CC BY
17
УДК 615.285.7:613.632-616-035.2
М.М Коршун, ОСОБЛИВОСТ1 ТОКСИКОДИНАМ1КИ
ТВ fyà", ТА ОЦ1НКА НЕБЕЗПЕЧНОСТ1 НОВОГО
АВЕлм^ 1НСЕКТИЦИДУ П1МЕТРОЗИНУ
А.М Антоненко
Нацюнальний медичний унгверситет ¡м. О. О. Богомольця
1нститут гтени та екологН
(дир. - д. мед.н., проф. С. Т. Омельчук)
пр. Перемоги, 34, Кив, 03057, Украна
Bogomolets national médical university
Institute of hygiene and ecology
Peremogy av., 34, Kyiv, 03057, Ukraine
e-mail: [email protected]
Ключовi слова: 1нсектициди, пiметрозuн, токсuчнiсть, оцтка небезпечностi, допустима добова доза Key words: insecticides, pymetrozine, toxicity, hazard assessment, acceptable daily intake
Реферат. Особенности токсикодинамики и оценка опасности нового инсектицида пиметрозина. Коршун М.М., Рудая Т.В., Благая А.В., Антоненко А.Н. Общеизвестно, что пестициды, кроме полезного действия, способны негативно влиять на человека, животных и окружающую среду. Для предотвращения такого вредного действия химических средств защиты растений обязательной является их регламентация на этапе регистрации новых пестицидов. В связи с этим целью нашей работы была оценка опасности по токсикологическим критериям и обоснование допустимой суточной дозы (ДСД) для человека инсектицида пиметрозина. Проведено экспертно-аналитическое исследование первичных и вторичных источников информации о результатах экспериментов по изучению токсичности пиметрозина на лабораторных животных. Установлено, что пиметрозин относится ко 2 классу опасности (лимитирующий показатель - ингаляционная токсичность). В хроническом эксперименте по изучению системной токсичности на крысах был установлен наименьший NOAEL - 10ppm (0,337мг/кг), что позволило обосновать ДСД пиметрозина для человека на уровне 0,003 мг/кг. Определение данного критерия позволит установить ряд гигиенических нормативов, при соблюдении которых будет отсутствовать вредное влияние на человека.
Abstract. Peculiarities of toxicodynamics and hazard assessment of pymetrozine, a new insecticide. Korshun M.M., Ruda T.V., Blagaia A.V, Antonenko A.M. It is well known that despite an actual efficiency pesticides can have a negative impact on humans, animals and the environment. So, new pesticides must be regulated at the stage of their registration in order to prevent such a harmful effect of chemical crop protection agents (CCPA). In this context, the aim of our study was to assess the danger by using toxicological criteria and substantiate acceptable daily intake (ADI) of pymetrozine for humans. It was performed the expert-analytical study of the primary and secondary sources of information during study of its toxicity on laboratory animals. It was established that pymetrozine is related to 2 class of hazard (limiting indication is inhalation toxicity). In chronic study the lowest NOAEL on rats was set at 10 ppm (0,337 mg/kg) for systemic toxicity, which made it possible to substantiate ADI of pymetrozine for a human at 0,003 mg/kg. The definition of this criterion will allow to set a series of hygienic standards to be followed, without any harmful effect on a human.
За визначенням експер™ FAO (Food and Agriculture Organization - Продовольча та сшь-ськогосподарська оргашзащя ООН або ФАО): пестицид - це будь-яка речовина чи сумш ре-човин, що призначеш для запоб^ання, знищення чи контролю за будь-якими шюдниками, вклю-чаючи переносниюв хвороб людини i тварин, небажаних видiв рослин або тварин, що спри-чинюють шкоду шд час процесу виробництва, переробки, збер^ання, транспортування чи збуту продуктов харчування, сшьськогосподарсько! сировини, деревини, товарiв з дерева та тва-ринних кормiв, або речовини, як можуть бути введет тваринам з метою контролю за
комахами, павукоподiбними чи шшими шюд-никами, що паразитують в/на 1хньому тш [9]. Але на сьогодт вщомо, що, поряд з корисною дieю, пестициди здатш негативно впливати на людину, тварин та навколишне середовище [10]. Зокрема люди можуть зазнавати шюдливо1 дп пестиццщв тд час професшно! дiяльностi, при застосуванш ix у сшьському та домашньому господарствах [12]. Тому, для попередження та мiнiмiзацiï тако! шкоди, багато кран викорис-товують схеми регулювання та контролю за виробництвом та застосуванням пестиццщв [10]. Зокрема в Укрш'ш обов'язковою передумовою реестрацп нових xiмiчниx засобiв захисту рослин
(ХЗЗР) з метою подальшого 'х безпечного ви-користання в сiльському господарсти е наукова розробка низки ппешчних нормативiв та рег-ламентiв [4]. Центральне мiсце в комплексному гшешчному нормуваннi ХЗЗР займае обгрунту-вання допустимо' добово' дози (ДДД) для людини [3]. ДДД - це кшьюсть xiмiчноi речо-вини, що може надходити в органiзм людини щоденно протягом життя без вщчутного ризику для ii здоров'я [5]. При встановленш ДДД в якост вщправно' точки використовують NOAEL (No Observed Adverse Effect Level- рiвень дп, при якому не спостертаеться шкiдливий ефект) у найбiльш чутливих вцщв експериментальних тварин пiд час проведення серiй дослiджень in vivo та in vitro [7, 18]. Для того, щоб пере-творити NOAEL, який являе собою «безпечну» (максимально неддачу) дозу для експериментальних тварин, у ДДД для людини необхщно використати коефщент безпеки (запасу), що враховуе мiжвидову та внутршньовидову рiзноманiтностi [7, 18].
Одним з рiзновидiв пестицидiв е шсектициди, призначення яких полягае у знищенш, вщ-лякуваннi чи зменшенш кiлькостi шкiдливиx комах. Цi речовини ддать у рiзниx напрямках [8]. Бшьшють сучасних iнсектицидiв е нейроактив-ними речовинами, здатними вражати нервову
систему комах внаслщок перешкоджання нормальному функцiонуванню нейронiв, що, як правило, призводить до ix загибелi [19].
Одним з представникiв нових сучасних ш-сектицидiв е тметрозин - дiюча речовина препарату Пленум 50 WG, ВГ. Иметрозин - це селективний шсектицид системно' дп з контактною та кишковою активнiстю, що належить до xiмiчного класу пiридиновиx азометинiв. За мехашзмом ди пiметрозин е нейрошпб^ором харчово' активностi сисних комах; пригшчення харчування досягаеться шляхом унеможлив-лення введення комахами сво'х стиле^в у судинну систему рослини [6, 19]. В Укра'ш препарати на основi пiметрозину ранiше не були зареестроваш, а тому його ппешчна регламен-тацiя здiйснюеться вперше.
Враховуючи вищевказане, метою нашо' ро-боти була ощнка небезпечност шметрозину за токсиколопчними критерiями та обгрунтування його ДДД для людини на шдст^ експертно-аналiтичного дослiдження первинних та вторин-них джерел шформацп.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Пiметрозин являе собою бший дрiбнодис-персний порошок без запаху. Основш фiзико-xiмiчнi властивостi сполуки наведенi в таблиц 1.
Таблиця 1
Ф1зико-х1м1чн1 властивост1 п1метрозину [11, 15, 16]
Ознака
Шметрозин
Назва за 1ЮШАК Емтрична формула
Х1м1чна формула
Молекулярна маса, а.о.м. Точка плавлення, °С Тиск насиченоК пари (25 °С), Па Константа Генр1 (25 °С), Па-м3/моль Коефщгёнт розподлу Kow(25 °С), logP Розчинн1сть у вод (рН 6,5; 25 °С), г/л
(Е)-6-метил-4-[(п1ридин-3-1лметилен)-ам1но]-4,5-диг1дро-2Н-[1,2,4]триазин-3-
он
C,„H„N50
217,2 217
< 4х10-6
< 3х10-6 -0,18 0,29
Токсиколопчна оцшка пiметрозину була здшснена на пiдставi аналiзу матерiалiв досье фiрми-виробника, даних лiтературниx джерел та Ытернет-сайпв про результати гострих, суб-xронiчниx та xронiчниx токсиколопчних дослiдiв на рiзниx видах тварин з рiзними шляхами над-ходження речовини до органiзму, а також екс-периментiв з вивчення вщдалених наслiдкiв ди.
Класифiкацiю пiметрозину за ступенем не-безпечностi проведено вщповщно до ДСанПiН 8.8.1.002-98 [1]; обгрунтування ДДД для людини здiйснено зпдно з [2].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз доступних джерел шформацп засвщ-чив, що вс експериментальнi дослiдження з вивчення токсичних властивостей пiметрозину проведенi з дотриманням мiжнародниx вимог та принципiв GLP.
Встановлено, що шметрозин за середньо-смертельною дозою (ЛД50) при одноразовому введенш у шлунок та нанесенш на шкiру (табл. 2) е мало небезпечним пестицидом (IV клас), за параметрами гостро' шгаляцшно' токсичностi - небезпечним (II клас), не под-разнюе шюру (IV клас), слабо подразнюе слизовi оболонки (III клас) та володiе слабкими сен-сибшзуючими властивостями в максимiзацiй-ному тест Магнуссона i Клiгмана (III клас небез-печностi). Таким чином, шметрозин за параметрами гостро' токсичност належить до II класу небезпечност; лiмiтуючий критерiй -гостра шгаляцшна токсичнiсть.
У таблицi 3 вщображеш данi вiдкритиx джерел шформацп про недiючi дози, отриманi в дослщах рiзноi тривалостi (пiдгостриx, субхро-нiчниx, xронiчниx) та при вивченш вiддалениx ефектiв ди пiметрозину.
Таблиця 2
Параметры гостроУ токсичност1 шметрозину [11, 13, 15]
Шоказник
Значення показника
ЛД50, per os, мг/кг ЛД50 на шк1ру, мг/кг ЛК50, мг/м3
Шодразнююча д1я на шюру Шодразнююча д1я на слизов1 оболонки очей СенсибШзуюча д1я
Щури (самщ та самки) Щури (самц1 та самки) Щури (самщ та самки) Крож Крож Морськ1 свинки
> 5000
> 2000 > 1800
Не подразнюе Слабка Слабка
Пiдгострi експерименти були проведет на двох видах тварин - щурах лши Tif:RAIf (SPF) та собаках породи Б^ль при пероральному та перкутанному (тшьки щури) надxодженнi.
У дослад на щурах, якi отримували пiмет-розин з кормом у концентраци 10000 ppm, спостерiгали оборотш почервонiння вух та пi-лоерекщю; змiни бiоxiмiчниx, гематологiчниx та уринолопчних показникiв, що вказували на анемда та токсичне ураження печiнки; некроз гепатоципв та центролобулярну гiпертрофiю, венозне повно^в'я селезiнки, жирову деге-неращю кори наднирникiв i атрофiю тимуса. Сперматогенез та кшьюсть сперматозоiдiв у придатках шм'яниюв були зниженi [13]. NOAEL
встановлено на рiвнi 2000 ppm (203 мг/кг)1, оскшьки при надходженш пiметрозину в цiй дозi спостерiгали незначнi зниження маси тша, споживання корму та об'ему сеч^ NOEL (No Observed Effect Level) на нашу думку - 500 ppm (55 мг/кг).
В шшому дослiдi при пероральному введенш щурам шметрозину в дозах 100 мг/кг та 600 мг/кг вiдмiчали центролобулярну гшертро-фда гепатоцитiв, атрофда тимуса в самцiв та гшерплазда бiлоi пульпи селезiнки у тварин обох статей. При 600 мг/кг спостертали зниження
1 Тут i надат в дужках зазначено результат перерахунку концентраци шметрозину в кор]ш (в ppm) у вщповщну дозу речовин в мг на 1 кг маси тша тварини (мг/кг).
приросту маси тша, пов'язане зi зниженням спо-живання корму, та тдвищення споживання води. Гематологiчнi (анемiя зi схильнiстю до макро-цитозу та гшерхромазп, що пов'язанi зi збшь-шенням кiлькостi ретикулоцитiв; незначне тдвищення кшькост лейкоцитiв) та бiохiмiчнi
(пiдвищення в плазмi рiвнiв бшрубшу, альбу-мiну та холестерину; зниження рiвнiв хлоридiв) змiни вiдмiчали в групах високих доз у тварин обох статей [13]. NOАEL був обгрунтований на рiвнi 10 мг/кг маси тша.
Таблиця 3
Параметри хрошчноТ токсичност та вщдалет ефекти дн п1метрозину [11, 13, 14, 17]
Характер дд
NOАEL
Токсичн1сть у
п1дгострому
експеримент1
28 днш, з кормом 28 дн1в, перорально 28 дн1в, дермально 28 днш, з кормом
Щури 2000 ррт (203 мг/кг)
Щури 10 мг/кг
Щури 1000 мг/кг
Собаки 100 ррт (2,8 мг/кг)
Токсичн1сть у субхрощчному експеримент1
90 дн1в, з кормом 90 дн1в, з кормом 90 дн1в, з кормом
Щури 500 ррт (33 мг/кг — самим, 34 мг/кг — самки)
Миш1 NOAEL < 1000 ррт
Собаки 100 ррт (3,1 мг/кг)
Токсичшсть у
хрошчному
експерименп
2 роки, з кормом
1 рш, з кормом
78 тижшв, з кормом
Щури [13]:100 ррт (3,7 мг/кг — самим, 4,5 мг/кг — самки);
[11]:самщ 10 ррт (0,377 мг/кг), самки 100 ррт (4,48 мг/кг)
Собаки [13]: 20 ррт (0,57 мг/кг — для самщв та самок)
[11]: 200 ррт (5,33 мг/кг — для самщв та самок)
Миш1 100 ррт (12 мг/кг - самщ, 11 мг/кг — самки)
Канцерогенна дая
Тератогенна та ембрютоксична дая
Репродуктивна токсичтсть
Нейротоксичшсть
2 роки, з кормом
78 тижтв, з кормом
3 6 по 15 день гестащТ, у шлунок
З 7 по 19 день гестащТ, у шлунок
Тест двох поколшь, з кормом
Одноразово, у шлунок 13 тижтв, з кормом
1нформащя ввдсутня
Щури 1000 ррт (39 мг/кг — самщ, 47 мг/кг — самки)
Миш1 100 ррт (12 мг/кг — самщ; 11 мг/кг — самки)
Щури Материнська токсичтсть — [13]:100 мг/кг, [11]: 30 мг/кг
Ембрютоксичшсть — 100 мг/кг
Крол1 Материнська токсичтсть — 10 мг/кг
Ембрютоксичтсть — 10 мг/кг
Щури Репродуктивна токсичтсть: 2000 ррт
(137 мг/кг — самщ, 152 мг/кг — самки) Батьтвська токсичшсть: [13]: 200 ррт
(14 мг/кг — самщ, 16 мг/кг — самки) [11, 17]: 20 ррт
(1,4 мг/кг — самщ, 1,6 мг/кг — самки) Токсичшсть для плоду: 200 ррт
Щури NOEL< 125 мг/кг
Щури 1000 ррт (68 мг/кг — самщ) — по системнш токсичносп та
нейротоксичносп
Щури 8,1 мг/кг (материнська токсичшсть);
< 8,1 мг/кг (нейротоксичшсть для плоду)
П р и м I т к а . Концентращя шметрозину в корм1 наведена в ррт, в дужках - доза в перерахунку на 1 кг маси тша тварин в мг/кг.
У дослщженнях перкутанно! ди шметрозину оскшьки були вщсутш ознаки системно! чи на щурах (експозищя тривалютю 6 годин 5 р^в дермально! токсичност [13, 14].
на тиждень 4 тижш) NOАEL встановлений на рiвнi найвищо! випробувано! дози - 1000 мг/кг,
У тдгострому дослад на собаках NOАEL обгрунтовано на рiвнi 100 ррт (2,8 мг/кг),
оскшьки при 500 ppm спостершали зниження маси тимусу в самок, а при 2500 ppm - атрофда тимусу, втрату маси тша, зниження споживання корму, тдвищення активност лужно1 фосфатази та кшькост лейкоцитв [13].
Субхронiчнi та хрошчш експерименти були проведенi на щурах, мишах i собаках при щоденному надходженнi пiметрозину в органiзм з кормом.
У щурiв лiнiï Tif:RAIf (SPF), яю впродовж 90 дiб отримували речовину в концентрацiï 5000 ppm, спостершали зниження маси тiла, споживання корму та води, оборотне збшьшення кшькосп лейкоцитiв; збiльшення рiвнiв бшру-бшу та холестерину в плазмi, тдвищення активност лужноï фосфатази у тварин обох статей; зниження рiвнiв глюкози та калiю, незначне пiдвищення альбумшо-глобулшового коефiцieнту в самцiв. Змiни бшьшосп бiохiмiч-них параметрiв були оборотними. Зафшсовано наявнiсть бiлiрубiну в œ4i в самок i незначне зниження об'ему сечi в самцiв. Спостершали збiльшення вiдносноï маси печiнки, зниження маси тимуса i збшьшення вiдносноï маси селезшки в самцiв i самок; гшертрофда гепато-цитiв та незначну вогнищеву кальцифiкацiю ни-рок у самщв, атрофiю тимуса у тварин обох статей. NOAEL встановлений на рiвнi 500 ppm (33 мг/кг для самщв та 34 мг/кг - для самок) [13, 14].
У мишей самщв лши Tif:MAGf (SPF), яю три мюящ отримували пiметрозин у концентрацiях 7000 та 3000 ppm, вiдмiчали зниження приросту маси тша. Слщ вщзначити, що споживання корму в самщв знижувалось лише при 7000 ppm, а при 3000 та 1000 ppm - тдвищувалось. Отже, дефщит маси тiла залежав не тшьки вiд зниження споживання корму. В ушх групах тварин вiдмiчали дозозалежне пiдвищення вiдносноï та абсолютно!' маси печшки, центролобулярну гiпертрофiю гепатоцитв, зростання випадкiв вогнищевих некрозiв гепатоципв та лiмфоци-тарноï iнфiльтрацiï в печшщ, ознаки екстрамеду-лярного гемопоезу в селезшщ рiзноï тяжкостi. Отже, в цьому дослщженш NOAEL не був обгрунтований. Бiльш того, при найменшш дозi -1000 ppm (143 мг/кг для самщв i 252 мг/кг для самок) спостершали тдвищення випадюв гепа-тоцелюлярного некрозу в самок [13, 14].
У субхрошчному експеримент на собаках породи Бшль NOAEL був встановлений на рiвнi 100 ppm (3,1 мг/кг для самщв та 2,8 мг/кг для самок). У групах тварин з високими рiвнями впливу (500 та 2500 ppm) спостершали зниження маси тша та споживання корму; зниження кшь-кост еритроципв, вмюту гемоглобшу та гема-
токриту. Тяжка анемiя в самок була пов'язана з мшроцитозом, гiперхромазieю еритроцитiв та шдвищенням кiлькостi ретикулоцитiв. Рiвень протешв плазми пiдвищувався з 8 тижня у самок при 500 та 2500 ppm внаслщок пiдвищення фрак-цiï глобулiнiв. Вiдмiчали бiлiрубiнурiю, яка корелювала з пiдвищенням рiвня бiлiрубiну в плазмi. Спостерiгали збiльшення маси печшки при 500 ppm та 2500 ppm та маси селезшки при 2500 ppm, зниження маси яечок у самщв та маси серця, тимуса i щитоподiбноï залози у тварин обох статей. У групах з високими дозами також спостершали гепатоцелюлярний некроз, фiброз та запальш змши печшки; екстрамедулярний гемопоез, гемосидероз та холестаз; запальш та дегенеративш змши скелетних м'язiв, стiнок шлунково-кишкового тракту, тестикулярну тубулярну атрофiю та зниження сперматогенезу [13, 14].
У собак породи Бмь, як отримували шметрозин з кормом впродовж 1 року в концентраци 1000 ppm, спостершали оборотне зниження споживання корму та маси тша. В жоднш груш не були вiдмiченi офтальмолопчш змши. При 200 ppm та 1000 ppm спостершали зниження параметрiв червоноï кровi в самщв, тдвищення рiвнiв холестерину та фосфолшщв плазми в самок, збшьшення маси печшки у тварин обох статей, зниження маси яечок у самщв. При 1000 ppm вiдмiчали мюпатда, зростання ви-падюв запальноï клiтинноï iнфiльтрацiï в печiнцi в самщв, пов'язане з фокальним фiброзом; у деяких тварин спостерiгали гемосидероз печшки та селезшки, у самщв - односторонню атрофда сiм'явиносноï протоки яечка, двосторонню появу гiгантських кттин у сперматогенному епiтелiï, а також атрофда тканини простати [13]. NOAEL був встановлений фахiвцями EPA (US) на рiвнi 200 ppm (5,33 мг/кг - для самщв та самок) [14], в ЕС - 20 ppm (0,57 мг/кг - для самщв та самок) [13], що, на нашу думку, е бшьш виправданим.
У щурiв лши Tif:RAIf (SPF), яю впродовж 2 роюв отримували шметрозин з кормом у концентраци 3000 ppm, спостершали зниження приросту маси тша в самщв та самок. Поряд з цим реестрували зниження споживання корму в самок при 1000 ppm та у тварин обох статей при 3000 ppm. Жодних офтальмолопчних змш у тварин не спостершали. Вiдмiчали зниження рiвнiв натрда у тварин обох статей в ушх групах, але без чiткоï залежност вщ дози. Спостерiгали збiльшення маси печшки, нирок та селезiнки у тварин обох статей при 3000 ppm та в самщв при 1000 ppm; збшьшення вiдносноï маси яечок у самщв при 1000 ppm; зростання випадюв
гепатоцелюлярно! ппертрофп у тварин обох статей при 1000 та 3000 ppm, частоти фокальних клiтинниx змiн у печшщ у тварин обох статей при 3000 ppm та в самок при 1000 ppm, гепато-целюлярних аденом та бшарних кист у самок при 3000 ppm. У тварин при 1000 та 3000 ppm спостер^али пперплазда фолшулярного еште-лда щитоподiбноï залози. Статистично значущим було зростання розширення матки в самок при 3000 ppm. NOAEL був встановлений на рiвнi 100 ppm (3,7 мг/кг - самщ та 4,5 мг/кг - самки) [13]. Спещалютами ЕРА (US) найменший NOAEL був обгрунтований на рiвнi 10 ppm (0,377 мг/кг) для самщв; для самок найменший NOAEL ста-новив 100 ppm (4,48 мг/кг) [11, 14]. Згодом (у 2010 р.) фаxiвцi ЕРА (US) переглянули значення NOAEL для самщв та визначили його на рiвнi 100 ppm (3,7 мг/кг) [13]. На нашу думку, концентращя 10 ppm, що вщповщае дозi 0,377 мг/кг для самщв та 0,45 мг/кг для самок, мае бути визнана як NOEL.
У мишей лшп Tif:MAGf (SPF), самщв та самок, як щоденно впродовж 78 тижшв отри-мували тметрозин з кормом у концентрацп 5000 ppm, вiдмiчали зниження маси тша. У тварин обох статей при 2000 та 5000 ppm спосте-ршали змши з боку вщносно! маси печшки, нирок та селезiнки; збiльшення кiлькостi випадюв та тяжкостi гiпертрофiï гепатоцитiв, що корелювало зi зростанням випадкiв доброяюсних та злоякiсниx пухлин печiнки в самщв та самок при 5000 ppm та злояюсних пухлин - у самщв при 2000 ppm. Також вiдмiчали хрошчне запа-лення шлункових залоз та гiперплазiю слизово! оболонки шлунка в самцiв при 5000 ppm, гемо-сидероз селезшки в самцiв при 5000 ppm та самок при 2000 та 5000 ppm, екстрамедулярний гематопоез у селезшщ в самщв та самок при 2000 та 5000 ppm, збшьшення кшькосп парен-xiматозниx кттин у кiстковому мозку в самщв при 2000 та 5000 ppm та в самок при 5000 ppm. При ди шметрозину в дозах 2000 та 5000 ppm частота виникнення доброяюсних та злояюсних пухлин у легенях у самщв не вiдрiзнялась вщ тако! в контрольнш груш, а в самок - була статистично вищою. NOAEL був встановлений на рiвнi 100 ppm (12 мг/кг та 11 мг/кг для самщв та самок вщповщно) [13, 14].
Иметрозин не проявив генотоксичного по-тенщалу в достатньому наборi тестiв in vitro (тест Еймса на генш мутаци на штамах Salmonella typhimurium TA 98, TA 100, TA 1535 i TA 1537 та Escherichia coli WP2uvrA; тест на генш мутаци в кттинах V79 китайського хо-м'яка; тест на позаплановий синтез ДНК у гепа-
тоцитах щурiв; тест на хромосомш абераци в ова-рiоцигах китайського хом'яка CCL 61) та in vivo (мшронуклеарний тест на мишах TifIbm:MAG (самцi та самки) та тест на позаплановий синтез ДНК на мишах B6C3F1 (самщ)) [11, 13, 14]. Отже, за мутагенною актившстю тметрозин вщносимо до IV класу небезпечностг
Канцерогенна активнють була вивчена на мишах та щурах у тих самих хрошчних експе-риментах, в яких дослiджували системну токсичшсть. NOAEL за канцерогенним ефектом у щурiв встановлений на рiвнi 1000 ppm (39 мг/кг -самщ, 47 мг/кг - самки), оскшьки при 3000 ppm спостершали статистично значуще зростання (7 проти 0 у контрол^ гепатоцелюлярних аденом у самок [13]. Але при 1000 ppm у самок виявили 2 аденоми печшки [13]. Тому, на нашу думку, в цьому експерименп NOEL за канцерогеншстю сшвпадае з NOAEL за системною токсичнютю та становить 100 ppm.
У дослщах на мишах NOEL за канцерогеншстю встановлений на рiвнi 100 ppm (12 мг/кг -самщ та 11 мг/кг - самки), оскшьки при 2000 ppm спостертали збшьшення частоти гепатоцелюлярних карцином у самщв та аденом i карцином легень у самок [13, 14]. Тобто NOEL за канцерогеншстю сшвпадае з NOAEL за системною токсичнютю.
З метою уточнення наявност в шметрозину онкогенного потенщалу та вивчення його меха-нiзмiв були проведет додатковi дослщження на щурах та мишах. Так, в експерименп на самцях щурiв лшп F344, як попередньо отримували одноразову внутршньоочеревинну ш'екщю N-нiтрозодiетиламiну в дозi 100 мг/кг та впродовж
2 тижшв з водою - 0,1 % дипдрокси-ди-К-про-пшштрозамшу, тметрозин при надходженш з кормом впродовж наступних 18 тижшв не проявив канцерогенно! та промоторно! ди на печшку в жоднiй дослщжуванш концентрацп' включно з найвищою - 1000 ppm [13]. Поряд з цим був виявлений промоторний потенщал ш-метрозину для щитоподiбно! залози, що проявлялось тдвищенням частоти гшерплазп фолiку-лярного епiтелiю при 1000 ppm та фолшулярно-клгшнних аденом при 100 та 1000 ppm [13].
У тдгострому експерименп на самках щурiв лiнi! Tif:RAIf (SPF) пiметрозин при надходженнi
3 кормом у концентрацп 3000 ppm призводив до збшьшення вщносно! маси печшки, двох- та трикратного тдвищення активносп мшросо-мальних 7-етоксирезоруфiн- та 7-пентоксирезо-руфiн-О-деалкiлаз (ЕРОД та ПРОД), уридинд> фосфат-глюкуронозiлтрансферази (УДФ-ГТ) та цитозольно! глутатiон-S-трансферази (ГСТ); при
1000 ppm - приблизно дворазового тдвищення УДФ-ГТ. Змши активносп ферменпв печшки були оборотними та супроводжувались помiр-ною оборотною пролiферацiю гладкоï ендо-плазматичноï сiтки. Иметрозин не стимулював пролiферацiю гепатоцитiв. У концентращях 1000 та 3000 ppm призводив до тдвищення рiвнiв тиреотропного гормону гiпофiзу та трийодтиро-шну (Т3) вiдповiдно. Таким чином, шметрозин був визнаний помiрним iндуктором печшкових фер-ментiв другоï фази метаболiзму ксенобiотикiв [13].
У пiдгострому експеримент на самцях мишей лiнiï Tif: MAGf (SPF) пiметрозин при над-ходженнi з кормом у концентращях 5000 i 2000 ppm призводив до збшьшення вiдносноï маси печшки, статистично вiрогiдного тдвищення рiвня мшросомального цитохрому Р 450, i^^^n iзоферментiв родини CYP3A, активностi мшросомальних ЕРОД та УДФ-ГТ, цитозольноï ГСТ (тшьки при 5000 ppm). Зазначеш змши були частково оборотними та при 5000 ppm супро-воджувались пролiферацiею гладкоï ендоплазма-тичноï сiтки [13]. Крiм того, при iмуногiсто-хiмiчних дослщженнях печiнки самцiв мишей, якi зазнали впливу шметрозину в концентращях 2000 та 5000 ppm впродовж 14 або 42 дшв, виявили реакщю пролiферацiï, що проявлялось значним шдвищенням фракци ДНК-синтетази гепатоцитiв у S-фазг Такий ефект був оборотним та вщсутшм при 500 ppm i нижче [13]. Тобто пiметрозин у концентраци 2000 ppm та вище шдукуе метаболiзм ксенобiотикiв у печшщ та викликае тривалу, але оборотну стимулящю гепатоцитiв у мишей.
Враховуючи 1) здатнiсть пiметрозину викли-кати пухлини у щурiв (лише в самок i тшьки аденоми печшки) та мишей (у тварин обох статей гепатоцелюлярш аденоми i карциноми та аденоми i карциноми легень), у щурiв - тшьки в дозах на рiвнi максимально переносноï (МПД) за критерiем зниження маси тша i споживання корму, у мишей - на рiвнi МПД i нижче; 2) вщсутнють у шметрозину генотоксичного потенщалу в достатньому наборi теств (4 in vitro та 2 in vivo); 3) ешгеномний мехашзм канцерогенезу в печшщ, вважаемо можливим вщнести шметрозин до II класу небезпечност зпдно з ДСанПЩ 8.8.1.002-98. Спецiалiсти ЕРА (US) в 1999 р. класифшували шметрозин як вiрогiдний канцероген для людини [14]. У 2010 р. був визна-чений канцерогенний ризик шметрозину для населення США на рiвнi 1,8*10~6 [17].
Репродуктивну токсичнють вивчали на щурах лiнiï Tif:RAIf (SPF) в тестi двох поколшь. NOAEL за загальнотоксичною дiею на бать-
кiвськi поколiння та потомство встановлено на рiвнi 200 ppm [13], оскшьки при 2000 ppm спостер^али зниження маси тша та гютопато-лопчш змiни печiнки, селезшки та тимуса у тварин обох батьювських поколшь; зниження маси тша та затримку вщкривання очей у щурят [13, 14]. На нашу думку, концентращя 200 ppm е LOAEL за збшьшенням маси печшки та частоти гепатоцелюлярноï гшертрофи; NOAEL за загальнотоксичною дiею на батьювсью поколшня та нащадкiв мае бути на рiвнi 20 ppm, що вщносно батькiвських поколiнь сшвпало з думкою екс-пертiв ЕРА (US) [11, 17]. NOAEL за впливом на репродуктивш параметри був встановлений на рiвнi 2000 ppm [11, 13, 14, 17]. На нашу думку, NOEL за репродуктивною токсичнютю - 200 ppm, базуючись на змш маси яечок та яечниюв при 2000 ppm. За репродуктивною токсичнютю т-метрозин можна вщнести до III класу небез-печносп згiдно з ДСанПiН 8.8.1.002-98.
При дослщженш тератогенноï та ембрюток-сичноï дiï на щурах лши Tif:RAIf (SPF) NOAEL за материнською токсичнютю був встановлений на рiвнi 30 мг/кг, базуючись на зниженш маси тша, приросту маси тша та споживання корму при 100 i 300 мг/кг; NOAEL за ембрютоксич-нютю був встановлений на рiвнi 100 мг/кг, оскшьки спостершали зростання випадюв ске-летних аномалш (у тому числi й вад розвитку) при 300 мг/кг [13, 14]. На нашу думку, NOEL за ембрю- та фетотоксичною дiею становить 30 мг/кг на основi статистично достовiрного збiльшення деяких аномалш i варiацiй розвитку в груш 100 мг/кг.
При дослщженш тератогенноï та ембрю-токсичноï дiï на кролях лши Chbb:HM NOAEL за материнською токсичнютю був встановлений на рiвнi 10 мг/кг, оскшьки при 75 i 125 мг/кг спостершали втрату початковоï маси тша, зниження приросту маси тша та споживання корму. NOAEL за ембрю- та фетотоксичнютю був встановлений на рiвнi 10 мг/кг, базуючись на збшьшенш частоти неправильного розташування передшх кшщвок, появи 13-ï пари ребер та зменшеноï лобковоï кiстки при 75 i 125 мг/кг [11, 13, 14]. За ембрю- та фетотоксичнютю шметрозин можна вщнести до III класу небезпечностг
При вивченш нейротоксичносп шметрозину в гострому експеримент на щурах лши Crl:CD(SD)BR NOAEL менший за мшмальну дослщжувану дозу 125 мг/кг на основi залежного вiд дози зниження локомоторноï активностi при вiдсутностi гiстопатологiчних змш у структурi нервовоï та м'язовоï тканин [13, 14]. У субхрошчному експеримент (тривалiстю 13 тиж-
шв) на щурах лши Crl:CD(SD)BR VAF/plus NOAEL за системною токсичнiстю та нейро-токсичнiстю був встановлений на рiвнi 1000 ppm (68 мг/кг для самщв, 81 мг/кг для самок), оскшьки при 3000 ppm спостериали зниження маси тша, змши поведшки та деякi оборотш клiнiчнi ознаки нейротоксичностi за вщсутносп морфо-логiчниx змiн [13, 14, 17].
При дослщженш нейротоксичностi шметрозину для плоду встановлено, що ефекти у щурят проявлялись за нижчих доз, шж у батьювського поколшня [17]. У групi тварин, яю отримували найвищу дозу - 173,1 мг/кг, спостериали ктшч-ш ознаки iнтоксикацiï (виснаження, пригнiчення поведшки) та повну втрату приплоду, в зв'язку з чим ус самки uieï групи були достроково виведеш з експерименту, а плоди не дослщжу-вались. NOAEL для материнського оргашзму був встановлений на рiвнi 8,1 мг/кг, LOAEL -38,7 мг/кг. У щурят при низькш та середнш дозах спостерiгали змши морфометричних по-казникiв головного мозку; NOAEL за токсичнютю на плщ не був встановлений, LOAEL -8,1 мг/кг [17].
Метаболiзм шметрозину вивчали в двох ток-сикокшетичних дослiдженняx на щурах лши Tif:RAIf та Sprague-Dawley з речовиною, яка мала радюактивну мiтку по [6-14С]триазиновому або [5-14С]пiридиновому кiльцю. Мiчену речо-вину вводили одноразово перорально в дозах 0,5 мг/кг (низька доза) та 100 мг/кг (висока доза) декшьком групам штактних самцiв та самок щурiв, включаючи тварин з канюлями в жовчних шляхах, а також одноразово в малш дозi пiсля 14 введень немiченоï речовини (багаторазове введення) [13].
Встановлено швидку та повну абсорбщю (> 80 %) радюактивно1' речовини зi шлунково-кишкового тракту в кров'яне русло. Незалежно вщ мiтки, максимальнi концентрацiï в кровi спо-стерiгали через 15 хвилин та 4 години тсля введення низько1' та високо1' доз вщповщно. Висока концентрацiя обох м^ок була визначена в печiнцi та нирках. Мiчена речовина швидко ви-водилась iз сечею (50-75 % через 24 години). Бшарна екскрещя становила 12-30 % у загальнш циркуляцiï [13]. Кiнетика, екскрецiя вихщного матерiалу, розподiл у тканинах радюактивносп та метаболiчний профiль були схожими для обох радюактивних мiток при обох дозах. З метою порiвняння були проведен дослiдження на мишах, в яких не виявили значних вщ-мшностей метаболiчного профiлю порiвняно зi щурами [13].
Дермальна абсорбщя радiоактивно мiченого пiметрозину в самщв щурiв через 24 години тсля нанесення речовини в дозах 0,08; 0,5 та 5,0 мг була мшмальною - 0,05%; 0,01% та <0,05% вщповщно [14].
Таким чином, основним органом-мшенню ди шметрозину для вшх вцщв тварин була печшка, що проявлялось збiльшенням ïï маси, гепато-целюлярною гiпертрофieю, некрозом, гшерпла-зieю та розвитком гепатоцелюлярних аденом та карцином (у щурiв та мишей). Вивчення фермен-тативно1' активносп печiнки у мишей та щурiв показало, що пiметрозин викликав оборотну сти-муляцiю активностi деяких Р 450 ферменпв та пiдвищення гепатоцелюлярно1' пролiферацiï. Також у тварин уах видiв спостерiгали зниження маси тимусу та його атрофда, вплив на селезшку та сь м'яники. Зниження приросту маси тша часто було пов'язане зi зниженням споживання корму [13].
Спещалюти Joint FAO/WHO Meeting on Pesticide Residues (JMPR - Спшьна нарада ФАО/ВООЗ щодо залишюв пестицидiв) встано-вили ADI (ДДД) для пiметрозину на рiвнi 0,03 мг/кг, виходячи з величини NOAEL 3,1 мг/кг в комбшованому (90 дшв та 1 рiк) експерименп на собаках, що спiвпадала з величиною NOAEL 3,7 мг/кг у 2^чному дослщ на щурах, та враховуючи коефщент запасу 100 [13].
Спещалютами ЕРА (US) у 1999 р. була вста-новлена chronic RfD на рiвнi 0,0038 мг/кг, базую-чись на значеннi найменшого NOAEL 0,377 мг/кг у хрошчному експерименп на щурах та враховуючи коефщент запасу 100 [11, 14]. У 2010 р. експерти ЕРА (US) переглянули значення NOAEL для щурiв у 2^чному дослад та визна-чили його на рiвнi 3,7 мг/кг [17]. Крiм того, в цей час були отримаш результати з вивчення нейротоксичносп пiметрозину для плоду, згiдно з якими морфометричш змiни мозку щурят були визнаш найзагрозливiшим ефектом, за яким NOAEL не був встановлений, а LOAEL визна-чено на рiвнi 8,1 мг/кг. На основi цих даних фаивцями ЕРА (US) встановлена chronic RfD m-метрозину на рiвнi 0,008 мг/кг, виходячи з LOAEL 8,1 мг/кг та коефщенту запасу 1000 [17].
На нашу думку, при обгрунтуванш ДДД т-метрозину треба виходити з найменшого NOEL, який нами обгрунтовано на рiвнi 0,37 мг/кг у хрошчному 2^чному дослщженш на щурах. Оскiльки вiддаленi ефекти ди не е лiмiтуючими при токсиколого-ппешчнш оцiнцi пiметрозину, при обгрунтуванш ДДД для людини можна використати коефщент запасу - 100. Отже, ДДД шметрозину для людини становить 0,003 мг/кг. При цьому коефщент запасу вщносно LOAEL за
нейротоксичнютю для плоду становить 2700. При ДДД 0,003 мг/кг допустиме добове над-ходження (ДДН) пiметрозину до оргашзму людини вагою 60 кг з ушх середовищ стано-витиме 0,18 мг. Цю величину враховували при обгрунтуванш гiгiенiчних нормативiв шметрозину в харчових продуктах, водi джерел госпо-дарсько-питного водопостачання та атмосферному повiтрi.
ВИСНОВКИ 1. Ысектицид пiметрозин при пероральному надходженш в органiзм щурiв е малотоксичним; мае слабку шюрно-резорбтивну токсичнють, не
подразнюе шюру та слабо подразнюе слизовi оболонки очей, проявляе слабку алергенну дiю. Iнтегральний клас небезпечносп - 2; лiмiтуючий показник - гостра шгаляцшна токсичнiсть. Вщ-даленi ефекти дiï при токсиколопчнш оцiнцi та обгрунтуваннi ДДД не е лiмiтуючими.
2. Найменший NOEL шметрозину встановлений за системною токсичнютю в хрошчному експеримент на щурах - 10 ppm (0,377 мг/кг), що дозволило обгрунтувати величину ДДД т-метрозину для людини на рiвнi 0,003 мг/кг з урахуванням коефщенту запасу 100.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Ппешчна класифiкацiя пестицидiв за ступенем He6e3ne4HOCTi: ДСанПiН 8.8.1.002-98. - Ки1в.: МОЗ Украни, 1998. - 20 с.
2. Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов: МУ № 4263-87. - Кшв, 1988. - 210 с.
3. Проданчук Н.Г. Современные проблемы комплексного токсиколого-гигиенического регламентирования пестицидов / Н.Г. Проданчук, Е.И. Спыну // Соврем. проблемы токсикологии. - 2000. - № 1. -С. 3-5.
4. Чмиль В.Д. К проблеме соответствия отечественных нормативов, регулирующих проведение государственных испытаний средств защиты растений, их регистрацию и использование в сельском хозяйстве, требованиям Европейского Союза /
B.Д. Чмиль // Сучасш проблеми токсикологи, хар-чово! та хiмiчноl безпеки. - 2014. - № 1/2 (64/65). -
C. 10-26.
5. Acceptable Daily Intakes for Agricultural and Veterinary Chemicals: Current as of 31 December 2014 [Електронний ресурс]: The department of health. -Режим доступу: http://www.health.gov.au/inter-net/main/publishing.nsf/content/ocs-adi-list.htm. - Назва з екрану.
6. Electrical penetration graph evidence that pymet-rozine toxicity to the rice brown planthopperis by inhibition of phloem feeding / Y. He, L. Chen, J. Chen, J. Zhang [et al.] // Pest. Manag Scince. - 2011. - Vol 67. - P. 483-491.
7. Guidelines for predicting dietary intake of pesticide residues (revised) [Електронний ресурс]. Programme of Food Safety and Food Aid, World Health Organization, Geneva (1997). - Режим доступу: http://www.who.int/ foodsafety/publications/chem/en/pesticide_en.pdf. -Назва з екрану.
8. Insecticides [Електронний ресурс]: NPIC: National Pesticide Information Center. - Режим доступу: http://npic.orst.edu/ingred/ptype/insecticide.html. - Назва з екрану.
9. International Code of Conduct on the Distribution and Use of Pesticides [Електронний ресурс]: Food and
Agriculture Organization of the United Nations Rome, 2003. - Режим доступу: http://www.fao.org/docrep/ 005/y4544e/y4544e00.htm. - Назва з екрану.
10.Occupational exposure to permethrin during its use as a public hygiene insecticide / D.M. Llewellyn, A. Brazier, R. Brown, J. Cocker [et al.] // Ann. Occup Hyg. - 1996. - Vol. 40, N 5. - P. 499-509.
11.Pesticide Fact Sheet: рymetrozine [Електронний ресурс]. Washington (DC): United States Environmental Protection Agency, Office of Pesticide Programs; 2000. -Режим доступу: http://www.epa.gov/pesticides/ chem_search/ reg_actions/registration/fs_PC-101103_01-Aug-00.pdf. - Назва з екрану.
12.Pesticide Exposure and Health Related Issues in Male and Female Reproductive System / Sifakis S., Mparmpas M., Soldin O.P. and Tsatsakis A. // [Елек-тронний ресурс]: Pesticides - Formulations, Effects, Fate, Prof. Margarita Stoytcheva (Ed.). - Режим доступу: http://cdn.intechopen.com/pdfs-wm/13024.pdf. -Назва з екрану.
13.PYMETROZINE, Chemicals Regulation Directorate, York, England, United Kingdom, Federal Food Safety and Veterinary Office, Zurich, Switzerland// JMPR. - 2014. - P. 407-450.
14.Pymetrozine; Pesticide Tolerance [Електронний ресурс]. Environmental Protection Agency; 1999. -Режим доступу: https://www.gpo.gov/fdsys/pkg/FR-1999-09-29/pdf/99-25311.pdf. - Назва з екрану.
15.Pymetrozine [Електронний ресурс]: PubChem / OPEN CHEMISTRY DATABASE. - Режим доступу: https://pubchem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/9576037#se ction=Top. - Назва з екрану.
16.Pymetrozine [Електронний ресурс]: PPDB: Pesticide Properties Data Base - Режим доступу: http://rupest.ru/ppdb/pymetrozine.html. - Назва з екрану.
17.Pymetrozine [Електронний ресурс]. United States Environmental Protection Agency. Washington, D.C. 20460. Memorandum, 4/2/2010. - Режим доступу: http ://www3.epa.gov/pesticides/chem_search/hhbp/R1819 56.pdf. - Назва з екрану.
18.Renwick A.G. Pesticide residue analysis and its relationship to hazard characterization (ADI/ARfD) and intake estimations (NEDI/NESTI) / A.G. Renwick // Pest. Manag. Science. - 2002. - Vol. 58. - P. 1073-1082.
19.The insecticide pymetrozine selectively affects chordotonal mechanoreceptors / J. Ausborn, H. Wolf, W. Mader, H. Kayser // J. Experim. Biology. - 2005. -Vol. 208. - P. 4451-4456.
REFERENCES
1. [Hygienic classification of pesticides according to the degree of danger: DSanPiN 8.8.1.002-98]. - Kiïv.: MOZ Ukraïni, 1998;20.
2. [Guidelines for the hygienic assessment of new pesticides]: MU N 4263-87. K., 1988;210.
3. Prodanchuk NG, Spynu EI. [Modern problems of complex toxicological-hygienic regulation of pesticides]. Sovremennye problemy toksikologii. 2000;1:3-5. Russian.
4. Chmil' VD. [On the problem of compliance national standards that governing the conduct of state testing of plant protection products, their registration and use in agriculture with the European Union requirements]. Suchasni problemi toksikologiï, kharchovoï ta khimichnoï bezpeki. 2014;1/2(64/65):10-26. Russian.
5. Acceptable Daily Intakes for Agricultural and Veterinary Chemicals. Current as of 31 December 2014. The department of health; 2014. Available from: http://www.health.gov.au/internet/main/publishing.nsf/co ntent/ocs-adi-list.htm
6. He Y, Chen L, Chen J, Zhang J, Chen Liezhong, Shenc J, et al. Electrical penetration graph evidence that pymetrozine toxicity to the rice brown planthopperis by inhibition of phloem feeding. Pest Manag Sci. 2011;67:483-91.
7. Guidelines for predicting dietary intake of pesticide residues (revised) [Internet]. Programme of Food Safety and Food Aid, World Health Organization, Geneva; 1997. Available from: http://www.who.int/foodsa-fety/publications/chem/en/pesticide_en.pdf
8. Insecticides [Internet]. NPIC: National Pesticide Information Center. Available from: http://npic.orst.edu/ ingred/ptype/insecticide.html
9. International Code of Conduct on the Distribution and Use of Pesticides. Food and Agriculture Organization of the United Nations Rome; 2003. Available from: http://www.fao.org/docrep/005/ y4544e/ y4544e00.htm
10. Llewellyn DM, Brazier A, Brown R, Cocker J, Evans ML, Hampton J, et al. Occupational exposure to
permethrin during its use as a public hygiene insecticide. Ann. occup Hyg. 1996;40(5):499-509.
11. Pesticide Fact Sheet: pymetrozine [Internet]. Washington (DC): United States Environmental Protection Agency, Office of Pesticide Programs; 2000. Available from: http://www.epa.gov/pesticides/ chem_search/reg_actions/registration/fs_PC-101103_01-Aug-00.pdf
12. Sifakis S, Mparmpas M, Soldin OP, Tsatsakis A. Pesticide Exposure and Health Related Issues in Male and Female Reproductive System. Pesticides Formulations, Effects, Fate, Prof. Margarita Stoytcheva (Ed.); 2011. Available from: http://cdn.intechopen.com/pdfs-wm/13024.pdf
13. PYMETROZINE, Chemicals Regulation Directorate, York, England, United Kingdom, Federal Food Safety and Veterinary Office, Zurich, Switzerland. JMPR, 2014;407-50.
14. Pymetrozine; Pesticide Tolerance [Internet]. Environmental Protection Agency; 1999. Available from: https://www.gpo.gov/fdsys/pkg/FR-1999-09-29/pdf/99-25311.pdf
15. Pymetrozine [Internet]. PubChem: OPEN CHEMISTRY DATABASE. Available from: https://pub-chem.ncbi.nlm.nih.gov/compound/9576037#section=Top
16. Pymetrozine [Internet]. PPDB: Pesticide Properties Data Base. Available from: http://sitem.herts.ac.uk/ aeru/ppdb/en/Reports/562.htm
17. Pymetrozine [Internet]. United States Environmental Protection Agency. Washington, DC 20460. Memorandum 4/2/2010. Available from: http://www3.epa.gov/pe-sticides/chem_search/hhbp/R181956.pdf
18. Renwick AG. Pesticide residue analysis and its relationship to hazard characterization (ADI/ARfD) and intake estimations (NEDI/NESTI). Pest Manag Sci. 2002;58:1073-82.
19. Ausborn J, Wolf H, Mader W, Kayser H. The insecticide pymetrozine selectively affects chordotonal mechanoreceptors. The Journal of Experimental Biology. 2005;208:4451-6.
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 25.03.2016
♦
16/ TOM XXI/ 4
145
