CC BY
7
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print)
В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16_
УДК 342.84(045)(520)
Т.М. 1ванець
НОРМАТИВНО-ПРАВОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ПОЛ1ТИЧНИХ
ПАРТ1Й В ЯПОН11
У cmammi розглядаеться нормативно-правова база функцюнування японськог парттног системи. Проаналiзованi основт закони, як регулюють dimbrncmb партт, поправки до цих закотв. Визначаються передумови та причини внесення змт до законодавства, що регулюе парттну сферу, на певних етапах розвитку крагни, гх вплив на подальший розвиток парттног системи крагни.
Ключов1 слова: Япотя, полтичш партгг, виборчий процес, закон про вибори, полтичш фонди, субсиди полтичним партiям.
Партшна система е одною з важливих складових дiяльностi будь-яко! держави i Япошя не е виключенням. На сьогодшшнш день у цш сферi йдуть активш трансформацшш процеси, яю впливають на особливост формування внутршньо! та зовшшньо! пол^ики кра!ни. Щоб краще зрозумти всi цi процеси, ми в сво!й статгi проаналiзуемо правове поле, в рамках якого функщонуе партшна система. Це дасть змогу прослщити, яке вщображення у чинному законодавсга знайшли трансформацiйнi процеси в партшнш системi та як поправки до окремих закошв вплинули на подальший розвиток дано! сфери суспiльного життя Японй.
Питання, пов'язанi з функцюнуванням партшно! системи Японй на сучасному етат, активно дослiджуються в наукових колах. 1снуе багато праць, присвячених дiяльностi окремих партiй, особливо ключових в Японськiй полiтицi - Лiберально-Демократично! партй Японй та Демократично! партй Японй. Це, наприклад, роботи Молодяково! G., Добринсько! О., Шмщта К., Муракамi Х. Розвиток пол^ично! системи Японй на сучасному етат розглядають у сво!х працях Стрельцов Д., Сенаторов О., Муракамi Х. Кожен з цих дослщниюв у сво!х роботах певним чином торкаеться питання нормативно-правого забезпечення дiяльностi партт та партшно! системи, однак предметом окремого дослщження воно не стало.
Метою нашо! статтi було проаналiзувати особливостi нормативно-правового забезпечення партшно! системи Японй, розглянути основт поправки до чинного законодавства та !х вплив на подальшу трансформацiю партшно! системи.
Партшна система Японй, як i будь-яка шша сфера життя, регулюеться цiлою низкою законiв, нормативно-правових актив та поправок до них. I перш за все це дшча Конститущя Японй, яка була прийнята у 1947 рощ. У 41 статп японсько! конституцй визначаеться, що парламент е вищим органом державно! влади та единим законодавчим органом в державй Вш складаеться з двох палат: Палати Представниюв та Палати Радниюв. Термiн повноважень для члешв Палати Представникiв 4 роки, для члешв Палати Радникiв - шють рокiв, при цьому половини з них переобираеться кожш три роки. Визначаеться також, що одна i та сама особа не може бути членом обох палат одночасно [1].
Якщо Палата Представниюв розпускаеться, то у термш 40 дшв мають бути проведенi вибори, а у термш 30 дшв тсля виборiв сформований новий парламент. При розпуску Палати представниюв припиняе засщання i Палата Радникiв, хоча Кабшет мiнiстрiв може скликати !! на надзвичайну сесiю. Однак ршення, якi вона прийме, будуть тимчасовими i втратять силу, коли буде обрана нова Палата Представниюв, яка
може цi рiшення не ухвалити. Палати проводять засщання, коли присутш не менше одше'' третини ii членiв, вони також обирають Голову та посадових осiб [1].
Одним з ключових законiв у цш сферi е Закон про вибори, ухвалений та прийняти парламентом у 1950 рощ. Протягом того часу, що пройшов з його ухвалення, до закону неодноразово приймалися поправки, яю свiдчать про трансформащю партшно-полГтично! сфери японського життя, яка тривае i на сучасному етат.
Закон про вибори складаеться з 17 роздiлiв. Серед них наступш: основнi положення; право обирати; виборчi округи; виборцi; дата виборiв; голосування; пiдрахунок голосiв; процедура виборiв; кандидати; обранцi; позачерговi та спещальш вибори; виборча кампанiя; витрати та пожертви, пов'язаш з виборами; суперечки; штрафи; додатковi положення [7].
У першому роздiлi закону визначаються основш константи дано'' сфери життя. Це, перш за все, кшьюсть депута^в в Палатi Представникiв та Палат Радникiв i особливостi ix обрання.
Треба вщм^ити, що система виборiв у Японп змiшана: iснують рiзнi системи округiв. Третiй роздiл закону визначае, що на виборах до Палати Представниюв використовуються малi (одномандатш) округи та округи пропорцiонального представництва, у виборах до Палати Радниюв округи пропорцшного представництва та префектуры виборчi округи, якi спiвпадають з кордонами префектур (роздш 3, стаття 12)[7].
По пропорцiйнiй системi кожен виборчий округ мае свою квоту. Деяю мунiципалiтети дiляться на два виборчi округи. Треба вщзначити, що система малих виборчих окрупв стала продуктом полГтично! реформи 1994 року. До цього в Японп дiяла система середнix виборчих окрупв (вибори проводилися в 130 округах, кожен з яких делегував до парламенту вщ двох до шести депутатв) [8, с.785].
Закон визначае кшькють депутатiв. Палата Представникiв - 475 депутатв: 295 обираються по малим округам, 180 - за пропорцшними виборчими округами. Донедавна Палата Представниюв складалася з 480 депутатв (кшьюсть представникiв, що обиралися по малим округам складала 300), однак у червш 2013 року було прийнято ршення скоротити кшьюсть малих виборчих окрупв з трьох до двох у п'яти наступних префектурах: Яманаа, Фуку^ Токуама, Котi, Сага [9]. Палата Представниюв, обрана на позачергових виборах у грудш 2014 року вже складалася з 475 депутатв.
Функщонуе Центральна виборча комiсiя та виборчi комюп на мюцях. Комiтет центрально'!' виборчо'' комюп складаеться з п'яти представниюв, якi призначаються прем'ер-мiнiстром на основi голосування парламенту. Не мае бути три i бшьше представника з одше'' партп. 1снують резервнi члени центрально'' виборчо'' комюп, якi мають у випадку чогось замшити основних. Термiн повноважень члешв Центрально'' виборчо'' комюп - три роки, для резервного члена термш повноважень той самий, як i у члена комюп, якого вш замiняе. У випадку розпуску парламенту Центральна виборча комiсiя збер^ае сво'' повноваження, поки новообраний парламент не затвердить нову Центральну виборчу комiсiю [7].
Виборами займаються о^м Центрально'' виборчо'' комюп Мiнiстерство адмшютративних справ та комунiкацiй, Нацiональна виборча рада, виборчi комюп префектур. Проведення виборiв забезпечуе прокуратура та органи сустльно'' безпеки (роздiл 1, статп 5-8) [7].
Згiдно другого роздшу Закону про вибори право голосувати мають вс громадяни Японп, якг досягли вiку 20 рокiв. Однак, 4 червня 2015 року парламент Японп прийняв поправку, згТдно яко'' вш людей, що мають право голосувати, був знижений з 20 до 18 роив. Ця поправка стосуеться як ви6орГв до парламенту, так i мiсцевиx, та вступае в силу починаючи вже з наступних ви6орГв. Зпдно з розрахунками Мтютерства
адмшГстративних справ та комушкацш, це дозволить з6Гльшити кГлькГсть виборщв на 2,4 мiльйона [2].
Право балотуватися в депутати громадяни Японп мають починаючи з наступного вшу: до Палати ПредставникГв - з 25 роив, до Палати Радниюв - з 30 рокГв, до ради префектури - з 25 роив, на пост губернатора префектури - з 30 роив, в раду мунщипалГтету - з 25 роюв, в мери - з 25 роив.
Не мають права голосувати ув'язнеш, якГ не вщбули повнГстю термiн покарання, та тГ, хто був засуджений. Особи, яю були засудженi за корупщю та махшацп з полГтичними фондами, не мають права голосувати ще 5 рокГв, пГсля вГдбуття покарання [7].
Виборщ голосують згГдно виборчих спискГв. Вони уточнюються чотири рази на рГк - у березш, червнГ, вереснГ та груднГ. Обов'язково у списках мае бути повне Гм'я виборця, адреса, стать, дата народження. Якщо адмшютративна одиниця, де мешкае виборець, роздГлена на декшька виборчих округГв, то виборець вщносить тГльки до одного з них. Людина, яка досягла виборчого вГку, мае зарееструватися у мунщипалГтетГ, ii Гм'я з'явиться в списку у термш вГд одного дня до одного тижня.
МунщипалГтет також здшснюе реестрацГю виборцГв, якГ перебувають за кордоном. У списках мае бути вказана остання адреса проживання перед вщ^здом за кордон. ВГк та обмеження для тих, хто перебувае за кордоном, такГ ж самГ, як i для усГх шших (роздГл 4) [7].
Дата виборГв згГдно статтГ 31 роздГлу 5 встановлюеться за тридцять дшв до спливання повноважень. ПозачерговГ вибори проходять через сорок дшв тсля розпуску парламенту. Вибори реалГзовуються шляхом голосування, один виборець мае один голос. Однак виборець голосуе по двом бюлетеням - за кандидата по малому округу та за партГю по округу пропорцшного представництва, якщо це вибори до Палати ПредставникГв. На виборах до Палати Радниюв виборець голосуе паралельно по округу пропорцшного представництва та по префектурному виборчому округу [7].
Право брати участь у виборах як до Палати ПредставникГв, так i до Палати Радниюв мають партп та шшГ полГтичш оргашзацп. Вони повинш мати п'ять або бшьше представникГв в парламентГ (в ПалатГ ПредставникГв - для виборГв в Палату ПредставникГв, та в ПалатГ представникГв чи в ПалатГ Радниюв - для учасп у виборах до Палати Радниюв).
УсГ кандидати, якГ мають бажання балотуватися в депутати, мають внести певну суму. Вона рГзниться, зважаючи на те, на яку посаду претендуе кандидат. Так, наприклад, кандидати в депутати по малому виборчому округу до Палати ПредставникГв вносять 3 мшьйона Ген, до Палати Радниюв по префектурному округу - 3 мшьйона Ген, кандидат до ради префектури - 600 тисяч Ген, на пост губернатора - 3 мшьйона Ген, до мюько' ради - 500 тисяч Ген, у мери мюта - 2 мшьйони Ген. Що стосуеться виборГв по округам пропорцшного представництва як до Палати ПредставникГв так i до Палати Радниюв, то за кожного кандидата партГя, вГд яко' вш балотуеться, мае внести суму у розмГрГ 6 мшьйошв Ген [7].
У роздш 13 Закону про вибори дуже детально розписаш вимоги до передвиборчо' кампанп. Передвиборча кампашя до Палати ПредставникГв тривае 12 дшв, до Палати Радниюв - 17 дшв. Визначаеться, що кандидати вГд малих округГв та партшш списки для округГв пропорцшного представництва мають бути передан до виборчо' комюп у визначений час. ЧГтко визначаеться коло осГб, якГ не мають права приймати участь у передвиборчш кампанп. Це перш за все члени виборчих комГсш на всГх рГвнях, суддГ, прокурори, полщя, податювщ. КрГм того, адмГнГстративнГ службовцГ та посадовщ особи фГнансових корпорацГй, представники оргашв мГсцево'' влади. Представникам друго' групи забороняеться також давати рекомендацп кандидату, використовуючи свое
посадове становище, на власш кошти органiзовувати передвиборчу кампашю, випускати газети та iншу аптацшну продукцiю, бути спонсорами [7].
ЦГ обмеження спрямованi перш за все на те, що не допустити ситуацп, коли кандидат стане провщником штереав певно! фшансово! структури, а вибори перетворяться на фшансове змагання мiж провiдними корпорацiями.
Крiм того, не можуть брати участь у передвиборчш кампанп особи, позбавленi права голосувати, та тГ, хто не досяг певного вшу, який дозволяе голосувати [7].
Дуже детально закон розглядае види покарань за рiзнi порушення на виборах. Мiра покарання може коливатися вщ кшькох сотень iен штрафу до позбавлення свободи в окремих випадках до шести рокГв [7].
Наприклад, спроби посадових оаб та члешв вибiркових комiсiй впливати на результати голосування караеться позбавленням свободи до чотирьох роюв. Несанкщоноване вiдкриття урни для голосування - до трьох рокГв позбавлення свободи, штраф 500 тисяч iен. Заборонено приносини зброю, як вогнепальну, так i холодну, на вибiрковi дiльницi - позбавлення свободи до двох рокГв, штраф 300 тисяч iен.
Гснують покарання i за неправильне ведення передвиборчо! кампанп. Наприклад, позбавленням свободи до трьох роюв та штрафом 500 тисяч Ген караються наступш порушення: отримання коштГв на передвиборчу кампанiю в обмш надання донорам державних пГльг, майнових переваг, товарiв; залучення до передвиборчо! кампанп защкавлених шкГл, храмiв, компанш, профспГлок, мунiципальних об'еднань; використання посадових повноважень для отримання коштГв. Покарання збшьшуеться до 4 рокГв позбавлення свободи та одного мшьйона Ген штрафу, якщо цГ порушення були скоеш особами, якГ займають наступш пости: кандидат на державну службу, голова вибГрково! комюп, казначей [7].
Фшансування полГтичних партГй е дуже складним та важливим питанням, бо це та сфера, в якш виникае найбшьша кГлькГсть порушень i з якою пов'язана бГльшГсть скандалГв у японському полГтичному життГ. У Закош про вибори один з роздшв присвячений особливостям регламентування фшансування передвиборчо! кампанп, однак вш не охоплюе всГх нюансГв ще! проблеми.
У 1948 рощ був прийняти Закон про регулювання полГтичних фондГв, який був направлений на стримування корупцп у полГтичнГй системГ Японп, встановивши межГ грошових пожертв, якг могли надаватися партГям та полГтикам, та встановивши порядок фшансово! звГтносп [3].
Перш за все закон давав визначення полГтично! оргашзацп та полГтично! партп. До полГтично! партп, згГдно нього вГдносилися лише тГ полГтичнГ структури, якГ мали п'ять та бшьше депутатГв в парламентГ або набрали бГльше 2% на останшх виборах. ПолГтичнГ оргашзацп у свою чергу дшилися на оргашзацп, метою яких е вивчення принцитв полГтики, та полГтичнГ фонди, метою яких е збГр коштГв [5].
Також закон визначае наступш поняття: «доходи» - грошГ, майно та товари, яю отримуе партГя; «внески або членськГ внески» - фшансовГ зобов'язання членГв партГ!; пожертви - грошГ та майно, яке отримуе партГя, окрГм членських внескГв; «пожертви на полГтичну дГяльнГсть» - пожертви, направлеш на полГтичну дГяльнГсть та передвиборчу кампашю кандидата; «витрати» - грошГ та майно, якГ були використаш партГею в процесГ роботи. Саме щ поняття в цих трактовках використовуються у тексп закону [5].
Одними з найважливГших питань, що шдшмаються, це питання керування полГтичними фондами та аудит.
Для контролю за дГяльшстю фондГв був створений спещальний комГтет - комГтет по контролю за полГтичними фондами. Вш визначав полГтику фондГв, питання, пов'язаш з проведенням аудиту та його принципами, проводив навчання, визначав випадки порушень [5].
Цей комГтет складаеться з п'яти осГб. Вони обираються серед тих, у кого е необхщний досвщ роботи. Кандидатури пропонуються парламентом та затверджуються прем'ер-мшютром. Не допускаеться, щоб три i бшьше членГв комГтету були представниками одше'1 партп. Це правило мае на метГ попередження можливих випадкГв корупцп. ТермГн повноважень комГтету по контролю за полГтичними фондами становить три роки. Однак, якщо парламент був розпущений, комГтет зберГгае сво' повноваження доки новий парламент не ухвалить нового складу комГтету. Голова обираеться серед члешв комГтету, у подальшому комГтет скликаеться саме головою [5].
КомГтет по контролю за полГтичними фондами мае повноваження у будь який час запросити у адмшГстративних оргашв всю необхщну шформащю, яка стосуеться фшанав партш.
Закон також досить детально визначае розмГри пожертв. Так вщ фГзично'' особи допускаеться у рГк не бГльше 2 мшьйошв Ген. ЛГмГт пожертв компанп залежить вГд ii доходГв: компанп з доходом бшьше 5 мшьярдГв Ген мають право перераховувати полГтичнш партп до 30 мГльйонГв Ген у рГк; компанп' з доходами вГд 1 до 5 мшьярдГв - 15 мшьйошв у рГк; з доходами менше 1 мшьярду - до 7,5 мшьйошв у рГк [5].
РозмГри пожертв з боку профспшок регламентуються у залежносп вГд кГлькостГ 1'хшх членГв: бшьш нГж 100 тисяч членГв - до 30 мшьйошв у рГк; вГд 50 до 100 тисяч члешв - до 15 мшьйошв у рГк; до 50 тисяч членГв - 7,5 мшьйошв у рГк [5].
У закош зазначено, що пожертви вГд органГзацГй, якг не вГдносяться до полГтичних, визначаються у наступних розмГрах: доход бшьше 60 мшьйошв - до 30 мшьйошв у рГк;
вГд 20 до 60 мшьйошв - до 15 мшьйошв у рГк; менше 20 мшьйошв - до 7,5 мшьйошв у рГк [5].
Суми не грошових пожертв не мають перевищувати 10 мшьйошв Ген на рГк.
Кошти мають право надаватися лише громадянами Японп. Залишаються легальними в межах закону виступи полГтиюв за грошГ, однак всГ пожертви, бшьше шж 50 тисяч Ген мають декларуватися, продовжуе практикуватися проведення збору коштГв через неполГтичш оргашзацп, якГ офГцГйно займалися культурною, сощальною, екологГчною чи якоюсь Гншою дГяльшстю [4, с.157].
Дуже детально розглядаеться мГра покарання за порушення та злочини у сферГ полГтичних фондГв. Наприклад, неправдивГ записи у бухгалтерському звГтГ, надання фальшивих даних та квитанцш караеться термГном до трьох роюв позбавлення свободи та штрафом 500 тисяч Ген. П'ять роюв позбавлення свободи та штраф 1 мшьйон Ген передбачено особГ, яка не може надати звГт про потрачен нею кошти або надае сфальсифГкований звГт [5].
Внесення пожертви з порушенням вимог закону, як i прийняття тако' пожертви караеться термГном до одного року позбавлення свободи та 500 тисяч штрафу. Якщо подГбне правопорушення здшснюе посадова особа корпорацп, то термш автоматично збшьшуеться до трьох рокГв.
УсГ цГ правопорушення класифГкуються як злочини пов'язаш з корупцГею. Особа, яка була засуджена за подГбш злочини, позбавляеться права голосувати не лише на перюд вщбування покарання, але й протягом п'яти рокГв тсля звГльнення. Це стосуеться i тих випадкГв, коли правопорушник вщбувся лише штрафом - все рГвно найближчГ п'ять рокГв голосувати вГн не зможе [5].
Кшець 80-х-початок 90-х рокГв ХХ столГття ознаменувався великою кшькютю скандалГв, якГ стосувалися високопосадових членГв парламентських партш, та були пов'язаш з фшансовими порушеннями та махшащями. Це змусило шти на реформування полГтично'' системи. У 1994 рощ були прийнятГ першГ поправки, яю обмежили пожертви окремим депутатам та зробили спробу направили фшансування напряму у партГю. У 2000 рощ кшьюсть полГтичних фондГв про збору коштГв, якГ мГг
мати кандидат, обмежили до одного, заборонили корпоративш пожертви окремому кандидату. Тобто основш пробiли, яки були притаманш закону та давали змогу обшти правила, в умовах реформ були лшвщоваш [4, с.157].
Окрiм фiнансування партiй фiзичними та юридичними особами через пожертви, юнуе система полiтичних субсидп - фшансування партш з фоку держави. Ця практика була започаткована у 1994 рощ шсля прийняття Закону про державш субсидп полiтичним партiям [6].
Партся, яка вiдповiдала вимогам та хотша отримувати субсидiю вiд держави, мала надати Мшютерству адмiнiстративних справ та шформацп наступнi даннi: назва партп; розмщення головного офiсу; представники, бухгалтер, ïx iм'я, адреси, дати народження; представники по малим округам, списки по пропорцшним; число представниюв, що були обраш по малим округам на минулих виборах; число представниюв, що були обраш по пропорцшним округам на минулих виборах; шформащя про фшали, якщо таю е в наявносп - кшькють, назви, мiсце розташування, представники головного офюу та бухгалтер, iмена, адреси. Крiм того необxiдно було надати устав та документи, що регулюють основш адмшютративш питання в партп [6].
Фшансування партп державою здшснюеться iз розрахунку 250 iен на кожного жителя зпдно останнього перепису населення. Розмiр субсидiй кожнiй партп розраховуеться наступним чином: одна половина кош^в пропорцшно представництву партп в парламент^ друга половина - пропорцшно вщсотку набраних голосiв на останшх виборах [6].
Кошти, якi отримуе партся в якостi субсидiй, шдлягають звiтностi. У звiтi мають були вщображеш перемiщення усix сум, що е бшьшими 50 тисяч ie^ вказуватися баланс. Також необxiдно включити iнформацiю про перерахування коштiв до фiлiалiв партп. Фiлiали мають надати власш звiти, в яких зазначити дату та розмiри отриманих кош^в; розходи, включаючи iм'я того, хто отримав грошц мета фiнансування, його розмiри, дата та залишок [6].
Зв^и мають бути опублiкованi у термш до 30 вересня, збершають протягом п'яти роюв з дня опублшування.
У випадку, коли партия розпадаеться або навпаки вiдбуваeться ïï об'еднання з iншою партieю, про це мае бути прошформовано Мшютерство адмiнiстративниx справ та шформацп протягом семи дшв, бо вщ цього буде залежить ïx подальше субсидiювання. У випадку злиття партiй субсидп будуть нараховуватися на основi отриманоï спiльноï кiлькостi представникiв та отриманих голоав. У випадку розколу субсидп розраховуються пропорцшно кшькосп представникiв парламенту, яю увiйшли до iншиx пол^ичних формувань [6].
Прийняття цього закону стало випдним великим партiям. Кшьюсть партiй у японському парламентi була завжди обмежена i саме вони були домшуючими у полiтичному житп. Закон про полiтичнi субсидп це бшьше закрiпив 1хне провiдне становище в японськш полiтицi, надавши до звичайних джерел фiнансування, яких у них не бракувало, ще й фшансову тдтримку держави. Це ставило малi партп у невигiдне становище, зробив ïx ще менше конкурентоспроможними, та певним чином гальмувало процеси трансформацп у партшнш системi Японп [8, с.786].
Отже, проаналiзувавши нормативно-правову базу дiяльностi партiй в Японп, ми можемо зробити наступш висновки. Вс закони та нормативш акти приймаються в межах правового поля дiючоï конституцп Японп. Дiяльнiсть пол^ичних партiй детально регламентуеться законом про вибори 1950 року, а питання фшансування ще й законом про полтичш фонди 1948 року. Ц закони д^ть до сьогодшшнього дня, однак до них неодноразово приймалися поправки, яю робили ïx знову актуальними в умовах змши пол^ичних реалш. Все це свiдчить про те, що законодавча база не являеться чимось
статичним. Трансформацп у партшнш та полГтичнГй системах автоматично призводить i до трансформацГй у правовш сферГ.
Список використаноУ л1тератури
1. Конституция Японии [Электронный ресурс]. - Режим доступа : http://www.uznal.org/constitution.php?text=Japan&language=r ; Konstitutsiya Yaponii [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://www.uznal.org/constitution.php?text=Japan&language=r
2. Парламент Японии принял поправку к закону о выборах [Электронный ресурс].
- Режим доступа : http://russian.people.com.en/n/2015/0618/c31520-8908231.html ; Parlament Yaponii prinyal popravku k zakonu o vyborakh [Elektronnyy resurs]. - Rezhim dostupa : http://russian.people.com.cn/n/2015/0618/c31520-8908231.html
3. Сенаторов А. Политическая реформа в Японии [Электронный ресурс] / А. Сенаторов - Режим доступа : http://observer.materik.ru/observer/N09_94/9_09.htm ; Senatorov A. Politicheskaya reforma v Yaponii [Elektronnyy resurs] / A. Senatorov - Rezhim dostupa : http://observer.materik.ru/observer/N09_94/9_09.htm
4. Стрельцов Д. В. Япония: политическая модернизация эпохи Хейсей / Д. В. Стрельцов. - Москва : АИРО-ХХГ, 2013 - 296 с. ; Streltsov D. V. Yaponiya: politicheskaya modernizatsiya epokhi Kheysey / D. V. Streltsov. - Moskva : AIRO-ХХГ, 2013
- 296 s.
5. OSft [Electronic resource]. - Mode of access : http://law.e-gov.go.jp/htmldata/S23/S23HO194.html ; Seiji shikin kisei hoo (Shoowa ni juu sannen shichigatsu ni juu kyuu nichi dai hyaku kyuu juu shi goo) [Electronic resource]. - Mode of access: http://law.e-gov.go.jp/htmldata/S23/S23HO194.html
6. [Electronic resource]. - Mode of access : http://law.e-gov.go.jp/htmldata/H06/H06HO005.html ; Seitoojosei hoo (Heisei roku nen nigatsu yokka hooritsu dai go goo) [Electronic resource]. - Mode of access: http://law.e-gov.go.jp/htmldata/H06/H06HO005.html
7. 'ЛШШ^Ш [Electronic resource]. -Mode of access: http://law.e-gov.go.jp/htmldata/S25/S25HO100.html ; Kooshoku senkyo hoo (Shoowa ni juu go nen shigatsu juu go nichi hooritsu daihyaku goo [Electronic resource]. -Mode of access : http://law.e-gov.go.jp/htmldata/S25/S25HO100.html
8. - 2012^тШ$ШЩЬ [Electronic resource] /
- С. 783-821. - Mode of access : http://www.ritsumei.ac.jp/acd/cg/law/lex/12-56/murakami.pdf ; Murakami Hiroshi. Minshutoo - 2012 nen shuugiinsenkyo to 2 dai seitoo sei [Electronic resource]. -Murakami Hiroshi. - Mode of access : http://www.ritsumei.ac.jp/acd/cg/law/lex/12-56/murakami.pdf
9. ШШю!1йкоТ480А^Ь475А№о^ [Electronic resource]. - Mode of access : http://detail.chiebukuro.yahoo.co.jp/qa/question_detail/q10112977865 ; Shügiin no giin-sü tte 480-ri kara 475-ri ni natta [Electronic resource]. - Mode of access : http://detail.chiebukuro.yahoo.co.jp/qa/question_detail/q10112977865
Стаття надшшла до редакцп 07.10.2016 р.
T. Ivanets
THE LEGAL REGULATION OF POLITICAL PARTIES IN JAPAN
The party system is an important part of the functioning of any state. The system is regulated with a number of laws, regulations as well as amendment acts. The abovementioned acts are under consideration in the present article. The legal basis for legislation in all areas of human activity is the Constitution. It is related to the party system, too. The Constitution defines the powers of parliament, the terms of the dissolution of parliament and elections. Particularly these provisions are specified in the Election Law which was passed by the
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 16
National Diet in 1950. The law consists of 17 chapters and regulates various positions: the right to be elected; constituencies; electorate; date of the election; the process of voting; counting of votes; election procedure; candidates; elected representatives; extraordinary and special elections; campaign; expenses and donations related to elections; debate; fines. The amendment acts to this law were adopted repeatedly. Among the latter amendments there is reducing the number of MPs in the House of Representatives from 480 to 475 (came in force during the special elections in December 2014) and reducing voter age from 20 to 18 (the amendment adopted in 2015). Special attention in the article is paid to the issue of financing of political parties as well as to the laws which regulate this sphere. Except the Election Law, the Regulation Of Political Funds Act adopted in 1948 and the Law «On state subsidies to political parties» adopted in 1994 can be considered under this regard. The financing of election campaign is an area where the largest number of violations is extremely possible. The political funds law is aimed to curb corruption in the political system in Japan and to set limits of donations that can be given to parties and politicians. Also this law sets the order of the financial statements. The amendments (adopted in 1994) restricted donations to individual MPs and allowed to give donations to the party fund, which had to provide their candidates with financing. Finally corporate donations to the MPs were banned in the amendment adopted in 2000. The funds given by corporations and unions now have to be appropriated exclusively to the bank account of the party. In 1994, when the Law «On state subsidies to political parties» was adopted, the practice of the state funding of political parties was established. The law, which dealt exclusively with parliamentary parties, became profitable to the major Japanese political parties that dominated in the political life, and consolidated their leading position in Japanese politics.
Keywords: Japan, political parties, electoral process, election law, political foundations, subsidies to political parties.
УДК 323.382(485)
I.I. 1ванова
ЕРОЗ1Я НЕОКОРПОРАТИВНИХ ШСТИТУТГВ У ШВЕЦП
У cmammi розглядаеться розвиток neoKopnopamuei3My в Швеци та аналiзуeться сучасний стан розвитку eidHOCUH мiж державою, асощащями роботодавщв та профстлками. До^джуються змти у полтищ сощального партнерства як основi корпоративних вiдносин та причини зниження ролi вiдповiдних iнсmиmуmiв в останш два десятилття. Доводиться, що традицтна корпоратив^тська модель, яка була характерною ознакою шведськог полтики продовж майже столття, змтюеться тшими формами взаемоди вiдповiдних груп ттереЫв з державою, зокрема лобiзмом.
Ключов1 слова: Швещя, нeокорпораmивiзм, колективш переговори, сощальне партнерство.
Тривалий час Швещя вважалася типовим прикладом держави, де профспшки й асощацп роботодавщв завдяки кооперацп та консенсусу виршують найважливiшi суспшьш питання, починаючи вщ проблеми зайнятосп населення i закшчуючи пенсшною реформою. Шведська модель неокорпоративiзму, яка отримала назву «сощально'1» [6, p. 12], була одшею з найустшшших та результативних, а оргашзацп штереав - профспшки та асощацп роботодавщв - мали значний вплив на публiчну пол^ику. Однак ситуащя змшилася у 90-х роках ХХ стшття. Основш корпоративш
