CC BY
58
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 1(190): 13-20
УДК 330.101
JEL Classification: E26
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/190-1/2
I. Мазур, д-р екон. наук, проф.
КиТвський нацiональний унiверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв,
А. Шишак, асп.
Нацiональна академiя державного управлшня при Президентовi УкраТни, КиТв
СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧНА ПРИРОДА Т1НЬОВО1 ЕКОНОМ1КИ ТА ПРИЧИНИ II РОЗВИТКУ В П1ДПРИСМНИЦТВ1
Розкрито соцiально-економiчну природу тньово/' економши, причини ff розвитку та умови поширення в тдприем-Hunmei. Доведено, що корупця е складовою частиною тньово'/' економ/'ки, а не самостiйним явищем, тому fx слid до-слджувати комплексно й системно. Запропоновано не долати тньову економшу та ff складову - корупцю, а створю-вати сприятливе тдприемницьке середовище для невuгiдного fx снування, тобто проводити деmiнiзацiю економiкu.
Ключовi слова: miньова економша, корупця, неформальна економша, втеча капталу, детн/'зац/'я економши, т'дпри-емництво.
Вступ. Сьогодн таю проблеми як тЫьова економка i коруп^я вкотре стають актуальними для УкраТни. Зда-валось ще три роки тому зазначена тема вичерпала себе: начебто з'ясован причини виникнення, умови розповсюдження та соцiально-економiчнi наслщки ть ньовоТ економки в пщприемництвк Наразi виявилось, що не все так просто, а навпъ - прше. 1снуе ряд причин такого стану. C^i ютини вже не спрацьовують, навпъ моральн iмперативи в сучасних умовах також зовам почншому сприймаються.
Цьоп^чний ВЕФ у м. Давос пройшов пiд лозунгом "Вщповщальне лщерство" на фон збiльшення розриву мiж багатими i бiдними у свiтi, що говорить про зроста-юче вщчуження елiт вiд суспiльства, а також втрати довiри до iнститутiв влади. За даними доповд пред-ставленоТ у Давосi в 2017 р. Оргаыза^ею по боротьбi з бщнютю Oxfam, вiсiм чоловiк у свт мають такi статки, як i половина населення планети. Сумарнi статки най-багатших людей свiту за даними агентства Bloomberg становлять $4,4 трлн." [1].
Аналп"ики агентства Bloomberg ще у 2015 р. поставили УкраТну на 2-ге мюце в рейтингу 1ндекс бiдностi краТн свiту, який складаеться на основi показникiв рiвня ыфля-цИ" та безробггтя [2]. Насамперед, мае мюце попршення макроекономiчних показникiв в УкраТнк lнфляцiя, за оцн кою фЫансових аналiтикiв Bloomberg, у 2017 роц сягне позначки в 10%, що е Ыдикатором високого ризику. 1з 82 краТн свiту гiрший показник Ыфляцп е тiльки в Арген-тини, Ганни, Ыгерп, Сгипту та Венесуели. Рiвень безро-бiття на рiвнi 8,8% на 2017 рк прогнозуе агентство Bloomberg у своему оглядi Global Risk Briefing, яке вщно-сить УкраТну так само до краТн "високого ризику", що дае негативний сигнал для Ывестгрв [1].
Про що це говорить у контекст обраноТ проблеми? Прямого зв'язку мiж зубожтютю населення i зростан-ням тiньовоТ економiки немае, але для населення УкраТни за таких умов шчого Ышого не залишаеться як ви-живати через самозайнятють або створення невеликих амейних пiдприемств, що стають причиною збтьшення такого явища як неформальна зайнятють.
За таких обставин тЫьова економiка стае не лише амортизатором, який дае можливють виживати насе-ленню, пiдприемцям малих i середшх форм, пом'якшу-вати соцiально-економiчнi потрясшня, а також сприяе процвiтанню корупцп в рiзних ТТ проявах: побутова, еко-номiчна, полiтична тощо, яка деструктивно впливае на соцiально-економiчний розвиток в УкраТнк
У глобалiзованому свт, де пануючими стають Ыфо-рма^я та ускладнення технологiТ, динамiзм розвитку внаслщок утискання простору й часу, тшзаця пщпри-емницькоТ дiяльностi також набувае вщповщних змiн, це потрiбно усвiдомлювати.
Знову слiд розпочинати спочатку, з виявлення соць ально-економiчноT природи тЫьовоТ економiки для ро-зумЫня, що не можна, по-перше, ТТ подолати, бо вона носить об'ективний характер, тому й слщ зменшувати ТТ масштаби всiма доступними методами, а, по-друге, що детыза^я пщприемницькоТ дiяльностi не дае пiдстав для лУйного збiльшення коштiв у бюджетах будь-якого рiвня. Саме тому обрана тема е актуальною й потребуе всебiчного ТТ обговорення.
Метою дослщження е виявлення системно-комплексних теоретичних i практичних основ со^ально-економiчноT природи тiньовоT економiки та ТТ складовоТ -корупцп, а також визначення концептуальних засад ТТ розвитку та умов поширення на основi критичного аналь зу праць науков^в-теоретиюв та емпiричних дослiджень, пропозицп щодо шляхiв та способiв детiнiзацiT економки.
Аналiз останнiх дослiджень та публкацш. ТЫьо-ва економiка як економiчна категорiя та об'ект оцшю-вання змютовно проаналiзована у статтi А. Ходжаян i Т. Шиптенко [3, с. 74-81]. Чинникам тiнiзацiT бюджетних вiдносин придiлено увагу З. Варналiем та I. Савичем [4, с. 6-12]. Нарешт з'являються працi, в яких автори усвь домлюють, що тЫьова економiка не мае лУйноТ залеж-ностi вiд офщмноТ економки [5]. Iнодi автори [6] (А. Уманець) прямо пишуть, що коруп^я це - "не ворог, а спаання" для сучасного зубожiлого економiчного стану украТнського суспiльства. Натомють А. Волошенко у своТй статт "Корупцiя як деструктивний фактор еконо-мiчноT безпеки" на с. 10 у рубрик дискусп говорить про те, що "коруп^я е економiчним феноменом" [7, с. 6-11] з чим ми не погоджуемось, осгальки у тлумачному словнику "феномен" трактуеться як рщгасне, незвичайне явище, а з точки зору фтософи I. Канта "феномен -явище, що осягаеться досвщом i протиставляеться ноумену як "речi в собГ, нiбито недоступнiй людському тзнанню" [8, с. 575]. А враховуючи те, що корупцiю до-слщжували ще в Давньому КитаТ й до сьогодш, вона не може бути феноменом. На нашу думку, коруп^я з'яви-лась разом iз появою чиновникiв.
Серед зарубiжних авторiв слiд назвати Ф. Шнайдера, вщомого австрiйського дослiдника тiньовоT економь ки, П. Гутманна, Е. Фейга, Е. де Сото та багато Ыших, яга дослщжували сутнiсть, методи i масштаби оцЫю-вання тЫьовоТ економiки, а також причини виходу в тЫь i шляхи дет^заци.
Серед украТнських науковцiв основнi проблеми тЫьо-воТ економiки висвiтлюють В. Базилевич, З. Варналм, О. Засанська, Н. Краус, В. Мандибура, С. Огреба, Т. Ти-щук, М. Флейчук, Ю. Харазшвл О. Халковський та Ышк
Проте проблема тУзацп пiдприемницькоT дiяльностi стала вкрай популярною й нею переймаються не лише фахiвцi науковцi та практики, але й iншi дослiдники.
© Мазур I., Шишак А., 2017
Часто не розумiючи, якою е соцiально-економiчна природа тшьовоТ економiки, плутаючи причини iз наслщка-ми, вiдриваючи корупцю вiд тiньовоТ економiки тощо. Усе це спонукало до написання 1^еТ статтi.
Методологiя дослiдження. Методологiчною й теоретичною основою дослщження е наукове й творче осмислення досягнень зарубiжних та в^чизняних уче-них у галузi теорiТ й практики економiчних вiдносин, теорiТ тiньовоТ економки. Методика дослiдження фун-туеться на системному пiдходi до теорiТ тшьовоТ еконо-мiки, структурно-трансформацiйних змiн в економiчнiй дiяльностi, глобалiзацiйних процесах щодо шляхiв та способiв детiнiзацiТ економки. Для досягнення поставлено!' мети використан загальнонауковi i спецiальнi методи тзнання явищ i процесiв у сферi тiньових еко-номiчних вщносин.
Системний п/'дх/'д дав можливiсть розглядати тшьо-ву економiку як емерджентнють ринкового господарст-ва. На основi синергетичного методу обфунтовано самовiдтворення i самоорганiзацiю тiньовоТ економiки. Завдяки методу анал1зу й синтезу зроблен висновки щодо необхщност регламентацп та можпивосл практичного обмеження тiньовоТ економки.
Результати. lсторiя введення категорiТ "тшьова еко-номка" у науковий об^ починаеться з середини ХХ ст. З метою дослщити можпивостi використання на ринку пращ краТн, що розвиваються, концепцп безробiття, яка
40
35
30
Рис.1^вень тшьовоТ економiки краТн СС-28 i УкраТни, у % ВВП за даними Ф. Шнайдера i МЕРТУ в 2015-2016 рр.
використовувалась на Заходi для розробки програми допомоги, МОП разом iз Всесвп"шм банком провели емтричш дослiдження структури зайнятостi в Африцк Результатом яких стало виявлення феномену нефор-мальноТ зайнятостi та введення в науковий об^ термiну "неформальна економка" Кiтом Хартом (К.На|1, 1973). Змютом неформальноТ економiки за висловом Р. Бромлi була "пiдтримка бщних без суттевоТ загрози багатим" Вгот1еу,1978). Неформальнiсть розгляда-лась як елемент со^альноТ теори, як характер економь чних вiдносин, а не як нелегальнють. Наукове досль дження почалось з неформальноТ зайнятосд по™ неформальноТ економiки i врешт - тiньовоТ економiки.
За офщмними даними ДержавноТ служби статистики УкраТни у 2015 роц в тн знаходилось вiд 16 до 19% вщ офiцiйного ВВП, а за даними МЕРТУ (Мастерства економiчного розвитку та торгiвлi УкраТни) - 42-47% [9]. Це свщчить про те, що навпъ державнi шституцп по-рiзному оцiнюють масштаби та обсяги т^заци украТнсь-коТ економiки. А видатний дослiдник тiньовоТ економки в eвропi професор Лiнцського ушверситету (Австрiя) Ф. Шнайдер взагалi оцшюе тiньову складову вiтчизняноТ економiки на рiвнi - 46-53%. Отже, в УкраТн вiдсутнiй системний i комплексний пщхщ до розумiння со^ально-економiчноТ природи такого явища як тшьова економiка. Слiд зазначити, що таке притаманне не лише практикам, але й науковцям.
Джерело: складено авторами за даними:
Danylyshyn, B. (2015). Tinova ekonomika: chym keruie uriad? Hromadska spilka "Ekonomichnyi dyskusiinyi klub".
URL: http://edclub.com.ua/blog/tinova-ekonomika-chym-keruye-uryad; Schneider, F. (20l5). Size and Development of the Shadow Economy of 31 European and 5 other OECD Countries from 2003 to 2015: Different Developments. Mimeo. Linz, AUT: Department of Economics, Johannes Kepler University. URL: http://www.econ.jku.at/members/Schneider/files/publications/2015/ShadEcEurope31.pdf; http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=e384c5a7-6533-4ab6-b56f-50e5243eb15a&tag=TendentsiiTinovoiEkonomiki.
Пояснениям розбiжностей у показниках рiвня Ti-ньовоТ економки у ВВП УкраТни е: по-перше, рiзна методологiя та методика обчислення; по-друге, рiзне трактування поняття "тшьова економка", по-трете, вс методики обчислення масштабiв i обсяпв тiньовоТ еко-номiки спрямованi на використання Тх у iндустрiаль-ному сусптьств^ що не дае можливост об'ективно оцiнювати наданi тiньовi послуги. У в^чизняних дер-жавних шститутах використовуються рiзнi пiдходи до обчислення рiвня тiньовоТ економiки (див. [5]). Захщш
дослiдники тiньовоТ економiки, зокрема Ф. Шнайдер взагалi не розглядають подiл тiньовоТ економiки на ^i складовi, крiм кримiнальноТ. Вони е прихильника-ми операцiйного пiдходу (тобто через ТТ вимiр) до ть ньовоТ економiки. У нашому розумшш найбiльший рь вень тiнiзацiТ якраз належить не кримшальним складо-вим тшьовоТ економiки. Така ситуацiя пояснюеться складним соцiально-економiчним становищем в УкраТ-нi, про що свiдчать макроекономiчнi показники [1-2].
В УкраTнi немае единого пщходу не тiльки до катего-рiального апарату (iллегальна; невидима; нелегальна; кольорова - на кшталт ара, чорна тощо; андеграундна; прихована i т. ш), але й до трактування змюту тiньовоT економiки, що призводить до деструктивного пщходу в розумшш тшьовоТ економiки й вщтак методiв обчислен-ня ТТ обсяпв i масштабiв та шляхiв Тх обмеження. А чому все ж таки "тшьова" економiка? Тому що свто дае тiнь, й виходить, що тшьова економiка е вщдзеркаленням легальноТ економiки. Тому й економiчнi закони дiють не лише у легальна, а й у тшьовм економiцi, а також, що на нашу думку е принциповим, - тшьова економка не е н сектором, нi певною частиною легальноТ економки, вона може iснувати в будь-якому секторi легальноТ еко-номки тiсно переплiтаючись з ним. Тому й неможливо чiтко видiлити (визначити) ТТ межi в економiцi. Тим бь льше неможливо визначити тшьову економiку в умовах iнформацiйного сусптьства, коли вона разом з легаль-
ною переходить в мережевють ^ пронизуючи всi секто-ри економiки, може бути названа як комушкацшна тiнь. Комункацйна т/'нь - економiчна дiяльнiсть, зумовлена новiтнiми технологiчними досягненнями шформацшного суспiльства, яка не пщпадае пiд дiю чинного законодав-ства та облку офiцiйною статистикою, осктьки е вiрту-альною, але й подiбно до факторiв виробництва третьоТ хвилi, не може бути оцшена за якимось вже знаним мехаызмом цiноутворення, а отже, i податковi надхо-дження з такоТ дiяльностi складно визначити, а також проконтролювати Тх надходження.
Тшьова економiка - це складне со^ально-економiчне явище, представлене сукупнютю неконтро-льованих i нерегульованих як протиправних, так i за-конних, але аморальних економiчних вiдносин мiж су-б'ектами економiчноT дiяльностi з приводу отримання прибутку за рахунок приховування доходiв i ухилення вiд сплати податкiв [10, с. 50].
Тшьова eKOHOMiKa
1 г
Суб'екти
TiHbOBMX
еконо1^чних вiдносин
Види TiHbCBoT eK0H0Mi4H0T дiяльностi
Сфери TiHb0B0T eK0H0Mi4H0T дiялbностi
Со^ально-
eKOHOMi4Hi наслiдки TiHb0B0T eK0H0Mi4H0T дiялbностi
Рис. 2. Структура тшьовоТ економши
Джерело: Mazur, I. (2006). Detinizatsiia ekonomiky Ukrainy: teoriia ta praktyka: [monohrafiia]. K.: VPTs "Kyivskyi universytet", 239 s.
Тiньова економiка мае три скпадовк неформальну економiку; приховану економку i кримiнальну економь ку. Де неформальна економка представлена нерег-ламентованим виробництвом товарiв i наданням по-слуг; прихована економiка - це легальне виробництво i продаж не облкованих товарiв i послуг; тбпшьна (кримiнальна) економка - заборонеш види дiяльностi - корупцiя, наркоторпвля тощо.
Якщо першi два структурних елементи тньовоТ еко-номiки притаманы в бiльшiй мiрi постсоцiалiстичним кра-Тнам, то кримiнальна економiка - вам краТнам свiту. Неформальна i прихована економiка дають можливють виживати населенню за умов економiчноT кризи, змен-шуючи транзакцiйнi витрати. Тому з ними неможливо боротись, Тх обсяги i масштаби слщ зменшувати, ство-рюючи сприятливi умови в легальному сеюг^ економiки. На противагу цьому коруп^я як складова кримiнальноT частини тiньовоT економiки повинна долатись, але знову ж таки створенням невигщних умов для ТТ юнування.
Причини появи тшьовоТ економки слщ подтити на: загальнi та частковк До загальних вiдносять - заборони i обмеження, а до часткових - високе податкове наван-таження та неефективну систему його адмшютрування; чисельш бюрократичнi процедури; недовiра до iнститу-тiв влади та судовоТ системи; корумпованiсть всiх еше-лонiв чиновництва тощо i врешт взаемодiя тiньовоT економiки з тшьовою полiтикою.
Iсторичнi коренi останнього можна побачити у офь цiйних даних початку ХХ ст. Так, Ю. Ларш (псевдонiм М. Лур'е) у книзi "Частный капитал в СССР", видашй у 1927 роцi, пише, що за НЕПу представники державного апарату створювали фiрми на iм'я родичiв, з метою перекачування й розпорядження ресурсами, забезпе-чення птьгових цiн для них. Тому власники на держав-ну власнiсть призначались, щоб контролювати конкуре-нцiю використовувались зв'язки з владними структурами [11]. Усе це спонукало до створення мехаызму ств-володшня "чиновник-пщприемець" державною власнiс-тю. Виходить, що тiньова пол/'тика - це комерцiалiза-
цiя адмiнiстративних можливостей i обмеження конку-ренцп з метою задоволення економiчних iнтересiв окремих груп всупереч суспшьним iнтересам. Цiею ш-формацiею пiдтверджуеться той факт, що наше суспь льство рухаеться заданою траекторiею й сьогоднi.
Взаемодiя тшьовоТ економки з тiньовою полiтикою здшснюеться у формi фiнансового донорства для купь влi бiзнесом адмiнiстративних послуг i посадових мiсць тощо. А взаемодiя тiньовоТ полiтики з тшьовою економь кою вiдбуваеться через розподш державних замовлень для своТх; через тiньовi схеми чиновник задовольняе економiчнi iнтереси, тiньова економiка створюе умови для самозбереження чиновника тшьовоТ полiтики тощо. Таку взаемодю мiж тшьовою економкою та тiньовою полiтикою сьогодш в УкраТнi можна назвати тшьовим державно-приватним партнерством.
Наслiдками тiньового державно-приватного партнерства стають безкарнють для пдприемця при порушены ним чинного законодавства; рiзнi прившеТ та податковi пiльги; порушення конкурсних умов, щоб позбутись конкуренции вiльне використання фiнансових, економiчних, iнтелектуальних, правових та iнших державних ресурав; врахування економiчних iнтересiв "своТх" фiрм при роз-робцi законодавчих i нормативних актiв тощо. Тому т-ньова полiтика створюе умови для випдного iснування в лш пiдприемцю. У той же час вихщ у тiнь тягне за собою жорстгашого регулювання з боку держави.
Виникае банальне питання: що робити? Вщповщь на яке теж банальна: проводити реформи! Що й робить уряд УкраТни у рiзнi часи. На початку 90-х рр. ХХ ст. розумш захщш закони переводились i адаптувались всчизняними юристами до украТнських реалй Але краще жити не стало. Чинне законодавство УкраТни дiе подвшно: з одного боку, воно захищае штереси владних структур (чиновнигав), а, з шшого - перешкоджае насе-ленню каппамзувати своТ статки (доступ до катталу). Зрозумiло, що реформи мають вплинути на засади влади бюрократичного апарату за таких умов.
Сьогодш вихщ з кризи владними структурами вба-чаеться у "делшзаци економки" та боротьбi з тiньовою економiкою, не розумючи нi змiсту понять, ш об'ектив-ностi iснування цих явищ у суспшьствг Справа у лм, що реформи, якi в дiйсностi зможуть дати можпивiсть вий-ти пщприемцям з тiнi, повиннi виходити iз вивчення ло-гiки i принципiв "народного права" (Ернандо де Сото) для створення дючоТ правовоТ системи в краТнi.
В умовах кризи украшсьга пiдприемцi не можуть пра-цювати легально, оскiльки "цша легальностi" набагато вища за "позалегальну цiну". Тобто легальна пщприем-ницька дiяльнiсть мае високi витрати й стае недоступною для багатьох пщприем^в, тому вони обирають позалегальну, тшьову дiяльнiсть. Дбаючи про свое майбутне пiдприемцi створюють своТ "правила гри" у виглядi "народного права", яким керуються в реальному житл.
Цкавим е той факт, що юл^я розвинених краТн Заходу дае нам вщповщь на питання: що робити слабо-розвиненим i пострадянським краТнам свiту? "Така ж ситуацiя була i в сШа, у 1783 р. "бандитами" були сква-тери та незаконш дрiбнi пiдприемцi, якi самовiльно за-хоплювали землi, якi Тм не належали. Протягом 100 рогав вони боролися за узаконення права на ц зе-мельнi дiлянки, тому, що в кожному мюл i в кожному мiстечку дiяли своТ закони про власнють" [12, с. 21]. У пщсумку Конгрес США прийняв бшьше 500 законiв, спрямованих на реформування земельноТ власностi, тому виникли складнощi у реалiзацiТ цих законв, а ще вони перш за все дбали про штереси багатих землевла-снигав. Результатом стало юнування 2-х паралельно ю-нуючих правових систем: кодифкованих прав власност
та "народних". Серед народних прав власносл: "право томагавка", "право хижини", "право посiвiв" тощо.
У своТй працi Е. де Сото "Загадка капитала", яка ви-йшла у свп" ще в 2000 р., пише: "сучасна людина оточена невидимими радюхвилями, джерелом яких е бра-зильське, китайське або украТнське телебачення. Але ми так само оточен речами, в яких невидимо юнуе капь тал. Як телебачення дае нам картинку через радюхвил^ яга людина не здатна сприймати, так i невидимий кат-тал, може бути видлений зi своТх актп^в". 1ншими словами, автор говорить про те, що лльки захщш краТни володiють механiзмом перетворення невидимого у ви-диме, тобто породженням (джерелом) катталу, сприй-маючи свою систему породження катталу як дане, не-зважаючи на ТТ iсторiю [12, с. 20]. Дал^ Е. де Сото робить висновок, що капрал виник на Заходi дякуючи здатностi використовувати легальнi системи власносл як механiзм вiртуального вщображення ресурсiв [12, с. 220].
Вщсутнють достатнiх гарантiй захищеностi пщпри-емницькоТ дiяльностi, зокрема прав власностi е сьогодш одшею з причин "втечi капiталу" з УкраТни. 1ншими причинами цього явища можуть бути як прагнення до мiнiмiзацiТ оподаткування, так i спроба замаскувати дшсш джерела коштiв. Останне притаманне олiгархiч-ним угрупуванням.
Вивчення проблеми вивезення капггалу з краТни пе-редбачае глибоке розумшня сутностi цього явища. У свь товiй практицi юнуе ряд понять, яга характеризуюсь про-цес перемiщення капiталу iз економк одних краТн у гос-подарсьга системи iнших: "вивезення капiталу", "вщлк капiталу", "експорт капiталу", "вiдплив катталу", "втеча капiталу". Бiльшiсть дослiджень даноТ проблематики ха-рактеризуеться використанням вищезазначених понять у якосл синонiмiв, що призводить до термшолопчноТ плу-танини, некоректного тлумачення категорiй та викрив-лення результатiв аналiзу вивезення капггалу з краТни.
Таким чином, з метою удосконалення теоретичного пщфунтя дослщжень, направлених на виявлення причин, оцшку масштабiв та вивчення наслщгав вивезення капiталу з краТни потрiбно сформувати понятiйний апа-рат цих дослщжень шляхом розмежування вище пере-рахованих термов. Поняття "вивезення катталу" охоп-люе два процеси. Перший - це зменшення обсяпв шо-земних швестицш в нацiональну економку. Другий -збiльшення активiв, яга належать громадянам певноТ краТни, у зарубiжних господарських системах.
Економiчна сутнють вивезення капiталу з краТни пе-редбачае використання саме другого процесу для характеристики даноТ категори. У тому ж значенш слщ застосовувати поняття "вiдтiк капiталу" та "експорт капталу". "Вiдплив катталу" та "втеча капiталу" можна ви-значити як кримiнальну складову його експорту, тобто нелегальне вивезення. Не дивлячись на схожють двох останшх понять, мiж ними також юнуе рiзниця.
Найбiльш розповсюдженим тлумаченням втечi капi-талу е його швидке перем^ення поза межi вiтчизняноТ економiчноТ системи, пов'язане з ситуацiею фшансовоТ панiки - швидким розпродажем нацюнальних активiв та вилученням ресурсiв з нацюнальноТ фiнансовоТ системи з метою рекаппамзацп коштiв за кордоном.
Визначення "вщплив капiталу" слiд використовувати у тому випадку, коли мiграцiя активiв мае достатньо стабiльний характер. Але, так як дуже складно провести чеку межу мiж втечею та вщпливом катталу, буде прийнятним застосування цих понять у якосл синонiмiв.
Отже, юнують двi базових категори, яга характеризуюсь процес перемщення капiталу iз економки краТни до зарубiжних господарських систем: вивезення (експорт, вщлк) та втеча (вщплив) катталу.
Вивезення капiталу - це об'ективний економiчний процес, який не несе прямот загрози економiчнiй безпе-цi держави та може бути охарактеризований як збть-шення нацюнальних активiв за кордоном.
Втеча (вщплив) капiталу - це процес незаконного перемщення капiталу iз вiтчизняноT економки, що свщ-чить про загрозливий стан фшансовот системи кратни, безперспективнють внутрiшнього iнвестування, та який призводить до уповтьнення соцiально-економiчного розвитку держави [13, с. 89].
До причин "втечi катталу" з Укратни можна вщнести: низький соцiально-економiчний рiвень життя населен-ня, вузьку базу для нагромадження та швестування,
темпи шфляцп, реальний обмiнний курс нацiональноT валюти, несприятливий iнвестицiйний клiмат, неперед-бачуванють законодавства тощо.
Для пiдприeмця, котрий приймае рiшення про вкла-дення катталу у власнiй краTнi чи вивезення його за кордон, найважлившу роль в^фграють два чинники: можливють нагромадження вкладеного капiталу (на-приклад, за кордоном, де вiдносно бтьша норма при-бутку) та гарантп охорони капiталу (чи е тага у власнш краTнi?), щоб не втратити вже юнуюче. Та як показуе практика, втеча катталу мае мюце як в розвинених кра-тнах, так i в кратнах, що розвиваються [14, с. 60].
эо
14
| 4 -10 10
г!
zo
ii _1 .1
ИВ?
н
17 ■
1 1
11
-14
■ 2
-а -s
■13
-2
-?7
М Сальдо плалжного балансу (млрд, $) м Реальн! припливи вдпливи валюти в краТну
Дiаграма 1. nopiBHHHHH nриnливiв/вiдnливiв валюти в УкраТ'ж (млрд, доларiв) за класичною та альтернативною методолопею
Джерело: Нацiональний банк УкраТни, Грошово-кредитна та фiнансова статистика. - URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/ article?art_id=27843415&cat_id=44578#1; http://forbes.net.ua/ua/opinions/1410814-skilki-valyuti-naspravdi-zalishaetsya-v-ukrayini.
У перших числах лютого 2016 р НБУ опублкував звп" про платiжний баланс, в якому вказано, що 2015 року в Украты був позитивний приплив валюти обсягом $849 млн, на вщмшу вщ попереднього року, коли офщш-ний вщплив сягав $13,3 млрд. Чи справдi все так добре i чи вщповщають ц цифри реальностi? (див. Дiаграму 1.)
Вiдповiсти на це запитання можна, використовуючи альтернативну методологiю розрахунку рухiв валютних коштiв. Найточнiшим способом буде знайти рiзницю мiж гальгастю валюти, що належить резидентам кратни, на початок i кiнець року. Ця рiзниця скрадатиметься з динамки чотирьох свотх складових: суми полвковот валюти в населення, валютних депозитв, зовнiшнiх активiв бангавськот та парабанкiвськоT систем, крiм НБУ i золо-товалютних резервiв кратни. Чим ця формула вiдрiзня-еться вщ платiжного балансу? У платжному балансi збiльшення резидентами свотх валютних запаав позна-чаеться знаком "мшус" i означае вiдплив капiталу з кратни, хоча насправдi валюта не виходить за тт межк Водно-час зменшення резидентами свотх валютних запаав по-значаеться знаком "плюс" i виглядае як приплив катталу в кратну. Хоча реально це негативний процес, який показуе або вщплив валютних депозитв iз бангавськот системи, або плюсове сальдо продажу нглвковот валюти на-селенням, що найчастше викликано спробами пщтрима-ти попереднiй рiвень життя в умовах зниження доходiв. Наприклад, 2015 року середне сальдо продажу валюти населенням становило $130 млн на мюяць [19], [20].
Представники МВФ у Давос на всесвпшьому еконо-мiчному форумi (ВЕФ) ще у 2016 роц виступили з не-втiшними прогнозами щодо росту свплвот економiки, темпи якот зменшаться до 3,4% у 2016 р., а в 2017 р. -до 3,1%. Пояснюеться це не лише падшням цш на си-ровинних ринках, але й тим, що св^ова економка ще
не готова до вттення технолопй "iндустрiT-4,0". Наслiд-ком такого - на думку засновника давоського форуму (ВЕФ) Клауса Шваба, - може збтьшитись розрив мiж доходом вiд капiталу та доходом вщ працi, що найбть-ше вплине на пiдприемницький сектор [2].
"lнтелектуалiзацiя працi, - зазначае Ю. Латов, - дозволить створювати тага споживчi блага, корисний ефект яких перебiльшить кориснiсть "природних" това-рiв" [15, с. 113-114]. Саме тага товари користуються популярнютю у свт вiртуальноT реальностi, прониза-ному комп'ютерними мережами. Ц товари щонайменше контролюватимуться державою з метою тхнього опода-ткування. I не лише тому, що тх неможливо облковува-ти, а тому, що навпъ про тх iснування не мають гадки. Йдеться про комушкацшну тшь.
Як зазначае М. Кастельс, "новi економiчнi форми будуються навколо глобальних мережевих структур катталу, управлшня та шформаци, а здiйснюваний через тага мережi доступ до технолопчних умiнь i знань становить у наш час основу продуктивности i конкурен-тоспроможностi" [16, с. 496]. У такому контекст Укратна сьогодш на третьому мiсцi в свт пюля США та 1зратлю по технолопям для безпiлотникiв (по шновацшному пiдприемництву), що дае надiю на позитивы зрушення в украTнськiй економщк Внутрiшнiй ринок IТ-технологiй в Укратш набирае серйозних обертiв (табл. 1), що пояснюеться активним набуттям укратнською молоддю вмiнь, навичок i компетентностей у галузi IТ-технологiй, тому й шоземний iнвестор охоче прийде в укратнську економiку, але за умов зменшення кратнових ризикiв.
Таблиця 1. Внутршнш ринок УкраТни 1Т-технологш (у $)
РОКИ ПОКАЗНИКИ
Обладнання Динамка,% Програмне забезпечення Динамка,% !Т-послуги Динамка,% Всього !Т Динамка,% $
2014 1127 - 51 199 - 35 193 - 41 1519 - 48 16
2015 607 - 46 135 - 32 138 - 29 879 - 42 25
2016 752 24 150 12 161 17 1063 21 30
2017 934 24 178 19 193 20 1305 23 30
Джерело: складено авторами за прогнозними даними компанп укра'нського офiсу IDC без урахування телефоыв, смартфонiв, офшорного програмування [17].
"У той же час, - за словами В. Позднякова, голови украТнського офюу IDC, - за р1внем внутршшх витрат 1Т на душу населення Укра'на е аутсайдером в репон1. У
2014 р. цей показник складав $34 на людину, а в
2015 р. - лише $20. Такий результат е наслщком пев-них чиннигав: непрозорост1 економ1ки, тотально!' коруп-цИ', в1дсутност1 реформ i геопол1тики в 1нновац1йн1й сферГ' [17]. 1нструментом зменшення впливу цих чинни-гав може стати на нашу думку податкове стимулювання у галузi 1Т-технологш.
У свiтi е багато прикт^в податкового стимулювання IT-технологiй, що дають пiдстави для ефективноТ R&D (Research & Development - науково-дослщницькоТ дiяль-ностi). Вiдповiдно звiту Deloitte, у 2015-му Global Survey of R&D Incentives юнують наступи податковi стимули:
- зменшення податковоТ бази на величину витрат на R&D;
- зменшення податку на величину швестицш у R&D;
- прискорення амортизацп основних засобiв, задiя-них у R&D;
- гранти;
- пшьг^ ставки податку на ПДВ, на прибуток, мито тощо.
Пщтвердженням розвитку IT-технолопй на пiдставi ефективного використання податкових стимулiв е приклад 1ндп. З перерахованих податкових стимулiв в Украïнi заплановано використання лише звтьнення вiд ПДВ на програмне забезпечення.
"У 2015 роц Украïна експортувала продукци !Тчндустри на 2,5 мiльярди доларiв, зазначила директор департаменту шновацш та штелектуально''' власно-стi Мiнiстерства економiчного розвитку та торгiвлi Укра-'ни О. Мiнiч, - 1Т посщае трете мiсце пiсля агросектору та металургп. Тому Укра'на мае велик шанси стати софтвер-хабом (важливим центром виробництва про-грамного забезпечення) для вае' Свропи" [18].
Феномен виходу укра'нських IT-технолопй (пщпри-емцiв) на свсовий ринок полягае, на нашу думку, по-перше, у 'х високому рiвнi освiти, фаховостi, компетен-тностях, а, по-друге, в тому, що вони виявились поза межами штереав бюрокралв, якi змогли вчасно забю-рократизувати процес розвитку цього явища.
На нашу думку е вс пщстави, щоб розвивати цю га-лузь в Укра'ш без тшьово''' складово'. Маючи такий по-тенцiал в Украïнi, слiд враховувати досвщ розвинених кра'н Заходу щодо перетворення власносл у каттал.
Висновки.
Тшьова економка мае соцiальну природу, пов'язану з психолопчним розвитком людини. В Украïнi пошири-лась не лише лшза^я економiки, пiдприемницькоï дiя-льностi, а й тiнiзацiя со^ального сектора, що негативно впливае на формування суспiльно-полiтичноï системи.
Tiньова економка i тiньова полiтика - це двi сторони одного процесу - тшьового державно-приватного партнерства в Укра'ш,
де тiньова полiтика:
- створюе сприятливе шституцшне середовище (ви-гiднi умови) для iснування тшьово''' економiки;
- демонструе активну "боротьбу" з тiньовою еконо-мiкою (коруп^ею);
- куруе тiньовi потоки з метою 'х контролю та використання для "державних штереав" тощо;
де тшьова економка стае:
- джерелом фшансування тiньовоï полiтики;
- суб'ектом використання державних ресурсiв задля конкурентоспроможносл на ринку,
- суб'ектом безкарносл, мобiльностi, високо' шфор-мованосп суб'ектiв;
- покупцем адмiнiстративних послуг i посадових мюць тощо.
Потрiбна детiнiзацiя як пiдприемництва, так i со^а-льно-економiчноï системи в цшому. Детiнiзацiя означае не виведення кошлв з тiнi, не легалiзацiя вкраденого, а створення несприятливого шституцшного середовища (невигщних умов) для функцiонування в лш пщприем-цям (господарюючим суб'ектам).
ДискуЫя. В Украïнi взято курс на европейську штег-рацiю. Але стратепчно не визначено якими засобами це може бути здшснено. Якщо обираемо задану траек-торiю, про яку йшлося у статл, то лише змшою чинних iнститутiв система не змшиться. Тому потрiбна змша само' траекторп руху.
Список використаних джерел
1. Bloomberg Billionaires Index. - Global Risk Briefing. - February 2, 2017. - URL: https://www.bloomberg.com/billionaires/2017-02-02/cya
2. Bloomberg. - Украина останется в пятерке самых "несчастных" экономик мира. - УН1АН: https://economics.unian.net/finance/1256008-ukraina-ostanetsya-v-pyaterke-samyih-neschastnyih-ekonomik-mira-bloomberg.html
3. Ходжаян А. Тшьова економка як економiчна категорiя та об'ект оцЫювання. / А. Ходжаян, Т. Шиптенко // Вюник Ки'вського нацюналь-ного унiверситету iменi Тараса Шевченка. Економiка. - № 164. - 2014. -С. 74-81. URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/plugins/ download-attachments/includes/download.php?id=1963
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/164-11/13
4. Варналй З. Сучасний стан та чинники тшвацп бюджетних вщно-син в Укра'ш / З. Варналй, I. Савич // Вюник Ки'вського национального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Економка. - № 164. - 2014. - С. 612. URL: http://buNetin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/plugins/download-attachments/includes/download.php?id=1966 DOI: http://dx.doi.org/10.17721/ 1728-2667.2014/164-11/1
5. Давиденко Б, Тыщук Т. Серая зона: 5 мифов теневой экономики. - Информационное агентство ЛIГАБiзнесIнформ. - 2015. -lenta@liga.net - URL: http://www.liga.net/projects/shadow_economy/
6. Уманец А. Коррупция спасёт Украину / А. Уманец // Экономические известия. - 01.02.2016. - URL: http://politika.eizvestia.com/full/773-korrupciya-spasyot-ukrainu
7. Волошенко В. Коруп^я як деструктивний фактор економiчноï безпеки. / В. Волошенко // Вюник Ки'вського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Економка. - № 178. - 2016. - С. 6-11. URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/plugins/download-attachments/ includes/download.php?id=7553 DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/178-1/1
8. Словник украТнськоТ мови: в 11 томах. - КиТв : Наукова думка, 1970-1980. - Том 10,1979. - С. 575.
9. Данилишин Богдан. Лньова економка: чим керуе уряд? - Гро-мадська спшка "Економiчний дискусмний клуб". - 28.12.2015. -URL: http://edclub.com.ua/blog/tinova-ekonomika-chym-keruye-uryad
10. Мазур I. I. Дет^за^я економки УкраТни: теорiя та практика: [монографiя]. / I. I. Мазур - К.: ВПЦ "Ки'вський ушверситет", 2006. - 239 с.
11. http://lib.rus.ec
12. Эрнандо де Сото. Загадка капитала. Почему капитализм торжествует на Западе и терпит поражение во всем остальном мире. / Эрнандо де Сото. - М.: Олимп-Бизнес, 2004. - 272 с.
13. Огреба С. В. Статистичне оц1нювання обсяг1в втеч1 кашталу з Укратни / С. В. Огреба // Науковий часопис НПУ ¡меш М.П. Драгоманова. - Сер1я 18. - Економка I право. - 2013. - Випуск 22. - С. 86 - 93.
14. Мазур I. I. "Втеча кашталу" з Укратни у систем! глобального пе-рерозподту фшансових ресурЫв / I. I. Мазур // Банювська справ. -№ 2(62). - 2005. - С. 56-63.
15. Латов Ю. В. Экономика вне закона. Очерки по теории и истории теневой экономики. / Ю. В. Латов. - М.: Московский общественный научный фонд, 2001. - 284 с.
16. Кастельс М. Информационная эпоха: экономика, общество, культура. / М. Кастельс. - М., 2000. - 567 с.
17. http://biz.liga.net/print/all/it/intervyu/3177037-absolyutnyy-rekord-2015-ukrainskie-startapy-podnyali-100-mln-.htm
18. http://www.radiosvoboda.org/content/news/27538248.html
19. Нацюнальний банк УкраТни, Грошово-кредитна та фнансова статистика. - URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article? аП^=27843415&са^=44578#
20. http://forbes.net.ua/ua/opinions/1410814-skilki-valyuti-naspravdi-zalishaetsya-v-ukrayini
21. Schneider, Friedrich. Size and Development of the Shadow Economy of 31 European and 5 other OECD Countries from 2003 to 2015: Different Developments. Mimeo. Linz, AUT: Department of Economics, Johannes Kepler University. - January 20, 2015 -URL: http://www.econ.jku.at/members/Schneider/files/publications/2015/Sha dEcEurope31.pdf
22. http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=e384c5a7-6533-4ab6-b56f-50e5243eb15a&tag=TendentsiiTinovoiEkonomiki
Hagiwwna go peflKonerii 04.01.17 Date of editorial approval 15.01.17
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
И. Мазур, д-р экон. наук, проф.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина, А. Шишак, асп.
Национальная академия государственного управления при Президенте Украины, Киев, Украина
СОЦИАЛЬНО-ЭКОНОМИЧЕСКАЯ ПРИРОДА ТЕНЕВОЙ ЭКОНОМИКИ И ПРИЧИНЫ ЕЕ РАЗВИТИЯ В ПРЕДПРИНИМАТЕЛЬСТВЕ
В статье исследована социально-экономическая природа теневой экономики, которая обладает как позитивными, так и негативными признаками для общества; к позитивным признакам авторы относят возможность выживать населению в условиях экономического кризиса, а к негативным - деструктивное развитие экономики. Определены общие (запреты и ограничения) и частичные (высокое давление налогообложения и неэффективная система его администрирования ; многочисленные бюрократические процедуры; недоверие к институтам власти и судебной системе; коррумпированность всех эшелонов чиновничества и др.) причины развития теневой экономики в предпринимательстве. Аргументировано, что теневая экономика не является ни сектором, ни определенной частью легальной экономики, она может существовать в любом секторе легальной экономики, тесно переплетаясь с ним, поэтому и невозможно четко выделить (определить) ее границы в легальной экономике. Тем более невозможно определить теневую экономику в условиях информационного общества. Предложен категориальный аппарат теневой экономики и ее структурирование. Исследованы исторические корни распространения теневой экономики в предпринимательстве, которые лежат в государственно-частном партнерстве, где реализуются интересы "чиновников-предпринимателей" благодаря возможности распоряжаться государственными ресурсами и контролю за конкуренцией на рынке. Поэтому теневая экономика создает условия для выгодного существования в тени предпринимателю. В то же время выход в тень тянет за собой более жесткого регулирования со стороны государства. Определено, что коррупция является составной частью теневой экономики, а не самостоятельным явлением, поэтому их необходимо исследовать комплексно и системно. Предложено не бороться с теневой экономикой и ее составляющей - коррупцией, а создавать благоприятную предпринимательскую среду для невыгодного их существования и гарантировать защиту прав собственности предпринимателя, тоесть проводить детенизацию экономики.
Ключевые слова: теневая экономика, коррупция, неформальная экономика, бегство капитала, детенизация экономики, предпринимательство.
I. Mazur, Doctor of Sciences (Economics), Professor, Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine, A. Shyshak, PhD student
National academy for public administration under the President of Ukraine, Kyiv, Ukraine
SOCIO-ECONOMIC NATURE OF SHADOW ECONOMY AND CAUSES OF ITS DEVELOPMENT IN ENTREPRENEURSHIP
The socio-economic nature of the shadow economy is revealed. The shadow economy has both positive and negative signs for the society; the possibility for the population to survive in conditions of economic crisis, reducing transaction costs authors refer to positive signs, and the destructive economic development to negative. The common (prohibitions and restrictions) and partial (high tax burden and inefficient system of its administration; numerous bureaucratic procedures; mistrust to the government institutions and the judiciary; corruption in all levels of the governance, etc.) causes of the shadow economy in entrepreneurship are disclosed. It is argued that the shadow economy is neither a sector nor a certain part of the legal economy, it can be in any sector of the legal economy closely interlaced with it, and therefore its limits cannot be clearly identified (determine) in the formal economy. The shadow economy is not possible to determine especially in the information society. The categories of the shadow economy and its structuring are suggested. It has been researched the historical roots of the shadow economy spread in entrepreneurship, and lie in the shadow of public-private partnership which carries interests of "civil servant-entrepreneurs" and allows to manage state resources and control market. Therefore, the shadow policy creates favorable conditions for the entrepreneurs to work in the shadow. At the same time, access to the shadow entails stricter regulation by the state. It is proved that corruption is a part of the shadow economy, not an independent phenomenon, so they should be research comprehensively and systematically. Instead of overcoming the shadow economy and its component - corruption has been suggested to establish favorable business environment for their unfavorable existence, that is to carry out de-shadowing of the economy.
Key words: shadow economy, corruption, informal economy, capital flight, de-shadowing of the economy, entrepreneurship.
References (in Latin): Translation / Transliteration/ Transcription
1. Bloomberg Billionaires Index (2017). Global Risk Briefing. URL: https://www.bloomberg.com/billionaires/2017-02-02/cya
2. Bloomberg (2016) Ukrayna ostanetsya v pyaterke samikh "neschastnikh" ekonomyk myra. UNIAN: https://economics.unian.net/finance/1256008-ukraina-ostanetsya-v-pyaterke-samyih-neschastnyih-ekonomik-mira-bloomberg.html
3. Khodzhaian, A., Shyptenko, T. (2014) Tinova ekonomika yak ekonomichna katehoriia ta obiekt otsiniuvannia. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika. № 164. (P. 74-81). URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/plugins/download-attachments/includes/download.php?id=1963 DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/164-11/13
4. Varnalii, Z., Savych, I. (2014) Suchasnyi stan ta chynnyky tinizatsii biudzhetnykh vidnosyn v Ukraini. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika. № 164. (P. 6-12). URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/plugins/download-attachments/includes/ download.php?id=1966 DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/164-11/1
5. Davydenko, B, Tyshchuk, T. (2015) Seraia zona: 5 myfov tenevoi ekonomiki. Informatsyonnoe ahentstvo LIHABiznesInform. URL: http://www.liga.net/projects/shadow_economy/
6. Umanets, A. (2016) Korruptsyia spasiot Ukrainu. Ekonomicheskie izvestiia. URL: http://politika.eizvestia.com/full/773-korrupciya-spasyot-ukrainu
7. Voloshenko V. (2016) Koruptsiia yak destruktyvnyi faktor ekonomichnoi bezpeky. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika. № 178. (С. 6-11). URL: http://bulletin-econom.univ.kiev.ua/wp-content/plugins/download-attachments/includes/ download.php?id=7553 DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/178-1Z1
8. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tomakh (1979). Kyiv : Naukova dumka, 1970-1980. Tom 10, S. 575.
9. Danylyshyn, B. (2015). Tinova ekonomika: chym keruie uriad? Hromadska spilka "Ekonomichnyi dyskusiinyi klub". URL: http://edclub.com.ua/ blog/tinova-ekonomika-chym-keruye-uryad
10. Mazur, I. (2006). Detinizatsiia ekonomiky Ukrainy: teoriia ta praktyka: [monohrafiia]. K.: VPTs "Kyivskyi universytet", 239 s.
11. http://lib.rus.ec
12. Эmando de Soto (2004). Zahadka kapytala. Pochemu kapytalyzm torzhestvuet na Zapade y terpyt porazhenye vo vsem ostalnom myre. M.: Olymp-Byznes, 272 s.
13. Ohreba, S. (2013) Statystychne otsiniuvannia obsiahiv vtechi kapitalu z Ukrainy. Naukovyi chasopys NPU imeni M.P. Drahomanova. Ekonomika i pravo. Vypusk 22. (S. 86 - 93).
14. Mazur, I. (2005). "Vtecha kapitalu" z Ukrainy u systemi hlobalnoho pererozpodilu finansovykh resursiv. Bankivska sprava. № 2(62). (S. 56-63).
15. Latov, Yu. (2001) Ekonomika vne zakona. Ocherki po teorii i istorii tenevoi ekonomiky. M.: Moskovskyi obshchestvennyi nauchnyi fond, 284 s.
16. Kastels, M. (2000) Informatsyonnaia epokha: ekonomyka, obshchestvo, kultura. M., 567 s.
17. http://biz.liga.net/print/all/it/intervyu/3177037-absolyutnyy-rekord-2015-ukrainskie-startapy-podnyali-100-mln-.htm
18. http://www.radiosvoboda.org/content/news/27538248.html
19. Natsionalnyi bank Ukrainy, Hroshovo-kredytna ta finansova statystyka. URL: https://bank.gov.ua/control/uk/publish/article? art_id=27843415&cat_id=44578#
20. http://forbes.net.ua/ua/opinions/1410814-skilki-valyuti-naspravdi-zalishaetsya-v-ukrayini
21. Schneider, F. (2015). Size and Development of the Shadow Economy of 31 European and 5 other OECD Countries from 2003 to 2015: Different Developments. Mimeo. Linz, AUT: Department of Economics, Johannes Kepler University. URL: http://www.econ.jku.at/members/Schneider/ files/publications/2015/ShadEcEurope31.pdf
22. http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=e384c5a7-6533-4ab6-b56f-50e5243eb15a&tag=TendentsiiTinovoiEkonomiki
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 1(190): 20-27
УДК 330.341.1
JEL Classification: O32
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/190-1/3
I. Новшова, канд. екон. наук, ст. наук. сшвроб.
КиТвський нацюнальний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв
ЧИ ЗДАТНА УКРАШСЬКА НАУКОВА СПШЬНОТА УСП1ШНО 1НТЕГРУВАТИ В СИСТЕМУ СВРОПЕЙСЬКОГО ТРАНСФЕРУ ЗНАНЬ?
У статт/' висв/тлено значення науки у ceimi, а також '/'/' м/сце та роль в Укра/н'/ в сучасних умовах кризових потря-снь та геополтичних викликв i загалом протягом пeрiоду незалежност/'. Зокрема, розкриваеться питання можливо-cmi та нeобхiдноcmi переведення укра/нсько/ науки у площину cамоокупноcmi та прибутковост/. Наголошуеться, що основним iнcmрумeнmом яксного зростання прибуmковоcmi /нновац/йного процесу е трансфер технологй, що пе-редбачае комeрцiалiзацiю комерцшно-привабливих досл/джень. Тому розвиток ефективно/ системи унверситетсько-го трансферу meхнологiй й посилення взаемод// науково/ та виробничо/ сфер мае стати важливим фактором шновацшного зростання в Укра/н/. Нин над поеднанням науки i бiзнecу вже починають активно працювати у пров/'дних до-сл/дницьких ун/'верситетах держави, зокрема у Ки/вському нацюнальному унiвeрcиmemi iмeнi Тараса Шевченка. Адже саме успшний розвиток приунверситетсько/ мережi трансферу технологш в Укра/н/ визначатиме умови iнтеграц/f укра/нсько/ науки у св/товий та загальноевропейський знанневий прост/р, що мае в/дбуватися на засадах р/вноправ-ного науково-техн чного сп вроб тництва.
Ключовi слова: Укра/на, /нновац//, ун/верситети, трансфер технологй, комерц/ал/зац/я об'ект/в /нтелектуально/ власност , академ чний кап тал зм.
Постановка проблеми. Двигуном свсового прогре-су е наука та передовi наую^ досягнення. Цей свсовий тренд й по ниш не втратив свое' актуальности а навпа-ки нарощуе масштаби, про що свщчить "Доповщь з науки: на шляху до 2030 року", яку опублкувало ЮНЕСКО наприганц 2015 року [1]. Свропейська стратепя Ытелек-туального, стабшьного i продуктивного зростання "Св-ропа 2020", прийнята Свропейським союзом у 2010 роц пюля кризи 2008-2009 рр. прюритетним фактором соць ально-економiчного, геополiтичного та промислово-технолопчного зростання також визначае розвиток ш-новацш, у зв'язку з чим пропонуеться суттево збшьшу-вати Ывестицп у наук^ дослщження та розробки (зокрема у сферу пошуку альтернативних джерел енерги) [2]. У допов^ Сврокомiсiï "Свропа у мшливому свт -Ытегруюч^ iнновацiйнi та мислячi суспiльства" [3] у кон-текстi виконання програми "Горизонт 2020" акцентуеть-ся увага й на величезному антикризовому потенцiалi Ыновацшно''' продукцп та нових Ыновацшних форм управлiння в унiверситетах.
З огляду на свiтовi тенденци Укра'на, в межах реаль зацiï Стратеги сталого розвитку "Укра'на-2020", теж задекларувала свiй намiр в iнновацiйному зростанш [4]. Адже складний iсторичний перюд реформацп со^аль-но-економiчних та геополiтичних вiдносин, який наразi переживае укра'нське суспiльство зумовив обставини за яких наша держава змушена шукати шляхи достой-них вщповщей на сучасш глобальнi виклики. Необхщ-нiсть змши суспiльно-полiтичного курсу порушила рiв-новагу державних Ыституцшних основ, зокрема спри-
чинила нестабiльнiсть господарсько' системи, виявила суперечливост чинно' правово' бази, що регулюе дiловi форми спiвпрацi, а також Ыституцшну невiдповiднiсть господарсько' реальности у якiй вiдбуваеться iмплеме-нта^я европейських принципiв i методiв державного управлшня. У цьому зв'язку шновацшний розвиток Укра'ни перетворюеться на критично-необхщний iмпе-ратив соцiально-економiчного зростання. Проте, переклад економки на Ыновацшний шлях розвитку вимагае iстотного перегляду цшьових установок, механiзмiв та правил розподшу ресурсiв, залучення iнвестицiй, а та-кож налагодження ефективного використання творчого потенцалу людини. Наслiдком цього стало пщвищена увага до процесу iнституцiалiзацiï ланцюжка "винахщ-ринок-продукт", де особливу актуальнють мае момент передачi технологи вiд науково' сфери до виробництва.
Метою статт е висвплення значення науки у свiтi, а також и мiсце та роль в Укра'ш в сучасних умовах кризових потрясшь та геополiтичних виклигав i загалом протягом перюду незалежностi, а також аналiз процесу розвитку передачi технологiй в укра'нських ушверсите-тах у контекстi Ытеграцп укра'нсько'' науково' спiльноти в систему европейського трансферу знань.
АналЬ досл1джень та публ1кац1й показав, що проблема створення ушверситетсько'' iнновацiйноï продукци та и технологiчного трансферу цкавить вiтчизняних та зарубiжних науков^в досить давно. Серед укра'нсь-ких дослщнигав маемо напрацювання таких видатних теоретигав як А.А. Мазаракi та Ю.М. Капiца, а також окремi працi О.Ф. Андросова, С.В.Корсунського, О.А. Мо© Новiкова I., 2017
