CC BY
17Ученые записки Крымского федерального университета имени В. И. Вернадского. Филологические науки. Научный журнал. Том 5 (71). № 3. С. 37-47._
УДК 821.162.1
В1РШ «ТИША МОРСЬКА» З Л1РИЧНОГО ЦИКЛУ АДАМА М1ЦКЕВИЧА «КРИМСЬК1 СОНЕТИ», ОСОБЛИВОСТ1 ЙОГО ПОЕТИКИ
Гуменюк О. М.
Кримський шженерно-педагопчний унiверситет Сiмферополь, Рос1я E-mail: [email protected]
У статл детально янялiзуеться вiрш Адама Мщкевича «Тиша морська», розглядаеться його художня структура й своерщна роль у драматурги циклу «Кримсью сонети». Шричний цикл «Кримсью сонети» належить до найбiльш значимих у творчш спя.дпшн! визначного польського поета-романтика. Поезiя «Тиша морська» - друга у цикт. Вона своердао розвивае образи й мотиви, зяявленi у попередньому вiршi - «Акерманськ степи». Тут автор продовжуе поетично осмислювати феномен невпинностi й неосяжностi руху, невiддiльного вiд людських переживань, пройнятого безперервною антитетичною мiнливiстю спокою й тривоги.
Медитативна розважливiсть, парадоксальна емоцшшсть, настроева гра проймае мальовничу пейзажну картину, подану в сонетi «Тиша морська», що промовисто свiдчить про витончений художнiй психологiзм, притаманний поетичнш пялiтрi автора. В сонетi «Тиша морська» виразне передчуття динамжи, яка поступово, можна сказати, за принципом крещендо розвиваеться, наростае в наступних творах циклу - «Плавба», «Буря», «Гiрський краевид iз стешв Козлова».
KnwHoei слова: Мщкевич, «Кримсью сонети», «Тиша морська», поетика, образна структура, композицш, психологiчний парялелiзм.
ВСТУП
Лiричний цикл визначного польського поета Адама Мщкевича «Кримсью сонети», вперше виданий разом iз циклом «Любовш сонети» 1826 року в Мос^ мовою оригiналу, як вiдомо, пришс авторовi неймовiрну славу. Вже тодi ця вишукана поетична композицiя викликала великий читацький iнтерес, значу прихильшсть перекладачiв i дослiдникiв. I ця особлива защкавленють «Кримськими сонетами» не вщухае й до сьогоднiшнього дня. Серед перших iнтерпретаторiв творiв циклу -украшсью поети-романтики, зокрема Левко Боровиковський, який перекладав кримськi поези А. Мiцкевича укра1нською i росшською мовами. Нинi маемо два класичш украшсью переклади «Кримських сонепв», здшснеш такими визнаними майстрами як Максим Рильський [6] та Борис Тен [10].
37
_В1РШ «ТИША МОРСЬКА» З Л1РИЧНОГО ЦИКЛУ АДАМА М1ЦКЕВИЧА..._
М. Рильський також справедливо вважасться одним з найбшьш проникливих
дослщниюв творчосп польського поета, в тому чи^ й «Кримських сонеив». До таких дослщниюв належить i вiдомий украшський лiтературознавець Григорiй Вервес, який зазначив: «Глибока лiричнiсть, правдивiсть зображення складних людських почуттiв, прониклива романтична розповщь про «Схiд в мiнiатюрi» -Крим, про його природу, щира любов до рщно1 Польщi, до того ж високо поетична форма творiв, - ось що захоплюе читача в «Кримських сонетах» [1, с. 20].
Знаменитий цикл визначного польського поета-романтика розглядаеться в багатьох л^ературно-критичних розвщках i наукових працях [див. зокрема: 3; 5; 7; 8, с. 231-232; 9, с. 12-13; 12]. Однак далеко не вс художш аспекти цього поетичного циклу вивчеш надежною мiрою. Особливе художне багатство «Кримських соне^в», очевидно ж, не тддаеться будь-якому вичерпному трактуванню. В цьому покликаний переконати i пропонований у цiй публшацп та здiйснюваний за принципом «close reading» («пильного читання») розгляд сонету, яким починаеться безпосередне знайомство читача з художньо трансформованими поетом саме кримськими реалiями. В попередньому сонет - «Акерманськi степи», як можна судити з назви, означаеться лише передчуття майбутньо! морсько! мандрiвки, й там фiгурують сшввщнесеш з морською стихiею реали причорноморського, але ще не кримського степу. В запропонованш публшаци робиться спроба розглянути конкретний сонет не як шдтвердження загальних поетичних особливостей циклу (саме такий шдхвд характерний для переважно! бiльшостi дослiджень «Кримських сонеив»), а як самодостатнiй твiр, який притому займае свое особливе мюце в загальнш композицiйнiй структурi ширшого й складнiшого тексту. Наукова новизна пропоновано! публшацп полягае в тому, що в нш вперше звертаеться увага на проведену саме через вщповщно оформленi окремi вiршi таку особливють композицшно1 структури «Кримських соне^в» як поступове наростання й згасання образно-штонацшно1 напруги, емоцшно1 насиченостi. Саме шд таким кутом зору тут розглядаеться сонет «Тиша морська» й окреслюеться його своерiдне мiсце в позначенш багатогранним драматизмом композици циклу.
38
Гуменюк О. М.
ВИКЛАД ОСНОВНОГО МАТЕР1АЛУ
Сонети А. Мщкевича в основному збер^ають характерну для ще! жанрово! форми чiтку драматургiю. Причому в сонетах польського поета не лише збертаеться, так би мовити, зовшшня драматурпчнють, а й значно посилюсться внутрiшнiй драматизм. Саме звернення ствця-романтика, який проголошуе й творчо реалiзуe незалежнiсть вiд будь-яких норм i канонiв, до одного з найбшьш нормативних i канонiчних поетичних жанрiв, не може не крити такого внутршнього драматизму, потужного, навiть вибухового. Ця проблема доволi грунтовно висв^лена в окремих лiтературознавчих працях, зокрема в статп Наталi Сидяченко. Дослщниця насамперед нагадуе про драматичнi обставини життя молодого, але вже уславленого поета Адама Мщкевича, котрий за участь в антицарських студентських заворушеннях зазнав переслiдувань, а вiдтак висв^люе психологiчнi спонуки автора, внаслiдок яких вш звертаеться до жанру сонета: «Царат прагнув приборкати прогресивний i патрiотичний дух - засланням, а у випадку з Мiцкевичем -безтурботним життям, розвагами, зрештою красою Одеси й Криму. Чи не нагадуе це «накинеш рамки», що сковують? Вважаемо, саме тому Мщкевич звернувся до строфiчноl форми сонета, висловлюючи свою тугу й свш захват, звернувся до форми, яка полонить найбшьше. Так, Мiцкевич був найбшьшим вiртуозом у ритмiчному слов^ але стимулом, гадаемо, було не хизування своею майстернютю, Ця форма -шошчний знак, тобто той, що будуеться за принципом подiбностi, у цьому випадку -до «рамок», до ув'язнення. Психолопчним стимулом для обрання сонета став стан вигнанця» [7, с. 99].
Отже весь цикл «Кримсью сонети» мае вишукану й глибоку драматурпю. Тут, зокрема, можемо спостер^ати кiлька хвиль поступового наростання й пiзнiшого згасання поетично! експресивностi. Таке наростання й згасання може нагадувати чергування морських припливiв i вiдпливiв. Також воно мае виразний стосунок до характерно! для романтично! лтературно! поетики наближеносп до музики, спорщнене, наприклад, з розвитком лейтмотивiв у музичному твор^ з такими музичними засобами як посилення й зниження динамiки (крещендо - димiнуендо).
39
_В1РШ «ТИША МОРСЬКА» З Л1РИЧНОГО ЦИКЛУ АДАМА М1ЦКЕВИЧА..._
Зовш лапдний i споюйний вiрш «Тиша морська» (другий у циклi) крие в собi
передчуття такого наростання.
Поезiю «Степи акермансью», якою починаються «Кримськi сонети», можна вважати своерiдною увертюрою циклу. Художнш паралелiзм степового простору й морсько! стихи, заявлений вже в першому рядку («Wplyn4lem na suchego przestw6r oceanu...» - «Випливаю на прос^р сухого океану»), нiби готуе нас до шзшшо! безпосередньо! зустрiчi з щею стихiею. Тут вельми характерш для всього циклу образи й мотиви руху, яскраво! динамiки, мац^вки, а водночас величного спокою, особливо! тиш^ яка однак мае свое звучання i та!ть у собi немало загадок i дивовиж. Невимушено окреслена широка панорами степових просторiв набувае пiд пером автора мало не космiчно! урочостi, поеднуеться тут з увагою до найменших деталей, тонких нюаншв, що в сукупносп витворюе епiчно пiднесену, драматично напружену й лiрично проникливу картину. Детальшше про цей перший, вступний вiрш циклу польського поета дивiться в однш з мо!х попереднiх публшацш [4]. Вiдповiднi образи та мотиви розвиваються i в наступному творi - «Тиша морська», в тдзаголовку якого («На височинi Тарханкут») вперше, якщо не рахувати назви всього циклу, зринае конкретний кримський топошм.
В особливш нiчнiй тишиш «Акерманських степiв» лiричному героевi здаеться, що вiн здатен почути не лише тршотшня метелика на стеблиш чи ковзання вужа в трав^ а й до болю рщний голос iз далеко! Литви (вочевидь голос кохано!, з якою йому довелося розлучитися). Не менш вражаючою постае цього разу тиша морська.
Тоню iнтонацiйно-настроевi вiдтiнки, легкi образш штрихи передають вiдчуття неосяжного спокою, який насправдi сповнений динамiчно! мшливоси, що вказуе на його вщносшсть... Вже сама присутнiсть у вiршi одного з домiнантних тут образiв -морського корабля, який тимчасово сто!ть неподалiк вiд берега, свщчить, що спокiй, про який тут щеться, не абсолютний, вiн може змшитися будь-яко! митi. Цей споюй нiби зiтканий з легкого тршотшня прапора, таемничо! гри хвиль, яка порiвнюеться з мрiяннями сонно! красуш:
40
_Гуменюк О. М._
Juz wst^zk? pawilonu wiatr zaledwie musnie,
Cichymi gra piersiami rozjasniona woda; Jak marz^ca o szcz?ciu narzecona mloda Zbudzi si?, aby westchn^c, i wnet znowu usnie (Вже стьожки прапору в^ер ледь-ледь торкаеться, Грае тихими грудьми роз'яснена вода; Як у мpiяннях про щастя молода наречена Прокидаеться, аби з^хнути, i знов засинае) [11].
Заявлений у першому рядку сонета образ корабля одразу ж шби вщступае на другий план, увага переноситься на неозору морську широчшь, тршотлива гpайливiсть яко! в автоpськiй подачi зpiднi дiвочим маренням (ця вигадлива метафора розгортаеться в трьох рядках першого катрена). А далi з вepхiвки найвищо! щогли, на якш мpiе прапор i за якою виднiються нeосяжнi простори, погляд шби опускаеться трохи нижче, чiткiшe концентруеться на корабл^ образ якого постае в мальовничих деталях другого катрену. Ц дeталi також передають затаену бентежшсть. Вiдтак можна сказати, що другий катрен не так антитетичний щодо першого, як далi розвивае його провщний iнтонацiйно-обpазний лад. А проте тут очeвиднi й риси певного контрасту. Адже ж у першому катреш переважае власне морський краевид, а в другому, як зазначалось, виразшше проступають обриси корабля:
Zagle, na ksztalt chor^gwi gdy wojn? skonczon%
Drzemi^ na masztach nagich; okr?t lekkim ruchem
Kolysa si?, jak gdyby przykuty lancuchem;
Majtek wytchn^l, podrozne rozsmialo si? grono
(Вiтpила, мов знамена шсля битви,
Дpiмають на голих щоглах; корабель у легкому pусi
Колишеться, нiби прикутий ланцюгом;
Матрос переводить дух, гроно мандpiвцiв жартуе).
41
_В1РШ «ТИША МОРСЬКА» З Л1РИЧНОГО ЦИКЛУ АДАМА М1ЦКЕВИЧА..._
Попри щойно вщзначену контрастшсть образш деташ, що знаменують
вщносшсть вщтворюваного спокою, не лише проймають обидв1 перш1 строфи, а й
нав1ть перегукуються м1ж собою. Так само як лапдно-бентежно, шби сонно
(нагадуючи марення юно1 вродливищ) плещуться морськ хвил1, др1мають i верила
на голих щоглах, i можна не сумшватися в тому, що тих опущених вiтрил, як i
стьожки прапора, ледь-ледь торкаеться в^ер i що т вiтрила будь-яко1 митi знов
можуть бути здiйнятi, як бойовi знамена. А тим часом у такт тршотшню стьожки
прапора погойдуеться на хвилях корабель, нiби прикутий до ланцюгiв, що не дають
йому змоги рушити вдаль, позiхае матрос i смiеться весела компашя подорожнiх. I
матрос, який, певно, перед тим напружено пильнував б^ стерна, i мандрiвцi
вiдпочивають, хоча кожне по-своему: служитель корабля переводить дух, а
пасажири, вочевидь, жартують, рад прибуттю до берега. Вишукана взаемодiя
контрастiв i нюансiв надае художнiй мовi автора вельми своерщно! фактурностi,
об'емностi, стереоскопiчностi, яка ще бшьш виразно виявляеться в терцетнш частинi
твору.
Наприкiнцi сонета маемо ч^ко окреслений поетичний парялелiзм, увиразнений тотожнiстю синтаксичних конструкцiй обох терце^в та анафоричним початком кожного з них: O morze!.. - O mysli!.. Тут не лише продовження попередньо1 символiчноl картини затаеного спокою, а й ll своерiдна квштесенщя:
O morze! Posrod twoich wesolych zyj^tek Jest polip, co spi na dnie, gdy si? niebo chmurzy, A na cisz? dlugimi wywija ramiony.
O mysli! W twojej gl?mbi jest hydra pami^tek, Co spi wposrod zlych losow i nami?tnej burzy, A gdy serce spokojne, zatapia w nim szpony (О море! Серед тво1х веселих дивовиж G полiп, що спить на дш, коли небо похмуре, А в тишинi довгими щупальцями вигойдуе.
42
_Гуменюк О. М._
О думо! У тво!й глибиш е пдра спогащв,
Що спить серед поневiрянь i шалено! бурi,
А коли серце спокшно, впиваеться в нього пазурами).
Сповнена усшяких дивовиж («wesolych zyj4tek») морська глибiнь порiвнюеться з незмiрними обширами й загадками людсько! думки. Безперечно, що в романтичнш концепцi! А. Мiцкевича поняття людсько! думки, мислi виходить далеко за меж1 рацюналютичного осягнення свггу.
ВИСНОВКИ
Лiричний цикл визначного польського поета-романтика Адама Мщкевича «Кримськi сонети», створений невдовзi пiсля подорожi автора на пiвострiв, належить до найбiльш значимих та популярних його творiнь. У композици циклу вiдчуваеться своерiдна динамша - вiршi тут подаються за принципом неухильного наростання, а по^м завмирання руху природних стихiй та людських переживань. Своерщну роль у драматурги циклу вщшрае поезiя «Тиша морська», друга, з якою зус^чаеться читач, i перша, в якш поетично трансформуються безпосереднi кримськi реали, що постають перед очима лiричного героя. Можна сказати, що разом з поезiею «Степи акерманськi» «Тиша морська» становить вступну, штродуктивну частину, в якш заявляються художнi реали, що розвиваються в подальшому поетичному плинi циклу. Хвилюючi морськi краевиди, то лапдш й спокiйнi, то вкрай експресивш, радiсть любовi, яка змшюеться вiдчуттям гiрко! розлуки, державна велич, яка обертаеться сумною ру!ною... - цi й iншi образш й медитативнi мотиви творять вишукану ушверсальну метафору плинностi буття, його невсипущо! мiнливостi. Обриси тако! метафоричност доволi виразно означаються в соней «Тиша морська», в якш щеться про вщносшсть, тимчасовiсть на перший погляд, здавалося б, цшком стабшьно! та непорушно! тишi.
Суттеву роль в аналiзовану вiршi, як i в усьому циклi, вiдiграе поетичний засiб психологiчного паралелiзму: образнi штрихи зовшшньо! картини вельми своерiдно, часто несподiвано перегукуються з душевними переживаннями суб'екта лiрично!
43
_В1РШ «ТИША МОРСЬКА» З Л1РИЧНОГО ЦИКЛУ АДАМА М1ЦКЕВИЧА..._
оповщ. Морсью пейзаж асощюються з широкими обрiями людсько! свiдомостi й
навт пiдсвiдомостi. Поетичнi розмисли автора про особливi праглибини людсько!
пaм'ятi (а про них щеться, наприклад, i в сонетi «Аю-Даг») говорять про те, що
польський письменник якоюсь мiрою попереджае нaуковi вiдкриття психологи
початку ХХ столотя.
В буденних клопотах i тривогах ми найчаспше забуваемо про сво! зaтaенi душевш болi, а в тихi, спокшш, здавалося б, цiлком щaсливi мип, вони здaтнi з несподiвaною гостротою нагадати про себе. Очевидно, щось таке й пригадалося лiричному героевi пiд час споглядання з височини Тарханкут чaрiвливого морського краевиду. Певш нюанси лiричного сюжету дають змогу припустити, що цi душевнi болi якось пов'язaнi з тим неймовiрно далеким i водночас украй близьким голосом iз Литви, голосом кохано!. почути який так жадалося мaндрiвцевi i на який було налаштоване усе його ество в особливш тишi, вiдтворенiй у попередньому сонет -«Акермансью степи».
Така парадоксальна емоцшшсть, нaстроевiсть проймае мальовничу пейзажну картину, подану в сонетi «Тиша морська», що промовисто свiдчить про витончений художнiй психологiзм, притаманний поетичнш пaлiтрi автора. В сонетi «Тиша морська» виразне передчуття тiе! динамши, яка поступово, можна сказати, за принципом крещендо розвиваеться, наростае в наступних творах циклу - «Плавба», «Буря», «Прський краевид iз стетв Козлова».
Список л1тератури
1. Вервес Г. Адам Мщкевич: критико-бiогрaфiчний нарис / Григорш Вервес // Мщкевич А. Вибрaнi твори: у 2 т. - Т. 1 / Адам Мщкевич. - К. : Державне видавництво художньо! лггератури, 1955. - С. 5-43.
2. Вервес Г. Адам Мщкевич: життя ы творчють / Григорш Вервес. - К. : Дншро, 1979. - 142 с.
3. Гуменюк В. «Кримсью сонети» в укрa!нськiй штерпретацп Бориса Тена / Вiктор Гуменюк // Slavia Orientalis. - 2000. - Т. 39. - № 1. - С. 65-76.
44
_Гуменюк О. М._
4. Гуменюк О. М. Особливосп поетики поези Адама Мщкевича «Акермансью
степи» з лiричного циклу «Кримськi сонети» // Филологический аспект: международный научно-практический журнал. - 2018. - № 6 (38). - С. 232-239.
5. Ланда С. С. «Сонеты» Адама Мицкевича / С. С. Ланда // Мицкевич А. Сонеты / Адам Мицкевич. - М. : Наука, 1975. - С. 225-300.
6. Рильський М. Зiбрання творiв: у 20 т. - Т. 7: Поетичш переклади / Максим Рильський. - К.: Наук. думка, 1985. - С. 29-39.
7. Сидячеко Н. Кримсью почуття, ув'язнеш в форму сонета / Наталя Сидяченко // Слово i час. - 2009. - № 9 (585). - С. 96-102.
8. Стахеев Б. В. Адам Мицкевич / Б. В. Стахеев // История польской литературы : в 2 т. / Ред. коллегия - В. В. Витт, И. С. Миллер и др. - М. : Наука, 1968. - Т. 1. -С. 214-249.
9. Стахеев Б. В. Адам Мицкевич / Б. В. Стахеев // Мицкевич А. Стихотворения. Поэмы / Адам Мицкевич. - М. : Художественная литература, 1968 / Библиотека всемирной литературы. - С. 5-20.
10. Тен Б. Зоряш сади: Сонети / Борис Тен. - К.: Рад. письменник, 1970. - С. 74-86.
11. Mickiewicz A. Dziela poetyckie: t. 1-4. - T. 1: Wiersze / Adam Mickiewicz. -Warszawa : Czytelnik, 1983. - S. 209-210. Тут i далi сонет «Тиша морська» цитусться за цим виданням.
12. Charysz N. Orientalizm «Sonetow krymskich» Adama Mickiewicza wobec inspiracji Johanna Wolfganga Goethego /Natalia Charysz / Konteksty Kultury.- 2013. - T 10. -№ 3. - S. 272-287.
References
1. Verves H. Adam Mickiewicz: Krytyko-biografichnyi Narys [Adam Mickiewicz: Critical and Biographical Sketch]. Mickiewicz A. Wybrani Tvory: u 2 Tomakh [Mickiewicz A. Selected Works: in 2 Volumes]. Kyiv: Derzhavne Vydavnytsvo Khudozhnioyi Literatury [State Publ. of Fiction], 1955, vol. 1, pp. 5-43.
2. Verves H. Adam Mickiewicz: Zhyttia i tvorchist' [Adam Mickiewicz; Life and Creativity]. Kyiv, Dnipro Publ., 1979, 142 p.
45
_В1РШ «ТИША МОРСЬКА» З Л1РИЧНОГО ЦИКЛУ АДАМА М1ЦКЕВИЧА..._
3. Humeniuk V. "Kryms 'ki Sonety" v Ukrayins 'kiy Interpretaciyi Borysa Tena [Crimean
Sonnets in Ukrainian Interpretation by Boris Ten]. Slavia Orientalis. 2000, vol. 39, no 1, pp. 65-76.
4. Humeniuk O. Osoblyvosti Poetyky Poeziyi Adama Mickiewicza "Akermans 'ki Stepy " z Lirychnoho Tsyklu "Kryms'ki Sonety" [The Peculiarities of Poetics of Adam Mickiewicz's Poem Akkerman Plaines from the Lyrical Cycle Crimean Sonnets]. Filologicheskiy Aspekt [Philological Aspect]. International Science and Practical Journal, no 6 (38), 2018, pp. 232-239.
5. Landa S. "Sonety" Adama Mickiewicza [Adam Mickiewicz's Sonnets]. Mickiewicz A. Sonnets. Moscow: Nauka Publ., 1975, pp. 225-300.
6. Ryl'sky M. Zibrannia Tvoriv: u 20 Tomakh [Selected Works: in 20 Volumes]. Vol. 7: Poetychni Pereklady [Poetry Translations]. Kyiv: Naukova Dumka Publ., 1985, pp. 2939.
7. Sydiachenko N. Kryms 'ki Pochuttia, Uvyazneni v Formu Soneta [Crimean Emotions, which Are in Prison of Sonnet Form]. Slovo i Chas [Time and Word], 2009, no 9 (585), pp.96-102.
8. Stakhieyiev B. V. Adam Mickiewicz. Istoriya Pol'skoy Litieratury: v 2 Tomakh [Adam Mickewicz. Histpory of Polish Literature: in 2 Volumes]. Moscow: Nauka Publ, vol. 1, 1968,pp.214-249.
9. Stakhieyiev B. V. Mickiewicz A. Stikhotvorieniya. Poemy [Mickiewicz A. Worses. Great Poems]. Moscow: Khudozhesviennaya Litieratura Publ, 1968, pp. 5-20.
10. Ten B. Zoriani Sady: Sonety [Star Gardens: Sonnets]. Kyiv: Radians'kyi Pys'mennyk Publ., 1970, pp. 74-86.
11. Mickiewicz A. Dziela poetyckie: t. 1-4. - T. 1: Wiersze / Adam Mickiewicz. -Warszawa : Czytelnik, 1983. - S. 209-210. Here and afterwards the sonnet Sea Silence is cited by this edition.
12. Charysz N. Orientalizm «Sonetow krymskich» Adama Mickiewicza wobec inspiracji Johanna Wolfganga Goethego /Natalia Charysz / Konteksty Kultury.- 2013. - T 10. -№ 3. - S. 272-287.
46
Гуменюк О. М.
СТИХОТВОРЕНИЕ «ТИШЬ МОРСКАЯ» ИЗ ЛИРИЧЕСКОГО ЦИКЛА АДАМА МИЦКЕВИЧА «КРЫМСКИЕ СОНЕТЫ», ОСОБЕННОСТИ ЕГО
ПОЭТИКИ
Гуменюк О. Н.
Аннотация. В статье детально анализируется стихотворение Адама Мицкевича «Тишь морская», рассматривается его художественная структура и своеобразная роль в драматургии цикла «Крымские сонеты». Лирический цикл «Крымские сонеты» принадлежат к наиболее значительным произведениям в творческом наследии выдающегося польского поэта-романтика. Стихотворение «Тишь морская» -второе в цикле. В нем своеобразно развиваются образы и мотивы, заявленные в предыдущем стихотворении - «Аккерманские степи». Здесь автор продолжает поэтически осмысливать феномен безустанности и непостижимости движения, неотделимого от человеческих переживаний, пронизанного непрерывной антитетической изменчивостью спокойствия и тревоги.
Медитативная рассудительность, парадоксальная эмоциональность, игра настроения пронизывает живописную картину, поданную в сонете «Тишь морская», что красноречиво свидетельствует об утонченном художественном психологизме, присущем поэтической палитре автора. В сонете «Тишь морская» выразительно предчувствие той особой динамики, которая постепенно, можно сказать, по принципу крещендо развивается, нарастает в последующих произведениях цикла - «Плаванье», «Буря», «Горный пейзаж из степей Козлова».
Ключевые слова: Мицкевич, «Крымские сонеты», «Тишь морская», поэтика, образная структура, композиция, психологический параллелизм.
THE SEA SILENCE POEM FROM ADAM MICKIEWICZ'S LYRICAL CYCLE CRIMEAN SONNETS, THE PECULIARITIES OF ITS POETICS
Humeniuk O. M.
Summary. The article deals with the detail investigation of Adam Mickiewicz's verse The Sea Silence. The author of the paper analyses in details its art structure and singular role in the dramaturgy of the cycle Crimean Sonnets. Lyrical cycle Crimean Sonnets belongs to the most significant works in the creative heritage by outstanding Polish romantic poet. The Sea Silence is the second poem in the cycle. It originally develops the images and motives, which are declared in the verse Akkerman Plaines - the beginning of the Crimean Sonnets. Adam Mickiewicz continues here the poetical consideration the phenomenon of incessant and immense moving, which is inseparable from human trepidations and full of antithetical variations of quiets and troubles. The incessantness and incomprehensibility of movement, depicted in this poem, is generally authentic to the whole lyrical cycle.
Meditative reasonableness, paradoxical emotions, play of moods - everything penetrates here the picturesque landscapes, which are represented in the sonnet The Sea Silence. It is the marker of the refine psychological quality that is characterized to the author's creative manner. We can notice in the sonnet The Sea Silence the foreboding of the dynamics which gradually, as by the way of crescendo, develops and increases in the next works of lyrical cycle, such as Sailing, Tempest, Mountainous Landscape in the Plains of Kozlov". Keywords: Mickiewicz, Crimean Sonnets, The Sea Silence, poetics, image structure, composition, psychological parallels.
47
