CC BY
32
REFERENCES
1. Rumyantsev YuV, Savitckiy VL, Krushelnitckiy AD, Barkevich VA, Verovchuk BI. [Evolutional aspects of the epidemic process in the Armed Forces of Ukraine]. 2012;312. Ukrainian.
2. Mamin RG. [The ecology of war]. 2011;493. Russian.
3. Milkov FN. [Human and landscapes]. 1973;224. Russian.
4. Milkov FN, Berezhnoy AV, Mikhno VB. [Glossary of Physical Geography]. 1993;228. Russian.
5. [Protecting the environment in the Armed Forces of Ukraine]. Kiev, Varta. 1998;208. Ukrainian.
Crana Haginm^a go pega^ii' 29.03.2016
♦
777.5/.6
ТОКСИКОЛОГО-Г1Г1еН1ЧНА РЕГЛАМЕНТАЦ1Я ТА ОЦ1НКА НЕБЕЗПЕЧНОСТ1 НОВОГО ФУНГЩИДУ - ЦИФЛУФЕНАМ1ДУ
Нацюнальний медичний унгверситет iM. О. О. Богомольця
кафедра гтени та екологИ
бульвар Т. Шевченка,13, Кшв, 01601, Украна
Bogomolets National Medical University
Department of hygiene and ecology
T. Shevchenko boul., 13, Kyiv, 01601, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: цифлуфенамiд, фунгщид, допустима добова доза, токсичтсть, клас небезпечностi Key words: cyflufenamid, fungicides, acceptable daily dose, toxicity, hazardous class
Реферат. Токсиколого-гигиеническая регламентация и оценка опасности нового фунгицида-цифлуфенамида. Ставниченко П.В., Антоненко А.Н., Коршун М.М., Бардов В.Г. Были изучены особенности токсикодинамики нового фунгицида цифлуфенамида. Было установлено, что в соответствии с гигиенической классификацией пестицидов он отнесен к 3 классу опасности (умеренно опасный). Показано, что первичным органом-мишенью действия цифлуфенамида является печень, вторичными - щитовидная железа, сердце, почки, головной мозг. Установлено, что цифлуфенамид является индуктором микросомальных ферментов. Обосновано допустимую суточную дозу для человека цифлуфенамида на уровне 0,01 мг/кг.
УДК 613:632.954:631.453:351.
П.В. Ставтченко,
A.М. Антоненко, М.М. Коршун,
B.Г. Бардов
Abstract. Toxicological and hygienic regulation and assessment of danger of the new fungicide-cyflufenamid. Stavnichenko P.V., Antonenko A.M., Korshun M.M., Bardov V.G. Toxicodynamic peculiarities of the new fungicide - cyflufenamid were studied. It was found that in accordance with hygienic classification of pesticides, cyflufenamid is referred to the 3rd class of hazard (moderately hazardous). It was shown that liver is the primary target organ of cyflufenamid action, thyroid gland, heart, kidneys, brain are secondary. It was established that cyflufenamid is microsomal enzyme inducer. Acceptable daily dose of cyflufenamid for humans was substantiated on level of 0,01 mg/kg.
У сучасних штегрованих системах захисту рослин, яю забезпечуються управлiнням внутрiшньо- та мiжпопуляцiйними взаемовщно-синами мiж оргашзмами в агробiоценозах, провiдним е хiмiчний метод. Ця тенденцiя на тривалий час збережеться i в майбутньому, оскшьки науково обгрунтоване застосування пестицидiв, порiвняно з iншими засобами захисту вщ шкiдливих органiзмiв, забезпечуе його високу бюлопчну й економiчну ефективнiсть [3].
Правильне використання засобiв захисту рослин - справа не тшьки важлива, а й дуже складна, адже асортимент препара^в надзви-чайно великий i характеризуеться значним рiзно-манiттям властивостей, призначень, особли-востей ди, впливу на людину, теплокровних тварин i кориснi оргашзми, поведiнки в нав-колишньому середовищi та шслядп [1, 3].
Саме тому новi дiючi речовини обов'язково проходять процедуру державно! реестраци, одним з важливих етапiв яко! е токсиколого-
ппешчна оцiнка та обгрунтування допустимо! добово! дози (ДДД).
Метою роботи була токсиколого-гшешчна оцiнка небезпечност нового фунгiциду цифлу-фенамiду та наукове обгрунтування його допустимо! добово! дози.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Цифлуфенамiд ((2)-^-[а-(циклопропшмето-ксшмено)-2,3-дифтор-6-(трифторметил)бензил]-2-фенiлaцетaмiд) належить до хiмiчного класу амiдних фунгiцидiв. Основнi фiзико-хiмiчнi вла-стивостi цифлуфенамiду наведенi в таблиц 1.
Оцiнку токсичностi для теплокровних лабо-раторних тварин та небезпечност для людини здiйснено за даними лтератури та штернет-сайпв згiдно з чинною в Укра!ш гiгieнiчною класифiкацieю пестицидiв за ступенем небез-печностi (ДСанПiн 8.8.1.002-98) [5]. При обгрун-туваннi ДДД користувались методичними пiдходами, викладеними у [4, 7].
Ф1зико-х1м1чш властивост1 цифлуфенамщу [10]
Таблиця 1
Показник
Значения
CAS №
Емтрична формула Ввдносна молекулярна маса
180409-60-3
C20H17F5N2O2 412,36
Структурна формула:
Тиск пари, мПа
Розчинн1сть у вода, мг/дм3
Розчинтстъ в орган1чних розчинниках, г/дм3
Коефшдснт розподщу н-октанол/вода (log Ko/w)
0,0354 0,52
гептан — 15,7; ксилол — 217; гексан — 18,6; метанол — 198 4,7
Температура плавлення, °С
62
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Проведено анатз та узагальнення даних лiтератури та iнтернет-сайтiв [10, 12, 13] щодо первинно! токсиколопчно! оцшки цифлуфена-мiду. Було встановлено, що згiдно з гiгiенiчною класифiкацiею пестицидiв за ступенем небез-печностi [5] цифлуфенамщ за параметрами гостро! перорально! (ЛД50 для щурiв >5000 мг/кг) та перкутанно! токсичностi (ЛД50 для щурiв >2000 мг/кг) належить до мало небезпечних ре-човин (4 клас), за гострою iнгаляцiйною токсич-нiстю (ЛК50 для щурiв 4760 мг/м3) - до помiрно небезпечних (3 клас), не подразнюе шкiру - 4 клас, слабо подразнюе слизовi оболонки - 3 клас, не проявляе алергенних властивостей - 4 клас небезпечностг
За даними лггератури [10, 12, 13], органами-мiшенями ди цифлуфенамiду в тдгострому (28 дiб) та субхрошчному (90 дiб) експериментах на щурах е печшка, щитоподiбна залоза, нирки, серце та яечка. Гепатотоксична дiя цифлуфе-намiду проявляеться бiохiмiчними вщхиленнями (пiдвищення активностi лужно! фосфатази (ЛФ), гама-глутамiлтрансферази (ГГТ) та iн.), збшь-шенням маси органа, гепатоцелюлярною п-пертрофiею. У спецiальних експериментах встановлено, що цифлуфенамщ iндукуе цитохром Р-450, пiдвищуе активнiсть пдроксистерощ суль-фотрансферази та уридин дифосфат глюкуро-нiлтрансферази печiнки.
Вплив на щитоподiбну залозу проявляеться збiльшенням маси органа та фолшулярно-кль тинною гiпертрофiею i гiперплазiею, що пов'я-зано зi збiльшенням клiренсу циркулюючих тирео!дних гормонiв внаслiдок пiдсилення печш-кового метаболiзму [11-13]. Отже, гiстологiчнi змши в щитоподiбнiй залозi вториннi по вщношенню до шдукци ферментiв печшки та екскреци гормонiв щитоподiбноl залози.
Кардiотоксична дiя цифлуфенамiду проявляеться мiокардiальною вакуолiзацiею та лшь дозом, як розвиваються внаслiдок пригнiчення тд дiею речовини м^охощ^ально! карнiтин пальмитош трансферази (КПТ) та подальшого зниження утатзацп жирних кислот з довгим ланцюгом, порушення циклу трикарбонових кислот (цикл Кребса) та м^охощ^ального дихання [11-13].
У нирках виявлеш гiстопатологiчнi вщхи-лення (кортикальна та тубулярна вакуолiзацiя, гiалiновi включення). Гiалiновi вкраплення iму-нологiчно iдентифiкованi як а,2ц-глобулш, специфiчний для щурiв-сaмцiв [11-13]. Оскшьки в оргaнiзмi людини цей бшок не синтезуеться, то
у людини поява таких вщхилень у нирках мaлоймовiрнa.
Збiльшення вщносно! маси яечок корелювало з гiпертрофiею та гiперплaзiею клiтин Лейдiгa [11-13]. Ц вiдхилення вториннi вiд пiдвищення екскреци тестостерону у зв'язку з iндукцiею ферментiв печiнки.
Оргaнaми-мiшенями у мишей та собак у субхронiчному дослад були печiнкa, серце, яечка. Змши у вказаних органах були анало-гiчними вiдхиленням, виявленим у щурiв [11-13]. Крiм того, у собак були виявлеш додaтковi оргaни-мiшенi: тимус, матка, яечники, простата, головний мозок. Вплив на останнш проявлявся збшьшенням маси та вaкуолiзaцiею иро! та бшо! речовини, однак неврологiчнi функци у тварин не були порушен [11-13].
У хронiчному (2 роки) дослад на щурах та мишах первинними оргaнaми-мiшенями були печiнкa, серце та нирки. Крiм того, у щурiв одним з оргaнiв-мiшеней була також щито-подiбнa залоза [11-13]. За впливом на печшку самки були визнаш бiльш чутливими.
З даних лггератури [11-13] вщомо, що цифлу-фенaмiд iндукуе цитохром Р-450 по фенобар-бiтaловому типу, тдвищуе aктивнiсть гiдрокси-стеро!дсульфотрансферази i уридиндифосфат-глюкуронiлтрaнсферaзи печiнки. Вплив на щито-подiбну залозу проявлялося збiльшенням маси органа та фолшулярно-кттинною гiпертрофiею i гiперплaзiею, що пов'язано зi збшьшенням ктренсу циркулюючих тирео!дних гормонiв внаслщок посилення печiнкового метaболiзму. Однак наявш даш лiтерaтури [2, 8, 9] свщчать про те, що небезпечний мехашзм впливу на пе-чшку i щитоподiбну залозу в людини реaлiзо-ваний не буде. Вщомо, що фундaментaльнi меха-нiзми, залучеш у функцiонувaння i регулювання гiпотaлaмус-гiпофiзaрно-щитоподiбноl системи, у щурiв i людей яюсно однaковi, але кiлькiсно вiдрiзняються. На вiдмiну вiд щурiв, збшьшення рiвня тиреотропного гормону (ТТГ) у людей при застосуванш iндукторiв мшросомальних фер-ментiв, що знижують рiвень тироксину (Т4), виявлено не було [8, 9]. Тому очевидно, що порушення гомеостазу гiпофiзaрно-тиреоlдноl осi у щурiв i людини будуть значно в^^знятися.
1снуе кiлькa важливих фiзiологiчних i бiохi-мiчних вiдмiнностей мiж людиною i щуром вiдносно функци щитоподiбноl залози. У щурiв менший резерв тирео!дних гормонiв i перюд нaпiвруйнувaння Т4 набагато коротше, шж у людей (через зв'язування з бшком в останнх). Притаманний щурам рiвень ТТГ значно вище, шж у людей, тому люди кшьюсно менш чутливi
до речовин, що знижують рiвень Т4 i пiдвищують рiвень ТТГ. Вщповщно у людей менший ризик появи новоутворень при незмшеному рiвнi ТТГ [2, 8, 9].
За даними лггератури [2, 8, 9, 11] вщомо, що цифлуфенамщ не проявив генотоксичного потен-цiалу в достатньому наборi тестiв (3 in уйго та 2 in vivo), та по мутагеннш активностi належить до 4 класу небезпечносп [5].
Також за даними [2, 8, 9, 11] встановлено, що щифлуфенамщ на рiвнi максимально переносимо! дози призводив до утворення тиреощних аденом та карцином у самщв i острiвково-кл^инно! аденоми та карциноми шдшлунково! залози у самок. У мишей цифлуфенамiд не викликав появу злояюсних новоутворень. Меха-нiзм розвитку гепатоцелюлярних аденом у самцiв у максимально переносимш дозi не був генотоксичним. Поява пухлин була вторинною вiд iндукцil ферментiв печiнки. Встановлено, що
речовина в максимально переносимш кон-центраци викликала збiльшення вмюту ядерно клiтинного антигену пролiферацil, збшьшення рiвня цитохрому Р-450 у клггинах печiнки, центролобурярну гiперплазiю гепатоцитiв [8, 9]. Тобто ешгеномний механiзм розвитку пухлин зумовлюе пороговiсть цього ефекту.
На осшда вищевикладеного, а також з ураху-ванням вiдсутностi генотоксичного потенщалу, цифлуфенамiд за канцерогенною актившстю вщ-несено до 3 класу небезпечносп.
Встановлено, що цифлуфенамiд не володiе тератогенною активнiстю, за ембрютоксичшстю його вiднесено до 3 класу нбезпечност^ за репро-дуктивною токсичнютю - до 4 класу.
1нформащю про величини недiючих доз та основш прояви ди цифлуфенамiду в експе-риментах з вивчення хрошчно! та вiддалено! ди наведено в таблиц 2.
Таблиця 2
Величини недшчих доз цифлуфенам1ду в експериментах з вивчення хрошчноТ та вщдаленоТ дн [2, 8, 9, 11]
Тривалкть, вид тварин, дози (мг/кг)
Ефекти при дд порогових доз
1 р1к перорально, собаки, 0, 30, 120, 490 ррт
104 тижт, перорально, щури, 0, 100, 500, 5000
18 м1сящв, перорально, миш1, 0, 60, 500, 1500, 4000/2000
1,041
4,4
Не канцероген
63
Не канцероген
Збшьшення активносп ЛФ, дифузна кортикальна миертрофш! наднирниюв.
Пстолопчт зм1ни в нирках самц1в, печшщ самок. ТиреоТдн1 аденоми та карциноми у сачит при максимальнш дозь Ризик для людини не доведений, оск1льки механ1зм Тх розвитку не характерний для людського оргашзму.
Зниження приросту маси т1ла, зб1льшення маси печ1нки, г1столог1чн1 ввдхилення в печшщ, серц1, легенях.
Ембрютоксичтсть, щури; 0, 100, 300, 1000
Ембр1отоксичн1сть, крол1; 0, 10, 60, 300
Тес 2-поколшь, репродуктивна токсичн1сть; щури; 0, 80, 250, 800 ррт (з кормом)
100
(материнська) 1000 (фетотоксичтсть)
5
(материнська) 10
(фетотоксичтсть) 18-23
(системна токсичтсть) 57-75 (по репродукцй)
Збшьшення абсолютно' та ввдносноТ маси печ1нки.
Аборти та повна резорбщя у самок. Зниження маси т1ла плод1в, зб1льшення юлькосп випадк1в незавершеноТ осифжацц.
Збшьшення маси печшки та щитоподабноТ залози у самок та потомства.
Прим1тка. 1 - значення обгрунтовано нами на основ1 методичних шдход1в, що кнують в УкраЩ [6].
Нами на основi даних 1^чного дослiду на собаках (табл. 2) обгрунтовано NOАEL на рiвнi 1,04 мг/кг. Це найменший NOАEL з у^х, вста-новлених у субхрошчних та хронiчних дослiдах з вивчення системно! токсичност та вiддалених ефекпв дi!. Тому саме його використано для об-
грунтування величини ДДД цифлуфенамщу. Оскiльки вiддаленi ефекти ди не е лiмiтуючими при токсиколопчнш оцiнцi цифлуфенамiду, для екстраполяцi! даних з тварин на людину при обгрунтуванш ДДД було використано коефщент запасу 100.
ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що зпдно з ппешчною класифшащею пестицищв за ступенем небезпеч-ност цифлуфенамщ за параметрами гостро! перорально! та перкутанно! токсичностi на-лежить до 4 класу (мало небезпечш), за гострою iнгаляцiйною токсичнiстю - до 3 класу (помiрно небезпечнi), за подразнюючою дiею на шкiру -до 4 класу (не подразнюе), слизовi оболонки - до
3 класу (слабо подразнюе), алергенною дiею -
4 клас (не алерген).
2. Основним органом-мшенню впливу циф-луфенамщу визнано печiнку, вторинним - щито-подiбну залозу, серце, нирки, головний мозок. Встановлено, що цифлуфенамщ шдукуе мшросо-мальнi ферменти по фенобарб^аловому типу.
3. Обгрунтовано ДДД для людини цифлуфе-намiду на рiвнi 0,01 мг/кг (найменшу шдпо-рогову дозу встановлено за загальнотоксичною дiею на собаках в 1^чному дослiдi - 1,1 мг/кг, коефщент запасу 100).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Антоненко А.М. Особливосп токсикодина-м1ки та оцшка небезпечносл нового фунгщиду ш-пбггору сукцинатдепдрогенази II поколшия - 1зо-шразаму / А.М. Антоненко // Науковий огляд. - 2015. - № 2 (12). - С. 85-96.
2. Влияние лекарственных растений на уровень йодсодержащих гормонов щитовидной железы в крови у крыс / Кравченко В.Н. [и др.] // Биол. журнал Армении. - 2014. - № 4 (66). - С. 17-21.
3. Еколопя i пестициди / Сторчоус I. [Електронний ресурс]. - Електронт дат. - Режим доступу: http://www.agro-business.com.ua/agronomiia-siogodni/838-ekologiia-i-pestytsydy.html. - Назва з екрану.
4. Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов: МУ № 4263-87. утв. 13.03.87. - Киев: МЗ СССР, 1988. - 210 с.
5. Пестициди. Класифжащя за ступенем небезпечносл: ДСанШН 8.8.1.002-98. Затв. 28.08.98 // Зб. важливих офщшних матерiалiв з саттарних i протиет-демiчних питань. - Ки!в, 2000. - Т. 9, Ч. 1. - С. 249-266.
6. Общая токсикология / под ред. Курляндского Б.А., Филова В.А. - Москва: Медицина, 2002. - 607 с.
7. Проданчук Н.Г. Системный принцип при установлении допустимой суточной дозы пестицидов для человека / Н.Г. Проданчук, Е.И. Спыну, Ю.Г. Чайка // Гигиена и санитария. - 2005. - № 1. - С. 55-58.
8. Розен В.Б. Метаболизм тиреоидных гормонов. [Електронний ресурс]: Основные пути периферического метаболизма. - Електронт дат. - Режим доступу: http://medbe.ru/materials/endokrinnye-funkt-
sii/osnovnye-puti-perifericheskogo-metabolizma-metabo-lizm-tireoidnykh-gormonov/. - Назва з екрану.
9. Трошина Е.А. Принципы тиреостатической терапии болезни Грейвса (лекция). [Електронний ресурс]: CONSILIUM MEDICUM. - Т. 12, № 12. -Електронт дат - Режим доступу: http://medi.ru/-doc/a794704.htm.
10. Cyflufenamid [Електронний ресурс]: IUPAC. Global availability of information on agrochemicals. -Електронт дат. - Режим доступу: http://si-tem.herts.ac.uk/aeru/iupac/Reports/191.htm.
11. Public release summary on the Evaluation of the New Active Cyflufenamid in the Product Cyflamid 50EW Fungicide. [Електронний ресурс]: European Food Safety Authority. - Електронт дат. - Режим доступу: http://apvma.gov.au/sites/default/files/publication/13656-prs-cyflufenamid.pdf.
12. Reasoned Opinion on the modification of the existing MRLs for cyflufenamid in strawberries and peppers. [Електронний ресурс]: European Food Safety Authority. - Електронт дат. - Режим доступу: http://www.efsa.europa.eu/sites/default/files/scientific_ou tput/files/main_documents/3542.pdf.
13. Registration of the New Active Ingredient Cyf-lufenamid as Contained in Cyflufenamid Technical Fungicide. [Електронний ресурс]: New York State Department of Environmental Conservation Division of Materials Management. - Режим доступу: http://pmep.cce.cornell.edu/profiles/fung-nemat/aceticacid-etridiazole/cyflufenamid/cyflufenamid_reg_1013.pdf.
REFERENCES
1. Antonenko AM. [Peculiarities of toxico-dynamics and hazard assessment of new fungicide inhibitor of succinate dehydrogenase II generation -izopirazam]. Naukovyy ohlyad. 2015;2(12):85-96. Ukrainian.
2. Kravchenko VN, et al. [Effect of medicinal plants on iodine level of thyroid hormones in the blood of rats]. Biologicheskiy zhurnal Armenii. 2014;4(66):17-21. Russian.
3. Storchous I. [Ecology and pesticides]. Available from: http://www.agro-business.com.ua/agronomiia-sio-godni/838-ekologiia-i-pestytsydy.html. Ukrainian.
4. [Guidelines for the hygienic assessment of new pesticides]: MU N 4263-87. Approv. 13.03.87. K.: Ministry of health of USSR. 1988;210. Russian.
5. [Hygienic classification of pesticides according to the degree of danger]. DSanPiN 8.8.1.002-98. Approv. 28.08.98. Ministry of health of Ukraine. 1998;20. Ukrainian.
6. [General Toxicology] pod red. Kurlyandskogo BA, Filova VA. M.: «Meditsina». 2002;607. Russian.
7. Prodanchuk NH, Spynu Ye.I, Chayka YuG. [Systemic principle in establishing of pesticides acceptable daily intake for humans]. Gigiena i sanitariya. 2005;1:55-58. Russian.
8. Rozen VB. [The main pathways of peripheral metabolism: The metabolism of thyroid hormones]. Available from: http://medbe.ru/materials/endokrinnye-funkt-sii/osnovnye-puti-perifericheskogo-metabolizma-metabolizm-tireoidnykh-gormonov/. Russian.
9. Troshina Ye.A. [Principles of thyreostatic therapy of Graves' disease (lecture)]. 12(12). Available from: http://medi.ru/doc/a794704.htm. Russian.
10. Cyflufenamid: IUPAC. Global availability of information on agrochemicals. Available from: http://si-tem.herts.ac.uk/aeru/iupac/Reports/191.htm.
11. Public release summary on the Evaluation of the New Active Cyflufenamid in the Product Cyflamid 50EW Fungicide. European Food Safety Authority. Available from: http://apvma.gov.au/sites/default/files/publica-tion/13656-prs-cyflufenamid.pdf.
12. Reasoned Opinion on the modification of the existing MRLs for cyflufenamid in strawberries and peppers. European Food Safety Authority. Available from: http://www.efsa.europa.eu/sites/default/files/scien-tific_output/files/main_documents/3542.pdf.
13. Registration of the New Active Ingredient Cyflufenamid as Contained in Cyflufenamid Technical Fungicide. New York State Department of Environmental Conservation Division of Materials Management. Available from: http://pmep.cce.cornell.edu/profiles/fung-nemat/aceticacid-etridiazole/cyflufenamid/cyflufenamid_-reg_1013.pdf.
CraTra Hagmm^a go pegaKmï 04.04.2016
♦
УДК 616.91-032-06:615.33:576.33
СУЧАСН1 АСПЕКТИ АНТИБ1ОТИКОЧУТЛИВОСТ1 ПРОВ1ДНИХ ЗБУДНИК1В 1НФЕКЦ1ЙНИХ УСКЛАДНЕНЬ
Втницький нацгональний медичний унгверситет iM. М.1. Пирогова МОЗ Украши вул. Пирогова, 56, Вiнниця, 21018, Украша
Vinnytsa N.I. Pyrogov Memorial National Medical University MH of Ukraine Pyrogov Str., 56, Vinnytsya, 21018, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: тфекцшт ускладнення, антибютики, чутливiсть, оniки Key words: infectious complications, antibiotics, sensitivity, burns
Реферат. Современные аспекты антибиотикочувствительности ведущих возбудителей инфекционных осложнений. Назарчук А.А., Осадчук Н.И., Палий Д.В. В работе исследовано чувствительность к антибиотикам условнопатогенных микроорганизмов. От 405 больных с ожогами за период 2011 - 2015 рр. было выделено клинические штаммы S. aureus (n 130), P. aeruginosa (n 127), A. baumannii (n 176), которые были ведущими возбудителями инфекционных осложнений у больных. Клинические штаммы S. aureus, P. aeruginosa, A. baumannii владели всеми морфологическими, тинкториальными, культуральными, биохимическими свойствами, типичными для данных видов бактерий. По результатам чувствительности к антибиотикам было проведено аппроксимацию и интерполяцию данных и получено динамические прогностические показатели изменения чувствительности S. aureus, P. aeruginosa, A. baumannii. Доказано низкую чувствительность к ам-пициллину/сульбактаму (58,63±8,58%), цефтриаксону (55,75±14,24%), гентамицину (57,92±10,76%),
О.А. Назарчук, Н.1. Осадчук, Д.В. Палш
