Library institutions today. The development of person and society Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

SOCIAL SCIENCES

Б1БЛ1ОТЕЧН1 УСТАНОВИ СЬОГОДН1. РОЗВИТОК ОСОБИ Й

СУСП1ЛЬСТВА

Горова С.В.

Фонд npesudenmie Украши Нацiональноï 6i6niomeKU Украши iMeHi В. I. Вернадського, старший науковий cniepo6imHUK, кандидат наук is соцiальних комункацш,

м. Кшв

LIBRARY INSTITUTIONS TODAY. THE DEVELOPMENT OF

PERSON AND SOCIETY

Horova S.V.

Fund of Presidents of Ukraine of the National Library of Ukraine

named after V.I. Vernadsky, Senior Researcher, Ph.D. in Social Communications,

Kiev

АНОТАЦ1Я

Сучасш шформацшш центри, якими е бiблютечш установи у переважнш свош бшьшосл, розвива-ються у виглядi системи шформацшних баз, що стають в процесi глобалiзацiйних перетворень сучасностi, неввд'емною складовою тзнавально1 перетворюючо! дiяльностi людини. А отже, дощльним е розгляд да-них шформацшних цен^в з позицiï особи та сустльства в цiлому.

ABSTRACT

Modern information centers, which are library institutions in the overwhelming majority, develop in the form of a system of information bases that become in the process of globalization transformations of the present, an integral part of cognitive transforming human activity. Therefore, it is expedient to consider data center information from the standpoint of the individual and society as a whole.

Ключовi слова: бiблiотечнi установи, сустльна пам'ять, шформацшш центри, сустльство, глобаль-ний шформацшний проспр, шформацшш бази.

Keywords: library institutions, public memory, information centers, society, global information space, information bases.

Постановка проблеми. Розглядаючи перспек-тиви розвитку бiблiотечно! дiяльностi, правомiрно буде констатувати !х нерозрившсть iз процесом збереження i розвитку сощально! пам'ятi. Без не!, без елеменпв пригадування i зберiгання в сввдомо-стi не можливi нiякi сощально значимi дii. Сукуп-нiсть сощокультурних засобiв i iнститутiв, що здш-снюють вiдбiр i перетворення актуально! сощально! шформащ! в шформащю про минуле (ретроспективну) з метою збереження нагромадже-ного суспiльного досвщу i передачi його вiд поко-лiння до поколiння, використання властивостей ре-продукцii минулого досвiду, тривалого зберiгання iнформацi! про подi! зовшшнього свiту i реагувань на них - все це необхвдне при будь-якш сустльно-значимiй дiяльностi.

Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Ро-зробкою питань по данiй проблематищ займаються вiтчизнянi та зарубiжнi науковщ, а саме О. С. Они-щенко, Л. А. Дубровiна, Добко Т. та шш, проте су-часний стрiмкий розвиток iнформацiйного сустльства постшно дае новий матерiал для науково-прак-тичних узагальнень.

Виклад основного MaTepia^y. Уявлення про розвиток глобального шформацшного простору дае найзагальнiшi орieнтири оргашзацп цього про-цесу [1], а наявнють системи iнформацiйних цент-рiв, бiблiотечних установ у переважнiй свош бшь-шостi, розвиваеться у виглядi системи шформацш-них баз, що стають в процеа глобалiзацiйних перетворень сучасносп, невiд'емною складовою т-знавально! перетворюючо! дiяльностi hомо sapiens - основою вщповвдно! суспiльно! пам'ятi.

Розгляд перспектив еволюцп бiблiотечно! справи продуктивним видаеться при застосуваннi запропоновано! В. М. Горовим точки зору, пов'яза-но! iз розглядом суспiльно!' структури з позицiй ш-формацiйних технологш, при розглядi цiе! структури як системи сощальних iнформацiйних баз, по-еднаних соцiальними iнформацiйними

комушкащями [2]. Бiблiотечнi установи складають основу iнформацiйно!' бази суспiльства (установи загального призначення) i його структурних скла-дових (спецiальнi бiблiотеки ведомств та наукових установ). Вони розвиваються в якосп основно!

складово1 шформацшного базиса суспшьства, i, за визначенням академiка О. С. Онищенка, е «страте-пчним ресурсом держави» [3]. Можна прогно-зувати, що в цих двох якостях, ввдомчш i загального призначення, цi iнформацiйнi центри будуть розви-ватися i в майбутньому, осшльки i в майбутньому суспiльству потрiбна буде i спецiальна iнформацiя, i синтезуюче знання.

Слiд також зазначити, що розвиток бiблiотеч-них установ не спiвпадае сьогоднi i не буде ствпа-дати повнiстю в майбутньому iз розвитком сощаль-но! структури суспiльства. Сьогоднi цiй структурi повнiстю спiвпадають лише вiдомчi бiблiотеки. Всi iншi виконують функцп шформацшного ресурсу, стльного для системи юнуючих соцiальних структур, окремих користувачiв в тiй мiрi, в якш вони вiдповiдають !х iнтересам. Розглядаючи дану ситу-ацiю, В.М.Горовий говорить про те, що самошенти-фжащя всяко! сощально1 структури здiйснюеться, виходячи iз сввдомо згруповано!, вiдповiдно до сус-пiльних функцiй i завдань шформацп, що становить l! власну iнформацiйну базу.

У сучасних умовах така база не обов'язково концентруеться в одному мтсщ (хоча сучасш комп'ютернi технологи дають можливiсть для компактного збер^ання значних масивiв шформацп в електронному виглядi. Така база, користуючись те-рмiнологiею сучасних шформацшних операторiв, може бути рознесена в багатьох загальносуспшь-них шформацшних центрах, але використовува-тись рiзними структурами.

Однак, iнформацiя про ll розмiщення, напов-нення, використання мае бути в розпорядженш вш-повщно! людсько1 спiльностi [4]. Ця спшьшсть обов'язково повинна мати iнструменти впливу на шформацшну полiтику бази i лише в цьому випа-дку буде зацiкавлена в даному ресура. Активну по-зицiю користувача стосовно базових ресурав шдк-реслював у свш час , розкриваючи поняття ноо-сфери, ще академiк В.1.Вернадський. Вiн стверджував, що iнформацiя в процеа формування ноосфери виробляеться, збертаеться, передаеться, кодуеться i декодуеться, розмножуеться, ввдтворю-еться, втiлюеться в матерiальнi цiнностi i предмети культури [5].

Система бiблiотечних закладiв, як i вся система шформацшних баз Украши, потребуе розро-бки цшсно! стратеги позицшвання i ефективного розвитку дiяльностi в глобальному шформацш-ному просторi. Концепцiя дано1 стратеги мае окре-слити значения бiблiотечних установ як шформа-цiйних цен^в постiндустрiального суспiльства при вирiшеннi актуальних завдань його розвитку. Вона мае дати вадповвдь на питання про роль бiблiотечних установ у розвитку шформатизацп як процесу становлення масового шформацшного са-моусввдомлення в новому сусшльств^ про !х мiсце в розвитку електронного iнформацiйного середо-вища та про !х значення в формуванш шфор-мацiйноl системи розвитку творчого потенщалу суспiльства.

Процес розвитку сусшльно! шформатизацп в Украíнi регламентуеться Законом Укра1ни «Про

Нацiональну програму шформатизацп» i передба-чае головною метою «створення необхадних умов для забезпечення громадян та суспшьства своечас-ною, достовiрною та повною шформащею шляхом широкого використання шформацшних техно-логiй, забезпечення шформацшно! безпеки держави» [6].

Реалiзацiя ще1 задачi в Украíнi може полегшу-ватись при активному використанш наявно! бiблютечноl мереж1 за умови повернення !й належ-ного фшансування. Таке фiнансування може дати тш частинi мереж1, що збереглась з минулого мож-ливiсть впровадження найбшьш перспективних в процесi сучасних i майбутнiх iнформацiйних об-мiнiв електронних iнформацiйних технологiй. Як свiдчить уже наявний досвш передових бiблютеч-них установ, з одного боку, вони дали вщчутний по-штовх уам напрямам бiблютечноl справи, пов'яза-ним з удосконаленням обслуговування читачiв без-посередньо в бiблiотеках. З шшого - дали змогу розширити коло користувачiв за межами бiблiотеки, з допомогою електронних засобiв зв'язку. Посилення попиту на iнформацiю за межами традицшного читацького кола бiблiотек у середовищi бiзнесу, полiтики, владних структур, у процеа активiзацil всiеí системи сощальних структур у рамках розвитку громадянського суспiльства помiтно змiнюе акценти в дiяльностi бiблiотечних заклащв. Вони дедалi бiльше набувають ознак за-гальносуспiльних iнформацiйних центрiв широкого призначення.

Наявний уже досвiд трансформацп провадних бiблiотечних установ Украши у ввдповшносл iз су-часними суспiльними запитами на шформацшне забезпечення свщчить, що бiблiотеки стають ефек-тивним суспшьним iнструментом задоволення необхвдними шформацшними ресурсами всiх кате-горiй вггчизняних користувачiв. Однак це ввдбу-ваеться при дотримуванш певних умов:

- впровадження електронних шформацшних технологш в сучасну бiблiотечну дiяльнiсть, ак-тивне включення бiблiотек в мережу сучасних сощальних шформацшних комушкацш;

- впровадження дистантних методiв роботи як найб№ш перспективного напряму розвитку бiблiотечних установ в майбутньому, урiзноманiт-нення, вдосконалення активних форм шфор-мацiйно-аналiтичного обслуговування вах кате-горiй користувачiв, активiзацiя бiблiотек в якостi сучасних шформацшних цен^в, утвердження на iнформацiйних ринках у сприятливий для цього час, в перюд !хнього становлення;

- проведення роботи по оцифруванню фондiв бiблiотек, оперативного введення в сустльний обiг насамперед пе1 !х частини, що е гостро необхiдною для виршення актуальних проблем суспiльного розвитку, вичизняного наукового поступу, фор-мування нацiональних духовно цiннiсних орiен-тирiв, патрiотичного виховання нових поколшь украíнцiв та iн [7].

Електронш iнформацiйнi технологií бiблiотек в перспективi можуть розвивати доступ громадян

до сустльно значимо! шформацп, розвиваючи ос-новнi напрями свое! дiяльностi на таких напрямах:

- при комп'ютеризацп традицiйноi бiблiотеч-но! роботи в читальних залах, вдосконалювати довiдково-iнформацiйне забезпечення читачiв, швидк1сть обробки i представления !м нових над-ходжень та лiтератури з фондiв, створення умов для кошювання текспв, розширення можливостей оцифрування лiтератури, що користуеться найбшь-шим попртом та особливо щнних видань, що сприяе задоволенню вiдповiдного попиту та ш. [8];

- застосування електронних iнформацiйних те-хнологiй для розвитку найб№ш перспективного дистанцiйного обслуговування користувачiв Набу-тий уже досвiд сввдчить про те, що таке обслуговування устшно розвиваеться в двох напрямах: через розвиток сайтових послуг шформащею в режимi «для вах», вдосконалення iнтерактивного спшку-вання, уточнюючого спiвпрацю з абонентами та в напрямi розвитку спецiалiзованого обслуговування шформацшними, iнформацiйно-аналiтичними продуктами корпоративних користувачiв [9];

- розвиток дистанцiйних електронних бiблiотечних технологiй , орiентованих на iндивiду-ального користувача. Особливо перспективними тут стае розробка шформацшних продуктiв, орiен-тованих на мобшьш додатки (застосунки, пристро! ) [10];

- розвиток шформацшно-аналогично! роботи бiблiотечних установ, пiдготовка системи видань насамперед для дистанцшного використання, в яких поглиблено розкриваеться змiст шформацш-них фондiв, iнформацiйних масивiв iнтернет-про-стору, досяжних для практичного використання бiблiотеками, ввдображаються особливостi постановки проблем, основш висновки, прогнози та ре-комендацii для практики. Розробка нових формапв таких видань з урахуванням побажань користу-вачiв, розвитком iнформацiйних технологш, особ-ливостей розвитку iнформацiйних обмшв.

Таким чином, бiблiотечнi установи можуть бути важливим суспiльним iнструментом дальшого розвитку iнформатизацii, забезпечення доступу вам категор1ям громадян до iнформацiйних ре-сурсiв, розвитком iнформацiйних технологiй спри-яти зростанню самосвiдомостi членiв суспшьства.

Забезпечення доступу до iнформацii в постш-дустрiальному, цифровому суспiльствi, природно, не е самоцiллю. Цей процес обумовлюе розвиток iнфотворчостi, самовираження в шформацшнш сферi людей на цифровому етат розвитку суспшь-ства. Створеш для цього технологiчнi умови сприя-ють формуванню електронного iнформацiйного се-редовища як1сно нового рiвня оргашзацп, при якому методи регламентацi!' шфосфери значно вiдрiзняються ввд традицiй минулого, наявностi цензурних обмежень, можливостi машпулювання тиражами видань, частотами та ш На новому етапi розвитку шфосфери в управлшш iнформацiйним процесами на перше мюце виходять не техно-логiчнi можливостi контролю за процесами, не пра-вовi аргументи, а змютовна аргументац1я, переко-нання лопкою доказiв. У зв'язку з цим зростатиме

сустльна потреба у використанш бiблiотечних установ для вдосконаленш як1сних показник1в розвитку шфопростору цифрового етапу становлення постiндустрiального суспiльства.

Насьогоднi даний процес знаходить свш розвиток у двох основних напрямах. Активно вмонто-вуючись в систему соцiальних шформацшних ко-мунiкацiй сучасностi, що невпинно розвиваються i у зв'язку з структурною перебудовою суспiльства, в зв'язку iз створенням нових джерел сусшльно значимого виробництва [11], бiблiотеки тдви-щують якiсть iнформацiйних обмiнiв введенням до обiгу як1сно! iнформацi! сво!х фондiв. Включаю-чись в системи мережевого спшкування як1сними матерiалами, професшним втручанням в хiд най-менш упорядкованих iнформацiйних обмiнiв, вони шдшмають як1сть мережевого сплкування набли-жають його до суспiльних потреб в новш iнформа-цi!'. Заслуговуе на увагу також робота передових бь блiотечних установ у використаннi мережевих джерел шформацп для комплектування фондiв, формування таким чином своерщно! лiтописно! спадщини iнформацiйного спiлкування громадян в мережах, спшкування, в якому найповшше вщобра-жаються повсякденнi штереси i турботи людей.

Дiяльнiсть бiблiотек по п1днесенню якостi розвитку шформацшного середовища сприяе процесу сустльно! трансформацп у зв'язку iз актуалiзацiею об'ективно! вимоги сучасностi - необхвдносп зрос-тання творчого потенцiалу сустльства, зростаючо! питомо! ваги творчо! пращ в загальносусшльнш дi-яльностi. Розвиток дано! тенденцп для суспiльства на постiндустрiальному етапi його розвитку в умо-вах розвитку глобалiзацi!' мае життево важливе зна-чення.

А умовах зростаючо! якосл обмiнiв в шфор-мацiйному середовищi зростатиме можливють ефективно! цiлеспрямованостi на початковому еташ вирiшення творчих проблем. Сучаснi до-слiдження переконують у рiзкому зниженш сьогоднi, i тим бiльше вже в недалекому майбутнь-ому, потреб людства в нетворчiй працi [12]. У той же час творча праця, найпродуктившша з усiх вщо-мих видiв працi базуеться на науковш iнформацi!'. Розвиток науково! шформацп в структурi iнфор-мацiйних ресурав прямо пов'язуеться з перетворю-ючою дiяльнiстю суспiльства i цей розвиток е важливим показником життездатносп наци i держави в шформацшному суспiльствi. Вклад кожно! нацi!, держави в загальноцившзацшш iнформацiйнi надбання визначатиме, i нинi вже у все б№шш мiрi визначае, мiсце кожно! наци i держави в свгговш суспiльнiй iерархi!.

Специфiкою даного перюду е наближення практично впритул наукових дослвджень, виробле-них на !х основi рекомендацiй i прогнозiв до практики перетворюючо! дiяльностi.

Висновки

У зв'язку iз зростаючими темпами таких про-цесiв зростатиме значения шформацшних цен^в, необх1дних для акумуляцi! результапв науково! дi-яльностi, як1сного структурування (оск1льки це,

KpiM всього iншого, e дуже важливим для мiждис-циплшарних дослiджень) науково! шформаци, тд-готовки li для оперативного i ефективного викори-стання i оргашзаци задоволення запитiв на необ-хвдну шформацш членiв творчих колективiв. Очевидно, до функцш iнформацiйних працiвникiв бiблiотек мае поступово входити функщя змютов-ного вивчення тематичних масивiв шформаци з ак-туальних для суспiльства проблем, вироблення методик пiдготовки вщповщних оглядових матерiа-лiв, аналiтичних продукпв з графiчним аналiзом тих тенденцш в них, що являють сустльний ште-рес i можуть бути корисними для подготовки про-гнозних матерiалiв.

Важливим завданням оргашзаци бiблiотечноl роботи в умовах сучасних запипв, i, тим бiльше, в умовах активiзацil сусшльно1 установки на творчу працю, е кооперацiя в системi iнформацiйного об-слуговування всiх категорш користувачiв. Для цього е необхвдним не лише кооперацiя в сферi каталожного обслуговування, не лише ввднайдення ефективних форм використання фондiв i налаго-дження едино1 политики комплектування, тдпоряд-ковано1 iнтересам наци i суспiльства. Видаеться за необхщне розробка едино1 методики обслуговування користувачiв об'еднаними ресурсами, вироблення своер1дно1 ieрархil ще1 дiяльностi з чгтко ви-раженими завданнями рiзних рiвнiв обслуговування . Даний механiзм мае унеможливити дублювання процеав, забезпечувати взаемодопо-могу в масштабах единого шформацшного простору , сприяти максимально ефективному викорис-танню нацюнальних iнформацiйних ресурсiв у роз-витку укра1нського суспiльства.

Лiтература

1. Нацюнальний iнформацiйний комплекс i його роль у глобальному шформащйному просторi / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. I. Попик та ш.]; НАН Укра1ни, Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадского. - К.: НБУВ, 2014. - 264 с.

2. Горовий, В. М. Особливосп розвитку соща-льних iнформацiйних баз сучасного украшського суспiльства [Текст] : [монографiя] / В. М. Горовий ; наук. ред. О. С. Онищенко. - К. : НБУ iм. В. I. Вер-надського, 2005. - 300 с.

3. Див. про це: Звгт про мiжнародну наукову конференцш '^блютечно-шформацшний сервю" //Бiблiотечний вюник. - К.: НТУВ та НАНУ. - №1., 2002. - С. 3.

4. Горовий В.М. Сощальш шформацшш ко-мушкаци, !х наповнення i ресурс. Монографiя. НАН Украши, Нац. б-ка Украши iм. В.1.Вернадсь-кого. - К.: НБУВ, 2010. - С.131.

5. Вернадский В. И. Биосфера. - М.: Мысль, 1967. - С. 356.

6. Про Нацюнальну програму шформатизаци -

Законодавство Украши- zakon.rada.gov.ua/go/74/98-вр

7. Електронш iнформацiйнi ресурси бiблiотеку шднесенш iнтелектуального i духовногопотенцiалу украшського сустльства/ [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, Л. А. Дубровша та ш] / НАН Украши, Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського. - К.,2011 - С. 6-7.

8. Лобузша К.В. Технологи оргашзаци знан-невих ресурсiв у бiблiотечно-iнформацiйнiй дiяль-ностi: монографiя / Катерина Лобузша; вщп. ред. О. С. Онищенко; НАН Украши, Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського. - К., 2012.

9. Електронш шформацшш ресурси бiблiотек у шднесенш штелектуального i духовного потенць алу укра1нського суспiльства.Монографiя. / [О. С. Онищенко, Л. А. Дубровша, В. М. Горовий та ш.] ; НАН Украши, Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського. - К. : НБУВ, 2011.

10. Див. про це: Биков В. Ю. Мобшьний прос-пр i мобшьно орieнтоване середовище штернет-ко-ристувача: особливостi модельного подання та освiтнього застосування [Електронний ресурс] / В. Ю. Биков // Шформацшш технологи в освiтi. - № 17 . - 2013. - С.9-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/itvo 2013 17 3.pdf. - На-зва з екрана. П. Мшакша. Новi тенденцй' оргашзаци науково-комушкацшно1 дiяльностi в Iнтернетi [Электронный ресурс] / Вюник Харк1всько1 державное' академй' культури // Збiрник наукових праць за заг. Редакщею В.М. Шейка. - Випуск 36. - 2012р. -Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/.../36-2-20.pdf. — Назва з екрану та iн.

11. Див. н.п.: Перспективи розвитку недер-жавних аналгтичних центрiв Украши. Укра1нська освгтня програма ринкових реформ,М1жнародний фонд «Вщродження», Фонд «Демократичш шщативи», К., 2000; Горовий В.М.нацюнальш ш-формацiйнi процеси в умовах глобалiзацil:моно-графiя/ В.М.Горовий; ввдп. ред.. О.С.Онищенко; НАН Украши, нац. б-ка Украши iм.. В1 Вернадського. - Ки1в, 2015.- С.128 - 192.

12. Постчеловечество / Научный редактор М.Б.Ходорковский. - М.: Алгоритм, 2006. - С.7.