CC BY
16
formatsii biznes-protsesiv" [Outstaffing, Outsourcing and Crowdfunding in the Context of Business Process Transformation]. Ekonomika i suspilstvo, no. 13 (2017): 553-557.
Pashkova, A. V., and Simak, I. O. "Perevahy ta ryzyky novykh kadrovykh instrumentiv" [Advantages and Risks of New Personnel Tools]. Ekonomika ta upravlinnia pid-pryiemstvamy, no. 25 (2018): 380-384.
"Smartstaffing" [Smartstaffing]. Tadviser. Gosudarstvo. Bi-znes. IT. http://www.tadviser.ru/index.php/%D0%9F% D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83%D0%BA%D1%82 :%D0%A1%D0%BC%D0%B0%D1%80%D1%82%D0% A1%D1%82%D0%B0%D1%84%D1%84%D0%B8%D0 %BD%D0%B3_(SmartStaffing)
Selivonenko, O. G., and Afonina, T. N. "Tekhnologiya smartstaffinga v upravlenii trudovymi resursami" [Smartstaffing Technology in Human Resources Manage-
ment]. Mezhdunarodnyy nauchno-issledovatelskiy zhurnal. 2016. https://research-journal.org/economi-cal/texnologiya-smartstaffinga-v-upravlenii-trudovy-mi-resursami/
Svydrak, A. "Autstafinh ta autsorsynh yak novi formy vykorystannia personalu" [Outstaffing and Outsourcing as New Forms of Staff Use]. Visnyk. Ofitsiino pro podatky. 2017. http://www.visnuk.com.ua/ru/ publication/100005125-autstafing-ta-autsorsing-yak-novi-formi-vikoristannya-personalu
Tonkikh, N. V., and Kamarova, T. A. "Smartstaffing - novaya forma pereraspredeleniya kadrovykh resursov" [Smartstaffing is a New Form of Redistribution of Human Resources]. Upravlenets. 2014. https://cyberleninka.ru/ article/n/smartstaffing-novaya-forma-pereraspredele-niya-kadrovyh-resursov
УДК 930.253 JEL: O14
ТРАНСДИСЦИПЛ1НАРНА ПАРАДИГМА ТА 1ННОВАЦ1ЙН1ТРАНСФОРМАЦН ЕКОНОМ1ЧНОГО СЕРЕДОВИЩА ЯК ФУНДАМЕНТАЛЬНА ОСНОВА УПРАВЛ1ННЯ БЕЗПЕКОЮ РОЗВИТКУ
МЕТАЛУРГ1ЙНИХ П1ДПРИ6МСТВ
© 2020 МУШНИКОВА С. А.
УДК 930.253 JEL: O14
Мушникова С. А. Tрансдисциплiнарна парадигма та iнновацiйнi трансформацп eK0H0Mi4H0r0 середовища як фундаментальна основа управлiння безпекою розвитку металургiйних пщприемств
Метою cmammi е теоретичне об(рунтування та практичне застосування трансдисциплшарноi парадигми й ¡нновац/йних трансформацй еко-номЫного середовища як фундаментальноi основи управлшня безпекою розвитку металургшних тдприемств. У роботi зазначено, що в умовах кризового стану, непередбачуваностi соцiально-економiчного розвитку, мiнливостi ситуацП, причому на вах р'внях национально! економки, опи-нилися й металургшт тдприемства. Автором визначено, що для виходу з ситуацП, що склалася, для позитивного безпечного розвитку металургшних тдприемств повинн в'дбуватися iнновацiйнi трансформации, перш за все - у системi управл'шня окремим тдприемством, враховуючи на-явну корпоративну культуру з упровадженням елемент'в тнова^йно: культури комунiкацiювання, що можливо лише через поеднання наукових дотдженьр'вногородуспрямованостi, компетенцш,квал'ф'шациiпрактичногодосвiдуосб, в'дякихзалежитьприйняттятогочи 'тшогоуправ-л'тського ршення. За результатами дослдження встановлено, що саме трансдисципл'тарна парадигма за своею суттю е науково-ф'шософською платформою для розвитку та тдтвердження гпотези досл'дження, створюе тдставу для формування комун'шативних управл'тських практик взаемодизалучених со^альнихагент'в, як представляютьр'вт соцiально-економiчнi 'ттереси та цiнностi. Тому трансдисципл'тарну парадигму управл'тня безпекою розвитку металургшного тдприемства, як нтеграцю та диферен^ацю наук рзних областей знання для дослдження одного й того ж об'екта, можна розглядати у вигляд'> трикутника, вершинами якого е: ф'шософ'т, соцiально-гуманiтарнi науки (соцiологiя, полто-лог'я, психологя та iн.) та система управл'тня безпекою розвитку тдприемства у в'дпов'дний пер'юд часу, - формуючи новий мiждисциплiнарний 'тструментарш управлшня безпекою розвитку металургшного тдприемства.
Кпючов'1 слова: трансдисциплшарна парадигма, безпека розвитку, металургшне тдприемство, принципи управлшня, ф'шософ'т, со^ально-гумаштарн'! науки.
DOI: https://doi.org/10.32983/2222-4459-2020-4-446-452 Рис.: 2. Б'бл.: 11.
Мушникова Свтлана АнатолИвна - кандидат економiчних наук, доцент, доцент кафедри фiнансiв, Нацональна металургшна академiя Украши
(просп. Гагарна, 4, Дн'тро, 49005, Украна)
E-mail: svetamush@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3860-522X
446 Б1ЗНЕС1НФОРМ № 4 '2020
www.business-inform.net
УДК 930.253 JEL: O14
Мушникова С. А. Трансдисциплинарная парадигма и инновационные трансформации экономической среды как фундаментальная основа управления безопасностью развития металлургических предприятий
Целью статьи являются теоретическое обоснование и практическое применение трансдисциплинарной парадигмы и инновационных трансформаций экономической среды как фундаментальной основы управления безопасностью развития металлургических предприятий. В работе отмечено, что в условиях кризисного состояния, непредсказуемости социально-экономического развития, изменчивости ситуации, причем на всех уровнях национальной экономики, оказались и металлургические предприятия. Автором определено, что для выхода из сложившейся ситуации, для положительного безопасного развития металлургических предприятий должны происходить инновационные трансформации, прежде всего - в системе управления отдельным предприятием, учитывая существующую корпоративную культуру с использованием элементов инновационной культуры коммуницирования, что возможнотолько путем объединения научных исследований разного рода направленности, компетенций, квалификации и практического опыта лиц, от которых зависит принятие того или иного управленческого решения. По результатам исследования установлено, что именно трансдисциплинарная парадигма по своей сути является научно-философской платформой для развития и подтверждения гипотезы исследования, создает основание для формирования коммуникативных управленческих практик взаимодействия привлеченных социальных агентов, представляющих различные социально-экономические интересы и ценности. Поэтому трансдисциплинарную парадигму управления безопасностью развития металлургического предприятия, как интеграцию и дифференциацию наук различных областей знания для исследования одного и того же объекта, можно рассматривать в виде треугольника, вершинами которого являются: философия, социально-гуманитарные науки (социология, политология, психология и др.) и система управления безопасностью развития предприятия в соответствующий период времени, - формируя новый междисциплинарный инструментарий управления безопасностью развития металлургического предприятия.
Ключевые слова: трансдисциплинарная парадигма, безопасность развития, металлургическое предприятие, принципы управления, философия, социально-гуманитарные науки. Рис.: 2. Библ.: 11.
Мушникова Светлана Анатольевна - кандидат экономических наук, доцент, доцент кафедры финансов, Национальная металлургическая академия Украины (просп. Гагарина, 4, Днепр, 49005, Украина) E-mail: svetamush@gmail.com ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3860-522X
УДК 930.253 JEL: O14
Mushnykova S. A. The Transdisciplinary Paradigm and Innovative Transformations of the Economic Environment as a Fundamental Basis for Managing the Security of Development of Metallurgical Enterprises
The article is aimed at the theoretical substantiation and practical application of the transdisciplinary paradigm and innovative transformations of the economic environment as a fundamental basis for managing the security of development of metallurgical enterprises. The publication notes that metallurgical enterprises also experience the conditions of crisis, unpredictability of socio-economic development, volatility of situation at all levels of the national economy. The author has determined that, in order to overcome the current situation, for the secured development of metallurgical enterprises, innovative transformations must take place, first of all in the system of management of an individual enterprise, taking into account the existing corporate culture and using elements of the innovative culture of communication, which is possible only by combining scientific research of various orientations, competencies, qualifications and practical experience of persons on whom the adoption of a particular management decision depends. According to the results of the research, it is determined that the transdisciplinary paradigm is inherently a scientific and philosophical platform for the development and justification of the hypothesis of the research, creating a basis for the formation of communicative management practices of interaction of the attracted social agents representing different socio-economic interests and values. Therefore, the transdisciplinary paradigm of management of the security of development of a metallurgical enterprise, as the integration and differentiation of the sciences of different fields of knowledge for the study of the same object, can be considered as a triangle, the tops of which are: philosophy, humanities and social sciences (sociology, political science, psychology, etc.) and the system of management of the security of development of enterprise in the appropriate period of time, - thus forming a new interdisciplinary instrumentarium for managing the security of development of metallurgical enterprise. Keywords: transdisciplinary paradigm, development security, metallurgical enterprise, management principles, philosophy, humanities and social sciences. Fig.: 2. Bibl.: 11.
Mushnykova Svitlana A. - PhD (Economics), Associate Professor, Associate Professor of the Department of Finance, The National Metallurgical Academy of
Ukraine (4 Haharina Ave, Dnipro, 49005, Ukraine)
E-mail: svetamush@gmail.com
ORCID: https://orcid.org/0000-0002-3860-522X
Особливостями сучасност e стшкий кризо- з пров^них мшць у промисловому комплексУкраши,
вий стан непередбачувашсть сощально- металургшт шдприемства знаходяться в складних
економiчного розвитку, мшливкть ситуаци, умовах функщонування. Старшня основних вироб-
причому не ткьки на макро-, мезорiвнях, а й мшро- ничих фондiв призводить до зниження якост мета-
рiвнi, тобто на рiвш окремих шдприемств. Металур- лопродукци, втрати значних риншв ц збуту. Внасл^док
гшш шдприемства не e виключенням. Займаючи одне в^дсутносп впровадження шновацшних технологш
та шновацшно1 продукци за ocTaHHi двадцать пять роив металургiйна галузь втрачае провiднi мiсця продавца на свитому ринку металопродукци, зали-шаючи лише можлившть реалiзацГi металобрухту та сировини (чавуну, феросплавiв). Втрата ринкiв збуту металопродукци' призводить до зниження обсяпв ïi реалiзацiï та здатностi до самофшансування. При цьому вiдсутня будь-яка шдтримка з боку держави.
Поряд зi значною часткою витрат на сировину та матерiали, якi займають у собiвартостi реа-лiзованоï продукци' близько 45-50 %, витрати на оплату пращ в середньому складають до 3,5 %, що призводить до втрати висококвалiфiкованого кон-курентоспроможного персоналу, а це, своею чергою, приводить до старшня кадрiв, тощо. Ланцюг проблем функцюнування, з якими стикаються металургшш пiдприемства, можна продовжувати безмежно довго.
Тому для виходу з ситуаци, що склалася, для позитивного безпечного розвитку металургшних пiдприемств мають в1дбуватися iнновацiйнi трансформаций перш за все, в системi управлшня окремим пiдприемством, враховуючи наявну корпоративну культуру з упровадженням елеменпв шновацшно'' культури комунiкацiювання, що можливо лише через поеднання наукових досмджень рiзного роду спря-мованостi, компетенцiй, квалiфiкацiï та практичного досвiду осiб, в1д яких залежить прийняття того чи ш-шого управлiнського рiшення.
Питаннями трансдисциплшарно! парадигми почали ошкуватися близько 20-25 рокiв тому. Напри-кiнцi ХХ ст. створено Мiжнародний центр трансдис-циплiнарних дослiджень (CIRET - Centre International de Recherches et Etudes Transdisciplinaires), який став першою некомерцшною органiзацiею на чолi з ру-мунським фiзиком Басарабом Ншолеску. Дослiджен-ня центру використовуються в подальших роботах закордонних та вичизняних авторiв [1-3; 5-7], бкь-шкть з яких орiентована на фкософго як науку шз-нання трансформацш законiв свiту. Безумовно, цi до^дження лягли в основу залучення трансдисциплшарно'' парадигми у визнанш соцю-гумаштарних дисциплiн, що вiдображено в роботах [1; 4; 9; 11].
Але в час становлення людиноцентрично'' еко-номши, коли на перший план висуваеться людина-фахiвець з вкповкними професiйними характеристиками, який спроможний прийняти креативне, ефективне, оптимальне ршення в управлiннi безпе-кою розвитку шдприемства, зростае роль поеднання деккькох складних наукових дисциплiн щодо впро-вадження iнновацiйних трансформацiй в економiч-ному середовищi.
Таким чином, метою дошдження е теоретичне обгрунтування та практичне застосування трансдисциплшарно'' парадигми й шновацшних трансформацш економiчного середовища як фундаментально''
основи управлшня безпекою розвитку металургiйних пiдприeмств.
Ще в серединi ХХ ст. засновником теорГ! парадигми Куном було висунуто положення про те, що ру-шшною силою розвитку науки е люди, якi утворюють наукове ствтовариство; розвиток знання визнача-еться змшою наявних парадигм, що вГдбуваються (не тiльки кiлькiснi, а i якiснi змiни в структурi наукових знань); наука розвиваеться за принципом чергування перiодiв «нормально!'» i «революцшно!» науки, а не шляхом накопичення знань i приеднання !х до вже наявних [6].
Причому науковi парадигми змшюються за-лежно вГд !х зрiлостi, ступеня застосування матема-тичного апарату, технiки експерименту та наукових традицш конкретно!' дисциплiни [8; 10]. Парадигми управлшня розвитком та управлшня безпекою шдприемства вГдображають: фундаментальш закони i поняття; «метафiзичнi компоненти», критерГ!, вГд-повiднiсть яким необхГдна для сприйняття пояснень факпв як «наукових»; цГннГснГ переваги (наприклад, баланс мГж ккьюсними г яшсними прогнозами, простотою г детальшстю). УправлГння безпекою розвитку металургшного пГдприемства - це складний ба-гатовимГрний процес, який потребуе поеднання вГд-носин деккькох наук, суспГльства, освГти, економГки та полГтики.
Трансдисциплшарна парадигма за своею сут-тю е науково-фкософською платформою для розвитку та шдтвердження гГпотези досм-дження, створюе шдстави для формування комуш-кативних управлГнських практик взаемодГ! залучених соцГальних агентГв, що становлять рГзш сощально-економГчнГ Гнтереси та цшность Серед науковцГв сьо-годнГ широко використовуються поняття мГждисци-плГнарностГ та трансдисциплшарносп, пропонуеться фГлософське та методолопчне трактування цих понять (рис. 1) [7].
Загалом можна видглити декГлька трактувань поняття «трансдисциплГнарна парадигма», а саме: + як вГдсутнГсть протирГччя будь-яких точок
зору мГж науковими дисциплГнами; + як вГдношення мГж системами дисциплшар-ного знання в процеа штеграцГ! Г диференща-цГ! наук, а також як колективш форми роботи вчених рГзних галузей знання з дослГдження одного Г того ж об'екта; + як правило дослГдження навколишнього свГту;
+ як принцип розгляду предмета дослГдження поза рамками наукових дисциплш як продук-тГв спецГалГзацГ!; + як властивГсть особистостГ, компетенцГя або як високий рГвень рГзнобГчностГ, ушверсаль-ностГ знань конкретно! людини;
Рис. 1. Трактування поняття «трансдисциплшарна парадигма»
+ як вiдношення мiж системами дисциплшар-ного знання в процеа iнтеграцГi та дифе-ренцiацГi наук, а також як колективш форми роботи вчених рiзних галузей знання з досль дження одного того ж об'екта; + як принцип оргашзаци наукового знання, за якого в^дбуваеться взаeмодiя багатьох дис-циплш при вирiшеннi комплексу проблем природи та суспкьства.
Автори багатьох досмджень [1; 2; 7] зазначають, що трансдисциплiнарна парадигма не е антагошстич-ною мiждисциплiнарностi, а е бкьш широкою, все-охоплюючою та доповнюе '11, оскiльки поеднуе рiзнi фрагменти реальност в едину картину. Трансдисциплшарна парадигма не протиставляе, а об'еднуе за принципом додатковост те, що розглядалося як про-тилежне. Трансдисциплшарна парадигма намагаеть-ся зрозумiти реальшсть в И складностi, а це саме та установка, яка властива синергетищ [7].
Передбачаеться, що трансдисциплшарна парадигма в наущ е вищим етапом досл^джень. На методо-логiчному рiвнi мiждисциплiнарна парадигма бкьш значуща тому, що дозволяе застосувати методи, ха-рактернi для однiеi' дисциплши в iнших галузях знання, породжуючи новий мiждисциплiнарний шстру-ментарш. Трансдисциплiнарну парадигму управлiння безпекою розвитку металургшного пiдприемства наведено на рис. 2.
Таким чином, трансдисциплшарну парадигму управлiння безпекою розвитку металургшного шдприемства, як штеграцш та диферен-цiацiю наук рiзних областей знання для дослiджен-ня одного й того ж об'екта, можна розглядати у ви-глядi трикутника, вершинами якого е: фiлософiя як наука пiзнання трансформацiй закошв свiту, тобто змiна законiв буття з безпосередньою штегращею соцiально-гуманiтарних наук (соцюлопя, полиоло-
гiя, психологiя та ш.), як пiзнання трансформацiй за-конiв сусп1льства, якi дають уявлення про розвиток сощальних комунiкацiйних в^носин у суспiльствi пiд впливом трансформацшних змiн буття. Фкософ-ськi та сощально-гумаштарш трансформаций своею чергою, формують i систему управлiння безпекою розвитку шдприемства у в^дпов^дний перiод часу як науку оргашзаци забезпечення науковою базою для прийняття ршень щодо функцюнування металургш-ного пiдприемства.
Таким чином, спостертаеться всеохоплення принципiв, методiв, пiдходiв рiзних «вершин» трикутника трансдисциплшарно! парадигми та форму-вання нового мiждисциплiнарного iнструментарiю управлiння безпекою розвитку металургшного шд-приемства.
Фiлософськi принципи можна умовно подки-ти на два напрями: декартовi принципи «здорового глузду» орiентованi на розвиток науково! методологи та дiалектичнi принципи тзнання. До першого на-пряму з можливштю '1х залучення в систему прин-ципiв управлiння безпекою розвитку металургшних пiдприемств можна вiднести таю як [4]:
1) розчленування важких, що не тддаються розв'язанню в загальному випадку, задач на окремi задач^ якi можуть бути розв'язанi, що може в^дпов^дати принципу iндукцii та дедук-ци в управлiннi безпекою розвитку шдпри-емства;
2) перехiд в^д менш складного до бiльш складного, в1д доведеного до недоведеного, а не навпаки (у лопщ це заборона на визначення через невроме);
3) недопущення випадання лопчних ланцюгiв у мiркуваннi;
4) принцип об'ективносп, який стверджуе: в питаннях науки жодна думка не вщграе виршально! ролi. Це вiдноситься i до думки
о_
<
£ <
3
Ё О X
8 ш
Трансдисциплшарна парадигма
Фiлософiя як наука тзнання трансформацiй законiв св^у Соцiально-гуманiтарнi науки тзнання трансформацiй законiв суспiльства
О "
iнтеграцiя та диференцiацiя наук рiзних областей знання для доспщження одного й того ж об'€кта
Управлiння як наука оргашзацп забезпечення науковою базою для прийняття ршень щодо функцiонування металургiйного пщпривмства
Рiвнi управлiння (управлiнського впливу)
Свiтове господарство г Нацiональна економ1ка Регiональна економ1ка Металургiйне пiдпри€мство
Г
т
Управлiння УправлЫня Управлiння
безпекою безпекою розвитку розвитком
п1дпри€мства п1дпри€мства пщпри€мства
Складовi системи управлшня безпекою розвитку металургiйного пщприемства
Об'вкт управлiння
Види дiяльностi металургшного пiдпри€мства: виробнича, фiнансово-економiчна, iнновацiйно-iнвестицiйна, управлшська
Мета
Досягнення захищеного стану пщпри€мства в процесi адаптацп до трансформацп в просторi та часi
Принципи
Функцп
Загальнонауковi: об'€ктивнiсть, пiзнаваннiсть, активне творче вщображення, дiалектики й практики, конкретносп iстини, iсторизму
Специфiчнi: безперервносп, циклiчностi, адекватностi, гнучкостi, комплексностi, синергетичносп
Класичнi функцп управлiння: планування, оргаызащя, мотивацiя, контроль, аналiз як пщ функцiя контролю
Специфiчнi контролiнговi функцп
Методи
Абстрактно-лопчш, iгровi, економiко-статистичнi, математичнi, експертних оцЫок
Рис. 2. Tрансдисциплiнарна парадигма в системi управлiннi безпекою розвитку металургiйного шдприемства
наукового або шшого керiвництва, автори-тетних учених, загально!' думки, думки дер-жавних iнстанцiй тощо;
5) принцип пояснення безлiчi дослiджуваних явищ за допомогою незначно! кiлькостi за-гальних основ. Для прийняття ефективно-го i водночас оптимального управлiнського ршення необхiдно мати достатню кiлькiсть достовiрноi iнформацii', та визначаеться потреба в и узагальненнi. В сучасних умовах цифровiзацii' цей принцип стае найбкьш важливим, оск1льки iнформацiю необх^дно зробити компактною i доступною для ефек-тивного використання;
6) принцип достатньоi' повноти обгрунтування: будь-яке наукове судження мае бути заснова-не на експериментi та теоретичних доказах.
1ншим напрямом фкософських принципiв е дiа-лектичнi принципи шзнання, якi виступають як надбудова над принципами «здорового глузду».
До них слк вiднести:
1) принцип загального зв'язку випливае з основного положення фкософи про матерiальну еднiсть навколишнього свiту, де кнуе безлiч зв'язкiв мiж предметами та явищами, якi мо-жуть виявлятися як безпосередньо, так i опо-середковано;
2) принцип загального розвитку. Безперервно виникае щось нове в уах явищах природи та суспiльства, в духовному житт людини. Перебiг багатьох процеав вiдбуваеться вiд простого до складного, в^д нижчого до ви-щого, за висхiдною лiнiею. Водночас бувають i зворотнi процеси, коли поди вкбуваються за низхiдною лшкю. Такi процеси е по суп регресивними;
3) принцип дiалектичноi суперечностi грун-туеться на законi едностi та боротьби про-тилежностей, який полягае в тому, що мiж рiзними сторонами предмета чи явища е не ткьки протилежностi й взаемш винятки, а м1ж ними кнуе i еднiсть;
4) принцип дiалектичного заперечення базу-еться на загальному законi заперечення, i мае в необх1дносй додержання наступностi пiд час переходу в1д старого до нового, вк попе-реднього до наступного. При цьому запере-чення попереднього е не абсолютним, а лише вiдносним, чим i забезпечуеться сшралепо-дiбний розвиток процеав i явищ у природi та суспкьствь Саме цей принцип пояснюе не-скiнченне виникнення одних яккних станiв i знищення iнших;
5) принцип кторизму передбачае активне за-стосування порiвняльно-iсторичного мето-
ду - сукупшсть пiзнавальних засобiв, процедур, як дозволяють виявити схожiсть i в1д-мiннiсть мiж явищами, що вивчаються;
6) принцип едност кторичного та логiчного заснований на переконанш, що структура об'екта е продуктом його еволюци i вiдбивае и основнi етапи. Тому правильна теор1я, роз-криваючи «специфiчну логiку» цiеi' структу-ри, фактично вiдтворюе його кторго в стис-неному й очищеному вк випадковостей ви-глядч
7) принцип системностi дае змогу визначити стратегiю наукового дослiдження. Будь-який предмет повинен розглядатись як упорядко-вана едшсть вiдносно самостiйних частин або сторш (пiдсистем, елементiв), кожна з яких виконуе певш функци в життi цього предмета. В дшсносп дослiджуваний предмет може не бути розвиненою системою, його частини i !х функци можуть бути змшаш, нерозвину-тi, недостатньо в^дособлеш тощо;
8) принцип едностi аналiзу та синтезу. Аналiз по-грецькi означае роздкення, а синтез -з'еднання. Саме за допомогою цих операцш предмет подаеться як система. Аналiз пер-винний в пiзнаннi, осккьки об'ект пiзнання первiсно подаеться нам як цке. Можливi кiлькiсний, яккний, структурний, функцiо-нальний та iншi види аналiзу (i, вiдповiдно, синтезу);
9) принцип сходження вк абстрактного до конкретного доповнюе i конкретизуе розгляну-тий вище принцип едносп аналiзу та синтезу, осккьки абстрагування - це вид аналiзу, за якого видкяються сторони предмета, яш в дiйсностi самостшно не iснують [4].
Серед загальнонаукових принципiв пiзнання необхiдно видiлити специфiчнi принципи до-слiдження безпеки розвитку шдприемств як соцiально-економiчних систем, а саме: + принцип системоцентрiзму; ^ принцип адекватно1 невизначеностi.
Принцип системоцентрiзму грунтуеться на су-дженнi про значення шдприемства як квазiгомеос-татично1 соцiально-економiчноi' системи, яке займае центральне мкце в системi економiко-правових вк-носин при дослiдженнi Н безпеки розвитку.
Принцип адекватно1 невизначеностi передбачае оршнтацш пiдприемства на можливiсть адекватно реагувати на змши зовнiшнього середовища в умовах невизначеносп, мшливосп та бути здатними до адаптаци в цих умовах.
Взагалi видно, що трансдисциплшарна парадигма може стати комушкативним каналом, який забез-печуе оптимальне поеднання фiлософських, соцю-
гумаштарних та управлшських iHCTpyMeHTiB для впровадження iнновацiйних технологiй та продукпв у науку, виробництво, економшу в рамках системи управлшня безпекою розвитку металургшного шд-приемства. В подальшому це передбачае формування нового типу керiвника, який володiе трансдисципль нарною ^еолопею у поеднаннi з якостями вченого щодо вмiння бачити i виршувати багатофакторнi проблеми фyнкцiонyвання пiдприемства, працювати в спiльних проектах, володiти не пльки мовою свое! профiльноi дисциплши, а й метамовою нового рiвня узагальнення, яке е ознакою трансдисциплшарних досмджень. ■
Л1ТЕРАТУРА
1. Аршинов В. И., Буданов В. Г. Парадигма сложностнос-ти и социогуманитарные проекции конвергентных технологий. Вопросы философии. 2016. № 1. С. 5970.
2. Гребенщикова Е. Г. Философско-методологическое обоснование трансдисциплинарной парадигмы в биоэтике : автореф. дис. ... д-ра филос. наук : 09.00.08. М., 2012. 44 с.
3. Делокаров К. Х. Системная парадигма современной науки и синергетика. Общественные науки и современность. 2000. № 6. С. 110-118.
4. Зацерковний В. I., Тшаев I. В., Демидов В. К. Методо-лопя наукових дослщжень : навч. поаб. Ыжин : НДУ iм. М. Гоголя, 2017. 236 с.
5. Коряков А. Г. Парадигма управления предприятием и обеспечение его развития на основе концепции устойчивого развития. Бизнес в законе. 2012. № 3. С. 179-182.
6. Мушникова С. А. Побудова полтарадигмально! моделi ieрархN стратегш управлшня безпекою розвитку пщприемства. Проблеми системного тдходу веконом'ш). 2020. Вип. 1 (75). Ч. 1. С. 130-136.
7. Нестерова М. А. Трансдисциплинарность когнити-вистики. Нова парадигма. 2014. № 123. С. 42-49.
8. Парадигма // Вiкiпедiя - втьна енциклопедiя. 1Ж: http://ru.wikipedia.org/wiki/
9. Прохорова В. В., Мушникова С. А. Формування системи управлшських шновацш на промислових пщ-приемствах на основi синергетичного пщходу : мо-нографiя. Харш : НТМТ, 2013. 264 с.
10. Фтософський словник / за ред. В. I. Шинкарука. Ки!в : УРЕ, 1986. 800 с.
11. Kuhn T. S. The Structure of Scientific Revolutions. Chicago, 1962 ; M., 1975.
REFERENCES
Arshinov, V. I., and Budanov, V. G. "Paradigma slozhnost-nosti i sotsiogumanitarnyye proektsii konvergentnykh tekhnologiy" [Complexity Paradigm and Socio-hu-manitarian Projections of Convergent Technologies]. Voprosy filosofii, no. 1 (2016): 59-70.
Delokarov, K. Kh. "Sistemnaya paradigma sovremennoy nauki i sinergetika" [The Systemic Paradigm of Modern Science and Synergetics]. Obshchestvennyye nauki i sovremennost, no. 6 (2000): 110-118.
Filosofskyi slovnyk [Philosophical Dictionary]. Kyiv: URE, 1986.
Grebenshchikova, Ye. G. "Filosofsko-metodologicheskoye obosnovaniye transdistsiplinarnoy paradigmy v bio-etike" [Philosophical and Methodological Substantiation of the Transdisciplinary Paradigm in Bioethics]: avtoref. dis.... d-ra filos. nauk: 09.00.08, 2012.
Koryakov, A. G. "Paradigma upravleniya predpriyatiyem i obespecheniye yego razvitiya na osnove kontseptsii ustoychivogo razvitiya" [The Paradigm of Enterprise Management and Ensuring its Development Based on the Concept of Sustainable Development]. Biznes v zakone, no. 3 (2012): 179-182.
Kuhn, T. S. The Structure of Scientific Revolutions. Chicago, 1962; Moscow, 1975.
Mushnykova, S. A. "Pobudova poliparadyhmalnoi mod-eli iierarkhii stratehii upravlinnia bezpekoiu rozvytku pidpryiemstva" [Construction of a Polyparadigmatic Model of the Hierarchy of Enterprise Development Security Management Strategies]. Problemy system-noho pidkhodu v ekonomitsi, vol. 1, no. 1 (75) (2020): 130-136.
Nesterova, M. A. "Transdistsiplinarnost kognitivistiki" [The Transdisciplinarity of Cognitive Science]. Nova paradigma, no. 123 (2014): 42-49.
"Paradyhma" [Paradigm]. Vikipediia - vilna entsyklopediia. http://ru.wikipedia.org/wiki/
Prokhorova, V. V., and Mushnykova, S. A. Formuvannia systemy upravlinskykh innovatsii napromyslovykh pidpryiemstvakh na osnovi synerhetychnoho pidkhodu [Formation of a System of Managerial Innovations at Industrial Enterprises on the Basis of a Syner-getic Approach]. Kharkiv: NTMT, 2013.
Zatserkovnyi, V. I., Tishayev, I. V., and Demydov, V. K. Met-odolohiia naukovykh doslidzhen [Research Methodology]. Nizhyn: NDU im. M. Hoholia, 2017.
