CC BY
21
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УНШЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17_
УДК 329(436)
В.1. Парлюк
ТРАНСФОРМАЦ1Я ПАРТIЙНОÏ СИСТЕМИ ABCTPIÏ
Розглядаеться процес трансформаци парттноХ системи Другог Австр1йсько1 Республти, а саме надаеться характеристика фазам ïïрозвитку по динам1ц1 парттноХ конкуренци (за К.В. Мюллер), ïï загальт особливост1. Виокремлено основт полтичш парты з р1зною 1деолог1чною базою, що демонструють основн напрями австр^ь^ партiйно'ï системи. Стисло розглянутг парламентськ вибори у 2013 рощ, анал1з яких дае можлив^ть побачити змти полтичного ландшафту АвстрП
Ключов1 слова: партшна система, полтичш парти, система помiркованого плюралiзму, двопарттна система.
На сучасному етат пол^ично'1' модершзацп Украши актуальшсть мае вивчення досвщу трансформаци партшних систем европейських держав, KOTpi е частиною або тдсистемою пол^ично'1' системи краши в цшому.
Значний внесок у розробку теорп партш i партшних систем зробили захщноевропейсью науковщ таю як: Г. Алмонд, Р. Далтон, Ф. Деккер, М. Дюверже, С. Ерссон, Р. Катц, О. Юркхаймер, А. Кроувел, Я. Лейн, П. Мейр, С. Роккан, Дж. Сарторi та шшц росшсью дослщники, а саме: Н. Анохша, С.С. Заславський, О.П. Кочетков, О. Мелешкша, Л. Сморгунов, М. Острогорський, Т. Шмачкова та шшц в^чизняш науковцi: С.Бабiй, А. Бшоус, О. Валевський, 1.О. Кресша, М.Томенко, Ю. Шведа та шшь
Узагальнюючи думки науковцiв, можна зазначити, що партшна система - це пол^ичний проспр, який складаеться з пол^ичних партiй та упорядковано'1 певним чином сукупност вiдносин мiж собою й шшими елементами пол^ично'1' системи суспшьства. Коротко ïï визначають як систему вщносин суперництва та ствробгтництва мiж iснуючими у конкретному суспiльствi полiтичними партiями [1].
На наш погляд, австршський досвiд партiйного будiвництва, не дивлячись на те, що Австрiя - федеративна держава, яка об'еднуе дев'ять самостшних земель, може представляти певний штерес для Украши, як для краши, яка вiдрiзняеться сво'1'ми особливостями етнополiтичного та регионального розвитку. Австрiйська Республiка -одна з впливових центральноевропейських держав, що вiдрiзняеться демократичним устроем, високим соцiально-економiчним розвитком i стабiльною партiйною системою. Також е членом багатьох впливових мiжнародних оргашзацш, таких як ООН, ОБСС, CEI (Центрально-европейська iнiцiатива), ВТО та шших, дотримуеться нейтрального курсу в зовшшнш полiтицi, бере участь в оборонних iнiцiативах Свропейського Союзу та програми НАТО «Партнерство заради миру» [2], що мае велике значення для Украши, яка активно дiе в напрямку штеграцп в европейсью та евроатлантичш структури i прагне до ствпращ i тдтримки в даному курсi краш €С, в тому числi i Австрп.
Працi, присвяченi партiйнiй системi, дiяльностi та ролi партiй в сучаснш Австрп належать представникам европейсько'1' та австршсько'1' пол^ично'1' науки, а саме 1нгрщ ван Бiзену, М. Долезу, М. Мокре, К.В. Мюллер, А. Пелшки, Й. Поллак, С. Хуттеру та шшим. Серед вiтчизняних науковщв можна виокремити працi М.1. Гримсько'1', А.В. Гонюково'1', I. Киянки, К. Меркотан, В.В. Семенко.
Незважаючи на значущiсть i цiннiсть дослiджень, проведених вказаними авторами, необхщно вiдзначити, що аналiз л^ератури з проблематики дослiдження в украшськш науцi можна оцiнити, як недостатнш.
Тому метою статтi е спроба проаналiзувати становлення та трансформацiю партшно'1 системи Австрп.
Партiйна система Австрп представлена партiями рiзноi спрямованостi [3], але ми розглянемо провщш парламентсью партп (рис. 1) основних пол^ичних напрямiв за мiсцем i роллю в полiтичнiй системi краши.
Рис. 1. Пров1дш полтичш парти АвстрИ в залежност1 вгд полтичног оргентацИ Надамо кратку характеристику зазначених вище пол^ичних партш. Австртська парт1я свободи (АПС) - це нащоналютична партия, яка була заснована у 1955 рощ та з моменту приходу до лщерства в нш у 1986 рощ Йорга Хайдера перетворилася в правопопушстську партсю. Ё партшна програма вiдрiзняeться вiд iнших партш, оскшьки вона мiстить конкретнi дп для актуальних полiтичних питань. Ця особливiсть програми мае вiдношення до мшливо'Х юторп та внутрiшньопартшноi боротьби всередиш АПС («вщколотЬ» вiд партп «Л!беральний форум» i «Альянс за майбутне Австрп» е найбшьш видимими ознаками постшно'Х конкуренцп мiж фракщями партп), особливо мiж нацiональним i лiберальним лагерем. Основнi цiнностi АПС - це свобода, недоторкашсть людсько'1' гiдностi, а також Австрiя i Батькiвщина [4; 5].
Партгя «Альянс за майбутне Австрп» (Б20) - була заснована в 2005 рощ Й. Хайдером та шшими членами АПС. За цим послщували розкол АПС (в ходi якого засновники Альянсу були виключеш з АПС, а вся партшна оргашзащя АПС в Карштп тшла за сво'1'м харизматичним лiдером, перейшла в нову партсю i стала 1! ядром), вихщ АПС з урядовох' коалщп з Австрiйською народною партiею (АПС тут замшив Б20) i падшня популярностi АПС на виборах в ландтаги. Пюля смертi свого лщера Й. Хайдера,
партiя пiд керiвництвом Й. Бухера з 2009 року перемщаеться в сторону eK0H0Mi4H0r0 лiбералiзму i соцiального консерватизму. Партiя займае бшьш помiрковану позицiю, нiж АПС по iммiгращi - пропозицiя введення «Зелено! карти» - i е м'яким евроскептиком. У партп помiтнi риси атлантизму: пропаганда скасування призову на вшськову службу, закшчення нейтралiтету i вступ в НАТО [5; 6].
Партгя «Зелен1 - Зелена альтернатива» (GRUENE) - еколопчна партся, е членом Свропейсько! партп зелених. Кампанiя проти введення в експлуатащю АЕС Цвентендорф (1978) часто розглядаеться як «народження» австрiйського Зеленого руху в 1984 роцi з подальшим успiшним опором проти будiвництва Дунайсько! ГЕС в Хайнбурзi, в 1995 прийнято сучасну назву партп. Крiм активно! еколопчно! полiтики, партiя виступае за сощально-еколопчш податковi реформи. Ё основнi цiлi вiдповiдно до програми 2001 року: «пряма демократ i право голосу, вiдмова вiд насильства, еколопя, солiдарнiсть, фемiнiзм i самовизначення» [7].
Комутстична парт1я Австри (КПА) - е одшею з найстарших комунiстичних партiй в свiтi, була заснована в 1918 рощ. Позищонуе себе як частину мiжнародних комушстичних, революцiйних i лiвих рухiв. Також КПА входить до коалщп «Свропейсью лiвi» i працюе разом з шшими партiями - прихильниками сощальних змiн [8].
Партгя «Нова Австр1я - Л1беральний форум» (NEOS) - визначае себе як лiберальна i проевропейська, заснована була у 2012 рощ. Партся пiдтримуе ще! посилення прямо! демократп та оновлення бюрократп, виступае за збiльшення робочих мюць, скорочення державного боргу i зниження податюв, пенсiйну реформу i змши в освiтi. Партiя критикуе партшно-полггичний «застiй» i ставить перед собою мету «звшьнення краши вiд оков старих партш i ix структур» [9].
Партгя «Команда Штронах» (TS) - заснована в 2012 рощ, характерна позищя помiрного евроскептицизму, широко використовуе попушстсью ще!. Основнi щнносп -iстина, прозорiсть i справедливють. Виступае за введення додатково нащонально! валюти, змiцнення демократп, вiльне вщ боргiв майбутне, спрощену податкову систему i ефективне управлiння; пiдтримуе демократичш реформи, в тому числi використання первинних виборiв [5; 10].
Австртська народна парт1я (АНП) - консервативна i одна з провщних пол^ичних партiй Австрп, заснована в 1945 р. на базi колишньо! Християнсько-сощально! партп. У сво'х програмних документах АНП заявляе про прихильшсть принципам християнсько! демократп, лiберальноi держави, «економшо-сощального ринкового господарства». Виступае за економiчну лiбералiзацiю, схвалюе скорочення щодо великого громадського сектора Австрп, реформи системи сощального забезпечення (скорочення соцiальних програм), тдтримуе европейську iнтеграцiю [11].
Сощал-демократична парт1я Австри (СПА) - була створена в 1889 рощ тд назвою Сощал-демократична робiтнича партiя Австрп (Sozialdemokratische Arbeiterpartei Österreichs) i е одшею з найбшьш найстарших юнуючих партiй в Австрп та одше! з двох традицiйних основних партш краши. Одним iз прiоритетних напрямюв е подальший розвиток австрiйського суспшьства, добробут держави i кожного ii громадянина. Основнi цiнностi - свобода, рiвнiсть, справедливiсть, солiдарнiсть [12].
Втизняний науковець В.В. Семенко, в своему дисертацшному дослiдженнi «Особливостi розвитку партшно! системи Австрп у контекстi европейських трансформацшних процесiв» пiдкреслюе, що саме узгоджешсть провiдних партш Австршсько! Республши забезпечила, певною мiрою, досягнення значно! пол^ично! стабiльностi та керованостi краши. В^алш Васильович зауважуе, що узгоджешсть та тривалють ще! стабшзацп вщбувалася лише у першi десятилiття тсля Друго! св^ово! вiйни, коли вдалося досягти консолщацп демократп [1].
Звюно, протягом бiльшоi частини тслявоенного перiоду Австрieю управляли коалщшш уряди i була стабiльна двопартшна система. Як видно з таблиц 1 розстановка полiтичних сил була в основному у владi АНП i СПА. Таблиця 1
Строк Тип уряду Парт1йний Процент
повноважень склад члешв парламенту
1945-1947 уся партшна коалщя АНП - СПА -КПА 100
1947-1966 велика коалщя СПА - АНП 87,2-97,6
1966-1970 однопартшна (мажоритарна) АНП 51,5
1970-1971 однопартшна (мажоритарна) СПА 49,1
1971-1983 однопартiйна (мажоритарна) СПА 50,8 -51,9
1983-1987 мала коалщя СПА - АПС 55,8
1987-2000 велика коалiцiя СПА - АНП 76,5-85,8
2000-2007 мала коалщя АНП - АПС 56,8
2007-2009 велика коалiцiя СПА - АНП 73,2
Джерело: перекладено автором за даними [13].
З 1945 по 1986 рш Авс^я мала двi основнi партп (АНП i СПА), з третьою партieю (АПС), яка також отримувала мюця в Нацiональнiй радi. З 1986 року були в цшому чотири партп, протягом декiлькох роюв, навiть п'ять.
Про трансформацiю партшно1 системи говорить i австрiйський пол^олог Антон Пелiнка, який до типових ознак полггичних партiй Республiки Австрп вiдносить: високий рiвень оргашзацп члешв партп: СПА i АНП; з 1945-1983 рр. високу концентращю голоав i мандатiв СПА i АНП (змогли залучати до 1983 року постшно понад 90% д^чих голоав на свою сторону), якi володши яскраво вираженим консенсусом i ствпрацею пол^ико-партшно1 елiти на рiвнi уряду i парламенту, а також через сощальне партнерство (консенсус елiт). Внутршня полiтика Австрп характеризувалася зразком одноголосносп при прийняттi демократичних рiшень. З 1986 року, з дня входження партп «Зелених» в парламент i постiйного зростання голосiв АПС (у виборах до нащонально1 ради 1979 р. частка голоав склала 6,1%; в 1990 р. -10,5%; 1995р. Вже 21,9%, а в 1999 р. - 26,9%), щ ознаки зникають (змши полггичних партш, а також змiни в партшнш системi, змiни у виборах, змши в урядовш кон'юнктурi). Втрата так звано'' австршсько'' специфiки партшно1 системи вщбуваеться з соцiально-економiчними змiнами в сощальному базисi, а також зi змiною поведiнки полiтичних партiй в конкурентнш боротьбi [14].
Iншi австршсью вченi, такi як Монiка Мокре та Йоханнес Поллак, видшяють таю загальш особливостi австршсько1 партшно1 системи як: партп як оргашзацп членства е найчисленнiшими в Захiднiй Сврот в вiдносному вираженнi i одними з найбшьших в абсолютному вираженш; пiслявоенна полiтика була партiйною пол^икою переважно, в якiй двi головш партп СПА i АНП здшснювали контроль над полiтичними iнститутами i громадянським суспiльством; цi чотири партп (СПА, АНП, АПС, партся «Зелеш») свiдчать про широку структурну змшу. У 1980-i роки нова полгтична мобiльнiсть змiнила партiйну систему i трансформувала И характеристики: партiя «Зелеш» стала четвертою партсею в 1986 рощ, коли вони отримали доступ до парламенту; АПС стали позищонувати себе як «права попушстська» партся, крок, який збiльшив частку голоав за рахунок двох основних партш; Лiберальний форум вiддiляеться вiд АПС в знак протесту проти правих попушстських тенденцш [15].
Австрiйський полiтолог Вольфганг К. Мюллер видшяе фази розвитку австршсько'' партшно'' системи у Другiй Республщ Австрп по динамiцi партшно'' конкуренцп (табл. 2).
Таблиця 2
Динамiка партшноТ конкуренцп в Австрп, 1945-200 Ю рр.
Перiод Зовшшнс обмеження конкуренцп Конкурентна динамжа Принцип бшьшосп Категоризащя по Сарторi
партп, як беруть участь результат дiяльностi
1945-1949 е АНП проти СПА вiдносна бiльшiсть недiючий система помiрного плюралiзму
1949-1966 немае АНП проти СПА вщносна бiльшiсть в значнiй мiрi втратили силу система помiрного плюралiзму
1966-1983 немае СПА проти АНП абсолютна бiльшiсть або запобiгання абсолютно!.' бiльшостi в основному дiе двопартiйна система
1983-1999 немае СПА проти АНП вiдносна бiльшiсть в значнiй мiрi втратили силу система помiрного плюралiзму
1999 немае СПА проти АНП проти АПС i АНП -АПС проти СПА -«Зелеш» вiдносна бшьшють або абсолютна бiльшiсть блокiв повнiстю дiючий система помiрного плюралiзму
Джерело: перекладено автором за даними [16].
На першому етат (1945-1949 рр.) партшна система перебувала пiд зовшшшм впливом, так як в результат денафiкацii частина громадян була оголошена нацистами, що внесло значних змш в списки виборцiв. АНП i СПА разом генерували до 95% дшсних голосiв виборцiв i боролися за отримання абсолютно!' бшьшосп манда™. Чотири iншi фази не залежали вщ зовнiшнiх впливiв, але визначалися внутршньою динамiкою партшно!' системи.
Другий етап, який почався з парламентських виборiв 1949 р. i закшчився виборами до Нащонально!' ради 1966 р. На даному етат була припинена конкурентна боротьба за становище щодо сильно'! партп. Отримання абсолютно'! бшьшосп манда^в виявилося можливим лише в результат формування коалiцiй, що i вдавалося зробити АНП i СПА. На даному етапi партшна система юнувала у формi помiркованого плюралiзму, проте коалiцiйнi уряди були в значнш мiрi не ефективш.
Третiй етап розвитку характеризувався динамшою двопартiйностi, що проявилося в конкуренцп СПА i АНП, якi прагнули сформувати на виборах абсолютну парламентську бшьшють.
Четвертий етап за сво!ми характеристиками схожий на другий i так само повинен бути квалiфiкований як система помiркованого плюралiзму. Конкуруючi партп прагнуть не до абсолютно!' парламентсько! бiльшостi, а лише до вщносно!, що передбачало можливiсть формування широко! коалщп. Дуополiя АНП i СПА була зруйнована третiми акторами (АПС, «Зелеш» i «Л!беральний форум»). Збшьшення числа зацiкавлених сторiн призвело до того, що австршська партшна система на четвертому етапi свого розвитку практично трансформувалася в систему поляризованого плюралiзму, проте ця трансформащя не досягнула критично! позначки.
П'ята фаза розвитку визначаеться двома особливостями: 1) наявшсть трьох конкуруючих партш (СПА, АНП i АПС), не одна з яких за результатами виборiв 1999 року не отримала абсолютно! бшьшосп мiсць в парламенту 2) формування уряду можливе лише в разу коли парламентська меншють впливае на формування абсолютно! бшьшосп [16].
Достроковi вибори 2008 року привели до вщновлення коалшп СПА i АНП. Результати парламентських виборiв (табл.3), якi вiдбулися 29 вересня 2013 року, показали рекордш мЫмуми для обох основних традицiйних партш, СПА i АНП, але вони, тим не менш забезпечили собi бiльшiсть з маленьким вiдривом. У той час як АПС тдтримав кожен п'ятий виборець, BZO втратила свое парламентське представництво. GRUENE досягае помiрне зростання i двi новi партп увiйшли в парламент: «Команда Штронах» та NEOS.
Таблиця 3
Результати парламентських вибор1в у 2013 р. (в пор1внянн1 з 2008 р.)
Назва партп 2013 2008 Порiвняння 2013р. -2008 р.
Кшьккть голоав (%) Кшькк ть манда™ в Кшьккть голоав (%) Кшьккть манда^в Кшьккть голоав (%) Кшьккть манда^в
СПА 26,8 52 29,3 57 -2,4 -5
АНП 24,0 47 26,0 51 -2,0 -4
АПС 20,5 40 17,5 34 +3,0 +6
BZO 3,5 0 10,7 21 -7,2 -21
GRUENE 12,4 24 10,4 20 +2,0 +4
Команда Штронах 5,7 11 не брала учасп +5,7 +11
NEOS 5,0 9 не брала учасп +5,0 +9
КПА 1,0 0 0,8 0 +0,3 +0
PIRAT 0,8 0 не брала учасп +0 +0
Християнська парпя Австрп 0,1 0 0,6 0 -0,5 +0
Явка виборщв 74.9 % 78.8 % -3,9 %
Джерело: побудовано автором за даними [17].
Ц результати i рекордно низький piBeHb явки виборщв, а також бiльш високi piBHi виборчо! волатильностi (рис. 2), шж в попереднi десятилiття, е найбшьш важливими показниками змiни полiтичного ландшафту Австрп, хоча кiлька особливостей партшно! системи, особливо з точки зору створення коалшп, залишилися без змш [18].
Верхня палата парламенту Федеральна рада (Bundesrat) на сьогодшшнш день налiчуе 61 депутати, обраних парламентами дев'яти федеральних земель (ландтагами). Як ми бачимо (рис. 3) Федеральну раду представляють члени 6 партш, серед них найбшьш мюць мають СПА та АНП.
100%
—1 1Л
Tt Tt- Vi 1Л VI Г- Г- Г-
CT* & CT- O*1 CT"
r^-p 45 о ^t in a\ es x x & о & ¿г-, о
O^ O^ Q
волашльшсгь (ПЕдерсео)
язта зиоортв ■ i • t СПА+АНП
CC О
ta »
H [74
а
■3
(5 b
Рис. 2. Повоенна виборча ¡сторгя АвстрИ: явка виборщв, мщтсть основних партш (СПА г АНП) г волатильтсть1 (Джерело: перекладено автором за даними [18]).
Таким чином, ми бачимо, як протягом заснування Друго! Австршсько'1 Республши трансформувалася п партшна система: вщ двопартiйностi до «системи двох з половиною партш». Ниш партшна система Австрп е багатопартiйною.
Рис. 3. Склад Федеральног ради АвстрИ в 2016 роцг (побудовано автором за даними [19])
За класифшащею Дж. Сарторi партшну систему Австрп можна вщнести до системи помiркованого плюралiзму з тенденцiею трансформацп до системи обмеженого плюралiзму. Наступнi аргументи описують характернi ознаки ща системи: вщносно невелика iдеологiчна вiдстань серед вщповщних партiй, бiполярна конфiгурацiя коалщш i центрострiмке змагання [20].
Також особливютю сучасно'1' австршсько'1' партшно'1' системи е виникнення нових полiтичних партш («Команда Штронах», NEOS), якi активно включаються в виборчi
1 1ндекс Педерсен (Pedersen 1979) заснований на частщ голосiв усiх партiй, принаймш одного вiдсотка голосiв в проведенш виборiв плюс усi партп, яю виграли щонайменше, одне мiсце з 1945 року.
процеси i в результат виборiв отримують мiсця в парламенту що е ще одшею з тенденцiй переходу до багатопартшносп.
Наглядом партiйно-полiтичного розвитку можна вважати певне тдвищення кiлькостi фракцiй в Нащональнш радi. З 1986 це були 4 фракцп, iз СПА, АНП, АПС i членiв партп «Зелених». У 1993 р. i 1999 р. це були вже 5 фракцш (включно Лiберальний форум) i з 1999 р. по 2006 р. знову тшьки 4 (виключений Лiберальний форум). З 2006 р. це були знову 5 фракцш (включно Альянс за майбутне Австрп) [21]. З 2013 р. -6 фракцш (включно команду Штронах i NEOS, виключаючи Альянс за майбутне Австрп). Так багато фракцш школи ще не було представлено в австршський Нащональнш радi Друго! Республши.
Список використано¥ лггератури
1. Семенко В. В. Особливосп розвитку партшно! системи Австрп у контекст европейських трансформацiйних процесiв : автореф. дис... канд. полт наук : спец. 23.00.02 / Виталий Васильевич Семенко; Чершв. нац. ун-т iм. Ю.Федьковича. - Чернiвцi, 2006. - 18 с. ; Semenko V. V. Osoblyvosti rozvytku partiinoi systemy Avstrii u konteksti yevropeiskykh transformatsiinykh protsesiv : avtoref. dys... kand. polit. nauk : spets. 23.00.02 / Vytalyi Vasylevych Semenko; Cherniv. nats. un-t im. Yu.Fedkovycha. - Chernivtsi, 2006. -18 s.
2. Мшютерство закордонних справ Австрп [Електронний ресурс]. - Режим доступу : https://www.bmeia.gv.at/europa-aussenpolitik/aussenpolitik/ ; Ministerstvo zakordonnykh sprav Avstrii [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu : https://www.bmeia.gv.at/europa-aussenpolitik/aussenpolitik/
3. Parteienverzeichnis / Bundesministeriums fuer Inneres [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.bmi.gv.at/cms/BMI_Service/parteienverz/start.aspx/
4. Freiheitliche Partei Österreichs [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.fpoe.at/
5. Парлюк В. I. Особливосп австршського попушзму / В. I. Парлюк // Гумаштарш науки сьогодш: обговорення актуальних проблем : матер. Всеукр. наук.-практ. конф. вчених, м. Краматорськ, 26 листоп. 2016 р.- Вшниця : Ншан-ЛТД, 2016. - С. 60-66 ; Parliuk V. I. Osoblyvosti avstriiskoho populizmu / V. I. Parliuk // Humanitarni nauky sohodni: obhovorennia aktualnykh problem : mater. Vseukr. nauk.-prakt. konf. vchenykh, m. Kramatorsk, 26 lystop. 2016 r. - Vinnytsia : Nilan-LTD, 2016. - S. 60-66
6. Bündnis Zukunft Österreich [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.bzoe.at/
7. Die Grüne Netiquette [Electronic resource]. - Mode of access : https://www.gruene.at/
8. Kommunistische Partei Österreichs [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.kpoe.at/
9. Das Neue Österreich und Liberales Forum [Electronic resource]. - Mode of access : https://partei.neos.eu/
10. Team Stronach [Electronic resource]. - Mode of access : http://www.teamstronach.at/
11. Österreichische Volkspartei [Electronic resource]. - Mode of access : https://www.oevp.at/Home.psp
12. Sozialdemokratische Partei Österreichs [Electronic resource]. - Mode of access : https://spoe.at/
13. Minagawa S. Parliamentarism under a passing phase of consociationalism: the case of Austria since the mid-1980s (Part 1) [Electronic resource] / S. Minagawa. - Mode of access : http://aska-r.aasa.ac.Jp/dspace/bitstream/10638/5215/1/0033-004-201203-001-023.pdf
14. Pelinka A. Oesterreichische Politik : Grundlagen - Strukturen - Trends / A. Pelinka, R. Sieglinde - Wien : Facultas-WUV 2007. - S. 144.
15. Mokre M. The Transformation of Austrian Political Parties through European Integration or How to Avoid Reality / M. Mokre, J. Pollak // IWE Working Paper. - 2002. -№ 31.
16. Mueller C.W. Das Oesterreichische parteiensystem: periodisierung und perspektiven [Electronic resource] / C.W. Mueller // Pelinka, A. Die Zukunft der österreichischen Demokratie. Trends, Prognosen und Szenarien / A. Pelinka, F. Plasser, W. Meixner. - SignumVerlag : Wien, 2000. - S. 281-309. - Mode of access : http://www.demokratiezentrum.org/fileadmin/media/pdf/mueller.pdf
17. Мшютерство внутршшх справ Австрп [електронний ресурс] - Офщшний сайт. - Режим доступу: http://wahl13.bmi.gv.at/ ; Ministerstvo vnutrishnikh sprav Avstrii [elektronnyi resurs] - Ofitsiinyi sait. - Rezhym dostupu: http://wahl13.bmi.gv.at/
18. Dolezal M. Almost an Earthquake: The Austrian Parliamentary Election of 2013 [Electronic resource] / M. Dolezal, E. Zeglovits. - Mode of access : https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC4696072/#EN0001
19. Парламент Австрп [Електронний ресурс] : Офщшний сайт - Режим доступу : https://www.parlament.gv.at/WWER/BR/ ; Parlament Avstrii [Elektronnyi resurs] : Ofitsiinyi sait - Rezhym dostupu : https://www.parlament.gv.at/WWER/BR/
20. Sartori G. Parties and party systems: A framework for analysis / G. Sartori. -Cambridge : Cambridge University Press, 1976. - Volume 1. - Р. 179.
21. Pelinka A. Das politische System Österreichs / A. Pelinka // Ismayr W. Die politischen Systeme Westeuropas / W. Ismayr. - 4 Aktualisierte überarbeitete Auflage. -Wiesbaden : VS, Verl. fur Sozialwiss., 2009. - S. 607- 642.
Стаття надшшла до редакцп 09.12.2016 р.
V. Parlyk
THE TRANSFORMATION OF THE PARTY SYSTEM IN AUSTRIA
The political system in the Second Republic of Austria is stable and permanent party landscape. For nearly five decades after the end of World War II, the party system has been dominated by the Austrian People's Party and the Social Democratic Party.
Austrian political scientist Anton Pelinka identifies typical signs of the political parties of the Republic of Austria, as a scientist Wolfgang C. Müller - phase development of the Austrian party system on the dynamics of party competition. Other Austrian scientists such as M. Mokre and J. Pollak, distinguish the general features of the Austrian party system, stressing that the parties as membership organizations are the largest in western Europe in relative terms and among the largest in absolute terms.
Giovanni Sartori refers to a system as «limited» or «moderate» when two or five parties are relevant. The following arguments describe the characteristics of this system: a realtively small ideological distance among its relevant parties, a bipolar coalition configuration, and centripetal competition.
The Austrian parliamentary elections held in September, 2013 give an important basis for the analysis ofpolitical processes and changes ofparties and party systems.
Keywords: party system, political parties, the system of moderate pluralism, two-party system.
