CC BY
197Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 21 (60). № 2. 2008 г. С. 98-105.
УДК 342.728
Кафарський В.
ПРАВОВ1 ПИТАННЯ ВИЗНАЧЕННЯ ПОНЯТТЯ «ПОЛ1ТИЧНА ПАРТ1Я»
У науковш статп автор анашзуе рiзнi пщходи визначення поняття "полггачш парти", виявляе !х характернi ознаки, та основнi вимоги, якi висовують для дiяльностi полiтичних партiй. Автор розглядае значення партiй для сусшльства та розкривае проблемы украшського законодавства вщносно полiтичних партiй.
Ключовi слова: полггичш партп, законодавство, об'еднання громадян.
Першочерговим з точки зору науки е визначення категоршного апарату. Публщистичний шдхщ до ще1 проблеми може створити дисбаланс в подальшому регулюванш дiяльностi, встановленнi прав i обов'язюв певного суб'екта. Водночас, близьке до суп визначення поняття "полiтична партя" е досить важливим, бо пов'язано зi зростанням ролi цього шституту в полiтичнiй системi суспiльства:
1. Введення пропорцшно1 системи обрання депутатiв всiх представницьких органiв (крГм сшьсько1, селищно! рад) посилить роль полггачно! партп в формуваннi як закошв так i мiсцевих нормативних актiв.
2. Формування Кабмiну за безпосередньою участю партiй дозволить !м здiйснювати кадровi, а вiдповiдно - i контролюючi функцп щодо виконавчо! влади.
3. Частковий партiйний iмперативний мандат (можливiсть позбавлення депутатсь-ких повноважень в разi невходження або виходу депутата з фракцп партп, за списками яко! вiн обирався) законодавчо закрiплюе зв'язки мГж полггачною партiею та й фракцiею в парламент i посилюе вплив партшно1 елiти на народних депутатiв.
Змша ролi партiй в полiтичнiй системi вимагае вщповщного законодавчого регу-лювання. Адже, "вщ наявностi в чи шшо1 оргашзацй ознак партп "залежить И вщповщний правовий статус, и права та обов'язки в поличнiй та громадськiй сферах, особливе функцюнальне становище в державному мехашзмг iншi практичнi моменти, якi вщрГзняють полiтичнi партй вiд виборчих союзiв, груп тиску, громадських органiзацiй" [1, с. 29]. Тому, одним з першочергових завдань як для науковщв так i законодавцiв мае стати уточнення поняття "полiтична партя", що в свою чергу, допо-може визначити роль i мiсце полггачних партiй в суспiльно-полiтичних процесах Украши.
Вiдмiтимо, що iснуе два основних недолiки в пiдходах до визначення поняття "полггачна партя", а саме:
а) вщсутнють правового визначення. Законодавчi акти деяких кра1нах з демокра-тичними традищями, наприклад, США, Франщя не мiстять юридичного визначення поняття "полггачна партя". Звичайно, в стабшьнш полiтико-правовiй системi, з досить глибокими традищями це не вiдiграе суттево1 ролг Однак, вплив полггачних партш на владу Г сустльство постшно змшюеться, що, вщповщно вимагае розширення, або й об-меження !х повноважень. Недосконале законодавче провадження цих питань може при-звести до юридичних казусГв. Зокрема, в Францп, вщсутнють юридичного визначення
поняття "полпична mp™" пpизводить до маншулювань з деpжавним вiдшкодyванням паpтiйниx затpат.
б) наявнiсть в piзниx законодавчих актах piзниx дефiнiцiй. Вщсутшсть вщповщного piвня пpавовоï кyльтypи як i pозyмiння pолi полiтичниx mp™ в сyспiльномy життi може ^извести до iснyвання в pамкаx одше1' полiтичноï системи двох та бшьше визначень поняття "полпична mp™". Що ми й спостеpiгаeмо в У^ам. У вiтчизняномy законодавствi можна видшити два шдходи до pозyмiння суп полiтичноï паpтiï: один iз них закладаеться y Конститyцiï, iнший - в Закош "^о об'еднання громадян". Ще одне з визначень мютиться в Законi Пpо полiтичнi mpri в Укpаïнi, але в цшому воно вiдповiдаe Конституций Закон "^о об'еднання громадян" визначае паpтiю як "об'еднання громадян - пpиxильникiв певно1' загальнонацiональноï пpогpами сyспiльного pозвиткy, яю мають головною метою участь y в^обленш деpжавноï полiтики, фоpмyваннi оpганiв влади, мiсцевого та pегiонального самовpядy-вання i пpедставництво в ïx складГ' [2, ст. 2]. Конституцш фоpмye лаконiчне визначен-ня: "полгтичш паpтiï в Укpаïнi спpияють фоpмyванню i виpаженню полiтичноï волi громадян, беpyть участь y вибоpаx" [3, ч. 2 ст. 36]. Не зважаючи на те, що цю складову досить важко назвати визначальною pисою полiтичноï паpтiï, тим не менш вона стала пеpвинною y понятп «полпична mp™». Так, в Закош "^о полiтичнi паpтiï в Укpаïнi" пiдкpеслюeться, що полiтична mp™: "це заpеeстpоване згiдно з законом добpовiльне об'еднання гpомадян - пpиxильникiв певно1' загальнонацiональноï пpогpами сyспiльного pозвиткy, що мае своею метою с^ияння фоpмyванню i виpаженню полiтичноï волi гpомадян, беpе участь y вибоpаx та iншиx полiтичниx заходах" [4, ст. 2].
Як бачимо, мгж шдходами до pозyмiння поняття "полпична паpтiя" е piзниця. Закон "^о об'еднання гpомадян" акцентуе увагу на метi полiтичноï паpтiï та ïï yчастi в yпpавлiннi полпичними пpоцесами чеpез оpгани влади та мюцевого самовpядyвання, в той час, як Закон "^о полiтичнi mpm в Укpаïнi" pозглядаe ïï чеpез пpизмy фоpмyвання i виpаження полiтичноï волi гpомадян та yчастi y вибоpаx. Таю pозбiжностi викликанi piзними пiдxодами до визначення паpтiï з боку полiтичноï та юpидичноï науки. «Яко-гось загального, yнiвеpсального визначення полгтичних mp™... не юнуе» [5, с. 268]. Залежно вщ домiнyючоï наyковоï паpадигми чи дослiдницькоï школи до якоï належить вчений як i pолi полiтичниx паpтiй y сусшльстш, y визначеннi наголос pобиться на тiй чи iншiй ознащ. "У класичному pозyмiннi полiтична гартя - це оpганiзацiя, що об'еднуе на добpовiльниx засадах найактивнiшиx ^ед^^ни^ тих чи iншиx класiв, сощальних веpств i гpyп. Основним ^изначенням паpтiï е полiтична освiта мас та на-дання цiлеспpямованого й оpганiзованого xаpактеpy ïx дiям для захисту власних iнтеpесiв" [6, с. 43]. В той же час, в полполопчнш лiтеpатypi iснye значна юлькють iншиx пiдxодiв до визначення поняття "полгтична паpтiя": "Паpтiï pозyмiють як своepiднi штаби для шдготовки до чеpговиx вибоpiв, як засоби пеpетвоpення волi iндивiдiв на колективну волю, як знаpяддя yчастi громадян y фоpмyваннi полiтики деp-жави, як зашб впливу полiтичноï та деpжавноï елiти на маси [7, с. 474]. Постшна змiна впливу полiтичниx паpтiй на сyспiльство ^иводить до змiни ïx pолi в полгтичнш оpганiзацiï сyспiльства. "Ускладнення сусшльного життя й гpомадськиx стpyктyp ускладнюе й задачi паpтiй, ïx суспшьш зв'язки. Взагалi-то, будь-яка сyспiльна фоpмацiя, виникнувши... видозмiнюeться, набувае або вт^ачае тi чи iншi фyнкцiï" [8, с.
99
70]. Вже сьогодш в рядГ кра1н утворюють партп, яю не "вписуються" в класичне визначення. До них можна вщнести партп-рухи ("зелеш", еколопчш та ш.), "з вшьшшою, н1ж в традицшних кадрових партях, оргашзащею, програмою, яка концентруеться навколо одше1 проблеми, Г вщсутнютю вщмшностей м1ж активютами партшними Г активютами руху. Це Г партп-блоки (наприклад, Союз за французьку демократда, як Г партп, що ви-никли в пострадянських сустльствах). З'явились навГть "партп ЗМ1" ("Вперед, 1таше!")... Стае бшьш рухомим кордон мГж партями як такими Г групами штересГв" [8, с. 70-71]. Зрозумшо, змши що вщбуваються в полггачних партях, призведуть до подальшо1 правово1 регламентацп !х д1яльносп. В такому випадку, законодавство на-штовхнеться на проблему вщповщносп визначення "полгтично1 партп" динамГчним процесам, що вщбуваються на рГвш як внутрГшньопартшного життя, так Г в системГ сустльних вщносин. Виршити цю проблему можна або сформувавши загальне визначення яке б давало бшьш-менш стале розумшня полггачно1 партп, або ж постшно вщслщковувати т тенденцп яю вщбуваються в партшному житп. Перший, найбшьш легкий варГант необхщно вщкинути вщразу, оскшьки в такому випадку юнуе ризик "пщпадання" пщ визначення полггачних партш близьких до них утворень. Другий пщхщ можливий лише в умовах систематизаци законодавства: оскшьки дГяльнють полггачних партш регулюються рГзними галузями права, то змши в одному Гз закошв повинш сшввщноситись з шшими. Як бачимо, осмислюючи понятшний апарат, украшсью законодавщ не врахували цих питань, тому пщ час формулювання визначення «полггачна партя» в Закош "Про полггачш партп в Укра1ш" змшилась як суть по-няття так Г розумшня полггачно1 партп, але не в кращу сторону.
Отже, формулювання чГткого уявлення про партш вимагае посилення уваги до И складових - квашфГкацшних ознак. У вГтчизняному законодавствГ партя е колективним утворенням, своерщною формою об'еднань громадян. На цьому акцентують увагу обидва закони, що регулюють д1яльнють полГтичних партш, бшьше того ця кватфшацшна ознака е першочерговою в !х визначенш. Але, вщповщно до одного партш - це "громадське формування" [2, ч. 1. ст.1], згщно шшого - це - "об'еднання громадян" [4, ст. 2]. Виходячи з цього, постае питання - яю ознаки вирГзняють полГтичну партш з-пом1ж шших об'еднань?
Законодавство багатьох кра1н встановлюе, що головною ознакою партп е своерщна мета - вони "прагнуть Гз завоюванням влади задовольнити штереси сво1х прихильниюв й реашзувати сво! програмш установки" [9, с. 141]. Тобто партп спрямовують свою дГяльнють на завоювання Г здшснення державно1 влади. Ця мета по-рГзному фГксуеться у визначенш партш тих чи шших кра1н, але суть залишаеться одна Г та. Зокрема, закон про полггачш партп ФРН вказуе, що "полггачна парт1я...бере участь у представництвГ населення в БундестазГ або ландшафтах" [10, с. 34], в Македони партп "мають на мет участь у здшсненш влади" [10, с. 37]. В той же час, в Закош „Про полггачш партп в Укра1ш" положення про вплив на державну владу упускаеться. НавГть "участь у вибо-рах", як складова визначення «полгтично1 партп» в Закош „Про полггачш партп в Укра1ш" не в повнш мГрГ вщповщае поставленш перед партГею метГ. "Завдання полггачно1 партп полягае не лише в тому, щоб виграти вибори, а й у тому, щоб працю-вати у вищому представницькому оргаш, у його фракщях Г комитетах" [11, с. 477]. В цьому розумшш показовим е визначення Закону "Про об'еднання громадян", за яким
100
паpтiï - це об'еднання, що ставлять "головною метою участь y в^облеш деpжавноï полiтики, фоpмyванню оpганiв влади, мiсцевого та pегiонального самовpядyвання" [2, ст. 2]. На думку фаивщв, головною вадою Закону „^о полiтичнi паpтiï в Укpаïнi" е те, що в ньому не вiдобpажено основне завдання паpтiï - участь y фоpмyваннi оpганiв деpжавноï влади та мiсцевого самовpядyвання i вплив на ïx дiяльнiсть" [12, с. 18].
Слщ звеpнyти увагу, на те, що паpтiя е колективним yтвоpенням гpомадян, а не ко-лективним yтвоpенням як таким, що по-пеpше, виpiзняe ïï вщ вибоpчиx блокiв, що е об'еднанням паpтiй.. По-дpyге, поняття "гpомадянин", виключае можливiсть вступу до полiтичноï паpтiï осiб, якi не мають вибоpчого пpава в Укpаïнi, тобто - громадян iншиx кpаïн та апатpидiв. Власне, останне зpозyмiло з точки зоpy того, що мета паpтiï - фоp-мування деpжавноï политики.
Для полiтичноï паpтiï, як об'еднання, пеpш за все xаpактеpно наявнють спiльниx iнтеpесiв його членiв. Як пiдкpеслюe К. фон Байме, полгтична паpтiя - „це гpyпа громадян однодумщв, якi дiють сшльно для досягнення спiльниx цiлей". Близька до цього визначення позиц1я Н.А.Макдональда, який ствеpджye, що „паpтiя - це група людей, об'еднана навколо певного т^есу, який вони намагаються pеалiзyвати i значення яко-го узагальнюеться в певних iдеяx" [Цит. за 1, с. 30].
Щодо паpтiï, то законодавством пеpедбачено документальне вiдобpаження об'еднуючих iнтеpесiв - ^ограми полiтичноï паpтiï. ïï наявнiсть е одшею з ознак паpтiï, що в1,^зняе ïï вiд iншиx суспшьних об'еднань, для яких вона, вщповщно до законодав-ства не е обов'язковою.. Пщ час pеeстpацiï всх об'еднань гpомадян лише полiтичнi mpm "подають також своï пpогpамнi документи" [2, ч. 2 ст.15]. Кpiм того, пpинцип eдностi на осжв певноï пpогpами вноситься вже в саме визначення полiтичноï паpтiï, за яким вона е "об'еднання громадян - пpиxильникiв певноï загальнонацiональноï ^о-гpами сyспiльного pозвиткy" [4, ст. 2]. Законом „^о полiтичнi mpm в Укpаïнi" навiть акцентуеться увага на тому, що паpтiя мае своïм обов'язком yтвоpити iдеологiчнy ос-новну своeï дiяльностi: "полiтичнi mpm повиннi мати пpогpамy" [4, ст. 7].
№рма пpо "спiльнiсть погщщв", як ознака полiтичноï паpтiï, е загально^ийня-тою. Так, естонський закон на таку квалiфiкацiйнy ознаку вказуе опосеpедковано "метою (mprü) е в^аження спiльниx iнтеpесiв своïx члешв та пpиxильникiв" [10, с. 38]. Хоча, pяд нацiональниx законодавств ^о полiтичнi паpтiï не мiстить посилань на щейну спiльнiсть (ФРН, Болгаpiя, Угоpщина), однак це можна вважати винятком.
Вщповщно до концепцiï Дювеpже паpтiя pозглядаeться як об'еднання, яке мае свою стpyктypy, е вщносно сталим, довгоiснyючим соцiальним фоpмyванням [1]. Отже, наступною ознакою визначення полiтичноï паpтiï е оpганiзацiйна стpyктypа. "Наявнють pозгалyженоï паpтiйноï оpганiзацiï, яка охоплюе також мюцевий piвень, iснyвання стшких i мiцниx систематичних зв'язкiв м1ж загальнонацiональним центром локальни-ми паpтiйними оpганiзацiями, вiдpiзняe полiтичнy паpтiю вщ паpламентськоï фpакцiï" [1, с. 32]. До цього добавимо, що С.Вят^ оpганiзацiйною складовою позицiонye полiтичнy паpтiю вщ сyспiльно-полiтичниx pyxiв. «Паpтiя - це такий полiтичний pyx, який мае високий стyпiнь оpганiзацiï» [5, с. 287] Хоча, бшьшосп ^аш постсоцiалiстичниx кpаïн не xаpактеpний акцент на цш складовiй, в у^ашському законодавствi необxiднiсть оpганiзацiйноï основи визнаеться частково, а саме чеpез ви-моги до статуту Закон "^о полiтичнi паpтiï" встановлюе основнi оpганiзацiйнi чинни-
101
ки: "Статут полгтично1 партп мае мiстити такi вiдомостi:... 5) порядок створення, за-гальну структуру та повноваження обласних, мiських, районних органiзацiй полгтично1 парти та 11 первинних осередюв" [4, ст. 8]. Крiм того, партiя сво!м обов'язком мае утво-рити органiзацiйну вертикаль шсля реестраци: "полГтична партiя протягом шести мiсяцiв з дня реестрацп забезпечуе утворення та реестрацiю... сво!х обласних, мiських, районних органiзацiй у бшьшосп областей Украши, мiстах КиевГ Севастополi та в Автономнiй Республщ Крим" [4, ч. 6 ст. 11].
Зауважимо, що американськi полГтологи Ж. Лапаломбра та М.Вайнер одшею з першочергових ознак полгтично1 партп називають 11 сталiсть. За !х визначенням партiя е життездатною оргашзащею лише тодi, коли «середня тривалють полiтичного життя яко! бiльша за середню тривалiсть життя керГвництва" [Цит. за: 1, с. 31]. В Укра!ш таку ознаку як сталють не можна в повнiй мiрi використати при визначеннi поняття «полГтична партя», хоча б тому, що досвщ багатопартiйностi на момент прийняття закону вимiрювався лише 10-ма роками. Однак, частково ознака сталосп використовуеться у законодавствi про вибори. I для партй в цшому i для мiсцевих партiйних осередюв можливiсть брати участь у виборах можлива лише в тому випадку, якщо партiя пройшла реестрацiю за рш до початку виборчо! кампанп [14, ч.2 ст.10; 15, ч. 3 ст. 33]. Таким чином, фактор сталосп для повнощнного визнання полгтично1 партп як тако1 (тобто надання ш всього перелiку прав, якими користуеться партiя) в Укра1ш складае один рiк.
Однiею з вимог до партш е вимога щоб вони були загальнонацюнальними. Тому, в законах може мютитись положення про рiвномiрне представництво членiв партп по всш територп кра1ни. В Укра1ш теж обов'язковою е вимога про створення репональних осередюв на бшьшосп територп. Мета ще1 норми - запобпти регюналГзацп полiтичних партш. "Полгтичш партп в Укра1ш створюються i дiють тiльки iз всеукрашським статусом" [4, ч. 2 ст. 3]. Окремi кра1ни, крГм дерегюналГзаци полiтичних партiй, встановлю-ють лiмiт щодо !х чисельностi. Однак, юнування бар'еру чисельностi членiв партп на руку силам, яю мають адмiнiстративнi важелi впливу. Оскiльки 1'м, на вiдмiну вiд тих, хто не мае таких важелiв, легше залучити до партп необхщну кшьюсть членiв. Тому, не встановлюючи подiбного лiмiту, вiтчизняне законодавство щодо чисельносп партiй якiсно вирiзняеться вщ законодавства посттоталгтарних кра1н i вщповщае загально-прийнятим нормам. З iншого боку, полгтичш партп не повиннi стати лише клубами за штересами. Тому, критерiем визнання парти мае бути не формальна И чисельнють, а кшькють голосГв, що вiдданi за не1 пщ час виборГв. Встановивши подшу вимогу законодавство стимулюватиме зменшення кшькосп партш, тобто переходу з формальное' на реальну багатопартшнють. Хоча, слщ визнати досить популярну в наукових колах думку про те, що "партшний процес не е волюнтаристським процесом, який залежить вщ адмшютративного регулювання, а мае вщбуватись природно, у вщповщносп до суспшьно-полгтично1 свщомосп населення" [11, с. 47]. Погоджуючись з щею думкою, слщ однак визнати, що певш законодавчГ норми, якщо вони не обмежують д1яльнють партш, можуть стати суттевим Гмпульсом !х подальшого розвитку.
В Укра1ш ставиться вимога державно1 реестрацп полгтично1 партп та дотримання законодавства в реалГзацп свое1 полГтики. Реестращя партш е нормою законодавства бшьшосп кра1н свГту. Але лише в незначнш кшькосп кра1н ця ознака внесена до визна-
102
чення поняття «полпична партя». В Украм - "полпична партя - це зареестроване згiдно з законом (видшено авт.) добровiльне об'еднання громадян" [4, ст. 2]. В Украш така норма обумовлена iснуванням досить лояльного Закону "Про об'еднання громадян", який призвГв до появи значно1 кiлькостi малочислених полiтичних партш. Однак, не вщкидаючи необхiднiсть реестрацп партй' як тако1, тезу про зареестрованють можна було виключити з визначення полгтично1 партiï.
Вщповщно до законодавства, полггачна партiя повинна дiяти в рамках правового поля держави. Згщно ч. 1 ст. 3 Закону "Про полггачш партiï в УкрашГ', партiï провадять свою дiяльнiсть вiдповiдно до Конституцiï Украïни цього Закону, а також шших закошв Украши. Вщповщш норми фiксуються законодавством шших краш. Зокрема, у законодавстга Вiрменiï пiдкреслюеться, що "сусшльно-полпична оргашзащя дiе в рамках законодавства Республши Вiрменiя" [16, ч. 1 ст. 3].
Серед ознак полггачних партш можна видшити й вимогу вщповщносп програмних заяв полiтичному свпогляду членiв, тобто добровiльностi формування полггачних партiй. Окремi полiтологи ставлять цей принцип на перше мюце: "полггачш партiï - це добровiльнi об'еднання громадян" [17, с. 412]. Звичайно, держави з високим рiвнем правово1' культури цю норму не видшяють, хоча визнають добровiльнiсть умовою утво-рення полiтичних партiй. Для Украши як пострадянсько1' держави, е зрозумшою особлива увага до ще1' норми. Рiвень, на якому закршлюеться ця норма, - конституцiйний. В Конституцп Украши ч.4 ст.36 встановлюеться: "нiхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об'еднання громадян".
Такий пщхщ пояснюеться недавшм минулим. Створена в минулому монопартшна система не забезпечувала повно1' реалiзацiï принципу добровiльностi. Тому, у переважнш бiльшостi законiв пострадянських держав про полггачш партiï як одна з го-ловних ознак е добровшьнють цього об'еднання. Закон "Про полггачш партiï в Украïнi" встановлюе, що "полггачна партiя - це .. .добровшьне об'еднання громадян" [4, ст. 2]. Така ж норма зус^чаеться в ч.1 ст.1 Закону Украши „Про об'еднання громадян". Слщ звернути увагу й на те, що вггчизняне законодавство не лише обмежуються констатащею принципу добровiльностi, але й конкретизуе це поняття: "Обов'язковою умовою фшсаци членства в полiтичнiй партiï е наявнють заяви громадянина Украши, подано1' до статутного органу полiтичноï партп, про бажання стати членом ще1' партiï" [4, ч. 6 ст. 6].
До ознак партй' вщносять i ïï символи. Щодо полггачних партiй це проявляеться в позищюванш назви окремоï партп. Розглядаючи це питання перш за все, необхщно звернути увагу на польський закон, де ця ознака закладаеться у визначення поняття „партгя": "полгтична партгя - це добровгльна оргашзащя, що виступае пщ визначеною назвою..." В украшському законодавствг встановлюеться, що шдивщуальна назва об'еднання громадян е обов'язковою, причому "назва полiтичноï партп, ïï символгка не повинш збгатися з назвою чи символшою iншоï (зареестрованоï) полiтичноï партй" [4, ч. 1 ст. 9]. КрГм того, законом "забороняеться буквальне вщтворення у символщ полiтичноï партп державних символГв Украïни, використання символГв iноземних держав" [4, ч. 2 ст. 9]. Вщповщш норми ддать i в шших правових системах.
Аналiз законодавства дае пщстави стверджувати, що поняття "полiтична партя" складаеться з ознак, сукупнють яких, мала б встановити юридичний змют поняття
103
"полгтична партя". Тим не менше, саме у визначенi сутносп полiтичноï партп мiститься ряд основных недолшв. Перш за все, вщсутнють в Законi "Про полiтичнi парти основноï ознаки полiтичноï партiй - учасп у формуваннi державноï полпики. «НавГть визначена наприкiнцi ст. 2 позищя «бере участь у виборах ш до чого не зо-бов'язуе та не означуе сутнюш характеристики полiтичноï партiï як тако].', що з необхiднiстю вимагае наука лопки та методологiя формування наукових понять» [18, с. 12]. В той же час, ця ознака полiтичноï партiï е у визначенш поняття "полiтична партiя" в Закош "Про об'еднання громадян", але, вш з прийняттям Закону "Про полгтичш партп" вiдiйшов на другий план.
Друга проблема украшського законодавства - це наявнють у законодавчому визначенш поняття «полпична партя» другорядних ознак, наприклад, участь у виборах. Зрозумшо, що в демократичних державах участь у виборах е потребою, а не вимо-гою та завданням полгтичних партiй. Тому законодавчо визнаними ознаками полгтичних партiй мають бути т ознаки, що стимулюють ïх розвиток, органiзацiйну та полгтичну дГяльнють, формують з них шститути демократп, незалежносп, справедливосп та свободи.
Разом з тим, слщ визнати - украшська правова система, в тому чист, й п питаннях регулювання дГяльносп полгтичних партш несе на собГ тягар тоталитарного минулого. Однак, слщ визнати й позитивш моменти украшського «партшного» законодавства, як то - вщсутнють вимог щодо мiнiмальноï кшькосп члешв, вщносно чГтке позищонування вщ шших полгтичних шституцш i тлн.
Однак, життя заставляе викристалГзувати визначення поняття «полгтична партя» як об'еднання громадян, що склалось на основГ загалънонацiоналъноï програми та мае на меп лептимним шляхом через владш шститути впливати на формування державноï политики.
Список використаних джерел та лГтература:
1. Шведа Ю. Теор1я полгтичних партш та партшних систем: Навч. поабник. - Льв1в: Тр1ада плюс, 2004. - 528 с.
2. Закон Украши "Про об'еднання громадян" вщ 16 червня 1992 року N 2460-XII // Ввдомосл Верховна Ради Украши. - 1992. - N 34. - ст. 504.
3. Конститущя Украши № 254к/96-вр вщ 28 червня 1996 року // Ввдомосл Верховноï Ради Украши. - 1996. - № 30. - Ст. 141.
4. Закон Украши "Про полгтичш парти в Украш" 5 кытня 2001 року N 2365-Ш // Ввдомосл Верховжй Ради.-2001 -N 23 - ст. 118.
5. Полгтолопя / за ред. О.ГСемюва. - Льв1в: СвГт, 1993. - 576 с.
6. Полщук I. Полгтичш партiï як суб'екти виборчого процесу // Полгтичний менеджмент. -2005. - № 6. - С. 42-48.
7. Партая полгтична / Полгтичний енциклопедичний словник / Упорядник В.Горбатенко; За ред.. Ю.С. Шемшученка, В.Д. Бабюна, В.П.Горбатенка. - 2-е вид., доп. i перероб. - К.: Генеза, 2004. - С. 474-475.
8. Холодковский К.Г. Партии: кризис или закат? // Политические институты на рубеже тысячелетий. - Дубна: ООО "Феникс+", 2001. - С. 61-82.
9. Полгтична система сучасноï Украши: особливосл становлення, тенденцл розвитку / за ред. Ф.М. Рудича: Навч. поабник для студенпв вищих навчальних заклад1в освГти. - К.: Парла-ментське вид-во, 2002. - 327 с.
10. ПорГвняльна таблиця окремих положень про полгтичш партiï зарубГжних краш // Парламент. - 2001. -№5. -С.34.
104
11. Здiорук С.1. Полiтичнi партй як чинник формування полгшчно! влади в Украш / Крисаченко В.С, Степико М.Т., Власик О.С. та ш.. Укра1нська полiтична нацiя: Генеза, стан, перспективи / За ред.. В.С. .Крисаченка. - К.: Н1СД, 2004. - С. 452-502.
12. Замшус В., Ковриженко Д. та ш. Аналiз Закону Укра1ни "Про полггичш партй"// Парламент. -2001. - №5. - С. 18.
13. Дюверже М. Политические партии / Пер. с франц. - М.: Академический проект, 2000. - 558 с.
14. Закон Укра1ни Про внесення змш до Закону Укра1ни "Про вибори народних депутатв Укра1ни" вiд 7 липня 2005 року N 2777-IV // Вiдомостi Верховно! Ради Укра1ни. - 2005. - N 38-39. - ст. 449.
15. Закон Укра!ни "Про вибори депутата Верховно! Ради Автономно! Республши Крим, мюцевих рад та сшьських, селищних, мiських голiв" // Ввдомост Верховно! Ради Укра!ни. -2004. - N 30-31 - ст. 382.
16. Закон Республики Армения "Об общественно-политических организациях // http://www.parliament.am/hdoc/Laws/ru/yzk9sg.html
17. Партая полгшчна / Фiлософiя полижи: Короткий енцикл. словник / Авт.-упоряд. Андрущен-ко В.П. та iн.. - К.: Знання Укра!ни, 2002. - С. 412-413.
18. Здюрук С.1., Бичек В.В. Проблеми фiнансування полгшчних партiй в системi владних ввдносин: Монографiя. - К.: Н1СД, 2001. - С. 12.
Кафарский В. Правовые вопросы определения понятия «политическая партия».
В научной статье автор анализирует разные подходы определения понятия "политические партии", раскрывает их характерные признаки и основные требования, которые выдвигают для деятельности политических партий. Автор рассматривает значение партий для общества и раскрывает проблемы украинского законодательства относительно политических партий.
Ключевые слова: политические партии, законодательство, объединение граждан.
Kaferskiy V. The legal questions of determination of concept «Political party».
In the scientific article the author analyses different approaches of determination of concept "political parties", exposes their characteristic signs and the basic requirements which pull out for activity of political parties. The author examines the value of parties for society and exposes the problems of the Ukrainian legislation in relation to political parties.
Keywords: political parties, legislation, association of citizens.
Надшшла до редакцп 22.10.2008 p.
105
