CC BY
141
administrative proceedings; 2) The focus of the administrative bodies; 3) The existence of a dispute (the nature of the administrative case); 4) the subject of administrative and procedural initiatives relations; 5) the nature of the legal consequences for the subject of administrative relations; 6) the procedure of (settlement level) administrative procedure; 7) functional purpose of the administrative procedure.
Key words: administrative procedure, types of administrative procedures, administrative and legal relations, administrative-procedural activities.
Н. Л. Губерська
СУЧАСН1 П1ДХОДИ ДО КЛАСИФШАЦП АДМ1Н1СТРАТИВНИХ
ПРОЦЕДУР
З 'ясовано змгст поняття «адмШстративна процедура». Анал1з основних nidxodie до розгляду адмшстративног процедури дае можлив^ть визначити ïï як нормативно встановлений порядок по^довно здтснюваних дт оргатв публiчно'ï адмШстрацй, спрямованих на прийняття владних управлтських рШень та реалiзацiю повноважень, не пов'язаних з розглядом спорiв або застосуванням заходiв примусу. Зм^т адмШстративних процедур становить закртлений адмШстративно-процесуальними нормами порядок розгляду i вирШення органами виконавчо1' влади та м^цевого самоврядування iндивiдуальних адмШстративних справ з метою забезпечення прав i законних ттереЫв, а також виконання вiдповiдних обов'язюв вах суб'ектiв адмШстративних правовiдносин.
Проаналiзовано сучаст науковi тдходи до класифшаци адмШстративних процедур. Визначено основн критерlï класифтацп адмШстративних процедур. Таким чином, адмШстративш процедури у сферi публiчного управлтня можуть бути диференцтоваш на пiдставi таких основних критерив: 1) характер адмiнiстративно 'ï справи; 2) спрямоватсть дiяльностi адмШстративних оргатв; 3) наявтсть спору (характер адмiнiстративно'ï справи); 4) суб'ект Шщативи адмШстративно-процедурних вiдносин; 5) характер юридичних на^дюв для суб'екта адмШстративний правовiдносин; 6) порядок здтснення (рiвень урегульованостi) адмiнiстративно'ï процедури; 7) функцюнальне призначення адмiнiстративноï процедури.
Ключовi слова: адмШстративна процедура, види адмШстративних процедур, адмШстративю правовiдносини, адмШстративно-процедурна дiяльнiсть.
УДК 342.8
О. В. Фшонов
СУЧАСН1 ВИБОРЧ1 СИСТЕМИ, ÏX ПОЗИТИВН1 ТА НЕГАТИВН1 РИСИ,
ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ
Розглянуто основн виборчi системи з точки зору виявлення гх недолтв та переваг у сучасних умовах. Перевага мажоритарно'ï системи абсолютно'ï бiльшостi полягае у тому, що вона у кран з усталеними демократичними традищями дозволяе створити порiвняно стабшьний уряд. Застосування пропорцтних систем дозволяе забезпечити вiдносну вiдповiдностi м1ж юльюстю голоЫв i шльюстю мандатiв.
В ттересах з'еднання достоïнств мажоритарно'ï та пропорцiйно'ï систем i виключення властивих кожно1' з них недолтв поряд з1 сполученням обох систем в одних кратах у деяких 1нш1х сталi застосовувати систему единого переданого голосу, эмтан системи.
Таким чином застосування у выборному законодавствi крагни певног виборчог системи впливае не тшьки та результати виборчого процесу та розподш депутатських мандатiв, але й на створення та персональний склад уряду держави. Тому в сучасних умовах крагни свту намагаються покращити парттно-полтичне структурування сустльства за допомогою реформування нацюнальног виборчог системи. Але на ефективтсть функцюнування у суспiльствi виборчог системи можуть здтснити вплив цензи та загороджувальт пункти.
Ключов^ слова: вибори, виборчий процес, мажоритарна система, пропорцтна система, змшана система.
Постановка пробелми. Правове регулювання проведення у сучаснш кра!ш виборчого процесу е одшею з запорук створення демократично! правово! держави, гарантування представництва у органах влади основних сощальних груп, забезпечення участ громадян в управлшш державними справами. Для реалiзащi виборчого процесу у кожнш кра!ш застосовуеться один з варiантiв виборчо! системи. Цей шститут займае одне з центральних мюць у регулюванш виборiв. Однак сучасна держава прагне до вдосконалення виборчих механiзмiв, тому науковий розгляд виборчих систем е актуальним завданням.
Аналiз остантх до^джень i публтацт. В Укра!ш питання мюця та ролi виборчо! системи у нащонально! пол^ично! системi сучасно! кра!ни, особливосп правового регулювання виборчих систем дослщжувалися у працях А. Бшоуса, В. Бшоуса, М. Пойченка, Е. Пуфлера, С. Радченка, С. Рябова, М. Ставншчук, А. Ткачука та ш.
Метою статп е здшснити спробу наукового аналiзу головних видiв виборчих систем. Для реалiзацii зазначено! мети автор ставить завдання розглянути виборчi системи з точки зору виявлення !х недолшв та переваг у сучасних умовах.
Для досягнення зазначено! мети застосовувалися структурно-функцюнальний метод, метод дедукцп i шдукцп, особливу увагу було придшено використанню iсторико-правового метода.
Виклад основного матерiалу. Велике значення для функцюнування пол^ично! системи в кра!нах сучасного св^у мае створення та законодавче закршлення певно! виборчо! системи, вщ характеру яко! у значнш мiрi залежить персональний склад центральних i мiсцевих представницьких установ, а також результат виборiв посадових оаб - вiд голiв держави до мунщипальних чиновникiв.
Виборча система являе собою сукупшсть установлених законом правил, принцитв i критерпв, за допомогою яких визначаються результати голосування. Впровадження на практищ певно! виборчо! системи завжди е результатом взаемодп полiтичних сил у суспiльствi.
Виборчi системи, якi в основу визначення результат голосування спираються на принцип бшьшосп, називаються мажоритарними. Вiдповiдно до правил мажоритарно! виборчо! системи, обраним у певному виборчому окрузi вважаеться той кандидат або список кандида^в, який одержав установлену бшьшють голоав. Розрiзняють два основних види мажоритарно! виборчо! системи: абсолютно! бшьшосп та вщносно! бiльшостi. Вiдповiдно до мажоритарно! системи абсолютно! бшьшосп для визнання певно! особи обраною потрiбна абсолютна бшьшють поданих голосiв (50 % +1 голос). Серед головних недолшв мажоритарно! системи абсолютно! бшьшосп можна зазначити, що голоси, подаш за кандидат, що потерпiли поразку, фактично не враховуються. Отже, така система вщповщае штересам лише великих партш. Вона також може бути нерезультативною: у випадку, якщо жоден кандидат не отримае абсолютно! бiльшостi голосiв або два або бшьше кандидатiв наберуть !хню однакову кiлькiсть, питання про одержання мандата певним депутатом залишиться не
визначеним. Крiм того, важливим недолгом ще! системи е й те, що вона не дае можливосп встановити чiтку вiдповiднiсть мiж справжньою питомою вагою партш у поличному життi кра!ни i !хшм впливом у парламент [1].
У той самий час, перевага мажоритарно! системи абсолютно! бшьшосп, на нашу думку, полягае у тому, що вона у кра!ш з усталеними демократичними традищями дозволяе створити порiвняно стабшьний уряд.
Одше! з найпоширенiших е мажоритарна система вщносно! бiльшостi (США, Ангшя, Iндiя й т. ш.). При цьому рiзновидi мажоритарно! системи обраним вважаеться той кандидат (або список кандидатв), який набрав голоав бшьше, нiж кожний з його супротивниюв окремо, навiть якщо вш набрав менше половини. Мажоритарна виборча система вщносно! бшьшосп завжди результативна, тому що певний кандидат обов'язково набирае вщносну бшьшють голосiв. Застосування тако! системи мае суттеву, на наш погляд перевагу: у парламент створюеться мщна бiльшiсть, що забезпечуе стабшьшсть уряду. Отже, мажоритарна система вщносно! бшьшосп одержала поширення тому, що вона дозволяе штучно створювати стабшьш уряди й парламенти.
Пол^ичне життя сучасних кра!н дае десятки прикладiв невiдповiдностi мiж ступенем масовостi опори пол^ичних партiй i !хшм представництвом у парламентах.
Звичайно при мажоритарнш виборчш системi вщносно! бiльшостi виборiв проводяться в унiномiнальних округах. У випадку ж проведення виборiв, вщповщно до ще! системи, у полшомшальних округах голосування приходить у ще бiльше протирiччя з його результатами. Показова щодо цього практика обрання президентських вибiрникiв у США, де кожний штат посилае стшьки вибiрникiв, скiльки вiн обирае конгресменiв. Перемагае той список кандидатв у вибiрники, який набрав у даному штат хоча б вiдносну бiльшiсть голоав. Це приводить до явного перекручування волi виборцiв. Так, на президентських виборах 1980 року Р. Рейган одержав 51,6 % поданих голоав i 90,9 % мюць у колегл вибiрникiв. Кандидат демократично! партп Дж. Картер вiдповiдно 41,7% голоав i тiльки 9,1 % мюць вибiрникiв. Незалежний кандидат Д. Андерсон, зiбравши 6,7 % голосiв виборщв, не одержав жодного мiсця в колегп вибiрникiв, хоча вiн при пропорцшнш системi мiг би розраховувати на 36 вибiрникiв [5].
За мажоритарною системою вiдносноi бiльшостi цш системi як правило не встановлюеться обов'язковий мшмум участi виборцiв у голосуванш: якщо проголосував хоча б один виборець, то вибори вважаються такими, що вщбилися. Якщо ж висунуто один кандидат на мюце, вш вважаеться обраним без голосування. Недолш ще! системи полягае у тому, що фактично не враховуеться велика кшькють голоав полiтичних партш малих i середнiх за сво!м впливом. Разом з тим така система забезпечуе партii-переможцевi значну бшьшють у парламентi, що дозволяе при парламентарних i змiшаних формах республшанського правлiння формувати стiйкий уряд. Дану систему застосовують у якосп едино! для виборiв яко!-небудь палати парламенту 43 держави, у тому чи^ США.
Мажоритарна система абсолютно! бшьшосп - це система, яка для обрання вимагае абсолютно! бшьшосп голоав, тобто бшьше половини загального !хнього числа. Таке вихщне загальне число може обчислюватися трьома способами: вщ загального числа зареестрованих виборщв; вщ загального числа поданих голоав, вщ загального числа поданих дшсних голоав.
При цш системi звичайно встановлюеться нижнш порiг участi виборцiв у голосуванш. Якщо вш не досягнутий, вибори вважаються недшсними або що не вщбулися. Досто!нством дано! системи в порiвняннi з мажоритарною системою вщносно! бшьшосп е те, що обраними вважаються кандидати, пщтримаш дшсною
бшьшютю виборцiв, що проголосували, хоча б цю бiльшiсть становив один голос. Недолш же 11 в тсм, що пропадають голосу, подаш проти перемiгших кандидатiв, а також специфiчний дефект - часта нерезультатившсть виборiв, що найбiльше ймовiрно при великш конкуренцп кандидатiв. Це вщбуваеться тодi, коли через розкол голоав жоден з кандидатiв, що балотуються, не одержав необхщно! бiльшостi. Така нерезультатившсть переборюсться такими способами:
• проведення другого туру (повторне голосування), коли балотуються вже не вс кандидати, що суперничали в першому турь Наприклад, у Росп в другий тур виходять два кандидати, що набрали найбшьшу кшькють голоав. Переможцем визнаеться кандидат, що набрав вщносну бiльшiсть голосiв. У Францп в другому турi беруть участь вс бажаючi кандидати першого тура, що зiбрали в першому турi не менш 12,5% голосiв вщ числа виборцiв, внесених у списки. Для перемоги кандидатовi також необхщно вiдносна бiльшiсть поданих голосiв виборщв [2].
• проведення альтернативного голосування, тобто виборець у бюлетеш цифрами вказуе перевага для нього кандида^в. Така система застосовуеться в Австралп при виборах палати представниюв, а також на парламентських виборах у штатах.
Мажоритарна система квалiфiкованоi бшьшосп - це система, за якою обраним вважаеться кандидат (список кандида^в), якi одержали квалiфiковану бiльшiсть голоав. Квалiфiкована бiльшiсть установлюеться законом i перевищуе бiльшiсть абсолютне. Ця система застосовуеться рщко, тому що ще менш результативна, чим система абсолютно! бшьшосп. Наприклад, у Чилi палата депута^в обираеться по двохмандатним виборчим округам. Партся, яка зiбрала 2/3 вщ загального числа дiйсних голоав, одержуе обидва мандати вiд округу [4].
Як вщомо, в 404 рр. XIX в. проекти пропорцшних виборчих систем запропонували американець Томас Джильтн i швейцарець Вiктор Консщеран. Змiст даного виду виборчо! системи полягае в тому, що число манда^в, яю одержують полiтичнi об'еднання, вщповщае числу поданих за його кандида^в голосiв. До початку XX в. налiчувалося 152 рiзновидiв пропорцшно! виборчо! системи; у теперiшнiй час вона застосовуеться бшьш нiж в 60 кранах свiту [6].
Головна вщмшшсть пропорцiйних виборчих систем вщ мажоритарних полягае в тому, що вони будуються не на принцип бшьшосп, а на принцит пропорцiйностi мiж отриманими голосами та завойованими пщ час виборчих перегошв мандатами. Застосування пропорцiйних систем, на наш погляд, дозволяе забезпечити вщносну вщповщносп мiж кiлькiстю голосiв i кiлькiстю мандатiв.
При пропорцiйнiй системi створюються порiвняно великi багатомандатнi округи, вщ кожного з яких обираеться кшька депутатiв; чим бiльше округ, тим бшьш ч^ко проявляються переваги пропорцшно! системи. Вибори, проведенi за пропорцшною системою, е суто партшними. Кожна партiя висувае свiй список кандида^в на виборнi посади, i виборець голосуе за список свое! партп цiлком, хоча в рядi випадкiв йому надаеться можливiсть визначити свое ставлення до певних кандида^в у самому списку. Пiсля того як виборщ висловили свою волю, а голоси пщраховаш, визначаеться виборчий метр, або квота, тобто найменше число голоав, необхщне для обрання одного депутата. Квота може визначатися як для кожного округу окремо, так i для вае'1 краши в цшому. Найпростiший спосiб визначення квоти був запропонований бшя ста роюв тому англiйським ученим Т. Хером. квота визначаеться за допомогою розподшу загального числа поданих у даному окрузi голоав на кшьюсть пiдлягаючому розподiлу мандатiв [3].
Розподш мандатiв мiж партiями здiйснюеться шляхом розподшу отриманих ними голоав на квоту. Скшьки разiв квота укладеться в кшькосп отриманих партiею голоав, стiльки мандатiв остання одержить. Недолш зазначено! системи полягае в тому, що
вона за рiдкiсними винятками не дозволяе розподшити вiдразу всi мандати. Для лшвщацп цього недолiку застосовують додатковий споаб розподiлу мандатiв, яю залишилися, за допомогою «методу найбшьших залишюв»: мандати, якi залишилися, передаються партям, що мають найбiльше число голоав, що були зiбранi при першому розподш.
Застосовуються два основш правила, згiдно яким здiйснюеться розподш мандатв усерединi партiйного списку.
Правило «пов'язаних списюв» полягае у тому, що порядок розташування кандидатв у списку визначаеться самою партею. Виборець голосуе за весь список.
Правило «пов'язаних списюв» дозволяе партп протягти в парламент будь-якого кандидата, поставивши його на чолi списку в тм окрузi, у якому вона мае гарантоване число голоав. При цьому виборець не мае змоги визначити свое вщношення до кандидатв, тому що вш голосуе за партю, а не за оаб.
Правило «вiльних спискiв» лiквiдуе цей недолш. Воно дозволяе виборцевi, що проголосував за весь список цшком, виразити свое вщношення до кандидатв, проставивши проти !хшх iмен цифрами або шшим способом сво! преференцп. Пропорцiйна система, якщо вона не перекручена рiзного роду доповненнями й виправленнями, дае вщносно вiрне вщбиття в представницькому органi дiйсного стввщношення полiтичних сил.
Напiвпропорцiйнi системи прагнули згладити недолши мажоритарно! системи, не переходячи до пропорцшно!. Дана система спрямована на забезпечення часткових меншостей, для чого застосовувалися системи обмеженого вотуму, система единого непередаваного голосу, система кумулятивного вотуму.
В штересах з'еднання досто!нств мажоритарно! та пропорцшно! систем i виключення властивих кожно! з них недолiкiв поряд зi сполученням обох систем в одних кра!нах у деяких шшш сталi застосовувати систему единого переданого голосу, змшаш системи.
Зазначимо, що з точки зору фахiвцiв-математикiв, яю створили комп'ютерну модель сучасного виборчого процесу щеальну демократичну процедури проведення виборiв на практицi створити майже неможливо [7]. Тому при оцшщ виборчо! системи вирiшальну роль ввдграе спiввiдношення прiоритетiв: якщо головним вважаеться формування стабшьного ефективного уряду, перевага вщдаеться мажоритарнiй системi; якщо ж робиться акцент на адекватному представницга в парламент штереав рiзних груп населення - пропорцiйнiй, або змшанш.
Висновки. Отже, ми можемо дшти висновку, що застосування у виборчому законодавсга кра!ни певно! виборчо! системи впливае не тшьки та результати виборчого процесу та розподш депутатських мандатв, але й на створення та персональний склад уряду держави. Тому в сучасних умовах кра!ни св^у намагаються покращити партшно-пол^ичне структурування суспшьства за допомогою реформування нацюнально! виборчо! системи. Але на ефектившсть функцюнування у суспiльствi виборчо! системи можуть здшснити вплив цензи та загороджувальш пункти. Правове регулювання цих факторiв може бути напрямком подальших наукових розвiдок.
Список використано1 лггератури
1. Выборы: правовые основы, избирательные технологи : науч. прав. и практич. пособ. / С. А. Альфер, И. И. Бугрова, А. Е. Вашкевич и др.; отв. ред. С. А. Альфер; науч. ред. М. Ф. Чудаков. - 2-е изд., испр. и доп. - Минск.: Тесей, 2000. - 304 с.
2. Василевич Г. А. Конституционное право зарубежных стран : учеб. / Г. А. Василевич, Н. М. Кондратович, Л. А. Приходько; под общ. ред. Г. А. Василевича. - М. : Книжный Дом, 2006. - 480 с.
3. Мишин А. А. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : учеб.. -М. : Белые альвы, 1996. - 400 с.
5. Рыбаков А. В. Избирательное право и избирательные системы / А. В. Рыбаков // Социально-политический журнал. - 1998. - № 2. - С. 113 - 122.
6. Конституционное (государственное) право зарубежных стран : учеб. В 4-х т. Т. 1-2. / отв. ред. Б. А. Страшун. - Минск : Изд-во БЕК, 1996. - 778 с.
7. Заяць Н. Вибори як реалп сучасно'1 державно-правово'1 д1яльносп; теоритичний аспект / Н. Заяць // Право Украши. - 2007. - № 11. - С. 26 - 27.
Стаття надшшла до редакцп 15.12.2014 р.
O. V. Filonov
MODERN ELECTORAL SYSTEMS, THEM POSITIVE AND NEGATIVE LINES, PROSPECTS OF DEVELOPMENT
The basic electoral systems are considered from the point of view the exposure of their failings and advantages in modern terms. Advantage of the majority system of absolute majority consists in that it in a country with withstand democratic traditions allows to create a stable government comparatively. Application of the proportional systems allows to provide relative accordance between the amount of voices and amount of mandates.
In interests of connection of dignities of the majority and proportional systems and exceptions peculiareach of them failings next to connection of both systems in one countries applyi the system of the passed voice, the mixed systems.
From the point of view specialists-mathematicians which created the computer model of modern electoral process ti create ideal democratic election procedures is almost impossible. Therefore at the estimation of the electoral system a decision role is played by correlation of priorities: if the main is consider setting up a stable effective government, advantage gives oneself up the majority system; if an accent is done on an adequate representative office in parliament of interests of different groups ofpopulation - to proportional, or mixed.
Thus application in the electorallegislation of country of the certain electoralsystem influences not only on the results of electoral process and distributing of deputy mandates but also on creation and personalcomposition of government of the state. Therefore in the modern terms of the world country tryto improve party political structure of society reformation of the national electoral system. But on efficiency of functioning in society of the electoral system can carry out influence qualifications and barrage points.
Keywords: elections, electoral process, majority system, proportional system, mixed system.
УДК 342.745
В. С. Шестак
1СТОРИКО-КУЛЬТУРН1 ОБ'еКТИ: ЮРИДИЧНЕ ВИЗНАЧЕННЯ
В cmammi на ocuoei aHani3y науковог лтератури та чинного законодавства до^джено наскыьки повно та всебiчно опрацьовано розумтня низки основних понять, як стосуються ^торико-культурних об 'eктiв.
Питання взаемоди держави та права з культурою стають дедалi бшьш актуальними та потребують детального вивчення та виршення.
Ключовi слова: держава, право, культура, wторико-культурн об'екти, об'екти культурног спадщини, пам'ятки wтори i культури, культурн цiнностi.
Постановка проблеми. Актуальшсть теми дослщження, i'l наукова i практична
