CC BY
6священные выявлению базовых ценностей современной молодежи показали, что нравственные и моральные ценности почти не вошли в список базовых ценностей современной молодежи, а духовные и культурные ценности занимают последние строчки [3]. Это связано с тем, что молодежь согласовывает свою систему ценностей прежде всего с критериями жизненного успеха. Такие понятия, как честно прожитая жизнь, чистая совесть, скромность отходят, к сожалению, на второй план. Система ценностей современной молодежи представляет собой микс из традиционных ценностей: семья, здоровье, коммуникация и ценностей, связанных с достижением успеха: деньги, независимость, самореализация и т.д. Равновесие между
ними пока неустойчивое, но, возможно, в ближайшие десятилетия на его основе сформируется новая стабильная система ценностей общества.
Литература
1. Шагиева Г.Н. Актуальность духовно - нравственного воспитания молодежи на современном этапе // Реферат «Воспитание молодежи: теория и практика», № 4 - М: 2011.- С.211 - 216 .
2. Митюхина Н. П. Духовно-нравственное воспитание молодежи в современном обществе // Материалы докладов на российской научно-практической конференции «В. М. Бехтерев и современная психология», Вып. 3. Т. 2. - Казань: 2005. - С. 446 - 453.
3. Семенов В.А. Ценностные ориентации современной молодежи // Социологические исследования № 4. - М: 2007. - С. 37 - 43.
НАУКОВ1 КОМУШКАЦП I ЗАПРОВАДЖЕННЯ В1ДКРИТОГО ДОСТУПУ ДО НАУКОВОГО
ЦИФРОВОГО КОНТЕНТУ
Медведева А. С.
астрант Нацiональноï 6i6niomeKU Украти ÎMeni В. I. Вернадського (НБУВ)
Kuïe
THE SCIENTIFIC COMMUNICATIONS AND IMPLEMENTATION OF OPEN ACCESS TO THE
SCIENTIFIC DIGITAL CONTENT
Medvedieva A.S.
Ph.D. Student,
V. I. Vernadsky National Library of Ukraine
Kyiv
АНОТАЦ1Я
У статп придметься увага перевагам ввдкритого доступу до наукового цифрового контенту при здш-сненш науково! дiяльностi. Дослщжено закордонний досввд з питань впровадження ввдкритих наукових архiвiв. Проаналiзовано сучасну дiяльнiсть Нацюнально! бiблiотеки Укра!ни iменi В. I. Вернадського на шляху до шдтримки запровадження вщкритого доступу архiвiв та електронних видань.
ABSTRACT
The article focuses on the benefits of open access to scientific digital content in the pursuit of scientific activity. The foreign experience on the implementation of open scientific archives has been researched. The current activity of the National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky is analyzed in the way to support the introduction of open access to archives and electronic publications.
Ключовi слова: бiблiотечна установа, ввдкритий доступ архiвiв, шформацшне сустльство, наукова дiяльнiсть.
Keywords: library institution, open access of archives, information society, scientific activity.
Постановка проблеми. Сьогодш наукова ко-мушкащя е неввд'емною частиною дослвдницького процесу та вщ^е важливу роль у сощальному i економiчному розвитку сучасного сустльства. На наукову бiблютечну установу покладена суспшьно-значуща функщя оргашзацп доступу користувачiв до науково! шформацп через кумуляцш, збере-ження, систематизацш, надання у користування друкованих видань власного фонду та цифрового контенту з власно! електронно! мережi, а також з доступних баз даних електронних докуменпв ш-ших академiчних установ через мережу 1нтернет. Це пiдвищуе рiвень необхвдносл впорядкування i збереження iнформацii з розмщення наукових ма-терiалiв в !нтернеп у виглядi вiдкритих архiвiв на
умовах вiдкритого доступу, що, у свою чергу, спри-ятиме бшьш точнiй оцiнцi ефективностi науково! дгяльносп.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Ви-
вченню та розгляду актуально! проблеми надавали значну увагу в сво!х наукових працях так! науковщ як I. Лiнден та Ф. Лшден [1], А. Земсков, В. Моско-вкiн [5], Г. Захарова [2], С. Паршов [4] та ш У сво!х наукових працях вони висвгглюють рiзнi аспекти з юторп виникнення руху за вщкритий доступ до науково! шформацп, теоретичш засади, економiчне обгрунтування, правове забезпечення, зокрема, i для оцшювання науково! дiяльностi.
Про впчизняний досвщ розвитку вiдкритих ар-xiBiB i колекцш електронних журналiв у забезпе-ченш науково! комушкацп пишуть Л. Костенко, В. Копанева [3], О. Баркова, О. Бруй, Т. Ярошенко [6] та ш. Сайти мiжнародниx реестрiв електронних арxiвiв та публiкацiй, електронних журнатв не тiльки надають допомогу користувачам у пошуку необxiдниx публжацш, але й мiстять важливi доввд-ковi, зокрема, статистичнi данi про стан розвитку справи вiдкритого досввду у всьому свiтi i допома-гають визначити актуальнi галузi знань.
1шщатива впровадження вiдкритого доступу до науково! шформацп на електронниx носiяx, ви-никла ще на початку 90-x рр., набуваючи дедалi 6i-льше приxильникiв з багатьоx кра!н свiту на всix континентаx, але, все-одно, цього недостатньо для в^нутет результата. Забезпечення абсолютного вiдкритого доступу до необxiдно! шформацп, зi збереженням авторськиx прав кожного автора, могло б забезпечити б!льш швидкий i високий рiвень розвитку сучасного сусшльства.
Метою статт е дослвдження науковиx комуш-кацiй i визначення перспектив вiд запровадження вiдкритого доступу до наукового цифрового контенту.
Поява тако! форми науково! комушкацп як ро-змiщення матерiалiв науковт дослiджень у вщкри-тому доступ обумовлена цiлою низкою рiзниx причин. У першу чергу, це викликано появою новиx те-xнiчниx можливостей - комп'ютера i мереж! 1нтернет як альтернативниx носив i каналiв шформацп. Водночас недостатне фшансування в умоваx iнфляцiйниx процеав бiблiотечниx установ, непо-мiрне завищення цш видавцями науково! перю-дики, призвели до того, що бiблiотечнi установи по-стали перед фактом неможливосл комплектування свок фонд!в в такиx обсягаx, як це було рашше. Така обмеженiсть можливостей бiблiотечниx установ у придбаннi цт видань гальмувала доступ на-уковщв до iнформацi!. При цьому помине зб!ль-шення числа найменувань друковант науковиx журналiв породжувало ще одну проблему - обме-женiсть мюця для зберiгання лiтератури у книгос-xовищаx вже не дозволяло розмютити нов! надxо-дження, навиъ за умови, якби фшансування було достатшм, з'явилася потреба у розширенш площ бь блiотечниx книгосxовищ.
Гостро це питання постало перед ушверсаль-ними науковими б!блютечними установами. 1нщи-торами ввдкритого доступу до наукового знання ви-ступили водночас як науковщ, так i б!блютечш пра-щвники.
У 1998 р. американськ1 б!блютечш установи об'еднались у консорщум, виступивши з шщати-вою створення Коалщп науковиx видань i ресурав (Scholarly Publishing and Academic Resources Coalition - SPARC). Сам факт об'еднання б!блюте-чниx установ у консорщум був обумовлений, на-самперед, бажанням колективно виршити проблему комплектування фонд!в б!блютек за умов ш-фляцй' i стр!мкого росту цш на науков! видання. Деякий час американсьш б!блютеки навиъ намага-
лися бойкотувати дорогу наукову перюдику, при-пинивши пiдписку на щ видання. Проте, практика показала, що науковцям цi видання були потрiбнi. Консорцiум ввiв практику колективно! подписки на наукову перiодику, що значно заощаджувало ко-шти для кожного окремого члена оргашзацп. Здш-снення колективно! шдписки консорцiумом бiблiо-течних установ надало змогу користуватися видан-нями всiм членам консорщуму, i було виходом i3 ситуацп, що склалася.
Крiм цього, SPARC провела величезну роботу стосовно збереження прав i фiнансових iнтересiв авторiв-науковцiв; ввела практику консультацiй, за допомогою яких вiдбуваeться навчання рiзних ав-торiв пiдписанню договорiв з видавництвами нау-кових журналiв з метою зберегти авторське право та право розмщувати копi! статей на персональних сайтах в Iнтернетi. SPARC започаткувала видання наукових журналiв як ефективну альтернативу вже iснуючих комерцiйних та допомагала журналам наукових товариств. До американських бiблiотечних установ досить швидко приеднались ушверситет-ськ1 й науковi бiблiотеки £вропи, як1 на сьогодш мають свое Свропейське ввддшення у Лондонi (SPARC Europe) [1].
Очевидно, що все бшьшого поширення набу-вае рух за вщкритий доступ. М1жнародна спiльнота заявляе про необхщшсть вiдкритого доступу, роз-робляеться вщповвдна мiжнародна документацiя, що визначае стандарти створення, упорядкування та функцюнування ввдкритих архiвiв, приймаються заяви та заклики, в яких викладаються переваги нового виду науково! комушкацп для рiзних категорiй учасник1в науково-освггнього процесу. Пiдтримку iнiцiативи вiдкритого доступу проголосили i свiтовi самiти по шформацшному суспiльству, що ввдбу-лись тд егiдою ООН. Було прийнято низку мiжна-родних документiв, яш вiдiграють вагому роль у формулюванш принципiв ввдкритого доступу та стимулюванш його розвитку. Вони закликають освiтньо-науковi та академiчнi установи створю-вати електронш сховища ввдкритого доступу для наукових публжацш та електроннi науковi жур-нали, а науковцiв закликають самоарх1вувати ра-нiше надрукованi статп у цих архивах.
Iнiцiатива за ввдкритий доступ пiдтримуеться на рiвнi державного законодавства та вiдповiдних ршень наукових громад у багатьох кра!нах свiту. Поряд з цим процес введення iнформацi! до ввдкри-того доступу здшснюеться к1лькома шляхами: через архiвування матерiалiв науковцями власноруч чи за допомогою модератора веб-сайту науково! установи, де працюе науковець та через розмщення статей в електронних журналах вщкритого доступу. Очевидно, що вщкритий доступ покликаний полегшити знайомство науковцiв з свiтовими над-баннями, значно знижуе бар'ери доступу та швидко поширюе очiкуванi результата.
Впровадження «1шщативи вiдкритих архiвiв» на сьогодшшнш день ефективно сприяе створенню бази суспiльства знань та дае змогу оперативно та безкоштовно отримати доступ до нових результатiв дослщжень провiдних наукових шк1л. Приймаючи
участь в данш irn^araBi та без перешкод заванта-ження сво!х робгт у ввдкритих архивах, автори ма-ють повну свободу вщ рiзномaнiтних комерцiйних видавництв та отримують хорошу можливiсть шви-дкого оповщення науково! громaдськостi щодо до-сягнутих результaтiв, оперативного зaкрiплення сво!х прiоритетiв та пiдтримки наукового авторитету. Разом з етичними принципами в сучаснш на-уцi, у межах шщативи створюються новi економь чнi моделi вiдкритих електронних публжацш.
Сьогоднi нaцiонaльнi бiблiотеки, як i всi шсти-тути, що е частиною iнфрaструктури пiдтримки наукового зв'язку, з появою нових технологш в гaлузi наукових комунiкaцiй та поширення шформацп' i нових ввдносин мiж учасниками на шформацш-ному ринку, зiштовхуються з проблемою адаптацп до нових реaлiй у цифровому середовищг Помiтнi змiни, що ввдбуваються в iнформaцiйному середо-вищi, сприяють виникненню кола питань, як1 необ-х1дно вирiшити, що дозволить бiблiотечним уста-новам бiльш ефективно задовольняти запити вче-них i дослщнишв.
Iнiцiaтивa створення aрхiвiв ввдкритого доступу набула досить широкого розповсюдження. Даш реестри дають змогу здшснювати нaвiгaцiю по всiм зареестрованим книгосховищам, як1 мiстять пошуковий апарат для виявлення потрiбних доку-ментiв.
Варто зазначити, що Нацюнальна бiблiотекa Укра!ни
iменi В. I. Вернадського (НБУВ) активно реaлiзуе проекти ввдкритого доступу до свггово! i впчизня-но! науково! iнформaцi! в електронному виглядг Бь бл1отека е активним учасником рiзних м1жнарод-них проектiв щодо доступу до онлайнових науково-шформацшних ресурсiв, здiйснюючи оргaнiзaцiю подписки на деяш свiтовi електроннi ресурси для мереж1 aкaдемiчних бiблiотек. НБУВ разом з 1н-формaцiйно-бiблiотечною радою НАНУ iнiцiювaли проект постанови Президп НАНУ «Про оргашза-цш мережевого шформацшного забезпечення наукових дослвджень» (№ 96 вiд 5.04.2007 р.), зпдно з яким НБУВ як головний заклад зi створення акаде-мiчних онлайнових науково-iнформaцiйних ресур-сiв, мае надавати послуги мережевого доступу до ресурав провiдних свiтових постачальник1в науково! шформацп' установам НАНУ [7].
Тут варто зазначити, про виняткову усшшшсть проекту у використaннi оргашзацшно-методичних та технологiчних пiдходiв, що дали змогу забезпе-чити iнтенсивне нарощення первинного масиву на-уково-iнформaцiйних ресурав. Створений проект «Наукова перiодикa Укра!ни» протягом короткого часу став найбшьшим в СНД сховищем безкоштов-них повних текспв наукових статей.
Застосування цього проекту допомагае змщ-ненню iнформaцiйно! бiблiометрично! бази для тд-тримки iнновaцiйно! дiяльностi, включенню нацю-нальних ресурсiв до мiжнaродно! системи наукових електронних комушкацш, сприянню позитивного iмiджу укра!нсько! науки. Створення архиву визна-чено Наказом Вищо! атестацшно! комiсi! i НАН Ук-ра!ни «Про затвердження Порядку передавання
електронних копш перюдичних друкованих наукових видань на збертання до Нацiональноi 6!6лю-теки Украши iMem В. I. Вернадського». У 2009 р. науково-видавничою радою НАНУ разом 3i сшвро-бiтниками НБУВ розроблений договiр про передавання електронних копш наукового перюдичного видання, в якому зазначаеться, що установа-вида-вець наукового перiодичного видання сама визна-чае термiн затримки представления електронноi ве-рсii видання у вщкритому доступi 1нтернет. На сьо-годнi вiдбуваеться формування повнотекстовоi складовоi порталу та електронний арх1в мютить ук-ра!'нськ1 науковi перiодичнi i продовжуванi видання, засновниками та видавцями яких е науковi та освггш заклади Укра!ни [8, 9, 10].
Над створенням електронного продукту пра-цюе i Служба шформацшно-аналогичного забезпечення оргаиiв державно!' влади Нацiональноi 6!6ль отеки Укра!ни iменi В. I. Вернадського (С1АЗ). Го-ловна дiяльнiсть Служби в основному орiентоваиа на забезпеченнi iнформацiйних потреб користува-чiв. С1АЗ готуе огляди оперативно].' шформацп' про поди в полггичному, соцiально-економiчному, нау-ковому житп. Також, Служба створюе шформати-вт щомiсячнi випуски «Шляхи реформування ук-ра!'нсько!' науки», де оперативно i систематизовано подаеться фактичний матерiал про розвиток науки в Укра!'ш i свiтi. Для пiдготовки використовуються украшсьш та зарубiжиi сайти наукового спряму-вання та друкована продукцiя. На сторшках елект-ронного видання зiбраний матерiал про сшвробгг-ництво наукових i владних структур, мiжнародне сшвробггництво та досвiд реформування в науковш сферi, допомогу науки виробництву, основш подii в науковому життi Украши та ш
Очевидно, що сьогодш мережа свiтових електронних наукових архiвiв та зiбрання електронних журналiв - це електронний простiр для розвитку науки, який може юнувати цiлком обособлено ввд бь блiотечних закладiв. Цей ресурс матерiалiв ввдкри-того доступу, вiдкритий в 1нтернеп, можна розгля-дати як цшком самостiйний ресурс. Проте, i фонди наукових бiблiотек, i 1нтернет-середовище вщкри-того доступу науково!' шформацп' разом складають потужний ресурс на допомогу науковцям. Водно-час слад вщмггити, що сутнiсть мереж1 ввдкритого доступу та наукових бiблiотек не протипоставля-ються, а вигiдно доповнюють одне одного, являючи з себе по-суп калька каиалiв iнформування. Не ви-кликае сумнiву, що тут дуже важлива роль 6!6лю-текаря-консультанта, який не пльки виступае як спещалют, що орiентуеться у джерелах i в системi пошуку, але й може взяти на себе мгаю представ-ника додаткових можливостей науково!' комушка-цп.
Висновок. Отже, наукова комушкащя охоп-люе широке коло питань i являе собою поеднання традицiйного та нового. Нов! погляди на наукову комушкацш дають надш на полегшення доступу до результапв наукового знання. Розвиток наукових комушкацш здшснюеться в напрямку кардинального пiдвищення !х оперативносп i обумовлюе стрiмке збiльшення зiбрань мережевих наукових
журнатв i окремих публжацш, розпорошених у глобальних комп'ютерних мережах. За нових умов бiблiотечнi заклади докладають значних зусиль не тiльки для того, щоб зберегти, систематизувати чи зорiентувати користувача у величезних масивах друковано! продукцп, але й покликаш активно пра-цювати в електронному середовищi, використову-ючи можливостi внутр!шньо-б!блютечно! елект-ронно! мереж! та свггово! мереж! 1нтернет. У нових умовах бiблiотечнi заклади займають активну пози-цш, допомагаючи науковому спiвтовариству в упо-рядкуваннi електронних масивiв, про що сввдчить досввд створення вщкритих архiвiв i видання неко-мерцшних електронних журналiв, що трансформуе уявлення про розвиток науково! комунiкацi! в ш-формацiйному простор!.
Лiтература
1. Линден И., Линден Ф. Открытый доступ и открытые архивы информации [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://ellib.gpntb.ru/sub scribe/index.php?j ournal=ntb &year=2009&num=7&art=5. - Заглавие с экрана.
2. Захарова Г. Интернет-технологии: открытый доступ и самоархивирование [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://www.eifl.net:8080/cps/sections/services/eifl-oa/training/readingr/33. - Заглавие с экрана.
3. Копанева В. Б!блютека як центр збереження шформацшних ресурав 1нтернету. - К., 2009. -198с.
4. Паринов С. Онлайновая революция в науке начинается. - Режим доступа:
sparinov.socionet.ru/files/online-future-science-full.doc, свободный. Заглавие с экрана.
5. Московкин В. Механизмы и инструменты открытого доступа к научному знанию: опыт для постсоветских стран [Электронный ресурс]. - Режим доступа: http://dspace.bsu.edu.rU/bitstream/123456789/129/1/ presentation.ppt#256,1. - Заглавие с экрана.
6. Ярошенко Т. Вщкритий Доступ до науково! шформаци: фiлософiя, полгтака та практика. Проекта Вщкритого Доступу в Укра!ш [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.library.ukma.kiev.ua/dspace/bitstream/ 123456789/215/1/0pen%20.- Назва з екрану.
7. Статистика портала НБУВ (1нформацшш ре-сурси портала) [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/library/webstat.html. -Назва з екрану.
8. Язвинська М. Про стльний наказ ВАК Ук-ра!ни i НАН Укра!ни [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.publications.nas.gov.ua/news/Pages/19052 009.aspx. - Назва з екрану.
9. Язвинська М. Договiр про передавання електронних копш наукового перiодичного видання до Нацюнально! бiблiотеки Укра!ни iм. В. I. Вернадсь-кого [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.publications.nas.gov.ua/news/Pages/17062 009.aspx. - Назва з екрану.
10. Наукова перюдика Укра!ни (журнали та збiрники наукових праць) [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal. - Назва з екрану.
