CC BY
9
ня вiд норми BMicTy у сироватцi KpoBi IgE .
4. piBHeM забруднення атмосферного пов^ря речовинами алергенно! дм (пилом, двоокисом азоту) i показниками вщхилення вiд норми IgM, IgA, IgE вия-влено тiсний зв'язок.
У зв'язку з викладеним перспективи подальших дослiджeнь вбачаемо у вив-чeннi у м. Хмельницькому впливу piзних хiмiчних речовин, якi виявляють харак-тepнi iмунотоксичнi ефекти на здоров'я дорослого населення у дозах на piвнi ГДК i за !х перевищень.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вершигора А.Ю. lмунологiя [пiдpуч.] / А.Ю. Вершигора. — К.: Вища школа, 2005. — 599 с.
2. Винарська О.1. Вплив комбшовано'1 дм хiмiчних сполук на iмунну систему / О.1. Винарська, 1.О. Черниченко, Н.О. Hi-конова, 1.В. Кононко, Л.6. Григоренко // Довкiлля та здоров'я. — 1999. — № 3. — C. 25-28.
3. Застенская И. А. Некоторые характеристики системы иммунитета при хроническом воздействии биоаккуму-лирующих химических веществ / И.А. Застенская, Т.В. Чашинская,
B.В. Кочубинский, Н.В. Пивень, Е.Е. Орлова, Л.Н. Лухверчик // Актуальные проблемы транспортной медицины. — 2010. — № 4 (22). — С. 120-123.
4. Климчук М.А. Стан навколишнього середовища та його вплив на здоров'я населення Львiвськоí област / М.А. Климчук // Довктля та здоров'я.— 2005. — № 3. — С. 43-48.
5. Нацюнальна доповщь про стан навколишнього природного середовища Хмельницько! област за 2006-2010 роки. — Хмельницький: Вид. ПП Мельник А.А., 2010. — 98 с.
6. Пивоваров Ю.П. Гигиена и экология человека / Ю.П. Пивоваров. — М.: ВУНМЦ МЗ РФ, 1999. — 220 с.
7. Сердюк А.М. Вплив чинниюв навколишнього середовища мют Укра'ши на формування iмунного статусу дитячого населення / А.М. Сердюк, 0.1. Винарська, 1.О. Черниченко, О.О. Бобильова // Довктля та здоров'я. — 2000. — № 3. —
C. 2-6.
8. Современные лабораторные тесты и их интерпретация / А.И. Пальчевский, А.А. Кириллов, А.А. Мельник, М. Тиссен.
— К.: Книга плюс, 2006. — 296 с.
9. Стан здоров'я населення Хмель-ницько! област за 2006-2010 роки. Звт н допов^д саштарно-епщемюлопчно'|' станци Хмельницько! область — Хмельницький: Вид. ПП Мельник А.А., 2010. — 120 с.
10. Удод В.М. Aналiз закономipностeй та наслщюв взаемовщносин людини з навколишшм природним середовищем / В.М. Удод, В.В. Трофимович, Г.Л. Гер-галова // Довктля та здоров'я. — 2003.
— № 3. — С. 26-30.
11. Хижняк М.1. Здоров'я та еколопя людини [пщруч.] / М.1. Хижняк, А.М. На-горна. — К.: Здоров'я, 1995. — 232 с.
Надйшла до редакци 20.10.2011.
HYGIENIC ASSESSMENT OF FLUMETSULAM BEHAVIOR AND SUBSTANTIATION OF ITS HYGIENIC STANDARD FOR SOIL
Bagatcka O., Lepeshkin I., Medvedev V., Grinko А., Yuschuk S.
Г1Г1СН1ЧИА ОЦ1НКА ПОВЕД1НКИ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ГШШЧНОГО НОРМАТИВУ ФЛУМЕТСУЛАМУ У ГРУНТ!
сктьки центральним провщ-ним ланцюгом м1грацшних процес1в у бюсфер1 е Грунт, який безпосередньо впливае на х1м1чний склад води поверх-невих I п1дземних джерел водо-постачання, атмосферного по-в1тря, продуклв харчування рослинного та тваринного по-ходження, I тому мае опосе-редкований вплив на здоров'я людини, суттевого значення набувае вивчення повед1нки та розроблення ппеычних норма-тив1в пестицид1в саме у Грунт
[1]. У зв'язку з цим особливо! уваги дослщниюв потребують нов1 речовини, як1 за даними попередых досл1джень у кра!-нах-виробниках належать до ст1йких речовин в об'ектах довктля, що зб1льшуе потенцмний ризик Тхнього несприятливого впливу на здоров'я населення
[2]. Саме до таких довол1 ста-б1льних речовин належить флу-метсулам, який е дючою речо-виною герб1циду Дерб1 175, КС
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ПОВЕДЕНИЯ И ОБОСНОВАНИЕ ГИГИЕНИЧЕСКОГО НОРМАТИВА ФЛУМЕТСУЛАМА В ПОЧВЕ
Багацкая Е.Н., Лепешкин И.В., Медведев В.И., Гринько А.П., Ющук С.И.
Проведена гигиеническая оценка поведения флуметсулама (действующее вещество гербицида Дерби, 175, к.с.) в почве. На основании результатов лабораторных и натурных исследований были рассчитаны периоды полураспада флуметсулама в почве, изучена его фитотоксичность и способность к миграции в сопредельные среды (воду, воздух, растения). Установлено, что флуметсулам является стойким пестицидом в почве и очень подвижным в системе "почва — грунтовые воды". Подвижность флуметсулама в почве зависит от типа почвы и интенсивности увлажнения. С учетом фитотоксического, транслокационного, водно-миграционного и воздушно-миграционного показателей вредности обоснована величина гигиенического норматива флуметсулама в почве на уровне 0,05 мг/кг. Использование препаратов на основе флуметсулама в максимальной рекомендованной норме расхода не приведет к загрязнению почвы и грунтовых вод в реальных почвенно-климатических условиях Украины.
© Багацька О.М., Лепьошкн 1.В., Медведев В.1., Гринько А.П., Ющук С.1. СТАТТЯ, 2012.
БАГАЦЬКА О.М., ЛЕПЬОШК1Н 1.В., МЕДВЕДЕВ В.1., ГРИНЬКО А.П., ЮЩУК С.1. 1нститут екоппени i токсикологи iм. Л.1. Медведя, м. Кшв
УДК6 13:632.95:502: 613.15:631.14
HYGIENIC ASSESSMENT OF FLUMETSULAM BEHAVIOR AND SUBSTANTIATION OF ITS HYGIENIC STANDARD FOR SOIL Bagatcka O., Lepeshkin I., Medvedev V., Grinko А., Yuschuk S.
Hygienic assessment of flumetsulam (active ingredient of herbicide Derbi 175 SC) in soil has been carried out. Based on results of laboratory and natural researches the following parameters have been established: half-life period of flumetsulam in soil, its phytotoxic effect, ability to migrate to the neighboring environment media(water, air, plant).
It has been established that flumetsulam is moderately persistent in soil and is extremely mobile in the "soil-ground water" system. Flumetsulam mobility was dependent on irrigation timing and soil type. ^nsidering phytotoxic, translocation, waterand air-migration coefficients of harmfulness has been established hygienic standards of flumetsulam content sn soil on the level of 0,05 mg/kg. Application of flumetsulam — based formulations in maximum recommended application rate will not result in pollution of soil and ground water in actual soil and climatic conditions of Ukraine.
виробництва ф. Доу АгроСай-енсис САС, Франтя. Препарат рекомендований для боротьби з бур'янами на поавах зерно-вих колосових культур.
Флуметсулам належить до порiвняно молодого класу хи мiчних сполук — триазолотри-мщинових гербiцидiв. Меха-шзм дм ще'Т групи препаратв подiбний до сульфоншсечо-винних (АЛС-iнгiбiторiв). Од-нак, на вщмшу вщ останшх, яю можуть мати обмеження у а-возм^, триазолтримщини не мають пюлядп на наступш сть-госпкультури.
Пiд час внесення у Грунт флу-метсулам практично не ви-паровуеться i не пщдаеться гiдролiзу та фотолiзу. Деструк-цiю флуметсуламу у Грунт дослщжено у лабораторних умовах та довгострокових екс-периментах на рiзних типах Грунтв бвропейського Союзу. Процес розпаду речовини вщ-буваеться пщ впливом Грунто-вих мiкроорганiзмiв. Швидюсть розпаду флуметсуламу зале-жить вщ фiзико-хiмiчних вла-стивостей Грунтв, Тхнього гранулометричного складу та погодно-клiматичних умов. Пе-рiод напiврозпаду токсиканта на рiзних типах Грунтв стано-вить вщ 2 тижнiв до 4 мюящв. Розпад флуметсуламу в аероб-них умовах вiдбуваеться швид-ше за умов високих значень величин рН i невеликого вмiсту у Грунт органiчноТ речовини [3]. Ц данi дозволяють класи-фiкувати флуметсулам за критерiем "стабшьнють у Грун-тГ як високостiйкий пестицид (ДСанП1Н 8.8.1.002-98) [4].
Данi щодо мiграцiТ флуметсуламу за Грунтовим профшем дещо вiдрiзняються. За дани-ми Rouchaud J., NeusO., флу-метсулам зосереджуеться у верхшх горизонтах Грунтового профiлю (8-15 см), на глибину 15-20 см майже нiколи не про-никае, що зумовлено високою
адсорбцieю дано! речовини Грунтом [5]. Проте у працях Strebe T.A. and Talbert R.E. зазначено, що величини коефи щента сорбцií у перерахунку на вуглець Кос флуметсуламу у верхшх горизонтах Грунту (015 см) коливаються у межах 5,1-77,1 см3/г, у нижшх (3046 см) — 7,5-325,5 см3/г, що свiдчить про низью процеси адсорбци речовини Грунтом та здатнють до активних мiграцiй-них процесiв за профiлем Грунту [6, 7].
У працях Tingle C.H., Shaw D.R., Gerard P.D., присвя-чених дослщженню мобшьно-ст флуметсуламу в умовах США, зазначено, що на легких за мехашчним складом Грунтах та за Ытенсивних умов зволо-ження речовина може активно мiгрувати за Грунтовим профи лем, особливо якщо Ытенсив-нiсть зволоження зростае у першi днi внесення речовини у Грунт [8].
Зважаючи на це, дослщження поведiнки флуметсуламу у Грунтi у модельованих та натур-них умовах Укра'ши, а також прогноз надходження його до Грунтових вод, пов^ря та ро-слин та обГрунтування на базi цих дослiджень ппешчного нормативу речовини у Грунтi е необхщною умовою для вири шення питання дозволу засто-сування препарату на територи Укра'ши у стьськогосподарсь-кому виробництвi та приватних особистих господарствах.
Матерiали та методи. Об'ект дослiдження — флумет-сулам-Ы-(2,6-дифторметил)-5-метил[1,2,4]триазоло[1,5-a]пиримидин-2-сульфонамид. Його хiмiчна формула — C12H9F2N5O2S, молекулярна маса — 325,3 г/моль.
Лабораторнi та польовi до-слiдження поведiнки флуметсуламу та обГрунтування ппешчного нормативу у Грунт були проведет вщповщно до дючих
методичних документiв [9, 10].
Пщ час короткострокового експерименту вивчали трива-лiсть збереження флуметсуламу у Грунт та фгготоксичнють в агравованих умовах, якi зумо-влювали максимальне збереження речовини у даному об'ект. Дослiджуваний Грунт
— лучно-чорноземний, пилу-вато-легкосуглинковий. Кон-центрацiя флуметсуламу у Грунт становила 0,05 мг/кг, що на порядок вище вщ рекомен-дованоТ норми витрати на 1 га. Проби вщбирали у динамiцi на 1, 5, 7, 14, 21, 30 добу. Температура Грунту варювала у межах вщ -2оС до +40оС.
Фiтотоксичнiсть флуметсуламу дослщжували у чашках Пе-трi. Дослiд з вивчення трансло-кацiйного показника проводив-ся у вегетацмних посудинах у фiтоклiматичнiй камерк Вари йований фактор — початковi концентрацiТ флуметсуламу, мг/кг: 0,005; 0,05; 0,1; вид стьськогосподарських культур
— озима пшениця, сорт "По-люька 90"; ярий ячмiнь, сорт "Скарлет".
Натуры дослщження з вивчення динамки вмюту флуметсуламу у Грунт були проведет у зон Полюся УкраТни (с. Пер-шотравневе Ружинського району ЖитомирськоТ областi) та у зош Люостепу (с. Глеваха Ва-силькiвського р-ну КиТвськоТ обл.). Обприскування посiвiв тритiкале та озимоТ пшеницi проводили у фазу кущшня. Норма витрати препарату склала 70 мл/га. Метеороло-пчш умови пiд час проведення натурних дослiджень не в^^з-нялися вщ багаторiчних показ-никiв, характерних для даних мюцевостей.
Особливостi вертикальноТ ми грацiТ флуметсуламу вивчали у лабораторних стандартизова-них умовах залежно вщ типу Грунту, умов зволоження та ви-хiдноТ концентрацiТ достджува-
35 Environment & Health № 1 2012
но! речовини. Глибину прони-кнення флуметсуламу за Грун-товим профтем досл1джували в еталонних Грунтових колонках довжиною 50 см. Початкова концентрац1я флуметсуламу становила 0,05 мг/кг. Моделю-вання системи "Грунт — Грунто-в1 води" зд1йснено за допомо-гою 7 ф1льтрац1йних колонок д1-аметром 9 см, довжиною 100 см. Грунтов! колонки схематично 1м1тували будову верх-ньо! частини профтю Грунту та умови зволоження основних природнокшматичних зон Ук-ра!ни: Пол1сся, Л1состепу та Степу. Флуметсулам вносили у Грунтов! колонки на р1вн1 рекомендовано! норми витрат, у 10 I 20 раз1в вищими: 0,005; 0,05 та 0,1 мг/кг Тривалють дослщу становила 26 дн1в.
Вивчення м1грац1! флуметсуламу з Грунту у пов1тря проводили у лабораторних кшматич-них установках об'емом 200 л. Вар1йован1 фактори: температура (40оС, 60оС), волог1сть (20%, 40%, 60%). Вмют флуметсуламу у Грунт1 становив 0,05 мг/кг та 0,1 мг/кг
Для визначення вмюту флуметсуламу у пробах води, Грунту, рослинах та пов1тр1 були застосовуваш методи високоефективно! рщинно! хроматограф!! з межами кть-к1сного визначення в1дпов1дно 0,002 мг/дм3; 0,01 мг/кг; 0,05 мг/кг (зелен рослини) та 0,02 мг/кг (зерно); 0,015 мг/м3.
Результати та Тх обгово-рення. Потенц1йна небезпека забруднення довк1лля та про-дукт1в харчування х1м1чною ре-човиною значною м1рою за-лежить в1д !! ст1йкост1, яка ха-рактеризуеться перюдом на-п1вдеструкц1! (Т50). Тому для визначення безпечност1 вико-ристання пестицид1в, окр1м обГрунтування регламент1в за-стосування, важливим завдан-ням е вивчення динамки де-струкц1! д1ючих речовин препа-
рат1в у Грунт1 у модельованих умовах з метою прогнозування !хньо! повед1нки в об'ектах ре-альних агроекосистем. Швид-к1сть процесу детоксикаци пе-стицид1в описано константою швидкост1 процесу детоксика-ц1!. За критер1й ст1йкост1 речовини у Грунт1 запропоновано використовувати час, протя-гом якого к1льк1сть речовини зменшилася на 50% та 90% [10-12].
Анал1з отриманих результат1в досл1джень засвщчив, що флуметсулам у лабораторних умовах досить швидко розпадаеть-ся у Грунт1. Найшвидше деструк-ц1я речовини в1дбуваеться за максимальних температур до-сл1дження (+40оС) — (Т50 — 9 д1б, Т90 — 30 д1б, к — 0,076), най-пов1льн1ше — за мш1мально! температури (-2оС) — (Т50 — 13 д1б, Т90 — 43 д1б, к — 0,053). За температури +17оС — (Т50 — 12,6 д1б, Т90 — 42 д1б, к — 0,055). Польов1 дослщження показали, що деструкц1я флуметсуламу у натурних умовах в1дбуваеться також швидко: Т50 становить 3 дн1, а Т90— 10 дн1в.
Наведен! результати лабораторних та польових дослщжень дають змогу класифкувати флуметсулам як пом1рно ст1йку речовину у Грунт1 та в1днести його до 3 класу небезпечност1 за показником "стабтьнють у Грунт" в1дпов1дно до ДСанП|Н 8.8.1.002-98.
Результати, отриман1 у досл1д1 з вивчення ф|тотоксичност1 Грунту при використанш флуметсуламу, показали, що дана речовина мае стимулюючий вплив на рют та розвиток тест-культур за умов застосування рекомендовано! норми витрати I десятикратно!. Максимальний стимулюючий ефект для пшениц! спостер!гаеться на 7 добу, для ячменю — на 5 добу. Пригни чення росту та розвитку назем-но! ф!томаси досл!джуваних культур проявляеться за умов використання дози витрат, яка перевищуе рекомендовану у 20 раз!в. При анал!з! взаемозалеж-ност! вм!сту флуметсуламу у Грунт! з ф!тотоксичним ефектом бачимо, що пригычуюча д!я речовини в!дзначаеться у доз! 0,1 мг/кг, а у дозах 0,005 мг/кг та 0,05 мг/кг вщзначено стимулюючий вплив. Таким чином, вмют у Грунт! флуметсуламу на р1вн1 0,05 мг/кг може бути прий-нято за порогову концентрацю
флуметсуламу у Грунт за фи тотоксичним показником шюд-ливост.
Результати дослщу з вивчення транслокацмного показника свщчать, що флуметсулам у фи томасi тест-культур знайдено за умов використання вихщних концентрацм 0,05 мг/кг та 0,1 мг/кг У натурних дослщжен-нях флуметсулам виявляеться у зелених рослинах пшениц на 311 добу пюля обробки, у по-дальшому, а також у перiод збо-ру врожаю у зернi флуметсулам не виявляеться. Осктьки за-лишковi кiлькостi речовини в урожа! не виявлеы, а макси-мальну ктькють флуметсуламу у зелених рослинах у лабораторному експеримент знайдено у дозi 0,1-0,05 мг/кг (МДУ для зернових — 0,05 мг/кг), по-роговою концентрацiю флуметсуламу у Грунт за трансло-кацмним показником шкщливо-стi слiд вважати величину 0,05 мг/кг
Змши, що вщбуваються у верхньому шарi Грунту, обо-в'язково зумовлюють активiза-цю чи пригнiчення мiграцiйних процесiв вниз за профтем Грунту i у юнцевому результатi певним чином впливають на якiсть Грунтових вод. Мiграцiя токсиканту за Грунтовим про-фiлем залежить вiд його роз-чинностi, внесено! дози, кть-костi опадiв, а також вщ здат-ностi Грунту утримувати токсикант [11-12].
У результат лабораторних дослщжень з фтьтрацмними колонками довжиною 50 см виявлено, що флуметсулам розподтяеться за Грунтовим профтем на глибину понад 50 см за уах дослщжуваних умов. Знайдено токсикант i в шфтьтрацшних водах, ктькють якого залежала вiд штен-сивностi промивного режиму. Так, при зволоженш 1000 мм у фтьтрацмних водах кiлькiсть флуметсуламу становила 40% вщ вихiдно! концентрацi!, при 800 мм — 20%, при 600 мм — 4%. Отже, швидкють мiграцi! флуметсуламу за Грунтовим профтем залежить вщ умов зволоження. За умов штенсив-ного промивного режиму речо-вина здатна швидко мiгрувати вниз за профтем Грунту та проникати у Грунтовi води.
Зважаючи на отриманi експе-риментальнi данi флуметсулам за критерiем '^гращя за Грунтовим профтем" можна вщне-
сти до 1-го класу небезпеки вiдповiдно до ДСанПiН 8.8.1.002-98.
У результат дослщжень залежностi швидкост мiграцií флуметсуламу у системi "Грунт — Грунтов! води" вщ норми внесення препарату та грунто-во-кшматичних умов встано-влено, що за найменшо[ та у 10 разiв вищоí вiд дослiдженоí ви-хщно[ концентрацií (0,005 мг/кг та 0,05 мг/кг) флуметсуламу у фтьтрат не знайдено у жодно-му з варiантiв дослiду.
За вихiдноí концентрацп 0,1 м/кг кiлькiсть флуметсуламу у фтьтрат у модельованих умовах зони Полюся на 5 добу вщ початку дослiдження стано-вила 0,004 мг/дм3, на 10 добу — 0,025 мг/дм3. На 20 добу кть-кють речовини зменшилася до 0,01 мг/дм3, на 26 добу дослщ-ження флуметсулам у фтьтра-цiйних водах було знайдено менше 0,002 мг/дм3 (табл. 1).
У модельованих умовах зони Люостепу дiючу речовину у фтьтрат було знайдено на 10 добу дослщження у кiлькостi 0,002 мг/дм3, на 20 добу — менше 0,002 мг/дм3, на 2б добу флуметсуламу у фтьтрат не виявлено. У модельованих умовах Степу флуметсулам у фтьтрат було виявлено на 5 та 20 добу вщповщно у ктькост 0,002 мг/дм3 та 0,005 мг/дм3.
Таким чином, найвищi рiвнi вмiсту флуметсуламу були за-реeстрованi за вихiдноí концен-трацií у Грунтi 0,1 мг/кг на 10 добу у модельованих умовах зони Полюся; максимальний вмют флуметсуламу становив 0,025 мг/дм3, що в 1,25 рази пе-ревищуе ГДК у водi водойм (0,02 мг/дм3). Отже, пороговою концентра^ею флуметсуламу у Грунтi за водно^грацмним по-казником шкiдливостi слiд вва-жати концентрацiю 0,05 мг/кг.
Таким чином, флуметсулам виявився мобтьним у системi "Грунт — Грунтовi води" на легких за мехашчним складом дерново-пщзолистих Грунтах за водного навантаження 1000 мм/рк, тобто у Грунтово-клiматичних умовах Полiськоí зони Укра'ши. В умовах зони Полюся у фтьтрат перейшло 42% вихщно[ кiлькостi речовини, тодi як в умовах Люостепу та Степу дана величина коли-валася у межах 4-7%.
Отримаш результати дослщжень корелюють з дослщжен-нями шоземних науковцiв у га-
лузi мiграцil пестицидiв у си-стемi "Грунт — Грунтовi води". Серед основних характеристик речовини, яю зумовлюють можливiсть проникнення íí у Грунтовi води, вирiзняють три головних: розчиннють у водi, здатнiсть до адсорбцп Грунтом (Кос), стiйкiсть у Грунт (Т50). Вказанi чинники (адсорбцiя, розчиннiсть у водi та стiйкiсть) зазвичай використовують для оцшювання потенцiалу вилуго-вування пестицидiв або вине-сення íх з поверхневим стоком.
Пестициди з розчиннютю менш нiж 1 ррт переважно за-лишаються на поверхнi Грунту. Вони не мiгрують вниз за про-фiлем Грунту, але можуть руха-тися з Грунтовими вiдкла-деннями поверхневого стоку пщ час активних процесiв еро-зи Грунтiв. Пестициди з розчиннютю понад 30 ррт мають високу ймовiрнiсть перемща-тися разом з фтьтрацмними водами вниз за профтем Грунту та у Грунтовi води.
Дцсорбцiя речовини Грунтом характеризуеться коефщен-том сорбцií органiчним вугле-цем (Кос). Високi значення Кос (понад 1000 см3/г) вказують на високу здатнють пестициду до зв'язування у Грунт. Для речо-вин, як мають здатнiсть пере-мщатися з водою, та з висо-ким потенцiалом вилуговуван-ня або мiграцií з поверхневим стоком значення Кос стано-влять менше 300-500 см3/г.
Отже пестициди з високою розчиннiстю у вод^ низькою здатнiстю до ацсорбцií на ча-стинках Грунту та високою стй-кiстю (Т50 понад 21 день) у Грун-тi мають високий потен^ал до мiграцií у Грунтовi води. Крiм того, на мiграцiйну здатнiсть токсикантiв впливають типи Грунту та умови зволоження.
За результатами прове-
дених дослщжень встано-влено, що за двома чинниками
з трьох флуметсулам мае високий потен^ал до вертикально! та горизонтально[ мiграцií у Грунт. Так, флуметсулам мае розчиннють у водi 49,1±0,5 мг/дм3 за рН=2,5 та 5,65±0,01г/дм3 за рН=7, тобто у Грунтах з низьким значенням рН (яка характерна для дерно-во-пщзолистих Грунтiв) речо-вина мае потенщал до мiгра-цп. Максимальна величина Кос становить 325,5 см3/г, що свщ-чить про нездатнють флуметсуламу до мщного зв'язування Грунтом та досить значну мо-бiльнiсть у Грунтi. Проте досить швидка деструкцiя речовини у Грунт (Т50 — 3-13 дiб) унеможливить проникнення значноí кiлькостi токсиканту вниз за профтем Грунту.
Враховуючи Грунтово-кшма-тичн умови та режим зволоження територи Украíни, прог-нозувати високий потенцiал ми граци флуметсуламу у системi "Грунт — Грунтовi води" можна здебiльшого в умовах Полюся Украши. Однак, зважаючи на незначш норми витрат, дотри-мання технологiй застосування препарату та окультуренють Грунтiв, використання гербщи-ду нав^ь в екстремальних Грунтово-клiматичних умовах
Таблиця 1
Динамка вмюту флуметсуламу у фiльтратi залежно вiд типу Грунту та умов зволоження
Терм1н, доба Концентрац1я флуметсуламу у ф1льтрат1 (мг/дм3) при Со (мг/кг) у Грунт1
Полюся Л1состеп Степ
0,05 0,1 0,05 0,1 0,05 0,1
5 н.в. 0,004±0,0007 н.в. н.в. н.в. 0,002±0,0003
10 н.в. 0,025±0,005 н.в. 0,002±0,0003 н.в. н.в.
20 н.в. 0,01±0,002 н.в. <0,002 н.в. 0,005±0,0008
26 н.в. <0,002 н.в. н.в. н.в. н.в.
Примтки: "н.в." — не визначено на р'\вн'\ межi визначення; наведено середн значення з 3-х паралельних визначень.
37 ёэттошжт & Иеаьти № 1 2012
буде безпечним для здоров'я людини.
У дослщ з вивчення Mirpa^ï флуметсуламу у системi "Грунт — пов^ря" встановлено, що речовина у пов^ виявлялася на piвнi чутливостi методу лише за двадцятикратноТ норми внесення. Флуметсулам було виявлено в атмосферному по-в^ за температури +60оС i во-логостi 20%, 40% i 60% у юль-костях вщ 0,003 мг/м3 до 0,009 мг/м3, що нижче вiд величини ОБРВ в атмосферному повiтpi (0,02 мг/м3). При цьому встановлено, що 60-70% первинноТ ктькост флуметсуламу збери гаеться у Грунт.
Враховуючи величини ппе-нiчного нормативу вмiсту флуметсуламу в атмосферному пов^ 0,02 мг/м3, можна вва-жати безпечною величину флуметсуламу у Грунт 0,1 мг/кг Таким чином, концентрацю флуметсуламу 0,1 мг/кг можна прийняти за порогову концентрацю флуметсуламу у Грунт за пов^ряно^грацмним показником.
Узагальнеш величини показ-ниюв безпечного вмюту флуметсуламу у Грунт наведет у таблиц 2.
Таким чином, лiмiтуючими показниками безпечного з по-зицм гiгiени вмюту флуметсуламу у Грунт е транслокацй ний, водно^грацмний i ф^о-токсичний. З урахуванням ïx-ньоТ величини ГДК флуметсуламу у Грунт становить 0,05 мг/кг (межа кшькюного
визначення методом ВЕРХ — 0,01 мг/кг).
Висновки
1. Анaлiз результатв дослщ-ження поведiнки флуметсуламу у Грунт в умовах УкраТни дае змогу класифкувати як помipно стiйку речовину у Грунт та вщнести його до 3-го класу небезпечностi за показником "стабтьнють у Грунт". За кpитеpiем "^гращя за Грунтовим пpофiлем" речовина належить до 1-го класу небезпеки вщповщно до ДСан^Н 8.8.1.002-98. Найак-тивнiше флуметсулам може проникати з Грунту у воду на легких за мехашчним складом дерново-пщзолистих Грунтах за водного навантаження 1000 мм/pk, тобто у Грунтово-клiмaтичниx умовах Полiськоï зони УкраТни.
2. Поpоговi концентpaцiï флуметсуламу у Грунт за фто-токсичним, транслокацмним, водно-мiгpaцiйним та пов^ря-но^грацмним показниками шкiдливостi були визнaченi в екстремальних Грунтово-кли матичних умовах i вщповщно становлять 0,05; 0,05; 0,05 та 0,1 мг/кг i гарантують дотри-мання затверджених ппетчних ноpмaтивiв флуметсуламу в об'ектах довкiлля та сшьсько-господapськiй пpодукцiï. З урахуванням Т'хньоТ величини ГДК флуметсуламу у Грунт становить 0,05 мг/кг.
3. Використання препаратв на основi флуметсуламу у рекомендован^ максимально ноpмi витрат (геpбiциду Деpбi 175 SC, КС на поавах злакових зернових культур — 0,07 л/га) за умов дотримання техноло-гш застосування не спричи-нить забруднення Грунту, Грунтових вод та пов^ря у реаль-них Грунтово-ктматичних умовах УкраТни.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончарук Е.И. Гигиеническое нормирование химических веществ в почве: Руководство / Е.И. Гончарук, Г.И. Сидо-
Таблиця 2
Величини показнимв безпечного вмюту флуметсуламу
у фунт
Показник Величини показниюв, мг/кг
Транслокацмний 0,05
Водно-м1грацшний 0,05
Ф1тотоксичний 0,05
Пов1тряно-м1грацшний 0,10
ренко. — М.: Медицина, 1986.
— 320 с.
2. Проданчук Н.Г Алгоритмы оценки опасности пестицидов (классификация и управление) / Н.Г. Проданчук, Е.И. Спыну, И.В. Лепешкин, С.Г. Сергеев // Современные проблемы токсикологии. — 2009. — № 3-4.
— С. 21-24.
3. Lehmann R.G. Soil degradation of flumetsulam at different temperatures in the laboratory and field / R.G. Lehmann, D.D. Fontaine, E.L. Olberding // Weed Research. — 1993, April.
— V. 33, Is. 2. — Р. 187-195.
4. Пестициди. Класифкащя за ступенем небезпечност: ДСанПш 8.8.1.002-98 // Зб. важливих офщмних матерiалiв з саытарних i протиепiдемiчних питань. — К., 2000. — Т. 9, ч. 1.
— С. 249-266.
5. Rouchaud J. Dissipation and mobility of flumetsulam in the soil of corn crops./ J. Rouchaud, О. Neus, Н. Eelen, R. Bulcke // Meded. Rijksuniv. Gent. Fak. Landbouwkd. Toegep. Biol. Wet.
— 2002. — № 67 (3). — Р. 401-7.
6. Ларина Г.Е. Методология эколого-токсикологического мониторинга гербицидов в аг-роэкосистеме (на примере сульфонилмочевины и имида-золинона): автореф. дис.: спец. 03.00.16 — экология / ГЕ Ларина. — М., 2006. — 39 с.
7. Timothy A. Sorption and mobility of flumetsulam in several soils / A. Timothy, Strebe T.A., Talbert R.E // Weed Science: November 2001, Vol. 49, №. 6.
— Р. 806-813.
8. Tingle C.H. Flumetsulam mobility in two Mississippi soils as influenced by irrigation timing / C.H. Tingle, D.R. Shaw, P.D. Gerard // Weed Science. — 1999. — Vol. 47, № 3 (May — Jun.) — Р. 349-352.
9. Методические рекомендации по гигиеническому обоснованию ПДК химических веществ в почве: МР № 2609-82.
— М., 1982. — 57 с.
10. Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов: МУ № 426387, утв. МЗ СССР 13.03.1987.
— К.,1988. — 210 с.
11. Овчинников М.Ф. Химия гербицидов в почве. М.: Изд-во МГУ, 1987. — 109 с.
12. Тинсли И. Поведение химических загрязнителей в окружающей среде: Пер. с англ. / И. Тинсли. — М.: Мир, 1982.
Надiйшла до редакцИ 15.09.2011.
