовоТ нацiональноТ економiчноТ системи. Хро-шчне недофiнансування перетворило науку в УкраТш на затратну сферу, у той час, коли вона мае виконува-ти роль головного джерела економiчного зростання. Наразi керiвництво держави ставить питання про те, щоб створити вщповщш фiнансовi та органiзацiйнi умови для вщновлення розвитку украТнськоТ науки та переведення ТТ у площину самоокупнос^ та прибутко-востi. Тепер науков^ украТнських унiверситетiв вчать-ся самi заробляти на себе. З кожним роком сума кош-
TiB, зароблених за рахунок надання платних послуг зростае (рисунок 3). Ттьки за 2015 р. за виконаш до-говiрнi науково-дослщш роботи, проведенi науково-технiчнi експертизи та ^i науковi послуги Кшвський
нацiональний унiверситет iменi Тараса Шевченка отримав 97 млн. 434,92 тис. грн. [15]. Однак qi ресурси ще не можуть якiсно впливати на ситуацю
Рис. 3. Кошти, заробленi за рахунок надання платних послуг, % до загального фшансування науки в Ушверситет
Джерело: складено автором за [13]
Аналiтики довели, що наука залишаеться витратною галуззю до певного рiвня наукоемностi ВВП i на низь-кому рiвнi фiнансування вона може реалiзувати лише т своТ функци, якi не пов'язаш з забезпеченням економiч-ного зростання, зокрема соцюкультурну, освiтню й за-гальнопiзнавальну. Економiчна вiддача починаеться пюля досягнення критичного рiвня наукоемност ВВП, що, зокрема для такоТ краТни, як УкраТна, становить не менше 1,7-2,0 % вщ ВВП. Саме тому цей рiвень видат-кв на науку закладено в Концепцю науково-техноло-гiчного й шновацшного розвитку УкраТ'ни, а також у Закон "Про наукову й науково-техшчну дiяльнiсть". Однак, задекларованi державою показники фшансування за-лишаються лише бажаними для науков^в.
Разом з тим науково-техшчний потенцiал УкраТни, що являе собою сукупнють усiх засобiв науково-технiчноï дiяльностi та ïï ресурсiв наприкiнцi 2015 р. включав: матерiально-технiчну наукову базу, що скла-далася з 978 органiзацiй ^i спецiальним науково-дослiдницьким обладнанням, установками, лабораторь ями, експериментальними структурними пщроздтами), якi виконують науковi дослiдження й розробки1; високо-квалiфiковане кадрове забезпечення у загальшй ктько-стi 64 тис оаб [15] (вченi, дослщники, конструктори, експериментатори та науково-технiчний персонал); ш-формацiйну систему, (науковi прогнози, банк патен^в, авторських свiдоцтв, банк ведомостей про свiтовi досягнення в галузi конкретних наук тощо); шституцшну систему (планування, управлшня та фiнансування НДДКР).
Позбутися негативних тенденцш у науково-дослiднiй галузi можна завдяки збтьшенню обсягiв доволi обме-женого державного фiнансування наукових дослщжень та розробок, а також шляхом ефективного налагоджен-ня процесу комерцiалiзацiï унiверситетських технологiй. Адже незважаючи на значну ктькють теоретичних вп--чизняних наукових дослщжень та накопиченого за останш роки практичного досвщу, ефективне форму-вання засад академiчного пщприемництва вимагае
1Данi наведенi без урахування тимчасово окупованоТ територГ| АвтономноТ Республки Крим, м.Севастополя та частини зони проведення антитерористично!' операцiï.
прийняття важливих рiшень, якi б забезпечили един пiдходи до вдосконалення механiзму "вщ iдеТ до практичного результату". У цьому зв'язку варто розширюва-ти напрями, межi та ступеш мiжнародного технолопчно-го спiвробiтництва, зокрема створити розгалужену ш-фраструктуру шституцш, що займатимуться фаховим просуванням шновацшно-технолопчноТ продукцiТ на ринок. B цивозованому свiтi основними iнституцiйними одиницями, що пов'язують науку i бiзнес та професшно здiйснюють комерцiалiзацiю винаходiв та розробок е центри трансферу технолопй. Ц структуры пщроздти по передачi технологiй виробництву дiють при кожному потужному ушверситет в США, Свроп та Азп. Наразi вiдповiднi центри починають створюватися й при провь дних наукових (Нацiональнiй академiТ наук УкраТни) та освп"шх (Нацiональному техшчному унiверситетi УкраТни "КиТвський полп"ехшчний iнститут", КиТвському нацю-нальному ушверситет технологiй та дизайну, КиТвському нацюнальному економiчному унiверситетi iменi Вадима Гетьмана, Нацюнальний Транспортному ушвер-ситетi, Одеському нацiональному полiтехнiчному уш-верситетi та iнших) установах в УкраТш. Поштовхом до Тх створення став прийнятий у 2006 р. Закон УкраТни "Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технолопй" [16], що визначив правов^ економiчнi, органiзацiйнi та фiнансовi засади державного регулювання дiяльностi у сферi трансферу технологiй. Дiя цьо-го закону спрямована, насамперед, на забезпечення ефективного використання науково-техшчного та ште-лектуального потенцiалу УкраТни, технологiчностi виро-бництва продукцiТ, охорони майнових прав на новост-воренi в УкраТш технологи на територи держав, де пла-нуеться або здiйснюеться Тх використання, а також на розширення мiжнародного науково-технiчного ствробь тництва у цш сферi. Проте закон мютить чимало прогалин, якi гальмують процеси трансферу технолопй в УкраТш та комерцiалiзацiТ украТнських наукових досяг-нень. Зокрема, у зазначеному закон вiдсутне визначен-ня iнфраструктури трансферу технолопй в УкраТш, через що поза увагою залишилася дiяльнiсть у сферi трансферу технологiй суб'ек^в, якi безпосередньо про-дукують шновацшш технологiТ, а саме: вищих навчаль-
них закладiв, технологiчних та наукових парюв, техно-полiсiв, бiзнес-iнкубаторiв та iнших iнновацiйних структур, а також суб'екпв, якi обслуговують процес кутвль продажу технологiй: центрiв трансферу технологiй, мереж трансферу технологш, iнновацiйних центрiв, експе-ртно-консалтингових фiрм тощо [17]. Що суттево ускла-днюе процес формування пщприемницьких структур у сферi передачi наукоемних технолопй та iнновацiй.
Однак, перехщ на комерцiйну основу розвитку укра-ТнськоТ науки ускладнюеться не лише недосконалютю нормативно-правовоТ бази, а й ментальною шертнютю украТнцiв (властивiстю со^уму, що проявляеться в упо-втьненш активностi та у позбавленiй iнiцiативi дiяльно-стi, зокрема у процес виконання науково-дослiдних робiт з метою отримання комерцшного прибутку**), на яку наклала свш вiдбиток радянська доба, коли мала мюце планова економка.
Першопрохiдцем у налагодженi процесу трансферу технолопй стала Нацюнальна академiя наук УкраТни, де у 2008 р. було прийнято розпорядження, що регулюе питання трансферу технолопй, шновацшноТ дiяльностi та штелектуальноТ власностi [18]. Згщно з цим розпоря-дженням постала необхщнють у створенi структурних пщроздов, основнi завдання яких полягають у наступ-ному: 1) проведеннi дослщжень з метою виявлення об'ектiв права штелектуальноТ власностi, забезпеченнi набуття вщповщних прав та одержаннi охоронних до-кументiв; 2) iнновацiйнiй дiяльностi, проведен маркети-нгових та патентно-кон'юнктурних дослщжень; 3) транс-ферi технологiй та лщензшнш дiяльностi.
У 2009 роц створено Вiддiл iнтелектуальноТ влас-ност та трансферу технологiй у КиТвському нацюна-льному економiчному унiверситетi iменi Вадима Геть-мана. Наразi вш здiйснюе: аналiз результатiв науково-дослщних i навчально-методичних робiт структурних пщрозд^в цього унiверситету з метою виявлення ко-мерцiйно значущих об'ектiв та об'ектв, права на якi доцтьно охороняти; правову охорону об'ектiв штелек-туальноТ власностi, створених у процес навчальноТ та науковоТ дiяльностi, шляхом подготовки, оформлення та подання заявок з метою отримання охоронних документ (патентв та свiдоцтв), а також здшснення дiй для пщтримання Тх чинностi; правове регулювання вщносин мiж авторами науково-технiчноТ продукцiТ та ушверситетом; заходи, спрямованi на комерцiалiзацiю об'ектiв права iнтелектуальноТ власностi даного уш-верситету; розробку лiцензiйних договорiв та iнших договорiв на розпорядження майновими правами ш-телектуальноТ власност^ надання спiвробiтникам уш-верситету - творцям об'ектв права iнтелектуальноТ власност консультативно-правовоТ допомоги в реаль зацп належних Тм особистих немайнових та майнових прав штелектуальноТ власностi [19].
Центр трансферу технологш Одеського нацюналь-ного пол^ехшчного унiверситету дiе з 2011 року. Метою його дiяльностi е: комерцiалiзацiя результатiв наукових дослщжень ушверситету; сприяння розвитку шновацш-ноТ дiяльностi в унiверситетi; створення умов ефектив-ноТ взаемодй науки з промисловютю [20].
З 2011 р. надають послуги й сшвробггники Вщдту н формацiйного забезпечення та трансферу технолопй КиТвського нацiонального унiверситету технолопй та дизайну, що пов'язаш iз: просуванням iнновацiйних продук-лв/технологш та пошуком партнерiв для подальшоТ ко-мерцiалiзацiТ розробок; пошуком шновацшних продуктiв, технолопй або послуг для розвитку бiзнесу або для за-
доволення конкретних потреб; пошуком 6i3Hec-napTHepiB за конкретними напрямками; пошуком naprnepiB для спiльноT y4acTi в науково-дослщних проектах еС (Horizon, Eureka, Eurostars, Erasmus+ тощо) [21].
У 2016 р. засновано Вщдт з питань трансферу тех-нологiй, iнновацiйноT' дiяльностi та iнтелектyальноT влас-ностi у Национальному транспортному yнiверситетi [22]. Основними завданнями цього вщдту е: участь у межах свое' компетенцiT в реалiзацiT державно' полiтики у сферi трансферу технологiй, iнновацiйноT дiяльностi та Ытелек-туальноТ власностi; проведення та оргашза^я досль джень з метою виявлення об'екпв права ^телека^ально! власносл, що створюються в резyльтатi освото^ та нау-ковоT дiяльностi Ушверситету; виявлення (щентифка^я) конкyрентоспроможноT наyково-технiчноT продукцп Ушверситету для подальшо! комерцiалiзацiT; визначення технологiй та ^х складових за результатами iдентифiкацiT конкурентоспроможних наукових i наyково-технiчних розробок Унiверситетy; методичне забезпечення, охоро-на прав на винаходи, корисш моделi, комерцiйнi таемни-цi, комп'ютернi програми, бази даних та ^i об'екти ште-лектyальноT власностi (О1В), що створюються в Ушверситету проведення та оргашза^я маркетингових, патен-тно-кон'юнктурних дослiджень; здшснення заходiв з ви-користання результат наyково-дослiдних та дослщно-конструкторських робп" (НДДКР), об'ектiв права Ытелек-тyальноT власностi наyкоемноT продyкцiT Унiверситетy, пщтримка лiцензiйноT дiяльностi Унiверситетy та трансферу технолопй; аналiз резyльтатiв науково-тех^чно^ наyково-дослiдноT дiяльностi Унiверситетy щодо можли-востi внесення пропозицiй в базу даних Системи трансферу енерго- та ресурсозбер^аючих технолопй для розвитку дорожньо-транспортного комплексу Украши, екс-понування, передачi третiм особам.
Розвитком мережi трансферу технологiй перейма-ються й провiдномy yнiверситетi держави - Кшвському нацiональномy yнiверситетi iменi Тараса Шевченка (далi - Унiверситет). Завершення вступу в Нацiональнy мережу трансферу технолопй вщбулося у 2011 р. З метою налагодження ефективноT роботи з зовшшшми, перш за все Свропейським, ринками технологiй. У 2011 р. Ушвер-ситет став членом Консорцуму EEN-Ukraine. В рамках ^eT спiвпрацi вiн представляе кращi yкраTнськi шновацш-нi розробки в Мережi европейських пiдприeмств (EEN), яка е одним з ключових европейських шструмешпв по встановленню контактiв мiж наукою та бiзнесом. Наразi ушверситет розмiстив 32 пропозицiT (21 власну та 11 вщ iнших НВЗ та НАН Украши), що становить близько 50% проекпв, представлених в мережi EEN [23].
1нтелектуальна власнють е головною складовою ш-новацшного продукту i тому створенню та охорош об'-eктiв права iнтелектyальноT власностi (ОП1В) в Ушверситет придiляeться особлива увага. На початок 2016 року Ушверситет став власником майже 160 охоронних докумешпв на об'екти права iнтелектyальноT власност, з яких бтьше 90 патентв на винаходи, що складае - 58,8 %, 50 патентiв на корисш моделi -32,7 %, 1 патент на промисловий зразок - 0,7 %, 2 па-тенти на сорти рослин - 1,3 %, 2 свiдоцтва торгс^ марки - 1,3 %, 8 свiдоцтв про реeстрацiю авторського права на твiр - 5,2 % вщ загальноT ктькост ОП1В [23].
**Авторське визначення.
Таблиця 1. Показники винахщницько! роботи дослiдникiв в Унiверситетi
Роки Отримано охоронних докуменлв / по дано заявок
разом Свщоцтва ^y^Bi твори, комп'ютерж програми та ш.) винаходи корисж моделi
2007 18/12 - - -
2008 28/18 - - -
2009 12/17 - - -
2010 16/26 - 8/16 8/10
2011 27/25 7/8 17/7 13/10
2012 16/24 - - -
2013 36/23 4/4 26/13 6/6
2014 29/16 - 22/20 14/9
2015 20/33 4/6 8/20 8/7
Джерело: складено автороам за даними [23].
Посилення економiчноТ ролi фактору знань у цивл зацiйному розвитку свпу визначае необхiднiсть перегляду продуктивное^ науково-дослiдних напрацювань та визначення областей, в яких необхщно провести роботу для того, щоб гарантувати комерцшш досягнен-ня очiкуваних результатiв наукових дослщжень. Адже кiлькiсть здiйснених в УкраТн винаходiв е значно мен-шою за кiлькiсть заявок на корисн моделi, якi е прость шими в оформленнi та виконанш, але й значно нижчи-ми в плат комерцшно'Т вiддачi. Так, за 2011-2015 рр. уама втизняними навчальними закладами було отри-мано зверх 36 тис патен^в на винаходи та корисн модели однак винаходи складають тiльки 5,5 тис. Лщером е Нацiональний ушверситет харчових технологiй за останнi 5 роюв 462 винаходи, друге мюце належить Нацiональному унiверситету бiоресурсiв i природокори-стування УкраТни 249 винаходи [24, с. 47].
З метою пщвищення ЫновацшночнвестицшноТ при-вабливостi науково-дослщноТ роботи та пiдвищення iндивiдуальноТ активност працiвникiв, у тому числi керь вникiв тем та керiвникiв структурних пiдроздiлiв КиТвсь-кого нацiонального ушверситету iменi Тараса Шевченка в Ыновацшночнвестицшшй дiяльностi здiйснюються наступнi заходи:
1. Налагоджуеться Ыституцмний процес передачi технолопй на рiвнi Унiверситету, УкраТни, Свропи та свiту.
2. Активiзуеться науково-техшчне спiвробiтництво в сферi трансферу технолопй з бiзнесом (проведення переговорiв та укладання вiдповiдних угод).
3. Оргашзовуються конференцп, круглi столи, семь нари, презентацп, виставки, ярмарки з метою: 1) по-шуку партнерiв по: проведенню спiльних науково-дослiдних роб^; науково-дослiдних робiт на замов-лення; впровадженню розробок Унiверситету; 2) пошу-ку клiентiв щодо придбання об'ек^в iнтелектуальноТ власностi Унiверситету.
Однак, у процес комерцiалiзацiТ iнтелектуальних здобуткiв ушверситетських дослiдникiв виникае дилема про те, як правильно розподтити iнтелектуальну влас-нiсть мiж усiма суб'ектами господарювання, що прийма-ють участь у процеа ТТ створення та про те хто повинен зберегти право власност на винахiд - установи, в яких працюють науковцi, уряд чи комерцмна органiзацiя, якi профшансували той чи iнший науковий проект, чи Д хто безпосередньо проводив дослщження (дослiдники). У цьому зв'язку американська модель, яка створена вщпо-вщно до Закону Бея-Доула 1980 р., дозволяе установи що виконуе наую^ дослiдження за державноТ фшансо-воТ пiдтримки, а саме ушверситетам, отримувати права на iнтелектуальну власнють та, вiдповiдно, вiльно розпо-ряджатися нею, тобто подавати заявки на патенти за результатами дослщжень й видавати лщензп тре™ особам. Ця модель поширилася у багатьох промислово розвинених краТнах, однак, у деяких краТнах, таких як
ФЫлянФя та lталiя можливiсть отримати право на Ыте-лектуальну власнiсть надаеться й винахiдникам.
Право власностi та розподт доходiв, отриманих вiд передачi технологiT двi рiзнi речi. У той час як право власност може належати ушверситету, полiтика в галу-3i iнтелектуальноT власностi ушверсите^в в цiлому рiз-ниться. Як стверджують фахiвцi, доходи вiд комер^аль зац^' це1 власностi повиннi бути розподтеш мiж усiма зацiкавленими сторонами. Ця проблема, як правило, залишаеться в окремих установах i в межах одшеТ краТ-ни застосовуються рiзнi схеми для TT виршення. У Сн гапурi, Нацiональний ушверситет Сiнгапуру (NUS) дь лить чистий прибуток (за вирахуванням витрат - до 15 % доходу) у такий споаб: 50% на винахщника ^в), 30 % - на вщдт i 20 % - на ушверситет. З шшого боку, в Наньянгському техшчному унiверситетi, доходи вщ лiцензiйних платежiв розподiленi наступним чином: 75 % надходить винахщнику, а залишок - унiверситету. Махщол - провiдний унiверситет ТаTланду мае бтьш-менш таку ж систему розподту, як NUS: 50% вщ чистого доходу належить винахщнику, 30% - ушверситету, а останш 20 % рiвномiрно розподiляються мiж iншими викладачами та кафедрами. У Коре1, Корейський провь дний науково-технолопчний iнститут (KAIST) - 70 % кош^в, що надходять вiд реалiзацiT проекту перерахо-вуе винахiднику. Сеульський нацюнальний унiверситет у разi комерцiалiзацiT невеликих проектiв, якi передба-чають менше 20 млн вон доходу, 100% кош^в направ-ляе винахщнику, та коли проект е масштабншим, то це стввщношення знижуеться до 60%. На Фтттнах, згщ-но з Правилами реалiзацiT i регулювання ВеликоT хартiT вольностей для вчених, iнженерiв, дослiдникiв та Ышо-го науково-техшчного персоналу (Закон Республiки 8439), дослщник зазвичай отримуе 40 % вщ загального обсягу фiнансування проекту, i вiдповiдна урядова установа мае прийняти баланс таких витрат. У Кита1, дохщ, отриманий вiд комерцiалiзацiT дослiдницького проекту коливаеться мiж 50 % та 80 %, i спрямовуються до команди дослiдникiв, 10-25 % отримуе ушверситет, останш 10-25 % - вщповщний Департамент [25].
Схема винагороди дослщнигав е одним iз визнача-льних стимулюючих факторiв генерацiT iнновацiй у про-вщних унiверситетах свiту, а вiдповiдно й росту еконо-мiчноT вiддачi вщ капiталовкладень у людський штелек-туальний ресурс та на даний час вона знаходиться у стади дискусп, у тому чи^ й в Украшк
Висновки та пропозицм. Отже, стан розвитку науки в Укра1ш наразi е незадовiльним, фiнансування вкрай низьке, шституцшш основи функцiонування неефектив-нi, однак враховуючи те, що держава мае значний нау-ково-технолопчний потенцiал, залишений 1й у спадок з радянських чаав, а також те, що наразi в Укра1ш активно починае формуватися система трансферу технолопй i в провщних унiверситетах вже дiють вщповщш
структуры пщроздти по передачi технологiй, украТнська наукова спiльнота, здатна повноправно та повноцшно iнтегрувати в систему европейського трансферу знань. Звюно задля цього потрiбно ще працювати i визначити-ся з багатьма важливими проблемами у цьому зв'язку, зокрема навчитися професшно комерцiалiзовувати власн науковi здобутки та максимально справедливо розподтяти доходи, отриманi вiд передачi технологiй.
Автори переконанi, що задля прискорення Ытеграцп украТнськоТ науковоТ сптьноти в систему европейського трансферу знань урядовцями, керiвними особами ВНЗ та вщповщних структурних пщроздов, а також дослщ-ницькими колективами мають бути здшснеш наступнi важливi кроки:
- налагоджено взаемодю науки з пщприемницьким сектором, зокрема завдяки розширення мережi трансферу технологiй та збтьшення спектру ТТ функцюналь-ного навантаження;
- розроблено та впроваджено в практику ефективж методи комерцiалiзацiТ науково-дослщноТ продукцiТ;
- забезпечено фiнансування всього циклу Ынова-цiйного процесу, вщ фундаментальних дослiджень до реалiзацiТ Ыновацш у виробництвi на економiчно-доцтьному рiвнi, зокрема шляхом пошуку iнвесторiв та партнерiв у бiзнес структурах;
- визначено прюритетн галузi науки з цтьовим бю-джетним фшансуванням та розроблено нацiональну стратегiю з орiентацiею на розвиток технологiй новп"-нього шостого укладу (еко-, нано-, бiотехнологiТ);
- поширено на увесь Ыновацшний процес стимулю-ючi птьги: податковi, митнi, кредитнi тощо;
- створено привабливi умови для прояву нацюналь-ного iнтелекту з метою його збереження та збтьшення;
- сформовано Ыформацшне поле з метою популя-ризацп винахiдницькоТ дiяльностi серед молодих спець алiстiв;
- збтьшено кiлькiсть продуктивних угод з европей-ськими партнерами тощо.
Дискусiя. Тривалий час геополiтична невизначе-нiсть УкраТни та ментальна вщчуженють украТнцiв були перешкодою у процес приеднання нашоТ держави до европейськоТ родини, однак зараз закртлюються пози-тивнi геополiтичнi зрушення у цьому напрямi, що дае можливють влитися у европейський науково-пщпри-емницький простiр, подолати технолопчну вiдсталiсть, створити новi робочi мюця i, в результатi, суттево пщ-вищити власнi соцiальнi стандарти. У цьому зв'язку прюритетним завданням для УкраТни е: розширення мережi трансферу технолопй та збтьшення спектру ТТ функцюнального навантаження; подолання стереотипу финансово! другорядност у науково-дослiднiй сферi на державному рiвнi; а також викоршення пасивно-сформованоТ ментальностi у питаннях необхщност комерцiалiзацiТ науково-дослiдноТ продукцп' та налаго-дження тiсних партнерських зв'язгав з европейськими представниками науки та бiзнесу.
Список використаних джерел
1. Доклад ЮНЕСКО по науке: на пути к 2030 году. - Режим доступу: http://unesdoc.unesco.org/images/0023/002354/235407r.pdf
2. бвропейська "бвропа 2020. Стратепя штелектуального, стабть-ного i продуктивного зростання". - Режим доступу: http://ec.europa.eu/ europe2020/europe-2020-in-a-nutshell/priorities/index_en.htm
3. бвропа у мшливому свiтi - штегрук™, iнновацiйнi та мислячi сус-пiльства "Горизонт 2020". - Режим доступу: http://ec.europa.eu/ programmes/horizon2020/en/h2020-section/europe-changing-world-inclusive-innovative-and-reflective-societies
4. Стратепя сталого розвитку "УкраТна - 2020" / Указ Президента УкраТни вщ 12 Ычня 2015 року №5/2015 Про Стратегiю сталого розвитку "УкраТна - 2020". - Режим доступу: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/ show/5/2015
5. Bradley S. Models and Methods of University Technology Transfer [Електронний ресурс] / Bradley Samantha R., Hayter Christopher S., Link
Albert N. - 2013. - 73 р. - Режим доступу: http://bae.uncg.edu/assets/ research/econwp/2013/13-10.pdf
6. Slaughter S. Academic Capitalism in the Age of Globalization Paperback / Slaughter S. - Baltimore, 2014. - 296 p.
7. Цт бвропейськоТ Стратеги штелектуального, стабтьного i продуктивного зростання. - Режим доступу: "бвропа 2020" http://ec.europa.eu/ europe2020/europe-2020-in-a-nutshell/targets/index_en.htm
8. Шадура В. Чи потрiбен УкраТн Академiчний ушверситет? / Виа-лш Шадура, Анатолш Загороднiй, Олександр Кордюк // Дзеркало тижня. УкраТна. - №21. - 11 червня. - 2016. - Режим доступу: http://gazeta.dt.ua/science/chi-potriben-ukrayini-akademichniy-universitet-kau-mozhe-zaklasti-pidvalini-odnogo-zi-shlyahiv-reformuvannya-nan-ukrayini-_.html;
9. Jamrisko M. These Are the World's Most Innovative Economies [Електронний ресурс] / Michelle Jamrisko // Benchmark. - January 19. -2016. - Режим доступу: http://www.bloomberg.com/news/articles/2016-01-19/these-are-the-world-s-most-innovative-economies
10. Competitive Industrial Performance Report 2014 / United Nations Industrial Development Organization, Vienna. - 2015. - 93 P., p.12.
11. Industrial Development Report 2016: The Role of Technology and innovation in Inclusive and Sustainable Industrial Development / United Nations Industrial Development Organization, Vienna. - 2016. - 262 P., p. 200. - Режим доступу: http://www.unido.org/fileadmin/user_media_ upgrade/Resources/Publications/EB00K_IDR2016_FULLREP0RT.pdf
12. Данилишин Б. Час модершзацп: де украТнська наука? / Богдан Данилишин // LB.ua. - 26 лютого 2016. - Режим доступу: http://society.lb.ua/science/2016/02/26/328971_chas_modernizatsii_de_ukr ainska.html
13. Рiчнi звгги НДЧ (2005-2015 рр.) / КиТвський нацюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченка. - Режим доступу: http://science.univ.kiev.ua/ research/report/
14. Наукова та шновацшна дiяльнiсть (1990-2015) [Електронний ресурс] // Державна служба статистики УкраТни. - Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ni/ind_rik/ind_u/2002.html
15. Науково-дослщницька робота в КиТвському национальному ушверситет iменi Тараса Шевченка: пщсумки за 2015 рш i завдання на 2016 р. // КиТвський нацюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченка. -К., 2016. - 235 с. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://science.univ.kiev.ua/upload/2ZVIT_SCIENCE_2015.pdf
16. Закон УкраТни "Про державне регулювання дiяльностi у сферi трансферу технолопй" вщ 14.09.2006 №143-V [Електронний ресурс] // Сайт ВерховноТ Ради УкраТни. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/143-16
17. Жураковська М.Б. Проблеми нормативного забезпечення трансферу технолопй в УкраТш [Електронний ресурс] / М.Б. Жураковська // Економiчний вюник НГУ. - 2012. - № 3. - С.63-70. -Режим доступу: http://www.irbis-nbuv.gov.ua/
18. Розпорядження "Про пщроздти з питань трансферу технолопй, шновацшноТ дiяльностi та штелектуальноТ власностГ [Електронний ресурс] // Нацюнальна академiя наук УкраТни. - Режим доступу: http://www1.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2008/directions/0pen Docs/15.pdf
19. Вщдт штелектуальноТ власност та трансферу технолопй [Електронний ресурс] // КиТвський нацюнальний економiчний ушверситет iменi Вадима Гетьмана. - Режим доступу: http://kneu.edu.ua/ua/ science_kneu/csi/ctr_ivl/
20. Центр трансфера технолопй (ЦТТ) [Електронний ресурс] // Одеський нацюнальний полггехшчний Ушверситет (ОНПУ). - Режим доступу: http://ctt.opu.ua/?q=uk
21. Мережi трансферу технолопй [Електронний ресурс] // КиТвський нацюнальний ушверситет технолопй та дизайну. - Режим доступу: http://knutd.com.ua/transfer/trans_ua/
22. Вщдт з питань трансферу технолопй, шновацшноТ дiяльностi та штелектуальноТ власност [Електронний ресурс] // Нацюнальний транспортний ушверситет. - Режим доступу: http://www.ntu.edu.ua/ nauka/intelektualna-vlasnist/
23. Науково-дослщницька робота в КиТвському нацюнальному ушверситет iменi Тараса Шевченка: пщсумки за 2015 рш i завдання на 2016 р. / КиТвський нацюнальний ушверситет iменi Тараса Шевченка. -К., 2016. - 235 с. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://science.univ.kiev.ua/upload/2ZVIT_SCIENCE_2015.pdf
24. Промислова власшсть у цифрах: показники дiяльностi Держав-ноТ служби штелектуальноТ власност УкраТни та Державного пщприем-ства "УкраТнський шститут штелектуальноТ власностГ за 2015 рш. -КиТв, 2016. - 47 с. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://sips.gov.ua/i_upload/file/promvlasnist2015.pdf
25. Risaburo Nezu Technology transfer, intellectual property and effective university-industry partnerships [Електронний ресурс] /Risaburo Nezu /Economic Research Center, Fujitsu Research Institute, Japan, 2007 - 48 р. - Режим доступу: http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/intproperty/ 928/wipo_pub_928.pdf
26. Жилшська О. Комплементарш ефекти в активiзацiТ розвитку на-уково-техшчноТ дiяльностi в шформацшному суспiльствi / О. Жилшська // Вюник КиТвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка: серiя "Економка". - 2016. - 9 (186). - С. 54-60. https://doi.org/ 10.17721/1728-2667.2016/186-9/1
Надшшла до редколегп 21.12.16 Date of editorial approval 20.01.17 Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
И. Новикова, канд. экон. наук, ст. науч. сотр.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
СПОСОБНО ЛИ УКРАИНСКОЕ НАУЧНОЕ СООБЩЕСТВО УСПЕШНО ИНТЕГРИРОВАТЬ В СИСТЕМУ ЕВРОПЕЙСКОГО ТРАНСФЕРА ЗНАНИЙ?
В статье освещено значение науки в мире, а также ее место и роль в Украине в современных условиях кризисных потрясений и геополитических вызовов и в целом за период независимости. В частности, раскрывается вопрос о возможности и необходимости перевода украинской науки в плоскость самоокупаемости и прибыльности. Отмечается, что основным инструментом качественного роста доходности инновационного процесса является трансфер технологий, который предусматривает коммерциализацию коммерчески-привлекательных исследований. Поэтому развитие эффективной системы университетского трансфера технологий и усиление взаимодействия научной и производственной сфер должна стать важным фактором инновационного развития в Украине. В настоящее время над сочетанием науки и бизнеса уже начинают активно работать в ведущих исследовательских университетах страны, в частности в Киевском национальном университете имени Тараса Шевченко. Ведь именно развитие приуниверситетской сети трансфера технологий в Украине будет определять условия интеграции украинской науки в мировое и общеевропейское знани-евое пространство, что должно происходить на основе равноправного научно-технического сотрудничества.
Ключевые слова: Украина, инновации, институты, трансфер технологий, коммерциализация объектов интеллектуальной собственности, академический капитализм.
I. Novikova, PhD in Economics, Senior Researcher Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
CAN THE UKRAINIAN SCIENTIFIC SOCIETY SUCCESSFULLY INTEGRATE INTO EUROPEAN KNOWLEDGE TRANSFER?
The current phase of global economic development is characterized by technological breakthroughs. However, the implementation of innovation and technological break through requires adequate scientific and technical potential that calls for funding of science at the appropriate level, which is at least of 3% of GDP. In Ukraine, the funding level of research and development sphere is very low - about 0.23% in 2016. This chronic underfunding has transformed the science in Ukraine into the spending area, at a time when it should serve as the major source of economic growth. Currently, the State's government broaches a point of establishing adequate financial and organizational conditions in order to restore the Ukrainian science and cause its self-repayment and profitability. The universities are the major source of technology all around the world and in Ukraine in particular, and technology transfer is the main tool of the innovation process, which implies commercialization of commercially attractive researches. Given the fact that Ukraine has strong scientific and technological potential, the development of an effective system of university-based technology transfer and strengthening of interaction between scientific and production spheres are to become important factors for innovation-driven growth in the State. The corresponding organization departments of Ukrainian universities are just starting to form, particularly in the Taras Shevchenko National University of Kyiv. The prospect of successful development of the network of university-based technology transfer in Ukraine will determine the conditions of integration of Ukrainian science into global and Common European scholastic environment; the latter should be carried out through equitable scientific and technical cooperation.
Keywords: Ukraine, innovation, universities, technology transfer, commercialization of intellectual property.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. UNESCO science report Towards 2030 (2015), http://unesdoc.unesco.Org/images/0023/002354/235406e.pdf#235440
2. Europe 2020. Priorities (2010), http://ec.europa.eu/europe2020/europe-2020-in-a-nutshell/priorities/index_en.htm
3. Europe in a changing world - Inclusive, innovative and reflective societies. http://ec.europa.eu/programmes/horizon2020/en/h2020-section/europe-changing-world-inclusive-innovative-and-reflective-societies
4. Stratehiya staloho rozvytku "Ukrayina - 2020" (2015). Ukaz Prezydenta Ukrayiny vid 12 sichnya 2015 roku No 5/2015 Pro Stratehiyu staloho rozvytku "Ukrayina - 2020", http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/5Z2015
5. Bradley Samantha R., Hayter Christopher S., Link Albert N. (2013). Models and Methods of University Technology Transfer, 73 р., http://bae.uncg.edu/assets/research/econwp/2013/13-10.pdf
6. Slaughter S. (2014) Academic Capitalism in the Age of Globalization Paperback. Baltimore, 296 p.
7. Europe 2020 targets (2010), http://ec.europa.eu/europe2020/europe-2020-in-a-nutshell/targets/index_en.htm
8. Shadura V., Zahorodniy A., Kordyuk O. (2016) Chy potriben Ukrayini Akademichnyy universytet? Dzerkalo tyzhnya. Ukrayina, No 21, 11 chervnya, http://gazeta.dt.ua/science/chi-potriben-ukrayini-akademichniy-universitet-kau-mozhe-zaklasti-pidvalini-odnogo-zi-shlyahiv-reformuvannya-nan-ukrayini-_.html
9. Jamrisko M. (2016) These Are the World's Most Innovative Economies. Benchmark, January 19, http://www.bloomberg.com/news/articles/2016-01-19/these-are-the-world-s-most-innovative-economies
10. Competitive Industrial Performance Report 2014 / United Nations Industrial Development Organization (2015), Vienna, 93 P., p.12
11. Industrial Development Report 2016: The Role of Technology and innovation in Inclusive and Sustainable Industrial Development (2016). United Nations Industrial Development Organization, Vienna, 262 P., p. 200, http://www.unido.org/fileadmin/user_media_upgrade/Resources/ Publications/EB00K_IDR2016_FULLREP0RT.pdf
12. Danylyshyn B. (2016) Chas modernizatsiyi: de ukrayins'ka nauka? LB.ua, 26 lyutoho, http://society.lb.ua/science/2016/02/26/ 328971_chas_modernizatsii_de_ukrainska.html
13. Richni zvity naukovo-doslidnoyi chastyny (2005-2015 rr.) Kyyivs'kyynatsional'nyy universytetimeni Tarasa Shevchenka, http://science.univ.kiev.ua/research/report/
14. Naukova ta inovatsiyna diyal'nist' (1990-2015). Derzhavna sluzhba statystyky Ukrayiny, http://www.ukrstat.gov.ua/operativ/operativ2005/ ni/ind_rik/ind_u/2002.html
15. Naukovo-doslidnyts'ka robota v Kyyivs'komu natsional'nomu universyteti imeni Tarasa Shevchenka: pidsumky za 2015 rik i zavdannya na 2016 r. (2016). Kyyivs'kyy natsional'nyy universytet imeni Tarasa Shevchenka, K., 235 P., http://science.univ.kiev.ua/upload/2ZVIT_SCIENCE_2015.pdf
16. Zakon Ukrayiny "Pro derzhavne rehulyuvannya diyal'nosti u sferi transferu tekhnolohiy" vid 14.09.2006, No 143-V. Sayt Verkhovnoyi Rady Ukrayiny, http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/143-16
17. Zhurakovs'ka M. (2012) Problemy normatyvnoho zabezpechennya transferu tekhnolohiy v Ukrayini. Ekonomichnyy visnyk NHU, No 3, pp.63-70, http://www.irbis-nbuv.gov.ua/
18. Rozporyadzhennya "Pro pidrozdily z pytan' transferu tekhnolohiy, innovatsiynoyi diyal'nosti ta intelektual'noyi vlasnosti". Natsional'na akademiya nauk Ukrayiny, http://www1.nas.gov.ua/infrastructures/Legaltexts/nas/2008/directions/OpenDocs/15.pdf
19. Viddil intelektual'noyi vlasnosti ta transferu tekhnolohiy. Kyyivs'kyy natsional'nyy ekonomichnyy universytet imeni Vadyma Het'mana, http://kneu.edu.ua/ua/science_kneu/csi/ctr_ivl/
20. Tsentr transfera tekhnolohiy (TsTT). Odes'kyy natsional'nyy politekhnichnyy Universytet (ONPU), http://ctt.opu.ua/?q=uk
21. Merezhi transferu tekhnolohiy. Kyyivs'kyy natsional'nyy universytet tekhnolohiy ta dyzaynu, http://knutd.com.ua/transfer/trans_ua/
22. Viddil z pytan' transferu tekhnolohiy, innovatsiynoyi diyal'nosti ta intelektual'noyi vlasnosti. Natsional'nyy transportnyy universytet, http://www.ntu.edu.ua/nauka/intelektualna-vlasnist/
23. Naukovo-doslidnyts'ka robota v Kyyivs'komu natsional'nomu universyteti imeni Tarasa Shevchenka: pidsumky za 2015 rik i zavdannya na 2016 r. (2016). Kyyivs'kyy natsional'nyy universytet imeni Tarasa Shevchenka, K., 235 P., http://science.univ.kiev.ua/upload/2ZVIT_SCIENCE_2015.pdf
24. Promyslova vlasnist' u tsyfrakh: pokaznyky diyal'nosti Derzhavnoyi sluzhby intelektual'noyi vlasnosti Ukrayiny ta Derzhavnoho pidpryyemstva "Ukrayins'kyy instytut intelektual'noyi vlasnosti" za 2015 rik (2016), K,. p. 47, http://sips.gov.ua/i_upload/file/promvlasnist2015.pdf
25. Risaburo Nezu (2007) Technology transfer, intellectual property and effective university-industry partnerships. Economic Research Center, Fujitsu Research Institute, Japan, 48 P., http://www.wipo.int/edocs/pubdocs/en/intproperty/928/wipo_pub_928.pdf
26. Zhylins'ka O. (2016) Komplementarni efekty v aktyvizatsiyi rozvytku naukovo-tekhnichnoyi diyal'nosti v informatsiynomu suspil'stvi. Visnyk Kyyivs'koho natsional'noho universytetu imeni Tarasa Shevchenka: seriya "Ekonomika". No 9 (186), рр. 6-16. https://doi.org/10.17721/1728-2667.2016/186-9/1
