CC BY
56
30. Telisman S, Colak B, Pizent A, Jurasovic J., Cvitkovic P. Reproductive toxicity of low-level lead exposure in men. Environ. Res. 2007;105:256-66.
31. Amidu N, Owiredu WKBA, Bekoe MAT, Quaye L. The impact of seminal zinc and fructose concentration
on human sperm characteristic. Journal of Medical and Biomedical Sciences. 2012;1(1):14-20.
32. WHO Laboratory Manual for the Examination and Processing of Human Semen. - 5th edition. -Geneva: WHO Press. 2010;287p.
Crana Hagmm^a go pega^ii' 27.11.2015
♦
УДК 632.952:614.76:556.388
С.В. Бтоус, С. Т. Омельчук, О.П. Вавртевич, А.М. Антоненко
ПОР1ВНЯЛЬНА ОЦ1НКА СТ1ЙКОСТ1 ФУНГЩИД1В КЛАС1В ТРИАЗОЛП1РИМ1ДИН1В, ТРИАЗОЛ1В, ШРИМ1ДИНШ I МОРФОЛ1Н1В У ГРУНТ1 ТА ПРОГНОЗУВАННЯ ЗАБРУДНЕННЯ НИМИ ГРУНТОВИХ ВОД
1нститут гшени та екологи
Нацюнального медичного yHieepcumemy iM. О. О. Богомольця (дир. - д. мед. н., проф. С. Т. Омельчук) пр. Перемоги, 34, Кигв, 03057, Украна Institute of Hygiene and Ecology
of the National Medical University named after O.O. Bohomoltsia Peremogy Av., 34, Kyiv, 03057, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: фунгщиди, триазолпiримiдини, триазоли, пiримiдини, морфолти, Грунт, Грyнтовi води Key words: fungicides, triazolopyrimidines, triazoles, pyrimidines, morpholines, soil, groundwater
Реферат. Сравнительная оценка стойкости фунгицидов классов триазолпиримидинов, триазолов, пи-римидинов и морфолинов в почве и прогнозирование загрязнения ими грунтовых вод. Билоус С.В., Омельчук С.Т., Вавриневич Е.П., Антоненко А.Н. Целью исследования было прогнозирование загрязнения грунтовых вод фунгицидами разных химических классов в почвенно-климатических условиях Украины и других Европейских стран, а также оценка их неблагоприятного воздействия на организм человека. В материалах приведены результаты натурных исследований и данные литературы. Было установлено, что по стабильности в почве вещество нового химического класса триазолпиримидинов - аметоктрадин относится к 4 классу опасности (малоопасные вещества), триазолы же относятся ко 2 классу (опасные вещества), а пиримидины и морфолины - к 3 классу (умеренно опасные). Также было установлено, что наименее опасным при попадании в питьевую воду является аметоктрадин, который отнесен к 4 классу опасности по интегральному показателю опасности при попадании в воду.
Abstract. Comparative assessment of stability of fungicides triazolopyrimidine, triazole, pyrimidine and morpholine in the soil and prediction of groundwater pollution with them. Bilous S.V., Omel'chuk S.T., Vavrinevich O.P., Antonenko A.M. The purpose of our study was prediction of ground water contamination with fungicides of different chemical classes in soil-climatic conditions of Ukraine and other European countries and hygienic assessment of their harmful effects on human health. The materials contain field experiments results and literature data. It was established that according to stability in the soil, substance of a new chemical class of triazolopyrimidines - ametoctradin relates to the 4-th hazard class (low hazardous substances), triazoles belong to the 2-nd class (hazardous substances) and pyrimidines and morpholines - to the 3-d class (moderately hazardous substances). It was also found that ametoctradin which relates to the 4-th hazard class according to integral index of danger is the least dangerous, when released into the drinking water.
В умовах постшного зростання та штен-сифшаци сшьського господарства Укра1ни та кра1н Евросоюзу (€С) вщбуваеться передба-чуване збшьшення обсяпв застосування xiMi4H^ засобiв захисту рослин (ХЗЗР) [1]. Внаслщок цього виникае реальна небезпека накопичення !х залишюв у об'ектах навколишнього середовища (грунт, вода) [3, 5].
Порiвнюючи вс об'екти навколишнього середовища, можна впевнено стверджувати, що саме грунт е мюцем найбшьш тривалого та небезпечного накопичення пестицидiв, оскшьки вш багаторазово забруднюеться ХЗЗР як про-тягом одного сезону, так i впродовж багатьох роюв [3, 5].
Найбшьш сучасними та перспективними фунгщидами, що використовуються в наш час для захисту сшьськогосподарських культур, е пестициди нового класу триазолшримщишв. Також досить поширеш на територи Украши !х попередники - фунгiциди клашв триазолiв, три-мiдинiв i морфолшв [2]. Характерною особли-вiстю препара^в вищеназваних класiв е !х дво-та трикратне застосування для захисту культур протягом усього перюду вегетаци, що може спричиняти накопичення !х в об'ектах довкшля, i, зокрема, у грунтових водах, якi мають най-бiльшу ймовiрнiсть забруднення пестицидами [3]. Саме грунтовi води е головним джерелом питно! води для близько 70% населення украшських сiл та селищ мюького типу [6], що й визначае шдвищений ступiнь уваги до них тд час проведення комплексно! токсиколого-ппешчно! оцiнки нових пестицидних препаратiв.
Метою нашо! роботи була порiвняльна гiгiенiчна оцiнка стшкост у грунтi фунгiцидiв класiв триазолшримщишв, триазолiв, шрим> динiв i морфолшв у рiзних грунтово-кл> матичних зонах Украши та прогнозування ризику забруднення ними грунтових вод.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Для дослiдження нами були обраш однi з найбшьш поширених на сьогоднi в Украш класи фунгiцидiв: триазоли (тебуконазол, дифеноко-
назол), пiримiдини (пiриметанiл, ципродинiл) та морфолши (диметоморф). 1х поведiнку в грунт порiвнювали з новою ддачою речовиною класу триазолпiримiдинiв - аметоктрадином.
Iнформацiя про фiзико-хiмiчнi властивостi до-слiджуваних дiючих речовин (д.р.) наведена зпдно з [8] i представлена в таблиц 1.
Для оцшки стiйкостi у грунтi д.р. дослщжу-ваних хiмiчних класiв нами були проведеш натурнi дослiдження в рiзних грунтово-клiматич-них умовах Укра1ни з рiзними типами грунтiв. Умови застосування дослщжуваних фунгiцидiв наведено в таблищ 2.
Результати натурних дослщжень були ви-користанi для математичного моделювання пове-дiнки дослiджуваних д.р. в груш! Були розра-хованi перюд напiвруйнування (т50) i константа швидкосп руйнацil (К):
xy 2 У
к=
n n 1=1 1=1
n f n Л2 ' де
«2x2 - 2 x
1=1
V 1=1 У
n - кiлькiсть вимiрювань; x - час потенцшно! обробки, доба;
y - натуральный логарифм концентраци пестициду в Грунп в момент часу x.
При вивченнi поведiнки дослщжуваних пестицидiв в об'ектах агроценозу Украши для розрахунку т50 д.р. у груш! був використаний метод математичного моделювання, який пе-редбачае розрахункове вщтворення процесiв руйнування пестицидiв за фактичними даними, що дозволяе прогнозувати !х стiйкiсть.
Для цього нами було використано експо-ненцiйну модель з використанням рiвняння першого порядку:
Ct = C0 х e'
■kt
де
Ct - концентращя речовини в момент часу t, мг/кг; C0 - вихщна концентрацiя речовини, мг/кг; k - константа швидкосп розпаду, доба-1; t - час пiсля останньо! обробки, доба.
16/ Том XXI/1
117
Ф1зико-х1м1чш параметри дослщжуваних д1ючих речовин [8]
Ф1зико-х1м1чний параметр Д1юча речовина
аметоктрадин дифеноконазол тебуконазол ципродитл п1риметан1л диметоморф
Емтрична формула
С^Н^
с^н^а^Оз с^сШзО
С,4Н,5^
С,2Н,з^
c21н22aNO4
Х1м1чна назва за 5-етил-6- 1-{2- [4-4(4- ^8)-1-п- (4-циклопро-
1иРАС октил[1,2,4]тр хлорфенокси)- хлорфен1л-4,4- тл-6-метил-
иазоло[1,5-а]п1- 2-хлорфен1л- диметил-з-(1Н- тримвдин-2-
1,2,4-триазол- 1л)-фен1лам1н
рим1дин-7-ам1н (4-метил-1,з-дюксолан-2-1л)-метил]}-1Н-1,2,4-триазол
1-1л-метил) пентан-з-ол
^(4,6-диме-тилтришдин-2-1л)ашлш
(Е,г)-4-[з-(4-хлорфен1л)-з-(з,4-димето-шфетл) акри-лош]морфолш
Молекулярна маса, г/моль
275,з9
406,26
з07,82
225,29
199,11
з87,86
Розчинн1сть у вод при 20°С, мг/л
0,15
15,0
з6,0
1з,0
121,0
28,95
Коефщснт розподалу в систем!
октанол/вода Log Р (при рН 7, 20°С )
4,4
4,з6
з,7
4,0
2,84
2,68
Тиск пари при 25°С, мПа
2,1*10
з,ззх10-5
1,з0х10-э
5,10*10-1
1,1
9,85*10-4
Коефщкнт сорбцН орган1чним вуглецем
Кос
771з
з760
769
2277
з01
566
Зразки проб вщбирали починаючи з дня обробки та через встановлеш термши впродовж усього перiоду вегетацн, останнш вiдбiр проб проводили при зборi врожаю. Вмiст дослщжу-ваних д.р. у пробах грунту визначали за до-помогою ГРХ (газорiдинна хроматографiя) та ВЕРХ (високоефективна рiдинна хроматографiя). Межа кiлькiсного визначення аметоктрадину в грунт 0,1 мг/кг, дифеноконазолу - 0,02 мг/кг, тебуконазолу i ципродиншу - 0,05 мг/кг, триме-таншу - 0,15 мг/кг та диметоморфу - 0,01 мг/кг.
За стабшьнютю та м^рацшною здатнiстю у грунт речовини класифiкували згiдно з класи-фiкацiю ДСанПiн 8.8.1.002-98 [7], яка включае 4 класи речовин за стабшьнютю у групп: 1 клас -т50 становить бiльше 120 дiб (високостiйкi), 2 клас - т50 становить 31 - 60 дiб (стiйкi) , 3 клас -т50 в межах 11 - 30 дiб (помiрно стшю), 4 клас -т50 менше 11 дiб (мало стiйкi). Для ощнки даних лiтератури з питання стабшьносп д.р. у грунтi
було застосовано мiжнароднi класифшацн 1иРАС та SSLRС [7, 11].
Прогнозування можливосп м^рацн фунп-цидiв у грунтовi води здiйснювали за рядом по-казникiв: iндекс потенцiйного вимивання [12], iндекс потенцiйного забруднення грунтових та рiчкових вод (LЕАСН) [10], як враховують швидкiсть розпаду пестицидiв у грунтi (т50), кое-фщент сорбцн органiчним вуглецем (Кос) та розчиннють у водi.
Для штегрально! оцiнки потенцшно1 небез-пеки впливу пестиццщв на органiзм людини при потраплянш в грунтовi та поверхневi води використаний iнтегральний показник небез-печностi при потрапляннi у воду (1ПНВ) [9]. РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ Результати натурних дослiджень (рис.) у рiзних грунтово-клiматичних зонах Украши були вико-ристанi для розрахунку параметрiв стiйкостi до-слiджуваних ддачих речовин у грунтi (т50) (табл. 3).
Умови застосування препарат1в клаав триазолтримщишв, триазол1в, п1рим1дин1в та морфолШв
Норма Грунтово-
Препарат витрат за Культура кл1матична зона, Тип грунту
речовина д.р., г/га область
Триазолтритдани
Аметоктрадин Орвего, КС 900 виноградники Сухий Степ, каштанов!
АР Крим
картопля, томати, Пол1сся, дерново-тдзолисп
ог1ркп, цибуля Кигвська
Триазоли
Тебуконазол Натво 75 WG 350 яблут Лкостеп, чорноземи, с1р1 л1сов1,
Черкаська темнос1р1
270 виноградники
350 томати, морква, Пол1сся, дерново-п1дзолист1
картопля Кигвська
1карус 250, в.е. 300 яблун1
450 виноградники Степ, чорноземи, каштанов!
Миколагвська
Талент 250, к.е. 300 виноградники Пол1сся, дерново-тдзолисп
Кигвська
Ор1ус 250, в.е. 300 яблун1 Л1состеп, чорноземи, с1р1 л1сов1,
Черкаська темнос1р1
450 виноградники Степ, Одеська чорноземи, каштанов1
Дифеноконазол Квадр1с Топ 325 8С 375 картопля, томати Пол1сся, дерново-п1дзолист1
Кигвська
Ревус Топ 500 8С 450 томати
600 картопля
Скор 250 ЕС 375 томати Лкостеп, чорноземи, с1р1 л1сов1,
Черкаська темнос1р1
250 картопля Пол1сся, дерново-п1дзолист1
Кигвська
Селест Топ 312,5 FS 17,5 г/т картопля
Шримвдини
П1риметан1л Скала 400 8С 2880 виноградники Сухий Степ, АР каштанов1
Крим
1440 яблун1 Л1состеп, чорноземи, с1р1 л1сов1,
Черкаська темнос1р1
3000 томати Пол1сся, дерново-п1дзолист1
Кигвська
Фл1нт Стар 520 8С 720 яблун1, виноградники Л1состеп, чорноземи, с1р1 л1сов1,
Черкаська темнос1р1
Ципродин1л Св1тч 62,5 WG 750 опрки, томати Полкся, дерново-п1дзолист1
Кигвська
Морфолши
Диметоморф Орвего, КС 675 виноградники Сухий Степ, АР каштанов
Крим
картопля, томати, Пол1сся, дерново-тдзолисп
ог1рки, цибуля Кигвська
Сф1нкс Екстра, в.г. 994,4 виноградники Сухий Степ, АР каштанов1
Крим
452 картопля Пол1сся, дерново-п1дзолист1
Кигвська
Акробат Топ, ВГ 300 виноградники Сухий Степ, АР каштанов1
Крим
Кабр1о Дуо, к.е. 432 томати, цибуля, опрки Пол1сся, дерново-тдзолисп
Кигвська
Примiтки: х - час потенцшно! обробки, доба; у - натуральний логарифм концентраци пестициду в Грунт! в момент часу х.
16/ Том XXI/1
119
0,3
| 0,2
к 'Ет п о. IX
о
0,1
-диметоморф ципродинт
Доба досл1дження
■¿г - триметант
-аметоктрадин -дифеноконазол
— - тебуконазол
0
Усереднеш даш щодо динам1ки вмкту д1ючих речовин класу триазолпiримiдииiв, триазол1в, пiримiдииiв та морфолiиiв у грунт!
Проведенi нами дослiдження показали, що аметоктрадин руйнуеться у групп з т50 7,1-8,3 доби. Зпдно з чинною гiгiенiчною класифшащею пести-цидiв [4] за стшюстю у грунтi аметоктрадин як за результатами натурних дослiджень, проведених в Укрш'ш, так i аналiзу результанв, отриманих в iнших кра1нах, може бути вщнесений до IV класу небезпечносп (малонебезпечнi сполуки).
Дослiджуванi фунгщиди класу триазолiв -тебуконазол i дифеноконазол у грунтово-ктма-тичних умовах Украши руйнуються в грунтi з т50 в межах 21,2-56,6 доби i 23,3-52,1 доби вщпо-вщно; класу пiримiдинiв - пiриметанiл - 4,722,3 доби, ципродинiл - 7,7-13,5 доби; класу морфолмв - диметоморф - 6,7-29,2 доби.
Таблиця 3
Параметры стшкосл у грунт! та прогиозуваиия можливост1 мпграцп у грунтов! води дослщжуваних д1ючих речовин х1м1чних клас1в триазолпiримiдииiв, триазол1в, шримщишв 1 морфол1шв
№ Д1юча речовина Т501 грунт, д1б t 1-2 Т502 Грунт, д1б Т50 / Т50 GUS1 GUS2
М±т М±т ^^шеап (Хт1п -Хшах) значення рангз значення рангз
Аметоктрадин 7,7±0,4 7,7±0,4* - 19,7 2,6 0,10 1 0,11 1
(8,4—1з0,8)
1 Дифеноконазол з0,6±2,з з4,2±1,9 1,86** 85,0 2,8 0,6з 2 0,90 2
(20-265)
Тебуконазол з7,4±2,7 47,1 1,з 1,75 6 2,85 6
2 (25,8-91,6)
ЦИПРОДИН1Л 10,8±1,1 10,4±1,1 0,24** 45,0 4,2 0,66 з 1,11 з
1 (11-98)
Пiриметанiл 10,з±1,1 29,5 2,9 1,54 5 2,65 5
2 (2з-54)
Диметоморф 11,8±1,4 11,8±1,4 - 44,0 з,7 1,з4 4 2,56 4
(з4-54)
Прим1тки: 1 - результаты, отримаш в грунтово-кл1матичних умовах Украши; 2 - за даними [8]; 3 - вщ найменшого до найбшьшого значения; * - деградащя аметоктрадину в грунп вщбуваеться достов1рно швидше, пор1вняно з речовинами класу триазоли, шримщини, морфолши (Ч = 13,67; 2,34; 2,77 при р<0,05); ** - р>0,05.
Отримаш нами результати вивчення швидкосп деградаци дослiджуваних фунгiцидiв у rрунтово-клiматичних умовах Украши та ан^з даних лггератури дозволили вiднести д.р. класу триазолiв до II класу (небезпечнi) зпдно з [4]; фунгiциди класу тришдишв i морфолiнiв -до III класу (помiрно небезпечнi).
Статистична обробка отриманих у грунтово-клiматичних умовах Украши результат показала, що т50 дослiджуваних речовин одного класу достовiрно не вiдрiзняються (табл. 3). Це дало можливють розрахувати середнш показник перiоду напiвруйнування для класу та показало, що особливост хiмiчноl структури та фiзико-хiмiчних властивостей дослщжуваних речовин одного класу не впливають на швидкiсть 1х метаболiзму. Порiвняльний аналiз поведiнки речовин у грунт по класах показав, що середнш т50 для аметоктрадину становить 7,7±0,4 доби, для триазолiв - 34,2±1,9 доби, для пiримiдинiв -10,4±1,1 доби, для морфолiнiв - 11,8±1,4 доби. Тобто, найшвидше в об'ектах агроценозу руй-нуеться нова сполука класу триазолшримщишв -аметоктрадин (р<0,05).
При порiвняннi даних щодо стiйкостi до-слiджуваних речовин у рiзних типах грунтiв Украши та шших кра!н Свропи встановлено, що дослщжуваш д.р. менш стiйкi у першому ви-падку, нiж другому. Така рiзниця зумовлена рiзними типами грунтв та особливостями клi-матичних умов.
Оскшьки провiдним ланцюгом мiграцiйних процесiв у бiосферi е грунт, нами було проведено ощнку ризику ймовiрностi забруднення шд-земних вод за iндексами GUS в грунтово-кль матичних умовах Украши та шших кра!н Свропи (табл. 3).
Було встановлено, що при застосуванш фунгiцидiв класiв триазолпiримiдинiв, триазолiв, шримщишв та морфолiнiв у грунтово-клiма-тичних умовах Украши юнуе низький ризик забруднення грунтових вод, оскiльки у вшх випадках GUS був < 1,8 (табл. 3). У грунтово-^матичних умовах решти кра!н Свропи зна-чення iндексу GUS аметоктрадину i дифеноко-назолу спiвпадають з отриманими нами даними, для тебуконазолу, ципродиншу, шриметаншу та диметоморфу значення були дещо вищими, що iмовiрно пов'язано з бшылою стiйкiстю дослщ-жуваних речовин у грунтах Ившчно! та Захвдно! Свропи. Для пiриметанiлу i диметоморфу в грунтах Свропи юнуе незначний ризик забруд-нення грунтових вод, тебуконазолу - висока ймо-
BipHiCTb забруднення грунтових вод. При ранжуванш значень GUS вщ мшмально! до максимально! можливост вимивання речовини в rpyrnoBi води ранги дослiджуваних речовин за результатами вивчення в грунтово-ктматичних умовах Укра!ни та iнших кра!н Свропи сшвпадають.
Як видно з таблищ 4, в грунтово-ктматичних умовах Укра!ни ризик забруднення грунтових та поверхневих вод за iндексом LEACH аме-токтрадином, дифеноконазолом, ципродинiлом i диметоморфом низький (3 клас), тебуконазолом - середнш (2 клас), шриметаншом - високий (1 клас). В умовах шших кра!н Свропи отримаш аналопчш результати для аметоктрадину та ципродиншу, як вщнесено до 3 класу (низький ризик забруднення); щодо шших дослщжуваних речовин: тебуконазол, шриметанш i диметоморф вщнесено до 1 класу (високий ризик), дифено-коназол - до 2 класу (середнш ризик).
Зауважимо, що вс розраховаш вище по-казники характеризують лише потенцшну можливiсть проникнення пестицидiв у шдземш та поверхневi води без достовiрно! оцiнки ймовiрностi такого проникнення. Крiм того, вони не дозволяють ощнити ризик для здоров'я людини при вживанш забруднено! таким чином води [9].
Для проведення оцiнки потенцшно! небезпеки впливу пестицидiв на оргашзм людини при потрапляннi в грyнтовi та поверхневi води нами використаний штегральний показник небезпеч-ностi при потраплянш у воду (1ПНВ) та ощночна шкала [9], яка враховувала значення показникiв LEACH, т50 у водi та допустимо! добово! дози (ДДД) i передбачала чотири градаци. Пiсля додавання всiх отриманих балiв оцiнювали ш-тегральний показник небезпечност при потрап-ляннi у воду (1ПНВ) (табл. 4).
Серед дослщжуваних фyнгiцидiв нова хiмiчна сполука аметоктрадин належить до мало-небезпечних для людини речовин (4 клас небезпеки) при вживанш контамшовано! води, диметоморф i ципродинш - до помiрно не-безпечних (3 клас небезпеки). Дифеноконазол е небезпечними для людини (2 клас небезпеки), що пов'язано з низьким значенням ДДД для людини та високою стiйкiстю у водi; а тебуконазол i пiриметанiл - високонебезпечш для людини, що зумовлено !х високою стiйкiстю у водi та високим потенцiалом до вимивання в шдземш та поверхневi води (1Б клас небезпеки).
16/ Том XXI/1
121
Оцшка небезпечност впливу дослiджуваних дiючих речовин хiмiчних клас1в триазолшримщишв, триазол1в, шримщишв! морфолШв
при потраплянн1 у rрунтовi води
,Щюча LEACH1 LEACH2 Т502 вода, даб ДДД1, мг/кг 1ПНВ
речовина значення клас3 бали4 значення клас3 значення бали4 значення бали4 бали4 клас4
Аметоктрадин 0,0001 3 1 0,0004 3 1,0 1 0,2 1 3 4
Дифеноконазол 0,0941 3 3 0,3391 2 3,0 1 0,002 4 8 2
Тебуконазол 1,0205 2 4 2,2049 1 42,6 4 0,03 1 9 1Б
Цииродитл 0,0617 3 2 0,2569 3 12,5 3 0,03 1 6 3
Шриметатл 4,1405 1 4 11,8588 1 16,5 3 0,02 2 9 1Б
Диметоморф 0,1995 3 3 2,2505 1 10,0 2 0,1 1 6 3
Примаки: 1 - результати, отримат в Грунтово-клiматичних умовах Украши; 2 - результати, отримат за даними [8]; 3 - зпдно з [10]; 4 - зпдно з [9].
ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що за стшюстю у Групп спо-лука нового х1м1чного класу триазолшримщишв - аметоктрадин належить до IV класу небез-печносп (малонебезпечн сполуки), в той час як триазоли належать до II класу (небезпечн сполуки), а шримщини i морфолши - до III класу (пом1рно небезпечш) та доведено, що найшвид-ше в Грунтi руйнусться аметоктрадин (р<0,05).
2. Проведений порiвняльний аналiз стiйкостi та оцiнка потенцшно! небезпеки впливу до-слiджуваних фунгщцщв на органiзм людини при потраплянш в Грунтовi та поверхневi води показав, що найменшу небезпеку становить сполу-ка нового хiмiчного класу триазолшримщишв -аметоктрадин, який вщнесено до 4 класу не-безпечносп за iнтегральним показником небез-печносн при потрапляннi у воду.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Актуальшсть використання та ппешчна оцшка змш асортименту та обсяпв застосування фунг1цид1в для захисту виноградников у сшьському господарств1 Украши та £вропи / А.М. Антоненко, О.П. Вавршевич, С.Т. Омельчук [та in] // International scientific-practical forum of pedagogues, psychologists and medics "October scientific fomm'15". - Geneva, Switzerland, 2015. - P. 197-202.
2. Вавршевич О.П. Оцшка сучасного асортименту та обсяпв застосування фунгiцидiв у сшьсь-кому господарсга Украши як складова державного сощально-ппешчного мониторингу / О.П. Ваврiневич, С.Т. Омельчук, В.Г. Бардов // Медичш перспективи. -2013. - Т. XVIII, № 4. - С. 95-103.
3. Волгина Т.Н. Пути распространения пестицидов в объектах окружающей среды / Т.Н. Волгина, В.Т. Новиков, Д.В. Регузова // Региональтные проблемы. - 2010. - Т. 13, № 1. - С. 76-81.
4. Ппешчна класифшащя пестицидiв за ступе-нем небезпечносп: ДСанШН 8.8.1.002-98; затв. 28.08.98. - Кшв: МОЗ Украши, 1998. - 20 с.
5. Нюхина И.В. Моделирование поведения азо-ксистробина в почвах 9 регионов Российской Федерации / И.В. Нюхина // Russian Agricaltural Science Review. - 2015. - Т. 6, № 6-2. - С. 5-7.
6. .flnHK A.B. BogorocnogapcbKa eKonoria / A.B. ^hk. - T. 4, kh. 6-7. - Khib: TeHe3a, 2004. - 434 c.
7. Categories of fungicide solubility, persistence and mobility in soils (adapted from Karmin). - 1997. -IUPAC. - Pesticide Properties Database.
8. PPDB: Pesticide Properties Data Base. -[EneKipoHHHH pecypc]. - Pe^HM gocryny: http://si-tem.herts.ac.uk/aeru/footprint/en/.
9. Prediction of Pesticide Risks to Human Health by Drinking Water Extracted From Undergriund Sources / A. Antonenko, O. Vavrinevych, S. Omelchuk [et al.] // Georgian Medical News. - 2015. - N 7-8 (244-245). -P. 99-106.
10. Screening the leaching tendency of pesticides applied in the Amu Darya Basin (Uzbekistan) / E. Papa, S. Castiglioni, P. Gramatica [et al.] // Water Research. -2004. - Vol. 38. - P. 3485-3494.
11. SSLRC classification: Classification of mobility. - Soil Survey and land research centre. - Cranfield University, UK. - 1998. http://www.cranfield.ac.uk/sslrc/
12. Water Models / Pesticides: Science and Policy [E^eKTpoHHUH pecypc]. - Pe^HM gocryny: http://www.epa.gov/oppefed1/models/water/#scigrow
REFERENCES
1. Antonenko AM, Vavrinevych OP, Omel'chuk ST ta in. [Actuality of using and hygienic estimation of changes of assortment and application of scope of fungicides for vineyards protection in Ukrainian and European agriculture]. International scientific-practical forum of pedagogues, psychologists and medics "October scientific forum'15", the 15th of October, Geneva, Switzerland. 2015;197-202. Ukrainian.
2. Vavrinevych OP, Omel'chuk ST, Bardov VH. [Evaluation of current assortment and volume of application of fungicides in the agriculture of Ukraine as a component of state social-hygienic monitoring]. Medicni perspektivi. 2013;XVHI(4):95-103. Ukrainian.
3. Volgina TN, Novikov VT, Reguzova DV. [Ways of spreading of pesticides in the environment]. Regio-naltnye probemy. 2010;13(1):76-81. Russian.
4. [Hygienic classification of pesticides according to the degree of danger: DSanPiN 8.8.1.002-98. Approv. 28.08.98]. Kyev. Ministry of health of Ukraine, 1998;20. Ukrainian.
5. Nyukhina YV. [Modeling of azoxystrobin behavior in soils in 9 regions of the Russian Federation]. Russian Agricaltural Science Review. 2015;6(6-2):5-7. Russian.
6. Yatsyk AV. [Water Management Ecology]. Heneza. 2004;4(6-7):434. Ukrainian.
7. Categories of fungicide solubility, persistence and mobility in soils (adapted from Karmin). IUPAC. Pesticide Properties Database; 1997.
8. PPDB: Pesticide Properties Data Base. [Electronic resource]. Available from: http://si-tem.herts.ac.uk/aeru/footprint/en/.
9. Antonenko A, Vavrinevych O, Omelchuk S et al. Prediction of Pesticide Risks to Human Health by Drinking Water Extracted From Undergriund Sources. Georgian Medical News. 2015;7-8(244-245):99-106.
10. Papa E, Castiglioni S, Gramatica P et al. Screening the leaching tendency of pesticides applied in the Amu Darya Basin (Uzbekistan). Water research. 2004;38:3485-94.
11. SSLRC classification: Classification of mobility. Soil Survey and land research centre. Cranfield University, UK.
12. Water Models. Pesticides: Science and Policy. [Electronic resource]. Available from: http://www.epa.gov/oppefed1/models/water/#scigrow
Crarra Hagium^a go pega^ii' 21.12.2015
♦
УДК 613.96:314.44:614
О.В. Бердник, ПРОСТОРОВО-ЧАСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
О.П. Рудницька, ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ЯК 1НСТРУМЕНТАР1Й
ОВ Добрянська УПРАВЛ1ННЯ ПРОЦЕСАМИ ФОРМУВАННЯ
ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я
ДУ «1нститут ггггени та медично! екологИ ¡м О.М. Марзеева НАМН Украгни» вул. Попудренко, 50, Кигв, 02660, Украгна
SI «O.M. Marzyeev Institute of Hygiene and Medical Ecology NAMS of Ukraine» Popudrenko str., 50, Kiev, 02660, Ukraine e-mail: [email protected]
Ключовi слова: динамжа захворюваностi, прогноз захворюваностi, dimu старшого доштльного eiKy Key words: dynamics of morbidity, prognosis of morbidity, preschool age children
Реферат. Пространственно-временная характеристика заболеваемости как инструментарий управления процессами формирования общественного здоровья. Бердник О.В., Рудницкая О.П., Добрянская О.В.
Пространственно-временная характеристика заболеваемости населения и прогнозирование ситуации на перспективу являются необходимым условием для обоснования управленческих решений и наиболее действенных мер, направленных на оптимизацию процессов формирования здоровья населения. Целью работы было определить тенденции изменения показателей заболеваемости детей 6-летнего возраста в динамике
16/ Том XXI/1 123
