CC BY
10SOCIAL SCIENCES
Б1БЛ1ОТЕЧН1 УСТАНОВИ У ЗАДОВОЛЕНН1 ПОТРЕБ КОРИСТУВАЧА 1НФОРМАЦ1ЙНОГО СУСП1ЛЬСТВА
Горова С.В.
Фонд npesudenmie Украти Нацiональноï 6i6niomeKU Украти
ÎMeni В. I. Вернадського, старший науковий cniepo6imHUK, кандидат наук is соцiальних комуткацш,
м. Кшв
LIBRARY INSTITUTIONS TO MEET THE NEEDS OF THE USER INFORMATION SOCIETY
Horova S.V.
Fund of Presidents of Ukraine of the National Library of Ukraine
named after V.I. Vernadsky, Senior Researcher, Ph.D. in Social Communications,
Kiev
АНОТАЦ1Я
Процеси шформатизацп украшського сустльства, штенсифжащя в ньому шформацшних обмшв, cyrreBÎ змши в сввдомосп члетв сустльства, яке на сьогодн вже значною мiрою вщповвдае ознакам iH-формацiйного, е важливими факторами оновлення сучасно1 бiблiотечноï дiяльностi. У зв'язку i3 цим е не-обх1дним та важливим виокремлення, прогнозування характерних рис майбутнього користувача i в зв'язку з цим корегування пiдготовки бiблiотечних технологiй та розвитку бiблiотечних електронних перiодичних видань.
ABSTRACT
The process of informatization of Ukrainian society, intensifying it exchanges information, significant changes in the consciousness of society, which today are largely responsible information signs are important factors in modern update of library activities. In this regard, it is necessary and important to isolate, predict the characteristics of the future user and, in this regard, adjust the preparation of library technologies and the development of library electronic periodicals.
Ключовi слова: шформащйт потреби, шформацшний ринок, користувач, бiблiотечнi установи, iH-формацшно-аналгтичт центри, штернет-технологп, мониторинг шформацшних потреб.
Keywords: information needs, information market, user, library establishments, information and analytical centers, Internet technologies, monitoring of information needs.
Постановка проблеми: постшний мониторинг нових явищ у системi сустльних запипв до бiблiо-течно! роботи уже зараз мае важливе значения для шдвищення ефективносп дiяльностi бiблiотечних установ в умовах розвитку шформацшного сустльства. З ним мае пов'язуватись i розробка стратеги комплектування новою шформащею, i вдоскона-лення методик бiблiотечноi роботи.
Аналiз останнiх досл1джень i публiкацiй. Ро-зробкою питань по данш проблематицi займаються вiтчизнянi та зарубiжнi науковцi, а саме О. С. Они-щенко, Л. А. Дубровша, В. М. Горовий, Добко Т. та шш, проте сучасний с^мкий розвиток шфор-мацiйного сустльства постшно дае новий матерiал для науково-практичних узагальнень.
Метою е розгляд можливих впливiв на фор-мування майбутнього користувача бiблiотеки та пе-рспективи розвитку бiблiотечних електронних пе-рiодичних видань.
Виклад основного матерiалу. Науково-техт-чний прогрес забезпечуе виробництво обсягiв шфо-рмацп, якi не доцiльно i не можливо утримувати в людськiй пам'ятг Не доцiльним таке утримання е тому, що основний обсяг ще1 iнформацiï не може бути використаний у повсякденному життi кожно1 окремоï людини i, таким чином буде безглуздим тя-гарем. Не можливим збереження величезних i стрь мко зростаючих обсягiв iнформацiï в пам'яп людини е у зв'язку з тим, що пам'ять бюлопчно1 людини розвивалась у ввдповщносп з ïï бiологiчним розвитком, слугувала цьому розвиту, розвивала ресурс запам'ятовування насамперед в iнтересах за-безпечення бiологiчного i, на певному етапi, соща-льного розвитку шдиввда. Можливостi бiологiчного механiзмy, таким чином, обмежують обсяги за-пам'ятовувано1' шформацп без фyнкцiональних по-рушень оргашзму потребами iндивiда або ж, в су-часних умовах, обсягами шшо1 iнформацiï, що за-мiщyе природн потреби.
Таким чином, шформацшш ресурси, що ство-рювались в процесах розвитку соцiальних вiдносин в середовищi людей, з розвитком цього середовища стали збертатися за межами людсько! пам'яп.
Зовнiшнe для людини нагромадження шфор-маци ввдбувалося шляхом фгксаци и на тих чи ш-ших матерiальних носiях. Мюця зберiгання таких носив тзшше стали називати бiблiотеками. За формою використання основних матерiальних носив еволюцш бiблiотечноl справи можна роздiлити на три основш етапи: етап допаперових носив, етап носив паперових та етап використання носив елек-тронних.
У рiзних народiв допаперовий етап шформа-цiйних носив зводився до використання рiзноманi-тних щдручних матерiалiв, на яких фжсувалося письмо. Це могла бути берестяна кора, дерев'яш дощечки, написи, виачеш на каменi,зробленi на пашруа, на спецiально обробленiй кож1 тварин чи видавленi на листках металу, зробленi на глиняних табличках та ш.
Революцiйним етапом у розвитку бiблiотечноl справи стало винайдення паперу i пiзнiше - техно-логiй друку, що дало можливють поширення писе-мно!, а попм i друковано! шформаци, привело до задоволення зростаючо1 сусшльно1 потреби в дос-тупi до шформаци все новим i новим користувачам шляхом створення i поширення бiблiотечних уста-нов. У цих закладах в якосл допом1жних чи рари-тетних збер^алися також i iнформацiйнi джерела на шших носiях.
1сторично новий етап у розвитку бiблiотечноl справи пов'язаний iз розвитком електронних шфо-рмацiйних технологiй, як самостiйного етапу розвитку бiблiотечноl справи, комп'ютеризащею бiб-л1отек, включениям !х в якосп самостiйних базових елементiв у розвиток шформацшних обмiнiв на ос-новi iнтернет-технологiй. Цей перiод хронолопчно пов'язаний iз розвитком постiндустрiальних проце-сiв друго1 половин ХХ столтгтя, з розвитком шфор-мацiйного етапу сустльного розвитку. Цей етап у житп суспiльства пов'язаний iз глобальною шфор-матизацieю, процесом розширення можливостей доступу до iнформацiйних ресурсiв, до можливосп !х використання i збагачення для всiх категорiй на-селення нацiй i держав. У цьому процесi бiблiотечнi установи як загальносусшльш iнформацiйнi центри набувають, безсумнiвно, особливо важливого зна-чення.
На нинiшньому етат розвитку шформацшно1 дiяльностi бiблiотечнi установи, виконуючи сус-пiльнозначимi функци, посилюють природнi влас-тивостi людини, пов'язаш iз розвитком шформацш-но! сфери життя суспiльства:
1. Вони розкривають змiст сво1х фондiв, готу-ють шформацшш ресурси до ефективного використання з урахуванням специфши дiяльностi всiх ка-тегорiй користувачiв, тематичного групування ввд-повщно1 iнформацil для використання при реал1заци програм i конкретних планiв суспiльного розвитку; сприяють розвитку системи соцiальних iнформацiйних комушкацш сучасного суспiльства,
в тому числ1 розбудовi в1дпов1дних сайтiв, напов-нення !х високояк1сною, необхiдною для реатзаци завдань iнновацiйного розвитку iнформацieю, за-безпечують, таким чином, реальний доступ до вгг-чизняних iнформацiйних ресурав всiм категорiям користувачiв, сприяючи ефективному викорис-танню цих ресурсiв як у режимi сучасного бiблiоте-чного обслуговування, так i з розвитком рiзних форм дистантного обслуговування.
При цьому сучасна людина мае можливiсть отримати уявлення про змют наявних у розпоря-дженш суспiльства iнформацiйних фондiв, що роз-мiщенi в бiблiотечних установах, в тому чи^ тих, що знаходяться на паперових та iнших традицшних нос1ях i при потребi використовувати !х у сво1й дi-яльносп, для п1двищення освiтнього рiвня, з до-звiльевою метою та ш З урахуванням процесу зближення науково1, науково-iнформацiйноl сфери з виробничою д1яльшстю розширення доступу до iнформацiйних ресурав сприяе розвитку трудово1 активностi людей, тдвищенню ефективностi !х су-спшьно корисно1 дiяльностi.
Важливе довiдково-пiзнавальне значення для потенцшних користувачiв бiблiотечними устано-вами мае розвиток сайтiв цих установ. Ця форма зв'язк1в iз користувачами сприяе розвитку iнтерак-тивного спшкування, зростанню активностi сучас-них людей iв iнформацiйнiй сферi.
В сучасних умовах «не змiнюючи сутносп самого процесу обслуговування, служба ДБО викори-стовуе можливостi для задоволення шформацшних запипв користувачiв, новi 1Р використовуе за но-вими технолопями, що значним чином сприяе його ефективносп. ДБО е сферою бiблiотечно-iнформа-цiйноl дiяльностi, яка найбшьш швидко вiдчувае змiни технологiчного середовища та змушена адекватно реагувати на вимоги та запити користувачiв, як1 змiнюються вiдповiдно до сощально-комушка-тивно1 ситуацil» [1].
Доступу до сучасних шформацшних ресурав сприяе активна участь бiблiотечних установ у розвитку вае1 системи iнших шформацшних комушкацш. Включаючись у використання можливостей доступу до шформаци через цю систему i окремi користувач^ i соцiальнi структури нашого сустль-ства в процесi свого розвитку i органiзацil д1яльно-стi мають можливостi використовувати як1сну iн-формацш бiблiотечних фондiв, все бiльш повне ро-зкриття яких дають бiблiотечнi комп'ютернi iнформацiйнi технологil. Таким чином, сучасна людина з допомогою бiблiотечних установ мае можливють озброиись вам шформацшним ресурсом, що становить нацiональну культурну спадщину мину-лих покол1нь, спиратися в свош дiяльностi, у своему розвитку на цю шформацшну основу, брати участь у розвитку нацюнального шформацшного простору в умовах глобальное' iнформатизацil, спираючись на нацюнальш iнформацiйнi ресурси, що е дороговказом у новому шфотворенш.
Сучаснi бiблiотечнi установи в процесi свого розвитку, оволодшня iнтернет-технологiями нада-ють допомогу сучаснiй людинi в реалiзацil себе як
елементарно! структурно! складово! глобал1зова-ного сустльства.
2. Вони здiйснюють вивчення нових масивiв виготовлювано! суспiльством шформацп, процесу поповнення глобальних iнформацiйних ресурсiв та ресурав нацiонального iнформацiйного простору; подготовку системи iнформацiйних, шформацшно-анал1тичних та аналггичних видань iз характеристикою шформацшних процесiв сучасностi для р!з-них категорiй користувачiв в режим «шформащя -про шформацш», здшснення ввдбору ново! шфор-мацii, необхщно! для вирiшення актуальних за-вдань сустльного розвитку, як в друкованому, так i в електронному вигляд^ збагачення цiею шформа-цiею власних фондiв i передача в необхвдних обся-гах замовникам.
На рiвнi спiлкування з глобальними шформа-цiйними ресурсами конкретна людина, чи соща-льна структура мае суттев! проблеми. З одного боку, щ ресурси мiстять в собi найновiшi здобутки людського розуму, найперспективнiшi технологи, використання яких е основним фактором сучасно! конкурентоздатностi в глобалiзованому свiтi. З ш-шого - високояк1сна i корисна шформац!я знахо-диться в масивах шформацп мало яшсно!, або ж зовам неяшсно! чи нaвiть шидливо!. I з розвитком ш-формацшного виробництва, включенням до цього процесу все бшьшого числа мaлоквaлiфiковaних людей, зростaючi обсяги низькояшсно! iнформaцii гублять в сво!х масивах iнформaцiю яшсну, кори-сну, ту,на яку робиться запит. Знаходити И корис-тувачу стае все важче. При цьому, як1сне програмне забезпечення пошукових систем лише частково до-помагае у виршенш данно! проблеми.
I лише допомога бiблiотечних установ, як су-часних iнформaцiйних центрiв, пiдключення до ще! дiяльностi !х професiйних шформацшних пращв-ник1в, що вивчають змют iнформaцiйних мaсивiв, здiйснюють вiдповiдне шформування, вiдбiр зпдно з замовленнями потрiбноi суспiльству шформацп -дае найповшшу можливiсть сучaснiй людинi шви-дко i продуктивно зорiентувaтися в шформацшних масивах i одержати необх1дну для використання яшсну шформацш, не загубитися в нiй, оптимально використовувати в сво!й дiяльностi крaщi здобутки людсько! думки i стати у використанш напра-цьованих вам сустльством iнформaцiйних ресур-сiв практично всесильною.
При цьому, привертае до себе увагу те, що ввд-повiдно до змiн поглядiв на оргашзацш шформацп та пошукових систем глобально! мереж! з'явля-ються нов! технолопчш модел1 щодо принцитв проектувaиия й створення веб-ресурав. В даному контекст!, сл!д зазначити, що сьогодш, як альтернатива визнаним комерцшним професшним наукоме-тричним системам швидко розвиваються науков! сощальш мереж1 та системи електронно! перюдики вщкритого доступу. Ц системи мають б!льш демо-кратичний характер та е загальнодоступними. За умов коректного представления наукових публжацш у системах вщкритого доступу, вони мо-жуть сьогодш завдяки розвитку шструменпв се-
мантичного вебу надати надзвичайно корисну íh-формацш науковим дослвдникам. 1де! моделi се-мантичного вебу (Web 3.0) грунтуються на тому, що додавання певно! структури даних (метаданих) неструктурованому контенту глобально! мереж ро-бить його б№ш зрозумiлим пошуковим роботам, що у свою чергу дае можливють перетворити ресурси штернету в аналог бази даних [2].
Модель технолопчно! платформи Web 3.0. за-галом мютить так! основнi ще!, як створення шфо-рмацiйного ресурсу спещалктами на базi сучасних технологш та перетворення неструктурованого змь сту глобально! мереж1 в базу даних. Особливого значення набувають iнтелектуальнi лшгвютичш технологи, як1 будуть усувати неоднозначшсть пошукових вiдповiдей (синошмш, омонiмiю тощо). Я за-значае Лобузша К. В., Web 3.0 мае спрямувати íh-терес на бiблiотечнi технологi!, оскiльки саме в них накопичений великий досвiд упорядкування знань. 1де! цiе!' моделi повшстю збiгаються з основною функцiею бiблiотеки - бути посередником мiж íh-формацiйною сировиною та користувачем. Все це мае тднести роль бiблiотекаря як iнформацiйного експерта та менеджера знань, який буде професiйно описувати електронш ресурси, формувати штелек-туальне iсторико-культурне та наукове елек-тронне середовище [3].
Поряд iз цим, з активним розвитком виробництва шформацшних ресурав в глобальному масш-табi набувае гостроти проблема загально! ушфша-цп. I! нейтралiзацiя, збереження нацiонально! свое-рiдностi пов'язна iз органiзацiею збереження i розвитку масивiв суверенно! шформацп, що мае фундаментальне значення для розвитку нацюналь-ного шформацшного виробництва в умовах глоба-лiзацi!, сприяння розвитку системи шформацшно! безпеки нацiонального iнформацiйного простору, протистоянню негативним iнформацiйним впли-вам.
Цей процес також сприяе активному вхо-дженню у взаемовигщну систему мiжнародних íh-формацiйних обмiнiв, змiцненню кооперативних зв'язшв у сферi бiблiотечно! дiяльностi на национальному рiвнi i в умовах здшснення нацюнально! íh-формацшно! полiтики - на мiжнароднiй ареш. Таким чином, бiблiотечна система створюе умови для активiзацi! шформацшних обмшв найбiльш яшс-ною шформащею, сприяе розвитку iнформацiйно! дiяльностi i шформацшним обмiнам сво!х користу-вачiв.
Таким чином, дiяльнiсть бiблiотечних установ не втрачае сво!х перспектив з поширенням штер-нету, а сприяе оргашзацп iнформацiйно! дiяльностi i мае стати дiевим важелем пщтримки сощально ак-тивнiй частинi членiв сустльства в розвитку шформацшних процеав. «Сучасний етап розвитку сустльства характеризуеться високою роллю шформацшних процесiв, в яких товарним продуктом е не матерiальнi об'екти, а шформащя; при цьому факт, що наука стала виробничою силою, вимагае якнаш-нтенсивнiше вводити в оборот цей продукт. Потрь бно мати на увазi i характерне для наших дшв ма-
сове зрощення науки з виробництвом, коли новi на-уковi 1де1 вплюють в найкоротшi строки у здава-лося б таких галузях, що далеко знаходяться вiд науки; - так характеризуемся iнформацiйне значення науки вже на стартi ново1, шформацшно1 ери» [4].
Хоча сучасна мережа бiблiотечних закладiв в Укрш'ш, як i в уах постсоцiалiстичних кранах, по-чинаючи iз найкрупнiших, насьогоднi далеко не вь дповiдае сучасним суспiльним вимогам до них, як до шформацшних, науково-шформацшних центрiв, однак, останнi десятирiччя все ж дало поштовх до !х суттевого оновлення [5].
Комп'ютеризащя бiблiотечноl дiяльностi в останне десятирiччя дало поштовх для розвитку ви-давничо1 дiяльностi бiблiотек i зокрема - поши-рення електронних iнформацiйно-аналiтичних про-дуктiв з тематичними характеристиками, шформа-цiйно-аналiтичним анал1зом необхвдних для розвитку суспшьства iнформацiйних ресурсiв. Зва-жаючи на характернi особливостi перiодичних електронних видань, що дають можливють для осмис-леного системного анатзу iнформацiйних масивiв, з яких ввдбуваеться комплектування фондiв, наяв-ностi шформацшних ресурав, необх1дних сучас-ному користувачевi у фондах бiблiотеки, анал1зу процеав оновлення нацiональних суверенних ресурав i !х суспiльного використання, ^ нарештi, вияв-лення потенцшно1 затребуваносп громадян Укра-гни в шформацшному забезпеченнi, можна ствер-джувати, що такого роду видання мають ефективно сприяти осмисленню всього iнформацiйного про-цесу в Украш.
При перетворенш методики використання такого роду видань iз спорадично використовуваних окремими бiблiотечними установами в об'еднану систему !х використання в масштабах вае1 бiблiо-течно1 системи, вони можуть у сукупностi давати повне уявлення як про сучасне вiтчизняне шфотво-рення.
Перiодичнi електроннi видання при оргашзо-ваному !х використаннi можуть вщчутно сприяти активiзацil процесiв, пов'язаних iз виробництвом вичизняно! шформацп. У цьому виробництвi най-бiльш ефективним сегментом е продукування нау-ково1 шформацп, шформацп, пов'язано1 iз виршен-ням науково-прикладних завдань суспiльства, пе1, що мае забезпечувати його iнновацiйний розвиток. В останнш час з'явилося чимало публшацш, пов'язаних iз проблемою активiзацil бiблiотечних установ, особливо наукових, в науковому процесi. В них справедливо зауважувалося про необхiднiсть тiсних партнерських зв'язк1в наукових установ з бь бл1отеками як сучасними iнформацiйними центрами по анатзу великих масивiв шформацп i подготовки И до ефективного використання у найз-ручнiшiй для користувача формi. Таким чином по-передня пошукова робота в дослвдженнях може бути перекладена на шформацшних пращвнишв бь бл1отеки, а науковi працiвники зможуть концентру-ватися на науковш роботi. Перiодичнi електроннi видання, ввдповщно, зможуть стати для науковщв (а в реальному досвiдi - вже стають) орiентиром у
нових шформацшних ресурсах, що вщповвдають проблематищ дослвджень.
Цi видання у своему стил^ сво1ми жанрами в рамках творчо1 спiвдружностi з науковими структурами зможуть ефективно шформувати як вичизня-них користувачiв, так i зарубiжних, про новi здобу-тки украшських вчених.
Такий напрям д1яльносп сприятиме вирi-шенню проблеми бшьш тiсного наближення про-цесу продукування науково1 iнформацil до потреб, пов'язаних з розвитком нашого суспiльства i необ-хiднiстю активного включення його в процес мiж-народного сшвробггаицтва. Даний аспект дiяльно-стi сприятиме дуже необхiдному в наш час розвитку прогностичних пiдходiв, пов'язаних iз плануванням наукових досл1джень, необхвдтстю постановки в цьому напрямi д1яльносп завдань на випередження i т.д.
У зв'язку з актуатзащею в украшському сус-пiльствi проблем, пов'язаних iз необхiднiстю нау-кового анал1зу специфiки розвитку внутрiсуспiль-них процеав в Укрш'ш, пошуку власного, нацюна-льного шляху у розвитку суспшьства, дуже актуатзуеться роль бiблiотечних установ, точшше - !х фондiв, в якосп орiентирiв для утвердження на-цiональноl самобутностi на сучасному рiвнi, синтезу нових характерних особливостей сучасносп з нацiональною традицiею, що дуже важливо в акти-вiзацil глобальних впливiв. Перiодичнi електроннi видання в реал1зацп даного завдання можуть бути дуже ефективним засобом орiентацil в системi електронних ресурав.
Бiблiотечнi електроннi ЗМ1 при використанш уже наявних lхнiх можливостей, i тих, що з'яв-ляться у процеа !х розвитку в цшому можуть стати ефективним iнструментом орiентацil у все зростаю-чих обсягах шформацп, в особливостях процесу !х обробки, включаючи застосування комп'ютерних технологiй, i формуванню пропозицiй для !х вико-ристання.
Таким чином, шформацшна дiяльнiсть бiблiо-тек сприяе тдвищенню ефективностi сучасного iн-формацiйного базису, що е основою розвитку, за визначенням О. С. Онищенка, е стратепчним ресурсом держави [6].
Комп'ютерш технологи дали змогу тднятися в iнформацiйних процесах в1д конкретики до ана-лiзу узагальнюючо1 шформацп [7], що е предметом анатзу перюдичних електронних видань.
В останне десятирiччя спостерiгаеться також бурхливий розвиток все бшьш високопродуктив-них шдиввдуальних засобiв для користувачiв, що допомагають !м включатися в сучаснi шформацшш обмiни, використовувати ресурси бiблiотечних фо-ндiв, iнших iнформацiйних центрiв, в тому чи^ й в дистантному режимi [8].
Iндивiдуальнi комп'ютерш системи дають можливють вам сво1м користувачам не лише знайо-митись iз iнформацiйними ресурсами, не лише використовувати !х у вадповадносп зi сво1ми потребами, але й включати- ся в процес творення ново1 iнформацil й, що показово, представляти И сустль-ству.
У зв'язку з досягнутими вже результатами ш-форматизацп укра1нського сустльства, учасп все бшьшого числа користувач!в також ! в шфотво-ренш актуал1зуеться проблема рацюнального використання сучасного неконтрольованого процесу не-оргашзованого шфотворення для ор!ентацп його в напрям! сустльно значущо! шформацшно! д!яль-носп [9].
Сьогодш робляться спроби вивчення ! узагаль-нення стихийного шфотворення у б!блютечних ЗМ1. Так, в НБУВ у ведант «Громадська думка про пра-вотворення» [10] та в бюлетенях «Сощальш мереж! як чинник шформацшно! безпеки» [11], анал!зу-ються тематичш тдб!рки блогерсько! шформацп, розкриваються можливосп використання сощаль-них мереж у формуванш громадянського сустльс-тва, управл1нсько! та економ!чно! д!яльносп, вирь шення проблем сустльно! безпеки та ш.
Процес все бшьшого поширення персонально! комп'ютерно! техшки, р!зномаштних шдиввдуаль-них засоб!в роботи з шформащею створюе умови для об'еднання р!зноматтних штереав, самоорга-шзацп нових людських стльностей, що е рушш-ною силою подальшо! структуризаци сустльства. Б!блютечш перюдичш електронш видання мають можливють, анал!зуючи вщповвдш запити на шфо-рмацш, сприяти узагальненню цього сустльного процесу, тдгримувати його вщповщним шформа-цшним забезпеченням, шформащею про змют б!б-л1отечних фонд!в, що можуть представляти штерес для д!яльносп нових сустльних об'еднань.
Таким чином, щ видання сприяють тому, що «технолопчна револющя на шформацшно-комп'ютернш основ! у сощально економ!чному се-редовищ! призводить до того, що ...електронна культура забезпечуе загальне залучення ! причетшсть до сощальних просторово тимчасових структур».
Дуже важливою для осмислення складних ш-формацшних процеав, пов'язаних !з застосуван-ням потужно! комп'ютерно! техшки, може бути роль перюдичних електронних видань у б!блюте-ках. 1х особлива важливють обумовлюеться тим, що !х джерельна база - це власне масиви структу-ровано! шформацп в процес! !х еволюци тд впли-вом сустльнокорисно! обробки. Варто зазначити, що масиви шформацп глобального шформацшного простору не йдуть ш в яке пор!вняння !з масивами на шших юнуючих ноаях у найб!льших б!блютеках свггу. Сустльно! практики оперування такими масивами в юторп сустльства не юнувало. I хоча мо-гутш комп'ютерш системи й !х об'еднання струк-турують дану шформацш, в тш чи шшш м!р! забез-печують прийнятне и використання, глибинш уявлення про дан! процеси ще попереду. Перюдичш електронш видання б!блютек можуть вщчутно сприяти усвщомленню цих процеав ! виробленню выдповыдного реагування на них.
Зазначеш вище основш тенденцп розвитку ш-формацшних процеав потребують квал!фжованого осмислення, а значить - потребують спещалюпв високо! квал!ф!каци. Тому, ефектившсть шформацшних процеав прямо пов'язуеться !з ефективш-стю використання людського фактору як основного
у розвитку шформацшно! системи сустльства. В наш час вщбуваеться поступова, можливо не зовам оперативна, адаптащя кожно! людини до сучасних шформацшних реалш. I в цш адаптацп б!блютечш установи як шформацшш центри поспндустр!аль-ного сустльства мають вщграти суттеву роль [12]. Ця роль матер!ал!зуеться ! в представленш сустль-ству сучасних технологш використання б!блютеч-них ресурав, ор!ентацп в глобальному шформацш-ному простор!, ! в практичнш допомоз! в ефектив-ному використанш шформацшних ресурав. Вона може збшьшити свою д!евють розвитком вах на-прям!в шформацшно! д!яльносп й насамперед розвитком перюдичних електронних видань. Варто за-уважити також ! наступне: серед оргатзацшних фа-ктор!в, що впливають на розвиток циркуляцп !нформац!! в соц!альних !нформац!йних комушка-ц!ях суттеве м!сце в1дводиться факторам, пов'яза-ним !з розвитком шформацшних ринк1в, як1сно нового етапу у сфер! !нформац!йних обм!н!в. Особли-в!стю цього етапу е оргашзащя системи !нформац!йних обм!н!в з гарантованим використан-ням !нформац!йних ресурс!в.
Дослвдники прогнозують суттев! зм!ни в стру-ктуруванн! !нформац!! в!дпов!дно до запипв ринку, вдосконалення маркетингово! д!яльност! [13].
Можна прогнозувати, що розвиток цього про-цесу накладе суттевий в!дбиток на нацюнальний !н-формац!йний прост!р. У ньому важливу роль мають вщгравати б!бл!отечн! установи, як як1сно нов! по-р!вняно з !снуючими банками - банки шформацп. I ринков! вщносини в шформацшнш сфер! обов'яз-ково будуть пов'язан! !з розвитком шформацшно!, шформацшно-рекламно! та маркетингово! д!яльно-ст! б!бл1отек.
Сл!д зауважити, що вдосконалення шформацшних обмшв у рамках цього оргашзму е д!алек-тичним процесом. З одного боку вони забезпечують потреби в нов!й, актуальн!й шформацп, з шшого -сприяють загальнш ун!ф!кац!!. I для збереження на-ц!онально! самобутност!, розвитку власного шформацшного виробництва на баз! нацюнальних тради-ц!й, для позиц!ювання в якосп повноправного партнера в м!жнародних в!дносинах, в !нформац!йних обмшах важливою проблемою е орган!зац!я шформацшно! безпеки, збереження нацюнальнох ! куль-турнох традиц!! ! розвиток суверенних шформацшних ресурав. У забезпеченш виршення дано! про-блеми б!блютечна система Укра!ни, як структурована, значною м!рою орган!зована система збереження ! використання наявних у розпоря-дженн! в!тчизняних користувач!в шформацшних ресурав, мае суттеве значення.
Основою будь-яко! культури е нац!ональн! ду-ховн! ц!нност!. I якщо культура втрачае моральне начало, сусп!льство занурюеться в хаос. Форму-вання високодуховно! особистост! стае одним з центральних наирямк1в виховання громадянина, ! тому набувае державно! ваги. Тод! як б!блютекам, в свою чергу, выводиться активна роль у формуванн! шформацшно! культури, збереження культурно! та духовно! спадщини [14]. «Багато раз!в людська культура наражалася на небезпеку повного знищення
i сво1м порятунком, сво1м ввдродженням вона зо-бов'язана збереженню писемних пам'яток i книг у бiблiотеках. Мало того, збори писемних пам'яток в рiзних мiсцях культурного свиу стали магнiтом, який притягуе до себе вах, хто прагнув до знання, i чим бiльшими були щ збори, тим бiльше було тя-жшня» [15].
Сфера культури - складова системи духовного здоров'я наци. I для його збереження необх1дна чь тко позначена i недвозначно висловлена керiвницт-вом держави пол1тика в галузi культури. Змщнення ще1 сфери - справа всього громадянського сустль-ства. Необхвдно чпгсе визначення державного покровительства д1яльносп бiблiотек, активiзацil дiя-льностi бiблiотечни установ у збереженнi традицш-но! нацюнально1 культури i и духовно-морального ядра [16].
1з впровадженням у бiблiотечну сферу елект-ронних шформацшних технологiй, саме ця сфера д1яльносл даних установ стае найбiльш вразливою до рiзноманiтних форм негативних впливiв, що шквдливо дшть на вичизняш iнформацiйнi ресу-рси, може щддаватися прямим впливам шбертеро-ризму.
Розвиток техшко-технолопчно1 бази шформа-тизаци, розширення доступу до виробництва й ви-користання iнформацiйних ресурсiв необмеженим масам користувачiв створюе зростаючi можливостi не лише для впровадження електронного самовря-дування та для волевиявлення законослухняних громадян [17]. Доступ до шформаци', до можливо-стi И продукування практично без обмежень надае також можливостi для прояву антисоцiальних дш, мотивованих ввдверто злочинними чи просто без-вiдповiдальними намiрами. I тому, ще досить сла-бк1 в комп'ютерному оснащеннi, в програмних ан-тивiрусних та iн. продуктах, бiблiотечнi установи нерiдко стають жертвами шшдливих для !х фондiв програмних розробок та неяк1сно1 шформаци'.
Сл1д зазначити, що при цьому розвиток техно-логiй негативного впливу на шформацшну шфра-структуру досьогоднi вiдбуваеться швидше, нiж вь дповiдних засобiв протиди'. Це пояснюеться не лише засекречуванням подiбних розробок в най-бшьш просунутих у комп'ютеризацп кранах, вико-ристанням !х насамперед в оборонних штересах. У нацiональному вимiрi наявна пасившсть значною мiрою пояснюеться насамперед недостатшм усвь домленням таких небезпек на рiвнi прийняття зага-льносустльних рiшень, що, у свою чергу, пояснюеться недостатньою комп'ютерною грамотшстю, недостатнiм усвiдомленням ролi комп'ютеризацп у сучасному суспiльствi. Недостатню активнiсть у протиди негативним впливам на власш шформа-цiйнi ресурси проявляють сьогодш також i бiблiо-течнi установи. Зовам поза увагою дане питання лишаеться в !х iнформацiйно-аналiтичних видан-нях.
У той же час, спостертаеться урiзноманiт-нення засобiв кiбервторгнення в мережу електрон-них iнформацiйних комушкацш: зростае число комп'ютерних вiрусiв i черв'як1в, урiзноманiтню-
ються, вдосконалюються мехашзми впливу лопч-них бомб, троянських коней, нейтралiзацiя яких стае все бшьш складною.
Поряд iз цим, спостертаеться розвиток рiзних форм хакерсько1 солiдарностi аж до оргашзацп ско-ординованих протиправних акцiй [18]. Цей процес розвиваеться на фонi нескоординованосп, неорга-нiзованостi бiблiотечних структур в боротьбi з не-гативними впливами на !х ресурси.
При всьому цьому перед вiтчизняною бiблiоте-чною системою стоять уже досить тривалий час вь домi проблеми, що вимагають уваги й реагування. Серед них:
- вщставання в оснащеннi сучасними програм-ними засобами обробки електронних шформацшних ресурав, а також для нейтратзаци наявних к1-берзагроз (програм «антивiрус» i т. д.), та недоста-тне забезпечення у зв'язку з цим ефективного функцюнування бiблiотечних установ як сучасних iнформацiйних цен^в;
- повiльне входження в мiжнароднi бiблiоте-чнi об'еднання, нерозвинута участь у стльних проектах, що дае змогу на практицi познайомитись iз новiтнiми технолог1ями, стандартами в шформа-цiйнiй сферi, мiжнародною практикою шформацш-ного маркетингу та ш. Налагодження рiвноправ-ного, у ввдповвдносп з нацiональними iнтересами Укршхни сшвробггаицтва мае сприяти пiднесенню технологiчного рiвня вiтчизняноl iнформацiйноl дi-яльностi до потреб сучасносп, до забезпечення ефективного функцюнування нацюнально1 iнфор-мацiйноl сфери;
- ввдсутшсть координацil iз заруб1жними бiб-лiотечними установами i !х об'еднаннями в боро-тьбi проти злочинностi в iнформацiйнiй сферi;
- ввдсутшсть ефективно1 методично1 спiвпрацi в середовищi вiтчизняних бiблiотек стосовно ввдп-рацювання технологiй збереження i поповнення вi-тчизняних iнформацiйних ресурсiв, оргашзаци вiд-пов1дно1 iнформацiйноl, iнформацiйно-аналiтичноl дiяльностi.
При всьому цьому, досвiд розвитку iнформа-цiйноl дiяльностi сучасних бiблiотек свiдчить про те, що техшко-технолопчний, а також пов'язаний з ним економiчний фактори впливу не е вичерпними, хоча й дуже важливими, факторами впливу на вiт-чизняш iнформацiйнi ресурси. Дана обставина ви-кликала стурбованiсть i була вперше помiчена дос-л1дниками США. Вони першими звернули увагу на те, що в рамках розвитку глобального шформацш-ного простору, налагодження ефективного функць онування мережевих комунiкацiй, зазнають зроста-ючого впливу сувереннi масиви шформаци вах держав, i в тому чи^ - сучасних держав-лiдерiв [19].
Мова в даному випадку йде не стiльки про те-хнiко-технологiчнi аспекти впливу (хоча науково-технологiчний прогрес за межами США може за-безпечувати i такого ряду виклики), а про впливи на рiвнi змiстовому: проникнення в масиви суверенное' iнформацil чужор1дно1 для них шформаци з не зав-жди очiкуваними наслiдками для сощального розвитку в майбутньому. Практика активное' роботи в
шформацшному просторi Украши пвдтверджуе цi висновки. Паралельно з ними iнформацiйнi пращв-ники спецiальних структур по робот з електрон-ною iнформацiею НБУВ на власному практичному досвiдi переконуються у важливостi ввдслвдкову-вання таких зарубiжних впливiв, використаннi для цього перюдичних електронних видань [20].
Важливим питанням оргашзацп безпеки шфо-рмацiйних ресурсiв е також зважений, вивiрений пвдхвд до використання пе! !х частини (б№шо! на-сьогодш), що зберiгаеться на паперових нос1ях i сьогоднi пвддаеться оцифруванню. Мова йде про значнi обсяги високояшсно!, створено1 й апробова-но! багатьма покол1ннями украшського народу ш-формаци. Якраз ця iнформацiя належить у сво!й бь льшостi до нацюнального надбання, вiдображае на-цiональну специф^ у ставленнi до проблем навколишнього свiту, е базою для самовдентифша-ци й основою розвитку нацюнальних традицiй в на-уцi, культур^ iнших сферах суспшьно! дiяльностi. Не потребуе зайво! аргументаци переконанiсть у тому, що, активiзуючи свою дiяльнiсть в мiжнарод-них iнформацiйних обмшах, наше суспiльство не повинно розкривати ва наявнi ресурси в шформа-цiйних мережах. Адже навiть при найоптимютичш-ших сценарiях нацiональна шформацшна шфра-структура не зможе повшстю !х захистити вiд нега-тивних впливiв i не санкцiонованого запозичення. Очевидно, основне навантаження на популяриза-цш цих ресурсiв у глобальному шформацшному просторi мае бути покладене на вiдповiднi перюди-чнi електронш видання, за вийнятком особливих, договiрно-презентацiйних актiв м1жнародного спiвробiтництва.
Активiзацiя шформацшно! дiяльностi бiблiо-тек виявляе також значне число проблем, пов'яза-них iз необхвдшстю правового урегулювання нових аспектiв ще! дiяльностi. Електроннi ЗМ1 бiблiотек мають взяти активну участь як у обговоренш цих проблем, так i в наданнi ефективно! допомоги зако-нотворцям у оперативнiй пiдготовцi цих документа. Мова йде i про вивчення вiдповiдного заруб1ж-ного досввду, i про iнформування про змютовну основу шформацп наявних фондiв, що можуть бути використаш у право-твореннi.
Очевидно, що перюдичш електроннi видання можуть бути корисними при оргашзацп в сусшльс-твi масово! виховно! роботи в середовищi всiх кате-горiй громадян, що активно входять в систему сус-пiльних iнформацiйних зв'язк1в, набувають доступу до шформацшних ресурсiв i намагаються робити свiй внесок в шформацшне спiвжиття. Мо-жна прогнозувати, що суспiльство в недалекому майбутньому прийде до рiшения про необхвдшсть створення певних структур, до функцп яких буде входити розкриття можливостей, насамперед, в мо-лодiжнiй аудиторп для самовдосконалення в iнфо-рмацшнш сферi, роз'яснювати правову основу та-ко! дiяльностi, у тому чи^ - неприйиятнiсть такого явища як хакерство.
Висновки. Таким чином, еволюц1я сучасно! бiблiотечноl дiяльностi в контексп розвитку суспi-льно! шформатизацп обiцяе вагомi перспективи для розвитку перюдичних електронних видань.
Перспективи розвитку бiблiотечних електронних перюдичних видань пов'язаш з двома групами завдань, що в1дображають зростаючi суспiльнi за-питами на електроннi iнформацiйнi ресурси, якими комплектуються сучаснi бiблiотеки, якими збагачу-еться !х ресурс в процеа оцифрування основних фондiв, необхвдшсть оперативного iнформувания про цi ресурси вах категорiй користувачiв, а також об'ективною потребою розвитку сучасних шформацшних ввдносин м1ж вiтчизияною бiблiотечною системою i користувачем.
Реалiзацiя цих завдань пов'язана як iз розвит-ком специфiки перiодичних електронних видань, стабшзацп !х видових характеристик, що дуже ва-жливо для правильного орiентувания читацько! ау-диторil в контексп пвдвищення ефективностi сучасно! бiблiотечноl дiяльностi, забезпечення !х функць онального вдосконалення, так i з розробкою i впровадженням iнновацiйних оргашзацшно -техно -логiчних заходiв розвитку цих шформацшно-аналь тичних продуктiв.
Лггература
1. Добко Т. В. Довiдково-бiблiографiчна дiяль-нiсть наукових бiблiотек Нацюнально! академil наук Укра!ни: становлення та розвиток ( ХХ ст. -перше десятилитя ХХ1 ст.) / Тетяна Добко; ввдп. ред. О. С. Онищенко; НАН Укра!ни, Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського, - К., 2013. - С. 257.
2. Лобузша К.В. Бiблiотека 3.0: знання, схо-вища даних, експерти / К.В. Лобузша // Бiблiотеко-знавство. Документознавство. 1нформолопя. — 2012. — № 1. — С. 26—35.
3. Лобузша К.В. Технологи оргашзацп знанне-вих ресурав у бiблiотечно-iнформацiйнiй д1яльно-стi : монографiя / Катерина Лобузша ; ввдп. ред. О. С. Онищенко ; НАН Украши, Нац. б-ка Украши iм. В. I. Вернадського. - К., 2012. - С. 59-60.
4. Милитарев В. Ю., Ягло И. М. Информационная культура эпохи НТР // Информатика и культура. - Новосибирск: Наука. Сиб. Отд-ние, 1990. - С. 96.
5. Горовий В. М. Особливосп розвитку соща-льних шформацшних баз сучасного украшського сустльства. - С. 156 - 157.
6. Онищенко А. С. Национальная библиотека Украины имени В. И. Вернадского как многопрофильный научно-исследовательский центр / А. С. Онищенко, В. Г. Попроцкая // Б-ки нац. акад. наук: пробл. функционирования, тенденции развития. -К., 2003. - Вып. 2. - С. 15-39; Онищенко О. С. Про стан та завдання розвитку в НАН Украши бiблiоте-чно-шформацшно! справи / О. С. Онищенко // Бiбл. вюн. - 2003. - № 5. - С. 3-8.
7. Бичко I. В. Досввдно-практичш джерела ш-знання. Лопко-дискурсивний та штуиивний рiвнi шзнавального процесу / I. В. Бичко, В. Г. Табачков-ський [та ш.] // Фiлософiя. Курс лекцш. - К., 1993. - С. 455-456; Серпенко I. В. !нформатика та
комп'ютерш технологи / Серпенко I. В. - К.: Наук. думка, 2004. - 432 с.; Юзвишин И. И. Основы ин-формациологии: учебник для высш. и сред. учеб. заведений, курсов повышения квалификации и самообразования / И. И. Юзвишин. - М.: Информа-циология: Высш. шк., 2000. - 517 с.
8. Хорошилов А. В. Мировые информационные ресурсы / А. В. Хорошилов - К.: СПб, 2004. - 176 с.
9. Напрями розвитку шформацшного сустль-ства /Лнформацшне сустльство. Шлях Укра!ни. -К.: Ыформ. сустльство Укра!ни, 2004. - С. 52.
10. «Громадська думка про правотворення»: бюлетень оперативних матер!ал1в на баз! анал1зу правово! електронно! шформаци [Електрон. ресурс] // НБУВ. - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/nYub/gdpp/index.html.
11. «Сощальт мереж! як чинник шформацш-но! безпеки» [Електрон. ресурс] // НБУВ. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua.
12. Слободяник М. С. Наукова б!блютека: ево-люц!я структури ! функцш / М. С. Слободяник; НАН Укра!ни, ЦНБ !м. В. I. Вернадського. - К.: Б!бл. вюн., 1995. - 268 с.
13. Давидова I. О. Б!блютечне виробництво в шформацшному сустльство моногр. / I. О. Давидова. - Х.: ХДАК, 2005. - С. 239.
14. Минеева С. Духовность: возродить и приумножить / С. Минеева // Бiблютечний форум Ук-ра!ни. - 2012. - № 3. - С. 17-19.
15. Рубинский К. И. Культурная роль библиотеки и задачи библиотековедения // Императорский Харьковский Университет. Записки. Кн.1. - Х.: Тип. и Литография М. Зильберг и Сыновья, 1910. -
C. 65-96.
16. Белякова Т. В., Камлык И. В. Библиотеки и национальная культура. - [Электронный ресурс]. -Режим доступа. -https://www.google.com.ua/url?sa=t&rct.
17. Глобальные трансформации и стратегии развития / науч. ред. О. Г. Белорус. - К.: Орияне, 2000. - 422 с.; Шейдина И. Л. США: «фабрики мысли» на службе стратегии / И. Л. Шейдина. - М.: Наука, 1973. - 191 с.
18. Интернет-преступность [Электрон. ресурс] // Газета «Сегодня». - Режим доступу: http://archive.segodnya.ua/pdf/12 27/
120207 seg kie 14.pdf.
19. Johnson D. Democratic Values and the Internet // Internet Ethics / D. Jonson; ed. by
D.Langford [etc.]. - 2000. - P. 191-192; Bell D. The Coming of Post-industrial Society: A Venture in Social Forecastin / Bell D. - New York: Basic Books, 1976.
20. «Укра!на: поди, факти, коментарЬ» бюлетень електронно! шформаци [Електрон. ресурс] // НБУВ. - Режим доступу: www.nbuv.gov.ua.
К ВОПРОСУ ОБ ИСПОЛЬЗОВАНИИ ЗАРУБЕЖНОГО ОПЫТА В ПРОФИЛАКТИКЕ ВИКТИМИЗАЦИИ ПРЕДПРИНИМАТЕЛЕЙ
МАЛОГО БИЗНЕСА
Милевич А.С.
Кандидат социологических наук. Профессор РАЕ Производственно-торговая компания «Стальной канат»
Кемерово
TO THE QUESTION OF THE USE OF FOREIGN EXPERIENCE IN PREVENTION OF THE VIKTIMIZATION OF ENTREPRENEURS OF SMALL BUSINESS
Milevich A.S.
PhD in Sociology. Professor PAE Production and trading company "Steel hawser ",
Kemerovo
АННОТАЦИЯ
В статье рассматривается возможность применения зарубежного опыта виктимологической превенции и профилактики в малом бизнесе. Внимание уделено отдельным документам ООН и материалам его Конгрессов. В качестве положительного опыта проанализирована профилактическая работа Европейского Союза и отдельных стран Европы. Также вызвал интерес опыт виктимологической профилактики преступлений в США, Канады и Японии.
ABSTRACT
The article considers the possibility of applying the foreign experience of victimological prevention and prevention in small business.
Attention is given to individual UN documents and the materials of his congresses. As a positive experience, the preventive work of the European Union and individual European countries has been analyzed. Also aroused the interest of experience victimological prevention of crime in the United States, Canada and Japan.
