CC BY
29
13. Философские сказки и притчи : новый смысл старых истин / сост Шкода. - Харьков : Фолио; М. : АСТ, 2000. - 368 с.
14. Цимбалюк О. Свропейсьюсть сучасно! украшсько! моди / // Мистецтвознавство : зб. наук. пр. - nbBiB, 2008. - С. 129-140.
Стаття надшшла до редакци 29.04.2015 р.
N. Khoma
PATRIOTIC FASHION OR FASHION ON PATRIOTISM: CLOTHES AS A WAY OF SELF-IDENTIFICATION
The processes of national self identification of Ukraine citizens are studied through clothes with patriotic prints. The differences in motivation to use clothes in ethno, authentic style and contemporary patriotic everyday clothing line (national casual) are traced.
It is noted that for many Ukrainians it is important to mark their own ethnicity in their appearance, including through clothes. Current processes are characterized as "patriotic trend" or "patriotic fever". A complex research task is to determine what actually symbolizes the favour to clothes with patriotic prints: is this a fleeting expression of fashion (political fashion)? proof - that "patriotism - is fashionable?" expression of perceived need of the product owner in positioning through clothing?
There were identified the following trends in modern patriotic fashion: 1) folk fashion; 2) revolutionary (post-revolutionary) fashion; 3) military (anti-war) fashion and others. The most actual print-trends for design are: 1) the pro-Ukrainian patriotic theme (usually - state symbols and slogans); 2) ethnic themes with embroidered patterns, Petrykivsky painting (traditional Ukrainian decorative painting) and other 3) patriotic but humorously designed prints; their developers are trying to combine their feelings of love for their land and humour, humorous motifs with national symbolism of colours and ideas.
Distinctive semantic connotations that are inserted in the latest clothes by adherents of new patriotic prints and sympathizers of modern clothes with ethnic elements or in authentic style are established.
Key words: national self identification, political fashion, patriotic prints, patriotic design.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Лисак В.Ф., d.i.H, проф.; Онщенко 1.Г., д.полт.н, проф.
., коммент. В. В. О. Цимбалюк
УДК 323.22/.28:004.738.5(477) А. Янченко
еВРОМАЙДАН ЯК ПРОСТЕР МЕД1АТИЗАЦП ПОЛ1ТИЧНО1 АКТИВНОСТ1 ГРОМАДЯН УКРА1НИ
У статтi зроблено спробу проаналiзувати протестт практики украгнських громадян перюду юнця 2013 - початку 2014 рр. з позици залучення новтшх ттернет-медiа для рiзних форм полтичног дп. Використання тформацтно-комуткацтних технологт, з одного боку, дозволило матфестантам сформувати динамiчнi мереж^ що робили можливою оргашзацж акцт, лог^тику та краудсорсинговi тщативи, а з тшого - забезпечило завдяки створенню единого медтного та емоцтного простору рекрутинг нових активiстiв i тдтримку мотиваци вже залучених до протестiв людей. Патерни медiатизованог полтичног участi при цьому виступили засобом мобiлiзацli та фактором легiтимiзацii громадських вистутв в межах онлайновог щ6л1чно1 сфери
329
крагни.
Ключовi слова: Свромайдан, полтична участь, мед1атизована полтична участь, 1КТ, сощальш мед1а, полтична мобшзащя, Facebook.
Вуличш протести громадян у K^bí та бшьшост великих míct Украши, спровоковаш вiдмовою влади вщ пiдписання Угоди про асоцiацiю з Свропейським Союзом, були типовим прикладом полггично'1 участi, коли невдоволенi ршенням полiтичних акторiв люди намагалися змшити його на свою користь. Але це саме той випадок, коли залучення громадськосп в полггичне поле, без перебшьшення, мало сво'1'м наслщком тектонiчнi змiни як у внутршнш полiтицi держави, так i в геополггичнш ситуаци у свiтi.
Як громадський рух Свромайдан пройшов трансформащю iз достатньо компактного мiтингу на пщтримку штеграци з Свропейським Союзом, оргашзованого на головнiй площi Киева, у масштабне антиурядове повстання, в якому участь брали 20% населення Украши (5% брали безпосередню участь у полггичних акщях у столищ, 6% - в шших мютах i селах, а ще 9% громадян у тш чи шшш мiрi допомагали протестувальникам) [1]. Ц змiни вiдбувалися поступово - з делегiтимiзацiею полiтичного порядку, розкручуванням спiралi насильства та репресiй з боку влади, деградащею кримшогенно'1 ситуаци в столищ та регюнах, спробами наступу на права громадян у правовш та законодавчш площинi. Високий рiвень атомiзацii украшського суспiльства, вiдсутнiсть довiри до суспiльних iнституцiй та слабкють громадських органiзацiй, неавторитетнiсть полiтичних постатей загалом зумовили формат реакци на с^мке сповзання краши у повнощнний авторитаризм. Результат цих процесiв вщомий: криваве протистояння мiж манiфестантами та силами правопорядку завершилося вiд'iздом президента В. Януковича з краши, приходом до влади опозици, початком вшськово'1' агресй з боку Росiйськоi Федерацп.
Безумовно, Свромайдан, на вiдмiну вщ яскраво виражених мережевих рухiв шших краш, з якими його часто порiвнюють — Indignados, OccupyWallStreet, Aganaktismenoi, протестiв Арабсько'1 весни, - важко назвати рухом безструктурним. Але, з шшого боку, його структура була занадто складна, щоб можна було говорити про повнощнне централiзоване управлшня. Крiм iерархiчноi коалiцii традицiйних оргашзацш, Свромайдан включав мультирiвневi мережi шщативних груп. У ньому iснувала широка спецiалiзацiя громадських iнiцiатив, що динамiчно взаемоорiентувалися залежно вiд полiтичного моменту. Разом з тим, невiрно ототожнювати Свромайдан з якоюсь однiею формою полггично'1 участi - громадяни в рамках цього громадського руху виражали себе у рiзних формах конвенцшно'1 та неконвенцшно'1, легально'1 та нелегально'1 полiтичноi активностi.
Незважаючи на те, що багато подш Свромайдану шяк не перетиналися з iнтернет-простором, та багато його учасниюв були далею вiд iнтернет-компетенцiй, на значну роль сощальних медiа, новiтнiх шформащйно-комушкащйних технологiй, 1нтернету пiд час масових протеспв кiнця 2013 - початку 2014 рр. в Укра'1'ш звертають увагу багато дослiдникiв та оглядачiв. Це зрозумiло, адже як вщомо, перший мiтинг 23 листопада був оргашзований саме завдяки використанню Facebook i Twitter, та тзшше протестувальники адаптували щ iнтернет-сервiси для виршення багатьох нагальних завдань. Враховуючи застереження, ми у нашш статтi ставимо за мету узагальнюючий аналiз руху Свромайдану в якосп тригера медiатизацii участi пересiчних громадян в украшськш полiтицi.
Медiатизацiя полiтичноi участi, тобто пщвищення ролi iнформацiйно-комунiкацiйних технологш для полiтичних практик обивателiв, вщбуваеться в нашi днi
330
у трьох напрямках:
• громадяни використовують новГ бшьш ефективш засоби комушкацп для полГтичних акцш;
• громадяни обирають новГ полггико-комушкацшш стратеги;
• громадяни створюють, ретранслюють та споживають новий полГтичний дискурс [2].
У перюд Свромайдану щ тенденцГ! спостерГгалися, по-перше, у поширеш медГа-опосередковано! полпично! комушкацп, коли контакти в1ч-на-в1ч замшювалися на використання сощальних медГа - для тдтримки слабких взаемодш мГж активютами, впливу на полГтичних акторГв, дискутування полГтичних проблем, та на мобГльний зв'язок, SMS, системи обмшу миттевими повщомленнями - у групах, де домшували сильш зв'язки та вже юнувала юторГя штеракцш. По-друге, великого значення набули р1зш медГа канали, що створювали в публГчнш сферГ держави особливГ дискурсивш репрезентацГ! протеспв в якосп прогресивно! або маргшально! пол1тично! д1!. I, потрете, вщбувалося розповсюдження патерн1в мед1атизовано! пол1тично! участ1, що передбачало трансляц1ю власного досвщу пол1тично! активност1 громадян в онлайн. Розглянемо щ тенденцГ! бшьш детально.
Треба в1дзначити, що загальнонацюнальна актуал1зац1я соц1альних мед1а в якосп каналу масово! комун1кацГ! була тдготовлена процесом багатор1чного поширення 1нтернет-технолог1й в Укра!ш. Однак у пер1од Свромайдану вщбулося пом1тне зростання використання цього типу мед1а, особливо платформ Facebook i Twitter. Зг1дно з даними компани Gemius, якщо в жовтш 2013 р. на сайт www.facebook.com заходили 29% вах укра!нських iнтернет-користувачiв, то в сiчнi 2014 р. шдекс вiдвiдувань вирiс до 32%. Така ж тенденщя спостерiгаеться i з Twitter, популярнiсть якого зросла з 10% у жовтш 2013 р. до понад 13% штернет-аудитори в ачш 2014 р. Значно збшьшився i час, проведений користувачами в сощальних медiа [3]. Виходячи з цих даних, можна припустити, що прюритетш для перших протестувальниюв медiазасоби пiзнiше популяризувалися у бшьш широкому протестному ствтоварисга, а також наявнють у соцiальних медiа актуально! шформаци, новин i контенту, пов'язаного з Свромайданом, змушувало «спостерiгачiв» з числа переачних користувачiв, якi стежили за розвитком подш, придiляти цим сервюам 6iльше особистого часу та уваги.
Для оперативного шформування суспшьства про пов'язанi з манiфестацiями поди активюти заснували 6езлiч тематичних блопв, мiкро6логiв, спiльнот i груп на сайтах сощальних мереж. Одшею з найпопуляршших стала сторiнка «СвроМайдан», яка була створена журналютами та волонтерами в Facebook в перший день протеспв i вже за наступш 10 днiв зi6рала 117 тис. пщписниюв [4]. На сторiнцi розмщувалися новини, оголошення, фотографГ! та вщео, репости повiдомлень iнших ЗМ1, контент з Facebook-сторiнок активiстiв, коментарi експертiв - тобто, по суп, вона працювала як iнформацiйний хаб протеспв. У середньому оновлення з'являлися кожш 10-15 хвилин. кргм того, у сторшки «СвроМайдан» був надзвичайно високий показник взаемоди з боку користувачiв - !"! читачi активно розставляли лайки, коментували новини i дшилися Г! контентом. На час завершення протестiв у кгнцг лютого 2014 р. аудиторiя ii пщписниюв складала 250 тис., а загальна кшькють iнтеракцiй налiчувала 600 тис. коментарiв, 2,2 млн. шерiв i 7,9 млн. лайкiв [5]. Сторшка перетворилася на повноцiнне новинне медiа зг штатом журналiстiв, 6ек-офiсом, який займався мошторингом гнших ЗМ1 та перевГркою достовГрностГ ГнформацГ!, власним польовим фотокореспондентом. Популярш були i схожГ новиннГ сторГнки у ВКонтакте: сторшка «УкраТнська
революцiя | Свромайдан | Евромайдан» нараховувала бiльше 500 тис. пщписниюв, «Правий сектор» — бшьше 390 тис. пiдписникiв, «Револющя | Свромайдан | Правий сектор» - бшьше 350 тис. пщписниюв, группа «Ми - патрюти Украши #Свромайдан» -бiльше 250 тис. пщписниюв тощо. Для агрегаци поширюваного контенту найбшьш популярними хештегами стали #евромайдан i #майдан з ix варiантами росiйською та англiйською, крiм того для хештепв часто використовувалися назви мют i вулиць, iмена полггиюв, дати.
Показовою е тенденцiя, на яку звертае увагу дослщниця Ольга Онуч - гасла, слогани та меми, пов'язаш з полГгичним порядком денним протеспв, що отримували вiрусне поширення в соцiальниx медiа, тзшше нерiдко з'являлися на плакатах i транспарантах протестувальниюв, що можна вважати свщченням великого значення саме онлайнового дискурсу для фреймування полггичних вимог учасниюв Свромайдану.
Незважаючи на те, що у вiртуальнiй сощальнш мережi рядового користувача сощальних медiа зазвичай знаходяться його друзг знайомi, родичГ та близью, крГм цього вш може отримувати шформащю вщ медiйниx персоналш, публГчних особистостей, як використовують сощальш медГа, штернет-публщиспв, блогерГв, рГзних ЗМ1, а також вГрусш та рекламш повщомлення з випадкових джерел. При цьому медГатизащя полггично'1 учасп значно розширюе роль лщерГв думок, чия добра репутащя та авторитет забезпечують вплив у сощальних мережах.
У перюд протеспв значна увага користувачГв була прикута до акаунтГв журналютГв, громадських активютГв, онлайн-публГчних штелектуалГв, яю в тш чи шшш формГ брали участь в Свромайдан та публшували медГаматерГали, присвячеш висвГгленню конкретних подш, дшилися прогнозами та особистими враженнями, поширювали мотивуючий контент, аналГзували полГгичну ситуащю та бгльш широкий мГжнародний контекст, розглядали проблеми реформування держави. Особливо можна видшити таких добре вщомих в украшському сегмент Facebook авторГв, як Мустафа Найем, Роман Шрайк, Свген Кузьменко, Андрш Бондар, Юрш Романенко, Андрш Чершков та ш. КрГм того, в перюд протеспв велику популярнють здобули таю блогери, як Олександр Аронець, Сергш Кошман, Анатолш Шарш, Дмитро Булатов, Андрш Плахонш, Борис Фглатов, 1ван Семесюк, Карл Волох та ш. [6].
Як зазначае Паоло Джербаудо, впливовГ Facebook-користувачГ та активш мГкроблогери стають «м'якими лщерами» або «хореографами зборГв», тому що структурують мюце протесту, у реальному час спрямовують колективну дш та створюють емощйний проспр як для самих мГгингарГв, так i для бшьш широко'1 аудитора людей, котрГ щкавляться подГею [7].
Але паралельно з медГапрезентащями Свромайдану з боку украшських телеканалГв, онлайн-стримГв, штернет-ЗМ1, полГгикГв, громадських дГячГв, публГчних штелектуалГв, публщиспв, ботГв i тролГв, вщбувалося ще одне значуще розгортання медГаобразу протесту, який створювався самими переачними протестувальниками завдяки розмщенню величезно'1 кшькосп замГгок, коментарГв, юторш, фотографш, вщеоролиюв на 1'хшх сторшках у сощальних медГа. Свромайдан став першою в украшськш полггичнш ютори серГею протеспв, в якш у великш кшькосп брали участь люди-зГ-смартфонами. Медшна активнють громадян-учасниюв набувала особливого значення ще й тому, що у громадського руху був вщсутнш лщер, кандидатура якого не викликала б сумшвГв у контрелГг i бшьшосп громадян, i який мГг би виступати символом i оператором антиурядово'1 боротьби, що задае вщповщний дискурс протистояння. У цих умовах розосереджене та персошфшоване оповщання, що мало десятки тисяч джерел та було занурене в сощальш мережг стало важливим способом
332
подальшо! мобшзацп та мотиваци до дГ!, сприяло складанню iдентичностi манiфестантiв i вибудовувало своeрiдний гетерогенний метанаратив, альтернативний дискурсу мейнстримних ЗМ1. Можна видшити наступнi комунiкативнi переваги медiатизованоi полГтично'! участi, що змушували мiтингарiв на Майданi вдаватися до висвГтлення свое активностi в сощальних медiа:
• передача шформаци та новин у сощальнш мережi;
• додержання моди, обумовлене популярнютю практики серед оточення й авторитетГв;
• шдивщуальне позицiонування в онлайн-просторi;
• транслящя iдеологiчноi та полГтично'! позици;
• спосiб творчого самовираження.
Фактор простору при цьому виступав способом завдання окремого фрейму, що оргашзовував дГ! громадян у межах окуповано'1 Майданом територи. Про особливу атмосферу еднання говорили багато учасникiв протесту як у сво!'х iнтерв'ю, так i описували в постах у сощальних медiа. Значну роль для цього зГграв той факт, що Свромайдан, як тривала масова акщя протесту, набув ознак «поди» (в термшологи Алена Бадью) для велико! кшькосп його учасниюв та спостерiгачiв. У свою чергу, позитивний шдивщуальний досвiд участi в «поди», тобто досвщ тимчасового, але континуального ствюнування в якГйсь очужиненiй у свош дискурсивнГй презентацп екстраонтологiчнiй реальностi вносить корективи у сприйняття соцiальноi активность
Подвiйна природа Свромайдану - як самостшного, матерiально вкорiненого пу6лГчного простору, сформованого реальною окупащею людськими масами нежитлово! частини мГського середовища, i, фактично, вирваного з континууму повсякденного життя столищ; i простору, що генеруе новГ символи та смисли i впроваджуе !'х у пу6лГчну сферу через ньюзмейкерiв, спiкерiв, роботу ЗМ1, де вже до обговорення, трактування та штерпретаци полГтичного порядку денного тдключаються широкГ кола суспшьства, — на наш погляд, легiтимiзувалася саме завдяки актам медiатизованоi полГтично'! участi пересiчних громадян-учасникiв.
Солiдарнiсть, заснована не на самовизначенш вГдповГдно до традицшних соцiально-класових iдентичностей, а на жорсткому неприйняттТ полГтики влади i ситуативнш довГрГ до однодумцГв, швелювала неоднорiднiсть соцiального складу та полгтичних позицГй протестувальникiв. Поширення у просторГ Майдану етосу рiзноманiття та шклюзивносп, толерантностГ до рГзних думок i рГзних поглядГв на Укра!ну тсля Януковича критично знизило значення етшчного чинника - i зробило можливим присутнють на МайданГ людей рГзних нащональностей; значення релГгГйного чинника - i привернуло представникГв рГзних конфесш та релГгГй; значення соцГально! стратифшацп - i пГдштовхнуло на вулицю малий та середнГй бГзнес, безробГтних, прекарГат, топ-менеджерГв, студентГв, офГсних пращвниюв та Гн. Все це зробило реальним формування коалщи, що включила центристськГ та нацГоналГстичнГ полГтичнГ сили, лГберально налаштований середнГй клас, представникГв ультраправо! щеологи, правозахиснГ громадськГ оргашзацп та продемократичнГ низовГ ГнГцГативи.
1нклюзивш краудсорсинговГ фрейми ГндивГдуального акцГонГзму, що зшмають бар'ери для iдентифiкацii, були важливим способом залучення людей на Майдан i активаци прихильникГв у сощальних медГа. Зокрема, вони включали такГ слогани, як «Укра1на - це Свропа», «Ми G», «Yes €С», «UKRAINEUKRAINE», «Я крапля в океаш» та багато Гнших. Як продовження цього тренду популярною була така медшна активнють у сощальних медГа, як поширення жартГв, фотожаб, смшних картинок на полГтичну тематику, змша аватарок на прапори GC, Укра1ни, використання чорного
кольору i поминальних CBi40K на знак жалоби за загиблими тощо. Цi iнклюзивнi фрейми контрастували з бшьш традицшними меседжами колективного полгтичного активiзму (наприклад, «Банду геть», «Зека на нари», «Янукович - пщарешт!», «Поймите нас. Задолбало!»), яю вимагали бiльшого рiвня агресп та фрустраци, а також додаткових полiтичних посередникiв для розповсюдження у великих масштабах i тому актуалiзувалися на тзшх етапах кризи полiтичного порядку в Укра'ш.
Не менш важливо, що добровшьне волонтерство, що означав допомогу громадянина громадянину, а не бшьш звичш для пострадянського побуту моделi пансюну та субсидування населення з боку держави, здатне змшювати сощальний капiтал та уявлення про прюритетш патерни сощально'1 та полгтично' поведiнки. Саме простiр солiдарностi Свромайдану дозволив провести спецiалiзацiю та об'еднання груп незадоволених навколо малих, але конкретних шщатив — в тому чист завдяки ефектам емоцiйного зараження.
Сощальш медiа в перiод протеспв активно використовувалися для комушкаци мiж громадянами i полiтиками. Юрiй Луценко, Андрш Шевченко, Леся Оробець, Андрш Пишний, Арсен Аваков, Оксана Продан, Леонщ Смець, Павло Розенко, Вктор Чумак, Анатолш Гриценко та багато шших депутатв та полгтичних дiячiв не тiльки брали участь в Свромайдаш, а й писали про сво' ди в Facebook i Twitter, публiкували новини, листувалися з громадянами, вщповщали на 1'хш запитання, отримували вщ активiстiв прохання про допомогу. Поряд з живим спшкуванням машфестанпв i полiтикiв на територи наметового мiстечка, у вiддiленнях мшцп, лiкарнях, судах, контактування в сощальних медiа сприяло зменшенню дистанци влади.
З шшого боку, соцiальнi медiа служили комунiкативним майданчиком, який допомагав активютам досягати тактичних цiлей - оргашзувати логiстику громадського руху та координувати окремi iнiцiативи, як то фандрейзинг, благодшна допомога, акцп автомобшспв, юридична допомога учасникам протестiв, котрi були затриманi мiлiцieю, тощо. Для виршення цих завдань переважно використовувалися спшьноти i групи в Facebook, як, наприклад, «Euromaidan SOS», «Автомайдан», «Громадський сектор Свромайдану», «Iнформацiйний центр «НЕ ЗЛИй Майдан», «Логiстичний штаб», «Медична Служба Штабу Национального Спротиву», «Майдан. Медики», «Органiзацiя волонтерiв-медiкiв», «СвроХостел», «До'хати на Майдан», «Майдан Закордонних Справ», «Пошукова iнiцiатива Майдану», «Свромайдан. Затрiманi i Зниклi» i багато-багато шших, одш з яких юнували протягом усього Свромайдану, iншi ж дiяли лише деякий час.
Спецiалiзованi групи волонтерiв проводили монiторинг ЗМ1 та соцiальних медiа на предмет проблем i потреб манiфестантiв, а потм публiкували агрегованi данi. Традицшно iнформацiя також розмiщувалася на окремих сайтах, створених на блог-платформах, а також дублювалася в Twitter, оскшьки через специфiку архiтектури сайпв соцiальних мереж 1х користувачевi досить складно знайти опублшоваш ранiше пости. Окремi iнiцiативи, наприклад, «Логiстичний штаб» та «Euromaidan SOS» оргашзовували з використанням технологш iнтернет-телефонii колл-центри, оператори яких (у тому чист представники укра1нсько1 дiаспори та просто охочi допомогти з рiзних кра1н) намагалися проконсультувати та допомогти протестувальникам в 'х питаннях. Крiм того, для створення баз даних та обмшу шформащею активiсти широко використовували картографiчнi сервiси на основi Google Maps i Ushahidi (сайти galas.org.ua, opir.org, MaydanNeeds.com та ш.) та програмш продукти онлайн-офiсу, зокрема Google Docs. За допомогою iнформацiйних постiв поширювалася iнформацiя про протестнi заходи, бюлетеш про актуальнi потреби Майдану в цшому i його окремих зон, попередження про провокаци та згткнення з «Беркутом», поради та
334
рекомендаци як вести себе в натовт, якщо затримала мшщя, якщо потрапив до лiкарнi, якщо прокуратура викликае на допит тощо. Особливо вiдзначимо CTopiHKy в Facebook «Бойкот Парти Регюшв», творцi яко! органiзyвали iнформацiйнy кампанiю i3 закликом до громадян чинити тиск на владу через ^норування товарiв, послуг i брендiв, якi пiдозрювалися в афшйованосп з депутатами провладно'1 «Парти регюшв». Для цього активiсти поширювали в соцiальних медiа списки таких компанш, пyблiкyвали iнфографiкy, мотивyючi плакати, оргашзовували пiкети магазинiв, торгових цен^в i пiдприемств. Втiм, реальну результативнють цього прикладу полiтичного консюмеризму ощнити досить важко, оскiльки про наслщки для свого бiзнесy жодна з бойкотованих фiрм не заявляла.
Полгголог Сергiй Куделя у статтi для «Foreign Affairs» зауважуе, що Револющя Гщносп, що вiдбyлася в Украшу мае набагато бiльше спiльного з антимонархiчними повстаннями перiодy европейського абсолютизму, шж з демократичними переворотами або заворушеннями на етнонацiональномy пiдrрyнтi [8]. Однак, намагаючись редукувати сучасне украшське сyспiльство до низки арха!чних форм сощальних вщносин, подiбна iнтерпретацiя невиправдано пщштовхуе до iгнорyвання безлiчi практик модерних i надмодерних. У цьому контекст медiатизацiя полпично! yчастi перюду Свромайдану е свiдченням того, що якщо в Укра!ш i вщбулося повалення короля i встановлення республши, то у вiдповiдностi зi сучасною полiтичною модою -iз Twitter, Facebook, Ustream та Instagram.
Безумовно, запропонований аналiз не дозволяе зробити остаточш висновки щодо медiатизацii полпичних практик пересiчних украшщв. Для цього потрiбно лонгитюдне дослiдження, що передбачае перевiркy, наскiльки фрейми медiатизованоi учасп стали загальновживаними пiсля Майдану, i систематизацiю спостережень за рiзними формами политично! активностi, зокрема найбiльш поширеного ii типу - електорально!, а також репрезентативне кшькюне дослiдження, яке б дозволило бшьш чiтко окреслити параметри мотиваци використання онлайн-пyблiчностi. Однак запропоноваш тези окреслюють основнi патерни використання 1КТ для политично! учасп i вiдображають певнi нюанси комушкаци мiж сyспiльством i полiтичними акторами в сучаснш Укра'1ш.
Список використано1 л1тератури
1. Рiчниця Майдану - опитування громадсько'1 та експертно'1 думки ^зу^ьта™ соцiологiчного дослiджeння [Eлeктронний рeсyрс] // Фонд «Дeмократичнi iнiцiативи». - Режим доступу : http://www.dif.org.ua/ua/polls/2014_polls/hethrtjhrrhthrtt.htm.
2. Янченко А. Медiатизована полпична участь : до нового опису сучасних партиципаторних практик / А. О. Янченко // Вюник Марiyпольського державного ушверситету. Сер. : Iсторiя. Полполопя. - 2014. - Вип. 10. - С. 133-141.
3. Пресс-релиз «Как события Евромайдана отразились на интернете» [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://goo.gl/dheAZA.
4. Сторшка Свромайдану у Facebook продовжуе бити рекорди [Електронний ресурс]. - Режим доступу : http://watcher.com.ua/2013/12/02/storinka-yevromaydanu-u-facebook-prodovzhuye-byty-rekordy/
5. Tucker J. A. Protest in the Age of Social Media [Electronic resource] / J. A. Tucker, M. Metzger, D. Penfold-Brown et al. // Carnegie Reporter. - Mode of access : http://carnegie.org/publications/carnegie-reporter/single/view/article/item/335/
6. Galushko K. Ukrainian Facebook-Revolution? Social Networks against a Background of Euromaidan Social Research (November - December 2013) [Electronic resource] / K. Galushko, N. Zorba. - Mode of access : http://goo.gl/La9YNY.
7. Gerbaudo P. Tweets and the Streets: Social Media and Contemporary Activism / P. Gerbaudo. - London : PlutoPress, 2012. - 208 p.
335
8. Kudelia S. Ukraine in Context [Electronic resource] / S. Kudelia. - Mode of access : http://www.foreignaffairs.com/articles/140976/serhiy-kudelia/ukraine-in-context.
Стаття надшшла до редакци 16.05.2015 р.
A. Ianchenko
EUROMAIDAN AS A SPACE FOR MEDIATIZATION OF POLITICAL PARTICIPATION IN UKRAINE
This article explores the process of mediatization of politics in Ukraine through focusing not on the role of the media logic for Ukrainian political actors but on the change of citizens' repertoires of political participation. This change becomes possible because of the vast popularization of modern information and communications technologies in society and especially smartphones and social media. These ICTs bring reframing to ordinary people's behavior in political sphere by changing their political communication strategies, enhancing methods of engagement and stimulating online political discussion. Thinking about EuroMaidan as a social movement that initiated a bulk of new ways of using Facebook and Twitter to organize and facilitate political action in Ukraine we define several functions of social media during the protests. Grassroots initiatives driven by social media services accompanied traditional NGOs and political parties' structures in their attempt to retain the pro-European choice of the Ukrainian society and bring change for political system. Their participants employed Internet-tools to establish the broad citizen networks for fundraising and mobilize new followers ready to stay on the streets. Social media were actively utilized by online public intellectuals, journalists, experts and politicians who took part in protests for constructing an alternative public sphere around the city territory that was occupied by the protest camp. That online narrative was a strong contestant for other media narratives brought by mainstream television channels, press, Internet media etc. Curiously enough many opposition MPs started to communicate with voters through Facebook those days. Arguing that individual media practices of regular activists afforded them to present themselves online as the capable political agents we present the concept of mediatized political participation. During all the EuroMaidan protests from late November 2013 till late February 2014 patterns of mediatized political participation brought some extra legitimacy for the protesters in the eyes of society because of the personal political experience that was visualized and spread through online social networks.
Key words: Euromaidan, political participation, mediatized political participation, ICT, social media, mobilization, Facebook.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Балабанов К.В., д.полт.н, проф., Трофименко М.В., к.полт.н,
доц.
