CC BY
19
ОСОБЕННОСТИ СОЦИАЛЬНОЙ МОБИЛЬНОСТИ В СОВРЕМЕННОМ УКРАИНСКОМ ОБЩЕСТВЕ
Прохоренко Т. Г.
Посвящено механизмам воссоздания социальной мобильности и иерархической структуры общества, в частности институциональным, социокультурным, социально-психологическим. Главное внимание акцентировано на особенностях проявления этих механизмов в условиях современного украинского общества под воздействием социально-экономических, политических, ценностно-ориентационных трансформаций.
Ключевые слова: социальная стратификация, социальное неравенство, социальная мобильность, социальные институты, социализация, маргинальность, средний класс.
FEATURES OF SOCIAL MOBILITY IN MODERN UKRAINIAN SOCIETY
Prokhorenko T. G.
The article is devoted to the mechanisms of the recreation of social mobility and hierarchical structure of society, in particular institutional, socio-cultural, socio-psychological. Special attention is paid to the features of display of these mechanisms in the conditions of modern Ukrainian society under influence of socio-economic, political, value-oriented transformations.
Key words: social stratification, social inequality, social mobility, social institutes, socialization, marginality, middle class.
УДК 323:343.37 (477)
ТШЪОВА ЕКОНОМ1КА ЯК ЧИННИК СУСП1ЛЬНО-ПОЛ1ТИЧНОГО РОЗВИТКУ УКРАШИ (ЗА ОЦ1НКАМИ ЕКСПЕРТ1В ТА ЯК1СНИХ ЗМ1)
Москальов М.
До^джено проблеми ттьовог економiки i розвитку корупцп та Чх негативний вплив у сустльно-полтичному та економiчному життi Украши на початку ХХ1 ст. Порiвнюючи матерiали дтовоï преси, зокрема тижневитв «Коментарi», «Профыь», «Кореспондент» та т., автор докладно аналiзуe оцтки i коментарi вiдомих експертiв, аналтиюв, журналiстiв з проблем тiньовоï економжи, корупцшних зв 'язтв бюрократы з великим бiзнесом та на^дки цього впливу на сусптьство. На основi проведено© Москальов М., 2011 187
го у 2007- 2009 рр. соцiологiчного монторингу розглянуто ставлення громадян до феномену корупцп i шляхiв його подолання.
Ключовi слова: ттьова економжа, громадська думка, дыова преса, яюсш ЗМ1, корупщя, експерти, сощолог1чш опитування.
Актуальтсть проблеми. Особливо актуальними щ питання е сьогодш, коли великий бiзнес став одним з виршальних чинниюв нащонально! пол^ тики, коли бюрократы на рiзних щаблях тюно зрослася з тшьовим катталом, застосовуючи рiзнi корупцiйнi схеми. Важливим для подальшого розвитку Укра1ни е питання про те, яким чином i наскiльки потужно громадська думка впливае i зможе впливати найближчими роками на владу, з тим щоб запобiгти найпршим сценарiям суспiльно-полiтичного розвитку. У цьому контекст дуже актуальним i необхiдним залишаеться аналiз думки зацiкавлених експертiв, аналггиюв, журналiстiв з проблем пшзацп економжи кра!ни та шляхiв 11 подолання.
Нукове розроблення проблеми. Проблематика, що нас щкавить, у бiльш загальному планi була дослвджена у наукових монографiях С. Невмержиць-кого та М. Мельника [1; 2]. У пращ С. Невмержицького докладно розглянуто причини та умови корупцп в сучасному сусшльствь Причому автор слушно зауважуе, що для глибокого осмислення феномену корупцп i тшзацп еконо-мiки слiд вiдiйти вiд формально-юридичного тлумачення цього феномену, адже його розвиток i поширення сягають «глибинних соцiальних, полiтичних та економiчних процемв, що мають мiсце у сустлъствг» [1, с. 4]. У дослвджен-нi М. Мельника проанал1зовано кореш корупцшносп, успадкованi вiд СРСР, а також з'ясовано сощальну сутнiсть корупцшносп влади в Укра1ш [2].
Зауважимо також, що деяк статтi присвячеш окремим аспектам зазна-чено! проблематики, зокрема, важливим аспектам антикорупцшного мониторингу дiяльностi органiв МВС, а також ролi громадянського суспiльства у подоланш наслвдюв корупцп [3]. Зазначимо, однак, що деяк аспекти теми ще не стали предметом глибоко аналiзу. 1деться, зокрема, про експертн та аналiтичнi матерiали, вмiщенi останшми роками на шпальтах якюно! преси.
Мета статп полягае у тому, щоб на основi матерiалiв дшово! преси, зокрема тижневиюв «КоментарЬ», «Профiль», «Кореспондент» та iн. проанал^ зувати оцiнки i ставлення защкавлених експертiв, аналiтикiв, журналiстiв з проблем тшьово! економiки, корупцiйних зв'язкiв бюрократ з великим бiзнесом та !х негативний вплив на соцiалъно-економiчний розвиток кра!ни. Розглядатиметься також ставлення громадян до феномену корупцп i шляхiв 11 подолання. У зв'язку з цим використаш результати трьох загальнонащо-нальних опитувань 2007- 2009 рр. в Укра1ш, в яких вщображено ставлення громадян та !х досвщ зiткнення з корупцiею. Соцiологiчнi дослщження проведено Кшвським Мiжнародним 1нститутом сощологп (КМ1С) [4].
В. Нашвська, директор Мiжнародного центру перспективних дослщжень (МЦПД), вважае, що на сьогодш корупщя залишаеться головною проблемою
Украши. «Тотальна корупщя, - щдкреслюе вона, - знищуе репутацiю Укра1ни, знецiнюe бiзнес та украшський каттал, перетворюе Украшу в очах усього свпту на вiдсталу i втрачену...» [5, с. 3]. За оцшками Всесвiтнього банку, п-нiзацiя в Укршш становить 50 % офiцiйного ВВП, що суттево ускладнюе дiа-гностування економiки. Як вважають аналпики, критичним для кра!ни е що-рiчний тiньовий обiг на рiвнi 15- 35 % ВВП. Якщо ж вiн перевищуе 30 % , а кшьюсть працюючих на неофщшний сегмент - 40 % умх робочих мiсць, то економта втрачае керованiсть [6, с. 29].
Зрозумшо, що чинна влада i нинiшнiй президент у передвиборний перюд поставили гасло боротьби з корупщею на одне з перших мюць у сво!х про-грамах i планах. В. Янукович у сво1й передвиборнiй риторицi використовував попул!стськ1 гасла: «Ми повинш консолщувати сили для нашо! сшльно! перемоги над трьома небезпечними ворогами Украши. 1мена цих ворогiв - Бщ-шсть, Корупцiя, Безвiдповiдальнiсть» [7]. Однак, як засвiдчила практика першого року президентства, «антикорупцшна боротьба» мае суто вибiрковий характер i стосуеться передусiм полгшчних опонентiв Партп регiонiв. Вщо-мий пол^олог, директор Центру полiтичних дослщжень i конфлжтологи М. Погребинський (до реч^ досить близький до владних коридорiв), хоча i зазна-чае серед позитивiв першого року президентства, що чинна влада сформулю-вала основш напрями реформ, при цьому змушений визнати: найголовнiший «прокол» Вжтора Януковича - жодних ознак ефективно! боротьби з корупщ-ею. «С багато кримшальних процесiв, як штерпретуються як полiтичнi пере-слщування, i тут складно щось заперечити», - пщкреслив аналiтик у недавнiй розмовi з журналiстами полiтичного тижневика Weekly.ua [8, с. 11].
Реал!стичшсть усього курсу реформ пов'язана з тим,- i про це зазначае шший вщомий експерт, економiст О. Пасхавер, - чи буде антикорупцшний проект «пронизувати» усi цi дп влади, чи не буде. Якщо не буде, то реформи стануть простою розтратою грошей [9, с. 8]. Одним з напрямiв антикорупцш-но! дiяльностi могло б стати також уведення якюних податкових змiн. I на це дехто з анаттикш покладав чималi нади.
Одним iз засобiв запобiгання ттшзаци економiки, як зазначав на початку 2010 р. консультант комитету Верховно! Ради Украши з питань бюджету М. Каленський, могла б бути яюсна податкова реформа з скорочення кiлькостi податюв i зборiв, зниження ставок i «оподаткуванням надприбутюв фшансо-во-промислових груп» [6, с. 31]. Однак, як вщомо, ухвалений Податковий кодекс ^ це засвiдчив, зокрема, i економiчний майдан) спрямовано не проти надприбутюв ФПГ, а, скорiше, проти розвитку середнього i малого бiзнесу в Украхт.
Одним з «дотичних» показниюв корумпованостi украшського суспiльства е досить велика кшькютъ рiзних контролюючих оргашв. Сьогоднi Украша е однieю з держав-лiдерiв за кiлькiстю контролюючих оргашв. У нашт кра!-нi нараховуеться 85 рiзних iнспекцiй та адмшютрацш, яким надано право
перевiряти суб'екпв господарювання, тодi як, наприклад, в Латвп !х усього 16, у Грузи - 20, у Словени - 26, у Сербп - 30 i навгть у Бiлорусi менше - 40. Злиття окремих контролюючих структур у нас, на думку експерпв, вщбува-еться не з метою 1х оптим!зацп, а передусiм для «концентрацп неофiцiйних фiнансових потокiв», що проходять через них [10, с. 15]. У цьому ж контекстi можна говорити про тiньовий внутрiшнiй ринок судових, адмжстративних, управлiнських i господарських рiшень, «ринок керiвних посад» [6, с. 31].
Якщо б у владних коридорах дiйсно бажали спростити контроль, то, наприклад, Держщшнспекщю з умма II функцiями, як вважають аналiтики, давно б мали лжвщувати. Адже контроль над щнами - це не ринковий меха-нiзм. Його немае у розвинених крашах. Так, у РосiI е департамент регулюван-ня державних тарифiв, але вiн регулюе цiни виключно для монополiстiв [10, с. 15].
Цжавим у цьому зв'язку е приклад з забороною грального бiзнесу. Як вiдомо, у rруднi 2010 р. Верховна Рада Украши ухвалила значно доповнений Закон «Про заборону грального бiзнесу в УкраIнi». Однак напередодш Свро-2012 таким чином зникае важлива стаття поповнення бюджету, пов' язана з букмекерською дiялънiстю. Ось чому вже у I кварталi 2011 р. за дорученням прем'ера М. Азарова Мiнфiн тдготуе змiни до Податкового кодексу щодо впровадження збору за проведення азартних iгор, яких, зрозумiло, значно поменшае. Проте, як зазначалося ще в листопад! 2010 р. у впливовому тиж-невику «Коментарi», Мiнiстерство фшанмв ще тодi в боротьбi за контроль над гральним бiзнесом несподiвано виступило з пропозицiею створення окремо^' структури - нацiонального органiзатора азартних !гор. Йому видава-тимуть безстрокову лщенз!ю, а вiн сам уже вирiшуватиме, кому передати право мм роюв «грати» на ринку. Причому необхiдно буде заплатити за таке право ш багато, нi мало - 40 млн грн. До реч!, самому нацiональному оператору лiцензiя обiйдеться у смiшну суму - 1 тис. грн. Саме тому, як зазначае Н. Воронецька, багато експерпв засумшвалося, чи проходив «цей документ антикорупцшну експертизу». Адже якщо його буде прийнято, це означатиме лише одне - мжстерство поставить пщ свiй контроль гральний ринок, дiючи через пiдвiдомчу структуру [11, с. 7].
За ощнками експерпв, тшьовий обiг бiлъш за все присутнш у торгтвт (80 %), будiвництвi (66 %), нерухомосп (60 %), гральному бiзнесi (53 %), ЗМ1 (53 %). Корумпованою також е сфера постачання енергоносив, землевiдведення, при-ватизацiя [6, с. 31]. Отже, за таких обставин перевiрки дуже часто не слугують подоланню корупцп, а поглиблюють П. Так, зпдно з соцiолоriчними до сложениями, тiлъки у 2008 р. вiтчизияний бiзнес сукупно витратив на перевiрки близь-ко 2,44 млрд грн, що складало 0,26 % вичизняного ВВП, а також рiвнозначно загальнiй рiчнiй зарплатнi 82 тис. (45 %) умх держсл^жбовцiв. При цьому з'ясувалося, що велик! шдприемства у середньому перевiряють бiлъше 5 разiв на р!к, др!бн! майже - 7. А власники витрачають на штрафи ! неоф!ц1йн! про-
плати у середньому 2,4 тис. грн [12, с. 15]. Взагат-то, як влучно зауважив один журнатст, сучасна формула «Хто такий чесний чиновник?» передбачае вщпо-вiдь у дум 90-х роюв: «Той, хто бере вщкат 10 %» [13, с. 4].
Ми не маемо намiру звинувачувати лише д11 нишшньо! влади, говорячи про тiньовi i корупцiйнi схеми. Чимало у цьому контекстi можна згадати i про «помаранчеву добу». Нагадаемо, до прикладу, обвинувачення О. Зiнченка у вересш 2005 р., який тодi звинуватив колишнього секретаря РНБОУ П. По-рошенка у тиску на судщв i корупци. Ишлося, зокрема, про тиск з боку РНБОУ на Кшвський апеляцшний господарський суд з метою закриття виробництва у справi продажу 50 % +1 акцш Нiкопольського заводу феросплавiв «тнчу-ковському консорцiуму» «Приднепровье». До того ж, зазначалося, що По-рошенко та його радник 1вченко втрутились у тяжбу мiж заводом iм. Антонова i ЗАО «Укрситтрансавиа» [14, с. 8]. До реч^ поди на Шкопольському за-водi феросплавiв стали тому яскравим пiдтвердженням, що зайшла у тупик реприватизацiя. Тодi фактично йшлося про боротьбу за контроль над цим пщприемством двох впливових угрупувань - росiйського «Евразхолдшгу», iнтереси котрого лобiював Порошенко, i «Привату», у тандемi з яким дiяла Ю. Тимошенко. Як вщомо, пщприемства вiдбирали у власникiв i при Л. Куч-мi. Тут дiяла налагоджена система: Генпрокуратура оспорювала, СБУ «утрам-бовувало», суди виносили потрiбнi рiшення, а у пщсумку пiдприeмство вщ-ходило до шшого власника.
Майже те ж саме, як зазначае журналют «Експерту» Б. Вуйко, вщбулося на «Криворiжсталi» вже при помаранчевш владi. Однак, як показали подаль-шi поди, цей випадок був фактично единим винятком. Адже по всiх iнших шдприемствах eдностi у владно! команди не було i це згодом призвело до «повного паралiчу процесу». У результат феросплавний завод залишився щд контролем попереднього власника - В. Пшчука.
Саме головне полягало у тому, як висновки зробив з умх цих процесiв укра!нський великий бiзнес, а висновок тут був дуже простий: нинiшня влад-на команда (тобто Ю. Тимошенко) не вмie вирiшувати «головне питаниям» - про власшсть. А це означало, що, по-перше, на не! не слщ покладати нади у пи-таннях II перерозподiлу. По-друге, був i позитив - зник страх, що влада спро-можна цю власшсть вадбрати. Таким чином, робить слушний висновок журналтст, було фактично втрачено найважливiший важ1ль управл!ння «дiями великого бiзнесу - страх i надiя, батiг i пряника» [15, с. 15]. Ниншнш президент, як вщзначають експерти, хоча i намагаеться «не втручатися в усобищ мiльярдерiв», проте за бiзнес-процесами «стежить уважнiше, нiж Вiктор Ющенко» [8, с. 11].
Отже, сьогодш, як i у попереднi роки, саме тiньовi ринки i бюрократичш перепони в економiцi створюють своерщне «сплетiния вiдносин», в яких по-рушенi базовi правовi норми, однак !х насл^дком е те, що вони об'еднують покупцiв i продавщв товарiв та послуг, втягуючи у «тшь» нових учасник1в.
Роль бюрократ тут важко переощнити. Як влучно зауважила В. Нашвська, коли зтикаешься з нашою бюрократичною машиною тебе не залишае вщчут-тя дежавю. Адже, мабуть, «бюрократичн органи знають таемницю живо! води». I дослщниця наводить приклад: у 2000 р. секретарiат Кабмiну скоро-чували до 600 осiб, а сьогодш вш налiчуе 1200. Цей бюрократичний органiзм дiйсно володiе китайським секретом безсмертя i вщновлення [5, с. 3].
Поставимо запитання: де ж вихщ з такого дуже непростого становища? Адже влада, i сьогодш, так само як i вчора, не готова до рiшучих i продуманих кроюв щодо подолання корупцп. В умовах политично! та економiчноï неви-значеностi базовим сустльним чинником, що може вплинути на подальший перебiг подiй, е антикорупцшне налаштування громадсько! думки i саме головне винайдення ефективних моделей, як! згодом за допомогою громадськос-тi призвели б до значного зниження тiнiзацiï економiки та корупцшних схем.
Слщ, на нашу думку, у цьому контекст! бшьш докладно проаналiзувати, як украшське сустльство реагуе на дев'ятий вал корупцп i свавiлля у нашiй економiцi та полггищ. Якщо ми повернемося до передвиборно! боротьби за крюло президента у 2004 р., то побачимо, що за «прюритетшсть захисту ш-тересiв конкретних верств населення» (як це не дивно) висловилися вщ В. Януковича лише 9,7 % представниюв його електорату, тод! як вщсоток елек-торату П. Симоненка i О. Мороза був значно вищий - вщповщно 15,3 % i 12,2 %. Нади на «л!квщащю корупцп» тод! висловили 16,7 % прихильниюв В. Януковича, 22,3 % - П. Симоненка, 26,9 % - О. Мороза i 30,0 % - В. Ющенка [16, с.182- 185]. Важливо пщкреслити, що у добу президентства В. Ющенка гро-мадяни, за соцопитуваннями, дотримувалися думки, згщно з якою органи влади умх р!вшв не дуже бажають боротися з корупщею. Стосовно уряду Ю. Тимошенко у 2009 р. украшщ втратили надгю на те, що Кабмш у змоз! ефек-тивно протистояти корупцп. Частка населення, яка вважала, що уряд дшсно прагне вести боротьбу з корупщею, зросла з 13,7 % у 2007 р. до 21,1 % у 2008 р., однак згодом - у 2009 р. скоротилася до 7,8 % [4, с. 6].
Що стосуеться готовност наших громадян до учасп у р!зних акщях со-щального протесту, пов'язаних також з зростанням корупцп, вщомий сощолог G. Головаха наводить, зокрема, так! даш. У законних мiтингах i демонстращ-ях виявили готовшсть взяти участь у 2009 р. 28,5 % опитаних; погрожування страйком тдтримало 9,6 %; готов! до вщмови виконувати рiшення органiв влади 8,6 %; до учасп у несанкцiонованих мгтингах i демонстрацiях - 5 %, у незаконних страйках (3,8 %) i у протестних голодуваннях (4,4 %). Насамю-нець взяти участь у шкетуванш державних установ, а також у захопленн 1х будiвель були готов! вщповщно 11,7 % i 3,7 % респондентов. Як вважае експерт, в умовах кризи лептимш акци масового протесту необхщш для «обмеження владного свавшля та безвщповщальносп». Отже, розвиток сустльно-пол!-тичних процемв у краж може призвести до стану розгубленосп «вс гшки влади». Щоправда, це був анал!з 2009 р., проте ситуащя може повторитися.
Mожливо, з часом ^иза виконae Функцию, яку виконують yci ^изи, - «очи-щення та оздоpовлення сустльства» [17, с. 5].
Зпдно з пpовединими KMIC опитуваннями у^ашщ вважають, що най-бiльш коpyмповaними оpгaнaми влади у 2009 p. були Веpxовнa Рада (б5 %), Пpезидент i його Секpетapiaт (59 %) та ^бшет Miнicтpiв (57 %). Стосовно окpемиx cфеp життя гpомaдяни пеpеконaнi, що нaйбiльше коpyпцiонеpiв в Деpжaвнiй aвтомобiльнiй iнcпекцiï (ДА1) (б3 %), cyдовiй cиcтемi (59 %), мшщп (58 %) та медичнш cиcтемi (54 %) [4, с. 7].
^ичому гpомaдcькa думка (доба пpезидентcтвa В. Ющенка) покладала основну вiдповiдaльнicть у боpотьбi з коpyпцieю на пpезидентa ( у 2009 p. так вважали б9 % опитaниx), кapтaючи його за вщсутшсть волi до боpотьби з нею, вщповщно на Kaбмiн покладали вщповщальшсть 44,2 % опитaниx. Показово, що пpоведений у 2009 p. монiтоpинг гpомaдcькоï думки засвщчив фактичну неготовнicть бiльшоcтi гpомaди до пpотидiï тiнiзaцiï економiки i cycпiльниx вщносин. Адже обов'язком пеpеciчниx гpомaдян боpотиcя з коpyпцieю вважають все ще не бшьше 18 % pеcпондентiв, а на оpгaнiзaцiï громадянського cycпiльcтвa покладають cподiвaння лише 2 % оптант [4, с. б].
I насамкшець, вщносно бaзовиx джеpел iнфоpмaцiï пpо коpyпцiю. З теле-бачення та paдiо таку iнфоpмaцiю отpимyють 31 % опитaниx. Дещо в^ачал^ть сво1 позици дpyковaнi 3MI, однак зpоcтae частка коpиcтyвaчiв Im^^iry. Pi-вень об'eктивноcтi 3MI у питанш коpyпцiï, на думку ^омадян, збеpiгaeтьcя сталим - 32 % [4, с. 1б].
Хapaктеpними pиcaми «yнiкaльноï тiньовоï економжи» в У^аж e yx^ ляння вiд сплати податюв; вiдплив кaпiтaлy, подвiйнa бyxгaлтеpiя, cкpите безpобiття, коpyпцiя i xaбapництво, неоpгaнiзовaнa i «чоpнa» тоpгiвля. Як ввaжae Ю. Вишневський, cycпiльний лад, стан економжи, icтоpичнi тpaдицiï -усе це cпpоможие завадити чи cпpияти пошиpенню коpyпцiï, але не бшьше того. На його думку, для викоpинення xaбapництвa i подiбниx явищ потpiбне зовciм iнше: аби цieю метою обiйиялиcя i влада, i сустльство. «Якщо сус-тльство бaжae, а влада - m, cycпiльcтво може намагатися змiнити владу. Якщо влада бaжae, а сусшльству однаково, влада може cпpобyвaти пеpеконaти cycпiльcтво. Але якщо нi у влади, ш у cycпiльcтвa немae волi для боpотьби з коpyпцieю, вони так i займатимуть один одного pозмовaми пpо те, що таку боpотьбy слщ вести» [18, с. 22]. Ось чому боpотьбa з коpyпцieю немae нiчого стльного з pеaльним життям в Укpaïнi, а пеpетвоpилacь у pеcпектaбельний пеpедвибоpний бpенд.
Цiкaво поглянути i на зовншню pеaкцiю стосовно пpоблеми коpyмповa-ноcтi в Укpaïнi i пшзацп ïï економiки. Тут багато сшльного з добою пеpвic-ного накопичення у piзниx кpaïнax. Так, aмеpикaнcький пpофеcоp Джеймс Теpбеp зауважив: <Жоли я чую пpо коpyпцiю у Веpxовнiй Paдi, це звучить як XIX столитя у США. Тому що у 1800-x деяк! aмеpикaнcькi cенaтоpи могли бути на yтpимaннi зaлiзничниx компaнiй. Тут же олiгapxи у Paдi мають недо-
торканшсть. А якщо у вас е !муштет, то немае значення, що ви робите...» [19, с. 27]. Тут можна нагадати ! про бшьш позитивний досвщ далекоI вщ нас ! географ!чно, ! ментально Ново! Зеланди. Ще у 1901 р. ця кра1на вщмовила-ся вщ можливого приеднання до Австралшського Союзу, оскшьки р!вень корупцп, який був там, новозеландщ вважали неприйнятним. У Новш Зеланди державн! д!яч! можуть зустриися вам прямо на вулищ. Вони ходять без св!ти й охорони, ! можлив!сть поговорити з ними напряму «не обмежуеться н!чим ! н!ким». Бшьш усього вони бояться журналютських обвинувачень у зловживаннях. Важливо ! те, що у затвердженому в 1977 р. державному омш е й таки строки: «Боже, захисти нашу вшьну землю вщ розбрату, за-здрощ!в, ненавист!, й збережи нашу державу вщ корупцп» [18, с. 22]. Не до-пустити корупц!ю стало нацюнальною щеею новозеландщв. I ця щея спра-цювала. Отже, було б бажання ! сустлъства, ! влади.
Як пщкреслюе анаттик тижневика «Коментар!» В. Карб!вничий, амери-канщ та европейщ стомилися вщ украIнського хаосу. 1м потр!бний «надшний ! договороздатний» партнер у Киев!, з яким можна мати справу при виршен-ш таких питань, як «захист штеремв захщних швестор!в, боротьба з нелегальною м!гращею ! наркотрафжом», а також недопущення поширення ядер-них технологий ! матер!ал!в. Причому на Заход! у свит подш на початку XXI ст. переконалися, що мало мати сво1х людей у Киев!. Потр!бно, щоб щ люди були здатн! «вир!шувати серйозн! завдання ! працювати за зах!дними про-грамами, а не паразитувати на них». Тим б!льше, як вважае В. Карб!вничий, що «останш 5 роюв Вашингтон мав таких друз!в в украшському кер!вництв!, що часто ! вороги були не потр!бш» [20, с. 9]. До реч!, один !з пункпв плану надання УкраIнi безв!зового режиму, який нам вручили у Брюссел!, як пщ-креслив Г. Москаль, це створення «единого незалежного антикорупцшного органу» [21, с. 13]. Зрозумшо, Укра1на не поодинока серед кра1н Схщно1 Свропи, як! також мають проблеми з корупщею ! тшьовим сектором. Проте у нас цей показник сягае 50 %. За ощнками ж австршського економюта Ф. Шнейдера, навпъ у 14 найбшъш розвинених крашах СС частка тшьово! еко-ном!ки за 2009 р. зросла на 0,3- 0,9 %. I сьогодш у кра1нах Швшчно1 Свропи вона складае 8-10 % вщ реального ВВП, в державах Середземномор'я - 20- 25 %, а в колишшх соцкра1нах - 30-39 % [6, с. 29].
Висновки. Проанал!зувавши наведен! експертш та анал^инн! матер!али, вмщен! переважно у впливових тижневиках ! на шпальтах дшово1 преси, можна констатувати.
1. Ус! без винятку експерти доходять думки про те, що влада як минула, так ! нин!шня або ж була не в змоз!, або ж взагал! не бажала ! не бажае вести ефективну боротьбу з корупщею та пшзащею економ!чного життя. На думку економ!ста О. Пасхавера, необх!дно, аби люди, як! знаходяться при влад!, спроможш були «п!диятися над сво1ми !нтересами та шстинктами». I це б дало кра1ш змогу хоча б повшьно розвиватись. Альтернатива - це достатньо трив-
ке бюрократичне реформування кра!ни, яке змусить И повiльно сповзати у системну iнфраструктурну кризу [9, с. 8].
2. Першi кроки нового президента та його адмшютрацп пов'язаш з планами i проектами реформування багатьох сфер нашого життя. В. Януковича навiть в однш з публiкацiй журналу «Профiль» (вщразу пiсля виборiв) спо-рiвняли з Ден Сяотном [22, с. 22]. Однак нас, скорше, чекае не адаптащя динамiчного досвiду Китаю, де вдалося кита!зований марксизм поеднати з принципами i сегментами ринково! економши, а латиноамериканський ва-рiант зi значною роллю держави. Багато хто з експерпв робить висновок про те, що сьогодш ми маемо справу зi спробами перебудови економжи у модель державно-монополiстичного капiталiзму, на периферп якого iснуватиме не-значний приватний сектор. Звюно, гасло президентсько! кампанп про подо-лання бщносп i корупцп так i залишиться побажанням, якщо чинна влада не зробить ршучих антикорупцiйних кроюв. Як вважають деяк зарубiжнi аналитики, Укра!ш у сферi антикорупцiйного законодавства потрiбен «Етичний кодекс», який би певним чином контролював дiяльнiсть депутапв Верховно! Ради та чиновников iз мiнiстерств.
3. I головне, сустльство, як можна констатувати з соцюлопчних опиту-вань 2007- 2009 рр., проведених КМ1С, поки що не готово i не спромоглося власними силами протистояти дев'ятому валу корупцп i пшзацп. Ми корум-поваш не тому, що бiднi, а бщш тому, що корумпованi. Отже, сьогодш по-трiбна не тшьки готовнiсть влади i бiзнесу до антикорупцшних заходiв, а створення «единого антикорупцшного фронту» з зал^ченням широких верств громадськосп, представник1в неурядових оргашзацш i вiдповiдного налаштування за допомогою вщповщальних ЗМ1 розгалужено! громадсько! думки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Невмержицький, С. В. Корупщя в УкраIнi: причини, наслщки, механiзми протидil [Текст] / С. В. Невмержицький- К. : КНТ, 2008. - 368 с.
2. Мельник, М. I. Корупщя - корозiя влади (соцiальна сутнiсть, тенденцп та наслiд-ки, заходи протидй) [Текст] / М. I Мельник. - К. : Юрид. думка, 2004. - 400 с.
3. Свеженцева, Ю. О. Теоретико-методолопчш засади показника «ршень корумпова-ностi» у мониторингу дiяльностi органiв внутрт^^тнтх справ [Текст] / Ю. О. Свеженцева, Р. В. Ромас // Електронний ресурс. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/ portal/soc_gum/vkhnuvs/2009_46/46/37.pdf ; Борисов, В. Громадянське сустльство та питання подолання корупцil [Текст] / В. Борисов, О. Кальман // Вюн. акад. пра-вових наук Укра!ни. - 2005. - № 2.- С. 168-173.
4. Стан корупцй в Украш. Поршняльний аналiз загальнонацiональних дослвджень 2007- 2009 рр. [Текст] - К. : КМГС, 2009. - 49 с.
5. Нанивская, В. Оставайся в системе - действуй по старой схеме! [Текст] / В. Нанивская // Зеркало недели. - 2010.- 11 дек. - С. 3.
6. Каленский, Н. Особенности кризисной «тени» [Текст] / Н. Каленский // Профиль. - 2010. - 13 февр. - С. 28- 31.
7. Выбор разума: чтобы помочь избирателям сделать выбор [Текст] // Кореспондент. -
2010. - 5 февр. - С. 16- 19.
8. Тимчук Ю. Перший р!к Вжтора Другого [Текст] / Ю. Тимчук, М. Мельник // Weekly.ua. -
2011. - 11- 17 лют. - С. 10- 11.
9. Пасхавер А. Я сочувствую этой власти [Текст] / А. Пасхавер // Зеркало недели. -2010. - 11 дек. - С. 8.
10. Матвейчук И. Коррупционные потоки централизуют [Текст] / И. Матвейчук // Комментарии. - 2010. -19 нояб. - С. 14- 15.
11. Воронецька Н. Казино повертаеться тд крило Мшфшу [Текст] / Н.Воронецька // Коментар!. - 2010. - 26 листоп. - С.7.
12. Сколько проверяют в Украине [Текст] // Комментарии. - 2010. -19 нояб. - С. 15.
13. Денисенко В. Даешь откат10 % [Текст] / В. Денисенко // Комментарии. - 2010. - 5 февр. - С. 4.
14. Ничего, кроме бизнеса [Текст] // Эксперт. - 2005. - 26 сент. - 2 жовт. - С. 8.
15. Вуйко Б. Чертовски полезный кризис [Текст] / Б.Вуйко // Эксперт. - 2005.- 26 верес. -2 жовтня.- С. 15-18.
16. Асташна Т. Цшшсш ор!ентири та пол^тичний виб!р украшщв восени 2004 року [Текст] / Т. Астанша // Соцюлопчне знання та влада: суперечлив! взаемовщносини соцюлопчних досл!джень ! полгтично1 практики. - К. : ВД «Стилос», 2005. -С. 181-187.
17. Головаха С. Випробування кризою [Текст] / С. Головаха // Критика. - 2009. - Число 7- 8. - Лип. - Серп. - С. 2-7.
18. Вишневский Ю. Секреты стран, свободных от чиновничьей мафии [Текст] / Ю. Вишневский // Комментарии. - 2010. - 12 февр. - С. 22-23.
19. Тербер Дж. Укра1на - це Америка 1800-х [Текст] / Дж. Тербер // Укра1нський тиж-день. - 2009. - 30 жовт. - 5 листоп. - С. 26-28.
20. Карб!вничий В. Новому президентов! час д!знатися про В!зант!ю [Текст] / В. Кар-б!вничий // Коментар!. - 2010. - 19 лют. - С. 9.
21. Головнев С. 10 поводов для оптимизма в 2011 году [Текст] / С. Головнев, О. Миронова // Власть денег - № 52. - 24 дек. 2010 - 20 янв. 2011. - С. 10-13.
22. Мустафин А. Премьер-лига. Кто готовится сменить Юлию Тимошенко в Кабмине [Текст] / А. Мустафин // Профиль. - 2010. - 13 февр. - С. 22.
ТЕНЕВАЯ ЭКОНОМИКА КАК ФАКТОР ОБЩЕСТВЕННО-ПОЛИТИЧЕСКОГО РАЗВИТИЯ УКРАИНЫ (ПО ОЦЕНКАМ ЭКСПЕРТОВ И КАЧЕСТВЕННЫХ СМИ)
Москалев М.
Исследованы проблемы теневой экономики и развития коррупции и их негативное влияние в общественно-политической и экономической жизни Украины в начале XXI в. Сравнивая материалы деловой прессы, в частности еженедельников «Комментарии», «Профиль», «Корреспондент» и др., автор подробно анализирует оценки и комментарии известных экспертов, аналитиков, журналистов по проблемам теневой
экономики, коррупционных связей бюрократии с крупным бизнесом и последствия этого влияния на общество. На основе проведенного в 2007- 2009 гг. социологического мониторинга рассмотрено отношение граждан к феномену коррупции и путей его преодоления.
Ключевые слова: теневая экономика, общественное мнение, деловая пресса, качественные СМИ, коррупция, эксперты, социологические опросы.
«SHADOW ECONOMY» AS A FACTOR OF SOCIAL AND POLITICAL DEVELOPMENT OF UKRAINE (BY THE ESTIMATION OF EXPERTS AND QUALITATIVE MASS-MEDIA)
Moskaljov M.
In the article the problems of shadow economy and corruption development and their negative influence in economic, social and political life of Ukraine in the beginning of the ХХ1 century is investigated. Comparing materials of business press, particularly weekly "Comentari", "Profil", "Korespondent" and others, author in details analyses evaluation and comments of famous experts, analytics, journalists on shadow economic issues, corrupt connections of bureaucracy with big business and consequences of their influence on the society. On the basis of the conducted in 2007- 2009years analysis of the social monitoring, the attitude of the citizens to the phenomena of corruption and ways of its overcoming is also examined.
Keywords: shadow economy, public opinion, business press, qualitative mass-media, corruption, experts, poll.
