8С1Е!ЧСЕ8 ОБ ЕиЯОРЕ # 25, (2018) | РЕЭАОООК'АЬ ВСЧЕЫСЕ
32
задач, которые соответствуют различным тематическим направлениям. При этом преподаватель имеет возможность на базе общего решения, которое приведено в учебном пособии, быстро в индивидуальном порядке подсказать путь решения конкретной задачи. То есть студенты, обучающиеся по разным специальностям, в рамках одного занятия могут решать задачи по собственным, профессионально ориентированными темам. Кроме того, скорость решения задач и, соответственно, количество выполненных на занятии заданий, для каждого студента определяется индивидуальными способностями и не зависит от окружения. Это обеспечивает повышение его мотивации к обучению физики и уровень умений, необходимых для дальнейшего самостоятельного решения задач.
Такой подход ведет к выполнению заданий не только третьего, но и четвертого направления: построения индивидуальных образовательных траекторий. В данном случае организация обучения по индивидуальной траектории происходит по направлению дифференциации обучения на принципах профессиональной направленности и реализации личностного потенциала каждого студента.
Пятое направление: создание учебно-методического пособия для проведения практических занятий по физике. Соответствующий пособие, клторое станет методической основой проведения практических занятий по физике в соответствии с рассмотренной в работе методикой, должн овыполнять следующие функции:
- минимизировать количество обязательных задач за счет выделения именно тех типов задач, которые отвечают профессиональным потребностям по определенным специальностям.
- создать условия для разнообразных форм проведения практических занятий за счет рассмотрения задач с несколькими разделами одновременно, в зависимости от профессиональных потребностей и способностей всех присутствующих на занятии.
- сократить время и интенсифицировать индивидуальное консультирование студента со стороны преподавателя, при наличии общего решения всех задач.
Интегрированое объединение методик по всем рассмотренным направлениям создаёт адаптивный подход для проведения практических занятий по физике, способствовующий как более эффективному обучению решению задач по физике, так и инженерной деятельности, в целом. Приобретённый навык нахождения частных решений на основании существующего общего, в условиях обширности и лёгкодоступности справочных материалов в интернет-ресурсах, в дальнейшем позволит специалисту на основании заданных параметров решить любую конкретную задачу.
Литература
1. Бадмаев Б.Ц. Психология и методика ускоренного обучения / Б.Ц. Бадмаев. - М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 1998. - 240 с.
2. Попкова Е.А. Формирование умений продуктивной учебной деятельности у будущего инженера в процессе обучения физике: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02. / Е.А. Попкова. - Ярославль, 2009. -222 с.
3. Азаренок Н.В. Клиповое сознание и его влияние на психологию человека в современном мире // Материалы Всероссийской юбилейной научной конференции, посвященной 120-летию со дня рождения С.Л. Рубинштейна. В 6 т. Т. 5. / Н.В. Азаренок. - М.: Изд-во «Институт психологии РАН», 2009. - С. 110-112.
4. Литвинова М.Б. Работа с клиповым мышлением студентов в образовательном пространстве Украины / М.Б. Литвинова, А.Д. Штанько, Ю.Г. Тендитный // Збiрник наукових праць «Педагопчш науки». - 2016. - Вип. LXXIV. - С. 136-140.
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ 1ННОВАЦ1ЙНОГО НАВЧАННЯ В УМОВАХ ГЛОБАЛ1ЗАЦП ТА 1НФОРМАЦ1ЙНО1
РЕВОЛЮЦП
Мартченко А. €.
Нацюнальний авгацтний утверситет, Кшв, доцент
Комарчук А. А.
Нацюнальний технгчний Iнститут Украти «Кшвський полтехнгчний Iнститут 1мет 1горя Скорсь-
кого», Кшв, Украша, студент Салюк О. Ю.
1нститут магнетизму НАНУ та МОНУ, Кшв, Украша, доцент
Голуб В. О.
1нститут магнетизму НАНУ та МОНУ, Кшв, Украша, професор
SCIENCES OF EUROPE # 25, (2018) | PEDAGOGICAL SCIENCES
33
THEORETICAL-METHODOLOGICAL BACKGROUNDS OF INNOVATIVE EDUCATION UNDER THE CONDITION OF GLOBALIZATION AND INFORMATION REVOLUTION
Marinchenko H.E.
National aviation university, Kyiv, Ukraine, associate professor
Komarchuk A.A.
National Technical University of Ukraine "Igor Sikorsky Polytechnic Institute ", Kyiv, Ukraine, student
Salyuk O. Yu.
Institute of Magnetism National Academy of Sciences of Ukraine and Ministry of Education and Science of
Ukraine, Kyiv, Ukraine, associate professor
Golub V.O.
Institute of Magnetism National Academy of Sciences of Ukraine and Ministry of Education and Science of
Ukraine, Kyiv, Ukraine, professor
АНОТАЦ1Я
Розглянуто основш ще! та принципи шновацшного навчання в вищих навчальних закладах для тдго-товки сучасних висококвал1фжованих фахiвцiв. Проанал1зовано шновацшш технологи у сферi освгга. Ви-значено функцюнальне та сустльне призначення iнновацiй в освiтнiй дiяльностi. Запропоновано шляхи модертзацп системи освiти.
ABSTRACT
The main ideas and principles of innovative education in universities for high qualification specialists training were considered. The innovations technologies in the sphere of education have been analyzed. The functional and public purpose of innovations in educational activity was determined. Possible ways of modernization the education system were proposed.
Ключовi слова: шновацшне навчання, вищi навчальш заклади, шформацшна революция, глобалiза-
щя.
Keywords: innovational education, universities, information revolution, globalization.
Постановка проблеми. Сучасний свгг як у за-гальному, так i в локальному вимiрi постiйно i кардинально змшюеться. Даннi змiни потребують но-вiтнiх пiдходiв до пiдготовки людини до реалiй майбутнього, реалiй життя, в тому числi, за допо-могою засобiв освiти. Традицiйна освгга, зберта-ючи в цiлому свш конструктивний змiст, багато в чому вiдстаe вiд потреб сьогодення, i тим паче - вiд перспектив, котрi очiкують на людину вже в близь-кому майбутньому.
Актуальнють теми дослщження зумовлена не-обхiднiстю практичного застосування, перш за все, необхщшстю аналiзу сутностi, напрямiв та основ-них засобiв iнновацiйного розвитку освiти, що здш-снюеться пiд впливом радикальних змiн свiтовоi соцiокультурноi динамiки, зокрема, тд впливом таких процеав, як глобалiзацiя та iнформацiйна рево-люцiя.
Нинiшньою першочерговою соцiальною вимо-гою до вищих навчальних заклащв виступае вимога бути не лише бшьш динамiчними i здатними до швидких змiн, а й бшьш вщкритими системами, що означае, - вищим навчальним закладам треба бшьш точно i швидко позицiонувати свш внесок в шнова-цiйний процес, технiчний та соцiальний розвиток.
Анатз попереднiх дослiджень та публiкацiй. Експерти £вропейсько1' комiсii зробили висновок про неадекватшсть звичного лiнiйного пiдходу (ль нiйноi моделi iнновацii), а саме наступно1' схеми: фундаментальнi дослiдження - прикладш досль дження - створення наукового продукту i викорис-тання його в сучасних умовах.
У ввдкритш iнновацiйнiй моделi iнновацiя е за-лежною вiд певно1' взаемоди технiчних, соцюлопч-них, дизайнерських та шших креативних елементiв цшсно1° системи. В шформацшному суспiльствi економiчнi результати знаходяться в прямiй залеж-носп вiд результативного керування системою в ць лому. Тому принципово важливою е пiдготовка вь дповiдних фахiвцiв, починаючи з бакалаврського рiвня.
Необхвдшсть у формуваннi новiтнiх квалiфiка-цшних вимог е очевидною. Наприклад таких, як знання в галузi управлшня, комушкацп, права ште-лектуально1' власносл, iнформацiйних технологiй, а також розроблення бiзнес-проектiв та вмiння вть лити 1'х в життя. Виникае необхщшсть розвитку компетенцiй у сучасного молодого фахiвця як в об-ласп лiдерства, так i, власне, функцюнувальних компетенцiй, серед яких були назваш: управлiння знаннями; креативнiсть та шновацшшсть; здатнiсть до вирiшення виникаючих проблем; «архггектур-ний» стиль мислення; персональна ефектившсть; здатнiсть впливати на обраний напрям бiзнесу.
Видiлення мевир1шеми\ рашше частин зага-льноТ проблеми. Проблема неввдповщносп мiж ви-могами, ко^ фiгурують при виборi певного фахь вця, i освiтньою технологiею певного навчального закладу, що дiе в даний момент часу, з урахуванням змiн зовнiшнього соцiального середовища е очевидною. Усунення цiеi неввдповвдносп можливе лише у разi вщповвдного коригування iнформацiйного поля та шформацшно - педагогiчних потокiв цього
34
8С1Е1ЧСЕ8 ОБ ЕШОРЕ # 25, (2018) | РЕБАОООГСАЬ 8С1Е1ЧСЕ8
поля, спрямованих на пiдвищення продуктивностi освгтньо! технологи.
Шд освiтньою технологieю розумieться сукуп-нiсть засобiв, форм i методiв навчання, спрямованих на формування необх1дних знань, умiнь, нави-чок, представлених за вiдповiдною спецiальнiстю [1, 2, 3, 4, 5].
Метою статт е аналiз сучасних пiдходiв до вибудови системи вищо! освгги, та iнновацiйних моделей навчання задля пiдготовки таких фахiвцiв, яких потребуе сучасне суспiльство.
Виклад основного матерiалу. Iнновацiйна освiта в загальному план - це не якась конкретна освгтня технолопя, а певний споаб доцiльного ви-користання потенцiйних можливостей вiдомих еле-ментiв системи навчального процесу, що по новому розкриваються. Iнновацiйний пiдхiд в освiтi визна-чаеться не через залучення певно! моделi, а через здатнiсть спроектувати та змоделювати необх1дний навчальний процес з залученням рiзноманiтних освiтнiх технологш.
Прiоритетними завданнями сучасно! освiти е навчання. Воно складаеться з:
Навчання навчатися, яке полягае в опануванш вмшням оволодiвати та оперувати найрiзноманiтнi-шою iнформацiею.
Навчання працювати - здатнють навчитися ефективно використовувати професшш навички, вмiння знайти вихвд з рiзноманiтних професiйних ситуацiй, навчання колективнш спiвпрацi.
Навчання спгвгснувати - розвиток вмшня на-лагоджувати сощальш, дружнi та родиннi стосу-нки.
Навчання жити - формування у молодi цшс-ного свiтогляду i свггосприйняття, прагнення до духовно! зршосп, вiдповiдальностi за себе, а також вмiння вiдповiдати за iнших i в глобальному розу-мiннi усввдомлювати вiдповiдальнiсть за долю усього людства.
Необхвдно також ввдзначити, що в рамках конструювання моделей освiтнiх шновацш доць льно використовувати змiшанi системи. Так, у сис-темi дистанцшно! освiти ефективними е принципи модульного навчання в поеднанш з моделлю пов-ного засвоення знань: змют навчання зручно струк-турувати в навчальш модулi, а умови навчання (темп засвоення, шльшсть повторiв, проведення те-стових процедур тощо) варшвати на основi моделi повного засвоення знань. У таблиц 1 наведено по-рiвняльну характеристику iнновацiйних моделей навчання за двома параметрами.
Таблиця 1
Порiвняльна таблиця характеристик iнновацiйних моделей навчання
1мм(жацш1м моделi навчання Ключовi особливостi Розвиваеться характеристика тра-дицшноТ моделi
Контекстне навчання Iнтеграцiя рiзних видiв дiяльностi студентiв: навчально!, науково!, практично!. Створення умов, максимально наближених до реальних. Збiльшення частки практично! роботи студента (з акцентом на прикладну).
Iмiтацiйне навчання Використання iгрових i iмiтацiйних форм навчання. Зб№шення частки активних методiв навчання ^мггаци i iмiтацiйнi iгри).
Проблемне навчання Iнiцiювання самостшного пошуку (студентом) знань через проблема-тизацiю (викладачем) навчального матерiалу. Змша характеру навчального завдання i навчально! пращ (з репродуктивного на продуктивний.
Модульне навчання Змют навчального матерiалу жорс-тко структуруеться з метою його максимально повного засвоення, супроводжуючись обов'язковими блоками вправ i контролю за кож-ним фрагментом Специфiчна органiзацiя навчального матерiалу в найб№ш стислому i зро-зумшому для студента виглядi.
Повне засвоення знань Розробка варiантiв досягнення нав-чальних результатiв (на основi змши параметрiв умов навчання) для студенпв з рiзними здiбнос-тями. Увага на фшсаци результатiв навчання
Дистанцшне навчання Широкий доступ до освгтшх ресур-ав, гранично опосередкована роль викладача та самостшна й автономна роль студента. Використання новишх iнформацiйно-комунiкацiйних засобiв i технологш.
Актуальними у даний час е таю шновацшш пе-дагопчш технологil навчання [6]:
- технолопя критичного мислення, яка полягае в тому, щоб сформувати власну точку зору в студента, навчити впевнено вести дискуси та прий-мати виваженi рiшення, самостшно здобувати
знання, вчитись вiдкрито сшлкуватись, логiчно ми-слити та аргументувати;
- технолог1я навчання як дослвдження, що мае за мету сформувати у студенпв навички дослi-дницько! роботи, активну, творчу позицiю;
8С1Е!ЧСЕ8 ОБ ЕиЯОРЕ # 25, (2018) | РЕЭАОООК'АЬ ВСЧЕЫСЕ
- штегральна педагогiчна технолопя - ство-рюе оптимальш умови для розвитку та самореалiза-цii студента шляхом формування цiлiсних знань про об'ект, що вивчаеться, i який е основою тво-рення "образу свпу";
- технолопя розвивального навчання - фор-муе в студента здiбностi до самовдосконалення, активного, самостiйного творчого мислення, само-стiйного навчання;
- технологи формування творчо1' особистостi полягае в тому, щоб сформувати у студенпв нави-чки, завдяки яким вони самостшно керуватимуть своею тзнавальною активнiстю, будуть самостiйно мислити, приймати неординарнi рiшення, свiдомо вибирати свою життеву позицiю, генерувати орип-нальш iдеi;
- технологiя особистiсно-орiентованого навчання мае за мету надати студенту можливють про-являти самостшшсть мислення, незалежнiсть, здат-нiсть до власного вибору;
- проектна технолопя нацшена стимулювати iнтерес студентiв до нових знань, до розвитку себе за допомогою виршення особистих проблем i ви-користання цих знань у конкретнш практичнiй дiя-льностц
- технологiя диференцiйованого навчання -формуе в студентiв умiння вчитися, потребу в само-освiтi, бажання генерувати ще1', шукати альтернати-вш розв'язки стандартних та проблемних ситуацш;
- технологiя гуманiстичного навчання спря-мована на виховання свiдомих громадян, патрiотiв, освiчених, творчих особистостей, становлення !х-нього фiзичного й морального здоров'я, забезпе-чення прiоритетного розвитку людини на засадах гумашзацп, гумаштаризаци та демократизацii освь тнiх процеав;
- технологiя модульно-розвиваючого навчання - формуе самоосвггню компетентнiсть студенпв;
- технологiя групового навчання - формуе внутршню мотивацш студенпв до активного сприйняття, засвоення та передачi iнформацii, сприяе формуванню комушкативних якостей сту-дентiв, активiзуе розумову дiяльнiсть;
- технологiя iндивiдуалiзацii процесу навчання - забезпечуе максимальну продуктивнiсть роботи студентiв в юнуючш системi оргашзацп на-вчання.
Особливо актуальними у цьому випадку висту-пають технологii iнтерактивного навчання, тобто дiалогового, взаемодiючого. У процесi такого навчання студенти мають можливiсть обмiнюватися думками, iдеями, пропозицiями, а викладач стае ор-ганiзатором спiльноi дiяльностi, дiловоi спiвпрацi, творчого пошуку, створюе атмосферу щиросп, по-ваги. Шд час iнтерактивного навчання освiтнiй про-цес органiзовуеться таким чином, що практично ва студенти виявляються залученими до процесу т-знання. Наприклад, може використовуватись робота в динамiчних парах, коли кожен студент ви-ступае "знавцем" одного з принцитв (методiв, тео-рiй, бiзнес-проектiв, тощо), розробляючи 3-4 питання з цього приводу. Шсля цього, студенти
35
об'еднуються в пари i задають один одному тдго-товлеш питання, оцiнюючи вiдповiдi товариша. Далi ввдбуваеться обмiн партнерами по спшку-ванню. У результатi кожен студент повинен опи-тати всiх шших членiв групи та вiдповiсти на 1'хш запитання. Завдяки так1й робоп можна за короткий термiн навчитися робити висновки, готувати про-позицп, оцiнювати результативнiсть того чи шшого пiдходу (проекту), а також перевiрити та оцiнити знання велико!' шлькосп студентiв.
Технологii колективно-групового навчання пе-редбачають одночасну спiльну (фронтальну) роботу студенпв. Рiзновидом загального обговорення е технолопя "Мшрофон". Вона дае можливють кожному по черзi висловитись або вiдповiсти на запитання викладача чи iншого студента. Цей споаб роботи використовуеться тд час обговорення та ана-лiзу деяких типових ситуацiй або проблем. Передаючи один одному уявний "мжрофон" (ручку, олiвець, лшшку тощо), студенти по черзi ви-словлюються з приводу запропоновано1' ситуаци чи проблеми. При цьому говорити мае право лише той, у кого в руках "мшрофон". Формулювати думки слiд швидко i лаконiчно (0,5-1 хв.). При цьому вщ-повiдi не коментуються i не оцiнюються, лише в ш-нцi обговорення робиться загальний висновок.
Технологii ситуативного моделювання перед-бачають включення учасник1в навчального процесу в гру (iгрове моделювання) тд час заняття. За таких умов студентам надаеться максимальна свобода ш-телектуально1' дiяльностi, яка обмежуеться лише правилами гри. Майбутнi фахiвцi самi обирають ролi у грi, висуваючи припущення про ймовiрний розвиток подш, шукають шляхи розв'язання проблемно!' ситуаци, беруть на себе ввдповщальшсть за обране ршення.
Iнновацiйний шдхвд в освiтi визначаеться не через використання яко1'сь однiеi моделi, а через здатшсть проектувати i моделювати потрiбний нав-чальний процес з використанням рiзних освiтнiх те-хнологш - на основi знання !х потенцiйних можли-востей i переваг - «сильних сторiн». Саме така здатшсть i робить процес навчання технолопчним, тобто прогнозованим i максимально наближеним до запланованих результапв.
Фундаментальним положенням iнновацiйностi в освт е установка на iндивiдуальнiсть у вщноси-нах того, хто навчаеться, на цшшсне сприйняття особистостi та свпу. Iнновацiйна дiяльнiсть в освь тнiй сферi складна i вщповщальна, оск1льки пов'язана з високою значущютю людського чин-ника. В педагогщ, як ведомо, головна суперечнiсть виникае в сферi розвитку особистостi. 1нновацп в освiтi починаються з поваги до iндивiдуальностi студента i трансформаци традицiйноi моделi стосу-нк1в «учитель-учень», «викладач-студент» у модель «людина-людина». Це накладае свого роду табу на уявлення про студента як посудину, що мае бути наповненою.
Звичайно, говорячи про сучаснi iнновацiйнi технологи не можна оминути увагою мультимедiйнi технологii навчання. Мультимедiа - це комплекс
SCIENCES OF EUROPE # 25, (2018) | PEDAGOGICAL SCIENCES
36
апаратних i програмних 3aco6iB, що дозволяють ко-ристувaчевi спiлкувaтися з комп'ютером, викорис-товуючи рiзномaнiтнi, природнi для себе середо-вища: грaфiку, гшертексти, звук, aнiмaцiю, в!део. Використання мультимедшних зaсобiв сприяе тд-вищенню штенсивносп й ефективностi процесу на-вчання; створюе умови для сaмоосвiти та дистан-цшно! освiти, тим самим дозволяючи здiйснювaти перехiд до безперервно! освiти. Це, у поeднaннi з телекомушкацшними технолопями, розв'язуе проблему доступу до нових джерел р!зномаштно1 за змютом i формою представлення шформаци.
Однieю з поширених форм використання мультимедшних технологш е мультимедiйнa презен-тaцiя, що створюеться за допомогою програми Power Point. Сучасна мультимедшна презентащя -це сукупнють текстiв, зображень, звуку, вщео, ань маци й iнших зaсобiв представлення шформаци. Нaйбiльш ефективним для людського сприйняття вважаеться використання в мультимед!а-презента-ци аудюв!зуально! шформаци, коли людина чуе i бачить одночасно. Н особливiстю е те, що вона може переглядатись однiею або дешлькома особами, зберiгaтись на локальному комп'ютерi або вiдтворювaтись потоково з мереж! [7]. Ефективним виглядае використання мультимедшних презента-цш у робот вищо! школи. Ознайомлення студентiв з рiзномaнiтними технологiями навчання i вихо-вання вимагае показу як конкретних фрагменпв методики роботи, так i в!зуал!заци використаних засо-б!в та умов застосування то! чи шшо! технологи [8].
Одним з найважливших стратепчних завдань на сьогодшшньому етaпi модершзаци вищо! освгга Укра!ни е забезпечення якосп тдготовки спещаль спв на р!вш мiжнaродних стaндaртiв. Розв'язання цього завдання можливе за умови змши педагопч-них методик та впровадження iнновaцiйних технологш навчання, у визначенш нaйбiльш ефективних шлях1в та зaсобiв досягнення будь-яких цiлей д1я-льносл.
На основ! дослщжень, проведених у р!зних ВНЗ кра!ни, були виявлеш основш напрями, за якими рекомендуеться впроваджувати шноваци в освггнш процес у щлях шдвищення якосп профе-сшно! тдготовки студенпв :
- оргашзащя обмшних програм студентами м!ж ВНЗ;
- залучення в навчальний процес працюючих фах!вщв !з галузей, пов'язаних з конкретною дис-циплшою;
- шдвищення квал!фжаци викладач!в;
- зв'язок ВНЗ з працедавцями;
- сучасне оснащения навчального процесу;
- поглиблення мiжнaродноl сшвпращ з шшими ВНЗ i 6i3Hec спiвтовaриствaми.
Висновки та пропозицп. Досвiд шновацшно! дiяльностi украшських ВНЗ пiдтверджуe !х здат-HicTb адаптуватися до вимог ринку i випускати шновацшну продукцiю, що мае попит, використо-вуючи результата цього виробництва для вдоскона-лення свое! освггаьо! i науково! роботи. Ниш в ре-гiонaх Укра!ни йде процес формування навчально-науково-шновацшних комплексiв типу «силжоно-во! долини», що покликaнi забезпечити iнтегрaцiю ВНЗ з реальним сектором економiки для виршення соцiaльно-економiчних проблем регiонiв i реал1за-ци державних, цiльових i галузевих iнновaцiйних програм, пов'язаних, передуам з технологiчним розвитком галузей економши.
Лiтература
1. Гончаренко С. У. Украшський педaгогiчний словник / С. У. Гончаренко. - К. : Либщь, 1997. -376 с.
2. Загвязинский В. И. Теорияобучения: современная интерпретация : учебноепособие / В. И. Загвязинский - М. : Издательский центр «Академия», 2001. - 192 с.
3. Педагопчш технологи: теорiя та практика : навч.-метод. поабник ; за ред. проф. М. В. Гриньо-во! ПДПУ iм. В. Г. Короленка. - Полтава : АСМУ, 2006. - 230 с.
4. Пехота О. М. Освггш технологи : навч.-метод. поаб. / О. М. Пехота, А. З. Юктенко, О. М. Лю-барська та ш. ; за заг. ред. О. М. Пехоти. - К. : А.С.К., 2002. - 255 с.
5. Савельев А.Я. Технологии обучения и их роль в реформе высшего образования / А.Я.Савельев //Высшее образование в России.- 1994.- № 2.
- с. 36.
6. Коберник О. М. Шдготовка майбутшх учи-тел1в до шновацшно! педагопчно! дiяльностi [Еле-ктронний ресурс] / О. М. Коберник, Г. I. Коберник.
- Режим доступу : http ://studentam. net.ua.
7. Дудко Л. А. Роль шновацшних педагопчних технологш у становленш конкурентоспроможних спещалкпв / Л. А. Дудко // Мультиверсум. Фшо-софський альманах. - К. : Центр культури. - 2004.
- №39. - С. 1-4.
8. Макарова О. О. Мультимедшна презентащя як один з елеменпв aктивiзaцi! процесу навчання шоземнш мовi за професшним спрямуванням [Еле-ктронний ресурс] / О. О. Макарова, В. Г. НЫфорова
- Режим доступу: http://www.confcontact.com/2008oktInet_tezi/iy_mak arova.htm.