CC BY
7В. В. Павлова
УДК 378.14:001.895
ОРГАНВАЦШ НАВЧАЛЬНОÏ ДIЯЛЬНОСТI МАЙБУТНГХ ФАХIВЦIВ
ПРИ ВПРОВАДЖЕННI IННОВАЦIЙНИХ ТЕХНОЛОГШ НАВЧАННЯ
сyчaсниx yмовax спiвpобiтництвa Укpaïни з бaгaтьмa деpжaвaми свiтy доко-ршно змiнилися вимоги до освiтнього piвня спецiaлiстiв piзниx гaлyзей, ïxньоï щдготовки y ВНЗ. Зaстосyвaння високого ршня моти-вaцiï нaвчaння стyденгськоï молода, зaлy-чення iï до туково-творчо1' пpaцi стaло одним iз провщних зaвдaнь пiдвищення якосп вищо! освгга. Це викликaне тим, що зa Умов ринково' економiки бaжaння студеттв сaмовизнaчитись тa pеaлiзyвaтись, швидко досягти yспixy в кap'epномy pостi тa piвнi мaтеpiaльного зaбезпечення e вaжливим. Пiдготовкa фaxiвцiв до пpофесiйноï даяль-носп бaзyeться нa нaдaннi тa нaкопиченнi знaнь з провщного виду даяльносп, форму-вaннi професшно" гpaмотностi мaйбyтнього спецiaлiстa. Вaжливим при цьому e зaпpо-вaдження iнновaцiйниx технологий нaвчaння, що грунтуються нa нових методологiчниx зaсaдax, сyчaсниx дидaктичниx пpинципax тa псиxолого-педaгогiчниx теоpiяx, як1 розви-вaють дiяльнiсний пiдxiд до нaвчaння. Ршень вищо! освiти знaчною мipою зaлежaтиме ввд pезyльтaтивностi розкриття педaгогaми в пpоцесi нaвчaльниx зaнягь необxiдностi усвщомлення молоддю поeднaння нayковиx знaнь з пpaктичними нaвикaми, втiлення нaйсyчaснiшоï iнфоpмaцiï з того чи шшого нaпpямy нayкового знaння в сферу свое! професшно" pеaлiзaцü'.
Сyспiльнa потpебa спонyкae педaгогiв-нayковцiв до пошуку новиx педaгогiчниx
адеи 1 технолопи, до поширення 1 запро-вадження передового педагопчного досводу. Проблема впровадження шновацшних технологии у вищш школ дослоджувалася такими впчизняними та зарубгжними вченими, як Б. Авво, Б. Бобохуджаев, I. Дичшвська, О. Зшченко, А. Нгамчук, Л. Новшова, О. Пехота та ш. У працях зазначених авторш значна увага прид1ляеться теоретичному опису И актуальност впровадження шновацшних технологии у вищш школО. Модерш-зац1я системи освгга пов'язуеться, насам-перед, Оз введениям в освпне середовище шновацшних технологш, в основу яких покладено цшст модел навчально-вихов-ного процесу, заснован на д1алектичнш едносп методологи та засоб1в !х здшснення.
Метою статтi е розкриття шлях1в оргашзаци навчально! д1яльносп студенпв у сучасних умовах розвитку укранського сустльства при впровадженн шновацшних технологш навчання.
Першочерговим завданням е анатз особливостеИ сучасних форм оргашзаци навчання у ВНЗ та умов оргашзаци само-стшно! роботи студеитiв, в забезпеченш потреби особистосп у творчш самореатзаци та закладаинi основ професшно! та громад-сько! дiяльностi. В оргашзаци сучасного навчання у вищш школi фахiвцi водзначають кшька суперечностеИ:
- мтж фронтальними способами навчання та шдиводуальним процесом, темпом засвоення знань та формуванням вмшь;
- мтж безальтернативним змiстом нав-чального матерiалу та пiзнавальними ште-ресами маИбутн1х фах1вщв;
- мтж переважанням репродуктивних способ1в навчання та необходшстю творчих шдход1в до професшно! дшльност!
Назваиi суперечносп вимагають шнова-цiИ у вивченнi та впровадженш теори i технологи навчання у нацюнальнш вищiИ школi. Фах1вцями зазначено, що необходщсть засто-сування iнновацiИних педагопчних техно-логш в процеа професшно! подготовки маИбутнiх фахiвцiв як одще! з умов яшсно!
подготовки маИбутнього фахiвця умоти-вована тим, що iнновацiИнi педагогiчнi технологи покращують засвоення навчаль-ного матерiалу, зменшують час на виршення стандартних завдань та допомагають знаИти розв'язки нестандартних, стимулюють твор-чиИ потенщал, зумовлюють позитивне став-лення до навчальних дисциплiн, подвищують р1вень шформацшно! культури та створюють умови для повнощнного розкриття 1х як особистостеИ [2].
Використання iнновацiИних техшлогш для активОзаци навчального процесу спри-чинило о змшу структури Иого оргашзаци, що призвело до впровадження у вищих навчальних закладах кра!ни практики модульного навчання, яке зумовило змши в системi професшно! подготовки фах1вщв (розробку нових програм, стандартв, теспв О т.д.) КрОм того у галузО вищо! школи система шновацшних технологш змшюе водносини мгж викладачем О студентом, роблячи !х обох водповодальними за результат свое! пращ.
Запровадження iиновацiИних технологи вимагае вод викладача:
- вивчення спещально! лггератури (до-датково);
- аналОзу педагопчного досводу викла-дач1в-новатор1в;
- розробки плану запровадження ново! техшки;
- оптимального поеднання гумаштарних, природничо-математичних та професшних знань.
Для студентов справжня тзнавальна активность настае тода, коли людина вклю-чаеться в повсякденну правильно оргаш-зовану розумову дальн^ть, а в процеа пошуково! даяльносп формуе в собО дослод-ницькиИ стиль навчання, критичне ставлення до сприИняття д1яльносп, водчувае потребу в знаннях.
На сучасному етап постае питання, як1 подходи, форми роботи можуть задовольнити попит студенпв, сформувати необходщ ком-петентносп, професОИно-особистОснО якосп маИбутшх фахОвщв. Питання про застосу-
вання шновацшних технологии у вищш школi е очевидними. Це стосуеться не тшьки нових технiчних засобiв, але И застосування нових форм та методш викладання в процесi навчання.
Основною формою навчання у вищому навчальному закладi залишаеться лекцiя, незважаючи на и гостру критику як пасивно! форми навчання. Лекци е одшею з наИдав-нiших та наИпоширешших форм викладання у вищ1И школ^ курси лекцiИ синтезують великий обсяг знань, який викладач подае в опрацьованому вигляд1. Але градицiИнi лекци не задовольняють попит студентiв. 1хне мiсце заступають мультимедiИнi лекцii, яю забезпечують наочниИ супроввд, грешнг-лекци, iнтерактивнi дискуси, як1 забезпечують активну участь студенпв в навчальному процеа.
Використання новiтнiх шформацшних технологш (гипертексту, мультимедiа, ПС-технологш, вiргуальноl реальност тощо) робить лекци виразними И наочними. Однак, оргашзащя мультимедiИних лекцш потребуе наявнiсть спещальних аудиторiИ для проведення комп'ютеризованих лекцш, де е портативниИ комп'ютер, проектор, сумкниИ з наявним програмним, звуковим забезпе-ченням, екран, можливiсть затемнення аудиторп, доступ до 1нтернету тощо, що пов'язане iз значними фшансовими витра-тами, тому у бшьшосп вищих навчальних закладах ця форма мало поширена. МультимедiИнi лекци сьогодш в переважнiИ бiльшостi органiзовуються завдяки особис-тому енгузiазму викладачiв та 1хнш творчостi.
Ще одна сторона проблеми запровад-ження мультимедiИних лекцш - нешдготов-ленiсть викладачiв, яю не досконало опану-вали комп'ютерш технологах. Подготовка презенгацшних програм, мультимедшних лекцiИ потребуе певних зусиль, ктотно1 подготовки. У вирiшеннi цього питання може бути цiкавою сп1впраця студенпв i викла-дачiв. Можна запропонувати таку модель подготовки фрагменгiв мультимедшних лек-
цш, коли студенти, KOTpi швидше опано-вують сучасш комп'ютерш технологи, готують мyльтимедiйнi презентаци на задану тему як гвоpчi роботи, що сприятиме взаемозбагаченню, взаемному навчанню студента i викладача, зростанню ште-лектуального piвня, побyдовi партнерських стосунюв, академОчно! едностi.
При пpоведеннi лабораторних pобiт, що пpизнaченi для практичного засвоювання мaтеpiaлy i потребують спешального устат-кування, макет1в, iмiтaтоpiв, тренажерОв, хiмiчних pеaкгивiв, можливостi iнновaцiйних технологий можуть iстотно спростити проведення лабораторно! роботи за рахунок використання мультимедаа-технологш, ПС-технологш, iмiтaцiйного моделювання тощо. Вipтyaльнa pеaльнiсть дасть змогу продемон-струвати студентам явища, котpi у звичайних умовах показати дуже складно чи й взaгaлi неможливо.
У зaстосyвaннi сучасних комп'ютерних технологш ще один цiкaвий напрямок -штерактивне сшлкування. Фaхiвцi вид1ляють комп'ютерш штерактивш дискуси двох основних категорш: синхpоннi («чати») i aсинхpоннi (електронна пошта, списки aдpесaтiв, Internet-форуми). Пд час синхрон-них дискyсiй студенти ефективно сшлкую-ться через Internet, в асинхронних дискyсiях сп1лкування бшьше нагадуе листування. Загалом синхpоннi штерактивш дискуси идеально падходять для дистанцшного навчання, aсинхpоннi - для стацюнарного навчання, ypiзномaнiтнюючи безпосередне щоденне сшлкування студенпв. Найпросп-шим засобом сшлкування е використання електронно! пошти - вщправлення студентам поввдомлень. Для великих лекцшних курав або тем цей зааб заощаджуе чимало часу. Розклавши лекцшний матерОал напередодш, на лекци-треншгу можна активно працювати над його засвоенням, а не репродуктивно конспектувати лекцш.
Принцип поеднання аудиторних та електронних форм викладання - впровад-ження змшаного навчання - забезпечуе мож-
ливость поеднання в навчальному процесо кращих якостеИ рОзних форм навчання. Аудиторне навчання забезпечуе сощальну взаемодю, маючи можливють безпосередньо спшкуватися з викладачем; пропонуе знаИомО та звичн для студенпв методи навчання; створюе штерактивниИ освггаш проспр, у якому кожен студент може перевОрити свою позицш И отримати негаИниИ зворотниИ зв'язок вОд викладача вОдносно правильносп вОдповОдеИ. Електронне навчання дозволяе змшювати темп, час О мюце навчання; пропонуе максимально рОвнО гнучкостО та зручносп для студентОв; дае можливОсть своечасно! актуалОзаци вмОсту контенту [3].
Позитивним при застосуваннО електрон-ного навчання е можливОсть оргашзаци без-перервного мониторингу. ДетальниИ аналОз елемештв мониторингу (академОчна активность (ступшь опрацювання теоретичного матерОалу, систематизоватсть отриманих практичних навичок, самоконтроль, ступОнь творчого пОдходу до вивчення матерОалу (участь в обговореннях на форумО, переписка Оз тьютором), змОстовиИ контроль, результати практичних завдань, пОдсумковиИ контроль) дозволяе контролювати р1вень якостО на всОх етапах навчання, а не лише на момент атестаци, як було при застосуваннО тради-цшних схем навчаиия. Так1 технологи мають сво! переваги: змОнюються функци викладача О студента так, викладач виконуе функци консультанта-координатора, а не виконуе iнформативно-коитролюючу функцою, студенту ж надаеться можливОсть самостшно вибирати шляхи засвоення навчального матерОалу.
Виникненню О вдосконаленню шновацшних техшлогш навчаиия сприяе гумаш-зацОя освОти, и орОентацОя на розкриття особистОсного потенцОалу. Серед таких технологш особливе мОсце посОдае треншгова форма навчання, яка забезпечуе ефективне формування свОдомих мотивацш, необхОдних якостеИ, умшь, навичок, компетентностО та е альтернативою лекцш, а також система дОяльносп для вiдпрацюваиия певних алго-
ритмов розв язання типових практичних завдань, за допомогою комп'ютера (психо-лопчш тренОнги штелектуального розвитку, спикування, розв'язання управлОнських зав-дань).
АналОз дослОджень рОзних автор1в та власних дае змогу стверджувати, що особ-ливОсть О переваги педагопчного третнгу (перед шшими формами роботи вищого навчального закладу) полягають в поеднаннО гуманОстичних, демократичних принцип1в, з Онтерактивними методами роботи, що дозволяе навчатись у комфортних умовах та залучати бшьш1сть учасник1в до навчально-виховного процесу; створювати ситуаци успОху; добровольно брати участь та визна-чати власниИ темп розвитку, що забезпечуе шдивщуальниИ пОдхОд; швидко застосувати набуп теоретичнО знання на практищ; вивчати складш, емоц1Ино значимО питання в безпечнОИ обстановцО тренОнгу, а не в реальному жит з Иого загрозами та ризи-ками; максимально швидко занурюватись в практичну д1яльшсть, що дозволить бути усшшним, а вОдтак конкуреитоспроможиим в професОИнОИ дОяльностО.
Але треншгова форма роботи, яка визна-на ефективною формою роботи, залишаеться епОзодичною в навчальному процесО вищого навчального закладу. Така ситуащя е наслОд-ком того, що для органОзаци О проведення тренОнгу необхОдно вОдповОдно обладнаннО аудиторО!, створенО спецОальнО тренОнговО центри, для створення яких потрОбне значне фОнансування. КрОм того для органОзацО! О проведення тренОнгу необхОдно вОдповОдно пОдготовленО педагоги-тренери (фасилиа-тори), пОдготовка яких, цОлеспрямовано, на сьогоднО не здшснюеться, а також вОдсутня мотиващя викладача щодо проведення занять у тренОнговОИ формО роботи, так як для И пОдготовки потрОбен значниИ час, вОдповОднО матерОальнО ресурси тощо.
Для забезпечення успшного засвоення матерОалу, штелектуального розвитку студентОв, створення творчо! атмосфери техно-логОя навчальних проектОв застосовуеться при
виконант щдивщуальних та самостшних робiт. Даш проекти студенти можуть виконувати у групах або по-одному, але обов'язково шд керiвництвом викладача. Так1 завдання формують у студента навички працювати з великою юльюстю джерел, видшяги в них основне, оформляти матерiал та представляти Иого, оцшювати свою роботу на фот шших. За допомогою проблемного та проектного навчання вщбуваеться тюниИ взаемозв'язок мгж теорiею г практикою, активiзуеться г упорядковуеться робота, прискорюеться формування пiзнавальноi дГялъносп, розвиваеться технiчне мислення. Технологiя сучасного проектного навчання полягае в продуктивному способг збору, вивчення И аналТзу шформаци, результатом е формування шформацшно1 культури сту-денпв, розвигок творчого мислення, здобу-ваеться досввд пубтчного виступу.
Органiзацiя ШегпеЬфорумгв, яы рееструють шдивщуальну участь студенпв у дискусгях е складнiшою г бшьш трудо-мюткою. Саме тому набувае особливого значення розвигок Ьйегпе^культури викла-дачiв, так як вони забезпечують спрямо-ванiсть освггнього процесу на оперативне використання новггтх досягнень у наущ. Iнтерактивнi комп'ютернi беоди «чати» наИбшьше потребують ретельного плану-вання, спещальних комп'ютерних програм г дотримання етичних норм г процедур стлку-вання. Ьйегпе^форуми, як творче завдання, можуть оргашзовувати студенти, а викладачг будуть учасниками цього процесу. Анатз дискусш в Шегпе^форумах, тематичних групах може дати картину засвоення теоретичного матергалу студентами, вмшня толерантного спшкування, ведення дискуси, аргументаци свое1 позици тощо.
Таким чином, накопичениИ позитивниИ досввд використання зазначених технологш в умовах градицшного навчання сввдчить, що упровадження !х веде до устху лише за умов, коли сам викладач змшюе градицшне ставлення до студента, усвщомлюючи, що саме тоИ е центральною фиурою навчання.
Головним е навчальне тзнавання, а не викладання, самостшне набування И використання знань, а не !х запам'яговування г вщтворювання.
Проведет нами опигування студенпв, мапстранпв та аспгрант1в Одеського нацю-нального утверситету гмет I. I. Мечникова при певних коливаннях показниюв залежно вгд того, хто став учасником опигування, показали, що маИже ва учасники надали перевагу акгивним методам г формам навчання з вщповщним комп'ютерним та програмним забезпеченням.
Так, основною метою вивчення курсу «Педагопка» для студенпв шституту математики мехатки та економши е науково-теоретична шдготовка студенпв до професiИно-педагогiчноi та навчально-методично1 дТяльносп у середтх навчальних закладах в якосп маИбуттх викладачТв та оргатзаторгв культурно-дозвгллево1 дяльно-стт, формування штересу та готовносп до самостшного тзнання проблем дидактики, теорй та методики виховання, ктори роз-витку освпи та педагопчно1 думки шляхом опанування засад загально1 методологи педагогичного знання та методик психолого-педагопчно1 дгагностики, тому викладач повинен створиги сприятливг умови для кожного студента, вибрати таю методи, форми, технологи навчання, що дозволили би вс1м без винягку виявиги свою актившсть та творчкть. Отже, завдання викладача -активгзувати тзнавальну дТяльшсть у процеа викладання курсу «Педагопка».
Високу популяртсть у студентсько1 аудигорй' викликають шновацшт технологи навчання, насамперед штеракгивт та активна як ефективт способи здобуття, передач И продукування знань. Адже таю технологи покликан акумулювати персональт досяг-нення г розробки в навчальниИ процес, стимулювати штелекгуальт здгбносп та творчиИ потенщал Иого учасниюв, прищеп-лювати високу загальну г професшну культуру, лвдерсью якосп та громадянську свщо-мють маИбуттх фах!вщв.
1нтерактивт технологи допомагають залучити до рОзноманОтних дидактичних завдань (моделювання ситуаци, обговорення, вироблення О приИняття рОшення, пошук шлях1в О способОв розв'язання проблем, !х аналОз та оцОнка) всОх учасникОв навчального процесу. Iитерактивнi технологи навчання передбачають таку оргатзацто навчального процесу, за яко! неможлива неучасть студента в колективному взаемодопов-нюючому процесО пОзнання, що базуеться на взаемоди всОх Иого учасник1в: або кожен студент мае конкретно завдання, за яю вОн повинен публОчно вОдзвОтувати, або вОд Иого дОяльностО залежить якОсть виконання постав-леного перед групою завдання.
СутнОсть Онтерактивних технологОИ поля-гае у груповш формО оргатзаци освОтнього процесу Оз реалОзацОею активних групових методОв навчання для вирОшення дидактич-них завдань. На разО, викладач виконуе функци помОчника в роботО, консультанта, органОзатора та стае одним Оз джерел ОнформацО!. Студент О викладач, при цьому, виступають рОвними суб'ектами навчального процесу. Це принципово виключае домшу-вання будь-кого з них, але мае враховувати конкретниИ досвОд та практичне застосу-ваиия. Щд час такого дОалогОчного навчання студенти вчаться мислити критично, розв'язувати складш проблеми на основО аналОзу обставин О вОдповОдно! шформаци, брати участь у рОзних дискусОях, приИмати зваженО рОшення та спОлкуватись з Оншими людьми. Структура Онтерактивного семОнару значно вОдрОзнятиметься вОд структури традицОИного заняття, а успОшнОсть Иого реалОзацО! прямо залежить вОд досвОду та професюналОзму викладача. Тому в структуру семОнарського заняття викладачО нама-гаються включати лише елементи Онтер-активно! моделО навчання, тобто конкретнО приИоми О методи, що дають змогу зробити заняття незвичним, активним О бОльш цОкавим для студенпв. Тобто, особливОсть сучасно! освОти полягае в тому, що на практицО рОзнО технологО! можуть активно О дуже результативно поеднуватися.
АктивнО технологи навчання - техно-логО!, що стимулюють пОзнавальну дОяльнОсть студентОв будуються в основному на дОалозО, що припускае вОльниИ обмОн думками про шляхи вирОшення тОе! або Оншо! проблеми, характеризуються високим рОвнем активностО студентОв. ДослОдження показують, що саме на активних заняттях - якщо вони орОенто-ванО на досягнення конкретно! мети О добре органОзованО - студенти часто засвоюють матерОал наИбОльше повно И з користю для себе. Це означае, що студенти думають про те, що вони вивчають, можуть застосовувати це в ситуацОях реального життя або для подальшого навчання И можуть продов-жувати вчитися самостшно. Як шструмеш' для оргатзаци активного навчання може бути запропоновано iиновацiИнi технологи навчання.
ПредметниИ О соцОальниИ змОст моде-люеться в навчальному процесО рОзними дидактичними засобами. Так, ОнформацОя подаеться у виглядО навчальних текстОв (знакових систем), а сконструИоваш на основО тако! шформаци задачО задають контекст маИбутньо! професОИно! дОяльностО. Основною оргашзацшною формою розв'язу-ваиия таких задач виступае навчальна дОлова гра, в межах яко! учасники здОИснюють змодельовану умовами задачО квазОпро-фесОИну дОяльнОсть, яка несе в собО риси учшня О маИбутньо! пращ. Така навчальна дОлова гра являе собою знакову модель професшно! дОяльностО, контекст яко! задаеться знаковими ж засобами - за допо-могою мов моделювання, Омпаци та зв'язку. Вона зберОгае всО переваги «абстрактного способу» традицшного навчання (понятОИниИ характер знання, стислиИ масштаб часу опанування професОею тощо) О разом з тим вОльна вОд Иого основно! вади - вОдОрваностО вОд практики, оскшьки розв'язуе протирОччя мОж навчальною И маИбутньою професОИною дОяльнОстю. БОльше того, аналОз конкретних виробничих ситуацОИ, розОгрування ролеИ за ходом гри забезпечують не лише розвиток теоретичного И практичного мислення спе-цОалОста, а И необхОднО якостО Иого особисто-
ст, як маИбутнього фах1вця - здабносп до управлшсько! даяльносп, приИняття колек-тивних ршень, умшь И навичок сошально! взаемоди, керовниптва И п1длеглосг1 [1].
Органiзацiя навчально! дшово! гри вима-гае чгткого визначення !! цшеИ: педагопчних (навчальних, виховних) г власне ирових, а також змкту гри. Останнш конкретизуеться у розроблент црово! та гмгтацшно! моделеИ. 1мггацшна модель виступае предметною основою квазшрофесшно! активност сгуденгiв - учасниюв гри. Вона вщображае дидактично опрацьованиИ (спрощениИ, уза-гальнениИ г проблематизованиИ) фрагмент професшно! реальносп. Процес виконання певно! рол в симулягивних вгртуально-професшних штерактивних прах передбачае набуття почуття впевненосп у собг перевiрцi-переконаносгi у результатах свое! професшно! подготовки, а вщтак - готовносп виконувати професшт функцп. Застосу-вання дидакгично-дшово! гри як форми контекстного навчання покликано виршу-вати так педагоггчнг завдання:
- стимулювання тзнавально! мотивацп студенпв для забезпечення умов вияву професшно! мотивацп; розвиток гносеолопчно-теоретичного та професiИно-пракгичного мислення у фаховш сферг маИбугах фах1вщв;
- формування у студенпв цшсного уявлення про маИбутню професшну дяль-шсть, и динамжу г когшгивно-функцюнальне наповнення;
- набуття маИбутшми фахгвцями проблемно-професшного та сощального досвщу в приИнятп шдивщуальних г колек-тивних ргшень.
Огже основна роль при оргатзаци навчально! дшово! гри выводиться само-органзованш, творчш доильноси студенпв, що спрямована на моделювання професшно значущих дш г щдвищення ргвня теоретично! подготовки з метою формування професшно! компетентност!
У результат! використання в професшнш дТяльносп викладача вузу шновацшних технологш г проведення експерименгальних дослвджень можна дшги кшька висновкгв.
Для пiдготовки сучасних фахiвцiв доц1льно створити умови для розвитку рiзних напрямк1в iнновацiйноi д1яльносп, що мае на yBa3i розвиток шновацшних техно-логш навчання, призначення яких скла-даеться в позитивнiй мотивaцii й формування в студенпв сввдомого вщношення до спо-собiв усп1шно! навчально! даяльностг
Впровадження в освiтнiй процес шновацшних проекпв i наукових дослвджень у взaемодi! сприяе шдвищенню рiвня i якосп навчального процесу. Застосування шнова-цiйних педагопчних технологий у ракурс сучасних тенденц1й вдосконалюе щдивщуаль-но-особистiснi особливостi мaйбyтнiх фах1вц1в.
Активне впровадження мyльтимедiйних, модульних та шших шновацшних педагопч-них технологiй в навчальний процес, шлях1в оргaнiзaцi! навчально! д1яльносп вщповщае найсучасншим вимогам до оргашзаци навчального процесу у вищш школi.
АНОТАЦ1Я
У статп визначаються основнi напрями оргaнiзaцi! навчально! д1яльносп майбутЩх фах1вц1в, aнaлiзyються основнi групи шновацшних педагопчних технологий, яю забез-печують як1сть шдготовки спещалспв на рiвнi м1жнародних стандарпв.
Kro40Bi слова: шновацшна педагогична технолопя, третнг, iнтерaктивнi технологи, aктивнi технологi!, навчальна дшова гра.
АННОТАЦИЯ
В статье определяются основные направления организации учебной деятельности будущих специалистов, анализируются основные группы инновационных педагогических технологий, которые обеспечивают качество подготовки специалистов на уровне международных стандартов.
Ключевые слова: инновационная педагогическая технология, тренинг, интерактивные технологии, активные технологии, учебная деловая игра.
SUMMARY
In the article there determined the main directions for organizing teaching activity of future specialists, there analyzed the basic groups of innovative pedagogical technologies that
improve quality of specialists preparation at the level of international standards.
Key words: innovative pedagogical technology, training, interactive technologies, active technologies, training business game.
Л1ТЕРАТУРА
1. Вербицкий А. А. Контексты содержания образования / А. А. Вербицкий, Т. Д. Дубовицкая. - М. : РИЦ МГОПУ им. М. А. Шолохова, 2003. - 80 с.
2. Павлова В. В. 1нновацшт технологи в професшнш шдготовщ фахiвцiв // В. В. Павлова // Вища освта Украши у контексп iнгеграцii до европейського освпнього простору. - 2011. - Тематичний випуск. - С. 242-251.
3. Сучаст освгтт технологii у вищш школi: матерiали мiжнар. наук.-метод. конф. (Кив, 1-2 листопада 2007 року) : у 2 ч. / Ввдп. ред. А.А. Мазараю. - К. : Кш'в. нац. торг.-екон. ун-т, 2007. - Ч. 2. - 259 с.
Л. I. Б'лоусова, О. Б. Кисельова
УДК 378.147:37.041
ТЕХНОЛОГ1ЧН1 ЗАСАДИ П1ДГОТОВКИ МАЙБУТНЬОГО ПЕДАГОГА ДО САМООСВ1ТНЬО1 Д1ЯЛЬНОСТ1
1ерехвд Украши до iнформацiйного сустльства, iнтеграцiя вiтчизняноi освiти до европейського та свпового освiтнiх просто-рiв актуалiзуе проблему пiдготовки педа-гопчних кадрiв, здатних до неперервного розширення власного кругозору, оволодiння
новими високотехнолопчними професiйними iнструментами, вдосконалення викладацько! майстерносп шляхом самоосвiти. Водночас, тенденцii розвитку вищо! освiти зумовлюють зростання ролi самостiйноi роботи студентiв у 1х професiйному становленнi, шформа-тизацiя навчального процесу стимулюе як удосконалення технологш викладання, так i оновлення способiв учiння [1].
Таким чином, одним з нагальних завдань сучасно! системи педагогично! освiти постае формування у майбуттх учителгв компе-тентностi самоосвгти як цшсного багатокомпонентного професiйно-значущого особистюного утворення, що вiдображае едтсть готовносп й здатностi до ефектив-ного здшснення самоосвiти з використанням И новпшх форм та опорою на електронш навчально-iнформацiйнi ресурси й освпш ресурси мережi Internet з метою неперервного самовдосконалення щодо реалiзацii соцiальних, особистiсних та професiйно-педагопчних функцiй.
У працях багатьох сучасних дослiдникiв (I. Зимня, О. Овчарук, О. Пометун, Дж. Равен, С. Раков, С. Шишов, А. Хуторський та iншi) активно обговорюеться компетенттсний пiдхiд як один з провщних напрямiв удосконалення нацiональноi системи освгга. У роботах М. Бондаренка, Г. ^^астрово^ О. Малихiна, I. Наумченка, М. Рогозшо!, Н. Сидорчук, Н. Терещенко, В. Шпак та шших висвiтлено актуальнi проблеми самоосвгга. Зростаючу роль самоосвiти в шформацшному суспiльствi висвiтлено А. Андреевим, В. Корвяковим, В. Наде]ним, £. Полат, Г. Серковим, М. Солдатенком, О. Шуклшою та iншими, використання шформацшних технологiй у якостi засобу самоосвгга розглянуто £. Ганiним, Ю. Калу-гiним, С. Яшановим та шшими. Разом з тим на цей час поза увагою науковцiв зали-шаються такi аспекти окресленоi' проблеми: аналТз i запровадження в систему впчизняно! вищо! педагогiчноi' освГти шновацшного досвГду з пГдготовки майбутнього вчителя до самоосвiтньоi' дгяльностГ; пошук адекватних
