CC BY
95Кошечко Нататя Василiвна ШНОВАЦП З НАВЧАЛЬНО! ...
UDC 378
1ННОВАЦП З НАВЧАЛЬНО! ДИСЦИПЛ1НИ «ПЕДАГОГ1ЧНА КОНФЛ1КТОЛОГ1Я» У ПРОФЕС1ЙН1Й П1ДГОТОВЦ1 СТУДЕНТ1В
© 2018
Кошечко Наталiя Васи, мвиа, кандидат педагопчних наук,
доцент кафедри педагопки Кшвський нацгональний утверситет шет Тараса Шевченка (03680, Укра'ша, Кшв, проспект Академжа Глушкова, 2-а, e-mail: nkoshechko@ukr.net)
Анотащя. Актуальшсть проблеми пвдвищення якосп професшно! освгга, покращення та удосконалення практично! тдготовки студенпв, майбутшх викладач1в спонукають до активних пошушв сучасних науковщв. Частково !х розввдки пов'язаш i3 дослвдженнями ресурсних можливостей та перспектив застосування шновацш у вивченш гуманiтарних дисциплiн. Прикладом яких слугуе, зокрема, педагогiчна конфлiктологiя - теоретико-при-кладна галузь наукового знання, що базуеться на дослiдженнi сутносп, чинник1в виникнення, специфiки та динашки педагогiчних конфлiктiв. Вони виникають у взаемодп учасникiв освiтнього процесу через наявшсть суперечностей у цiннiсних орiентацiях, поглядах, взаемних очiкуваннях, нетактовностi у спшкуванш, деструктивних вчинках, недостатньо! конфлжголопчно! культури iндивiдiв. Усе вище означене шддаеться конструктивному впливу та ви-правленню завдяки навчальнiй дисциплiнi «Педагопчна конфл^толопя». У нiй розкриваються теорiя та практика ефективно! комушкацп в управлiннi педагогiчними конфлiктами, технологи 1х попередження та розв'язання. Навчальний курс знайомить студентiв-майбутнiх викладачiв iз проблемами профiлактики, динамiки педагогiчних конфлжпв та забезпечуе засвоення ними знань, умшь i навичок, надае рекомендаци щодо можливостей подолання педагогiчних конфлжлв засобами технологiй форсайту та коучингу. Цi технологи допомагають не ильки створити позитивний образ майбутнього, але i знайти оптимальне втiлення цього образу, використовуючи всi можливi спосо-би врегулювання педагогiчних конфлiктiв у закладах вищо! освiти Укра!ни.
Ключовi слова: вища освiта, шноваци, навчальна дисциплша, педагогiчна конфлiктологiя, професiйна тдготовка студентiв, освiтнiй тренiнг, iнновацiйнi освиш технологи, форсайт, коучинг.
INNOVATIONS FROM EDUCATIONAL DISCIPLINE «PEDAGOGICAL CONFLICTOLOGY» IN PROFESSIONAL PREPARATION OF STUDENTS
© 2018
Koshechko Nataliia Vasylivna, PhD of pedagogical sciences, Assistant Professor of the department of pedagogy Taras Shevchenko National University of Kyiv (03680, Ukraine, Kyiv, Avenue Academician Glushkov, 2nd, e-mail: nkoshechko@ukr.net)
Abstract. The urgency of the problem of improving the quality of vocational education, improvement of practical training of students, future teachers are encouraged to actively search for modern scientists. In part, their intelligence is associated with researches of resource opportunities and the prospects for the use of innovations in the study of humanities. An example of which is, in particular, pedagogical conflictology - a theoretical and applied branch of scientific knowledge, which is based on the study the nature, origin factors, the specificity and dynamics of pedagogical conflicts. They arise in the interaction of participants of educational process through the presence of contradictions in the value orientations, attitudes, mutual expectations, tact in communication, destructive behavior, lack of conflictological culture of individuals. All mentioned above is subjected to a constructive impact and remediation through the academic discipline «Pedagogical conflictology». It reveals the theory and practice of effective communication in the management of pedagogical conflicts, technologies for their prevention and resolution. The course introduces students of future teachers to the problems of prevention, the dynamics of pedagogical conflicts and provides them with the acquisition of their knowledge, skills and abilities, provides recommendations on ways to overcome pedagogical conflicts using forsight and coaching technologies. These technologies help not only to create a positive image of the future, but also to find the optimal embodiment of this image, using all possible ways of settling pedagogical conflicts in institutions of higher education in Ukraine.
Keywords: higher education, innovations, educational discipline, pedagogical conflictology, students' professional preparation, educational training, innovative educational technologies, foresight, coaching.
Постановка проблеми в загальному вигляд1 та ii зв'язок 1з важливими науковими чи практичними завдан-нями. У сучасних умовах реформування вищо! освгга Укра!ни набула актуальносп проблема професшно! тдготовки фахiвцiв. I! розв'язання полягае у ввдродженш украшським суспшьством нацюнально! ще!, вщкритосп зарубiжному досвщу, утшенш шновацш у вищш школг Зрозумiлим е посилений штерес сучасних науков-щв до актуальних питань щодо розробки шновацш, !х впливу на особиспсть студента завдяки можливостям, ресурсам яшсного та результативного використання но-впшх педагопчних технологш у закладах вищо! освгга.
1нноваци у вищш школ забезпечують вадповадь на одне з найголовшших питань освггаього процесу: як, яким чином представити, передати новт знання та ство-рити умови для засвоення, набуття передбачених про-грамою, навчальним планом вмшь i навичок студентами, здшснивши !х яшсну та дiеву професшну щдготовку.
У нш, зокрема, на особливу увагу заслуговуе навчальна дисциплша «Педагог1чна конфл1ктолог1я». Це - галузь наукового знання та навчальний курс у якому ввдображено дослщження сутносп, причин виникнення, специфши та динамши педагопчних конфл^пв у осв^т-шх шститущях.
У педагопчнш конфл^тологи виняткова увага при-дметься набуттю студентами позитивного досввду та засвоення ними теоретико-методичних рекомендацш для устшного попередження та ефективного конструктивного розв'язання педагог1чних конфл1кт1в. Вони виникають у взаемодп учаснишв освггаього процесу (студенпв, викладачiв, адмiнiстрацii) через наявшсть певних протирТч, суперечностей у цшшсних орiентацiях, поглядах, взаемних оч^ваннях, нетактовностi у спiлкуваннi, деструктивних вчинках, а також недостатньо! конфлш-толопчно! культури щдиыдш [1, с. 32].
Анализ остантх дослгджень i публтацш, в яких розглядалися аспекти цei проблеми i на яких обтрун-товуеться автор; видшення невирiшених ратше ча-стин загально'1' проблеми. Аналiз науково! лггератури з проблеми конфлшпв дозволяе стверджувати, що вчеш Н. Ануфрiева [2], £. Дурманенко [3], I. Козич [4] в основному дослвджували специф^ соцiально-педагогiчних конфлшпв у закладах освгга. Г. Антонов [5], I. Ващенко [6] розглядали деякi аспекти динамiки конфлшпв у вищш школг Т. Дрожжина [7], М. Мосьпан [8] виняткову увагу придали профшактищ конфлштних ситуацiй у педагогiчнiй дтялъносп.
Питання iнновацiйного конфлту можна зустрь
ти у дослщженнях багатьох сучасних вчених, таких як А. Анцупов [2], I. Ващенко [6], Л. Карамушка [9], М. Шрен [10]. 1нновацшт конфлiкти, що е цiльовими змiнами в оргашзацп, спрямованi на удосконалення i створення нового продукту, технологи, оргашзацшно! форми управлiння, тощо [1, с. 32].
Оскшьки шновацп дозволяють бшьш гнучко реагу-вати на вимоги часу та ринку, то можна говорити про процес замiни старого новим, котре може породжувати сощальш протирiччя. Пiд iнновацiйними процесами в освт розумiють процеси виникнення, розвитку i про-никнення в широку практику педагогiчних нововведень, оск1льки шнова^ - це не лише створення i впроваджен-ня нововведень, а й так змiни, як1 мають визначальний характер, супроводжуються змiнами в мисленш та да-яльностi. Впровадження iнновацiй у освiтнiй процес на-вчального закладу покликане забезпечити тдвищення якостi навчання студентiв або знизити витрати на досяг-нення звичних результата освiти.
Iнновацiйна педагогiчна дiяльнiсть полягае у роз-робцi, поширенш чи застосуваннi освiтнiх iнновацiй. Метою будь-якого нововведения е тдвищення продук-тивносп освiтнього процесу. Ступiнь ефективносп но-вовведення залежить вiд того, яких витрат потребуе кон-кретне нововведення i як довго воно даватиме корисний ефект. Результатившсть нововведення залежить вщ до-сягнутого завдяки йому корисному наслщку, тривалостi використання iнновацiйно! освиньо! технологи, витрат на И впровадження [1, с. 32].
Отож, шновацшна освiтня технологiя - це багато-гранний алгоритм сшльно! роботи викладача та студенпв з планування, оргашзацп та проведення реального процесу навчання за умови забезпечення комфортностi, позитивного психологiчного ктмату, партнерських сто-сунк1в для вах суб'ектiв освгтньо! дiяльностi. Вибiр та-ко! технологи - це завжди вибiр стратеги, прiоритетiв, системи взаемодп, тактик навчання та стилю поведшки, функцiонування викладача з студентами.
Формування цшей статтi (постановка завдання). Метою публжаци е аналiз та характеристика шновацш з навчально1 дисциплiни «Педагопчна конфлжтолопя» у професiйнiй пiдготовцi студенпв. Для досягнення мети були реалiзованi наступнi завдання:
- розкрито змют iнновацiй у навчаннi студентiв;
- проаналiзовано актуальнi 1де1 з проблеми застосу-вання освiтнього тренiнгу з педагопчно1 конфлжгологи у вищiй школц
- обгрунтовано специфiку та динашку техноло-гiй форсайту та коучингу у навчальнш дисциплiнi «Педагогiчна конфлжтолопя» у закладах вищо1 освiти.
Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обтрунтуванням отриманих наукових результатiв. Загальновщомо, що практично ва розвинеш кра1ни проводили рiзнi за глибиною й масштабами реформи нацюнальних систем освгги, вкладаючи в них величезнi фiнансовi кошти. Реформи вищо1 освiти набули статусу державно1 полiтики, тому що керiвники кра1н стали усвь домлювати - рiвень вищо1 освiти у державi визначае И майбутнiй прогрес. Сьогодення вимагае ново1 освгтньо! системи - «шновацшного технологiчного навчання», що сформувало б у студентiв здатшсть до майбутньо1, про-ективно1 д1яльносп, вiдповiдальнiсть за не1, вiру в себе й сво! професiйнi здiбностi та можливiсть впливати на власне майбутне.
Важливим аспектом професiйно! пiдготовки студентiв е не тшьки засвоення вiдповiдних знань, а й вiдпрацювання конкретних вмшь та навичок, що мож-ливе за умов практично1 тренiнговоi дiяльностi, яка е принциповою основою для засвоення навчально1 дисциплiни «Педагогiчна конфлжтолопя». У нiй винят-кову увагу звернуто на вадпрадювання студентами вмшь, навичок комушкативно1 дiяльностi, на И технологи. У галузi освiти комушкативна, професiйно-педагогiчна компетентнiсть стае основним шструментом дiяльностi 60
устшно! особистостi.
Формування трешнпв у окремий метод активного навчання i поява пiзнiше !х рiзновидiв пов'язують з iм'ям американського вченого К. Левша. Цей сощальний психолог в 1946 рощ створив спещальш тренiнговi групи, метою яких було вдосконалення навичок спшкування. Було вiдмiчено, що ефективнi змши в установках, бiльш об'ективний аналiз властивостей особистостi та li поведшки ввдбуваються тодi, коли людина дie i навчаеться у групi. Шзшше була заснована Нацiональна лабораторiя треншгу, де почали навчати пол1тик1в, менеджерiв, управлiнцiв вмiнню вирiшувати конфлiктнi ситуацп, керувати, ефективно спiлкуватися [11, с. 106].
У наш час юнуе величезна к1льк1сть рiзноманiтних тренiнгiв рiзноl спрямованостi: тренiнги переговорiв, тренiнги з продажв для менеджерiв, бiзнес-тренiнги, треншги особистiсного зростання, психотренiнги, соцiально-психологiчнi треншги, сощально-педагопчш тренiнги, просвiтницькi й освггш тренiнги та iншi.
На сьогодш не iснуе загальноприйнятого визначен-ня поняття «освiтнiй тренiнг», що призводить до роз-ширеного його тлумачення i позначення цим термiном рiзних форм, технологiй, засобiв, як1 використовуються у освгтньому процесi навчальних заклащв.
Освттй тренгнг е динамiчною формою як вид навчання та викладання, в ходi яко! вщбуваеться активне засвоення знань, набуття умшь та навичок, що вiдповiдае умовам сучасного життя. Освiтнiй тренiнг спрямований на формування освiтньоl та життево! компетентностi особистостi шляхом збагачення як знаннями, так i життево-практичним та емоцшно-особиспсним досв1дом [11, с. 107].
Освггаш тренiнг передбачае активне використання дшових рольових iгор, штерактивних вправ, що викликае i стимулюе високий рiвень пiзнавального iнтересу студенпв, !х довготривале зацiкавлення та постае одним iз найпродуктивнiших способiв навчання студенпв.
При дотриманш принципiв треншгово! роботи, освiтнiй тренiнг буде нести у собi максимально ефектившсть, сприятиме якнайширшому розкриттю кожного його учасника, який шд час активно! дiяльностi буде не лише отримувати готову iнформацiю, а й за до-помогою прийомiв мислення визначить основш поло-ження, як1 будуть ним усвiдомленi.
З огляду на базовi принципи освiтнiй тренiнг е не тшьки елементом неперервно! освпи, а й однiею iз скла-дових особистiсно-орiентованоl моделi навчання та ви-ховання, засобом самореалiзацil, самоствердження та саморозвитку особистостi студента.
Освгтнш тренiнг з навчально! дисциплiни «Педагопчна конфлжтолопя» базуеться на меп та завданнях даного курсу, обов'язкових до виконання учасниками освiтнього процесу. Мета дисциплши спрямована на засвоення студентами, майбутшми викладачами знань з теори i практики педагогiчноl конфлштологи; формування умiнь, навичок, необхщних для майбутньо! ефективно! дiяльностi, пов'язано! з профiлактикою та успiшним розв'язанням педагогiчних конфлiктiв у закладах вищо! освiти; досягнення конструктивних вщносин у вищiй школi, побудованих на засадах сшвробггаицтва.
Основнi завдання освпнього тренiнгу з навчально! дисциплiни «Педагопчна конфлжтолопя»: оволодшня теоретико-методичними знаннями; формування навичок i компетенцiй спшкування; корекщя поведiнкових комплексiв, необх1дних для застосування в практичних ситуацiях; розвиток компетенци в здатностi самопiзнання та усвшомлення варiантiв дiяння iнших; вироблення навичок в системi мiжособистiсних в1дносин; розвиток рефлексй' та конгруентносп, емпатй' та толерантностi.
Цi завдання реалiзуються бiльш як1сно та результативно у процеа освiтнього треншгу завдяки технолопям форсайту та коучингу, яш детально будуть розглянутi
далi у статтi._
Scientific Vector of the Balkans. 2018. № 1
Кошечко НаталГя Василiвна ШНОВАЦП З НАВЧАЛЬНО1' ...
1з довготривалого (2011-2018 рр.) практичного досвщу проведення освпшх треншпв у Кшвському нацюнальному ушверситеп Гмеш Тараса Шевченка автора статп, техиолопя форсайту поеднала у соб1 най-кращ здобутки прогнозування та стратепчного плану-вання у галуз1 педагог1чно! конфлГктологп. Уявлення про майбутне як для окремо! людини, так i для всього сусшльства, не менш важливе шж уявлення про свое ми-нуле. Шзнаиия майбутнього набувало у рiзнi iсторичнi епохи рiзнi форми, розвиваючись вщ стародавнiх про-роцтв до футурологи ХХ столитя та науково! прогностики XXI столiття. Етапи форсайту змiнювалися разом з розвитком сощуму та його конфлiктами. На сьогодш ця технологiя все бшьше переходить у сферу громадсь-ких, культурних, освiтнiх вщносин.
Наразi вже Гснуе поняття форсайт-менеджменту [12], яким позначають методологiю управлiння, що характеризуеться вираженою здатнiстю стратегiчного планування i розумшня керiвником вiдповiдальностi не пльки за найближчi, а й за вiддаленi результата сво1х рiшень. Форсайт-менеджмент е рiзновидом стратегiчного управлiння i допомагае сформувати «бажане майбутне» бiзнес-органiзацiï в конкурентному середовищi за допомогою керування перевагами. Форсайт-менеджмент - це процес систематичного ви-явлення нових прюритетних напрямiв iнновацiйного розвитку та можливих технологiчних перспектив, як1 за умови швестування та органiзацiï систематичноï роботи зможуть у довгостроковiй перспективi iстотно впливати на соцiальний розвиток оргашзацп [12].
НайбГльш вщомими форсайтами вищоï освiти е: «FinnSight 2015», реалiзований у Фшляндп (2006); «Форсайт генеральних планiв для iнформацiйних техиологш в освiтi», виконаний у Сшгапурц Програма передбачення iнформацiйних технологiй та освгга, реалiзована у ТашандГ (2001); програма Мальти FORESEE з дослГджения впливу розвитку iнформацiйних технологш на освпу (2005); програма «Foresight 2020» штату Канзас (США); нацюнальш програми перспективного аналiзу освiтньоï' полiтики Великоï Бритаии, Новоï Зеландп, Нiмеччини. У цих дослщженнях брали участь широк1 кола защкавлених осiб - бiзнес-лiдери, представ-ники громадськостi, полiтики, педагоги, батьки учшв i студентiв, самi студенти та iншi особи [13].
Отож, форсайт - це технологiчна сукупнють ш-струментiв, як1 дають можливють не вгадувати про-блеми майбутнього, а ставити мету у виглящ бажаного очiкуваного результату, визначати необхщш сьогоднiшнi стани. Це активний прогноз, який включае елементи впливу на майбутне з урахуваииям ресурсiв, як необхiднi для розвитку.
Техиолопя форсайту полягае у формуванш страте-пчно1' полiтики розвитку вищо1' школи та прагненш максимального використання ïï потенщалу, вчасно здiйснюючи профiлактику та розв'язання педагопчних конфлiктiв. У цьому процеа специфiчного значення набувае усвГдомления ресурав мiждисциплiнарного сшвробиниитва, що вГдкривае новi можливостi для розвитку вищо1' школи, ïï фахiвцiв при визначенш прiоритетiв майбутнього. Сьогоднi форсайт стае популярним яви-щем як в адмшютративних структурах, офiсах сучасних корпорацш, так i в закладах вищо].' освiти Украïни.
Успiшнi прогнози ]х розвитку заснованi на точному розумшш того, як1 потужнi соцiальнi та технолопчш процеси змiнюють навколишнiй сви, створюючи наше майбутне. Розглянемо домшантш з них, як1 визначають перспективи вищо].' освии вже сьогоднi, що вГдображае глобальну сутнiсть технологiï' форсайту у закладах вищо)! освiти Украши. Визначального значення на-бувають: iндивiдуалiзацiя, гуманiзацiя, глобалiзацiя, демократизацiя освiти, зростання конкурентностi, штер-активнiсть освiти, комп'ютеризащя, цифровi технологи, поширення системи цшностей соцiальноï' мережевоï' культури, компетентнiсний щдхщ, прагматизм освiти,
проектно-орiентована освiта та навчання впродовж жит-тя.
Освiта все бшьше сприймаеться як винятково важ-лива нематерiальна iнвестицiя у майбутне особистостг Зокрема, розвиток цифрових технологш змшюе спосо-би, якими фжсуеться, передаеться i створюеться знания, а також формуються навички. Крiм цього, цифровi технологiï змiнюють процес оцшки i фiксацiï досягнень, процес управлшня власноï освiтньоï' траекторiею, процеси в управлшш навчальними закладами. Цифровi технологiï дозволяють iндивiдуалiзувати освпу без збшьшения рiвия витрат на неï, що збiльшуе ïï переваги у контексп технологiï форсайту.
1ндивщуальна освiтньо-кар'ена траекторiя розвитку студента визначаеться щлями освiти та формуеться к1лькома способами (виходячи з мотиваци, зрiлостi студента та його прагнення до форсайту):
- найбiльш зрш в особистiсному i соцiальному вщношенш студенти, налаштованi на самонавчания, здатш самостiйно визначати цiлi свого розвитку i вибу-довувати пiд них свою траекторш;
- iншим варiантом (найбiльш масовим) е вибудову-вання особистоï' траекторiï' студента на основi «звитяж-них» моделей лiдерiв у професшнш областi або видат-них особистостей;
- частина студенпв може працювати з наставниками, яш будуть допомагати вибудовувати траектори з урахуванням свого досвщу i iндивiдуальних особливостей студента [13].
Розглянемо основш характеристики технологи форсайту, яш вiдрiзияють ïï вщ iнших iнструментiв вивчення майбутнього розвитку заклащв вищоï освiти у контексп профшактику та розв'язання педагопчних конфлiктiв:
- орiентацiя на вживання конкретних заходiв, як1 полягають не тшьки в аналiзi та мiркуваннi щодо перспектив майбутнього розвитку вищоï школи, управлiния педагогiчними конфлжтами у нiй, але в прийиятп конкретних рiшень, як1 дадуть змогу формувати майбутне таким, яким його хочуть бачити студенти, викладач^ управлiнцi, адмiнiстрацiя, уникаючи ескалацiï педагопчних конфлшлв;
- врахувания рiзних альтернатив майбутнього розвитку вищоï' школи, стратегiй конфлiктноï взаемодп;
- залучешсть рiзних учасник1в (студентiв, виклада-чiв, управлiнцiв, роботодавцiв, вчених, фахГвщв-практи-к1в) тому, що потрiбне залучення широкого кола рГзно-профiльних, але защкавлених груп учасник1в;
- м1ждисциплшарний пiдхiд, який мае комплексний характер i намагаеться охопити всi фактори, яш можуть вплинути на майбутш процеси у вищiй школi, на управлшня педагопчними конфлiктами у нш.
Форсайт включае в себе до, орiентованi на мис-лення, обговорення, окреслення майбутнього, що вкрай важливо для вивчення дисциплiни «Педагопчна конфлжтолопя» у формап освiтнього треншгу.
У форсайп е безлiч методiв прогнозування. Для профiлактики та розв'язання педагопчних конфлжпв найбiльш ефективно слугують деяк1 з них:
1. Delphi - основна увага придГляеться змютовносп та специфiцi отримаиия зворотного зв'язку у конфлжтних ситуацiях вищоï' школи.
2. Cross-Impact Analysis - розгляд взаемного впливу факторiв у профшактищ педагогiчних конфлiктiв.
3. SWOT-Analysis - розгляд ресурсних можливостей профiлактики конфлiктноï' взаемодiï у закладах вищоï освгга.
4. Key Technologies - видшення ключових технологiй у вирiшеннi педагопчних конфлжпв.
5. Scenarios - розробка сценарпв врегулюваиня конфлжпв у вищш школг
6. Expert Panels - формуваиня експертних паиелей в управлшш педагопчними конфлжтами.
7. Futures Workshops - розробка майбутнього для учаснишв конфликту у вищш школГ_
Спишк нaвeдeниx вищe мeтoдiв тexнoлoгiï фopcaйтy те e вичepпним. Викopиcтoвyютьcя i таю, як магематич-нe мoдeлювaння, кoлeктивнa гeнepaцiя iдeй («мoзкoвий штурм»), peгpeciйний aнaлiз, пpoгнoзнa eкcтpaпoляцiя та багато iншиx. Кoжeн мeтoд пpoгнoзyвaння мae визнaчeнi cфepи зacтocyвaння та yмoви нaйбiльш eфeк-тивнoгo викopиcтaння.
Впpoвaджeння тexнoлoгiï фopcaйтy з диcциплiни «Пeдaгoгiчнa кoнфлiктoлoгiя» вiдбyвaeтьcя у фopмi тpeнiнгoвoгo заняття. Йoгo ocнoвoю cтae poбoтa в мaлиx гpyпax, yчacники якж пpoпoнyють cвoï oбpaзи майбут-moro, poзкpивaючи cвiй твopчий пoтeнцiaл з пpoблeми пpoфiлaктики та poзв'язaння пeдaгoгiчниx кoнфлiктiв у вищiй шкoлi. У цьoмy пpoцeci нaдaeтьcя cвoбoдa думки i зима^^я oбмeжeння, зaлyчaютьcя в iнтeлeктyaльний i твopчий пpoцec cтyдeнти, якi paнiшe нe мoгли caмocтiйнo визначити cвoю poль в груш. Вaжливo нe тiльки cтвopи-ти o6paß мaйбyтньoгo, aлe i знайти oптимaльнe втiлeння цьoгo oбpaзy, викopиcтoвyючи вci мoжливi cпocoби вpe-гулювання пeдaгoгiчниx кoнфлiктiв у зaклaдax вищoï ocвiти Украши.
Отож, тexнoлoгiю фopcaйтy в гaлyзi вищoï ocвiти мoжнa oxapaктepизyвaти як cцeнapнe пpoгнoзyвaння ^^альтего poзвиткy у нaйближчi дeкiлькa дecятилiть. Фopcaйт називають cиcтeмaтичнoю cпpoбoю зазирнути в дoвгocтpoкoвe мaйбyтнe зaклaдiв вищoï ocвiти з мeтoю вiднaxoджeння pecyp^ та нoвиx нaнoтexнoлoгiй, щo да-ють мoжливicть здoбyти нaйбiльшi ^щадьи бoнycи, зo-кpeмa, у ^o^ci yпpaвлiння пeдaгoгiчними кoнфлiктaми вищoï штоли.
Анaдoгiчнo вaжливoю у тpeнiнгoвiй дiяльнocтi, нав-чaннi cтyдeнтiв пeдaгoгiчнiй кoнфлiктoлoгiï e тexнoлoгiя кoyчингy. Цe eмпipичнe знання, щo cпoчaткy виникдo на roperarn пcиxoлoгiï, мeнeджмeнтy, фiлocoфiï, лoгiки i життeвoгo дocвiдy; пpoцec, cпpямoвaний на дocягнeн-ня цiлeй у piзниx cфepax життя. Згoдoм шучите cтaв тлyмaчитиcя як тexнoлoгiя, яка cпpияe пiдвищeнню pe-зyльтaтивнocтi, навчанню й poзвиткy iншoгo iндивiдy. Ц миcтeцтвo вiднocин, як1 дoпoмaгaють ocoбиcтocтям oдepжaти виняткoвi peзyльтaти в ïx життi, кap'epi a6o в cy^^rn^ cпpaвax [1, c. 33].
В ocнoвi кoyч-пiдxoдy в ocвiтi - вмшня викладача фopмyлювaти вaждивi готужш запитання, як1 c^^ ятимуть визнaчeнню пoтpeб i cпoдiвaнь cтyдeнтiв, сти-мулюють миcлeння, змушують poзкpити ïx пoтeнцiaл. За дoпoмoгoю кoyчингy cтyдeнти poзшиpюють cфepy пiзнaння, пiдвищyють eфeктивнicть i якicть cвoгo життя.
бучите - взaeмocтocyнки мiж викдaдaчeм i cry-дeнтaми, кoли пeдaгoг eфeктивнo opгaнiзoвye пpoцec пoшyкy cтyдeнтaми кращж вiдпoвiдeй на питання, щo ïx щкавлять, дoпoмaгae poзвивaтиcя, зaкpiплювaти нoвi навички i дocягaти виcoкиx peзyльтaтiв у зacвoeннi на-вчaдьнoï дтециплши «Пeдaгoгiчнa кoнфлiктoлoгiя» [1, c. 33].
Узaгaдьнимo та мoдифiкyeмo бaзoвi правила тоучин-гу, якими кepyeтьcя викладач у ^o^ci взaeмoдiï' зi сту-дeнтaми пpoтягoм вивчeння пeдaгoгiчнoï кoнфлiктoлoгiï' у вищш штолг
- пpaвилo дoтpимaння парттерства пepeдбaчae тому-нiкaтивнe cпiвpoбiтництвo та фopмyвaння пapтнepcькиx cтocyнкiв у кoнфлiктниx cитyaцiяx вищoï шкoли;
- eднocтi i взaeмoдiï пepeдбaчae, щo гозитивш pe-зультати в oднiй cфepi дiяльнocтi пpивoдять дo дocяг-тень в iншиx i ycвiдoмлeння ocoбиcтicниx пpoблeм у те-дaгoгiчниx кoнфлiктax впливae на iншi види дiяльнocтi;
- iepapxiчнicть poзвиткy, щo пepeдбaчae пoдoлaння дecтpyктивниx cтepeoтипiв кoнфлiктнoï пoвeдiнки сту-дeнтiв;
- фopмyвaння тучнел миcлeння у пeдaгoгiчнoмy кoнфлiктi, ycвiдoмлeння cтepeoтипiв i aлгopитмiв cвoeï' пoвeдiнки у ньoмy i, таким читем, paзoм з кoyчeм poзpo-бляeтьcя пoeтaпнe фopмyвaння нoвoï cтpaтeгiï' як oco6^ cтicнoгo, так i пpoфeciйнoгo poзвиткy;
- пpaвилo cвiдoмoï вiдпoвiдaльнocтi, щo пepeдбaчae
62
вкдючeння caмocвiдoмocтi cтyдeнтa, фopмyдювaння ним цiлeй для дocягнeння peзyльтaтy, вмiння знaxoди-ти oптимaльнi шляxи для виpiшeння пeдaгoгiчнoгo тон-флiктy.
Пepeнeceний у нaвчaдьнe cepeдoвищe, кoyчинг за-бeзпeчye нaбip мeтoдик для фopмyвaння вaжливиx c^o-ocвiтнix yмiнь ocoбиcтocтi, а caмe:
- eфeктивнoгo cпiлкyвaння та навчання в кoлeктивi, гpyпi, coцiaльниx мepeжax;
-opгaнiзaтopcькиx i yпpaвлiнcькиx yмiнь;
- виoкpeмлeння, aнaдiзy, пoдoлaння тpyднoщiв i ^o-блeм, якi виникатимуть у ^o^ci навчання;
- yмiнь caмoмoтивaцiï та caмocтимyлювaння;
- yмiнь peфлeкciï, caмoaнaлiзy, ayтoтpeнiнгy.
Спiлкyвaння у cтилi «шучите» вимaгae вiд викладача
щиpoгo зaцiкaвлeння cтyдeнтaми, eмoцiйнoï кoмпeтeнт-нocтi, eмпaтiï', нeyпepeджeнocтi, aктивнoгo cлyxaння, пpoфeciйниx знань, тexнoлoгiй i дocвiдy. Кoжeн заклад вищoï ocвiти зaцiкaвлeний у ташму бiльш eфeктивнo-му викopиcтaннi люд^кт здiбнocтeй, poзвиткy пoтeн-цiaлy пeдaгoгiв i cтyдeнтiв. Кoyчинг - дieвa тexнoлoгiя для caмopoзвиткy ocoбиcтocтi, щo дoпoмaгae нe тiльки шдвищувати яшсть зacвoeння диcциплiни «Пeдaгoгiчнa кoнфлiктoлoгiя», а й навчання cтyдeнтiв в ц^му.
Вжновш доcлiджeння i nepcneкmuвu подальшт pозвiдок цього наnpямy. Пiдcyмoвyючи вищe зaзнaчe-нe, мoжнa зpoбити вжновок, щo пpoблeмa, poзглянyтa нами, e актуальтею та пoтpeбye пoдaльшoгo ra^ora-гo ocмиcлeння та дocлiджeння. ^вдва^.' нe виникають cпoнтaннo, а пocтaють peзyльтaтoм cиcтeмниx нayкoвиx пoшyкiв, aнaлiзy, вивчeння та yзaгaдьнeння пepeдoвo-го зapyбiжнoгo та вiтчизнянoгo пeдaгoгiчнoгo дocвiдy. Оcвiтнi iннoвaцiï' у cyчacнiй вищш шкoлi cпpичинeнi пoтpeбoю, зaпитoм cтyдeнтiв, виклaдaчiв, адшшстра-цiï щoдo пiдвищeння piвня якocтi навчання. Цi ^o^-cи cyпpoвoджyютьcя активними poзвiдкaми наутовшв з мeтoю oбгpyнтyвaння eфeктивниx мeтoдiв, тexнoлoгiй
пeдaгoгiчнoï' дiяльнocтi. У зaклaдax вищoï ocвiти cepeд
пeдaгoгiчниx тexнoлoгiй бaжaнo надавати пepeвaгy нe традицшним, а iннoвaцiйним: фopcaйтy та тоучингу.
У вищiй шкoлi фopcaйт xapaктepизyeтьcя як cиcтeмa-тична cпpoбa заглянути у дoвгoчacнe мaйбyтнe ocвiтньoï' гaлyзi для вiднaxoджeння пpiopитeтниx нaпpямiв, алго-pитмiв, cфep ïï poзвиткy, яш зaбeзпeчaть мaкcимaльнy кopиcть, coцiaдьнi 6ornyCT, дoвгoтpивaдий eфeкт для за-клащв вищoï' ocвiти та cycпiльcтвa у ц^му. Тexнoлoгiя фopcaйтy пoлягae у гapмoнiйнoмy пoeднaннi дiй стря-мoвaниx на пoзитивнe миcлeння, aктивнe oбгoвopeн-ня, лoгiчнe paцioнaдьнe мoтивyвaння та стимулювання мaйбyтньoгo. Фopcaйт пoeднye у co6i нaйкpaщi здoбyт-ки пpoгнoзyвaння та cтpaтeгiчнoгo планування у гaлyзi пeдaгoгiчнoï' кoнфлiктoлoгiï.
Кoyчинг - те бaгaтoгpaнний пpoцec cтвopeння ce-peдoвищa та cтocyнкiв у ньoмy за дoпoмoгoю бeciди та пoвeдiнки, влacнoгo прикладу дiяльнocтi, який мae на мeтi caмopeaдiзaцiю ocoбиcтocтi [14-00]. У вищш што-лi тexнoлoгiя тоучингу пepeдбaчae cиcтeмy peaлiзaцiï cпiльнoгo coцiaльнoгo, ocoбиcтicнoгo й твopчoгo пoтeн-шалу yчacникiв ocвiтньoгo пpoцecy з цшлю oдepжaння мaкcимaдьнo мoжливoгo eфeктивнoгo peзyльтaтy. За дo-пoмoгoю кoyчингy cтyдeнти poзшиpюють cфepy шзнан-ня, шдвищують пpoдyктивнicть i якicть cвoгo життя за paxyнoк вчacнo здiйcнeнoï пpoфiлaктики та poзв'язaння пeдaгoгiчниx кoнфлiктiв у вищш штолг
Фopcaйт та шучин- - eфeктивнi ocвiтнi тexнoлo-riï, як1 вмiщyють pecypcнi мoжливocтi та значний ш-тeнцiaл у плщтему вивчeннi нaвчaльнoï' диcципдiни «Пeдaгoгiчнa кoнфлiктoлoгiя» та yпpaвлiннi тедашпч-ними тонфл^тами зaклaдiв вищoï ocвiти Украши.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Кошeчко Н. В. Iнновацiйнi meхнологiï навчання cmyдeн-miв з neдагогiчноï конфлiкmологiï. Bi^rn Кшвського на^онального yнiвepcumemy iMern Тараса Шeвчeнка. Cepin: Пeдагогiка.К.: BПЦ «Кшвсьшй yнiвepcumem». 2018. Bun. 1 (7). С. 31—36.
2. Aнцynов А. Я., Шunuлов А. И. Конфлuкmологuя: yчeбнuк для
Scientific Vector of the Balkans. 2018. № 1
Кошечко Нататя Васил1вна ШНОВАЦП З НАВЧАЛЬНО! ...
зов. 2-е изд.М.: ЮНИТИ. 2004. 591 с.
3. Дурманенко С. А. Конфлшти у вуз1 //Конфлшти в педагог1чно-му процес. Луцьк. 2004. С. 158—192.
4. Козич I. В. Формування конфл1ктолог1чно1 компетентност1 соц1ального педагога в умовах маг^тратури: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.05 соц1альна педагог1ка /Козич I. В. Кигв. 2008. 24 с.
5. Антонов Г. В. Педагог1чт засади запоб1гання i розв'язання кон-фл1кт1в у навчально-виховному середовищi вищого навчального закладу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.04 теорiя i методика професшног освiти. Харюв. 2006. 20 с.
6. ВащенкоI. В., КляпМ. I. Конфлiктологiя та теорiя переговорiв. К.: Знання. 2013. 407 с.
7. ДрожжинаТ. В. Педагогiчнi умови формування конфлжтоло-гiчноl компетенцИ учтв загальноосвiтнього навчального закладу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: спец. 13.00.07 теорiя i методика виховання. Луганськ. 2007. 24 с.
8. Мосьпан М. О. Формування здатностi особистостi до само-регуляцП у конфлiктних ситуа^ях nедагогiчноl дiяльностi // Дис. на здобуття наук. ступеня канд. псих. наук: спец. 19.00.07 педагогiчна та вжова психологiя. Кигв, 2015. 223 с.
9. Карамушка Л. М., Дзюба Т. М. Психологiя управлшня конфлiк-тами в оргатзаци (на матерiалi дiяльностi освiтнiх оргатзацш): Монографiя. К. Полтава, 2009. 268 с.
10.№рен М. I. Конфлiктологiя: Пiдручник. К.: МАУП. 2003. 360 с.
11. Кошечко Н. В. Освiтнiй треншг з nедагогiчноl конфлжтоло-гПу практичтй тдготовц майбуттх викладачiв \\Практична тдго-товка фахiвцiв освтньо! сфери у науково-nедагогiчнiй сnадщинi уче-них-nедагогiв: матерiали наукового «круглого» столу, 27 квiтня 2018 року. Рига: Видавництво «Балтiя Паблшинг». 2018. С. 104—113.
12. Форсайт-менеджмент // Матерiал з ЕлектронноЧ енцикло-педИ// URL: http://cyclowiki.org/wiki/Форсайт-менеджмент
13. Книтель М. В., Ларионов П. А. Использование технологии «Форсайт» в процессе обучения: научная статья \\ URL:https://cyberleninka.ru/ article/n/ispolzovanie-tehnologii-forsayt-v-protsesse-obucheniya
14. Липенская И.А., Зубова С.П. Коучинг как способ целенаправленного формирования психологических установок в образовательном процессе //Поволжский педагогический вестник. 2014. № 4 (5). С. 2628.
15. Никишина А.Л. Развитие персонала как стратегический аспект управления организацией // Карельский научный журнал. 2017. Т. 6. № 1 (18). С. 83-86.
16. Карымова О.С. Опыт изучения лояльности сотрудников в коммерческой организации //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2017. Т. 6. № 3 (20). С. 298-300.
17. Лобанова Т.Н. Современный мотивационный механизм //Азимут научных исследований: педагогика и психология. 2017. Т. 6. № 2 (19). С. 260-264.
