CC BY
27
10. Мамотенко Д.Ю. Управление реализацией инвестиционных проектов с учетом факторов неопределенности и риска / Д.Ю. Мамотенко // Проблемы науки : научно-теорет. и прикл. журнал. - К. : Изд-во "Либвдь", 2003. - № 4. - С. 18-23.
11. Ноздрша Л.В. Управления проектами : шдручник / Л.В. Ноздрша, В.1. Ящук, О.1. Поло-тай / за заг. ред. Л.В. Ноздршо!. - К. : Вид-во "Центр навч. лiт-ри", 2010. - 432 с.
Надтшла доредакцп 01.07.2016р.
Ящук В.И., Пидстрыгач Р.И. Анализ моделей и методов реализации инвестиций предприятия
Проанализированы направления совершенствования механизма эффективного использования инвестиционных ресурсов на предприятии за счет внедрения методов управления проектами и разработки оптимального варианта мер по определению эффективного решения реализации проекта в заданный срок с учетом факторов риска и неопределенности.
Ключевые слова: инвестиции, инвестиционный проект, управление, планирование, эффективность, сетевое моделирование, имитационное моделирование.
Yashchuk V.I., Pidstryhach R.I. Analysis Models and Methods of Implementation of Investment Company
Some trends to improve the mechanism of effective use of investment resources in the enterprise by implementing project management methods and develop optimal variant measures to identify effective solution implementation project at a given period, taking into account the risk factors and uncertainties, are analyzed.
Keywords: the investments, investment project, management, planning, efficiency, network modeling, imitating modeling.
УДК 330.341.1
СЕКТОР 1НФОРМАЦ1ЙНИХ ТЕХНОЛОГ1Й ТА ЙОГО М1СЦЕ I РОЛЬ У СИСТЕМ1 ЕКОНОМ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ ДЕРЖАВИ
В.Г. Васильще1,2
Обгрунтовано поняття сектору шформацшних технологш та щенгифжовано його мюце i роль у системi екож^чно! безпеки держави. Узагальнено елементи i взаемозв'язки у ньому. Визначено завдання i роль застосування сектору шформацшних технологш у системi державно! шштики забезпечення економiчноl безпеки нацюналь-но! економши Украши. Елементами ролi сектора iнформацiйних технологiй визначено створення, впровадження i використання нових та нов^шх технологiй, залучення шо-земних та акумулювання внутрiшнiх швестищй, розроблення сучасних методiв проти-дц дестабшзацшним зовнiшнiм впливам.
Ключовi слова: шформацшш технологи, сектор економiки, економiчна безпека дер-жави, системи забезпечення.
Постановка проблеми. У мiру глоб^зацп свiтовоí економiки, зокрема через активне й охоплююче застосування шформацшних та жернет-техноло-гiй, 1х шгеграцда у всi, без винятку, сфери сусшльного життя, дедалi бшьше ак-туалiзуeться важливiсть становлення i розвитку потужного та ефективного на-щонального сектору iнформацiйних технологiй, утвореного як суб'ектами гос-
1 acnip. В.Г. Васильцгв - Надiональний шститут стратепчних дослiджень;
2 наук. кер1вник: директор, ст. наук. сп1вроб. В.1. Волошин, канд. екон. наук - Репональний фшал Нащо-нального шституту стратепчних дослщжень у м. Львовi
подарювання, що шщдають, створюють та комерцiалiзують шформащйш про-дукти та технологи, так i елементами його основно! i допомiжноí шфраструкту-ри, вiдповiдного ресурсного забезпечення, сукупнiстю методiв, виробничих процеав i програмно-технiчних засобiв, iнтегрованих з метою збирання, опра-цювання, збертання, поширення, показу i використання шформацп в iнтересах 11 користувачiв тощо.
Вiд цього залежать важливi передумови економiчноí безпеки держави. Це потребуе ефективно! державно! полiтики забезпечення економiчноí безпеки цього важливого сектору нацюнального господарства, зокрема в цiлях скеру-вання його на засади довготермшового, сталого, планомiрного i ефективного розвитку, реалiзацií функцiй i завдань у системi державно! безпеково! полiтики. Для цього важливо усвiдомлювати, по-перше, поняття та структуру шформа-цiйних технологш як сектору економiки та, по-друге, його роль i значения у системi управлiния економiчною безпекою держави.
Аналiз останнiх дослщжень i публшацш. Трактування понять сектору та галузi економiки, зокрема сфери iнформацiйних технологш, дослщжено у пра-цях таких науковщв: А. Майстер, О. Дейнека, О. Кухар, Н. Абдуллаев, Н. Гончарова, В. Маргулк, Е. Румянцева. Проблеми забезпечення економiчноí безпеки держави на рiзних рiвнях економiки та у рiзних сферах порушено у досль дженнях В. Бегми, З. Варналiя, Т. Васильщва, О. Власюка, М. брмошенка, О. Коваля, Г. Козаченко, О. Ляшенко, В. Мартинюка, О. Собкевич, А. Сухору-кова, М. Флейчук, Л. Шемаево', Н. Юркiв та ш У працях таких науковцiв, як О. Амоша, Ю. Бажал, В. Геець, А. Даниленко, О. Суходоля, Д. Олiйник, В. О-денко, А. Нктно]', О. Дубаса, О. Орлика, М. Загуровського, Ю. Триус, М. Жал-дака, В. Гриценка дослвджено проблеми державного регулювання економши в умовах шформатизацц суспiльства.
Видшення не вирiшених рам1ше частин загально'1 проблеми. У працях зазначених вище авторiв, а також в шших дослiджениях з аналопчно!' тематики недостатньо уваги придшено усвiдомленню сутшсно!' характеристики, мкця та ролi безпосередньо сектору шформащйних технологiй у системi економiчноí безпеки держави, що е прогалиною теоретико-методичного обгрунтування по-ложень сучасно! безпеково! полiтики та потребуе додаткового обгрунтування.
Мета роботи - обгрунтування поняття сектору iнформацiйних технологiй та вдентифшащя його мiсця i ролi в системi економiчноí безпеки держави.
Виклад основного матерiалу. Передусiм потребуе узагальнення та обгрунтування сутнiсна характеристика поняття шформащйних технологш як сектору економжи. Так, А. Майстер та О. Дейнека, розглядаючи поняття сектору економжи, до його головних аспекпв вщносять: сукупнiсть господарських суб'екпв, що дають на основi або за участю власностц сферу д1яльносп, яка до-повнюе ринкове саморегулювання i зорiентована на лiквiдацiю "провалiв ринку" ; специфiчний економiчний механiзм, який використовуеться для виконання функцiй суспiльного сектору сукупнiсть господарських одиниць, що характеризуются однорщшстю економiчноí дiяльностi або органiзацiйною i фiнансовою еднiстю [1, с. 199].
Згiдно з термшолопею О. Кухар та визначенням, яке наводить Н. Абдул-лаев, сектор економiки охоплюе пДдприемства, установи та оргашзацп, а також множину взаемопов'язаних елемештв, що виконують певнД функцií в намаганнi досягнути встановлених цДлей в умовах регулювання як складового елемента системи органiзацií функцДонування сучасно1 ринково1 економiки та керування нею [2, с. 54]. Як слушно зазначае Н. Гончарова, до сектору економДки належать як пДдприемства, установи та органiзацií що державно1 що змiшаноí форми власностД, акцiонернi компанií зi змiшаними пакетами акцш [3, с. 12]. ЗгДдно з визначеннями В. Маргулiса, Е. Румянцево!' та iнших сектором економДки е комплекс виробникДв продукцц та послуг, потрiбних для забезпечення життеддяль-ностi суспДльства у поточний час та в перспективу великою частиною нащ-онального господарства зi схожими загальними характеристиками, цДлями гос-подарювання, функциями i поведiнкою, що дае змогу вДдокремити його вДд Дн-ших частин економiки в теоретичних або практичних цДлях [4, с. 159].
З огляду на наведене, сектор економДки доцiльно вважати комплексом гос-подарських одиниць, системно узгоджених i пов'язаних мiж собою, якД характе-ризуються органiзацiйною та фшансовою еднiстю, однорiднiстю економiчноí дiяльностi, мають схожi загальнi характеристики та сшльш цiлi господарюван-ня, подiбнi за функцiями i поведiнкою, функщонують для отримання прибутку або ж вирДшення регiональних чи загальнонацiональних соцiально-економiчних задач.
Що ж до iнформацiйних технологш, то, як вважають А. Шктна та О. Ду-бас, вони е сукупнктю методiв i техшчних засобДв збирання, органiзацií, збере-ження, опрацювання передачi й подання шформацл з допомогою комп'ютерДв i комп'ютерних комунiкацiй i е сукупнiстю засобДв i методДв збирання, оброблен-ня i передачi даних (первинно1 шформацл) для отримання iнформацií ново1 якостД про стан об'екта, процесу чи явища (iнформацiйного продукту) [5, с. 3132]. М. Загуровський шд поняттям "iнформацiйнi технологií" розумiе поеднання телекомунiкацiйних мереж, оптичних систем з пакетними принципами передачi даних, широкосмугових радюсистем i супутникових каналДв зв'язку з високош-телектуальними серверами, якД реалiзовують широкий спектр iнформацiйних послуг [6, с. 43-56]. Ю. Триус, М. Жалдак, В. Гриценко та ш. визначають Днфор-мацiйнi технологи як сукупшсть методДв, засобiв Д прийомДв, що використову-ються для реалДзаци та забезпечення шформацшних процесДв у рДзних галузях людсько1 дДяльностД, засоби шформатизацц (насамперед комп'ютери), базовий клас прогресивних шформацшних технологш, зорДентованих на виконання складних завдань, реалДзацДя яких неможлива наявними засобами [7, с. 29].
Резюмуючи зазначене, сектор шформацшних технологш е сукупнДстю суб'ектДв шдприемницько1 дДяльностД (що створюють, комерцДалДзують чи ре-алДзовують результати шформацшно-техшчно1 дДяльностД), Днших видДв госпо-дарювання, зокрема Д науково1 ддяльностД, якД спрямовують сво1 зусилля на роз-робку або використання методдв, виробничих процесДв Д програмно-технДчних засобДв, Днтегрованих з метою збирання, опрацювання, поширення шформацл.
На думку автора, сектор як галузь економДки, а особливо у сферД шформацшних технологш, е бДльш складним поняттям, зокрема вважаемо, що вДн скла-
даеться з ринку шформацшних технологш, до якого входять: суб'екти, тобто шдприемства, оргашзацп, квалiфiкованi фахiвцi вiдповiдних спещальностей, служби з iнформацiйних технологiй рiзних форм власносп, яш виконують пок-ладеш на них функцií збирання, оброблення та передачi iнформацií, об'екти, тобто концепцц, iдеí - те власне з чого починаеться розроблення; техшчш рь шення з iмплементацií, способи втшення, методи та виробничi процеси з керу-вання iнформацiею та ц технологiями; програмно-технiчнi засоби; iнформацiя та iнформацiйнi процеси; вихiднi коди.
Продуктом на ринку шформацшних технологш е засоби пращ виробничо-го i невиробничого характеру, апаратно-програмнi комплекси, технологií, з до-помогою яких здшснюеться розроблення, програмне забезпечення, шновацшш технологií. Основними споживачами продукту сфери шформацшних технологш е домогосподарства та iндивiдуальнi користувач^ якi застосовують 1х для по-легшення свое!' дiяльностi; клiенти корпоративного сектору (для якого шдви-щення ефективностi е рiвносильним до зростання фiнансового результату); дер-жавнi структури, (що використовують величезш обсяги iнформацií i без автома-тизацií робочого процесу з допомогою шформацшних технологш ш дедалi складшше виконувати сво1 функцií).
Будь-яка галузь потребуе для свого функцiонування належного ресурсного забезпечення, зокрема у сферi iнформацiйних технологiй це програмнi сервки чи програмнi продукти, якi використовуються у сферi розробки та обслугову-вання; апаратне забезпечення; iнтелектуально-кадровi ресурси; фшансово-ш-вестицiйне забезпечення; науково-дослiдна шдтримка; шформацшно-маркетин-гове та консалтингове забезпечення (без якого користувач не знатиме про новi досягнення у сферi iнформацiйних технологiй); iнтелектуальний капiтал (який передусiм виражаеться у наявностi квалiфiкованих фах1вщв), iнфраструктура iнтелектуальноí власностi та ц ресурси (наявнiсть лiцензiй на використання тiеí чи iншоí технологи у рамках здшснення свое1 дiяльностi).
Крш цього, для дiяльностi галузi потрiбне забезпечення iнфраструктури, а саме iнвестицiйно-правового базису (тобто врегулювання питань залучення iн-вестицiй як ключового фактору розвитку iнформацiйних технологiй), впрова-дження регулятивних правил дiяльностi, запозичення досвiду, пiдтримка тен-денцií розвитку бiзнесу i функцiонування сектору шформацшних технологш; наявшсть державних структур, що курують галузь; наявнiсть недержавноí ш-фраструктури, що допомагае досягати цшей бiзнесу; формування асоцiацiй, об'еднань суб'ектш сфери iнформацiйних технологiй.
До виклитв та загроз дiяльностi сектору шформацшних технологш ввдно-симо: пiратство (оскшьки розроблення iнформацiйного продукту е затратним процесом i не можна допустити можливкть несанкцiонованого копхювання напрацьованих розробок та використання 1х у комерцшних ц1лях); рiзний рi-вень розвитку держав у напрямку запровадження технологш (хоч ринок iнфор-мацiйних технологш неухильно зростае не у вах кра!нах населення мае доступ до благ технолопчного прогресу через вшни та неефективне керiвництво кра-ши); небажання користувачiв постiйно iнвестувати в оновлення програмного та апаратного забезпечення (цей фактор змушуе виробникiв шформацшного про-
дукту сповшьнювати темпи впpовaджения нaйновiшиx pозpобок, адже pинок на pasi готовий ïx спожити); вiдсyтнiсть стpaтегiчного бачення y пiдпpиeмцiв (час-тина якиx не yсвiдомлюe того, що зaтpaтнi iнфоpмaцiйнi теxнологiï ствоpюють експоненцiaльний ефект не за один день); висока вapтiсть пpодyктiв сфеpи ш-фоpмaцiйниx теxнологiй (пpоцес pозpобки iнфоpмaцiйниx пpодyктiв л^штова-ний нaявнiстю визначено!' кiлькостi фанвцш y цiй сфеpi i ця зaкономipнiсть за-лишаеться незмiнною). Звеpнiмо yвaгy й на те, що на сьогодш в Укpaïнi наявш й можливостi pозвиткy сектоpy iнфоpмaцiйниx теxиологiй.
Узагальнимо обфунтоваш елементи i взаемозв'язки y сектоpi iнфоpмa-ц^ник теxнологiй (pис.). У сьогоднiшнix складник yмовax, зyмовлениx глобаль зaцieю та ïï негативними нaслiдкaми, полiтичною та фiнaнсово-економiчною кpизaми, дедaлi бiльше aктyaлiзyeться завдання i pоль зaстосyвaния сектоpy ш-фоpмaцiйниx теxиологiй y системi деpжaвноï полiтики забезпечення економiч-ноï безпеки нaцiонaльноï економiки в Укpaïнi. Вважаемо, що тaкi можливостi доволi шиpокi, зокpемa за всша головними нaпpямaми i завданнями деpжaвноï полиики y цiй сфеpi. Так, зо^ема в piшеннi Ради нaцiонaльноï безпеки i обоpо-ни Укpaïни ввд б тpaвия 2015 p. "^о Стpaтегiю нaцiонaльноï безпеки Укpaïни" визначено таи натяжки забезпечення економiчноï безпеки деpжaви: фоpмy-вання умов для [фиппвидтенот iнновaцiйного pозвиткy, зaлyчения iноземниx iивестицiй у ключовi гaлyзi економiки, пiдвищения стiйкостi нaцiонaльноï еко-ном^ до негaтивниx зовнimиix впливш, забезпечення цiлiсностi та зaxистy ш-фpaстpyктypи в yмовax кpизовиx ситyaцiй, ефективного викоpистaния бюджет-ниx коштш, забезпечення пpозоpостi гpошово-кpедитноï полiтики та вiдновлен-ня довipи до вiтчизияниx ф^ансов^ iнститyтiв; системноï пpотидiï оpгaнiзовa-нш економiчнiй злочинностi та "■пшзащГ економши [S, с. 9]. О. Власюк у На-yковiй доповiдi "Теоpiя i пpaктикa економiчноï безпеки в системi науки пpо економiкy" i Я. Жалшо у пpaцi "Стpaтегiя забезпечення економiчноï безпеки Укpaïни. ^^pmcra та пpоблеми iмплементaцiï" зазначають, що без культиву-вання пpомислового та нayково-теxнiчного зpостaния неможливе як збшьшення доxодiв бюджету, забезпечення пpийиятного piвня зaйиятостi населення, шдви-щення якосп життя [9, с. 3S], також це вapто пов'язувати з наявнктю ввдповвд-ниx пеpедyмов у сфеpi мaтеpiaльно-сиpовинного забезпечення нaцiонaльного економiчного pозвиткy.
Узагальнюючи цi та iншi pезyльтaти, вважаемо, що сектоp iнфоpмaцiйниx теxнологiй виконуе важливу pоль у pеaлiзaцiï циx завдань полiтики забезпечення економiчноï безпеки Укpaïни. Зокpемa, вш спpияe фоpмyвaнию умов для пpиmвидшеного iнновaцiйного pозвиткy mляxом пеpенесения акценту на вико-pистaния пpинципово новиx пpогpесивниx теxнологiй, означуе вектоp пеpеxодy до випуску високотеxнологiчноï пpодyкцiï, забезпечуе викоpистaння пpогpесив-ниx оpгaнiзaцiйниx i yпpaвлiнськиx piшень в iнновaцiйнiй д1яльносп, спpияe за-лученню iноземниx швестищй у ключовi гaлyзi економiки, оскшьки сектоp ш-фоpмaцiйниx теxнологiй е нaпpочyд пpивaбливим для iивестоpiв з огляду на ви-сокий piвень pозвиткy людського кaпiтaлy i це незважаючи на низький piвень шституцюнального pозвиткy та загальний низький piвень добpобyтy кpaïни.
таких елеменпв: ринок шформацшних технологiй (конкуренти, суб'екти, об'екти, продукт, споживачi, товари-замшники), його ресурсне забезпечення та можливосп розвитку, iнфраструктура, виклики i загрози. Усвiдомлення сутнос-тi та структури сектору iнформацiйних технологiй дае змогу визначити його функцп i завдання, що можуть бути зреалiзованими в цариш державно! безпе-
ково1 полиики. Зокрема, елементами ролi аналiзованого сектору е створення, впровадження i використання нових i новiтнiх технологiй, залучення iноземних та акумулювання внутрiшнiх швестищй, розроблення сучасних методiв недопущения дестабшзацшних зовнiшнiх впливiв, нiвелювания преференцш суб'ектш економiчних вiдносин, забезпечення оргашв влади та суб'ектiв бiзнесу шформа-цiйно-технiчним та техиологiчним забезпеченням для управлшських процесiв. Вони дають змогу виконати таю важлив завдання: забезпечення формування умов пришвидшеного iнновацiйного розвитку системи нащонального господар-ства, економiчноí дiяльностi, пiдвищення стiйкостi нацiональноí економжи до негативних зовнiшнiх впливiв та несприятливих тенденцiй глобального характеру, забезпечення демонополiзащí економiки та формування здорового й еко-номiчно безпечного конкурентного середовища, оптимiзацiя та автоматизащя систем регулювання економiчних вiдносин на вах ршнях управлiния. Це спри-ятиме змiцненню економiчноí безпеки нащонально!' економiки Украши.
Перспективи подальших дослщжень. Подальшi науковi пошуки у цш сферi доцiльно сфокусувати на обфунтуванш механiзмiв i засобш регулювання розвитку сектору шформащйних технологiй, зокрема в контекста посилення економiчноí безпеки економжи Украши.
Лiтература
1. Систематизация субектав державного сектора економши Украши / О.В. Дейнека // Bic-ник Хмельницького нацiонального унiверcитету : зб. наук. праць. - 2011. - № 1. - С. 199-206.
2. Абдуллаев Н.А. Государственный сектор экономики переходного периода / Н.А. Абдул-лаев. - М. : Изд. дом "Финансовый контроль", 2003. - 176 с.
3. Гончарова Н.П. Теоретичш питання визначення змicту та структурних складових державного сектору економши / Н.П. Гончарова // Економжа. Фшанси. Право : наук. економ. журнал. - 2005. - № 8. - С. 9-17.
4. Румянцева Е.Е. Новая экономическая энциклопедия / Е.Е. Румянцева. - М. : Изд-во ИН-
ФРА-М, 2006. - 810 с.
5. Дубас О.П. 1нформацшний розвиток сучасно! Украши у свгтовому контекст : моногра-фiя / О.П. Дубас. - К. : Вид-во "Генеза", 2004. - 208 с.
6. Згуровський М.З. 1нформацшш мережевi технологи в наущ i оcвiтi / М.З. Згуровський, Ю.1. Якименко, B.I. Тимофеев // СДГГ : зб. наук. праць. - 2002. - № 3. - С. 153.
7. Гриценко В. Суспшьство в шформацшну епоху: реали i перспективи розвитку // Вюник Национально! академи наук Украши : зб. наук. праць. - К. : Вид-во НАН Украши. - 2005. - Вип. 6. - С. 28-32.
8. Про ршення Ради национально! безпеки i оборони Украши: Указ Президента Украши вщ 26 травня 2015 р., № 287/2015 // Офщшний веб-портал Верховно! ради Укра!ни - 11 с. [Елек-тронний ресурс]. - Доступний з https://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/287/2015.
9. Власюк О. С. Теорiя i практика економiчноl безпеки в cиcтемi науки про економжу / О.С. Власюк // Н1ПНБ : зб. наук. праць. - К., 2008. - 48 с.
Надтшла доредакцп 10.05.2016р.
Васильцив В.Г. Сектор информационных технологий и его место и роль в системе экономической безопасности государства
Обосновано понятие сектора информационных технологий и идентифицировано его место и роль в системе экономической безопасности государства. Обобщены элементы и взаимосвязи в нем. Определены задачи и роль сектора применения информационных технологий в системе государственной политики обеспечения экономической безопасности национальной экономики Украины. Элементами роли сектора информационных технологий определены создание, внедрение и использование новых и новейших технологий, привлечение иностранных и аккумулирование внутренних инвестиций, разра-
ботка современных методов противодействия дестабилизирующим внешним воздействиям.
Ключевые слова: информационные технологии, сектор экономики, экономическая безопасность государства, системы обеспечения.
Vasyltsiv V.G. The Sector of Information Technology and its Place and Role in the System of State Economic Security
The idea of information technology sector was grounded. Its place and role in economic security system of the state were identified. Elements and interrelationships in it were summarized. The objective and the role of information technology sector use in the state policy of providing economic security of the UKRAINIAN national economy system were defined. By the elements of information technology sector role the creation, the implementation and the use of new and advanced technologies, foreign investments attraction, internal investments accumulation, and development of modern methods of counteraction for destabilization of external influences are defined.
Keywords: information technologies, economic sector, economic security of the state, supply systems.
УДК 519.87
КАТЕГОР1АЛЬНИЙ АПАРАТ ЛОГ1СТИКИ: СУТШСТЬ ТА ЗМ1СТ К.Ш. Краснояружська1'2
Проаналiзовано дво!сту природу лопстики як науки та мехашзму здшснення бiзнес-процесш реально! економжи. Представлено теоретичш аспекти, сутшсть та особливост поняття лопстики, що розглядають у генезии, надано характеристику шструменталь-них засобiв дослщження об'екпв реального свггу, притаманних лопстищ як наущ. Роз-винуто концепщю та принципи лопстики, зважаючи на потребу врахування динамики розвитку зовншнього оточення логiстичних систем та розширення спектра практичних застосувань методологи лопстики. Запропоновано ieрархiчну класифiкадiю основних економiчних категорiй логiстики.
Ключовi слова: лопстична система, логiстична функцiя, ланцюги поставок, ресур-сний потенцiал, логiстична операщя.
Постановка проблеми. Свiтова глобалiзацiя та зростаюча динамiчнiсть розвитку ринково! економши зумовлюють потреби внутрiшнiх ринкiв i ставлять новi завдання перед економжою Украши. Для того, щоб ефективно функщону-вати у сучасних ринкових умовах, якi характеризуються високим рiвнем конку-ренцií i невизначенiстю кон'юнктури, пiдприeмства або органiзацií, незалежно вщ форми власностi, мають вирiшувати багато складних завдань. Найважливь шими з них е здiйснення прогнозу реакцп ринку на збшьшення обсягiв поставок продукцц, корекцiю щново! полиики, появу нових суб'ектш ринку i отже, прийняття та корекцц ^естицшних рiшень як на етапi стратепчного, так i оперативного планування. Спектр цих завдань е об'ектом дослвдження логiстики як науки i водночас об'ектом цшеспрямованого впливу логiстики як сфери практично! господарсько! дiяльностi.
1 acnip. К.Ш. Краснояружська - Харкгвський надiональний унгверситет радюелектронки, м. Харькгв;
2 наук. кер1вник: проф. Тимофеев В.О., д-р техн. наук - Харк1вський нaдiонaльний ун1верситет радюелектронгки, м. Хярк1в
