CC BY
19
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Антитела. Методы / Под ред. Кетти. - Д., М.: Мир, 1991.-384 с.
2. Дроздов А.Л., Черная В.И. Нейроспеци-фические белки ГФКБ и NCAM гиппокампа при формировании энграмм условно-рефлекторной памяти // Нейрохимия. - 2005.-Т. 22, №4.- С. 285-289.
3. Дука Т.Т., Лещинська 1.О., Чорна В.1. Характеристика глiального фiбрилярного кислого бiлка -компоненти астроглiальних промiжних фiламентiв центрально! нервово! системи // Бiополiмери i клггина. -2002.-Т. 18, №3.- С. 179-185.
4. Artal - Sanz P., Tavernakis N. Proteolytic mechanisms in neurotic cell death and neurodegeneration // FEBS Left.- 2005.- Vol. 579.-P. 3287-3296
5. Barrett A. J., Kirske H., Cathepsin B. // Meth. Enzymol.- 1981.- Vol. 80.- P.535-561.
6. Bradford M. M. A rapid and sensitive method for the quatitation of microgram quantities of protein utiliring the principle of protein-dye binding // Aval. Biochen.-1976.-Vol. 72.-P. 248-250.
7. Guicciardi M., Leist M., Gores G. Lysosomes in cell death // Oncogene.- 2004.- Vol. 23.- P. 2881-2890.
8. Mohamed M. M., Sloane B. Cystein cathepsins: Multi functional enzyme in cancer // Nature.-2006. - N 6.-P. 764-775.
9. Shpinkova V., Gershtein L., Nikolskaya K. Individual reculiarites of rats learning and its cytochemical correlates // Eur. J. Neurosci.-1998. - Vol. 98, N10. -P.156-162.
10. Stoka V., Turk B., Turk V. Lysosomal cystein proteases: structural features and their role in apoptosis // IUBMB life.-2005.- Vol. 57.-P. 347-353.
♦
УДК 615.015.35:591.151:616.72-002-092.9
H.I. Волощук СТАТЕВИЙ ДИМОРФ1ЗМ
ФАРМАКОЛОГ1ЧНО1 АКТИВНОСТ1 ТА ТОКСИЧНОСТ1 ДИКЛОФЕНАКУ НАТР1Ю У ЩУР1В З АД'ЮВАНТНИМ АРТРИТОМ
Втницький нацгональний медичний унгверситет iM. М.1. Пирогова
кафедра фармакологи
(зав. - д. мед. н., проф. Г.1. Степанюк)
Ключовi слова: статевi вiдмiнностi, диклофенак натрт, ад 'ювантний артрит, токсичнкть, щури Key words: sexual differences, diclophenac-sodium, adjuvant arthritis, toxicity, rats
Резюме. В опытах на самцах и самках крыс с ад 'ювантным артритом было установлено, что аутоимунный процесс существенно повышает анальгезирующий эффект, гастро- и нефротоксичность диклофенака натрия у животных обоего пола. Выявленные ранее половые различия фармакодинамики с превалированием силы и длительности антино-цицептивного и антифлогогенного эффекта и меньшей токсичности у самок крыс по сравнению с самцами, которые имеют место у ин-тактных животных, при моделировании воспалительного процесса сохраняются.
Summary. In the experiments on rats of both sexes with adjuvant arthritis it was determined that autoimmune process significantly increases analgesic effect, gastro- and nephrotoxicity of diclophenac sodium. Previously revealed sex differences of pharmacodynamics with predominance of force and persistence of antinociceptive and antiphlogogenic effect and less toxicity in female rats as compared to male rats, occuring in intact animals in modeling of inflammatory process, persist.
Нестеро!дш протизапальш препарати (НПЗП) е добре вщомими i широко вживаними лшарсь-кими засобами. За бшьш шж 100-лггнш перюд вщ початку !х застосування масштаби регу-
лярного використання цих препаратш охоп-люють близько 26% населення нашо! планети. Щоденно певш НПЗП приймають 40 млн ошб, причому приблизно в 1/3 випадюв - безре-
цептурно [1, 11]. Одним з найбшьш ефективних препара^в ще! групи е лiкарський засiб «золотого стандарту» диклофенак натрда, який використовують як високоефективний анальгетик та протизапальний засiб як у ревмато-логiчнiй, так i в загальноктшчнш практицi. Широке використання цього препарату обмежу-еться ризиком виникнення побiчних реакцiй з боку шлунково-кишкового тракту, нирок, печш-ки тощо. Тому всебiчне вивчення чинникiв, якi можуть посилювати або зменшувати фармако-лопчну активнiсть диклофенаку i покращити профшь безпечностi цього засобу та його мюце в рацiональнiй фармакотерапи, е доцшьним та необхiдним. Одним iз таких факторiв е стать. Як вщомо, iснування статевих вiдмiнностей у фармаколопчному ефектi описане для антипста-мiнних препаратiв, серцевих глiкозидiв, дiурети-кiв, блокаторiв кальцiевих каналiв, наркотичних анальгетиюв та деяких iнших засобiв [12, 13]. Питання статевого диморфiзму фармакодинамiки НПЗП залишаеться остаточно не з'ясованим. Деяю вiдомостi щодо впливу стал на фарма-кодинамiку препаралв iз протизапальною та знеболювальною активтстю описанi в лггера-турi, проте вони частiше стосуються небажаних та токсичних ефекпв цих засобiв та часто е протирiчними [7, 9, 10].
Метою нашо! роботи було дослщження статевого диморфiзму в анальгезуючш i проти-запальнiй активностi та токсичност диклофенаку натрiю у щурiв з ад'ювантним артритом у порiвняннi з iнтактними тваринами.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Дослiдження проведенi на 82 самцях i самках бших нелiнiйних статевозрiлих щурiв вiварiю Вшницького нацiонального медичного ушвер-ситету. Щц час дослiдiв тварини знаходились на традицшному рацiонi з 12-годинним св^ло-тiньовим режимом та вiльним доступом до води та 1жъ В дослiд самок брали в фазi проеструсу, який визначали за допомогою вагiнальних мазкiв. Гендернi вiдмiнностi у фармаколопчному ефекп диклофенаку натрiю («Вольтарен», N0-vartis) дослiджували як у штактних тварин, так i на моделi ад'ювантного артриту (АА), який вщтворювали введенням пiд пiдошвений апоневроз задньо! лапи 0,1 мл ад'юванта Фрейнда (2 частини вазелiну, одна частина ланолiну та вбита вакцина БЦЖ з розрахунку 5 мг/мл). Дослщження проводили на 14-й день розвитку АА, на тку розвитку реактивного запального процесу.
Знеболювальний ефект ощнювали на моделi подразнення електричним струмом, що генеру-вався за допомогою апарату ЭСЛ-1 (частота 100
Гц, тривалють 5 мсек i затримка 5 мсек). За nopir больово1 чутливост (ПБЧ) приймали найменшу силу електричного струму (у вольтах), що викли-кала больове вiдчуття у тварини (вoкалiзацiю бoлi i/або вiдсмикування лапок вщ тoкoпpoвiднoï пoвеpхнi дна камери) [3]. Пopiвнювали вихiднi показники ПБЧ з такими через 1, 2, 4, 6 та 8 годин тсля введення диклофенаку (10 мг/кг одноразово внутршньошлунково).
Гендерт вщмшност пpoтизапальнoï ди диклофенаку натpiю oцiнювали шляхом вишрю-вання товщини ушкoдженoï кшщвки у щуpiв за допомогою лабораторного мшрометра. Дослщ-ження проводились у самок i самщв iнтактних щуpiв на мoделi каpагенiнoвoгo набряку [4]. Диклофенак (10 мг/кг у шлунок на 1% розчит крохмалю) вводили за 1 годину до ш'екцп карагетну. Протинабрякову активнiсть диклофенаку визначали в пopiвняннi з контрольними тваринами (яким вводили е^валентну кiлькiсть розчинника). Вщмшносп в пpoтизапальнiй ак-тивносп диклофенаку натpiю у щуpiв обох статей визначались також за змшами товщини ушкoдженoï кiнцiвки у тварин з АА, лшованих диклофенаком (10 мг/кг внутршньошлунково 1 раз на день, починаючи з 1-го дня моделювання патoлoгiчнoгo процесу) в пopiвняннi з нелiкo-ваними тваринами.
Ульцерогенну та нефротоксичну дiю препарату вивчали тсля його 7-денного введення в дoзi 5 мг/кг у щуpiв групи контролю та у тварин з АА. Стан слизoвoï шлунку ощнювали вiзуальнo, ступiнь пошкодження oцiнювали в балах. Визначали множиншсть, важкiсть виразкоутво-рення та виразковий iндекс [4]. Для ощнки функцioнальнoгo стану нирок визначали актив-нiсть гамма-глутамiлтpансфеpази (ГГТФ), piвень бiлку та кpеатинiну в сечi та кpеатинiну в сироватщ кpoвi унiфiкoваними методами [6]. Статистичну обробку pезультатiв дoслiдження проводили в Microsoft Excel за допомогою стандартних статистичних програм, використо-вуючи середш величини, стандартне вiдхилення (M±m), t-кpитеpiй Стьюдента. Вipoгiднiсть вщ-мшностей вважали при р<0,05.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ
У pезультатi проведених дослщжень було встановлено, що самщ та самки iнтактних щуpiв суттево вiдpiзняються за величиною як проти-запально1', так i знеболювально1' ди диклофенаку натpiю (табл.1). Бiльш виразна анальгезуюча дiя була зареестрована у самок. Так, ПБЧ у тварин ujeï стат практично у вс теpмiни дoслiдження виявився вищим, нiж у самок. Особливо виразне переважання ди диклофенаку у тварин жшочо!'
стал було зареестровано на 4-й, 6-й та 8-й годиш також була бшьш виразною у самок (69,11% шсля введення препарату. Протинабрякова дiя проти 58,65% у самцiв). препарату на моделi карагенiнового набряку
Таблиця 1
Знеболювальний та протизапальний ефект диклофенаку натр1ю у самок та самщв
щур1в (М±т)
Самщ, п = 7-10 Самки, п = 7-10
1нтактш щур1
Протинабрякова актившсть 58,65% 69,11%*
Знеболювальний ефект Пор1г больово! чутливосп, % до вихвдного рпшн
Через 1 годину 16,8±4,29 26,1±2,99
Через 2 години 29,2±3,08 38,9±2,97*
Через 4 години 18,4±2,42 36,8±4,24*
Через 6 годин 7,40±2,51 21,0±3,97*
Через 8 годин 3,72±1,25 11,2±2,25*
Ад'ювантний артрит
Протинабрякова актившсть 27,68% 37,92%*
Знеболювальний ефект Пор1г больово!' чутливосп, % до вих1дного р1вня
На 14-й день АА -23,44±2,30 -36,82±2,21*
Через 1 годину 30,30±3,57 46,8±3,03*
Через 2 години 56,80±3,01 83,1±1,59*
Через 4 години 37,10±1,42 74,8±3,51*
Через 6 годин 19,39±1,31 60,3±3,59*
Через 8 годин 9,96±1,51 34,4±1,59*
Прим1тка: * - статистично в1ропдт вщмшносп (р<0,05) м1ж самцями I самками
Введення тваринам ад'юванту Фрейнда на 14-й день викликало зниження вихщного ПБЧ у тварин обох статей, проте у самок щурiв по-силення ноцицепцп було бiльш суттевим (на 36,8%) у порiвняннi з 23,4% у самщв, у той час як у штактних щурiв вiрогiдних вiдмiнностей у вихiдному рiвнi ПБЧ не було. Iндукцiя аутоiмун-ного запального процесу у щурiв значно поси-лювала ступiнь анальгезуючо! дп диклофенаку натрiю як у самок, так i у самщв шддослщних тварин. На 2-й, 4-й, 6-й та 8-й годиш експе-рименту ПБЧ у самщв збшьшувався в 1,9, 2,0, 2,6 та 2,7 разу вщповщно, в той час як виразшсть антиноцицептивного ефекту диклофенаку у самок зростала в аналопчш термши дослщження вшповшно в 2,1, 2,0, 3,1 та 3,4 разу. Звертае на себе увагу той факт, що вектор гендерних вщмшностей в динамщ знеболювального ефекту диклофенаку при ад'ювантному артритi збе-ршався, тобто антиноцицептивна дiя у самок була сильшшою та тривалiшою, шж у самцiв, проте на тлi запального процесу виразнiсть цих переважань аналгези у тварин жшочо! стат дещо посилилось. Так, у тварин з АА на 2, 4, 6 та 8 годину експерименту знеболювальна дiя препа-
рату у самок переважала таку у самщв вшповшно в 1,4, 2,0, 3,1 та 3,4 разу проти 1,3, 2,0, 2,8 та 3,0 разу у штактних тварин. У тварин з АА також збершлися статевi вщмшносп у проти-запальнш дп дослщжуваного препарату. Так, протинабрякова актившсть диклофенаку у самщв щурiв становила лише 27,68%, в той час як у тварин протилежно! стал цей показник був вiрогiдно бшьшим (37,92%).
Причини, як лежать в основi виявлених нами статевих вщмшностей у фармакологiчному ефек-тi дослiджуваного НПЗП, можуть бути пов'язаними iз секс-специфiчними детермь нантами механiзмiв дп препаратiв ще! групи. Так, описаний статевий полiморфiзм активност циклоогсигенази-2, з переважанням кiлькостi цього ензиму у самок [16]. Крiм шпбування ЦОГ, iндукцiя яко! в умовах запального процесу до певно! мiри пояснюе посилення фармако-лопчного ефекту диклофенаку у всiх тварин, у мехашзмах дп НПЗП лежить здатшсть впливати на ошощш та NMDA-рецептори, концентрацiя i розподiл яких показують чiтку статеву вщ-мшшсть [13, 17], що може бути одними з причин вщмшностей у сприйнятп больового вщчуття та
реакцп на нестерощн протизапальн i анальге-зуючi засоби. Ще одним фактором е секс-специфiчна експресiя ксенобютик-метаболь зуючих, у тому чи^ ферментiв цитохрому Р450 [15]. Вщомо, що основними метаболiзаторами НПЗП у печiнцi е пiдродина цитохромiв Р450 2С [14]. У попередшх дослiдженнях нами було встановлено, що у самщв iнтактних щурiв за-гальний вмiст цитохрому Р450 та маркерн активностi CYP2C (амiдопiрин-N-деметилазна та напроксен-О-деметилазна) в мiкросомах печiнки перевищують такi у самок [2]. Це приводить до бшьш швидкого перетворення активно! форми препарату у самщв до його метаболтв, яю практично позбавлеш фармаколопчно! актив-ностi, що в певнш мiрi пояснюе меншу силу та тривалiсть антиноцицепци. В той же час ста-тистично менша загальна кiлькiсть цитохрому Р450 та маркерш активност вiдповiдних фер-ментiв у iнтактних самок до певно! мiри можуть пояснити бшьш виразну та тривалу дiю диклофенаку у тварин ще! статi. Запальний процес приводить до зменшення кшькосп цитохрому Р450 та бшьшост маркерних активностей, в т.ч. CYP2C [8], тому в умовах ад'ювантного артриту сповiльнювалась метаболiчна шакти-ващя диклофенаку у тварин обох статей, його
анальгетична дiя посилювалась i подовжувалась. Проте, як свiдчать на1ш дан (табл.1), виявлеш гендернi вщмшносп фармакологiчного ефекту в iнтактних тварин збериались i на моделi запального процесу.
В наступнш частинi роботи ми дослщжували можливий вплив запального процесу на ток-сичнiсть диклофенаку натрiю у самщв i самок щурiв. Було встановлено, що ульцерогенна дiя дослiджуваного НПЗП була бшьш виразною у самщв щурiв у порiвняннi з самками. На користь цього свщчить те, що множиншсть виразко-утворення в штактних самцiв в 1,7 разу, а тяжюсть - на 32,7% перевищували такi в iнтактних самок (табл. 2). Виразковий шдекс диклофенаку у самщв був в 1,5 разу бшьшим порiвняно з самками. Ад'ювантний артрит поси-лював ульцерогенну дда препарату у тварин обох статей: множиншсть, тяжюсть виразко-утворення та виразковий iндекс у самщв вiрогiдно пiдвищувались на 26,5, 10,7 та 6,4% вщповщно, в той час як у самок це шдвищення становило 21,6, 7,3 та 3,1% , не досягаючи при цьому статистично вiрогiдних значень. У той же час переважання ульцерогенносп диклофенаку у тварин чоловiчоl стал зберiгалось.
Таблиця 2
Вплив запального процесу на статевий диморфизм ульцерогенноУ диклофенаку
натрiю у щурiв (М±т; п = 10-15)
Група 2 1нтактн1 + диклофенак Група 3 Ад'ювантний артрит + диклофенак
множиншсть тяжюсть виразковий шдекс множиншсть тяжюсть виразковий шдекс
21,1±1,12 12,5±0,83*
1,99±0,04 1,50±0,03*
Самц1
4,7 26,7±1,15# Самки
3,2 15,2±1,16*
2,19±0,07# 1,61±0,10*
5,0 3,3
Прим1тка: * - статистично в1ропдт вщмшност м1ж самцями I самками (р<0,05); # - статистично в1ропдт вщмшносп в пор1внянт з штактними тваринами вщповщно! стат (р<0,05)
Аналогiчна тенденцiя була зафшсована i при дослiдженнi нефротоксично! ди диклофенаку натрiю у самцiв та самок щурiв. Як видно з таблиц 3, навiть у штактних тварин юнують статевi вiмiнностi в робот як клубочкового, так i канальцевого апарату видiльних органiв. Так, самщ вiдрiзняються дещо вищою протеlнурiею та ензимурiею та бiльшим вмютом креатинiну в сироватцi кровi, шж самки. Диклофенак проявляв бшьш виразну нефротоксичну дда саме у тварин чоловiчоl статi, пiдвищуючи екскрещю бiлку в 3,3 разу (проти 3,0 разу у самок), що супроводжувалось збiльшенням активностi ГГТФ в 4,1 разу (проти 3,7 разу у самок), а також
шдвищенням на 32,9% концентраци креатиншу кровi проти 25,2% у тварин протилежно! статi. Нефротоксична, як i гастротоксична дiя диклофенаку натрда у тварин з АА також зростала. Екскрецiя з сечею бшка та гамма-глутамштранс-ферази пiд впливом диклофенаку натрда у самщв щурiв з АА зростала в 1,5 та 1,7 разу, а у самок щурiв з АА лише в 1,3 та 1,4 разу вщповщно. Пщвищення креатишну в сироватщ кровi у самцiв з АА також було бшьш суттевим, шж у самок. Тобто, ад'ювантний артрит посилював токсич-нiсть дослiджуваного НПЗП, гендерш вщмш-ностi при цьому збериались.
Таблиця 3
Вплив запального процесу на статевий диморфизм нефротоксичноТ дн диклофенаку
натрш у щурiв (M±m; n = 10-15)
Група 1 1нтактний контроль Група 2 1нтактт + диклофенак Група 3 АА +диклофенак
самщ самки самим 1 самки самщ самки
Б1лок сеч1, мг за 8 годин 5,37±0,32 3,80±0,21* 17,7±1,04 11,4±1,01* 26,1±0,70 15,4±0,42*
ГГТФ сеч нмоль/хв/мл 1,08±0,10 0,75±0,07* 4,43±0,42 2,80±0,25* 6,51±0,47 3,84±0,31*
Креатитн сироватки мкмоль/л 62,6±3,01 59,9±3,18 83,2±3,51 75,0±3,96 105,6±4,63 91,9±1,49*
Примiтка: * - позначено статистично Bipor^Hi вiдмiнностi мiж самцями i самками (р<0,05)
Виявлене нами пiдвищенння токсичностi диклофенаку натрда у тварин з ад'ювантним артритом, на нашу думку, може бути наслщком збшь-шення вмiсту незмшено1 форми препарату, яка володiе анальгезуючим ефектом i досить сут-тевою токсичнiстю внаслiдок сповшьнення мета-болiчноl шактиваци його в умовах запального процесу, що приводить до бшьш виразного прояву характерних токсичних ефекнв несте-рощного протизапального засобу.
П1ДСУМОК
Таким чином, проведет дослщження пока-
зали, що автошуннии запальнии процес здатен суттево тдвищувати фаpмакoлoгiчниИ ефект i тoксичнiсть диклофенаку натрда у тварин обох статеИ, в бшьшш Mipi - у самщв. Гендерш вщ-мiннoстi з переважанням сили та тpивалoстi антиноцицептивно! та антифлогогенно! дiï та менш виpазнoï тoксичнoстi у самок у пopiвняннi з самцями, якi мають мiсце в iнтактних тварин, при моделюванш запального процесу збеpi-гаються.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Викторов А.П. Побочное действие современных нестероидных противовоспалительных препаратов: проблемы остаются? // Украшський медичний часопис. - 2003. - №1(33). - С.79-89.
2. Волощук Н.И., Пентюк А.А., Дурнев А.Н. Половые различия антиноцицептивного эффекта некоторых ненаркотических анальгетиков у крыс: роль биотрансформации / Экспериментальная и клиническая фармакология. - 2005. - №4. - С.56-60.
3. Гацура В.В. Методы первичного фармакологического исследования биологически активных веществ - М.: Медицина, 1974. - 142 с.
4. Доклшчш дослщження лшарських засоб1в: Методичш рекомендацп / За ред. О.В. Стефанова. -К.: ВД «Авщена», 2001. - 527 с.
5. Карузина И.И., Арчаков А.И. Выделение мик-росомальной фракции печени и характеристика ее окислительных систем // Современные методы в биохимии. - М.: Медицина, 1977.- С.49-62.
6. Лабораторные методы исследования в клинике: Справочник / Под ред. В.В.Меньшикова.- М.: Медицина, 1987.- 368 с.
7. Насонов Е.Л. НПВП при ревматических заболеваниях // Новые медицинские технологии. - 2002. -№1. - С. 38-43.
8. Петровська Г.П., Пентюк О.О. Гальмування процеав бютрансформацп ксенобютишв при ад'ю-
вантному артритi. Зв'язок з актившстю запального процесу та оксидативним i нiтрозактивним стресом / // Медична хiмiя. - 2005. - Т.7, №2. - С.5-9.
9. Свинцицкий А.С., Пузанова О.Г. Гастродуо-денальные осложнения противовоспалительной терапии в ревматологической практике / // Украшський ревматолопчний журнал. - 2002. - №2(8). - С. 15-23.
10. Шварц Г. Я. Анализ основных факторов риска гастротоксичности современных нестероидных противовоспалительных средств // Украшський ревматолопчний журнал. - 2007.- Т.29, №3. - С. 52-57.
11. Швец Н.И., Бенца Т.С. Осложнения со стороны пищеварительного тракта, вызванные приемом нестероидных противовоспалительных препаратов. Часть I. Эпидемиология, механизмы развития, оценка гастроинтестинального риска, значение Helicobacter pylory // Украшський медичний часопис. - 2002. - №6 (32). - С. 46-51.
12. Adverse drug reactions as cause of hospital admissions: results from the Italian Group of Pharmacoepidemiology in the Elderly (GIFA) / G. Onder, С. Pedone, F. Landi et al. // J. Am. Geriatr. Soc. - 2002. -Vol. 50, N12. - P.1962-1968
13. Davis W.M., Pharm B.S. Impact of gender on drug responses / // Drug topics. - 1998. - P. 91-100
14. Goldstein J.A. Clinical relevance of genetic polymorphisms in the human CYP2C subfamily // Br. J. Clin.
Pharmacol. - 2001. - Vol. 52, N4. - P.349 - 355.
15. Mode A., Ahlgren R., Lahuna O.Gender differences in rat hepatic CYP2C gene expressionregulation by growth hormone / // Growth Horm. IGF Res. - 1998. - Suppl B. - P.61-67.
16. Nociception in cyclooxygenase isozyme-deficient mice / L. R. Ballou, R. M. Botting, S. Goorha S. [et al.] //
Proc. Natl. Acad. Sci. USA. - 2000. - Vol. 97, N18. - P. 10272-10276.
17. Sex-specific expression of N-methyl D-aspartate receptor (NMDAR) in the preoptic area of neonatal rats / C. Hsu, Y. L. Hsieh, S.I. Lue et al. // Neurosci Lett. -1999. - Vol. 262, N2. - P.85-88.
♦
УДК 616.127 : 616.74: 576.311.347 : 796. 015 : 615.036
В.П. Корж
ОСОБЛИВ1СТЬ ФАРМАКОЛОГIЧНОï ДП ЕКЗОГЕННОГО ФОСФОКРЕАТИНУ ПРИ 1НТЕНСИВНИХ Ф1ЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ
Харювський нацюнальний медичний yuieepcumem
Ключовi слова: апоптоз, метаболгзм, мюкард, мгтохондргя, скелетна мускулатура, ф1зичне навантаження, фосфокреатин Key words: apoptosis, metabolism, myocardium, mitochondrion, skeletal muscles, physical loading, kreatinphosphate
Резюме. Изучено состояние обмена веществ у лабораторных животных при интенсивных физических нагрузках. Выявлены нарушения метаболизма в тканях миокарда и скелетной мускулатуры. Назначение экзогенного фосфокреатина вызывало позитивный эффект. К возможным механизмам действия фосфокреатина можно отнести нормализацию путей синтеза и транспорта макроэргических фосфатов, оптимизацию работы митохондриальных КАТФ-каналов, лимитирование образования митохондриальной поры и развития апоптоза. Summary. The state of metabolism in laboratory animals is investigated during intensive physical loadings. Infringements of metabolism in myocardium tissues and skeletal muscles are revealed. Administration of exogenic kreatinphosphate caused positive effect. Normalization of ways of synthesis and transport of macroergic phosphates, optimization of the work of KAPF-channels of mitochondrium, limitation of time of formation of РРТ and apoptosis development are the possible mechanisms of kreatinphosphate action.
Виснажливi фiзичнi навантаження, яю е ха-рактерними для сучасного спорту високих до-сягнень, можуть мати негативш наслщки для стану здоров'я спортсмешв. Як свщчать результата багатьох дослщжень, очевидним фактом е те, що одшею з необхщних умов, як для оп-тимiзацil функцюнального стану спортсмешв, так i для збереження здоров'я атлетв у спорт вищих досягнень, е розробка адекватно! системи медико-бюлопчного забезпечення тренувально-змагально! дiяльностi. При виникненш й зрос-танш в процес м'язово! роботи кисневого боргу оргашзму доводиться виконувати роботу в умовах гшокси. Вщомо, що гiпоксично-iшемiчна шпбщш окремих метаболiчних шляхiв призво-дить до порушень функцюнування реакцш синтезу та штрацелюлярного транспорту продук-
та вуглеводно-енергетичного обмiну [7], нако-пичення в iшемiзованих тканинах iонiв Са2+, вiльних жирних кислот, ацидозу тощо. Подiбна спрямованють метаболiзму призводить перш за все до зниження в органiзмi рiвня сполук з енергетично багатим фосфорним зв'язком, що може мати доволi негативнi наслiдки, а саме призвести до розвитку некробiозу, пригнiчення фiзiологiчно! активностi органiв [8]. В однш iз перших класичних робiт, що присвячеш меха-нiзмам розвитку незворотних ушкоджень мю-карда при його шемп, вказувалось на два основш причиннi фактори, якi визначають незворотшсть ушкодження серцевого м'яза - це рiзке зменшення вмiсту макроергiчних фосфатв (<10 % вихвдного) та пошкодження клiтинних мембран [10]. Своечасне i адекватне поповнення
