CC BY
49
6. Кузминков В. Курилы - земля российская [Электронный ресурс] / В. Кузминков // Свободная мысль. - 2013. - № 4. - Режим доступа: http://svom.info/entry/371-kurily-zemlya-rossiiskaya/ - Дата доступа: 03.08.2013.
7. Русские Курилы: история и современность [Электронный ресурс] : сб. документов по истории формирования русско-японской и советско-японской границы / В. К. Зиланов, А. А. Кошкин, И. А. Латышев и др. // Хронос. - Режим доступа: http://www.hrono.ru/dokum/190 dok/19050905pril.php - Дата доступа: 01.09.2013. -Приложение №10 к Портсмутовскогому мирному договору между Россией и Японией 1905 года
8. Русско-японское общеполитическое соглашение, подписанное в Петербурге 17-30июля 1907 года [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://statehistory.ru/1952/Drugie-sekretnye-protokoly--Sekretnye-prilozheniya-k-russko-yaponskim-konventsiyam- 1907-1916-godov - Дата доступа:01.08.13.
9. Живарев В. Е. Международное право - 2010 [Электронный ресурс] / В. Е. Живарев. - Режим доступа:
http://knigi-uchebniki.com/pravo-mejdunarodnoe/mejdunarodnoe-pravo.html - Дата доступа: 04.08.2013.
10. Международное право [Электронный ресурс] // Правознавець. - Режим доступа: http://www.pravoznavec.com.ua/books/117/7335/33/ - Дата доступу: 06.09.13
Стаття надшшла до редакцп 14.05. 2013.
O.V. Byelova
BORDER DELIMITATION BETWEEN JAPAN AND RUSSIA: LEGAL IMPLICATIONS OF 1855-1905 TREATIES
The article presents the analysis of the territorial dispute between Japan and Russia as for Southern Kurils/Northern territories. The main goal of the present article is to analyze the main treaties between the two countries which directly refer to the islands of Iturup, Kunashir, Shikotan and Habomai rocks, and their legal effects.
The authors suggests to look into the legal implications of The Treaty of Shimoda 1855, Saint-Petersburg Treaty of 1875,The Treaty of Commerce and Navigation between Japan and Russia and Portsmouth Peace Treaty of 1905 for the territorial sovereignty over the disputed islands. The articles describes the role of the aforementioned treaty corps for the today's 'northern territories' issue development.
Key words: Kurils, Russian Federation, Japan, "Northern territories " issue, The Treaty of Shimoda, Portsmouth Peace Treaty, Saint-Petersburg Treaty.
УДК 32.019.51
О. В. Матвеева
В1РТУАЛЬН1 СП1ЛЬНОТИ В КОНТЕКСТ НАЦЮНАЛЬНО1 ТА М1ЖНАРОДНО1 БЕЗПЕКИ
В cmammi автор описуе основт тенденци розвитку сучасних полтичних процес1в в контекстi сощальних мереж та вiртуальних стльнот, визначае гх особливостi, вплив на полтичний аспект сучасного життя. Визначае, що в py^i розвитку нових тформацтно-комуткацтних технологт i появи нових сощальних груп можливе виникнення нових iдеологiчниx констpyктiв. Аналiзyе вплив активностi даних стльнот в контекстi нацiональноi та мiжнаpодноi безпеки.
Ключовi слова: вipтyальнi стльноти, мiжнаpодна безпека, нацюнальна безпека, тформацшно-комуткацшт технологи, сощальм меpежi, сощальм медiа..
З ачня 2011 року краши Магрибу та Близького Сходу пережили хвилю сощальних протеспв, що призвела за собою вщставку режимiв в одних крашах, репресп уперемiж з пропасними реформами в шших, а подекуди - громадянську вшну i фактичний крах державносп. Цi поди, вщгукнулася луною на величезному просторi вщ Судану до Бшорусп, стали вiдомi як Арабська весна i Twitter/Facebook-революцп. Друге iз згаданих назв вщображае рису, характерну для бiльшостi епiзодiв близькосхiдних протестiв - безпрецедентно активне використання учасниками протеспв шформацшно-комушкацшних технологiй (1КТ), i в першу чергу сощальних мережевих сервiсiв. Пхсля заворушень 2009 р. в 1раш i Молдавп Арабська весна закршила в рядах полiтикiв, експертiв i ЗМ1 дискурс «1КТ (i насамперед соцмереж1) як фактор хвилювань i революцш».
Невинна технологiя, покликана спростити звичайне спшкувння, загрожуе стабiльностi i безпеки окремих краш i мiжнародного спiвтовариства в цiлому. Суперечки про роль сощальних мереж в Арабськш весш сьогоднi визначають основну суть дискусп навколо них, однак коло пов'язаних з ними питань у рамках проблематики безпеки, звичайно ж, набагато ширше.
Завдання полягае в тому, щоб проаналiзувати сощальш мережевi сервiси та 1х вплив на розвиток сучасного св^у з позицш безпеки. Ключове питання полягае в тому, яким чином слщ, з урахуванням тенденцш останнiх рокiв, а також недавшх i триваючих революцш онлайн на Близькому Сходi i в шших регюнах, розглядати вплив сощальних мережевих сервiсiв на мiжнародну безпеку, а також на нащональну безпеку Украши.
Аналiз згадано! проблематики ведеться швидше з пол^олопчно! точки зору, не претендуючи на правову i техшчну експертизу. Розгляд сощальних мереж в контексп безпеки - що винесено в заголовок статп, - припускае вщхщ вiд правових акцешив, розгляд i вживання таких понять як «нащональна безпека» [1], <^жнародна безпека» [1] поза специфiчного правового контексту. Технiчнi аспекти проблематики змщеш на заднiй план або опущеш в силу того, що не е основним об'ектом аналiзу i вимагають окремих дослiджень. Вони розглядаються лише в тiй мiрi, в якiй необхiднi для розумшня мiжнародно-полiтичноi складово! теми.
Об'ектом аналiзу виступають соцiальнi мережевi сервiси, хоча таке формулювання не е единою для даного явища. Допустимi i таю термши, як «соцiальнi мережЬ>, «соцiальнi мережевi спiльноти» i, в певному контексп, «соцiальнi медiа». У вах випадках мова йде про сукупшсть вiртуальних сервiсiв i платформ, функщею яких е створення сощальних мереж i сощальних зв'язюв мiж 1х користувачами. Украiномовнi позначення е кальками англомовних термЫв («social networking services», «social network sites» [2]), бшьш точно вщображають суть даного явища. У техшчному сенсi сощальш мережевi сервiси являють собою класичний приклад Web 2.0. Сдине уточнення, яке виглядае необхщним, стосуеться внутршньо! класифiкацii соцiальних сервiсiв. У статп видiляються двi категорй таких сервiсiв:
а) власне соцiальнi мереж1 - як ушверсальш, так i спецiалiзованi, професiйнi (Facebook, Однокласники, Вконтакте, LinkedIn, MySpace, Friendster, Google+);
б) квазюощальш спiвтовариства (блоговi спiльноти, мiкроблоги (Twitter), спшьноти на iнтерактивних платформах типу Ushahidi.
Провести чiтке розмежування мiж позначеними категорiями досить складно. Ti ж блоги можуть бути лише окремим сервюом в рамках сощальних ком'юнт, звичайш сайти можуть мати розвинеш соцiальнi закладки, геосоцiальнi мереж1 можуть працювати просто як сервю визначення мiсцезнаходження, а можуть набувати повнощнних соцiальнi функцй.
Можна лише видшити той перелiк характеристик, яю в сукупностi дозволяють назвати той чи шший сервiс соцiальною мережею. Подiбний перелiк був сформований в ще в 2008 р. в дослщженш «Social Network Sites: Definition, History, and Scholarship».
Його автори, фахiвцi Калiфорнiйського унiверситету в Бер^ i Мiчиганського унiверситету Дана М. Бойд i Нiколь Еллюон видiлили три ключовi характеристики сайту сощально'1 мереж (social network site) [3]. Конкретно, йдеться про можливють створення власного профшю користувача, хоча б частково вщкритого для шших людей; управлiння списком користувачiв, з якими тдтримуеться зв'язок; та можливосп перегляду та вiдстеження зв'язкiв шших користувачiв.
На сьогоднiшнiй день первюний ентузiазм i ажютаж навколо сощальних мережевих сервiсiв як основно'1 рушшно'1 сили революцiй на Близькому Сходi i в Пiвнiчнiй Африцi вщухли як в глобальних ЗМ1, так i серед експертiв. У чист останнiх -дослiдники Центру Беркмана з вивчення штернету i суспшьства при Гарвардському унiверситетi - одного з провщних центрiв з вивчення сощальних мереж i нових iнтернет-сервiсiв: Етан Цукерман, Дана М. Бойд, Джиллiан Йорк, Майк Ананiя i Бет Колеман. На скептичних позищях також стоять росiйськi дослiдники, в чист яких варто окремо згадати експерта 1СЕМВ РАН Е.А. Степанову, яка присвятила окреме дослщження ролi 1КТ в Арабськiй веснi [4].
Узагальнена позищя експертних кiл зводиться до того, що соцiальнi мереж не зiграли провiдну роль у подiях Арабсько! весни, вони не були домшуючим каналом комушкацп опозицшних сил та учасникiв протестiв. Разом з тим, вони частково надали подiям в арабських крашах ту швидюсть i динамiку, яка застала зненацька ix опонентiв - уряд. Як справедливо зазначив в штерв'ю газетi Коммерсант автор термiну «таттер-револющя», спiвробiтник Стенфордського унiверситету Свген Морозов, без соцiальниx мереж революцп в арабських крашах «однозначно вщбулися б по-шшому» [5].
Як можна охарактеризувати роль сощальних мереж у розвитку подш Арабсько'1' весни?
1. Протестна дiяльнiсть по вiдношенню до сощальних мережевих сервiсiв носила переважно самодостатнш i незалежний характер, а от зворотне твердження невiрно. Поди Арабсько'1' весни i, меншою мiрою, революцiя онлайн в Бшорусп дають кiлька найважливiшиx пiдстав для даного висновку. По-перше, протестна активнiсть онлайн i реальнi, вуличнi дп, що сформували револющю, рiзняться за тком свое активностi i не повшстю збiгаються в часi.
2. Протести були i там, де актившсть в соцiальниx мережах була близька до нульово!. Однак при цьому протести в тих державах, де використання 1КТ було максимально активним, проходили за м'якшим сценарieм. Деяю експерти вважають таку кореляцiю наслщком гуманiзуючо'i ролi iнтернету. Проте насправдi причинно-наслiдковий зв'язок скорiше носить зворотний характер - чим бшьше розвинена держава в соцiально-економiчному вщношенш, i чим лiберальнiше вiдноситься режим до свободи комушкацп, тим вище рiвень проникнення 1КТ, включаючи сощальш мережi.
3. Соцiальнi мереж не були ш единим, нi навт ключовим засобом комунiкацii i координацп дiй повстанцiв, але вони були основним засобом популяризацп ix руxiв i публiчного контакту iз зовшшшм свiтом - на вiдмiну вщ супутникового телебачення, мобiльного зв'язку, СМС, мечетей i всix iншиx майданчиюв комунiкацii. У египетських провiнцiяx, так само як i в Ка!р^ головним майданчиком для координацii дш протестувальникiв i розповсюдження ix настро!в були мечетi, вiдразу по закшченш п'ятничних намазiв що перетворювалися на своерщш команднi пункти учасникiв протестних руxiв. Точно так само ситуащя йшла i у всix крашах регiону з малозначущими нюансами.
4. Та ж рецептура протестно! онлайн-активностi з акцентом на сощальш мереж^ яка супроводжувала i пiдкрiплювала розвиток подiй в арабських крашах, не призвела до запуску аналогичного сценар^ в Бшорусь Опинившись поза специфiчного середовища Близького Сходу та Магрибу, де революцп були тдготовлеш тривалими сощально-
пол^ичними процесами, якi визрiвали протягом десятил^ь, вiдточена технологiя скоординованого через мережi протесту не спрацювала.
KpiM того, самi соцiальнi мереж в Арабськш веснi не проявили себе в якост суб'eктiв корпоративних iнтересiв, подiбних ТНК. 1х керiвництво не намагалося керувати протестно! активнiстю або хоча б направляти ii [6]. Необхщно обмовитися, що винятком i3 загального ряду компанш, якi складають кютяк найпопулярнiших соцiальних мережевих сервiсiв, е Google. Ця найбiльша IT-корпорацiя, на вщмшу вiд Facebook, Twitter, Вконтакте та шших соцiальних медiа, володiе чiтким баченням себе як гравця на рiзних майданчиках - включаючи майданчик взаемодп з державою, причому не обов'язково в рамках PR, GR або просто налагодження дружшх зв'язюв. У ачш 2010 р. керiвництво Google в особi головного юриста компанп Дейвiда Драммонда виступило з рiзкими заявами на адресу влади КНР. Google не тшьки позначив Пекш як головного шдозрюваного в серп «вельми просунутих хакерських атак» на поштовi скриньки китайських правозахисникiв у груднi 2009 р., а й шшов ще дал^ пов'язавши цей епiзод з сво!м рiшенням про вiдмову здiйснення цензури пошукових запитiв в китайському сегмент 1нтернету i можливий вiдхiд з китайського пошукового ринку. Два ключовi моменти, що характеризують в даному випадку стратегию Google, такi:
• IT-пгант вирiшив безпосередньо зв'язати свое неоднозначне ршення про можливий вщхщ з ринку з «бшьш широким комплексом причин, що стосуються питань про свободу доступу до шформацп в КНР» [7]. Таким чином, компашя вщдала перевагу представити свою пол^ику в свiтлi боротьби за свободу в 1нтернет^ що спочатку прозвучало досить провокащйно.
• Компашя постшила заручитися полiтичною пiдтримкою сво'1'х дiй на найвищому рiвнi, зробивши це досить оперативно i доречно. Як зазначила держсекретар США Хiлларi Кшнтон вже наступного дня шсля заяв Драммонда, «ми проiнформованi компашею Google про ii пiдозри, i це викликае у нас серйозне занепокоення i питання. Ми чекаемо вщ китайського уряду пояснень...». Критика влади КНР в питаннях цензури пошукових запш!в стала одшею з сюжетних лiнiй в вщомо! промови паш Клiнтон про свободу штернету, яка була виголошена лише тиждень по тому, 21 сiчня 2010 р.
Пошуковий ринок КНР показував фантастичш темпи зростання i в умовах цензури, i примiтний нюанс полягае в тому, що з початку свое! боротьби за найбшьший у свт китайський ринок Google так i не змiг домогтися на ньому успiху, програючи мюцевому пошуковику Baidu9 [8].
Так чи шакше, Google проявив здатнiсть до гри на рiвних з найбшьшими державами i використанням 1х мотивацш (боротьба за свободу в 1нтернет з боку США) на благо власним штересам. Згiдно урядовiй газет China Daily, Google показала св^у свое «справжне обличчя i те, наскшьки компанiя полiтизована» [10] - але i ця оцiнка гршить спрощенням ситуацп. Google ефективно вдалася до пол^изацп, щоб представити свою небеззаперечну стратепю в позитивному русль
Необхiдно мати на увазi, що нишшня пасивнiсть i аморфнiсть сощальних медiа з точки зору корпоративних структур, здатних грати на одному плацдармi з державними акторами ютинна лише на даний момент, i може змшитися в майбутньому. Той факт, що Google не схожий на Facebook, будучи значно бшьш диверсифшованою компашею, довгий час залишала сощальш сервюи поза увагою, не означае, що одного разу Facebook не стане схожий на Google в плаш впливу на св^ову пол^ику i мiждержавнi вiдносини - включаючи питання безпеки.
Проте на даний момент ш сощальш мережевi сервюи як рiзновид мережевих технологий, нi 1хня аудиторiя як специфiчна самоорганiзована спiльнiсть, нi, нарештi, керiвництво соцiальних мереж не несуть загрозу безпеки як на рiвнi окремих держав, так i на мiжнародному рiвнi. Вiдповiдно, вся дискусiя на тему того, як реагувати на виклики безпеки, яю виходять вщ сощальних мереж, являе собою помилкову
постановку питання. Шукати можливi виклики безпещ у зв'язку з розвитком сощальних мережевих cepBiciB варто не в самш ix технологи, не в задумах ix керiвництва i вже точно не в дiяx користувачiв.
Фiнальним штрихом до цього висновку можна вважати спробу розгляду нащональш держави як «стейкхолдер1в» та активних учасниюв описуваних подiй. Найчастiше при аналiзi як само'1 Арабськiй весни, та сумюних подiй за межами Близького Сходу, нащональш держави зображуються пасивними жертвами технологий мережевих сервiсiв, якi активно застосовувалися учасниками протеспв. Ди урядiв розглядаються лише в площиш реакци на загрози, шбито виходять з 1нтернету. Винятком е США, яким часто приписуеться роль таемного органiзатора i режисера Арабсько'1 весни.
Значення соцмереж в сучасному суспшьста не вичерпуеться ретрансляцiею i пiдтримкою соцiальниx хвилювань i протестно'1' активностi, навiть якщо розглядати ix суто стосовно сферi мiжнародноi та нащонально'' безпеки. Використання соцiальниx мережевих сервiсiв в iнтересаx нащонально!' i мiжнародноi безпеки можливо, i воно вже розвиваеться вщразу за багатьма напрямками:
А) Першим з них е рiзнi рiзновиди краудсорсинга (вщ англ. Crowdsourcing) -явища, що отримало свое найменування у 2006 р. у статп Джека Хау'1' (Jeff Howe) у журналi Wired [12]. Краудсорсшг означае передачу будь-яких дш, робiт i функцiй взагалi невизначеному зовнiшньому колу осiб на неоплачуванш основi. За минулi кшька рокiв з моменту свого створення краудсорсинг онлайн отримав широке поширення не тiльки на Заxодi, але i в багатьох iншиx регионах i кранах, включаючи Украшу.
Словом, дощльшсть спiвпрацi держави з такими спшьнотами досить очевидна -проте в Укрш'ш така взаемодiя сьогодш практично вiдсутня.
Те ж саме можна сказати i про взаемод^ влади з громадами, дiяльнiсть яких спрямована на захист громадсько'1' безпеки - i зокрема, на боротьбу зi злочиннiстю i припинення незаконно'' дiяльностi.
Однак цi тенденци поки не поширюються на проблематику забезпечення безпеки в силу ряду причин.
а) шертносп i пасивностi органiв, що вiдповiдають за безпеку, щодо соцiальниx сервiсiв як щнних партнерiв у виконаннi сво'1'х функцiй;
б) «ручного управлiння» взаемодiею держави з представниками та активютами iнтернет-спiльноти, ща стають на завадi налагодженню сталого спiвробiтництва та укоршенню його системного характеру.
Крiм того, допомiжними ланками i посередниками у взаемоди держструктур з людьми, чш проекти на базi мережевих сервiсiв можуть сприяти забезпеченню безпеки, повинш стати органи мiсцевого самоврядування, бшьш чуйнi й уважнi до подiбниx iнiцiатив. Завдання-мiнiмум для укра'нських вщомств, зайнятих забезпеченням безпеки - навчитися не боятися штернет-проектсв.
Б) Друга сфера застосування сощальних онлайн-сервiсiв не настшьки однозначна i суперечлива в плаш впливу на безпеку. Йдеться про сощальш сервiсаx як шструмешй формування iнформацiйноi картини подiй i громадсько'1' думки. Зазвичай прийнято говорити як про традищйш ЗМ1, так i про iнтернет-медiа (до числа яких належать i соцмережi), використовуючи негативний контекст «iнформацiйно'i з6ро'1». Проте досвщ iншиx кря'н показуе, що ця медаль також мае свою другу сторону, i сощальш мережевi сервюи можуть бути як «мечем», так i «щитом» в шформащйному протиборствi.
Першим класичним прикладом застосування сощальних медiа в якостi «оборонного кошти» прийнято вважати дй iзраiльськиx блогерiв пiд час Друго'1 Лiванськоi вiйни. У 2006 р. саме невелика, але надзвичайно активна iзраiльська блогосфера в основному вщображала шквал мiжнародноi критики, який обрушився на керiвництво крайни не тiльки з арабського св^у, а й з багатьох захщних кр^'н i ООН -
особливо тсля сумно вiдомого епiзоду бомбардування м. Кани iзрäiльськими ВПС в шч на 30 липня 2006 р., що забрав життя 28 мирних жителiв. Зусиллями блогерiв вдалося спростувати навмисно завищене Хезболлою в 2 рази юльюсть жертв бомбардування; також багато в чому завдяки iзрäiльськоi блогосферi був встановлений постановочний характер фотографш з мiсця бомбардування, яю ранiше були розтиражованi такими провщними ЗМ1 як Reuters. Нарешт, iзрäiльськi блогери активно захищали свою крашу i в шших «нащональних сегментах» блогосфери, включаючи росiйськi та украшсью -що певною мiрою вплинуло на ставлення громадськостi до дш iзрäiльськоi сторони в конфлшть
Для Росп не менш яскравим прикладом активносп онлайн-спiльнот в умовах агресивного iнформацiйноi кампанп стала «П'ятиденна вiйна» 2008 р. Так, колективний флешмоб росiйських блогерiв привiв до перемоги проросшсько' позицп у голосуванш на сайтi CNN - на запитання «Чи виправданi дп Росп в Грузп?» Ствердно вiдповiли 92%, або 273 914 оаб. Завдяки блогерам велике поширення отримав новинний випуск Fox News, в якому ведучий не дав бiженцi з Пiвденноi Осетп (Амандi Кокоевiй i Лорi Тедеeва-Коревiскi) висловити в ефiрi проросiйську точку зору.
В) Ще одна сфера застосування соцмереж, досить близька до краудсорсингу -використання подiбних сервiсiв в якостi систем екстреного оповщення про надзвичайнi ситуацп, катастрофи i рiзнi погрози. Пюнерами в даному напрямку е США: у кв^ш 2011 р. стало вщомо про те, що Мшютерство нащонально"1 безпеки плануе використовувати популярш соцiальнi мереж, в тому чист Twitter i Facebook, для оповщення громадян краши про терористичнi загрози. Бiльше того, за даними ЗМ1, в майбутньому система може зовам замшити традицiйну для краши колiрну шкалу терористично1 загрози.
1нший приклад дала полщя австралiйського штату Квшсленд в груднi 2010 р. -ачш 2011 р. Пiд час найпотужнiшоi повенi i викликано1 ним масово"1 евакуацп жителiв стандартна система оповiщення стала давати збо"1 через зрослого потоку запитв на сайти держустанов i часткового вщключення мобшьного зв'язку. У цiй ситуацп було прийнято ршення про дублюючому оповщенш населення через сторiнки на Facebook i Twitter полщею Квiнсленда, а також службою шформацп аеропорту столищ штату м. Брюбена. 1дея надала вражаючi результати - активнiсть користувачiв не вплинула на роботу серверiв соцiальних мереж i дозволила частково розвантажити сайти.
Також необхщно привести ряд застережень щодо подiбних заходiв. У першу чергу, мова йде про те, що активна участь держави у виршенш проблем, що стосуються сощальних мереж, не повинно видшяти i охоплювати ix як окрему категор^, «виривати» з 1нтернет-простору в цiлому.
По-перше, самi сощальш мережi, а тим бiльше 1'х аудиторiя, поки не сприймають себе в якостi осо6ливо'' спiльностi, яка потребуе адресного, специфiчному регулюваннi з боку держави. По-друге, таю заходи здатш порушити природну динамiку розвитку сощальних мереж, ix ринкове зростання, теxнологiчну та концептуальну еволюцiю. В результат^ вiрогiдним пiдсумком спроби втиснути сощальш мережi в рамки виборчого нормативного регулювання стане ослаблення позицш «росiйськиx» соцiальниx мереж, таких як Vk.com i Одноклассники.ру, на користь Facebook, Google+ i подiбниx транснащональних проектiв.
Навряд чи це буде вщповщати нацiональним iнтересам Росп - адже ту ж Вконтакте теоретично можна використовувати як перспективний шструмент просування росшсько'' мови за кордоном. [14]
У даному контекст регулювання сощальних мереж державою представлятиме перешкоду для подальшого ix комерцшного устху, запорукою якого багато в чому е ix гнучюсть. Сво'м феноменальним устхом на рiзниx етапах розвитку Google, Facebook,
Friendster, MySpace та iншi соцiальнi онлайн-комьюнт зобов'язанi перш за все мшмальному втручанню держави в середу ïx розвитку.
Одже, соцiальнi мереж остаточно оформилися в якост недержавних акторiв, подiбниx ТНК, якi можуть ч^ко усвiдомлювати сво'1 iнтереси i можливi стратеги у подiяx, подiбниx Арабсько'1 весни. Аналогiчним чином, позбавленi тдстав твердження про причетнiсть США до оргашзацп та режисурi Арабських революцш.
Роль соцiальниx мереж в сощально-полггичних трансформацiяx також не бувае ш монопольною, нi переважаючою серед шших засобiв комушкаци. Вiдповiдно, розгляд сощальних мереж в якостi можливо'1 загрози чи виклику мiжнародноï та нащонально'1 безпеки позбавлене сенсу i стало б класичним прикладом помилково'1 проблеми.
Необхщно ретельно вивчити досвiд розробки та хщ впровадження проектiв комплексного забезпечення безпеки 1нтернету i щентифшацп користувачiв, таких як Identity Ecosystem. Даний проект, що розробляеться США в даний час, е перспективним прикладом комплексного тдходу до проблеми щенгифшацп. Враховуючи мiзернiсть нормативно'1 та концептуально'' бази, яко'1 на сьогодшшнш день в своему розпорядженнi в данш сферi в Укрш'ш, можливо устшно вивчити i адаптувати досвщ США, органам влади необxiдно подолати нишшнш обмежений пiдxiд i скептицизм до американських iнiцiатив у цш сферi.
Напрацювання рiшень для втизняних проектiв подiбного роду вимагае активно'1 i прюритетно'1 участi громадських об'еднань, бiзнесу i горизонтально-вертикальних мереж державних оргашв рiзного рiвня. У свою чергу, для усвiдомлення актуальностi даних принципiв владi потрiбен чiткий iмпульс з боку експертного спiвтовариства.
Сощальш мережевi сервiси можуть служити штересам нащонально'1 та мiжнародноï безпеки в областях, не пов'язаних з виршенням завдань мiжнародно-полiтичного та вшськового характеру.
На даний момент взаемодiя держави з iнтернет-спiльнотою розвиваеться недостатшми темпами.
Зволiкання держави в данш сферi загрожуе зниженням ефективностi та консерващею нинiшнix вад державного управлшня - в тому числi i тих його структур, яю вщповщають за забезпечення нацiональноï безпеки. Експертне ствтовариство i тут мае взяти на себе шщативу i донести необхщшсть адаптацiï дiяльностi держструктур до ново'1 реальностi, що змiнилася тд впливом 1КТ - i в тому чист соцiальниx мережевих сервiсiв.
Список використаноУ л1тератури
1. Общая и прикладная политология : учеб. пособие / под общей ред.
B. И. Жукова, Б. И. Краснова. - М. : МГСУ: Союз, 1997.
2. Кастельс М. Становление общества сетевых структур / М. Кастельс // Новая постиндустриальная волна на Западе : антология / под ред. В. Л. Иноземцева. - 1999. -
C. 494 - 505.
3. Boyd D. M., & Ellison, N. B. Social network sites: Definition, history, and scholarship. Journal of Computer-Mediated Communication. 2007. 13 (1), article 11
4. The Role of Information Communication Technologies in the "Arab Spring". In: 3; Stepanova Ekaterina. Implications beyond the Region. PONARS. Eurasia Policy Memo. No. 159. 2011, May
5. Iran: Downside to the "Twitter Revolution" [Електронний ресурс] // Evgeny Morozov elres: Bliss. - Режим доступу: http://www.evgenymorozov.com/morozov_twitter_dissent.pdf
6. Kienle Holger M., Lober Andreas, Muller Hausi A. Policy and Legal Challenges of VirtualWorlds 2 and Social Network Sites. IEEE Computer Society. Washington, DC, 2008.
7. Бахвалов Т. Почему Google уходит из Китая? [Електронний ресурс] / Т. Бахвалов // Компьютерра Online. - 2010. - 16 янв. - Режим доступу: http://www.computerra.ru/own/495624
8. Google Losing in China as New Users Go to Baidu [Електронний ресурс] // 9 PC World. 2009, 22 September. - Режим доступу:
www.pcworld.com/businesscenter/article/172362/google_losing_in_china_as_new_user s_go_to_baidu.html
9. Смирнов С. Электронная охота на ведьм: Китай и Россия занимаются шпионажем в киберпространстве и представляют угрозу национальной безопасности США [Електронний ресурс] / С. Смирнов. - Режим доступу: http://www.gazeta.ru/politics/2011/11/04_a_3823222.shtml
10. Габуев А. Китай ответит по всей строгости запросов [Електронний ресурс] / А. Габуев // Коммерсантъ. - 2010. - № 4 (4304), 14 янв. - Режим доступу: http://www.kommersant.ru/doc/1302915
11. Chinese Military Suspected in Hacker Attacks on U.S. Satellites [Електронний ресурс] / T. Capaccio, J. Bliss. - Режим доступу: http://mobile.bloomberg.com/news/2011-10-27/chinese-military-suspected-in-hacker-attacks-on-u-s-satellites.html
12. The Rise of 12 Crowdsourcing [Електронний ресурс] / J. Howe. - 2006. - June. -Режим доступу: http://www.wired.com/wired/archive/14.06/crowds.html
13. Balsamo A. Signal to noise: On the meaning of cyberpunk subculture / A. Balsamo // Communication in the age of virtual reality. LEA's communication series. (Frank Biocca, Mark R. Levy, Eds.), pp. 347-368.
14. Кононов Н. Код Павла Дурова [Електронний ресурс] / Н. Кононов, В. Игуменов // Forbes.ru. - 2011. - 24 июня. - Режим доступу: http://www.forbes.ru/ekonomika/kompanii/69666-kod-pavla-durova
Стаття надшшла до редакцп 05.04. 2013.
O. V. Matveyeva
SOCIAL NETWORKS IN THE CONTEXT OF NATIONAL AND INTERNATIONAL
SECURITY
In this article the true meaning of social interests is being reconsidered, and virtual space is analyzed as a rather new arena for developing some political issues. The permanent growing factor of influence of the virtual communities at political processes and governmental structures is being discovered.
The aim is to analyze services of social networks and their impact on the development of the modern world from the point of international security. The key question is how should be, due to the trends of recent years, as well as recent and ongoing revolutions online in the Middle East and elsewhere, considered the impact of social networking services on international security and the national security of Ukraine.
Analysis of the mentioned problems is performed from the point of view of political science, claiming the legal and technical expertise. Consideration of social networks in terms of security - that in the title of the article - suggests a departure from the legal focus, review and usage of concepts such as "national security", "International Security" beyond the specific context. Technical aspects of the issue shifted to the back or left out because that is not the main object of analysis and require separate studies. They are considered only to the extent that is necessary for understanding international political dimension.
The objects of analysis are social network services, although this statement is not unique for a given phenomenon. Acceptable also are such terms as "social media", "social networking community" and, in a particular context, "social media". It can be said, that the present inactivity and amorphous social media activity in terms of corporate structures that can play on a one field with state actors is true only now, and could change in the future.
So, social network services finally developed as non-state actors like multinational corporations which can clearly understand their interests and possible strategies in events like the Arab Spring. The role of social networks in the social and political transformations is neither monopolistic or dominant among other means of communication. According to this , consideration of social networking as a possible threat or challenge to the international and national security is unreasonable and would be a classic example of a false problem.
We must carefully examine the experience of development and progress of implementation of integrated Internet security and user identity such as Identity Ecosystem. This project, being developed by the U.S. now, is a promising example of an integrated approach to the problem of identification. Given the scarcity of normative and conceptual framework, which is currently at its disposal in this field in Ukraine it should be successfully to learn and adapt the experience of the U.S. authorities to overcome the current limited approach and skepticism to American initiatives in this area.
Developing decisions for such projects requires active participation and priority associations, businesses and horizontal vertical networks of public authorities at various levels. Also, for understanding the importance of these principles a clear power boost from the expert community is required.
Social networking services can serve the interests of national and international security in areas not related to the tasks of international security or military issues.
Currently the interaction of the state with the online community is developing slowly.
Delaying the political decisions in this sphere threatens the effectiveness and conservation of the existing governmental issues - including those of its agencies in charge of national security. The expert community here has to take the initiative and inform government agencies of the need to adapt to the new reality that has changed under the influence of ICT -and including social networking services.
Keywords: virtual communities, international security, national security, information and communication technologies, social networking, social media
УДК 321.015:316.46
O. V. Telpis
MODERN THEORIES OF INTERNATIONAL RELATIONS DURING GLOBALIZATION
В статье автор описывает основные тендеции развития современного мира. Делается акцент на глобализации и развитии информационных технологий что приводит к активному повышению актуальности комуникационной сферы. Изучение современных международных отношений влечет за собой изучение дискурса о них -что есть основным постулатом теории конструктивизма.
Ключевые слова: глобализация, международные отношения, дискурс, дискурс политического лидера, политика, конструктивизм.
The world exists as a self-organizing political space mainstreaming innovative potential of personalized business and institutional power, a special area of human activity associated with power relations, government and political system, those institutions, principles, rules, etc., which are designed to ensure community of people implementing their joint will, interests and needs.
Impact of civilization factor on the modern system of international relations is growing. New world order is formed, and due to fundamental changes and political world, increases the
