CC BY
11РОЛЬ Б1БЛ1ОТЕЧНИХ УСТАНОВ У СИСТЕМ1 РОЗВИТКУ КОЛЕКТИВНО1 САМОСВ1ДОМОСТ1 ОСОБИ ТА СУСП1ЛЬСТВА
Горовий В.М.
Нацгональна б1бл1отека Украши шет В. I. Вернадського, заступник генерального директора, доктор iсторичних наук, професор, м. Кшв Горова С.В. Фонд Президентiв Украши НацюнальноЧ бiблiотеки Украши iменi В. I. Вернадського, старший науковий сniвробiтник, кандидат наук i3 соцiальних комунтацт,
м. Кшв
THE ROLE OF LIBRARY INSTITUTIONS IN THE DEVELOPMENT OF THE COLLECTIVE IDENTITY OF INDIVIDUALS AND SOCIETY
Goriy V.M.
National Library of Ukraine named after VI Vernadsky,
Deputy Director General doctor of historical sciences professor, Kyiv Horova S.V.
Fund of Presidents of Ukraine of the National Library of Ukraine
named after V.I. Vernadsky, Senior Researcher, Ph.D. in Social Communications,
Kiev
АНОТАЦ1Я
Наявшсть системи шформацшних цен^в, бiблiотечниx установ у переважнш свош бшьшосп, роз-виваеться у виглядi системи шформацшних баз, що стають в процеа глобалiзацiйних перетворень сучас-носп, невщ'емною складовою пiзнавальноï перетворюючо1' дiяльностi НОМО SAPIENS - основою ввдпо-вiдноï суспiльноï пам'ятi. Вiдповiдно, корисним е розгляд бiблiотечних установ у системi розвитку колек-тивно1 самосввдомосп суспiльства. ABSTRACT
The presence of a system of information centers, library institutions in the vast majority, develops as a system of information bases that become in the process of globalization transformation of the present, an integral part of the cognitive transformative activity of NOMO SAPIENS - the basis of the corresponding public memory. Accordingly, it is useful to consider library institutions in the system of development of collective consciousness of society.
Ключовi слова: бiблiотечнi установи, сустльна пам'ять, шформацшш центри, сустльство, глобаль-ний шформацшний проспр, шформацшш бази.
Keywords: library institutions, public memory, information centers, society, global information space, information bases.
Постановка проблеми. Розглядаючи перспек-тиви розвитку бiблiотечноï дiяльностi, правомiрно буде констатувати ïx нерозрившсть iз процесом збереження i розвитку сощально1' пам'ятг Без не1', без елеменпв пригадування i зберiгання в сввдомо-стi не можливi шяш соцiально значимi дiï. Сукуп-шсть соцiокультурниx засобiв i iнститутiв, що здш-снюють вiдбiр i перетворення актуально!' сощаль-но1' iнформацiï в шформацш про минуле
(ретроспективну) з метою збереження нагромадже-ного сусшльного досвiду i передачi його ввд поко-лiння до поколiння, використання властивостей ре-продукцiï минулого досвщу, тривалого зберiгання iнформацiï про поди зовшшнього свiту i реагувань на них - все це необхвдне при будь-якш сусшльно-значимiй дiяльностi.
Аналiз останнiх досл1джень i публжацш. Ро-зробкою питань по данш проблематицi займаються
вичизняш та зарубiжнi науковщ, а саме О. С. Они-щенко, Л. А. Дубровша, Добко Т. та rnmi, проте су-часний стрiмкий розвиток шформацшного суспшь-ства постiйно дае новий матерiал для науково-прак-тичних узагальнень.
Виклад основного матерiалу. З точки зору суспшьного розвитку шформацшш процеси, спря-мованi на здшснення перетворюючо! дiяльностi, i насамперед науковi дослiдження, що ведуться всiма галузями сучасно! науки, е рiзними формами колективного мислення, духовно! форми людсько! предметно -чуттево!, практично! дiяльностi на рiвнi соцiальних структур i сустльства в цiлому. При цьому уявлення про розвиток глобального шформацшного простору дае найзагальнiшi орiентири ор-ганiзацi! цього процесу [1], а наявтсть системи ш-формацiйних центрш, бiблiотечних установ у пере-важнш сво!й бiльшостi, розвиваеться у виглядi системи iнформацiйних баз, що стають в процесi глобалiзацiйних перетворень сучасносп, неввд'ем-ною складовою пiзнавально!' перетворюючо! дiяль-ностi Иомо sapiens - основою ввдповщно! суспiльно!' пам'ятi.
Розгляд перспектив еволюци бiблiотечно! справи продуктивним видаеться при застосуваннi запропоновано! В. М. Горовим точки зору, пов'яза-но! iз розглядом суспiльно! структури з позицш ш-формацiйних технологш, при розглядi цiе! структури як системи сощальних iнформацiйних баз, по-еднаних соцiальними iнформацiйними
комуткащями [2]. Бiблiотечнi установи складають основу iнформацiйно! бази суспiльства (установи загального призначення) i його структурних скла-дових (спецiальнi бiблiотеки вщомств та наукових установ). Вони розвиваються в якостi основно! складово! шформацшного базиса сустльства, i, за визначенням академiка О. С. Онищенка, е «страте-гiчним ресурсом держави» [3]. Можна прогно-зувати, що в цих двох якостях, ввдомчш i загального призначення, цi iнформацiйнi центри будуть розви-ватися i в майбутньому, оск1льки i в майбутньому суспiльству потрiбна буде i спещальна iнформацiя, i синтезуюче знання.
Сл1д також зазначити, що розвиток бiблiотеч-них установ не сшвпадае сьогоднi i не буде ствпа-дати повнiстю в майбутньому iз розвитком сощаль-но! структури сустльства. Сьогодш цiй структурi повшстю спiвпадають лише вiдомчi бiблiотеки. Ва iншi виконують функцп iнформацiйного ресурсу, стльного для системи iснуючих сощальних структур, окремих користувачiв в тш мiрi, в як1й вони вщповвдають !х iнтересам. Розглядаючи дану ситу-ацiю, В.М.Горовий говорить про те, що самощенти-фiкацiя всяко! сощально! структури здiйснюеться, виходячи iз сввдомо згруповано!, вiдповiдно до сус-пiльних функцiй i завдань шформацп, що становить !! власну шформацшну базу.
У сучасних умовах така база не обов'язково концентруеться в одному шсщ (хоча сучаснi комп'ютерш технологи дають можливiсть для компактного збер^ання значних масивiв шформацп в електронному виглядi. Така база, користуючись те-рмiнологiею сучасних шформацшних операторiв,
може бути рознесена в багатьох загальносустль-них шформацшних центрах, але використовува-тись рiзними структурами.
Однак, iнформацiя про !! розмiщення, напов-нення, використання мае бути в розпоряджент ввд-поввдно! людсько! спiльностi [4]. Ця сшльшсть обов'язково повинна мати iнструменти впливу на шформацшну полггику бази i лише в цьому випа-дку буде защкавлена в даному ресурса Активу по-зицiю користувача стосовно базових ресурав п1дк-реслював у свш час , розкриваючи поняття ноо-сфери, ще академiк В.1.Вернадський. Вiн стверджував, що iнформацiя в процеа формування ноосфери виробляеться, збертаеться, передаеться, кодуеться i декодуеться, розмножуеться, вiдтворю-еться, втiлюеться в матерiальнi цiнностi i предмети культури [5].
Система бiблютечних закладiв, як i вся система iнформацiйних баз Укра!ни, потребуе розро-бки цшсно! стратегi! позицiювання i ефективного розвитку дiяльностi в глобальному iнформацiй-ному просторi. Концепцiя дано! стратегi!' мае окре-слити значения бiблiотечних установ як шформацшних цен^в поспндус^ального суспiльства при вирiшеннi актуальних завдань його розвитку. Вона мае дати вщповщь на питання про роль бiблiотечних установ у розвитку шформатизацп як процесу становлення масового шформацшного са-моусвiдомлення в новому суспшьсга, про !х мiсце в розвитку електронного iнформацiйного середо-вища та про !х значення в формуванш iнфор-мацiйно! системи розвитку творчого потенщалу суспiльства.
Процес розвитку сустльно! iнформатизацi! в Укра!нi регламентуеться Законом Укра!ни «Про Нацiональну програму шформатизацп» i передба-чае головною метою «створення необхiдних умов для забезпечення громадян та суспiльства своечас-ною, достовiрною та повною iнформацiею шляхом широкого використання шформацшних технологш, забезпечення шформацшно! безпеки дер-жави» [6].
Реалiзацiя цiе!' задачi в Укра!ш може полегшу-ватись при активному використанш наявно! бiблiотечно!' мереж1 за умови повернення !й належ-ного фiнансування. Таке фiнансування може дати тш частинi мереж1, що збереглась з минулого мож-ливють впровадження найбiльш перспективних в процеа сучасних i майбутнiх iнформацiйних об-мiнiв електронних iнформацiйних технологiй. Як сввдчить уже наявний досвiд передових бiблютеч-них установ, з одного боку, вони дали ввдчутний по-штовх усiм напрямам бiблiотечно!' справи, пов'яза-ним з удосконаленням обслуговування читачiв без-посередньо в бiблютеках. З iншого - дали змогу розширити коло користувачiв за межами бiблiотеки, з допомогою електронних засобiв зв'язку. Посилення попиту на шформацш за межами традицiйного читацького кола бiблiотек у середовищi бiзнесу, полгшки, владних структур, у процесi активiзацi!' всiе! системи соцiальних структур у рамках розвитку громадянського сустльства помггао змiнюе акценти в дiяльностi бiблiотечних
закладiв. Вони дедалi бiльше набувають ознак за-гальносуспiльних iнформацiйних центрiв широкого призначення.
Наявний уже досвщ трансформаци проввдних бiблiотечних установ Укра!ни у вiдповiдностi iз су-часними суспшьними запитами на iнформацiйне за-безпечення сввдчить, що бiблiотеки стають ефек-тивним суспiльним iнструментом задоволення необхiдними iнформацiйними ресурсами всiх кате-горiй вiтчизняних користувачiв. Однак це ввдбу-ваеться при дотримуваннi певних умов:
- впровадження електронних шформацшних технологiй в сучасну бiблiотечну д1яльшсть, ак-тивне включення бiблiотек в мережу сучасних сощальних iнформацiйних комушкацш;
- впровадження дистантних методiв роботи як найбшьш перспективного напряму розвитку бiблiотечних установ в майбутньому, урiзноманiт-нення, вдосконалення активних форм шфор-мацiйно-аналiтичного обслуговування всiх кате-горш користувачiв, активiзацiя бiблiотек в якосл сучасних iнформацiйних центрiв, утвердження на шформацшних ринках у сприятливий для цього час, в перюд !хнього становлення;
- проведення роботи по оцифруванню фондiв бiблiотек, оперативного введення в суспiльний обiг насамперед ле! !х частини, що е гостро необх1дною для вирiшення актуальних проблем суспшьного розвитку, вiтчизняного наукового поступу, фор-мування нацiональних духовно щншсних орiен-тирiв, патрiотичного виховання нових поколiнь украiнцiв та ш [7].
Електроннi iнформацiйнi технологи бiблiотек в перспективi можуть розвивати доступ громадян до суспiльно значимо! шформацп, розвиваючи ос-новнi напрями свое! дiяльностi на таких напрямах:
- при комп'ютеризацi! традицшно! бiблiотеч-но! роботи в читальних залах, вдосконалювати довiдково-iнформацiйне забезпечення читачiв, швидк1сть обробки i представлення !м нових над-ходжень та лiтератури з фондiв, створення умов для коп1ювання текслв, розширення можливостей оцифрування лiтератури, що користуеться найбшь-шим попртом та особливо щнних видань, що сприяе задоволенню вiдповiдного попиту та ш. [8];
- застосування електронних шформацшних те-хнологiй для розвитку найб№ш перспективного дистанцiйного обслуговування користувачiв Набу-тий уже досвiд сввдчить про те, що таке обслуговування усшшно розвиваеться в двох напрямах: через розвиток сайтових послуг шформащею в режимi «для вах», вдосконалення iнтерактивного спшку-вання, уточнюючого сшвпрацю з абонентами та в напрямi розвитку спецiалiзованого обслуговування шформацшними, iнформацiйно-аналiтичними продуктами корпоративних користувачiв [9];
- розвиток дистанцшних електронних бiблiотечних технологiй, орiентованих на iндивiду-ального користувача. Особливо перспективними тут стае розробка шформацшних продуклв, орiен-тованих на моб№ш додатки (застосунки, пристро!) [10];
- розвиток шформацшно-аналггично! роботи бiблiотечних установ, шдготовка системи видань насамперед для дистанцшного використання, в яких поглиблено розкриваеться змют шформацш-них фондiв, iнформацiйних масивiв iнтернет-про-стору, досяжних для практичного використання бiблiотеками, ввдображаються особливостi постановки проблем, основш висновки, прогнози та ре-комендацп для практики. Розробка нових формалв таких видань з урахуванням побажань користу-вачiв, розвитком iнформацiйних технологiй, особ-ливостей розвитку iнформацiйних обмiнiв.
Таким чином, бiблiотечнi установи можуть бути важливим суспiльним iнструментом дальшого розвитку шформатизацп, забезпечення доступу всiм категор1ям громадян до iнформацiйних ре-сурав, розвитком iнформацiйних технологiй спри-яти зростанню самосвiдомостi членiв суспiльства.
Забезпечення доступу до шформацп в постш-дус^альному, цифровому суспiльствi, природно, не е самощллю. Цей процес обумовлюе розвиток iнфотворчостi, самовираження в шформацшнш сферi людей на цифровому еташ розвитку суспiль-ства. Створенi для цього технолопчш умови сприя-ють формуванню електронного iнформацiйного се-редовища як1сно нового рiвня органiзацi!, при якому методи регламентацi! iнфосфери значно в^^зняються вiд традицiй минулого, наявносп цензурних обмежень, можливостi манiпулювання тиражами видань, частотами та ш. На новому еташ розвитку шфосфери в управлшш iнформацiйним процесами на перше мюце виходять не техно-лопчш можливостi контролю за процесами, не пра-вовi аргументи, а змютовна аргументац1я, переко-нання логiкою доказiв. У зв'язку з цим зростатиме суспiльна потреба у використаннi бiблiотечних установ для вдосконаленнi як1сних показнишв розвитку iнфопростору цифрового етапу становлення постiндустрiального суспiльства.
Насьогоднi даний процес знаходить свш розвиток у двох основних напрямах. Активно вмонто-вуючись в систему сощальних шформацшних комушкацш сучасносп , що невпинно розвиваються i у зв'язку з структурною перебудовою суспшьства, в зв'язку iз створенням нових джерел суспiльно значимого виробництва [11], бiблiотеки пiдви-щують якiсть шформацшних обмшв введениям до обiгу яшсно! iнформацi! сво!х фондiв. Включаю-чись в системи мережевого спшкування яшсними матерiалами, професiйним втручанням в хщ най-менш упорядкованих iнформацiйних обмшв, вони пiднiмають як1сть мережевого сплкування набли-жають його до суспшьних потреб в новiй iнформа-цп. Заслуговуе на увагу також робота передових бь блiотечних установ у використанш мережевих джерел шформацп для комплектування фондiв, формування таким чином своерщно! лiтописно! спадщини шформацшного спiлкування громадян в мережах, спшкування, в якому найповшше вiдобра-жаються повсякденнi iнтереси i турботи людей.
Ддяльшсть бiблiотек по пiднесенню якосл розвитку iнформацiйного середовища сприяе процесу суспiльно! траисформацi! у зв'язку iз актуалiзацiею
об'ективно! вимоги сучасносп - необхiдностi зрос-тання творчого потенцiалу суспiльства, зростаючо! питомо! ваги творчо! працi в загальносуспшьнш дь яльностi. Розвиток дано! теиденцп для суспiльства на постiндустрiальному етат його розвитку в умо-вах розвитку глобалiзацi! мае життево важливе зна-чення.
А умовах зростаючо! якосп обмiнiв в шфор-мацiйному середовищi зростатиме можливiсть ефективно! цiлеспрямованостi на початковому етапi вирiшення творчих проблем. Сучасш до-слвдження переконують у рiзкому зниженнi сьогоднi, i тим бшьше вже в недалекому майбутнь-ому, потреб людства в нетворчш працi [12]. У той же час творча праця, найпродуктивнiша з уах вщо-мих видiв пращ базуеться на науковш iнформацi!. Розвиток науково!' iнформацi!' в структурi шфор-мацiйних ресурсiв прямо пов'язуеться з перетворю-ючою дiяльнiстю суспiльства i цей розвиток е важ-ливим показником життездатностi нацi!' i держави в iнформацiйному суспiльствi. Вклад кожно! нацi!, держави в загальноцивiлiзацiйнi шформацшш надбання визначатиме, i нинi вже у все бшьшш мiрi визначае, мюце кожно! нацi!' i держави в свгтовш суспiльнiй iерархi!.
Специфжою даного перiоду е наближення практично впритул наукових дослiджень, виробле-них на !х основi рекомеидацiй i прогнозiв до практики перетворюючо! дiяльностi.
Висновки
У зв'язку iз зростаючими темпами таких про-цеав зростатиме значения iнформацiйних центрiв, необхщних для акумуляцi!' результатiв науково! да-яльностi, як1сного структурування (оскiльки це, крт всього iншого, е дуже важливим для мiждис-циплiнарних дослщжень) науково! iнформацi!, подготовки !! для оперативного i ефективного викори-стання i органiзацi!' задоволення запилв на необ-хвдиу iнформацiю члешв творчих колективiв. Очевидно, до функцш iнформацiйних працiвникiв бiблiотек мае поступово входити функщя змютов-ного вивчення тематичних масивiв iнформацi! з ак-туальних для суспiльства проблем, вироблення методик пiдготовки вiдповiдних оглядових матерiа-лiв, аиалiтичних продуктiв з графiчним аналiзом тих теиденцiй в них, що являють суспiльний ште-рес i можуть бути корисними для тдготовки про-гнозних матерiалiв.
Важливим завданням органiзацi! бiблiотечно! роботи в умовах сучасних запипв, ^ тим бiльше, в умовах активiзацi! суспiльно! установки на творчу працю, е кооперацiя в системi шформацшного об-слуговування всiх категорiй користувачiв. Для цього е необх1дним не лише кооперащя в сферi каталожного обслуговування, не лише ввднайдення ефективних форм використання фоидiв i налаго-дження едино! полiтики комплектування, шдпоряд-ковано! iнтересам нацi! i суспiльства. Видаеться за необхiдне розробка едино! методики обслуговування користувачiв об'еднаними ресурсами, вироблення своервдно! iерархi!' цiе! дiяльностi з чгтко ви-раженими завданнями рiзних рiвнiв обслуговування . Даний мехашзм мае унеможливити дублювання процесiв, забезпечувати взаемодопо-могу в масштабах единого шформацшного простору , сприяти максимально ефективному викорис-танию нацiональних шформацшних ресурсiв у розвитку укра!нського суспiльства.
Лiтература
1. Нацюнальний iнформацiйний комплекс i його роль у глобальному шформацшному npocropi / [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, В. I. Попик та iH.]; НАН Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iM. В. I. Вернадского. - К.: НБУВ, 2014. - 264 с.
2. Горовий, В. М. Особливосп розвитку соща-льних iнформацiйних баз сучасного укра!нського суспiльства [Текст] : [монографiя] / В. М. Горовий ; наук. ред. О. С. Онищенко. - К. : НБУ iM. В. I. Вер-надського, 2005. - 300 с.
3. Див. про це: Звгг про мiжнародну наукову конференщю '^блютечно-шформацшний сервю" /^блютечний вiсник. - К.: НТУВ та НАНУ. - №1., 2002. - С. 3.
4. Горовий В.М. Сощальш шформацшш кому-нiкацi!, !х наповнення i ресурс. Монографiя. НАН Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iм. В.1.Вернадського. -К.: НБУВ, 2010. - С.131.
5. Вернадский В. И. Биосфера. - М.: Мысль, 1967. - С. 356.
6. Про Нащональну програму шформатизащ! -
Законодавство Укра!ни- zakon.rada.gov.ua/go/74/98-вр
7. Електронш iнформацiйнi ресурси бiблiотеку шднесенш iнтелектуального i духовногопотенцiалу укра!нського сусшльства/ [О. С. Онищенко, В. М. Горовий, Л. А. Дубровша та ш] / НАН Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iм. В. I. Вернадського. - К.,2011 - С. 6-7.
8. Лобузша К.В. Технологи оргашзащ! знанне-вих ресурсiв у бiблiотечно-iнформацiйнiй дiяльно-стi: монографiя / Катерина Лобузша; ввдп. ред. О. С. Онищенко; НАН Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iм. В. I. Вернадського. - К., 2012.
9. Електронш шформацшш ресурси бiблiотек у шднесенш штелектуального i духовного потенщ-алу укра!нського суспiльства.Монографiя. / [О. С. Онищенко, Л. А. Дубровша, В. М. Горовий та ш.] ; НАН Укра!ни, Нац. б-ка Укра!ни iм. В. I. Вернадського. - К. : НБУВ, 2011.
10. Див. про це: Биков В. Ю. Мобшьний прос-пр i мобiльно орiентоване середовище iнтернет-ко-ристувача: особливостi модельного подання та освiтнього застосування [Електронний ресурс] / В. Ю. Биков // Шформацшш технологi! в освiтi. - № 17 . - 2013. - С.9-37. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/j-pdf/itvo 2013 17 3.pdf. - На-зва з екрана. П. Мшакша. Новi тенденцй' органiза-цп науково-комунiкацiйно! дiяльностi в Iнтернетi [Электронный ресурс] / Вюник Харк1всько! державно! академи культури // Збiрник наукових праць за заг. Редакщею В.М. Шейка. - Випуск 36. - 2012р. -Режим доступу: www.nbuv.gov.ua/portal/.../36-2-20.pdf. — Назва з екрану та iн.
11. Див. н.п.: Перспективи розвитку недержавних аналпичних центрiв Укра!ни. Укра!нська освiтня програма ринкових реформ,Мiжнародний фонд «В1дродження», Фонд «Демократичш iнiцiативи», К., 2000; Горовий В.М.нацюнальш iнформацiйнi процеси в умовах глобалiзацi!':монографiя/ В.М.Горовий; вiдп. ред.. О.С.Онищенко; НАН Укра!ни, нац. б-ка Укра!ни iм.. В.I Вернадського. - Ки!в, 2015.- С.128 - 192.
12. Постчеловечество / Научный редактор М.Б.Ходорковский. - М.: Алгоритм, 2006. - С.7.
