CC BY
195
intercommunication of functioning of the system mass-media is exposed with development of liberal democracy. Attention is accented on the features offunctioning of mass-media and state offreedom of speech in the conditions of liberal democracy.
Key words: liberalism, democracy, liberal democracy, mass-media, freedom of speech.
УДК: 342.845 (73)
Моторнюк Т. М., здобувачка
ВИБОРЧА КАМПАН1Я БАРАКА ОБАМИ-08: ТР1УМФ ТЕХНОЛОГ1Й «НОВОГО ПОКОЛ1ННЯ»
Проaнaлiзовaно тновацтт аспекти виборчих технологШ, як застосовувалися кандидатом в президенти вiд ДемократичноI парти США Бараком Обамою в його електоральнШ кампанп 2008р. Розглянуто основт особливостi стратег1чно1 побудови виборчоЧ кампанп Барака Обами, модерн переваги його iмiджу як полтика тформацШноЧ епохи, що дозволили йому здобути впевнену перемогу в 2008р. таувШти в кторт першим темношюрим президентом США. Зроблено висновок, про те що ефективш виборчi технологи лише допомогли Бараку Обамi тдкреслити сво'Ч сильш сторони. Цей полШик виявив себе вiдмiнним ком 'юнiтi бтдером та менеджером-органЧзатором.
Ключовi слова: виборчi технологи, Б. Обама, президентська електоральна кам-патя США, тформащйна епоха, полШичний PR.
Актуальтсть проблеми. Укра!на, обравши шлях суверешзацп та демократичний вектор розвитку лише у 1991 р., була змушена у сти^ строки проходити той шлях, який у кра!нах з розвиненою демокрашею, тривав столитями. Наприклад, американськш демократа понад 220 роюв, за цей час США пройшли непростий шлях консолщацп сво!х народоправчих шституцш та вщлагодження демократичних практик. Молодiсть украшсько! демократ з одного боку, надавала можливiсть уникнути помилок i прорахунюв кра!н-попередниюв у переб^ демократичних перетворень, а з другого — нерщко змушувала формально запозичувати демократичш шститути без необхщного забезпечення !х належного тдтримання в сусшльствь Така ситуащя склала-ся з одним iз найважливiших принципiв та iнститутiв демократ — регуляр-ними виборами оргашв державно! влади та органiв мюцевого самоврядуван-ня. Брак чи вщсутшсть високо! политично! культури у полггиюв та державних дiячiв, слабюсть структур громадянського суспiльства, низький рiвень свщо-182 © Моторнюк Т. М., 2010
мосп громадян та розумiння свое! вщповщальносп за стан справ у держав! ще донедавна не давали тдстав для визнання виборiв вшьними, чесними та прозорими. Тому актуальним видаеться наукове дослiдження еволюцп ви-борчих технологш, що дасть можлив1сть спрогнозувати подальшi шляхи розвитку виборчо! i партшно! систем та загалом демократичного режиму в Укра!ш.
Застосування у полiтичному процесi незалежно! Укра!ни демократичних виборiв iнститутiв державно! влади на конкуренгнiй основi спонукае бiльшiсть суб'ектiв поттики, як! беруть участь у перегонах з приводу виборення влад-них посад, все бшьш професшно включатися у комушкаци пол1тичного маркетинга. Усв!домлення необхiдностi та готовшсть суспiльства до проведения полгтичних виборiв — найважливiша ознака його демократичности здат-ностi до розв'язання нагальних проблем мирними, консенсусними полгтични-ми методами. Полiтичнi вибори як концентроване виявлення пол1тичного ринку е одним iз загальновизнаних механiзмiв лептимацп влади, що забезпе-чують полгтичну стабiлiзацiю та стабiльнiсть у сустльств^ При цьому полгти-ки займаються не чим iншим, як створенням пропозици на ринку свого специ-фiчного товару — iмiджу (образу), тобто поводяться як типовi продавщ. Акт голосування за того чи iншого кандидата на виборчу посаду чи полтичну силу при цьому можна розглядати як рiвноцiнний акту купiвлi певного товару. Знан-ня зм1стовно! сутностi та характерних особливостей i специфiки застосування виборчих технологш сприяе консол!даци суспiльства для розв'язання нагальних проблем, налагодженню ефективно1 комушкаци та спiвпрацi м!ж пол!тиком ! виборцями, дае можлив1сть досягти устху в полгтачнш боротьб!
Усе зазначене багато в чому прийшло до нас з американсько1 демократично! практики, тому визначае iнтерес багатьох кра1н свпу до !сторичного до-св1ду США, створено! ними модел1 пол!тичного життя, запозичено! шшими кра!нами (добровшьно чи в насильницький спомб). При цьому, щоправда, виникае проблема ушверсалъносп принцишв американсько! демократi!, дже-рел !! стабiльностi, а в!дпов1дно — можливосп застосування для кра!н, котр1 переймають досв!д США i прагнуть надалi керуватися ним на своему демократичному шляху.
АналЬз наукових досл1д1в I публжацш. Визнаними лидерами у сферi до-слщження виборчих технологш е американськ! пол!тологи, як! першими звер-нули увагу на необхщшсть професюнал!зацп виборчих кампанш (Р. Агранофф, Х. Ашер, Д. Батлер, П. Лазерсфельд, Д. Каван, Б. Ньюман, Ф. Плессер, А. Ранш, М. Скаммел, Д. Уршг). Вивченню окремих аспекпв застосування модерних виборчих технологш присвячено пращ С. Боулера, Д. Маглеб! П. Мачиш, Е. Мщкевича, Р. Негрше, Д. Н1ммо, С. Папатанассопулуса, К. Пат-терсона, Дж. Свансона, Д. Фаррелла.
Мета cmammi полягае у тому, аби проаналiзувати виборч! технологи, яю застосовуються кандидатом в!д Демократично! партп США Бараком Обамою пiд час виборiв президента США у 2008 р.
Основт положення. Ниш з впевнешстю можна констатувати, що «тех-нологiчний прорив» Обами виник не на порожньому мiсцi. Цей феномен е наслщком еволюци у дiяльностi полiтичних консультантiв США. Як слушно зауважуе вщомий фахiвець Д. Далю, наприкшщ ХХ ст. сталися знаки зрушен-ня у сферi политехнологш. Вiдбулося зближення методiв комерцiйно! та политично! реклам через упровадження у полгшчну комунiкацiю технологiй рекламного «пакунку» товарiв. Вiдбулися впровадження технологи политичного «меседжа» на пiдставi проведення попередшх дослщжень громадсько! думки та спещал!защя серед полiттехнологiв-«субпiдрядникiв», наприклад, у сферi соцiологiчних досл!джень [1, с. 16-17]. 1нший американський полтолог Дж. Собер наголошуе на тому, що найб!льш затребуваними фахiвцями у сфер! полглехнологш на сьогодн! е т!, що спецiалiзуються у таких галузях: 1) стратегiчний менеджмент (management or strategic advice); 2) реклама у ЗМ1 (media or campaign advertising); 3) соцюлоНчш дослвдження (polling); 4) оргашзащя прямих розсилань (direct mail); 5) вивчення конкурентiв (opposition research); 6) забезпечення фiнансування кампани (campaign finance or fundraising); 7) польов! роботи (fieald operations)[2, c.18].
Принципов! трансформацi!' у пол!тичному PR розпочалися в Америщ у другш половин! ХХ ст. i були пов'язан з технiчною революцiею. Свого часу Д. Кеннедi радикально змшив методи пол!тично! боротьби завдяки застосуванню телебачення п!д час передвиборчо! кампани. Обама натепер за правом уважаеться королем штернеттехнологш. Виборча кампан!я ново-обраного президента США була ушкальною та безпрецедентною. Н!коли ран!ше шд час пол!тичних кампан!й можливост!, що надаються новими технолог!ями, так широко не використовувалися i не давали такого ефекту.
Саме таким шансом й скористався в 2008 р. Барак Обама. Не було б штер-нету — не було б Президента Обами. Шанмв виграти вибори у США без використання широкого набору онлайн-шструменпв у нього не було. У цьому зв'язку важко не погодитися з Д. Джонсоном, який слушно зауважуе, що найбшьших висот у политичному консалтингу досягають т!, для кого «гра у пол!тику е б!льш ц!нною, н!ж консалтинговий б!знес» [3, c. 10].
Початок передвиборно! кампани Обами ознаменовано виходом офщйно-го саунд-трека, що м!стить шсш Кейт Весту, Джона Ледженда, Шер!ла Кроу, Спв! Уандера та !н. Назва диска була красномовною: «Так, ми можемо: голоси Масового руху» («Yes We Can: Voices of а Grassroots Movement»), саме такий самий слоган обрав Барак Обама для свое! передвиборно! кампани.
Кошти, з!бран вщ продажу «Так, ми можемо», шшли на шдтримання виборчо! кампани Обами. У переб!гу виборчо! кампани Барак Обама, за да-184
ними Федерально! виборчо! комюп США, станом на 27 жовтня 2008 р. 3Í6paB у свою передвиборну касу в цшому 639 млн доларiв, що е абсолютним рекордом в iсторi! американських президентських виборiв. При цьому вiн витратив на перегони Í3 зiбраних кошпв 573 млн доларiв [4].
Б. Обама користувався також тдтримкою переважноЧ бiльшостi щоден-них газет США. На його тдтримку виступила 241 щоденна газета. За даними Федерально! виборчо! комюп, Обама випереджав Д. Маккейна також за таким показником, як витрати американських ЗМ1 на по!здки журналiстiв для ви-свгглення передвиборно! кампанп кандидата. З початку кампанп по вересень включно провщш ЗМ1 США витратили 9,6 млн доларiв на по!здки з Обамой i тшьки 4,4 млн доларiв на по!здки з Д. Маккейном. 4 листопада 2008 р. кандидат у президенти вщ Демократично! партп США Барак Обама перем^ на виборах президента США, заручившися шдтримкою 338 з 538 виборщв при необхiдних 270 голосiв [4].
Свою життеву фiлософiю та шдходи до розв'язання основних проблем американського суспiльства Барак Обама виклав у raroi «Вщважнють нади: Думки про вщродження американсько! мрп». Лейтмотив ще! роботи — на-магання Б. Обами примирити розколоту американську нащю. Вiн вiдповiдае на найбiльш болкт питання життедiяльностi США. У сферi економiки i фь нансiв: на 90 дшв вiдкласти передавання деяким банкам майна, яке знаходи-лося як застава за неповернуп позики; надати кампанiям податковий кредит на суму 3 тис. доларiв за кожне нове робоче мiсце; дозволити пенсюнерам взяти до 15 % (або до 10 тис. доларiв) зi сво!х пенсiйних фондiв; створити федеральний фонд, який надаватиме позики владi окремих штапв та мют. У системи оподаткування Обама пропонував збiльшити на 5 % на платниюв з щорiчним прибутком бшьше 250 тис. доларiв та зменшити податки для тих, хто заробляе менше. У галузi енегертики пропонувалося iнвестувати протягом десятирiччя 150 млрд доларiв у розвиток альтернативних джерел енерги, за-вдяки чому мало бути створено 5 млн нових «зелених» робочих мюць. Про-голошувалася стратегiчна мета — досягти енергетично! незалежностi Спо-лучених Штатiв Америки. У сферi iмiграцi! Обама запропонував упровадити законодавчу систему, спрямовану на створення нових робочих мiсць з надан-ням права роботодавцям перевiряти, чи е !х робiтники легальними iмiгранта-ми. Нелегальним iмiгрантам шсля сплати штрафу та опанування англшсько! мови пропонувалося надати можливiсть залишитися у США. Щодо вiйни в 1раку Обама висловлювався за термшовий вивiд американських вiйськ з ще! кра!ни та !х спрямування на боротьбу з тероризмом в Афгашсташ. У той самий час планувалося асигнувати 2 млрд доларiв на розширення гуманiтарно! до-помоги iракським б1женцям [5, с. 245-253].
Слоган передвиборно! кампанп Барака Обами «Yes we cann» або «Так, ми можемо», може вважатися одним з кращих. Незважаючи на те, що кампанiя
стосуеться 2008 р., вона, як бачимо, виявилася настшьки продуманою i сильною, що й дотепер хвилюе розум людей i перемагае на самих престижних свггових конкурсах шар-технологш.
Центральною групою свое! аудитори Барак Обама зробив молодь. Це був украй ризикований хщ — молодi люди найчастiше iгнорують политику, нада-ючи старшому поколiнню право обирати за себе. Ризик виправдався — вмша гра в «молодiжних медiа» i передвиборнi обiцянки зробили свою справу. Передвиборний сайт Обами перевернув уявлення про те, як мае виглядати подiбний ресурс кандидата у президента. Передвиборний сайт Обами вщ-рiзнявся суперiнтерактивом: власна сощальна мережа плюс посилання на акаунти Обами та його прихильниюв на Facebook, LinkedIn, Flickr, YouTube та шших популярних ресурсах, блоги, чати, система он-лайн-пожертвувань. Користувачi сайту могли самотужки оргашзувати рiзноманiтнi заходи та вщчути свою причетнiсть до тако! надзвичайно «проривно!» кампанiï. На сайп було бiльше 70 тис. зареестрованих користувачiв, а групи прихильниюв Обами в шших сощальних мережах об'еднували мiльйони людей по всьому свиу.
Обама не став обмежуватися тшьки офiцiйним сайтом, вiн «дозволив своему бренду жити де завгодно». Крiм офiцiйного сайта, в кампанiï були задiянi Facebook, YouTube, MySpace, BlackPeople та маса iнших ресурсiв. 1з понад п'ятиста каналiв спiлкування з аудиторiею в сощальних мережах та шших лише 17 були офщшними — все шше було створено учасниками цих соцсiтей. Офiцiйний канал на YouTube мютить майже двi тисячi роликов.
Бiльше 20 мшьйошв переглядiв одержало вiдео «Yes We Can», створене на основi одше! з промов Обами.
Без звичайно! телев1зшноУ, зовтшньоУ та друкарськоУ реклами теж не обшшлося. Вона не така феерична, але все одно оригшальна i також демонструе готовшсть краши до змiн.
У кампани Б. Обами було залучено 13мшьйотв волонтерiв. Вш проголосив три принципи свое! рекламно! кампанiï: прозорють (щодо джерел фiнансування), аутентичнiсть людей (рекламш ролики були переповнеш буденними робочими сценами штабу замiсть гол1вудських посмiшок спецiально пiдiбраних акторiв), залучення широких мас звичайних виборцiв. У свою чергу, американщ вщчули себе потрiбними такому кандидату в президенти, причому потрiбними не тiльки в момент голосування, а й шд час виборчо! кампани. У штабах та через мережу 1нтернет майже 13 млн чоловж зарее-струвалися як волонтери кампани Обами [6].
Виборчу кампанiю Барака Обами вщразу було вирiшено будувати за принципово новою технологieю — «знизу-доверху», тодi як традицшно за-стосовуеться абсолютно шша стратегiя: керiвництво виборчого штабу ставить завдання, роздае вказiвки, а «низи» виконують. Дякуючи новим технолопям, 186
прихильники Обами проводили акцп на тдтримання свого кандидата само-стшно, без контролю з боку виборчого штабу.
Долучення до соцiальноi мережi Барака Обами (MyBo.com) надавало 1нтернет-користувачу систему орieнтирiв у передвиборчш платформi Обами. 1нтернет-користувач набував щентичносп, вщчуваючи себе частиною групи, поеднаною стльною метою. У той же час символ «змш» e доволi абстрактним: кожен виборець прагне змiнити щось важливе для себе особисто. Саме тому учасник MyBo.com одночасно мав можливiсть i започаткувати свою «власну кампанiю 3i змiн». Вiн м!г запросити до мереж свою референтну групу та одразу ж приеднатися до того, що вщбуваеться безпосередньо поряд i3 ним у реальному свт. ОргатзацЫ за територiальною ознакою надавала можлив!сть брати безпосередню участь в онлайн-аггтацп — i поеднувало онлайн-свiт з перебуванням у сощальнш мереж MyBo.com.
Фактично використання сощальних мереж у передвиборчiй кампани створило найкращш з iснуючих механiзмiв постшного зворотного зв'язку з виборцем у режимi реального часу. Це надало вагомi переваги виборчому штабу i разом з сукупнiстю iнших наявних чинниюв призвело до перемоги Барака Обами.
Барак Обама та його команда застосували ще одну шновацшну технологию, яка полягае у поеднант комерцiйноi та nолiтичноiреклами. Так, протягом виборчо! кампанп Б. Обама позицюнував себе як прихильник смартфона Blackberry, користувач медiаплеeра iPod та комп 'ютерiв Mac. Репутащя цie! якюно! продукцi! в масовш свiдомостi (при невеликому числ реальних користувачiв) е такою високою, що !! блискучий образ, позитивнi якост — унiкальнiсть, продуктивнiсть, краса — переходять i на споживачiв. Якщо ти використовуеш такий продукт, ти i сам йому в чомусь подiбний! Стати частиною такого сшвтовариства е довол престижною справою. Аура бренду у вигтдному ракурс! висвгтлюе не тшьки виробника, а й самих споживачiв. Тут вм взаемно вдячлив1 один одному, створюючи свого роду неформальний клуб. I ось серед члешв цього вiртуального клубу був зареестрований i Барак Обама.
На !мщж найбiльш високотехнологiчного кандидата в президенти працю-вав не тшьки бренд Apple, а й стиль життя полтика Б. Обами. Його iмiдж «людини, що несе добро» якнайкраще вщповщав очiкуванням американсько-го електорату. Обама з самого початку поо6!цяв, що використовуватиме ви-ключно «6!лий» PR: доводитиме, що вш кращий, а не суперники прше. В!н принципово в!дмовився експлуатувати расову тематику, виступаючи перед виборцями як на!вний ^деалгст, навiть благородний та великодушний хлопчик, трохи вадрваний в!д суворого життя. Несподiваним чином це спрацювало: Сполученi Штати Америки охопила вмшо органiзована «обамоманiя», яку стали порiвнювати з культом особи. Найбшьше хвиля популярност! Обами охопила молод!жну аудиторiю, яка е суцшьно iнтернетизованою частиною
сучасного сусшльства. У результат цього политик здшснив найсерйозшший переворот у картиш електоральних переваг американцiв з чамв братiв Кеннедi: вiн повернув на виборчi дiльницi молодь [7, с. 95].
Переможна передвиборна стратеоя Барака Обами, яка принесла йому стшьки шанувальник!в у всьому свт, полягала у тому, що вш не боявся ри-зикувати, вщкрито йшов на контакт з аудиторiею i не йшов за загальноприй-нятими шаблонами. Перший президент, який вщкрито вийшов в 1нтернет, стлкувався з публiкою ïï мовою, нелякаючися використовувати абсолютно несерйознi iз загальноприйнэто' точки зору технологiï в реклам!, як реклама в мобiльних телефонах, вщео!грах, вiрусна реклама.
У кампани Барака Обами максимально використовувалося громадянське сустльство. Багато його прибiчникiв самооргашзовалися в окремi групи на рiзноманiтних соцiальних онлайн-сервiсах. Зокрема, в сощальнш мереж! Facebook було створено велику кшьюсть груп, що пiдтримували Обаму. Важ-ливо було те, що групи оргашзацшно аж нiяк не були причетш до офiцiйноï кампани кандидата у президента. Це були мшюб'еднання людей, що мають сшльш штереси — це могла бути як «група науковщв, що тдтримуе Обаму», так i «група любител!в баскетболу штату Вiрджинiя за Обаму». Прихильники Обами своïми силами створювали велику кшьюсть iнтернет-контенту, який у сотш разiв перевищував за обсягами те, що генерував штаб.
Велику роль у загальнш перемозi Барака Обами вадграла така традицш-на для електорального процесу США технолопя, як передвиборт дебати. Б. Обама тричi зустрiчався з Д. Маккейном на передвиборних дебатах: 26 вересня, 7 i 15 жовтня 2008 р.. Як засвщчили опитування громадськоï думки, Барак Обама одержав перемогу в умх трьох раундах. Невдалi виступи на дебатах, а також скандал з розслщуванням справи про зловживання кандидата у вще-президенти в!д республiканцiв С. Пейл1н виршальним чином знизили рейтинг Д. Маккейна [8, с. 347].
Отже, рекламна кампанiя чорношкгрого кандидата у президента довела той факт, що слщ завжди шукати новi меж1, розширювати 1х, не можна п1д-даватися лише стереотипам. Барак Обама у свош рекламнш кампанiï в1дкрив абсолютно нову вiху в iсторiï полiтичноï реклами, вiдкриваючи новi горизон-ти для майбутшх фахiвцiв.
Пiдсумовуючи викладене, можна зробити так! висновки. По-перше, ви-борча кампанiя Барака Обами була бездоганною у двох вимiрах — викорис-тання нових технологш та робота з активютами. Для волонтерiв задано пра-вильн! мотивацшш рамки, як! сприяли зростанню 1х к!лькост!. При6!чники Обами одержували SMS чи e-mail напряму в!д нього та перших омб Демо-кратичноï партiï. Зустр!ч! з виборцями вщбувалися щодня i мали великий усшх. Кожна така зустр!ч — результат попередньоï роботи волонтер!в, неза-лежних груп п!дтримання, !нтернет-комун!кац!й. 188
По-друге, президентськ1 вибори-2008 стали першими в icTopii' Сполуче-них Штапв Америки, в яких 1нтернет 3irpaB icTOTHy, а можливо, й виршаль-ну роль. Першим у свт це продемонстрував кандидат вiд Демократично! партп США Барак Обама. Його виборчу iнтернет-кaмпaнiю фaхiвцi назвали видатною: штабу чорношкiрого сенатора-кандидата в президенти вдалося зaдiяти практично вci популярш ресурси.
По-трете, американсью вибори-2008 показали, що полггичш технологи не можуть на голому мicцi створити потужного полiтичного лидера. Ефективнi ви-борчi технологй лише допомогли Обaмi шдкреслити сво! cильнi сторони. Цей полтик виявив себе вщмшним ком'юнiтi-бiлдером та менеджером-органзатором. Вш, на вщмшу вщ сво!х головних конкурентов, виявився надзвичайно ефективним модерним комyнiкaтором. Образно кажучи, Барак Обама — це «цифровий» кандидат, у той час як Х. Клштон та Д. Маккейн виступили як «aнaлоговi» кандидата у президенти. Настае час «цифрових» полтиюв.
Перспективним напрямом подальших дослiджень е вивчення нових технологш сучасного державного менеджменту США.
Л1ТЕРАТУРА
1. Dulio, D. For Better or Worse?: How Political Consultants Are Changing Elections in the United States [Text] / D. Dulio. — N.Y. : SUNY Press, 2004. — 176 p.
2. Thurber, J. Campaign Elites: The Attitudes and Roles of Professional Political Consultants [Text] / J. Thurber. — Washington : Campaign Management Institute, 2000. — 345 p.
3. Johnson, D. No Place for Amateus: How Political Consultants Are Reshaping American Democracy [Text] / D. Johnson. N.Y. : Routledge, 2001. — 127 p.
4. Саваневський, М. Семшар про Обаму [Текст] М. Саваневський // Укр. правда. [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://watcher.com.ua
5. Обома, Б. Дерзость надежды: Мысли о возрождении американской мечты [Текст] / О. Барак : пер. Т. Камышниковой. — СПб. : Азбука-классика, 2008. — 416 с.
6. Феномен Обами [Текст] // Народна правда / Дипкорпус.- 24 берез. 2009 // [Електронний ресурс]. — Режим доступу: http://narodna pravda.com.ua.
7. Нир, Б. Барак Обама для начинающих. Все о новом президенте США [Текст] / Н. Боб. — М. : Европа, 2009. — 108 с.
8. Мендел, Д. Барак Обама: От обещаний к власти [Текст] / М. Давид. — СПб. : Амфора, 2008. — 512 с.
ИЗБИРАТЕЛЬНАЯ КАМПАНИЯ БАРАКА ОБАМЫ-08: ТРИУМФ ТЕХНОЛОГИЙ «НОВОГО ПОКОЛЕНИЯ»
Моторнюк Т. Н.
Проанализированы инновационные аспекты избирательных технологий, которые применялись кандидатом в президенты от Демократической партии США Бараком
Обамой в его электоральной кампании 2008 г. Рассмотрены основные особенности стратегического построения избирательной кампании Барака Обамы, модерные преимущества его имиджа как политика информационной эпохи, которые позволили ему одержать уверенную победу в 2008 г. и войти в историю первым темнокожим президентом США. Сделан взвод о том, что эффективные избирательные технологии только помогли Бараку Обаме подчеркнуть свои сильные стороны. Этот политик проявил себя отличным комъюнити билдером и менеджером-организатором.
Ключевые слова: избирательные технологии, Барак Обама, президентская электоральная кампания США, информационная эпоха, политический PR.
OBAMA'S ELECTORAL CAMPAIGN 2008: THE TRIUMPH OF "NEW GENERATION" TECHNIQUES
Motornyuk T. М.
Innovative aspects of the electoral techniques applied by the candidate for the Presidency from the Democratic Party of the US B.Obama in his electoral campaign in 2008 are studied. Major peculiarities of strategic electoral campaign scheme of B.Obama, state-of-the-art advantages of his image as a politician of the Information age which allowed him to gain certain victory in 2008 and come in history as the first Afro-American President of the US are considered. Effective electoral techniques are concluded to have just helped Obama emphasize his .strong parts. This politician showed his worth in being a perfect community builder and manager-coordinator.
Key words: electoral techniques, B.Obama, US presidential electoral campaign, Information age, political PR.
УДК 316.334.3:323.39+32.019.5
Г. С. Фесун, здобувачка
МЕХАН1ЗМИ ФОРМУВАННЯ 1М1ДЖУ ПОЛ1ТИЧНОГО Л1ДЕРА
Проаналiзовано особливостi конструювання iмiджу полШичного лiдера у свiдо-мостi населення. Розглянуто рiзноманiтнi nсихологiчнi методи впливу на виборщв з точки зору Ух ефективностi. Розкрито роль засобiв масовоУ тформащУ ЗМ1 у вибор-чому процеЫ та мотиващю голосування виборщв за певний типаж полШичного лiде-ра. Висвтлено особливостi електоральноУ культури УкраУни на сучасному етат.
Ключов1 слова: iмiдж, сусптьна думка, сощальна база, полШичний лiдер, поли тичний каштал, електоральна культура.
Актуальшсть проблеми. Результатом динамiчного розвитку политичного процесу в Украли за останн два десятирiччя стали змша политично! системи,
190 © Фесун Г. С., 2010
