CC BY
4
С.В. Рум'янцева
ТИПОЛОГИЯ СУЧАСНИХ ЕЛЕКТОРАЛЬНИХ МЕД1А-ТЕХНОЛОГП У КЛАСИЧНИХ ТА Г1БРИДНИХ ДЕМОКРАТИЧНИХ РЕЖИМАХ
Анал1зуються умови технолог1зацИ електорального процесу та впливу на створення нових медтних технологт. Пропонуеться типолог1я сучасних мед1а-технологт, як1 використовуються у перюд проведення виборчого процесу в кратах класичног та перех1дно1 демократы. Запропоноваш нов1 типи класифтацт мед1а-технологт, з огляду на 1х використання у кратах перех1дних демократт.
Ключовi слова: мед1а-технолог11, перех1дн1 демократы, г1бридш демократичш режими, класифгкацгя медтних технологий, електоральний процес.
Сучасне суспшьство е суспшьством шформацшним. Воно вщбивае hobï вимоги для формування шформацшних сощокультурних, економiчних та пол^ичних ресурав. 1нформащя е одним Ï3 найголовшших та цшшших ресурав, а ïï доступшсть е важливим благом, на що звертали увагу багато зарубiжних та вiтчизняних дослiдникiв серед яких Д. Белл, Е. Пденс, М. Кастельс, Р. Катц, М. Маклюен, У. Мартiн, Й. Масуда, Ф. Махлуп, А. Минк, С. Нор, М. Порад,М. Постер, О. Тоффлер, В. Трапезников, А. Турен, Т. Умесао, Ю. Хабермас, Ю. Хаяшi, та iншi. Бшьшють вчених погоджуються з тим, що шформацшне суспiльство е частиною постшдус^ального. Воно пов'язане 3i становленням домшування «четвертого» — iнформацiйногосектору економiки, що е лопчним продовженням перших трьох: сшьського господарства, промисловостi та послуг. Так, У. Мартш вбачае в шформацшному суспiльствi такий устрiй, у якому яюсть життя та перспективи сощальних змiн й економiчного розвиткупропорцшно залежить вiд шформацп та ïï експлуатацп. У такому суспiльствi стандарти життя, форми пращ i вщпочинку, система освiти i ринок знаходяться пщ значним впливом досягнень в сферi шформацп та знання[1, с. 117]. Сучасне трактування шформацшного суспшьства може виражатися у його характеристик, як суспiльства, де виробництво та споживання шформацп е найважливiшим видом дiяльностi, сама iнформацiя визнаеться найбшьш значущим ресурсом, новi iнформацiйнi та телекомушкацшш технологи, технiка перетворюються на базов^ а iнформацiйне середовище поряд iз соцiальним та екологiчним - е новим середовищем проживання людини.
Серед характерних ознак, якi вщображають сутнiсть iнформацiйного суспiльства як явища та процесу його утворення е:формування глобального iнформацiйного простору;високий рiвень шформацшних потреб уах членiв суспiльства i фактичне 1'х задоволення для основно'1' маси населення;вiльний доступ кожного члена суспшьства до шформацп, який обмежений тшьки шформацшною безпекою особистостi, суспшьних груп i всього суспiльства;висока шформацшна культура;домiнування нових технологiчних укладiв, що базуються на масовому використаннi мережевих шформацшних технологш;провщна роль iнформацiйних ресурав в забезпеченнi сталого поступального розвитку суспшьства;зростання ролi телекомушкацшно'1' iнфраструктури в системi суспiльного виробництва i посилення тенденцш до спiльного функцiонування в економщ iнформацiйних i грошових потоюв;фактичне задоволення потреб суспiльства в шформацшних продуктах i послуги [2].
Зважаючи на всеохоплюючий характер впливу шформацшного суспшьства ми маемо ус тдстави стверджувати, що полiтична сфера функцюнування держави, у тому числi електоральш процесi, не уникнули технолопзацп та шформатизаци.Технологл
298
глибоко проникають в yci сфери життя суспiльства i ix вплив та функцiонування дуже яскраво проявлясться у полiтичномy житп. Це помiчаeться i в появi нових термiнiв, якi прямо передбачають впровадження новiтнix теxнологiй, наприклад, «електронна демократия», «комyнiкацiйна демокра^я», «полiтична комушкащя», «електронне урядування» тощо. Науковець Г. Атаманчук стверджуе, що навiть державне управлшня залежне та базуеться на знаннях та шформаци [3, с. 79-80], пропонуючи прослiдкyвати за ланцюжком «iнформацiя—знання—ресурси—^i—експертнi ощнки—рiшення та ди—результата».
Як зазначае украшська дослщниця Т. Авксентьева, в епоху шформацшного сyспiльства рацiонально осмислений полггичний процес поступаеться мiсцем заздалепдь сконструйованому, вiртyальномy. Полiтичнi рiшення та дискусп, а також полiтична комyнiкацiя у сучасних пол^ичних системах розвинутих краш свiтy вiдбyваеться не в первиннш полiтичнiй площинi, а через ЗМ1 шляхом контролювання пол^ично!' реальностi та вiртyалiзацii полiтичного процесу. Завдяки засобам масово'1' шформацп, 1нтернету, iнформацiйно-комyнiкацiйним технолопям сощально-iнформацiйне поле полiтики зумовлюеться кон'юктурними мiркyваннями тих, хто володiе цими владними ресурсами, задаються правила, щнносп й норми. Сyспiльнiй думщ нав'язуеться та або iнша штерпретащя подiй, що вiдбyваються [4, с. 52-53].
Аналопчш тенденцп розвитку та умови формування поличного середовища яскраво виражаються пiд час електоральних процеав. У виборчий перiод засобам масово'1 комушкацп вiдводиться велика, якщо не головна роль, яка поеднуе окремi ролi оповiщyвача, агiтатора, iнформатора i навiть манiпyлятора свiдомiстю. Саме тому пол^ичш процеси, ix перспективи та наслщки все частiше пов'язують iз застосуванням мас-медiа та медiа-теxнологiй, яю прямо чи опосередковано стали предметом вивчення багатьох зарyбiжниx та втизняних учених.
Серед дослiдникiв, якi дослщжували медiатизацiю та полiтизацiю iнформацiйниx процеав необxiдно згадати: G. Андрунаса, Ж. Бодрiяра, Дж. Брайнта, Р. Гакета, С. Гантштона, М. Кастельса, К. Кроса, Н. Лумана, Р. Мшлса, Е. Ноель-Нойман, И. Панарина, Т. Уайта, Р. Харрюа, П. Шампаня, Г. Шиллера.Питання дiяльностi ЗМ1 у практичному та теоретичному значенш були розглянуп у працях вiдомиx украшських наyковцiв, таких як: М. Бабак, В. Бадрак, В. Бебик, О. Ваганова, I. Гаврада, Н. Гармаш, С. Демченко, О. Заславська, О. Зернецька, М. Каращук, А. Костирев, О. Мамонтова, I. Мащенко, Ю. Мовчан, А. Москаленко, С. Онyфрiв, Т. Петрiв, О. Пронченко, А. Ручка, О. Семченко, О. Соснш, М. Томенко, В. Шкляр, Д. Яковлев.
Говорячи про «медiа» ми маемо на yвазi способи та шструменти, яю можуть i використовуються для передачi шформацп чи певних даних. Приставка «мас-медiа» розширюе передачу, збер^ання шформацп до одночасно! трансляци широкому загалу людей [5]. Досшвно перекладаючи значення слова «медiа» з англшсько:1, ми отримаемо: засiб, споаб, посередник, промiжна стyпiнь. Маються на ув^ засоби масовох комушкацп. Варто зауважити, що термш «засоби масовоi комушкацп» (ЗМК) не тотожний поняттю «засоби масовоi шформацп» (ЗМ1). У змют ЗМК вкладаеться вся система юнуючих комyнiкацiйниx процесiв, у той час як ЗМ1 включають лише традицшний набiр медiа: телебачення, радю та пресу. Метою ЗМК е встановлення штерактивного зв'язку, а метою засобiв масовоi шформацп - лише донесення необхщних повiдомлень [6].
Улм, як класичнi ЗМ1, так i засоби масовоi комушкацп слугують ресурсами для застосування медiа-теxнологiй у поличному життi держави, зокрема в електоральному процесс За десятирiччя постiйного розвитку та удосконалення процеав проведення виборчих кампанш зародилися десятки медiа-теxнологiй. Нараз^ бiльша увага придiлялася класифiкацiям виборчих технологий i майже повнiстю залишався без уваги
299
розподiл медi-технологiй. Ми вважаемо, що класифiкацiя останшх надасть змогу глибше зрозумiти сутшсть дефшщи та сферу використання iснуючих медiа-технологiй. Окрiм того, ми маемо на мет виокремити категори медiа-технологiй, яю знаходять вiдображeння та застосовуються у кранах пeрeхiдних демократичних рeжимiв, або так званих гiбридних режимах, демократях «аро'1 зони». Вони маюсь свою специфшу як з точки зору техшчного застосування, так i змютовного наповнення.
Першою класифiкацiею, яку ми маемо розглянути е типология мeдiа-тeхнологiй вiдповiдно до основного типу ноая, що використовуеться. На сьогоднiшнiй день дуалютичний подiл на eлeктроннi та матeрiальнi носи вже не е актуальним, адже шформацшш технологи не тшьки стрiмко розвиваються, але i yспiшно використовуються, у тому чист i у виборчому процeсi. З оглядом на шновацшшсть та розвиток технологий, вщповщно до 'х носив ми пропонуемо подшити мeдiа-тeхнологii на:
1. Традицшш:
1.1. Дрyкованi засоби масово' шформацп. Це преса, завданням яко' е розповсюдження вiдомостeй полiтичного характеру тд час виборчо' кампанп, шляхом видання газет, жyрналiв, iнших перюдичних видань. До ще'1 категори також можна вщнести iнформацiйнi листи, брошури органiв державно'' влади, якi стосуються iнформацiйного забезпечення проведення виборiв.
1.2. Радю. Використання радiохвиль для введення мeдiа-тeхнологiй у полiтичний процес е неодмшною складовою частиною електорального процесу, яке вщбуваеться шляхом трансляцiя пол^ично' реклами, радiопрограм за yчастi пол^ичних лiдeрiв, кандидатiв на виборнi посади та експертв, радiо-дeбатiв мiж ними тощо.
1.3. Телебачення. До тепер використання телебачення залишаеться одним iз головних мeтодiв привертання уваги електорату, що вщбуваеться черезтранслювання агiтацiйних пол^ичних роликiв кандидатiв, партiй та пол^ичних сил, ток-шоу, тeлeдeбатiв мiж суб'ектами виборчого процесу тощо.
1.4. Зовшшня реклама. Використання спещально вiдвeдeних мюць для розмiщeння агiтацiйних матeрiалiв та афш, наприклад, вуличних бордiв, електронних бiл-бордiв, тeлeeкранiв мiста, дощок оголошень е частиною електоральних мeдiа-технологш у класичних демократичних режимах.
2. Новггш:
2.1. Мобiльний зв'язок. Це таю мeдiа-тeхнологii, якi втiлюються в життя шляхом використання бази мобшьних номeрiв громадян. Найчастiшe вони використовуються задля розповсюдження sms-повщомлень з агйтацшним змiстом, запрошень на зyстрiчi з кандидатами вщ полiтичних сил, 'х представниками, на масовi та культурш заходи, вистави,якi спонсоруються окремими силами чи особами. Дзвшки на мобшьш телефони у пeрiод виборчого процесу використовуються набагато рщше (як правило, для проведення «сощологйчних» опитувань перед або тсля дня голосування).
2.2. 1нтернет. Це найбiльш сучасний споаб поширення шформацп, який використовуеться для втшення мeдiа-тeхнологiй полiтичного характеру. Використовуеться для поширення шформацп та аптаци через: сощальш мeрeжi, блоги, електронну почту, особистi сайти кандидатiв та пол^ичних партiй, вiдeо-канали, новиннi електронш журнали та газети, комп'ютeрнi ^ри полiтичного характеру тощо). Саме завдяки 1нтернету з'явилися так званi сощальш технологи, яю згодом були класифшоваш на шiсть груп [7, с. 59-68]: спшьш проекти (на кшталт «Вшпеди»), блоги та мiкроблоги (наприклад, Twitter), портали, що збирають рiзний контент (один iз найбiльш використовуваних - YouTube), сайти соцiальних мереж (Facebook, «Однокласники» тощо), сайти вiртyальних iгрових та соцiальних свiтiв (наприклад, SecondLife).
Другою класифiкацieю, яку ми вважаемо доцiльно розглянути е типологiя вiдповiдно до хронологи застосування, вказуючи на перiод, де OKpeMi медiйнi технологи е найбiльш вдалими:
1. Використовуються на початку виборчо' кампани, для збiльшення пiзнаваностi кандидата або пол^ично' партп, сили, шляхом нагадування абоознайомлення з ними. Для досягнення мети застосовуеться: розповсюдженнявщомостей, що мiстять автобiографiчну iнформацiю про кандидата, програму та лозунги партп, наприклад, шляхом використання транспарантiв, афiш, банерiв, телеафiш у мютах, соцiальних мереж; використовуеться символша пол^ично' сили; запускаються офiцiйнi сторшки партiй та кандидатiв; розповсюджуються 'х електроннi адреси; оприлюднюються фотографи, обличчя кандидат; проводиться вiдео- та аудю-реклама; залучаеться мобiльний зв'язок тощо.
2. Використовуються тд час кульмшацп виборчо' кампани. На цьому етапi основним завданням еоприлюднення усiх переваг конкретно'' пол^ично' сили чи кандидата над суперниками. Вводяться публiчнi обговорення на телебаченш та радiо виборчих програм; персональш зустрiчi з виборцями; проведення конференцiй, круглих столiв, iнтерв'ю у тому чист за допомогою прямих ефiрiв на телебаченнi, радiо або через вiртуальнi онлайн-конференцп; регулярне оновлення шформацп про виконану роботу та проведет зустрiчi у сощальш мереж1, на власних сайтах, та розповсюдження таких матерiалiв в Iнтернетi.
3. Використовуються тд час завершення виборчо' кампани, задля мобшзацп усiх прихильниюв та симпатикiв перед голосуванням за конкретну пол^ичну силу чи кандидата, застосовуючи медiа-технологii, якi можуть тдтвердити факт отримання переваги над опонентами: пол^ичш ток-шоу на телебаченнi; теледебати; дебати на радю; дискусп; вщповвд на запитання iз залу, публши; опублiкування компрометуючих вiдомостей про опонешив у пресi, на радiо та телебаченш; випуск зовшшньо'1 аптаци проти конкурент (iнодi вiд 'х iменi) тощо.
Третiм критерiем розподiлу слугуе законодавче закршлення введення технологи:
1. Регламентоваш законом -медiа-технолоrii, якi прямо передбачеш законодавством, наприклад: проведення публiчних дебатiв, дискусiй, круглих столiв, прес-конференцш стосовно положень передвиборних програм та пол^ично' дiяльностi партiй - суб'ек^в виборчого; оприлюднення в друкованих та аудiовiзуальних (електронних) ЗМ1 пол^ично' реклами, вистутв, iнтерв'ю, нарисiв, вiдеофiльмiв, аудю-та вiдеоклiпiв, iнших публiкацiй та повщомлень; розповсюдження друкованих видань з матерiалами передвиборно' аптаци тощо.
2. Не тдпадають пiд нормативне забезпечення - технологиям не регламентованi д^чим законодавством держави. До них, як правило, вщнесеш медiа-технологи нового поколшня, а також тi, що, можуть вшти до категори «чорних». Прикладом iнновацiйних е: просування полггичних комп'ютерних iгор; використання електронно' пошти для проведення адресно' розсилки аптацшних та iнформацiйних матерiалiв; використання сощальних мереж для об'еднання однодумщв; аптащя та просування полiтичних лозунгiв, щей; використання штернет-блопв, онлайн обговорення, проведення вебiнарiв тощо.
Четверта класифiкацiя, яку ми видшяемо схожа на попередню, але мае у сво'й основi залежнiсть вiд змiсту матерiалу, який передаеться за допомогою мас-медiа:
1. Позитивш, якi рекламують, агiтують або доносять шформащю щодо кандидата чи партп. Вони стосуються виключно «сво'1х»суб'ек^в виборчого процесу.
2. Негативш, яю передбачають висвiтлення компрометуючо' шформацп про суперниюв, неправдивих вiдомостей, викривання 'х злочинних дiй або даннi про порушення правил, закону. Вони мають на мет розповiсти про суперниюв та 1хди.
301
3. Нейтральнi, яю покликанi розповсюджувати вiдомостi щодо електорального процесу загалом (маеться на yBa3i iнформацiйне забезпечення виборiв). Таю данш вiдзначаються нейтральним навантаженням та не передбачають агiтацiйних або компрометуючих дш.
Полiтологи М. Анохiн та В. Комаровський запропонували класифшащю виборчих технологш[8] зважаючи на специфiкy впливу на електорат. Ми вважаемо доречним екстраполювати згаданий критерш розподiлy на використання медia-технологiй у виборчому процесi та видшити:
1. Прозорi, якi передбачають використання зaсобiв масово'' комушкацп задля ращонального впливу на виборцiв, тобто задля його переконання у перевагах конкретного кандидата чи пол^ично'' партп. Вони прямо впливають на електорат, заохочуючи виборщв вiддaти свiй голос.
2. Маншулятивш, тобто технологи з використанням сугестп - нaвiювaння вигщних для замовника стaнiв та емоцш людини. Taкi технологи, як правило, передбачають невидимий вплив на електорат, шляхом закладання у вщео-, аудю ролики вщповщних зображень або звуюв, використання сyспiльно значущих та «гострих» слiв тощо.
3. Дискредитyючi, якi покликаш негативно вплинути на репyтaцiю опонента будь-яким способом, або дезорiентyвaти виборщв (наприклад, розповсюдження шформацп вщ iменi сyперникiв; з ïx впiзнaвaльними емблемами тощо).
Зважаючи на те, що у виборчих перегонах беруть участь як опозицшш, так i провладш пол^ичш сили, вважаеться, що останш мають бiльше можливостей з'являтися перед телекамерами журналютв та опинятися на сторшках друкованих ЗМ1 у якост головних геро'в приводiв. Це устшно використовуеться як у перiод проведення виборчо'' кампани, так i до чи тсля не''. Беручи до уваги цей фактор, ми можемо умовно подшити медia-теxнологiï на:
1. Прям^ якi безпосередньо нaпрaвленi на проведення аптаци, розмiщення реклами, що запрошуе вiдaти голос за конкретного кандидата або пол^ичну пaртiю, силу i не передбачають прихованого змюту. Тобто основним завданням таких технологи е залучення на свою сторону якомога бшьше виборщв: розмщення зовшшшх aгiтaцiйниx мaтерiaлiв, реклами, бiл-бордiв, афш; розповсюдження друковано'1' преси, електронних публшацш, iншиx мaтерiaлiв, програм роботи та передвиборчих обiцянок кaндидaтiв, пaртiй; телевiзiйнi трaнсляцiï дебaтiв, ток-шоу за учасп опонентiв у перiод виборчо'1' кампанп тощо.
2. Непрямi, якi передбачають висв^лення дiяльностi слyжбовцiв, посадових оаб, якi е членами тих чи шших полiтичниx сил або мають нaмiр висуватися/вже висунули свою кандидатуру на виборчу посаду. Конкретш приводи висв^лення таких осiб можуть не мати вщношення до виборiв, утм ïx поява на телебaченнi, у рaдiоефiрi або на сторiнкax друковано'1', електронно'1' преси створюе стiйке враження постшно'1' роботи, що може позитивно (або негативно) вплинути на змшу частки електорату пол^ичних сил.
Ще одним критерiем для розмежування медia-теxнологiï е передбачення зворотного зв'язку мiж комyнiкaтором та реципiентом [9] (у нашому випадку мiж yсiмa суб'ектами виборчого процесу):
1. Лшшш, яю передбачають нaявнiсть лише одного каналу зв'язку. Змют таких теxнологiй полягае в односторонньому спрямуванш iнформaцiï на електорат з метою донесення необхщних кандидатам вщомостей та спонукання вщдати за нього голос. Задля цього використовуються: подача вщомостей у друкованш пресц зовнiшня aгiтaцiйнa реклама; шформацшш буклети оргaнiв влади; розмiщення афш; виступи на телебaченнi без можливосп у глядaчiв задати зyстрiчнi питання; вщеоролики тощо.
302
2. Транзакцiйнi, яю втiлюються у двостороннiй моделi вщносин, коли icHye можливicть одночасного вщправлення та отримання повiдомлення. Найчаcтiше для цього проводяться ток-шоу, штерв'ю, теле-дебати, радюпередач^ де глядачi мають змогу показати свое вщношення до обговорювано'1 теми, наприклад, шляхом голосування «За/Проти».
3. Iнтерактивнi, якi допомагають створити постшний безперервний зв'язок мiж уама суб'ектами. пропонують сформувати повторний месседж, грунтуючись на реакци виборця. Таю медiа-теxнолоriï можуть бути пов'язанi з використанням 1нтернету(функщя коментування у сощальних мережах, блогах, на сайтах пол^ичних партiй чи особистих cторiнках кандидатв, що передбачае можливicть висловити вщношення до цих пол^ичних cyб'eктiв та отримати швидку реакцiю, вiдповiдь) або телебачення та радю (можливють задати одне або деюлька питань, висловити власну думку та отримати зворотну вщповщь вщ кандидата, представника пол^ично'1 парти, сили протягом проведення ток-шоу, вистутв гостей студи, радiоефiрy тощо).
Уа медiа-технологiï, якi застосовуються в електоральному процеа, мають на мет шформувати або заохотити виборцiв вщдати голос за певного кандидата чи партию. Така мета пiдштовхye нас до виокремлення наступно'1 класифшаци технологш, вiдповiдно до здатноcтi впливати на свщомють електорату:
1. Манiпyлятивнi - покликаш впливати на cвiдомicть виборщв задля залучення ïx голоciв на користь конкретних суб'ектв виборчого процесу: тар, пол^ична реклама, «джинса» у друкованих та штернет-ЗМ1, на телебаченш, радiо.
2. Не манiпyлятивнi - шформацшш меседж^ завданням яких е доведення важливих вiдомоcтей до електорату, ознайомлення з пол^ичними силами та кандидатами: публшаци, iнтерв'ю у друкованих ЗМ1, на телебаченнi, радiо, ток-шоу, дебати. зовшшня реклама на бш-бордах, телеекранах, коротю ролики на телебаченш з пол^ичними емблемами та лозунгами тощо.
Завдання шформувати та залучати електорат до голосування може досягатися за допомогою технологий, яю покликаш пробуджувати реакщю емоцiйного або ращонального характеру:
1. Технологи, cпрямованi на пробудження емощйно'1 реакци передбачають, що за допомогою маc-медiа залучаються таю шструменти впливу на cвiдомicть електорату, яю, у першу чергу, покликаш викликати емоцшне збудження: гнiв, роздратовашсть, cмix, нудьгу, бажання вимкнути транслящю шоу або реклами: «чорний PR» на телебаченнi, у ток-шоу; транслящя реклами, роликiв, розмiщення зовшшньо'1' реклами, бiл-бордiв полiтичниx сил з очевидними натяками, викриттями антигеро'1'в та навпаки: позищонування кандидатiв у якоcтi лiдерiв, борцiв за cправедливicть, геро'1'в тощо.
2. Технологи, cпрямованi на пробудження ращонально'1 реакци, якi cпрямованi на донесенш до електорату шформацп нейтрального характеру. Головна мета застосування таких виборчих технологий - шформування виборщв напередодш дня голосування: випуск оглядово'1 друковано'1 преси; транcляцiя дебатiв мiж суперниками пол^ичних перегонiв, пол^ично'1' реклами; розмщення зовшшньо'1' реклами; радю-реклама; публшаци у друкованих та онлайн виданнях тощо.
Перелiченi медiа-теxнологiï дозволяють вщслщкувати тенденци до збiльшення впливу ЗМК на електорат при прийнятп ршень, на формування суспшьно'1' думки, на створення та спотворення iмiджy пол^июв тощо. Окрiм того, через збшьшення кiлькоcтi джерел отримання шформацп' (розширення мережi ЗМК) зростае проблема вщбору якicниx i доcтовiрниx даних, що використовуеться для втшення у життя медiа-теxнологiй непрямого, манiпyлятивного та емоцшного характеру. На цьому пщгруши ми вважаемо за доцiльне виокремити типологию медiа-теxнологiй, в залежноcтi вщ ïx
303
використання у сталих демократях, та державах, якi вщносяться до «аро'' зони» (переxiдниx демократях), розподiливши ïx на:
1. Медia-теxнологiï класичних демокрaтiй (трaдицiйнi), якi використовуються задля донесення важливо'' шформацп про функщонування, переваги, програму, нaмiри пол^ичних сил/кaндидaтiв та не передбачають маншулятивного впливу свiдомiстю виборцiв. Головним мехашзмом та способом поповнення частки електорату е шформацшно-просв^ницька робота, шляхом: публшацш у друкованих засобах масово'' шформацп; публшацш та обговорень, iнтерв'ю, розмщення вiдомостей в електронних газетах, журналах, блогах, на сторшках новинних сайпв; трансляцп пол^ично'' реклами, ток-шоу, дебатв на телебaченнi, рaдiо; розмiщення зовшшньо! реклами у вiдведениx для того мюцях тощо.
2. Медia-теxнологiï трансформацшних демокрaтiй (нетрaдицiйнi), якi здiйснюються, у першу чергу, на маншулятивних засадах, iз залученням iнстрyментiв впливу на емоцп та бажання виборцiв. Можуть застосовуватися поряд iз теxнологiями, що використовуються у державах стало'' демократпабо маскуючись тд них. Це «джинса», яка часто прикриваеться шформацшними публшащями; чорний PR; непрямi технологи iз залученням посадових осiб; трaнсляцiя вщео-ролиюв у яких ставиться акцент на найбшьш болючi сyспiльнi теми; трансляцп полiтичниx ток-шоу iз залученням гостей рiзноï «вагово'' категорп» задля бшьш вигiдного висвiтлення окремих осiб; розмщення приховано'' реклами у мереж 1нтернет, а також зовшшньо'' реклами без розтзнавальних позначок або без дотримання вимог закону тощо.
Особлива увага привертаеться до нетрадицшних медiйниx технологий, бо в ïx основi покладена керовашсть засобами масово'' шформацп. На перший погляд способи комушкацп iз виборцями можуть бути легальними, традицшними, з використанням форм, яю залучаються у виборчi перегони у сталих демократях. Утiм, медia-теxнологiï, що використовуються у державах-демократях «сiроï зони» суттево вiдрiзняються за своею природою - кероваш, спрямовaнi на задоволення потреб окремих пол^ичних сил, кaндидaтiв, маншулювання думкою електорату будь-якими засобами.
Практика втшення у життя електоральних медшних теxнологiй у кра'нах переxiдниx демократш вказуе на те, що з'являеться нова кaтегорiя теxнологiй, якi лише зображують видимють передaчi суттево'' для виборщв шформацп, але е суто техшчними за сво'м змiстом. На основi цього ми пропонуемо нову класифшащю:
1. Полiтичнi теxнологiï за використанням мaс-медia. Медiйнi електорaльнi технологи поширенi у класичних демократичних режимах та е пол^ичними по сво'й сyтi та процедyрi, тобто е частиною пол^ичних теxнологiй, якi втшюються у життя шляхом використання зaсобiв масово'' комyнiкaцiï. До цiеï категори можна вiднести теxнологiï з використанням пол^ично! мови у трaдицiйниx та нов^шхЗМК, розповсюдження iнформaцiйниx мaтерiaлiв, проведення дебатв, зyстрiчей, iнтерв'ю тощо.
2. Медia-теxнологiï теxнiчного спрямування. Цей тип технологш характеризуеться посиленою теxнологiчною складовою, акцентуючи увагу не стшьки на змютовнш чaстинi повiдомлення, скiльки на його подaчi та зовнiшньомy виглядi. У цьому випадку увага технолопв спрямована на розробку найбшьш вдалих вщеоролиюв (за допомогою вщеомонтажу), ayдiо повщомлень (додаючи стороннi звуки, змiнюючи голоси), фотомонтaжiв (наприклад, компрометуючого характеру), гучних гасел (яю б легко запам'ятовувалися але не несли особливого поличного навантаження), яю могли б сприяти змш приxильностiелекторaтy, або посилити переконашсть виборцiв у сво'х рiшенняx.
Застосування суто техшчних зaсобiв для створення електоральних медia-теxнологiй, сприяе розмиванню сут полiтичниx перегонiв у ïx традицшному розyмiннi.
304
Утiм, у державах перехщно!' демократи, де полiтичнi парти не завжди чiтко розмежовують власну приналежшсть до окремих iдеологiй, зад^ваннямедшних теxнологiй теxнiчного спрямування е поширеною практикою. Задля того аби видшити себе без щеолопчних акцентiв, суб'екти полiтичноï дiяльноcтi надають перевагу техшчним засобам привернення уваги електорату, iмiтyючи втiлення полiтичниx теxнологiй у ïx класичному розумшш.
Таким чином, нетрадицшш медiа-теxнологiï демократiй «ciроï зони» виникають за наявност конкретних передумов, серед яких вiдcyтнicть: сформованих запитiв суспшьства до роботи заcобiв масово'1' комушкацш; встановлених конкретних законодавчих вимог до функщонування ЗМК; реально дiючиx шститутв контролю за фyнкцiонyванням маc-медiа; встановлених та функщонуючих iнcтитyтiв контролю за роботою пол^ичних партiй. 1гнорування таких важливих iнcтитyтiв демократи створюе нездоланну перепону на шляху до проведення демократичних виборiв та втшення у життя традицiйниx електоральних медiа-теxнологiй. Наявнють розгалyженоï типологи медiйниx теxнологiй мае на мет виокремити т категори, яю не можуть та не повинш застосовуватися у демократичних державах.
Наприкiнцi ми можемо вщм^ити, що набирае актyальноcтi питання змши вiдношення до фyнкцiонyвання не лише демократичних принцитв у державi, але i до шших iнcтитyтiв, без яких краша не зможе досягти бажаних резyльтатiв на шляху перетворення вщ переxiдноï до cталоï демократи.
Список використаноУ л1тератури:
1. Мартин У. Информационное общество / У. Мартин // Теория и практика общественно-научной информации : Ежеквартальник. - 1990. - № 3. - С. 115-123 ; Martin U. Informatsionnoe obshchestvo / U. Martin // Teoriya i praktika obshchestvenno-nauchnoy informatsii : Yezhekvartalnik. - 1990. - № 3. - S. 115-123
2. Калинкина Н. Контуры формирования информатизационного общества в России: информатизация общества и развитие информатизационной инфраструктуры [Электронный ресурс] / Н. Калинкина. - Режим доступа : http://www.unn.ru/pages/issues/vestnik/99999999_West_2010_3(2)/19.pdf ;Kalinkina N. Konturyformirovaniyainformatizatsionnogoobshchestva v Rossii: informatizatsiyaobshchestva i razvitieinformatizatsionnoyinfrastruktury [Yelektronniyresurs] - Rezhimdostupudoresursu: http://www.unn.ru/pages/issues/vestnik/99999999_West_2010_3(2)/19.pdf.
3. Атаманчук Г. В. Обеспечение рациональности государственного управления / Г.
B. Атаманчук. - Москва : Юрид. лит., 1990. - 352 с. ; Atamanchuk G. V. Obespechenie ratsionalnosti gosudarstvennogo upravleniya / G. V. Atamanchuk. - Moskva : Yurid. lit., 1990. - 352 s.
4. Авксентьева Т. Пол^ика i влада в шформацшну епоху: украшський контекст : моногр. / Т. Г. Авксентьева. - Харюв : ХНУ iм. В. Н. Каразша, 2013. - 324 с. ; Avksentieva T. Polityka i vlada v informatsiinu epokhu: ukrainskyi kontekst : monohr. / T. H. Avksentieva. - Kharkiv : KhNU im. V. N. Karazina, 2013. - 324 s.
5. Рум'янцева С. В. Медiа-теxнологiï y виборчому процесс cyтнicть та значення /
C. В. Рум'янцева // Вюник Харкiвcького нацiонального ушверситету iм. В. Н. Каразiна. Серiя : Питання полiтологiï. - 2013. - № 1060, вип. 23. - С. 114-118 ; Rumiantseva S. V. Media-tekhnolohii u vyborchomu protsesi: sutnist ta znachennia / S. V. Rumiantseva // Visnyk Kharkivskoho natsionalnoho universytetu im. V. N. Karazina. Seriia : Pytannia politolohii. -2013. - № 1060, vyp. 23. - S. 114-118
6. Моторнюк Т. М. Пол^ичш медiа-теxнологiï: вщ виникнення до концептyалiзацiï [Електронний ресурс] / Т. М. Моторнюк // Вюник Нащонального yнiверcитетy «Юридична академiя Украïни iменi Ярослава Мудрого». Серiя : Фiлоcофiя, фiлоcофiя права, полiтологiя, cоцiологiя.- 2012. - № 4 - Режим доступу :
305
http://cyberleninka.m/article/n/politicheskie-mediatehnologii-ot-vozniknoveniya-k-kontseptualizatsii ; Motorniuk T. M. Politychni media-tekhnolohii: vid vynyknennia do kontseptualizatsii [Elektronnyi resurs] / T. M. Motorniuk // Visnyk Natsionalnoho universytetu «Iurydychna akademiia Ukrainy imeni Yaroslava Mudroho». Seriia : Filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia.- 2012. - № 4 - Rezhym dostupu : http://cyberleninka.m/article/n/politicheskie-mediatehnologii-ot-vozniknoveniya-k-kontseptualizatsii.
7. Kaplan A. Users of the World, Unite! The Challenges and Opportunities of Social Media / A. Kaplan // Business Horizons. - 2010. - №53. - С. 59-68.
8. Узшченко В. Вплив 3aco6iB масово! шформаци на електоральш орieнтири молодi [Електронний ресурс] / В. Узшченко // Осв^а репону. - 2012. - № 2. - Режим доступу : http://social-science.com.ua/article/826 ; Uznichenko V. Vplyv zasobiv masovoi informatsii na elektoralni oriientyry molodi [Elektronnyi resurs] / V. Uznichenko // Osvita rehionu. - 2012. -№ 2. - Rezhym dostupu : http://social-science.com.ua/article/826
9. Никитин А. Классификация избирательных технологий [Электронный ресурс] / А. Никитин // Исторические, философские, политические и юридические науки, культурология и искусствоведение. Вопросы теории и практики. - 2013. - № 1. Ч. 1. - С. 150-153. - Режим доступа : http://scjournal.ru/articles/issn_1997-292X_2013_1-1_39.pdf ; Nikitin A. Klassifikatsiya izbiratelnykh tekhnologiy [Elektronnyy resurs] / A. Nikitin // Istoricheskie, filosofskie, politicheskie i yuridicheskie nauki, kulturologiya i iskusstvovedenie. Voprosy teorii i praktiki. - 2013. - № 1. Ch. 1. - S. 150-153. - Rezhim dostupa : http://scjournal.ru/articles/issn_1997-292X_2013_1-1_39.pdf
Стаття надшшла до редакцп 17.06.2016 р.
S. Rumiantseva
TYPOLOGY OF THE MODERN ELECTORAL MEDIA TECHNOLOGIES IN HYBRID AND CLASSIC DEMOCRATIC REGIMES
The article is devoted to the topic of the typology of modern media technologies that are used during the electoral process in the countries of transitional and classical democracy. We analyzed the conditions of the technologizing of the electoral process and their influence on the creation of new media technologies. We also identified several basic criteria for the distribution of media technologies in the electoral process. New classification systems were developed for media-technologies based on their application in the countries with transitional democracies.
Great attention was paid to media technologies which were implemented by new mass media. They include using the bases of mobile phone numbers, social networks, blogs, email suite, personal sites of candidates and political parties, video feeds, news blogs and newspapers, computer games etc. It was emphasized that the distribution of media technologies depends on the type of political regime: manipulative media technology (we called them unconventional media technology) prevails in transitional democracy.
It was noted that the new category of electoral media technology with a purely technical direction exists. It means that attention of electoral technologists is aimed at developing of the most successful movies (using video editing), audio messages (changing voices etc.) photomontage, loud slogans and others. We tried to indicate the reason of occurrence of manipulative technologies in the countries of hybrid democracies.
Keywords: media-technology, transitional democracy, hybrid democracy, the classification of media-technologies, the electoral process.
