CC BY
86
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 4(199): 35-45
УДК 330.1:378.4
JEL classification: O38 L26 I28
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/199-4Z5
A. Старостша, д-р екон. наук, проф.
ORCID ID 0000-0002-5898-7966, В. Осецький, д-р екон. наук., проф.
ORCID ID 0000-0002-8144-5313,
B. Кравченко, канд. екон. наук, доц.
ORCIDID 0000-0002-0625-6088 КиТвський нацюнальний ужверситет iMern Тараса Шевченка, КиТв
ОЦ1НКА РЕЗУЛЬТАТ1В НАУКОВО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 В КЛАСИЧНИХ УН1ВЕРСИТЕТАХ П1ДПРИСМНИЦЬКОГО ТИПУ В УМОВАХ СВРОШТЕГРАЦП
Показано можливсть та доцтьнють використання в умовах УкраТни безкоштовноi пошуковоi системи Google Scholar для оцнки результат'^ науковоi дiяльностi спiвробiтникiв класичних унiверситетiв. Доводиться гтотеза про наявнсть взаемозв'язку мiж значеннями ндексв Прша в Scopus та Google Scholar для вчених i3 класичних унверсите-тiв, як спецiалiзуються в галузi точних та природничих наук. У статт/' наводяться теоретичн аргументы щодо мо-жливост/' конструювання ProxyScopus ндекса Прша для вчених iз класичних унiверситетiв, як працюють у галуз'1 со-цiально-економiчних та гумантарних наук. Такий пiдхiд дае можливсть рацонально витрачати кошти унiверситетiв та Их сшвробипнишв, i цлком вiдповiдае принципам функцонування пiдприемницького унверситету.
Ключовi слова: ндекс Прша; бiблiометрика; пiдприемницький унверситет; класичний унверситет; критери' оцню-вання науковоi дiяльностi; евроштеграця.
Постановка проблеми. Сучасне становище украТн-ськоТ економки, яка за своТми ключовими характеристиками вщноситься до групи слаборозвинутих держав, по-требуе застосування виважених пiдходiв до запозичення юнуючих практик оргашзаци, стимулювання та оцшки на-уковоТ дiяльностi в украТнських ушверситетах. Вкрай об-межений обсяг наявних у держави фшансових ресурав об'ективно вимагае якомога ефективного використання тих з них, яга спрямовуються на розвиток вп"чизняноТ науки. Валовий внутршнш продукт на душу населення (за паритетом кутвельноТ спроможност1) в УкраТн в 2017 р. дорiвнював 8,7 тис американських доларiв, тод^ як цей показник для краш-сус^фв - Роси, БiлорусiТ та Польщi -був вищий вщповщно в 3,2, 2,2 та 3,4 рази [1]. Саме тому i органи державноТ влади, яга призван стимулювати шно-вацiйний розвиток економки, i керiвництво вiтчизняних унiверситетiв намагаеться визначитися iз конкретними показниками оцшки результатiв науковоТ дiяльностi, в тому чи^ i унiверситетських вчених, яга можливо вста-новити у ролi орiентирiв для ТТ стимулювання.
Останшми роками все бiльш широкою стае практика оцшювання дiяльностi унiверситетських науково-педа-гогiчних спiвробiтникiв (як з погляду оцшки публiкацiй для захисту дисертацшних робiт, виконання умов контракту, так i при вiдборi грантових запи^в науково-досль дних проектiв) з позицп iндексу цитування публiкацiй в журналах, яга шдексуються в мiжнародних бiблiометри-чних базах Web of Science та Scopus. Для цього, зок-рема, використовуеться шдекс Прша, згщно з методикою розрахунку якого "учений мае шдекс h, якщо h з його Np статей цитуються як мiнiмум h разiв кожна, тодi як статп, що залишилися (Np - h), цитуються не бiльше нiж h разiв кожна" [2].
За результатами аудиту нацюнальноТ системи досль джень та шновацш УкраТни, якi викладен в Заключному звiтi, пiдготовленому га^аею незалежних експертiв та провiдних фахiвцiв профiльних мiнiстерств краТн GC, була прийнята низка рекомендацм Уряду УкраТни з роз-робки та реалiзацiТ реформ нацiональноТ системи науки та шновацш. Одна з них за №12 прямо вказуе на те, що
"Академiя наук УкраТни та уыверситети повиннi сприяти публiкацiям у мiжнародних журналах та скорочувати об-сяги вiдомчих публiкацiй" i детально описуе конкретн шляхи ТТ вттення в життя, - "Панель 1ПП програми "Горизонт 2020" рекомендуе уыверситетам i НАНУ заохочу-вати використання анггмйськоТ мови у публка^ях i за-провадити вiдповiдний елемент у критери оцшки окре-мих вчених та шститу^в. Статтi та книжки украТнською мовою слiд випускати у тих наукових сферах, таких як лтература, культурознавство, ют^я тощо, де вони е
природшм засобом передачi знань.....НАНу i ушверси-
тетам слiд зменшити обсяги внутршшх публiкацiй, об-межуючись лише тими науковими журналами, що ма-ють конкурентний вплив. Перевагу слщ вщдавати часо-писам, де друкуються матерiали англiйською мовою" [3]. На ц рекомендацiТ вже спираеться МОН УкраТни (переваги при оцшюванш проектних запи^в на отримання грантового фшансування вiдаеться саме пу-блiкацiям в журналах, якi шдексуються в наукометрич-них базах Web of Scince та Scopus) та Науковий ком^ет НацюнальноТ ради з питань розвитку науки i технолопй, який також пропонуе оцшювати доробок пошукачiв наукових ступешв у тюнш прив'язцi до видань в базах Web of Scince, Scopus та SENSE [4].
Особливо актуальним виршення проблеми оцшки наукових результат е для класичних ушверсите^в, яга намагаються розбудовувати свою дiяльнiсть в межах но-воТ для УкраТни моделi пiдприемницького унiверситету, який в^зняеться вiд унiверситету гумбольдтiвського типу (в якому акцент робиться на навчанн та дослщжен-нях) наступними рисами: лщерським та результативно-орiентованим стилем управлшня, ефективним стимулю-ванням ствробпшигав, пiдприемницькими пiдходами в науцi та освт, наявнiстю пiдприемницькоТ культури, пар-тнерськими вiдносинами зi всiма стейкхолдерами, широкою фiнансовою базою. Саме для ушверсите^в пщприе-мницького типу питання вибору рацюнальноТ моделi фь нансовоТ поведiнки вiдносно напрямiв використання су-
1У статтi набули подальшого розвитку пiдходи до оцiнки результат науковоТ дiяльностi, якi вперше були оприлюднен в доповiдi "УправлЫня ризиками фЫансування грантових проектiв соцiально-економiчного напряму в класичних ушверситетах з урахуванням Ыдексування в мiжнародних бiблiометричних базах даних" (А. Старостiна та В. Кравченко), виголошеноТ на Мiжнароднiй науково-практичнiй конференцiТ "Нацiональнi моделi економiчних систем: формування, управлiння, трансформацiТ (Херсон, 15-16 жовтня 2015 р.). Стаття подготовлена в рамках виконання НДР 011би004822 "Макроекономiчна стратегiя реалiзацiТ европейського вектору економiчного розвитку УкраТни: концептуальн засади, виклики та протирiччя".
© Старостша А., Осецький В., Кравченко В., 2018
купних власних pecypciB (як iнституцiйних, так i особис-тих коштiв своТ'х ствробл"нигав), набувае надзвичайно важливого значення.
Аналiз дослiджень та публiкацiй. Аналiз останнiх пyблiкацiй свiдчить про посилений Ытерес науковоТ спь льноти до проблематики стимулювання та оцiнювання науковоТ дiяльностi. Окреме мiсце в рамках цього досль дження займае фунтовний аналiз формалiзованоï сто-рони бiблiометричного аналiзy, та порiвняння можливо-стей рiзних наукометричних баз, якi вони надають для оцiнки науковоТ дiяльностi.
Дослщники з УкраТ'ни та краТ'н екс-СРСР також активно дослiджyють цю проблематику. Своерщним науково-орга-нiзацiйним центром цього процесу в УкраТ'ш е Нацона-льна бiблiотека УкраТ'ни iменi В.1.Вернадського, сайт якоТ' не лише дае змогу проаналiзyвати бiблiометричнi профiлi в системах Scopus, Web of Science та Google Scholar, але й показуе напрямки, за якими розгортаеться обговорення в науковому середовищi актуальних проблем оцЫювання наукових здобутгав. В.Ю. Биковим та Н.В. Сорокою [5] проведено аналiз мiжнародного i вл"чизняного досвiдy ви-користання мережних сервiсiв, за допомогою яких з'явля-еться можливють мiжнародного незалежного оцiнювання якост електронних пyблiкацiй i пyблiкацiйноï активност наyковцiв через аналiз значень науковометричних показ-ниш вщкритих електронних бiблiометричних систем. Пи-таннями пошуку альтернативних пiдходiв до оцiнки наукових результат займалися Н.А. Мазов та В.Н. Гуреев [6]. Саме цими економютами було розглянуто новi шляхи отримання Ыформацп про тенденцiï розвитку наукових напрямiв, яку доцiльно використовувати при виборi наукових проекпв для фiнансyвання.
Протягом останнiх десяти рогав вченими з рiзних краТ'н були проведенi порiвняльнi дослiдження наукоме-тричного потенцiалy Google Scholar (GS), Web of Science (WoS) та Scopus (Sc). В парному порiвняннi GS та WoS розглядалися таю сфери, як менеджмент, науки про землю, комп'ютерш науки, астрономiя, фiлософiя; особли-востi врахування публкацшноТ' активностi одночасно у всiх трьох науковометричних базах аналiзyвалися в таких сферах, як онколопя, фiзика конденсованого стану, бiзнес та економка, психологiя [7]. Загальний висновок вах цих дослiджень полягае в тому, що за допомогою GS Ыдексуеться бтьше пyблiкацiй нiж у шших двох, а ре-зультати Ыдексування в останнiх схожi мiж собою.
Дослщження резyльтатiв iндексyвання наукових статей, надрукованих в 2000 р. в Journal of the American Society for Information Science and Technology (JASIST), продемонструвало, що, по-перше, е достатньо сильна ко-реляцмна залежнють мiж значеннями кiлькостi цитувань в Web of Science та Scopus з одного боку, та Google Scholar, з Ышого (0,8 та 0,85 вщповщно), та, по-друге, значення показника цитувань в Google Scholar приблизно на 4,5 перевищуе значення в Web of Science та Scopus (12,1 проти 7,6, яке е однаковим для обох баз даних) [8].
Результати дослщження 2008 р., яке стосувалося по-рiвняння Ыдешв цитування для жyрналiв в галyзi менеджменту та мiжнародного бiзнесy дозволили, по-перше, зробити висновок про те, що "використання GS загалом призводить до бтьше yсебiчного охоплення публкацш в област управлЫня i мiжнародного бiзнесy, що е позити-вним для вчених, яга публкуються в джерелах, яга зовам або не дуже добре враховуються в базi Web of Science. Серед них е книги, матерiали конференцш, журнали, явi видаються поза межами США i журнали у сферi стратегiï i мiжнародного бiзнесy". I, по-друге, автори статт реко-мендують "наполегливо заохочувати як окремих вчених, так i керiвництво ушверсите^в до того, щоб використовувати iмпакт-показники на базi GS в тих випадках, коли
n0Tpi6H0 оцЫити цитованють як окремих вчених, так i жу-рналiв в областi менеджменту та мiжнародного 6i3Hecy оскiльки |'х використання призводить до бтьш всебiч-ного i, можливо, точнiшого вимiрy стану цитованостк Бь льше того, безкоштовнiсть використання Ыструмен^в GS демократизуе аналiз цитованосл, оскiльки забезпе-чуе кожного науковця доступом до масиву даних цитування, не обмежуючи його фЫансовими можливостями органiзацiй, де вони працюють" [9].
Першопрохiдцем дослiдження ролi та значення пщп-риемницьких yнiверситетiв в Ыновацшному розвитку су-спiльства виступив американський вчений Б. Кларк, який в 1998 р. видав статтю "Пщприемницький ушверситет: вимоги та вщповщГ[10]. Характерною рисою ушверси-тету пщприемницького типу за Б. Кларком, е те, що вЫ використовуе багатоканальне фшансування свое' дiяль-ностi, для чого його адмЫютра^я самостiйно шукае дже-рела пiдтримки та розвитку свое''' дiяльностi у рамках ю-нуючого правового поля. Керiвництво та науково-викла-дацький склад такого ушверситету постiйно перебува-ють в пошуку шляхiв пiдвищення ефективностi свое' поточно' дiяльностi i в знаходженш нових напрямiв використання активiв iз метою створення тако' цЫност для спо-живачiв навчальних та наукових послуг, в обмЫ на яку вщ них надходять грошовi та iншi види вартiсних ресур-сiв. Для найбiльш yспiшних ушверсите^в такого типу ти-повим е Тх участь, у ролi спiвзасновникiв, у розвитку Ыно-вацiйних пщприемств, завданням яких е комерцiалiзацiя наукових розробок ствробп"нигав yнiверситетy. Втiлення у високорозвинутих каплалстичних кра'нах, перш за все в США та Великобритании концепцп "пiдприемницького уш-верситету" (Entrepreneurial University), або, як ТТ ще нази-вають "академiчного капiталiзмy" (Academic Capitalism) призвело до того, що першi щаблi в рiзноманiтних рейтингах займають yнiверситети саме цих краТ'н.
Останнiм часом yспiшнi кроки у напряму використання принцитв "академiчного капiталiзмy" роблять i ^i краТ'ни, якi намагаються використати Ыновацмш драйвери розвитку економiки. Зокрема, заслуговують на увагу пyблiкацiТ, в яких розкриваеться досвщ найбть-шого та провщного малайзiйського Universiti Teknologi MARA в послщовному та системному розвитку пщприемницького середовища в ушверситетському соцiyмi [11], дослiджyеться вплив пщприемницькоТ' культури на вико-нання ушверситетами ПАР фyнкцiй iнновацiйних лще-рiв [12], пiдкреслюеться роль та мюце фiнансовоТ авто-номiТ в проект розбудови у В'етнамi ушверситетв нового типу (загальною вартiстю бтьше 200 млн. доларiв) [13].
Невиршеш ранiше частини загально! проблеми. Незважаючи на чимале число наукових публкацм з да-ноТ проблематики подальшого теоретичного осмис-лення потребують питання, яга стосуються визначення можливостей об'ективноТ оцiнки орiентирiв рiвня науко-вост дослiджень, та вибору науковометричних баз з врахуванням специфки сфер науки та статусу навча-льного закладу в умовах розбудови ушверситету пщприемницького типу.
Мета статт полягае у порiвняннi можливостей науковометричних баз для оцшки науковоТ дiяльностi в класичних yнiверситетах УкраТни в умовах Тх переходу до пщприемницькоТ моделi фyнкцiонyвання. Для цього мають бути виршеш настyпнi завдання: визначити су-часний стан фiнансyвання науковоТ дiяльностi в Укра-Тнi, довести не лише можливють використання загаль-нодоступноТ бази Google Scholar для оцЫки науковоТ дь яльностi в класичних ушверситетах, але й рацюнально-стi такого пiдходy в тих вищих навчальних закладах, яга мають намiр розвиватися за моделлю пщприемницького ушверситету.
Методолопя дослiдження. Теоретичну базу досль дження склали документи мiжнародних органiзацiй з питань евроштеграци та оцiнки науковоТ дiяльностi, пу-блiкацiТ украТнських та закордонних вчених щодо ста-новлення новоТ, пщприемницькоТ' моделi yнiверситетy, та потен^алу iснyючих бiблiометричних баз для оцшки науковоТ дiяльностi наyково-педагогiчного персоналу. В ходi дослiдження використовувалися метод регресш-ного аналiзy для встановлення зв'язку мiж значеннями iндексy Прша для праць у наукометричних базах Scopus та Google Scholar вчених, яга працюють у про-вщних украТнських класичних ушверситетах в галyзi то-чних i природничих наук.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Свроь нтеграцiйний вектор цивiлiзацiйного розвитку УкраТ'ни в сферi науки, закрiплений пщписанням Угоди про Асо^а-цiю, мае сприяти повноцшнш yчастi УкраТни в Свропей-ському дослiдницькомy просторi (СДП). европейська Ко-мiсiя, спираючись на положення Люабонсько'Т Угоди та заключення европейсько'Т Ради, наступним чином визна-чае еДП - "единий та вщкритий дослiдницький простiр, який спираеться на внутршшй ринок еС, в якому вщсутш бар'ери для перемщення дослiдникiв, наукових знань та технолопй, завдяки чому змiцнюеться наyкова-технiчна база GC та держав-yчасникiв, Тх конкурентоспромож-нiсть та здатнiсть колективно виршувати грандiознi за-вдання [14]. Пщ "грандiозними завданнями" в сферi управляя наyково-технiчною дiяльнiстю прийнято розу-мiти перелiк складних, проте важливих завдань, якi вста-новлюються оргашза^ями для сприяння технологiчним iнновацiям, яга здатш сприяти Тх вирiшенню. Початок ви-значенню "грандiозних завдань" було покладено амери-канським урядом, який в 1987 р. встановив низку такого роду фундаментальних проблем в сферi науки i техшки, виршити яга можливо в близькому майбутньому на ос-новi використання високопродуктивних обчислювальних технологiй [15]. Прiоритетними цтями розвитку еДП е настyпнi: бтьш ефективш нацiональнi дослiдницькi сис-теми; оптимальш мiжнароднi спiвробiтництво та конку-ренцiя; вiльний ринок працi для науков^в-дослщнигав; гендерна рiвнiсть та оптимальний об^, доступ та трансфер до наукових знань
Пщписання у 2015 роц Угоди з GC про участь УкраТни у програмi GC "Горизонт 2020" - Рамковш програмi з дос-лiджень та шновацш (2014-2020), е наслiдком реалiзацiТ пункту b статтi 376 Угоди. Програма "Горизонт - 2020" на-цтена на сприяння досягненню еДП. Зпдно з ^е'Т угоди Укра'Тна отримала право брати участь у робот програм-них комiтетiв та груп еДП, в освiтнiх та шновацмних това-риствах европейського шституту iнновацiй та технологiй, у дiяльностi Об'еднаного дослiдницького центру (на тих же умовах, що застосовуються до юридичних оаб дер-жав-членiв еС), у Спецiальнiй програмi з реалiзацiТ Горизонт 20206 (яка безпосередньо визначае окремi частини Горизонт 2020, цл та правила формування робочих про-грам), у системi загальноевропейсько'Т координацiТ полiтик у сферi науки та технолопй, а також використовувати ш-струменти обмшу досвiдом у цм сферi [16].
Вищим навчальним закладам та академiчним шсти-тутам належить особливе мюце у проведенш модершза-ц1Т украТнськоТ' економiки на засадах шновацшного розвитку, осгальки саме в Тх стiнах сконцентрований потужний науково-техшчний та кадровий потен^ал. Вони тради-цiйно, як в перюд iснyвання СРСР, так i за часiв постсо-цiалiстичного перюду, отримували ресурси для прове-дення науково-дослщних робiт в основному за рахунок безпосереднього бюджетного фшансування. Проте, гли-бока системна криза, викликана насильницьким завер-
шенням соцiалiстичного етапу розвитку украТнськоТ еко-номiки, i ïï поверненням до капiталiстичних виробничих вщносин, так i не була подолана до цього часу.
УкраТш, на вщмшу вiд бiльшостi бувших со^алютич-них краТн Центрально!' та СхщноТ' Свропи, не вдалося, як свщчить сучасна iсторiя, закласти та розвинути засади ефективноТ', ресурсозберiгаючоï, шновацшно-сприятли-воТ та соцiально-орieнтованоï капiталiстичноï економки. Кардинально вiдмiннi результати нашоï кражи вщ того, чого вдалось досягнути екс-соцiалiстичним краïнам Св-ропи, наочно пщтверджують справедливiсть положень теорiï соцiально-економiчного розвитку на базi екстрак-тивних та шклюзивних чинникiв, яку плщно розробляють вченi-неоiнституцiоналiсти iз США Дарон Аджемоглу та Джеймс Робiнсон та ïx послiдовники [17]. Згiдно з ïï заса-дничими принципами вс можливi напрями розвитку со-цiально-економiчноï системи обумовленi характером використання полiтико-економiчниx iнститутiв, якi можуть сприяти (вони звуться iнклюзивними iнститутами) або заважати (екстрактивш iнститути) суспiльному розвитку.
Приклад европейських краïн свiдчить про те, що використання шклюзивних чиннигав економiчного зростання, якi дозволяють бiльшостi членiв суспiльства отримувати зиск вщ економiчного пiдйому, слугуе потужною пiдставою для розвитку суспiльства. Навпаки, украïнський правля-чий клас дотримуеться курсу на використання екстракти-вних економiчниx iнститутiв (монополiстичне становище на ринках товарiв та послуг; приватно-орiентованi бюдже-тнi видатки тощо), яга нацтеш на забезпечення iнтересiв вузью^ групи громадян в управлiннi економкою держави для власноï вигоди. Вони перешкоджають iншим членам суспiльства отримувати для себе вигоду з участ в юную-чих соцiально-економiчниx стосунках. Екстрактивш шсти-тути забезпечують вщчуження власностi або прибуткiв на користь вузьких груп та пщтримуються схожими за характером екстрактивним полiтичними шститутами, якi охоро-няють контроль привтейованих груп над економiкою (по-вномасштабний захист iз боку правовоï системи; кланово-орiентована партiйна та виборча система тощо). Взаемо-пщтримуючий розвиток цих iнститутiв призвiв до виник-нення в Украïнi кланово-олiгарxiчноï системи управлiння украïнською економiкою [18].
Вкрай деструктивна, олiгарxiчно-екстрактивна модель украшського капiталiзму впродовж останнix десяти-рiч обумовлюе xронiчне невиконання доxодноï частини бюджету, що, в свою чергу, веде до суттевого скоро-чення реального фiнансування науково-дослiдниx роб^, якi виконуються науково-дослiдними академiчними ш-ститутами та вищими навчальними закладами. Критично низький стан ресурсного забезпечення унiверситетськоï науки визнаеться на вах щаблях украïнськоï влади та пщтверджуеться об'ективними статистичними даними. В Украïнi на законодавчому рiвнi (у текст обох Закошв "Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть" вiд 1991 р. та нового, прийнятого на його замшу в 2015 р.) визначено рiвень витрат бюджету на науку та науково-техшчну дiя-льнють, - вони мають становити не менше, шж 1,7 % ВВП [19]. Проте, загальш витрати на наугад досль дження i розробки (з уах джерел) за останнi десятирiччя не перевищували 1,3 % ВВП. А кошти державного бюджету, яга спрямовувалися на ц цл жодного разу не перевищували 0,5 % ВВП. У 2013 р. фшансування науки iз держбюджету взагалi впало до 0,29 % ВВП, загальш витрати на науку становили 0,77 %ВВП [20]. В 2016 роц фшансування науки скоротилося ще бтьше, в зв'язку з чим Мшютр освiти i науки Л. Гриневич заявила про крити-чний рiвень фшансування науки: "МНжнародш експерти пь дтвердили, що фшансування науки в 0,14% - критично мале. Аби наука почала працювати, потрiбно 0,3% ВВП.
Якщо ми не будемо нарощувати фiнансування, нам не до-поможе ефективнiсть використання коштПв" [21].
За таких складних соцiально-економiчних умов, i вра-ховуючи подальше зростання боргового навантаження на бюджет (вiйськовi дм на сходi УкраТни, сплати по зов-шшшм запозиченням, пiдтримка соцiально-вразливих верств населення тощо) не варто сподiватися на карди-нальнi змiни в стаж фшансування вп"чизняноТ' науки. А отже, потр^ш надiйнi iнструменти оцшки перспективних наукових проегапв, застосування яких не приводило б до нерацюнального витрачання фшансових ресурав дер-жави, ушверсите^в та науковцiв.
Керiвництво МОН УкраТни, дотримуючись ¡снуючоТ' в розвинутих краТнах практики використання наукометри-чних ¡нструмекпв на базi комерцiйних баз SciVerse Scopus та Web of Science, взяло шлях на ¡нтенсивне Тх впровадження в практику оцiнювання украТнських науко-вцПв. Зокрема, згщно з новим Порядком формування Пе-релку наукових фахових видань УкраТни, прийнятим в 2108 р., найвища "категорiя "А" присвоюеться науковим фаховим виданням, включеним до мiжнародних науко-метричних баз даних Web of Science Core Collection та/або Scopus" [22]. На прюритетнють публкацш в журналах, яга шдексуються в зазначених базах, при оцшц наукових здобутгав украТнських вчених також орПенту-еться i Науковий ком^ет Нацiональноï Ради УкраТни з пи-тань розвитку науки i технолопй при розробц докумен-тПв, яга стосуються реформування системи пщготовки ка-дрПв вищоТ квалiфiкацiï [23].
Такий пщхщ, дшсно, в умовах iндустрiально високо-розвинутих краТ'н, здатен сприяти пiдвищенню якост наукових робп", про що i мають свщчити публiкацiï у зазначених базах даних. Проте, вш не повною мПрою враховуе наступн чинники, специфiчнi саме для УкраТни. Перш за все, ^еТ обставини, що наукова д^льнють вах украТнських вчених вiдбуваеться за умов глибокоТ системноТ со-цiально-економiчноï кризи, яка розпочалася з розпадом СРСР та до цього часу ще не заганчилася, внаслщок чого фшансування науковоТ та науково-педагопчноТ' дтльно-сл здiйснюеться на вкрай низькому рюш. Розмщення статей в журналах, представлених у комерцшних науко-метричних базах, вимагае вщ автора, для дотримання формальних вимог до публ^ацп, витрат, яга зютавж або перевищують розмПр мюячноТ' зарплати уыверситетсь-ких вчених. Тому, вщволкання частини заробпшоТ плати на ц публiкацiï призводить до ïï нерацiонального витрачання та, в пщсумку, до звуженого вщтворення робочоТ сили ушверситетських спюробПтнигав.
По-друге, украТ'нсьга вчен в галузП економки, права, со-цюлогп, мовознавства тощо дослщжують т сторони дПяль-ност суспПльства та особистосл, яга спрямован на вирь шення актуальних проблем розвитку саме УкраТни, i тому Тх результати набувають подальшого розвитку, i вщповщно, цитуються, в основному в працях також вПтчизняних вчених. До недавнього часу тага прац з рПзного роду причин не були широко представлен в мжнародних комерцшних бПб-люметричних базах, тому потрПбен певний час для Тх напо-внювання науковим доробком украТнських вчених.
Слщ також, по-трете, зважати на те, що, набувае по-ширення практика публПкаци украТ'нськими науковцями соцПально-гумаытарного напряму статей у низькоцито-ваних виданнях, яга шдексуються у вищевказаних науко-метричних базах. I, хоча формально тага публкаци i свь дчить про "¡нтеграцю" украТ'нськоТ науки до европейськоТ та свплвоТ', проте реально тага прац додають мало цш-ност до престижу наробок вПтчизняних вчених.
Якщо взяти, наприклад, украТ'нську економнну науку, то мусимо констатувати, що вПтчизняна влада вкрай слабо використовуе ïï теоретичн та практичн досягнення.
I причина цього полягае зовам не у вщсутносл високих ¡н-декав Прша публкацш в виданнях, що ¡ндексуються в Web of Science та Scopus. Допоки влада УкраТни буде ке-руватися ¡нтересами олПгархнних клаыв, доти вона не ма-тиме потреби в результатах дослщжень вПтчизняних вче-них-економютПв. Що ж стосуеться украТнських бЬнесменв, то вони зацкавлен у впровадженн на своТ'х пщприемст-вах тих розробок, яга здатн пщвищити прибутковють бЬ-несу, i цшнють яких не залежить вщ того, де саме друку-ються роботи, в яких вони розкриваються.
Зазначимо, що роль формалЬованоТ' наукометричноТ' оцшки пщдаеться критиц багатьма вченими з краТ'н, в яких науковц не вщчувають суттевого браку фшансу-вання своеТ' дтльностк Зокрема, У Велигай Британп все бтьшого поширення набувае ¡штатива бтьш критичного використання показнигав ¡мпакт-фактору для оцшки наукових дослщжень. Так, про пщтримку Деклараци щодо оцшки наукових дослщжень (Declaration on Research Assessment, DORA), яка закликае до переоць нки ролП ¡мпакт-фактору в оргашзаци i стимулюванш науковоТ' роботи, заявило керПвництво британського Research Councils UK, - органу, який координуе наукову полп"ику Великобританп [24]. СуттевоТ' критики зазнае бь знес-модель великих видавничих конгломератю, яга фа-ктично обшмають монопольне становище на ринку ака-демiчноï преси. В заявП "The Cost of Knowledge", спрямо-ваною на обмеження Т'х ринковоТ' влади i яку, станом на 25.04.2018 р., пщписало бтьше 17 тис. вчених ¡з бага-тьох краТ'н свПту, зазначаеться, що "Elsevier, Springer та ряд ¡нших комерцшних видавництв...- експлуатують нашу добровтьну працю, щоб отримати дуже велик прибутки вщ академПчноТ' спльноти. Своею дПяльшстю вони пропонують деяку цшнють у процес своеТ' роботи, котра, проте, не може виправдати ¡снуючП цши" [25]. До-цтьно звернути увагу i на аналПз наукових журнала Польщу який був проведений Е. Кульчицьким та ¿. Роз-кош, пщ час якого було з'ясовано принципову можли-вПсть та доцтьнють для 2035 журналПв ¡з галузП гуманПта-рних та соцПальних наук доповнити Т'х формальну бПблю-метричну оцПнку експертною оцПнкою. Автори досль дження показали, що висока пщсумкова оцПнка якостП наукових журнала в сферП, наприклад, гумаштарних наук, якП не ¡ндексуються в базах Scopus або WoS, i яка була ними отримана при проведення загальнонацюнального оцшювання, достатньо добре корелюе з такими Т'х характеристиками, як ступшь ¡нтернацюналПзацп видання (наявнють ¡ноземних фахПвцПв у складП редколегПТ', наяв-нПсть ¡ноземних авторю та рецензентПв, друк матерПалПв англшською мовою), час ¡снування журналу та наявнють електронноï версПТ журналу [26].
По-друге, слщ пам'ятати, що динамка попиту на пуб-лПкаци виражаеться не лише на основП джерел ¡нформа-цПТ', яка вПдноситься до наукометричноТ' категори (показ-ники на основП цитування), а й вебометричноТ' (кПлькПсть, закачувань, переглядПв файлПв, закладок тощо). За допо-могою ¡ндексу цитування доцПльно оцПнювати фундаме-нтальний внесок у науку те' чи ¡ншоТ' публПкацПТ' i вПдобра-жати погляд академмноТ' спПльноти. Однак з метою залу-чення бПльш широкого загалу сптьноти (керПвникПв грантових фондв, видавцПв, науковП органПзацПТ', окремих до-слПдникПв, урядовцПв) для оцшки i обговорення проблематики доцтьно використовувати обидвП групи показни-гав, особливо, коли мова йде про швидку оцшку робПт, якП ще не встигли отримати цитування.
БПблюметричш методи оцшки рвня авторитетностП видань та цитувань авторю не повинш використовуватись як единП i самодостатш методи. ДоцПльним стане запрова-дження альтернативних пПдходПв до оцшки якосл наукових результатПв та мошторингу розвитку наукового середо-вища за тематичними зрЬами вПдповПдноТ' галузП знань.
Так, для прикладу, у Королiвськiй академп мистецтв та наук Нiдерландiв функцюнуе спецiальний комiтет для ви-значення ягасних критерiïв у соцiальниx та гумаытарних дослiдженняx для розумiння перспективного планування цих дослщжень [27]. У спе^альному комiтетi академiï пщ-дано критиц той факт, що при використанн дiючиx методик ^норуеться значна кiлькiсть науковоï та науково-попу-лярноï продукцiï, що залишаеться за межами аналiзу в ¡н-дексах цитування, публкацп наукових результатiв в 1нте-рнетi. Варто у зв'язку з цим зазначити, що питання про на-укове значення штернет-ресурав е дуже своечасним, може, навпъ дещо затзшлим на нинiшньому етап розвитку iнформацiйного суспiльства i потребуе лише розвитку вщповщних достг^рних методик.
Доцiльним е застосування "альтернативних метрик" - альтернативних систем оцшки наукового контенту, яга дають змогу керiвникам грантових фондiв обирати перспективы проекти для iнвестування. Ключова функцiя альтметрик полягае у виявленн публiкацiй, якi станов-лять практичну цiннiсть i заслуговують на фшансування, однак, з тих чи шших причин, е недостатньо цитованими, хоча у них вщображаеться актуальна для науки тематика i перспективы напрями подальших дослщжень.
На сьогодн у науковш практик мають мюце наступн чинники, якi не дають змогу об'ективно оцiнити орiентири рiвня науковостi при виборi прiоритетниx напрямiв фшан-сування соцiальниx та гумаытарних дослiджень: обмеже-ний депозитарiй нацюнальних наукових шкiл; недостатньо велика гальгасть баз даних з вщкритим доступом до iнформацiйниx ресурсiв, що веде до зниження рiвня цито-ваностi та престижностi публiкацiй вп"чизняних дослщни-кiв; недостатня широта покриття iндексiв у соцiальниx та гумаытарних дослiдженняx, якi мають високу значущють регiонального рiвня; поповнення наукометричних платформ здебтьшого англомовними часописами, що реда-гуються авторитетною мiжнародною редколепею, та не включення до науковоï продукцiï доповiдей на конферен-^ях, круглих столах, симпозiумаx, авторських монографь чних дослiджень тощо; здебiльшого неангломовна публь кацiя наукових результатiв, яка веде до не потрапляння бтьшосл публкацш у свiтовий науковий об^, що своею чергою призводить до не цитованост вiтчизняниx праць зарубiжними вченими; недоступна бiльшостi пропонована освп>мми платформами цiнова полiтика; недостатньо ви-сокий рiвень престижностi чималоï галькосл украТ'нськоï перiодики (вiдсутнiсть метаданих, сайту з англомовним ш-терфейсом), що веде до незатребуваност публiкацiï наукових робп" зарубiжними вченими.
Узагальнена негативна пози^я украïнськиx науков-^в, якi працюють в соцiогуманiтарнiй сфер^ стосовно прiоритетного використання оцiнок ïx дiяльностi на базi наукометричних баз Scopus та WebofScience, зафксо-вана в лист на цю тему до Мшютерства освгги i науки Украши, який станом на 09.06.2018 р. пщписало бiльше 900 оаб, 90 вщсотгав з яких мають ступшь кандидата або доктора наук [28]. Фаховий полп"ико-юридичний аналiз неправомiрностi точки зору, яка надае прюритет шдек-сацiï праць украïнськиx вчених у комерцшних базах даних Scopus та WebofScience, мютиться також в аналiти-чшй записцi, в ягай, зокрема, стверджуеться наступне: "Згадан наукометричнi бази насамперед орiентованi на природнич! та теxнiчнi науки. Представлення у них жу-рналiв соцiогуманiтарноï проблематики абсолютно не вiдповiдае загальному стввщношенню наукових перю-дичних видань у свт, не враховуе цтих галузей наукових знань - i це шяк не засновано на ягасному критерiï. Одна з причин цього - специфка соцюгумаштарного знання, яке в багатьох випадках не е повною м^ою ште-
рнацiоналiзованим, а навпаки - мае чпжу i безумовну на-цюнальну i часом навiть локальну прив'язку, так само локальною е i частина вщповщних наукових видань" [29].
Ми вважаемо, що для Украши, враховуючи вс вище-наведен аргументи, при оцшц наукових результатв унь верситетських вчених, можливо орiентуватися на використання iнструментiв, яга надае пошукова система Google Scholar, додатково також застосовуючи методи експертноï оцшки. Google Scholar призначена для пошуку наукових публкацш, i була розроблена фаxiвцями компани Google. За обсягами прошдексованих матерiа-лв система Google Scholar суттево перевищуе Web of Science та SciVerse Scopus. Особливо це стосуеться пу-блкацш у сферi соцiогуманiтаристики, що недостатньо представлена в комерцшних базах даних [30].
Ми перевiрили двП дослщницьга гiпотези. Перша ппо-теза (Г1 ) полягае в тому, що для вчених в толузП природ-ничих i точних наук, яга працюють в класичних ушверситетах, показники цитування в Google Scholar мають дос-татню сильну кореля^ю з показниками цитування в Web of Science та Scopus. Для перевiрки ппотези Г1 нами були обран прац вчених, яга працюють в перших 10 кра-щих класичних ушверситетв Украïни за вераею шфор-мацiйного ресурсу Осв^а^ [31]. Ми доповнили цей пе-релiк ще одним додатковим ушверситетом осгальки роз-рахунки для Донецького нацюнального унiверситету iменi Василя Стуса не можуть вважатися цтком корект-ними, враховуючи те, що його матерiально-теxнiчна база значною мПрою залишалася в Донецьку (табл. 1).
ïx рейтинг складений на основ! мюць ушверситетв у трьох аналiтичниx рейтингах, - "Т0П-200 Украïна", науко-вометрiчнй базi "Scopus" та "Вебометрикс". В уыверситет-ському рейтингу "Топ 200 Украша" оцiнка здiйснюеться за допомогою штегрального iндексу, до якого входять ¡нди-катори прямого вимiрювання (80 %), експертнi оцшки яко-CTi пщготовки випускнигав ВНЗ представниками роботода-вцПв та академiчного спiвтовариства (15 %), а також мПж-народн науко метричнi i веб-метричнi дат (5 %). В рейтингу "Scopus" використовуються показник бази даних Scopus, що е шструментом для вщстеження цитованост наукових статей, яга публкуються навчальним закладом або його працюниками у наукових виданнях. У рейтинго-вш таблицi вищП навчальн заклади Украïни ранжованi за шдексом Гiрша - гальгасним показником, що базуеться на ктькост наукових публкацш i галькосл цитувань цих пуб-лiкацiй. Мiжнародний рейтинг "Вебометрикс" бере до уваги гальгасть прошдексованих пошуковими системами сторшок сайту вузу, зовшшы посилання на нього, цитова-нють ресурсу, а також гальгасть завантажених на сайт файлю. У консолщованому рейтингу кожному вузу присвоено бал, що дорвнюе сумП його мюць у рейтингах "Т0П-200 Украша", "Scopus" i "Вебометрикс" [32].
Для статистичноï обробки шформацп були використан данi проекту "Бiблiометрика украïнськоï науки", який започаткований в Нацюнальшй б^люте^ Украïни iменi В.1. Вернадського, i який мютить значення iндексiв Прша (h-iндексу) в базах Google Scholar та Scopus станом на ганець травня 2017 р. (для ДонНУ -на 1.11.2017 р.).
В якост економетричноï моделi використовуеться ре-гресiйний аналiз, за допомогою якого для кожного з унь верситетю для праць у вах сферах знання (кр^ со^а-льно-гуманiтарноï) встановлюеться зв'язок мм значен-нями шдешв Гiрша в базах GS та Sc:
H_Scopus = b*H_Scholar + а, (1)
де H_Scopus - значення шдексу Гiрша для Sc; H_Scholar - значення iндексу Прша для GS; b - коефщюнт регресiï; а - константа.
Таблиця1. Кращi класичнi унiверситети УкраТни
Назва навчального закладу Мiсце Мюце у загальному рейтингу Топ 200 УкраТна Webometrics Scopus Пщсумковий бал
Кж'вський нац1ональний университет 1мен1 Тараса Шевченка 1 1 2 1 1 4
Харк1вський нацюнальний ун1верситет 1мен1 В. Н. Каразша 2 2-3 3 4 2 9
Льв1вський нац1ональний ун1верситет 1мен1 1вана Франка 3 4 9 5 4 18
Сумський державний ун1верситет 4 7 11 3 13 27
Одеський нацюнальний ун1верситет 1мен1 1. 1. Мечникова 5 8 17 6 5 28
Черн1вецький нац1ональний ун1верситет 1мен1 Юр1я Федьковича 6 9 24 12 3 39
Дн1провський нац1ональний ужверситет 1мен1 Олеся Гончара 7 11 14 23 8 45
Нац1ональний уыверситет "Киево-Могилянська академ1я" 8 12 12 15 22 49
Прикарпатський нац1ональний уыверситет 1мен1 Василя Стефаника 9 16 42 19 11 72
Донецький нацюнальний уыверситет 1мен1 Василя Стуса 10 18 27 31 17 75
Ужгородський нацюнальний уыверситет 11 20-21 36 29 16 81
Джерело: складено за [31]
Результати аналiзу доводять, що для Ыдешв Гiрша для праць вчених 10 унiверситетiв iз 11 (крiм ДоНУ) iснуe достатньо сильна кореляцшна залежнiсть мiж його зна-ченнями в обох базах.
Розглянемо II бiльш детально для класичних уывер-ситетiв, якi займають першi три мiсця, - Кшвського наць онального унiверситету iменi Тараса Шевченка (КНУ), Харкiвського нацiонального уыверситету iменi В. Н. Ка-разша (ХНУ) та Львiвського нацiонального уыверситету iменi 1вана Франка (ЛНУ).
Для КНУ рiвняння регресií виглядае наступним чином H_Scopus = 0,816*H_Scholar - 1,946,
значення R-квадрат = 0,764 (2)
де H_Scopus - Ыдекс Гiрша для праць з природничих i точних наук за даними Scopus;H_Scholar - iндекс Гiрша для праць iз природничих i точних наук за даними Google Scholar.
20г
Рис. 1. Залежжсть мiж iндексами Гiрша в Scopus i Ооод1е Scholar (КНУ, для праць iз точних i природничих наук)
Джерело: побудовано авторами.
Перевiрка гiпотези стосовно Ыших класичних ушве-рситетiв - Львiвського нацiонального унiверситету iменi 1вана Франка та Харгавського нацiонального унь верситету iменi В.Н. Каразiна, також виявила аналоп-чну закономiрнiсть.
Для Харгавського нацiонального унiверситету iменi В.Н. Каразша за результатами аналiзу отримуемо насту-пне рiвняння регресií (3):
H_Scopus = 0,768*H_Scholar - 1,563,
значення R-квадрат = 0,791 (3)
Karazin_GA
Рис. 2. Залежжсть мiж iндексами Гiрша в Scopus i Google Scholar (ХНУ, для праць i3 точних i природничих наук)
Джерело: побудовано авторами.
Для Львiвського нацiонального ушверситету iMeHi 1вана Франка за результатами аналiзу отримуемо насту-пне рiвняння регреси (4):
H_Scopus = 0,654*H_Scholar - 1,456,
значення R-квадрат = 0,738 (4) (рис. 3)
Lviv_GA
Рис. 3. Залежнiсть мiж шдексами Гiрша в Scopus i Google Scholar (ЛНУ, для праць i3 точних i природничих наук)
Джерело: побудовано авторами.
Таким чином для вчених у галyзi природничих i точних наук у вах трьох ушверситетах спостер^аеться до-статньо сильна кореляцшна залежнiсть мiж цитуванням Тх праць в Scopus i Google Scholar. Вона приблизно такого ж рiвня, як i у випадку iз цитуванням статей в жур-налi JASIST, про який йшлось ранiше в статп.
Для вах 11 класичних ушверситетв параметри рь вняння регресiï та обчислен значення ProxyScopus ¡н-декав Прша за значеннями Google Scholar (H_Scopus_proxy) для трьох рПвшв H_GA = 5, 10 та 15, наведет в табл. 2.
Таблиця2. Параметри piBHHHHH регресм та значення ProxyScopus 1ндекса Гiрша для топ-11 класичних унiверситетiв УкраТни
Назва навчального закладу Статистичнi характеристики кореляцм H Scopus proxy при H_GA = 5/10/15
Константа (a) Коефщieнт регресм (b) Значимють для b R2
1. Ки'вський нацюнальний университет iменi Тараса Шевченка -1,946 0,816 0,000 0,764 2,1/6,2/10,3
2. Харювський нацiональний унiверситет iменi В.Н. Каразiна -1,563 0,768 0,000 0,791 2,3/6,1/10,0
3. Львiвський нацюнальний ужверситет iменi 1вана Франка -1,456 0,654 0,000 0,738 1,8/5,1/8,4
4. Сумський державний унiверситет -2,504 0,838 0,000 0,865 1,7/5,9/10,1
5. Одеський нацюнальний ужверситет iменi 1.1. Мечникова -1,752 0,921 0,000 0,801 2,9/7,5/12,1
6. Чержвецький нацiональний унiверситет iменi Юрiя Федьковича -1,580 0,825 0,000 0,868 2,5/6,7/10,8
7. Днiпровський нацюнальний ужверситет iменi Олеся Гончара -1,633 0,481 0,000 0,481 0,8/3,2/5,6
8. Нацюнальний ужверситет "Киево-Могиля-нська академiя" -1,476 0,909 0,000 0,925 3,1/7,6/12,2
9. Прикарпатський нацiональний унiверситет iменi Василя Стефаника -2,466 0,813 0,000 0,899 1,6/5,7/9,7
10. Донецький нацюнальний ужверситет iменi Василя Стуса 1,194 0,016 0,961 0,001 1,3/1,4/1,4
11. Ужгородський нацюнальний ужверситет -1,955 0,854 0,000 0,883 2,3/6,6/10,9
Вс ужверситети (за виключенням ДонНУ) 2/6/10
Джерело: розроблено авторами.
Результати проведеного регрессного аналiзу пока-зують, що для найкращих 10 ушверсите^в (ДонНУ з ро-зрахунгав виключено) середне значення iндексу Прша в науковометричнiй базi Scopus менше його середнього значення в базi Google Scholar приблизно
а) на 3 - для рiвня шдексу Гiрша в Google Scholar = 5;
б) на 4 - для рiвня шдексу Гiрша в Google Scholar =10;
в) на 5 - для рiвня шдексу Прша в Google Scholar =15.
Результати проведеного дослщження надають пщс-
таву для висунення гiпотези Г2 - про наявний синерге-тичний зв'язок мiж розвитком точних, природничих i со-цiогуманiтарних наук в класичних ушверситетах iз бага-торiчними традицiями наукових дослiджень, що дозво-ляе для вчених в галузi соцiогуманiтарних наук, якi пра-цюють в класичних унiверситетах використовувати пока-зник цитування H_Scopus_prоxy, який е меншим вiд 1н-декса Прша для Google Scholar на таке ж саме значення, на яке цей шдекс в базi Scopus е меншим вщ його значення в базi Google Scholar для ушверситетських вчених в галузi природничих i точних наук.
Особливють класичного унiверситету, крiм iншого, полягае в тому, що подготовка в ньому кадрiв та прове-дення дослщжень iз широкого спектра природничих, гу-манiтарних та економiчних напрямiв науки спираеться не лише на вщповщний рiвень кадрового й матерiально-технiчного забезпечення, але й на тага шституцшш чин-ники його розвитку, як багаторiчнi (часто - дегалька со-тень рокiв) традицп пiдготовки наукових кадрiв, ефекти-вн управлiнськi пiдходи до органiзацií навчального про-цесу та наукових дослщжень тощо. В стiнах класичного ушверситету ц чинники однаково позитивно впливають на розвиток усiх напрямiв науки.
1х успiшне використання керiвництвом ушверситету та його пщроздов, - окремих шститупв, факультетiв, кафедр, - вттюеться в цiлком конкретнi результати дiяль-ностi, якi можуть бути взяти до уваги для оцшки ефекту синергетично''' моделi розвитку науково''' дiяльностi в кла-сичному ушверситетк Серед них, на наш погляд, потрь бно враховувати наступнi:
• наявнють наукових шкiл та результати 'х дiяльностi;
• стабiльнiсть публкацшно' активностi,
• вiдзнаки науково''' та науково-педагопчно''' дiяль-ностi спiвробiтникiв, - рiзного роду державнi премií, нагороди тощо;
• наугад та навчальш проекти, якi реалiзуються рь зними факультетами з одним i тим же партнером;
• наявнють дисциплiн, якi викладаються вiдомими вченими та представниками наукових шгал сусптьно-гу-манiтарних факультетiв для студентiв шших факультетiв (природничих, точних, тощо);
• гальгасть авторських навчальних курсiв, яга викладаються за авторськими пщручниками та поабниками.
Отже, наявнiсть сильних наукових шгал у галузi точних i природничих наук (що пщтверджуеться цитуваннями в Scopus) тiсно корелюеться iз розвитком таких шкiл i в со-цiогуманiтарнiй сферi, представники яких ще донедавна не публкувалися в журналах, яга облковуються в Scopus. Ми вважаемо, що такий зв'язок дае можливють оцшювати науковий доробок вчених, яга працюють в соцюгумаштар-нiй сферi за шдексом Гiрша на основi Google Scholar, ко-регуючи його на основi встановленого зв'язку мiж показ-никами двох наукометричних баз для представнигав точних i природничих наук. Так, наприклад, 7 вчених-еконо-мю^в з Ки'вського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка мали станом на початок червня 2017 р. значення шдексу Прша в Google Scholar вщ 7 до 20. Вщ-повщно, ProxyScopus iндекс Прша для них коливався в дь апазош вiд приблизно 2-3 до 15-16.
Особливо актуальним використання цього шдексу е для вп"чизняних класичних ушверсите^в, яга мають на-мiр розвиватися згiдно з моделлю пщприемницького уш-верситету, оскiльки 'х ствробпшики не будуть витрачати власнi грошi для публiкацií результатiв наукових досль джень в журналах, якi шдексуються в комерцiйних наукометричних базах. Враховуючи рiвень витрат на публь кацiю (в середньому вiн коливаеться вщ 300 до 500 Свро), кiлькiсть спiвробiтникiв в класичних ушверси-тетах та кiлькiсть публiкацiй протягом року (один раз на рк), то, наприклад для Ки'вського нацюнального ушвер-ситету iменi Тараса Шевченка, в якому станом на поча-
ток 2018 р. працювало 3111 наукових та науково-педа-гопчних спПвробПтника, розмПр можливоï економiï стано-витиме вщ 933,3 тис. евро до 1,56 млн. евро.
Висновки та дискуЫя. Проведений в статт аналПз показав можливють та доцтьнють використання в умовах Украши безкоштовноï пошуковоï бази Google Scholar для оцшки результата науковоï дПяльност ствробпшигав класичних утверситетв. Знайшла свое пщтвердження ппотеза про наявнють взаемозв'язку мПж значеннями ¡н-дешв Прша в Scopus та Google Scholar для вчених ¡з класичних утверситетв, яга спецПалЬуються в галузП точних та природничих наук. В статп також були наведет теоретичн аргументи щодо можливост конструювання ProxyScopus ¡ндексу Прша для вчених ¡з класичних утверситетв, яга працюють в галузП соцПально-економПчних та гуматтарних наук. Такий пщхщ дае можливють рацю-нально витрачати кошти утверситетв та ïx спПвробПтни-гав, i цтком вщповщае принципам функцюнування пщп-риемницького утверситету.
Результати проведеного дослщження, яга свщчать про наявнють у вчених, яга працюють в втчизняних най-рейтинговших класичних утверситетах, зв'язку мПж значеннями ¡ндекав Прша в Scopus та Google Scholar, не суперечать висновкам дослщжень, проведених закор-донними фахюцями для праць вчених у рЬних галузях науки [7-9]. Отже, виявлену нами закономПрнють у коре-ляци оцшок ¡ндексу Прша в Scopus та Google Scholar мо-жна вважати такою, яка притаманна не лише закордон-ним крашам, але й також УкраМ
Стосовно застережень щодо невПрного розрахунку ¡н-дексу Прша в Google Scholar в зв'язку ¡з наявнютю можливостей для матпуляцш його значенням (наприклад, шляхом подвшного/потршного повторного врахування англо- та росшськомовних варПантв резюме до статей, або врахування статей однофамтьцю) зазначимо, що ця проблема виршуеться вимогами до авторю здшсню-вати очищення вщ нерелевантних матер^лв. Техтчно перевПрити дотримання таких вимог не складно з огляду на невелике значення ¡ндешв Прша.
Мшютерство освп"и i науки Украïни, враховуючи вище-наведен в статт результати, отримуе можливють викори-стовувати безкоштовну базу Google Scholar для здмс-нення наукометричноï оцшки роботи украшських вчених соцюгуматтарного профтю, яга працюють в класичних утверситетах. Такий пщхщ е економнно виправданим, осгальки дозволяе утверситетам запобПгти нерацюналь-ному витрачанню наявних в них грошових, матерПальних та часових ресурса, осктьки адекватна оцшка може бути проведена за допомогою ¡нструментв Google Scholar.
Зазначимо, що незаперечною перевагою бази Google Scholar у порвнянт ¡з комерцшними базами Scopus та Web of Science е врахування при ¡ндексаци пу-блкацш украïнською мовою. При цьому вс украïнськi на-уковП журнали одночасно з украïномовними статтями також друкують i англомовт резюме до них, чим, фактично зтмаеться питання доступу до них ¡ноземних читачПв.
Подальший розвиток дослщження в цьому напряму мае бути спрямований на подальше поглиблення як те-оретичноï бази, так i фактичних доказв, яга стосуються пщтвердження можливостей пошуковоï системи Google Scholar для об'ективноï оцшки наукових результата, досягнутих ствробПтниками украïнськиx класичних утверситетв.
Список використаних джерел:
1. Украина - Gross domestic product per capita based on purchasing-power-parity in current prices (долл. США на человека, по ППС) [Елект-ронний ресурс]. - Режим доступу: https://knoema.ru/atlas/%D0%A3% D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0/%D0%92%D0%92
2. Hirsch, Jorge E. An index to quantify an individual's scientific research output, 2005. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://arxiv.org/pdf/physics/0508025v5.pdf
3. Заключний 3bít незалежного европейського аудиту нацюнальноТ системи дослщжень та Ыновацш УкраТни. http://h2020.com.ua/wp-content/uploads/2017/03/KI-AX-16-008-UK-N-Transl.pdf
4. Наказ МОН УкраТни вщ 12.04.2017 № 590 "Про проведення конкурсного вщбору проеючв наукових дослщжень i розробок". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://old.mon.gov.ua/files/normative/2017-04-28/7336/nmo-590-1.pdf; МОН пропонуе для громадського обговорення проект наказу "Про затвердження змЫ до наказу Мшютерства освiти i науки УкраТни вщ 17.10.2012 № 1112". 30 травня 2017 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proekt-nakazu-pro-zatverdzhennya-zmin-do-nakazu-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-vid-17-zhovtnya-2012-roku-1112
5.Биков В.Ю. Ризики впровадження електронних бiблiометричних систем оцшювання ефективностi дiяльностi наукових пра^вниюв / В.Ю. Биков, Н.В. Сорока // 1нформацшш технологи i засоби навчання. -2015. - Том 48. - №4. - С. 3-13.
6. Мазов Н.А. Альтернативные подходы к оценке научных результатов / Н.А. Мазов, В.Н. Гуреев // Вестник Российской академии наук. -2015. - Т. 85. - № 2. - С. 115-122.
7. Harzing, Anne-Wil and Alakangas, Satu (2016) Google Scholar, Scopus and the Web of Science: a longitudinal and cross-disciplinary comparison. Scientometrics, 106 (2). pp. 787-804. ISSN 0138-9130.
8.Bauer, Kathleen, Bakkalbasi, Nisa (2005) "An Examination of Citation Counts in a New Scholarly Communication Environment" D-Lib Magazine, 2005, September, Volume 11, Number 9. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dlib.org/dlib/september05/bauer/09bauer.html
9. Harzing, Anne-Wil & van der Wal, Ron. (2008). Google Scholar as a New Source for Citation Analysis. Ethics in Science and Environmental Politics. 8. 61-73. 10.3354/esep00076.
10. Burton R. Clark (1998): The entrepreneurial university: Demand and response, Tertiary Education and Management, 4:1, 5-16. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.crossingboundaries.eu/wp-content/ uploads/2014/02/Clark-1998.pdf
11. Entrepreneurial University: A Case of Universiti Teknologi MARA Hardy Loh Rahim, Razmi Chik, and other. International Academic Research Journal of Social Science 1(2) 2015 Page 224-231. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.iarjournal.com/wp-content/uploads/31-P224-231 .pdf
12. Deresh Ramjugernath (University of KwaZulu-Natal, South Africa). Six Key Elements of an Entrepreneurial University. Eighth Annual International Conference 2015 on "Entrepreneurship Education for Economic Renewal". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://smplacements.co.za/ 2015/11/six-key-klements-of-an-entrepreneurial-university/
13. Vietnam New Model University Project. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://projects.worldbank.org/P110693/vietnam-new-model-university-project?lang=en
14. Communication from the Comission to the European Parliament, the Council, the European economic and social committee and the committee of the regions European Comission. A Reinforced European Research Area Partnership for Excellence and Growth. Brussels, 17.7.2012. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://ec.europa.eu/research/science-society/ document_library/pdf_06/era-communication-partnership-excellence-growth_ en.pdf
15. "A Research and Development Strategy for High Performance Computing", Executive Office of the President, Office of Science and Technology Policy, November 20, 1987
16. Угода з 6С про участь УкраТни у програмi 6С "Горизонт 2020" -Рамковш програмi з дослщжень та Ыновацш (2014-2020). . [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/984_018
17. Дарон Аджемоглу, Джеймс А. Робинсон. Почему одни страны богатые, а другие бедные. Происхождение власти, процветания и нищеты. Москва, АСТ, 2015. - 696 c.
18. Сосюн О.1. Модель розвитку економки та бiзнес-середовища: ло-пка змЫ в умовах евроЫтеграцп //Економка пщприемства: теорiя i практика: зб. матерiалiв Мiжнар. наук.-практ. конф. ; 10 жовт. 2014 р. - К.: КНЕУ, 2014. - С. 43-48. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://wiki.kneu.edu.ua/bitstream/2010/6665/1/Soskin.pdf
19. Закон УкраТни "Про наукову i науково-техшчну дiяльнiсть" вщ 13.12.91 р. № 1977-XII. - ст. 34 ^яв до початку 2016 р.). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1977-12; Закон УкраТни "Про наукову i науково-техычну дiяльнiсть" вщ 26.11.2015 р. № 848-VIII. - ст 48. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/848-19/print1453068796652661
20. Слухання у Комгтет ВерховноТ Ради УкраТни з питань науки i освгти 13 березня 2013 р.: "Про стан та законодавче забезпечення ф^ нансування науковоТ i науково-техшчноТ дiяльностi". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www. kno.rada.gov.ua/komosviti
21. Олександр брмоченко У Мшосвгти заявили про критичний |^вень фшансування науки 31 Ычня 2017, 11:25 УкраТнськ нацюнальш новини. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.unn.com.ua/uk/ news/1640054-u-minosviti-zayavili-pro-kritichniy-riven-finansuvannya-nauki
22. Наказ МОН УкраТни вщ 15.01.2018 №32 "Про затвердження Порядку формування Перелку наукових фахових видань УкраТни". [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/ link1/RE31600.html
23. Проект наказу "Про затвердження зм1н до наказу МЫстерства осв1ти i науки УкраТни в1д 17 жовтня 2012 року № 1112 "Про опублкування результат1в дисертацiй на здобуття наукових ступешв доктора i кандидата наук" [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://mon.gov.ua/ storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2018/04/27/1.docx
24. Holly Else. Funding councils sign up to 'responsible' research assessment February 7, 2018. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.timeshighereducation.com
25. Thecostofknowledge. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://gowers.files.wordpress.com/2012/02/elsevierstatementfinal.pdf
26. Kulczycki, E., Rozkosz, A.E., Does an expert-based evaluation allow us to go beyond the Impact Factor? Experiences from building a ranking of national journals in Poland // Scientometrics (2017) 111:417-442. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://link.springer.com/content/pdf/ 10.1007%2Fs11192-017-2261-x.pdf
27. Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences: Quality indicators for research in the humanities (Interim report by the Committee on Quality Indicators in the Humanities, May 2011). [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.researchtrends.com/issue-32-march-2013/evaluating-the-humanities-vitalizing-the-forgotten-sciences
28. Вщкритий лист до Мастерства ocbî™ i науки УкраТни щодо 3MiH до наказу про оцЫювання результата дослщжень. 09.06.2018 р. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://www.petitions247.net/ signatures/203462
29. Scopus замють науки: чи потрiбно це УкраТш? Голос УкраТни, 01.06.2018 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.golos.com.ua/article/303608
30. Кухарчук S. CBiTOBi наукометричш системи / 6. Кухарчук // Бiблi-отечний вюник. - 2014. - № 5. - С. 7-11.
31. Кращi класичш ужверситети УкраТни - 2017 - Освгга. Ua. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/rating/25713/
32. Як складаеться консолщований рейтинг вузiв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/vnz/rating/25752/
Received: 05/05/2018 IstRevision: 29/05/2018 Accepted: 07/07/2018
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
A. Старостина, д-р экон. наук, проф.,
B. Осецкий, д-р экон. наук, проф., В. Кравченко, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
ОЦЕНКА РЕЗУЛЬТАТОВ НАУЧНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В КЛАССИЧЕСКИХ УНИВЕРСИТЕТАХ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСКОГО ТИПА В УСЛОВИЯХ ЕВРОИНТЕГРАЦИИ
В статье показана возможность и целесообразность использования в условиях Украины бесплатной наукометрической базы GoogleScholar для оценки результатов деятельности сотрудников классических университетов. Рассматривается гипотеза о наличии взаимосвязи между значениями индексов Хирша в Scopus и GoogleScholar для ученых из классических университетов, которые специализируются в сфере точных и естественных наук. В статье приводятся теоретические аргументы относительно возможности конструирования т.н. ProxyScopus индекса Хирша для ученых из классических университетов, которые заняты в сфере социально-экономических и гуманитарных наук. Такой подход дает возможность рационально использовать средства университетов и их сотрудников, и полностью отвечает принципам функционирования предпринимательского университета.
Ключевые слова: индекс Хирша; библиометрика; предпринимательский университет; классический университет; критерии оценки научной деятельности; евроинтеграция.
A. Starostina, Doctor of Sciences (Economics), Professor, V. Osetskyi, Doctor of Sciences (Economics), Professor, V. Kravchenko, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
ESTIMATING PRODUCTIVITY OF SCHOLARS FROM CLASSICAL UNIVERSITIES OF ENTREPRENEURIAL FORM IN THE CONTEXT OF EUROINTEGRATION
The urgency of the research is driven by the need to select and apply such scientometric tools to estimate scientific and academic productivity of scholars from classical universities that are relevant to current economic environment in Ukraine and the entrepreneurial university model.
The main approach to this research is based on systemic analysis of the modern scientific thought condition against estimation of scholars' productivity; comparative analysis of scientometric Scopus, Web of Science and Google Scholar bases; determination of efficiency from applying commercial and free scientometric bases under entrepreneurial university model. This article aims at detecting an opportunity and viability of applying Google Scholar free scientometric base to estimate scholars' productivity at classical universities in the context of Ukrainian environment.
Based on the research results obtained, the hypothesis on association between h-index in Scopus and Google Scholar values for scholars of STEM and natural disciplines from classical universities has been proved. In addition, this article provides theoretical facts that evidence another hypothesis on an opportunity to design the so called h-index in ProxyScopus for scholars of socio-economic and humanitarian disciplines from classical universities. This approach allows improving efficiency of budget allocation for universities as well as productivity of the scholars, but also meets principles of entrepreneurial university framework.
The article materials can be of great interest for management of classical universities, state education agencies on education and science as well as scholars and experts in the field of management of entrepreneurial universities.
Key words: h-index; bibliometrics; entrepreneurial university; classical university; metric to estimate scholar productivity; eurointegration.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. KNOEMA. World Data Atlas. 2018. "Ukraine.- Gross domestic product per capita based on purchasing-power-parity in current prices", Available at: https://knoema.ru/atlas/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D0%B0/%D0%92%D0%92%D0%9F-%D0%BF%D0%BE-%D0%9F%D0% 9F%D0%A1 -%D0%BD%D0%B0-%D0%B4%D1%83%D1 %88%D1%83-%D0%BD%D0%B0%D1 %81 %D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1 %8F? compareTo=PL,BY,RU (accessed at 20 June 2018).
2. Hirsch, Jorge E., 2005."An index to quantify an individual's scientific research output", Proceedings of the National Academy of Sciences of the United States of America, Available at: DOI https://doi.org/10.1073/pnas.0507655102 (accessed at 20 June 2018).
3. Peer review of the Ukrainian research and innovation system. Horizon 2020 policy support facility - Study. 2017. Available at: DOI: 10.2777/095726 (accessed at 20 June 2018).
4. The Ministry of Education and Science. 2017. Order 12.04.2017 № 590 "About competitive selection of projects of scientific researches and developments" (2017) Available at: http://old.mon.gov.ua/files/normative/2017-04-28/7336/nmo-590-1.pdf (accessed at 20 June 2018).; The Ministry of Education and Science proposes for the public discussion the draft order "On approval of amendments to the order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated 17.10.2012 № 1112" Available at: https://mon.gov.ua/ua/news/mon-proponuye-dlya-gromadskogo-obgovorennya-proekt-nakazu-pro-zatverdzhennya-zmin-do-nakazu-ministerstva-osviti-i-nauki-ukrayini-vid-17-zhovtnya-2012-roku-1112 (accessed at 20 June 2018).
5. Bykov V.Iu., Soroka N.V., 2015."Risks of introduction of the electronic bibliometric systems of evaluation of the activity of researchers", Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia, vol. 48, no. 4, pp. 3 - 13.
6. Mazov N.A., Hureev V.N., 2015."Alternative approaches to the evaluation of scientific results", Vestnyk Rossyiskoi akademyy nauk, vol. 85, no. 2, pp. 115-122.
7. Harzing, Anne-Wil and Alakangas, Satu. 2016. Google Scholar, Scopus and the Web of Science: a longitudinal and cross-disciplinary comparison. Scientometrics, 106 (2). pp. 787-804. ISSN 0138-9130 Available at https://doi.org/10.1007/s11192-015-1798-9 (accessed at 20 June 2018).
8.Bauer, Kathleen, Bakkalbasi, Nisa. 2005."An Examination of Citation Counts in a New Scholarly Communication Environment", D-Lib Magazine, 2005, September, vol. 11, no. 9. Available at: http://dlib.org/dlib/september05/bauer/09bauer.html (accessed at 20 June 2018).
9. Harzing, Anne-Wil & van der Wal, Ron. 2008. "Google Scholar as a New Source for Citation Analysis", Ethics in Science and Environmental Politics. Vol. 8. pp. 61-73. Available at: http://www.int-res.com/articles/esep2008/8/e008pp5.pdf (accessed at 20 June 2018)
10. Burton R. Clark, 1998."The entrepreneurial university: Demand and response", Tertiary Education and Management, vol. 4, no. 1, pp. 5-16. Available at: https://doi.org/10.1080/13583883.1998.9966941 (accessed at 20 June 2018)
11. Hardy Loh Rahim, Razmi Chik, and other, 2015."Entrepreneurial University: A Case of Universiti Teknologi MARA", International Academic Research Journal of Social Science, vol. 1(2) pp. 224-231. Available at: https://www.researchgate.net/profile/Mohd_Ali_Bahari_Abdul_Kadir/publication/ 287865951_Entrepreneurial_University_A_Case_of_Universiti_Teknologi_MARA/links/567a2f3908aeaa48fa4af1ff/Entrepreneurial-University-A-Case-of-Universiti-Teknologi-MARA.pdf?origin=publication_detail (accessed at 20 June 2018)
12. Deresh Ramjugernath, 2015."Six Key Elements of an Entrepreneurial University", Eighth Annual International Conference 2015 on "Entrepreneurship Education for Economic Renewal". Available at: http://smplacements.co.za/2015/11/six-key-klements-of-an-entrepreneurial-university (accessed at 20 June 2018)
13. The World Bank. 2010. Vietnam New Model University Project. Available at: http://projects.worldbank.org/P110693/vietnam-new-model-university-project?lang=en(accessed at 20 June 2018)
14. Communication from the Comission to the European Parliament, the Council, the European economic and social committee and the committee of the regions European Comission. A Reinforced European Research Area Partnership for Excellence and Growth. Brussels, 17.7.2012. Available at: https://ec.europa.eu/research/science-society/document_library/pdf_06/era-communication-par^nership-excellence-growth_en.pdf(accessed at 20 June 2018)
15. "A Research and Development Strategy for High Performance Computing", Executive Office of the President, Office of Science and Technology Policy, November 20, 1987 Available at: https://gordonbell.azurewebsites.net/CGB%20Files/FCCSET%20Research%20and%20Development%20Strategy% 20for%20High%20Perf%20Com%20871120%20c.pdf (accessed at 20 June 2018)
16. Verkhovna Rada. 2015."0n ratification of Agreement between Ukraine and EU on Ukraine's participation in EU Horizon 2020 Programme (2014-2020)" Available at: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/984_018 (accessed at 20 June 2018)
17. Daron Adzhemohlu, Dzheims A. Robynson. 2015. Pochemu odny strani bohatie, a druhye bednie. Proyskhozhdenye vlasty, protsvetanyia y nyshchety. Moskva, AST, 2015. - 696 c.
18. Soskin O.I., 2014."Model of economic and business environment development: the logic of changes in the conditions of European integration", Ekonomika pidpryyemstva: teoriya i praktyka, Proceedings of the Conference, pp. 43-48. Available at: http://wiki.kneu.edu.ua/bitstream/2010/6665/1/Soskin.pdf (accessed at 20 June 2018)
19. Verkhovna Rada. 1991: Law of Ukraine on Scientific and Resarch and Development Activities. Official Bulletin (Vidomosti) of the Verkhovna Rada of Ukraine, 1992, No. 12; Verkhovna Rada (2016): Law of Ukraine on Scientific and Resarch and Development Activities. Official Bulletin (Vidomosti) of the Verkhovna Rada of Ukraine, 2016, No. 3.
20. Committee on Science and Education. Verkhovna Rada of Ukraine (2013) "On the Status and Legislative Provision of Financing Scientific, Scientific and Technical Activities", Committee proceedings on March 13, 2013. Available at: http://kno.rada.gov.ua/news/mat_sl/73494.html (accessed at 20 June 2018)
21. Oleksandr Yermochenko, 2017."The Ministry of Education stated the critical level of funding for science", 31 January 2017, 11:25 Ukrainski natsionalni novyny. Available at: http://www.unn.com.ua/uk/news/1640054-u-minosviti-zayavili-pro-kritichniy-riven-finansuvannya-nauki (accessed at 20 June 2018)
22. The Ministry of Education and Science. 2018. Order 15.01.2018 №32 "On Approval of the Procedure for the Formation of the List of Scientific Professional Publications of Ukraine". Available at: http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE31600.html (accessed at 20 June 2018)
23. The Ministry of Education and Science. 2018. Draft of the Order 15.01.2018 №32 "On approval of amendments to the order of the Ministry of Education and Science of Ukraine dated October 17, 2012, No. 1112 "On the publication of the results of dissertations for obtaining the degrees of a doctor and a candidate of sciences". Available at: https://mon.gov.ua/storage/app/media/gromadske-obgovorennya/2018/04/27/1.docx (accessed at 20 June 2018)
24. Holly Else, 2018. Funding councils sign up to 'responsible' research assessment, Times Higher Education, February 7, 2018. Available at: https://www.timeshighereducation.com/news/funding-councils-sign-responsible-research-assessment
25. The cost of knowledge. 2012. Available at: https://gowers.files.wordpress.com/2012/02/elsevierstatementfinal.pdf (accessed at 20 June 2018)
26. Kulczycki, E., Rozkosz, A.E., 2017. "Does an expert-based evaluation allow us to go beyond the Impact Factor? Experiences from building a ranking of national journals in Poland", Scientometrics, vol.111, pp. 417-442. DOI https://doi.org/10.1007/s11192-017-2261-x (accessed at 20 June 2018)
27. Royal Netherlands Academy of Arts and Sciences. 2011. Quality indicators for research in the humanities (Interim report by the Committee on Quality Indicators in the Humanities. Available at: http://www.researchtrends.com/issue-32-march-2013/evaluating-the-humanities-vitalizing-the-forgotten-sciences (accessed at 20 June 2018)
28. An open letter to the Ministry of Education and Science of Ukraine regarding changes to the order on the evaluation of research results. 2018.Available at: https://www.petitions247.net/signatures/203462 (accessed at 20 June 2018)
29. Scopus instead of science: is it necessary for Ukraine? 2018, Golos Ukrayiny, 01.06.2018 Available at: http://www.golos.com.ua/article/303608 (accessed at 20 June 2018)
30. Kukharchuk Ye., 2014."Global scientometric system", Bibliotechnyi visnyk, no. 5, pp. 7-11.
31. OsvitaUA. 2017 Best Classical Universities of Ukraine - 2017. Available at: http://osvita.ua/vnz/rating/25713/ (accessed at 20 June 2018)
32. OsvitaUA.2017. How a consolidated university ranking is made - 2017. Available at: http://osvita.ua/vnz/rating/25752/ (accessed at 20 June 2018)
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2018; 4(199): 45-55
УДК 334.021
JEL classification: F51
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2018/199-4Z6
А. Ставицький, канд. екон. наук, доц.
ORCID iD 0000-0002-5645-6758 КиТвський нацюнальний ужверситет !меж Тараса Шевченка, КиТв, Украша
ВПЛИВ СУЧАСНИХ ГЕОПОЛ1ТИЧНИХ ВИКЛИК1В НА ЕКОНОМ1ЧНУ БЕЗПЕКУ ДЕРЖАВИ
Змши геополтично)" кон'юнктури у свит' створюють ризики та загрози як для самоi економ ки кра/ни, так i if економь чно/ безпеки. У робот i розглядаються можливi ризики, викликан геополтичним протистоянням держав та блоке кра/н, економ/'чними передумовами конфлiкmiв, боротьбою за ресурсне та енергетичне забезпечення. Показано, що геополтичн виклики будуть суттево впливати на економiчну складову кра/н свту ще достатньо довгий час, особливо важливим це буде для Укра/ни, яка через обмеженсть своеi економки не може вiдiграваmи значну роль на мiжнароднiй арен.
Ключовi слова. Геополтика; економiчна безпека; кл'1мат; ресурси; енергiя.
Вступ. Наразi абсолютно зрозумто, що будь-яга змши геополiтичноí кон'юнктури створюють ризики та загрози як для само''' економки крани, так i и економiчноí безпеки. Зокрема, серед шших можна видтити тага еко-номiчнi ризики [1]: зовнiшньоекономiчний ризик, що пов'-язаний з закриттям чи обмеженням доступу на ринки ш-ших кра'н, непостачанням критично важливо''' продукцп; ризик змши ринково' обстановки, що пов'язаний з коли-ванням цш на основы товары групи вп"чизняно''' продукци та цши ресурав; науково-техшчний ризик, що пов'язаний з обмеженням доступу до нових технолопй; кредитний та швестицшш ризики, що пов'язаш з доступом до фшан-сових рингав та можпивютю рефшансування борпв; цшо-
вий ризик та валютний ризики, що пов'язаш з можливь стю девальвацп вп"чизняноТ валюти та вщповщною ш-фля^ею в краТнк
В той же час Украша та частина шших краТн показали, що геополiтичнi змши суттево впливають на розмiр власноТ контрольованоТ територи; обсяг контрольова-ного промислового потенциалу; гальгасть населення та його мiграцiйнi намiри; ягасний склад населення та пщт-римку дш уряду.
Очевидно, що вс ц речi впливають на стан економь чноТ безпеки, принаймн на ТТ скпадовк Таким чином не-обхщно вивчати, аналiзувати та готуватися протидiяти чи адаптуватися до геопол^ичних загроз, що виникають у сучасному свт. На жаль, УкраТна в силу слабкост
© Ставицький А., 2018
