CC BY
27
СУЧАСН1 МОДЕЛ1 ТРАНСФЕРУ ТЕХНОЛОГ1Й У СИСТЕМ1 «УН1ВЕРСИТЕТ - ВЛАДА - Б1ЗНЕС»
к. е. н., доцент Мрихша О. Б.
Украгна, м. Льв1в, Нац^ональний университет «Льв1вська полтехтка»
ARTICLE INFO
ABSTRACT
Received 17 January 2018 Accepted 31 January 2018 Published 10 February 2018
KEYWORDS
model of technology transfer, university,
academic entrepreneurship
© 2018 The Author.
The development of the concept of open innovations has led to the revision of the approaches to technology transfer by the countries of the world: the key role in this process is assigned to universities. Currently, in Ukraine, there is no unity in the interaction between universities and businesses. This indicates the need to reformat the approaches to the implementation of technology transfer in Ukrainian universities. For this purpose, a conceptual model of technology transfer through the establishment of businesses was justified in this article. Unlike the existing model of technology transfer, the model of changing the roles offered in the article Model of Technology Transfer through the Establishment of Businesses describes technology transfer that corresponds to the model of triple helix of University -Authority - Business interaction based on the modern function of technology and on the relationship between the Technology Push / Market Pull, and involves a systematic approach to technology transfer from universities to the business environment.
Вступ. Розвиток концепцн вщкритих шновацш обумовив перегляд кра!нами свиу традицшних пiдходiв до провадження трансферу технологш ключова роль у цьому процес вщведена ушверситетам. Економша технолопчно розвинутих кра!н характеризуешься тенденщею до замовлення науково-дослщних i дослщно-конструкторських робгт (НДДКР) в ушверситетах. Академiчне пщприемництво стае все важлившим джерелом розвитку системи «Ушверситет - Влада - Бiзнес».
За даними Державно! служби статистики Укра!ни [4], протягом 2005 - 2016 рр. питома вага оргашзацш, що виконували науковi та науково-техшчт роботи у секторi вищо! освпи у загальнш кшькосп оргашзацш, зростае: вщ 11,4 % у 2005 р. до 15,7 % у 2016 р. При цьому, зменшуеться питома вага оргашзацш, що виконували науковi та науково-техшчт роботи у пщприемницькому сектора вщ 55,4 % у 2005 р. до 37,7 % у 2016 р., у приватному неприбутковому сектора вщ 0,1 % у 2006 р. (дат не змiнюються до 2012 р.) до 0 % у 2013 р. (у 2016 р. змш не вщбулося). Зазначене вщображае тенденщю розвитку науково-технолопчного потенщалу укра!нських закладiв вищо! освпи, актуашзуе роль трансферу технологш з утверситета у бiзнес-середовище. Попри це, у 2015 р. у секторi вищо! освпи Укра!ни було виконано близько 18,5 % наукових та науково-техшчних робiт [4], що е вщносно невисоким значенням цього показника, порiвняно iз розвинутими кра!нами свiту. Анашзування дано! ситуацii показало iстотну розiрванiсть взаемодii мiж унiверситетами та бiзнесом в Украiнi, що свiдчить про потребу переформатування пiдходiв до провадження трансферу технологш украшськими унiверситетами, розроблення нових моделей виведення ними на ринок результата НДДКР тощо.
Проблематищ трансферу технологiй з унiверситетського середовища до бiзнес-структур присвячено працi таких зарубiжних i укра!нських вчених, як: Берцковщ Дж. i Фелдмен М. [1], Гiббс А., Гескiнс Г. та Робертсон I. [9], Д'есте П. та Перкмен М. [5], 1цковщ Г. [8], Караяншс Е. Г. та Кемпбелл Д. Ф. Дж. [2], Е. Менсфшд [11], Саудер М. [14], Довбенко В. I. [6], Козик В.В. [10, 11], Совершенна I. О. [15], Стасюк Ю. М. [16], Чухрай Н. I. та ствавтори [3] та ш
Незважаючи на значний доробок науковщв, на цей час трансфер технологш з ушверсите^в у бiзнес-середовище дослщжено фрагментарно. Залишаються вщкритими питання теоретико-методологiчного характеру, зокрема розроблення концептуальних засад провадження трансферу технологш
Метою статтг е обгрунтування концептуально! моделi трансферу технологiй, що, з одного боку, задовольняла би сучасш запити ринку, з шшого - враховувала особливост1 розвитку укра!нських унiверситетiв у системi «Унiверситет - Влада - Бiзнес».
Результати дослщження. Е. Менсфшд [12] ще юлька десятилiть тому довiв, що одним iз головних процесiв, якi визначають економiчну ефективнiсть краши, е трансфер технологш. З1 змiною технологiчних устро1в та вiдповiдних !м iнновацiйних циклiв змiнюються модел1 реалiзацil трансферу технологш.
На цей час видшяють таю концептуальш моделi трансферу технологiй [16]: модель розроблеш до 90-х рр. ХХ ст. - модель в1дпов1дност1, модель розповсюдження, модель використання знань; модел^ розроблеш шсля 90-х рр. ХХ ст. - модель трансферу конструкцт, модель трансферу потенщалу, модель ситуащйного ствробтництва, модель трансферу матергалу, модель зм!ни ролей. За винятком останньо!, щ моделi не були штегроваш в шновацшну екосистему. Модель змши ролей вказуе, що нишшш покупщ технологш стають 1хшми завтрашшми донорами. За цiею моделлю, фокусують увагу на умовах стимулювання розроблення шновацшних технологiй. Водночас, модель не повнютю описуе взаемодiю суб'екта генерування технологи iз iншими учасниками шновацшно! екосистеми.
Переважно, в iснуючих моделях вщображеш тактичнi рiшення учасникiв трансферу технологш Проте, розглядаючи трансфер технологш у рамках сучасних св^ових концепцш шновацшного поступу, важливого значення набувае його розумшня у системi стратепчного розвитку унiверситету, iз урахуванням взаемодн усiх учасникiв ринку.
В Украш важливим кроком для цього стало прийняття 2016 року Закону «Про вищу осв^у» [17], у якому закладено пiдrрунтя для провадження ушверситетами п^^темни^^ дiяльностi. Загалом, унiверситети Украши пiдтримують вiзiю «шдприемницького ушверситету». Вщповщно, як стратегiчна складова розвитку ушверситеив, трансфер технологiй весь час перебувае у центрi зацiкавлення вчених i практикiв. Однак, увага здебiльшого придшяеться стандартним iнструментам трансферу технологiй, яю за об'ективними причинами глобальних змш, стрiмко втрачають свою актуальнiсть i доцiльнiсть.
На теренах сучасно! економiчноl науки не придiляеться достатньо! уваги розробленню концептуальних моделей трансферу технологш з утверсшепв у бiзнес-середовище. Розв'язання ще1 проблеми мае бути не локального формату, в розрiзi конкретного ушверситету, а глобального -модель трансферу технологш мае штегруватися у сучасну систему «Утверситет - Влада - Бiзнес». Це сприятиме формуванню усшшно1 шноващйно1 екосистеми, де утверситет займатиме належне мiсце, а трансфер технологш стане функщею ефективностi ща екосистеми.
Трансфер технологiй з ушверсите^в у бiзнес-середовище мае стати функцюнальним компонентом, iнтегрованим у проактивну стратепю розвитку унiверситету, що дасть змогу не лише реагувати на запити ринку, генеруючи новi матерiали, технологи тощо, а й задовольняти !х комплексно i на довгостроковiй основа Такий пiдхiд враховуватиме досвiд як з управлшня iнновацiйною дiяльнiстю, так i з маркетингу та шших наук. На часi розроблення тако1 модел1 трансферу технологiй, яка би сприяла оперативному та ефективному трансферу технологш з ушверсите^в у бiзнес-середовище з одного боку, з шшого - формувала би культуру академiчного пiдприемництва.
На цей час для трансферу технологш, що походять з ушверсите^в, оптимальним варiантом стае створення окремого пiдприемства (спiн-офф, спiн-аут тощо). Така форма передбачае подальше володшня ушверситетом правом власностi на об'ект права штелектуально1 власностi, у ньому генерованого, а при належному виведенш продукту на ринок - довгостроковють надходжень вiд реал1зацИ.
Великi тдприемства, хоча i мають змогу здшснювати самостiйно НДДКР, проте в сучасних реалiях передавання наукових дослiджень на аутсорсинг зовшшшми суб'ектами генерування технологш з метою !х трансферу показало вищу результатившсть. Тенденцшно. що таю тдприемства вщкривають сво! офiси на базi унiверситетiв, якi займаються шновацшною дiяльнiстю (або органiзовують у себе фшп унiверситетських пiдроздiлiв), тим самим зменшуючи час мiж науковим вщкриттям та його впровадженням.
Як зазначае Чухрай Н. I. та автори у [3], зазвичай потенцшш замовники - промислов1 пiдприемства - не защкавлеш пiдтримувати унiверситетськi проекти через високий ризик та тривалий термш окупностi. Пiдприемства готовi впроваджувати лише повнютю завершен розробки з мшмальними iнвестицiями та коротким перiодом окупность Своею чергою, унiверситети не мають обнових коштiв для доведення сво1х розробок до готових для впровадження, а в деяких випадках розробники необгрунтовано завищують цiну. В такий спошб кожен з учасникiв процесу намагаеться отримати максимальний економiчний ефект вщ свое1 активностi на рикну та прагне мiнiмiзувати сво! ризики [3, с. 100]. Отже, створення
ушверситетами спшьних тдприемств е одним i3 BapiarnÎB виходу з тако1 ситуаци, посилення cboïx конкурентних позицiй.
Концептуальну модель трансферу технологш на засадах створення тдприемств доцшьно розглянути у контекст еволюцiï концепцiй маркетингу. Цiлi маркетинговоï дiяльностi взаемопов'язанi з цiлями трансферу технологш суб'екпв господарювання та сприяють ïx досягненню. Маркетинг i трансфер технологш перебувають у дiалектичнiй взаемоди. Тому, вивчаючи моделi трансферу технологш у часовому iнтервалi ïхньоï актуалiзацiï, важливо розумiти, якi концепцп маркетингу вщповщали ринку в той чи шший перiод провадження трансферу технологш (табл. 1).
Нишшньому VI технолопчному устрою вiдповiдае концепцiя iнновацiйного маркетингу. Проте, дана парадигма поступово набувае змш, обумовлених добою шформацшних технологш. У рамках концепцп шновацшного маркетингу на цей час вже переглянуто не лише шдходи до розумшня категорш товару, а й до комплексу маркетингу в цшому. 1нформацшш технологи призвели до вiртуалiзацiï процешв обмiну у суспiльствi та виникнення мережево1' економiки, що, з одного боку розширило масштаби iснуючих ринюв та навiть створило новi, проте з шшого, зумовлюе новi вимоги щодо конкурентоспроможносп суб'ектiв господарювання. Якщо донедавна вважалося, що параметри ново1' технологiï мають бути головним компонентом стратеги ïï виведення на ринок, то ниш разом iз технолопею на першi позицп виходить i спошб ïï виведення на ринок.
З огляду на це, формуеться нова маркетингова парадигма, що включае таю базов1 елементи: довгостроковi вщносини мiж покупцем i продавцем; орiентацiя на досягнення конкурентноï переваги; оргашзащя iнновацiй; розвиток партнерських вiдносин зi споживачами, постачальниками i продавцями [7]. Дослщження показало, що iснуючiй концепцп шновацшного маркетингу серед моделей трансферу технологш вщповщае модель змши ролей. Природно, iз назрiванням змiни маркетинговоï парадигми, актуалiзуеться i потреба змши моделi трансферу технологiй.
З точки зору оновлення маркетинговоï парадигми, для ушверситепв необхщна така модель трансферу технологш, що базуватиметься на вимозi посилення ринковоï орiентацiï унiверситетiв i тдвищент стратегiчного значення комерцiалiзацiï технологш. На наш погляд, нею мае стати модель трансферу технологий на засадах створення тдприемств. На ввдшну вщ попередньоï моделi, запропонована сприятиме виконанню iстотно ширшого спектру завдань з трансферу технологш, штегруе та розвивае сформован до цього часу тдходи до його провадження.
1дентифшащя значення трансферу технологiй, як одного з головних рушiïв стратегiчного розвитку ушверситеив, припускае перегляд неокласичноï теори пiдприемства, основними елементами якоï виступають цша, товар, пiдприемство й угоди.
Нове розумшня функци трансферу технологш базуеться на системному поглядi на стратепю розвитку ушверситету, а також передбачае, що утверситет е повноцшним учасником ринку технологш, який мае своï шструменти i методи конкурентноï боротьби.
Висновки. Трансфер технологш доцшьно розглядати як ушверситетську фшософда, а також як фактор забезпечення iнновацiйноï культури унiверситетiв, що зумовлюе ïx ринкову орiентацiю та створення умов, сприятливих для академiчного пiдприемництва. З таких позицш, важливим е не лише актуальш НДДКР, а й своечасне та правильне прийняття ршень щодо трансферу ïx результатiв, що забезпечуватиме застосування моделi трансферу технологш на засадах створення тдприемств.
На вщмшу вщ iснуючоï моделi трансферу технологш - «модель змши ролей», запропонована «модель трансферу технологш на засадах створення тдприемств» описуе трансфер технологш, що вщповщае моделi «потрiйноï сшрали> взаемоди «Утверситет - Влада - Бiзнес», базуеться на сучаснш функцiï технологiй, на концепцiï «технолопчного проштовхування / ринкового протягування», передбачае системний тдхщ до трансферу технологш з ушверсите^в у бiзнес-середовище.
Украша характеризуеться iстотним науково-технологiчним потенцiалом у сферi вищоï освiти. Для його реалiзацiï одним iз першорядних завдань е розроблення теоретико-методологiчних засад для трансферу технологш з ушверсите^в у бiзнес-середовище. У рамках цього, запропонована концептуальна модель трансферу технологш на засадах створення тдприемств сприятиме ефективносп розвитку ушверсите^в та регюнальному економiчному поступу, стимулюватиме конкурентну економшу, що базуеться на iнновацiях.
Таблиця 1. Еволющя моделей трансферу технологш та маркетингових концепщи"
КонцепIуальнi моделi трансферу технологш [16, с. 223]
Модель
Характеристика
Ft
онК отса
Концепцй маркетингу [13, с.15]
К
й д
ан
pc g
£
о Vi
£ S
PC о
пд
PC ST
ьл &
ед 1 Л
Модель розроблена у 1945-1950-х рр. Вщповщно до ща модел^ ц1леспрямован1 спроби передав технологи не потрбщ, осюльки яюст технолог!! продають себе самостшно. Пюля розробки технологи стають доступними завдяки р1зним формам зв'язку (зокрема, техтчт доповщ, професшн журнали тощо).
р р
и6 И ос
ра
■ Е
1С
о
о
а
В *с g иц
f
ир тс
ан нр
ра и '
еЗ
р р
й
I
§
■CS
§ 2
CQ ^ | £
ор
Модель розроблена у 1960-1970-х рр. Технологи мають бути розповсюджен серед потенц1йних споживачв експертами. Процеси трансферу можуть бути успшними лише коли експерти передають _спец!ал1зован1 знання користувачу.
ут
Ü SP
£
о
PC
я
оха
m
« *~н S
а
Ш
S к
■t
PC
В
-Sf
И £
о «
Розроблена наприюнц! 1980-х рр. У модел1 робиться акцент на важливу роль м1жособист1сного спикування м1ж розробниками технологш / дослщниками, користувачами технологш, а також на оргаизацит _бар'ери трансферу технологш.
л о
PC
I
м
ff i
^ Ii ¡§ % s
ео
S J
Розроблена у першш половин 1990-х рр. Передача конструкций, таких як креслення 1 специфжаци шструменпв, повинна супроводжувати саму технологию для 11 ефективного трансферу.
мр
у у
ас
£ &
f .й § И
pc
а
■I
1С
8 I
Розроблена у другш половит 1990-х рр. Передача знань дае одержувачам
можливiсть конструювати i виробляти новi технологи самостшно.
Розроблена на початку 2000-х рр. Заснована на ще!, що знання не можуть бути просто передат, вони повинт бути суб'ективно побудоват кЩми одержувачами.
у
s у
еф од фсн
тр ам
Розроблена на початку 2000-х рр. Фокусуеться на простш передач нових матерiалiв, таких, як машини,
насшня, iнструменIи, методи, що пов'язат з використанням матерiалiв _тощо._
§ 1
ft -с „eg
1
Розроблена 2009 року. Завданням моделi е стимулювання створення шноващй.
I I
Ii
Базуеться на концепцй вщкритих iнновацiй та парадигмальних засадах сучасного трансферу технологш з ушверситетш у бiзнес-середовище.
р:
кду уко о оп
а
PC Ö
вно ета
I -
I g
чва од
i &
° S бн
о S= по всо
е
л на ов
оов вум оад мр
аЗ оф
*'Джерело: розвннуто автором на основi [13, 16]. "Запропоновано автором.
^ITEPATYPA
1. Bercovitz, J. & Feldman, M. (2006). Entrepreneurial Universities and Technology Transfer: A Conceptual Framework for Understanding Knowledge-Based Economic Development. The Journal of Technology Transfer, 31, Issue 1, 175-188.
2. Carayannis, E. G. & Campbell, D. F. J. (2009). "Mode 3" and "Quadruple Helix": toward a 21st century fractal innovation ecosystem. International Journal of Technology Management, 46 (3/4), 201-234.
3. Chukhray, N. I., Lozynskyi, A. O. & Kachmar-Kos, N. Ia. (2012). Komertsializatsiia naukovo-doslidnykh robit universytetu: osnovni problemy ta shliakhy vyrishennia [Commercialization of research university activities: problems and ways of their solution]. Building Innovation Culture in the Ukrainian Universities: Practical handbook, 126 p. [in Ukrainian].
4. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy [State Statistics Service of Ukraine]. Retrieved from http://www.ukrstat.gov.ua/druk/publicat/kat_u/publnauka_u.htm
5. D'Este, P. & Perkmann, M. (2011). Why Do Academics Engage with Industry? The Entrepreneurial University and Individual Motivations. Technological Transformations, Vol. 36, 316-339.
6. Dovbenko, V. I. (2013). Rol potentsialu transferu znan i tekhnolohii v innovatsiinomu protsesi [Role of knowledge transfer potential and technologies in the innovation process]. Menedzhment ta pidpryiemnytstvo v Ukraini: etapy stanovlennia i problemy rozvytku - Management and entrepreneurship in Ukraine: evolvement stages and development issues, 776, 254-263 [in Ukrainian].
7. Dykyi, O. V. (2009). Konverhentsiia marketynhu ta stratehii pidpryiemstva v umovakh hlobalizatsii biznesu [The convergence of marketing and business strategy in a globalized business]. Aktualni problemy mizhnarodnykh vidnosyn - Actual problems of international relations, 84 (II), 268273. [in Ukrainian].
8. Etzkowitz, H. (1983). Entrepreneurial Scientists and Entrepreneurial Universities in American Academic Science. Minerva, 21, Issue 2-3, 198-233.
9. Gibbs, A., Haskins, G. & Robertson, I. (2013). Leading the Entrepreneurial University: Meeting the Entrepreneurial Development Needs of Higher Education Institutions. Universities in Change, Innovation, Technology, and Knowledge Management / [A. Altmann and B. Ebersberger (eds.)]. - Springer. - P. 9-45.
10. Kozyk, V. V. & Mrykhina O. B. (2017). Aktualizatsiia roli transferu tekhnolohii u systemi "universytet - vlada - biznes" v Ukraini [Updating the role of technology transfer in the system "University - Government - Business" in Ukraine]. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu tekhnolohii ta dyzainu. - Bulletin of the Kyiv National University of Technologies and Design, 2 (109), 29-35. [in Ukrainian].
11. Kozyk, V., Mrykhina, O. & Mirkunova, T. (2017). Conceptual Model for Economic Evaluation of Innovative Technologies. Economics, Entrepreneurship, Management, Vol. 4, № 2, 45-58.
12. Mansfield, E. (1975). East-West technological transfer issues and problems, international technology transfer: Forms, resource requirements, and policies. American Economic Review, 65(2), 372-376.
13. Ovechkina, O. A., Solokha, D. V., Ivanova, K. V., Morieva, V. V., Beliakova, O. V. & Balakai, O. B. (2013). Planuvannia marketynhu [Marketing Planning]. "Tsentr uchbovoi literatury", 352 p. [in Ukrainian].
14. Sauder, M. (2010). The Modern Research University: Outside and In. Contemporary Sociology: A Journal of Reviews, 39, 540-544.
15. Sovershenna, I. O. (2010). Universytetski tsentry transferu tekhnolohii - vazhlyva lanka innovatsiinoi struktury [University Technology Transfer Centers - an Important Link of Innovation Structure]. Retrieved from http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/Vnulp/ Ekonomika/2010_684/ 15.pdf [in Ukrainian].
16. Stasiuk, Yu. M. (2012). Modeli mizhnarodnoho transferu tekhnolohii [Models of international technology transfer]. Visnyk DNU. Seriia: Svitove hospodarstvo i mizhnarodni ekonomichni vidnosyny - Visnyk DNU. Series: World Economy and International Economic Relations, 4, 217-225. [in Ukrainian].
17. Zakon Ukrainy Pro vyshchu osvitu [Law of Ukraine "On Higher Education"]. (n.d.). zakon.rada.gov.ua. Retrieved from http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/1556-18 [in Ukrainian].
