CC BY
34
orcid.org/0000-0001-7560-1212 Researcher ID: S-1892-2018
Рiзник В'ячеслав Володимирович - кандидат педагопчних наук, доцент кафедри професшноТ ocBiTM
ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ iMern Григорiя Сковороди».
e-mail: riznyk84@gmail.com
orcid.org/0000-0002-6083-2242
Researcher ID: S-2035-2018
СВЕДЕНИЯ ОБ АВТОРАХ
Кучеренко Светлана Юрьевна - кандидат экономических наук, доцент кафедры экономики e-mail: ksvetau@i.ua
Резник Вячеслав Владимирович - кандидат педагогических наук, доцент кафедры профессионального образования e-mail: riznyk84@gmail.com
ГВУЗ «Переяслав-Хмельницкий ГПУ имени Григория Сковороды». INFORMATION ABOUT AUTHORS
Kucherenko Svetlana - PhD, Associate Professor Department of Economics e-mail: ksvetau@i.ua
Viacheslav Riznyk - PhD, Assistant Professor Department of Vocational Education e-mail: riznyk84@gmail.com
Pereiaslav-Khmelnytskyi Hryhorii Skovoroda State Pedagogical University
УДК 338.6: 519.8 https://d0i.0rg/1 0.31470/2306-546Х-2018-39-101-113
Т1Н1ЗАЦ1Я УКРА1НСЬКО1 ЕКОНОМ1КИ ЯК НЕГАТИВНИЙ ФАКТОР И РОЗВИТКУ
Лук'яненко I. Г.
Предметом досл'дження е сукупнсть теоретичних та методичних засад, а також економетричного iнструментарiю щодо обфунтування представлення т'тьовоУ економки як негативного фактору розвитку украУнськоУ економки
Метою дошдження е емпричний аналiз особливостей впливу основних факторiв та ризиюв на р'тень тньового сектору УкраУни та / нших кран с&ту, а також визначення стратегiчних напрямiв подальшоУ детМзацУУукраУнськоУ економiки з застосуванням розробленого економетричного iнструментарiю.
В процес дослдження використано загальнонауков методи аналзу та синтезу; методи порiвняльного аналзу, узагальнення, систематизацУУ та групування даних; методи графiчного та сценарного аналзу, а також економетричний iнструментарiй, зокрема методи та модел/ панельних (лонгтюдних) даних.
Результати роботи. Значний обсяг тньового сектору в УкраУн/ створюе додатков загрози для ефективного функцонування економки та УУ економ'чного розвитку, особливо в умовах полтичноУ та економ'нно'Унестаб'тьност'!. Проведений статистичний та емпричний анапз пдтвердив гiпотезу вдносно того, що пд час глибокоУ економ'чноУ кризи тньова економка може бути не лише наш'дком, а й причиною зростаючого падння валового внутршнього продукту та, в свою чергу, може пдсилювати кризу, що е характерним / для украУнськоУ економки. Незважаючи на те, що в останн роки спостергаеться тенден^я до зниження тн'зацУУ украУнськоУ економки, УУ р'тень все ще знаходиться на критич^й межi, що загрожуе фiнансовiй та економiчнiй безпец держави та вимагае формування науково обгрунтованоУ стратеги УУ детМзацУУ. Наявна ситуа^я потребуе не тльки адекватного визначення джерел виникнення тньовоУ економки, механ1'зм1в и розвитку, взаемозв'язку з офiцiйною економкою, але й визначення основних фактор'т, що впливають на УУ рiвень, а також ктькюно'У оцнки такого впливу з використанням економко-математичних метод'т дослдження. Проведений емпричний аналiз впливу основних фнансово-економ'чних показниюв на р'вень т'1ньовоУ економки на основ iнструментарiю панельних даних для вибiрки з понад 31 краУни с&ту, дозволив визначити не ттьки основн макроекономiчнi фактори впливу на тньову економ1'ку з врахуванням особливостей кожноУ окремоУ краУни, але й значно розширити ктьюсть спостережень, а отже пдвищити точн'ють розрахунюв в умовах обмеженоУ нформацУУ в часовому розрiзi. Кр'м того, наявн'ють у виб1'рц1 рiзних груп краУн, дозволяе, наприклад, оцнити як впливае входження краУни до Свропейського союзу на р'тень тМз'цУУ економки / чи впливае загалом. За результатами моделювання також було проведено кластеризацию краУн в залежност/ в 'д рiвня тньового сектору та ви^дних умов щодо схильност! до тiнiзацiУта пдтверджено гпотезу, що тньова економка УкраУни юнуе / на&ть розвиваеться в сприятливих для неУ умовах, як супроводжуються низькими темпами соцiально-економiчного розвитку, недосконалстю законодавчоУ i судовоУ системи, складнстю в'дкриття i ведення б'знесу, досить високим рiвнем податкових ставок та значним поширенням корупцУ. Бльш того, проведений на основ розробленоУ моделi сценарний аналiз показав, що за умов загострення економ'чноУ кризи тЫза^я украУнськоУ економки
© Лук'яненко I. Г., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 39
101
матиме тенден^ю до зростання, що ще бльше поглибить спад економiчного потен^алу краУни в середньостроковй перспектив!'. В'дпов'дно визначення страте^чних напрямiв подальшоУ детМзацУУ украУнськоУ економки стають одними з проритетних завдань УУ економ'чноУ полтики.
Результати досл'дження можуть бути використанi органами державного управлння для формування економ'чно'У полiтики та стратег'чних напрям'в, спрямованих на забезпечення поступовоУ детМзацУУ украУнськоУ економки, пдвищення УУ економ'чно'У безпеки та економ'чного розвитку.
Висновки. Наявнсть тньового сектору характерна практично для всх краУн с&ту, проте за сучасних умов економ'чного розвитку значна тiнiзацiя економки стае головною перешкодою для розвитку сильного корпоративного сектора, створення функ^онуючо'У ринковоУ економки та економ'чного розвитку.
Проведений статистичний та емп1'ричний порiвняльний аналiз фактор'т впливу на р'тень тМзацУУ економки рiзних краУн свту пдтверджують той факт, що багато з них дос мають високий р'тень тньовоУекономки, включаючи / УкраУну, що негативно впливае на р 'тень УУ економ'чного розвитку. Бльш того, незважаючи на те, що за оптимстичним сценарiем, проведеним на основ/ розробленоУ економетричноУ модел/ панельних даних, отримано позитивну динамку поступового зменшення р'тня тМзацУУ економки УкраУни до 30.2% в 'д ВВП краУни у 2022 роц'; за бльш реалстичних припущень довол/ ймов1'рним е зростання тньового сектору до р'вня, що значно перевищуе його поточне значення. В'дпов'дно, визначення стратегчних напрямiв подальшоУ детМзацУУ украУнськоУ економки е одним з ключових завдань УУ економ'чноУ полiтики. При цьому, як показали проведен статистичн та ем^ричн досл'дження, ефективнiсть полiтики детМзацУУ мае пдвищуватись в результатi застосування комплексних заход/'в, спрямованих зокрема на зниження впливу фактор'т, що спричиняють зростання р'вня тньовоУ економки в кра'Уы; пдвищення витрат в'д залученост/ в тньову д'яльшсть та ризикованост/ для УУ учасник'т; пдвищення громадськоУ св'домост'! щодо негативних насл'дк'т тМзацп економки; зростання особистого доходу та стандарт'¡в життя населення тощо.
Ключов'1 слова: тньовий сектор, економ'чний розвиток, детiнiзацiя, моделювання, модел/ панельних даних, сценарний аналз.
ТЕНИЗАЦИЯ УКРАИНСКОЙ ЭКОНОМИКИ КАК НЕГАТИВНЫЙ ФАКТОР ЕЕ РАЗВИТИЯ
Лукьяненко И. Г.
Предметом исследования является совокупность теоретических и методических положений, а также эконометрического инструментария для обоснования тенизации экономики как негативного фактора ее развития.
Целью исследования является эмпирический анализ особенностей влияния основных факторов и рисков на уровень теневого сектора Украины и других стран, а также определение стратегических направлений детенизации украинской экономики с использованием разработанного эконометрического инструментария.
В процессе исследования использовались общенаучные методы анализа и синтеза; методы сравнительного анализа, обобщения, систематизации и группировки данных; методи графического и сценарного анализа, а также эконометрический инструментарий, включая методы и модели панельных данных.
Результаты работы. Значительная величина теневого сектора в Украине создает дополнительные угрозы для эффективного функционирования экономики и ее экономического развития, особенно в условиях политическрй и экономической нестабильности. Осуществленный статистический и эмпирический анализ подтверждает гипотезу относительно того, что во время глубокого экономического кризиса теневая экономика может быть не только следствием, но и причиной увеличивающегося падения внутреннего валового продукта и, в свою очередь, может усиливать кризис, что является характерным и для украинской экономики. Несмотря на то, что в последнее время наблюдается тенденция уменьшения тенизации украинской экономики, ее уровень все еще остается критическим, что угрожает финансовой и экономической безопасности страны и требует формирования научно обоснованной стратегии детенизации экономики. Существующая ситуация требует не только адекватного определения источников образования теневой экономики, механизмов ее развития, взаимосвязи с официальной экономикой, но и определения значимых факторов, влияющих на ее уровень, а также количественной оценки такого влияния с использованием экономико-математических методов. Осуществленный эмпирический анализ влияния основных финансово-экономических показателей на уровень теневой экономики в 31 стране мира на основе инструментария панельных данных, позволил определить не только основные макроэкономические факторы влияния на теневою экономику с учетом особенностей развития каждой страны, но и значительно расширить выборку, что позволило увеличить точность расчетов в условиях ограниченной статистическрй информации. Более того, включение в выборку разных групп стран позволяет оценить, например, как влияет принадлежность страны к Европейскому Союзу на уровень тенизации ее экономики, и влияет ли вообще. На основе результатов моделирования было проведено также кластеризацию стран относительно уровня теневого сектора и начальных условий склонности к тенизации и подтверждено гипотезу, что теневая экономика Украины
существует и развивается в благоприятных для нее условиях, которые сопровождаются низкими темпами социально-экономического развития, несовершенством законодательной и судебной системы, сложностью открытия и ведения бизнеса, высоким уровнем налоговых ставок и значительным распространением корупционных схем. Более того, сценарный анализ, проведенный на основе разработанной эконометрической модели показал, что при условии обострения экономического кризиса, тенизация экономики будеть иметь тенденцию к увеличению, что еще больше усугубит спад экономического развития страны в среднесрочной перспективе. Соответственно, опеределение стратегических направлений детенизации украинской экономики становится одним из приоритетных заданий ее экономической политики.
Результаты исследования могут быть использованы органами государственного управления для формирования экономической политики страны и стратегических направлений, нацеленных на обеспечение последовательной детенизации украинской экономики, повышения ее экономической безопасности и экономического развития.
Выводы. Наявность теневого сектора характерна практически для всех стран мира, однако в современных условиях значительная тенизация экономики становится основной преградой для развития сильного корпоративного сектора, создания хорошо функционирующей рыночной экономики и экономического развития.
Сравнительный статистический и эмпирический анализ факторов, влияющих на уровень тенизации экономики разных стран мира подтверждает тот факт, что из-за несовершенных экономических, социальных и правовых реформ, многие из них до сих пор имеют высокий уровень теневой экономики, включая и Украину, что негативно сказывается на уровне ее экономического развития. Более того, несмотря на то, что результаты оптимистического сценария, проведенного на основе разработанной эконометрической модели, показывают позитивную динамику постепенного снижения уровня теневой экономики Украины до 30.2% в 2022 году; при более реалистических предположениях вероятным является увеличение теневого сектора украинской экономики до уровня, который значимо превышает ее теперешнюю величину. Соответственно, определение стратегических направлений последующей детенизации украинской экономики является одним из ключевых заданий ее экономической политики. При этом, как показали проведенные статистические и эмпирические исследования, эффективность политики детенизации должна повышаться в результате осуществления комплексных мероприятий, направленных в том числе, на снижение влияния факторов, которые благоприятствуют росту уровня теневой экономики в стране; увеличение затрат от вовлеченности в теневую деятельность и значительной рискованности последней для ее участников; повышение общественного осознания негативных последствий наявности значительной тенизации экономики; увеличение роста доходов и стандартов жизни населения страны и многих других не менее важных предпосылок снижения теневой деятельности.
Ключевые слова: теневой сектор, экономическое развитие, детенизация, моделирование, модели панельных данных, сценарный анализ.
SHADOW ECONOMY GROWTH IN UKRAINE AS A NEGATIVE FACTOR OF ITS DEVELOPMENT
Lukianenko I. G.
The subject of the study is a set of theoretical and methodological foundations, as well as econometric tools for substantiating the representation of the shadow economy as a negative factor for the development of the Ukrainian economy.
The purpose of the study is to empirically analyze the peculiarities of the impact of the main factors and risks on the level of the shadow sector in Ukraine and other countries in the world, as well as to determine the strategic directions for further reducing of shadow part of Ukrainian economy with the use of the developed econometric toolkit.
Such general scientific methods of analysis and synthesis as methods of comparative analysis, generalization, systematization, and grouping of data, methods of graphic and scenario analysis, as well as econometric tools, in particular methods and models of panel (longitudinal) data were used in the process of research.
Results. A significant amount of the shadow sector in Ukraine poses additional threats to the effective functioning of the economy and its economic development, especially in conditions of political and economic instability. The conducted statistical and empirical analysis confirmed the hypothesis that during a deep economic crisis, the shadow economy may not only be a consequence but also a cause of a growing fall in gross domestic product and, in turn, can aggravate a crisis that is also characteristic of the Ukrainian economy. Even though in recent years there has been a tendency of reducing the shadow level of the Ukrainian economy, it is still a considerable amount, which threatens the financial and economic security of the state and requires the formation of a scientifically grounded strategy for its lowering. The current situation requires not only an adequate definition of the sources of the shadow economy, mechanisms and development, the relationship with the formal economy but also the definition of the main factors affecting its level, as well as quantitative assessment of such impact using economic and mathematical methods of research.
The empirical analysis of the impact of the main financial and economic indicators on the level of the shadow economy on the basis of panel data tools for a sample of more than 31 countries of the world allowed to identify not
only the main macroeconomic factors affecting the shadow economy, taking into account the specifics of each individual state, but also significantly increase the number of observations and thus increase the accuracy of calculations in the conditions of limited information in a time dimension. Besides, the presentation of countries of different groups in the sample allows, for example, to measure how the country's entry into the European Union affects the level of the shadow economy and whether it affects it overall. According to the modeling results, the clustering of the countries was carried out depending on the level of the shadow sector and the initial conditions for the tendency to shadow. The hypothesis is that the shadow economy of Ukraine exists and even develops in favorable terms that are accompanied by low rates of social and economic development, the imperfection of the legislative and the judicial system, the complexity of opening and doing business, a rather high level of tax rates and a significant spread of corruption. Moreover, a scenario analysis based on the developed model showed that, in the wake of the economic crisis, the shadow economy of Ukraine would tend to increase, which will further deepen the economic downturn in the country in the medium term. Accordingly, the definition of strategic directions for lowering the part of the shadow economy in Ukraine becomes one of the priority tasks of its economic policy.
The results of the study can be used by public authorities to form economic policies and strategic directions aimed at ensuring a gradual reduction of the shadow economy in Ukraine, enhancing its financial security and economic development.
Conclusions. The presence of the shadow sector is characteristic for almost all countries in the world, but under current conditions of economic development, a significant part of shadow economy becomes an obstacle to the development of a robust corporate sector, the establishment of a functioning market economy and economic growth.
The statistical and empirical comparative analysis of the factors influencing the level of shadowing of the economy of different countries confirms the fact that due to imperfect economic, social and legal reforms, many of them still have a high level of the shadow economy, including Ukraine, which negatively affects the level of its economic development. Moreover, according to the optimistic scenario based on the developed econometric model of panel data, the positive dynamics of the gradual reduction of the level of shadow economy to 30.2% of the country's GDP in 2022 were obtained. Despite that fact, according to more realistic assumptions, the growth of the shadow sector is somewhat probable to the level that far exceeds its current value. Accordingly, the definition of strategic directions for further reducing of shadow part of the Ukrainian economy is one of the critical tasks of its economic policy. At the same time, as statistical and empirical studies have shown, the effectiveness of the policy of deterrence should increase as a result of the implementation of elaborate measures aimed, in particular, at reducing the impact of factors that increase the level of the shadow economy in the country; increase of expenses from attraction to shadow activity and riskiness for its participants; raising public awareness about the harmful effects of shadow economy; growth of personal income and living standards of the population, etc.
Keywords: shadow sector, economic growth, shadow economy reducing, modeling, panel data models, scenario analysis.
JEL Classification: O18, F63, E26
Актуальшсть та постановка проблеми. Проблема зростаючо'Т лшзацп багатьох краТн св^у е предметом гострих дискусш як украТнських, так i захщних науков^в, а також фахiвцiв, державних дiячiв, представниш виконавчоТ влади рiзних рiвнiв, представниш громадських оргашзацш тощо. Тшьовий сектор завдае руйшвноТ шкоди як на мiкро, так i макроекономiчних рiвнях, осктьки впливае на iмiдж краТни, ТТ швестицшну привабливють, фiнансово-економiчний стан та на економiчний розвиток, що актуалiзуе проблематику поглибленого дослщження феномена тшьовоТ економки як виклику фiнансово-економiчнiй та со^альнш пол^иц^ критичного аналiзу переваг та недолшв юнуючих методiв дослщження та оцшювання рiвня тшьовоТ економки, а також проведення порiвняльного аналiзу щодо динамки тшьового сектору в рiзних краТнах св^у та визначення важливих факторiв, ям впливають на його рiвень.
З огляду на те, що рiвень тшьовоТ економки УкраТни, незважаючи на певну тенденцш до зниження в 2017-2018 роках, все ще знаходиться на рiвнi критичноТ меж^ що загрожуе фшансовш та економiчнiй безпец держави, а також мае негативний вплив на ТТ економiчний розвиток, важливють та актуальнють поглибленого статистичного та емшричного аналiзу особливостей лшзаци украТнськоТ економки, визначення основних факторiв, що впливають на ТТ рiвень та формування науково обгрунтованоТ стратеги ТТ де^жзаци, зокрема з застосуванням адекватного економко-математичного шструментарш, не викликае сумжву. Слщ вщзначити, що базуючись на отриманих результатах моделювання на основi розроблених економетричних моделей панельних даних, можливо визначити та оцшити не ттьки основы фактори, що впливають на рiвень тшьового сектору як в УкраТ'ж, так i шших краТнах св^у, але й проводити сценарний аналiз можливоТ змши обсяпв тшьового сектору пщ впливом рiзних внутршжх та зовнiшнiх ризикiв, що, в свою чергу, дозволяе розробити науково обфунтоваж рекомендаци стосовно перспективних напрямiв детiнiзацiТ украТнськоТ економiки на сучасному етаж ТТ розвитку.
Аналiз останшх дослiджень та публiкацiй. Дослiдженнями феномена тшьовоТ' економiки; аналiзом причин, сутност та форм ТТ прояву; методами оцшювання ТТ обсягiв; визначенням соцiально-економiчних наслiдкiв тшьовоТ' економiки, а також впливом тЫзаци на економiчний розвиток та економiчне зростання рiзних краТн св^у займалося значне коло провщних захiдних та вiтчизняних економiстiв, серед яких слщ зазначити науковi прац С. Баранова [1], М. Бовi [20], З. Варналiя [2], I. Мазур [5], Е. Мара [23], М.Побути [12], Ф. Смiза [27], В. Танзi [28], Е. Фейджа [22], Ф. Шнайдера [26], С. Чернявського [18], Ю. Харазшв^ [19] та багатьох
iнших. Зокрема pi3Hi BapiaHTH та уточнення визначення тшьово'' економки можна знайти в працях Ф. Шнайдера [24, 26], Е. Фейджа [22], Ф.Смiзa [27], В.Тaнзi [28], З.Вapнaлiя [2] тощо. Наприклад, Ф. cmî3 визначие тiньову економiку як виробництво та надання законних чи незаконних товapiв та послуг, як не враховуються в офiцiйних розрахунках ВВП [27]. 1нше визначення тшьово'' економiки запропонував В. Тaнзi, який визначае ïï як частину валового нацюнального продукту, яка через ïï вiдсутнiсть у звiтностi та/або заниження ïï величини невiдобpaженa в офщшнш стaтистицi [28]. При цьому, найбтьш використовуваним визначенням тшьово'' економiки е визначення, запропоноване Е. Фейджем, зпдно якого тшьова економiкa - це вся економiчнa дiяльнiсть, яка з будь-яких причин не враховуеться i не потрапляе до валового нацюнального продукту [22]. Загалом, бтьшють провщних науков^в свiту погоджуються з даним визначенням, вважаючи, що тiньовa економка - це вся економiчнa дiяльнiсть, яка неврахована в нaцiонaльнiй статистиц кра'ни [1, 2, 10, 12, 23, 29]. В наукових працях Е. Мара [23], С. Баранова [1], К. Зшна [30], О. Приймак [13], О. Мазур [6], З. Вapнaлiя [2], С. Чернявського [18] та шших достатньо глибоко пpоaнaлiзовaно причини виникнення та со^ально-економiчнi наслщки тшьово' економiки в piзних кра'нах. Питання щодо оцшювання обсягiв тшьово'' економiки в piзних кра'нах свiту, а також проблеми тшьово'' зaйнятостi дослiджувaли В. Танз^ Ф. Шнайдер, Б. Тpебiкa,
B. Рейкш, Ю. Хapaзiшвiлi та багато шших [28, 26, 29, 15, 19]. В працях В. Тaнзi [28], Е. Фейджа [22], Ф. Шнайдера [24, 25], I. Мазур [5], З. Вapнaлiя [2] та шших проведено фундаментальний aнaлiз тшьово'Г економки краш свгту та розроблено концептуальн пiдходи та ефективнi методи ïï оцшювання. При цьому особливостям розвитку тшьово'Г економки в УкраМ, формам ïï прояву, соцiaльно-економiчним наслщкам та шляхам ïï подолання присвячено значну ктькють праць вiдомих укра'нських вчених, зокрема I. Мазур, С. Баранова,
C. Чернявського, М. Побути, О. Приймак [5, 1, 18, 12, 13]. Значно менша ктькють наукових праць присвячена проблемам емшричного aнaлiзу та моделювання впливу основних фaктоpiв на piвень тшьово'' економки, а також оцiнювaнню впливу т^заци' на функцiонувaння фiнaнсових pинкiв, економiчне зростання та економiчний розвиток piзних кра'н свiту, зокрема i Укра'ни [4, 15, 25, 26, 30].
Проведений поглибленний aнaлiз наукових праць як укра'нських, так i захщних вчених дозволяе зробити висновок, що не зважаючи на достатню ктькють теоретичних та емшричних дослiджень з питань визначення феномену тшьовоТ економки, ï'ï оцiнювaння, соцiaльно-економiчних нaслiдкiв та шляхiв подолання, поглибленого дослiдження все ще потребують проблеми емпipичного aнaлiзу можливоТ змiни обсягiв тiньового сектору пщ впливом piзних внутpiшнiх та зовшшшх фaктоpiв та pизикiв для piзних кра'н свiту, включаючи i Украшу, що, в свою чергу, потребуе розробки та застування адекватних економетричних методiв та моделей, зокрема методiв панельних даних.
Мета i завдання дослщження. Метою дослщження е емтричний aнaлiз особливостей впливу основних фaктоpiв та pизикiв на piвень тiньового сектору як в УкраМ, так i iнших кра'шах св^у, а також визначення стpaтегiчних нaпpямiв подальшо'' детiнiзaцiï украшсько''' економiки з застосуванням розробленого комплексу економетричних моделей панельних даних.
Для досягнення визначено' мети було сформульовано таю основы завдання: пpоaнaлiзувaти особливост розвитку тшьово'' економки, ïï види та вплив на економiчний розвиток, зокрема Укра'ши; систематизувати основы методи оцшювання обсяпв тшьового сектору; визначити динaмiку 'х змiн для економiки Укра'ни та провести поpiвняльний aнaлiз з шшими кра'нами свiту; розробити адекватну економетричну модель панельних даних для ктькюного оцшювання впливу основних мaкpоекономiчних фaктоpiв на piвень тiньового сектору piзних кра'ш свiту, включаючи Украшу; на основi pеaлiзaцiï розробленого економетричного шструментарю провести сценарний aнaлiз ймовipних ризиш подальшо'' тУзаци' украшсько''' економiки, а також оцшити можливi напрями ïï детУзаци за piзних умов та припущень; розробити рекомендаци щодо визначення основних нaпpямiв детiнiзaцiï укра'нсько' економки в сеpедньостpоковiй та довгостpоковiй перспективах.
Отримаш результати. Нaявнiсть тiньовоï економки характерна практично для всх кра'н свiту незалежно вiд полiтичного устрою, економiчного розвитку чи piвня життя населення, але особливу загрозу вона створюе для кра'н, що розвиваються, де ïï piвень найвищий, зокрема для Укра'ши. В умовах пол^ично' та економiчноï нестабтьносп значний обсяг тшьового сектору в УкраМ створюе додaтковi загрози для ефективного функцюнування економiки. Проведений aнaлiз показав, що пщ час глибоко' економiчноï кризи тшьова економка може бути не лише наслщком, а й причиною зростаючого падшня валового внутpiшнього продукту та, в свою чергу, може пщсилювати кризу. Дана залежнють характерна i для укра'нсько' економiки, що прослщковуеться з поpiвняльного aнaлiзу динамки темшв реального ВВП та штегрального показника тiньовоï економiки, наведених на рис.1.
Вiзуaльний aнaлiз вщповщних гpaфiкiв дозволяе оцiнити загальну тенденцш, яка показуе, що в перюд зростання ВВП зменшуеться piвень тшьово'' економiки та навпаки, тобто piвень тiньовоï економiки корелюе з економiчними циклами. Так зокрема, можна зробити висновок, що в перюд з 2004 по 2007 роки спостер^алось поступове зменшення piвня тiньовоï економки Укра'ни до 28%, проте вже в 2009 ро^ ïï piвень зpiс до 39%, що здебтьшого було спричинене свiтовою економiчною кризою, внаслщок яко' зросло безpобiття, зменшились доходи населення, а частина економiчноï дiяльностi перешла в тiнь. Вщповщно в цей пеpiод темп зростання реального ВВП становив -14,8%, що було найбтьшим спадом впродовж всього дослщжуваного перюду. У 2010-2013 роках piвень тiньовоï економiки залишався на стабтьному piвнi 35%, але вже в 2014 ро^ досяг найвищого значення - 43%, що було спричинено пол^ичною та економiчною ситуа^ею в кpaïнi: вiйськовим конфлiктом на сходi кра'ни, значним дефiцитом пла^жного балансу, курсовими
шоками, а також зростання негативних очкувань населення, що спровокувало перехщ значноТ частини економiчноТ' дiяльностi в тiнь. Починаючи з 2015 року вщбуваеться поступове зниження рiвня тшьовоТ' економiки завдяки певному проведенню реформування економiки та антикорупцiйнiй пол^ицк
Рисунок 1. Динамiка реального ВВП та рiвня тшьовоТ' економiки в Укра'Тш протягом 2004-2017 рокiв.
Джерело: побудовано на основ/ [11, 17].
При цьому рiвень тшьовоТ' економки в УкраТнi значно варшеться залежно вiд галузi господарства, що вщображено на рис. 2.
Так наприклад, згiдно офщшноТ статистики у 2017 роц найбiльший рiвень тшьово'Т економш спостерiгався у фiнансовiй та страховм дiльностi та становив - 49%. Також галузями з високим рiвнем тЫзацп залишаються до теперешнього часу добувна промисловiсть (близько 44%), що пояснюеться високим рiвнем монополiзацiТ' ринку, а також транспортне, складське господарство (понад 41%). Найнижчий рiвень тшьовоТ економiки, який становить 6%, залишаеться в сiльському, лiсовому та рибному господарствк Варто зазначити, що у 2017 роц та на початок 2018 року в^^чаеться зменшення обсягiв тiньовоТ' економiки практично у вах секторах, частково за рахунок скорочення збитюв пiдприемств, що вщобразилося i на загальному рiвнi економiчноТ' тiнiзацiТ.
Рисунок 2. Рiвень тшьовоТ економши за галузями, % вщ офiцiйного обягу ВВП вiдповiдного виду економiчноi дiяльностi у 2016-2017 роках
Джерело: побудовано на основ/ [11, 17].
На сьогоднi полiтика де^жзаци укра'Тнсько'Т економiки стае одним з ключових напрямкiв державноТ економiчноТ пол^ики УкраТни, що потребуе не ттьки адекватного визначення джерел виникнення тшьовоТ' економiки, механiзмiв ii розвитку, взаемозв'язку з офщшною економiкою, але й визначення основних факторiв, що впливають на ТТ рiвень, а також ктькюно'Т оцiнки такого впливу з використанням економко-математичних методiв дослiдження. Проведення такого дослщження дещо ускладнюеться за рахунок юнування рiзних пiдходiв щодо вимiрювання рiвнiв тiньовоТ економiки.
Зпдно методичних рекомендацiй Мiнiстерства економiчного розвитку та торгiвлi УкраТни щодо розрахунку рiвня тiньовоТ економiки, найбiльш поширеними в практичному застосуваннi е 4 основних методи ТТ оцiнювання [7], а саме: метод «витрати населення - роздрiбний товарооборот», сутнють якого полягае в порiвняннi статистичних даних про витрати населення на придбання товарiв та послуг з обсягами продажу Тх населенню уама суб'ектами господарювання в офiцiйному секторi; монетарний метод, який передбачае аналiз змши спiввiдношення обсягу готiвки до баншських депозитiв у дослiджуваному (поточному) пер^ до базового перiоду; метод анал'зу споживання електроенерги (електричний метод), в якому порiвнюеться прирют внутрiшнього споживання електроенерги з приростом ВВП: перевищення приросту електроенерги означае, що частина ВВП була вироблена в тш^ метод збитковост/ пдприемств, який базуеться на припущеннi, що ус офiцiйно збитковi пiдприемства е прибутковими. Даний метод дозволяе визначити м^мальний та максимальний рiвень тшьовоТ' економки в краТн i.
Кожен з вище наведених методiв охоплюе лише певну сферу економiки, вщповщно, можна спостерiгати значнi розбiжностi в оцшюванж рiвня тшьовоТ' економiки, проведеного за допомогою рiзних пiдходiв. З огляду на даний факт, використовуеться i комплексний штегральний показник, який дае узагальнену оцшку тшьовоТ' економки. Динамiку рiвня тшьовоТ' економiки УкраТни, розраховану поквартально за рiзними, зазначеними вище методами, наведено на рис.3.
70
2010 2011 2012 2013 2014 2015 2016 9 м. 2017
1нтегральний показник тшьово!еконошки Монетарный метод
Електричний метод Метод витрати населення
Метод збитковост! шдпрнемств
Рисунок 3. Динамка рiвня тшьово! економши в Укра'|'ш, розрахована за рiзними методами протягом 2010-2017 ромв
Джерело: побудовано автором на основ [7, 17, 25].
Аналiз графшв, наведених на рис.3 показуе, що не зважаючи на певнi розбiжностi, рiвень тшьовоТ' економiки, визначений за рiзними пiдходами, однаково вiдображае поступове ТТ зростання з 2010 року i набувае свого максимального значення у 2014 роцк Причинами цьому було зменшення довiри населення до покращення соцiально-економiчного стану краТни пщсилене цiновими та девальвацiйними шоками, загострення военних дш у схiднiй частит УкраТни, послаблення со^альноТ iнфраструктури i т.п. Подальше поступове зниження тЫзаци економiки, яке також узгоджено вщображаеться за рiзними методами, може свщчити про поступове оздоровлення украТнськоТ економки, зокрема; вiдновлення економiчного зростання; полтшення офiцiйного сектору працевлаштування за рахунок зменшення ставки 6СВ (единого со^ального внеску) (наприкiнцi 2015 року), уповтьненням iнфляцiйних процесiв, тощо [17]. Однак, при однаковому сжльному вiдображенi загальноТ динамiки рiвня тшьовоТ' економiки, застосування рiзних методiв дае рiзнi ктькюж оцiнки. Слiд вiдзначити, що найбтьш узгодженi оцiнки рiвня тшьовоТ' економки в проведених нами розрахунках, отримано за трьома методами, а саме монетарним методом, методом збитковост ждприемств та методом аналiзу споживання еклектроенерги (так званим, електричним методом). При цьому, розрахунки за останжм, з огляду на складнють отримання достовiрно! iнформацiТ, е менш поширеними на практицк
Виходячи з pозбiжностi оцжок piвня тiньового сектору, для проведення емтричних дослiджень та моделювання, на наш погляд, доцтьно використовувати жтегральний показник.
Емпipичний aнaлiз впливу основних фiнaнсово-економiчних покaзникiв на piвень тжьово' економiки проводився на основi жструментарш панельних даних для вибipки з 31 кражи свiту, що дозволило визначити не ттьки основнi мaкpоекономiчнi фактори впливу на тiньову економку з врахуванням особливостей кожно' окремо' кра'ни, але й значно розширити ктькють спостережень, а отже пщвищити точнють pозpaхункiв в умовах обмежено' iнфоpмaцiï в часовому pозpiзi.
Загалом, панельн (лонгiтюднi) дaнi це дат, що поеднують в собi вapiaцiйнi (кpос-секцiйнi) та чaсовi ряди i за допомогою яких можна пpоaнaлiзувaти змжу покaзникiв у pозpiзi заданих крос-секцм (краж, галузей, пiдпpиемств тощо) в певн piвновiддaленi пpомiжки часу. Особливютю моделювання, що базуеться на панельних даних е специфiчний жструментарм вибору та оцiнювaння ефектiв (перетиыв моделi), якi подiляються на фасован та випaдковi. Основна piзниця мiж ними полягае лише в припущены щодо 'х представлення. Так, наприклад, в моделях панельних (лонгiтюдних) даних з випадковими ефектами перетини розглядаються як випaдковi величини, а в моделях з фксованими ефектами — як фасован значення, piзнi для piзних об'ектiв, що зокрема, дозволяе видтити певнi особливостi, наприклад для кожно' кражи, або кожного пщприемства окремо.
Моделi панельних даних можна представити в такому загальному виглядк
Yit = X'itß + uit,uit~(o,o2), (1)
де X'it = { Хш, X2it .. Xkit } - вектор порядку (k x 1) пояснюючих змжних (фaктоpiв) без константи; ß = {ß1,ß2, -,ßk] - вектор невщомих пapaметpiв; ^ - невiдомi кpос-секцiйнi ефекти (перетини); i = 1, 2, 3,..., N; t = 1,2,3, ..., Т.
Для моделювання впливу основних фaктоpiв на piвень тжьово'' економки було обрано як кражи Оргашзацп' економiчного спiвpобiтництвa та розвитку (OECP), якi е представниками втьно'', вщкрито' економiки з мУмальним piвнем тжьово' економiки (Австpiя, Бельпя, Чехiя, Дaнiя, Фiнляндiя, Фpaнцiя, Ымеччина, Гpецiя, Угорщина, Ipлaндiя, Iтaлiя, Люксембург, Нщерланди, Ноpвегiя, Польща, Словаччина, Поpтугaлiя, Iспaнiя, Швецiя, Швейцapiя, Туреччина, Великобриташя, Естонiя, Словенiя), так i кражи, що розвиваються: Болгapiя, Румунiя, Литва, Хорвата, Кiпp, Мальта, Лaтвiя, а також Укра'жа. Такий вибip краж дозволяе додатково пpоaнaлiзувaти нaскiльки тжьова економiкa краж OECP вiдpiзняеться вщ iнших краж, а також як чинники е нaйбiльш суттевими щодо стимулювання зменшення тУзаци' економiки. KpiM того, враховуючи, що до складу обраних краж входять як кражи бвропейського союзу, так i кражи, що не входять до нього, можна оцжити як впливае входження кражи до бвропейського союзу на piвень тУзщп' економш i чи впливае загалом.
Попередньо проведений математико-статистичний aнaлiз дозволив видтити iз 12 aнaлiзуемих фiнaнсово-економiчних покaзникiв, множину ключових фaктоpiв щодо 'х впливу на piвень тiньовоï економiки в бшьшосп кра'н свiту, зокрема piвень жфляци' в i-й кра'нi в t-й перюд часу (Inflationit); piвень самозайнятого населення в i-й краМ в t-й перюд часу, % вщ всього зайнятого населення (Selfeit); мЫмальний piвень зapобiтноï плати в i-й кра'У в t-й перюд часу, в доларах США (Wagesit); piвень тоpгiвельного балансу, % вщ ВВП в i-й кpaïнi в (t—1)—й перюд часу ( Trade^^).
З урахуванням наведених вище позначень остаточна специфка^я моделi (1) для оцжювання впливу основних фaктоpiв на piвень тУзаци мала такий загальний вигляд:
Shadowit =Yi+ßi Inflationit + ß2 Selfeit+ß3 Wagesit + ß4 Tradei(t-1) + uit, (2)
де Shadowit - piвень тжьово'' економки (%) в i-й краМ в t-й перюд часу; yL- значення специфiчних ефектiв (пеpетенiв) модел^ ßt -невiдомi параметри при факторах; uit~IID(0,a2) - випaдковi величини (збурення), що е незалежно розподтеними випадковими величинами з нульовим математичним сподiвaнням i постiйною диспеpсiею.
Для pеaлiзaцiï моделi було використано стaтистичнi дат в pозpiзi 31 кра'ни за 2007-2017 роки. В якосп показниш piвня тiньового сектору як для европейських кра'н, так i для Укра'жи, було взято узaгaльненi показники, розраховаш Ф. Шнайдером [25, С.44-53].
При цьому, за результатами проведеного попереднього тестування, зокрема тесту Хаусмана, визначено, що модель (2) краще представляти як модель панельних даних з фксованими ефектами. Пюля оцжювання на реальнш жформаци вона мала такий вигляд (в дужках наведено значення t - статистики):
Shadowit = 18.13 + у, + 0.09 * Inflationit + 0.3 * Selfeit - 0.04 * Wagesit - 3.94 * Tradei(t-1) (3)
(10.97) (4.29) (4.35) (-2.6) (-1.87) '(Г 1)
де Yi - специфiчнi (фксоваш) ефекти для певно' i-о' кра'ни, оцжеш значення яких вщтворено на рис. 4.
Зауважимо, що проведення повно' дaiгностики моделi (3) дозволяе зробити висновок про ï'ï адекватнють. За результатами оцжювання моделi можна припустити, що piвень тiньовоï економiки в бiльшостi кра'н свiту залежить вiд таких ключових мaкpоекономiчних покaзникiв як piвень жфляци, piвень сaмозaйнятостi, мiнiмaльноï зapобiтноï платы та piвня тоpгiвельноï aктивностi, при чому останш знаходяться у оберненш зaлежностi. Так наприклад, зростання мУмально' зapобiтноï плaтнi на 1% сприяе паджню piвня тiньовооï економiки на 0.004% за умов, що ва ^i фактори залишаються без змж.
Зауважимо, що застосування iнстpументapiю панельних даних дозволяе не ттьки оцжити невiдомi параметри моделi, а й отримати ктькюш оцiнки кpос-секцiйних ефек^в та пpоaнaлiзувaти 'х значення для кожно' окремо' кра'ни, що входить у вибipку. Дaнi ефекти показують апрюрно вищу або нижчу схильнють кра'ни до тiнiзaцiï економiки в залежносп вiд початкових умов та невимipювaних фaктоpiв .
Загалом, всi аналiзуeмi краТни можна умовно подiлити на 3 кластери зпдно отриманих значень крос-секцiйних ефектiв та рiвня ^жзаци. Графiчно, проведену кластерiзацiю краТн вщображено на рис. 4.
Рисунок 4. Кластеризащя краТн за результатами моделювання.
Джерело: побудовано за результатами моделювання.
До першого кластеру ввшшли: Чехiя, Словаччина, Бельгiя, Швецiя, Норвегiя, Португалiя, lспанiя, Фiнляндiя, Нiмеччина, Великобританiя, Нщерланди, Швейцарiя, Австрiя, Люксембург, Данiя, lрландiя, Францiя. Цi краТни мають найнижчi оцiнки крос-секцiйних ефектiв i найнижчi рiвнi тiньовоТ економiки вiдповiдно. Другий кластер сформувався з краТн Латви, ЕстонiТ, Мальти, lталiТ, Угорщини, СловенГТ, ГрецiТ, Польщи i Литви. Ц краТни згруповано вiдповiдно iз середшм показником крос-секцiйних ефектiв i рiвня тiнiзацiТ. До третього кластеру ввшшли: Болгарiя, Румунiя, Туреччина, Хорватiя i УкраТна, у яких оцiненi значення крос-секцшних ефектiв були порiвняно вищими, шж у iнших двох кластерах.
Зазначимо, що до першого кластеру ввшшли найрозвинутш краТни, до другого- краТни з середшм рiвнем розвитку, а третш кластер складаеться з краТн, що мають найнижчий рiвень економiчного розвитку порiвняно з шшими краТнами (Рiвень ВВП на душу населення у цих краТнах коливаеться в межах 7-12 тисяч доларiв, за винятком УкраТни -приблизно 2 тисяч^ та найвищий рiвень тУзаци, що ще раз пiдтверджуе вплив схильносл до тiнiзацiТ (вихiдних позицш) на подальше поводження даного цтьового показника.
Бiльш того, як показали результати розрахунмв за розробленою економетричною моделлю панельних даних та проведеним поглибленим статистичним аналiзом, тiньова економка УкраТни iснуе i навiть розвиваеться в сприятливих для неТ умовах, ям супроводжуються низькими темпами соцiально-економiчного розвитку, недосконалiстю законодавчоТ i судовоТ системи, складнiстю вiдкриття i ведення бiзнесу, досить високим рiвнем податкових ставок та значним поширенням корупци. Зауважимо, що на основi розробленоТ економетричноТ моделi (3) можливо розробляти та оцшювати найбiльш ймовiрнiстнi варiанти динамiки тiнiзацiТ украТнськоТ економiки в залежност вiд рiзних припущень та можливих ризикiв як в короткостроковш, так i довгостроковiй перспективах. Для прикладу, проаналiзуемо на основi розробленоТ моделi два з можливих сценарГТв подальшого розвитку тiньовоТ економiки в УкраТ'ш : оптимiстичний та песимютичний.
Оптим'ютичний сценарй базуеться на доволi оптимiстичних припущеннях щодо тенденцiй змши ключових макроекономiчних показникiв, зокрема припускаеться, що м^мальна заробiтна плата в середньому зростатиме на 7% щорiчно зпдно з [14]; рiвень самозайнятост в середньому спадатиме на 1.5% (за останш 10 рокiв спостер^алась саме така динамiка, тому припускаемо аналопчний спад i в майбутньому). Рiвень iнфляцГТ зменшиться до 4.2% на 2022 рк (згiдно [9]); рiвень торгiвельного балансу зростатиме на 1% кожного року (середньозважена величина розрахована на основi попереднiх ромв).
За зазначених вище припущень за оптимютичним сценарiем отримано поступове зниження рiвня тiньовоТ економiки до 30.2% у 2022 роцi, що значно нижче ТТ поточного значення. Результати розрахункiв за оптимiстичним сценарiем наведено в табл.1.
Таблиця 1. Результати оптим^тичного сценарiю динамiки розвитку рiвня тшьово! економiки в Укра'|ш протягом 2018-2022 ромв_
2017 20^ 20^ 2020E 202^ 2022E Середньорiчний темп росту, %
МУмальна заробiтна плата,$ 120.35 137.89 151.75 160.91 167.57 177.68 7
Рiвень самозайнятостi,% 18.3 16.8 15.3 13.8 12.3 10.8 -1.5
Рiвень шфляци',% 13.67 8.9 5.8 5 4.8 4.2 -1.89
Рiвень торгiвлi, % -6 -5 -4 -3 -2 -1 1
Рiвень тшьовоТ' економки, % 33.7 32.7 31.9 31.3 30.8 30.2 -
Джерело: розраховано за розробленою моделлю на основ! даних [16, 14, 9, 8] та власних припущень.
Зауважимо, що отриманий за оптимютичним сценарieм прогноз змши рiвня лшзаци украТнськоТ' економiки е доволi оптимiстичним, з огляду на те, що рiвень шфляци в УкраТ'ш залежить вiд рiзних чиннимв та ризикiв; мiнiмальна заробiтна плата хоч i збiльшувалась перiодично i мае зростати за даними Мшютерства фiнансiв, але перерахована по курсу долара, вона матиме не такий сильний вплив на зростання кушвельноТ' спроможност населення як очкуеться; зовшшня торгiвля в УкраТнi е iмпортоорiентованою, тому реальнiше припускати ТТ бтьш суттеве падiння в майбутньому. Вщповщно, доцiльно також оцiнити динамiку можливоТ змiни рiвня тiнiзацiТ за бтьш песимютичних припущень.
Песимiстичний сценарiй. Припустимо, що рiвень iнфляцiТ не падатиме, а зростатиме на 0.5% кожного року [8]; рiвень мУмальноТ зароб^ноТ' плати хоч i зростатиме у гривневому ешвалент згiдно прогнозiв уряду, але зменшуватиметься на курс долара, який, у негативному сценари зростатиме на 5% щороку (власн припущення з урахуванням прогнозу Мшютерства економiчного розвитку i торгiвлi УкраТни (зауважимо, що за даного сценарш курс иЗй/иАН на 2022 рiк становитиме 33.7 на вщмшу вiд оптимютичних 28.1 иЗй/иАН) [8]; рiвень самозайнятост зростатиме в середньому на 1% щороку протягом наступних 5 рокв (зважаючи на складну економiчну ситуацш в краТн i та зростання самозайнятост до 18% в 2017 роц^; рiвень торгiвлi матиме таку ж вщсоткову динамiку, як i в оптимiстичному сценарiТ, але у зворотньому напрям^ а саме, поглиблення переважання iмпорту над експортом на 1% вщ рiвня ВВП щороку.
Результати розрахунмв за песимiстичним сценарiем можливоТ змiни рiвня тУзаци украТнськоТ економiки наведено в таблицi 2.
Таблиця 2. Результати песим^тичного сценар^ динамiки рiвня тшьово'|' економiки в Укра'|'ш
2017 20^ 20^ 2020E 202^ 2022E Середньорiчний темп росту, %
МУмальна зароб^на плата, $ 120.35 134.40 143.48 144.90 146.32 147.76 3
Рiвень самозайнятостi,% 18.3 19.3 20.3 21.3 22.3 23.3 1
Рiвень шфляци',% 13.67 14.17 14.67 15.17 15.67 16.17 0.5
Рiвень торгiвлi, % 6 7 8 9 10 11 -1
Рiвень тшьовоТ' економки, % 33.7 34 34.3 34.7 35.11 35.5 -
Джерело: розрахунки автора за розробленою моделлю на основ! даних [8,14] та власних припущень.
Згщно з результатами, наведеними в таблиц 2, за песимютичного варiанту рiвень тiньовоТ економiки в УкраТнi за умов зростання валютного курсу, рiвня самозайнятосп, рiвня шфляци та одночасного поглиблення iмпортоорiентованостi торгiвлi матиме тенденцш до зростання, що ще бтьше поглибить спад економiчного потенцiалу краТни. Зауважимо, що при моделюваннi, в якост значень рiвня тiньовоТ економки в рiзних краТнах свiту, включаючи i УкраТни, використовувались розрахунки Ф.Шнайдера, як дають дещо заниженi обсяги тшьового сектору украТнськоТ економiки порiвняно з офiцiйною статистикою.
Варто зауважити, що наведет сценари е лише одними з можливих варiантiв розвитку подш, оскiльки рiвень тiньового сектору залежить вщ багатьох ризикiв та багатьох шших показникiв, якi можуть i не мати кiлькiсного вимiру на вiдмiну вiд рiвня шфляци, рiвня самозайнятостi, мЫмальноТ' заробiтноТ платш, умов торгiвлi тощо. При цьому, враховуючи високу ймовiрнiсть загроз подальшого збiльшення рiвня тшьовоТ' економiки в умовах загострення кризових явищ, пол^ика детешзаци мае стати одним з прюрителв стратегiчного розвитку УкраТни та включати в себе розробку комплексних заходiв з врахуванням особливостей уах секторiв украТнськоТ економiки.
Висновки. Наявнють тiньового сектору характерна практично для вах краТн свiту, однак значна тУза^я створюе додатковi загрози для ефективного функцюнування економiки та економiчного розвитку, особливо для емерджентних краТн, до яких належить i УкраТна.
Проведений статистичний та емпiричний порiвняльний аналiз факторiв впливу на рiвень тiнiзацiТ економiки пiдтверджують той факт, що внаслщок недосконалих економiчних, со^альних та правових реформ УкраТна доа мае високий рiвень тшьовоТ' економки, що негативно впливае на рiвень ТТ економiчного розвитку. При цьому, незважаючи на те, що за оптимютичним сценарiем, проведеним на основi розробленоТ економетричноТ моделi панельних даних, отримано позитивну динамку поступового зменшення рiвня лшзацп украТнськоТ економiки до 2022 року; за бтьш реалютичних припущень доволi ймовiрним е, навпаки, поступове зростання тшьового сектору до рiвня, що суттево пеервищуе його поточне значення. Вщповщно, визначення
стратепчних напрямiв подальшоТ делшзаци украТнськоТ економки е одним з ключових завдань IT eKOHOMi4HOi полггики. Водночас, як показали проведенi статистичш та емпiричнi дослiдження, ефективнiсть пол^ики детешзаци пiдвищуеться в результатi застосування комплексних заходiв, спрямованих, зокрема, на зниження впливу ключових факторiв, що спричиняють зростання рiвня тшьово'Т економки в краТнi; пiдвищення витрат вщ залученостi в тiньову дiяльнiсть та зростання ризиш для ТТ учаснимв; пiдвищення громадськоТ свiдомостi щодо негативних наслщмв т^заци економiки; зростання особистого доходу та стандарт життя населення тощо. Для забезпечення ^еТ' довгостроковоТ мети необхiдно, зокрема, координувати монетарну та фiскальну полiтику, пiдвищувати ефективнють дiяльностi державних установ, конкурентоспроможнiсть краТни, а також забезпечити со^альну та пол^ичну стабiльнiсть в державi.
Список використаних джерел
1. Баранов С. О. Тньова економка: сутнсть, причини, соцiально-економiчнi Ha^idKu та шляхи подолання в УкраЫ. Всник НацональноТ академ'ТТ державного управлння при Президентов! УкраТни. 2015. № 3. С. 47-58.
2. ВарналШ З. С. Тньова економка: сутнсть, особливостi та шляхи легал'зацТТ: монограф'я. КиТв : Вид-во Н1СД, 2006. 576 с.
3. Верстяк О. М. Етапи т'ЫзацТТ економки УкраТни. Мiжнародний науковий журнал «1нтернаука». 2017. № 2(2). С. 76-79. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2017_2%282%29_17.
4. Лук'яненко I. Г., Марковська М. Ю. Вплив дисбаланса фондового ринку УкраТни з урахуванням тньових схем на економ'чний розвиток краТни Економiчний всник ушверситету, Переяслав-Хмельницький. 2017. Вип. 35/1. С. 230- 245. DOI: 10.24411/2306-546Х-2017-00008.
5. Мазур I. Детiнiзацiя економки УкраТни: теорiя та практика: монограф'я. КиТв : Видавничо-полiграфiчний центр «КиТвський унверситет», 2008. 239 с.
6. Мазур О. А. Тньова економка в УкраЫ: причини, форми ТТ прояву та обсяги. Всник Днпропетровського ушверситету. Сер. : Економка. 2014. Т. 22. С. 70-77.
7. Методичш рекомендацГТ розрахунку р'вня тньовоТ економки затверджеш Наказом Мнекономки УкраТни вЮ 18.02.2009 р. № 123. URL: http://www.me.gov.ua/Files/GetFile?fileId=796bf8b9-^34-46da-9dc8-89670ab332dd.
8. Мнстерство економ'чного розвитку i торгiвлi УкраТни. «УкраТна: перспективи розвитку (Консенсус-прогноз)». Мастерство економ'чного розвитку i торг'влi УкраТни. 2018. №46. С. 9-19.
9. Нац/'ональний банк УкраТни. Iнфляцiйнi квартальш звiти за 2017-2018 роки. URL : https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=63442010.
10. Нова модель економ'чного зростання в УкраЫ : монограф'1я / за заг. ред. Т. М. Богол'б. КиТв : Корпора^я, 2015. 694 с.
11.Оф'1ц'1йний сайт ДержавноТслужби статистики УкраТни. URL : http://www.ukrstat.gov.ua.
12.Побута М. В. Еволю^я т'тьово'Т економки в УкраЫ. Економiчний аналз: зб. наук. праць. Тернопльський нацональний економ'чний ушверситет. Тернопль : Видавничо-полiграфiчний центр ТНЕУ «Економ/'чна думка», 2013. Том 14. №1. С. 127-133.
13.Приймак О. В. Соцiально-економiчнi причини виникнення т'тьово'Т економки в УкраЫ. URL : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Staptp/2009_42/files/42_20Prijmak.pdf.
14. Про Основш напрями бюджетноТ полтики на 2018-2020 роки: Постанова Верховно'! Ради УкраТни в'д 15 червня 2017 р. № 6591-VII. В'дом. Верхов. Ради УкраТни. 2017. 13 c.
15.Рейюн В. Анал'з монетарних метод'т о^нки т'тьово'Т економки. Економiчний часопис Сх'дноевропейського нацонального ушверситету iменi Лесi УкраТнки. 2016. №1. С. 18-24.
16. Сайт М'жнародного валютного фонду. URL : http://www.imf.org.
17.ТенденцТТ т'тьово'Т економки в УкраЫ. Офiцiйний сайт Мiнiстерства економ'чного розвитку та торг'вл'! УкраТни. URL : http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=e384c5a7-6533-4ab6-b56f-50e5243eb15a&tag=TendentsiiTinovoiEkonomiki.
18.Т'!ньова економка в УкраЫ: стан, тенденцп, шляхи подолання. Аналтичний огляд / упор. С. С. Чернявський, А. В. Титко та н. КиТв : НАВС, 2017. 152 с.
19.Хараз'1шв'т'1 Ю. М., Дмитренко Н. М. Методичний п'дюд до оцнювання тньовоТ зайнятост'1 в УкраЫ. Економка УкраТни. 2013. № 12. С. 16-28.
20.Bovi M. The Nature of the Underground Economy - Some Evidence from OECD Countries. IMAD. 2003. P. 60-70.
21.Faye C. Emerging from the Shadow: The Shadow Economy to 2025. ACCA. 2017. С.1-36.
22.Feige E. Defining and Estimating Underground and Informal Economies: The New Institional Economics Approach. World Development. 1990. Vol. 18, Issue 7. № 7 (18). P. 989-1002.
23.Mara E. R. Causes and consequences of underground economy. Babes Bolyai University of Cluj-Napoca. 2011. P. 1109-1116.
24.Schneider F. Implausible Large Differences of the Size of the Underground Economies in Highly Developed European Countries? A Comparison of Different Estimation Methods. CESifo Working Paper. 2017. 16 р.
25.Schneider F. Estimating the Size of the Shadow Economies of Highly - developed Countries: Selected New Results. Leibniz Institute for Economic Research at the University of Munich. 2017. P.44-53.
26.Schneider F., Williams C. Shadow economy: the size, causes and consequences of growth. The Institute of Economic Affairs. 2013. 186 p.
27.Smith P. Assessing the Size of the Underground Economy: The Statistics Canada Perspective. Canadian Economic Observer. May 1994. p. 3-31.
28. Tanzi V. The underground economy in the United States: Annual estimates, 1930-1980 IMF Staff Papers. 1983. № 30 (2). P. 283-305.
29. Trebica B. Mimic Model: A Tool to Estimate the Shadow Economy. Academic Journal of Interdisciplinary Studies. 2015. C.295-299.
30.Zinnes C., Eilat Y. The Evolution of the Shadow Economy in Transition Countries: Friend or Foe? A Policy Perspective. World Development. Elsevier Csince UK. 2002. Vol.30. № 7. P. 1233-1254.
References
1. Baranov, S. O. (2015). Tinova ekonomika: sutnist, prychyny, sotsialno-ekonomichni naslidky ta shliakhy podolannia v Ukraini. [Shadow economy: nature, causes, socio-economic consequences and ways to pull through in Ukraine]. Visnyk Natsionalnoi akademii derzhavnoho upravlinnia pry Prezydentovi Ukrainy - Bulletin of the National academy of state governance at the President of Ukraine, 3. 47-58. (In Ukrainian).
2. Varnaliy, Z. S. (2006). Tinova ekonomika: sutnist, osoblyvosti ta shliakhy lehalizatsii: monohrafiia. [Shadow economy: nature, features and ways of legalization: monography] Kyiv: NISD, 576 p. (In Ukrainian)
3. Verstyak, O. M. (2017). Etapy tinizatsii ekonomiky Ukrainy. [Stages of the Ukrainian economy shadowing]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Internauka» - International scientifique paper «Interscience», 2(2). 76-79. URL : http://nbuv.gov.ua/UJRN/mnj_2017_2%282%29__17 (In Ukrainian)
4. Lukianenko, I. G. & Markovska M. Yu. (2017). Vplyv dysbalansiv fondovoho rynku Ukrainy z urakhuvanniam tinovykh skhem na ekonomichnyi rozvytok krainy [Influence of Ukrainian stock market misbalances on economic development of the country with consideration of shadow economy schemes]. Ekonomichnyi visnyk universytetu, Pereiaslav-Khmelnytskyi - University Economic Bulletin, Pereyaslav-Khmelnytskiy, 35/1. 230- 245. DOI: 10.24411/2306-546X-2017-00008. (In Ukrainian)
5. Mazur, I. (2008). Detinizatsiia ekonomiky Ukrainy: teoriia ta praktyka: monohrafiia. [Ukrainian economy unshadowing: theory and practice: monography]. Kyiv : Publishing Press centre «Kyiv University», 239 p. (In Ukrainian)
6. Mazur, O. A. (2014). Tinova ekonomika v Ukraini: prychyny, formy yii proiavu ta obsiahy. [Shadow economy in Ukraine: causes, formats and volumes]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Ser. : Ekonomika. - Dnipro University Bulletin. Series: Economy, 22. 70-77. (In Ukrainian)
7. Metodychni rekomendatsii rozrakhunku rivnia tinovoi ekonomiky zatverdzheni Nakazom Minekonomiky Ukrainy vid 18.02.2009 r. № 123. [Methodic recommendations of the shadow economy level calculation ratify by the Order of the Ministry of Economicsf Ukraine at 18.02.2009 No 123.]. URL : http://www.me.gov.ua/Files/GetFile?fileId=796bf8b9-f834-46da-9dc8-89670ab332dd.
8. Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy. «Ukraina: perspektyvy rozvytku (Konsensus-prohnoz)». [Ministry of Economic development and trade of Ukraine. «Ukraine: perspectives of the development (Consensus-Forecast)»] Ministerstvo ekonomichnoho rozvytku i torhivli Ukrainy - Ministry of Economic development and trade of Ukraine. 2018. No 46. C. 9-19.
9. Natsionalnyi bank Ukrainy. Infliatsiini kvartalni zvity za 2017-2018 roky. [National Bank of Ukraine. Quarterly Inflation Reports during years 2017- 2018]. URL: https://bank.gov.ua/doccatalog/document?id=63442010.
10. Nova model ekonomichnoho zrostannia v Ukraini: monohrafiia [New Model of Economic Growth in Ukraine: Monography]; edited by T. M. Bogolib. Kyiv: Corporation, 2015. 694 p. (In Ukrainian)
11.Ofitsiinyi sait Derzhavnoi sluzhby statystyky Ukrainy [Offical web site of the State Statistic Service of Ukraine]. URL: http://www.ukrstat.gov.ua.
12.Pobuta, M. V. (2013). Evoliutsiia tinovoi ekonomiky v Ukraini. [Development of the shadow economy in Ukraine]. Ekonomichnyi analiz: zb. nauk. prats. Ternopilskyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet. - Economic analysis: Collection of scientific articles. National Economic University of Ternopol. - Ternopol: Publishing Press centre TNEU «Economic thought», Vol 14. No1. P. 127-133. (In Ukrainian)
13.Pryimak, O. V. (2009). Sotsialno-ekonomichni prychyny vynyknennia tinovoi ekonomiky v Ukraini. [Socioeconomic causes shadow economy appearance in Ukraine]. URL : http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Staptp/ 2009_42/files/42_20Prijmak.pdf. (in Ukrainian)
14. Pro Osnovni napriamy biudzhetnoi polityky na 2018-2020roky: Postanova Verkhovnoi Rady Ukrainy vid 15 chervnia 2017 r. № 6591-VII. [About Essential directions of the budget policy on years 2018-2020: Decreet of the Supreme Council of Ukraine from 15 June 2017. № 6591-VII]. Vidom. Verkhov. Rady Ukrainy - Radabook of Ukraine. 2017. 13 p. (In Ukrainian)
15.Reikin, V. (2016). Analiz monetarnykh metodiv otsinky tinovoi ekonomiky. [Analysis of Monetary Methods for Shadow Economy Estimation]. Ekonomichnyi chasopys Skhidnoievropeiskoho natsionalnoho universytetu imeni Lesi Ukrainky - Economic Magazine Eastern European Lesya Ukrainka National University, 1. 18-24. (In Ukrainian)
16.Sait Mizhnarodnoho valiutnoho fondu - Official IMF Statistics. URL : http://www.imf.org
17.Tendentsii tinovoi ekonomiky v Ukraini. Ofitsiinyi sait Ministerstva ekonomichnoho rozvytku ta torhivli Ukrainy [Trends of the shadow economy in Ukraine. Officail site of the Ministry of Economic development and trade of Ukraine]. URL : http://www.me.gov.ua/Documents/List?lang=uk-UA&id=e384c5a7-6533-4ab6-b56f-50e5243eb15a&tag=TendentsiiTinovoiEkonomiki.
18. Tinova ekonomika v Ukraini: stan, tendentsii, shliakhy podolannia. Analitychnyi ohliad [Shadow economy in Ukraine: condition, tendencies, policy of the break. Analytical overview] / S. S. Chernyavski, А. V. Titko and others. К/м: NАВС, 2017. 152 p. (In Ukrainian)
19.Harazishvili, Y. М. & Dmitrenko, N. М. (2013). Metodychnyi pidkhid do otsiniuvannia tinovoi zainiatosti v Ukraini. [Methodical approach of the estimation of the shadow employment in Ukraine]. Ekonomika Ukrainy -Economy of Ukraine, 12. 16-28. (In Ukrainian)
20.Bovi, M. (2003). The Nature of the Underground Economy - Some Evidence from OECD Countries. IMAD. P. 60-70.
21.Faye, C. (2017). Emerging from the Shadow: The Shadow Economy to 2025. ACCA. 1-36.
22.Feige, E. (1990). Defining and Estimating Underground and Informal Economies: The New Institional Economics Approach. World Development. Vol. 18, Issue 7. № 7 (18). P. 989-1002.
23.Mara, E. R. (2011). Causes and consequences of underground economy. Babes Bolyai University of Cluj-Napoca. 1109-1116.
24.Schneider, F. (2017). Implausible Large Differences of the Size of the Underground Economies in Highly Developed European Countries? A Comparison of Different Estimation Methods. CESifo Working Paper. 16 p.
25.Schneider, F. (2017). Estimating the Size of the Shadow Economies of Highly-developed Countries: Selected New Results. Leibniz Institute for Economic Research at the University of Munich. 44-53.
26.Schneider, F. & Williams, C. Shadow economy: the size, causes and consequences of growth. The Institute of Economic Affairs. 186 p.
27.Smith, P. (1994). Assessing the Size of the Underground Economy: The Statistics Canada Perspective. Canadian Economic Observer. May. P. 3-31.
28. Tanzi, V. (1983). The underground economy in the United States: Annual estimates, 1930-1980. IMF Staff Papers, 30 (2). 283-305.
29.Trebica, B. (2015). Mimic Model : A Tool to Estimate the Shadow Economy. Academic Journal of Interdisciplinary Studies. 295-299.
30.Zinnes, C. & Eilat, Y. (2002). The Evolution of the Shadow Economy in Transition Countries: Friend or Foe? A Policy Perspective. World Development. Elsevier Csince UK. Vol.30. № 7. 1233-1254.
ДАН I ПРО АВТОРА
Лук'яненко 1рина Григорiвна, завщувач кафедри фшанав, д.е.н., професор,
Нацюнальний ушверситет «Киево-Могилянська академiя» вул. Сковороди, 2, кафедра фшанав, НаУКМА, КиТв, 04070, УкраТна e-mail: Irvna.lukianenko@ukma.edu.ua; luk@kse.org.ua orcid.org/0000-0002-4128-5909 Researcher ID: I-3725-2018
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Лукьяненко Ирина Григорьевна, заведующая кафедры финансов, д.э.н., профессор
Национальный университет «Киево-Могилянская академия»
ул. Сковороды 2, кафедра финансов НаУКМА,г.Киев,, 04070, Украина
e-mail: Irvna.lukianenko@ukma.edu.ua; luk@kse.org.ua
DATA ABOUT THE AUTHOR
Lukianenko Iryna, head of the Department of Finance,
Doctor of Economic Science, Professor,
National University of «Kyiv-Mohyla Academy»
Skovoroda 2, street, Department of Finance, NaUKMA, Kyiv, 04070, Ukraine e-mail : Iryna.lukianenko@ukma.edu.ua; luk@kse.org.ua
УДК 341.215.2 https://doi.org/10.31470/2306-546X-2018-39-113-121
ПРОБЛЕМЫ! АСПЕКТИ еВРО1НТЕГРАЦ1ЙНОГО ПРОЦЕСУ АГРОПРОМИСЛОВОГО КОМПЛЕКСУ УКРА1НИ
Студшський В. А., Романчук К. В.
Метою статтi е виявлення основних переваг та ризиюв для втчизняних сльськогосподарських товаровиробник'т у процес iнтеграцИ в европейський прост1'р та о^нка Тх вплив на розвиток втчизняного аграрного сектора.
© Студшський В. А., Романчук К. В., 2018
Економiчний вюник ушверситету | Випуск № 39
113
