CC BY
120
ВИПУСК 1(178)
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2016; 1 (178): 6-10 УДК 338.242.4 JELО 170
DOI: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2016/178-1/1
А. Волошенко, канд. екон. наук, доц. Нацюнальний унiверситет оборони УкраТни iMeHi 1вана Черняховського, КиТв
КОРУПЦ1Я ЯК ДЕСТРУКТИВНИЙ ЧИННИК ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ
У статт/' проаналiзовано феномен корупцй' як деструктивный чинник економ/'чно/ безпеки. Об^рунтована багато-pieHeea система негативных екстерналй корупцп як загроз економiчнiй безпеки Укра/ни. Запропонован органзацйно-управлнськ заходи, спрямован на змщнення економ/'чно/ безпеки держави.
Ключовi слова: корупця; економiчна безпека; деструктивний чинник; оздоровлення економки.
Постановка проблеми. Серед зовншшх та внутрь шшх чиннигав, що здшснюють системний дестабозую-чий вплив на нацюнальну безпеку, слщ визначити еко-номiчну корупцю. Кшцевою метою економiчноí корупцií е неправомiрна матерiальна вигода, збагачення в тому чи шшому виглядi. Характерною ознакою економiчноí корупцií е те, що основна маса зловживань пов'язана з використанням повноважень у сферi контролю та роз-подту грошових потоюв i фiнансових ресурсiв. Подiб-ний вид корупцп можна визначити як "корупцмш послу-ги", тобто послуги з "продажу" владного ресурсу або використанню такого ресурсу з метою залучення шших адмшютративних ресурсiв. Необхщно вiдзначити, що даний рiзновид корупцп розповсюджуеться i на приват-ний сектор (сферу вщносин бiзнес-бiзнес). В системi економiчноí корупцií, як особливу форму корупцшних вiдносин, необхiдно розглядати i таке явище як зрощу-вання бiзнесу i влади, що в^зняеться вiд iнших видiв та форм корупцп суб'ектним складом, мотива^ею кору-пцiйноí поведiнки, але, головним чином, способами бо-ротьби. Особливютю вказаного корупцiйного явища - е те, що в ньому завжди присутшй конфлiкт iнтересiв: приватних i державних.
Прояви економiчноí корупцп е деструктивними i руй-нiвними для економiчноí безпеки, так i в цтому призво-дять до резонансних негативних наслщюв для нацюна-льно'1 безпеки. Проблема необхiдностi подолання коруп-цií визначена Законом "Про основи нацюнально1 безпеки Украши" [2] так i Стратегiею нацiональноí безпеки Украь ни [1]. Але незважаючи на вагомють економiчноí безпеки держави, яка е сукупнютю умов та фактов, що забезпе-чують незалежнiсть нацюнально1 економiки, и стабть-нiсть i цивiлiзацiйну перспективу, поза увагою залиша-еться науково системний аналiз економiчноí корупцп, та вироблення дiевих механiзмiв протидп. Мае стати по-сшною i переконливою боротьба з економiчною корупць ею передусiм на найвищих щаблях владно1 вертикалi.
Проблема корупцп немовби визнана урядом як вщ-чутний деструктивний елемент нацiональноí безпеки. Для протидп такiй загрозi створено Нацюнальне анти-корупцiйне бюро, нова полiцiя, антикорупцiйна прокуратура. Однак попри вс новацп в цьому напрямку "владi так i не вдаеться ефективно боротися з коруп^ею, що позначаеться на зниженн темтв реформ спрямованих на вихiд Украши iз затяжноí економiчноí кризи" [14].
Основна причина цього - вщсутнють чп"ко1, науково обфунтовано1 концептуальноí стратеги забезпечення економiчноí безпеки, з урахуванням деструктивного впливу корупцп. Тому виникае потреба в системному вивченн корупцп як деструктивного чинника економiч-но1 безпеки, що забезпечить не декларативне, а прак-тичне вдосконалення оргашзацмно-управлшських засад антикорупцiйноí полiтики. Це, в свою чергу, поси-лить державний вплив у сферi економiчноí безпеки i таким чином стане невщ'емною складовою системи бiльш високого рiвня - нацiональноí безпеки кражи.
АналЬ останн1х досл1джень i публ1кац1й; неви-р1шен1 ранiше частини загальноТ проблеми. Корупц1я i злочинн1сть як складова т1ньовоТ економ1ки та форма шституцюнальноТ деформацií eK0H0Mi4H0i безпеки роз-глядаються в працях вiтчизняних та зарубiжних вчених Л.Абалкiна [4], 1.Богданова [6], Д.БуркальцевоТ [8], В.Гейца [17], З.Варналiя [9], Я.Жалiла [10], М. Срмоше-нка [13], Б.Кваснюка [17], Т.Ковальчука [16], В.Мунтiяна [12], Г.Сатарова [5], Ю.Харазшв^ [22], Л.Шевченка [11], Н.Юрюва [25] та багатьох шших. Серед державних регуляторних iмперативiв фшансових ринкiв корупцiя розглядаеться В.Лук'яновим [18]. Необхщно вказати на наук^ здобутки в частинi визначення оргашзацшно-фшансових механiзмiв створення умов для подолання економiчноТ злочинностi та корупцiТ в УкраТн В. Манди-бури [19]. Значн внески в дослiдження проблеми протидп корупцп на докторському дисертацшному рiвнi зробили вiтчизнянi вчен у галузi права: О.Бусол [7], М.Мельник [20], а також вчений-полтолог G. Невмер-жицький [21], але слщ констатувати факт, що бтьшють втизняних наукових напрацювань з питань протидп корупцп в ^o^i економiчноТ безпеки стосуеться окремих напрямкiв, аспекпв, сфер цiеТ боротьби i як правило у вiдривi вiд ршення проблем оздоровлення економiки в цтому.
Сучасний соцiально-економiчний стан УкраТни характеризуемся падiнням нацiонального виробництва, ст^мким зниженням рiвня життя бiльшоТ частини насе-лення i як наслщок зростанням корупцiйних ризикiв в бтьшосп галузей i сферах нацiональноТ економки, тому виникае нагальна потреба в дослщженш корупцiТ в якост деструктивного чинника економiчноТ безпеки та обфунтування основних органiзацiйно-управлiнських заходiв антикорупцшного впливу.
Методологiя дослiджень: методи термшолопчно-го аналiзу i операцiоналiзацiТ понять використан для розкриття i уточнення загальнотеоретичних положень, що розкривають сутнюну природу, особливостi й нюа-нси поглядiв вчених на трактування поняття економiч-ноТ безпеки; вивчення законодавчоТ бази дало можли-вiсть визначити проблему подолання корупцп як клю-чову умову економiчного зростання i забезпечення економiчноТ безпеки; системний i дiалектичний пiдходи сприяли дослiдженню корупцп в якост деструктивних зовнiшнiх екстарналш.
Метою статтi: е дослiдження корупцп як деструктивного чинника економiчноТ безпеки та об^рунтування основних оргаызацшно-управлшських заходiв антико-рупцiйного впливу спрямованих на оздоровлення еко-номiки та змщнення економiчноТ безпеки держави.
Основы результати дослщження.
Розгляд дефiнiцiТ економiчноТ безпеки з урахуванням сучасних реалш розвитку як нацiональноТ, так i свiтовоТ економiки. В сучасних умовах економiчна безпека набувае першочергового значення, так як саме вона надае орiентири для прийняття основних со^а-
© Волошенко А., 2016
ISSN 1728-2667
ЕКОНОМ1КА. 1(178)/2016
льно-економiчних показникiв i розробки заходiв для Тхнього досягнення. 1сторично-науковий досвiд доводить, що трансформа^я будь-якоТ економiчноТ систе-ми завжди супроводжуеться виникненням економiчноТ кризи, тому невiдворотним е постановка питання об економiчнiй безпецi держави.
Сутнють економiчноТ безпеки реалiзуеться в системi критерiТв i показникiв, але рiзноманiтнiсть поглядiв що-до поняття економiчноТ безпеки стае передумовою нау-кових розбiжностей стосовно детермiнацiТ даного поняття. Поняття економiчноТ безпеки й систематизацию найбiльш значущих пiдходiв до ТТ визначення сутностi наводять у своТх дослiдженнях Д. Буркальцева, З. Вар-налiй, Я. Жалто та iншi [8; 9; 10].
Водночас розгляд наукових дефЫцм даного поняття дозволяе погодитися iз росмським вченим 1.Я. Богдано-вим, що слушно зауважив: "... з приводу визначення стану економки, що вщповщае вимогам економiчноТ' безпеки, на сьогодншнм день вiдсутня едина думка. Окремi вченi вважають даний пщхщ надзвичайно деталiзова-ним, iншi акцентують увагу iнтересах держави, залишаю-чи в тiнi iнтереси громадянина i сусптьства" [6].
З. Варналм дослiджуючи економiчну безпеку з пози-цiй системного пiдходу, зазначив, що економiчна безпека е iманентною властивютю економiчноТ системи, зумов-леною наявнютю синергетичних зв'язкiв мiж рiзними су-б'ектами на рiзних рiвнях iерархiТ, виражаючи при цьому систему економiчних вiдносин, якi виникають у процес узгодження, реалiзацiТ та захисту суб'ектами своТх Ыте-ресiв [9]. Поняття економiчна безпека можна застосову-вати до рiзноманiтних суб'ектiв: окремих громадян, приватного пщприемництва та державних пщприемств, сус-пiльства, нацiональноТ економки i держави загалом.
Експерт з макроекономiчного прогнозування i досль дження тЫьовоТ економiки Ю.Харазiшвiлi розглядае економiчну безпеку держави як iнтегральну характеристику стану економiчноТ системи, осюльки система вклю-чае ряд пщсистем - найважливiших, взаемопов'язаних структурних складових безпеки, що вiдображають фун-кцюнування окремих сфер економiки: макроекономiчну, Ывестицмну, iнновацiйну, фiнансову, соцiальну, зовнь шньоекономiчну, енергетичну, продовольчу, демогра-фiчну. Вченим визначена економiчна безпека як пщсис-тема системи вищого рiвня - нацюнальноТ безпеки, що досягаеться таким рiвнем розвитку i таким станом за-хищеностi економiки, який в повнш мiрi забезпечуе потреби держави i створюе умови для Ыновацшного розвитку. Цей висновок пщтверджуе складнiсть i багато-граннють поняття "економiчна безпека" [22].
Методичними рекоменда^ями щодо розрахунку рiв-ня економiчноТ безпеки УкраТни затвердженими Наказом мастерства економiчного розвитку i торгiвлi УкраТни визначено категор^ економiчноТ безпеки як стан нацюнальноТ економки, що дае змогу збер^ати стй ксть до внутрiшнiх та зовшшых загроз, забезпечувати високу конкурентоспроможнють у свiтовому економiч-ному середовищi i характеризуе здатнiсть нацiональноТ економки до сталого та збалансованого зростання [3].
Найбтьш емним, та таким, що враховуе сучасн ре-алп розвитку як нацiональноТ, так i свiтовоТ економiки, на наш погляд, е визначення економiчноТ безпеки укра-Тнського вченого М. Срмошенка: "...такий стан економь чного механiзму краТни, який характеризуеться збалан-
сованiстю i стiйкiстю до негативного впливу внутршшх та зовнiшнiх загроз, його здатнютю забезпечувати на основi реалiзацiТ нацюнальних економiчних iнтересiв сталий i ефективний розвиток втизняноТ економiки i со^альноТ сфери" [13].
Виокремлення корупцп в якосл реального i nотенцiйно деструктивного чинника економiчноi безпеки.
Складовими економiчноТ безпеки згiдно "Методич-них рекомендацм щодо розрахунку рiвня економiчноТ безпеки УкраТни" [3], затвердженоТ Мiнiстерством еко-номiки УкраТни 2013 роцi е: виробнича, демографiчна, енергетична, зовнiшньоекономiчна, швестицшно-шно-вацiйна, макроекономiчна, продовольча, соцiальна, фшансова безпеки. Але необхiдно зауважити, що як i попередня, так i нова редакцiя наведених рекомендацiй мютять низку недолiкiв, якi ускладнюють або звужують можливють ТТ використання. Визначен недолiки стосу-ються як складу iндикаторiв (неповне врахування тшьо-вих аспекпв економiчного розвитку та невраховування таких важливих iндикаторiв, як темпи науково-техно-логiчного прогресу, завантаження капралу, рiвень ть ньовоТ зайнятостi, рiвень тiньовоТ заробiтноТ плати й Ы.), так i методологи iнтегрального оцшювання. УкраТн-ськими вченими Ю.Харазiшвiлi та С.Дронь розроблена та обфунтована удосконалена методолопя Ытеграль-ного оцiнювання економiчноТ безпеки. Запропонована методологiя вiдрiзняеться вщ офiцiйно затвердженоТ використанням мультиплiкативноТ форми штегрального iндексу, мiстить низку додаткових нов^нх iндикаторiв (вiдображаючих тiньовi аспекти), без врахування яких оцЫка не може в повшй мiрi бути адекватною реальшй економiцi. Прогнознi розрахунки економiчноТ безпеки на середньостроковий перюд (з 2014 по 2020 роки) показали, що рiвень економiчноТ безпеки УкраТни вже на ганець 2014 року балансував на рiвнi нижнього порога. Причому з 9 складниюв запропонованоТ моделi 7 зна-ходилися нижче нижнього порога (макроекономiчна, iнвестицiйна, iнновацiйна, зовнiшньоекономiчна, со^а-льна, демографiчна та енергетична). Решта займала позицю на межi нижнього порогу або мiж нижнiм порогом i нижнiм оптимальним. Жодна з складових не зна-ходилася в межах оптимальних значень. Все це е свщ-ченням неефективност юнуючоТ моделi економiчного розвитку та макроекономiчноТ полiтики в цiлому [22].
Взаемодiя суб'ектiв ринковоТ економiки породжуе зо-внiшнi по вiдношенню до ринку ефекти (екстернали). Вони мають вагсш наслiдки для об'ектiв та складових економiчноТ безпеки: благополуччя людей, мехашзму функцiонування ринку, оптимального розмiщення ре-сурсiв, ефективностi ринковоТ рiвноваги та н За дани-ми мiжнародних спостерiгачiв ключовою загрозою еко-номiчноТ безпеки та перешкодою позитивних трансфо-рмацiй економiки УкраТни е високий рiвень корупцiТ. Корупцiя в умовах вщсутносл вiдповiдного реагування i д^чих бар'ерiв стрiмко розростаеться, вражаючи новi сфери та рiвнi нацiональноТ економки. В наслiдок вщ-буваеться iнституалiзацiя корупци, формуються со^а-льнi практики, перетворюючи корупцю у невiддiльну частину життя суспiльства. Розглянемо бiльш детально корупцю в якостi деструктивних зовшшшх екстерналiй окремих складових економiчноТ безпеки:
~ 8 ~ В I С Н И К Ки1вського нацюнального унiверситету iменi Тараса Шевченка 1ввМ 1728-3817
Таблиця 1. Деструктивний вплив корупцп на складов! економ1чно'1 безпеки
Складов! економ1чно'1' безпеки держави Насл1дки в1д корупц1йних вплив1в
макроеконом!чна Розширюеться тiньова економiка. 1снують двосторонн1 взаемозв'язки м1ж корупц1ею 1 д1яльн1стю т1ньовоТ економ1ки. З одного боку, зрозум1ло, що будь-яка економ1чна д1яльн1сть, нерегульована законодавчо, по-требуе бюрократично! (а д1яльнють в крупних масштабах 1 пол1тичноТ) протекц1Т, яка може бути забезпе-чена т1льки незаконним шляхом, част1ше за все, за допомогою корупцмних зв'язк1в. Попит на незаконн1 дм також часто може бути наслщком витрат, пов'язаних з законною реестрац1ею, орган1зац1ею 1 веденням пщприемницькоТ д1яльност1, при зловживанн1 бюрократ1Т власними повноваженнями. Законнють в даному випадку призводить до значних постшних витрат, тому корупц1я спонукае ф1рми працювати або нелегально, або з порушенням встановлених законодавчо норм. При цьому, незаконж структури, також повинж сплачувати з доходу у вигляд1 хабар1в. Як насл1док, в1дбуваеться зростання р1вня корумпованост1 при зб1льшенн1 частки тЫьового сектору в економ1ц1. Це призводить до зменшення податкових надходжень до бюджету. Держава втрачае ф1нансов1 важел1 управлшня економ1кою, а в зв'язку з невиконанням бюджет-них зобов'язань загострюються соц1альн1 проблеми. Порушуються конкурента ринковi механзми. Конкуренц1я е головним чинником ефективност1 економ1ки, корупц1я призводить до того, що виграють не найбтьш конкурентоспроможж п1дприемц1, а т1, що незаконним шляхом мали можливють отримати переваги та привтеТ. Як наслщок, в1дбуваеться зниження ефек-тивност1 ринку 1 дискредитац1я щеТ ринковоТ конкуренц1Т. Корупця i можливот макроекономiчного управлiння. Корупц1я позначаеться на потенцшних можливос-тях макроеконом1чноТ пол1тики. Статистичний анал1з п1дтверджуе, що корупц1я взаемопов'язана 1з засоба-ми управлЫня потоками кап1талу. На це е дв1 причини: по-перше, чим бтьш корумпована краТна, тим ме-нше ТТ здатн1сть стягувати податки 1 вщповщж збори. Граничн1 витрати, пов'язаж з оподаткуванням, р1зко збтьшуються з1 зростанням р1вня корупц1Т. По-друге, прям1 1ноземн1 1нвестицГТ складають вщносно меншу частку 1мпорту кап1талу в корумпованих краТнах, н1ж у краТнах з б1льш низьким р1внем корупцп. Корумпо-ван1 краТни мають бтьш нестшкий портфель заощаджень, що, в свою чергу, знижуе можливост1 макро-економ1чного управл1ння [5]. Негативний вплив на економ/'чне зростання. Одним з найактуальжших питань е взаемозв'язок м1ж р1в-нем корумпованост1 краТни та темпами економ1чного зростання. Вченими доведено юнування пом1тноТ оберненоТ кореляц1йноТ залежност1 м1ж обсягом ВВП на душу населення 1 р1внем корупцп: б1дн1 краТни з низьким р1внем життя, як правило бтьш корумповаж, жж краТни з розвиненою ринковою економ1кою, р1-вень доход1в населення в яких високий.
виробнича Кримiналiзацiя бiзнесу. Вченими галуз1 права доведено, що 1з зростанням кап1тал1зацп б1знесу р1зко зрос-тае ступень його крим1нал1зац1Т. Внаслщок даноТ законом1рност1 виникае прямий нерозривний двосторон-н1й взаемозв'язок м1ж тЫьовою економ1кою 1 корупц1ею: вони невщдтьж та породжують один одного. Розширюються масштаби корупцТ в недержавних установах (пщприемствах, ф1рмах). Це призводить до зменшення ефективност1 Тх роботи, як наслщок, в1дбуваеться зниження ефективност1 еконо-м1ки краТни загалом. Зростають цни та тарифи за рахунок корупцйних "накладних" витрат. Втрата державою майна, земель та пiдприемств стратегчного значення шляхом доведення Тх до банкрутства та вщчуження на користь суб'ект1в пщприемницькоТ д1яльност1. Розповсюдження практики незаконноТ приватизацп i банкрутств, що ускладнюе появу ефективних власник1в.
демограф1чна Кадрова корупц1я, поширення б1дност1 працюючого населення, значн1 адм1н1стративн1 бар'ери для пщпри-емц1в призводять до зростання трудовоТ м1грац1Т. Загрозливою тенденц1ею для УкраТни е подальший вiд-тiк нтелектуального капiталу та зниження в1ку ем1грант1в.
енергетична Високий рiвень тiньового споживання паливно-енергетичних ресурсв пдприемствами; завдяки корупцп як форми тшьового лоб1ювання економ1чних 1нтерес1в, а також п1д прикриттям такого р1зновиду економ1ч-ноТ корупцп як зрощування б1знесу 1 влади, енергетичж п1дприемства мають можлив1сть, використовуючи ф1ктивн1 статт1 витрат 1 таким чином завищуючи реальж витрати, добиватися пдвищення тарифiв. Отри-ман1 кошти виводяться р1зноман1тними шляхами за кордон в офшорж зони. Внасл1док чого виникае вщ'е-мний кумулятивний ефект - завищенж тарифи призводять до зростання соб1вартост1 1нших виробник1в, реально збтьшуючи Тхн1 статт1 видатк1в, при цьому, забираючи ресурси як1 могли би бути спрямоваж на збтьшення зароб1тних плат, соц1альне забезпечення 1 Ывестицп в економ1ку УкраТни.
зовжшньо-економ1чна Викривлення структури мiжнародно'l торгiвлi. Дослщження впливу корупцп на м1жнародну торг1влю ускладнюеться великою ктькютю показник1в, як1 необхщно враховувати при проведенн1 такого анал1зу, зокрема: мовн1 бар'ери, географ1чне розташування, структура експорту та 1мпорту, торговельж бар'ери 1 багато 1нших. Доведено, що експортери, як1 готов! йти на поступки 1 давати хабар1, мають конкурента переваги перед шшими в торг1вл1 з краТнами, як1 сприймаються як корумпован1. Таким чином, краТни-експортери несуть частину в1дпов1дальност1 за р1вень хабарництва в м1жнародн1й торг1вл1. Що стосуеться 1мпорту, то корупц1я створюе бар'ери у торпвл1 1 призводить до значного зростання 1 р1зноман1ття тариф-них ставок на 1мпортоваж товари. Велике розмаТття 1мпортних мит зб1льшуе можлив1сть митних чиновни-к1в отримувати корупц1йн1 доходи, мантулюючи класиф1кац1ею 1мпортованих товар1в.
швестицшно-1нновац1йна Погiршуеться iнвестицiйний клiмат. Експертами Св1тового банку доведено, що р1вень корупцГТ негативно впливае на сп1вв1дношення обсяпв 1нвестиц1й та валового внутр1шнього продукту. Розглядаючи коруп-ц1ю як своерщний податок на б1знес, вони вважають, що кожне збтьшення цього податку на один вщсоток скорочуе надходження прямих Ывестицш в краТну на п'ять в1дсотк1в, тобто зменшення р1вня корумповано-ст1 чиновник1в призводить до зростання Ывестицш.
продовольча Надходження на ринок продукцГ низькоТ якот. Можливють застосування подвмних стандарт1в якост1 продукцГТ шоземних виробник1в завдяки хабарництву чиновник1в р1зних р1вн1в влади.
соц1альна Вiдволiкаюmься кошти вiд цлей социального розвитку. Тим самим загострюеться бюджетна криза, зни-жуеться здатнють влади вир1шувати соц1альн1 проблеми. Закр1плюеться 1 р1зко зростае майнова нер1в-н1сть, б1дн1сть значноТ частини населення. Завдяки корупцп вщбуваеться несправедливий перерозподт кошт1в на користь вузьких груп за рахунок найбтьш вразливих верств населення. Дискредитуеться право як основний iнсmруменm регулювання життя держави i суспльства. У суспь льжй св1домост1 формуеться уявлення про вщсутнють захисту громадян 1 перед злочиннютю, 1 перед представниками влади. Корумпованють правоохоронних орган1в сприяе зм1цненню оргажзованоТ злочин-ност1. Остання, шляхом злиття з корумпованими групами чиновник1в 1 п1дприемц1в, посилюеться ще б1ль-ше за допомогою доступу до пол1тичноТ влади 1 можливостям вщмивання грошей. Зростае соц1альна на-пружен1сть, що вражае економку 1 загрожуе пол1тичн1й стаб1льност1 в краТн1 [5].
ISSN 1728-2667
ЕКОНОМ1КА. 1(178)/2016
~ 9 ~
Закнчення табл. 1
Складовi eK0H0Mi4H0ï безпеки держави Наслiдки вiд корупцiйних впливiв
фшансова Неефективно використовуються бюджетн/ ресурси. Розподт бюджетних коштiв - це високо корупцш-ний процес, особливо при розпод^ державних замовлень та кредитiв. Нав^ь у розвинутих кражах, кор-порацп втрачають залишки цивiлiзованостi в борот^ за частку "державного пирога". Неупереджена статистика свщчить, що навколо державних замовлень здшснюеться бiля 40 % уах корупцiйних дiянь у США, Захщнш eвропi, Японп та кражах Азп, що швидко розвиваються [24]. Для Украши саме забезпечення прозорост у сферi державних закутвель було оджею з основних вимог на шляху пщписання Угоди про Асо^а^ю з ее [27]. Коруп^я в системi державних закупiвель приводить до колосальних втрат (та збитив) для будь-яко1 кра1-ни. По-перше, це фiнансовi втрати як наслщки укладання угод на невигiдних для держави та сусптьства умовах. В основi таких угод полягае штучне завищення закупiвельних цiн на товари, роботи i послуги в порiвняннi з 1х поточним ринковим рiвнем. Причинами завищення цiн при укладанж таких угод постачаль-ником, можуть бути понесення ним додаткових витрат, пов'язаних з участю у тендера або система так званих "вщка^в" (грошова сума, котра, як правило, обчислюеться у вщсотках до очiкуваноï вартост заку-пiвлi), якi отримуе чиновник, надтений певним колом владних повноважень, що дозволяе йому впливати на результати тендеру та визначення переможця. По-друге, це якюн втрати при укладанн (та при виконанж) договорiв на закупiвлю товарiв, роб^ i послуг для державних потреб внаслщок порушення дiючих норм та стандарт, з невиконанням технiчних умов, низько1 якостi, з гiршими умовами гарантмного та пiслягарантiйного обслуговування, iз недостатнiми ви-могами до контролю за якютю виконання робiт тощо [26]. Руйнац/я ф1нансовоГ системи. 1снуюча в Укра^ы система регулювання та нагляду щодо фiнансовоï сфери не може бути визнана ефективною. Так, до цього часу ефективнють регулювання фондового ринку е досить низькою, про що свщчать незначн обсяги цього ринку, а також суп^ деформацп корпоративних вщносин в УкраМ Регулювання страхового ринку на рiзних етапах здмснювали Компот по страховому нагляду та МУ-стерство фжанав Украши. Нацiональна комiсiя, що мала б здмснювати ефективне державне регулювання у сферi ринкiв фiнансових послуг, дос не спромоглася досягти якюних змiн у 1х функцiонуваннi. Результатив-нiсть даного регуляторного органу залишалася недопустимо низькою. Свщченням цього було використання рiзних корупцiйних фiнансових схем у страхуванж, за допомогою яких за останн роки значнi суми коштв були вивезенi за кордон, виведен з-пiд оподаткування, а також вкрадеж у страхувальникiв. Замiсть запровадження свтового досвiду регуляторно1 полiтики з лiберальними суспiльно-економiчними принципами в УкраМ посилюеться фiскальний та адмiнiстративний тиск на фшансових агенпв. Останнi ж прагнуть адаптуватись до жорстких умов юнування, намагаючись виконувати численнi регулятивж вимоги лише формально. Крiм того зростають таи негативж явища як торпвля iнсайдерською iнформацiею; вли-вання кошглв в комерцiйнi банки, що спекулюють проти нацiональноï валюти; вщш капiталiв до офшорних зон; кримiналiзацiя фiнансовоï сфери, пов'язана з перетоком фжанав у тiньову сферу; монополiзацiя фiнансово-банкiвськоï дiяльностi.
Джерело: складено автором
Висновки: отримаш результати проведеного досль дження дозволяють стверджувати, що на даний час серед реальних загроз економiчноï безпеки УкраТни найбтьш вщчутною е економiчна коруп^я. Остання являе собою багаторiвневу систему негативних ефекпв та впливiв i в кшцевому пiдсумку виступае найбтьш деструктивним чинником, що породжуе украй негативн наслiдки. Тому попередження i протидiя економiчнiй корупцп' мае конструюватися й здiйснюватися системно. При цьому досягнення економiчноï безпеки повинна бути атрибутом, невщ'емною складовою антикорупцй ноТ полiтики держави.
Виходячи з цього, на даний час край назртим кро-ком е розробка Концепци економiчноï безпеки, що мае базуватися на таких засадах та принципах:
1. Держава повинна активно сприяти створенню i функцюнуванню базових ринкових шститу^в - органь зовувати i захищати ринковi принципи. Йдеться перед-усiм про забезпечення й неухильне дотримання законности демонополiзацiю економки, без чого ефективна дiяльнiсть пщприемств неможлива, недопустимiсть роз-крадання державно' власносл, всебiчна пiдтримка шве-стицшного кредитування тощо.
2. Корупцiю слщ лквщовувати, починаючи з державних монополш, де концентруються найбiльшi за обся-гом фiнансовi операцiï. Перш за все, це система державних закутвель, фшансово-бангавська система, тага монополютичн сфери, як Укргазвидобуток, Нафтогаз Украши, Укрнафта, Укрзалiзниця та ш.
3. Невiдкладно забезпечити деолiгархiзацiю нацю-нального господарства й економiки. Неминучими нас-лiдковими процесами олiгархiчноï економки е тотальна корупцiя, незаконне судочинство, контроль натвмафю-зних структур у найважливших сегментах економiки, пiдкуп високорангових посадов^в тощо. Мають, врешть решт бути державнi iмперативи не корупцшного функ-цiонування нацiональноï економiки.
4. Вщповщн державнi заходи потрiбнi для подолання економiчноï депресп. Завдання держави переорiенту-вати iнвестицiï з непродуктивно! сфери (накопичення спекулятивного катталу, швестицп в засоби розкошi) до реального сектору i со^альне забезпечення. Необхщно вибудовувати новi вiдносини з Мiжнародним валютним фондом та Свппвим банком, вiд яких мали б надходити валюты траншi в формi iнвестицiй в реальну економiку.
5. Держава повинна сприяти розвитку конкурентного середовища, пщтримуючи створення нових пщприемств. Бтьшють пщприемств ранше державних, ниш приватизоваш, зберегли вс попередн проблеми: не-ефективне використання ресурав, значнi розмiри, гра-ничну вертикальну штеграцю, застарiлi технологи, консерватизм, некомпетентнють в управлiннi.
6. Необхщно кардинально змшити монетарну поль тику Нацiонального банку, законодавчо передбачити персональну вщповщальнють за ïï ефективнють. Дiяль-нiсть Нацiонального банку Украши повинна бути транс-парентною, тобто, шформа^я, яка розкриваеться центральним банком мае бути достатньою мiрою до-
~ 10 ~
В I С H И К Кивського нацюнального унiверситету iMeHi Тараса Шевченка ISSN 1728-3817
стс^рною, своечасною, зрозумiлою та опрацьованою, щоб суб'екти регульованих ним ринюв могли приймати на пщст^ qieï iнформацiï neBHi рiшення.
Дискусшними та такими, що потребують подаль-шого наукового дослiдження i обфунтування е питання пов'язанi з вивченням корупцп як економiчного феномену та ключовоТ загрози нацiональноï безпеки. В да-ному напрямку необхщно сформувати методологiчний пiдхiд за яким коруп^я есплiкуеться в якостi неформального економiчного iнституцiйного утворення.
Список використаних джерел
1. Про ршення Ради нацюнальноТ безпеки i оборони УкраТни вщ 6 травня 2015 року "Про Стратегю нацюнальноТ безпеки УкраТни": Указ Президента УкраТни вщ 26 травня 2015 року № 287/2015 [електронний ресурс ]: // http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/287/2015.
2. Про основи нацюнальноТ безпеки УкраТни: Закон УкраТни вщ 19.06.2003 № 964-IV [електронний ресурс ]: // http://zakon0.rada.gov.ua/ laws/show/964-15.
3. Про затвердження Методичних рекомендацш щодо розрахунку рiвня економлчноТ безпеки УкраТни: Наказ мастерства економлчного розвитку i торгiвлi УкраТни вщ 29 жовтня 2013 року N 1277 [електронний ресурс ]: // http://cct.com.ua/2013/29.10.2013_1277.htm.
4. Абалкин Л.И. Экономическая безопасность России: угрозы и их отражение / Л.И. Абалкин // Вопросы экономики. - 1994. - №12. - С.5.
5. Антикоррупционная политика / Под ред. Г.А.Сатарова - М.: Фонд ИНДЕМ, РА "СПАС", 2004. [електронний ресурс]: http://www.indem.ru.
6. Богданов И.Я. Экономическая безопасность России. Теория и практика. М., 2001.
7. Бусол О.Ю. Протидiя корупцшнШ злочинностi в Укран у KOHmeKcmi сучасноТ антикорупцшноТ стратег/Т автореф. дис... д-ра юрид. наук: 12.00.08 / О.Ю. Бусол; НАН УкраТни, 1н-т держави i права iм.
B.М.Корецького. - К., 2015. - 37 с. - уф.
8. Буркальцева Д.Д. 1нституцюнальне забезпечення економiчноï безпеки УкраТни: монографiя / Д.Д. Буркальцева. - К.: Знання УкраТни, 2012. - 347 с. - Бiблiогр.: с. 318-333.
9. Варналй З.С. Економiчна безпека УкраТни: проблеми та прю-ритети змщнення: [монографiя] / З.С. Варналш, Д.Д. Буркальцева, О.С. Саенко. - К.: Знання УкраТни, 2011. - 299 с. - Бiблiогр. в кшц розд
10. Жалло Я.А. Економiчна безпека держави, пщприемства, особи в штегрованому суспiльствi / Я.А. Жалто // Актуальш проблеми мiжнар. Вщносин. - К.: Кш'вський ун-т : 1н-т мiжнар. вщносин. - 2001. - Вип. 26. -
C. 24-27.
11. Економiчна безпека держави: сутнють та напрями формуван-ня: монографiя/ Л. С. Шевченко, О. А. Гриценко, С. М. Макуха та н / за ред. д-ра екон. наук, проф. Л. С. Шевченко. - Х.: Право, 2009. - 312 с.
12. Економiчна безпека держави: стратепя, енергетика, Ыформа-цмж технологи': монографiя/ [Мунчян В.1., Прокопенко О. В., Петрушен-ко М. М. та Ы.]; за наук. ред. д.т.н., проф. Лук'яненко С. О., к.е.н., доц. КараевоТ Н. В. - К.: Видавництво ООО"Юрка Любченка", 2014. - 468 с.
13. Срмошенко М.М. ФЫансова безпека держави:нацюнальш Ыте-реси держави, реальш загрози, стратепя забезпечення [Текст] / М.М. ермошенко. - К. КНТЕУ, 2001. - 309 с.
14. 1нформацшне агентство "УН1АН": виступ на бiзнес-форумi А. Абромавiчуса [електронний ресурс]: // economics.unian.ua
15. Ковальчук Т. "Абсолютний нуль" / щоденна газета "День" [електронний ресурс ] // m.day.kiev.ua
16. Ковальчук Т.Т. Економiчна безпека i полгтика: iз досвщу про-фесiйного аналiтика. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2004. - 638 с.
17. Концеп^я економiчноï безпеки УкраТни / [В.М. Геець, Б.е. Ква-снюк та Ы.]; кер. проекту В.М. Геець. - К.: Логос, 1999. - 56 с.
18. Лук'янов В.С. Сучасш фiнансовi ринки / В.С. Лук'янов. - К.: Знання, 2013.- 479 с.
19. Мандибура В. О. Органiзацiйно-фiнансовi напрямки подолання економiчноï злочинност i корупцп в УкраТш / В.О. Мандибура // Вюник КиТвського нацiонального унiверситету iменi Тараса Шевченка. Економ^ ка. - 2006. - №83. С. 4-6.
20. Мельник М.1. Кримшолопчш та кримiнально-правовi проблеми протидп' корупцп' [Текст]: Дис. д-ра юрид. наук: 12.00.08 / Мельник Ми-кола 1ванович; Нацюнальна академiя внутршжх справ УкраТни. - К., 2002. - 506 арк.
21. Невмержицький £.В. Коруп^я як со^ально-полгтичний феномен: автореф. дис... д-ра полп". наук: 23.00.02 / е.В. Невмержицький; НАН УкраТни, 1н-т полiт. i етнонац. дослщж. iм. 1.Ф.Кураса. - К., 2009. -34 с. - уф.
22. Прогнозування Ыдикатс^в, порогових значень та рiвня еко-номiчноï безпеки УкраТни у середньостроковш перспективi; аналiт. доп./ Ю.М. Харазшвл е.В. Дронь. - К.: Н1СД, 2014. - 117с.
23. Савич I. Вплив т^зацп' бюджетних вщносин на макроекономiч-нi показники / 1.Савич // Вiсник КиТвського нацюнального унiверситету iменi Тараса Шевченка. Економка. - 2015. - № 2 (167). С. 117-122. [електронний ресурс]: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/167-2/19.
24. Смиричинський В.В. Прок'юремент як мехашзм формування конкурентоспроможного ринку державних закушвель европейського типу в УкраТш / В. В. Смиричинський // Журнал "Конкурен^я". - 2004. -№ 4 (13). - С. 8-12.
25. Юркв Н.Я. Економiчна безпека реального сектора економки УкраТни: стратепчш прюритети i теоретико-методолопчш засади забезпечення : монографiя. - Львiв: ПА1С, 2012. - 400 с.
26. Шейко О. Способи протидп корупцп' у сферi державних закушвель. ДЗУ № 7 (37) за липень 2007.
27. ENP Country Progress Report 2012 - Ukraine Brussels, 20 March 2013 [електронний ресурс]: http://europa.eu/rapid/press-release_MEMO-13-257_en.htm#_blank;
28. Varnalii Z. Preconditions and determining causes of the shadow economy in Ukraine / Z.Varnalii, I. Savych // Вюник КиТвського нацюнального ушверситету iменi Тараса Шевченка. Економка. - 2014. - №2(155). С. 49-55. [електронний ресурс]: http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2014/155-2/10.
Надшшла до редколегп 01.01.16
А. Волошенко, канд. экон. наук, доц.
Национальный университет обороны Украины имени Ивана Черняховского, Киев, Украина
КОРРУПЦИЯ КАК ДЕСТРУКТИВНЫЙ ФАКТОР ЭКОНОМИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ
В статье проанализировано феномен коррупции как деструктивный фактор экономической безопасности. Обоснована многоуровневая система негативных экстерналий коррупции как угроз экономической безопасности Украины. Предложены организационно-управленческие мероприятия, направленные на укрепление экономической безопасности государства.
Ключевые слова: коррупция; экономическая безопасность; деструктивный фактор; оздоровление экономики.
А. Voloshenko, PhD in Economics, Associate Professor
National University of Defense of Ukraine named by Ivan Chernyakhovski, Kyiv, Ukraine
CORRUPTION AS A DESTRUCTIVE FACTOR OF ECONOMIC SECURITY
In the article the scientific views on the definition of economic security considering modern realities of the national and world economies have been reviewed. The fundamental documents of national security policy of Ukraine have been investigated. Determined that among the dangers of the vital national interests of Ukraine, corruption is one of the most destructive factors on the results of economic security. The multi-level system of negative external effects of corruption as threats of economic security of Ukraine has been grounded. The organizational and management measures directed towards the strengthening of the economic security of Ukraine have been suggested. Paid to the need for a systematic approach to preventing and combating economic corruption, herewith the achieve of economic security should be an attribute, an integral part of anti-corruption policy.
Key words: corruption; economic security; destructive factor; economic improvement.
