CC BY
181
УДК 32.01 (492 + 485)
Дзера М.М., доктор фшософи, професор ®
Льегеського нацюнального утеерситету еетеринарног' медицины та бютехнологт iмет С.З. Гжицького Прокш А.В., к. кторичних наук, доцент Льеiеськоi комерцтног академп
ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ I ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПАРТ1Й, ПАРТ1ЙНИХ СИСТЕМ КРА1Н СС ТА УКРА1НИ
Розглядаються проблеми розеитку партт та парттних систем у Серопейському Союзi та Украш, здтснюеться спроба ix порiеняльноi характеристики.
Ключовi слова: партп, парттт системи, фтансуеання партт, оргатзацтна структура партт, демократизаця, кеазiелiта.
Жодна партiя тчого не еартуе, якщо еона не стаеить со6i за мету захоплення елади.
Лее Троцький.
Сучасне пол^ичне життя важко ^6i уявити без партш. Вони стали неодмшним атрибутом кожного демократичного суспшьства.
Мета дослвдження - визначити сутшсть процеав розвитку сучасних пол^ичних партш у кра1'нах Свропейського Союзу (£С), порiвняти щ процеси з процесами партшного будiвництва в Укра1ш.
Вивчення ролi пол^ичних партiй започаткували такi мислителi, як: Ж.Руссо, Д.Медкон, Е.Берк, М.Вебер, Г.Моска, В.Парето, Д.Брайс, Р.Мiхельс, М.Дюверже, Д.Сартор^ П.Меркл, Д. Ла Паломбара, М.Вайнер, Е.Вятр та ш.
В Укра1ш проблематикою, пов'язаною з дiяльнiстю пол^ичних партiй займалися такi мислителi як: 1.Франко, М.Грушевський, Д.Донцов, В.Липинський та ш. Зокрема, перший президент Укра1'ни, видатний учений М.Грушевський в пращ «Пщстави Велико1 Укра1'ни», формулюючи головш засади украшсько! демократа, зазначив, що необхiдно дбати про змiцнення ще! украшсько! демократично! державностi, виховувати громадянство на почуттях обов'язку перед нею, як найвищого стимулу громадського життя, який повинний об'еднати все суспшьство, увесь народ в одному нащональному поривi, перемагаючи партiйнi рiзницi й розбiжностi там, де розпочинаються основш iнтереси Укра!нсько! держави [14].
Значну увагу партшнш проблематицi придiляe сучасна укра!нська полiтологiчна думка (це, зокрема, дослщження В.Пiчi [9], А.Романюка [10], Ю.Шведи [13], С.Рутара, О.Семкiва, О.Гараня [1], С.Базовюна, М.Томенка та
ш.).
На думку багатьох полiтологiв, пол^ичш парти створюються з метою здобуття та утримання влади, реалiзацil за допомогою виконавчо!, законодавчо!
® Дзера М.М., Прокш А.В., 2010
188
та судово1 гшок влади сво1х програмних завдань. Боротьба за володшня пол^ичною владою е нормальною умовою функцiонування полiтичних партш.
Закон «Про полiтичнi парти в Укра1ш» 2001 р. визначае пол^ичну партiю, як «зареестроване згiдно з законом добровшьне об'еднання громадян -прихильниюв певно! загальнонащонально1 програми суспшьного розвитку, що мае своею метою сприяння формуванню i вираженню пол^ично! волi громадян, бере участь у виборах та шших полiтичних заходах» (ст.2) [6].
Згiдно висновкiв пол^олопв, сукупнiсть полiтичних партiй, характер !х взаемоди, мiсце та вплив у пол^ичнш системi можна охарактеризувати як партшну систему.
1снують рiзнi класифжаци партiйних систем, запропонованi вiдомими вченими-пол^ологами. Це, зокрема: 1) схема М.Дюверже, (за якою партiйнi системи е однопартшш, двопартiйнi та багатопартiйнi). Партшш системи кра!н СС та Укра!ни згiдно схеми М.Дюверже можна в цшому вiднести до багатопартiйних; 2) класифжащя украшського вченого Б.Гаврилишина, (за якою партшш системи под^ються на олiгархiчнi, системи противаг (боротьби за владу) i колегiальнi (спiвпрацi при влад^). Згiдно ще1 схеми партшну систему Укра!ни можна вiднести до олiгархiчного типу, на вiдмiну вщ партiйних систем кра!н СС; 3) схема А.Лейпхарта, (який подшив партшш системи за способом утворення коалщш на пiдставi !хнього ставлення до кнуючих в суспiльствi протирiч: лiвоцентриська, правоцентристська, лiво-права, лiво-центр-права). У кра!нах СС iснують рiзноманiтнi партiйнi коалщи, як владнi так i опозицшш. Наприклад, у Нiмеччинi iснують традицшш коалщи соцiал-демократiв (лiвоцентристська) та християнських демократ (правоцентристська).
Найбiльш вiдповiдною для характеристики партшних систем кра1н СС, на наш погляд, е семитипова схема ^алшського пол^олога Дж.Сарторi, який виокремив: 1) однопартшну (характерна для тотал^арних держав); 2) гегемонiстську (передбачае домшування одше1 парти та наявшсть ще кiлькох партiй-сателiтiв); 3) систему домшування (передбачае в умовах партшно1 конкуренци перемогу одше1 парти на виборах та однооЫбне формування нею уряду протягом тривалого часу. Ця партiйна система була характерною, наприклад, для Швеци, де в 1932-1976 рр. та в 1982-1991 рр. правила Сощал-демократична та Роб^нича парти); 4) двопартiйну систему (передбачае почергову участь у формуванш влади двох потужних партш); 5) систему обмеженого плюралiзму (передбачае юнування партш поличного центру лiвоl та право1 опозици). Система обмеженого плюралiзму залежить вiд механiзму формування уряду i подiляеться на однопартiйну, двоблокову i мультипартiйну. Ця система використовуеться у багатьох крашах СС. Зокрема, для 1спанп характерна однопартiйна система обмеженого плюралiзму, де уряд формуе Сощалютична партiя. Для Нiмеччини характерна двоблокова партшна система обмеженого плюралiзму. Уряд у Шмеччиш формуеться або блоком сощал-демократiв або блоком християнських демократ. Мультипартiйна система обмеженого плюралiзму характерна для таких кра1н, як наприклад, Бельпя, Нiдерланди; 6) систему поляризованого плюралiзму (передбачае наявнiсть багатьох партш, але формування уряду здшснюють тiльки декiлька з них). У рiзнi роки ця система дiяла у Франци та Ггали; 7) атомiзовану систему (передбачае наявнiсть велико1 кiлькостi малочисельних та маловпливових
189
партш). Такий тип партшно1 системи в цшому ще характерний для сучасно1 Украши [9, с.14].
Законодавство кра1н СС зобов'язуе, щоб парти будувалися на демократичних принципах, регулярно оприлюднювали основнi партшш документи, склад керiвництва, вiдомостi про джерела фшансування та використання кошпв.
Особливою демократичнiстю в кра1нах СС вирiзняються парти «зелених». Як наголосив дослщник А.Романюк, для «цих партш властива децентралiзацiя партшно1 структури, ршення приймаються на пiдставi попередньо1 внутршньопартшно1 дискуси та широкого залучення механiзмiв безпосередньо1 демократи» [10, с.239-242].
Якщо порiвняти дiяльнiсть й проаналiзувати причини непопулярносп парти «зелених» Укра1ни (ПЗУ) серед населення, то вони зумовлеш, i не в останню чергу, оргашзацшною неефективностю структури ще1 парти, яка сьогодш, на жаль, характерна для багатьох украшських партiй.
У бшьшосп кра1н СС здiйснюеться державне фшансування партш з метою обмеження можливостей тдкупу партшно1 елiти защкавленими групами. 1снують способи розподiлу державних кошпв: залежно вiд кiлькостi голоЫв, отриманих на виборах (Нiмеччина, Iталiя) та вiд кiлькостi мандатiв у парламент (Данiя, Швецiя, Фiнляндiя, Франщя).
Практикуеться i змiшаний спосiб (Великобриташя, Iспанiя). Крiм цього, у деяких крашах частина дотацiй (в Ггали — 15% вщ загально1 суми) розподшяеться порiвну мiж усiма париями в парламента В Австри, 1тали, 1спани крiм дотацiй, отриманих вщповщно до результатiв голосування, видiляються спещальш кошти для парламентських партiйних фракцш.
Пщтримка з боку держави полгшчних партiй - головна тенденцiя розвитку сучасного европейського парламентаризму [5].
З поглибленням европейсько1 штеграци на просторах Свросоюзу формуються транснащональш партiйнi блоки, в яких нацюнальш парти держав-членiв СС спiльно працюють над втшенням волевиявлення громадян СС в життя та впливають на пол^ичш процеси в окремих крашах СС [5].
Договiр про заснування Свропейського Союзу (ст.191) вiдзначае, що «пол^ичш парти загальноевропейського рiвня важливi, як чинник штеграци в СС. Вони роблять внесок у формування европейсько1 свщомостЬ». У листопадi 2003 р. вперше з'явилася постанова, яка дала визначення поняттю «европейська партiя» та сформулювала умови фiнансування таких партш з бюджету СС.
Свропейська пария мае бути представлена у парламентських асамблеях щонайменше чверт держав-члешв, отримати в цих крашах щонайменше 3% голоЫв на останнiх парламентських виборах i дотримуватись у сво1х програмах базових принцитв СС. Сьогоднi дiе п'ять европейських партiй: Свропейська Народна Пария, Пария европейських сощатсив, Свропейськ лiберали, Свропейська партiя зелених та Свропейський вмьний альянс (нацiоналiстичних i регiональних партiй) [4, с.12].
Украшсью полiтичнi парти намагаються брати безпосередню участь у процесах партшного будiвництва на загальноевропейському просторi. Наприклад, до складу Свропейсько1 Народно1 Парти належать таю украшсьм парти як «Батьювщина» та партiя «Народний союз Наша Украша» (НУНС).
190
В Укра!ш дiяльнiсть пол^ичних партш, в основному, грунтуеться на Конституци Укра!ни 1996 р., закош «Про полiтичнi парти в Укра!ш» 2001 р., iнших нормативно-правових документах й формально грунтуеться на демократичних засадах, як i в кра!нах £С. Зокрема, Конституцiя Украши в ст.36, наголошуе, що «громадяни Укра!ни мають право на свободу об'еднання у пол^ичш парти та громадськ оргашзаци для здiйснення захисту сво!х прав i свобод та задоволення полiтичних, економiчних, соцiальних, культурних та iнших iнтересiв, за винятком обмежень, встановлених законом в штересах нащонально! безпеки та громадського порядку, охорони здоров'я населення або захисту прав i свобод шших людей. Пол^ичш парти в Укрш'ш сприяють формуванню i вираженню пол^ично! волi громадян, беруть участь у виборах. Членами пол^ичних партiй можуть бути лише громадяни Украши. Обмеження щодо членства у пол^ичних партiях встановлюеться виключно цiею Конституцiею i законами Украши» (ст.36 Конституци) [7, с. 28-29].
Як ми вже зазначали, сьогодшшня партшна система Укра!ни е атомiзованою. Такого типу партшно! системи уже немае жодна кра!на £С. Станом на 31 березня 2009 р., в Украш офiцiйно зареестровано 165 полггичних партiй й ця цифра постшно збiльшуеться. «Небезпека певного вакууму, -зазначав видатний укра!нський пол^ик В.Чорновiл на зорi становлення багатопартшноси в Укра!ш, - полягае в тому, що вш може бути заповнений дрiбними популiстськими угрупованнями, яю принципово неспроможнi на конструктивну роботу, але за допомогою крикливо! самореклами в умовах бездiяльностi пол^ичних новоутворень здатнi перетворитися в певну силу» [1, с.9].
Й справд^ сучаснi полiтичнi партi! в Укра!ш - це «дрiбнi популiстськi угруповання». Укра!нський полiтик П.Матвiенко, вiдзначив, що «в Укра!ш е чимало пол^ичних угруповань, якi називають себе париями, але навт за назвою не вщповщають iдеологiчному характеру полiтично! оргашзаци. Чимало таких партiй, якi вже назвою виражають певнi групи продовольчих товарiв - чи то фрукив, чи то напо!в, чи то захисту тих або шших груп населення, чи то жшоцтва, чи то вояюв i тому подiбне» [8, с.22]. Цей полiтик справедливо вважае, що таю явища не повинш пiдтримуватися органами юстицi! й з ним важко не погодитися, адже сьогодш в Укра!нi офщшно iснують такi псевдопартi!-близнюки як, наприклад, партiя «за Русь едину», пол^ична партiя «Русь едина», полiтична пария «Сдина Ки!вська Русь», Всеукра!нська пария жшочих iнiцiатив, Всеукра!нське полiтичне об'еднання «Жшки за майбутне», Жiноча народна пария (об'еднана), Пария «жшки Укра!ни», Пария захисту пенсiонерiв Укра!ни, Пария пенсiонерiв Укра!ни, Партiя освiтян Укра!ни, Всеукра!нська партiя миру i едноси, Партiя красива Укра!на та багато шших [12]. Зрозум^и, в чому ж полягае принципова вщмшшсть, наприклад, пари! «за Русь едину» вщ пол^ично! партi! «Русь едина» чи пол^ично! партi! «Сдина Ки!вська Русь», яю навiть за назвами особливо не розрiзняються, не зможе й спещалкт, не те що переЫчний громадянин.
Цi, та !м подiбнi «партi!» е, по-сутi, «вiртуальними», адже у них вщсутня не тшьки iдеологiя, а й органiзацiйна та матерiальна основи. Бiльшiсть виборцiв Укра!ни, напевно, й не здогадуються, що кнують вище названi партi!. Це швидше «клуби за iнтересами» ашж реальнi полiтичнi органiзацi!. Укра!нський
191
пол^ик, екс-голова парламенту, учасник президентських перегошв 2010 року А.Яценюк, з цього приводу, зазначив, що в Украм «е пол^ичш клуби, е полiтичнi блоки, е надзвичайно харизматичнi i успiшнi пол^ичш лiдери, але немае полiтичноï парти. Пол^ично1 парти, яка б мала основу. Основа пол^ично1 партiï не у верхiвцi пiрамiди, а в ïï базисi - це украшщ, це Ti люди, якi тдтримують iдею. На це треба роки. Думаю, що це не рк i не два, i не три. Але десь протягом десятил^я Украша сформатуе реальш, потужш пол^ичш сили» [15].
Аморфнiсть i еклектичшсть iдеологiчних систем, органiзацiйноï структури е ктотними рисами сучасних украшських партш.
Серйозною проблемою у функцiонуваннi партiйноï системи Украши е також наявшсть партiй вождистського типу. Важливим, у цьому зв'язку е пщхщ пол^ичних партiй в Украïнi до процесу формування партшних виборчих спискiв. Цей процес, у бшьшосп провiдних украшських партiй вiдбуваеться кулуарно, непрозоро, антидемократично, залежить вiд симпатiй партiйних лiдерiв. Громадськiсть та рядовi члени партш не мають фактичного впливу на процес формування партшних виборчих списюв. Вщповщно, до парламенту та шших представницьких органiв обираються «грошовi мшки», лобiсти певних бiзнес-iнтересiв або люди, що довели свою особисту вщдашсть партшним вождям. Очевидно, що таю пол^ики будуть, в першу чергу, захищати особистi та вузькопартiйнi штереси, а не iнтереси держави та народу [14].
Фактична вщсутшсть нацiональноï елiти в Украïнi суттево впливае на процеси становлення ïï партiйноï системи та наближення до европейських стандарт. На цю проблему вже давно звертали увагу провiднi украшсью дiячi, зокрема Д.Донцов у пращ «До старих бопв» пророчо зазначив, що «моральна криза нашоï штелкенци буде ще довго злобою дня для украшського громадського життя» [3, с.4]. Вiдомий украïнський вчений Я.Дашкевич у пращ «Номенклатура i ел^а» стверджував, що заради становлення повноцiнноï полiтичноï системи в Украïнi необхщне «викриття полiтичних дiячiв, що живуть не для пол^ики, а з пол^ики, займаються комерцiалiзацiею полiтичного бiзнесу, тобто iншими словами культивують корупщю» [2, с.8]. Квазiелiта, яка сьогодш домiнуе на полiтичному олiмпi Украши не здатна до ефективноï дiяльностi у всiх сферах процесу державотворення та становлення повнощнного громадянського суспшьства.
Фiнансування украïнських партiй сьогоднi також не вщповщае повною мiрою европейським стандартам. Суттевою проблемою е те, що фшансування партш в Украшу на вщмшу вщ краïн £С, фактично закрите вiд суспiльства, хоча воно й прагне пильно стежити за цим процесом [11]. Як показуе досвщ виборчих кампанш 2002-2007 рр., провщш украшсью партiï активно використовують вс можливi канали надходження коштiв - бюджетнi кошти, кошти вiтчизняних донорiв-олiгархiв, iноземнi фiнансовi джерела.
Таким чином, можна загалом стверджувати, що украшсью партiï та партшна система Украïни, принципи ï^ побудови та дiяльностi ще значно вiдрiзняються вiд партiй та партiйних систем краш GC. На вiдмiну вщ полiтичних партiй краïн GC, украшсью партiï мають слабкий вплив як на формування владних структур, так i на рiзнi сфери розвитку суспшьства, е
192
щеолопчно невизначеними й мають прим^ивну натвзакриту i тшьову органiзацiйну структуру.
Сучаснi украшсью парти слабо взаемодшть i3 соцiальними групами, у них вщсутня стратегiя формування власного електорату, вони залежать вщ виконавчо! влади та олiгархiчних структур й ш.
Щоб подолати щ тенденци, парти та партiйна система Украши повинш розвиватися на основi европейських стандартiв, брати за приклад основш принципи партiйного будiвництва у крашах GC. Майбутне Украши сьогодш напряму залежить вiд розвитку ефективних демократичних шституив. Тому, щоб вщповщати сучасним европейським стандартам й стати важливим елементом демократизаци суспiльства, парти та партшна система Украши повинш пройти ще досить складний i тривалий шлях.
Л1тература
1.Гарань О. Убити дракона. З ктори Руху та нових партiй Украши. /О.Гарань/. - К.: Либщь, 1993. - 200 с.
2.Дашкевич Я. Номенклатура i елiта // Воля i батькiвщина. /Ярослав Дашкевич/. - Львiв. - 1997. - Ч.3. - С.5-8.
3.Донцов Д. До старих бопв // Нацiоналiст. /Дмитро Донцов/. - Львiв. -1992. - Ч.2 (VIII). - С.4-6.
4.£вропейський Союз. Словник-довiдник / ред.М.Марченко. - К.: К.1.С., 2006. - 140 с.
5.£вропейський досвiд державного фшансування полiтичних партiй: висновки для Украши // www.niss.gov.ua.
б.Закон про полггичш парти в Украд'ш // zakon.rada.gov.ua.
7.Конститущя Украши. - Х.: Фолю, 2006. - 158 с.
8.Матвкнко П. Як захистити незалежшсть Украши. /П.Матвкнко/. - К.: Наукова думка, 2006. - 208 с.
9.Пiча В. Пол^ичш парти у полiтичнiй системi суспiльства. /В.Пiча, Б.Стеблич/. - Львiв, 1994. - 80 с.
10. Романюк А. Соцiополiтичний подiл «ново! пол^ики» в крашах Захщно! Свропи // Полiтологiчний вiсник. /Анатолiй Романюк/. - К. - 2007. -№27. - С.239-253.
11. Семенюк Т. Фшансування пол^ичних партiй на парламентських виборах // www.politik.org.ua.
12. Список партш Украши // www. vlada. kiev. ua.
13. Шведа Ю. Теорiя полггичних партiй i партiйних систем. /Юрiй Шведа/. - Львiв: Трiада плюс, 2004. - 528 с.
14. Щ^чне послання Президента Украши Вжтора Ющенка про внутршне i зовнiшне становище Украши // www. prezident. gov. ua.
15. Яценюк А. В Укра1ш немае реальних полiтичних партiй, е тшьки полiтичнi клуби за штересами i дуже харизматичнi лiдери // http: // www. uatodey. net.
Стаття надшшла до редакцИ 8.03.2010
193
