CC BY
0MEDICINE
THE USE OF LABORATORY DIAGNOSTIC METHODS FOR THE ETIOLOGICAL INTERPRETATION OF ACUTE INTESTINAL INFECTIONS DURING THE WINTER PERIOD
Master degree biologist Matsas O. Yu., Doctor laboratory assistant Mychalchuk G. A., Doctor laboratory assistant bacteriologist Tsaryova O. M., Doctor laboratory assistant Mulkina O. I., Doctor laboratory assistant Slobodyanyuk O. M.
Oleksandrivskaya Clinical Hospital in Kyiv, Ukraine.
DOI: https://doi.org/ 10.31435/rsglobal_ws/31012019/6297
ARTICLE INFO
Received: 24 November 2018 Accepted: 27 January 2019 Published: 31 January 2019
KEYWORDS
acute intestinal infection, bacteriological research, molecular biological studies, pathogenic and conditionally pathogenic bacteria, viral RNA specific fragments.
ABSTRACT
The study analyzed the epidemiological situation of acute intestinal infections in the winter. Surveyed 98 patients. Bacteriologically, pathogenic and conditionally pathogenic bacteria cultures were isolated in 33.7%, conditionally pathogenic cultures prevailed: Staphylococcus aureus - 23.5%, Enterococcus aerogenes - 20.5%, Klebsiella pneumoniae - 20.5%, Citrobacter freundii - 14.7%, Salmonella enteritidis - 11.7%, Proteus vulgaris - 5.8%, and the heteropathogenic Escherichia coli O142 was detected in 2.9%. Specific fragments of viral RNA in 37.6% were identified by the molecular-biological method, Rotavirus A dominated - 55.2%, Norovirus 2 genotype was found in 39.4%. More often, the infection was caused by only one pathogen. Etiological factor is not defined in 33.7%.
Citation: Matsas O. Yu., Mychalchuk G. A., Tsaryova O. M., Mulkina O. I., Slobodyanyuk O. M. (2019) The Use of Laboratory Diagnostic Methods for the Etiological Interpretation of Acute Intestinal Infections During the Winter Period. World Science. 1(41), Vol.2. doi: 10.31435/rsglobal_ws/31012019/6297
Copyright: © 2019 Matsas O. Yu., Mychalchuk G. A., Tsaryova O. M., Mulkina O. I., Slobodyanyuk O. M. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.
Введення. Гос^ кишковi шфекци досить широко розповсюджеш i займають друге мюце шсля гострих ресшраторних захворювань. За ощнками ВООЗ, щорiчно на гос^ кишковi шфекци хвордать понад 500 мшьйошв людей. В Украш також склалася несприятлива ешдемюлопчна ситуащя щодо розповсюдженосп ГК1. Особливо гостро стопъ ця проблема в дитячому вщь Як свщчать даш ВООЗ, дизентерiя та iншi ГК1 щорiчно стають причиною смерт бшьше шж 5 мшьйошв дггей. [1, с.5].
Етюлопчний чинник ГК1 вдасться розшифрувати у 56-80% випадюв. Це можуть бути бактери, вiруси, гриби або ж найпростш^ Патогенетично прийнято розрiзняти швазивш та секреторш дiареi. Рашше серед ГК1 переважали швазивш дiареi, зумовлеш переважно бактерiальними збудниками такими як:
• дизентершна паличка;
• сальмонела;
• ентерошвазивна кишкова паличка;
• умовно патогенш бактери (стафшокок, клебшела, протей).
В 0CH0Bi таких дiарей лежить запальний процес стшки кишечника з розвитком штоксикацшного синдрому. Зараз на перший план у всьому свт серед ГК1 виходять секреторнi дiареl, збудниками яких е:
• вiруси (рота-, адено-, астро-, калiци-, реовiруси, вiруси Норфолку, кишковi коронавiруси);
• бактери (холерний вiбрiон, ентеропатогеннi та ентеротоксигеннi ешерихи);
• найпростiшi (криптоспориди, мшроспоридп, балантидп, iзоспори. [4].
Згiдно з результатами сучасних епiдемiологiчних дослiджень, в рiзних крашах етiологiчна структура кишкових шфекцш може суттево вiдрiзнятися.
Так, якщо в економiчно розвинутих крашах на вiрусну етiологiю гострих iнфекцiйних дiарей припадае 75-80%, на бактерiальну - 15-20% вшх верифiкованих випадкiв, то в державах, що розвиваються, домшують захворювання баке^ально1 етюлоги. Крiм того, у деяких контингента юнуе шдвищений ризик захворювання на ГК1. [3].
Етюлопчна структура дiарейних iнфекцiй залежить не стшьки вiд регiону, де проводили дослщження, скiльки вiд методiв та способiв детекцп збудникiв. Так, за даними дослщниюв iз Роси та Бiлорусi, у 12-33% випадюв ГК1 спричиненi бактерiями (найчастiше умовно-патогенними мiкроорганiзмами), у 35,3-71,7% — вiрусами; етiологiя 17,1-28% випадкiв невщома. Вiруси е домiнуючими етiологiчними чинниками як в перюд сезонного тдйому захворюваностi на ГК1 (65-76% випадюв), так i за результатами аналiзу спорадичних випадкiв (62,6%), причому у 47,9% випадюв це була моношфекщя, у 7,5-14,7% — мiкст-iнфекцiя. У дослщженнях, проведених у Таджикистанi, у зразках нативного матерiалу визначали бактерiальнi патогени, ротавiруси (РВ), аденовiруси (АдВ) i астровiруси (АсВ). У 27,0% випадюв ГК1 мають бактерiальне, у 52,0% — вiрусне походження. В Украш етiологiчне пiдтвердження мае переважно РВ-гастроентерит. Тобто, незважаючи на результати дослщжень, якi пiдтверджують провiдну роль вiрусiв в етюлоги кишкових шфекцш, у сучасних умовах !х значущють повсюдно недооцiнена, мае мiсце суттева гiподiагностика. [2].
Серед гострих кишкових шфекцш (ГК1) значна питома вага належить ентеритам, колггам, гастроентеритам та харчовим токсикошфекщям, якi спричиненi невстановленими збудниками. Захворюванють на зазначену групу шфекцш в Укра1ш зросла за дослщжуваний перiод на 42,34%. [6, c.521.
Для гострих кишкових шфекцш характерна лггньо-осшня сезоннiсть. В той же час на сучасному етат дослiдники встановили змiни сезонностi ГК1 - з лiтньо-осiннього на зимово-весняний перiод року. [5]
Враховуючи механiзм передачi захворювання, дiагноз встановлюють за епiдемiологiчним анамнезом, симптомами та клшчними проявами захворювання, а тдтверджують рiзними лабораторними методами дiагностики.
Мета дослщження - встановити ешдемюлопчш особливосп гострих кишкових iнфекцiй з вираженим синдромом гастроентерита в зимовий час.
Матерiали та методи. Дослiдження бiоматерiалу були проведенi в зимовий час - з листопада по лютий. Зразки фекалш вщ 98 людей, як захворiли, доставили в лабораторда Олександрiвськоl клiнiчноl лiкарнi мiста Киева наступного дня тсля госпiталiзацil з вираженими симптомами гастроентерита. Для виявлення бактерш застосували класичний бактерюлопчний метод щентифшацп колонiй з клiнiчно значимим ешдемюлопчним порогом. Дослiдження на наявнють вiрусiв проводились методом полiмеразноl ланцюгово! реакцil (ПЛР) з використанням набору реагента «АмплиСенс Rotavirus А / Norovirus 2 генотип / Astrovirus -FL» в одному зразку бюматериалу з гiбридизацiйно-флуоресцентною детекцiею в режимi "реального часу".
Результати. В проведених дослщженнях був встановлений етюлопчний агент гостро! кишково! iнфекцil в 66,3% (n=65) випадкiв. Бактерiологiчним методом були видшеш культури патогенних та умовно- патогенних бактерш в 33,7% (n=34) випадюв з клiнiчно значимим ешдемюлопчним порогом. Серед бактерiальних збудниюв гострих кишкових iнфекцiй переважали умовно-патогенш мiкроорганiзми: Staphylococcus aureus - 23,5% (n=8), Enterococcus aerogenes - 20,5% (n=7), Klebsiella pneumoniae - 20,5% (n=7), Citrobacter freundii -14,7(n= 5), Salmonella enteritidis - 11,7% (n=4), Proteus vulgaris - 5,8% (n=2), етеропатогенна Escherichia coli О142 була виявлена у 2,9% (n=1). Практично у всiх епiзодах це була
моношфекщя. У трьох пащенпв виявлена поеднана бактерiальна iнфекцiя з двох збудникiв в npo6i - Staphylococcus aureus и Klebsiella pneumoniae.
Молекулярно-бюлопчним методом було щентифшовано специфiчнi фрагменти вiрусних РНК у 37,6% (n=38). Серед вiрусних збудникiв гострих кишкових iнфекцiй домшував Rotavirus А - 55,2% (n=21); Norovirus 2 генотип виявлено у 39,4% (n=15); Astrovirus виявлено у 5,2% (n=2) пацiентiв. Як i у випадках з бактерiальними, вiруснi шфекци визначались як моношфекци.
Бактерiально-вiрусна iнфекцiя виявлена у 7,1% (n=7). Етiологiчний фактор не визначено у33,7% (n=33).
Щдсумок. Гострi кишковi шфекци в зимовий перюд були обумовлеш бактерiальними та вiрусними агентами. Серед бактерш переважали умовно-патогеннi мiкроорганiзми з клмчно значимим епiдемiологiчним порогом, а серед вiрусiв домiнували Rotavirus и Norovirus. Часпше iнфiкування було обумовлене тшьки одним збудником. Етiологiчний фактор не визначено у 33,7%.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гостри кишков1 шфекци у дггей (сучасш погляди на етиолопю, патогенез, дiагностику та л1кування): нав. посб. МОЗ Украши, ЗДМУ, каф. госп. пед. та дит. шфек. хв. - затв. 2013.05.23. прот № 5 - Запор1жжя 2014. - С.133.
2. Доан С.1. Гостр1 кишков1 шфекци в1русно! етюлоги: ешдемюлопчш аспекти [Електронний ресурс] / С. Доан, Н. Малиш. // Укра!нський медичний Часопис 2015. - Т. 3, № 107 - V/VI -https://www.umj.com.ua/article/87141/gostri-kishkovi-infekcii-virusnoi-etiologii-epidemiologichni-aspekti
3. Малый В.П. Общая характеристика острых кишечных инфекций [Електронний ресурс] / Малый В.П. // Клшчна iмунологiя Алерголопя 1нфектолопя 2010. - Т. 7, №36 - https://kiai.com.ua/ru-issue-article-504/Obshchaya-harakteristika-ostryh-kishechnyh-infekciy
4. Незгода 1.1. Гостр1 кишковi шфекци актуальна проблема сьогодш [Електронний ресурс] / I. Незгода, О. Боднарюк // Дитячий Лжар 2012. - Т 8 № 21 - https://d-l.com.ua/ua-issue-article-212
5. Печеник А. С. Региональные особенности эпидемиологического процесса острых кишечных инфекций [Електронний ресурс] / Печеник А. С. // Медицинский альманах. 2011. - Т. 5, №18 -https://cyberleninka.ru/article/v/regionalnye-osobennosti-epidemicheskogo-protsessa-ostryh-kishechnyh-infektsiy
6. Харитонюк Р. О. Медико-сощальне обгрунтування концепци оптишзаци медично! допомоги шфекцшним хворим на региональному рiвнi: автореф. дис. ... канд. мед. наук: 14.02.03 / Р. О. Харитонюк; Нац. мед. акад. тслядиплом. освети iм. П. Л. Шупика. - К.: [б. и.], 2015. - Бiблiогр.: С. 49 -64.
