CC BY
18
COMPARATIVE TOXICOLOGICAL AND HYGIENIC ASSESSMENT OF SULFONYLUREA HERBICIDES WITH TRIAZIN HETEROCYCLIC (review and result of our research)
Korshun M.M., Bardov V.G., Korshun O.M., Karpenko V.V.
nOPIBHAflbHA TOKCHKOnorO-NNEHIHHA OUIHKA CVnbQOHinCEHOBHHHHX TEPEIUHfliB 3 TPHA3HHOBHM iETEPOUHKflOM
КОРШУН М.М., БАРДОВ В.Г., КОРШУН О.М., КАРПЕНКО В.В.
1нститут ппени та екологи Нацiонального медичного унiверситету iM. О.О. Богомольця, м. КиТв
УДК 632.954:613:615.91
^^40Bi слова: сульфонiлсечовиннi гербщиди, токсиколого-ririeHÏ4Ha оцiнка, клас небезпечностi, стабiльнiсть у фунт та рослинах, екотоксиколопчний ризик.
держання високих врожа1в у землеробствi разом з агротех-нiчними та погодними чинника-ми багато у чому залежить вщ фтосаытарного стану кожного поля i передбачае регулювання ценозу бур'янiв агрохiмiчними методами за рахунок викори-стання гербiцидiв [1]. Тривалий час у свтовм практицi найшир-ше застосованими залишали-ся гербiциди на основi 2,4-дихлорфеноксiоцтовоí кислоти та и аналогiв. У подальшому знайшли застосування похщы замiщених сечовин, симтриа-зиыв, а-амЫотрихлорпколЫо-воí кислоти, полiхлорбензой-них кислот, бiпиридилiв та ура-цилових структур [2]. Зазначе-нi гербщиди характеризували-ся вiдносно високими нормами витрат для досягнення бюло-пчного ефекту на бажаному рiвнi, що створювало небезпе-ку забруднення довюлля íхнiми залишковими кiлькостями. Особливо це стосувалося ре-
СРАВНИТЕЛЬНАЯ ТОКСИКОЛОГО-ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА СУЛЬФОНИЛМОЧЕВИННЫХ ГЕРБИЦИДОВ С ТРИАЗИНОВЫМ ГЕТЕРОЦИКЛОМ
(обзор литературы и результаты собственных исследований) Коршун М.М., Бардов В.Г., Коршун О.М., Карпенко В.В.
Установлено, что сульфонилмочевинные гербициды с триазиновым гетероциклом (метсульфурон-метил, просульфурон, триасульфурон, трибенурон-метил, тритосульфурон, трифлусульфурон-метил и хлорсульфурон) по токсикологическим критериям являются умеренно опасными (Ill класс), только йодсульфурон-метил натрия — опасным (II класс); по стабильности в почве и вегетирующим сельскохозяйственным культурам в почвенно-климатических условиях Украины являются умеренно стойкими (Ill класс опасности); потенциальный экотоксикологический риск использования препаратов на их основе ниже на 5-6 порядков по сравнению с ДДТ, на 3-4 порядка — с гербицидами, производными симм-триазина, на 2-3 порядка — с шестичленными гетероциклическими гербицидами и на 1-2 порядка — с имидазолиноновыми гербицидами. Ключевые слова: сульфонилмочевинные гербициды, токсиколого-гигиеническая оценка, класс опасности, стабильность в почве и растениях, экотоксикологический риск.
© Коршун М.М., Бардов В.Г., Коршун О.М., Карпенко В.В. СТАТТЯ, 2010.
човин з пщвищеною перси-стентнютю — похщних по-лiхлорпiколiновоí кислоти (т-клорам), сим-триазишв (сима-зин, атразин), урацилiв (бро-мацил, тербацил). ^м того, багаторiчне застосування тих самих гербiцидiв на одному по-лi призвело до формування то-лерантних (резистентних) до цих препара^в бютитв бур'яшв [3].
Суттевого прогресу було до-сягнуто з появою нового за ме-хашзмом дм поколЫня гербщи-дiв — Ыпб^ор^в бюсинтезу ами нокислот [4]. Т'хшй гербщидний ефект зумовлений пригшчен-ням ферменту ацетолактат-синтетази, який е каталiзато-ром першо!' стадп бюсинтезу валшу, лейцину та iзолейцину [5]. Наявнють цього ензиму лише у рослин пояснюе низьку токсичнють гербiцидiв цього класу для нерослинних орга-нiзмiв, включно з теплокровни-ми тваринами.
Серед iнгiбiторiв бiосинтезу амiнокислот, щм iмiдазолiно-нових гербiцидiв, токсиколого-ппешчну оцiнку яких здiйснено нами рашше [6], важливе мiсце посiдають похщш сульфошлсе-човини [7, 8], осктьки мають надзвичайно високу актив-нють при досходовому та пiслясходовому використанш проти бiльшостi широколи-стих бур'яшв та однорiчних i багаторiчних трав [9, 10].
Сульфонiлсечовиннi гербщи-ди (ССГ) були вщкрит фiрмою «Дюпон» наприюнц 70-х рокiв ХХ стол^тя. Нинi у свiтi синтезо-вано 32 дiючi речовини (д.р.) цього хiмiчного класу з вираже-ною гербiцидною активнiстю
[11]. У Роси зареестровано по-над 30 ССГ на основi 20 д.р.
[12]. В Укра'(ш розширення асортименту та обсяпв застосування ССГ вщбуваеться швидкими темпами: середнi щорiчнi темпи приросту асортименту та обсяпв застосування
ССГ становлять 37,2% i 25,3% вiдповiдно та у 2,0 i 2,5 рази ви-щi порiвняно з iншими гербщи-дами [13]. На сьогодн в УкраТн зареестровано 75 препаратiв класу ССГ на основi 16 д.р., що становить 22% вiд ycix зареес-трованих гербiцидiв [14].
За хiмiчною структурою мо-лекули сульфонiлсечовин скла-даються з 3-х частин: арилу, сульфонтсечовинного мiстка та гетероциклу, е замщеним триазином або пiримидином [7, 15].
Метою роботи була порiв-няльна токсиколого-ппешчна оцiнка зареестрованих в УкраТ-нi сульфонiлсечовинних герби цидiв з триазиновим гетеро-циклом на пiдставi аналiзу да-них л^ератури та результатiв власних дослiджень.
Матерiали та методи до-слiджень. Об'ектами дослщ-ження були йодсульфурон-метил натрю, метсульфурон-метил, просульфурон, триа-сульфурон, трибенурон-ме-тил, тритосульфурон, трифлу-сульфурон-метил та хлор-сульфурон. Ц 8 д.р. входять до складу 49 препаралв, зареестрованих в УкраТш [14]. За хiмiчною структурою вони належать до ССГ з триазино-вим гетероциклом i розрiзня-ються замiщувачами у фенть-ному та триазиновому ктьцях (схема).
Оцшку токсичностi для теплокровних лабораторних тварин та небезпечносл для людини дослщжуваних ССГ здiйснювали за даними л^ера-тури i матерiалами 1нтернет-сайлв згiдно з чинною в УкраТш гiгiенiчною класифiкацiею пе-стицидiв [16]. Вивчення пове-дiнки в об'ектах довктля мет-сульфурон-метилу, просуль-фурону, триасульфурону, три-бенурон-метилу та тритосуль-фурону проводили методом натурного ппешчного експери-менту протягом 5 вегетацмних сезонiв у рiзних клiматичних зонах УкраТни (табл. 1) згiдно з [17]. Визначали динамку за-лишкових кiлькостей д.р. ССГ у фунл, зеленiй масi рослин та зерш пшеницi, ячменю, кукуру-дзи при Тх штанговому та авiа-цмному застосуваннi за макси-мальних норм витрат.
Результати та Ух обгово-рення. Данi лiтературних та електронних джерел свщчать (табл. 2), що доошджуваш ССГ е малотоксичними за перо-
.. Rvinii
tonography
|*фятк at IIuiumm Mrw«& by iV^menr- IW» Urtrt*«
Т«*цт*оку
»ijritwn
Physiology Pnttvi«o»eie
— ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ ТА ВЛАСН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ =
рального та перкутанного над-ходження, помiрно токсични-ми — за шгаляцмного надхо-дження (за виключенням йод-сульфурон-метил натрiю), не подразнюють або слабко по-дразнюють шкiру та слизовi оболонки, не справляють сен-сибiлiзуючоТ дiТ або е слабки-ми алергенами, малокумуля-тивнi (коефiцiент кумуляцiТ за критерiем «летальнють» понад 5) [18-24]. У тварин не виявле-но видовоТ та статевоТ чутли-востi до ССГ: коефщент видовоТ резистентносл <3, кое-фiцiент статевоТ резистентно-стi <2 [25].
Доведено, що параметри гостроТ токсичносл ССГ визна-чаються наявнiстю у молекулi незамiщеного сульфонтсечо-винного мютка, тодi як хiмiчна структура арилу та гетероциклу, а також замюниюв у них практично не впливае на вели-чини середых смертельних доз та коефщенлв кумуляцп [24].
Згiдно з сучасними ппешчни-ми класифiкацiями пестицидiв дослiджуванi ССГ вщнесено до Ill або IV класу небезпечносл,
Схема
XiMi4Ha структура дослщжуваних ССГ
що свщчить про малу ймовiр-нiсть гострих отруень. Так, за класифкащею пестицидiв, розробленою експертами ВООЗ, яка враховуе лише 2 критерп (DL50 за одноразового перорального та перкутанного надходження до оргашзму), просульфурон вщнесено до Ill класу небезпечносл, метсуль-фурон-метил, триасульфурон, трибенурон-метил, трифлу-сульфурон-метил та хлор-сульфурон вiднесено до речо-вин, як у разi звичайного за-стосування не являють небез-пеки гострого отруення [18]. За класифкащею US ЕРА (Аген^я з охорони навколиш-нього середовища, США), яка враховуе 5 критерп в (DL50 (CL50) у гострому експериментi за перорального, перкутанного та нгаляцмного надходження, подразнюючу дю на шкiру та слизовi оболонки) просульфурон та трибенурон-метил вщнесено до Ill класу, метсуль-фурон-метил, триасульфурон та хлорсульфурон — до IV класу небезпечносл [18]. Згщно з чинною в УкраТш гiгiенiчною
Речовина Радикал
R1 R2 R3 R4 R5 R6
Трифлусульфурон-метил СО2СН3- N(CH3)2- CF3CH2O- Н- CH3- Н-
Тритосульфурон Н- CH3O- CF3- CF3-
Просульфурон CH3- CF3(CH2)2-
Триасульфурон Cl(CH2)2O-
Хлорсульфурон Cl-
Метсульфурон-метил CO2CH3-
Трибенурон-метил CH3-
Йодсульфурон-метил Н- l-
класифiкацieю пестицидiв [16] йодсульфурон-метил натрiю належить до небезпечних (II клас He6e3ne4HOCTi), решта дослiджуваних сполук — до по-MipHO небезпечних (III клас не-безпечностi); лiмiтуючий по-казник — «Ыгаляцмна токсич-нють», а також «сенсибктзуюча д!я» для тритосульфурону та трибенурон-метилу.
ССГ за перорального над-ходження до оргашзму тепло-кровних тварин швидко адсор-буються, виводяться переваж-но з сечею та не накопичуються в органах та тканинах. Так, при вивченш токсикоюнетики мет-сульфурон-метилу встановле-но, що протягом перших 96 годин елiмiнуeться 91% вихщноТ радюактивност [19]; екскрецiя вiдбуваeться переважно нирка-ми 78-96%; перiод натввиве-дення (Т50) становить вiд 13-16 до 23-29 годин залежно вщ вве-
деноТ дози [26]. При введены щурам 14С^ченого просульфу-рону за першi 48 годин виво-диться 88% радiоактивностi, з яких 2/3 — з сечею, 1/3 — з фе-калiями [27]; Т50у кровi, органах та скелет становить приблизно 10 годин. При введены "Сеченого тритосульфурону 72-86% вихщно'Т радiоактивностi виво-диться з сечею, майже 12% — з екскрементами.
В органiзмi лабораторних тварин ССГ швидко метаболи зуються з утворенням значноТ ктькост метаболiтiв. Так, ос-новними шляхами метаболiзму просульфурону е пдроксилю-вання у бокових ланцюгах i фе-нiльному ктьщ, О-деметилю-вання триазиновоТ метокси-групи та утворення подвмного зв'язку у триптофановiй групi, внасшдок чого утворюються 14 токсикологiчно незначущих ме-таболiтiв [28].
Таблиця 1
Умови застосування дослщжуваних гербiцидiв
Назва препарату (др) Регюн застосування Вид обробки Норма витрати препарату (д.р.) Культура
Серто Плюс (тритосульфурон) КиТвська обл., Мирон1вський р-н (Люостеп) Наземна 200 г/га (50 г/га) Пшениця Ячмшь Кукурудза
280 г/га (70 г/га) Пшениця
П1к 75 WG (про- сульфурон) КиТвська обл., Мирон1вський р-н (Л1состеп) Наземна 20 г/га (15 г/га) Пшениця Ячмшь Кукурудза
Харк1вська обл., Велико-Бурлуцький р-н (Степ) Ав1ацмна Пшениця
Аккурат 600 (метсульфурон- метил) КиТвська обл., Бариш1вський р-н (Л1состеп) Наземна 10 г/га (6 г/га) Пшениця
Черн1г1вська обл., ЧернИвський р-н (Пол1сся) Ав1ац1йна
Гренч 60 (метсульфурон- метил) КиТвська обл., Бариш1вський р-н (Л1состеп) Наземна 10 г/га (6 г/га) Пшениця
Лштур 70 WG (триа- сульфурон) КиТвська обл., Васильювський р-н (Л1состеп) Наземна 150 г/га (6,15 г/га) Пшениця
В1нницька обл., Калин1вський р-н (Л1состеп)
Полтавська обл., Семен1вський р-н (Люостеп)
КиТвська обл., Мирон1вський р-н (Люостеп) 180 г/га (7,38 г/га)
Хелмстар (трибенурон- метил) КиТвська обл., Киeво-Святошинський р-н (Полюся) Наземна 25 г/га (18,75 г/га) Пшениця
Черкаська обл., Золотоноський р-н (Л1состеп) Ав1ацмна
Тритосульфурон в органiзмi щурiв метаболiзуeться шляхом пдроксилювання та кон'югацiТ з глюкуроновою кислотою з утворенням 20 метаболтв. Серед них у токсиколопчному вд ношеннi мае значення 2-амЫо-4-метокси-6-(трифторметил)-
I,3,5-триазин (АмТт), осктьки у високих дозах iндукуe пухли-ни молочноТ залози у щурiв. Доведено, що при бютран-сформацп тритосульфурону в органiзмi щурiв АМТТ утворю-eться у кiлькостях, значно мен-ших за пiдпорогову дозу, яка становить приблизно 0,3 мг/кг маси тта.
ССГ притаманна функцю-нальна кумуля^я: ширина зони хрошчноТ дiТ бiльша за 10 (вщ
II,7 до 1000), а зона бюлопч-ноТ дiТ бiльша за 200 (вщ 243,4 до 5000) [24]. Це свщчить про можливють хронiчного отруeн-ня речовинами ^ei' хiмiчноТ гру-пи у разi тривалого надходжен-ня до оргашзму у малих дозах.
У випадку багаторазового надходження до оргашзму теплокровних тварин ССГ спричиняють пол^ропну дiю. Так, превалюючими ефектами дм просульфурону у субхро-нiчних (тривалiстю 28 та 90 дшв) дослiдах на щурах та собаках були зниження маси ти ла та приросту маси тта, зм^ ни у печшц (гепатоцелюлярна гiпертрофiя) та серцi (мюкар-дiодiстрофiя), порушення ге-мопоезу (еритропенiя) [20]. У хрошчних дослiдах на собаках (тривалютю 12 мiсяцiв), мишах (18 мюящв) та щурах (24 мюяцО спостерiгали зниження маси тта, приросту маси тта та вживання корму, ери-тропешю, порушення функцп печiнки та нирок, збтьшення маси печiнки та частоти цен-тролобулярноТ гiпертрофiТ ге-патоцитiв (мишО, накопичен-ня лiпофусцину у печшщ (собаки), зниження рiвня триш-церидiв, маси печiнки, нирок та наднирниюв (щури) [27, 29, 30].
Основним органом-мiшенню тритосульфурону у випадку йо-го багаторазового надходження до оргашзму щурiв, мишей та собак були нирки. Спостери гали запальш процеси, пат-лярнi некрози, мультифокальну дегенерацю у щурiв; дегене-ративнi змiни в епiтелiТ каналь-цiв та реактивнi запальнi процеси у кортикальному шарi у собак. Гепатотоксична дiя три-
COMPARATIVE TOXICOLOGICAL AND HYGIENIC ASSESSMENT OF SULFONYLUREA HERBICIDES WITH TRIAZIN HETEROCYCLIC (review and result of our research) Korshun M.M., Bardov V.G., Korshun O.M., Karpenko V. V.
We have determined the following triazinylsulfony-lurea herbicides such as metsul-furon-methyl, prosulfuron, triasulfuron, tribenuron-methyl, trito-sulfuron, triflusulfuron-methyl and chlorsulfuron are moderately hazardous (III class) and only iodosulfuron-methyl-sodium is hazardous (II class) according to toxicological criterions. According to stability in soil and vegetation agricultural plants in
different soil and climate condition in Ukraine these active ingredients are moderately hazardous (III class); Potential ecotoxi-cological risk of formulation, which contain these active ingredients is in 5-6 times cover comparing to DDT, in 3-4 times comparing to derivatives of sim-triazin herbicides, in 2-4 times comparing heterocyclic with a six membered aromatic ring, and in 1-2 times comparing to imidazolinone herbicides.
Kay words: sulfonylurea herbicides, toxicological assessment, class of hazardous, stability in a soil and in a plants, ecotoxicological risk.
Tocy.nb$ypoHy npoflB.nfl.nacb y ^ypiB Ta coôaK ^HTpo.no6y.nflp-Hora rinepTpo^iero renara^TiB. 3mîhm 3 6oKy reMaTonomHMX noKa3HMKiB y coôaK no.nflra.nM y 36i.bmeHHi KinbKocTi neMKo^-TiB, noniMop^HOflgepHMX HeM-Tpo^iniB i niM^o^TiB. y ^ypiB cnocTepiranu 3MeHmeHHfl BMi-cTy reMornoôiHy Ta Ki.bKocTi epMTpo^TiB, nonixpoMa3ira, aHi3o^TO3 Ta MaKpo^TO3.
npeBanroroHMMM e^eKTaMM giï MeTcy.b^ypoH-MeTM.y y BMnag-Ky 6araTopa30Boro HagxogxeH-Hfl go opraHi3My TBapMH y cyô-xpoHiHHMx Ta xpoHiHHMx eKcne-pMMeHTax ôy.M 3HMxeHHfl MacM Tina Ta npupocTy MacM Tina, 3MeHweHHfl BXMBaHHfl KopMy Ta 3MiHM BigHocHoï MacM BHyTpim-Hix opraHiB [26]. 3a gaHUMU [31], MeTcy.b^ypoH-MeTM. y AMHaM^i 30-fleHHoro nepopanb-Horo BBegeHHfl ^ypaM y go3i 7,0 Mr/Kr, b flKiM BiH He Bn.MBaB Ha aKTMBHicTb AnT, ACT, nyxHoï $oc$aTa3M Ta $yHK^oHa.nbHMM cTaH ^MTonogiÔHoï 3a.no3M, bm-KnMKaB aKTMBa^ro BinbHopagu-
KanbHoro nepeKMCHoro okm-cneHHfl ninigiB, oKMc.nroBa.nbHy Mogu^iKa^ro ôinKiB, nopymeHHfl npooKCMgaHTHo-aHTMoKCMgaHT-hmx cniBBigHomeHb, np^mineH-Hfl Hecne^^iHHoï pe3MCTeHTHo-cTi opraHi3My.
CCr, ^o gocnigxyraTbCfl, He BMflBnflraTb MyTareHHoï aKTMBHo-cTi y mwpoKoMy Haôopi TecTiB in vitro Ta in vivo [18, 19, 26, 27, 32]. TaK, npocy.b^ypoH, TpM-Tocy.b^ypoH Ta MeTcy.b^ypoH-MeTM. He e MyTareHaMM y TecTi EMMca 3 MeTaôoniHHora aKTMBa-^ero MiKpocoManbHora $pa^i-era neniHKM (S9+) Ta ôe3 Heï (S9-), TecTi Ha iHgyK^ro reHHMx MyTa^M y Ky.bTypi KniTMH ccaB-^b (V79) (S9+ Ta S9-), TecTi Ha iHgy^iro no3annaHoBoro cMHTe-3y AHK y nepBMHHMX renaTo^-Tax ^ypiB Ta y MiKpoflgepHoMy TecTi in vivo y MMmeM [26, 27]. npocy.b^ypoH He cnpaBnfle MyTareHHoï giï TaKox i y TecTi Ha iH-gy^iro xpoMocoMHMx aôepa^M y Ky.bTypi oBapianbHMx KniTMH KMTaMcbKoro xoM'flHKa (CHO) (S9+ Ta S9-) [27]. TpMÔeHypoH-
noKa3HMKM TOKCMKO^oriHHof o^HKM flooniflwyBaHMX
Memn He BMflB.fle MyTareHHoï aKTMBHocTi y TecTe EMMca Ha S. typhimurium, He iHgyKye xpo-mocomhmx aôepa^M y Ky.bTypi oBapianbHMx KniTMH KMTaMcbKoro xoM'flHKa (CHO), He nopymye pe-napa^ro ÀHK y nepBMHHMx rena-To^Tax ^ypiB, He npM3BoguTb go BMHMKHeHHfl goMiHaHTHMx ne-TanbHMx MyTa^M Ta He cnpMHM-Hfle ^ToreHeTMHHMx e^eKTiB y MiKpoflgepHoMy TecTi in vivo y MMweM [32].
MeTcy.b^ypoH-Memn Ta TpM-acy.b^ypoH He cnpaB.nfl.nM KaH-цepoгeннoï giï b eKcnepMMeHTax Ha ^ypax Ta MMmax [l9, 26, 33]. Xnopcy.b^ypoH y go3ax, Haô.M-xeHMx go MaKcMManbHo nepe-hochmx, BMKnMKaB 36i.nbweHHfl HacToTM goôpoflKicHMx nyxnMH flenoK y ^ypiB, TpMÔeHypoH-Me-TM. — aAeнoкapцмнoм mo.oh-hoï 3ano3M y ^ypiB Ta MMweM, TpM^nycy.b^ypoH-MeTM. — ageHoM neniHKM y MumeM Ta neMguroM flenoK y ^ypiB [25]. npocy.b^ypoH He cnpaB.flB кaнцepoгeннoï giï b eKcnepM-MeHTax Ha MMmax, npoTe y MaK-Taônu^ 2
penoBMH [18-23, 34]
PenoBMHa noKa3HMKM nepBMHHoï ToKcuKonoriHHoï oцiнкu Knac Heôe3-neHHocTi ADI, Mr/Kr flflfl, Mr/Kr
DL50 per os, Mr/Kr DL50 Ha mKipy, Mr/Kr cl5°3 Mr/M3 nogpa3HioioHa gifl CeHcu-6ini3yrana flifl
mKipa c.M3oBi oôonoHKM oneM
^ogcynb^ypoH-MeTun HaTpira 2678 > 2000 > 2810 BigcyTHfl BigcyTHfl BigcyTHfl II 0,03 0,03
MeTcy.b^ypoH-MeTun > 5000 > 2000 > 5000 CnaôKa CnaôKa BigcyTHfl Ill 0,22 0,015
npocy.b^ypoH 986 >2000 (Kponi) >5476 BigcyTHfl CnaôKa BigcyTHfl Ill 0,019 0,02
Tpuacy.b^ypoH > 5000 > 2000 > 5000 CnaôKa BigcyTHfl BigcyTHfl III 0,012 0,005
TpuôeHypoH-MeTM. > 5000 > 2000 > 5200 CnaôKa CnaôKa CnaôKa III 0,01 0,005
TpuTocy.b^ypoH 4700 >2000 5400 BigcyTHfl BigcyTHfl CnaôKa Ill 0,06 0,005
Tpu^nycy.b^ypoH-MeTM. > 5000 >2000 (Kponi) > 5100 BigcyTHfl BigcyTHfl BigcyTHfl III 0,05 0,05
Xnopcy.b^ypoH 5545 ( /) 6293 ( o ) 3400 (Kponi) > 5900 BigcyTHfl CnaôKa BigcyTHfl III 0,05 0,001
npuMiTKa: nepopanbHy, nepKyTaHHy Ta ÎHrann^iiïHy TOKCUHHÎCTb BUBHanu Ha ^ypax, noflpa3Hwny fliv — Ha Kponnx, ceHcu6ini3ywy — Ha MypnaKax.
тил), або справляли за високих piBHiB доз (просульфурон, три-асульфурон, трибенурон-ме-тил, тритосульфурон) [18, 19, 26, 27, 29, 30, 32, 33].
У спе^альних дослщженнях (тест двох поколшь на щурах) ССГ не виявляли вибipковоí ре-продуктивноТ токсичностi. Так, пiдпоpогову дозу метсульфу-рон-метилу за впливом на ре-продуктивш параметри вста-новлено на piвнi найбiльшоí з випробуваних концентрацм речовини у коpмi — 5000 ррт, що вiдповiдаe дозi 342 мг/кг для самцiв та 475 мг/кг для самок [19, 26, 33]. Водночас тд-порогову дозу за загально-токсичними ефектами у цьому експеримент встановлено на piвнi, що на один порядок ниж-чий. Просульфурон у концен-тpацiях 4000 i 2000 ppm справляв загальнотоксичну дю та не впливав на репродуктивш параметри щуpiв [27, 29, 30]. Тритосульфурон з вмютом АМТТ не бшьше 0,02% не впливав на репродуктивш параметри щуpiв. Водночас при вивченш репродуктивноТ токсич-ностi тритосульфурону, що ми стить АМТТ у кiлькостi 2,45%, визначено NOAEL 2,6 мг/кг
В УкраТ'ш для речовин, що розглядаються, науково об-Грунтовано та офщмно затвер-джено у чинному порядку допу-стиму добову дозу (ДДД) та п-гieнiчнi нормативи у продуктах харчування та об'ектах довкт-ля [34]. Серед них за нашоТ участi розроблено ДДД та ririe-нiчнi нормативи просульфурону та тритосульфурону.
Осктьки ДДД е найбтьш н тегральним кpитеpieм небез-печностi пестицидiв у випадку
Таблиця 3
Усереднен показники деградацГГ дослiджуваних гербiцидiв в об'ектах агроценозу
симально переносних дозах (4000, 2000 ррт) призводив до недостовiрного пщвищення частоти пперплазм ендоме-трiю матки, аденокарцином молочноТ залози, штерсти-цiальноклiтинних пухлин яечок у щурiв [29, 30]. У зв'язку з вщ-сутнютю у дослiджуваних сСг генотоксичних ефектв припу-скають епiгеномний гормо-нально-залежний мехашзм ро-звитку виявлених пухлин.
Канцерогенш властивостi тритосульфурону пов'язанi з наявнютю у технiчному продукт домiшки АМТТ Тритосульфурон з вмютом АМТТ не бiльше 0,02% не справляв онкогенно'Т дií на щурiв, мишей та собак. Тритосульфурон, що мютить АМТТ у ктькост 2,45%, не вия-вляв канцерогенно' активной у дослiдах на мишах, але Ыду-кував онкогенез у щурiв лiнií Ви стар у випадку надходження з кормом у концентра^ях 1000 i 3500 ррт.
В експериментах з вивчення ембрютоксичност на щурах i кролях дослщжуваш ССГ у ви-пробуваному дiапазонi доз не справляли тератогенно'Т дм, ембрiотоксичнi ефекти або не справляли (метсульфурон-ме-
Речовина Об^кт Показники швидкост1 руйнаци (М±т)
k, доба-1 Т50, доба т95, доба
Метсульфурон-метил Грунт 0,051±0,006 13,7±1,5 59,5±6,6
Зелена маса рослин 0,101±0,016 7,1±1,0 30,9±4,3
Просульфурон Грунт 0,057±0,007 12,5±1,5 54,2±6,4
Зелена маса рослин 0,109±0,008 6,4±0,5 27,9±2,3
Тиасульфурон Грунт 0,098±0,007 7,1±0,6 30,9±2,4
Зелена маса рослин 0,081±0,010 9,1±1,4 39,2±5,9
Трибенурон-метил Грунт 0,083±0,015 8,6±1,5 37,1±6,7
Зелена маса рослин 0,100±0,021 7,2±1,5 31,4±6,5
Тритосульфурон Грунт 0,064±0,004 10,8±0,6 46,9±2,8
Зелена маса рослин 0,084±0,003 8,2±0,3 35,6±1,2
1х тривалого надходження до оpганiзму з урахуванням можливих вщдалених наслiдкiв i видовоТ та iндивiдуальноí ре-зистентност [35-37], разом з оцiнкою небезпечност дослщ-жуваних ССГ у вщповщност до гiгieнiчноí класифiкацií з метою поpiвняння íхнього потен-цмного ризику для населення нами використано величину ДДД. Проведений аналiз дозволив зробити висновок, що за цим кpитеpieм йод-суль-фурон-метил натрю та три-флусульфурон-метил e мало-небезпечними, метсульфурон-метил, просульфурон, триа-сульфурон, трибенурон-метил та тритосульфурон — помipно небезпечними i лише хлор-сульфурон — небезпечним.
Слщ зазначити, що затверд-женi в Укpаíнi величини ДДД метсульфурон-метилу, триа-сульфурону, трибенурон-мети-лу, тритосульфурону та хлор-сульфурону нижчi (жоpсткiшi) за аналогiчнi регламенти (ADI), прийнят у свiтовiй практик (табл. 2). Це може бути зумов-леним дещо piзними подходами до íх встановлення. Зокре-ма, у нашiй кpаíнi при обГрунту-ваннi ДДД спираються, пере-важно, на NOEL (No Observed Effect Level) — тдпорогову дозу, яка не спpавляe жодного ефекту, тодi як за кордоном — на NOAEL (No Observed Adverse Effect Level) — тдпорогову дозу, яка не спpавляe шкодливо'!' дм [38]. Саме тому у 62% ви-падкiв нашi регламенти вия-вляються жоpсткiшими за за-коpдоннi [38].
Потенцiйна небезпечнють застосування ССГ зумовлена не лише Тхшми токсичними вла-стивостями, а й тюно пов'язана з особливостями ТхньоТ пове-дiнки у довкшлк
З одного боку, препарати цього класу у зв'язку з надзви-чайно високою бiологiчною ефективнютю застосовуються у дуже малих нормах витрат — на piвнi десятюв гpамiв д.р. на гектар. Саме тому визначеш нами у натурних експериментах початковi концентpацií до-слiджуваних ССГ у Грунт та зе-ленiй масi рослин були дуже низькими — на piвнi 0,0120,1 мг/кг та 0,028-0,180 мг/кг вщповщно. У подальшому за-лишковi кiлькостi усiх речовин стpiмко знижувались i вже на 14-30 добу у Грунт та 7-20 добу у рослинах були або на piвнi,
або нижчими за межу ктькю-ного визначення аналiтичних методiв. На момент збору вро-жаю тритосульфурон, просуль-фурон, метсульфурон-метил, триасульфурон i трибенурон-метил не визначалися у зерш хлiбних злакiв, а тритосульфурон та просульфурон — також i у зерш кукурудзи та кукурудзя-нiй олií.
Водночас ССГ за певних умов можуть бути доволi стм-кими у Грунт та iнших об'ектах довкшля. За рахунок залишко-вих ктькостей ССГ у Грунт (х-нш бiологiчний ефект iнколи збертаеться протягом кшькох рокiв пiсля обробки. При цьому вони здатш справляти ф^о-токсичну дiю на деякi культуры рослини (буряк, гречиху, р^ пак, конюшину тощо) [7, 39, 40], внаслщок чого чутливi культури можуть недобирати 15-20% врожаю, якщо (х виро-щують пiсля застосування ССГ зокрема хлорсульфурону, три-асульфурону, метсульфурон-метилу [12].
ССГ активно поглинаються коренями та листям (листя можуть абсорбувати 20-40%, а ш-коли нав^ь 75-98% гербщиду) i швидко поширюються у росли-нi, пересуваючись в акропе-тальному i базипетальному на-прямках [7]. ССГ доволi швидко й за низьких концентрацм (2,8-10-9-2,8-10-6 М) пригнiчують подiл клiтин, особливо у точках росту, майже не впливаючи на iншi процеси метаболiзму: фотосинтез, дихання, синтез ло-дiв, РНК [7, 8].
Вибiрковiсть гербiцидноl дil ССГ визначаеться швидкютю (хньо( метаболiчноí iнактивацií у стмких культурах [7]. Так, у лабораторних умовах перюд напiврозпаду (т50) ССГ у стм-ких рослинах становить 1-5 годин, а у чутливих — понад 20 годин [8]. Стмкими культурами щодо ССГ визначенi пшениця та ячмЫь, чутливими — горох,
соя, pinaK, редис, буряк, со-няшник [39]. За добу у рослинах пшеницi та ячменю метабо-лiзувaлося понад 90% хлорсульфурону, а у бавовнику, пр-чицi, соТ та цукровому буряку було визначено 80-97% незми неноТ речовини [7]. Деграда^я ССГ у стiйких культурах вщбу-ваеться шляхом арильного та aлiфaтичного гiдpоксилювaння з подальшою кон'югащею з глюкозою, гiдpолiтичного роз-щеплення сульфоншсечовин-ного мiсткa мiж триазиновим та фентьним кiльцями у двох piз-них позицiях, зокрема сульфамидного зв'язку, окислювально-го О-деметилювання та прямоТ кон'югaцiТ з глутатюном [7, 8, 41].
За даними власних дослщ-жень, у Грунтово-кшматичних умовах Полiсся, Лiсостепу та Степу УкраТни пеpiод натвроз-паду дослщжуваних ССГ у зе-ленiй мас рослин пшеницi, ячменю та кукурудзи коливався у межах вщ (6,4±0,5) до (9,1±1,4) дiб (табл. 3). Тобто за критери ем стабшьност у вегетуючих сiльськогосподapських культурах вони е помipно стмкими (Ill клас небезпечностi) згiдно з ппешчною клaсифiкaцiею пе-стицидiв [16].
Г"рунт е основною та най-бiльш небезпечною ланкою циpкуляцiТ ССГ у довкшлк За даними [12], похщш сульфо-нiлсечовини розташовуються за швидкютю детоксикацп у Грунт у такому порядку: хлор-сульфурон < метсульфурон-метил < просульфурон. Деток-сикaцiя у Грунт цих речовин мае двохфазний характер: у перший перюд — до 30 дiб пюля обробки вщбуваеться pуйнaцiя 50% речовини, як 50% залишюв збеpiгaють aктивнiсть у 5-10 paзiв довше [12, 42].
Метaболiзм ССГ у Грунт вщ-буваеться внаслщок гщрол^ тичного розпаду з подальшою
ферментативно-катал^ичною дестpукцiею пiд впливом Грун-тових мiкpооpгaнiзмiв [7, 8, 43, 44]. Гiдpолiз, який е одним з основних шляхiв дегpaдaцiТ ССГ, мае найбшьш ефективний пеpебiг у кислому сеpедовищi та полягае у розщепленн суль-фонiлсечовинного зв'язку з утворенням вщповщно суль-фонaмiдa та гетероциктчного aмiну. Саме тому у Грунтах з рН>7 дегpaдaцiя ССГ гальму-еться [9] переважно завдяки мiкpобiологiчнiй дестpукцiТ. Зокрема, це доведено для три-флусульфурон-метилу, хлорсульфурону, метсульфурон-метилу та трибенурон-метилу [18]. Фотатз на повеpхнi Грунту не е значущим у процесах деградаци сСг, зокрема мет-сульфурон-метилу [45] та просульфурону [20].
На швидкють pуйнaцiТ ССГ впливають тип Грунту та його гранулометричний склад. Так, перюд натврозпаду метсуль-фурон-метилу у глинистому, сутщаному та суглинистому Грунт становив 178, 102 та 70 дiб вiдповiдно [45]. ССГ швид-ше втрачають активнють у деpново-пiдзолистому Гpунтi поpiвняно з чорноземом, особливо з темно-каштано-вим Грунтом. Так, у чоpноземi та темно-каштановому Грунт т50 хлорсульфурону становив понад 90 дiб, у дерново-пщзо-листому та Ырому лiсовому Гpунтi коливався вiд 6 до 30 дiб [9].
У натурних умовах ССГ руй-нуються у Грунт швидше, нiж у лабораторних експериментах (табл. 4). До того ж результа-ти, отримаш нами при проведены натурних дослщжень у piзних Гpунтово-клiмaтичних умовах УкраТни, цшком задо-вiльно зб^аються з даними ш-ших aвтоpiв.
Доведено, що швидкiсть руй-наци ССГ у Гpунтi збiльшуеться з тдвищенням температури та
Таблиця 4
Швидкють руйнацп дослiджуваних гербiцидiв у rpyHTi у лабораторних та натурних умовах
Речовина Перюд нап1вруйнаци (м1н1мальний-максимальний), доба
за даними л1тературних джерел власн1 результати натурних експериментт
лабораторн1 умови натуры умови джерело Ыформаци
Метсульфурон-метил 14-180 4-15 [45, 46] 10,7-15,5
Просульфурон 25-198 4-36 [20, 48] 9,8-14,8
Триасульфурон 33-76 3-48 [47] 6,4-8,2
Трибенурон-метил 70-198 4-36 [32] 7,0-10,1
Тритосульфурон - 11-21 [49] 9,6-26,6
вологостi Грунту i зниженням рН Грунтового розчину [7, 12]. Так, у разi пiдвищення темпе-ратури на 10°С або збшьшенш вологостi Грунту з 37,7% до 75% вщ повноТ вологоeмностi т50 хлорсульфурону скорочу-вався з 56 до 32 дшв [7]. У на-турних дослiдженнях у штат 1л-лiнойс (США) т50 трибенурон-метилу, коли рН 8,3 становить
9 ^б, а рН 7,3 — 5 дiб [32]. Встановлено, що зниження ве-личини рН внаслщок внесення до Грунту соломи прискорюе руйнацiю метсульфурон-мети-лу та триасульфурону [50]. Навпаки, вапнування кислих Грунтв збшьшуе персистент-нiсть ССГ, зокрема хлорсульфурону та метсульфурон-ме-тилу у 2-3 рази, а на дерново-пщзолистих Грунтах — у 4 рази i бшьше [9].
Одним з домЫуючих чинникiв, якi визначають швидкiсть де-токсикацií та Ытенсивнють ми грацiТ ССГ е сорбцмно-десорб-цiйна рiвновага у системi герби цид-Грунт. ССГ вiдносно слабко сорбуються Грунтом: коефiцieнт сорбцií у перерахунку на орга-нiчний вуглець (Кос) коливаеть-ся у межах вщ 0,6 до 114. Так, залежно вщ ти-пу Грунту Кос триасульфурону перебувае у межах вщ 7 до 25 (у середньому
— 16) [21], трибенурон-метилу
— вщ 9,8 до 74 (у середньому — 31) [22], просульфурону — вщ 4 до 41 [20], хлорсульфурону — 40, коли рН 7 [18], що свщчить
про доволi високу мобшьнють ССГ у Грунтах.
Сорб^я ССГ залежить вщ рН середовища i е вищою у кислих Грунтах [9]. Так, у разi змен-шення рН мулового суглинку вщ 7,1 до 6,5 Кос просульфурону збшьшився з 8 до 19 [20]; при зменшенн рН з 7,8 до 4,2 сорб^я хлорсульфурону пщви-щилась у 30 разiв [7]. Саме тому рухливють ССГ у кислих Грунтах нижча, нiж у лужних. Загалом ССГ е помiрно рухо-мими у Грунт [7]. Глибина ми грацií Т'хшх залишкових кшько-стей залежно вщ речовини та погодних умов коливаеться у кислих Грунтах вщ 5 см до 15 см, у лужних — до 30 см.
Осюльки у випадку кислого рН (рН<7) Грунтового розчину при-скорюеться швидкiсть руйнацiТ' ССГ пiдвищуeться сорб^я та зменшуеться мобiльнiсть íхнiх залишюв, використання цих гербiцидiв на кислих Грунтах еколопчно безпечнiше, нiж на нейтральних, особливо лужних.
Для оцшки потенцiйного ри-зику використання достджува-них ССГ для наземних екоси-стем нами за результатами власних дослщжень було проведено розрахунок ТхньоТ еко-токсиколопчно'Т небезпечностi (екотоксу) за методикою, за-пропонованою М.М. Мельни-ковим [51]. Екотокс дозволяе порiвнювати екотоксичнють дослiджуваноí речовини з еко-токсичнютю стiйкого хлорорга-нiчного iнсектициду ДДТ, яку прийнято за 1, та вщповщно оцЫювати вiдносну небезпеку забруднення довктля цieю ре-човиною.
Встановлено, що величина екотоксу гербiцидiв — похщних сульфонiлсечовини в агрокш-матичних умовах Укра'ши коливаеться у межах вщ 1,24 х 10-6 до 3,04 х 10-5 (табл. 5). Тобто екотоксикологiчна небезпеч-нiсть дослщжуваних ССГ для бiоценозiв на 5-6 порядюв нижча, нiж ДДТ
Порiвняно з пестицидами ш-ших хiмiчних класiв та поколiнь екотоксичнють ССГ нижча: на 3-4 порядки вщносно бшьшост хлорорганiчних сполук [51] та похщних карбамЫово'Т кислоти
[52], на 2-4 порядки — вщносно похщних сим-триазину (симазину, атразину, пропа-зину) та шестичленних гетеро-циклiчних сполук (бентазону, метрибузину, хлоридазону)
[53], на 2-3 порядки вщносно фосфороргаычних речовин, на 1-2 порядки вщносно бшьшост синтетичних третроТдв [52], неонкотиноТдв, бензоТлсечо-вин, стробiлуринiв [54] та iMi-дазолiнонових гербiцидiв Ома-зетапiр, iмазапiр, iмазамокс) [55], що, як i ССГ, належать до iнгiбiторiв бюсинтезу амЫоки-слот (рис.).
Висновки
1. Сульфоншсечовинш гер-бiциди з триазиновим гетеро-циклом: метсульфурон-ме-тил, просульфурон, триасуль-фурон, трибенурон-метил, тритосульфурон, трифлу-сульфурон-метил та хлор-сульфурон за параметрами гостроТ токсичностi у разi рiз-них шляхiв надходження до органiзму лабораторних тва-рин, за подразнюючою та сен-сибiлiзуючою дieю е помiрно небезпечними (ill клас), лише йодсульфурон-метил натр^ — небезпечним (ll клас) згщно з гiгieнiчною класифiкацieю пестицидiв. Лiмiтуючими по-казниками при ппешчнм оцш-цi усiх дослiджуваних речовин е «шгаляцмна токсичнють»,, а також «сенсибЫзуюча дiя» для тритосульфурону та три-бенурон-метилу.
2. За умов багаторазового надходження до оргашзму дослщжуван речовини не вия-вляють кумулятивних властиво-стей за критерieм «загибель тварин», справляють пол^роп-ну дю, проявами якоТ е зниження маси тла, змiни з боку си-стеми кровi, структурно-функ-
Таблиця 5
Екотоксиколопчна He6e3ne4HicTb дослiджуваних похiдних сульфонiлсечовини
для екосистем УкраГни
Речовина Персистентнють (Р), тижн1 Норма витрати (N), кг/га DL50, мг/кг Екотоксиколопчна небезпека (Е), вщносы одиниц1
Просульфурон 2,0 0,0150 986 3,04 х 10-5
Тритосульфурон 1,5 0,0500 4700 1,60 х 10-5
Трибенурон-метил 1,0 0,0188 5000 3,76 х 10-6
Метсульфурон-метил 2,0 0,0060 4773 2,51 х 10-6
Триасульфурон 1,0 0,0062 5000 1,24 х 10-6
цюнальн! порушення печ1нки та нирок. Досл1джуван1 сполуки не мають мутагенноТ активност1, за канцерогенними властиво-стями, ембр1отоксичн1стю, те-ратогенн1стю та репродуктив-ною токсичн1стю е пом1рно або мало небезпечними (III або IV клас небезпечност1).
3. Досл1джуван1 сульфонтсе-човинн1 герб1циди за стабтьни стю у фунт та у вегетуючих с1льськогосподарських культурах у фунтово-^матичних умо-вах ПолюькоТ, ЛюостеповоТ та СтеповоТ зон УкраТни е пом1рно ст1йкими i за величинами перю-д1в напiврозпаду можуть бути вщнесеними до III класу небез-печностi згiдно з гiгiенiчною класифкацею пестицидiв.
4. Доведено, що потенцмний екотоксикологiчний ризик ви-користання сульфонтсечовин-них гербiцидiв з триазиновим гетероциклом у молекуш е нижчим на 5-6 порядюв порiв-няно з ДДТ, на 3-4 порядки — вщносно гербiцидiв похiдних сим-триазину, на 2-3 порядки
— вiдносно шестичленних ге-тероциклiчних гербiцидiв та на 1-2 порядки — вщносно iмiда-золшонових гербiцидiв.
ЛIТЕРАТУРА
1. Скурьят А.Ф., Кивачиц-кая М.М., Молчан А.Л. Влияние интенсивной защиты ярового ячменя и пшеницы от вредителей, болезней и сорных растений на урожай, качество зерна и микрофлору почвы // !нте-грований захист рослин на початку XXI стол^тя: Матерiали Мiжнар. наук.-практ. конф. — К., 2004. — С. 259-264.
2. История развития и проблемы защиты растений / Под ред. Ченкина А.Ф. — М.: РАСХН, 1997. —331 с.
3. Захаренко В.А. Резистентность сорняков к гербицидам // Защита и карантин растений.
— 2006. — № 4. — С. 28-30.
4. Угрюмов Е.П., Савва А.П. Гербициды последнего поколения: изыскание, применение, проблемы агроэкологиче-ской безопасности // Актуальные вопросы биологии защиты растений. — Пущино, 2000. — С.139-152.
5. Levitt G. Sulfanilureas: new high potency herbicides // Pesticides Chemistry: Human Welfare and the Environmental. — Oxford, 1983. —V. 1. — P. 243-250.
6. Коршун M.M., Омель-чук С.T., Гаркавий C.l. та ¡н. По-р1вняльна токсиколого-ппешч-
на оцЫка гербiцидiв — похщ-них iмiдазолiнону (огляд л^е-ратури та результати власних дослщжень) // Ппена населе-них мюць. — 2006. — № 47. — С. 159-171.
7. Макеева-Гурьянова Л.Т., Спиридонов Ю.А., Шеста-ков В.Г. Сульфонилмочевины
— новые перспективные гербициды // Агрохимия. — 1987.
— № 2. — С. 115-128.
8. Жемчужин С.Г. Сульфони-мочевинные гербициды и новые методы их анализа // Агрохимия. — 2003. — № 3. — С. 65-76.
9. Ларина Г.Е., Спиридонов Ю.Я., Шестаков В.Г Экологические аспекты сельскохозяйственного применения сульфонилмочевинных гербицидов // Агрохимия. — 2002. — № 1. — С. 53-67.
10. Навальнев В.В., Романов Н.М., Шаповалов Н.К. Эффективность сульфонилмочевинных гербицидов // Защита и карантин растений. — 2006.
— № 6. — С. 29.
11. Herbicide résistant weeds [Електронний ресурс] / Weed Science — режим доступу: http://www.weedresearch. com/summary/ ChemFamilyS-um.asp?lstActive = 297&lst HRAC=herbicide.
12. Спиридонов Ю.Я., Ше-стаков В.Г., Ларина Г.Е. и др. Как ослабить остаточное действие сульфонилмочевинных
гербицидов // Защита и карантин растений. — 2006. — № 2.
— С. 59-61.
13. Карпенко В.В. Ппетчна оцшка асортименту та обсяпв застосування геpбiцидiв у стьському господapствi УкраТни / В.В. Карпенко, М.М. Коршун // Ппена населених мюць.
— К., 2007. — Вип. 49. — С. 133-139.
14. Перелк пестицидiв i агро-хiмiкaтiв, дозволених до вико-ристання в Укра'Тш. — Офщйне видання. — К.: Юывест Медia, 2008. — 448 с.
15. Громов А.Ф. Современные подходы к созданию новых пестицидов / А.Ф. Громов, В.А. Козлов // Агрохимия. — 2003. — № 11. — С. 4-13.
16. Пестициди. Класифка^я за ступенем небезпечностк ДСанПЫ 8.8.1.002-98 — [Затв. 28.08.98] // Зб. важливих офи цмних мaтеpiaлiв з саштарних i пpотиепiдемiчних питань. — К., 2000. — Т. 9, ч. 1. — С. 249-266.
17. Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов: МУ № 426387. — [Утв. 13.03.1987]. — К.: М-во здравоохранения СССР, 1988. — 210 с.
18. The e-Pesticide Manual [Електронний ресурс]: A World Compendium The e-Pesticide Manual / Version 3.2 2005-06. — Thirteenth Edition: CD-вид-во CDS Tomlin, 2005. — 1 елек-трон. опт. диск (CD); 12 см. —
Рисунок
Порiвняльна оцшка екотоксиколопчно'Г небезпечност гербiцидiв рiзних хiмiчних клаЫв
0.9
i/(igE)
1
с/
/////////¿J//J
У VVV **ууу/у
° 4 \<? р J9 ч*
-е-
Систем. вимоги: Pentium; 32 Mb RAM; CD-ROM Windows 95/98/2000/NT/XP.
19. Metsulfuron-methyl [Елек-тронний ресурс] / EXTOXNET — режим доступу: http://exto-xnet.orst.edu/pips/metsul-fu.htm.
20. Review report for the active substance prosulfuron [Елек-тронний ресурс] / European Comission — режим доступу: http://ec.europa.eu/food/plant/ protec-tion/evaluation/newacti-ve/list1-09_en.pdf.
21. Triasulfuron [Електронний ресурс] /eu-footprint — режим доступу: http://sitem.herts.ac.uk/ae-ru/footprint/en/Reports/651.htm.
22. Tribenuron-methyl [Електронний ресурс] / eu-footprint — режим доступу: http://si-tem.herts.ac.uk/aeru/footprint /en/Reports/655.htm.
23. Tritosulfuron [Електронний ресурс] / Bundesamt fur Verbraucherschutz und Lebensmit-telcherheit— режим доступу: www.bvl.bund.de/DE/04_Pflan-zenschutzmittel/00_doks_downlo-ad/01_neue_wirkst/neue_wirkst_tr itosulfuron,templatedId=raw,pro-perty=publicationFile.pdf/ neue_wirkst_ tritosul-furon.pdf.
24. Любинская Л.А. Токсикологическая характеристика производных сульфонилмо-чевины / Л.А. Любинская, Л.И. Повякель // Современные проблемы токсикологии. — 2000. — № 2. — С. 28-32.
25. Ракитский В.Н., Белоедо-ва Н.С. Токсичность и опасность гербицидов — производных сульфонилмочевины // Токсикологический вестник. — 2009. — № 4. — С. 25-29.
26. Metsulfuron methyl; Pesticide Tolerances Emergency Exemptions [Електронний ресурс] / Environment protection agency — режим доступу: http://www.epa.gov/EPA-PEST/1999/December/Day-16/p32652.htm.
27. Prosulfuron; Notice of Filing Pesticide Petitions to Establish Tolerances for a Certain Pesticide Chemical in or on Food [Елек-тронний ресурс] / U.S. Envi-ronmrnt pro-tection Agency — режим доступу: www.epa.gov/EPA-PEST/2002/December/Day-31/p32988.htm.
28. Review report for the active substance prosulfuron [Елек-тронний ресурс] / European Comission — режим доступу: http://ec.europa.eu/food/plant/ protection/evaluation/newacti-ve/list1-09_en.pdf.
29. Prosulfuron; Pesticide Tolerance [Електронний ресурс] / U.S. Environmrnt Protection Agency — режим доступу: http:// www.epa.gov/fedrgstr/EPA-PEST/1996/April/Day-17/pr-650.html.
30. Adverse Effects Prosulfu-ron [Електронний ресурс] / Fluride action network pesticide project Agency — режим доступу: http://www.fluoridealert. org/ pesticides/epage.prosulfu-ron.htm
31. Леоненко Н.С. Обфунту-вання допустимих рiвнiв впливу похщних сульфоншсечовини на працюючих за показниками бiохiмiчного та iмунного гоме-остазу: автореф. дис. на здо-буття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 14.02.01 «ппена» / 1нститут медицини працi АМН УкраТни. — К., 2006. — 20 с.
32. Tribrenuron methyl (Express) herbicide profile [Елек-тронний ресурс] / Pesticide Safety Education Program — режим доступу: http://pmep.cce.cor-nell.edu/profiles/herb-growthreg/sethoxydim-vernola-te/tribenuron-methyl/herb-prof-tribenuron-meth.html.
33. Metsulfuron Methyl (Escort) Herbicide Profile 3/86 [Електронний ресурс] / PMPE — режим доступу: http://pmep.cce.cornell. edu/profiles/herb-growthreg/fat-ty-alcohol-monuron/metsulfuron-methyl/herb-prof-metsulf-me th.html.
34. Допустимi дози, концентраций ктькосп та рiвнi вмiсту пестицидiв у сшьськогосподар-ськiй сировинi, харчових продуктах, пов^ робочоТ зони, атмосферному пов^, водi во-доймищ, фунтк ДСанПiН 8.8.1.2.3.4-000-2001. — [Затв. 20.09.01]. — К.: М-во охорони здоров'я УкраТни, 2001. — 245 с.
35. Проданчук Н.Г., Подруш-няк А.Е., Чмиль В.Д. К проблеме использования величин допустимой суточной дозы при установлении гигиенических нормативов пестицидов в продуктах питания и объектах окружающей среды // Совр. проблемы токсикологии. — 2002. — № 2. — С. 51-55.
36. Клисенко М.А., Демченко В.Ф., Макарчук Т.Л. Современные подходы к эколого-токсикологической оценке экспозиции пестицидами (По материалам 9-го Международного Конгресса по химии пестицидов ИЮПАК и Междунар. конф. «Здоровье, окружающая
и производственная середа, безопасность труда в сельском хозяйстве на рубеже двух тысячелетий») // Совр. проблемы токсикологии.— 1999.— № 4. — С. 45-49.
37. Кавецький В.М., Макаренко Н.А. Екотоксиколопя та критери якост навколишнього середовища // Агроеколопя i бютехнолопя. — К., 1998. — Вип. 2. — С. 65-69.
38. Проданчук Н.Г., Спы-ну Е.И. Современные проблемы комплексного токсиколого-гигиенического регламентирования // Совр. проблемы токсикологии. — 2000. — № 1. — С. 3-5.
39. Ларина Г.Е., Спиридонов Ю.А., Захаров С.А. и др. Оценка и прогноз фитотоксич-ности сульфонилмочевинных и имидазолиноновых гербицидов // Агрохимия. — 2004. — № 4. — С. 22-31.
40. Herbicide resistant weeds [Електронний ресурс] / Weed Science — режим доступу: http://www.weedresearch. com/summary/ ChemFamilyS-um.asp?lstActive = 297&lst HRAC=herbicide.
41. Agence de reglementation de la lutte antiparasitaire Decision Document E95-03 [Електронний ресурс] / Pest Management Regulatory Agency — режим доступу: http://pmra-arla.gc.ca/en-glish/pdf/rdd/rdd_e9503-e.pdf.
42. Колупаева В.Н. Некоторые подходы к описанию разложения гербицидов в почве (на примере хлорсульфурона) / В.Н. Колупаева, В.С.Горбатов // Агрохимия. — 2000. — № 8. — С. 59-64.
43. Жемчужин С.Г. Биодеградация пестицидов и родственных контаминантов окружающей среды / С.Г Жемчужин // Агрохимия. — 2002. — № 9. — С. 76-91.
44. Бондарев В.С., Спиридонов Ю.А., Шестаков В.Г. и др. Математическое моделирование деструкции хлорсульфурона в почве // Агрохимия. — 1990. — № 1. — С. 108-114.
45. James T. Degradation of rimsulfuron-methyl and metsul-furon-methyl in soil / T. James, P. Klaffenbach, P. Holland // Weed Res. — 1995. — V. 35, № 2. — P. 113-120.
46. Reports 470 [Електронний ресурс] / Footprint pesticides database — режим доступу: http://sitem.herts.ac.uk/aeru/fo-otprint/en/ Reports/470.htm.
47. Reports 651 [Електронний ресурс] / Footprint pesticides database — режим доступу: http://sitem.herts.ac.uk/aeru/fo-otprint/en/ Reports/651.htm.
48. Prosulfuron [Електронний ресурс] / Footprint pesticides database — режим доступу: http://sitem.herts.ac.uk/aeru/fo-otprint/en/Reports /558.htm.
49. Орлов В.Н. Гербицид сер-то плюс поможет решить проблемы борьбы с нежелательной растительностью /
B.Н. Орлов, С.Г. Лукашина, Н.И. Свириденко // Защита и карантин растений. — 2005. — № 3. — 40 с.
50. Menne H., Berger B. Influence of straw management, nitrogen fertilization and dosage rates on the dissipation of the sulfonilureas in soil // Weed Res. — 2001. — V. 41, № 3. — P. 229244.
51. Мельников Н.Н. К вопросу о загрязнении почвы хло-рорганическими соединениями / Н.Н. Мельников. — Агрохимия. — 1996. — № 10. —
C. 72-74.
52. Мельников Н.Н. Сравнительная экотоксикологическая опасность некоторых инсектицидов — производных фосфорных кислот, карбаминовой кислоты и синтетических пире-троидов / Н.Н. Мельников, С.Р. Белан // Агрохимия. — 1997. — № 1. — С. 70-72.
53. Мельников Н.Н. Сравнительная опасность загрязнения почвы гербицидами — производными симм-триази-нов и некоторых других ше-стичленных гетероциклических соединений / Н.Н. Мельников, С.Р. Белан // Агрохимия. — 1997. — № 2. — С. 6667.
54. Коршун О.М. Еколого-пп-ешчне обфунтування регламент безпечного застосуван-ня сучасних хiмiчних засобiв захисту яблуневих садiв: авто-реф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук: спец. 14.02.01 «ппена та професмна патолопя» / О.М. Коршун. — К., 2008. — 20 с.
55. Дема О.В. Ппешчне обфунтування регламентв ви-користання у стьському госпо-дарствi гербiцидiв на основi iмазетапiру: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец.14.02.01 «ппена та професмна патолопя» / О.В. Дема — К., 2007. — 21 с.
Надiйшла до редакцИ 16.03.2010.
HYGIENIC ECTIMATION OF CONDITION OF ATMOSPHERIC AIR OF IN CHERNIHIV REGION
Donets M.P., Valovenko A.G., Petrusenko L.M., Bezrodna O.G., Movchan L.G.
ППШЧНА ОЦ1НКА ЗАБРУДНЕННЯ ПОВ1ТРЯНОГО БАСЕЙНУ У ЧЕРН1Г1ВСЬК1Й
ОБЛАСТ1
ершпвська область розташо-вана на пiвночi УкраТни у по-лiськiй та лiсостеповiй зонах ПриднтровськоТ низовини площею 31,9 тис. км2.
На державний облк взято 495 промислових тдприемств, органiзацiй, установ. З них 188 (45%) становлять об'екти агро-промислового комплексу. По-лiфункцiональна промислова структура з домшуванням теплоенергетики, будiвельноТ, машинобудiвноТ, легкоТ, харчо-воТ та переробноТ промислово-ст характеризуеться вiдносно стабiльним складом забруд-нюючих речовин в атмосферному пов^рк
Динамiка викидiв забрудню-вачiв загалом по областi про-довжуе збiльшуватися: 2006 р.
— 85,6 тис. т, 2007 р. — 91,6 тис. т (збтьшення на 6,9%), 2008 р.
— 98,1 тис. т (збтьшення на 7,2%). Це становить менше 1%
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ЗАГРЯЗНЕНИЯ ВОЗДУШНОГО БАССЕЙНА В ЧЕРНИГОВСКОЙ ОБЛАСТИ Донец Н.П., Валовенко А.Г., Петрусенко Л.Н., Безродная Е.Г., Мовчан Л.Г.
Проведена гигиеническая оценка загрязнений атмосферного воздуха стационарными и передвижными источниками в населенных пунктах Черниговской области за 2006-2008 гг. Установлено, что уровни загрязнения воздушного бассейна в городских и сельских поселениях области слабоопасные и определяются преимущественно за счет автотранспортных средств. Выделены основные мероприятия по оздоровлению воздушного бассейна области.
HYGIENIC ESTIMATION OF ATMOSPHERIC AIR POLLUTION BY STATIONARY AND MOBILE SOURCES IN THE SETTLEMENTS OF THE CHERNIGOV AREA
Donets M.P., Valovenko A.G., Petrusenko L.M., Bezrodna O.G., Movchan L.G.
The hygienic estimation of the atmospheric air pollution by stationary and mobile sources in the settlements of the Chernigov region for 2006-2008 has been carried out. It was established that levels of pool pollution in city and rural settlements of the region had a low degree of danger and were defined mainly at the expense of vehicles. The basic measures for the improvement of air pool in the region were defined.
© Донець М.П., Валовенко А.Г., Петрусенко Л.М., Безродна О.Г., Мовчан Л.Г. СТАТТЯ, 2010.
ДОНЕЦЬ М.П., ВАЛОВЕНКО А.Г., ПЕТРУСЕНКО Л.М., БЕЗРОДНА О.Г., МОВЧАН Л.Г. ЧернИвська обласна саытарно-етдемюлопчна стан^я
УДК 614.71(477.54)
