CC BY
106
TiHbOBa eKOHOMiKa: no3MTMBHi Ta HeraTMBHi e^eKTM Shadow Economy: Positive and Negative Effects
Maprn ropfliMHyK 1
Maria Gordeychuk
1 Zhytomyr National Agroecological University 7 Staryi Bulvar, Zhytomyr, 10008, Ukraine
DOI: 10.22178/pos.44-3
JEL Classification: O17
Received 24.02.2019 Accepted 25.03.2019 Published online 31.03.2019
Corresponding Author: kashkinlaw@gmail.com
© 2019 The Author. This article is licensed under a Creative Commons Attribution 4.0 License L©-^J
Анотащя. У статт явище тшьовоГ економки розглянуто щзь призму iснуючих пiдходiв до позитивно'!' або негативно!' и оцшки. В результатi автором обфунтовуеться теза, що негативнi наслiдки тшьовоУ економки переважають.
Встановлено, що при еволюц! тшьовоУ економiки негативнi ефекти починають повнiстю домiнувати, оскiльки саме негативний вплив мае властивють накопичуватися i зростати по експонентi. У свою чергу, позитивы ефекти притаманн некримiналiзованiй частинi тшьовоУ економiки i ттьки за й' обмежених розмiрiв. З огляду на iснуючi негативнi та позитивы ефекти вщ тшьовоУ економки був зроблений висновок, що наявнють останнiх не усувае необхiдностi вжиття державою заходiв по боротьбi з тшьовою економiкою (не лише з кримiналiзованою й' частиною, але й iз тiею, яка перебувае за рамками кримшалпегу).
Ключовi слова: тшьова економiка; сiра економiка; тiньовий сектор; ле^защя; виробництво; корупцiя; держава.
Abstract. In the article, the phenomenon of shadow economy is considered through the prism of existing approaches to its positive or negative assessment. As a result, the author substantiates the thesis that the negative effects of the shadow economy prevail.
It has been established that in the evolution of the shadow economy, negative effects begin to dominate completely, since it is the negative effect that the property has to accumulate and grow exponentially. In turn, the positive effects are not inherent in the criminalized part of the shadow economy, and only in its limited size. Taking into account the existing negative and positive effects of the shadow economy, it was concluded that the presence of the latter does not eliminate the need for the state to take measures to combat the shadow economy (not only with its criminalized part but also with that which is beyond the framework of criminality).
Keywords: shadow economy; gray economy; shadow sector; legalization; production; corruption; state.
ВСТУП
TiHbOBa eKOHOMiKa, будучи «господарюючою системою», виконуе ряд функцш, як вплива-ють на сустльство, викликаючи pi3Hi ефекти. За характером впливу на процеси сустльного розвитку щ ефекти можна подыити на нега-тивш (дестабШзуючГ) та позитивш (стабШ-зуюч^. Осюльки рiвeнь тшьово! економжи в УкраШ нинi дорiвнюе 30-40 % вщ обсягу офiцiйного ВВП, то ii ефекти носять, перева-
жно, негативний характер, причому практично за вама видами i проявами. Даний факт aктуaлiзуе дослiджeння, присвячeнi тiньовiй економщь виявленню причин ii iснувaння, шляхiв зменшення рiвня тшьово'' eкономiки та aнaлiзу eфeктiв впливу тшьово'' економши на суспiльство. Вважаемо, що розумшня цих eфeктiв дозволить окреслити найбыьш перс-пeктивнi шляхи зменшення рiвня тшьово'' eкономiки, i, в результату - повного ii викорi-нення.
Проблематику тшьово'' економши та й впли-ву на нащональну економжу в сво'х досль дженнях розкривали як вiтчизнянi, так i шо-земнi вченi, серед яких ми можемо видыити: О. Бандурку, I. Быозерова, А. Бунича, З. Варналiя, Т. Заславську, Ю. Латова, О. Подмазко, Ю. Попова, С. Коваленко, Т. Корягшу, С. Потокшу, М. Тарасова, Т. Фiрсову, Д. Фролова, О. Шевякова та шших.
Метою статтi е визначення та дослщження ефектiв, якi провокуе тшьова економiка.
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Починаючи наше дослiдження, зазначимо, що негативш ефекти тшьово'' економiки вияв-ляються в деформацiях рiзних сфер сустль-ного життя, серед яких нами були видыеш наступнi:
1. Деформащя податково'1 та бюджетной сфер. Вплив тшьово'' економжи на податкову сферу полягае в деформацй податкового на-вантаження, яке веде до скорочення подат-кових надходжень до бюджету. Превалюван-ня бюджетних витрат над надходженнями змушуе державу посилювати податкове на-вантаження, що закономiрно веде до ще бь льшого вщтоку законослухняних громадян (платникiв податюв) з офщшно'' економiки в тiньову. Загальний обсяг виробництва не тыьки не зростае, а й закономiрно знижуеть-ся (мова йде про офщшну його частину), що призводить до зниження податкових надходжень. Масовi ухилення вщ сплати податкiв, зарплати в конвертах е результатом непомь рного податкового тягаря, який кнуе на сьо-годнiшнiй день в Укра'ш.
Деформуючи бюджетну сферу, тшьовий сектор економiки створюе для себе сприятливе середовище, оскiльки скорочення доходiв бюджету е причиною недофшансування дер-жавних iнститутiв регулювання економши (контролюючих, правоохоронних оргашв). Особливо болкним е 'х ослаблення й дегра-дацiя в умовах кризи, коли кнуе найбiльша потреба в забезпеченш прав i законних ште-реав учaсникiв економiчних вiдносин. Не менш важливим результатом скорочення державних витрат е недофшансування соща-льних програм. Це вщбуваеться в той перюд, коли рiвень сощально'' диференщацп насе-лення досяг критично'' величини i значна ча-стина населення живе нижче рiвня бiдностi, що ставить тд загрозу стaбiльнiсть у сустль-
ствi. Крiм того, недофiнaнсувaння державних витрат е одшею з найважливших причин кризи неплaтежiв. Невиконання бюджетом сво'х зобов'язань е однiею iз причин загост-рення проблеми неплaтежiв, погiршуе фiнaн-совий стан тдприемств реального сектора, позбавляючи 'х оборотного катталу та спо-нукаючи до використання екстремальних, а часом - i протиправних стратегш виживання [2, с. 70].
2. Деформащя кредитно-грошовоI сфери. Ть ньова економжа в дaнiй сферi суспiльних вщ-носин негативно впливае на рiвень iнфляцii (у бiк й збыьшення), пiдвищуе шанс появи iнвестицiйних ризиюв, спотворюе структуру плaтiжного обороту i т.п. Оскiльки тiньовa економiкa акумулюе в собi величезнi грошовi кошти, то вона, вiдповiдно, через об'ективш економiчнi закони згубно впливае на обмшш курси та бaнкiвську систему. У свою чергу, щ кошти можуть бути використaнi й викорис-товуються не лише для проникнення «чужо-рiдних елементiв» у структуру фшансових та комерцiйних установ, але й для 'х контролю через тдкуп, шантаж, залякування тощо представниюв даних установ.
Вплив тiньовоi економши на кредитно-грошову сферу веде до падшня у населення довiри до кредитно-фiнaнсових установ. Населення починае збер^ати сво'' заощадження у валюту при цьому перестае користуватися послугами бaнкiв, вважаючи за краще трима-ти заощадження «на руках». Грошi переста-ють «працювати» i виводяться з торгово-економiчного обороту, «зависаючи мертвим вантажем» у населення.
Тшьовий сектор у нашш кра'ш щiльно iнтег-рувався у кредитно-грошову сферу, що не могло не позначитися на й розвитку. За 10 роюв в Укра'ш було закрито 107 бaнкiв. На 01.01.2019 ''х кiлькiсть скоротилася до 77. При цьому, як наголошуеться в бюлетенях Нaцiо-нального банку Укра'ни, значна частина бан-юв була лiквiдовaнa за активну участь у ть ньовiй економiцi: легaлiзaцiю нелегальних доходiв або виведення легальних грошей у тшьовий сектор. Незважаючи на «чистку ря-дiв», тшьова економша продовжуе iснувaти i все ще використовуе банки у сво'й дiяльностi, просто перейшовши з дрiбних бaнкiв у бiльш великi установи. Дана ситуащя не сприяе по-верненню довiри населення до банювсько'' системи, оскiльки громадяни впевненi, що вщбулася не «чистка», а «перерозподы ринку» [8].
3. Деформащя макроекономiчноl полтики. Така деформащя виявляеться, перш за все, у зростанш помилок макроекономiчного регу-лювання, яке, як правило, пов'язане з вщсут-шстю достовiрних даних про масштаби, структуру та динамжу приховано! частини продуктивно! дiяльностi в легальному й нелегальному секторь Можна видыити наступнi ти-повi ситуацп:
а) якщо нелегальна економiка зростае бiльш швидкими темпами, нiж легальна, i даний факт не вщображаеться в статистицi, то уряд може продовжувати полiтику стимулювання економiчного зростання за допомогою роз-ширення грошово! маси та впливу на попит (зростання державних витрат, пом'якшення кредитно-фшансово! политики), тодi як це не е необхщним. Результатом тако! полтики може стати «переев» економiки, що супро-воджуеться пiдвищенням темпiв шфляцп. Якщо, при бiльш динамiчному розвитку нелегально! економжи, !! товари та послуги вияв-ляться дешевшими, то виникае ризик спо-творено! оцiнки темпiв шфляцп;
б) вщсутшсть адекватного облiку масштабiв нелегально! економжи може негативно поз-начитися на полггищ зайнятостi. Якщо пра-щвники, зайнятi в нелегальнiй економiцi, ра-хуються як безробiтнi, то ощнка рiвня безро-бiття виявиться вищою вiд реально!. Це може спонукати уряд до проведення експансюшст-сько! полiтики за вiдсутностi реально! необ-хiдностi в нiй. 1ншими словами, пол^ика буде спрямована на збыьшення сукупного попиту, падiння рiвня виробництва та зростання за-йнятостi шляхом пом'якшення грошово-кредитно! полiтики, а також збыьшення державних витрат. Результат той самий -утворення браку робочо! сили та зростання шфляцп;
в) помилки при розробщ економiчного курсу можуть виникати i з шших причин, пов'язаних з недооцiнкою наслщюв нелегально! економiки: спотворення реального стану пла^жного балансу в результат неконт-рольованого руху через кордон товарiв i ка-пiталiв; завищення питомих показникiв по-даткового тиску i державних витрат у зв'язку з тим, що вони визначаються по вщношенню до заниженого ВВП, який не враховуе товари та послуги в нелегальному сектор^ похибки при ощнщ розподыу доходiв.
г) зiставлення розмiрiв грошово! маси iз за-ниженим офiцiйним ВВП може внести спо-
творення у грошову полп'ику держави. Якщо доходи вщ нелегально! eкономiчноi дГяльно-стг зростають швидше, нiж ВВП, то темпи зростання грошово!' маси, яю розраховуються на основi офiцiйних eкономiчних покaзникiв, виявляться меншими вiд тих, яю визначаються реальними потребами економжи [7, с. 65].
4. Деформащя твестицтних eidHocuH. Особ-ливктю тшьово! eкономiки е паразитичний споаб ii iснувaння, у зв'язку з чим вона вбу-довуеться в iснуючi виробничi ланцюжки. Ti ж ланцюжки, яю вона створюе, зазвичай в тш чи iншiй мiрi пов'язaнi з кримiнaлiтeтом (наркотики, торпвля людьми, проституцiя, зброя i т.п.). Суб'екти беруть участь у тшьовш eкономiцi, бажаючи отримати максимальний прибуток за мiнiмaльних рeсурсiв та часу. За-вдяки такому пщходу кра'на, по сутi, стае донором шших кра!'н, що не сприяе залученню iнвeстицiйних рeсурсiв. При цьому й залучен iнвeстицiйнi ресурси використовуються з aнaлогiчною метою, осюльки швестицшна привaбливiсть Укра'ни на свпювш aрeнi пе-ребувае на мМмальному рiвнi, незважаючи на всi запевнення влади у зворотному. Зару-бiжнi iнвeстори готовi iнвeстувaти сво! грошi в тi проекти, якi дозволять вщразу ж отриму-вати високий прибуток, але загалом вони пов'язаш з видобутком та вивезенням iз кра-!'ни корисних рeсурсiв i копалин, а не вщк-риттям на територГ! кра'ни зaводiв та фабрик з виробництва продукцп.
За вс роки нeзaлeжностi в Укра!'ну було залучено 50,1 млрд. дол., у тому числГ за 2017 рж -2,2 млрд. дол., а за 2018 рж - 1,5 млрд. дол. При цьому юльюсть нових проектш, пов'язаних з прямими шоземними швестищ-ями, останшм часом не перевищуе 70 оди-ниць на рГк. Наприклад, за 2017 рж в Укра'ш вГдкрито 67 нових проeктiв прямих шозем-них iнвeстицiй на суму 1,8 млрд. дол., а в 2013 рощ таких проек^в нaлiчувaлося 111 на суму 4,8 млрд. дол. Як зазначаеться в ОглядГ швес-тицшного клiмaту в Укра'ш за 2018 рж, який склав The Bleyzer Foundation найбыьш значу-щими обмеженнями для прямих шоземних iнвeстицiй залишаються дГловий клiмaт та корупщя. У якостГ основних проблем ведення 6Гз^су iнозeмнi iнвeстори посилаються на корупщю в судових органах, погану шфра-структуру, сильнГ корисливГ iнтeрeси та слаб-кий захист прав власност [8]. Спeцифiчнi умови для 6Гз^су в нaшiй кра'ш призводять до того, що швестицп в eкономiку здГйсню-
ють представники шоземно' оргашзовано' злочинносп, яка здатна захистити сво' кат-таловкладення, а також поеднувати легальш способи заробляння грошей з нелегальними. Для таких iнвесторiв проблеми нашо' кра'ни в швестицшнш сферi е сприятливими.
5. Деформащя галузевоI структури економки. Деформащя галузево'' структури економiки -це вплив на не'' таких тшьових економiчних процесiв, якi призводять до спотворення ви-робничих вiдносин. Серед основних негатив-них ознак можна видiлити: посилення кризо-вих явищ в економЩ та затягування перюду, за якого вона може бути вщновлена i стабШ-зована; порушення пропорцш виробництва промислового сектору та збыьшення обсягу часу на його структурну перебудову; ослаб-лення сощально' спрямовaностi економiки i т.п.
Крiм усього зазначеного вище, тшьова еко-номiчнa дiяльнiсть:
по-перше, сприяе зростанню швестицшних ризикiв, що знижуе попит на швестицшш то-вари i стимулюе спад у галузях швестицшно-го комплексу;
по-друге, тшьова економiчнa дiяльнiсть зосе-реджена, переважно, в спекулятивному фь нансовому i торговельно-посередницькому секторах економiки, стимулюючи 'х розвиток на шкоду реальному виробництву;
по-трете, структура економжи дрейфуе в бж зростання питомо' ваги паливно-енергетично' та сировинно' орiентaцii зовш-шньоекономiчних зв'язкiв. Це обумовлено масовим незаконним вивезенням за кордон стратепчно важливих сировинних товaрiв;
по-четверте, з усiх колосальних обсяпв дохо-дiв, якi отримуються в результат тшьово' економiчноi дiяльностi, лише незначна час-тина витрачаеться на пщтримання власне злочинно' дiяльностi. Основна маса доходiв iнвестуеться в легальну економжу. Результатом е розвиток видiв дiяльностi, що викорис-товуються для полегшення здшснення кри-мшально' дiяльностi (надання шформацш-них, транспортних, розподыьчих та iнших по-слуг) а також тих видiв дiяльностi, якi забез-печують отримання швидкого прибутку;
по-п'яте, розвиток тшьово' економжи спри-чиняе зростання витрат на забезпечення безпеки й охорони, вщволжаючи економiчнi ресурси вiд виробництва шших благ. Витрати
дано' групи у багатьох кра'нах включаються до витрат злочинносп [5, с. 38].
6. Деформащя ринкового мехашзму конкурен-ци. Пщприемства, яю працюють на ринку легально, у повнш вщповщносп з укра'нським законодавством, повиннi вступати в заздале-гiдь прогрaшнi конкуруючi вiдносини з пiдп-риемствами нелегального сектора економжи.
Пщприемства нелегального сектора знижу-ють загальну ефектившсть легальних пщп-риемств, заважають 'м нарощувати виробни-цтво, поширювати сво' товари на новi ринки збуту i накопичувати той потенцiaл, який за-рубiжнi фiрми витрачають на розробку й ви-користання у сво'й дiяльностi нових iнновa-цiйних та ризикованих продук^в. Загалом вiтчизнянi фiрми перебувають на меж1 рен-табельносп i не можуть дозволити собi роби-ти ризиковaнi кроки, яю у випадку невдaчi призведуть не лише до втрати фшанав i часу, а й до банкрутства та лiквiдaцii самого пiдп-риемства.
Серед конкретних форм тшьово' економiчноi дiяльностi, якi порушують правила конкуре-нцп, особливо видiляються зловживання до-мшуючим становищем на ринку, незаконне користування авторськими правами, iнтеле-ктуальною власшстю, засобами iндивiдуaлi-зацГ' продукцГ' юридично' особи, комерцiй-ний пiдкуп. Особливо деструктивним е вплив на режим - це встановлення монопольного контролю над ринками i сферами дiяльностi. Здатшсть оргaнiзовaноi злочинностi проду-кувати велию кaпiтaли, проникати в закон-ний бiзнес та спричиняти банкрутство конкурент за допомогою контролю над щнами, е серйозною загрозою майбутньому будь-якого суспiльствa [1].
Слщ зазначити, що нaведенi вище деформацп не е вичерпними. Тiньовa економжа також iстотно впливае на сощальш й екологiчнi вiд-носини, систему виробництва i т.п. Напри-клад, незаконний видобуток бурштину вже завдав непоправно' шкоди екологГ' Укра'ни. Видобуток бурштину призвiв до знищення у Рiвненськiй облaстi родючого шару Грунту на плошд понад 1000 га земль пошкодження по-над 400 га лку. Цi територГ' вже зараховаш до зон екологiчного лиха. Вщзначимо, що експе-рти ощнюють обсяг нелегального видобутку бурштину на твшчному зaходi Укра'ни вiд 120 до 300 тонн бурштину на рж з оборотом тшьового ринку 200-300 млн. дол. США [9].
При здшсненш законного видобутку бурштину вживаеться низка заходiв, спрямованих на вщновлення лкового покриву та запобь гання ерозп Грунту, якi повнiстю iгноруються суб'ектами тшьово'' дiяльностi. В ходi масово-го, а в багатьох випадках - i незаконного ви-лову морепродук^в у Чорному морi рiзко знизилася популяцiя мiдiй, бiлуги, севрюги, осетра, камбали калкан, скумбрп чорномор-сько'', окремi види риби зникли повшстю.
До ще бiльш катастрофiчних наслiдкiв приз-водить забруднення чорноморського басей-ну. Забруднення вщбуваеться не лише по причинi вщмови (кнорування) проведення необхiдних природоохоронних заходiв, а й у результатi неконтрольованого, ненормативного використання в тшьовому виробництвi природних ресурсiв; захоплення тд несанк-цiоноване будiвництво господарських об'ек^в територiй рекреацiйних зон, берего-во'' лiнГï морiв, охоронюваних територiй i т.п.; зростання обсягу ввезення з-за кордону тве-рдих побутових вщходГв, у т.ч. важко утилГзо-ваних; недоотримання швестицшних ресур-сГв, потрГ6них для природоохоронних цiлей; несплати ресурсно-еколопчних та штрафних платежiв, передбачених чинним законодав-ством, у тому числГ мiжнародним [3, с. 63]. Слщ акцентувати увагу на тому, що еколопч-ний фактор часто не враховуеться при досль дженнi впливу тшьово'' економжи на державу, при цьому, на нашу думку, небезпеку впливу нелегально'' економжи на природо-користування слГд актуалiзувати й висувати на переднш план. Тшьова економжа негативно впливае не лише на матерiальне забезпе-чення людей, а й ктотно скорочуе «життя» всього людства, руйнуючи екологш на пла-нетi.
Тiньова дГяльшсть нiвелюе встановленi тру-довими вщносинами правила, спрямованi на захист прав пращвниюв. Це пов'язано з вщсу-тнГстю не лише гарантiй сощального страху-вання, оплати працi, але й безпеки у сферi со-цiально-економiчних, органiзацiйних, техшч-них, ппешчних та лжувально-профiлактичних заходiв i засобiв, що забезпе-чують безпеку, збереження здоров'я та пра-цездатностi людини у процесi працi.
Незважаючи на наявшсть вагомих негатив-них ефек^в, якГ генеруе тiньова економiка внаслщок свого iснування, необхiдно видыи-ти й позитивш ефекти. Але при цьому даш позитивнГ аспекти притаманш не всГй тшьо-
вiй економщь а лише '' некримiнaлiзовaнiй частиш, тобто «сiрiй» економiцi. Наприклад, це стосуеться економiчноi дiяльностi, яка не заборонена законом, але при цьому прихову-еться вщ оподаткування. Така дiяльнiсть, незважаючи на свое приховування вщ держав-них оргaнiв, буде робити внесок у виробниц-тво ВВП.
Згщно наукових джерел, яю було проaнaлiзо-вано, позитивнi сторони тшьово' економжи полягають у наступному [7, с. 21]: тшьова економжа породжуе легальну еконо-мiчну дiяльнiсть (шляхом використання до-ходiв вщ нелегально' економiчноi дiяльностi на придбання товaрiв та послуг, створених легально, або «вщмитЬ> злочиннi кaпiтaли обкладаються податком)), сприяючи, таким чином, зростанню ВВП;
до позитивних сторш приховано' економiчноi дiяльностi можна вiднести можливiсть запо-бiгaння банкрутству приватно' особи або пi-дприемств шляхом тМзацп у кризових ситу-aцiях, не припиняючи при цьому свое' дiяль-ностi;
тiньовa економжа сприяе забезпеченню за-йнятостi деяко' частини населення. Зокрема, неформальна зайняткть полегшуе мaтерia-льне становище малозабезпечених [8, с. 66];
тшьова економжа формуе быьш ефективш форми економiчноi дiяльностi, якi забезпе-чують виживання господарюючих суб'ек^в у критичних ситуащях;
тiньовa економiкa сприяе створенню в дiяль-ностi трaдицiйних сфер нових ринкових шш у перiод спаду офщшно' економiки i пaдiння рiвня життя населення;
тiньовa економiкa формуе недержавну фшан-сову базу для виршення соцiaльних завдань.
С. Потоюна стверджуе, що тiньовa економiкa сигнaлiзуе про необхiднiсть коригування iс-нуючо' державно' економiчноi полiтики, про напрями вдосконалення правово' бази, яка регулюе пщприемницьку дiяльнiсть. Крiм того, на думку автора, тшьова економжа не лише пом'якшуе негативш наслщки функщону-вання ринку (наприклад, забезпечуючи за-йнятiсть населення, задоволення споживчого попиту), але й забезпечуе морально-етичний захист суспiльствa за допомогою заборони таких форм економiчноi дiяльностi, якi супе-речать прийнятим у сустльсга нормам мо-рaлi [6 , с. 32].
Слщ зазначити, що «ара» економжа, на вщ-мшу вщ легально!, характеризуеться бiльш особиспсним характером взаемовiдносин мiж особами, яю беруть у нiй участь. Напри-клад, покупець i продавець самi шукають ко-нтакти, оскiльки небезпека викриття не до-зволяе продавцю запропонувати сво! послуги звичайним способом. Крiм того, дiловi вщно-сини вимагають особисто! довiри. Особа, яка працюе нелегально, завжди повинна бути впевнена, що роботодавець не повщомить контрольш вiдомостi владi. А той, хто платить без квитанцп, навряд чи зможе зверну-тися до суду, якщо товар або яюсть пращ ви-являться не на рiвнi [6, с. 86].
В щлому ми вважаемо, що позитивы ефекти тшьово! економiки залежать не тыьки вiд !! виду, а й вщ фактичного розмiру. Обмежений розмiр «аро!» економiки, яка е складовою ча-стиною тшьово! економжи, характеризуеться переважанням позитивних ефек^в над нега-тивними. Основний !! ефект полягае у стиму-люванш малого й середнього пщприемницт-ва. Малий та середнш бiзнес, з огляду на ри-зики пщприемницько! дiяльностi на початку свое! дiяльностi, вважае за краще працювати «в тiнi», не витрачаючи зайвих коштiв на сплату податкiв та зборiв, неофiцiйнi побори чиновниюв, хабарi та вирiшення шших «ро-бочих моментiв», якi виникають у пщпри-емств, що працюють у легальнш економiцi. I лише в мiру зростання i розвитку, даш пщп-риемства «легалiзуються».
Вщзначимо, що тiньова економiка забезпечуе зайняткть для того прошарку населення кра-!ни, який часто не мае можливост утримува-ти себе i сво!х близьких з iнших джерел дохо-дiв. Тiньова дiяльнiсть дае роботу пенсюне-рам, вагiтним, особам, яю не мають трудового стажу, молодь неповнолггшм та iн.). Крiм того, товари i послуги «аро!» економiки за своею щновою полiтикою е доступними для со-цiально незахищених груп населення, що час-тково знижуе кнуючу в суспiльствi соцiальну напруженiсть.
Як i будь-яка система, тiньова економжа пе-ребувае в динамiцi, вона розвиваеться й ускладнюеться. З обмеженого розмiру та к-нування на задньому плаш легально! економжи вона прагне до домiнування, поглинан-ня. У мiру розвитку вщбуваеться кримшаль зацiя тшьово! економiки, подальше !! струк-турування за видами i формами.
Позитивний вплив тшьово! економжи на економжу Украши був характерним для 1991-2000 роюв, саме тодi спостерiгався позитивний комплексний ефект вщ впливу тi-ньово! економiки. Це було пов'язано з прове-деними економiчними реформами, наслщком яких стало рiзке скорочення робочих мкць в ycix галузях економжи, i навт зникнення багатьох iз них, без появи нових робочих мкць, здатних абсорбувати вивiльнену юль-кiсть робочо! сили. Саме завдяки тшьовш економЩ мiльйони украïнцiв мали грошi на прожиття. Пiсля 2000 року став переважати негативний комплексний ефект впливу ть ньовоï' економжи, що не дозволило державi закршити економiчне зростання [4, с. 195]. На сьогодшшнш день еволюцiя тшьово'' економжи в нашш кра'ш вже призвела до того, що вона кнуе паралельно, на рiвнi з легальною. Така економiка не вдосконалюе систему ре-гулювання економжи, а лише призводить до посилення боротьби за розподы кнуючих ринюв. Розвиток тiньового сектора економi-ки пщривае европейськi прагнення Укра'ни, розмивае етичш норми, стирае межу мiж кримiнальними й некримiнальними видами дiяльностi, розбещуе населення i державний апарат. Загалом, тшьова економiка е реальною загрозою сталому соцiально-економiчному та духовному розвитку, суспi-льно-полггичнш стабiльностi укра'нського суспiльства.
ВИСНОВКИ
Пщсумовуючи слiд зазначити, що ми прийш-ли до висновку про наявшсть у тiньовiй еко-номiцi як позитивних, так i негативних ефек-^в. При цьому при еволюцп тiньовоï' еконо-мiки негативнi ефекти починають повнiстю домiнувати, оскiльки саме негативний вплив мае властивкть накопичуватися i зростати по експоненть У свою чергу, позитивш ефекти притаманш не кримiналiзованiй частинi тi-ньово'' економiки, i лише при ïï обмежених розмiрах. З огляду на iснуючi негативнi та по-зитивш ефекти вiд тiньовоï економiки, вважаемо, що наявшсть останшх не усувае необ-хiдностi вжиття державою заходiв по бороть-бi з тшьовою економiкою, i не лише з кримь налiзованою ïï частиною, але й i з ^ею части-ною тiньовоï економiки, яка перебувае за рамками кримшалггету.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ / REFERENCES
1. Bekrjashev, A., Belozerov, I., & Bekrjasheva, N. (2000). Tenevaja jekonomika i jekonomicheskaja
prestupnost' [The shadow economy and economic crime]. Omsk: Omskij gosudarstvennyj universitet (in Russian)
[Бекряшев, А., Белозеров, И., & Бекряшева, Н. (2000). Теневая экономика и экономическая преступность. Омск: Омский государственный университет].
2. Gerasin, A. (2006). Tenevyeprocessy vjekonomike sovremennojRossii [Shadow processes in the
economy of modern Russia]. Moscow: MGIU (in Russian)
[Герасин, А. (2006). Теневые процессы в экономике современной России. Москва: МГИУ].
3. Kovaljov, V., & Get'man, E. (2011). Problemy i perspektivy razvitija jekonomiki v morskom
prirodopol'zovanii [Problems and prospects of economy development in marine natural management]. Visnyk Odeskoho derzhavnoho ekolohichnoho universytetu, 11, 62-72 (in Russian) [Ковалёв, В., & Гетьман, Е. (2011). Проблемы и перспективы развития экономики в морском природопользовании. Вкник Одеського державного екологiчногоутверситету, 11, 62-72].
4. Podmazko, A. (2013). Jeffekty tenevoj jekonomiki: sravnitel'nyj analiz raznovektornyh posledstvij
[Effects of the shadow economy: a comparative analysis of various consequences]. Ekonomichni innovatsii, 53, 187-198 (in Russiian).
[Подмазко, А. (2013). Эффекты теневой экономики: сравнительный анализ разновекторных последствий. Економiчнi тновацй, 53, 187-198].
5. Potokina, S. (2003). Institucional'nye formy i metody nejtralizacii "tenevoj" jekonomiki vRossii
[Institutional forms and methods of neutralizing the "shadow" economy in Russia] (Doctoral thesis). Tambov: n. d. (in Russian)
[Потокина, С. (2003). Институциональные формы и методы нейтрализации «теневой» экономики в России (Автореферат кандидатской диссертации). Тамбов: n. d.].
6. Firsova, T. (2005). Nejtralizacija vozdejstvija tenevoj jekonomiki na hozjajstvennuju dejatel'nost'
regiona [Neutralization of the impact of the shadow economy on the economic activity of the region] (Doctoral thesis). Moscow: n. d. (in Russian)
[Фирсова, Т. (2005). Нейтрализация воздействия теневой экономики на хозяйственную деятельность региона (Автореферат кандидатской диссертации). Москва: n. d.].
7. Jesennbekov, A. (2009). Teoreticheskie podhody k opredeleniju i strukture tenevoj jekonomiki
[Theoretical approaches то the determination and structure shadow economy]. Nauka, novye tehnologii i innovacii Kyrgyzstana, 10, 62-67 (in Russian).
[Эсеннбеков, А. (2009). Теоретические подходы к определению и структуре теневой экономики. Наука, новые технологии и инновации Кыргызстана, 10, 62-67].
8. The Bleyzer Foundation. (2019). Current reports. Retrieved February 1, 2019, from
http://www.bleyzerfoundation.org/macroeconomic-updates/current-reports
9. Zerkalo nedeli. Ukraine. (2016, February 25). VUkraine ezhegodno dobyvajut do 300 tonn
"nelegal'nogo" jantarja - Minjekologii [In Ukraine, up to 300 tons of "illegal" amber are mined every year - the Ministry of Environment]. Retrieved February 1, 2019, from https://zn.ua/UKRAINE/v-ukraine-ezhegodno-dobyvayut-do-300-tonn-nelegalnogo-yantarya-minekologii-205465_.html (in Russian)
[Зеркало недели. Украина. (2016, Февраль 25). В Украине ежегодно добывают до 300 тонн «нелегального» янтаря - Минэкологии. Актуально на 01.02.2019. URL: https://zn.ua/UKRAINE/v-ukraine-ezhegodno-dobyvayut-do-300-tonn-nelegalnogo-yantarya-minekologii-205465_.html].
