CC BY
14
О.В. Гресько
НОВ1 ФОРМИ ПОЛ1ТИЧНИХ КОМУН1КАЦ1Й В УКРА1Н1 ТА ее
Сучасн форми полтичних комуткащй розглянуто як ефективний iнструмент ведения полтичних кампант напередодш виборiв в Украш та €С. Проаналiзовано довготривалi медiа-стратегii полтиюв, як застосовують ттерактивне стлкування онлайн. Розглянуто функци теледебатiв як перспективноi моделi комушкацп в тформащйному суспiльствi.
Ключовi слова: мережеве стлкування, новтш медiа, полтичн комушкацп, телевiзiйнi дебати.
Динамiчний розвиток нов^шх медiа i сощальних мереж - виклик сучасним пол^икам, адже переосмислення ролi й мюця шформацп в житп громадян створюе додатковi можливосп для комушкацп. Традицiйна модель управлшня iнформацieю трансформуеться в нову, особливють яко'1 передбачае протилежний iнформацiйний вектор: знизу - догори, тобто вщ шформацшних повiдомлень, автором яких е суспшьство, до вщповщьреакцп влади. Нова парадигма комушкацп на рiвнi суспшьство-влада забезпечуе пряму комунiкацiю, що не передбачае посередниюв. З одного боку, це заощаджуе ресурси, з шшого - може викликати полемiку, непередбачувану штерпретащю фактичного матерiалу.
Серед нових форм взаемодп можна вважати творчi комунiкацiйнi стратеги полiтичних лiдерiв, яю також визнають себе частиною шформацшного суспiльства. Це явище, попри шюзорну рiвнiсть прав i можливостей уах учасникiв комунiкацiйного процесу у вiртуальному просторi, збiльшуе (або повертае втрачену) довiру аудиторп. Саме бажання встановити доброзичливi вiдносини i отримати тдтримку зумовлюе втiлення нових форм полтичних комунiкацiй.
Соцiокультурнi трансформацп наприкiнцi ХХ i на початку ХХ1 ст. вщкрили можливiсть застосувати на практищ сформульованi до цього часу теорп i концепци таких науковцiв, як: Маршал Маклюен, Олвiн Тоффлер, Фр^ьоф Капра, Теодор Роззаки, Джон Фюке та iнших. Вивченню сучасного стану i перспектив розвитку теоретико-практичних моделей полiтичних комунiкацiй, сучасних форм телерадювиробництва в Укрш'ш та свт присвячено чимало праць вiтчизняних науковщв: Д. Богуш [1], О. Гоян [2], Л. Губерський [4], С. Даншенко [3], В. 1ванов [4], А. Москаленко [4], Т. Петрiв [3], Г. Почепцов [5], I. Слюаренко [6], О. Старш [7], А. Чiчановський [7], В. Шкляр [6] i зарубiжних дослiдникiв: Д. Бердсел [8], К. Джемюон [8], К. Ламей [9], Н. Мшов [9], Дж. Свердлов [12], Т. Соренсон [11], А. Шредер [10] та ш.
В умовах шформацшно'1 вщкритосп суспшьства виникае потреба кожного шдивща мати можливiсть висловлювати свою позищю. В цьому контекстi актуальносп набувае мережеве спiлкування за допомогою сучасних мультимедiйних технологiй i рiзноманiтних форматiв передачi даних. Ефективнiсть застосування сощальних медiа як iнструменту впливу громадськост на владу i навпаки визначають такi фактори, як:
■ доступ до шформацп;
■ шдекс свободи слова в крш'ш;
■ емоцшно-психолопчш особливостi масово'1 аудиторп;
■ здатшсть консолщацп громадян;
■ традицп та культура комушкацп;
■ пол^ичний режим i соцiальнi настро'1;
204
■ piBeHb пол^ично'1 культури населення та iH.
Доступ до шформацп. Суспшьство повинне мати доступ до шформацп про ухвалення певного ршення. ЗМ1 мають висв^лювати рiзнi погляди та подавати аргументи на ix користь пiд час обговорення актуальних тем, а також надавати аудиторп можливють висловлювати свою точку зору. Нових форм набуло поняття «таемнищ шформацп», скасовано монопол^ на постачання шформацп. Попри потужну законодавчу базу, обмеження i т. д. громадський iнтерес виправдовуе оприлюднення важливих документiв, дипломатичне листування тощо. Право громадян на iнформацiю як невщ'емну частину прав i свобод людини визнають бiльшiсть краш св^у, однак тлумачення основних понять i тенденцiй рiзне.
1ндекс свободы слова в крагш - це показник демократичного розвитку держави.
Емоц1йно-психолог1чн1 особлывост1 масовог аудиторы. Iнтернет-користувачi сканують шформащю очима часом переощнюючи власнi здiбностi i можливостi сприйняття великих обсяпв шформацп. Фiзична втома призводить до неуважного сприйняття повiдомлень, що посилюе загрозу манiпулювання свiдомiстю, може впливати на нащональну безпеку i навт призводити до iнформацiйниx вiйн.
Здаттсть консолгдацИ громадян. Сощальш мережi можуть забезпечити консолщащю громадян, надати новi можливостi самовираження i волевиявлення. Одним iз прикладiв е Facebook револющя в крашах арабського свiту в 2011 рощ.
ТрадыцИ та культура комушкацИ. Кожна громада, яка об'еднана на основi певних iнтересiв, намагаеться дотримуватися загальноприйнятих правил спiлкування. Таю традицп формуються i поширюються також серед онлайн спшьнот. Останнiм притаманш знаки й символи, що передають емоцп, особисте ставлення тощо.
Полтычный режим i соцгальнг настрог. У нетдготовленш до сприйняття вразливо! шформацп аудитора може виникнути iнформацiйниx вибух, агресiя тощо.
Рiвень полтычног культуры населення визначае медiа-контент соцiальниx мереж, лексику, мовш особливостi передачi шформацп.
Нов^ш медiа забезпечують високий рiвень поiнформованостi людей, можливiсть вiльно та самостшно обирати. Передумовою успiшного розвитку громадянського суспшьства е збiльшення доступу населення до мережi 1нтернет, а також правове регулювання дiяльностi сощальних медiа. Для побудови i тдтримки дiалогу з аудиторiею виборцiв полгтики в усьому свiтi все часпше вдаються до нових комунiкацiйниx стратегш. Ефективнiсть застосування сучасних форм пол^ичних комунiкацiй зумовлена насамперед особливiстю розвитку шформацшного суспiльства, рiвня шформатизацп, специфшою сприйняття шформацп масовою аудиторiею в певнш державi.
Сучасний полiтик прагне стати «другом» штернет-користувача — потенцшного виборця, тому заохочуе вiльно обговорювати, коментувати, критикувати i навiть скаржитися онлайн. Сощальш мережi виступають своерщним iнструментом ведення полiтичниx кампанiй, популяризацп власних iдей i поглядiв, одержання перемоги у передвиборчш боротьбi або утримання влади. За допомогою публiчниx вистутв, власних публiцистичниx матерiалiв у прес полiтики як лiдери думок не лише формують громадську думку, а й можуть спонукати до дш i змш у сустльство Взаемодiя - це найкращий споаб активiзувати аудиторiю, адже пам'ять людини здатна збер^ати 10% з того, що чуе; 50% з того, що бачить i до 90% з того, що людина робить.
Основу щльово'1 аудитора довготривалих пол^ичних медiа-стратегiй становить Iнтернет-спiльнота, зокрема, молодь, тому пол^ики намагаються застосовувати таю форми пол^ичних комунiкацiй, як:
■ блоги, влоги;
■ вiдео-подкасти;
■ iнтерактивне спшкування онлайн;
■ колонка в ЗМ1;
■ онлайн дебати;
■ офщшш веб-сайти;
■ особистi сторiнки в сощальних мережах i т. д.
1нтерактивне спiлкування передбачае коментарi, форуми, вщкрстп листи, вiдео 3ycTpi4i, вщео колонки у виглядi клiпiв на YouTube i т. д. Дiалог за допомогою чат-конференцiй, онлайн трансляцш надае можливiсть поставити запитання i одразу отримати вiдповiдь. Вщтак завдяки новiтнiм ЗМК полiтика може бути бшьш прозорою i ефективною як на мiсцевомy, так i нацiональномy рiвнi.
Полiтики як автори постшних рубрик у традицiйних ЗМ1, що iнтегрованi з соцiальними медiа, вже не новаторство, а радше традицiя. Визнання себе частиною шформацшного суспшьства наближае до потенцiйних виборщв; збiльшyе довiрy на тривалий час; зменшуе ризик хибних уявлень про смаки, уподобання, штереси i навт приватне життя полiтикiв.
Iнформацiйна присутшсть полiтика в мережi, як правило, умовне явище, однак пасивна або шюзорна комyнiкацiя може лише нашкодити. Часто можновладцi призначають вiдповiдальних оаб для ведення власних блогiв або сторшок. Постiйнi користyвачi одразу розтзнають фальш, миттево висловлюють незадоволення i поширюють небажану для самого ж пол^ика iнформацiю. Пожвавити офiцiйнi веб-сайти зазвичай довщкового, iнформацiйно-аналiтичного характеру може послщовна iнтеграцiя з сощальними мережами, а також постiйна взаемодiя з Iнтернет-спiльнотою. Найкращим видом пол^ично! комушкацп за допомогою новiтнiх медiа е безпосередне спiлкyвання лiдера з аyдиторiею.
Пряма онлайн комyнiкацiя з електоратом настшьки популярна, що стае невщ'емною складовою порядку денного представниюв влади i звичкою багатьох европейських пол^июв, якi ведуть блоги. Мер Лондона Борис Джонсон застосовуе для комушкацп мшро-блог Twitter, де активно обговорюе проблеми мюта, веде власну колонку в провщних британських виданнях.
У Нiмеччинi канцлерка Ангела Меркель стала першим пол^иком-блогером, яка з 2006 року на своему веб-сайт мае рубрику «вщео-подкастинг» - вщео-виступ на одну з актуальних полггичних тем. Щотижня канцлерка веде веб-блог «Меркель волiе пyблiчно вiдповiсти на запитання громадян» i протягом години спшкуеться онлайн. Блог-культура в Имеччиш передбачае некомерцiйний i демократичний стиль ведення онлайн-щоденникiв, бiльшiсть яких мають формат вщео-подкаста. Невiдповiднiсть звичним правилам викликала бурхливу реакщю блогерiв, якi розкритикували перший вщео-виступ Меркель за вщсутнють емоцiй, штерактиву, надмiрнy офiцiйнiсть i консервативнiсть, почали кепкували i вчити як це правильно робити онлайн. Однак перший вщео-файл зi сторiнки канцлера мав найбшьше переглядiв, його скачали 55 тисяч користyвачiв, решта - менше 10 тисяч. Чимало нiмецьких пол^июв-послщовниюв Ангели Меркель спочатку понад двi третiх ресyрсiв використовували для повщомлення позицп свое! партп, лише близько 30 вщсотюв блогiв мали змют особистого характеру, як i передбачае блог. Тепер соцiальнi мережi — це шструмент неформально! комушкацп влади i громади: баварський прем'ер-мiнiстр Горст Зеегофер запрошуе нiмецькy молодь на так зваш Facebook-вечiрки, де вони разом обговорюють рiзнi проекти, заходи з благоустрою i т.д.
Рiвень сучасно! пол^ично! культури багатьох европейських пол^июв дозволяе !м спокiйно ставитися до критики, карикатури, шаржу, що викликають позитивну реакщю -посмшку або смiх. Имецью газети друкують сотнi карикатур на Ангелу Меркель, яка вщ цього не втрачае свое! популярность У Францп пол^ична карикатура як жанр свого
206
часу повернула штерес суспiльства до преси i дiяльностi полiтикiв. Попри неоднозначне ставлення до сучасно'1 карикатури в крашах Захщно'1 Свропи виникае все бiльше шкш карикатури, що свiдчить про популяршсть цього виду передачi шформацп в майбутньому.
Для устшного ведення полтичних кампанiй, налагодження дiалогу з виборцями як до, так i тсля виборiв, варто вивчати, аналiзувати новi форми полiтичних комунiкацiй i застосовувати найефективнiшi з них. Одним iз новаторських форматiв пол!тично1 комушкацп в Укрш'ш та СС е телевiзiйнi дебати.
Як демократичний метод обговорення закошв дебати народилися в античнш Грецп, де громадяни Афiн вщкрито висловлювалися щодо переваг i недолшв нововведень. Демократичний устрiй зумовлюе широку участь громадян у полiтичному житп, що потребуе вмiння зрозумiло висловлювати сво"1 думки, аргументовано й переконливо вщстоювати свою позицiю. Ораторське мистецтво, що свщчить про демократичну основу ладу суспшьства, щнувалося в Укршш з дiда-прадiда ще у козацькому середовищь Кандидат у гетьмани обов'язково виступав iз промовою про оргашзащю вiйська, а його бойовий заклик вирiзнявся особливим красномовством, адже адресований був не лише до козацтва, а й до всього православного населення Украши. В Середньовiччi в Сврот дебати стали частиною системи осв^и i основою для розвитку ораторського мистецтва. Тепер культура дебатсв е традицшною в багатьох кранах: Нiмеччина, Швецiя, Фiнляндiя, Гталiя та Япошя зробили теледебати обов'язковими для претендешив на вищi пости в держава
Теледебати виконують низку важливих функцiй:
■ надають можливiсть виборцям отримати враження про кандидата, пол^ичну програму, намiри щодо основних актуальних сощально-пол^ичних дiй у майбутньому;
■ дозволяють ощнити комунiкацiйнi здiбностi, темперамент, знання й особовi якостi полiтикiв як iмовiрних лiдерiв на ту чи шшу виборчу посаду;
■ пщвищують полiтичну активнiсть виборцiв, збiльшують штерес до ходу виборчо"1 кампанп i спонукають навiть пасивних виборцiв прийти на виборчi дiльницi та зробити свш вибiр [8].
Сучасний формат теледеба^в мае ще й об'еднуючу функцiю. Першi в юторп Свропейського Союзу теледебати, що вщбулися 15 травня 2014 р. на телеканалi Свроньюз у Маас^хт за тдтримки Свропейського Молодiжного Форуму та Маастрихтського ушверситету в Нiдерландах об'еднали европейщв. Чотири кандидати обговорили майбутне Свропи перед аудиторiею ¡з 700 молодих людей. Це стало можливим тсля змш законодавства СС, головна посада у Брюсселi не обираеться безпосередньо, результат залежить вщ лiдерiв уах 28-ми краш-члешв.
Як форма сощальних комушкацш сучасш дебати частiше асощюються з пол^ичними, тому 1хньою основною щльовою аудиторiею е виборщ. Слово «дебати» походить ¡з французько1 мови i означае обговорення. Дебати - це р1зновид пу6л!чно' дискуси м1ж кшькома сторонами з актуально1 теми. Спещально оргашзований i ч!тко структурований публ1чний обмш думками й аргументами учасники дебатсв, як правило, спрямовують на переконання у правой сво'х погляд!в третьо"1 сторони. Як модель комушкацп дебати передбачають вмшня лопчно аргументувати, уважно слухати, влучно i своечасно ставити запитання, адекватно реагувати на виклики опонешив, лакошчно i зрозумшо висловлювати свою позищю тощо. З часом правила ведення публ1чних дискусш набувають нових ознак.
Трансформащя полтичних дебатiв як телевiзiйного формату, що бере свш початок з «великих дебатсв» у США в 1960 р., вщбулася ¡з застосуванням нов^шх комушкацшних технологiй у теле- i радювиробницта на початку ХХГ ст. З огляду на
207
домiнування вiзуальноi складово", телебачення змiнило дебати як апрiорi iнтелектуальну форму соцiальниx комунiкацiй у пол^ичне шоу, де учасники змагаються насамперед у майстерносп красиво говорити. Йдеться не лише про мiмiку, жести, штонащю, емоцп, якi часом мають бшьше значення, нiж усна промова, а й зовшшнш вигляд, додатковi атрибути та аксесуари мовця. Вербальн й невербальнi засоби комушкацп спрямованi на формування у слуxачiв позитивного враження як про учасника дебатв, так i щодо його або ii власно'1 позицп.
Змют промови учасникiв теледебатiв аудиторiя запам'ятовуе лише на 10%, зовнiшнiсть i манери поведiнки - на 60%, тон, модифшащю голосу, впевненiсть у тембрi голосу - на 30% [1].
Емоцшно-психолопчна складова переважае в телевiзiйниx дебатах, адже учасниками е не самi кандидати, а, як правило, ixm полiтичнi образи, створеш радниками й помiчниками. Команди заздалепдь ретельно розробляють стратеги i тактики теледебатв, вивчаючи сильнi та слабю сторони сво'х опонентiв. Пiдготовленi заздалепдь влучн фрази i дотепний гумор ретельно маскуються за акторськими i ораторським здiбностям учасникiв. На думку авторiв книги «Усерединi президентських дебатв» Ньютона Мiнова i Крейга Ламея, для того, щоб дебати дшсно вiдiгравали важливу роль у сучасному суспшьств^ полiтики мають вiдмовитися вщ домашнix заготовок i бiльше уваги придшяти вiдповiдям на запитання аудитора [9].
Попри численнi спроби за чаав незалежностi Украши вперше повною мiрою iдея проведення нащональних дебатiв була реалiзована напередоднi позачергових президентських i парламентських виборiв 2014 р. Новаторство полягало у тому, що учасники дебатували не лише мiж собою, як передбачае класична модель, а й iз представниками ушверситетсько'1 спшьноти, яю могли ставити запитання як тд час прямого ефiру в студп, так i за допомогою сощальних мереж. Унiкальнiстю конвергентно'1 моделi мовлення було поеднання телевiзiйноi та онлайн трансляци англiйською, кримськотатарською i украшською мовами.
Серед переваг шноващйно"1 моделi теледебатiв в Укршш можна назвати таю: штелектуальшсть дискусп, забезпечення штерактивну з аудиторiею за допомогою регюнальних включень представникiв унiверситетiв, активну участь молодi й академiчноi спшьноти i т. п. Новаторство украшсько'1 моделi теледебатiв полягае також у тому, що, о^м офiцiйниx теледебатв, формат мав додаткову складову - дискусшний онлайн-майданчик переважно для неформального спшкування з експертами, аналiтиками в перервi мiж блоками запитань тд час ефiру i, звичайно ж, пол^иками пiсля офiцiйниx теледебатiв. Онлайн-транслящя телеефiру дозволила аудиторй одразу реагувати на почуте й побачене, а також консолщувала не лише украшське суспшьство всерединi кра'1'ни, а й об'еднали виборцiв iз рiзниx краш свiту.
В Украiнi вiдроджуються традици публiчниx обговорень, що становили основу демократичного ладу на украшських землях ще з козацьких чаав. Комушкацшш майданчики для обговорень актуальних суспшьно важливих тем полiтикiв i громадян онлайн вщкидають штучнi бюрократичнi бар'ери, сприяють творенню позитивного образа у разi прозорого прийняття рiшень i пiдзвiтностi представникiв влади.
Проведення телевiзiйниx дебатiв напередоднi позачергових президентських i парламентських виборiв в Украiнi у 2014 р. е ознакою демократизацп й пол^ично'! зрiлостi суспiльства. Високий рiвень iнтелектуальноi дискусй було запропоновано представниками академiчноi спiльноти, громадського сектора, журналютами та експертами. Формуеться нова школа дебатив як засобу пол^ичних комунiкацiй з урахуванням сучасних виклиюв суспiльства. Новаторський формат може стати традицшним у культурi проведення теледебатв в Украiнi i всiй Сврот.
Список використаноУ л1тератури
1. Богуш Денис. Теледебати - найщкавша технологiя виборiв (фото, вщео), 2010 р. // Украшська правда. Блоги. Режим доступу: http://blogs.pravda.com.ua/authors/bogush/4b5d99d311136.
2. Гоян О. Я. Основи радюжурналютики i радюменеджменту: пiдруч. / О. Я. Гоян. -3-те вид., допов. - Кшв : Видавничо-полiграфiчний центр «Кшвський ушверситет», 2008. - 272 с. ; Hoian O. Ya. Osnovy radiozhurnalistyky i radiomenedzhmentu: pidruch. / O. Ya. Hoian. - 3-tie vyd., dopov. - Kyiv : Vydavnycho-polihrafichnyi tsentr «Kyivskyi universytet», 2008. - 272 s.
3. Даниленко С. I. Робота власного та спещального кореспондентiв за кордоном / С. I. Даниленко, Т. I. Петрiв. - Кшв : Кшвський ушверситет, 1999. - 267 с. ; Danylenko S. I. Robota vlasnoho ta spetsialnoho korespondentiv za kordonom / S. I. Danylenko, T. I. Petriv. -Kyiv : Kyivskyi universytet, 1999. - 267 s.
4. Москаленко А. З. Основи масово-шформацшно'1 дiяльностi : тдруч. / А. З. Москаленко, Л. В. Губерський, В. Ф. 1ванов. — Кшв : Кшвський нащональний ушверситет iм. Т. Шевченка, 1999. — 634 с. ; Moskalenko A. Z. Osnovy masovo-informatsiinoi diialnosti : pidruch. / A. Z. Moskalenko, L. V. Huberskyi, V. F. Ivanov. — Kyiv : Kyivskyi natsionalnyi universytet im. T. Shevchenka, 1999. — 634 s.
5. Почепцов Г. Г. Будущее : стратегии, сценарии, коммуникации / Г. Г. Почепцов. -Кшв : Альтерпрес, 2010. - 307 с. ; Pocheptsov G. G. Budushchee : strategii, stsenarii, kommunikatsii / G. G. Pocheptsov. - Kiïv : Alterpres, 2010. - 307 s.
6. Слюаренко I. Ю. Пол^ичний процес i роль преси / I. Ю. Слюаренко // Публщистика i пол^ика : зб. наук. праць / за заг. ред. В. I. Шкляра. - Кшв : !н-т журналютики КНУ iм. Т. Шевченка, 2001. - Вип. 2. - С. 26 - 32 ; Slisarenko I. Yu. Politychnyi protses i rol presy / I. Yu. Slisarenko // Publitsystyka i polityka : zb. nauk. prats / za zah. red. V. I. Shkliara. - Kyiv : In-t zhurnalistyky KNU im. T. Shevchenka, 2001. - Vyp. 2. - S. 26 - 32.
7. Чiчановський А. А. ^формацшш процеси в структурi свггових комушкацшних систем : тдруч. / А. А. Чiчановський, О. Г. Старш. - Кшв : Грамота, 2010. - 568 с. ; Chichanovskyi A. A. Informatsiini protsesy v strukturi svitovykh komunikatsiinykh system : pidruch. / A. A. Chichanovskyi, O. H. Starish. - Kyiv : Hramota, 2010. - 568 s.
8. Jamieson K. H. Presidential Debates: The Challenge Of Creating An Informed Electorate / K. H. Jamieson, D. S. Birdsell. - New York : Oxford Univesity Press, 1988. -265 p.
9. Minow N. N. Inside the Presidential Debates: Their Improbable Past and Promising Future / N. Minow, C. L. LaMay. - Chicago : University of Chicago Press, 2008. - 174 p.
10. Schroeder A. Presidential Debates. Fifty Years of High Risk TV / A. Schroeder. - 2nd ed. - New York : Columbia University Press, 2008. - 177 p.
11. Sorenson T. C. Kennedy / T. C. Sorenson. - New York : Harper & Row, 1965. - 193 p. 2nd ed.
12. Swerdlow J. L. Beyond Debate. A Paper On Televised Presidential Debates / J. L. Swerdlow. - New York : Twentieth Century Fund, 1984 - 89 p.
Стаття надшшла до редакци 20.04.2016 р.
O. Gresko
NEW FORMS OF POLITICAL COMMUNICATION IN UKRAINE AND EU
Modern forms ofpolitical communication as an efficient tool ofpolitical campaign before the election in Ukraine and European Union (EU) are considered in the article. Long-term media-strategies online are analyzed on the examples of famous European politicians who use interactive communication such as: blog, video blog, video-podcast, column in the traditional mass media, official websites and pages in social network, etc.
209
Politicians as a part of the information society use social media to promote their ideas, positions, attitude and reaction to the actual issues. The efficiency of social media as a tool of interaction between the audience and the authority is determined by the next factors: the access to the information; the index of the press freedom in the country; emotional and psychological characteristics of the mass audience; the ability to consolidate citizens; the tradition and the culture of communication; political regime and social attitudes; the level of political culture, etc.
In terms of the information transparency in democratic society each individual has the right for own position. Network communication creates such opportunities by means of multimedia technologies. Traditional model of information management transforms into new paradigm of communication which provides direct communication between the society and the authority.
Political culture of young leaders is developed by means of public speeches, open discussion and tet-a-tet communication with people. Visual components (the appearance, the manner to talk and behave, intonation, etc.) and the intellectual level of them have a great impact to their image and future political career.
There is the brief history and the origin of the term debates in the research. Transformation of the TV debates into the convergent communication model is considered in terms of the Parliamentary and the Presidential election in Ukraine and the Presidential election in the EU in 2014. Advantages of the television debates with online broadcast as an innovation on TV production are characterized. Functions of the television debates as a prospective communication model in the information society are determined. The implementation the culture of debates as a traditional tool of political communication with the origin from ancient Athens would lead to the renaissance of democratic values in the whole Europe.
Key words: network communication, new media, political communication, television debates.
УДК 323.329.14:044.247(8)
М.Ф. Заболотна
ОСОБЛИВОСТ1 ФОРМУВАННЯ ШТЕГРАЦШНОГО КУРСУ В ПРОГРАМАХ «Л1ВИХ» ПОЛ1ТИЧНИХ ПАРТ1Й КРА1Н ЛАТИНСЬКО1 АМЕРИКИ
У дант статтi розглядаються особливостi формування ттеграцтного курсу в програмах «лiвих» партт Латинськог Америки. До^джуються характерш риси «лiвих» полтичних сил та проводиться аналiз розвитку громадянського сустльства та його взаемоди з полтичними партiями. Розглянуто важлив^ть демократичних перетворень для крат Латинськог Америки, а також виявлено проблемш та суперечливi питання.
Ключовi слова: Латинська Америка, ттегращя, регiоналiзацiя, полтична система, громадянське сустльство, демократiя, €С.
Актуальшсть обрано! теми обумовлена тим, що штегращя стала невщ'емною частиною св^ового поличного процесу. На сучасному етат, штеграцшш процеси вщбуваються майже в уах регионах св^у. Вони можуть носити як пол^ичний, економiчний так i сощокультурний характер. В Латинськш Америщ розвитку репонально! штеграцп придшяеться особлива увага. Активiзацiя процеав ствпращ в
210
