CC BY
14
ц|нен1 нами як прояв цитол1зу та холестазу, що узгоджуеться з даними лабораторних до-слщжень в ос1б основноТ групи, в яких вщзначаеться пщвищен-ня активност1 АсАТ та АлАТ, п-перб1л1руб1нем1я та пригшчен-ня бiлоксинтезуючоï функцп печiнки, що проявляеться у п-поальбумiнемiï.
Висновок
Аналiз отриманих результат дослiджень дозволяе передба-чити сприятливий прогноз для життя та здоров'я вмськово-службовщв, якi зазнали гос-трого отруення продуктами го-ршня жовтого фосфору пiд час гасшня пожежi, яка сталася внаслiдок авари товарного потяга, що перевозив жовтий фосфор, бтя с. Ожидiв Бузь-кого району Львiвськоï область Л1ТЕРАТУРА
1. Волошин В.О., Загоруй-ко Н.Л., Волянський П.В., Алексеева Т. Г Оргашза^я надання медично!' допомоги населенню на догоспiтальному етапi у зон надзвичайно' ситуацiï // Укра-'нський журнал екстремальноï медицини iм. Р.О. Можаева. —
2001. — № 2. — С. 36-40.
2. Гончаров С.Ф., Бобий Б.В. О некоторых проблемах медицинского обеспечения населения в кризисных ситуациях // Военно-медицинский журнал. — 2005. — № 7. — С. 15-22.
3. Картиш А.П., Вершиго-ра А.В., Тихоненко С.В. Основ-ш напрямки комплексних захо-дiв щодо реформування систе-ми надання якюно[ медично[ допомоги населенню У кражи, роль i мiсце швидкоï медичноï допомоги як рятувальноï служ-би у системi Державно[ служби медицини катастроф. У кн.: Проблеми вiйськовоï охорони здоров'я. Збiрник наукових праць Украïнськоï вшськово-медичноï академiï. Випуск 7. — К., 2000.— С. 358-363.
4. Маршал В.Г., Вольный И.Ф., Померанцев В.И. Актуальные вопросы организации деятельности службы экстренной медицины катастроф территориального уровня // Укр. журнал екстремальноï медицини iм. Р.О. Можаева. —
2002. — № 4. — С. 17-20.
5. Медичш сили i заклади Державно[ служби медицини катастроф Украши територи ального рiвня та 1х визначення. Методичш рекомендацп / За заг. ред. В.О. Волошина. — К., 1998. — С. 25-31.
КОРШУН М.М., КАРПЕНКО В.В.
1нститут ппени та екологи Нацюнального медичного ушверситету iм. О.О. Богомольця, м. Кшв
УДК 613:632.954:633.1
HYGIENIC ESTIMATION OF BEHAVEOR AND ECOTOXICOLOGYCAL RISK OF USAGE MODERN SULFONILUREAL HERBISIDES ON SOWING OF GRAIN CROPS
Korshun M.M., Karpenko V.V.
ПГ1СН1ЧНА ОЦ1НКА ПОВЕД1НКИ ТА ЕКОТОКСИКОЛОГ1ЧНОГО РИЗИКУ ЗАСТОСУВАННЯ СУЧАСНИХ СУЛЬФОН1ЛСЕЧОВИННИХ ГЕРБ1ЦИД1В
ирощування зернових культур було i залишаеться в Укра'[ш провiдною галуззю сiльського господарства [29]. Для отри-мання високих урожаíв зернових сучасне жтенсивне земле-робство передбачае широке застосування хiмiчних засобiв захисту рослин (ХЗЗР) вщ бур'яшв, шкщниюв та хвороб. Разом зi значним економiчним ефектом застосування ХЗЗР породжуе цiлу низку складних екологiчних та медико-бюло-гiчних проблем, зумовлених денатура^ею довкiлля та по-гiршенням рiвня здоров'я насе-лення. Тому одне з провщних мiсць серед прюритетних проблем сучасноí профiлактичноí медицини посщае наукове обГрунтування гiгiенiчних нор-мативiв та регламентiв безпеч-ного застосування нових пе-стицидiв, оргашза^я та здм-снення еколого-гiгiенiчного мошторингу за íх застосуван-ням та розробка комплексу за-ходiв з мiнiмiзацií íх вмiсту в об'ектах довюлля [27].
Одним iз стратепчних на-прямкiв у вирiшеннi еколого-п-гiенiчних проблем застосування пестицидiв е пошук та впрова-дження у практику нових дючих речовин (д.р.) та препара^в на 'гх основу якi вигiдно в^^зня-
ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ПОВЕДЕНИЯ И ЭКОТОКСИКОЛОГИЧЕСКОГО РИСКА ИСПОЛЬЗОВАНИЯ СОВРЕМЕННЫХ СУЛЬФОНИЛМОЧЕВИННЫХ ГЕРБИЦИДОВ НА ПОСЕВАХ ЗЕРНОВЫХ КУЛЬТУР Коршун М.М., Карпенко В.В. Установлено, что динамика остаточных количеств тритосульфурона, просульфурона и метсульфурон-метила в почве и растениях при применении препаратов Серто Плюс, Пик 75 WG, Аккурат 600 и Гренч 60 на посевах зерновых культур подчиняется экспоненциальной зависимости. По стабильности в почве и растениях исследуемые вещества относятся к 3 классу опасности. Обоснованы МДУ тритосульфурона и просульфурона в зерне пшеницы и кукурузы и их ОДК в почве. Доказано, что экотоксикологический риск исследуемых гербицидов на 5 порядков ниже, чем у ДДТ.
© Коршун М.М., Карпенко В.В.
СТАТТЯ, 2009
№ 2 2009 Environment & Health 56
04706567
HYGIENIC ESTIMATION OF BEHAVEOR AND ECOTOXICOLOGYCAL RISK OF USAGE MODERN SULFONILUREAL HERBISIDES ON SOWING OF GRAIN CROPS Korshun M.M., Karpenko V.V. Dynamics residual quantity of tritosulfuron, prosulfuron and metsulfuron-methyl in soil and plant on application of herbicides Serto
Plus, Pik 75 WG, Akkurat on planting of grain corps obey exponential law. According of stability researching substances in a soil and plans they relate to 3 class of hazard. We grounded MPL for tritosulfuron and prosulfuron in wheat corns and maize corns and they roughly permissible concentration in a soil. Ecotoxicolodgical risk for researching substances is in a 5 order less, then for DDT.
ються в1д ранше застосованих меншою токсичнютю для тепло-кровних оргашзм1в, меншою стабтьнютю у навколишньому середовищ1, високою ефектив-нютю за низьких норм витрат та мало! кратност1 обробок, максимальною селективнютю, що забезпечуе спрямовану дю на цтьовий об'ект i не порушуе за-гальн1 механiзми бюценотичноТ регуляцií та екологiчноТ стабть-ност агробiоценозiв [3, 4]. Цим вимогам цтком вщповщае нове поколiння гербiцидiв — Ыпбто-ри бiосинтезу амЫокислот, до яких належать похiднi сульфо-нiлсечовини.
Сульфонiлсечовиннi гербiциди (ССГ) мають надзвичайно висо-ку активнiсть при досходовому та пюлясходовому використаннi проти бтьшосп широколистих бур'яыв, а також однорiчних та багаторiчних трав [11, 12]. Вони активно поглинаються коренями та листям i швидко поширюють-ся рослиною, пересуваючись в акропетальному i базипетально-му напрямках [12]. Пiсля прони-кнення ССГ iнгибують активнiсть ферменту ацетолактатсинтета-зи, який е кататзатором першоТ стадiТ бiосинтезу амiнокислот ватну, лейцину та iзолейцину. Внаслiдок цього пригшчуеться подiл клiтин, особливо у точках росту [6]. Вибiрковiсть дм ССГ визначаеться значною швидю-стю Тх метаболiчноТ iнактивацiТ у стмких культурах (пшеницi, яч-менi, кукурудзО та повiльною руйна^ею у чутливих [12]. Ос-кiльки препарати цього класу ви-рiзняються високою бюлопчною ефективнiстю, вони застосову-ються у дуже малих нормах ви-трат — на рiвнi десяткiв грамiв д.р. на гектар. Незважаючи на це за певних фунтово-кшматичних умов ССГ можуть бути досить стмкими у фунтк У цих випадках протягом кшькох рокiв пiсля за-стосування ССГ можуть спра-вляти фтотоксичну дiю на деякi чутливi культури (горох, сою, ри
пак, редис, буряк, соняшник) [12, 25].
Серед ССГ у сучасних Ыте-грованих системах захисту зернових культур запропоно-вано застосовувати новi препарати Пк 75 WG (д.р. просуль-фурон), Аккурат 600, Гренч 60 (д.р. метсульфурон-метил) та комбЫований препарат Серто Плюс (д.р. тритосульфурон i дикамба). Препарати Пк 75 wg, Аккурат 600 та Серто Плюс являють собою водорозчинш гранули, Гренч 60 — змочу-вальний порошок. Структуры формули д.р. та Тх вмют у препаратах наведено у табл. 1.
Осюльки Ц препарати ранше в УкраТш не використовувались, не було i регламен^в Тх безпеч-ного застосування та ппеычних нормативiв просульфурону та
тритосульфурону у сшьськогос-подарсьюй сировинi та фунть
У зв'язку з вищезазначеним метою дослiдження було вив-чення особливостей поведiнки просульфурону, тритосульфурону та метсульфурон-метилу в об'ектах агроценозу у рiзних фунтово-кшматичних умовах УкраТни, оцiнка ТхньоТ екоток-сикологiчноï небезпечностi та наукове обфунтування орiен-товно допустимоï концентрацiï (ОДК) у фунт^ максимально допустимого р^вня (МДР) у зернi хлiбних злакiв i кукурудзи просульфурону та тритосульфурону та строюв оч^вання до зби-рання врожаю пюля останньо!' обробки посiвiв зернових культур препаратами на |'х основк
Матерiали i методи. Вив-чення поведшки гербiцидiв в
Таблиця 1
Дiючi речовини дослiджених сульфонiлсечовинних гербiцидiв
Д1юча речовина, ïï вм1ст у препарат!, назва за 1ЮПАК
Тритосульфурон, 250 г/кг,
1-(2-трифторметилфент-
сульфонт)-3-(2-метокси-
6-трифторметил-1,3,5-
триазин-4-т)сечовина
Просульфурон,
725-775 г/кг,
1-(4-метокси-6-метил-
триазин-2-т)-3-[2-(3,3,
3-трифторпропт)
фентсульфон^сечовина)
Метсульфурон-метил, 600 г\кг, 2[3(4-метокси-6-метил [1,3,5] триазин-2-^урещо-сульфонт] метиловий еф^ бензойно!' кислоти
ХЫчна формула
об'ектах агроценозу провади-ли методом натурного ппешч-ного експерименту зпдно з [17] протягом трьох вегетацй них сезонiв у рiзних кшматич-них зонах УкраТни (табл. 2).
Проби Грунту (верхшй шар завтовшки 10 см) та рослин вд бирали, починаючи з дня об-робки (для оцiнки максимально можливого пестицидного на-вантаження), i у подальшому через певнi промiжки часу 5-7 разiв протягом вегетацмного сезону до моменту збирання урожаю. В^дфр проб провадили зпдно з iснуючими методични-ми вказiвками [30]. Визначення у динамiцi залишкових кшько-стей тритосульфурону та мет-сульфурон-метилу у Грунту зе-лешй масi рослин, зернi та ку-курудзянiй олiТ провадили методами високоефективноТ ри динноТ хроматографи за юную-чими методиками [18, 19, 22, 23], просульфурону — за роз-робленими нами та офщмно затвердженими методичними вказiвками [20, 21]. У наших дослщженнях межа юльюсного визначення (МКВ) становила у Грунт та зеленiй масi рослин тритосульфурону та просульфурону 0,05 мг/кг, метсульфу-рон-метилу — 0,01 мг/кг; у зер-ш хлiбних злакiв тритосульфурону — 0,05 мг/кг, метсульфу-рон-метилу — 0,02 мг/кг просульфурону — 0,1 мг/кг; тритос-
ульфурону та просульфурону у зерш кукурудзи — 0,1 мг/кг, у кукурудзяшй оли — 0,4 мг/кг
На niqcTaBi отриманих фак-тичних даних про концентрaцiю пестицидiв у фунт та зеленiй мас рослин у кожний термiн спостереження, використо-вуючи регресiйний aнaлiз, зна-ходили величину константи швидкост руйнaцií (k), перiодiв натвзникнення (т50) та майже повного зникнення (т95) речо-вин з об'eктiв агроценозу [1, 28]. Розрахунки здшснювали за програмою Excel (версiя 9.0, 2000 р.).
Оцшку потенцiйного ризику використання пестицидов для екосистем було здiйснено за методикою [14], яка передба-чае визначення екотоксиколо-гiчноí небезпечностi — екото-ксу — з урахуванням норм ви-трат, персистентност у фунт та основного параметра токси-кометрп — середньоí смертельно! дози (Dl50) речовини при пероральному надходжен-нi в оргaнiзм лабораторних тварин. За одиницю екотоксу прийнято екотоксиколопчну небезпечнiсть ДДТ за норми витрат 1 кг/га, персистентност — 312 тижшв, DL50 — 300 мг/кг Екотокс дозволяе порiвнювaти екотоксичнють дослiджувaноí речовини та ДДТ i оцiнювaти вiдносну небезпеку забруднен-ня довкТпля цieю речовиною.
Таблиця 2
Умови застосування дослщжених гербiцидiв
Препарат (дюча речовина) Рег1он застосування Вид обробки Норма витрат препарату (дючо! речовини) Культура
Серто Плюс (тритосульфурон) Кшвська обл., Мирон1вський р-н (Л1состеп) Наземна 200 г/га (50 г/га) Пшениця Ячм1нь Кукурудза
280 г/га (70 г/га) Пшениця
Пк 75 WG (про- сульфурон) Кшвська обл., Мирон1вський р-н (Л1состеп) Наземна 20 г/га (15 г/га) Пшениця Кукурудза
Харювська обл., Велико-Бурлуцький р-н (Степ) Ав1ац1йна Пшениця
Аккурат 600 (метсуль- фурон-метил) Кшвська обл., Бариш1вський р-н (Л1состеп) Наземна 10 г/га (6 г/га) Пшениця
ЧернИвська обл., Черн1г1вський р-н (Пол1сся) Ав1ац1йна
Гренч 60 (метсуль- фурон-метил) Кшвська обл., Бариш1вськш р-н (Л1состеп) Наземна 10 г/га (6 г/га) Пшениця
ОбГрунтування гiгiенiчних нормативiв тритосульфурону i просульфурону та регламентв безпечного застосування пре-паратiв Серто Плюс, Пiк 75 WG, Аккурат 600 та Гренч 60 здй снювали у вщповщност до [17].
Результати та Тх обгово-рення. Встановлено, що по-чатковi концентрацiТ досшдже-них ССГ у Грунт та зеленiй ма-сi рослин були дуже низькими — на рiвнi 0,019-0,100 мг/к та 0,028-0,180 мг/кг вщповщно, що зумовлено дуже малими нормами витрат (табл. 1). За-лишковi кшькост усiх речовин стрiмко знижувались i вже на 14-30 добу у Грунту на 7-20 добу у рослинах були або на рiвнi, або нижче за МКВ (рис.). На момент збору врожаю три-тосульфурон, просульфурон та метсульфурон-метил не були визначеш у зерш хлiбних злакiв, а тритосульфурон та про-сульфурон — також i у зерш кукурудзи та кукурудзяшй оли.
Математична обробка отриманих нами результатв засвд чила, що у Грунтово-ктматич-них умовах УкраТни процес зни-кнення тритосульфурону, про-сульфурону та метсульфурон-метилу з Грунту та рослин тдко-рявся експонен^альшй залеж-ност. Це спiвпадало з даними л^ератури щодо математичних моделей деструкцiТ Ыших ССГ зокрема хлорсульфурону [10]. За фактичними даними нами були розраховаш константи швидкост руйнацiТ (к), отримаш рiвняння, що описують залеж-нють концентрацiТ дослiджених ССГ у Грунт та рослинах вiд часу з моменту обробки, встано-влеш т50 та т95 в об'ектах агроценозу (табл. 3, 4).
Даш, наведен у табл. 3 та 4, свщчать, що ус достджеш ССГ у Грунтово-ктматичних умовах УкраТни швидше зникають iз зеленоТ маси рослин, нiж з Грунту. Зпдно з чинною ппешч-ною класифiкацiею пестицидiв [26] за стйюстю у Грунтi та ве-гетуючих сТпьськогосподарсь-ких рослинах вони можуть бути вiднесенi до 3 класу небезпеч-ностi — помiрно стйких.
Вiдомо, що детоксикацiя ССГ у Грунт мае двофазний характер: у перший перюд (до 30 дiб пiсля обробки) вiдбуваеться швидка руйнацiя близько 50% речовини, тс^ як у подальшому процес уповтьнюеться i решта залишкiв зберiгаеться у 5-10
№ 2 2009 Environment & Health 58
pa3ÍB довше [7]. Метаболiзм ССГ у Грунт вiдбувaeться внас-лiдок гiдролiтичного розпаду з подальшою ферментативно-кaтaлiтичною деструкцieю пiд впливом Грунтових мiкрооргa-HÍ3MÍB [5, 6, 12, 13]. Гiдролiз — основний шлях деградацп ССГ бiльш ефективно вщбуваеться у кислому середовищi та полягае у розщепленш сульфоншсечо-винного зв'язку з утворенням вiдповiдно сульфонамща та ге-тероциклiчного aмiнa. Саме тому у Грунтах з рН>7 деграда^я ССГ гальмуеться [11]. Роль ми крооргaнiзмiв у метaболiзмi ССГ пiдтверджуeться тим, що у
стерильному Грунт вони руйну-ються повiльнiше, нiж у нестерильному [34, 35]. Фотолiз на поверхш Грунту не е значущим у процесах деградаци ССГ зо-крема метсульфурон-метилу [33] та просульфурону [40].
У натурних умовах ССГ руйну-ються у Грунт швидше, ыж у ла-бораторних експериментах. Так, т50 метсульфурон-метилу становив у лабораторних умовах 14-180 дiб, а у польових дос-лiдaх — лише 4-15 дiб (10 дiб у середньому) [33, 36, 39], що щп-ком збкаеться з отриманими нами результатами (табл. 3 та 4). У лабораторних експеримен-
тах за аеробних умов у Грунтах рiзного типу при рН вщ 6,1 до 7,3 та температури 20°C та 25°C т50 просульфурону коливався вiд 25 до 198 дiб; у польових дос-лiдaх, проведених у рiзних краТ-нах бвропи, — вiд 4 до 36 дiб [38, 40], у Грунтово-кшматичних умовах УкраТни — вщ 9,8 до 14,8 дiб. У натурних умовах Красно-дарського краю за посходових обробок посiвiв препаратом Серто Плюс т50 тритосульфурону становив 11-21 добу [24], що також добре кореспондуеться з результатами, отриманими нами в умовах люостеповоТ зони УкраТни (табл. 3 та 4).
Рисунок
Динамка залишкових кшькостей тритосульфурону (I), просульфурону (II) та метсульфурон-метилу (III) у фунт (А) та зеленш Maci рослин (Б)
Пшвниця, 50 г/га Кукурудза, 50 г/га
60 80 100 Час пиля обробкн, доба
— — Ячншь, 50 rJta —2-Пшвниця, ТО г/га
60 80 100 Час гас ля обробкн, доба
О Пшвниця, наземна
Кукурудза, казенна -О-Пшвниця, aEiauiiffla
60 80 100
Час гас ля о(фобкн, доба
О Пшвниця, 50 г/га — — Ячншь, 50 rJta О Кукурудза, 50 г/га —2-Пшвниця, 70 г/га
Час гас ля обробкн, доба
О Пшвниця, казенна
Кукурудза, казенна -С-Пшвниця, aEiauiiffla
I. А
60 80 1 00 Час гас ля обробкн, доба
Аккурат 600, назент Аккурат 600, aEiauiíÍHa -Гренч 60, казенна
Час me ля обробкн, доба
О Аккурат 600, назент
Аккурат 600, aEiauiíÍHa С-Гренч 60, казенна
На швидкiсть руйнацií ССГ впливають тип Грунту та його гранулометричний склад. Зо-крема, т50 метсульфурон-мети-лу у глинистому, супщаному та суглинистому Грунт становив 178, 102 та 70 дiб вщповщно [33]. Швидкiсть руйнаци ССГ у Грунтах збтьшуеться при пщви-щенш температури та вологостi Грунту [12] i при зменшеннi рН Грунтового розчину [7, 41]. Встановлено, що зниження ве-личини рН внаслщок внесення у Грунт соломи прискорюе руйна-цiю метсульфурон-метилу [37]. Навпаки, вапнування кислих Грунтв збiльшуе його перси-стентнiсть у 2-3 рази i бiльше [11]. Тому використання цих гербщид^в на кислих Грунтах еколопчно безпечнiше, нiж на нейтральних i, особливо, луж-них. ^м того, на Грунтах з рН>7 знижуеться сорбцiя та пщвищу-еться мобiльнiсть ССГ [11].
Деградащя ССГ у стiйких культурах вщбуваеться шляхом арильного та алiфатичного гщроксилювання з подальшою кон'югацiею з глюкозою, гщро-лiтичного розщеплення суль-фошлсечовинного мiстку мiж триазиновим та фенольним
ктьцями у двох р1зних пози-ц1ях, зокрема сульфам1дного зв'язку, окислювального О-деметилювання та прямо! кон'югаци з глутатюном [6, 12, 31]. Так, при вивченш деграда-цп метсульфурон-метилу у рослинах пшениц! та ячменю щентифковано 10 метабол1т1в, у тому чист кон'югати з глюкозою та продукти гщрол1зу ви-хщноТ сполуки [32].
Швидка деградац1я ССГ у рослинах пшениц1, ячменю та куку-рудзи, оброблених препаратами Серто Плюс, Пк 75 WG, Аккурат 600 та Гренч 60, е причиною в1дсутност1 залишк1в тритосуль-фурону, просульфурону та мет-сульфурон-метилу у зерн1 та солом! на момент збирання вро-жаю. Органолептичн1 доош-дження засв1дчили, що розм1р, форма, кол1р, консистенц1я, запах та смак зерен пшениц1, ячменю та кукурудзи не в1др1зня-лися в1д аналог1чних характеристик контрольних зразюв, при вирощуванн1 яких дослщжеш ССГ не застосовували.
Враховуючи фактичну вщсут-н1сть тритосульфурону та просульфурону у зерн1 хл1бних злаюв I кукурудзи на час збору врожаю та МКВ анал1тичних метод1в (у зерн1 хл1бних злак1в — 0,05 мг/кг та 0,1 мг/кг вщповщно, у зерн1 кукурудзи — 0,1 мг/кг), було рекомендовано та затверджено у встановленому порядку величи-ни МДР тритосульфурону у зерн1 пшениц! 0,05 мг/кг, у зерн1 кукурудзи — 0,2 мг/кг; просульфурону у зерн1 пшениц! та кукурудзи — 0,2 мг/кг При цьому за се-редньодобового споживання продуютв з зерна хл1бних злак1в та кукурудзи на р1вн1 0,38 кг над-
ходження тритосульфурону i просульфурону до оргаызму лю-дини не перевищить 0,076 мг кожного. Враховуючи ранше обГрунтованi величини допустимо)' добово)' дози (ЛАД) тритосульфурону 0,005 мг/кг та просульфурону 0,02 мг/кг [8, 9], допусти ме добове надходження (ДДН) речовин до оргаызму лю-дини вагою 60 кг становить 0,3 мг та 1,2 мг вщповщно. Тобто з продуктами, виготовленими iз зерна хлiбних злаюв та кукурудзи, за умови дотримання реко-мендованих МДР надходження тритосульфурону, не перевищить 25,3% вщ ДДН, просульфурону — 6,3%, що свщчить про на-дiйнiсть встановлених гiгiенiчних нормативiв.
Щодо гiгiенiчного нормуван-ня вмюту тритосульфурону та просульфурону у кукурудзяшй олií, то, враховуючи фiзико-хiмiчнi властивостi обох речовин, а саме коефщент розподи лу н-октанол-вода (log Po/w при 25оС тритосульфурону становить 2,85, просульфурону — 0,76-1,5 залежно вщ рН), не-мае пщстав очiкувати переходу залишюв речовин в олiю. Це пщтверджено результатами визначення тритосульфурону та просульфурону на час збору врожаю, якi засвiдчили вщсут-нiсть залишкових кiлькостей обох речовин у кукурудзяшй олп. Саме тому вважаемо вста-новлення МДР тритосульфурону та просульфурону у кукурудзяшй олп недоцтьним.
Враховуючи, що дослщжеш ССГ застосовують на початку вегетацiйного сезону до посiву, до сходiв або одразу пiсля схо-дiв одноразово, беручи до ува-
Таблиця 3
Швидкiсть руйнацГГ дослщжених гербiцидiв в об'ектах агроценозу
Умови Показники швидкост1 руйнаци
Речовина Вид Культура Грунт Зелена маса рослин
обробки k, доба-1 Т50, доба т95, доба k, доба-1 Т50, доба т95, доба
Пшениця 0,062 11,2 48,4 0,080 8,7 37,5
Трито- Наземна Ячм1нь 0,059 11,7 50,7 0,090 7,7 33,3
сульфурон Кукурудза 0,072 9,6 41,4 0,083 8,3 36,0
Пшениця* 0,026 26,6 115,2 0,049 14,0 60,5
Просуль-фурон Наземна Пшениця 0,071 9,8 42,3 0,119 5,8 25,2
Кукурудза 0,047 14,8 64,2 0,116 6,0 25,9
Ав1ацшна Пшениця 0,053 13,0 56,2 0,086 8,0 34,8
Метсуль-фурон- Наземна Пшениця 0,044 15,5 67,3 0,091 7,6 33,0
Ав1ацшна Пшениця 0,046 15,0 64,8 0,133 5,2 22,6
метил Наземна Пшениця** 0,064 10,7 46,5 0,080 8,6 37,2
Примтка: * — норма витрати 70 г д.р./га; ** — обробка препаратом Гренч 60.
№ 2 2009 Environment & Health 60
ги тривалий час вегетацiТ хшб-них злакiв та кукурудзи, вважа-емо встановлення термiнiв очи кування пiсля обробки препаратами Серто Плюс, Пк 75 WG, Аккурат 600 та Гренч 60 до збо-ру врожаю непотрiбним.
Оскiльки просульфурон та тритосульфурон е помiрно стй-кими (перiод натврозпаду у Грунтi в умовах люостеповоТ та степовоТ зон УкраТни менший за 30 дiб) та помiрно рухомими у Грунтi (глибина мiграцiТ Тхнiх за-лишкових кiлькостей коли-ваеться у кислих Грунтах вщ 5 см до 15 см, у лужних — до 30 см [12]), згiдно з юнуючими методичними пiдходами при обГрунтуванш гiгiенiчного нормативу у Грунт було застосова-но розрахунковий метод. В основу розрахункового методу обГрунтування ОДК пестицидiв у Грунт покладеш рiвняння ре-гресiТ, що описують залежнiсть ГДК у Грунт вщ МДР у харчових продуктах рослинного похо-дження [17]. Виходячи з мЫи мального значення МДР три-тосульфурону та просульфу-рону у зернi хлiбних злаюв (0,05 мг/кг та 0,2 мг/кг вщповщ-но) науково обГрунтовано ОДК у Грунтi: тритосульфурону — на рiвнi 0,4 мг/кг, просульфурону
— 0,6 мг/кг. Анаттичш методи визначення тритосульфурону та просульфурону у Грунт [20, 22] з МКВ 0,05 мг/кг та 0,2 мг/кг до-зволяють контролювати запро-поноваш ппешчш нормативи.
Для оцЫки потенцмного ри-зику використання дослщже-них ССГ для екосистем та бю-ценозiв було проведено розра-хунок ТхньоТ екотоксиколопчно'Т небезпечностi (екотоксу) за методикою, запропонованою М.М. Мельниковим [14]. Вста-новлено, що величина екотоксу тритосульфурону, просульфу-рону та метсульфурон-метилу в агроктматичних умовах УкраТни становить 1,6х10-5, 3,0х10-5 та 2,5х10-6 вiдповiдно. Тобто екотоксиколопчна небезпеч-нiсть дослiджених ССГ для бю-ценозiв на 5 порядюв нижча, нiж ДДТ. Порiвняно з пестицидами iнших хiмiчних класiв та поколiнь екотоксичнiсть три-тосульфурону, просульфурону та метсульфурон-метилу нижча: на 3-4 порядки вщносно бшьшост хлороргашчних спо-лук [14] та похщних карбамЫо-воТ кислоти [16], на 2-4 порядки
— вiдносно похщних сим-триа-зину та шестичленних гетеро-
циклiчних сполук [15], на 2-3 порядки — вщносно фосфор-оргашчних речовин, на 1-2 порядки — вщносно бтьшост синтетичних третрощв [16] та iмiдазолiнонових гербщидв [2], якi, як i ССГ належать до шпби торiв бiосинтезу амшокислот.
Таким чином, небезпечнiсть ССГ як забруднювачiв навко-лишнього середовища визна-чаеться насамперед Тхньою поведiнкою в агроекосисте-мах, а саме: персистентнютю у Грунтi та мiграцiею за Грунто-вим профшем, транслокацiею та трансформацiею в обробле-них рослинах. За цими ознака-ми ССГ мають певнi переваги порiвняно зi своТми поперед-никами: вони у натурних умо-вах помiрно стiйкi у Грунтi, швидко руйнуються у сшьсько-господарських культурах, для захисту яких застосовуються, е помiрно або малорухомими за профшем Грунту, що з позицм екотоксикологи, особливо зва-жаючи на дуже низык норми витрат, е пщставою для Тх широкого впровадження у сшьсь-когосподарську практику.
Висновки
1. Динамiка залишкових кшь-костей тритосульфурону, про-сульфурону та метсульфурон-метилу у Грунт та зелешй мас рослин при застосуваннi пре-паратв Серто Плюс, Пiк 75 WG, Аккурат 600 та Гренч 60 на по-сiвах зернових культур пщко-ряеться експоненцiальнiй за-лежност. При цьому руйнацiя речовин у цшьових рослинах вiдбуваеться швидше, шж у Грунтi. Величини перiодiв натврозпаду тритосульфурону, просульфурону та метсульфу-рон-метилу дозволяють вщне-сти Тх за стабшьнютю у Грунт та вегетуючих сшьськогосподар-ських культурах до 3 класу не-безпечностi згiдно з гiгiенiчною класифка^ею пестицидiв.
2. При застосуваннi препара-тiв Серто Плюс, Пiк 75 WG, Ак-
курат 600 та Гренч 60 у макси-мальних рекомендованих нормах витрат на момент збору врожаю Тх д.р. тритосульфурон, просульфурон та метсульфу-рон-метил були вщсутш у зерш хлiбних злакiв та кукурудзи. На пiдставi оцiнки впливу на орга-нолептичш властивостi та виз-начення залишкових кшькостей тритосульфурону та просульфурону у сшьськогосподарсь-кiй продукцiТ з урахуванням да-них про Тхню токсичнiсть науково обГрунтовано МДР тритосульфурону у зерш пшениц на рiвнi 0,05 мг/кг у зерш кукурудзи — 0,2 мг/кг, просульфурону у зерш пшениц та кукурудзи — на рiвнi 0,2 мг/кг. При цьому до-бове надходження речовин до оргашзму людини з продуктами, виготовленими iз зерна хлiбних злакiв та кукурудзи, не перевищить тритосульфурону — 25,3%, просульфурону — 6,3% вщ допустимого, розра-хованого на основi ДДД.
3. На пщст^ визначення фактичного вмюту тритосульфурону та просульфурону у зерш кукурудзи та кукурудзяшй оли та враховуючи фiзико-хiмiчнi вла-стивостi речовин доведено, що встановлення 'Тх мДр у кукурудзяшй оли не потрiбне. Зважаючи на ранш строки застосування дослщжених гербiцидiв (до поси ву, до сходiв або по сходах), тривалий термЫ вегетаци до збору врожаю та високу швидкють руйнаци у рослинах пшеницi, ячменю та кукурудзи строки оч^-вання до збору врожаю зазначе-них цшьових культур встановлю-вати недоцшьно.
4. У Грунтово-клiматичних умовах ПолюькоТ, ЛiсостеповоТ та СтеповоТ зон УкраТни тритосульфурон та просульфурон е помiр-но стйкими у Грунт. Основним шляхом Тх руйнаци е гiдролiз сульфоншсечовинного зв'язку з подальшою ферментативно-ка-талiтичною деструкцiею пщ впливом Грунтових мкрооргашз-
Таблиця 4
Усереднен'! показники деградацп дослщжених герб'щид'т
Речовина Об'ект Показники швидкост руйнаци (М±т)
к, доба-1 Т50, доба хд5, доба
Тритосульфурон Грунт 0,064 0,004 10,8 0,6 46,9 2,8
Зелена маса рослин 0,084 0,003 8,2 0,3 35,6 1,2
Просульфурон Грунт 0,057±0,007 12,5±1,5 54,2±6,4
Зелена маса рослин 0,107±0,011 6,6±0,7 28,6±3,1
Метсуль-фурон-метил Грунт 0,051±0,006 13,7±1,5 59,5±6,6
Зелена маса рослин 0,101±0,016 7,1±1,0 30,9±4,3
61 Еоттошшт & Иеаьти № 2 2009
м1в. На п1дстав1 регрес1йних моделей, що описують залежнють гранично допустимо! концентра-цй у фунт в1д норматив1в у сум1ж-них середовищах, обГрунтовано величину ОДК тритосульфурону на р1вн1 0,4 мг/кг та просульфурону на р1вн1 0,6 мг/кг
5. Екотоксиколопчний ризик використання сульфошлсечо-винних герб1цид1в Серто Плюс, П1к 75 WG, Аккурат 600 та Гренч 60 у Грунтово-кл1матичних умо-вах Полюько!, Люостепово! та Степово! зон УкраТни е на 5 порядив нижчим, н1ж ДДТ, та ниж-чим, н1ж герб1цид1в з клас1в сим-триазин1в та шестичленних ге-тероцикшв — на 2-4 порядки, 1м1дазол1нон1в — на 1-2 порядки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончарук Е.И., Сидоренко Г.И. Гигиеническое нормирование химических веществ в почве. — М.: Медицина, 1986.
2. Дема О.В. Ппешчне обГрун-тування регламентв використання у стьському господар-ств1 герб|цид1в на основ! ¡мазе-тап1ру: Автореф. дис. к. мед. н.
— К., 2007. — 21 с.
3. Долженко В.И. На пути совершенствования средств защиты растений // Защита и карантин растений. — 2004. — № 8. — С. 20-22.
4. Долженко В.И., Новожилов К.В. Химический метод защиты растений: состояние и перспективы повышения экологической безопасности // Защита и карантин растений.
— 2005. — № 3. — С. 80-83.
5. Жемчужин С.Г. Биодеградация пестицидов и родственных контаминантов окружающей среды // Агрохимия. — 2002. — № 9. — С. 76-91.
6. Жемчужин С.Г Сульфонил-мочевинные гербициды и новые методы их анализа // Агрохимия. — 2003. — № 3. — С. 65-76.
7. Спиридонов Ю.Я., Шеста-ков В.Г., Ларина Г.Е. и др. Как ослабить остаточное действие сульфонилмочевинных гербицидов // Защита и карантин растений. — 2006. — № 2. — С. 59-61.
8. Карпенко В.В., Коршун М.М., Москаленко В.Ф. та ¡н. Ппешчна оц1нка профес1йного ризику при застосуванн гербщиду Серто Плюс, в.г на пос1вах зернових культур // Ппена населених мю-ць. — К., 2007. — Вип. 50.
9. Карпенко В.В., Коршун М.М., Омельчук С.Т. та ¡н. Токсиколого-ппешчна характеристика гербци-ду Пк WG, в.г та оц1нка профеай-ного ризику при його застосуван-
н1 на зернових культурах // Укра-Т'нський журнал з проблем меди-цини прац1. — 2007. — № 3 (11). — С. 63-72.
10. Колупаева В.Н., Горбатов В.С. Некоторые подходы к описанию разложения гербицидов в почве (на примере хлорсульфурона) // Агрохимия.
— 2000. — № 8. — С. 59-64.
11. Ларина Г.Е., Спиридонов Ю.Я., Шестаков В.Г Экологические аспекты сельскохо-з.применения сульфонилмоче-винных гербицидов // Агрохимия. — 2002. — № 1. — С. 53-67.
12. Макеева-Гурьянова Л.Т., Спиридонов Ю.Я., Шестаков В.Г. Сульфонилмочевины — новые перспективные гербициды // Агрохимия. — 1987. — № 2. — С. 115-128.
13. Бондарев В.С., Спиридонов Ю.Я., Шестаков В.Г. и др. Математическое моделирование деструкции хлорсульфурона в почве // Агрохимия. — 1990. — № 1. — С. 108-114.
14. Мельников Н.Н. К вопросу о загрязнении почвы хлорорга-ническими соединениями // Агрохимия. — 1996. — № 10. — С. 72-74.
15. Мельников Н.Н., Белан С.Р. Сравнительная опасность загрязнения почвы гербицидами
— производными сим-триази-нов и некоторых других шестич-ленных гетероциклических соединений // Агрохимия. — 1997.
— № 2. — С. 66-67.
16. Мельников Н.Н., Белан С.Р. Сравнительная экотоксикологи-ческая опасность некоторых инсектицидов — производных фосфорных кислот, карбамино-вой кислоты и синтетических пи-ретроидов // Агрохимия. — 1997. — № 1. — С. 70-72.
17. Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов № 4263-87. — К., 1988. — 210 с.
18. Методичн1 вказ1вки з виз-начення метсульфурон-метилу у фунт методом високоефективно! рщинно! хроматограф!!: МВ № 335-2002 // Методичн вказ1вки з визначення мкро-ктькостей пестицид1в у харчо-вих продуктах, кормах та нав-колишньому середовищк — К., 2007. — № 46. — С. 171-186.
19. Методичн1 вказ1вки з виз-начення метсульфурон-метилу у зерн методом високоефективно! рщинно! хроматограф!!: МВ № 334-2002 // Методичн вказ!вки з визначення мкро-ктькостей пестицид!в у харчо-
вих продуктах, кормах та нав-колишньому середовищк — К., 2007. — № 46. — С. 154-170.
20. Методичн вказ!вки з визначення просульфурону у Грунт методами високоефективно! рщинно! хроматограф!! та тон-кошарово! хроматограф!!: МВ № 490-2004 // Методичш вка-з!вки з визначення мкроктько-стей пестицид!в у харчових продуктах, кормах та навко-лишньому середовищк — К., 2007. — № 48. — С. 34-63.
21. Методичш вказ!вки з визначення просульфурону у зерш пшениц!, кукурудзи та кукурудзяшй олI! методами високоефективно! рщинно! хромато-графи та тонкошарово! хроматограф!!: МВ № 491-2004 // Методичш вказ!вки з визначення м!крокшькостей пестицид!в у харчових продуктах, кормах та навколишньому середовищк — К., 2007. — № 48. — С. 64-94.
22. Методичш вказ!вки з визначення тритосульфурону у Грунт! методом високоефективно! рщинно! хроматограф!!: МВ № 462-2003 // Методичш вказ!вки з визначення м!кро-юлькостей пестицид!в у харчо-вих продуктах, кормах та нав-колишньому середовищк — К., 2005. — № 42. — С. 150-166.
23. Методичш вказ!вки з виз-начення тритосульфурону у зерш пшениц! та кукурудзи методом високоефективно! рщинно! хроматограф!!: МВ № 4632003 // Методичш вказ!вки з визначення м!кроюлькостей пе-стицид!в у харчових продуктах, кормах та навколишньому се-редовищк — К., 2005. — № 42.
— С. 167-184.
24. Орлов В.Н., Лукаши-наС.Г., Свириденко Н.И. Гербицид Серто Плюс поможет решить проблемы борьбы с нежелательной растительностью // Защита и карантин растений. — 2005. — № 3. — С. 40.
25. Ларина Г.Е., Спиридонов Ю.Я., Захаров С.А. и др. Оценка и прогноз фитотоксич-ности сульфонилмочевинных и имидазолиноновых гербицидов // Агрохимия. — 2004. — № 4.
— С. 22-31.
26. Пестициди. Класифка^я за ступенем небезпечностк ДСанПш 8.8.1.002-98 // Зб. важливих офщмних матер!ал!в з саштарних ! протиепщем!чних питань. — К., 2000. — Т. 9, ч. 1.
— С. 249-266.
27. Проданчук М.Г, Великий В.1., Кучак Ю.А. Методолопч-
№ 2 2009 Ёэттошжг & Иеаьти 62
hi та методичн! п1дходи до оперативно! екоппеычноТ оц1нки асортименту та об-сяг1в застосування пестицид1в у стьсь-кому господарств1 УкраТни // Довк1лля та здоров'я. — 2001. — № 4. — С. 49-52.
28. Рекомендации по расчету содержания и динамических параметров агрохимических токсикантов в почве и растениях: Утв. 20.02.87 / Гос. Агропромышленный комитет СССР. — М., 1987.
29. Рослинництво [електронний ресурс]: Державний ком1тет статистики УкраТни — режим доступу: www.ukr-stat.gov.ua
30. Унифицированные правила отбора проб сельскохозяйственной продукции, продуктов питания и объектов окружающей среды для определения микроколичеств пестицидов: Метод. указания № 2051-79. — М.: МЗ СССР, 1980.
31. Agence de réglementation de la lutte antiparasitaire. // Decision Document E95-03.Pest Management Regulatory Agency. (http://pmra-arla.gc.ca/en-glish/pdf/rdd/rdd_e9503-e.pdf)
32. Anderson J., Priester T., Shalabay L., Metabolism of metsulfuron-methyl in wheat and barley // J. Agr. аnd Food. Chem. — 1989. — V. 37, № 5. — P. 1429-1434.
33. James T., Klaffenbach P., Holland P. Degradation of primsulfuron-methyl and metsulfuron-methyl in soil // Weed Res. — 1995. — V. 35, № 2. — P. 113-120.
34. Joshi M., Brown H., Romessar J. Degradation of chlorsulfuron by soil microbes // Proc. West Soc. Weed Sci. Spokane, Wash. USA, 1984. — P. 63.
35. Joshi M., Brown H., Romessar J. Degradation of chlorsulfuron by soil microorganisms // Weed Sci. — 1985. — V. 33, № 6. — P. 888-893.
36. Klaffenbach P, Holland P., Rahman A. Degradation of primsulfuron-methyl and metsulfuron-methyl in soil // Weed Res. — 1995. — V. 35, № 1. — P. 113-120.
37. Menne H., Berger B. Influence of straw management, nitrogen fertilization and dosage rates on the dissipation of the sulfonilureas in soil // Weed Res. — 2001. — V. 41, № 3. — P. 229-244.
38. Prosulfuron [Електронний ресурс] / Footprint pesticides database — режим доступу до зв1ту: http://sitem.herts.ac.uk/ae-ru/footprint/en/Reports/558.htm
39. Reports 470 [Електронний ресурс] / Footprint pesticides database — режим доступу до зв1ту: http://sitem.herts. ac.uk/ae-ru/footprint/en/Reports/ 470.htm)
40. Review report for the active substance prosulfuron [Електронний ресурс] / European commission — режим доступу до зв1-ту: http://ec.europa.eu/food/plant/ protec-tion/evaluation/newactive/list1-09_en.pdf
41. Tribrenuron methyl (Express) herbicide profile [Електронний ресурс] / Pesticide Safety Education Program — режим доступу до зв1ту: http://pmep.cce.cor-nell.edu/profiles/herb-growthreg/sethox-ydim-vernolate/tribenuron-methyl/herb-prof-tribenuron-meth.html
НАШ1 ЮВ1ЛЯРИ
ХРАНИТЕЛЬ
С1верського д1нця
9 червня 2009 року ви-повнилося 70 роюв вщ дня народження доктора медичних наук, головного наукового ствробт ника, професора кафе-дри б^ми Харювського нацюнального медично-го ушверситету, академи ка УкраТнськоТ еколопч-ноТ академи наук Щерба-ня Миколи Гавриловича.
Щербань М.Г пюля за-юнчення 1963 року санн тарно-ппешчного факультету Харювського медЫституту (ХМ1) пра-цював лкарем-епщемю-логом КустанайськоТ обл-санепщстанци, а по™ — головним державним са-нiтарним лiкарем Куста-найського району Казах-ськоТ PCF! У 1966 роцi за особистим запрошенням професора В.М. Жабо-тинського вступае до ас-шрантури на кафедру ко-мунальноТ тени ХМ|, яку закiнчив з захистом кан-дидатськоТ дисертацiï.
З 1969 р. працюе аси-стентом, доцентом, за-вiдувачем, професором кафедри комунально'Т п-гiени i гiгiени прац ХМ1. У 2000 р. створюе i очо-
люе лаборатор1ю ме-дичноТ еколог1Т у Центральна науково-дос-л1дн1й лаборатор1Т, в яюй за р1к стае головним науковим сп1вроб1тни-ком, а ще за рк — зав1-дувачем ЦНДЛ.
Творчий шлях Щерба-ня М.Г. як педагога i нау-ковця формувався на ка-федрi комунально'Т ппени пщ постiйним впли-вом творчих iдей заснов-ника це'Т кафедри акаде-мiка О.М. Марзеева, що зумовило широку пали тру наукових iнтересiв нинiшнього ювшяра.
У 1980-х роках пiд ке-рiвництвом засновника Харкiвськоï школи ппе-нiчного регламентування шкiдливих хiмiчних спо-лук у водоймах професора В.М. Жаботинсько-го Микола Гаврилович значно розвинув органи зацiйну дiяльнiсть та об-сяги дослiджень з це'Т проблеми вже за допо-могою своТх колег та уч-нiв, що дозволило оста-точно визначити та за-твердити у ХМ1 i на вах наукових рiвнях актуаль-ний для УкраТни науко-
