CC BY
54
В.Б. Кривоус
ЗОНИ ВИСОКИХ ТЕХНОЛОГ1Й В СИСТЕМ1 ШНОВАЦШНОГО РОЗВИТКУ ее ТА УКРАШИ
В OCHOBÏ змш, яю вiдбуваються сьогоднi у мiжнароднiй економщ, лежить iнновацiйний фактор. Його поява зумовила диверсифшащю
технологiчного способу виробництва, виникнення Н1С, формування ново'' шновацшно'' полiтики.
Утворений США, Япошею, €С "шновацшний анклав" - зразок монополiзащï макротехнологiй. В технологiчному просторi на кшець ХХ ст. лiдерство утримували США, друге мюце займала Япошя. GC був замикаючою ланкою трiади. Прагнення Евросоюзу змiцнити сво'' позици на свiтовому ринку наукомютко'' продукци активiзувало формування в полiтицi Ствдружносп iнновацiйного механiзму створення, дифузГï та абсорбування шновацш.
Регiональна шновацшно-промис-лова та науково-техшчна полiтика сформована вщповщно до прийнятого ЕС "Плану розвитку мiжнародноï' iнфраструктури iнновацiй i передачi технологш". Вона зорieнтована на стимулювання структурних змiн в економiцi, покращення регiонального iнновацiйного пiдприeмницького
середовища, розвитку шфраструктури iнновацiй, передачу технологiй i надання консультативних послуг.
Теоретичною основою для виршення цих орieнтирiв стала концепцiя Ф.Перро "полюав росту", вiдповiдно до яко'' розвиток периферiйних районiв вiдбуваeться навколо осередюв або полюсiв росту. Такими полюсами, генераторами нових
© Кривоус Вггалш Богданович - астрант.
Державний економiчний унiверситет, Тернопiль.
технологш е зони високих технологiй (ЗВТ) - науково-виробничi територiальнi та багатофункщональш комплекси: технопарки, бiзнес-iнкубатори,
iнновацiйнi центри, технополюи.
Практичне злиття науки i бiзнесу вперше було продемонстровано Ф. Тер-маном, який у 1951 р. створив на базi Стенфордського ушверситету перший у свiтi науковий парк, який дав життя Силжоновш Долинi i став цитаделлю комп'ютерно'1 революци [1].
Загальними цiлями ЗВТ у структурi нацiональних та свггових господарств е:
перетворення вiдкриттiв та винаходiв у технологи та перетворення технологш у комерцшний продукт; залучення шоземних iнвестицiй; пiдвищення технологiчного рiвня; зростання зайнятостi населення; стимулювання промислового
експорту та отримання валютних коштiв;
перетворення зон у пол^они з апробаци нових методiв господарювання, полюси зростання нащонального господарства[4];
становлення i розвиток
наукомютких пiдприемств малого та середнього бiзнесу з високою iнновацiйною спроможнютю;
реалiзацiя регюнально'1' шновацшно'1' полiтики, спрямовано'1' на технологiчне переоснащення регiональних виробництв на базi новiтнiх технологiй;
встановлення тюних
взаемовiдносин та посилення
ствробгтництва мiж вузами, науковими центрами та промисловютю [2].
Питанням узагальнення светового
ISSN 1562-109X
досвщу фоpмyвання зон високих технологiй ^исвятили сво'1 наyковi статтi В.Денисюк, С.Зангеева, С.Коpтов, Нгуен Txi Хань, 1.Рудакова, С.Фiлiн. Пpоблеми pегiонально-iнновацiйного pозвиткy y фоpматi GC пiднятi в дослщженнях Н.Колдаево'1 та Н.Чyхpай. Фiнансyвання шновацшних стpyктyp pозглядаeться y пyблiкацiях МШ^ко та О.Пампypи. Досвiд фоpмyвання та пеpспективи pозвиткy технологiчних паpкiв в У^аж дослiджyють Н.Гончаpова, М.Гончаpенко, Б.^иньов, В.Гусев, М.1льченко, В.Семиноженко.
Aктyальнiсть зазначено'1 теми полягае в тому, що в основi ЗВТ закладена концепщя випеpеджального pозвиткy. Ïï pеалiзацiя пов'язана з шновацшною дiяльнiстю, яка е не тшьки вiзитною каpткою шновацшного типу pозвиткy сyспiльства, а ключем до pозв'язyвання пpоблем економiчного, полггичного та соцiокyльтypного хаpактеpy. Оскiльки У^аша пpагне ште^а^'х в GC, то ваpто y пpоцесi фоpмyвання вичизнянох шновацшно'1 iнфpастpyктypи вpахyвати досвiд eвpопейських ^ахн.
Мета статтi:
дослiдження мюця ЗВТ в системi iнновацiйного pозвиткy нацiональних економiк деяких ^ахн-чле^в €С;
пpоведення аналiзy ефективностi теpитоpiальних наyково-пpомислових комплексiв для pозвиткy економiки шновацшного типу y фоpматi GC та У^аши;
pозpоблення pекомендацiй щодо фоpмyвання шновацшно'1 iнфpастpyктypи y вiтчизнянiй економщ.
Початок фоpмyвання шновацшно'1 економiки y Захщнш Gвpопi пpипадаe на 60-ri pоки ХХ ст., пеpiод оpieнтацiï на високi технологи та штелектуальний капiтал. Новi фоpми yпpавлiння виpобництвом i технiкою пpодyкyвання
знань - технолопчш паpки - появилися y 70-х pоках.
Головна iдея ствоpення
технологiчних паpкiв зводилася до комплексно'1 оpганiзацiï наyкомiсткого виpобництва i максимального с^иянта виникненню та запpовадженню нових технологш [5]. В У^ат функщонування технологiчних паpкiв pозпочалося лише y 1999 p. Законодавчою базою для них був Закон У^аши "^о спецiальний pежим швестицшно'1 та шновацшно'1 дiяльностi технологiчних rap^" вiд 16.07.1999 p. №991. Поpiвняльний аналiз (див. таблицю) дае пpаво ствеpджyвати, що пpомислово pозвиненi ^аши пiд технопаpками pозyмiють складовi шновацшно'1 моделi нащонально'1 економiки, каталiзатоp pозвиткy окpемих pегiонiв, фактоp соцiально-економiчного пiднесення окpемих теpитоpiй, важливий засiб пiдвищення конкypентоспpомож-носп, оновлення технологiчних циклiв виpобництва, цешри мiжнаpодного спiвpобiтництва.
У моделi технопаpкy У^аши основними вектоpами дiяльностi визначено:
виконання швестицшних та iнновацiйних ^оеклв;
yпpовадження наyкомiстких
pозpобок, високих технологш;
випуск конкypентоспpоможноï на свiтових pинках пpодyкцiï.
За iнновацiйною iнфpастpyктypою ^ахн-чле^в GC закpiплена теpитоpiя. Напpиклад, науковий паpк
Кембpиджського yнiвеpситетy
(Великобpитанiя) ствоpений на землi Тpiнiтi коледжу. Там pозмiщено близько 80 компанiй, дiяльнiсть яких вiдбyваeться за шиpоким спек^ом високих технологiй. На теpитоpiï
Бьоpчвypдського наукового паpкy пpацюe 32 компани, з них 17 iноземних, y тому числi 16 - зi штаб-кваpтиpою y США. Площа наукового паpкy Фpанцiï "Cофiя - Антиполю" складае 2,3 тис. га
регюну Приморсью Альпи. Тут державного i приватного сектора, зосереджено майже 1200 оргашзацш, якi включаючи iноземнi фiрми. належать наукомiсткому бiзнесу
Таблиця. Технологгчнг парки [2]
Характеристики Узагальненi моделi технопарку (ТП) (за свгтовою практикою) [1, 4, 5] Моделi технологiчного парку (ТЛП) (згщно iз законодавством Укра'ни)
1 2 3
Правова основа для утворення ТП, ТЛП Статутш документи технопарку Законодавчий акт i статутнi документи технолопчного парку
Визначення моделi технопарку та щлей його дiяльностi Технопарк - оргашзащя з правами юридично' особи, яка мае тiснi функщональш зв'язки з одним i (або) з кшькома дослiдницькими центрами та шститутами, унiверситетами (вузами), промис-ловими тдприемствами, мюце-вими органами влади i яка формуе в регюш (галузi) свое' дiяльностi iнновацiйне середовище з метою розвитку наукомiсткого тдприемництва шляхом створення матерiально-техшчноi, фшансово', шформащйно' та сощально-куль-турно' бази для становлення, розвитку, тдтримки та пщготовки до самостшно' дiяльностi малих та середшх iнновацiйних пiдприемств, прискореного виробничого освоення наукових знань та трансферу наукомютких технологiй, прискорення випуску шноващйно' продукцп на ринок [4] Технологiчний парк - юридична особа або об'еднання на пiдставi договору про спшьну дiяльнiсть юридичних оаб (учасникiв), головною метою яких е дiяльнiсть щодо виконання швестицшних та iнновацiйних проектiв, ви-робничого впровадження наукомютких розробок, високих тех-нологш та конкурентоспромож-но' на свiтових ринках продукцп [3]
Органiзацiйно-правова форма ТП Переважно корпоративна оргашзацшно-правова форма господарського товариства з правами юридично'особи Вид А - за будь-якою оргашза-цшно-правовою формою юридично' особи. Вид Б - на пiдставi договору про спшьну дiяльнiсть, що згiдно iз Цивiльним кодексом Укра'ни не передбачае утворення юридично'особи
Склад засновниюв Стратегiчний засновник або базова оргашзащя, якими виступають ВНЗ, наукова оргашзащя, широко вiдомi сво'ми науково-техшчними Стратепчний засновник або базова органiзацiя, якими виступають наукова оргашзащя, ВНЗ, науково-виробнича оргашзащя,
здобутками, серед шших засновниюв можуть бути фшансово-кредитш установи, органи мюцево'1 влади, агентство регюнального розвитку
широко вiдомi сво'1'ми науково-технiчними здобутками, серед шших засновниюв - науково-ви-робничi та високотехнологiчнi пiдприeмства
Закгнчення таблицг
1 2 3
Учасники технопарку Переважно науково-виробничi пщ-приемства малого та середнього бiзнесу Пщприемства-виконавщ iнновацiйно-iнвестицiйних проек^в за прiоритетними напрямами дiяльностi ТЛП, включаючи пiдприемства малого та середнього бiзнесу, але без надання останшм якихось переваг
Партнери парку Сектор банмвських та небанювсь-ких фiнансово-кредитних установ, промисловi корпорацп, консалтин-говi та iнжинiринговi фiрми Зв'язок технологiчних парив iз сектором фiнансово-кредитних установ залишаеться нерозвиненим
Визначальш ознаки Територiальний характер технопарку, що зумовлюе локалiзацiю його учасниюв на площах (орен-дованих)стратепчного засновника або на найближчш вiдстанi вiд нього; наявнiсть шновацшного бiзнес-iнкубатора як базового елемента технопарку Функщональний характер дiяль-ностi технологiчного парку, що не потребуе визначено'1 його територп та локалiзацii розмiщення його учасниюв саме на цiй територп
Керiвнi органи Адмшютративний структурний пiдроздiл (центр) ТП, колепальш органи як рада ТП, правлшня ТП тощо Спещально утворений адмiнiстративний центр як юридична особа у формi господарського товариства, колепальш органи ТЛП як науково-техшчна рада ТЛП тощо
Державна пiдтримка Звшьнення учасникiв ТП вiд певних мюцевих податкiв, залучення учасникiв ТП до виконання державних цшьових програм, розмщення державного замовлення на продукцiю ТП Запровадження спещального правового пшьгового режиму оподаткування, митного та валютного регулювання для виконавщв проектiв, зареестро-ваних у технологiчному парку
Державне упра-влiння (адмшь стрування) Виявляеться опосередковано через контроль реалiзацii державно'1 тд-тримки ТП, участь представниюв органiв мюцево'1 влади в колепальних дорадчих та спостережних органах ТП Безпосередне державне регулювання iнновацiйних процесiв у ТЛП шляхом: визначення прюритетних напрямiв дiяльностi ТЛП; прийняття рiшень
уповноваженими органами державного управлшня щодо запровадження спещального правового режиму ТЛП для виконання проектГв, вiдiбраних за результатами ix експертиз
Укра'нськГ технопарки за напрямом свое'' дiяльностi рiзнопрофiльнi i не прив'язанi до певних територш. Вiдповiдно до розроблено'' моделi в Укра'ш
дiють вiсiм теxнологiчниx парив: "НатвпровщниковГ технологи i матерГа-ли, оптоелектрошка та сенсорна техшка" (на базi 1нституту ФГзики натвпровщ-никГв НАНУ, 1999 р., м. Ки'в), "1нсти-тут електрозварювання Гм. С.О.Патона" (1999 р., м. Ки'в), "1нститут
монокристалГв" (1999 р., м. ХаркГв), "Вуглемаш" (2001 р., м. Донецьк), "1нститут техшчно'' теплофГзики" (2002 р., м. Ки'в), НТУУ "Ки'вська полггехшка" (2002 р., м. Ки'в), "1нтелектуальш ГнформацГйнГ технологи" (2002 р., м. Ки'в), "Укршфотех" (2002 р., м. Ки'в). У рамках дГяльностГ цих технопаркГв реалГзуються 64
ГнновацГйних та 9 швестицшних проектГв [4]. Передбачасться випуск наукоемно'' продукцп на суму понад 5,5 млрд. грн. за 15 рокГв.
Державне фшансування науки та наукового обслуговування у бюджетГ €С становить не менше 3% ВВП [4], в Укра'ш - 0,35% ВВП. У розрГзГ кра'н-членГв GC фГнансова пГдтримка наукових та технолопчних паркГв з боку держави складае: Великобриташя - 62%, НГмеччина - 78, ФранцГя - 74, Нщерланди - близько 70, Бельпя -майже 100% [5].
Державне регулювання дГяльностГ технологГчних паркГв у GC здГйснюеться опосередковано. В Укра'ш держава безпосередньо регулюе шновацшну дГяльнГсть у цих структурах.
Технопарки широко пропагують мГжнародне спГвробГтництво. Так, фГзичний факультет Кембриджського ушверситету органГзував з японською фГрмою "Toshiba" спГльне пГдприемство в обласп використання ефектГв квантово'' фГзики з метою створення технологш ХХ1 ст. Активно ствпрацюе французький технопарк "СофГя -АнтиполГс" з комп'ютерною фГрмою США "Nest".
Укра'нський технопарк
"НатвпровщниковГ технологи"
пГдтримуе зв'язки з компашями НГмеччини, 1зра'лю, США, про що свГдчить виконання ним експортних контракпв на розробку та постачання компашям цих кра'н трьох проектГв "Плазмон - 8РК - 47", оптичного приладу та партГ' кристалГв оптичного гермашю.
Технопарки GC формують на сво'й територГ' базу для розвитку шновацш. Науковий парк Кембриджського унГверситету сприяе змГцненню взаемовщносин унГверситетГв з наукомГстким сектором промисловосп на основГ широкого обмГну щеями, заохочуе створення нових наукомГстких фГрм, формуе вигГднГ унГверситетськГ канали зворотного техшчного i фГнансового зв'язку, поширюе новГ технологи, пГдвищуе рГвень зайнятосп
висококвалГфГкованих фахГвцГв, сприяе розвитку наукомюткого бГзнесу, створюе матерГальнГ i духовш блага шляхом комерщалГзаци нових щей. Вщомий не тГльки у Великобритании але i за ii межами Бьорчвурдський науковий парк працюе у сфе-
рi комп'ютерно'1 шдустрп, електронно-го обладнання, обслуговування атомно'1 промисловостi. Сьогоднi спектр 1'х дiяльностi диверсифiкований пошуком шляхiв пiдвищення технологiчного потенцiалу краши, п
конкурентоспроможностi в данiй галузi економiки.
Iнновацiйна дiяльнiсть
французького наукового парку "Софiя -Антиполю" направлена на розвиток шформацшних технологiй та
телекомушкацш. Серцевиною наукового парку е Нащональний iнститут iнформатики та автоматизаци ШША та пiдроздiли деяких нацiональних науково-дослiдних iнститутiв. Виконання замовлень промисловосп здiйснюеться через контракти, партнерськi угоди, шляхом створення шновацшних пiдприемств. Французьке нащональне агентство з упровадження винаходiв та сприяння науковим дослiдженням (АКУАК) компенсуе малим i середнiм тдприемствам до 35% витрат iз закупiвлi та освоення ново'1 технiки, а також покривае до 50% витрат невеликих фiрм на НДДКР, що пов'язанi з розробкою нових продуклв i технологiй. Таким чином, "Софiя - Антиполю" - це устшний проект узгоджених зусиль федерально'1 i регiональноi влади iз сприяння технолопчного розвитку регiону Приморськi Альпи.
За тдсумками 2003 р. загальний обсяг шновацшно'1 продукцп, вироблено'1 технопарками Украши, склав 481868,9 тис. грн. Понад 64% цього об'ему -внесок технопарку "1нститут
електрозварювання iм. С.О.Патона", 34% - "1нституту монокристалiв". Технопарк "Кшвська полггехшка" разом iз фiрмою "Антарес" розробив новiтню технологiю отримання титану та титаномютких матерiалiв, на яю iснуе попит у свт. Загалом, в базi даних технопарку понад 200 наукових розробок.
До перелшу iнновацiйноi продукцп, що виробляеться в технопарку "1нститут монокристалiв", входять медичнi томографiчнi гамма-камери,
оцинтиляцшш детектори для приладiв радiацiйних вимiрювань i медичного обладнання, вироби промислово'1 електронiки, особливо чистi хiмiчнi речовини та матерiали, сучаснi функщональш матерiали й вироби з них, а також прилади та устаткування на 1'х основi для потреб медицини, бютехнологи, агропромислового
комплексу, приладобудування, хiмiчноi промисловостi, iнформацiйних
технологiй. Ним розроблено i впроваджено у виробництво нову унiкальну технологiю вирощування великих монокристалiв сапфiру, що дозволило у 2002 р. розпочати випуск ще! продукцГ! [5].
Технопарк "Вуглемаш" розробив конвеер КСД-28 нового техшчного рiвня для лав довжиною 350 м. Це перший в УкраНш конвеер продуктивнiстю 1000 т/год., який може забезпечити потужнють 10 тис. т за добу. В рамках технопарку створюються прохiдницькi комбайни i комплекси. Цей проект вщповщае свiтовим досягненням i не мае аналогiв в Украшь Технопарк "1нститут
електрозварювання iм. С.О.Патона" разом з пщприемством ВАТ "Каховський завод електрозварювального
устаткування" й 1нженерний центр зварювання тиском, що входить до складу 1ЕЗ, працюе над проектом створення нових технологш контактного зварювання, випуску сучасних машин та устаткування для контактного, дугового i плазмового зварювання, в тому чист для зварювання залiзничних рейок та хрестовин.
У цшому з моменту свого створення дотепер технопарки Украши виробили шновацшну продукщю на суму 1 млрд. 382 млн. 396 тис. грн. В
шновацшних та швестицшних проектах, якi реалiзуються в рамках технопарюв, задiяно понад 23 тис. пращвниюв [5]. До державного та мюцевих бюджетiв, державних цшьових фондiв
технопарками сплачено 157861 тис. грн. Ними вироблено 56 видiв конкурентоспроможно'1 iнновацшноi продукцп.
Трансфер технологш - вектор дiяльностi ЗВТ. У Франци трансфер технологiй здшснюеться у вiдповiдностi до Закону про шноваци. Створена INRIA комерцiйна шновацшна структура TRANSFER сприяе доведенню шуково' розробки до iнновацiйного продукту.
Великобриташя мае великий досвiд трансферу технологш. Наприклад, Британська технолопчна група (BTG) в результат реоргашзаци пiдлеглоi англшському уряду ^шон^ьно' корпораци сприяння дослщженням i розробкам, надае безкоштовно послуги науковому ствтовариству з трансферу технологш. Ушверситети Абердiна, Бiрмiнгема, Бредфорда, Брютоля, Кембриджа, Оксфорда, Единбурга, Манчестера, Ноттшгема,
Лондона, полiтехнiчнi iнститути Брiстоля та Лiверпуля, Мiнiстерство оборони, чисельнi лаборатори, медичнi шпиталi та iншi оргашзаци користуються послугами BTG. Усi витрати на патентування покриваються за рахунок лщензшних надходжень вiд успiшних винаходiв. BTG активно проникае в Японш, США, Iндiю. Питома вага лщензшних надходжень вщ зарубiжних користувачiв складае близько 70%.
При тдтримщ €С у 1984 р. була створена Свропейська асоцiацiя професiоналiв у сферi трансферу технологiй i сприяння шноващям, що об'еднуе бiльш як 480 оргашзацш з 21 европейсько'1' краши. Головна ii мета -допомагати розвитку професшних служб сприяння шноващям. В асощаци
створена база даних на бшьш як 8 тис. оргашзацш, що займаються сприянням шноващям в Сврот. Деякi види ii дiяльностi фiнансуються в рамках витрат на европейську стратепчну програму трансферу шновацш i технологiй "SPRINT".
В Укра'1'ш створено центри трансферу технологш в системi Мiнiстерства освiти i науки Укра'1'ни.
У 80-х роках у захщноевропейських кра'1'нах виникли шновацшш центри. 1х дiяльнiсть була зорiентована на задоволення потреб малих
високотехнологiчних пiдприемств.
Найбiльшого поширення iнновацiйнi центри набули у Имеччиш на землях Берлiну, Рейн-Вестфал11', Баден-Вюртемберг. Створена едина мережа шновацшних центрiв сприяла спiвпрацi з торговельними i промисловими палатами та банками регюну. 1нфраструктура ЗВТ цих територш - це 3700 шновацшних тдприемств, фiрм, дослiдних шститупв, iнформацiйних органiзацiй, агентств iз трансферу технологш. В крат розвиваеться мережа спецiалiзованих iнформацiйно-консультативних центрiв з питань науки i технiки, якi обслуговують малi i середнi iнновацiйнi тдприемства. Особлива увага придiляеться створенню демонстрацшних центрiв iз прiоритетних напрямiв НТП. Вже функщонують демонстрацiйнi центри з
автоматизованого проектування i управлшня виробництвом, бiотехнологii та ш. Майже третина таких центрiв е державними. Устшно працюе на ринку шновацшного пiдприемництва Асоцiацiя бiзнес-iнновацiйних центрiв (АБЦ).
Iнновацiйнi центри можуть знаходитись у розпорядженш влади або входити у европейську мережу з базою у Брюссель Таким чином, об'еднуючи iнновацiйнi центри рiзних кра1н, европейська мережа полегшуе фiрмам торгiвлю технологiями в рамках €С.
В Укра'ш на законодавчих засадах створено репональш шновацшш центри у м. Киев^ "Харювсью технологи" у м. Харков^ iнновацiйний центр "Броди" та Трускавецький центр оздоровлення у Львiвськiй область Однак вiдчутних результатiв ix дiяльнiсть поки що не принесла.
Стрижнем державно'' шновацшно'' полiтики розвинених кра'н GC е програми розвитку i створення теxнополiсiв. Такий пiдxiд сприяе перетворенню периферiйниx областей з вщносно вiдсталою економiкою у високорозвиненi репони.
Появу французьких теxнополiсiв пов'язують з политикою децентралiзацii, що призвела до вщпливу наукових органiзацiй у провшцп. Прикладом тако'' територи е "Зона наукових та техшчних нововведень i виробництва" (ZIRST) у Греноблi, яку ще називають "французькою мiнi - Силшоновою Долиною". В теxнополiсi розмщеш малi наукомiсткi компани, дiяльнiсть яких сконцентрована на розвиток
робототехшки та автоматизации
Високим науково-теxнологiчним потенцiалом у Франци володiе регiон Рона - Альпи з центром у м. Люн. Там зосереджено виробництво тканин для теxнологiчниx цiлей, бютехнолопя, бiомедицина, iнформатика. У сферi науки та шновацшного бiзнесу зайнято близько 25 тис. оаб. Щорiчно INSA LYON заключае з промисловими
пiдприемствами до 900 контраклв з упровадження наукових розробок у промисловiсть. Основнi напрями ствтовариства INSA пов'язанi з транспортом, створенням нових матерiалiв, будiвництвом,
автоматизацiею виробничих процесiв та мжроелектрошкою, бiотеxнологiею, навколишнiм середовищем. Приватне дочiрне пiдприемство INSA VALOR
утворило в 1995 р. Центр шновацш, який працюе у сферi iнновацiйного бiзнесу.
У Нiмеччинi ознаки технополiсу мае Карлсруе (територiя федерально'' землi Баден-Вюртемберг). На його територи розмiщений науково-освгтнш комплекс: найстарiший в Gвропi техшчний унiверситет (2100 дослiдникiв, 270 професорiв, 15000 студентiв), полiтехнiчний унiверситет (220 дослщниюв, 140 професорiв, 4400 студенев), полiтехнiчний iнститут (165 дослiдникiв, 140 професорiв, 4000 студентiв) [3].
У Карлсруе створено 14 центрiв трансферу технологш, центр професшно'' шформаци, науково-дослщний центр, три iнститути Товариства Фраунгофер, великий вщсоток малих i середшх iнновацiйних пiдприемств. Основнi напрями дослщжень пов'язанi з розробкою нових шформацшних технологiй i мiкросхем, дослiдженнями в област охорони навколишнього середовища.
Аналiз шновацшно'' дiяльностi в деяких кра'нах €С показуе, що вона зосереджена на обмеженш кiлькостi територiй з високою концентращею науково-технiчного потенцiалу. Це мюью райони з густою мережею тдприемств i науково-дослiдних iнститутiв, дослiдних лабораторш, якi тiсно взаемодiють у розробщ нових продуктiв, технологiчних процесiв виробництва, сприяють розвитку економжи iнновацiйного типу.
Розглянута практика територiальноi штеграци науки i промисловостi свiдчить про те, що розвиток цього процесу поряд з юторичними i нацiональними особливостями мае загальш риси:
близьке розмiщення до '^зкових центрiв";
вигоди транспортування; наявнiсть сировинно'' бази, робочо'' сили i ринюв збуту.
Ефективнють територiальних
науково-промислових комплексiв для розвитку науково-техшчного прогресу визначаеться тим, що в 'х рамках досягаеться оптимальна концентращя фiнансових, людських, '^зкових", матерiальних ресурсiв приватного i державного секторiв, якi забезпечують iнтенсивне поширення i передачу науково-техшчно' шформаци, а також взаемозабезпечення наукових i виробничих кадрiв досвiдом,
полегшуеться координацiя мiж рiзними етапами iнновацiйного процесу.
Усi форми шфраструктури шновацшно' сфери в Укра'ш розвиваються повiльно. Недостатне запровадження апробованих у свт ринкових взаемовiдносин мiж наукою та iнновацiйними структурами уповшьнюе формування в регiонах ЗВТ за прюритетними напрямами розвитку. Недосконалiсть законодавства та нормативно' бази послаблюе основи державного регулювання шновацшно' дiяльностi, фшансування науки та шновацшного розвитку вщповщно до мiжнародних стандартiв.
Оскiльки технопарки, шновацшш центри, бiзнес-iнкубатори та iншi iнновацiйнi структури, а також шновацшне пiдприемництво
забезпечують сьогоднi iнновацiйний шлях розвитку промисловосп в Укра'ш, варто спрямувати зусилля держави на утворення цшсно' системи технопаркiв i, таким чином, активiзувати iнновацiйну реструктуризацiю нащонально'
економiки, забезпечити формування ЗВТ у найбшьш економiчно депресивних регiонах Укра'ни. Для цього вважаемо за доцшьне:
вивчити мiжнародний досвiд формування ЗВТ для використання його у створенш вгтчизняних полюсiв росту, формування шститулв пiдтримки iнновацiйного малого та середнього
6Ï3Hecy, венчурних фондiв, трансферу технологш;
використати досвщ реriональноï' полiтики €С з увпровадження iнновацiй з метою забезпечення самостшного соцiально-економiчного та шновацшного розвитку регюшв на основi використання високих технологш та поеднання штереав прiоритетного розвитку регiонiв i центру;
розробити програму створення шновацшних шфраструктур при провiдних yнiверситетах регiонiв, залучати студенев i молодих учених до науково-дослщних та конструкторських пiдроздiлiв технопарюв;
спiльно з вузами запровадити комплексну мережу технопаркових структур для активiзацiï розвитку периферiйних територш;
створити банки даних науково-iнновацiйного потенцiалy регiонiв, прiоритетiв iнновацiйноï дiяльностi, трансферу технологiй;
запровадити програмно-цшьовий пiдхiд до фiнансyвання технопаркiв в штересах вирiшення прiоритетних завдань соцiально-економiчного розвитку та нацiональноï безпеки Украши.
Наyково-технiчна спiвпраця та iнтеграцiя Украши у свгговий науково-технологiчний проспр - важливий чинник економiчного зростання i збагачення науково-технолопчного
потенцiалy держави. Тому, на нашу думку, е актуальним узагальнення досвщу Тавршського нащонального yнiверситетy, Вiнницького державного технiчного ушверситету, Украïнського державного хiмiко-технологiчного
yнiверситетy, Донецького нащонального ушверситету в контексп мiжнародного спiвро6iтництва створених ними iнновацiйних структур. Це буде сприяти: виходу вiтчизняноï науково-технологiчноï продyкцГï на свiтовi ринки;
можливосп доступу вчених
Украши до мiжнародних iнновацiйних проектiв;
матерiалiзацii знань iз формування територiй з високою концентращею науково-технологiчного потенцiалу, створення венчурних фондiв,
покращення режиму швестицшно-шновацшнох дiяльностi.
Л1тература
1. Гончарова Н. Наука и инновационный бизнес // Актуальш проблеми економки. - 2003. - №12 (30).
2. Гуржш А., Гусев В., Гончаренко М. Перспективи розвитку системи технолопчних парив в УкраНш // Вюник Нащональнох академп державного управлiння. - 2003. - №4.
3. Колдаева Н. Территории высокой концентрации научно-технического потенциала и инновационного развития (европейский опыт) // Инновации. - 2001.- №4. http://www.maginnov.ru.
4. Нгуен Тхi Хань. Зони високих технологш: свгговий досвщ та його використання у В'етнамi // Економжа Украши. - 2004. - №1.
5. Семиноженко В. Технолопчш парки Украши: перший досвщ формування шновацшнох економжи // Економка Украши. - 2004. - №1.
6. Чухрай Н. Мехашзми шновацшних перетворень в крашах СС та можливосп 1х трансформаци в економжу Украши // Економжа i прогнозування. - 2003. - №1.
