CC BY
20
© Пельо I.M. УДК:613.155.3:632.951
ОБГРУНТУВАННЯ Г1Г1ЕН1ЧНИХ Н0РМАТИВ1В 1НСЕКТИЦИДУ Т1АМЕТ0КСАМУ В П0В1ТР1 Р0Б0Ч01 ВОНИ ДЛЯ УМОВ ВИРОБНИЦТВА ТА ЗАСТОСУВАННЯ ПРЕПАРАТ1В НА ЙОГО 0СН0В1
Пельо I.M.
1нститут гтени та екологи
Нацюнального медичного ушверситету ¡меш О.О.Богомольця, м.Кшв, Украша
Инсектицид Тиаметоксам по параметрам токсичности, в соответствии с Гигиенической классификацией пестицидов, 1998, относится к III классу опасности ( умеренно опасен ). Тиаметоксам малолетучий, умеренно стабилен в окружающей среде. Обоснованы гигиенические нормативы тиаметоксама в воздухе рабочей зоны: для условий применения в сельском хозяйстве - 0,5 мг/м3 (ОБУВ), для условий производства - 1,2 мг/м3 (ПДК). Нормативы утверждены в законодательном порядке.
Ключевые слова: инсектициды, тиаметоксам, токсикология, Вступ
1нтенсивне застосування у стьському господарств1 хЫчних засобв захисту рослин потребуе розробки профтактичних заходю, спрямованих на зменшення Тх шкщливого впливу на здоров'я людей.
У комплекс! заходв захисту одне з провщних мюць належить встановленню ппенмних норматива пестицида, якдержавних стандарта.
Насьогодш в УкраТн1 широко використовуються сполуки нового поколшня - неошкотино'щи [1,2,3], серед них синтезований ффмою "Сингента" (Швейцары) ¡нсектицид т1аметоксам. Препарати на його основа КруЬер, 35% т.к.с. (текучий концентрат суспензп), Актара, 240 ЭО, к.с. (концентрат суспензп), Актара, 25 WG, в.г. (водорозчины гранули) застосовуються для захисту широкого спектра культур: овочевих, бобових, зернових, олмних, плодових, япдних, у тому числ1 картопл1, буряку цукрового, хмелю, тютюну.
Таке широке використання препарата на основ! т1аметоксаму \ рЬномаытнють методю застосування (протруення насшневого матер1алу; ав1ацшне, штан-гове, вентиляторне, ранцеве обприскування культур в перюд вегетаци; фунтове крапельне зрошення наса-джень розсади овочевих культур; полив саджанцш люових насаджень, плодових культур; замочування корешв розсади перед висаджуванням) створюе по-тенцшну небезпеку забруднення т1аметоксамом повь тря робочоТ зони [4,5,6], а отже потребуе здмснення вщповщного саштарного контролю [7,8].
Т1аметоксам в УкраТы не виробляють. Контакт людей з т1аметоксамом можливий при фасуваны препарата на його основу що здшснюеться в УкраТы з ви-користанням герметично закритоТ лшп. Цю лш1ю об-слуговують не бтьше 30 роб1тнигав. При виконанш таких роб1т також необхщний саштарний контроль за вмютом т1аметоксаму в зош дихання працюючих.
Викпадене вище визначило мету роботи: ппенмне нормування вмюту т1аметоксаму в пов1тр1 робочоТ зони за умови фасування та застосування у стьському господарств1 препарата на його основг
Встановлення диференцшованих норматива обу-мовлено деякими особливостями умов працг
При фасуваны препарата люди працюють у за-критому примщенш протягом всього робочого дня, але при меншм потенцшнм можливосл попадания речовини в зону дихання, осктьки фасування препа-
гигиенические нормативы.
paTiB здмснюеться з використанням герметично закритоТ лжи.
При застосуванш препарата у стьському госпо-дарств1 персонал зазнае ¡нтермпуючоТ fliï пестицидв, що може супроводжуватися пщсиленням деяких реа-кцм оргаызму, в першу чергу виникненням захворю-вань, пов'язаних з його сенсибтЬацюю. Робота проводиться на вщкритому noBiTpi при мшливих погодних умовах (швидкють BiTpy, температура i волопсть noBi-тря) [9,10].
Матер1али та методи
Дослщжувана речовина: т1аметоксам, синтезований ф1рмою "Сингента"(Швейцарт).
XiMi4Ha назва: 3-(2-хлорт1азон-5-тметил)-5-метил-[1, 3, 5]-оксид1азинон-4-тщен-М-н1троам1н..
CAS N: 153719-23-4
Структурна формула:
/NO2
N
H3C
N
N
-Cl
■N
Емпфична формула: Ca H5 Cl N5 O3 S
Молекулярна маса: 291,7
Речовина являе собою мткокристалмний порошок б1жового кольору без запаху. Температура плавления: 139,1°С. Щтьнють:1,57 г/см3(при 20°С). Розчин-HicTb (при 25°С): у вод1 - 4,1 г/дм3, в ацетош - 42,5 г/дм3, у метанол! - 10,2 г/дм3, в етилацетат1 - 5,7 г/дм3. КоефЩюнт розподту октанол/вода - Log Pow = 0,13 (при 25°С). Тиск пари: 6,610 Па (при 25°С).
Т1аметоксам стабтьний при pH 5 i температур! 250С. В лужному середовищ1 (pH 9) швидко розклада-еться - Т50 становить 0,12 дня; при pH 7 - т 50 - 8,43 дня. Не спалахуе, не вибухае.
Вм1ст д1ючоТ речовини не менше 95%. Решта: хло-ристий натрм (1,5%), вода (1%), хлорбензол (0,5%), бензолсульфонова кислота (0,5%).
Агрегатний стан у noBiTpi - аерозоль (а).
S
Об^рунтування орюнтовного безпечного р1вня впливу (ОБРВ) "паметоксаму в noBÍTpi робочоТ зони за умов застосування препарата на його ochobí здмсню-вали у вщповщност1 до методичних вказвок [11], гранично допустимо! концентраци (ГДК) за умов фасу-вання npenapaTÍB - [7, 12, 13].
Для здшснення контролю за bmíctom т1аметоксаму в noBÍTpi робочоТ зони розроблений метод газорщин-HOÍ хроматограф!! (ГРХ) [14].
Метод фунтуеться на концентруваны паметоксаму з пов1тря на nanepoBi фтьтри "Синя стрнка" з на-ступною екстракцюю речовини хлороформом i визна-ченням методом ГРХ з використанням електроно-захватного детектора. Межа визначення методу -0,25 мг/м3.
Результати та üx обговорення
В доступнш л1тератур1 т1аметоксам досить вичерп-но охарактеризований з токсикологнних позицш. Проведен! rocTpi, cy6xpoH¡4H¡ та хронны експерименти, для яких використаш лабораторш тварини рЬних ви-дв: миш1, щур1, Гвшейсьга свинки, крол1, собаки [15, 16, 17].
Встановлено, що DL50 (доза, що викликае загибель 50% пщдослщних тварин) паметоксаму при надхо-дженш в шлунок мишам лшп MAJF (SPF) - 871 мг/кг, щурам лжи Sprague-Dawley - 1564 мг/кг. КоефЩюнт видовоТ чутливосл (КВЧ) становить 1,8.
У токсичних дозах т1аметоксам призводив до отру-ення, яке супроводжувалось зниженням локомоторноТ активност1, клон1ко-тон1чними судомами, птозом.
При аплкацп на шгару кролям породи Chbb: НМ, pocrncbkí DL50 ламетоксаму перевищуе 2000 мг/кг. Речовина у цш fl03¡ не призводила до загибел1 тварин, симптомв системно! токсичност1 та подразнюючоТ flií у них також не спостер1гали.
Пюля внесения т1аметоксаму в кон'юнктивальний мшечок ока у двох ¡з 6 пщдослщних кролв протягом перших двох годин вщзначена слабка пперемт кон'юктиви. Ознак подразнення райдужноТ та роговоТ оболонок не спостер1гали.
Удослщах на Гвшейських свинках (метод максимь зацп Magnusson-Kligman) сенсибтЬуюча д1я не вияв-лена [19].
Величини NOAEL i NOEL (мг/кг) т1аметоксаму за загалы
При одноразова (експозицт 4 години) ¡нгаляцшнш flií ламетоксаму у концентраци в середньому 3720 мг/м3 bc¡ пщдослщы щури залишились живими. Явних ознак отруення у них не було. CL50 перевищуе 3720 мг/м3.
Таким чином, за результатами дослщжень у вщпо-BiflHOCTi до "ПпенмноТ класифкацп пестицидю за ступеней небезпечностГ' [18] i ГОСТ 12.1.007-76 [19] Tia-метоксам вщноситься до III класу небезпечност1. ГПмь туючий критерш - загальнотоксична д1я. Шк1ру та сли-30BÍ оболонки не подразнюе. Не алерген.
У B¡fln0BÍflH0CT¡ до класифкацп ВООЗ, т1аметоксам також вщноситься до III класу небезпечностг
У субхроннному досл1д1 щурам, мишам та собакам згодовували т1аметоксам в широкому д1апазош доз протягом 90 дн1в. При надходженн1 речовини в органам у токсичних дозах органами-м1шенями у мишей i щур1в були печ1нка та нирки, у собак - гонади. Про це свщчать виявлен1 у мишей та щур1в: центролобулярна г1пертроф1я гепатоцит1в, холанг1оф1броз внутршньо-печ1нкових ход1в, накопичення п1гменту в кл1тинах Ку-пфера, г1ал1н1зац1я еп1тел1ю ниркових канальц1в, роз-ширення ниркових лоханок, у собак - зменшення се-редньоТ маси яечок, яечниюв, зниження сперматогенезу, недорозвинен1стьяечник1в i матки.
У хроннному експеримент1 (щур1 - 24 м1сяц1, миш1 - 18, собаки - 12 мюяцв) характер flií паметоксаму був подгний до субхрон1чного. У досл1д1 на щурах i мишах встановлено, що найбтьш виражений шкщли-вий вплив т1аметоксам чинив на нирки, печшку, селе-з1нку. В нирках (переважно у самц1в) спостер1гались ознаки нефриту, л1мфоцитарна ¡нф1льтрац1я, базофь льна прол1ферац1я в канальцях нирок. Виявлен1 випа-дки тяжкоТ нефропатп та лшфогютюцитарноТ ¡нфтьт-раци в нирках; у самок вщмнаються паренх1матозн1 гепатопати, некроз окремих гепатоцит1в. Таким чином, основним органом-м1шенню для самц1в е нирки, а для самок - печшка. У собак зареестроваш зм1ни показни-kíb, що характеризують функцп печ1нки i гонад.
За зм1ною найбшьш чутливих показник1в встанов-лен1 порогов! (NOAEL) та нед1юч1 (NOEL) дози паметоксаму (табл.).
Таблиця
показниками в умовах субхрошчного та хрон1чного
експеримент^в.
Вид тварин Субхроннний експеримент (3 míc.) Хроннний експеримент (12-24 míc.)
Щур1 nirnT Wistar Самц1 - 17,6 (NOAEL) Самки - 92,5 (NOAEL) Самц1 - 21,0 (NOAEL) Самки - 50,3 (NOAEL)
Mnrni niHií MajF(SPF) Самц1 - 19,2 (NOAEL) Самки - 14,3 (NOAEL) Самц1 - 21,0 (NOEL) Самки - 3,7 (NOEL)
Собаки породи Beagle Самц1 - 8,2 (NOEL) Самки - 9,3 (NOEL) Самц1 - 4,0 (NOEL) Самки - 4,5 (NOEL)
Вщдалеы ефекти flií т1аметоксаму не е лЫтуючим критер1ем при оц1нц1 його небезпечност1. Про це свщчать нижче викпаден1 результати дослщжень.
Мутагенна активн1сть т1аметоксаму вивчена в досить повному обсяз1 з використанням адекватного набору тест - систем: тест Еймса; тест на ¡ндукц1ю генних мутац1й в культур! кл1тин Китайського хом'ячка V79 in vitro; тест на ¡ндукц1ю аберацш хромосом в культур! овар1альних кл1тин Китайського хом'ячка in vivo; тест на ¡ндукц1ю незапланованого синтезу ДНК в гепатоцитах щур1в in vitro.
Мутагенна активнють у т1аметоксаму в уах тестах не встановлена.
Канцерогенна активнють паметоксаму вивчена в хронмному (24м1с.) досл1д1 на двох видах тварин у вщповщност1 до м1жнародних вимог та принцип1в: на мишах лшп Ма]Р (ЭРГ) I щурах л1н1Т РА1Р(ЭРР).
Встановлено, що т1аметоксам в дозах, близькихдо максимально переносимо!, у тварин одного виду (мишей) викпикае збтьшення частоти злояк1сних пухлин печшки.
NOEL за онкогенним ефектом для мишей - 2,6 мг/кг. У щурю онкогенна д1я т1аметоксаму не встанов-лена.
В експериментах по вивченню мехашзму канцерогенно! flií доведена вщсутнють генотоксичност1, пщ-тверджена видоспецифннють мехашзму та порого-bictb цього ефекту. На ochobí викладеного вище t¡a-метоксам по онкогенност1 належить до III класу не-безпечност1 за чинною в УкраТн1 класиф1кац1ею пести-цид1в, а також за кпасифкацюю MAIP.
Репродуктивна токсичн1сть т1аметоксаму у дозах в1д 5,0 до 12,5 мг/кг дослщжена в тест-систем1 двох покол1нь на щурах л1нп Sprague Dawley. У максимально доз1 препарат проявляв загальнотоксичну д1ю на батьк1вське покол1ння i щурят, про що свщчило зни-ження приросту маси т1ла, зменшення розмфу нащад-kíb при народженн1. Репродуктивы параметри не страждали.
Тератогенна активнють вивчена на щурах л1н1Т RAIF(SPF) та кролях породи Chbb: HM, рос1йськ1. Максимально досл1джуван1 дози: для щур1в 750 мг/кг, для крол1в - 150 мг/кг. В обох сер1ях досл1ду терато-генний ефект не виявлений.
У цьому досл1д1 за загальнотоксичною д1ею NOEL для щур1в 30 мг/кг, для крол1в - 15мг/кг.
Нейротоксичну д1ю т1аметоксаму досл1джували у гострому експеримент1 в доз1 1500 мг/кг маси тта та у субхрон1чному в дозах: вщ 0,7 до 95,4 мг/кг для самц1в i до 216,4 мг/кг для самок. В ycix cepmx експерименту нейротоксична д1я у т1аметоксаму не встановлена.
Досл1дження метаболЬму проводили на щурах, козах i курах з т1аметоксамом, м1ченим в двох поло-женнях: т1азол - 2 - С та оксад1азин - 4 - С при р1зних р1внях доз i шляхах надходження в орган1зм.
Встановлено, що т1аметоксам швидко абсорбуеть-ся, розпод1ляеться i видтяеться ¡з орган1зму перева-жно у незмшеному виглядг Метаболии, токсичны за основну речовину, не утворюються. Наметоксам та його метабол1ти не накопичуються в opraH¡3m¡. Токси-коюнетика i характер метабол1зму не залежить в1д шлях1в надходження в органам, р1вня доз, м1сця mítkh та стат1 тварини. Через шк1ру проникае слабко (через шк1ру людини приблизно 3%).
Виходячи ¡з л1м1туючоТ величини NOEL в хронм-
100, обфунтована величина допустимо! добовоТ дози (ДДД) на piBHi 0,02 мг/кг маси тта, яка була затвер-джена в законодавчому порядку [20].
Таким чином, з викладеного вище виткае наступ-
не:
- т1аметоксам належить до III класу небезпечност1 ( л1м1туючий критер1й - загальнотоксична д1я ).Виб1рковоТ дм на орган1зм не чинить;
- значущоТ р1зниц1 в токсичносп т1аметоксаму, характер! метабол1зму та токсикодинамки у залежност1 в1д шлях1в надходження в орган1зм i виду тварин не-мае;
- т1аметоксам не подразнюе шк1ру та слизов1 обо-лонки. АпергенноТ, нейротоксичноТ, ембрютоксичноТ i тератогенноТ flii не чинить. Канцероген III класу [18]: пухлини печЫки, виявлен1 лише у мишей (у щур1в i собак не знайдеш), утворення ix фунтуеться на неге-нотоксичному механ1зм1 та мае пороговий р1вень;
- т1аметоксам малолеткий i малотоксичний при ¡н-галяцмному надходженн1 в орган1зм. Насичуюч1 кон-центрацп у noBiTpi незначн1.
- т1аметоксам малост1йкий у об'ектах довктля, по стаб1льност1 в фунт1 та вод1 у в1дпов1дност1 до Дсан-niH 8.8.1002 - 98 належить до III класу небезпечност1 (пом1рно небезпечний).
Зважаючи на викпадене, а також з огляду на те, що в УкраТы т1аметоксам не виробляеться, а препара-ти на його основ1 лише фасуються на герметично за-крит1й лшп, яку обслуговують не б1льше 30 працюю-чих, вважаемо за можливе контроль за вмютом речовини у noBiTpi робочоТ зони зд1йснювати за умов застосування препарата у стьському господарств1, ви-користовуючи ОБРВ, визначений методом [11], а за умов ix застосування - ГДК, обфунтованоТ на ochobI розрахунковоТ Limch (порогова концентрац1я в хронн-ному досл1д1). При цьому вводиться коефЩ1ент запасу з урахуванням видовоТ чутливост1 тварин, кумулятив-них властивостей речовини, можливост1 ¡нгаляц1йного отруення [12].
При встановленш г1г1ен1чних норматив1в ми керу-вались принципами, опубл1кованими в [13].
Нижче наведен! р1вняння розрахунку та величини ОБРВ т1аметоксаму в noBiTpi робочоТ зони для умов застосування у стьському господарств1 препарат1в на
ному експеримент1 - 2,6 мг/кг та коефщюнта запасу - його ochobí:
OBPB=exp(0,58-ln DL5oper os - 4,51) 0,56 мг/м3 (1)
OBPB=exp(0,47-ln DL5oper os + 0,11 ln DL5oper cut - 4,66) 0,52 мг/м3 (II)
OBPB=exp(0,52 ln DL5oper os + 0,1Kcum- 4,9) 0,41 мг/м3 (III)
OBPB=exp(0,46 ln DL50per os + 0,06 ln DL50per cut + 0,1 Kcum - 4,87) 0,45 мг/м3 (IV)
Величини ОБРВ вщповщно до рщнянь складають: 0,56 мг/м3, 0,52 мг/м3, 0,41 мг/м3, 0,45 мг/м3.
У випадку, коли DL50 не була досягнута через ни-зьку токсичн1сть речовини, для розрахунку використо-вували максимальну ¡з дослщжуваних доз.
Для малокумулятивних речовин у розрахунку як коефщюнт кумуляцИ' була задана величина 5 за умо-ви, коли при щоденному введенн1 протягом 1 - 3 мюя-ц1в речовини в дозах не нижче 1/20 DL50 не було заги-бел1 тварин.
Як ОБРВ була рекомендована величина 0,5 мг/м3
(а).
ОБРВ = Ь'тси(розрахункова) (у|) коефщент запасу
У свою чергу: L¡mch (мг/м3) = 0,621д0150 (мг/м3) - 1,08.
Коеф1ц1ент запасу являе собою добуток значень :
Величину нормативу т1аметоксаму у пов1тр1 робочоТ зони для умов виробництва визначали, як ¡нтегра-льне значения, що враховуетоксичнють речовини при надходженш в орган1зм через рот, шюру (р1вняння 1 -IV, див. вище), дихальы шляхи (р1вняння V: 0БРВ=0,5-^50, мг/л) [12 ], а також рвняння VI, в основу якого покладен1: ¡нгаляц1йна токсичнють, вира-жен1сть кумулятивних властивостей (1КВ), видовоТ чутливост1 тварин до дм речовини (КВЧ), можливост1 ¡нгаляц1йного отруення (КМЮ):
— КВЧ - вщношення ЛД50 для найбшьш i найменш чутливого виду тварин;
насичуюча концентрацгя, мг / мъ
— КМЮ - вщношення —_;
CL50, мг / м
1KB - ¡ндекс кумуляцп, що являе собою вщношення ■
Вщповщно до використаних методю розрахунку отримаы наступи величини: 0,5 мг/м3; 1,8 мг/м3 \ 1,7 мг/м3. Середне арифметичне значения - 1,33 мг/м3, середне геометричне - 1,15 мг/м3, середне квадратич-не - 1,46 мг/м3.
Як ГДК ламетоксаму у пов1тр1 робочоТ зони для умоввиробництва рекомендована величина 1,2 мг/м .
Величини ппеннних нормативв ламетоксаму в повь тр1 робочоТ зони затверджеы у законодавчому порядку:
— ОБРВ для умови застосування в стьському гос-подарств1 - 0,5 мг/м3 (а) [20];
— ГДК для умов виробництва - 1,2 мг/м
а) [21];
Межа визначення методу - 0,25 мг/м3 [14].
Лггература
1. Ерёмина О.Ю., Лопатина Ю.В. Перспективы применения неоникотиноидов в сельском хозяйстве России и сопредельных стран // Агрохимия,-2005,-№6,-С.87-93.
2. Перелк пестицида i arpoxiMiKaTiB, дозволених до викори-стання в Укра'1'Hi. Дыпропетровськ : APT - ПРЕС, 2006, с. 103
3. Каталог засобш захисту рослин та наання (на 2007-2008 pp.), - К: Видавництво TOB «Сингента», 2007,-155с.
4. Результати вирощування культур за технологию Опти-Tex.-К.-: Видавництво TOB «Сингента», 2007,-312с.
5. Лапа О.М., Дрозда В.Ф., Гоголев A.I. Сучасы технологи вирощування i захисту овочевих культур.-К.: CeiT, 2004, 111с.
6. Лапа О.М., Дрозда В.Ф., Пшець Н.В. Еколопчно-безпечы, ¡нтенсивн1 технологи вирощування та захисту овочевих культур. - К., 2006. - 169с.
7. Методические указания по гигиенической оценке новых пестицидов, Киев, 1988, утв.МЗ СССР 13.03.1987, № 4263-87
8. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. ГОСТ 12.1.005-88. - М.: Изд-во стандартов, 1991.-47С.
9. Саноцкий И.В. Методы определения токсичности и опас-ности химических веществ (Токсикометрия).-М., Изд. «Медицина», 1970
10. Magnusson B. and Kligman A.M. The Identification of Contact Allergens by Animal Assay/ The Guinea Pig Maximization Test.// The Journal of Investigative Dermatology/-1968.-Vol.52, Issue 3.-P.268-277.
CL50, мг / м
Lim ,, мг / мъ
ch'
11. Методические рекомендации по обоснованию ориенти-ровочных безопасных уровней воздействия (ОБУВ) пестицидов в воздухе рабочей зоны при их применении в сельском хозяйстве.--№ 2302-181: Утв. 17.03.81 / М-во здравоохранения СССР. - К., 1982. - 16с.
12. Методические указания по применению расчетного метода обоснования ориентировочных безвредных уровней воздействия (ОБУВ) вредных веществ в воздухе рабочей зоны.-; 1599-77: Утв. 2.02.1977/ М-во здравоохранения СССР.-М., 1977.-15С.
13. Гигиенические критерии для обоснования необходимости разработки ПДК и ОБУВ (ОДУ) вредных веществ в воздухе рабочей зоны, атмосферном воздухе населенных мест, воде водных объектов. Гигиенические нормативы ГН 1.1.701-98. М., 1998.
14. Методичы вказщки з виконання вим1рювань ламетоксаму у noeiTpi робочоТ зони та атмосферному noeiTpi газохро-матографнним методом № 304-2001// Методичы вказщки
з визначення мкроктькостей пестицида в продуктах хар-чування, кормах та навколишньому середовищк-К., 2004.-№37.-с.189-193.
15. Tonder J.E. Agonist at the nicotinic acetylcholine receptors: structure-activity relationships and molecular modeling// Curr Med. Chem.-2001.-№8.-P.651-674.
16. Омельчук С.Т., Коршун О.М., Саанович Л.М., Седокур Л.К., Бардов В.Г., Коршун М.М. Порщняльна токсикологн-на оцЫка сучасних ¡нсектицидщ, що застосовуються в яб-луневих садах // Науковий вюник нацюнального медично-го ун1верситету ¡м.О.О.Богомольця.-2006.-№4.-с.117-128.
17. 17.Ермолова Л.В., Проданчук Н.Г., Жминько П.Г., Лепеш-кин И.В. Сравнительная токсикологическая характеристика новых неоникотиноидных инсектицидов// Современные проблемы токсикологии.-2004.-№2.-с.4-7.
18. Ппеннна кпасиф1кац1я пестицид1в за ступеней небезпеч-HOCTi: ДСанП1Н 8.8.1.002-98: Затв. МОЗ УкраТни 28.08.98.-К.,-1998.-20с.
19. Система стандартов безопасности труда ГОСТ 12.1.00776. Гос.Ком. СССР по стандартам. М.-1988.
20. 20.Допустим! дози, концентрац1Т, KinbKOCTi та piBHi BMicTy пестицид1в у стьськогосподарсьш сировин1, харчових продуктах, noeiTpi робочоТ зони, атмосферному noeiTpi, BOfli водоймищ, rpyHTi: ДСанП1Н 8.8.1.2.3.4.-000-2001; Затв. 20.09.01/М03 УкраТни.-К.,2001.-245с.
21. Постанова MiHicTepcTBa охорони здоров'я УкраТни про затвердження значень ririeHi4Hnx норматива xiMi4Hnx ре-човин у noeiTpi робочоТ зони № 142 вщ 12.12.2001р.
Summary
SUBSTATION OF HYGIENIC REGULATION FOR THE THIAMETHOXAM INSECTICIDE IN THE WORKING ZONE AIR IN CONDITION OF THE PRODUCTION AND APPLICATION OF FORMULATION CONTAINING THIS ACTIVE INGREDIENT. Pelo I.M.
Key words: insecticides, thiamethoxam, toxicology, hygienic standards.
Based on the toxicity parameters, insecticide thiamethoxam belong to III class of hazard (moderately toxic) according to the hygienic classification of pesticide (1998). Thiamethoxam has low-votulite properties and a moderately stable in the environment. Hygienic standards for thiamethoxam in the working zone air were substantiated: for application in the agriculture - 0,5 mg/m3, production - 1,2 mg/m3 (MAC). These standards have been approved legislatively. Institute of hygiene and ecology of National O.O. Bohomolets medical university , Kyiv, Ukraine
Mamepiaë Hadiumoe do pedaKU,iï 23.05.08.
