CC BY
7
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ _СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17
УДК 32.019(477)
К.Ю. Одарченко
ТЕОРЕТИЧНО-ПРАКТИЧНИЙ ВИМ1Р ВНУТР1ШНЬОПАРТ1ЙНО1 КОМУН1КАЩ1 НА ТЛ1 СОЦ1АЛЬНО1 МОДЕЛ1 ВЗАСМОДП В УКРА1Н1
У cmammi розглядаються теоретично-практичний вимгр внутршньопарттно'г комушкаци на тлi сощальног моделi взаемоди в Украш. KpiM того, в статтi метиться теоретичний огляд специфти оргатзацтного розвитку полтичних партш по М. Веберу.
Акцентовано увагу, що полтична партiя е тим тститутом полтичног системи, який акумулюе та виражае полтичн ттереси тих чи тших суб'ектiв полтики, що спрямован на здобуття або утримання державног влади ^iзь призму гх iдеологiчних засад. Проте в Украгт зважаючи на двадцятиn'ятирiчний ювшей державног незалежностi, майже столття функцюнування в радянському полтичному алгоритмi та ще давншим але тривалим бездержавним перюдам i не системним практикам створення демократичних оргатзацт та партш маемо проблематику з оргатзацтним розвитком сучасних полтичних партш.
Визначено, що в контекстi внутршньопарттног комунжаци украгнсьт полтичн партгг знаходяться на низьсхiднiй позицгг росту. Вiдповiдно, в свогй бiльшостi, вони лишаеться патрон-клiентелiстськими полтичними оргашзащями з демократичним фасадом та церемотальними атрибутами.
Ключов1 слова: внутршньопарттна оргатзащя, внутршньопарттна демократiя, оргатзацтна структура.
Загально вщомо, що пол^ичну партсю у пол^ичнш racreMi суспшьства, полтична наука вважае важливим та необхщним елементом здобуття, використання i здшснення пол^ично!' влади. В теоретично-пол^олопчному контексп, полтична партся е тим шститутом пол^ично!' системи, який акумулюе та виражае полтичш штереси тих чи шших суб'екпв полтики, що спрямоваш на здобуття або утримання державно'! влади ^зь призму !'х щеолопчних засад [3].
Втсм, строката полтична реальшсть диктуе сво!' «правила гри», як публiчно можна узагальнити, як наявшсть юридично!' можливосп створювати полтичш партп, не означае, що з оргашзацшно!', комушкацшно!', iерархiчно!', виборчо!' точки зору вони будуть ефективними мехашзмами рeалiзацii полтичних iнтeрeciв громадян держави. В Укрш'ш зважаючи на двадцятип'ятирiчний ювiлeй державно!' незалежносп, майже cтолirтя функцiонування в радянському поличному алгоритмi та ще давшшим але тривалим бездержавним перюдам i не системним практикам створення демократичних оргашзацш та партiй маемо проблематику з оргашзацшним розвитком сучасних полтичних партiй. Керуючись катeгорiальною методолопею укра'нського вченого Ю. Мацiевcького, ми вважаемо, що в контексп внутршньопартшно!' комушкацп украшсью полiтичнi партп знаходяться на низь схщнш позицп росту. Вщповщно, в сво!'й бiльшоcтi, вони лишаеться патрон-^ентелютськими полiтичними органiзацiями з демократичним фасадом та церемошальними атрибутами, до яких можна вщнести демократичш полiтичну програму, устав, систему членських внесюв, яcкравi багатолюднi партiйнi з'!'зди, тощо. Виходячи з вище вказаного, проблематикою нашо!' науково!' розвiдки е з'ясування специфши органiзацiйного розвитку полтичних партiй в Укрш'ш, з точки теоретично-наукових розвщок про партiйну оргашзащю, !'хню cутнicть i вiдповiдний практичний досвщ уможливлення демократизацп !'х оргашзацп через
призму закону. Окремим завданням е аналiз оптимально! сощальноi моделi взаемодп в Укршш, де полГтичш партп займають одне з вирГшальних ролей.
Вiтчизняний партолог, Ю. Шведа, цшком правий, коли стверджуе, що дослiджуючи полiтичнi партп через ретроперспективу розвитку пол^ично! думки i державно-правових вчень, необхщно чiтко усвiдомлювати юнуючу рiзницю мiж сучасними полiтичними париями i ix iсторичними прототипами [8].
В першш половинi ХХ столГття, окрiм фундаментального внеску М. Дюверже в дослiдження полiтичниx партiй, виокремити варто й шше партологГчне дослщження. Нiмецький вчений, полiтолог, Макс Вебер (1864-1920) в робот «ПолГтика як покликання i професГя» (1918) виокремив три етапи утворення партп як виду оргашзацп в iсторичнiй перспектив^ в фiлогенезi. Так, на першому етапi вони представляли собою лише свиту аристократ^', тобто фактично клГку, з патрон-клiентськими вiдносинами, вс члени яко'' були орiентованi на лщера-господаря ресурсiв. Цей етап тривав досить довго, i в кГнщ XVIII в. партп представляли собою не стшьки свиту аристократ^', скшьки партп шанованих людей, якi i вершили всi справи по висуненню i обранню кандидатiв на мюцях [1].
На другому етапi, з розвитком виборчого процесу i збшьшенням кiлькостi обраних посад, духовенство, вчшеш, лiкарi, адвокати, аптекарi, заможнi сшьсью господарi, тобто всi, хто вважав себе освiченими i дiловими людьми або джентльменами, «утворювались спочатку нерегулярш полiтичнi союзи i клуби, найбшьше - локальнi полiтичнi клуби. М. Вебер стверджував, що «згуртовашсть забезпечують тiльки парламентарий вирiшальну роль при висуванш кандидатiв у вождi грають люди, шановнi на мiсцяx. Програми виникають частково з агiтацiйниx заклиюв кандидатiв, частково в зв'язку зi з''здами шанованих громадян або рГшеннями парламентських партш» [1].
Нарештi, на третьому етат партiйного фiлогенезу утворилися постшш зв'язки мiж керiвництвом в столищ i мережею локальних союзiв i клубiв, зв'язку яких тримае в сво'х руках партiйне керiвництво, яке перебувае вже не в парламент^ а в штаб-квартирi партп. З'явилися електоральш агенти - люди, професшно органiзують виборчi кампанп, виник постшний партiйний апарат, партiйнi чиновники, яю отримують заробiтну плату з партшно'' каси. Для постiйного поповнення ще1 каси довелося ввести членсью внески. Партiя з мережi локальних партшних клубiв i спiлок перетворилася в сучасне полГтичне пiдприемство, в партшну машину [1].
При дослщженш полiтичного простору, в рамках якого дГють полiтичнi партп, деякi дослщники застосовують компаративний пiдxiд, що мае бути орiентований на виявлення яюсних характеристик внутрiшньопартiйниx комунiкацiй [6, с. 36]. 1ндивщуальна свобода полiтичниx партш визначае бiльшою мiрою ix внутрГшньопартшш комушкацп, якi проявляються у формуванш партiйного бюджету, вибори керiвництва, проведенням праймерiз (внутрiшньопартiйного голосування) з метою подальшо'' демократизацп внутрiшньопартiйного життя, тдвищення вiдкритостi та змагальностi процесу кадрового вщбору на виборнi посади, тдтримщ вiдносин партiйноi бюрократа i рядових члешв, сплатi або вiдмовi вщ сплати членських внескiв та ш. [5, с. 300].
Як стверджуй украшський вчений О. Шиманова, внутрГшньопартшна комунiкацiя -це рГзновид мр^йно' комушкацп, що передбачае рух шформацп всерединi полГтично'' партп мГж елементами ii органiзацiйноi структури, i включае таю напрямки: всерединi партiйного осередку, мГж партiйними осередками одного рГвня (горизонтальна комунiкацiя), мГж партГйними осередками рГзно'' субординацп (вертикальна комунГкацГя) [9, с. 180]. До чинниюв, що справляють визначальний вплив на формування внутрiшньопартiйноi комушкацп необхГдно вГднести оргашзацшну структуру партп; внутрГшньопартГйну демократГю; статут i програму партп. Як опосередкований приклад,
украшський полГтичний дослГдник Р. Шляхтич у своему дис.дослщженш «Протистояння ОУН(Б), УПА та радян^^ влади на територп Заxiдноi Украши у повоенний час (1945 -сер. 1950-х рр.)» зазначае, що мережа украшського пГдпГлля та структура радян^^ влади як раз будувалися за горизонтальним i вертикальним напрямками та передбачала охоплення всГх сфер життя населення захщноукрашського регГону [10]. Як демонструе нам юторична хронГка, результатом, що «утвське» пГдпГлля поеднувало в собГ взаемодоповненГсть i субординацГю горизонтального та вертикальних напрямкГв е довготривалГ полГтично'', вшськово'', пропагандистсько1 дГяльностГ УПА та ii вГдносно"1, але все ж таки органГзацГйно1 стабГльностГ. Безумовно не можна повноцшно обожнювати умови формування сучасних украшських полГтичних партш та вГйськово-полГтично1 оргашзацп «УПА» в першш половинГ. Але органГзацГйнГ алгоритми функцюнування УПА демонструють, як можна протидГяти полГтичному режимовГ коли ти маеш права на жоднГ легальш засоби впливу на нього, на противагу дГючими партГям, якГ вже зараз якщо подолають прохГдний бар'ер до парламенту можуть претендувати на державне фшансування сво'х полГтичних партш. Що в свою чергу опосередковано але суттево впливае на характер внутрГшньо1 органГзацГйно1 будови партп.
Добре розвинена, точно визначена оргашзацшна структура партп вГдГграе важливу роль, як у полГтичному життГ, так i в успГшному переходГ до демократа. Але полГтичш партп повиннГ самГ бути демократичними для того, щоб сприяти ii становленню. Якщо партп не мають демократичного досвщу та поваги до цшностей демократп, то вони не матимуть ix, коли переможуть на виборах i почнуть керувати державою [8, с. 141, с. 143].
ВтГм е очевидна полГтична альтернатива. Маемо на увазГ, позищю, украшського вченого Ю. Шведи, що ращонально дГють тГ полГтичнГ сили, партп, якГ за словами науковця, «серйозно ставлячись до принципу внутрiшньопартiйноi демократп». I додае , «що внутрГшньопартшна демократГя заперечуе принцип вождизму, вимагае внутрГшнього порядку формування волГ в органГзацГйному апаратГ». Що це означае, по факту? Йде мова, що статут та програма полГтично'' парти повиннГ спиратися на внутрГшньопартшнш демократп як засобу забезпечення демократичноi та ефективних внутрГшньопартГйних зв'язкГв (вертикальних та горизонтальних, за типом утворення). КрГм того, цшком правильним е думка Ю. Шведи, що взагалГ утворення та дГяльнГсть партГйних оргашв, визначення прав та обов'язкГв члешв, правила щодо висунення кандидатГв на полГтичнГ посади й питання фшансування - всГ щ завдання й функцп повиннГ бути врегульованГ внутрГшшм демократичним устроем полГтично'' партп[8, с. 146]. Якщо цього немае, полГтична партГя вщверто манГпулюе своею приналежшстю в ГдеологГчному та органГзацГйному аспектГ до демократичних полГтичних ГнституцГй i в майбутньому е готовою платформою для приходу до влади автократГв чи навГть « демократичних популГстГв». ОстаннГ, як ми вважаемо е сучасною полГтичною та партГйною тенденщею не лише в Укра1нГ , але й в кранах Об'еднаноi Свропи, де зараз евроскептецизм виходить в полГтичнГ прГоритети громадськоi дуки чим демократичш Гдеали, якГ втрачають лептимну пГдтримку.
ЦГкавим е позищя вченого А. ЛГндсдея, який в свош роботГ «The Modern Democratic State» (1943 р.) розмГрковував: «щоб встояти демократГя повинна буде використовувати i пристосовувати до справи будь i всшяке вмГння, знання i керГвництво, яке тГльки зможе надаватися в ii розпорядженш. Без знання i вмГння, далекоглядностГ i керГвництва неможливо утримувати цей складний i взаемозалежний свГт, в якому ми живемо. Будь-яке зведення в культ некомпетентносп здатне лише привести до катастрофи» [11].
Якщо ми говоримо про своерщш рацюнальш вимоги до сприяння внутрГшньопартшнш демократп, вочевидь треба говорити, що партшш структури повиннГ мати можливють самостГйно ухвалювати рГшення без домГнуючого впливу
вищого рiвня, але за його шщативи у управлiнcькому та оргашзацшному розвитку пол^ично!' партп'. Ми волiемо погодитись iз полiтологiчною тезою вченого Ю. Шведи, про те, що проблема рeалiзацii внутршартшно!' демократа в Укра'ш полягае переважно у тому, що наявна внутршня оргашзащя партiй не досить розвинена. Крiм того, на його думку, пол^ична воля нацiональних кeрiвних кадрiв партш надто слабка для того, щоб сприяти формуванню внутршартшно!' волi або просто схвалювати його, особливо у тих випадках, коли йдеться про штереси, особи, кандидатури та посади. Для нижчих партшних структур з тако!' манери повeдiнки виникае дистанщя до власно!' партп', бо за подiбного зменшення cамоcтiйноcтi не можуть з'явитися аш eнтузiазм, анi мотиващя, анi консенсус [8, с. 145]. Вщповщно, перебування в лавах пол^ично!' сили перетворюються на «рутину», до виконання яко!' людина не мае ш iнiцiативи нi волi, ш бажання вносити cвiй iнтeлeктуальний внесок над популяризащю iдeалiв партп' серед громадян та cоцiалiзацiю !'х в партшне полiтичнe бачення сьогодення. Як цшком гiпотeтичнi результати, можна очшувати, що партiйнe кeрiвництво без шщативносп та профeciйного ре&шзацп партшно!' стратеги в рамках горизонтальних партшних зв'язюв
не гарантувати ухвалення рiшeнь в розумному часовому вiдрiзку, а cамi цi рiшeння будуть лише cимволiчно як виражати, так i тдтверджувати вiдcутнicть icнуючого в партп' консенсусу з приводу засадничих положень, яю хвилюють виборцiв пол^ично!' партп'. На сам кшець, гострою для процесу укра'нського партiйного фiлогeнeзу, проблемою е наявшсть суперечливих думок i переконань, що переростають у вщверту боротьбу фракцш в ceрeдинi пол^ично!' партп', адже в сво!'й природi мають небезпечний i деструктивний «управлшський пострадянський ген», коли е правильне ршення «партп'», «!'!' лiдeра», а решта позицiй, мають виходити саме з алгорш^в рiшeння партiйного лiдeра (^в). На cьогоднi збереження подiбного способу «ухвалення ршень» в партп' е найпршою iнcтитуцiйною практикою, яку можна припустити, i в рeзультатi може привести лише до повно!' дискредитаци пол^ично!' партп'.
Разом з тим, варто не забувати, що починаючи з 1922 по 1991 року домшуючою позищею, що вкоршювалась в громадську думку тодi ще радянсько!' Укра'ни керуючо!' ролi едино!' комушстично!' пол^ично!' партп', яка не допускала жодно!' до пол^ично!' альтернативи. А з оргашзацшно!' точки зору, на мюцях допускала лише рeалiзацiю виконавчих функцiй, а не керуючих. Сьогодш ж функцiонування та розвиток посткомушстичного cуcпiльcтва в Укрш'ш характеризуеться лшвщащею монополп одше!' партп' на владу, виникненням i становленням багатопартiйноcтi, яка е важливою ознакою демократично!' правово!' держави. Саме через пол^ичш партп', суспшьно-полiтичнi рухи, рiзнi громадсью об'еднання, волонтeрcькi cпiльноти до активно!' державотворчо!' дiяльноcтi мають залучатися широк верстви населення, рeалiзовуватиcь i захищатися полгтичш та eкономiчнi iнтeрecи рiзних cуcпiльних верств в Укрш'ш [7]. Очевидно треба говорити про адаптовану до укра'нських реалш cоцiальну модель взаемодп, одними iз iнiцiаторiв яких можуть i мають стати украшсью полiтичнi партп' нов^ньо!' оргашзацшно!' будови, яка передбачатиме, що широку автоном^ горизонтальних внутрiшньопартiйних зв'язкiв в межах кшькох дихотомiчних впливiв: пол^ично!' стратеги партп', поличного порядку денного i характеру шституцшно!' реакцп на не!'; високо!' профeciоналiзацii партiйних кадрiв, що вщдаш щеологп партп' та !'!' iнcтитуцiйнiй cпроможноcтi до змiн в кра'ш.
З приводу саме сощально!' взаемодп в укра'нському iнтeлeктуальному дискурс примiтно видiляетьcя думка вченого, пол^олога - Тараса Плахтiя, який компонуе свою точку зору з одного боку позитивними рисами укра'нсько!' ментальносп, з шшого боку !'х цшшсними протилежностями.
Згiдно доcлiджeнь, вiтчизняного пол^олога, було виявлено, що найбiльш характерними позитивними рисами ментальносп украшщв е висока шту'щя та
чуттевГсть як ii основа, образнГсть i вроджена релтйшсть [4]. Варто вГдзначити, що в сучасному свт, в свГтГ пбридних полГтичних режимГв, «фейкових» полГтикГв, амбГвалентних полГтичних партГй подГбнГ риси суспшьства часто можуть стати об'екту полГттехнологГчного впливу напередоднГ виборчого процесу чи навГть пГсля нього для досягнення владних i контр владними елГтами сво'х его'стичних цГлей. В укра'нський полГтичних реалГях, цГ риси можуть факторами як устшно'' полГтично'' участГ громадян в полГтицГ, згадаймо неймовГрних громадянський поступ по всГй Укршш пГд час «Революци ГГдностГ», так i чинниками полГтико-свГтоглядного самообману, коли в контекст протесних дГй на аванс сцену виходять одюзш невщомГ парти та лГдери, якГ «зачаровують» своею харизмою та «програмою», але за якими в реальности не мае фундаментально'' полГтично'', фшансово'', цшшсно'' пГдтримки.
Характерною негативною рисою е "надлишкове гетьманство", що позначаеться присшв'ям: "Де два украшщ - там три гетьмани". Вона, на думку украшського полГтолога Т. ПлахтГя, свщчить про «украшську патологГчну нездатнГсть домовлятися, дГяти колективно, високу схильнГсть до шдивщуалГзму та вГдкидання всякого авторитету» [4]. Певна рГч, адептГв ще' думки, яка тимчасово мае мюце бути, в Укршт i за ii межами знайдеться чимало. Водночас, варто застерегти скептиюв нацГетворчого процесу, досвщ свГдомих громадянських протестГв - «наприклад «РеволюцГя на гранГтГ» та «РеволюцГя ГГдностГ» - це одш з найбшьш показових аспектГв, що укра'нське суспГльство, точнГше його пет мобГльнГ верстви - готовГ вщстоювати спГльно сво'' права та свободи.
Окремими чином ряд науковщв, втому числГ, вже зазначений Т. Плахтш до т.з.в. «негативних рис укра'нсько' ментальностГ» вщносить -"хатаскрайнГсть", яка виявляеться у вщчуженому ставленнГ до зовнГшнього свГту, намаганнГ самозануритися у власний внутрГшнш свГт, аж до спроб побудови гармоншного мГкросвГту на власному подвГр'' з метою Гзолюватися вГн несприятливо'' зовшшньо'' реальностГ та суспГльних подш [4]. Щодо кореляци цього виводу науковця Гз тематикою нашого наукового дослщження варто вГдзначити наступне. Якщо критично проаналГзувати, для прикладу, лише передвиборчГ програми, бачення (див. «марення»), полГтичних партГй щодо ГнтеграцГйного поступу Укра'ни, ii полГтичного майбутнього к держави за ix «доступу» до влади та фшансових ресурсГв складаеться враження, що скомпонованГ цГ програми полГтичними органГзацГями з паралельного всесвГту, де в Укра'нГ вже немае ш корупцГйного фактору, нГ дискредитацш них умов для виживання громадянського суспшьства i саме воно завше демонструе сво'' активГстськГ позицГ''.
На нашу думку, всГ наведенГ «негативш риси» укра'нцГв, можна адаптувати i до органГзацГйного процесу партГйно'' розбудови в Укршш. Особливо цГ акценти актуальш, якщо проаналГзувати численш конфлшти в серединГ партГй мГж ix керГвництвом та регГональними активГстами, щодо впровадження тактики та стратеги парти, односторонньо'' (зГ сторони керГвництва) партшно' реакцГ'' на загальнодержавнГ виклики, конфлГкпв щодо практичного втГлення забовязень рядових партшщв та керГвникГв правилам та «догмам» партшних статутГв.
ПолГтолог Т. Плахтш, зауважуе, що надзвичайно важливу роль ввдграють прийнятГ правила та ролГ у громадських органГзацГях та партГях, якГ запропоновано ix учасникам у статутах. Очевидно, що конструкщя ¡ерархи з розподГлом ролей у нш, який закрГплено у шаблош статутГв чи не на законодавчому рГвш, буде приводити до стшкого повторення процесГв утворення, подрГбнення i деградацГ'' полГтичних партГй та ГО, якГ ми спостерГгаемо вже протягом багатьох рокГв. За його словами, мова йде про конструювання будови i, вщповщно, ролей та правил поведшки (гри) учасникГв ГО та партГй, якГ б приводили до стшкого позитивного результату. Ним, у кшцевому рахунку, буде прийняття ново'' шкали цшностей, за яко'' на вершину виконавчих суспГльних
iерархiй потраплятимуть ri, хто мае найвищу квалiфiкацiю, штелект, набiр певних морально-етичних особистих якостей та найбшьше робить для сво!'х cпiввiтчизникiв [4].
Вiдповiдно, оптимальною для украшщв моделлю сощально!' взаемодп, дiевий мeханiзм яко!' визначають характeрнi риси нащонально!' мeнтальноcтi, е органiзацiя мережевого типу, яка функщонуе у рeжимi атрактивно!' гри з певним набором правил i алгоритмiв, наповнена живою щеолопею та структурована у малi групи для створення умов творчо!' рeалiзацii учаcникiв, кожен з яких мае можливють приймати вci ршення особисто без делегування владних повноважень [4].
Якщо критично проаналiзувати еволющю органiзацiйного комунiкацiйного розвитку пол^ичних партп в Укрш'ш варто говорити про численш симптоми «унеможливлення внутршньопартшного росту» (див. «розвитку»). До них, на нашу думку, слщ вщнести, по-перше, партiйний непотизм та пол^ико-партшний фамiлiям,
Притаманш украТнцям риси та 'ix роль у визначенн! оптимально? KyiVli ВСТВО; ПО-Друге, СИСТеМШ nOJliTHKO-
фiнанcовi швестицп в укрiплeння демократичного оргашзацшного фасаду партп' при збереження узурпацп визначення партiйним кeрiвництвом вeкторiв та односторонньо!' оцiнки рeзультатiв дiяльноcтi партп' в регюнах та на загальнодержавному рiвнi; по-трете, небажання мiнiмiзацii односторонньо!', зi сторони партiйного кeрiвництва нав'язування внутрiшньопартiйного дискурсу та модел1 реакцп на зовшшньо партiйнi виклики, субтдтримку cоцiально значущих проeктiв шших рeгiональних оceрeдкiв один одним.
На сьогодшшнш полiтичний момент, полiтичним партся в Укрш'ш для початку необхщно припинити системно саботувати свое функщональне призначення в полiтичнiй cиcтeмi держави та пeрeорiентуватиcь в органiзацiйному розвитку з пол^ико^мщжевих проeктiв полiтикiв до результативно!' пол^ично!' партп' iз сучасною внутрi шньопартi йною комунi кащ ею.
Для цього, закликаемо пол^ичш партп' в сво!'х стратепчних планах розвитку врахувати такi акценти на: 1) оргашзацшний розвиток пол^ично!' сили, що передбачае вийти iз нав'язливо!' «електорально! зони комфорту»; 2) системне утвердження алгорш^в внутршньопартшно!' демократа;
3) профeciоналiзацiю партiйного активу та кeрiвництва рeгiональних партiйних оceрeдкiв iз врахуванням можливостей !'х партшно!' пeрeорiентацii; 4) cприяннi збiльшeнню точок бiфуркацii горизонтальних та вертикальних партiйних зв'язюв з одночасним вiдходом вiд ризику ставки на розвиток одного з титв внутршньопартшно!' комушкацп аби уникнути маркузiвcькоi «одновимiрноcтi». А для цього треба вщмовитись вiд пост виборчо!' електорально!' риторики та уможливлювати пол^ичну транcформацiю пол^ично!' партп' «закритого акцюнерного типу», де все вирiшуе партшне кeрiвництво та фiнанcовi-промиcловi групи до партшних об'еднань, що функцiонують , як один iз ефективних сощальних лiфтiв.
Список використано1 л1тератури:
1. Вебер М. Политика как призвание и профессия [Электронный ресурс] / М. Вебер. — Режим доступа :
http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/vebizbr/08.php ; Veber M. Politika kak prizvanie i professiya [Elektronnyy resurs] / M. Veber. — Rezhim dostupa : http://www.gumer.info/bibliotek_Buks/Sociolog/vebizbr/08.php
MOfleni conianbHoV взаемодп.
2. Дюверже М. Политические партии / М. Дюверже; пер. с франц. Л. А. Зиминой.
— Москва : Академический Проект, 2000. — 538 с. ; Dyuverzhe M. Politicheskie partii / M. Dyuverzhe; per. s frants. L. A. Ziminoy. — Moskva : Akademicheskiy Proekt, 2000. — 538 s.
3. Майданюк €. Iсторiя та теорiя пол^ичних партш [Електронний ресурс] / С. Майданюк, Н. Чорна. — Режим доступу : http://www.rusnauka.com/35_OINBG_2012/Politologia/8_122814.doc.htm ; Maidaniuk Ye. Istoriia ta teoriia politychnykh partii [Elektronnyi resurs] / Ye. Maidaniuk, N. Chorna. — Rezhym dostupu : http://www.rusnauka.com/35_0INBG_2012/Politologia/8_122814.doc.htm
4. Плахтш Т. Оптимальна модель сустльно'1 взаемодп: украшська верая [Електронний ресурс] / Т. Плахтш / Украшська правда. — Режим доступу : http://www.pravda.com.ua/columns/2010/06/2/5095836 ; Plakhtii T. Optymalna model suspilnoi vzaiemodii: ukrainska versiia [Elektronnyi resurs] / T. Plakhtii / Ukrainska pravda.
— Rezhym dostupu : http://www.pravda.com.ua/columns/2010/06/2/5095836
5. Тимченко М. Особливосп пол^ично!' взаемодп груп штереав у внутршньопартшних комушкацшних процесах / М. М. Тимченко // Вюник Дншропетровського ушверситету. Серiя : Фiлософiя. Сощолопя. Полiтологiя. - 2015. -№ 5. - С. 117-125 ; Tymchenko M. Osoblyvosti politychnoi vzaiemodii hrup interesiv u vnutrishnopartiinykh komunikatsiinykh protsesakh / M. M. Tymchenko // Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu. Seriia : Filosofiia. Sotsiolohiia. Politolohiia. - 2015. - № 5. -S. 117-125.
6. Тома Ю. Коммуникативное поле политических партий: региональный аспект / Ю.Тома // Актуальные проблемы современной науки и образования : сб. науч. тр. аспирантов и соискателей. - Ростов н/Д. : Изд-во ЮФУ, 2010. - С. 35-41 ; Toma Yu. Kommunikativnoe pole politicheskikh partiy: regionalnyy aspekt / Yu.Toma // Aktualnye problemy sovremennoy nauki i obrazovaniya : sb. nauch. tr. aspirantov i soiskateley. - Rostov n/D. : Izd-vo YuFU, 2010. - S. 35-41.
7. Шведа Ю. Розвиток теорп партш та партшних систем в Укршш / Ю. Шведа // Пол^ична наука в Укршш: стан i перспективи : матер. всеукр. наук. конф., м. Львiв, 1011 трав. 2007 р. - Львiв : ЦПД, 2008. - С. 50-55 ; Shveda Yu. Rozvytok teorii partii ta partiinykh system v Ukraini / Yu. Shveda // Politychna nauka v Ukraini: stan i perspektyvy : mater. vseukr. nauk. konf., m. Lviv, 10-11 trav. 2007 r. - Lviv : TsPD, 2008. - S. 50-55.
8. Шведа Ю. Теорiя полггичних партш i партшних систем : навч. поаб. / Ю. Шведа. - Львiв : Трiада плюс, 2004. - 528 с. ; Shveda Yu. Teoriia politychnykh partii i partiinykh system : navch. posib. / Yu. Shveda. - Lviv : Triada plius, 2004. - 528 s.
9. Шиманова О. Виборчi списки як шдикатор внутршньопартшно!' комушкацп (на прикладi виборчо!' кампанп 2006 р.) / О. Шиманова // Украшська нащональна щея: реалп та перспективи розвитку. - 2009. - Вип. 21. - С. 180-184 ; Shymanova O. Vyborchi spysky yak indykator vnutrishnopartiinoi komunikatsii (na prykladi vyborchoi kampanii 2006 r.) / O. Shymanova // Ukrainska natsionalna ideia: realii ta perspektyvy rozvytku. - 2009. -Vyp. 21. - S. 180-184
10. Шляхтич Р. П. Протистояння ОУН(Б), УПА та радянсько! влади на територп Захщно! Украши у повоенний час (1945 Ц сер. 1950-х рр.) : автореф. дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00.01 / Роман Петрович Шляхтич; Нац. ун-т «Киево-Могилянська академiя». - Ки'в , 2011. - 20 c. ; Shliakhtych R. P. Protystoiannia OUN(B), UPA ta radianskoi vlady na terytorii Zakhidnoi Ukrainy u povoiennyi chas (1945 Ts ser. 1950-kh rr.) : avtoref. dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.01 / Roman Petrovych Shliakhtych; Nats. un-t «Kyievo-Mohylianska akademiia». - Kyiv , 2011. - 20 c.
11. Lindsay A. The Modern Democratic State / A. Lindsay. - London ; New York : Oxford University Press, 1962. - 286 p.
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17_
Стаття надiйшла до редакцп 10.12.2016 р.
K. Odarchenko
THEORETICAL AND PRACTICAL DIMENSIONS OF INTERNAL COMMUNICATIONS AGAINST SOCIAL INTERACTION MODELS IN UKRAINE
The article deals with theoretical and practical dimension of internal communications on a background of social interaction model in Ukraine. In addition, the article provides a theoretical overview of the specific organizational development ofpolitical parties by Weber.
Established that the specific organizational structure of the parties are: firstly, that her organization needs most adequately reflect the structure as potential voters and those segments of society that the party is trying to win over during the election campaign; secondly, that the organization should ensure decision-making, and that in a reasonable period of time; thirdly, the inner decision-making process should make possible the rapid adoption of unambiguous responsible decision that will be an expression and confirmation of the existing parties in consensus on the fundamental provisions of concern to voters. fourthly, that the changes in the party organization should occur in the context of changes taking place in an environment party.
Determined that the optimum for Ukrainian model of social interaction, is an organization of network type, which operates in a mode atraktyv game with a certain set of rules and algorithms, filled with lively ideology and structured in small groups to create conditions for creative implementation participants, each of whom has the ability to take all decision personally, without delegating powers.
Keywords: inner communication, internal democracy, the organizational structure.
УДК 321.64(519.3)"1991/2016"
1.Ю. Осадчук
ПОЛ1ТИЧНИЙ РЕЖИМ ШВН1ЧНО1 КОРЕ1 (1991-2016): ТОТАЛ1ТАРИЗМ ЧИ ПОСТТОТАЛ1ТАРИЗМ?
Визначено основт поняття для позначення сучасних тоталтарних режимiв. Проаналiзовано полтичний режим Швшчног Корег у 1991-2016 рр. Встановлено, що сучасний полтичний режим КНДР, в якому die офщйна iдеологiя; icнуе розкол мiж двома окремими центрами в партгг (обмежений плюралiзм); немае повног монополгг на вЫ сфери ЗМ1; полщейський контроль i терор не е «всеохопними», проте гхня роль в полтичнт cиcтемi КНДР залишаеться вагомою; вiдбуваeтьcя поступова ерозiя/руйнування централiзовано'г плановог економти держави, що, сприяло формуванню ттьово'г приватног економти; провiдну роль у полтиц та розподш ресурЫв вiдiграють вiйcьковi, не е класичним тоталтаризмом. Сучасний полтичний режим Швшчног Корег визначено як посттоталтаризм.
Ключовi слова: полтичний режим, тоталтаризм, ерозтний тоталтаризм, посттоталтаризм, авторитаризм, Швтчна Корея.
Пол^ична система Швшчно! Коре'1' залишаеться одшею з найбшьш закритих пол^ичних систем св^у. В украшськш пол^ичнш наущ полтичний режим КНДР, особливо, на сучасному етат його розвитку, е недостатньо дослщженим. В цьому контексп можемо вщзначити аналiз поличного режиму Швшчно'1 Коре'1 В. Литвином в контексп шституцшних та процесуальних вимiрiв аналiзу пол^ичних режимiв сучасних кра'1'н св^у [7, с. 273-277]. Серед росшських дослщниюв грунтовний аналiз полггичного
