CC BY
11
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17
security" is seen by the approaches and views of Ukrainian scholars O. Dzoban, O. Onyshchenko, O. Poltorakov, in the works of the National Institute for Strategic Studies. The practical implementation of the theoretical approaches to the humanitarian problems of the Ukrainian society is seen by the example of the National Security Strategies in 2007 and 2015.
The both Ukrainian political scientists and the law allow to distinguish humanitarian security in a special direction of governmental policy, but don't propose enough complete answer to the questions about its content and the main priorities.The analysis of the concept of "humanitarian security" in Ukrainian scientific and political discourse indicates the controversy of this issue and artificial limitation of humanitarian sphere as an object of national security, which blocks the integrated solving of the existing problems. Conceptualization of the term "humanitarian security" will build a more coherent strategy for protection of national interests in the humanitarian sphere.
Further studies of the humanitarian sphere as an object of national security policy is important and promising in view of the threats and risks to national security of Ukraine, which is increasingly spread in the humanitarian sphere.
Keywords: humanitarian sphere, humanitarian security, social policy, national security.
УДК [323.23:654.19]:324(73)
П.М. Катеринчук
РОЛЬ НОВИХ МЕД1А У ВИБОРЧОМУ ПРОЦЕС1: РЕЦЕПЦ1Я ДОСВ1ДУ США
У cmammi досл1джуеться роль нових Media у виборчих процесах Сполучених Штат1в Америки як iHcmpyMeHm полтичного мантулювання та полтичног мобтзаци.
Автор приходить до висновку, що виборчi кампани у США зaсвidчили доы недоощнеш можливостi нових мediaнa полтичний процес та констатуе, що посилення позицт глобального тформацтного простору створюе загрози не лише тформацтнт безпещ, але й зумовлюе накопичення масиву нedостовiрно'г шформацп, котра часто стае визначальною у формувант полтичних симпатт та прийняттi полтичних ршень.
Ключоei слова: новi мedia, полтична мобшзащя, новинн сайти, Б. Обама, Д. Трамп, Х. Клттон.
Розвиток сучасного суспшьства неможливий без юнування ефективно'1 системи масово'1 сощально'1 комушкацп. Комушкащя нами розумieться як сощально обумовлене явище, основною функщею яко'1 е вплив на аудитор^ через змют шформацп, яка передасться. У цьому контекст варто навести визначення цього феномену росшським дослщником В. Олешко, який зазначив, що «масова комушкащя - це цшсний процес, який поряд з шформащею (змютовний аспект) включае у себе також мовно-символiчнi форми вираження, техшчш канали та сучасш, постшно змшюваш форми вияву, обробки, збереження та поширення шформацп» [1, с. 33-34].
Масова комушкащя розглядаеться як опосередковане спшкування з використанням засобiв масово'1 шформацп, оскшьки безпосередне спшкування передбачае велику, але не масову аудитор^ та прямий контакт i взаемод^ учасниюв комушкацп. У зв'язку зi збшьшенням чисельносп аудитора та складносп оргашзацп зворотного зв'язку у масовш комушкацп акцент робиться не на взаемодп, а саме на впливовь Ця особливють масово'1 комушкацп обумовлюе п поширення у сощально-пол^ичному середовищi та
безпосереднiй вплив на внутршньопол^ичш та зовнiшньополiтичнi процеси у сучасному свт.
Причинами таких перетворень i зростання ролi нових соцiальних медiа пов'язують i3 динамiчним розвитком мережi 1нтернет та "" глобального характеру. Результатом такого поширення стало те, що новиннi ринки сьогоднi трансформуються, географiчний i технологiчний розриви, а також домшування нацiональних агентств зникають. Поява агрегаторiв новин та шоземних джерел означав, що змагання за те, щоб бути першим джерелом новин, посилюеться i набувае мiжнародного характеру. Вiдбуваeться конвергенцiя ЗМ1, тобто поеднання рiзних засобiв представлення шформацп одночасно.
Така конвергенцiя ЗМ1 не е випадковою, швидше вона навт е закономiрною. З появою нових електронних пристро"в та бездротового 1нтернету, цей процес значно пришвидшився. До прикладу, корпоращя Епл (Apple) котра здшснила революцiю на ринку мобшьних пристро"в, випустивши на ринок сво" планшетнi комп'ютери Айпед (Ipad), котрих вже продали у кшькосп 225 млн. шт. [2], не лише змусила переглянути традицшний тдхщ до користування ПК, але й прискорила розвиток сощальних медiа, новинних ресурав та сервiсiв котрi тепер стали доступними у режимi реального часу. Популяршсть планшетних комп'ютерiв зумовила обвал продажу стащонарних ПК та сильно похитнула позицп ринку ноутбукiв. Якщо ж до цього ми додамо устхи найпопулярнiшого в юторп смартфона вщ ще" ж компанп - Айфона (Iphone), якого продали вже понад 500 млн. штук[3], стае зрозумшою iнтенсивнiсть та популярнiсть розповсюдження нових засобiв комушкацп. Зауважимо, що вказаш приклади технологiчного прориву вщ корпорацп Apple стали поштовхом до виробництва аналопчних чи iнших продукпв i сервiсiв таких технологiчних пганпв як Google, IBM, Microsoft, Samsung, Facebook та нових китайських компанш на кшталт Lenovo, Huawei, Xiaomi тощо. Це, у свою чергу, призвело до суттевих змiн на ринку як мобшьних пристро"в та комп'ютерiв, так i у середовищi ЗМ1, нових медiапродуктiв та сервiсiв серед яких можемо назвати сощальш мережi, онлайн версп газет i журналiв, новиннi ресурси, онлайн-банкiнг, штернет-телебачення, iнтернет-радiо, численнi месенджери (сервiси миттевого обмiну повiдомленнями, що працюють у мережi 1нтернет) i т.п.
Поширення нових медiа та "х впливу на еволющю глобального медiапросторустали предметом дослщження вiтчизняних та зарубiжних учених. Зокрема дослщники придiляють чимало уваги процесам конвергенцп ЗМ1 та появi нових агрегаторiв новин що значно розширюють контент та змiст новин, а отже i усю структуру медiаринку. Зокрема питання зростання популярносп та ролi соцiальних медiа у полчищ стало предметом наукових розвщок Г. Штромайера, М. Маклюена, Р. Бандарi та Б. Хюбермана, Дж. Бентона, Дж. Рутенберга. Аналiз виборчих кампанш у США та його медшш аспекти дослiджувалися Т. Моторнюк, Б. Френсiсом. С. Купрiяновим.
Автор статп поставив за мету проаналiзувати роль нових медiа на формування електоральних симпатш американських виборцiв у виборчих кампашях Б. Обами та Д. Трампа.
Ниш ринок IT-послуг та нових медiа став настiльки потужним, що за рейтингом найдорожчих брендiв св^у першi чотири позицп займають саме компанп-виробники електронiки та програмного забезпечення, зокрема вже згадаш Google, Apple, IBM, Microsoft, а в десятщ загалом лише двi компанй представляють харчовий бiзнес (McDonalds, Coca-Cola)[4]. Показово, що з десяти найдорожчих брендiв, двi компанй е власне найпопуляршшими у свiтi соцiальними мережами (Facebook, Twitter) i лише один бренд не е власшстю громадян США.Згадаш компанп посприяли не лише технологичному прориву на ринку медiа, але й вплинули, як вже зазначалося, на процес поширення i сприйняття новин.
Вiдомо, що за своею природою, новини е дуже динамiчними. Щоб новина була популярною, важливо, щоб ii проглянула максимальна кiлькiсть читачiв за максимально короткий час. Традицшно виробництво новин було дорогим, що призводило до домшування великих агенцш, якi мали переваги в техшчному планi.
Однак легкiсть i дешевизна створення онлайн-контенту змшила правила медiаринку: актуальною е не конкуренщя технiчних потенцiалiв, а конкуренцiя за увагу читачiв [5, с. 26]. Саме тому досить звичною практикою для популярних 1нтернет-видань е ведення сторшок у соцiальних мережах на кшталт Facebook i Twitter. Так само, блогери складають конкуренщю газетам, займаючи мiсце мiсцевих кореспондентсв.
Нинi чимало авторитетних та популярних ЗМ1 дублюють свiй контент у електронних ЗМ1, насамперед у мережi 1нтернет, адже дедалi бiльше споживачiв i особливо молодi, проводять свш вiльний час, спiлкуються, працюють у мережь
Цю тенденцiю одразу ж вщчули i пiдхопили полiтики, про що свщчить !х проникнення i участь у сощальних мережах, блогах, форумах тощо. Виборчi кампанп Президент США Б. Обами та Д. Трампа стали прикладом того наскшьки недоощненим може бути роль електронш медiа у полiтичних та виборчих процесах, а також засвiдчили як сощальш медiа можуть використовуватися з метою поличного манiпулювання та пол^ично! мобшзацп.
Виборча компанiя Б. Обами була першою полiтичною кампанiею, в якш 1нтернет вiдiграв вiдчутну роль, бо йшлося не про використання одше! технологи або одного шструменту, а про те, що центр кампанп знаходився саме в 1нтернеть Пiд час виборчо! кампанп Б. Обами були не лише змшеш тдходи до оргашзацп прибiчникiв, але й продемонстроваш новi методи донесення рекламних повщомлень виборцям.
Кампанiя Б. Обами не була новаторською, а радше, штегративною. Адже нiчого ексклюзивного нового його штаб не створив, а лише штегрував у рамках свое! он-лайн стратеги iснуючi на той момент шструменти та технологи. Команда Обами використовувала Мережу i як зааб збору грошей для ведення кампанп, i в якост каналу спшкування з електоратом. Офщшний сайт Б. Обами активно представляв рiзнi матерiали про виборчо! кампанп, давав можливють вiдвiдувачам зарееструватися i взяти участь у дискуаях, поповнювати виборчий фонд.Вщомо, що ключовим моментом у встановленш мiцного зворотного зв'язку мiж виборцем i полiтиком, е диверсифшащя, тобто рiзноманiтнiсть процесу обмшу полiтичною iнформацiею. Наприклад, до початку кампанп Барака Обами в 2008 рощ, був реалiзований i запущений його персональний сайт, а також сощальна мережа для однодумщв - my.barackobama.com [6].
На персональному сайт Бараки Обами було безлiч посилань на iншi 1нтернет-ресурси, яю слугували додатковим засобом для залучення електорату, особливо молодих активютв. Початок передвиборно! кампанп Обами ознаменовано виходом офщшного саундтрека, що мiстить тсш Кейнi Веста, Джона Ледженда, Шерш Кроу, Стiвi Уандера та ш. Назва диска була красномовною: «Так, ми можемо: голоси Масового руху» («Yes We Can: Voices of а Grassroots Movement»), саме такий самий слоган обрав Барак Обама для свое! передвиборно! кампанп [7, с. 164]. Кошти яю були зiбранi вщ продажу «Так, ми можемо», тшли на тдтримання виборчо! кампанп Б. Обами. У переб^у виборчо! кампанп Барак Обама, за даними Федерально! виборчо! комiсii США, станом на 27 жовтня 2008 р. зiбрав у свою передвиборну касу в цшому 639 млн. доларiв, що на той час було рекордом в юторп американських президентських виборiв. При цьому вш витратив на перегони iз зiбраних коштiв 573 млн. доларiв [8].
Б. Обама не став обмежуватися тшьки офщшним сайтом, вiн «дозволив своему бренду жити де завгодно». Крiм офiцiйного сайта, в кампанп були задiянi Facebook, YouTube, MySpace, BlackPeople та iншi ресурси. 1з понад п'ятиста каналiв спiлкування з аудиторiею у соцiальних мережах та шших лише17 були офiцiйними - все шше було
створено учасниками цих сощальних мереж. Офiцiйний канал на YouTube мiстить майже двi тисячi ролиюв, а вiдео «Yes We Can», яке було створене на ootobí одше' з промов Б. Обами, отримало бшьше 20 млн. переглядiв. Багато його прибiчникiв само оргашзовувалися в окремi групи на рiзноманiтних соцiальних онлайн-сервiсах. Зокрема, в сощальнш мереж Facebook було створено велику кшьюсть груп, що пiдтримували Б. Обаму. Важливо було те, що групи оргашзащйно аж шяк не були причетш до офщшно'' кампанп кандидата у президенти. Це були невелию об'еднання людей, що мають спiльнi iнтереси — це могла бути як «група науковцiв, що тдтримуе Обаму», так i «група любшешв баскетболу штату Вiрджинiя за Обаму» [9, с. 57].
Президентська кампашя 2012 року в Сполучених Штатах Америки, за багатьма критерiями була ушкальною. Визначаеться це не тшьки фiгурами основних кандидатiв, але i тими внутршньопол^ичними умовами, в яких проходило протистояння. Вибори 2012 не перш^ у яких значна роль вщводилася новим медiа. Звичайно, сощальш платформи Facebook та Twitter не допоможуть потиснути руку чи то поцшувати дитину, проте вони здатш запропонувати аналог таких дш. Слщ зазначити, що для захщних полiтикiв соцiальнi мережi е майданчиком не тшьки для дискурсу та дебатв, а в першу чергу, для звичайного спшкування iз сво'ми виборцями. Наприклад, повiдомлення Барака Обами в Twitter: «Ще 4 роки», яке супроводжувало його фото, де вш обшмае свою дружину, отримало 800000 ретвтв та бiльше 4 млн. вподобань на Facebook [9, c. 58].
Устх iнформацiйного продукту штабу Б. Обами полягав у використанш загально'' устшно'' стратеги у передвиборчш боротьбi. Полiттехнологи майбутнього президента США не зосереджували увагу на особистост свого кандидата, не робили з нього лише «картинку». Головний акцент робився на тому, щоб дати кожному американцевi вщчути що вш - не стороннш спостер^ач, а безпосереднiй учасник полiтичного процесу, вщ нього багато чого залежить, вш може реалiзуватися, i його дiяльнiсть, його зусилля, ким би вш не був, - це внесок у майбутне кра'ни. Кандидат Б. Обама був «живим», i його тдтримка означала для переачного американця участь в процеа, де вш важливий сам по соб^ де на першому мiсцi навт не його голос, а його зусилля, самореалiзацiя. Це i е шлях довiри простого громадянина до кандидата в президенти, i цей шлях виявився правильним [9, с. 57].
Президентсью перегони 2016 року не лише зламали чимало стереотитв та похитнули позищю довiри до усього медiаринку США [10], але й довели непередбачувашсть впливу сощальних медiа на пол^ичш симпатп виборщв. Цей case-study е доволi показовим з точки зору використання сощальних медiа у полiтичному процеа США.Якщо не торкатися питання виборчо'' системи США, котра без сумшву визначила iм'я нового глави Бшого дому, адже суто статистично перемогла Г. Кшнтон [11], проте бшьша частина представникiв вiддала сво'' голоси за Д. Трампа, кидаеться в очi доволi вiдмiнна активнiсть обох кандидатв у мережi 1нтернет. Так вийшло, що вся передвиборча кампашя з самого початку була побудована на демошзацп суперниюв: однi розповщали, що Д. Трамп - божевшьний нарцис-неадекват з роздутим Его, друп докоряли особисто Клiнтон в смерт сирiйських дiтей та необачностi у листуваннях електронною поштою про державш справи [12]. Однак ЗМ1, котрi пiсля расистських та ксенофобських висловiв Б. Трампа здебiльшого почали вщкрито пiдтримувати кандидата вiд демократiв, тшли ще далi i почали демошзащю не тiльки самого Д. Трампа, а й його прихильниюв [12]. Такий тдхщ зрештою зiграв з уама про-демократами злий жарт - навряд чи варто розраховувати на те, що ображений виборець, затаврований газетами, новинними порталами (а потм ще й сусщами чи колегами) злим фашистом, побiжить вiддавати голос конкуренту. Проте психоемоцшш моменти тут мали мюце не лише на рiвнi провщних аудiовiзуальних i друкованих медiа ресурав,
котрi в один голос пророкували перемогу Г. Кшнтон, а в кшщ кiнцiв лише пщтвердили аксiому непередбачуваностi людсько" поведiнки в пол^ичнш площинi, що пiдштовхнуло багатьох анал^июв вголос говорити про занепад традицшних моделей медiабiзнесу [13]. Витративши на рекламу в чотири рази менше, шж Хiлларi Клiнтон ($68 млн. проти $237 млн.), Дональд Трамп вкладався в digital-просування у чотири рази енергшшше ($58 млн. проти $16 млн.) [10]. Аналiзуючи перемогу на минулих виборах чотири роки тому, багато експертв схилялися до того, що перемогу Бараку Обамi забезпечила саме активна робота з iнтернет-аудиторiею - i просто дивно, як недоощнила важливють ще" роботи команда нишшнього демократичного кандидата. До слова, подiбну помилку(демонiзацiя опонешив i вiдсутнiсть сплановано" digital-кампанп) твроку тому допустилиопоненти BREXIT.
Втiм не лише витрати на 1нтернет аудитор^ стали чинником мобшзацп свого виборця для Д.Трампа, але й критично вщмшна стратепя роботи в електронних медiа. Знаменитий афоризм канадського фшософа Маршала Маклюена говорить: «the medium is the message». У наш час, коли користувачi перенасичеш рiзноманiтним контентом, повноцiнним повiдомленням стае емощя. Тут важко не погодитися з думкою британського журналюта Пiтера Померанцева, котрий, коментуючи результати американських президентських перегошв, зауважив, що сьогоднi через перенавантаження шформащею вiдрiзнити правду вщ брехнi стае вкрай важко. «Якщо в тебе е мшьйон джерел, все стае суцшьним шумом. Ти вже не роздшяеш правду вщ брехнi, так всього багато. Все стае шоу, i саме шоумен перемагае», - сказав вiн [14].
Власне тут ми маемо справу iз зростанням популiзму та шоу в американськш полiтицi (що для в Укршш вже стало звичним явищем) iз засиллям неверифiкованих фактв i джерел шформацп, котрi блискавично поширюються 1нтернетом та соцiальними медiа. У цьому сенсi доволi показовою е гостра ощнка результатiв виборiв у США 2016 року американським оглядачем Джошуа Бентоном, котрий головними винуватцями у перемозi популiзму та нетерпимосп називае Facebook [13]. Ця соцiальна мережа, нараховуючи понад 1.7 мшьярда [15] користувачiв у свт та будучи найпопулярнiшою серед американщв, у парi з Twitter (понад 300 млн.) [16] справили, як вже зазначалося, значний вплив на переб^ та результати виборчо" кампанп. На думку Дж. Бентона iз зростанням кшькосп користувачiв та поширенням новин через сво" тенета, Facebook став мюцем, де якiсть шформацп вже не е цiннiстю. Фальшивки, що пщтверджують упередження користувачiв соцмереж^ поширюються як лiсова пожежа, i "х значно дешевше створювати, шж справжнi новини [13].
При цьому американський експерт наводить красномовний приклад: «я родом iз маленького мюта на твдш Лу'1^ани. Напередоднi виборiв я поглянув на Facebook-сторшку чинного мера цього мiстечка. Серед посилань, як вiн поширював протягом останшх двох дiб, були таю: «Гiларi Клiнтон закликае до громадянсько" вiйни, якщо Трамп буде обраний», «Папа Франциск шокував свiт, благословивши на президентство Дональда Трампа», «Барак Обама визнав, що народився в Кенп», «Агент ФБР, пщозрюваний у зливанш матерiалiв про корупцiю Плар^ мертвий» [13]. Це не медшш матерiали, спрямованi проти Гiларi Клштон, хоча таких на сторiнцi мера також не бракувало. Це вигадки, брехш, фальшивки. Facebook став платформою для масового поширення цих побрехеньок - почасти через те, що неправда поширюеться дуже легко. «Благословення» папи Франциска поширили понад 868 тисяч разiв, тодi як спростування мае лише 33 тисячi поширень [13].
Звичайно що подiбнi приклади знайдуться у таборi обох екс-кандидатв, проте це вже не вплине на вибiр котрий зроблений американцями. Очевидно широке залучення електронних медiа та використання популiзму у сво"й риторищ викрило доа латентний прошарок середнього бшого американця котрий споживае здебшьшого iнформацiю
мiсцевих ЗМ1 та сощальних мереж, i котрий стомився вШд толерантностi i терпимостi до ШммШгрантШв, афроамериканцiв, латиноамериканцiв, китайцiв, ге'1'в та жШнок [17].
У свош колонцШ, опублiковaнiй нaпеpедоднi вибоpiв, жуpнaлiст The New York Times Джим Рутенберг пише, що «лШками вiд брехливо'1 жуpнaлiстики е приголомшлива доза добро'1 журналШстики» [18]. Втiм, як бачимо, це не завжди так. Про Трампа i виборчу кампанШю взaгaлi було написано гpaндiозну кiлькiсть якШсних жуpнaлiстських мaтеpiaлiв - як мастодонтами на зразок New York Times i The Washington Post, так i народженими за цифровое' доби на кшталт BuzzFeed i The Daily Beast. Проте це не дало очШкуваного результату, хоча очШкуваний результат в даному випадку не була перемога Г. Кшнтон як така, а торжество правди. Очевидно що iз поширенням мобiльних пристроив з блискавичним доступом до 1нтернет новин, а також масовим користуванням соцШальними мережами, чимало вибоpцiв просто не дШйшли у пошуку правди до авторитетних i пеpевipених новинних сайтШв. А багатьом iз тих, хто шукав, бракувало довipи, щоб дозволити 1и вплинути на 1хнш вибip. I нaвiть тШ, що прислухались до якШсно! жуpнaлiстики, водночас пШддавалися впливу мiшaнини з побрехеньок i дурниць котрими ниш переповнена Мережа. Це, значною мШрою, контрастуе на фонШ дослiдження, яке провШв Facebook [19], результати якого доводять, що насправдШ мережа робить шформащйний простШр людинибШльш рШзнобарвним, адже ii друзШ походять Шз ширшого спектру сощальних груп (ваш колишнШй однокласник, однокурсник, сусШд вашо1 мами, чи знайомШ Шз спШльно1 по1здки), анШж люди, з якими вона обговорюе новини наживо. Однак останнШ виборчШ кампани в США та державах €С, як зрештою й шформащйш вШйни проти Укра1ни з боку РФ доводять, що розквШт рейкових новин зумовлюе ситуацШю, коли пропаганда i популШзм пШдштовхують людейробити свШй вибШр пШд впливом дезшформаци, спожито! в 1нтернетШ.
АмериканськШ президентськШ вибори вкотре довели, що великий передвиборчий фонд - не гарантШя перемоги. ПрезидентськШ вибори 2008 року коштували США 160 млн. доларШв загалом по кршш. У 2012 рощ тШльки МШтт РомнШ витратив на передвиборчу гонку понад 1 мШльярд доларШв, проте це не забезпечило йому посади Президента США. Особливу роль у виборчих кампанШях 2008 та 2012 рокШв вШдШграли медШа, як основне джерело формування електоральних симпатШй. Американський дослШдник, ДШк МорШс у свШй роботШ «Новий государ» зазначае, «щоб перемогти на виборах, кандидату не обов'язково мати стШльки коштШв, яке вважае за потрШбне бШльшШсть полШтикШв, журналШстШв та тих, хто для нього щ грошШ збирае та пожертвуе. Секрет помШрно! виборчо! кампани простий: не треба витрачати кошти на якШйсь речШ, окрШм донесення до виборцШв того, що ти хочеш сказати... А потрШбно кандидатовШ рШвно стШльки грошей, скШльки вистачить для просування його повШдомлення» [20, p. 20].
ПрезидентськШ вибори 2016 року назавжди увШйдуть в ШсторШю США як перегони у яких популШзм перемШг послШдовнШсть, бШзнесмен перемШг полШтика, а сощальш медШа перемогли традищйнШ ЗМ1, адже дозволили мобшзувати саме ту частину американщв котрШ не хотШли продовження полШтичного курсу Б. Обами «догоджання усШм», жертвуючи Шгноруванням ШнтересШв сво!х громадян. Власне кШлька сотень тисяч голосШв виборцШв, яких не вистачило для перемоги, представник демократШв недоотримала через надмШрний спокШй i самовпевненШсть у ii перемозШ тих верств, котрих можлива перемога Д. Трампа повинна була мобшзувати i змусити прийти на дшьнищ [21], i ключову роль тут вШдШграли власне новШ медШа, котрШ допомогли республШканцю зайняти посаду сорок п'ятого Президента США.
Список використано1 л1тератури
1. Олешко, Владимир Федорович. Социожурналистика: Прагматическое моделирование технологий массово-коммуникационной деятельности / В. Ф. Олешко. — Екатеринбург : УрГУ, 1996. — 262 с.; Oleshko, Vladimir Fedorovich. Sotsiozhurnalistika:
Pragmaticheskoe modelirovanie tehnologiy massovo-kommunikatsionnoy deyatelnosti / V.F. Oleshko. — Ekaterinburg : UrGU, 1996. — 262 s.
2. Apple в цифрах: 225 млн проданных iPad и 48% iOS-устройств на iOS 8. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://itc.ua/news/apple-v-tsifrah-225-mln-prodannyih-ipad-i-48-ios-ustroystv-na-ios-8/ ; Apple v tsyfrakh: 225 mln prodannykh iPad i 48% iOS-ustroistv na iOS 8. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://itc.ua/news/apple-v-tsifrah-225-mln-prodannyih-ipad-i-48-ios-ustroystv-na-ios-8/
3. Without Much Fanfare, Apple Has Sold Its 500 Millionth iPhone. [Electronic resource]. - Mode of access: http://www.forbes.com/sites/markrogowsky/2014/03/25/without-much-fanfare-apple-has-sold-its-500-millionth-iphone/
4. Найдорожчi бренди св^у. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dw.de/%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0 %B6%D 1%87%D 1 %96-%D0%B 1 %D 1 %80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8-%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D1%83/g-17663724 ; Naidorozhchi brendy svitu. [Elektronnyi resurs]. - Rezhym dostupu: http://www.dw.de/%D0%BD%D0%B0%D0%B9%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0 %B6%D 1%87%D 1 %96-%D0%B 1 %D 1 %80%D0%B5%D0%BD%D0%B4%D0%B8-
%D 1%81 %D0%B2%D 1 %96%D 1 %82%D 1%83/g-17663724
5. Bandari R., Asur S., Huberman B. The Pulse of News in Social Media: Forecasting Popularity / R. Bandari, S. Asur, B. Huberman // Sixth International AAAI Conference on Weblogs and Social Media. - Dublin, Ireland, 2012. - P. 26-33.
6. Francis B. Election night 2012 by the social media numbers [Electronic resource] / Francis B. - Mode of access: http://www.digitaltrends.com/social-media/election-night-2012-by-the-social-media-numbers
7. Моторнюк Т.М. Виборчi технологи США: специфша та ушверсальшсть/ Моторнюк Т.М. // Вюник СевНТУ: Зб.наук.праць. Серiя «Полгголопя».- Вип. 112. -Севастополь. - 2010. - С. 162-166.; Motorniuk T.M. Vyborchi tekhnolohii SShA: spetsyfika ta universalnist/ Motorniuk T.M. // Visnyk SevNTU: Zb.nauk.prats. Seriia «Politolohiia». -Vyp. 112. - Sevastopol. - 2010. - S. 162-166.
8. Саваневський Максим Використання 1нтернету допомогло Обамi зiбрати на вибори понад $600 млн. [Електронний ресурс] / М. Саваневський. - Режим доступу: http://watcher.com.ua/2008/10/21/vykorystannya-internetu-dopomohlo-obami-zibraty-na-vybory-ponad-600-mln/ ; Savanevskyi Maksym Vykorystannia Internetu dopomohlo Obami zibraty na vybory ponad $600 mln. [Elektronnyi resurs] / M. Savanevskyi. - Rezhym dostupu: http://watcher.com.ua/2008/10/21/vykorystannya-internetu-dopomohlo-obami-zibraty-na-vybory-ponad-600-mln/
9. Моторнюк Т.М. Виборча кампашя Б.0бами-08: трiумф технологш «нового поколшня» / Т.М.Моторнюк // Вюник Нащонально'1 юридично'1 академи iменi Ярослава Мудрого. Серiя: фiлософiя, фiлософiя права, пол^олопя, соцiологiя. 2010. - № 6. -С. 182-190.; Motorniuk T.M. Vyborcha kampaniia B.Obamy-08: triumf tekhnolohii «novoho pokolinnia» / T.M.Motorniuk // Visnyk Natsionalnoi yurydychnoi akademii imeni Yaroslava Mudroho. Seriia: filosofiia, filosofiia prava, politolohiia, sotsiolohiia. 2010. - № 6. - S. 182190.
10. Куприянов С. Есть ли СМИ после Трампа: как победа Дональда Трампа меняет будущее медиа. [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.forbes.ru/forbeslife/332519-est-li-smi-posle-trampa-kak-pobeda-donalda-trampa-menyaet-budushchee-media ; Kupryianov S. Est ly SMY posle Trampa: kak pobeda Donalda Trampa meniaet budushchee medya. [Elektronnyy resurs] - Rezhym dostupa: http://www.forbes.ru/forbeslife/332519-est-li-smi-posle-trampa-kak-pobeda-donalda-trampa-menyaet-budushchee-media
11. Presidential results. - Mode of Access: http ://edition. cnn. com/el ection/results/president
12. Зуркер Э. Скандал с почтой: нокаут или нокдаун для Хиллари Клинтон? [Электронный ресурс] - Режим доступа: http://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2015/03/150311_ru_s_hillary_clinton_2016 _plan ; Zurker Е. Skandal s pochtoi: nokaut ili nokdaun dlia Khyllary Klynton? [Elektronnyy resurs] - Rezhym dostupa: http://www.bbc.com/ukrainian/ukraine_in_russian/2015/03/150311_ru_s_hillary_clinton_2016 _plan
13. Benton J. The forces that drove this election's media failure are likely to get worse. -Mode of Access: http://www.niemanlab.org/2016/11/the-forces-that-drove-this-elections-media-failure-are-likely-to-get-worse/
14. Померанцев П. Трамп - це наслщок вщсутносп щей про майбутне [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://hromadske.ua/posts/pomerantsev-tramp-tse-naslidok-vidsutnosti-idei-pro-maibutnie ; Pomerantsev P. Tramp - tse naslidok vidsutnosti idei pro maibutnie [Elektronnyi resurs] - Rezhym dostupu: http://hromadske.ua/posts/pomerantsev-tramp-tse-naslidok-vidsutnosti-idei-pro-maibutnie
15. Number of Facebook Users - Mode of Access: https://www.facebook.com/pg/facebook/about/
16. Number of Twitter Users - Mode of Access: https://about.twitter.com/uk/company
17. West C. Goodbye, American neoliberalism. A new era is here. - Mode of Access: https://www.theguardian.com/commentisfree/2016/nov/17/american-neoliberalism-cornel-west-2016-election?CMP=twt_gu
18. Rutenberg J. Media's Next Challenge: Overcoming the Threat of Fake News. - Mode of Access: http://www.nytimes.com/2016/11/07/business/media/medias-next-challenge-overcoming-the-threat-of-fake-news.html?_r=0
19. Bakshy E. Rethinking Information Diversity in Networks. - Mode of Access: https://www.facebook.com/notes/facebook-data-team/rethinking-information-diversity-in-networks/10150503499618859
20. Morris D. The New Prince. Machiavelli Updated For The Twenty-First Century / D. Morris // Renaissance Books. - Los Angeles, 1999. - 321 p.
21. Ben-Shahar O. The Non-Voters Who Decided The Election: Trump Won Because Of Lower Democratic Turnout. - Mode of Access: http://www.forbes.com/sites/omribenshahar/2016/11/17/the-non-voters-who-decided-the-election-trump-won-because-of-lower-democratic-turnout/?utm_source=FBPAGE#3a2923f540a1
Стаття надшшла до редакцп 09.12.2016 р.
P. Katerynchuk
ROLE OF NEW MEDIA IN THE ELECTION PROCESS: RECEPTION OF THE USA EXPERIENCE
This article examines the role of new media in the electoral processes of the United States as a tool ofpolitical manipulation and political mobilization.
The author notes that the spread of the Internet and new social media and mobile devices with mass access to the network, the spread of political information became immediate. At the same time, in spite of the benefits of such access to alternative sources compared to classical audio-visual and printed media, there also are a lot of threats.
American presidential elections proved once again that big election fund - is not a guarantee of victory. Presidential elections in 2008 were worth of 160 million US dollars in the whole country. In 2012, only Mitt Romney spent on the election race over 1 billion dollars, but it did not provide him the post of President of the United States. A special role in election
ISSN 2518-1521 (Online), ISSN 2226-2830 (Print) В1СНИК МАРГУПОЛЬСЬКОГО ДЕРЖАВНОГО УН1ВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я: 1СТОР1Я. ПОЛ1ТОЛОГ1Я, 2016, ВИП. 17
campaigns in 2008 and 2012 played the media as the main source of electoral sympathies, which allowed Barak Obama become a President of the USA twice.
The 2016 presidential elections in US will be always known as the elections in which populism won over the pragmatism, businessman won over the politician, and social media have overcome the traditional media, because it allowed to raise the number of Americans who did not want the continuation of the political course of Barack Obama "pleasing everyone," sacrificing ignoring the internal interests of its citizens. Actually those hundreds of thousands votes, which was not enough for H. Clinton victory were caused by the confidence of democratic voters while possible lost of D. Trump mobilized and force his voters to come to the stations, and a key role here a new media played which helped Republicans take the post of the forty-fifth President of the United States of America.
The author concludes that the electoral campaign in the United States showed still underestimated power and possibilities of new media in political process and notes that the rise of the global information space causes a potential threat not only to information security, but also causes the accumulation array of false information, which often is crucial in shaping political preferences and political decision making. USA election campaigns showed the new rules and underestimated expectations of American citizens as well as the rise of populism in American political culture provided by the liberal democracy crisis.
Keywords: new media, political mobilization, news sites, B. Obama, D. Tramp, H. Clinton.
УДК 32.019.52
В.В. Козьма
ОСОБИСТ1СТЬ ЯК СУБ'еКТ ПОЛ1ТИКИ
У cmammi анал1зуються суттсть та змгст полтично! соц1ал1заци як сощально-¡сторичного явища. Зроблено короткий огляд основних наукових концепцт та наявних теорт соцiалiзацiг. Шдкреслюеться важлив^ть проведення полiтологiчних до^джень щодо особист^ного аспекту процесу соцiалiзацiг. Особлива увага придшена питанням пов'язаним ¡з трактуванням та розумтням понять полтична соцiалiзацiя та полтизащя. На основi соцiологiчного до^дження показаний стутнь полтизацИ украгнського сустльства.
Ключов1 слова: особист^ть, соцiалiзацiя, полтична соцiалiзацiя, полтизащя, свобода, iндивiдуальнiсть.
Переломш епохи в юторп людства до яких без сумшву можемо зараховувати й сощально-полггичш змши в украшському суспшьста актуалiзують проблематику наукових дослщжень щодо мюця та ролi особистосп в культурно-юторичному процесс
Свого часу до теми особистосп зверталися Аристотель, Платон, Цицерон, А. Августин, Т. Гоббс, Г. Спенсер, Б. Стноза, Дж. Лок, Г.В. Лейбнщ, Дж. Беркл^ Ж.Ж. Руссо, А. Смт, М.Ж. Кондорсе, I. Кант, Г.В.Ф. Гегель, Т. Карлейль, К. Маркс, Л. Фейербах та багато шших. Вiдомi мислшеш вах чаав намагалися осягнути феномен людини та ii мюце в системi сощальних вщносин. Сформоваш з часом в захщнш пол^ичнш думщ уявлення про природу стосунюв людини, сустльства та влади багато в чому мали вплив i на становлення теорп пол^ично'1' соцiалiзацii, яка е предметом нашого дослщження в цш публшацп.
